 ПРЕЗЕНТАЦІЯ

«БАЙРОН»
© ЮРЧИШИН І.
 ВИКОРИСТАНІ МАТЕРІАЛИ З
ЗАГАЛЬНОЛЬНОДОСТУПНИХ ІНТЕРНЕТ
САЙТІВ, Юрчишин І. не декларує на них своє
авторство.
Захищена авторським правом,
передрук, розміщення у Інтернеті заборонені.
Дозвіл використовувати тільки у навчальних
цілях для ІНА-21, 22, 23, 24, 25 (2020 н.р.)
(1788-1824)

Ілона Юрчишин
Cтудентка групи ІНАм-62
Рекомендована література
 Павличко С. Байрон: Нарис життя і творчості. - К.:Дніпро,
1989;
 Наливайко Д., Шахова К. Зарубіжна література ХІХ ст. Доба
романтизму. – К., 1997;
 Джордж-Гордон Байрон. Дон Жуан. Переклад з англійської
Валерії Богуславської. — Київ, Дух і Літера, 2007. — 592 ст;
 Джордж-Гордон Байрон. Манфред. Переклад з англійської:
М. Рошківський. Київ, 1931;
 Lord Byron “Hours of Idleness”- John Ridge, London, 1807;
 Lord Byron “The Giaour”- John Murray, London 1813;
 Lord Byron “The Corsair”- John Murray, London, 1814;
 Lord Byron “Childe Harold's Pilgrimage” - John Murray, London,
1812-1818.
I Would I Were a Careless Child
I would I were a careless child,
Still dwelling in my Highland cave,
Or roaming through the dusky wild,
Or bounding o’er the dark blue wave;
The cumbrous pomp of Saxon pride
Accords not with the freeborn soul,
Which loves the mountain’s craggy side,
And seeks the rocks where billows roll.
(…)
 Лорд Байрон
 Джордж Гордон Байрон, 6-й
барон Байрон, а пізніше
Джордж Гордон Ноель;
 Британський поет;
 Політик;
 Провідна фігура в романтизмі,
хоч сам це заперечував;
 Спадкове місце в Палаті лордів
у 1812 році;
 Народився 22 січня 1788 року в
місті Довер, штат Кент,
Великобританія.
 Риси до особистісного
портрету
 Кульгавість на праву
стопу;
 Чутливий до критики;
 Перебільшена
самооцінка;
 Суперечливий спосіб
життя та поезія;
 Часто нещасливий;
 Створив для себе Кадр з фільму «Мері Шеллі» 2017 р.
нестабільний світ.
Спосіб життя
 Багатство;
 Борги;
 Екстравагантний спосіб
життя;
 Кембридж-ведмідь у своїй
кімнаті;
 Одержимий їжею;
 Голод;
 Дикі вечірки-череп.
Newstead Abbey – Сімейний дім
в 1880
 Ліро-епічна поема
• жанр на межі лірики і епосу;
• Значний обсяг;
• Переважно віршована форма;
• Зовнішній сюжет, характери, оповідна форма (епос);
• Авторські переживання, Ліричні відступи, розкриття
внутрішнього світу героїв (ліричні елементи);
• Нерідко наявні елементи драми – напружена дія, конфлікт,
монологи та діалоги;
•
 Байронізм
• Ідейно-естетична концепція, яка
постала у європейському
романтизмі ХІХ ст., притаманна
Барону, Гюго, Міцкевичу.
• Основні ідеї:
1. Тираноборсво;
2. Волелюбність;
3. Бунтарство;
4. Демонізм;
5. «Світова туга»;
6. Пошук яскравих сильних
особистостей;
7. Життєвий епатаж;
8. Свобода.
Лондонський період (1807-1816рр.)
• "Паломництво Чайльд-
Гарольда» 1812 р. («Одного
дня я прокинувся
знаменитим»;
• Цикл «Східні поеми» (1813-
1816 рр.);
• Романтична слава;
• 1812-13 рр. виступи в Палаті
Лордів;
• Невдоволеність життям;
• Самотній романтик.
 Паломництво Чайльд Гарольда 1812 р.
• Боротьба народів з тиранією;
• Прагнення до національної незалежності;
• Новаторство: оригінальна форма твору - це ліро-
епічна поема, в якій опис душевних емоцій сягає
досконалості, і разом з тим це різка політична
сатира;
• Про життя лондонського денді і одночасно
подорожній щоденник автора: ми бачимо героя в
Португалії, Іспанії, Албанії й Греції (там побував
сам автор);
• Всі пісні - плід яскравих вражень, бунтівних дум,
мінливих настроїв, душевних переживань,
передчуттів, спогадів самого поета, його
сміливих оцінок, подій, свідком яких він був;
• Герой в останній пісні іде на задній план;
• Два герої: Гарольд – сюжетний персонаж, автор -
ліричний;
• Поема з великою й злободенною суспільною
тематикою,перейнята глибоким ліризмом.
Паломництво Чайльд
Гарольда (сюжет)
•Складається з чотирьох частин;
•Світського денді, який у дев’ятнадцять років переситився
задоволеннями, розчарувався в інтелектуальних
здібностях своїх співвітчизників, чарах співвітчизниць і
відправився подорожувати;
•У першій пісні поеми Чайльд відвідує Португалію та
Іспанію;
•В другій – Албанію, Грецію, а також Стамбул, столицю
Оcманской імперії;
•У третій пісні, після повернення і недовгого перебування на батьківщині,
Байрон описує перебування Чайльда в Бельгії і Німеччині. Надовго він
затримується в Швейцарії;
•Четверта пісня присвячена подорожі байронівського героя по містах Італії;
•Аналог поточного огляду міжнародних подій (Європа охоплена полум’ям);
•Запорукою людського безсмертя стає творчість;
•Це символ віри автора, який заповідав як своїм сучасникам, так і нащадкам,
стійкі принципи своєї життєвої філософії.
Цикл «Східні поеми» 1813-16 рр.
• «Гяур» 1813 р.
• «Абідоська наречена» 1813 р.
• «Корсар» 1814 р.
• «Лара» 1814 р.
• «Облога Корінфа» 1816 р.
• «Парізіна» 1816 р.
• Місце зображено узагальнено, хоч
він там і побував;
• Значна роль відведена природі;
• Недомовленість;
• Ореол загадковості;
• Головний персонаж є завжди проти
людей і Бога;
• Головний персонаж приносить
страждання і іншим і собі;
• Розбиває серця;
• Байронічний прсонаж.
Байронічний персонаж
• Самотня молода людина з
таємничим минулим;
• Сильний характер;
• Бунтівник;
• Вигнанець;
• Здатний на сильні почуття, які ховає
за іронією;
• Егоцентризм (перестає відчувати
докори сумління);
• Цинізм, зарозумілість;
• Прямолінійність;
• Меланхолійність;
• Високий інтелект;
• Приємні зовнішність, стиль;
• Таємничість (приваблює жінок).
 «Гяур» 1813 р.
• Події в ній відбуваються в екзотичній країні;
• Персонаж відділений від суспільства,
зневажаємо його, але і сам дивиться на
інших зверхньо;
• У циклі східних поем вона написана першою
і зазнала значну переробку;
• 7 перевидань;
• Байрон відкрив в ній новий тип розповіді,
новий тип персонажа. В англійській традиції
її жанр визначається як оповідна поема;
• Поема не має цільної сюжетної лінії,
розпадається на окремі фрагменти;
• Оповідачів в поемі кілька;
• Повна відсутність певних епізодів, які читач
повинен додумувати сам;
• Зате докладно описаний характер
персонажів, мотиви їх вчинків;
• «Жахливий памфлет».
 «Корсар» 1814 р.
• Римований п'ятистопний вірш;
• Починається з передмови, яка присвячується
Томасові Муру;
• Поема розвивається на грецьких островах;
• Точний час поеми автор не вказує (здогад читача:
епоха поневолення Греції Османською імперією);
• Конфлікт головного персонажа-бунтаря зі світом;
• Конрад - типовий байронічний персонаж;
• Наявність в душі героя двох почуттів – любові і
ненависті-свідчення його винятковості;
• Прийом контрасту (головний персонаж проти всіх
інших);
• Автор не дає конкретних деталей зовнішності
героя;
• Поема справила величезне враження на
сучасників: їх вразила історія загублених людських
можливостей в сучасному суспільстві;
• Поетичність пейзажів;
• Музичність;
• Внутрішній портрет перонажа;
• Морський розбійник.
 Швейцарський період 1816 р.
• Втеча з Лондона, його переслідували кредитори;
• Обвінчався з Ганною Ізабеллою Мілбенк (1815),
розлучення наступного року;
• Особистий лікар Джон Вільям Полідорі;
• Подружився з поетом Персі Біші Шеллі та
майбутньою дружиною Шеллі, Мері Годвін;
• Читання фантастичних історій, зокрема
«Фантасмагоріани»;
• Мері Шеллі створила те, що стане
Франкенштейном, або Сучасним Прометеєм
(приписали Шеллі);
• Полідорі – «Вампір» ,родоначальник жанру
романтичних вампірів (приписали Байрону);
• «Вампір» став натхненням для фрагментарної
історії Байрона «Фрагмент» - був опублікований як
приписка до Мазепи;
• написав третю пісню Чайльда Гарольда.
 «Манфред» 1816 р.
• Драматична поема (як
визначив жанр сам
Байрон);
• Близький до персонажів
східних поем;
• Фаустівське начало;
• Трагічне кохання до
Астарти;
• Вплив Шеллі;
• Одне з найбільш
мізантропічних і
безнадійних з його творінь;
• Діалогічність;
• Страждання ув’язненого.
«Шільйонський в’язень» 1816 р.
• Написаний після того, як Байрон
і Шеллі відвідали замок Шійон
у Швейцарії, де священик
Франсуа Бонівар був ув'язнений
на шість років за вираження
демократичних ідеалів;
• Страждання ув’язненого в замку;
• Поема в 14 строфах;
• Драматичний монолог у
простому стилі;
• Зворушливе обвинувачення
тиранії та гімн свободі;
• Теми ізоляції, свободи, утисків
та переконань;
• Птах – символ свободи.
Італійський період (1817 – 24 рр.)
• «Скарга Тассо» 1817 р.
• «Мазепа» 1818 р.
• «Ода до Венеції» 1818 р.
• Найбільш плідний період
його творчості;
• Пише невеликі твори;
• Цикл історичних трагедій;
• Пристрасть до класицизму;
• Правило 3-х єдностей.
Поема «Мазепа»1818 р.
• Ввів у європейську культуру
тренд на Україну –
романтичну і небачену
землю;
• Романтизував гетьмана
Мазепу;
• Вибрав з життя Мазепи його
юнацьке кохання до
дружини польського
шляхтича;
• Вважав Мазепу схожим зі
собою.
 «Каїн» («Cain») 1821 р.
• Містерія;
• Пов’язаний з більш ранньою
драматичною поемою «Манфред» (1817);
• Описує свого героя Манфреда як
«романтичного Фауста», який оволодів
таємницею безсмертя, але розчарувався в
людях;
• Не проявляє жодної упередженості
• Немає і тіні канонічної стереотипності;
• Знання не приносить Каїну щастя;
• Каїн -не самотній протестант, байдужий
до долі інших людей (як Манфред). Він
гуманіст, повстає проти влади і
авторитету бога в ім'я щастя інших
людей, його глибоко засмучує доля
прийдешніх поколінь людства. Він не
злочинець, а приклад романтичного
бунтаря.
 Поема «Дон Жуан» 1818-24 рр.
• Недописана;
• Прототипом є Дон Хуан
Делоріо;
• Автор сам був дуже схожим з
персонажем;
• Хоч головний персонаж має
роль спокусника, він є
пасивним протагоністом;
• Іронічне переосмислення
«серйозної» епічної поеми;
• Сатирична оцінка сучасного
йому британського суспільства;
• Написана октавами.
 Переклади
• Улюбленим твором українських письменників був "Каїн ", про це свідчать
численні переклади. Першим перекладачем Байрона українською мовою був
Микола Костомаров;
• В 70-ті роки XIX ст. до перекладів Байрона звертався Михайло Старицький.
Він переклав ліричні вірші та уривки, а також частину поеми "Мазепа“;
• Найпомітнішим кроком у становленні українського Байрона стали переклади
Пантелеймона Куліша (перша пісня «Дон Жуана», 1891; «Чайльд-Гарольдова
мандрівка», написана 1894, але опублікована вже посмертно Іваном Франком у
1905 році);
• Перекладацьку діяльність Іван Франко розпочав з поеми "Каїн" у 1879 р;
• Грабовський у 1894 р. переклав поему "Шильйонський в'язень“;
• Байрон належав до улюблених поетів Лесі Українки, якого вона з захопленням
читала і перечитувала, мріяла перекладати. На жаль, ці плани не здійснилися,
перекладено "Коли сниться мені, що ти любиш мене" і уривок "Каїна“;
• Твори Байрона перекладали І. Наумович, О. Кониський, І. Верхратський, О.
Н авроцький, М. Старицький, Б. Грінченко, Леся Українка та інші;
• У XX ст. з перекладної байроніани слід виокремити переклади Є. Тимченка
(«Каїн»), Д. Загула («Мазепа»), М. Рошківського («Манфред»), Ю. Корецького
(«Трагедії»), Д. Паламарчука (лірика), Сави Голованівського («Дон Жуан») та
інші.
Дякую за увагу!