Великі українці

Українські музиканти
 Микола Лисенко
— український композитор, піаніст, педагог, збирач пісенного фольклору,
громадський діяч. Найбільш відомий завдяки обробці народних пісень.
Народився в селі Гриньки Полтавської губернії в родині дворянина Віталія
Романовича Лисенка. У 1855 почав навчання у привілейованому навчальному
закладі — 2-й Харківській гімназії.
Закінчивши гімназію,
вступив на природничий
факультет Харківського
університету. Але в 1860
родина Лисенків
переїхала до Києва, і
Микола перевівся до
Київського університету.
 Перша дружина композитора –
Ольга О’Коннор – донька
поміщиків шотландсько-
французького походження.
Вони жили в Миколаївці, у ній молодята й вінчалися
в липні 1868 року. Вони з Ольгою прожили 12 років,
але не мали дітей. Очевидно, через те й розійшлися.
Помер Микола Лисенко раптово. У вересні 1912 року
його приятель, професор Триштель, застерігав, що серце
композитора в ненадійному стані. Вранці 24 жовтня
Микола Віталійович зібрався йти до Музично-
драматичної школи – і тут стався серцевий напад. За
півгодини маестро не стало.
 Соломія Крушельницька
— українська оперна співачка та педагогиня.

Народилася Соломія 23 вересня 1872 року в невеликому селі Білявинці

(Тернопільська область) в родині священика. Навчалася в Італії, де
отримала звання кращої учениці школи. Щоб відправити талановиту
доньку на навчання батько взяв кредит.
Соломія знала 8 іноземних мов, але
любила виконувати пісні
українською мовою. Співачку
називали Шаляпіним в юбці. Вона
була єдиною жінкою, яка досягла
визначних висот у музичній сфері
того періоду.
В 1910 році вона вийшла заміж за Чезаре Риччоні, адвоката. Разом
вони прожили щасливих 26 років подружнього життя в італійській
Тоскані. Після його смерті в 1939 році Соломія переїздить до
Львова, де її застала Друга світова війна.
Жінка так бідувала, що вимушена
була давати приватні уроки вокалу.

Померла 16 листопада 1952 року у

Львові. Її поховали на
Личаківському кладовищі
неподалеку від могили Івана
Франка, її доброго друга.
 Володимир Івасюк
— радянський український композитор та поет, Герой України. Один із
основоположників української естрадної музики.
Народився Володимир Михайлович 4 березня 1949 року в родині вчителів.
Він прекрасно грав на фортепіано та гітарі, віолончелі та скрипці. Володів
альтом. За ці таланти його називали музичним вундеркіндером.
Він був неординарною
та обдарованою
людиною – окрім
музики Володимир
талановито малював
пейзажі, портрети та
автопортрети.
Свою першу пісню Володимир
Михайлович написав у 1964 році. Вона
називалась «Колискова». Також був
автором найвідоміших твір – пісні
«Червона Рута» та «Водограй» у
виконанні Софії Ротару.
Планував одружитися на Тетяні Жуковій. Але так і не зміг –
його було знайдено мертвим у лісі в передмісті Львова.
Прожив митець всього 30 років.
 Микола Леонтович
— український композитор та хоровий диригент, громадський діяч,
педагог.
Микола Леонтович народився 1 грудня 1877 року в селі, у родині
священика. З дитинства хлопчик був оточений музикою. Його батько –
Дмитро Феофанович майстерно володів такими інструментами як –
цитра, балалайка,
гітара, скрипка.
Натхненний грою
батька, Микола й сам
починає підбирати
народні мелодії на
музичних інструментах.
Улюблене заняття в період навчання – обробка
народних пісень. Дуже часто Леонтович записував
їх, слухаючи співаків та молодь, сидячи в парку на
лавці. Пізніше він використовував свої студентські
записи для написання музики.

Микола Леонтович помер уночі з 22 на 23 січня 1921

року. Грабіжник заліз у будинок батьків, коли
Микола був у них. І від розгубленості застрелив
хлопця. На той момент Миколі було майже 45 років.
Самий популярний музичний твір Леонтовича, який приніс
йому визнання – «Щедрик».