Самостійна робота №6

Фадєєва Олексія Олександровича

16, 20 - 21
Мені дуже сподобалися викладки Л. Томіленко із його книги:
http://eprints.zu.edu.ua/21233/1/monograph.pdf

Тому я вирішив їх процитувати, адже ця частина ідеально відповідає на питання 16, 20, та 21 у
доволі цікавій та неординарній формі, в якій поєднується чіткість та ясність позиції самого
дослідника.

Л. Томіленко: зазначає: «Стосовно способів творення термінології з інформатики,

зафіксованої в СУМ-20, переважну більшість таких слів утворено за
допомогою суфіксації, юкстапозиції та композиції, активність яких у різних частинах
мови виявляється неоднаково. Значна частина термінів-іменників
утворюється суфіксальним способом, напр., 1) віддієслівні утворення із суфіксом -нн(я) /
-анн(я): архівування, буферизування, умовчання; 2) віддієслівні іменники із суфіксами -
аці(я) / -яці(я), -ці(я): адресація, архівація, буферизація» [12]
Для іменників також продуктивними способами є осново- і словоскладання.
Прикладом основоскладання є переважно слова з незмінюваним зв’язаним першим
компонентом, наприклад: відео- (відеоблог, відеокарта, відео
контролер), гіга- (гігабайт), гіпер- (гіперпосилання,
гіпертекст),  мікро- (мікрокомп’ютер, мікропроцесор), мульти- (мультипрогра-
мування), псевдо-  (псевдографіка), ультра- (ультрамікрофіша).
Способом словоскладання утворені терміни з першою частиною веб- (веб-браузер, веб-
вузол, веб-інтерфейс, веб-розробник, веб-сервер, веб-сторінка) та інтернет- (інтернет-
адміністратор, інтернет-програміст, інтернет-сервер, інтернет-технологія).

Відзначена роль грецьких і латинських префіксів у творенні комп’ютерних термінів.

Дослідниця О. Остапенко [8, с. 248–249] виокремлює:

грецькі: auto- (само, автономно): автовиклик – autocalling; dis- (протилежний до,

не): диплей – display; homo- (одно): гомоморфізм – homomorphism; hyper- (понад, вище, у
більшій мірі): гіпертекст – hypertext; macro- (великий, об’ємний): макрогенератор –
magrogenerator; micro- (маленький, мініатюрний): мікропроцесор –
microprocessor; mono- (одно): монохромний дисплей – monochrome
dishlay; photo- (світло): фоторецептор – photoreceptor; poly- (багато, різно): поліморфорне
кодування – polymorphic tweening; pseudo- (хибний, подібний до): псевдоадреса –
pseudoaddress; tele- (віддалений, на великій відстані): телетекст – teletext;

латинські: de- (повертати дію вилучати): декодер – decoder; inter- (між,

усередині): інтернет – internet; intra- (усередині, серед): інтранет –
intranet; multi- (багато різно): мультисписок – multilist; non- (не): нелокалізований –
nonlocalized; pro- (вперед, перед, попореду): процесор – processor; re- (знову,
повторювати): реконфігурація – reconfiguration; self- (стосовно самого себе
(об’єкта)): самоадаптація – selfadapting; sub (під, підмножина, частина чогось,
частково): підмножина – subset; trans- (через, на стороні, поперек): трансформатор –
transformer; ultra- (понад, поза, сильніший): ультрамікроафіша –
ultrafiche; uni- (одно): унікальне ім’я – unicode [8, с. 248–249]”.

Отже, дослідники відзначають активне поповнення української терміносистеми ІТ-галузі.

Продуктивними способами словотворення є суфіксація, юкстапозиція та композиція.
Нові терміни утворюються на основі як питомих, так і запозичених елементів.

Загальнотеоретичні проблеми термінології висвітлено у працях таких польських

науковців, як S. Gajda [17], W. Zmarzer [24], K. Waszakowa [25], J. Lukszyn, W. Zmarzer
[20] та ін. Власне питанням польської термінології в ІТ-галузі присвячено розвідки
Я. Стоклоси «Zapożyczenia w polskim słownictwie informatycznym» [21] та П. Корча i
M. Mатулевського [19].

Джерела:

Стаття: Філь О. Джерела і способи формування терміносистем комп’ютерної сфери

в англійській, польській та українській мовах / Олена Філь // Вісник Нац. ун-ту
«Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2014. – №
791. – С. 92–97.

Джерела, на котрі посилається стаття:

1. Акулинина Т. Экстралингвистическая обусловленность особенностей английской терминологии
компьютерной информатикию : дисс. … канд. филологических наук: 10.02.04 / Т. Акулинина.
– Омск, 2003. 2. Беликова И. Особенности образования терминов-неологизмов в подъязыке
компьютерной техники : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / И. Беликова. – Омск,
2004. 3. Рицар Б. Мова та термінологія зукраїнізованиз програмних продуктів фірми Майкрософт /
Богдан Рицар, Роман Мисак // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка» – 2003. – № 490 – С. 17–
24. 4. Володькова С. Проблемы сокращений терминологических единиц в подъязыке
информатики английского языка : дисс. … канд. филол. наук : 10.02.04 / Светлана Володькова. –
Омск, 2011. – 124 с. 5. Коваль М. Д. Сутність та особливості української науково-технічної
термінології як бази україномовного інформаційного забезпечення комп’ютерних систем, засобу
гуманізації технічної освіти / М. Д. Коваль // Вісн. Вінниц. політехн. ін-ту. – 2000. – № 1. – С. 15–21.
6. Мазурик Д. Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови (90-і роки
ХХ ст.) : автореф. дис. ... канд. філол. наук / Д. В. Мазурик // Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2002.
– 21 c. 7. Ніколаєва А. Специфіка творення термінів-композитів та юкстапозитів у терміносистемі
програмування, комп’ютерних мереж і захисту інформації / Алла Ніколаєва, Людмила Фоміна //
Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. –
№ 675. – С. 38–41. 8. Остапенко О. До історії слов’янської лексикографії : Juridisch-politische
Terminologie für die slavischen sprachen Öesterreichs / Олена Остапенко// Проблеми
слов’янознавства. – Л., 2003. – Вип. 53. – С. 264–270. 9. Пшенична Л. Англійсько-український
глосарій: українські мовні засоби на позначення утямків сфери інформаційних технологій /
Людмила Пшенична, Володимир Шевченко, Наталія Шишкіна // Вісник Нац. ун-ту «Львівська
політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. – № 676. – С. 111–
116. 10. Рожанківський Р. Синтаксично-стилістичні вади сучасної фахової мови /
Р. Рожанківський // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української
термінології». – 2004. – № 503. – С. 14–20. 11. Синдега Р. Способи утворення англомовної
комп’ютерної лексики / Роксолана Синдега // Вісник Львів. нац. ун-ту. Серія «Іноземні мови» /
Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Вид. центр ЛНУ. – 2010. – Вип. 17. – С. 47–51. 12. Томіленко Л.
Галузева термінологія в сучасній тлумачній лексикографії української літературної мови (лексико-
семантичний та словотвірний аспекти) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Людмила
Томіленко // Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні НАН України. – К., 2010. – 16 с. : Режим досупу:
http://megaling.ulif.org.ua/attachments/article/45/ Tomilenko.pdf. 13. Туровська Л. Типологічне
термінознавство кінця XX – початку XXI ст. в Україні / Людмила Туровська // Вісник Нац. ун-ту
«Львів. політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2012. – № 733. – С. 49–52.
14. Шуневич Б. Структурні та функціональні особливості англійської термінології з робототехніки :
дис. … канд. філол. наук / Богдан Шуневич. – Л., 1991. – 532 с. 15. Юхмина Е. Адаптация
англоязычных компьютерных терминов к лексической системе русского языка : дисс.
… канд. филол. наук: 10.02.04 / Е. А. Юхмина. – Челябинск, 2009. 16. Bogdanov D. Społeczeństwo
informacyjne jako determinanta zmian językowych / D. Bogdanov // BG AGH, Część VIII: «Społeczeństwo
informacyjne – filozofia, kultura, media». – Режим доступу: http://winntbg.bg.agh.edu.pl/
skrypty2/0096/327-334.pdf. 17. Gajda S. Współczesna polszczyzna naukowa – język czy
żargon? / Stanisław Gajda. – Wrocław, 1990. 18. Jużwikiewicz P. Ukraińska terminologia informatyczna:
stan, problemy, zapożyczenia / Przemysław Jużwikiewicz // Slavica Wratislaviensia CLIV. – Wrocław,
2011. – S. 121–132. 19. Korcz P. Kulturowe aspekty lokalizacji i oprogramowania / Paweł Korcz, Marek
Matulewski // Instytut Językoznawstwa, Uniwersytet im. Adama Mickiewicza. – Poznań, 2006.
20. Lukszyn J. Teoretyczne podstawy terminologii // J. Lukszyn, W. Zmarzer. – Warszawa, 2001.
21. Stokłosa J. Zapożyczenia w polskim słownictwie informatycznym [Електронний ресурс] / Janusz
Stokłosa // Miesięcznik «Informatyka» – Warszawa, Wydawnictwo «Sigma». – 1986. – № 5 – S. 27–28. –
Режим доступу : http://www.sk-kari.put.poznan.pl/
Stoklosa/KopieArtykulow/A1.pdf. 22. Szadyko S. Аббревиация в специальных языках (на материале
русского языка) / Stanisław Szadyko // Komunikacja specjalistyczna. Linguodidactica: T. X. – Warszawa,
2006. – 245 s. 23. Turski W. Nie samą informatyką / Władysław Turski. – Warzawa : PIW, 1980. – 210 s.
24. Zmarzer W. Teoretyczne podstawy terminologii / W. Zmarzer – Warszawa : WLSiFW, 2001.
25. Waszakowa K. Przejawy internacjonalizacji w słowotwórstwie współczesnej polszczyzny / Krystyna
Waszakowa. – Warszawa, 2005. 26.  Informatyka [Електронний ресурс] / WikipediA. – Режим доступу :
http://pl.wikipedia.org/wiki/Informatyka. 27. Інформатика / ВікіпедіЯ. – Режим доступу :
http://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC
%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B A%D0%B0.

17. Технічна лексика має дещо інтернаціональний характер. Багато технічних слів
ідентичні за формою і значенням у кількох мовах. Кількість слів, що мають спільне
вживання у різних мовах, значно більша у технічній мові. Завдяки цьому науковий опис
інколи наближається до явища міжмовної комунікації.
Науково-технічний термін – це слово або словосполучення, що називає загальне поняття
теорії науково-технічної галузі знання чи діяльності. Як науково-технічні терміни
використовуються мовні одиниці, створені спеціально або запозичені для цієї галузі
знання (гайкоріз, комутатор, малолітражний, шліхтувати), і загальновживані слова в
особливій функції (ковпак, наварювати, надійність). Значення науково-технічного терміна
– вербальне висловлювання, яке називає істотні ознаки загального наукового поняття,
установлюється внаслідок свідомої домовленості, закріплюється в термінологічних
словниках тлумачного типу і, як у загальновживаного слова, складається з ієрархічно
організованої сукупності семантичних компонентів (спільних і відмінних сем). Поняття і
значення терміна не тотожні, бо значення терміна за обсягом менше від поняття. Постійні
зміни у змісті та обсязі понять науково-технічної сфери зумовлюють розвиток значень
відповідних термінів. Залежно від сутності зв’язку термінологічних одиниць з поняттями
можна говорити про різні вияви семантичних відношень в УНТТ, тому проблема
співвідношення значення терміна й поняття відіграє важливу роль для дослідження цих
відношень. Значення терміна й лексичне значення слова – це категорії однорідні, але не
тотожні, оскільки значення терміна пов’язане не лише з науковим поняттям, але й зі
значеннями інших термінів у межах певної термінології, семантично чітко визначене та
засвоюється під час професійної діяльності.
Список використаної літератури

1. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник/ Ред. Надія Бабич,. - Чернівці:

Книги-ХХІ, 2006. - 495 с.

2. Мацюк З. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник/ Зоряна

Мацюк, Ніна Станкевич,. - К.: Каравела, 2005. - 351 с.

3. Мацько Л. Культура української фахової мови: Навчальний посібник/ Любов Іванівна

Мацько, Ла-риса Вікторівна Кравець. - К.: Вид. центр "Академія", 2007. - 359 с.

4. Михайлова Т.В. Антонімія в українській науково-технічній термінології // Вісник

Харківського університету. – Серія Філологія. – 2000. - № 491: Традиції Харківської
філологічної школи: До 100-річчя від дня народження М.Ф.Наконечного. – С. 278-282.

5. Михайлова Т.В. Багатозначність українських науково-технічних термінів та її

репрезентація в лексикографії // Вісник Харківського університету. – Серія Філологія. –
2001. - № 520: Філологічні аспекти дослідження дискурсу. – Вип. 33. – С. 134 – 139.

6. Михайлова Т.В. До вивчення семантики терміна // Українська термінологія і сучасність:

Зб. наук. праць. – К., 1998. – С. 156-159.

7. Михайлова Т.В. До вивчення синонімії в українській науково-технічній термінології //

Вісник Харківського університету. – Серія Філологія. – 1999. – № 448: Міф і міфопоетика
у традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості. – С. 379-382.

8. Михайлова Т.В. До питання про синонімію термінів // Українська термінологія і

сучасність: Тези доп. Всеукр. наук. конф. – К., 1996. – С.76.

9. Михайлова Т.В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології. –

Рукопис.

10. Михайлова Т.В. Термінологія в системі вузівської підготовки фахівця технічного

профілю // Преподавание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные связи:
Научные исследования, опыт, поиски: Харьковский сб. науч. тр. – Вып. 2. – Харьков:
Моби Дик, 1998. – С. 8-10.

18
Омоніми — це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням і
написанням. Напр.: кран водогінний і кран будівельний, метелиця — «заметіль,
хуртовина» і метелиця — «народний танець», лимонка — «сорт груші» і лимонка —
«ручна фаната», кава — «напій; тропічне дерево, насіння цього дерева» і кава —
діалектний синонім слова галка. У лексикології розрізняють омоніми лексичні,
морфологічні, словотворчі, синтаксичні.
Підсумовуючи сказане про явище омонімії, зазначимо, що в термінології інформатики
воно
має свої особливості:
– міжсистемна омонімія виникає внаслідок семантичної дивергенції полісемічних лексем
та
існує як традиційний шлях творення спеціальних найменувань;
– найчастіше омонімічні терміни обслуговують одночасно дві або кілька наукових
галузей;
– інколи омонімія ускладнюється полісемічними відношеннями;
– міжгалузеві терміни-омоніми можуть виникати внаслідок фонетичного збігу різних за
походженням слів;
– для аналізованої терміносистеми характерна міжфункційно-стильова омонімія, за якої
омо-
німами є загальновживане й термінологічне слово;
– найпродуктивнішими щодо частиномовного вираження є іменникова омонімія;
– хоч омонімія в термінології існує переважно як міжсистемне явище, у терміносистемі
менеджменту засвідчена внутрішньосистемна омонімія.

На перший погляд омонімія є подібною до полісемії, але щодо змісту між цими двома
явищами є істотна відмінність. Полісемія – це наявність кількох значень в одного слова,
кожне переносне значення так чи інакше пов’язане з первісним: баба – мати когось із
батьків; стара жінка; жінка, що приймає дітей під час пологів; ворожка, шептуха;
зневажлива назва жінки; сніговик, кам’яний бовван. Тут усі значення об’єднуються
навколо первісного „жінка; старша від інших”. Слова, пов’язані омонімічними
стосунками, такої значеннєвої єдності не мають не мали ніколи або втратили її настільки,
що не сприймаються як похідні із спільного джерела: лама в’ючна тварина – лама
чернець-буддист; захід одна зі сторін світу – захід дія, спрямована на досягнення чогось;
місяць небесне світило – місяць 112 частина календарного року. Отже, головним
критерієм розрізнення полісемії і омонімії – наявність чи відсутність внутрішнього
змістового зв’язку між співзвучними словами.

Вуз:
Киевский национальный лингвистический университет
Файл:
ISPIT_SULM_VIDPOVIDI.docx

19
Різнотематичний характер української мови в інформатиці проявляється і визначається
декількома особливостями
- Інформатика як наука, поділяється на підтеми, які в свою чергу формують нові
шляхи розвитку якоїсь конкретної теорії, методології, ідеї чи теми.
- В більшості випадків велика кількість підтем мають спільні тези та концепції,
проте в загальному, вони як науки в певному сенсі незалежні, користуючись цією
різницею в своїх поясненнях, точніше різницею в деталізації опису певних тем,
процесів, явищ в цілому, створюють нові, досі невідомі, чи модернізують вже
існуючі концепції, котрі в свою чергу перетворюються на базисні терміни та
поняття сукупності інтелектуальної бази цих наук.
Прикладом такого симбіотичного поєднання є розгляд та оперування інформацією,
що стосується комп’ютера з програмної та комплектуючої точки зору.