Валер’ян Підмогильний

Підготувала: вчитель української мови та літератури

Назарчук Каріна Олександрівна
Коли б хтось із читачів ...та
запитав мене, кого з молодих
українських письменників
двадцятих-тридцятих років я
вважаю найбільш інтелектуально
заглибленим, душевно тонким
або по-простому кажучи,
найбільш інтелігентним, то я б
ні на хвилину не задумався і
відказав – Валер’яна
Підмогильного.
Ю.Смолич «Розповідь про неспокій»
Валер’ян Підмогильний
Життєвий та творчий
шлях.Урбаністичний роман «Місто».
Народився Валер'ян
Підмогильний 2 лютого
1901 року в селі Чаплі
Павлоградського повіту на
Катеринославщині в бідній
селянській родині. Хлопчик
рано залишився без батька.
 Дитинство
"Валеріан був надзвичайно здібним хлопцем. Було, послухає
уважно урок і вже вдома не повторює. А натомість набере в
учителів і знайомих стоси книг і просиджує над ними цілу ніч.
Був тихий, сором'язливий. Любив ходити на сінокіс, на рибалку
до Дніпра. І вже тоді Валеріан пише вірші і оповідання".
• У 1910 р. навчається у
Катеринославському
реальному училищі( під
псевдонімом Лорд
Лістер друкує в
шкільному журналі
авантюрні оповідання).
• У 1917 р. написав
оповідання «Важке
питання».
• У 1918 р. закінчує
реальне училище з
«відзнакою»і вступає на
математичний факультет
Катеринославського
університету (згодом
навчається на
правничому).
• У1919 р. через скрутне
матеріальне становище
Підмогильний залишає
навчання, працює
вчителем
• У 1920 р. написав
збірку оповідань
«Твори. Том 1»:
«Собака», «Смерть»,
«В епідемічному
бараці», «Остап
Шаптала».
• Цього ж року
письменник вирушає
до Києва.
• 3 1921 р. він працює
бібліографом
Книжкової палати в
Києві.
• Невдовзі виїжджає до
містечка Ворзеля, де
одружується з донькою
місцевого священика
Катериною
Червінською, актрисою
Театру юного глядача .
 1922 року Валеріан разом з дружиною
перебирається до Києва. За свідченням
сучасників письменника, двері цієї квартири
ніколи не зачинялися.
Стає активним
членом щойно
створеного "Аспису"
(Асоціації
письменників). 1924
року ця організація
трансформувалася в
"Ланку", а з 1926
року носила назву Зліва направо: Борис Антоненко-
"Марс" ("Майстерня Давидович, Григорій Косинка, Марія
Галич, Євген Плужник, Валер'ян
революційного Підмогильний, Тодось Осьмачка.
1925 рік.
слова"), що стала, по
суті, київською
філією "ВАПЛІТЕ".
З листопада 1937 р. В. Підмогильного
розстріляно на Соловках..
 Найвизначніші твори:

-- ’’Гайдамаки’’ і ’’Ваня” (1919)

-- збірка оповідань ’’Твори’’(1920)
-- ’’Остап Шаптала" (1921)
--’’Місто’’ (1921)
--’’Собака’’,’Третя революція’’(1924, 1925)
--’’Проблема хліба’’ (1927)
-- ’’Син’’ (1930)
 Історія написання:
Роман завершений письменником в 1927
році, опублікований уперше у Харкові 1928
року.
В.Підмогильний так пояснив свій
задум щодо створення роману:
«Написав «Місто», бо люблю місто і не
мислю поза ним ні себе, ні своєї
роботи. Написав ще й тому, щоб
наблизити, в міру змоги, місто до
української психіки, щоб
сконцентрувати його в ній».
Роман «Місто» -
перший
.
урбаністичний
роман в українській
літературі, з новими
героями,
проблематикою та
манерою оповіді.
 Урбаністика – це твори
мистецтва, які зображують
місто, його життя та
мешканців, побачені, до того
ж «міськими очима»)

Урбанізм — тематика в мистецтві XX ст.,

зображення життя великих міст.
Урбаністичний роман –
це великий за обсягом
епічний твір,у якому
порушується
урбаністична
проблематика ,
зображується місто,
життя його мешканців.
Маргінал (від лат. — край, межа): 1.Той,
хто втратив колишні соціальні зв’язки і
не пристосувався до нових умов життя
(звичайно про вихідців із села).
2. Провінціал.
Маргінальність – характеристика
героя, що перебуває «на межі» між
двома станами.
 Проблемне питання:

Чи завоює Степан Радченко

МІСТО?
 Тема роману:
Зображення людини в
новому для неї
середовищі,змалювання
її почуттів,переживань.
 1-й епіграф до роману:
«Шість прикмет має людина: трьома
подібна вона на тварину, а трьома на
янгола: як тварина - людина їсть і п'є:
як тварина - вона множиться і як
тварина - викидає; як янгол - вона має
розум, як янгол - ходить просто і як
янгол - священною мовою розмовляє».
(Талмуд. Трактат Авот).
 2-й епіграф до роману:

Як можна бути вільним,

Евкріте, коли маєш тіло?
А.Франс, Таїс
 «Він (автор) зробив тіло головним
героєм «Міста» й висунув ідею
двоїстості людини, яка складається з
ангельського і тваринного начал. Герої
Підмогильного страждають від
роздвоєності між душею (розумом,
інтелектуальною сферою) і тілом,
статевим потягом. Гармонія між цими
двома сферами дається важко. По суті
вона, на думку автора, - неможлива».
Соломія Павличко
Роман складається з
2 частин, кожна із
частин має по 14
розділів.
 Персонажі роману:
Степан Радченко - головний герой;
Надійка - дівчина з села;
Левко - студент;
Ганнуся та Нюся - товаришки Надії;
Лука Гнідий - хазяїн;
Тамара Василівна (Мусінька) - дружина крамаря,
у якого жив Степан, його коханка;
Максим - їхній син;
Борис Задорожній - студент, товариш Степана; .
Зоська - міська дівчина, кохана Степана;
Рита - балерина;
Вигорський - поет, товариш Степана.
Схема становлення особистості
Степана Радченка
Письменник
Справжня квартира
Письменник
Лектор Вигорськиий
Рита
Кімната
Задорожного
Товариш Борис
Студент
Зоська
Кухня Гнідого
Селянин, що Товариш Максим
приїхав у Гнідий
місто Мусінька
Столярня
Гнідого
Товариш Левко
Надійка
 Композиція роману:
Експозиція : Приїзд Степана до Києва,
знайомство із містом.
Зав’язка : Поселення С. Радченка у
Гнідих.
Кульмінація: Смерть Зоськи

Розв’язка : Знайомство з Ритою

Композиція роману:
Дві сюжетні лінії:
1-ша лінія - становлення
Степана Радченка як
письменника.

2-га лінія – стосунки

Степана Радченка із
жінками.
Образ Степана Радченка
складний, суперечливий,
далеко не однозначний.
Письменник зобразив людину,
в якій постійно борються добро
зі злом, які інколи заради
особистого утвердження здатні
піти навіть на злочин, не
страждатиме він і від людських
жертв, і разом — це
неординарна особистість
«Таке біляве, тихе, а тиха вода греблі рве»
«Приємна
романтика кухні:
стосунки юнака й
злочинної мами,
роман з раптовою
зав’язкою,
жагучим змістом і
нудним
закінченням…»
«Ах, божественний,
які ми дурні. Всі
дурні. Ти нічого не
розумієш…»
«Люди – страшеннні
коміки, вони не
хотять жити просто,
а все щось
вигадують,
накручують, а потім
самі мучаться…»
«Мить для
жінки замало»
«Досі він любив
жінок,
випадково
зустрінутих на
його шляху, а
сам ще не
обирав».
«Жінки для Степана Радченка — талісман його
успіху, по суті його жертви… жінка є лише
об’єктом почуття й екзистенціального пошуку
мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як
абсурдне саме життя... Для чоловіків це пошук
самоствердження, а не кохання».
Соломія Павичко
Екзистенціалізм — філософський напрям, який
сформувався у французькій філософії та
літературі в першій половині XX ст.

Визначальні риси екзистенціалізму:

*абсурдність буття,відчай,страх смерті;
*особистість має протидіяти державі,суспільству,
“ворожому” середовищу;
*вища цінність у свободі особистості;
*існування людини тлумачиться як драма
свободи;
*в художніх творах розповідь ведеться від першої
особи.
Основним положенням
екзистенціалізму є постулат:
екзистенція (існування) передує
есенції (сутності). Представники
екзистенціалізму називали кілька
шляхів порятунку від абсурду:
СМЕРТЬ (САМОГУБСТВО),
БУНТ (БОРОТЬБА),
ТВОРЧІСТЬ
 Проблематика роману:
• підкорення людиною міста;
• кохання;
• кар’єра;
• добро і зло;
• багатство і бідність;
• село і місто
 Він (Валер’ян
Підмогильний) знав
людську силу, велич її
розуму, її здібності, але
також усвідомлював її
слабкості. В цьому
європеїзм Підмогильного.

Григорій Костюк
Дякую за увагу!