ІНА 14(7) Кознарська Юлія

Мова базується на відношення. Між мовними одиницями вони бувають: 1. парадигматичні, 2.

сигматичні, 3. ієрархічні.

Завдання 2. Виокремити на всіх структурних рівнях мови пападигми, пояснити сутність

парадигматичних відношень.

Парадигма - будь-який клас лінгвістичних одиниць, протиставлених одна одній і в той же час
об’єднаних за наявністю спільної ознаки або спільних асоціацій. Найчастіше це сукупність мовних
одиниць, пов’язаних парадигматичними відношеннями. Парадигми бувають:

1. Морфологічні - сукупність всіх граматичних форм одного слова. Наприклад в українській

мові це можуть бути усі відмінкові форми слова або форми однини чи множини.
2. Синтаксичні - сукупність семантично тотожніх конструкцій речення, які відбивають
видозміни речення. До прикладу це можуть бути прості і складні речення(наявність одної
чи більше граматичних основ)
3. Лексичні - сукупність слів, об’днаних якоюсь сематичною ознакою(синоніми, омоніми,
антоніми, пароніми). Наприклад у парадигму синонімів слова *будинок* входять: будівля,
будова, дім, оселя, хата
4. Словотвірні - сукупність сумісних похідних одного словотвірного такту, що мають спільну
твірну основу й різні словотвірні форманти. До словотвірних парадигм входять похідні
різних частин мови, утворені за допомогою різних способів творення і різних словотвірних
формантів.

Парадигматичні відношення - це відношення вибору, асоціації , що грунтуються на подібності й

відмінності позначувальних одиниць.

Парадигматичними у фонетіці є відношення між дзвінкими і глухими, м’якими і твердими звуками;

в граматиці - між відмінковими формами слів; в лексико-сематичній системі - це синонімічні,
антонімічні та інші. Ці відношення називають вертикальними, оскільки будь - яку парадигму
можна записати в стовпчик.

Завдання 3. Виокремити сигматичні відношення на синтаксичному рівні, пояснити сутність цих

відношень.

Сигматичні відношення - відношення одиниць розташованих лінійно, здатність мовних одиниць

поєднуватися. Ми можемо побачити їх у реченні у вигляді підмета і присудка. Наприклад, *Діти
гралися у садочку* - елементи речення поєднюються і утворюють сполуку, яка доносить до нас
сенс.

Завдання 4. Виокремити ієрархічні відношення на всіх структурних рівнях мови, пояснити їх

сутність.

Ієрархічні відношення - відношення структурно простіших одиниць до складніших: фонеми до

морфеми, морфеми до лексеми, лексеми до речення.

1.Фонологічний рівень - поділ приголосних звуків на дзвінкі, глухі та сонорні.

 2. Синтаксичний рівень - поділ складного речення на складнопіднрядний, складносурядний та
безсполучниковий зв’язки.

3. Лексико-сематичний рівень - ієрархічні відношення вибудовуються у гіперо-гіпонімічних

групах.

5. Морфологічний рівень - поділ морфем на кореневі та службові частини.

Завдання 2. За допомогою етимологічного словника поясніть мінливість мовного знака на

прикладі слів вікно, верблюд, живіт

Вікно - псл. *okъno, утворене від *oko, як дісл. vindauga «вікно», з vindr «вітер» і auga «око» (звідси
англ. window «вікно»); Відбулась мінливість мовного знака, оскільки слово «вікно» утворене від
слова «око» ( зв’язане з тим, що людина може бачити, що відбувається навколо неї), а зараз слово
«вікно» - отвір у стіні; рама з шибками у цьому отворі.

Верблюд - псл. *velьbǫdъ‹vъlbǫdъ; слово запозичене з готської мови, зближене за народною

етимологією з ѵеlь «великий» і blǫdb «блуд», blǫditi «блудити». У даний час термін «верблюд» - це
рід великих ссавців з групи жуйних ряду оленеподібних, що включає два види: верблюд
двогорбий і верблюд одногорбий. Відбулась мінливість мовного знака, якщо точніше, то
змінилась інформа(лексичне значення слова), оскільки перше слово було утворене від слів
«великий» та «блуд» та ексформа( під впливом певних фонетичних якищ), оскільки перше слово
було утворене від слів «великий» та «блуд».

Живіт - утворене від слова «жити» псл. žiti, živ-; споріднене з лит. gýti «загоюватися, видужувати»,
gyvuoti «жити», лтс. dzît «загоюватися, видужувати», прус. giwa «живе», гот. qius «живий», нвн.
keck «живий, жвавий», двн. quek, chech, днн. quik, дангл. cwic, cwicu, cucu «живий», дірл. biu, beo
«тс.», biad «їжа», лат. νīνο «живу», дперс. jīvā «він живе», ав. ǰvaiti, дінд. jīvati «тс.», jīváh «живий»,
гр. βίομαι «живу», βιόω, ζω «тс.», δίαιτα «спосіб життя», алб. ngē «сила», вірм. keam «живу».