1.

37
Слово складене з карток, на кожній з яких написана одна літера. Картки
змішують і виймають без повернення по одній. Знайти ймовірність того, що
картки з літерами виймаються в порядку послідовності літер заданого слова: а)
«событие»; б) «статистика»
Розв’язання
А) «событие»
Нехай подія А – з карточок зібралось слово «событие»
m
P(A) = n , де m – сприятлива подія , n – всі варіанти.
m=1
n = P7 = 7!
1
P(A) = 7 !
Б) «статистика»
Нехай подія А – з карточок зібралось слово «статистика»
m
P(A) = n , де m – сприятлива подія , n – всі варіанти.
m = P2* P3* P2* P2*1 (ми можемо довільним чином переставляти однакові
букви).
n = P10
P(A) = ( P2∗P3∗P2∗P2 )/P 10

Відповідь
1
А) P(A) = 7 !
Б) P(A) = ( P2∗P3∗P2∗P2 )/P 10

1.38
П’ятитомний збірник творів розміщено на полиці у випадковому порядку. Яка
імовірність того що: книги стоять зліва на право у порядку нумерації томів?

На першу позицію претендує 5 книжок, на 2 - 4, 3 - 3, 4 - 2 і на 5 - 1.

Отже:
1 1 1
I= = =
n ! 5! 120
1
Відповідь: I = 120

1.39

Серед 25 студентів, з яких 15 дівчат, розігруються 4 квитки, причому кожен

може виграти тільки один квиток. Яка ймовірність того, що серед володарів
квитка виявляться:
а) чотири дівчини;
б) чотири юнаки;
в) три юнаки та одна дівчина.

Розв’язання
Подія A- володарі квитків чотири дівчини.
Подія B- володарі квитків чотири юнаки.
Подія C- володарі квитків три юнаки та одна дівчина.

n - всі можливі результати розіграшу дорівнюють числу способів, якими можна

розіграти 4 квитки серед 25 студентів, тобто числу сполучень з 25 елементів по
4.
4
n=C25
Підрахуємо число випадків, які складають подію A. Із 15 дівчат 4 отримають
білет. Число m всі фінали, що сприяють події A.
4
m=C 15
Ймовірність події A дорівнює відношенню m - числа фіналів , що сприяють
події A, до n - числу всіх можливих фіналів:
4
m C15
P( A )= = 4 =0 , 108
n C25
Підрахуємо число випадків, які складають подію B. З 10 юнаків 4 отримають
білет. Число m всі фінали, що сприяють події B.
4
m=C 10 ;

Ймовірність події B дорівнює відношенню m - числа фіналів , що сприяють

події B, до n - числу всіх можливих фіналів:
4
m C 10
P( B )= = 4 =0 , 017
n C 25

Підрахуємо число випадків, які складають подію C. З 10 юнаків 3 отримають

білет і з 15 дівчат 1 отримае білет. Число m всі фінали, що сприяють події C.
m=C 310⋅C115
Ймовірність події C дорівнює відношенню m - числа фіналів , що сприяють
події C, до n - числу всіх можливих фіналів:
 3 1
m C 10⋅C15
P( C )= = 4
=0 , 142
n C25

Відповідь: Р(A) = 0,108 ; Р(B) = 0,017; Р(C) = 0,142;

1.40

З 20 ощадбанків 10 знаходяться за межею міста. Для дослідження випадковим

чином відібрано 5 ощадбанків. Яка ймовірність того, що серед обраних
виявиться в межах міста:

а) 3 ощадбанки;

б) хоча б один?

Розв’язок
m
P(A) = n

Де m – кількість випадків дотримання умови, а n - загальна кількість подій.

а) Нехай подія А - з 5 вибраних ощадбанків 3 знаходиться в межах міста.

1) Кількість способів вибраних 5 банків з 20 наявних :

n = C 520

2) Знайдемо ймовірність події А.

Число способів, якими можна обрати 3 ощадбанки, що знаходяться в межах

міста :С 310. Два банки, що знаходяться поза містом можна обратиС 210 способами.

За класичним означенням ймовірності:

C310 C 210
3) P(A) = =0.348
C 520

б) Нехай події

В – з 5 вибраних банків хоча б 1 знаходиться в межах міста

С – з 5 вибраних жоден з банків не знаходиться в межах міста.

1) Знайдемо ймовірність події С.

Аналогічний пункту а) n = C 520

Кількість способів знаходження 5 обраних ощадбанків з 10 можливих поза

містом :
m = C 510

C510
Отже, P(С) = 5
C20

2) Подія В- така, що

Р(В) = 1- Р(С)

C510
Р(В) = 1- 5 =0.984
C20

Відповідь: а) P(A)=0.348

б) Р(В)=0.984

1.41

З ящика, що містить 5 пар взуття, з яких три пари чоловічого, а дві пари
жіночого взуття, перекладають навмання 2 пари взуття в інший ящик, що
містить однакову кількість пар жіночого та чоловічого взуття. Яка
ймовірність того, що в другому ящику після цього виявиться однакова
кількість пар чоловічого та жіночого взуття?

Розв’язання:

Нехай подія А - взяли по одній парі чоловічого та жіночого взуття.

Знайдемо кількість способів, якими можна дістати 1-у пару чоловічого

взуття з 3, тобтоС 13, та 1-у пару жіночого взуття з 2, тобтоС 12. За правилом
множення загальної кількості випадків, сприяючих події А, маємо C 12∗C 13.

C12∗C13 2!∗3 !∗2 !∗( 5−2 ) ! 3

Отже: P ( A )= 2
=
1!∗1 !∗1!∗2 !∗5 ! 5
= =0.6
C5

Відповідь: 0,6.

1.42

Розглянемо комбінації, сприятливі для події : A = «Серед 5 проданих

телевізорів не менше 3х – імпортні».
С 320∗С210 +С 420∗С 110+С 520

Кількість всіх комбінацій - С 530

Тоді імовірність події P(A) =( С 320∗С 210+ С420∗С 110 + С520 ) /С 530=0.809

1.43

Навмання взятий телефоний номер складається з 5 цифр. Яка ймовірність того,

що в ньому всі цифри: а) різні; б) однакові; в) непарні? Відомо, що номер
телефона не починається з цифри нуль.

Розв’язок
Всього к-ть можливих варіантів 9*10*10*10*10, бо перша цифра не 0, а інші всі
можливі.

а) К-ть випадків, коли всі цифри різні 9*9*8*7*6, бо перша цифра будь-яка крім
0, а далі потрібні цифри обираються з 10 можливих, ті які ми ще не обрали.
Отже ймовірність того, що всі цифри різні (9*9*8*7*6)/(9*10*10*10*10) =
27216/90000 = 0,3024. Відповідь: 0,3024.
б) К-ть випадків, коли всі цифри однакові 9 {1,2,3,4,5,6,7,8,9}. Отже
ймовірність того, що всі цифри різні 9/(9*10*10*10*10) = 1/10000 = 0,0001.
Відповідь: 0,0001.
в) К-ть випадків, коли всі цифри непарні 5*5*5*5*5, бо к-ть непарних 5. Отже
ймовірність того, що всі непарні (5*5*5*5*5)/(9*10*10*10*10) = 5/144 =
0,0347(2). Відповідь: 0,0347%.

1.44

Для проведення змагань 16 волейбольних команд розбиті за жеребом на дві

підгрупи (по вісім команд в кожній). Найти ймовірність того, що дві
найсильніші команди опиняться: а) в різних підгрупах; б) в одній підгрупі.

Розв’язання:
б) Ймовірність першій найсильнішій команді потрапити в одну підгрупу з двох
рівносильна і дорівнює ½. Її можна не враховувати, так як вона лише визначає в
яку підгрупу повинна потрапити друга найсильніша команда. Якщо врахувати,
що одна із найсильніших команд уже потрапила в певну підгрупу, отже
залишилось ще 15 команд, із яких в цю ж підгрупу можуть потрапити ще 7
команд. Тоді ймовірність другої найсильнішої команди потрапити в ту ж
підгрупу становить 7/15:

A = «Обидві найсильніші команди потраплять до однієї підгрупи»

P(A) = 7/15

а) Ймовірність першої найсильнішої команди потрапити в одну із підгруп рівна

½. Якщо одна із найсильніших команд потрапила в першу підгрупу, то інша
найсильніша команда повинна потрапити в іншу підгрупу. При чому,
залишилось ще 15 команд, з яких 8 можуть потрапити в другу підгрупу.
Ймовірність того, що друга найсильніша команда потрапить в другу підгрупу
становить 8/15.

A = «Обидві найсильніші команди потраплять до різних підгруп»

P(A) = 8/15

Відповідь:

а) 8/15

б) 7/15

1.45

Студент знає 20 з 25 питань. Аби здати залік студент має відповісти не

менше ніж на 3 з 4 поставлених питань. Подивившись на білет студент
зрозумів що знає одне з питань. Яка ймовірність того, що студент:а) складе
залік б)не складе залік ?

Розв’язання

Подія A- студент складе залік.

Студент вже знає 1 питання з 4 . Отже, йому залишилося відповісти на 2

питання з 3. Ці 3 питання будуть вибрані з 24 питань, 19 з яких він знає.
2 1 3
m С ∗С +С
P ( A )= = 19 35 19 =0,901.
n С24

Кількість сприятливих подій - m=С 219∗С15 +С 319

де ¿) якщо йому попадуться 2 білети які він знає (2 з 19) і 1 білет який він не
знає(1 з 5) , також (С 319) якщо йому попадуться 3 білеті які він знає. Кількість
всіх можливих подій – n=С 324 (всього залишилось білетів 24, йому точно
дістануться 3). Студент або складе або не складе залік, тому подія В- студент не
складе іспит, Р(В)=1-Р(А)=1- 0,901=0,099.
1.47

Знайти ймовірність того, що з 10 книг, розташованих у випадковому порядку, 3

певні книги опиняться поруч.

Розв’язок:

Нехай подія A=”З 10 книг, розміщених випадково, 3 певні розміщені поряд”.

Ймовірність події A:
m
p(A) = n ,

де n кількість усіх можливих перестановок, m – кількість перестановок, що

сприяють появі події А.

Загальна кількість усіх можливих перестановок n = P10=10 !

Зафіксуємо три книги в группу, перестановки між якими можуть бути здійснені
P3=3 ! способами. Залишилося 7-м книг та одна группа із трьох книг.
Перестановки між ними можна здійснити P8=8! способами. Тому загальна
кількість перестановок, що сприяють появі події А: m = P3 ¿ P 8.

Отже маємо:
P 3 ¿ P8 3!∗8! 3!∗8 ! 6 1
p(A) = P = 10! = 8 !∗9∗10 = 90 = 15 ≈ 0.067
10

Відповідь: 0.067

1.49
На фірмі працюють 8 аудиторів, із яких 3 – високої кваліфікації, та 5
програмістів, із якихх 2 – високої кваліфікації. У відрядження треба відправити
групу з 3 аудиторів та 2 програмістів. Яка імовірність того, що в цій групі
виявиться хоча б 1 програміст та хоча б один аудитор високої кваліфікації,
якщо всі вони мають рівні шанси поїхати?
Подія А - «Імовірність того, що всі аудитори високої кваліфікації залишаться»
3 3
P(A) =С 5/ С 8
Подія В - «Імовірність того, що всі програмісти високої кваліфікації
залишаться»
2 2
P(A) =С 3/ С 5
Подія С - «Імовірність того, що поїде хоча б по одному аудитору і програмісту
високої кваліфікації»
P(С) = ( 1- P(A) )*( 1- P(В) ) = 0,575
Відповідь: P(С) = 0,575
1.50

Дві особи домовились зустрітися у відповідному місці між 18 і 19 годинами і

домовились, що той хто приходить першим чекає іншого 15 хвилин., після чого
йде. Знайти ймовірність їхньої зустрічі, якщо прихід кожного на протязі цього
проміжку часу може відбутися в будь-який момент часу і моменти приходу
незалежні.

Розв’язання.

Побудуємо прямокутну систему координат ХО Y ,

масштаб – година. Позначимо моменти приходу через х
та у . За початок відліку візьмемо 18.00.

0 ≤ х ≤ 1, 0 ≤ у ≤ 1

Будь-які результати будуть точками в квадраті зі

стороною 1. Зустріч двох осіб відбудеться, якщо різниця х і у буде не більше ¼
часу. Наприклад, х=18.20 , у=18.30 (перший дочекався другого), тобто
¿ x− y∨≤0.25 .

Шукана ймовірність буде відношенням площі заштрихованої області до площі

всього квадрату. Площі заштрихованої області буде: площа квадрату мінус
площа двох незаштрихованих трикутників.
1−2 ∙ 0,5 ∙0,75 ∙ 0,75=0,4375 .

0,4375
Р= =0,4375 .
1

Відповідь: Р=0,4375

1.51

Яка ймовірність того, що навмання кинута в круг точка опиниться всередині

вписанного в нього квадрата?

Розв’язання.

Використаємо поняття геометричної ймовірності. Запишемо:

Подія А - «навмання кинута точка в круг опинилася всередині вписаного в

нього квадрату».
 S
квадрата
Тоді Р(А) = S ;
круга

Нехай R - радіус круга.

a = R√ 2, де а – сторона квадрата.

Sквадрата = 2R2

Sкруга = π R 2

2 R2 2
P(A) = 2 = π
πR

2
Відповідь: Р(А) = π

1.52. При прийомі партії виробів перевіряється половина всіх виробів. Умова
прийому – брак у вибірці менше 2%. Вирахувати імовірність того що партія зі
100 виробів що містить 5% браку буде прийнята.

Розв’язок:

Нехай подія А = «Партия из 100 изделий содержащая 5 % брака будет

принята», тоді

m
Р(А) = n
m – Кількість способів вибрати контрольні деталі з не бракованих деталей = С 50
95

едина вибірка що нас влаштовує не містить бракованих деталей взагалі.

n - Кількість способів вибрати контрольні деталі з усіх = С 50

100

m С50
95
Р(А) = n = 50 = 0.0281
С100

Відповідь 0.0281.

1.53

3/6За результатами перевірки контрольних робіт виявилося, що в першій групі

отримали позитивну оцінку 20 студентів з 30, а в другій - 15 з 25.

Знайти ймовірність того, що навмання вибрана робота, що має позитивну

оцінку, написанастудентом першої групи.
 Розв’язання

У нас дві гіпотези

Оскільки сума всіх імовірністей дорівнює 1

Нехай: H1-робота із першої групи P(H2)=0.5

H2-робота із другої групи P(H1)=0.5

A-робота маюча положительна оцінка.

P(A)=P(H1)*P(H2)

P(H1)=30/100=0,3

P(H2)=25/100=0,25

PH1(A)=20/30=0,6

PH2(A)=15/30=0,6

P(A)=0,3.0,6+0,25*0,6=0,33

По формулі Байеса

PA(H1)= P(H1).PH1(A)/P(A)

=0,3*0,6/0,33=0,54

Відповідь:0,54

1.53.

По результатам проверки контрольных работ оказалось, что в первой группе

получили положительною оценку 20 студентов из 30, а во второй – 15 из 25.
Найти вероятность того, что наудачу выбранная работа, имеющая
положительною оценку, написана студентом первой группы.

Розв’язання.

35 - всього робіт з позитивною оцінкою .

20 - всього робіт з позитивною оцінкою студентів першої групи.

Тоді A - подія, що взята робота з робіт з позитивною оцінкою – студента

першої групи, і
 20
Р(А)= 35 ≈ 0,571

Відповідь: 0,571

1.54

Експедиція газети відправила в три почтових відділення. Ймовірність

своєчасної доставки газет в перше відділення дорівнює 0.95, а в друге
відділення – 0.9 і в третє – 0.8. Знайти ймовірність наступних подій:

а) тільки одне відділення отримає газети вчасно;

б) хоча б одне відділення отримає газети із запізненням.

Розв’язання

Нехай подія А – це своєчасна доставка газет в перше відділення, В – в

друге, а С – в третє. Подія Q - тільки одне відділення отримає газети вчасно.
Подія W - хоча б одне відділення отримає газети із запізненням.

а) Припустимо, що перше відділення отримає газети вчасно, тоді друге і

трете не мають отримати газети вчасно. Тобто одночасно виконуються події А,
В́, С́ . Так як події виконуються одночасно, то користуємося правилом добутку.
Ймовірність того, що перше відділення отримає газети вчасно буде А × В́ × С́ .

Аналогічно, ймовірність того, що друге відділення отримає газети вчасно

буде А́ × В × С́ , а третє – А́ × В́ ×С .

Оскільки тільки одне відділення отримає газети вчасно, тобто або перше,
або друге, або третє, то ми користуємося правилом суми:

Q = А × В́ × С́ + А́ × В × С́ + А́ × В́ ×С ;

P(Q) = 0.95 ×(1−0.9)×(1−0.8) + (1−0.95) ×0.9 ×(1−0.8) + (1−0.95) ×(1−0.9)×0.8

= 0.95 ×0.1 × 0.2 + 0.05 ×0.9 × 0.2 + 0.05 ×0.1 × 0.8 = 0.019+0.009+ 0.04=0.032

б) Щоб хоча б одне відділення отримало газети із запізненням ми маємо

виключити ймовірність того, що всі відділення отримають газети вчасно. Щоб
всі відділення отримали газети вчасно мають виконуватися і подія А і подія В і
подія С. Так як події виконуються одночасно, то користуємося правилом
добутку:

W = 1 - А × В ×С ;
 P(W) = 1 - 0.95 ×0.9 × 0.8 = 1 – 0.684=¿ 0.316

Відповідь: а) P(Q) = 0.032

б) P(W) = 0.316

1.56

Студент розшукує потрібну йому формулу в трьох довідниках. Ймовірність

того, що формула міститься в першому, другому та третьому довідниках,
дорівнює відповідно 0,6, 0,7 і 0,8. Знайти ймовірність того, що ця формула
міститься не менше, ніж у двох довідниках.

Роз’язання

Позначимо події:
1)
A i – «формула знайдеться в і-му довіднику»;
2) F – «формула знайдеться не менше, ніж у двох довідниках».

Тоді добутки подій означають, що:


A 1 A2 A 3 – формула знайдеться в усіх трьох довідниках;


Ā 1 A2 A 3 – формула знайдеться в другому і третьому довідниках;

A 1 Ā2 A 3 – формула знайдеться в першому і третьому довідниках;

A 1 A2 Ā 3 – формула знайдеться в першому і другому довідниках;

Ймовірність події F буде дорівнювати ймовірності суми отриманих подій,

тобто:

P( F )=P( A1 A 2 A 3 + Ā1 A 2 A 3 + A 1 Ā 2 A 3 + A 1 A 2 Ā3 )=

¿ 0,6⋅0,7⋅0,8+ 0,4⋅0,7⋅0,8+0,6⋅0,3⋅0,8+ 0,6⋅0,7⋅0,2=
¿ 0 , 788

Відповідь: 0,788.

1.57
Було проведено три вистріли по цілі з однієї гармати. Ймовірність попадання
при першому пострілі дорівнює 0,75; при другому – 0,8; при третьому – 0,9.
Знайти ймовірність того,що буде: а)три попадання;б)хоча б одне попадання.

Ці три події (три постріли )незалежні.

а) Нехай подія A1 – “три влучних попадання”;

Р(А1) – ймовірність того ,що гармата влучить три рази.

В – “попадання по цілі при першому пострілі”;

С – “попадання по цілі при другому пострілі”;

D – “попадання по цілі при третьому пострілі”;

Р(В) = 0,75; Р(С) = 0,8; Р(D) =0,9;

P(А1) = Р(В)*Р(С)*Р(D) = 0,75*0,8*0,9 = 0,54

б) Нехай подія A2 – “хоча б одне попадання”;

Р(А2) - ймовірність того ,що гармата влучить хоча б один раз;

Р(В) = 0,25; Р(С) = 0,2; Р(D) =0,1;

Р(А2) = 1 –Р(В)*Р(С)*Р(D) = 1 – 0,25*0,2*0,1 = 1 – 0,005 = 0,995.

Відповідь : а) P(А1) = 0,54 ;б) Р(А2) = 0,995 ;

1.58
Ймовірність своєчасного виконання студентом контрольної роботи по
кожній з трьох дисциплін дорівнює відповідно 0,6, 0,5 і 0,8. Знайти ймовірність
своєчасного виконання контрольної роботи студентом: а) з двох дисциплін, б)
хоча б з двох дисциплін.
Розв'язок:
а) Означимо події: Ai – студент своєчасно ввиконає контрольну з і-тої
дисципліни, B – студент своєчасно виконає дві контрольні . Оскільки не
важливо які саме 2 контрольні будуть виконані, то
P( B)=P( A ¿ ¿ 1 A 2 A 3)+ P( A ¿ ¿1 A2 A 3 )+ P ( A ¿ ¿ 1 A 2 A3 )¿ ¿ ¿ .

Отже P ( B )=0,4 ∙ 0,5 ∙0,8+ 0,6 ∙0,5 ∙ 0,8+0,6 ∙ 0,5 ∙0,2=0,46 .

б) Нехай подія C – студент виконає хоча б 2 контрольні. Це значить що він

виконає або 2 контрольні або всі 3. Тоді
P(С)=P(A ¿ ¿ 1 A 2 A3 )+ P( A1 A 2 A 3)+ P( A 1 A2 A 3 )+ P( A 1 A 2 A3 )¿ .

P ( C ) =0,4 ∙ 0,5∙ 0,8+0,6 ∙ 0,5 ∙ 0,8+0,6 ∙ 0,5∙ 0,2+0,6 ∙ 0,5 ∙0,8=0,7

Відповідь: а) 0,46; б) 0,7.

1.59

Мастер обслуговує 4 верстати, які працюють незалежно один від одного.

Ймовірність того, що перший верстат протягом зміни, потребує уваги
працівника, дорівнює 0,3, другий — 0,6, третій — 0,4 і четвертий — 0,25.
Знайти ймовірність того, що протягом зміні хоча б один станок не потребує
уваги мастера.

Нехай подія А – перший станок, протягом зміни, потребує уваги працівника, B -

другий станок, протягом зміни, потребує уваги працівника, С - третій станок,
протягом зміни, потребує уваги працівника, D – четвертий станок, протягом
зміни, потребує уваги працівника.
 P( A)– 0.3
 P( B) – 0.6
 P(C) – 0.4
 P( D) – 0.25

Тоді, за теоремою множення, ймовірність того, що усі станки потребують уваги

мастера – P( F)=P(A )· P(B) · P (C)· P(D)=0.3 · 0.6 · 0.4 ·0.25=0.018
Відповідно, з цього, згідно з наслідком 2 з теореми 2.1 вірогідність того, що під
час зміни хоч один станок не потребує уваги мастера дорівнює
´
P ( F)=1−P ( F )=1−0.018=0.982
´
Відповідь: P ( F)=0.982
1.60.

Контролер ВТК, перевіривши якість 20 пальто, встановив, що 16 з них першого

сорту, а інші – другого. Знайти ймовірність того, що серед взятих навмання з
цієї партії трьох пальто одне буде другого сорту.

Розв’язання.
3
Нехай C20 - кількість всіх можливих комбінацій взяти будь-які 3 пальто з 20.

C162 - кількість всіх можливих комбінацій взяти 2 пальто першого сорту, а

C41 - взяти одне пальто другого сорту.

Тоді A - подія, що серед взятих 3 пальто одне – другого сорту, і

C162 C41
P( A)  3  0,421
C20
Відповідь: 0,421

1.61.

Серед 20 годинників, що надійшли на ремонт, 8 потребують загальної чистки

механізму. Яка ймовірність того, що серед взятих одночасно навмання 3
годинників хоча б два потребують чистки механізму?

Розв’язання. Нехай подія А – серед взятих 3-х годинників 2 потребують

чистки, подія В – усі 3 потребують чистки, С – серед 3-х годинників хоча б 2
потребують чистки. Очевидно,що імовірність події С рівна сумі ймовірностей
подій А та В:

Р(С) = Р(А) + Р(В);

Із 20-ти годинників узяти будь-яких 2 із 8-ми тих, що потребують чистки, і 1 із

12, що її не потребують, можна С 28*С 112 способами, а взяти одразу 3 тих, що
потребують чистки - С 38*С 012 способами.

Таким чином, число випадків m, що сприяють появі події С:

m = С 28*С 112+С 38*С 012;

Всього можливих варіантів вибрати з 20-ти годинників 3:

n = С 320;

За формулою отримуємо ймовірність події С:

 2 1 3 0
m С8∗С12 +С8∗С12
Р(С) = n = = 0.344
С320

Відповідь: Р(С) = 0.344

1.62.

Серед 15 лампочок 4 стандартних. Одночасно беруть навмання 2 лампочки.

Найти ймовірність того, що хоча б одна із них нестандартна.

Розв`язання.

Нехай подія А – взято одночасно 2 із 4-х стандартних лампочок, подія В – взято

1 стандартну і одну нестандартну лампочку, подія С – взяли одночасно 2 із 11
нестандартних лампочок, подія D – взяли хоча б 1 нестандартну лампочку.

Очевидно, що подія D відбудеться, якщо відбудеться подія В або подія С, тобто

Р(D) = Р(В) + Р(С);

Із 15 лампочок взяти 1 із 4-х стандартних і 1 із 11 нестандартних можна С 14*С 111

способами, а взяти одразу 2 із 11 нестандартних - С 211* С 04 способами. Таким
чином, число випадків m, що сприяють появі події D:

m = С 14*С 111 + С 211* С 04;

Всього способів n вибрати з 15 лампочок 2:

n = С 215;

За формулою отримуємо ймовірність події D:

1 1 2 0
m С4∗С 11 +С11∗С 4
Р(D) = n = 2 = 0.943;
С15

Відповідь: Р(D) = 0.943

1.63.

В коробці змішані електролампи однакового розміру і форми: по 100 Вт – 7

штук, по 75 Вт – 13 штук. Витягнуто навмання 3 лампи. Яка ймовірність того,
що:

а) вони однакової потужності;

б) хоча б дві з них по 100 Вт.

Розв’язання.

а) Нехай A - подія, що 3 витягнуті лампи однакової потужності.

3 3
C20 - кількість всіх можливих комбінацій по 3 лампи, C 7 - кількість можливих
3
комбінацій по 3 сто ватних лампи, C13 - кількість можливих комбінацій по 3
лампи потужністю 75 Вт. Тоді:

P ( A)  (C73  C133 ) C20

3
 0,282

б) Нехай B - подія, що серед 3 витягнутих ламп хоча б дві з них потужністю

100 Вт.
3
C20 - кількість всіх можливих комбінацій по 3 лампи.
2
Нехай серед 3 витягнутих ламп є 2 по 100 Вт і одна на 75 Вт. Тоді C7 - кількість
комбінацій по 2 лампи потужністю 100 Вт, 13 – кількість комбінацій по 1 лампі
потужністю 75 Вт. Нехай серед 3 витягнутих ламп всі потужністю 100 Вт. Тоді
C73 - кількість можливих таких комбінацій.

Отже, P ( B )  (13C7  C7 ) C20  0,27 .

2 3 3

Відповідь: 0,282; 0,27.

1.64

В коробці 10 червоних, 3 синіх і 7 жовтих олівців. Навмання виймають 3

олівці. Яка ймовірність того, що вони усі: а) різних кольорів; б) одного
кольору?

Нехай С 320 – кількість усіх можливих комбінацій витягнути будь-які 3 олівці з

коробки.
 С 10 – кількість усіх можливих комбінацій витягнути червоний олівець
1

 С 7 – кількість усіх можливих комбінацій витягнути жовтий олівець

1

 С 3 – кількість усіх можливих комбінацій витягнути синій олівець

1

Тоді, подія А – витягнули 3 олівця різних кольорів,подія B – витягнули 3 олівця

однакового кольору.
С110 ·С 17 · С 13
P ( A )= =0.184
С320

С 110 +С17 +С 13
P ( B )= 3
=0.137
С 20

Відповідь: a) P ( A )=0.184 б) P ( B )=0.137

1.65

Брак у продукції заводу внаслідок дефекту А становить 4%, а внаслідок

дефекту В - 3,5%. Придатна продукція заводу становить 95%. Знайти
ймовірність того, що а) серед продукції, що не володіє дефектом А,
зустрінеться дефект В; б) серед забракованої за ознакою А продукції
зустрінеться дефект В.

Розв’язок:

a) Нехай подія F – серед продукції яка не володіє дефектом А зустрінеться

дефект В. Нехай N – загальна частина продукціі, яка не володіє дефектом А,
N=96 %, а M – частина продукціі яка володіє тільки дефектом В,

M =5 %−4 %=1 %.

M 1%
Отже P ( F )= N = 96 % =0,0104 .

б) Нехай подія G – серед забракованої за ознакою А продукції зустрінеться

дефект В. Нехай N – загальна частина продукціі, яку забракували за ознакою А,
N=4 % , а M – частина продукціі яка володіє дефектами А і В,

M =3,5 %−1 %=2,5 %.

 M 2,5 %
Отже P ( F )= N = 4 % =0,625

Відповідь: а) 0,0104; б) 0,625.

1.66

Пакети акцій,які знаходяться на ринку цінних паперів,можуть дати дохід

власнику із ймовірністю 0,5 (для кожного пакету). Скільки пакетів акцій різних
фірм потрібно купити,щоб із ймовірністю,не меншою ніж 0,96875, можна було
очікувати дохід хоча б по одному пакету акцій.

Подія A – “не має доходу по жодному пакету акцій ”

P(A) = 1 – 0,96875 = 0,03125 ;

Подія B – “відсутній дохід по одному пакету акцій”

Р(B) =0,5

m – кількість пакетів ;

Р(В)m = 0,5m – загальна ймовірність відсутності доходу по m пакетів ;

Р(В)m = P(A) - ймовірність того,що подія не відбудеться ;

0,5m = 0,03125 -> m = 5

Відповідь : 5 пакетів акцій

1.67

Скільки разів потрібно провести випробування, щоб з ймовірністю, не

меншою за P , можна було стверджувати, що принаймні один раз відбудеться
подія, ймовірність якої в кожному випробуванні дорівнює р? Дати відповідь
при p = 0,4 і P = 0,8704.

Роз’язання

Позначимо події:
A – «відбулася задана подія».

Нехай ймовірність цієї події P( A )=p , яка при кожному випробуванні за

умовою лишається сталою. Тоді ймовірність настання події при n спробах
виражається формулою:
n
P( A 1 + A 2 +. ..+ A n )=1−( 1−p ) ,
де
A , A ,..., A n - кількість незалежних подій, що трапилися за
1 2 n
випробувань.
n
За умовою 1−(1− p) ≥P . Тоді:
n
(1− p ) ≤1−P

Прологарифмувавши обидві частини, маємо:

n⋅lg(1− p)≤lg(1−P )

Враховуючи, що lg(1 - p) число від’ємне, отримаємо:

lg ( 1−P )
n≥
lg ( 1− p )

Підставивши p = 0,4, P = 0,8704, отримаємо n = 4.

Відповідь: n = 4.

1.69

На зв’язці 5 ключів. До замка підходить тільки один ключ. Знайти ймовірність

того, що знадобиться не більше двох спроб відкрити замок, якщо випробуваний
ключ в подальших випробуваннях участі не бере.

Розв’язання

Нехай подія Q – знадобиться не більше двох спроб відкрити замок.

1
Припустимо, що подія А – ми відразу обрали правильний ключ. P(А) = 5 . В
іншому разі ми повинні дістати правильний ключ з другої спроби, нехай цьому
відповідатиме подія В. Умовою виконання події В є те, що з першого разу ми
не дістанемо правильний ключ, тобто відбудеться подія А́ . Один ключ ми уже
використали, отже в нас залишилося 4 і однин з них правильний. Ймовірність
того, що подія С – ми з 4 ключів дістанемо один правильний, дорівнює P(С) =
1
. Щоб відбулася подія В має виконатися подія А́ і С одночасно, то
4
користуємося правилом добутку: P(В) = А́ ×С .
 Так як виконується або подія А або подія В, користуємося правилом
суми:

Q = А+ В = А+ А́ ×С ;
1 4 1 1 1 2
P(Q) = 5 +¿ 5 × 4 = 5 + 5 = 5

2
Відповідь: P(Q) = 5

1.70.

В магазине продаются 10 телевизоров, 3 из них имеют дефекты. Какова

вероятность того, что посетитель купит телевизор, если для выбора телевизора
без дефектов понадобится не более трех попыток?

Розв’язання.
3
- ймовірність того, що при першій спробі відвідувач обере телевізор з
10
дефектом.
2
- ймовірність того, що при другій спробі відвідувач теж обере телевізор з
9
дефектом.
1
- ймовірність того, що при третій спробі відвідувач теж обере телевізор з
8
дефектом.

Нехай А - подія, що відвідувач не зможе обрати телевізор без дефектів, не

більше ніж за три спроби.
3
∗2
10
Р(А)= 9 ∗1 ≈ 0,008.
8

Тому, ймовірність того, що відвідувач обере телевізор без дефектів, при цьому
йому потрібно буде не більше ніж три спроби буде дорівнювати:

1- Р(А)=0,992.

Відповідь: 0,992.

1.71
Радист тричі викликає кореспондента. Ймовірність того, що буде прийнятий
перший виклик, дорівнює 0,2, другий - 0,3, третій - 0,4. Події, що складаються в
тому, що даний виклик буде почутий, незалежні. знайти ймовірність того, що
кореспондент почує виклик радиста.

Розв’язання

Нехай А-корреспонднент почує дзвінок радиста

Перший дзвінок А1 з P(A1)=0,2

Другий дзвінок з P(A2)=0,3

Третий дзвінок з P(A3)=0,4

Знайдемо імовірність того що дзвінок не буде прийнятий тобто:

q(A1)=1- P(A1)=1-0,2=0,8

q(A2)= 1- P(A2)1-0,3=0,7

q(A3)= 1- P(A3)1-0,4=0,6

тоді:

P(A)=1-1- q(A1)*q(A2)*q(A3)=1-0,8*0,7*0,6=1-0,336=0,664

Відповідь:0,664

1.72

Страхова компанія розділяє застрахованих по класам ризику: I клас — малий

ризик, II клас — середній, III клас — великий ризик. Серед цих клієнтів 50% —
першого класу риска, 30% — другого и 20% — третього. Ймовірність
необхідності виплачувати страхову винагороду для І класу - 0,01, другого —
0,03, третього — 0,08. Яка ймовірність того, що: а) застрахований отримає
винагороду за період страхування; б) застрахований, що отримав винагороду,
відноситься до І групи ризику?

Розв’язання.

а) Подія А - «застрахований отримав винагороду»

P(A) = 0,5*0,01 + 0,3*0,03 + 0,2*0,08 = 0,03.

б) Подія В = «застрахований, що отримав винагороду, відноситься до І групи

ризику»
 0,5∗0,01 0,005
Р(В) = Р( А) = 0,03 ≈ 0,167

Відповідь: Р(А) = 0,03; Р(В) = 0,167.

1.73

В даний район вироби доставляються трьома фірмами у відношенні 5:8:7.

Серед продукції першої фірми стандартні вироби складають 90%, другої – 85%,
третьої – 75%. Знайти ймовірність того, що:

а) придбаний виріб - нестандартний;

б) придбаний виріб - стандартний. Яка ймовірність того, що він виготовлений

третьою фірмою?;

Розв’язання.
P ( А і )−¿ виріб виготовлено на і – тій фірмі.

F 1 – виріб нестандартний.

F 2 – виріб стандартний.

P( А1 )=5 /20=0,25 ; Р( А2 )=8 /20=0,4 ; Р( А 3)=7 /20=0,35 ;

P А ( F ) =1−0,9=0,1 ; P А ( F )=1−0,85=0,15 ; P А ( F )=1−0,75=0,25 ;

1 2 3

За формулою повної ймовірності:

a) Р( F 1)=0 ,1 ∙ 0,25+0,4 ∙ 0,15+0,25 ∙ 0,35=0,1725

б) Р( F 2)=0 , 9∙ 0,25+0,4 ∙ 0,85+ 0,75∙ 0,35=0,8275
P=0 ,75 ∙ 0.35/0.8275=0,32

Відповідь: Р=0,32, Р( F 1)=0,1725, Р ( F2 ) =0,8275

1.76

Ймовірність виготовлення виробу з браком на даному підприємстві дорівнює

0,04. Перед випуском виріб піддається спрощеній перевірці, яка у разі
бездефектного виробу пропускає його з імовірністю 0,96, а в разі виробу з
дефектом - з імовірністю 0,05. Визначити: а) яка частина виготовлених виробів
виходить з підприємства, б) яка ймовірність того, що виріб, що витримав
спрощену перевірку, бракований?

Розв’язок:
Нехай: А=”Виготовлення бракованого виробу”, B=”Пропуск бездефектного
виробу”, C=”Пропуск виробу з дефектом”, D=”Перевірку пройшов бракований
виріб”.

p(A) = 0.04;

p(B) = 0.96;

p(C) = 0.05;

а) Нехай p - частина виробів, що виходить з підприємства. З іншого боку p –

це ймовірність того, що виготовлений виріб вийде з підприємства(подія E).
Поява події E відбудеться за умов, що виготовлений виріб не буде
бракований(подія Á ) і він пройде спрощену перевірку як виріб без дефекту, або
виріб буде бракований і він пройде спрощену перевірку, як виріб з дефектом:

p=p( Á )*p(B)+p(A)*p(C) = (1-p(A))*p(B)+p(A)*p(C)=0.96*0.96+0.04*0.05=0.9236;

m
б) p(D) = n , n – кількість усіх виробів, що проходять перевірку
(n=p=0.9236), m – частина випущених виробів, що має дефект. З іншого боку m
– ймовірність того, що виготовлений виріб буде бракований(подія A) і він
пройде спрощену перевірку(подія C): m = p(A)*p(С).
p (A )∗p(C) 0.04∗0.05
p(D) = = 0.9236 ≈ 0.0022;
n

Відповідь: a) 0.9236; б) 0.0022.

1.78

З n екзаменаційних білетів студент A підготував тільки m(m<n). В якому разі

ймовірність витягнути на екзамені «хороший» для нього білет вища:коли він
витягує білет першим, чи другим,..., чи k-им(k<n) ?

Розв’язання

Подія A- студент витягує білет, що він знає.

Це задача на формулу повної ймовірності. Нехай студент тягне білет 2-гим.

Тоді існує 2 випадки:

1) Людина перед ним витягує білет, що знає наш студент (ймовірність цього
m m−1
), тоді наш студент витягне щасливий білет з ймовірністю (загальна
n n−1
кількість білетів зменшилась на 1 і білетів, що знає студент теж зменшилась на
1).
2) Людина перед ним витягує білет, що НЕ знає наш студент (ймовірність
n−m m
цього n
), тоді наш студент витягне щасливий білет з ймовірністю n−1

(загальна кількість білетів зменшилась на 1, а кількість білетів, що знає студент

не змінилась).

Тоді для сприятливого результату події А відбудеться або випадок 1) або

випадок 2).
m n−m
∗m−1 ∗m m
P ( A )=
n n . скоротивщи отримаємо .
+ n
n−1 n−1

3)Для k-го випадку просто відкинемо всіх тих кто тягнув білети перед тим
студентом, після якого тягне білет наш студент. Тоді студент тягне завжди 2-
им.

Отже, ймовірність однакова.

1.79

В ліфт семиповерхового будинку на першому поверсі увійшли три людини.

Кожен з них з однаковою ймовірністю виходить на будь-якому поверсі,
починаючи з другого. Найти ймовірність того, що всі пасажири вийдуть: а) на
четвертому поверсі; б) на одному і тому ж поверсі; в) на різних поверхах.

Розв’язання:
а) Оскільки відлік можливих поверхів, на яких можна вийти, починається з
другого, тому їх кількість становить 6. Ймовірність того, що перший пасажир
вийде на четвертому поверсі становить 1/6. Оскільки кожен пасажир з
однаковою ймовірністю може вийти на будь-якому поверсі, тому ймовірність
для двох інших пасажирів становить також 1/6. Якщо всі три подію мають
відбутися одночасно, то:

A = «Всі пасажири вийдуть на четвертому поверсі»

P(A) = 1/6*1/6*1/6 = 1/216

б) Для визначення ймовірності виходу пасажирів на одному і тому ж поверсі

врахуємо рішення з пункту а). Якщо ймовірність виходу пасажирів на будь-
якому поверсі рівносильна, то враховуючи, що у нас 6 поверхів, у нас буде 6
випадків, при якому подія справдиться, тому:

A = «Всі пасажири вийдуть на будь-якому поверсі»

P(A) = (1/63)*6 = 6/63 = 1/36

в) Якщо пасажири мають вийти на різних поверхах, а усіх можливих подій є 63,
то ймовірність їх виходу рівна:

A = «Всі пасажири вийдуть на різних поверхах»

P(A) = C 36*1/63 = C 36/63

6! 4∗5∗6
C 36 = = = 20
3! ( 6−3 ) ! 1∗2∗3

P(A) = 20/216 = 5/54

Відповідь:

а) 1/216

б) 1/36

в) 5/54

1.80

Батарея, складається з 3 гармат, веде вогонь по групі, з 5 літаків. Кожна

гармата обирає собі ціль випадково і незалежно від інших. Знайти ймовірність
того, що всі гармати будуть стріляти: а) по одній і тій самій цілі; б) по різним
цілям.

Розв’язок
Всього к-ть можливих варіантів пострілів 5*5*5, бо 3 гармати і 5 цілей.
а) Нехай подія А полягає в тому, що всі гармати поцілили по 1 літаку. К-ть
варіантів, коли всі 3 гармати поцілять по 1 літаку 5 (бо 5 літаків і пострілів по
кожному з 5). Отже, ймовірність 5/(5*5*5)= 1/25= 0,04. Відповідь: 0,04.

б) Нехай подія А полягає в тому, що всі гармати поцілили по різним. К-ть

варіантів поцілити гарматами по різних літаках: 5*4*3. Тоді, ймовірність
Р(А)=(5*4*3)/(5*5*5) = 12/25. Відповідь: 0,48.

1.81

1) Якщо стіл круглий:

А – «Дві фіксовані людини опинятся поряд»

P(A) = (20*2/20*19) = 2/19 , де 20*2 – кількість сприятливих варіантів,
а 20*19 – кількість всіх можливих варіантів.
 2) Якщо стіл прямокутний і люди розсаджуються вздовж одного краю.

А – «Дві людини опиняться поряд»

Р(А) = (18*2 +2*1)/(20*19) = (38/20*19) = 1/10.
18*2 +2*1 – перша людина може сісти за край стола, тоді біля неї
можна сісти тільки з одного боку.

1.82

Є коробка з 9 новими тенісними м'ячами. Для ігор беруть 3 м'ячі, після

гри їх кладуть назад. При виборі м'ячів нові від не нових не
відрізняються. Яка ймовірність того, що після трьох ігор в коробці не
залишиться нових м'ячів?

Розв’язання:

Нехай подія А – витягали лише нові м’ячі.

Ймовірність, що для першої гри м’ячі були нові дорівнює 1. Отже

залишилося 6 нових м’ячів. Ймовірність, що перший м’яч для другої гри
6 5 4
новий дорівнює 9 , другий м’яч новий - 8 і третій - 7 . За правилом

6
∗5
9
множення для другої гри маємо 8 ∗4 . Відповідно для третьої гри теж
7
3
∗2
9
саме, тільки нових м’ячів залишилося 3, тому маємо 8 ∗1 . І знову за
7
правилом множення отримуємо:
1∗6
∗5
9
∗4
8
∗3
7
∗2
9
∗1
8 5
P ( A )= = ≈ 0.0028
7 1764

Відповідь: 0,0028.
1.83

Завод випускає деталі певного типу; кожна деталь має дефект з ймовірністю
0,7. Після виготовлення деталі переглядаються почергово трьома
контролерами, кожен з яких виявляє дефект з ймовірностями 0,8; 0,85; 0,9
відповідно. У випадку виявлення дефекту деталь бракується. З’ясувати
ймовірність того, що деталь:

1) буде забраковано;
2) буде забраковано:
а) другим контролером;
б) всіма контролерами;

1)

Нехай:

подія А- деталь забракована

подія А́ - деталь не забракована.

р1=0,8; р2=0,85; р3=0,9;

Оскільки ймовірність того, що деталь взагалі буде з дефектом = 0,7,

Р(А)=0,7*(1 - Р( А́ ))

Умова, яка сприяє події В : кожен з контролерів дефект не виявляє. Отже,

Р( А́ )=( 1- р1)*(1- р2)*(1- р3)

Тоді Р(А)=0,7*(1- 0,2*0,15*0,1)= 0,6979

2)

а) Нехай:

подія А- деталь забракована 2-м контролером

подія В- деталь не забракована 1-м контролером.

Подія В – необхідна умова події А. Ймовірність того, що контролер 1 виявить

дефект - Р1, отже Р(В)=1- р1=0,2 . Ймовірність того, що контролер 2 виявить
дефект: Р2=0,85.

Отже, Р(А)=0,7* Р(В)* р2=0,7*0,2*0,85=0,119

б) Нехай подія А-дефект виявлено всіма контролерами.

Оскільки ймовірність знаходження дефекту кожного контролера відповідно
дорівнює р1, р2, р3, а наявність дефекту деталі взагалі = 0,7, то за класичним
означенням ймовірності:

Р(А)=0,7* р1* р2* р3=0,7*0,8*0,85*0,9=0,4284

Відповідь:

1) Р(А)= 0,6979

2) а) Р(А)= 0,119

б) Р(А)=0,4284

1.84

З повної колоди карт (52 карти) вибирають шість карт, одну з них дивляться;
вона виявляється тузом, після чого її змішують з іншими вибраними картами.
Знайти ймовірність того, що при повторному витягуванні карти із цих шести ми
знову отримаємо туз.

Розв’язання

Подія А- при повторному витягуванні карти із цих шести ми знову отримаємо

туз. Подія протилежна до А.

P( A )=1−P( Ā )
5 48 40
P( Ā )= ⋅ =
6 51 51 ; (в малій колоді не тузами можуть бути 5 з 6 карт, в
колоді 48 карт не тузи з 51(виключаємо туза, який вже у малій колоді) ).

40 11
P( A )=1−P( Ā )=1− =
51 51 ;
11
P( A )=
Відповідь: 51

1.85
В урні дві білі та три чорні кульки. Два гравця по черзі витягують із урни по
кульці, не вертаючі їх назад. Виграє той, хто першим витягне білу кульку.
Найти імовірність того, що виграє перший гравець.

Задача на формулу додавання та множення імовірностей.

Нехай подія А – виграв перший гравець.
Подія А складається з двох підподій:
 2
 A1перший гравець відразу витягує білу кульку. Ймовірність цього рівна 5
 A2Також перемога можлива, якщо перший гравець спочатку витягує
3
чорну кульку, ймовірність цього 5 , потім другий гравець витягує чорну
2
кульку, ймовірність цього 4 , і тоді гравець витягує білу кульку,

3
∗2
2 5
ймовірність цього 3 . За правилом множення: 4 ∗2 12 1 .
= =
3 60 5
2 1 3
За правилом додавання знайдемо загальну імовірність 5 + 5 = 5 .
3
Відповідь: 5

1.87
Є 50 екзаменаційних білетів, кожен з яких містить два питання. Студент знає
відповідь не на всі 100 питань, а тільки на 60. Визначити ймовірність того, що
екзамен буде зданий, якщо для цього достатньо відповісти на обидва питання зі
свого білету, або один зі свого і один із додаткового білету (за вибором
викладача).
Розв’язання
Нехай подія A – студент здав екзамен, подія B – студент відповів на всі
питання свого білету, а подія С – студент відповів на одне питання свого білету
та на одне питання додаткового.
За теоремою про ймовірність суми незалежних подій:
Р(А) = Р(В) + Р(С)
60
∗59
Р(В) = 100 = 0.358 ( Рахуємо ймовірність того, що кожне питання білету
99
буде знайомі студенту)
60
∗40
100
Р(С) = 99 ∗59 = 0.146(Рахуймо ймовірність того, що 1 питання білету буде
98
знайоме студенту, а інше – ні. І на наступне питання він зможе відповісти).
P(A) = 0.358+0.146 = 0.504
Відповідь: P(A) = 0.504

2.13

Ймовірність малому підприємству стати банкротом за час дорівнює 0,2. Знайти

ймовірність того, що з шести малих підприємств за час збережуться:

а) два;
б) більше двох.

Розв’язання

а) Використаємо формулу Бернуллі:

6!
P2,6 =C26 p2 q4 = ( 0,8 2) ( 0,24 )=15 × 0,64 ×0,0016 ≈ 0,015
2 ! ( 6−2 ) !

б) Ймовірність того, що більше двох підприємств збережуться, це подія

протилежна тій, за якої збережеться менше або рівно два підприємства (тобто
всі збанкрутують або залишиться одне чи два підприємства):
6!
P6 ( m> 2 )=1−P6 ( m≤ 2 )=1−( P0,6 + P1,6 + P2,6 )=1−( C 06 p0 q6 +C 16 p 1 q 5+ C26 p2 q4 ) =1−
( 0 ! ( 6−0 ) !
( 0,8 0 )( 0,26 ) +
1!

Відповідь: а) P2,6 =0,015

б) P6 ( m> 2 )=0,98

2.14
У середньому п’ята частина автомобілів надходить у продаж бракованими.
Найти імовірність того, що серед 10 автомобілів:
● 3 браковані
● менше трьох браковані

Задача на формулу Бернулі.

Імовірність вибору бракованого автомобіля - 0.2.
Імовірність вибору працюючого автомобіля - 0.8
Застосуємо формулу Бернулі.
P3,10=C 310∗0. 23∗0. 87 =120∗0.008∗0.2097152=0.201326592

Для розв’язку другої частини завдання слід знайти імовірності для 2, 1, 0 та їх

додати.
P2,10=(C ¿ ¿10 2∗0. 22∗0. 88 )+(C ¿ ¿ 101∗0. 21∗0. 89 )+(C ¿ ¿ 100∗0.20∗0. 810)=¿¿ ¿ ¿
¿ 45∗0.04∗0.16777216+ 10∗0.2∗0.134217728+1∗1∗0.1073741824=¿
¿ 0.301989888+0.268435456+ 0.1073741824=¿
¿ 0.6777995264

2.15

Здійснюється залп з шести гармат по деякому об'єкту. Ймовірність влучення в

об'єкт з кожного гармати дорівнює 0,6. Знайти ймовірність ліквідації об'єкта,
якщо для цього не обходимо не менше чотирьох влучень.
 Розв'язання

Подія A - ліквідація об'єкта.

p=0,6 – ймовірність влучення в об'єкт з однієї гармати.
q=1-p=0,6 – ймовірність промаху з однієї гармати.

За формулою Бернулі: P ( A )=P6 ( m≥ 4 ) ;

P ( A ) ¿ P 4,6 + P5,6 + P6,6 =C 46 ∙0,6 4 ∙0,4 2 +C56 ∙ 0,65 ∙0,4 1+ C66 ∙ 0,66 ∙ 0,4 0=0,5443 ;Відповідь: P(A)=
0,5443;

2.17

Передбачається, що 10% нових малих підприємств припиняють свою

діяльність протягом року. Яка ймовірність того, що з 6 малих
підприємств не більше 2 протягом року припинять свою діяльність?

Розв’язання

Нехай подія А – ліквідовано не більше 2 підприємств. Подія А має

підгрупи: a 3- ліквідація 2-х підприємств,a 2 – ліквідація 1-го та a 1 - жодного
підприємства.

За формулою Бернуллі знайдемо ймовірність подій a 1 , a2 , a3:

p0,6 (a1)=C06∗p 0∗q6=0.96=0.532

p1,6 (a2)=C16∗p 1∗q 5=6∗0.1∗0.95=0.354

p2,6 (a3)=C26∗p2∗q 4 =6∗5∗0.12∗0.94 =0.098

За правилом додавання ймовірностей маємо ймовірність події А:

p6 ( А)= p 0,6+ p 1,6 + p2,6=0,984

Відповідь: 0,984.

2.18

В сім’ї 10 дітей. Вважуючи імовірності народження хлопчика та дівчинки

однаковими, визначити імовірність того, що а) не менше 3 хлопчиків; б) не
більше 3 хлопчиків.

Розв’язок:
Покладемо P(a) – імовірність того, що серед дітей на менше 3 хлопчиків, тоді
P(a) = 1 – P(b), де P(b) – імовірність того, що в сім’ї менше 3 хлопчиків.

Застосуємо формулу Бернуллі

Pn ( k )  Cnk p k q nk  Cnk p k  1  p 

n k

a) P(b) = C 010 p0 q10 +C 110 p1 q9 +C 210 p2 q8

P(a) = 1 – P(b) = 0,945

b) P(a) = C 010 p0 q10 +C 110 p1 q9 +C 210 p2 q8 +C 310 p3 q7 =0,172

2.19.

Два рівносильних противника грають у шахи. Що більш ймовірно:

а) виграти 2 партії з 4, або 3 з 6;
б) не менше 2 партій з 6, або не менше

3 партій из 6? (Нічию не враховувати .)

Розв’язок

а) ,
Отже, ймовірність виграти 2 партії з 4, більше ніж 3 з 6.
б) Не менше 2 партій з 6, бо всі варіанти виграти не менше 3 партії з 6, входять
у варіанти виграти 2 партії з 6.

2.21

Будівельна фірма займається встановленням котеджей. Вони розповсюджують

листівки з рекламою і знають, що з 2000 тисяч листівок слідує 1замовлення.
Знайти ймовірність того що при розміщенні 100 тисяч листівок число
замовлень буде :а) дорівнює 48 б) знаходиться в границях від 45 до 55.

Розв’язання
 f ( x) m−np
А) задача на локальну теорему Муавра-Лапласа Рm , n= x= значення
√ npq √ npq
100000∗1
48−
2000
1 1999 x=
f (x) знайдемо з таблиці m=48 n=100000 p= q= 100000∗1 =

Р m , n=
2000

0.3836
2000

√ 2000
2000
∗1999

-0.28 з таблиці f ( 0.28 )=0.3836 1999 = 0.054.

√ 40

1
Б)задача на інтегральну теорему Муавра-Лапласа Рn (a ≤ m≤ b)= 2 (Ф( x 2) -Ф( x 1))
a−np b−np
значення Ф( x 2) та Ф( x 1 ¿ знайдемо з таблиці. x 1= x 2= a=45 b=55
√ npq √ npq
100000∗1 100000∗1
45− 55−
2000 2000
1 1999 x 1= =−0.7 x 2=
n=100000 p= q= 100000∗1 100000∗1 = 0.7

з таблиці
2000 2000

√ 2000
2000
∗1999
2000
√
2000
∗1999

Ф ( 0.7 ) = 0.5161. Функція непарна тому Ф (−0.7 )= -0.5161 Рn (a ≤ m≤ b)

1
= 2 (0.5161+0.5161)= 0.5161.

Відповідь: а)0.0054 б)0.5161

2.22

У вузі навчаються 3650 студентів. Ймовірність того, що день народження

студента припадає на певний день року, дорівнює 1/365. Знайти: а) найбільш
ймовірне число студентів, народжених 1 травня, та ймовірність такої події, б)
ймовірність того, що по крайней

мере 3 студента мають один і той же день народження.

Розв’язання

a)-Найбільш ймовірне число студентів, народжених 1 травня буде:

Оскільки n=3650 та p=1/365:

np=3650*(1/365)=10 ≤10,використовуємо формулу Пуассона

P10,3650=P10(10)=0,1251.
б)- ймовірність того, що по крайній мере 3 студента мають один і той же день
народження буде:

P=1-(1/365)=0,99

Відповіди:10; 0,1251; 0,99;

2.23

Підручник видано накладом 10 000 примірників. Ймовірність того, що

примірник підручника зброшурований неправильно, дорівнює 0,0001. Знайти
ймовірність того, що: а) тираж містить 5 бракованих книг, б) принаймні 9998
книг зброшуровані правильно.

Розв’язання Ймовірність того, що примірник підручника зброшурований не

правильно p = 0.0001. Оскільки p = 0.0001 - дуже мала, а n=10000 – достатньо
велике і λ=p*n=10000*0.0001=1 <= 10, то застосовуємо формулу Пуассона:

λm∗e− λ
Pm , n ≈ =Pm ( λ)
m!

а) Тираж містить п’ять бракованих книг, тоді ймовірність даної події:

P5,10000 =P5 ( 1 )=¿ 0.0031.

б) Принаймні 9998 книг зброшуровані правильно, тобто або жодна, або одна,
або дві зброшуровані не правильно. Тоді:
Pm ≤ 2,10000=P0,10000 + P 1,10000 + P2,10000=P 0 ( 1 ) + P1 ( 1 ) + P2 ( 1 )=0.3679+0.3679+ 0.1839=0.9197

Відповідь: 0.0031, 0.9197.

2.24

Два баскетболісти кидають по 3 м’ячі в корзину. Імовірності попадання при

кожному кидку дорівнюють 0.6 і 0.7 відповідно. Знайти імовірність того, що а)
у обох буде однакова кількість попадань; б) у першого буде більше попадань
ніж у другого.

Розв’язання

Імовірності попадання баскетболістів

P1 = 0.6 , P2 = 0.7

Тоді
q 1 = 0.4 , q 2 = 0.3
 А)
F 1 – ніхто не влучив.

F 2 – обидва влучили по одному разу.

F 3 – обидва влучили по два рази.

F 4 – обидва влучили по три рази.

P(F) =P( F 1) + P( F 2)+ P( F 3)+ P( F 4)

Шукану імовірність знаходимо за формулою Бернуллі

Р = q 31 q 32 +(C 13 P1 q21) (C 13 P2 q22)+ (C 23 q 1 P21) (C 23 q 2 P22)+ P31 P 32 = 0,321

Б)
F 1 – у першого 1 у другого 0.

F 2 – у першого 2 у другого 0 або 1.

F 3 – у першого 3 у другого 0 або 1 або 2.

P(F) =P( F 1) + P( F 2)+ P( F 3)

Шукану імовірність знаходимо за формулою Бернуллі

Р = (C 13 P1 q21)q 32 + (C 23 q 1 P21) (q 32+ C13 P2 q 22)+ P31 (1−P ¿ ¿ 23 )¿ = 0,243

2.25

Відомо, що в середньому 60% всього числа виготовлюваних заводом

телефонних апаратів є продукцією першого сорту. Чому дорівнює ймовірність
того, що в виготовленій партії виявиться :

а) 6 апаратів першого сорту, якщо партія складається з 10 апаратів; б) 120

апаратів першого сорту, якщо партія складається з 200 апаратів?

Розв’язок

а) Застосуємо формулу Бернуллі:

p=0.6 ; q=0.4 ; n=10; k=6 ;
P10 ( 6 )=C 610∗0.66∗0.4 4=0.251

б) Застосуємо Локальну теорему Муавра-Лапласа, оскільки n за-велика для

формули Бернуллі.
2
x
1 1 
Pn  k    e 2
2 npq
2
1  x2
φ( x )  e 1
2 = √2 π

k  np
x 120−200∗0.6
=0
npq = √ 0.6∗200∗0.4

φ( x )
Pn ( k ) ≈
√ n∗p∗q
φ ( 0)
P200 ( 120 ) ≈ =0.0576
√ 48

Відповідь: a) P10 ( 6 )=0.251; б) P200 ( 120 ) =0.0576;

2.27

Аудиторну роботу з теорії ймовірностей з першого разу успішно виконують

50% студентів. Знайти ймовірність того, що із 400 студентів роботу успішно
виконають: а) 180 студентів, б) не менше 180 студентів.

Розв’язання.

а) За умовою р= 0,5; m = 180; n = 400; q = (1 – p) = 0,5. Використаємо

локальну формулу Муавра-Лапласа. Спочатку:
m−n∗q 180−400∗0,5
x= = =−2 .
√ npq √ 400∗0,5∗0,5
2
−x
1 2 1 −2
f ( x )= e = e =0,054.
2π 2π
 f (x) 0,054
P180,400 = = =0,0054.
√ npq √ 400∗0,5∗0,5
б) Необхідно знайти: P400 ( m≥180 )=P400 ( 180 ≤ m≤ 400 ) .Застосуємо інтегральну
формулу Муавра-Лапласа, знайшовши:
180−400∗0,5 400−400∗0,5
x 1= =−2. x 2= =20.
√ 400∗0,5∗0,5 √ 400∗0,5∗0,5
1 1
P400 ( 180 ≤ m≤ 400 ) ≈ ( Ф ( 20 ) +Ф (−2 ) ) ≈ (1+ 0,9545 )=0,977.
2 2

Відповідь: а) 0,0054; б) 0,977.

2.28

При дослідженні статутних капіталів банків виявилось,що п’ята частина банків

має статутних капіталів > 100 млн. грн. Знайти імовірність того що серед 1800
банків мають статутний капітал > 100 млн грн. а) не менше 300 б) від 300 до
400.

Розвязання :

а)
npq=288≫20 Отже можемо застосувати локальну теорему Муавра – Лапласа.
n=1800 ; p=0.2 ; q=1 – 0.2=0.8

Р1800(m≥300)=P 1800(300≤m≤1800)=0.5∗¿2¿ – Ф ¿ 1¿ ¿

300−1800∗0.2 1800−1800∗0.2
x1 = = -3.53 x2 = = 84.85
√ 1800∗0.2∗0.8 √ 1800∗0.2∗0.8

P1800(300≤m≤1800)= 0.5∗¿(х2) – Ф ¿ 1¿ ¿=0.5∗[1+ 0.996]=0.998

б)
P1800(300≤m≤400)=0.5∗¿ 2) – Ф ¿ 1¿ ¿

300−1800∗0.2 400−1800∗0.2
x1 = = -3.53 x2 = = 2.36
√ 1800∗0.2∗0.8 √ 1800∗0.2∗0.8
P1800(300≤m≤1800)=0.5∗¿2¿ – Ф ¿ 1¿ ¿=¿

0.5∗[0.981+0.996]=0.989
2.29

Скільки потрібно взяти деталей, щоб найймовірніше число справних деталей

було рівне 50, якщо ймовірність того, що наугад взята деталь буде бракованою,
рівна 0,1?

Розв’язання.

Ймовірність виготовлення справної деталі p=1−0.1=0.9

np  q  m0  np  p
Використаємо подвійну нерівність

де

n – потрібна кількість деталей,

p - ймовірність виготовлення справної деталі,

m0 - найвірогідніше число появи справних деталей,

q - ймовірність виготовлення бракованої деталі.

n∗0.9−0.2≤ 50 ≤n∗0.9+ 0.9

Розв’язавши нерівність отримаємо:

{nn ≤55.6
≤54.6

Єдине ціле число, що задовольняє цю нерівність, n = 55.

Відповідь. 55.

2.30

Ймовірність того, що пасажир запізниться до відправлення потяга, дорівнює

0,01. Знайти найбільш ймовірне число тих, хто запізнився, з 800 пасажирів і
ймовірність такого числа тих, хто запізнився.

Розв’язання

Найбільш ймовірне число тих, хто запізнився,:

p ×n−q ≤ m 0 ≤ p× n+ p

800 ×0,01−0,8 ≤ m0 ≤ 800× 0,01+0,2 , тобто 7,2 ≤m 0 ≤8,2 і ціле m 0=8 .

 Ймовірність того, що пасажир запізниться є досить малою p=0,01, n=800 є
досить великою кількістю пасажирів і λ= p ×n=0,01∗800=8 ≤ 10, тому можемо
застосувати формулу Пуассона:

λm e− λ
Pm , n ≈ =Pm ( λ )
m!

З таблиці:
P8,800=P8 ( 8 )=0,1396

Відповідь: m0=8 , P8,800=P8 ( 8 ) =0,1396.

2.32

В результаті перевірки якості підготовленого для посіву насіння гороху було

встановлено, що в середньому 90% насінин повинні прорости. Скільки потрібно
посіяти насінин, щоб з ймовірністю 0,991 можна було б очікувати, що частина
насіння, яке проросло, відхилиться від ймовірності пророщення кожної
насінини не більше, ніж на 0,03 (по абсолютній величині)?
Розв’язання:
A ˗ «насінина проросла»;

p = P( A ) = 0,9;

q= p̄ = 0,1;
Δ = 0,03;

m
n – частість проростання насінин.

За наслідком з інтегральної теореми Муавра-Лапласа, маємо:

m
( )
Pn | −0,9|≤0 , 03 =0 ,991
n - за умовою.

Тоді

m Δ⋅√ n
( n ) ( )
Pn | −0,9|≤0 , 03 ≈Φ
√ pq
=0 , 991

Φ ( t )=0 , 991 , звідки t = 2,61 (за табл.).

Маємо рівняння:
 Δ⋅√n
=t
√ pq
2
t ⋅pq
n=
Δ2
Підставивши відповідні значення, отримаємо:
2
2 , 61 ⋅0,9⋅0,1
n=
0 , 032

Остаточно n=681 .

Відповідь: 681 насінина.

2.34

У страхової компанії є 10000 клієнтів. Кожен з них, страхуючись від нещасного

випадку, вносить 500 гривень. Ймовірність нещасного випадку 0,0055, а
страхова сума, яка виплачується потерпілому, становить 50000 гривень. Яка
ймовірність того, що: а) страхова компанія зазнає збитків; б) на виплату
страхових сум піде більше половини всіх коштів, що надійшли від клієнтів?

Розв’язок:

а) Загальний капітал компанії 500 ∙10 000=5 000 000 грн.

Компанія понесе збитки, якщо страхова сума буде виплачена більше, ніж n0
5 000 000
клієнтам (де n0 = 50 000 =100 клієнтів ).

Ймовірність того, що кількість страхових випадків m буде знаходитись у межах

від 100 до 10 000 знайдемо за інтегральною теоремою Муавра-Лапласа.
1 1
P10 000 ( 100 ≤m ≤10 000 ) = [ Ф ( x 2) −Ф ( x 1 ) ]= [ 1−1 ] =0 , де
2 2

100−np 100−55 10 000−np 10 000−55

x 1= = =6.08 , x 2= = =1344.68 ,
√npq 7.40 √ npq 7.40

Ф( 6.08) ≈ 1, Ф ( 1344.68 ) ≈1

б) На виплату страхових сум піде більше половини коштів компанії, якщо

2 500 000
страховий випадок станеться більше ніж у n0 клієнтів (де n0 = 50 000 =50
клієнтів).
Ймовірність того, що кількість страхових випадків m буде знаходитись у межах
від 50 до 10 000 знайдемо за інтегральною теоремою Муавра-Лапласа.
1 1
P10 000 ( 50 ≤m ≤10 000 ) = Ф ( x 2) −Ф ( x 1 ) ]= [ 1+0,50 ] =0 .75 , де
2[ 2

100−np 50−55 10 000−np 10 000−55

x 1= = =−0,68 , x 2= = =1344.68,
√npq 7.40 √ npq 7.40

Ф (−0.68 ) =−Ф ( 0.68 ) ≈ 0.50, Ф ( 1344.68 ) ≈1

Відповідь: а) P10 000 ( 100 ≤m ≤10 000 ) =0;

б) P10 000 ( 50 ≤m ≤10 000 ) =0 .75.

2.35

Перший прилад складається з 10 вузлів, другий з 8 вузлів. За час t кожен з вузлів

пристрою виходить з ладу, незалежно від інших, з ймовірністю 0.1, другого – з
ймовірністю – 0.2. Знайти ймовірність того, що за час t в першому пристрої
вийде з ладу хоча б один вузол, а в другому – хоча б два вузли.

Розв’язання.

Нехай подія А - вийшов з ладу хоча б один вузол в першому приладі, В –

вийшло хоча б два вузли в другому приладі.

Ймовірність того, що ні один вузол першого приладу не вийшов з ладу:

P0,10=C 010 · 0.10 ·0.910 =0.3487
Ймовірність того, що ні один вузол другого приладу не вийшов з ладу:
P0,8 =C08 · 0.20 · 0.88=0.1678
Ймовірність того, що один вузол другого приладу вийшов з ладу:
P1,8=C18 ·0.21 · 0.87=0.3355

Тоді, за поліноміальною схемою, ймовірність того, що в першому пристрої

вийде хоча б один вузол, а в другому – хоча б два:

P ( A , B ) =( 1−P0,10 ) · ( 1−P0,8 −P 1,8 ) ≈ 0.3235

Відповідь: P ( A , B ) =0.3235 .

2.36
Студент ВНЗ, що розглядається, за рівнем підготовки з ймовірністю 0.3 є
«слабким», з ймовірністю 0.5 – «середнім», з ймовірністю 0.2 – «сильним». Яка
ймовірність того, що з навмання обраних 6 студентів ВНЗ:

а) кількість «слабких», «середніх» та «сильних» є однаковим;

б) кількість «слабких» і «сильних» є однаковим?

Розв’язання.

а) Нехай подія A - серед обраних навмання 6 студентів ВНЗ кількість

«слабких», «середніх» та «сильних» є однаковим – по 2 людини. Тоді за
поліноміальною схемою

6!
P ( A)  P6 (2;2;2)   0,32  0,52  0,2 2  0,081
2!2!2!
б) Нехай подія B - серед обраних навмання 6 студентів ВНЗ кількість
«слабких» і «сильних» є однаковим – або їх по 0, або їх по 1, або їх по 2, або їх
по 3.

Тоді за поліноміальною схемою

P( B)  P6 (0;6;0)  P6 (1;4;1)  P6 (2;2;2)  P6 (3;0;3)  0,213 .

Відповідь. 0,081; 0,213.

3.25

Імовірність враження вірусним захворюванням куща суниць рівна 0,2. Скласти

закон розподілу числа кущів суниці, вражених вірусом, із чотирьох посаджених
кущів.

Розв’язання.

Складемо закон розподілу випадкової величини Х – числа заражених кущів із

чотирьох посаджених. Множина значень Х = m = 0, 1, 2, 3, 4, ймовірності яких
обчислюються за формулою Бернуллі

P(X = m) = С mn * pm*q n−m, де q = 1 – p;

В нашому випадку n = 4, p = 0,2, q = 1 - p = 0,8.

Обчислимо

P(X = 0) = С 04 * 0,20*0,8 4 = 0,4096;

P(X = 1) = С 14 * 0,21*0,83 = 0,4096;

P(X = 2) = С 24 * 0,22*0,82 = 0,1536;

P(X = 3) = С 34 * 0,23*0,81 = 0,0256;

P(X = 4) = С 44 * 0,24 *0,80 = 0,0016;

Тоді ряд розподілу має вигляд

X = m (табл. 1):

xi 0 1 2 3 4
pi 0,4096 0,4096 0,1536 0,0256 0,0016

5
Переконуємося, що ∑ pi = 0,4096 + 0,4096 + 0,1536 + 0,0256 + 0,0016 = 1.
i=1

Графік закону розподілу величини Х

0.45

0.4

0.35

0.3

0.25

0.2

0.15

0.1

0.05

0
0 1 2 3 4

Відповідь: шуканий закон розподілу має вигляд, наведений в табл. 1.

3.26

Стрілок веде стрільбу по цілі з ймовірністю попадання кожного при кожному

пострілі 0,2. За кожне попадання він отримує 5 очок, у випадку промаху очки
не зараховують. Скласти закон розподілу числа очок, отриманих стрілком за 3
постріли, і обчислити математичне очікування цієї випадкової величини.

Розв’язання.

Складемо закон розподілу випадкової величини Х – числа очок, отриманих

стрілком за 3 постріли. Множина значень Х = k = 0, 5, 10, 15, імовірності яких
обчислюються за формулою Бернуллі (у формулі m – кількість попадань
стрілка в ціль для набору певної кількості очок з розрахунку 1 попадання = 5
очок, m = k/5) :

P(X = k) = С mn * pm*q n−m, де q = 1 – p;

В нашому випадку n = 3, p = 0,2, q = 1 - p = 0,8.

Обчислимо

P(X = 0) = С 03 * 0,20*0,83 = 0,512;

P(X = 5) = С 13 * 0,21*0,82 = 0,384;

P(X = 10) = С 23 * 0,22*0,81 = 0,096;

P(X = 15) = С 33 * 0,23*0,80 = 0,008;

Тоді ряд розподілу має вигляд

X = m (табл. 2):

xi 0 5 10 15
pi 0,512 0,384 0,096 0,008

Переконуємося, що ∑ pi = 0,512 + 0,384 + 0,096 + 0,008 = 1.

i=1

Математичне очікування величини Х знайдемо за формулою

 n
M(X) = ∑ ¿¿ ;
i=1

Отримуємо M(X) = 0*0,512 + 5*0,384 + 10*0,096 + 15*0,008 = 3.

Графік закону розподілу величини Х

0.6

0.5

0.4

0.3

0.2

0.1

0
0 5 10 15

Відповідь: шуканий закон розподілу має вигляд, наведений в табл. 2.

Математичне очікування випадкової величини Х: M(X) = 3.

3.27

В рекламних цілях торгівельна фірма вкладає в кожну десяту одиницю товару

грошовий приз розміром 1 тис. гривень. Скласти закон розподілу випадкової
величини – розміру виграшу при п’яти зроблених покупках. Знайти
математичне сподівання і дисперсію цієї випадкової величини.

Розв’язання.

Нехай випадкова величина X - розмір виграшу при п’яти зроблених покупках.

Можливі значення цієї величини – від 0 до 5. Нехай подія Ai - виграло i

покупок. Тоді

P( X  0)  C50 * 0,10 * 0,95  0,59049

P( X  1)  C51 * 0,11 * 0,9 4  0,32805

P ( X  2)  C52 * 0,12 * 0,93  0,0729

P( X  3)  C53 * 0,13 * 0,9 2  0,0081

P( X  4)  C54 * 0,14 * 0,91  0,00045

P( X  5)  C55 * 0,15 * 0,90  0,00001

Тоді ряд розподілу набуде наступного вигляду:

xi 0 1 2 3 4 5

pi 0,59049 0,32805 0,0729 0,0081 0,00045 0,00001

Тоді математичне сподівання:

5
M ( X )   xi pi  0,5
i 1

,а дисперсія цієї випадкової величини:

n
D( X )    xi  M ( X )  pi  0,45
2

i 1

Відповідь. 0,5: 0,45.

3.28

Клієнти банку, які не зв’язані один з одним, не повертають кредити вчасно з

ймовірністю 0.1.
Скласти закон розподілу числа повернутих вчасно кредитів з 5 виданих. Найти
математичне сподівання, дисперсію і середнє квадратичне відхилення цієї
випадкової величини.

Розв’язання.

Нехай випадкова величина X – число кредитів, які були повернуті вчасно.

Можливі варіанти розподілу цієї випадкової величини – 0,1,2,3,4,5. Подія Аi – i-
тий кредит був повернутий вчасно i=1,2,3,4,5. Тоді ймовірності того, що вчасно
будуть повернені 0,1,2,3,4,5 кредитів відповідно рівні:
P ( X=0 )=C 05 · 0.15 ·0.9 0=0,00001.
P ( X=1 ) =C15 · 0.14 ·0.91 =0,00045.
P ( X=2 )=C25 · 0.13 · 0.92=0,00810 .
P ( X=3 )=C 35 · 0.12 · 0.93=0,07290.
P ( X=4 )=C54 · 0.11 ·0.9 4=0,32805 .
P ( X=5 )=C 55 · 0.10 · 0.95 =0,59049.

Тоді ряд розподілу набуде наступного вигляду:

xi 0 1 2 3 4 5
pi 0,00001 0,00045 0,00810 0,07290 0,32805 0,59049

5
M ( X )=∑ x i p i=4.5
i=1
5
D ( X )=∑ (x i−M ( X ) )² pi=0.45
i=1

Відповідь: M(X) = 4.5, D(X) = 0.45.

3.29

Контрольна робота складається з 3 питань. На кожне питання наведено 4

відповіді, одна з яких правильна. Скласти закон розподілу числа правильних
відповідей при простому вгадуванні. Знайти математичне сподівання і
дисперсію цієї випадкової величини.

Розв’язок:

Випадкова величина X – число правильно вгаданих відповідей (Х = 0, 1, 2, 3).

Нехай подія Ai – студент правильно вгадав відповідь на і-те питання

(і = 1, 2, 3).
3 3 3 27
Отже P ( X=0 )=P( Á 1 Á2 Á 3 )= 4 ∙ 4 ∙ 4 = 64 ;

P ( X=1 ) =P ( A 1 Á 2 Á3 ) + P ( Á 1 A2 Á 3 ) + P ( Á1 Á 2 A 3 )=¿

1 3 3 3 1 3 3 3 1 27
¿ ∙ ∙ + ∙ ∙ + ∙ ∙ = ;
4 4 4 4 4 4 4 4 4 64

P ( X=2 )=P ( A 1 A 2 Á3 ) + P ( Á 1 A2 A3 ) + P ( A 1 Á2 A 3 )=¿

 1 1 3 3 1 1 1 3 1 9
¿ ∙ ∙ + ∙ ∙ + ∙ ∙ = ;
4 4 4 4 4 4 4 4 4 64

1 1 1 1
P ( X=3 )=P( A1 A 2 A 3)= ∙ ∙ = .
4 4 4 64

Закон розподілення випадкової величини X має вигляд:

xi 0 1 2 3
pi 27 27 9 1
64 64 64 64

Математичне сподівання та дисперсію знайдемо за наступними формулами:

n
3
M ( X )= ∑ x i p i=
i=1 4
n
2 9
D ( X )=∑ (x i−a)2 p i=M ( X 2 )−M ( X ) =
i=1 16

0 1 2 3
Відповідь: X =
(
64 64 64 64 ) 3
27 27 9 1 ; M ( X )= ; D ( X )=
4
9
16
.

3.31

У квитку три завдання. ймовірність правильного вирішення першого завдання

дорівнює 0,9, другий - 0,8, третій -0,7. Скласти закон розподілу числа
правильно вирішених завдань у квитку і обчислити математичне сподівання і
дисперсію цієї випадкової величини.

Розв’язання

Нехай X звичайна величина:

P(x=0)=0,1*0.2*0.3=0.006;

P(x=1)=0.9*0.2*0.3+0.1*0.8*0.3+0.1*0.2*0.7=0.054+0.024+0.014=0.092;
P(x=2)=0.9*0.8*0.3+0.9*0.2*0.7+0.1*0.8*0.7=0.216+0.126+0.056=0.398;

P(x=3)=0.9*0.8*0.7=0.504;

Рахуємо мат сподівання та дисперцію

М(x)=0*0.006+1*0.092+2*0.398+3*0.504=0+0.092+0.796+1.512=2.400;

D(x)=(2.4-0)^2*0.006+(2.4-1)^2*0.092+(2.4-2)^2*0.398+(2.4-3)^2*0.504=0.46
Відповідь: М(x)=2,400 та D(x)=0,46

3.33

Було зроблено 2 вистрілу в мішень. Ймовірність влучання першим стрільцем –

0.8, другим – 0.7. Скласти закон розподілу числа влучних вистрілів в мішень,
найти математичне очікування , дисперсію та функцію розподілу цієї
випадкової величини та побудувати її графік. (Кожен стріляє один раз.)

Розв’язання

Тоді P1=0.8 , P2=0.7 .

Можливі значення цієї випадкової величини : x 1=0 , x 2=1 , x 3=2.

Відповідні ймовірності (за класичним означенням ймовірності)

становлять:

P(x=0) = (1-0.8)×(1-0.7) = 0.06

P(x=1) = (1 - 0.8) × 0.7 + 0.8 × (1 - 0.7) = 0.38

P(x=2) = 0.8×0.7 = 0.56.

Тоді ряд розподілу набуває вигляду:

xi 0 1 2
Pi 0.06 0.38 0.56

Математичне очікування:
3
M ( x )=∑ p i x i = 0.06× 0 + 1 × 0.38 + 2 ×0.56 = 1.5
i=1

Дисперсія:
3
M ( x )=∑ ( x i−M ( x ))2 pi = (0−1.5)2 × 0.06 + (1−1.5)2 × 0.38 + (2−1.5)2 × 0.56 =
i=1

0.37

Знайдемо функцію розподілу цієї випадкової величини.

Будемо задавати різні значення х і знаходити для них F(x) = P(X < x).

1. Якщо х ¿ 1, то, очевидно, F(x) = P(X=0) = 0.06

2. Нехай 1≤х¿ 2 (наприклад, х = 1); F(x) = P(X=1) + P(X=0) = 0.44
3. Нехай x ≥ 2 . F(x) = P(X < x) = [P(X=0) + P(X=1)] + P(X=2) = 0.44 + 0.56 = 1.0
Графік функції розподілу:

1.08
1.04
1.00
0.96
0.92
0.88
0.84
0.80
0.76
0.72
0.68
0.64
0.60
0.56
0.52
0.48
0.44
0.40
0.36
0.32
0.28
0.24
0.20
0.16
0.12
0.08
0.04
0.00

3.34

Знайти закон розподілу числа пакетів трьох акцій, по якиму власник отримає
дохід, якщо ймовірність отримання доходу по кожному з них рівна відповідно
0,5, 0,6, 0,7. Знайти математичне сподівання і дисперсію даної випадкової
величини, побудувати функцію розподілу.

Розв’язання

Нехай Ak ( Á k ) – подія, суть якої в тому, що k −й пакет акцій принесе дохід (не
принесе) дохід власнику. X – число пакетів акцій, які принесуть дохід власнику.
Тоді :

P ( X=0 )=P( Á 1 Á2 Á 3 )=(1-0.5)(1-0.6)(1-0.7)=0.06;

P ( X=1 ) =P( A1 Á 2 Á 3+ Á 1 A2 Á 3 + Á1 Á 2 A 3)=0.5(1-0.6)(1-0.7)+(1-0.5)0.6(1-0.7)+(1-0.5)

(1-0.6)0.7=0.29;

P ( X=2 )=P( A1 A 2 Á 3+ Á 1 A2 A3 + A1 Á 2 A 3)=0.5*0.6(1-0.7)+(1-0.5)0.6*0.7+0.5(1-

0.6)0.7=0.44;
P ( X=3 )=P( A1 A 2 A 3)=0.5*0.6*0.7=0.21;

Тобто закон розподілу випадкової величини Х має вигляд:

Xk 0 1 2 3
Pk 0.06 0.29 0.44 0.21

Математичне сподівання M (X ) і дисперсію D( X) обчислюються за формулами:

a=M ( X )=0∗0.06+1∗0.29+2∗0.44+3∗0.21=1.8 ;

M ( X 2 )=02∗0.06+ 12∗0.29+22∗0.44+32∗0.21=3.94 ;

D ( X )=M ( X 2 ) −a2=0.7 ;
Відповідь:1,8;0.7

3.36

Із п’яти гвоздик дві білі. Скласти закон розподілення та знайти функцію

розподілення випадкової величини, що виражає число білих гвоздик серед
одночасно взятих.

Розв’язання.

Нехай випадкова величина Х – поява білої гвоздики. Тоді можлива поява 0, 1

або двох гвоздик серед одночасно взятих.

C23 3 !∗2!∗3 ! 6
P ( X=0 )= 2
= = =0,3.
C5 5!∗2 ! 20

C 12∗C 13 3 !∗2 !∗3! 6

P ( X=1 ) = = = =0,6.
C25 5 !∗2 ! 10

C 22 3!∗2 ! 1
P ( X=2 )= 2 = = =0,1.
C5 5! 10

Тоді ряд розподілу набуде вигляду:

xi 0 1 2
pi 0,3 0,6 0,1

Полігон розподілу випадкової величини:

 Полігон розподілу
0.7

0.6

0.5

0.4

0.3

0.2

0.1

0
0 1 2

Функція розподілу запишеться наступним чином:

1. Якщо x ≤ 0 то, очевидно, F(x)=0

2. Якщо 0 ≤ x ≤ 1 то F(x)= P(X=0) = 0,3.
3. Якщо 1 ≤ x ≤ 2 то F(x)= P(X=0) + P(X=1) = 0,9.
4. Якщо x > 2 то F(x)= 1.

0 при х  1,
0,4 при 1  x  4,

0,5 при 4<x  5,
0,8 при 5<x  7,

Отже, F(x)= 1,0 при x >7.

3.38

Серед 15-ти зібраних агрегатів 6 потребують додаткового змащення. Скласти

закон розподілення числа агрегатів, потребуючих в додатковій змазці, серед
п’яти навмання відібраних з загального числа.

Розв’язок

1) Загальний спосіб вибір 5-ти агрегатів з 15-ти : C 515

2) Число способів вибору i незмащених агрегатів з 6-ти незмащених : C i6

3) Число способів вибору 4−i незмащених агрегатів з 15-6 змащених : C 5−i

9

C i6∗C5−i9
4) P ( x=i )= 5
(i=0,1,2,3,4,5)
C 15

Розрахунки:
i x
0 0.04196
1 0.25175
2 0.41958
3 0.23976
4 0.04496
5 0.00200
3.39

В магазині продаються 5 вітчизняних і 3 імпортних телевізори. Скласти

закон розподілення випадкової величини – числа імпортних із чотирьох
навмання вибраних телевізорів. Побудувати графік.

Розв’язання:

Нехай Х випадкова величина, яка дорівнює кількості вибраних імпортних

телевізорів

Тоді Х і набуватиме значень :

Х 1 =0, Х 2 =1, Х 3 =2, Х 4=3 ,

Відповідні ймовірності становлять :

C45 1
P(X = 0) = 4 = 14 ;
C8

C13∗C35 3
P(X = 1) = = 7;
C 48

C23∗C25 3
P(X = 2) = = 7;
C 48

C33∗C15 1
P(X = 3) = = 14 ;
C 48
Тоді ряд розподілу набуде вигляду :
Хі 0 1 2 3
Рі 1 3 3 1
14 7 7 14

Побудуємо графік :

0.50

0.45

0.40

0.35

0.30

0.25 Ряд 1
0.20

0.15

0.10

0.05

0.00
0 1 2 3

3.40

Ймовірність того, що в бібліотеці необхідна студенту книга вільна, дорівнює

0,3. Скласти закон розподілу числа бібліотек, які відвідає студент, якщо в місті
4 бібліотеки. Знайти математичне сподівання і дисперсію цієї випадкової
величини.

Розв’язання Можливі значення випадкової величини X – кількість відвіданих

бібліотек – 1, 2, 3, або 4.

Нехай Ai−¿подія, яка полягає у тому, що студент відвідає i-ту кількість

бібліотек. Тоді ймовірність того, що студент знайде необхідну книжку
відвідавши 1, 2, 3, або 4-ри бібліотеки рівні(вважатимемо події
A1 , A 2 , A3 та A 4 незалежними):

P(X=1) = p( A1) = 0.3;

P(X=2) = p( Á1 A 2) = p( Á1 ¿∗p ¿) = (1-0.3)*0.3=0.21;

P(X=3) = p( Á1 Á 2 A 3) = p( Á1 ¿∗p ( Á 2)∗p ¿) = (1-0.3)* (1-0.3)*0.3=0.147;

P(X=4) = p( Á1 Á 2 Á 3 A 4 + Á 1 Á 2 Á3 Á 4) = 0.7*0.7*0.7*0.3+0.7*0.7*0.7*0.7=0.343;

І так ряд розподілення випадкової величини X:

xi 1 2 3 4
pi 0.3 0.21 0.147 0.343

За даними з таблиці обчислимо математичне сподівання:

4

M(X) = ∑ x i p i = 1*0.3+2*0.21+3*0.147+4*0.343 = 2.533.

i=1

n
За формулою D(X) = ∑ (x i−M ( X ))2∗p i знайдемо дисперсію X:
i=1

D(X) = ( 1−2,533 )2∗0,3+ ( 2−2,533 )2∗0,21+ ( 3−2,533 )2∗0,147+ ( 4−2,533 )2∗0,343=1,5349.

1 23 4
( )
Відповідь: X = 0.3 0.21 0.147 0.343 , M(X) = 2.533, D(X) = 1.5349.

3.41

Екзаменатор задає студенту питання, поки той правильно відповідає. Як

тільки число правильних відповідей досягне чотирьох або студент
відповість неправильно, екзаменатор припиняє задавати питання.
Ймовірність правильної відповіді на одне питання дорівнює 2/3. Скласти
закон розподілу числа заданих студенту питань.

Розв’язання

У нас всього задавни питання 4 та знаємо ймовірність правильного

відповідь яка=2/3.Оскильки перше питання обов’язкове знаходимо
ймовірність цих 4-х:

Р(1)=1/3

Р(2)=(2/3)*(1/3)=2/9

Р(3)=(2/3)*(2/3)*(1/3)=4/27

р(4)=(2/3)*(2/3)*(2/3)=8/27
Відьповідь: Р(1)=1/3

Р(2)=(2/9

Р(3)=(4/27

р(4)=(8/27

3.42

Купівельний агент має 5 телефонних номерів потенційних покупців і дзвонить

їм до тих пір поки не отримає замовлення. Вірогідність того, що потенційний
покупців зробить замовлення дорівнює 0.4.Виведіть закон розподілу числа
телефонних розмов які проведе агент. Знайти математичне сподівання і
дисперсію цієї випадкової величини.

Розв’язання:

Випадкова величина Х – число викликів покупця - може приймати значення 1,

2, 3, 4, 5. Зазначимо подію Ai – i-й виклик прийнято і зроблено замовлення (
i=1 , 2, 3 , 4 ,5 ). Тоді ймовірність замовлення з першого дзвінка P(X=1)=P( A1)=0.4.
Другий виклик буде зроблено якщо 1-ий покупець не зробить замовлення,
тобто:

P(X=2) = P( Á1 A 2) = P( A´1 ¿ ¿ P ¿) = (1-0.4)0.4 = 0.24.

Аналогічно

P(X=3) = P( Á1 Á 2 A3 ¿=0.6∗0.6∗0.4=0.144 .

P(X=4)=¿) = 0.6∗0.6∗0.6∗0.4 =0.0864.

П’ятий виклик, чи буде замовлення чи ні, буде останнім. Тому:

P(X=5)=¿) = 0.6∗0.6∗0.6∗0.6=0.1296. Ряд розподілення величини Х має вигляд:

xi 1 2 3 4 5
pi 0.4 0.24 0.144 0.086 0.1296
4
Перевіряємо:
5

∑ pi =¿ ¿0,4 + 0,24 + 0.144 + 0.0864 + 0,1296 = 1.

i=1

Обраховуємо математичне сподівання:

 5
a =M(X)=∑ x i p i=¿ ¿1*0,4 + 2*0,24 + 3*0.144 + 4*0.0864 +
i=1

5*0,1296=2.3056.
Так як М(Х) — неціле число, то знаходить дисперсію D(Х) простіше не
по основній формуле 3.11, а за формулою 3.16:
D(X) = M( X 2 ) −a 2.

Вираховуємо:
5

M( X 2 ) = ∑ x 2i p i=¿ 12 ¿*0.4 + 22*0,24 + 32*0.144 + 4 2*0.0864 +

i=1

52*0,1296=7.2784.

Тепер
D(X) = 7.2784−2.30562 = 1.9626.
Відповідь: a =M(X)=2.3056 .D(X) = 1.9626

3.44

Мисливець, маючий 4 патрона, стріляє по дичі до першого влучання або до

закінчення патронів. Ймовірність влучання при першому пострілі рівна 0,6, при
кожному наступному – зменьшуеться на 0,1. Необхідно: а) записати закон
розподілення числа патронів, використаних мисливцем; б) знайти математичне
сподівання і дисперсію цієї випадкової величини.

а) Відповідні ймовірності по патронам:

1 – 0,6.
2 – (1-0,6)*0,5 = 0,4*0,5 = 0,2.
3 – (1-0,8)*0,4 = 0,2*0,4 = 0,08.
4 – (1-0,88)*0,3 = 0,12*0,3 = 0,036.

х 1 2 3 4
p 0,6 0,2 0,08 0,036

б) М(х) = 1*0,6 + 2*0,2 + 3*0,08 + 4*0,036 = 1,384

D(x) = (1-1,384)2 * 0,6 + (2-1,384)2 * 0,2 + (3-1,384)2 * 0,08 + (4-1,384)2 * 0,036=
0,0884 + 0,0759 + 0,2089 + 0,2464 = 0,6196
Відповідь: М(х) = 1,384; D(x) = 0,6196.

3.48

Дана функція розподілу випадкової величини X:

0 ,при x ≤1

{
F ( x )= 0,3 , при 1< x ≤ 2
0,7 , п ри2< x ≤3
1 , п ри x >3

Знайти:
а) ряд розподілу;
б) М (Х) і D (Х);
в) побудувати багатокутник розподілу і графік функції F (X).

Розв`язання

а)

Xi 1 2 3
Pi 0,3 0,7-0,3=0,4 1-0,3-0,4=0,3
Х:

б)
n
M ( x)   xi pi  1* 0,3  2 * 0,4  3* 0,3  2
i 1

D( x)  M ( X  M ( x)) 2  (1  2) 2 * 0,3  (2  2) 2 * 0,4  (3  2) 2 * 0,3  0,6

в)

Многокутник розподілу
Основной
Основной
Основной
Основной
Основной
Основной Основной Основной
3.64
Випадкова величина Х зосереджина на інтервалі (1;4), задана
квадратичною функцією розподілу F(x) = ax2 + bx + c , маючи максимум
при x = 4 . Знайти параметри a, b, c і обчислити імовірність попадання
випадкової величини Х в інтервал [2;3]
3.65

Дано функцію
0 , при х <0
φ ( x )=
{
Сx e− x , при х ≥ 0

При якому значенні параметра С ця функція є щільністю розподілу деякої

неперервної випадкової величини Х? Знайти математичне сподівання і
дисперсію випадкової величини Х.

Розв’язання:
∞

За формулою ∫ φ ( x ) dx=1 знайдемо С:

−∞

∞ ∞ A
−x
∫ φ ( x ) dx=∫ C xe dx= lim ∫ C xe dx=C lim −x e −e
−∞ 0 A →∞ 0
−x

A→∞ ( −x
|A0 )=¿ C lim (− A e
−x

A→∞
−A −A 0 0
−e + 0 e ++ e ) =¿ C−C

Отже:

φ ( x )=
{x e0 , при, прих <0х ≥ 0
−x

Знайдемо M (x) за формулою M ( X )= ∫ xφ ( x ) dx :

−∞

∞ A
2 −x 2 −x
M ( X )=∫ x e dx= lim ∫ x e dx= lim −x e −2 x e −2 e
0 A→ ∞ 0 A →∞ ( 2 −x −x
|A0 )=¿ lim (−A e
−x

A →∞
2 −A −A −A 0
−2 A e −2 e +0 e +

Знайдемо D ( X ) за формулою D ( X )=M ( X 2 ) −M 2 ( X )

∞ A
M ( X )=∫ x e dx= lim ∫ x e dx= lim −x e −3 x e −6 x e −6 e A =¿ lim (−A e −3 A e −6
2

0
3 −x

A→∞ 0
3 −x

A→∞
3 −x 2 −x −x −x
(
0 A →∞
3 −A 2 −A
|)
D ( X )=M ( X 2 ) −M 2 ( X )=6−4=2

Відповідь: C=1, M(X)=2 та D(X)=3.

3.68

Випадкова величина Х задана функцією розподілу

 0 при x ≤ 0

{
F ( x )= x при 0< x ≤1
2

1 при x>1

Знайти коефіцієнт асиметрії і ексцес випадкової величини Х.

Розв’язання
μ3
Коефіцієнт асиметрії A=
σ3
1 1
2 2 3 2 2
σ =√ D ( x ) D ( x ) =∫ x φ( x) dx−a =∫ 2 x dx−a =0.5−a
0 0

Математичне сподівання:
+∞ 0 1 +∞
2
a=M ( X )= ∫ xφ ( x ) dx = ∫ 0 dx +∫ x∗2 xdx + ∫ 0 dx =
−∞ −∞ 0 1 3

D ( x ) =0.5−¿ σ =√ 0.055555=0.2357

μ3
А)Коефіцієнт асиметрії A=
σ3
0 1
μ3= ∫ 0 dx +∫ ¿ ¿
−∞ 0

−0.007407
A= =−0.56
0.23573

Б)

4 μ
Ексцес: E= 4 −3
σ
0 1
μ4 =∫ 0 dx+∫ ¿ ¿=0.007407.
−∞ 0

0.007407
E= −3=2.39−3=−0.6
0.23574

Відповідь: A=−0.56 E=−0.6

3.69
 A
Випадкова величина X розподілена за законом Коші: φ(x) = . Знайти: а)
1+ x2
коефіцієнт А; б) функцію розподілу F(x); в) ймовірність P(-1<X<1). Чи існує
для випадкової величини X математичне очікування та дисперсія?

Розв’язання

а) Для того, щоб φ(x) була щільністю ймовірності деякої випадкової величини
A
X, вона має бути не від’ємною, тобто φ(x)≥ 0=> ≥ 0 => A ≥ 0, а також має
1+ x2
виконуватися наступна властивість:
+∞

∫ 1+Ax 2 dx=1 ;
−∞

+∞ b
A dx π π
∫
−∞ 1+ x 2
dx= A∗ lim ∫
a →−∞ a 1+ x
b →+∞
2
=A∗ lim arctg( x )¿ ba=¿ A∗ lim ( arctg ( b )−arctg ( a ) )= A∗ + = A∗π =1 ;
a →−∞
b →+ ∞
a →−∞
b →+∞
2 2 ( )
1
A= π ;

б) Знайдемо функцію розподілу F(x). Оскільки φ(x) = F ' ( x ) , то

x x
dx 1 dx 1 1
F(x) = ∫ 2
=¿ ∗ lim ∫ 2
=¿ ∗ lim arctg (x) ¿ax = (arctg ( x ) + lim arctg (a))¿ ¿ =
−∞ π (1+ x ) π a →−∞ a 1+ x π a →−∞ π a →−∞

1 π arctg ( x) 1
π (
arctg ( x ) + =
2 π) + ;
2

в) Знайдемо P(-1<X<1).
1
2∗arctg ( 1 )
P(-1<X<1) = ∫ φ ( x ) dx=F ( 1 )−F (−1 )= =0.5 ;
−1 π

Перевіримо чи існує математичне очікування M(X) та дисперсія D(X):

c c b
d ( x 2 +1 ) d ( x2 +1 ) d ( x 2 +1 ) d ( x 2 +1 )
+∞ +∞
1
∫ xdx = 1
π −∞ 1+ x 2 2 π (∫ 2
+ ∫ 2 =
2
1
) (
π
lim ∫ 2 + lim ∫ 2 ) =
2
1
π( lim ln ⁡( x 2+1)¿ca +
−∞ x +1 c x +1 a →−∞ a x +1 b→ +∞ c x +1 a →−∞ b

lim ln ( x 2 +1 ) ¿ca= lim (ln ( c 2 +1 )−ln ⁡( a2+ 1)) = ln ( c2 +1 ) −∞=−∞ ;

a →−∞ a→−∞

lim ln ( x 2+1 ) ¿bc = lim (ln ( b 2+1 ) −ln ⁡(c 2+ 1)) = ∞−ln ( c 2+ 1 )=+∞ ;
b →+∞ b →+∞

Інтеграл, що виражає математичне очікування розбігається, тому

математичного очікування(a = M(X)) не існує.
+∞

D(X) = M( X ¿−a = 2 2
∫ ( x−a)2 φ(x) dx;
−∞
Аналогічно з дисперсією – інтеграл, що її виражає розбіжний, тому дисперсії не
існує.
1 arctg( x ) 1
Відповідь: A = π ; F(X) = + ; P(-1<X<1) = 0.5 ; Дисперсії та
π 2
математичного очікування не існує, тому що інтеграли, що їх виражають є
розбіжними.

3.70

Випадкова величина Х розподілена за законом Лапласа:

Знайти: а)коефіцієнт А; б)функцію розподілу F(x); в) Математичне

очікування М(х) та дисперсію D(x). Побудувати графіки ϕ(х) та F(x).

Розв’язання:

а) Задано щільність імовірності . За визначенням інтеграл від

дорівнює 1.

Маємо:

Отже

б) За визначенням функція розподілу - це інтеграл від щільності розподілу:

Для інтегрування необхідно розглянути два випадки: X ≤ 0 та Х > 0

в) Знайдемо М(х) та D(x)

Взявши інтеграли та звівши подібні, отримаємо М(х) = 0;

Взявши інтеграли та звівши подібні, отримаємо ;

Побудуємо графік :

F(x)
Завдання

4.11 Ймовірність виграшу по облігації займу за весь час її дії рівна 0,1. Скласти
закон розподілу чисела облігацій, що виграли серед 19-ти, що були придбані.
Знайти математичне сподівання, дисперсію, середнє квадратичне відхилення і
моду цієї випадкової величини.

4.12 По даним прикладу 4.11 знайти математичне сподівання, дисперсію та

середнє квадратичне відхилення долі (частоти) облігацій, які виграли серед
куплених.

4.13 Скласти функцію розподілення випадкової величини, яка має біноміальний

закон розподілення з параметрами n та p.

4.14 Пристрій складається з 1000 елементів, які працюють незалежно один від
одного. Ймовірність відмови будь-якого елементу протягом часу t рівна 0,002.
Необхідно: а) скласти закон розподілення елементів, які відмовили за час t; б)
знайти математичне сподівання та дисперсію цієї випадкової величини; в)
визначити ймовірність того, що за час t відмовить хоча б один елемент.

4.15 Ймовірність ураження цілі рівна 0,05. Виконується стрільба по цілі до

першого попадання. Необхідно: а) скласти закон розподілення числа зроблених
вистрілів; б)знайти математичне сподівання і дисперсію цієї випадкової
величини; в) визначити ймовірність того, що для ураження цілі потрібно не
менше 5 вистрілів.

4.16 В магазині є 20 телевізорів, з них 7 мають дефекти. Необхідно: а) скласти

закон розподілення кількості телевізорів з дефектами серед довільно обраних 5;
б) знайти математичне сподівання і дисперсію цієї випадкової величини; в)
визначити ймовірність того, що серед обраних немає телевізорів з дефектами.

4.17 Ціна поділу шкали вимірювального пристрою рівна 0,2. Показання

приладу округлюють до найближчого цілого числа. Маємо на увазі, що при
відрахуванні помилка округлення розподілена по рівномірному закоону,
знайти: 1) математичне сподівання, дисперсію і середнє квадратичне
відхилення цієї випадкової величини; 2) ймовірність того,що помилка
округлення: а) менше ніж 0,04; б) більше ніж 0,05.

4.18 Середній час безперервної роботи пристрою рівний 80 годин.

Вважаючи,що час безперервної роботи пристрою має показників закон
розподілення, знайти: а) вираження його щільність ймовірності і функції
розподілення; б) ймовірність того, що протягом 100 годин пристрій не вийде з
ладу.

4.19 Поточна ціна акції може бути змодельована за допомогою нормального

закону розподілення з математичним очікуванням 15 грошова одиниця і
середнім квадратичним відхиленням 0,2 грошових одиниць.1. Знайти
ймовірність того, що ціна акції: а) не вище 15,3 грош. од.; б) не нижче 15,4
грош. од.; в) від 14,9 до 15,3 грош. од. 2. За допомогою правил трьох сігм
знайти границі. В яких буде знаходитись поточна ціна акції.

4.20 Ціна деякого цінного паперу нормально розподілена. Протягом останнього

року 20% робочих днів вона була нижче 88 грош. од., а 75% - більше 90 грош.
од. Знайти: а) математичне сподівання і середнє квадратичне відхилення ціни
цінного паперу; б) ймовірність того, що у день купівлі ціна буде заключна у
межах від 83 до 96 грош. од.; в) з надійністю 0,95 визначити максимальне
відхилення ціни цінного паперу від середнього (прогнозованого) значення (по
абсолютній величині).

4.21 Коробки з цукерками запаковуються автоматично. Їх середня маса рівна

540г. Відомо, що маса коробок з цукерками має нормальне розподілення. А 5%
коробок мають масу меньшу ніж 500г. Який процент коробок маса яких: а)
менше ніж 470г.; б) від 500 до 550г.; в) більше 550г.; г) відрізняються від
середньої не більше ніж на 30г (по абсолютній величині)?

4.22 Випадкова величина Х має нормальне розподілення з математичним

очікуванням а=25. Ймовірність попадання Х в інтервал (10;15) рівна 0,09. Чому
рівна ймовірність попадання Х в інтервал: а) (33;40); б) (30;35).

4.23 Нормально розподілена випадкова величина має наступну функцію

розподілення F( x)=0 .5+0.5 Ф( x−1 ). З якого інтервалу (1;2) або (2;6) вона
приймає значення з великою ймовірністю?

4.24 Квантиль рівня 0,15 нормально розподіленої випадкової величини Х

дорівнює 12, а квантиль рівня 0,6 дорівнює16. Знайти математичне сподівання і
середнє квадратичне відхилення випадкової величини.

4.25 20%-ти відсоткова точка нормально розподіленої величини дорівнює 50, а

40%-ка точка дорівнює 35. Знайти ймовірність того, що випадкова величина
приймає значення в інтервалі (25;45).

4.26 Місячний дохід сім’ї можна розглядати, як випадкову величину,

розподілену по логнормальному закону. Вважаючи, що математичне
сподівання цієї випадкової величини рівне 1000 грош. од. , а середнє
квадратичне відхилення 800 грош. од., знайти долю сім’ї, яка має дохід: а) не
менше 1000 грош. од.; б) не менше 500 грош. од.

4.27 Відомо, що нормально розподілена випадкова величина приймає значення:

а) менше 248 з ймовірністю 0,975; б) більше ніж 279 з ймовірністю 0,005.
Знайти функцію розподілення випадкової величини Х.

4.28 Випадкова величина Х розподілена по нормальному закону з нульовим

математичним очікуванням Ймовірність того, що дана величина потрапить у
проміжок від -1 до +1 дорівнює 0,5. Знайти вираз щільності ймовірності і
функції розподілення випадкової величини Х.

4.29 Маємо випадкову величину Х, яка розподілена по нормальному закону з

2
математичним очікуванням а і дисперсією σ . Необхідно наближено замінити
нормальний закон розподілення рівномірним законом в інтервалі ( α , β ) ; межі
α , β підібрати так, щоб зберегти незмінним математичне сподівання і
дисперсію випадкової величини Х.

4.30 Випадкова величина Х розподілена по нормальному закону з

математичним очікуванням а=0. При якому значення середньо квадратичного
відхилення σ ймовірність попадання випадкової величини Х в інтервал (1;2)
досягає максимуму?

4.31 Час ремонту телевізору розподілено по показовому часі з математичним

очікування, яке дорівнює 0,5 годин. Дехто здає в ремонт два телевізори, які
одночасно починають ремонтувати, і чекає доки буде відремонтовано один з
них. Після цього з готовим телевізором уходить. Знайти закон розподілення
часу: а) витраченого клієнтом; б) яке повинен витратити клієнт, якщо він захоче
забрати одразу два телевізори.

Завдання

6.9 Середня зміна курсу акції компанії протягом одних біржових торгів складає
0,3%. Оцінти ймовірність того, що на найближчих торгах курс зміниться більш
ніж на 3%.

6.10 Відділення банку в середньому обслуговує в середньому 100 клієнтів в

день. Оцінити ймовірність того, що сьогодні відділенні буде обслуговано: а) не
більше ніж 200 клієнтів; б) більш ніж 150 клієнтів.

6.11 Електростанція обслуговує мережу на 1600 електроламп, ймовірність

включення кожної з них ввечері рівна 0,9. За допомогою нерівності Чебишева
оцінити ймовірність того, що число ламп включених ввечреві відрізняється від
свого математичного сподівання не більш ніж на 100 ()по абсолютній величині.
Знайти ймовірність тієї ж події, використовуючи наслідок з інтегральної теорем
Мавра-Лапласа.

6.12 Ймовірність того, що акції, які передані на депозит, будуть затребувані

рівна 0,08. Оцінити за допомогою нерівності Чебишева ймовірність того, що
серед 1000 клієнтів від 70 до 90 затребують свої акції.

6.13 Середнє значення довжини деталі 50 см, а дисперсія – 0,1.

Використовуючи нерівність Чебишева, оцінити ймовірність того, що випадково
взята деталь по довжині буде не менше ніж 49,5 і не більше ніж 50,5. Уточнити
ймовірність тієї ж самої події якщо відомо, що довжина випадково взятої
деталі має нормальний закон розподілення.

6.14 Оцініть ймовірність того, що відхилення будь-якої випадкової величини

від її математичного сподівання буде не більше двох середніх квадратичних
відхилень (по абсолютній величині).

6.15 Протягом часу t експлуатуються 500 приладів. Кожен прилад має

надійність 0,98 і виходить з ладу незалежно від інших. За допомогою нерівності
Чебишева оцінити ймовірність того, що частка надійних приладів відрізняється
від 0,98 не більше ніж на 0,1 (за абсолютною величиною).

6.16 Імовірність здачі в термін всіх іспитів студентом факультету дорівнює 0,7.
За допомогою нерівності Чебишева оцінити ймовірність того, що частка із 2000
студентів, які здали всі іспити вчасно, знаходиться в межах від 0,66 до 0,74.

6.17 Бензоколонка N заправляє легкові та вантажні автомобілі. Імовірність того,

що легковий автомобіль під'їде на заправку, дорівнює 0,3. За допомогою
нерівності Чебишева знайти межі, в яких з імовірністю, не меншою 0,79,
знаходиться частка легкових автомобілів, які заправилися протягом 2 год, якщо
за цей час всього заправилися 100 автомобілів.

6.18 В середньому 10% працездатного населення деякого регіону -безробітні.

Оцінити за допомогою нерівності Чебишева ймовірність того, що рівень
безробіття серед обстежених 10 000 працездатних жителів міста буде в межах
від 9 до 11% (включно).

6.19 Вихід курчат в інкубаторі складає в середньому 70% від числа закладених
яєць. Скільки потрібно закласти яєць, щоб з імовірністю, не меншою 0,95,
очікувати, що відхилення кількості курчат, які вилупися, від математичного
сподівання їх не перевищувало 50 (за абсолютною величині)? Вирішити
завдання за допомогою: а) нерівності Чебишева; б) інтегральної теореми
Муавра-Лапласа.
6.20 Досвід роботи страхової компанії показує, що страховий випадок припадає
приблизно на кожен п'ятий договір. Оцінити за допомогою нерівності
Чебишева необхідну кількість договорів, які слід укласти, щоб з імовірністю 0,9
можна було стверджувати, що частка страхових випадків відхилиться від 0,1 не
більше ніж на 0,01 (по абсолютній величині). Уточнити відповідь за допомогою
слідства з інтегральної теореми Муавра-Лапласа.

6.21 З метою контролю з партії в 100 ящиків взяли по однієї деталі з кожного
ящика і виміряли їх довжину. Потрібно оцінити ймовірність того, що обчислена
за даними вибірки середня довжина деталі відрізняється від середньої довжини
деталі у всій партії не більше ніж на 0,3 мм, якщо відомо, що середнє
квадратичне відхилення не перевищує 0,8 мм.

6.22 Скільки треба зробити вимірювань, щоб з вірогідністю, рівній 0,9973,

стверджувати, що похибка середньої арифметичної результатів цих вимірювань
не перевищить 0,01, якщо вимір характеризується середнім квадратичним
відхиленням, рівним 0,03?