17. Технічна лексика має дещо інтернаціональний характер.

Багато технічних слів

ідентичні за формою і значенням у кількох мовах. Кількість слів, що мають спільне
вживання у різних мовах, значно більша у технічній мові. Завдяки цьому науковий опис
інколи наближається до явища міжмовної комунікації.
Науково-технічний термін – це слово або словосполучення, що називає загальне поняття
теорії науково-технічної галузі знання чи діяльності. Як науково-технічні терміни
використовуються мовні одиниці, створені спеціально або запозичені для цієї галузі
знання (гайкоріз, комутатор, малолітражний, шліхтувати), і загальновживані слова в
особливій функції (ковпак, наварювати, надійність). Значення науково-технічного терміна
– вербальне висловлювання, яке називає істотні ознаки загального наукового поняття,
установлюється внаслідок свідомої домовленості, закріплюється в термінологічних
словниках тлумачного типу і, як у загальновживаного слова, складається з ієрархічно
організованої сукупності семантичних компонентів (спільних і відмінних сем). Поняття і
значення терміна не тотожні, бо значення терміна за обсягом менше від поняття. Постійні
зміни у змісті та обсязі понять науково-технічної сфери зумовлюють розвиток значень
відповідних термінів. Залежно від сутності зв’язку термінологічних одиниць з поняттями
можна говорити про різні вияви семантичних відношень в УНТТ, тому проблема
співвідношення значення терміна й поняття відіграє важливу роль для дослідження цих
відношень. Значення терміна й лексичне значення слова – це категорії однорідні, але не
тотожні, оскільки значення терміна пов’язане не лише з науковим поняттям, але й зі
значеннями інших термінів у межах певної термінології, семантично чітко визначене та
засвоюється під час професійної діяльності.

18
Омоніми — це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і
написанням. Напр.: кран водогінний і кран будівельний, метелиця — «заметіль, хуртовина»
і метелиця — «народний танець», лимонка — «сорт груші» і лимонка — «ручна фаната», кава —
«напій; тропічне дерево, насіння цього дерева» і кава — діалектний синонім слова галка.
У лексикології розрізняють омоніми лексичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні.

Підсумовуючи сказане про явище омонімії, зазначимо, що в термінології інформатики воно

має свої особливості:

– міжсистемна омонімія виникає внаслідок семантичної дивергенції полісемічних лексем та

існує як традиційний шлях творення спеціальних найменувань;

– найчастіше омонімічні терміни обслуговують одночасно дві або кілька наукових галузей;

– інколи омонімія ускладнюється полісемічними відношеннями;

– міжгалузеві терміни-омоніми можуть виникати внаслідок фонетичного збігу різних за

походженням слів;

– для аналізованої терміносистеми характерна міжфункційно-стильова омонімія, за якої омо-

німами є загальновживане й термінологічне слово;

– найпродуктивнішими щодо частиномовного вираження є іменникова омонімія;

– хоч омонімія в термінології існує переважно як міжсистемне явище, у терміносистемі

менеджменту засвідчена внутрішньосистемна омонімія.

На перший погляд омонімія є подібною до полісемії, але щодо змісту між цими двома явищами є
істотна відмінність. Полісемія – це наявність кількох значень в одного слова, кожне переносне
значення так чи інакше пов’язане з первісним: баба – мати когось із батьків; стара жінка; жінка, що
приймає дітей під час пологів; ворожка, шептуха; зневажлива назва жінки; сніговик, кам’яний
бовван. Тут усі значення об’єднуються навколо первісного „жінка; старша від інших”. Слова,
пов’язані омонімічними стосунками, такої значеннєвої єдності не мають не мали ніколи або
втратили її настільки, що не сприймаються як похідні із спільного джерела: лама в’ючна тварина –
лама чернець-буддист; захід одна зі сторін світу – захід дія, спрямована на досягнення чогось;
місяць небесне світило – місяць 112 частина календарного року. Отже, головним критерієм
розрізнення полісемії і омонімії – наявність чи відсутність внутрішнього змістового зв’язку між
співзвучними словами.

19
Різнотематичний характер української мови в інформатиці проявляється і визначається декількома
особливостями

- Інформатика як наука, поділяється на підтеми, які в свою чергу формують нові шляхи
розвитку якоїсь конкретної теорії, методології, ідеї чи теми.
- В більшості випадків велика кількість підтем мають спільні тези та концепції, проте в
загальному, вони як науки в певному сенсі незалежні, користуючись цією різницею в своїх
поясненнях, точніше різницею в деталізації опису певних тем, процесів, явищ в цілому,
створюють нові, досі невідомі, чи модернізують вже існуючі концепції, котрі в свою чергу
перетворюються на базисні терміни та поняття сукупності інтелектуальної бази цих наук.
Прикладом такого симбіотичного поєднання є розгляд та оперування інформацією, що
стосується комп’ютера з програмної та комплектуючої точки зору.

20 - 21