You are on page 1of 3

ЕВОЛЮЦІЯ ХУДОЖНІХ СТИЛІВ У МИСТЕЦТВІ

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1.


Три питання
1. Наведіть одне-два авторських визначення музичного стилю (стиль
історичної епохи чи виконавський стиль, композиторський стиль, стиль школи,
творчого напряму тощо). Вибір предмету можна узгоджувати зі змістом
Вашого наукового дослідження.

2. Давньогрецький спів (одне питання з кількох, буде конкретизоване):

– Стильові ознаки д.сп. та їх відображення в давньогрецькій музичній нотації,


– Принципи розшифровки складоритміки давньогрецьких піснеспівів, залежність
від просодії давньогрецької мови,
– Звуковисотність наспівів, причини деталізованого запису висоти звуків,
– Типи й види тетрахордів та принципи об’єднання їх в звукоряди (дві
«досконалих системи»). Європейські назви тетрахордів. (див. літ.)

3. Візантійський спів (одне питання з кількох, буде конкретизоване).


– Псалми в іудейському та християнському богослужіннях. Стилі псалмодії.
– Система богослужбових жанрів, сформована в 1-му тисячолітті, (тропар,
кондак, стихира, канон (ірмоси, тропарі), літургійні пісні), основоположна в
православному та греко-католицькому ареалах (зокр., Є. Герцман, с.128–131,
137–138, 140–142).
– Система осмогласся – октоїх (сутність; розподіл циклів у календарі) та
охоплення нею всіх півчих жанрів і стилів у візантійському ареалі з VІІІ
століття дотепер (зокр., Є. Герцманом, с. 176–182; 182–192).
– Етапи історії візантійського осмогласся (зокр., Є. Герцманом, с. 176–182).
– Три основні мелодичні стилі, хронологія їх формування та зв’язок із жанрами
(зокр., Є. Герцман, с. 142–148).
– Двоголосне виконання піснеспівів (як ознака стилю), принципи ритму
нижнього голосу (ісон).

Література
ІІ
Холопов Ю. Н. Древнегреческие лады. Музыкальная энциклопедия. М.,
1974. Т.2. Стб. 305–307. (PDF)
Розеншильд К. История зарубежной музыки. Вып.1. С. 34–37. (PDF)
Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: Учебник.
М., 1983. Т. 1. С. 590–591 (нотні зразки). (Скановано)
Холопов Ю. Н. Совершенная система. Музыкальная энциклопедия. М.,
1981. Т. 5. Стб. 123–124. (PDF)
Герцман Е. В. Византийское музыкознание. Ленинград, 1988. Ч.1, Гл. ІІІ:
Гармоника, ритмика, нотация (музыка античности). (Система тональностей:
98–106. Ритмика: С.106–114. Нотация: С.114–121) (PDF)

ІІІ
Герцман Е. В. Византийское музыкознание. 1988. Ч.1, гл.1. Гл. 2, #1. Ч. 2:
Поздневизантийское музыкознание. Жанри. С.128–131, 137–138, 140-142.
Стилі, калофонія. 142-148, гласи 175–182, осмогласся 182–192, формули 194–
199). (PDF)
Лингас А. Византия: Церковное пение // Православная энциклопедия. 2005.
Т. 9 (сайт pravenc.ru, PDF).
Шевчук Ол., Літвінова С. Псалм. Покажчик творів. Українська музична
енциклопедія. К., 2017. Т. 5: П. С. 488–495 (1) ЧИТ. Зал НМАУ; 2) у вільному
доступі: сайт ІМФЕ імені М. Рильського, за роками).
Шевчук Ол. Жанри богослужбові. Українська музична енциклопедія. К.,
2008. Т. 2: Е-К. С. 72–77. (1) ЧИТ. Зал НМАУ; 2) у вільному доступі: сайт
ІМФЕ імені М. Рильського: енциклопедичні видання, 2008) (PDF тому)
Шевчук Ол. Книги богослужбові. Українська музична енциклопедія. К.,
2008. Т. 2: Е-К. С. 432–438. (1) ЧИТ. Зал НМАУ; 2) у вільному доступі: сайт
ІМФЕ імені М. Рильського: енциклопедичні видання, 2008) (PDF тому)
Розеншильд К., Келдыш Ю. Византийская музыка // Музыкальная
энциклопедия (МЭ): в 6 т. Т. 1. 1973. (НМАУ)
Васильченко-Михно Г. Як співали на Афоні. З історії української
музичної культури. К.: Київ. держ. консерваторія, 1990. (НМАУ)
Конотоп А. В. Херувимская песня Царегородского распева XVI в.
Музыкальная академия. 2003. № 1. (Чит.зал НМАУ)
Статис Г. Искусство пения в православном богослужении. Сущность
византийского и поствизантийского пения. Гимнология. 2000. Кн. 1. (С. 80–83:
Мелодическая композиция). (Бібліотека НМАУ)

Додаткова література
Музична естетика античного світу / вступний нарис, зібрання текстів
О. Ф. Лосева. К., 1974. (Бібліотека НМАУ)
Аристоксен. Элементы гармоники. М.: Моск. конс., 1997.
Герцман Е. Античное музыкальное мышление. Ленинград, 1986.
Герцман Е. Музыка Древней Греции и Рима. СПб., 2002.
Ельницкий Л. А. Древнегреческая музыка. МЭ. 1974. Т. 2. Стб.302–305.
Лосев А. Ф. Античная музыкальная эстетика / Предисл., общ. ред.
В. Шестакова. М., 1960.
Лосев А. Ф. Греческая мифология. Мифы народов мира: в 2х томах. Т. 1.
(Бібліотека НМАУ, 3й поверх)
Аверинцев С. С. Поэтика ранневизантийской литературы. М., 1977, 21997.
Аверинцев С. С. Предварительные заметки к изучению средневековой
эстетики // Древнерусское искусство: Зарубежные связи. – М., 1975.
Аверинцев С. С. София-Логос: Словарь. Київ, 2000. (окремі жанри,
явища, поняття)
Аверинцев С. С. Христианская мифология. Мифы народов мира: в 2х
томах. Т. 2. (НМАУ)
Бычков В. Византийская эстетика. Теоретические проблемы. М., 1977.
Владышевская Т. Византийская музыкальная эстетика и ее влияние на
певческую культуру Древней Руси // Византия и Русь: Сб. науч. тр. М., 1989.
Успенский Н. Д. Кукузель Иоанн // МЭ. Т. 3. (НМАУ)
Ігнатенко Є. Різдвяний кондак «по-грецьку» ‘Н ПАРΘЕNОΣ ΣНМЕРОN в
українських та білоруському Ірмологіонах кінця ХVІ – 1-ї пол. ХVІІ ст. //
Науковий вісник НМАУ. Вип. 88. Ч. 1. К., 2009.
Шеховцова И. Гимн и проповедь: две традиции в византийском
гимнографическом искусстве // Музыкальная культура Православного мира:
традиции, теория, практика: Материалы международных научных
конференций 1991–1994 гг. – М.: РАМ, 1994. (НМАУ)
Wellesz E. A History of Byzantine Music and Hymnography. 2nd ed. Oxford,
1961 (PDF).

УВАГА! НАЗВА ФАЙЛУ З МКР ТІЛЬКИ ТАКА (БЕЗ РОЗД1ЛОВИХ ЗНАКІВ)!

ЕХС ПР1ЗВИЩЕ ГРУПА МКР 1


Напр.,
ЕХС ПЕТРОВ оп.спів МКР 1

You might also like