ТАРАС ШЕВЧЕНКО

ГАЙДАМАКИ
 Історична основа твору
Колії́вщина — козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні
у 1768-1769 роках. Спровоковане національним і релігійним гнітом правобережного
українського населення в Речі Посполитій.

Причини повстання:
політичний гніт;
економічний гніт;
національний гніт;
релігійний гніт;
 Лідери повстання
Максим Ієвлевич Залізняк Іван Ґонта
Народився у 1740 року Народився у селі Розсішках;
на Чигиринщині; Дата народження невідома;
В 13-ти років пішов на У 1757 р. козака Гонту
Запорозьку Січ; обрали сотником.
8 липня 1768 р Був освічений – добре писав
арештовано; по-польськи.
1 листопада 1768 року Росіяни видали його
відправлений на каторгу, поляками де його тортували
де і помер. до смерті.
Загони Гонти та Залізняка зустрілися під стінами Умані.
Після здобуття Умані повстанці провели загальну раду, на
ній Залізняка було обрано гетьманом, а Гонту уманським
полковником.
 Де повстання відбулося?
Початок повстання -
Територія повстанння
Мотронинський монастир
 Джерела твору
народні легенди;
перекази і пісні;
спогади очевидців;
розповіді діда Івана "Дід Шевченка";
Літопис Самовидця;
Літопис Г. Грабянки.
 Аналіз твору
Рід літератури «Гайдамаки»: ліро-епос.
Жанр «Гайдамаки»: героїко-історична романтична ліро-епічна поема-епопея.
Ідея «Гайдамаки»: звеличення національно-визвольного руху України та його героїв —
лицарів Коліївщини; тверда віра в безсмертя українського народу, у його краще
майбутнє; заклик до припинення соціального і національного гніту, до єднання
слов’янських народів.
Тема “Гайдамаки”: зображення Коліївщни – боротьби українського народу проти
польської шляхти у 1768 р.
Основна думка: заклик до єднання слов’янських народів. «Нехай житом, пшеницею, як
золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря — слов’янська
земля»
Герої «Гайдамаки»: Ярема Галайда, Оксана, батько Оксани — титар, Іван Гонта, Максим
Залізняк, шинкар Лейба, кобзар Волох. Головним героєм поеми є повсталий народ.
Рік написання : 1841.
Стиль : романтизм.
 Сюжет твору
Сюжет: дві сюжетні лінії – розгортання селянського повстання і
особисте життя Яреми Галайди та пов’язаних з ним персонажів.

Короткий переказ твору

Інтродукція: розповідається про політичний стан Польської держави,
де зародився гайдамацький рух; розкриваються причини повстання.
Галайда: знайомство з Яремою та його коханою Оксаною.
Конфедерати: цієї ж ночі до Лейби прийшли конфедерати, він сказав,
що в нього немає «ні шеляга», а багато червонців зберігається в
костьолі у вільшанського титаря. Ще у титаря є гарна дочка Оксана,
«як панночка». Конфедерати залишили корчмаря і поїхали у Вільшану.
Титар: Ярема чекає на Оксану у Вільшані біля гаю. Він дуже
переймається, чи прийде кохана. Приходить Оксана: вона забарилася
через те, що занедужав її батько. Ярема розповідає Оксані про те, що
хоче пристати до гайдамаків. Закохані уявляють собі майбутнє. Тим
часом конфедерати вимагають у титаря гроші, а той мовчить. Ляхи
закатували титаря. У хату вбігає у хату, бачить мертвого батька і
знепритомнює. Конфедерати забирають її з собою.
Свято в Чигирині: автор тужить за гетьманським ладом в Україні.
Гайдамаки збираються біля Чигирина, щоб освятити ножі.
Треті півні: загальнонародне повстання почало; Ярема приєднується
до гайдамаків.
Червоний бенкет: повстання розгортається. Ярема дізнається про
смерть титаря і про зникнення Оксани. Він записується в гайдамаки.
Гупалівщина: повстання охопило всю Україну. Повстанці мандрують
Україною. Якось вони зустрічаються з підлітком з Керелівки.
Бенкет у Лисянці: жорстока помста ляхам у Лисянці. Гайдамаки
влаштовують бенкет після різні. Ярема впізнає перевдягненого в козака
Лейбу. Той розповідає йому, що ляхи тримають Оксану в будинку за
мурами. Ярема встигає врятувати кохану перед тим, як повстанці
починають палити по будинку з гармат. Він везе її до Лебедина.
Лебедин: Оксана знаходиться в монастирі під наглядом черниці. Ярема
з Оксаною обвінчалися, але хлопець одразу поїхав бити ляхів.
в Умані: повстання продовжується. Гонта вірний присязі власними
руками вбиває двох своїх синів. Гонта ховає своїх синів у степу.
Епілог: продовження постання. Розповідається, як склалася доля
гайдамацьких ватажків після придушення повстання.
Дякую за увагу