1.Права і обов’язки громадян України.

Конституційні права і свободи людини і громадянина – це закріплені КУ можливості

людини та громадянина користуватися соціальними та іншими благами з метою
задоволення особистих або суспільних інтересів і потреб.
Виділяють 5 основних груп прав і свобод людини:
 особисті (наприкл., право на життя, право на свободу і недоторканість та ін.),
 політичні (право на участь в управлінні державою, право на мирні збори і
демонстрації ін.),
 економічні (право на працю, право на власність та ін.),
 соціальні (право на охорону здоров’я, право на соціальне забезпечення),
 культурні (право на освіту, право на користування досягненнями культури).
Конституційні обов’язки громадянина – це встановлені КУ види обв’язкової поведінки
особи, яка постійно або тимчасово перебуває на терирорії України. Прикладами
конституційних обов’язків людини і громадянина є: сплата податків і зборів; шанування
державних символів України; неухильне додержання КУ та законів України; захист
Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України; непосягання на права і
свободи, честь і гідність інших людей; незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині,
відшкодування завданих збитків.
2. Громадянство - юридично визначений, стійкий, необмежений у просторі правовий
зв'язок між особою і певною державою, що визначає їхні права та обов'язки .
Громадянство передбачає певну сукупність взаємних політичних, соціальних та
інших прав та обов'язків особи і держави. Українське громадянство регулюється Законом
«Про громадянство України» та Конституцією України. З поміж усіх конституційно-
правових статусів саме громадянство надає найбільше переваг для особи, особливо коли
мова йде про політичні права та участі в управлінні державними справами.
Права людини - комплекс свобод і юридичних можливостей, обумовлених існуванням
людини в суспільстві. В основі концепції прав людини лежать дві основні цінності:
людська гідність і рівність. Права людини можна розуміти як щось, що визначає базові
норми, необхідні для того, щоб жити з почуттям гідності, і їх універсальність випливає з
того, що, принаймні, у цьому всі люди рівні.
Особа – це істота, наприклад людина, яка має певні здібності або атрибути, що
становлять індивідуальність. Термін особа має багато значень. У юридичному значенні —
термін «особа» має загальне поняття для фізичної особи та юридичної особи. Обидва
суб'єкти права є носіями прав та обов'язків; законодавством їм надано правоздатність.
Крім того, під особою розуміється громадянин або інший мешканець держави, якому
юридично надана певна конституційно визначена суб'єктність.
Людина - українське слово походить від праслов’янського «ljudъ» - жива,
наділена інтелектом істота, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури. В Конституції
України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина, так ст.21
КУ визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, ст.27 КУ говорить про
невд’ємне право людини на життя, а ст.29 КУ говорить про право людини на свободу та
особисту недоторконість.
3. Механізм захисту прав людини в Україні.
Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Держава відповідає
перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є
головним обов'язком держави. 
Можливість здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і
свобод і системи органів, які захищають і забезпечують ці права та свободи утворюють
юридичний механізм захисту прав людини.
Конституція України визначає систему органів та посадових  осіб різних рівнів, які
повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України,
Верховна Рада України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної
юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні
органи України.