Автори узагальнюючих праць з історії української музики переконалися в необхідності досліджень джерелознавчого характеру, особливо що- до давнього історичного

періоду (XI-XVІІ
ст.). Тому такою важливою була музикознавча діяльність емігранта з Чехії Федора Стешка (1877-1944) для якого джерелознавчий напрям став визначальним. Своїми працями він сприяв
формуванню наукових засад українського музичного джерело знавства. У 1929 р. була опублікована його стаття «Джерела до початкової доби церковного співу на Україні», що мала
програмний характер. У ній автор оцінює досягнення у висвітленні історії української музики"
Основним об'єктом
джерелознавчого дослідження в цій та інших статтях Ф. Стешка стали музичні пам'ятки початкової доби церковного співу.
На основі джерельних матеріалів Ф. Стешко докладно розглянув проблему редагування П. Чайковським духовних творів Д. Бортнянського. Спираючись на різні джерела, зокрема на
листування П. Чайковського з Надією фон Мекк, автор розкрив негативне ставлення композитора до цієї редакторської роботи, що позначилося й на критичній оцінці музики Д.
Бортнянського.
Після закриття Українського високого педагогічного інституту в Празі Ф. Стешко очолив музичний відділ Слов'янського інституту і створив при Інституті Архів слов'янської музики, до
якого входив і український відділ. Робота в Архіві велася у двох напрямах: складання слов'янської музично-наукової бібліографії та словника слов'янських музикантів. Дослідник
зафіксував 545 позицій українських музикознавчих праць та 297 біографічних довідок про українських музикантів.
Він написав дипломну роботу «35 концертів Д. Бортнянського» і дисер- тацію «Склад і технічна будова мелодій київського розспіву Почаївському Ірмолої 1775 року.
«Артем Ведель і його музична спадщина» - першу наукову працю про
У 1969 р. вийшов друком навчальний посібник «Історія української дожовтневої музики» - колективна праця педагогів Київської та Львівської консерваторії.
У 1980 р. О. Я. Шпеер-Ткаченко опублікувала першу частину посібника «Історія української музики, матеріали якого, за винятком яких спостережень про «Граматику музикальну» М.
Назріла необхідність у створенні підручника з історії української музики Професор О. Я. Шпеер-Ткаченко і працювала над ним до останніх днів свого життя (1985). У 1990 р.
видавництво «Музична Україна» опублікувало навчальний посібник «Історія української радянської музики». У передмові І. Ф. Ляшенка до цього видання зазначено, що «у посібнику
робиться певний крок до подолання.
Єдиним в Україні осередком, де цілеспрямовано досліджують історію української музики, є музикознавчий відділ ІМФЕ ім. М. Т. Рильського
Любов Кияновська с автором навчального посібника «Україн- ська музична культура» (Київ, 2002) для студентів музичних училищ,
гуманітарних факультетів університетів. Наприкінці 1980-х років започатковано серію музикознавче видання, у якому публікували джерелознавчі матеріали з історії української
музичної.