Іван Степанович Мазепа

12-Й ГЕТЬМАН УКРАЇНИ

(25 ЛИПНЯ1687 — 6 ЛИСТОПАДА 1709)
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ: УКРАЇНЕЦЬ
ВІРОСПОВІДАННЯ: ПРАВОСЛАВ’Я

 Народився на Київщині 1639 р. в селі Мазепинці в сім’ї українського шляхтича.

 Навчався в Києво-Могилянській академії та єзуїтській колегії у Варшаві та Полоцьку, служив
при дворі польського короля Яна ІІ Казимира, певний час перебував за кордоном, де вивчав
іноземні мови, військову справу, дипломатію.
 Був одним із прибічників гетьмана Дорошенка, обіймав посади генерального писаря та
генерального осавула.
 Був гетьманом України з 1687 до 1708 року, прагнув подолати наслідки Руїни, об’єднати всі
українські землі під владою одного гетьмана, зберегти українську державність, піднести
господарське і культурне життя.
 Але неспроможність знайти підтримку серед населення і складність зовнішньополітичної
ситуації завадили здійсненню його грандіозних планів.
 Помер у вигнанні на території Молдавії у 1709 р.
Освіта
Мазепа навчався в Києво-Могилянському колегіумі,
потім - в єзуїтському колегіумі у Варшаві. Пізніше, з
волі батька, був прийнятий при дворі польського
короля Яна Казимира, де був в числі «покоєвих»
дворян. Близькість до короля дозволила Мазепі
отримати освіту: він навчався в Голландії, Італії,
Німеччини і Франції, вільно володів російською,
польською, татарським, латиною. Знав він також
італійський, німецький і французьку мови. Багато
читав, мав чудову бібліотеку на багатьох мовах.
Його улюблена книга - «Государ» Макіавеллі.
Внутрішня політика гетьмана
 підтримка великої старшинського та монастирського
землеволодіння;
 1701 - указ про введення дводенної панщини;
придушення протестів сільського населення;
 протидія переходу козаків у селянський стан;
спроба обмежити систему оренди та податків;
 напружені відносини з Запорізькою Січчю (хотів поставити
її під контроль гетьмана, перешкоджав її зовнішньополіти-
чним зв'язкам);
Зовнішня політика
 була самостійною: виконуючи волю царя, посилав козаків на війни,
які вела Росія (до кінця 17 століття – 11походів козаків);
 одночасно шукав шлях звільнення України з-під влади Росії;
 1708 - між Швецією і Україною підписаний таємний договір, згідно
з яким після Північної війни Україна повинна бути вільною
державою, а король Швеції – гарантом її державності;
 таємні переговори з польським королем про федерацію України з
Річчю Посполитою.
 Паліївщина — козацько-селянське повстання під проводом Фастівського
полковника Семена Палія в 1702—1704 рр.

 В 1699 році польський сейм прийняв рішення про

ліквідацію козацтва на підпольській Україні. 1702 р.
представники української шляхти, козаків, міщан та
духівництва ухвалили на нараді у Фастові підняти
антипольське повстання. У червні того ж року воно
розпочалося збройними виступами на Поділлі та
Брацлавщині й невдовзі охопило Київщину і Волинь.
 Окрім Палія повстанців очолили Самійло Самусь та
Захар Іскра. Восени повстанці захопили Білу Церкву,
Немирів, Бердичів, Бар та інші міста. 1703 р.
польські війська, здолавши опір українських
повстанців, установили контроль над Поділлям та
Брацлавщиною, але Київщина залишалася під
владою повстанців. 1704 р. гетьман Іван Мазепа з
українським військом перейшов на Правобережжя і
встановив контроль над Київщиною та сусідніми
територіями.
 Іван Мазепа вів активну культурно-
просвітницьку діяльність
 1700 - відкриття Чернігівського
колегіуму;
 1701 - домігся від Петра I
підтвердження титулу академії для
Києво-Могилянської колегії.
 Сприяння навчанню старшинських
дітей за кордоном.
 Відкриття багатьох шкіл і друкарень.
На кошти гетьмана:
 побудовані: нова будівля для Києво-Могилянської академії, Братський собор, 12
нових церков.
 реставровані 20 храмів (Собор Святої Софії, Михайлівський Злотоверхій
монастир, Святий Успенський собор Києво-Печерської лаври, Троїцька церква
над святими воротами Лаври, церкви в Переяславі, Чернігові та ін)
 надрукований арабський переклад Євангелія, а церкві Святого Гробу
Господнього в Єрусалимі він переслав золоту чашу і кубок.

Церква всіх святих Троїцька надбрамна церква Дзвіниця св. Софії

Ой горе тій Чумаків благає. — Бодай ви,
чайці, — Ой ви, чумаки,
Чаєчці-небозі, чумаченьки, Щастя не
Що вивела Ви ще діждали,
чаєняток молоденькі, Бо ви моїх
При битій Верніть моїх дрібних діток
дорозі. чаєняток, Із гнізда
Ой ішли чумаки, Вони ще забрали!

Весело співали маленькі! Бодай ви,

— Ой чаєчко чумаки,
І чаєчку
ізігнали, наша, На Дон не
сходили,
Чаєнят забрали. Неправдонька
ваша, Що ви моїх
А чаєчка в’ється, дрібних діток
Поварили
Об дорогу чаєняток, В каші
б’ється, поварили!
Добра була
К сирій землі каша!
припадає,
Доля Івана Мазепи цікавила багатьох знаменитих письменників, поетів,
художників і композиторів з різних країн: Америки, Канади, Англії,
Німеччини, Польщі, Росії і т. д.
Його образ відображений у театральних постановках, в художній
літературі, в музичних творах, в кінематографії, в живописі, в церквах і
на іконах.
"Матиме волю Україна або нині, або ніколи, – поклавши руку на
плече небожеві, казав того вечора Іван Мазепа, казав стиха,
не стільки з боязні чужих вух, скільки остерігаючись видатися
велемовним. – Один Бог знає, у що нам обійдеться те
звитяжне діло супроти варварства, але я іду до кінця".