Петро Ілліч Чайковський

(1840 — 1893)

1. Біографія

Відомий російський композитор українського походження ​Петро Ілліч

Чайковський народився 25 квітня 1840-го року у Воткінську (у В’ятській
губернії Російської Імперії). Зараз він найбільше відомий як ​композитор​, однак
серед видів діяльності можна виділити також ​диригування, музичну
журналістику і педагогіку.

Ілля Чайковський, батько Петра Ілліча, відомий інженер, а ось Петро

Федорович, дід майбутнього композитора, у нього було прізвище Чайка
(давній козацький рід),і народився він в селі Миколаївка, що в Полтавській
області. Здобув медичну освіту і потім служив в якості медичного офіцера.
Батьки Петра дуже любили музику. Його мама грала на фортепіано та стала
його першою вчителькою музики.

Петро у шість років вільно висловлювався і писав не тільки російською, а й

німецькою та французькою мовами. Однак обдарований хлопчик мав слабке
здоров’я, він часто хворів.

​У 1852 році​.сім’я переїздить до Петербургу, а Петро поступає в Імператорське

училище правознавства. Паралельно займається музикою й незабаром він
здобуває репутацію гарного піаніста, схильного до імпровізації. Закінчивши
своє навчання в училищі в 1859-му році, Чайковський отримав чин
титулярного радника, після чого деякий час працював у Міністерстві юстиції.

У 1862-му році він став одним з перших студентів Петербурзької консерваторії

по класу композиції. Теорії його навчав Микола Іванович Заремба, а
оркестровку молодому Чайковському викладав Антон Григорович
Рубінштейн. Закінчив консерваторію у ​1865 році з
​ великою срібною медаллю.
У січні 1866 року Микола Григорович Рубінштейн, директор щойно заснованої
Московської консерваторії і брат викладача Чайковського, запросив його до
Москви, де Петро отримав місце професора класів композиції, гармонії, теорії,
оркестровки.

У 1868 році Петро Ілліч вперше виступає в якості музичного критика. Тоді ж
він знайомиться з членами «Могутньої купки». Вони хоч і відрізнялися у своїх
поглядах на музику, але зберігали дружні стосунки.

У цей час у Чайковського прокидається інтерес до програмної музики.

Програмна музика – це жанр, в якому задум музичного твору переданий в
супутньому сюжеті. ​Балакірєв пропонує Петру написати увертюру-фантазію, і
він починає працювати над ​«Ромео і Джульєттою»​, яка згодом принесла йому
світову славу, і з якої популярність композитора почала швидко зростати.

1870-і роки у творчості Петра Чайковського стали часом пошуків. Він

захопився минулим Росії, її історією, культурою і побутом, українським
походженням свого роду. Тоді він пише опери ​“Мазепа”, «Опричник»,
«Черевички»​, балет «​ Лебедине озеро»​…

Через кілька років залишив Московську консерваторію і виїхав за кордон. Цю

поїздку проспонсорувала ​Надія фон Мекк ​(його таємна прихильниця), вдова
залізничного магната, з якою Петро особисто ніколи не зустрічався, але вів
активне листування. Їй він присвятив свою ​Четверту симфонію​.

У 1885 році він припиняє активні подорожі по Європі та Росії і поселяється в

поміщицькому будинку під Клином. Наприкінці свого життя він працював все
більше не як композитор, а як диригент. У 1889 році він здійснює тур по
Німеччині і Швейцарії, в якому знайомиться з Йоганнесом Брамсом і
Едвардом Грігом. А навесні 1891-го року Чайковський відправляється в США.
Там він успішно виступає в якості диригента.
1893-й рік. Петро Чайковський заразився холерою і через кілька днів, 6
листопада, помер. Всього лише за 10 днів до цього відбулася прем’єра
найвідомішої його Ш
​ остої симфонії​.

2. Чайковський і Україна

● Походив із українського роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович

Чайка, був родом з-під Кременчука, козацьким сотником Омельницької сотні
Миргородського полку, брав участь у битві під Полтавою й помер від ран.
Його син, Петро, народжений на Полтавщині (дід композитора), під час
навчання в Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський –
так на Запоріжжі називали командирів козацьких чайок. До роду Чайковських
належав і поет Євген Гребінка. Пройшов російсько-турецьку війну та
відслужив полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова у
В'ятській губернії, а 1785 року був приписаний до дворян Казанської губернії.
Мати композитора Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, онука
французького скульптора Мішеля-Віктора Асье (Michel Victor Acier), – з
французького роду.
● Із 24-річного віку Петро Ілліч майже щороку по кілька місяців жив в
Україні.Петро Ілліч неодноразово відвідував ​Слобожанщину​. Особливо йому
припала до душі садиба Миколи Кондратьєва, що розташована в селі Низи
поблизу Сум. Саме тут він працював над операми "Коваль Вакула",
"Опричник", Другою та Третьою симфоніями, створив кілька фортепіанних
п'єс та романсів. Знайомство молодого композитора з цим чудовим краєм
відбулося в липні 1871 року.
● Понад 28 років життя Чайковського пов'язані з ​містом Кам’янкою​. Тут він
написав "Лебедине озеро", "Орлеанську діву", "Сплячу красуню", "Євгенія
Онєгіна".
● Про Поділля Петро Ілліч писав: "Поїздки в Браїлів залишаться в моїй пам'яті
світлими спогадами про найпоетичніші дні мого життя". До наших днів тут
добре зберігся палац сімейства фон Мекк, де створено Музей композитора.
● Приїхавши з Німеччини в ​маєток Конраді Гранкіно Полтавської губернії​, – в
останній рік свого життя Чайковський писав: "Красоти Тіролю, серед яких я
прожив тиждень, не дали мені й половини того задоволення, який дав
краєвид безмежного степу". Саме тут він працював над оперою "Мазепа".
● У часи жорстокого наступу імперії на українську мову Чайковський
домагався постановки ​"Тараса Бульби" М.Лисенка українською мовою​
. У
1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу
"Тарас Бульба".
● Був одним із учасників заснування на базі музичного училища Київського
відділення Російського музичного товариства ​Київської консерваторії.