Підготовка до ЗНО з історії України

Українські землі наприкінці ХVІІ – в

першій половині ХVІІІ ст.

Тема 10
• 1708 – українсько-шведський союз, зруйнування
Батурина
• 1709 – зруйнування московськими військами
Чортомлицької Січі. Полтавська битва
• 1710 – Конституція Пилипа Орлика
• 1713 – ліквідація козацтва на Правобережній
Україні
• 1734 – заснування Нової (Підпільненської Січі)
• 1700 – відкриття Чернігівського колегіуму
• 1726 – відкриття Харківського колегіуму
• 1738 – відкриття Переяславського колегіуму
• 1687 – Коломацькі статті
• 1689 – Другий Кримський похід
• 1700 – 1721 – Північна війна
• 1702 - 1704 – повстання Семена Палія
• 1708 – 1722 – гетьманування Івана
Скоропадського
• 1722 – 1723 – правління наказного гетьмана
Павла Полуботка
• 1727 – 1734 – гетьманство Данила Апостола
• 1734 – 1750 – правління Гетьманського уряду
• 1701 – підтвердження титулу академії для Києво-
Могилянського колегіуму
• 1728 – «Рішительні пункти»
• Анафема – відлучення від церкви
• Конституція – основний закон держави
• Паланка – адміністративно-територіальний округ
Нової Січі
• Перша Малоросійська колегія – державний орган,
створений за наказом Петра І для управління
українськими землями
• Правління гетьманського уряду – уряд, якому
після смерті Данила Апостола імператриця Анна
Іоанівна доручила правління Гетьманщиною
(фактично був видозміненою Малоросійською
колегією)
Гетьманування Івана Мазепи
(роки правління 1687 – 1709)
 Іван Степанович Мазепа
(1687-1708)
• народився 20 березня 1639 р. у с.
Мазепинці на Білоцерківщині в українській
шляхетській православній родині;
• вчився у Києво - Могилянському колегіумі,
потім – в Єзуїтському колегіумі у
Варшаві. Закінчив освіту подорожуючи
Голландією, Італією, Німеччиною,
Францією;
• До 1663 році перебував при дворі
польського короля Яна-Казиміра.
• У 1663-1674 році – на службі гетьмана
Правобережної України Петра
Дорошенка;
• У 1674-1687 році - на службі гетьмана
Лівобережної України Івана Самойловича
 Гетьманщина
наприкінці
XVII — на початку
XVIII ст.
 За підтримки князя Василя Голіцина,
фаворита правительки Московського
царства Софії, у 1687 році стає гетьманом
Лівобережної України

Передумови обрання гетьманом:

• Звинувачення у провалі Першого
Кримського походу Івана Самойловича
і заслання його до Сибіру
• Зібрання козацької ради на річці
Коломак, що обрала гетьманом
Лівобережної України Івана Мазепи
Мовою документів

«…Генералісимус Василь Голіцин сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм,

дозволили їм обрати вільними голосами гетьмана… Спочатку запанувала коротка
тиша, але згодом почулися голоси, що хочуть вибрати Мазепу. Це скоро поширилося, і
всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана…»
 25 липня 1687 укладено
Коломацькі статті
 підтверджувались козацькі права і привілеї;
 зберігалося 30-тисячне реєстрове козацьке військо та
компанійські полки (вільнонаймані кінні полки, створені та
оплачувані гетьманським урядом);
 гетьман не мав права без царського указу зміщувати з посад
козацьку старшину, а старшина - гетьмана;
 універсали гетьмана мали підтверджуватися грамотами царя;
 у Батурині при гетьманові мав знаходитися московський
стрілецький полк;
 заборонялися зносини з чужоземними державами, він має
дотримуватися Вічного миру з Річчю Посполитою (тобто
відмовитися від претензій на Правобережжя);
 козацька старшина зобов'язана наглядати за гетьманом і
доносити на нього царському урядові;
 Коломацькі статті

 обмежено право гетьмана розпоряджатися військовими землями

(віддавати їх в оренду, що було джерелом великих прибутків для
гетьманської казни);
 Гетьман зобов'язувався направляти козацьке військо на війну з
Кримським ханством і Туреччиною.
 козацька верхівка мала сприяти українсько-російським шлюбам.
 заборонялося всім говорити про те, що Гетьманщина - це
"Малоросійський край гетьманського регіменту" і було потрібно
говорити "Їх царського пресвітлого величества самодержавної
держави".
 У випадку наступу на Україну ворожих військ московські царі
мали надати невідкладну допомогу.
 Політика Івана Мазепи
 Запровадження панщини для селян (два дні на
тиждень)
 Розбудувати Україну за західноєвропейським
 Збільшення податків і поборів
зразком
,  Направлення козаків на війни за межі України
 Намагався піднести роль гетьмана, козацької
 Залучення козаків до виконання різних
старшини
фортифікаційних робіт: копання каналів,
 Проводив велику культурно-освітню політику
будівництва фортець
 Період його гетьманування — це час
 Дотримання на першому етапі гетьманування
відродження України
політики добрих відносин з Москвою
 Підтримка старшинського і монастирського
 Перепис козацького стану, який ускладнив перехід
землеволодіння
до нього з інших суспільних станів
 Започаткування посад значкових і знатних
 Один із найважливіших напрямів політики -
військових товаришів (формування нової
культурно-просвітницька
політичної еліти)
 Надавав пільги організаторам, промисловості,
 1698 р. – поділ козаків на спроможних
особливо рудних, паперових, порохових мануфактур;
виконувати воєнну службу – виборних і
розвивав вівчарство, конярство, соляний промисел,
неспроможних – підпомічників, які мали
виробництво селітри;
допомагати виборним у веденні господарства
 Розвивав торгівлю як внутрішню так і зовнішню, що
 намагався взяти під контроль запорожців, що
занепала за часів Руїни. Українське господарство в
боролися за свою автономність та обмежити
добу Мазепи переживає піднесення;
владу старшини. У 1692 р. повстання Петрика.
Меценатська та просвітницька діяльність І.
Мазепи
 реставрує та засновує храми. Тогочасний український архітектурний
стиль назвали «мазепинське бароко» ;
 розбудовує столицю Батурин за зразком Версалю, палацу
французьких монархів;
 домігся надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу
академії;
 за його підтримки у 1700 році засновано чернігівський колегіум (тоді
називався Малоросійський колегіум);
 обдаровував цінними речами, іконами українські церкви і монастирі.
1701 р. Мазепа купив знамените Пересопницьке Євангеліє, яке
згодом подарував Переяславському кафедральному собору;
 сприяв розвитку літератури, підтримував І. Максимовича, Ф.
Прокоповича, С. Яворського;
 Направляв дітей козацької старшини на навчання за кордон.
 Зовнішня політика І. Мазепи
 У 1703–1708 роках вів таємні переговори з
польським королем Станіславом Лєщинським про
об'єднання України, Польщі і Литви у
федеративну державу на засадах Гадяцького
договору 1658.
 У 1708 р. уклав таємний українсько-
шведський союз проти Росії, який у 1709 р.
трансформувався в договір про створення
незалежної Української держави в союзі зі
Швецією. С.Лещинський
 1689 – Другий Кримський похід під
керівництвом П. Голіцина та І. Мазепи, в
якому взяло участь 100-тисячне військо зі
слобідськими й гетьманськими полками;
згортання походу через брак води й харчів;
фактично похід завершився провалом
 Участь козаків в Азовських походах 1695 –
1696 рр.: перший похід 1695 р. виявився
невдалим через відсутність флоту; здобуття
Азова під час другого походу 1696 року
Карл XII
Мовою документів

«…рано навесні князь В. Голіцин і бояри … уже вдруге ходили з російським військом у
Крим. … у квітні добралися основними силами і обозом до Самари, де до них
приєднався гетьман І. Мазепа з козаками …»
 Культурно-освітні заходи

• Організація навчання дітей старшин за кордоном

• Відкриття шкіл і друкарень
• Створення однієї з найбагатших в Україні книгозбірень,
обдарування книжками монастирів, церков, окремих осіб

• Будівництво нових приміщень для Києво-Могилянської

академії, Братського Собору і 12 нових церков
• Реставрація 20 храмів
Мовою документів

«…З італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції , говорив

італійською мовою… Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою
воєнною відвагою й розкішними прийняттями в своїй резиденції для козацької
старшини… Він належить до тих людей, що воліють або зовсім мовчати, або говорити й
не сказати…»
Правобережна Україна наприкінці XVII — у
першій половині XVIII ст.
Територія Правобережної України поділена між Річчю
Посполитою та Османською імперією.
Річ Посполита Османська імперія

За Вічним миром 1686р. : За Бахчисарайським

Північна Київщина, Га- мирним договором 1681р.
личина і Волинь з Московським царством
— Південна Київщина,
Брацлавщина і Поділля.
Палїівщина (1700-1704pp.) — повстання на Правобережній Україні під проводом
Семена Палiя.
Територія: Поділля, Брацлавщина, Київщина, Східна Волинь.
Причини: ухвалення польським сеймом рішення про ліквідацію козацького
війська на Правобережжі; наказ розпустити козацькі полки

Початок селянських заворушень на Поділлі та Брацлавщині, згодом поширення

повстання на Київщину та Східну Волинь

Перехід на бік повстанців усіх правобережних полків; захоплення козаками Білої

Церкви, а згодом - Немирова

Вступ на Правобережжі навесні 1704 р. російських військ з українськими

козаками, очолюваними гетьманом І. Мазепою

Результати й наслідки: придушення повстання; арешт С. Палія як можливого

претендента на гетьманську булаву; заслання його до Сибіру; перехід Правобережної
України під управління І. Мазепи
Повстання Семена Палія, 1702 - 1704 рік
Північна війна й Україна
1700-1721 рр.
Північна війна —
війна анти шведського
союзу (Річ Посполита,
Саксонія, Данія, Росія)
проти Швеції.
1700-1721 рр.

Мета Росії:
вихід до Балтійського
моря.
 Становище
Гетьманщини:

Посилення
Участь козацьких полків незадоволення
Утримання
у бойових діях; тяжкі політикою московського
Гетьманщиною в деяких
умови служби; царя; тиск на гетьмана
містах московської армії Занепад господарства й
використання козаків як старшини, охопленої
й воєнних гарнізонів; торгівлі; вивезення з
дешевої робочої сили під антимосковськими
обмеження царським України продовольства
час будівництва каналів, настроями; розуміння
урядом станових прав
доріг, фортець та інших Мазепою згубності
козаків
укріплень існуючих відносин
України з Московією
Мовою документів

«…Ми стоїмо тепер, браття, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не
виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що
зблизили тепер війни до кордонів наших, до того розлючені один на одного, що
підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми
між ними є точка або ціль всього нещастя…»
 Повстання гетьмана І. Мазепи
Переговори Мазепи зі шведською стороною і перехід на бік Швеції
Причини переговорів. За
перемогою Росії та Августа II,
Правобережна Україна відійшла б
Польщі, а збереження автономії
Гетьманщини було б сумнівним. У
разі ж перемоги Карла XII та
Станіслава Лещинського вся Україна
могла повернутися до Польщі.
Мазепа зважив ці варіанти і ще в
1703р. розпочав таємні переговори зі
С.Лещинським.

Карл XII (1682-1718рр.) Петр I (1672-1725рр.)

 • 1708 – похід • Визволення • Перехід Івана
Передумови повстання

шведів на України з-під Мазепи на

Москву влади Москви сторону
шведського
• Поворот Карла ХІІ та

Мета повстання
шведської укладання з
армії короля ним
Карла ХІІ до українсько-
України шведського
договору (1708,
• Відмова Петра
листопад)
І надати
Мазепі воєнні
сили на захист

Суть
України
 • Визнання • Порушення • Відсутність

Причини переходу Івана Мазепи на бік

україно-0шведського
договору 1708 року укладеного у м. Гірки

України Московською масової

незалежної і державою прав і підтримки серед
вільної вольностей населення через
державою Війська утаємниченість
• Повернення до Запорозького планів Івана

шведського короля Карла ХІІ

складу • Прагнення Мазепи
Української московського • Повна

Особливості повстання
держави усіх царя ліквідувати підтримка дій
земель, козацьке військо гетьмана Мазепи
умови

загарбаних з боку
Московією Запорозької Січі
на чолі з Костем
Гордієнко
Основні
 • Проголошення • 1708 – зруйнування • 1709 – Полтавська
Заходи московського царя Петра І

основна подія повстання гетьмана

Маніфесту до Батурина битва між російською
малоросійського • Обрання на армією Петра І та
народу, у якому Старшинській раді у шведською армією
Мазепу названо Глухові гетьманом Карла ХІІ
«зрадником і Стародубського • Завершилася
винуватцем» у полковника Івана поразкою шведів і
намірах віддати Скоропадського відступом Карла ХІІ

Івана Мазепи. Наслідки

Заходи проти І. Мазепи
Україну Польщі та • 1709 – зруйнування та І. Мазепи на
замінити православ’я московськими територію Османської
на уніатство військами імперії (м. Бендери)
• Накладання на Чортомлицької Січі • Наслідки:
Мазепу церковної перекреслення
проти Мазепи

анафеми сподівань визволити

• Початок Україну з-під влади
переслідування Московії
прихильників І. • 22 серпня 1709 р. –
Мазепи Іван Мазепа помер
Полтавська битва (27 червня 1709р.)
Мовою документів

«…За кілька днів приєднання козацького головнокомандуючого графа Мазепи до

шведів князь Меншиков на чолі численного війська й артилерії пішов на Батурин,
резиденцію гетьмана Мазепи… Здобувши місто силою, Меншиков віддав усе живе мечу
та вогнем…»
 Обмеження владою Москви автономії Гетьманщини

- Надання можливості росіянам, Економічні обмеження: Обмеження в культурній і

німцям і відданим царю українцям - Заборона торгівлі з Центральною і церковній політиці:
отримувати посади Західною Європою - Вислання з Києво-Могилянської
- Використання козаків на - Заборона ввезення до академії студентів із Правобережної
примусових будівельних роботах Гетьманщини іноземних товарів України
- Терор проти «мазепинців» . - Перетворення Гетьманщини на - Переманювання українських
Винесення смертних вироків ринок збуту товарів московських діячів культури із Києва до
«мазепинцям». Позбавлення мануфактур Петербургу чи Москви
представників старшин посад і - Переслідування інакодумців
маєтків. Переслідування по всій Встановлення мита на кордонах
Європі козацьких старшин, що Гетьманщини і Російської імперії - Початок вивезення з України
підтримували гетьмана Пилипа Наслідком обмеження стає культурних цінностей
Орлика. Арешт у Гамбурзі Андрія початок політики - З 1720 р. діяла заборона на
Войнаровського – племінника Івана зросійщення, спрямованої на церковне книгодрукування
Мазепи знищення української мови і українською мовою
культури
Гетьманування Пилипа Орлика (1710-1742pp.)

Після смерті Івана Мазепи у

1709 р. частина козаків, які
пішли з гетьманом у вигнання,
обрали у 1710 р. гетьманом
Пилипа Орлика, який очолив
першу українську політичну
еміграцію в Західній Європі й
уряд в екзилі (еміграції)
Мовою документів

«…Отож. Ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке

домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом…щоб із тими всіма
генеральними особами мають радитися гетьман і його наступники про … всілякі
справи, нічого без їхнього дозволу й поради не починати… У гетьманській резиденції
тричі на рік має збиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень, Покрову. Між
Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною…»
 Діяльність Пилипа Орлика

- Підписав договір із Карлом XII.

.
- Домовився з Кримським ханством про спільну
боротьбу проти Росії. Для підтримки П.Орлика
Туреччина оголосила війну Московському Зміст договору:
царству. - Туреччині повертався Азов;
- Конституція Пилипа Орлика.
- Москва не втручається у справи Речі
- У 1711р. здійснив похід на Правобережжя; Посполитої.
зазнав поразку.
- Прутський договiр між Московським
царством та Туреччиною.

1712 р. – скасування на Правобережжі

полкового устрою
1713 р. – ліквідація козацтва на
Правобережжі
Результати договору:
Передача згідно з указом султана влади на
- Орликові не дісталося навіть Правобережжя;
Правобережжі П. Орлику, але вона виявилася
- Московське царство та Османська імперія нетривалою; квітень 1714 р. – укладання
воюють до 1713р
договору з Польщею, за яким Правобережжя
- 1713 р. – укладання Адріанопольської угоди. залишалося за Польщею.
Що підтвердил поділ України на Лівобережжя
та Правобережжя.
 Основні положення
Конституції:
 Незалежність України від
Московії та Речі Посполитої
 Повернення козакам
традиційних територій у

Конституція Пилипа Орлика,

Подніпров’ї Основа документа: угода між
 Незалежність виконавчої влади гетьманом і козацтвом, яке виступало
гетьману, який обирався довічно від імені українського народу, про
взаємні права та обов’язки
 Виборність полковників, сотників
із подальшим затвердженням їх
гетьманом
 Надання законодавчої влади

1710 р.
Генеральній раді, що виконувала
роль парламенту
 Сесійний принцип роботи Значення Конституції:
Генеральної ради, що мала - Прийняття однієї з перших у світі
працювати тричі на рік конституцій
 Розгляд Генеральним судом - Проголошення незалежної
судових справ гетьмана і Української держави
старшини - Закладення принципу поділу влади –
на законодавчу, виконавчу, судову
 Визначення території за умовами
Зборівського договору - Запровадження виборності посад
 Проголошення Києва – столицею - Створення представницького органу
влади – Генеральної ради
 Проголошення шведського
короля протектором України
Мовою документів

«…Гетьман Орлик пішов за королем у Швецію, де мав привілеї «шефа союзної армії» і
де знайшов разом зі своєю родиною підтримку навіть після смерті короля…»
 Іван Скоропадський
(1646–1722)
Гетьман Лівобережної України у
1708—1722 рр., його правління
тривало під пильним контролем
російської влади і планомірним
наступом на автономію Гетьманщини,
що виявилося у виданні нової
редакції українсько-російських
договірних статей (Решетилівських),
розташуванні на Лівобережжі полків
російської армії, залученні козацтва
до виснажливих війн із Персією,
будівництві комунікацій та фортець.
 • 1709 – вийшов указ Петра • Контроль Москви за • Подальше послаблення

«Решетилівських
І, що дістав назву збором податків в Україні гетьманської влади
«Решетилівські статті» • Постійне перебування біля • Обмеження автономії
гетьмана царського Гетьманщини
представника-резидента. • 1721 р. – подорож І.

Наслідки діяльності гетьмана

Призначений Андрій Скоропадського до Москви,
Ізмайлов поштовхом до якої став
Особливості гетьманування

• Перехід командування указ царя про виведення

козацькими полками до генеральної канцелярії з
московських офіцерів під управління гетьмана;
• Використання козаків у візит, головною метою
походах і на будівництві якого було клопотання
• Захист інтересів козацьких про полегшення
становища Гетьманщини,
умови старшин і розширення
не дав бажаного
їхнього землеволодіння
результату
• Збільшення повинностей
для селян • Отримання указу про
утворення Малоросійської
колегії, який остаточно
підірвав здоров’я
Основні
статей»

гетьмана; він помер 3

липня 1722 року
 Перша Малоросійська колегія 1722 – 1727 рр.

Малоросійська колегія створена за наказом царя Петра І незадовго до смерті Івана Скоропадського. Її повноваження поширювалися на
землі Лівобережної Гетьманщини, яку в Московії називали Малоросія . Структура Малоросійської колегії: 6 російських офіцерів,
голова – Степан Вельямінов

Особливості діяльності:
- Контроль за діяльністю гетьмана і генеральної старшини
- Нагляд за ліквідацією автономії Гетьманщини
- Контроль за податками та розподілом земельних володінь
- Розгляд скарг на дії козацької старшини та інших посадових осіб

Наслідки діяльності Малоросійської колегії:

- Перетворення на вищий контрольний орган Гетьманщини
- Боротьба козацької старшини за відновлення прав Гетьманщини
Опір діям Малоросійської колегії з боку старшинської опозиції, яку очолював наказний гетьман Павло Полуботок
 Гетьманування Павла
Полуботка
(1722-1723pp.)

Наказний (тимчасовий) гетьман

Лівобережної України у 1722—
1724 рр., намагався відстояти
права Гетьманщини й обмежити
повноваження Малоросійської
колегії.

Павло Полуботок
 Особливості Наслідки діяльності:
гетьманування - Арешт та ув’язнення
- Проводив реформу Павла Полуботка
судочинства - Розгром старшинської
- Боровся із хабарництвом опозиції
у судах 18 грудня 1724 р. –
- Провів фінансову гетьман помер
реформу
- Намагався скасувати
фінансове
підпорядкування
Гетьманщини І
Малоросійській колегії
- Укладання
«Коломацьких
чолобитних» із проханням
до царя обрати нового
гетьмана

Павло Полуботок Павло Полуботок

Петропавлівська фортеця
 Данило Апостол
(1654–1734)
Гетьман Лівобережної України у
1727—1734 рр., провів реформи у
сферах судочинства, фінансів,
торгівлі й таким чином тимчасово
пригальмував наступ царизму на
автономію України.

Передумови відновлення гетьманства

- Смерть Петра І у 1725 році
- - ліквідація І малоросійської колегії
- Правління Катерини І та Петра ІІ
- Привід до відновлення гетьманства – підготовка
до війни Росії з Туреччиною
 • Діяльність на основі • Фінансова реформа –
Особливості гетьманування

положень вперше визначено

«Решительних податковий бюджет 1729 – 1731 рр. –
пунктів»: • Судова реформа – «Генеральне слідство
• Надання гетьману права встановлено порядок про маєтності» –
вирішувати прикордонні апеляції у судах

Результати діяльності
питання з Польщею і відновлення
• Адміністративна реформа –

Проведення реформ
Кримом тільки під відновлено право гетьмана державного
наглядом російського призначати Генеральну користування над
резидента старшину і полковників безпідставно
• Обов’язкове затвердження захопленими землями
царем старшин
• Урегулювання земельних
справ у 1729 – 1731 рр.
• Скасування обмежень для
українських купців щодо
торгівлі із Західною
Європою та Кримом • Призупинення процесу
• Отримання дозволу на втрати автономії
заснування Нової Гетьманщини
(Підпільненської) Січі у
1734 році
Мовою документів

«…1) поки ще з турками до розриву не дійшло, до тих місць, ради приласкання

тамтешнього народу, обрати персону гідну і вірну з малоросіян в гетьмани… 2) суди
між народом малоросійським відправляти їм самим…»
Мовою документів

«…Жити запорожцям у місцях, де розорене в 1709 році їхнє житло. Користуватися їм

промислами… Зберігати їм вірність престолу російському… Бути їм в залежності від
головнокомандуючого генерала в Малій Русі визначеного …»
 Нова Січ (Підпільненська)
1734 р.
Адміністративний центр Запорожжя – Січ
Поділ Січі на паланки
Адміністративний центр паланки – укріплена слобода
Зосередження усієї повноти влади (військової, фінансової, судової,
адміністративної) в руках старшини
Військові й одночасно господарські одиниці Січі – курені
Обрання запорозької адміністрації козаками на радах
Обрання старшини один раз на рік на Загальній військовій або
січовій раді
Друга половина ХVІІІ ст. – зменшення ролі січових рад, посилення
значення старшини; перетворення старшини на великих
землевласників
 Передумова створення
Правління
гетьманського уряду
- Смерть Данили Апостола
- Відмова імператриці Анни
Іоанівни призначити
нового гетьмана
Структура Правління
гетьманського уряду
3 українці і 3 росіяни
Керівник: Олексій
Шаховський
Особливості діяльності Наслідки діяльності
Правління Правління
гетьманського уряду: гетьманського уряду:
1. Складання чинних законів на Посилення наступу
основі російського судочинства російського царизму на
«Права, за якими судиться автономний устрій
малоросійський народ» (1743р.) Гетьманщини
2. Зближення старшини з
російським офіцерством і
сприяння змішаним шлюбам Істотні зміни в устрої
3. Мобілізація тисяч козаків і Слобожанщини:
селян на російсько-турецьку перетворення спрямовані
війну (1735-1739 рр.) на ліквідацію автономного
4. Поширення діяльності самоврядування;
Таємної канцелярії, пошук скасування прав козаків і
зрадників і ворогів Росії селян на займанщину;
викреслення підпомічників
із козацького стану
Розвиток культури
 Чинники, що сприяли розвитку культури Чинники, що заважали розвитку культури
1. Продовження попередніх традицій української 1. Розподіл України (перебування українських
культури земель у складі різних держав)
2. Вплив західноєвропейського бароко 2. Встановлення контролю над культурним
3. Підтримка культури з боку українських життям (встановлення цензури)
гетьманів і старшин – Івана Самойловича, Івана 3. Використання сусідніми державами
Мазепи, Данила Апостола інтелектуального потенціалу Гетьманщини
4. Підпорядкування Української православної
церкви Московському патріархату (контроль за
друкарнями)

Набуття бароко на українському Поява в культурі світських ознак.

ґрунті особливих рис, що дає Вплив на культуру змін в соціальній
Особливості розвитку підставу стверджувати про структурі українського населення
існування українського (основну частину складали козаки,
(козацького) бароко козацька старшина та міщани)
 Розвиток освіти і науки
Активний розвиток початкових шкіл, що були нижчою ланкою в системі освіти та
утримувалися місцевими громадами. Вчилися читати, писати, рахувати, співати;
поширення домашньої освіти; професійна підготовка юнаків через систему
учнівства в ремісничих цехах

Існування на Правобережжі і в Західній Україні дяківських та уніатських шкіл.

Здобуття освіти козацькими дітьми в січовій школі на Запоріжжі, яка готувала
канцеляристів, кобзарів, сурмачів, скрипалів, цимбалістів

Створення колегіумів за зразком Києво-Могилянської академії. Заснування нових

колегіумів – Чернігівського (1700), Харківського (1727), Переяславського (1738)

Діяльність єзуїтських колегіумів – Луцького, Львівського, Перемишльського та ін.

Києво – Могилянська академія
 Феофан Прокопович
(1681–1736)
Громадський, культурний і церковний діяч,
учений-енциклопедист, ректор Києво-
Могилянської академії, письменник, автор
історичної драми «Володимир». Автор праць
у галузі фізики, філософії, математики,
астрономії, логіки, наук про державу і
право, теології. За бажанням Петра І
переїхав до Петербурга і був призначений
віце-президентом найсвятішого синоду.
 Козацькі літописи
(твори про козацьке минуле України)
Літопис Самовидця Роман Ракушка- Опис подій 1648-
Романовський 1702 рр.
Літопис Граб’янки Гадяцький полковник Розповідає про події
Григорій Граб’янка від найдавніших часів
до 1709 р.
Літопис Самійла Самійло Величко Монументальний твір
Величка української історико-
мемуарної прози
Образотворче мистецтво
  У живописі, як і раніше, переважає релігійне
малярство, хоча розвивається й світське.
 В іконописі поступово утверджувалися нові
мистецькі принципи: стали виразніше
виявлятися народні мотиви, іконописні образи
набували рис, вихоплених із буденного життя.
 Ікона Зустріч Марії і Єлизавети з церкви
Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині
подібна до цілком світської, пейзажної сцени.

Ікона Зустріч Марії з Єлизаветою з церкви

Покрову Богородиці. 30 -ті роки 18 ст.
 Релігійне малярство
Дві великі ікони «Успіння Богородиці» та «Вознесіння Христове»,
розташовані по краях іконостасу. Саме на іконі «Вознесіння Христове»
присутній авторський підпис Йова Кондзелевича та дата – 1705 рік.

Авторський підпис Йова Кондзелевича на іконі

«Вознесіння Христове». 1705 р. Іконостас із Великого
Скиту в Маняві

Ікона «Вознесіння Христове». 1705 рік.

Іконостас із Великого Скиту в Маняві
Ікона «Покров Богородиці» з
портретом Б. Хмельницького
(середина ХVІІІ ст.)
Ікона «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви
Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит
Манявський. Й. Кондзелевич.
 Друга половина XVII—XVIII ст. час небувалого розквіту українського
граверства. Найвидатніші майстри графіки кінця XVII - початку XVIII ст. -
Олександр та Леонтій Тарасевичі, Іван Щирський, Іван Мигура.
 В 1702 р. в Києві вийшов друком "Києво-Печерський патерик" із 45
гравюрами Леонтія Тарасевича.

Гравюра І. Щирського
до книги П. Орлика. 1698 р.
Гравюра «Іван Мазепа серед
своїх добрих справ». 1706.
І. Мигура.
 Портретний живопис:
портрет Богдана
Хмельницького авторства
Вільгельма Гондіуса, середина
ХVІІ ст.)
Архітектура
 Оборонна синагога в Жовкві
• Жовківська оборонна синагога -пам'ятка
архітектури кінця ХVІІ ст. в місті Жовква
Львівскої області. (1692-1698 рр.)
• Товсті стіни з бійницями свідчать про її
оборонний характер.
• Свого часу одна з найбільших і
найкрасивіших синагог Європи у стилі
ренесанс, доповнена елементами бароко.

• Сьогодення. У 1999 році

Фонд світових пам'яток у Нью-
Йорку включив Жовківську
синагогу до переліку «100
пам'яток світу, які знаходяться в
загрозливому стані».
Покровський собор у Харкові

• Кам'яна будівля Покровського собору була

побудована козаками в 1689 році.
• Майже повністю повторює українську дерев'яну
тридільну церкву.
• Надзвичайно легкий і стрункий, здалека собор
нагадує три свічки, які стоять у ряд. Висота
найвищої частини, від землі до хреста - 45 м.
•«Немає в українській кам'яній архітектурі іншої
такої будівлі, де би прийом висотного розкриття
внутрішнього простору було здійснено з таким
блиском» - Г. М. Лонгвин, видатний дослідник
українського зодчества.

Покровський собор, 1689 р.

 Георгіївська церква

•У стилі бароко споруджено

Георгіївську церкву Видубицького
монастиря.
• Георгіївський собор - центральна
споруда архітектурного ансамблю
Видубицького монастиря в Києві,
пам'ятка архітектури.
• Храм зведено коштом
полковника Михайла Миклашевського в
кінці ХVІІ століття.

Георгіївська церква Видубицького монастиря, 1696 – 1701 рр.

 Троїцький собор в Чернігові

• Собор закладено в 1679 р.

за фінансової підтримки гетьмана
Івана Мазепи.

• Своєрідність архітектури Троїцького

собору : використання об’ємно -
просторової композиції
давньоруського храму у поєднанні з
елементами українського бароко та
раннього класицизму

Троїцький собор Троїцько – Іллінського

монастиря в Чернігові, 1679 – 1689 рр.
 Спасо – Преображенська церква

 Спасо -Преображенська церква - один із

найкращих зразків церковної архітектури
Лівобережної України стилю українського
бароко початку XVIII століття.
 Знаходиться у селі Великі
Сорочинці Миргородського
району Полтавської області.
 За деякими свідченнями будував храм
відомий архітектор С. Ковнір.
 Каменярі були з Полтави та Опішні.
 Допоміжні роботи виконували місцеві
козаки.
 Первісно церква мала дев'ять бань, нині
лише п'ять.

Спасо - Преображенська церква, 1732 р.

 Світське малярство
Розвивався і світський портретний живопис. Портрети замовляли
представники козацької старшини, яскравим прикладом є портрет
полковника Михайла Миклашевського та Григорія Гамалії. Портрети тих
часів дають уявлення про військових і політичних діячів України.

Портрет cтародубського
полковника Михайла
Миклашевського -
фундатора Георгієвського
собору в Києві
Портрет визначного
українського
державного
та військового діяча
другої половини
XVII ст. Григорія
Гамалії