ПЛ. Заняття 7.

Дотримання економічних, соціальних і культурних

прав і свобод людини і громадянина.
1) Визначення економічних прав і свобод. Точки зору щодо
розуміння сутності економічних і соціальних прав людини і
громадянина.
Економічні права і свободи - це права людини і громадянина, які забезпечують їй
доступ до матеріальних благ і послуг, необхідних для задоволення її основних потреб. Ці
права і свободи є одними з основних прав людини, які гарантують її гідне життя і
розвиток.
Точки зору щодо розуміння сутності економічних і соціальних прав людини і
громадянина
Існує кілька точок зору щодо розуміння сутності економічних і соціальних прав
людини і громадянина.
Традиційна точка зору полягає в тому, що економічні і соціальні права є
вторинними по відношенню до громадянських і політичних прав. Ця точка зору
ґрунтується на тому, що громадянські і політичні права є необхідними для забезпечення
свободи і гідності людини, а економічні і соціальні права є лише засобами для
задоволення її основних потреб.
Альтернативні точки зору розглядають економічні і соціальні права як рівноправні
з громадянськими і політичними правами. Ці точки зору ґрунтуються на тому, що
економічні і соціальні права є невід'ємною частиною людської гідності і що вони
необхідні для забезпечення повноцінного розвитку людини.
В Україні економічні і соціальні права людини і громадянина гарантуються
Конституцією України, законами України, а також міжнародними договорами,
ратифікованими Україною.
До основних економічних і соціальних прав людини і громадянина в Україні
належать:
1. право на працю;
2. право на відпочинок;
3. право на соціальний захист;
4. право на житло;
5. право на освіту;
6. право на охорону здоров'я;
7. право на соціальне забезпечення;
 8. право на участь у культурному житті.
Реалізація економічних і соціальних прав людини і громадянина є важливим
завданням сучасного суспільства. Держава має забезпечити умови для реалізації цих прав
і свобод, а також сприяти їх захисту.
2) Поняття та зміст культурних прав людини і громадянина.
Поняття фундаментальних прав людини. Право на харчування, одяг та
житло.
Культурні права людини і громадянина - це права, які забезпечують людині і
громадянину доступ до культурних благ і послуг, необхідних для її розвитку і
самореалізації. Ці права і свободи є одними з основних прав людини, які гарантують її
гідне життя і розвиток.
Зміст культурних прав людини і громадянина
До культурних прав людини і громадянина належать:
1. право на освіту;
2. право на свободу творчості;
3. право на участь у культурному житті;
4. право на доступ до культурних благ і послуг;
5. право на захист культурної спадщини.
Право на освіту є одним з основних культурних прав людини і громадянина. Воно
гарантує кожній людині право на отримання освіти, незалежно від її статі, раси, етнічної
приналежності, релігії, соціального походження та інших обставин.
Право на свободу творчості є важливим культурним правом людини і громадянина.
Воно гарантує кожній людині право на свободу висловлювати свої думки і ідеї у будь-якій
формі, включаючи літературу, мистецтво, музику, кіно, театр і т.д.
Право на участь у культурному житті є правом людини і громадянина брати участь
у культурних заходах і процесах. Воно гарантує кожній людині право відвідувати музеї,
театри, концерти, виставки та інші культурні заходи.
Право на доступ до культурних благ і послуг є правом людини і громадянина на
доступ до культурних благ і послуг, таких як книги, твори мистецтва, музика, кіно,
театральні вистави та т.д.
Право на захист культурної спадщини є правом людини і громадянина на захист
культурної спадщини, яка є невід'ємною частиною людської культури. Воно гарантує
кожній людині право на збереження і захист історичних пам'яток, культурних цінностей і
традицій.
Поняття фундаментальних прав людини
 Фундаментальні права людини - це права, які є основою прав людини і
громадянина. Вони є невід'ємними і незаперечними правами кожної людини, які не
можуть бути обмежені або скасовані.
Право на харчування, одяг та житло є одними з фундаментальних прав людини.
Вони є необхідними для забезпечення фізичного і духовного здоров'я людини.
Право на харчування гарантує кожній людині право на доступ до достатньої
кількості їжі, яка є необхідною для її життєдіяльності.
Право на одяг гарантує кожній людині право на одяг, який є необхідним для
захисту її від несприятливих погодних умов і для дотримання її релігійних та культурних
традицій.
Право на житло гарантує кожній людині право на житло, яке є необхідним для її
проживання і захисту її від несприятливих зовнішніх впливів.
Реалізація культурних прав людини і фундаментальних прав людини, таких як
право на харчування, одяг та житло, є важливим завданням сучасного суспільства.
Держава має забезпечити умови для реалізації цих прав і свобод, а також сприяти їх
захисту.
3) Поняття гідності людини та її прояви. Міжнародні документи із
захисту економічних, соціальних та культурних прав.
Гідність людини - це невід'ємна і незаперечна властивість кожної людини, яка є
основою її свободи і прав. Гідність людини означає, що вона має право на повагу,
незалежно від її раси, статі, етнічної приналежності, релігії, соціального походження та
інших обставин.
Гідність людини проявляється в різних сферах її життя. До проявів гідності людини
можна віднести:
1. Права людини. Гідність людини є основою її прав. Права людини
гарантують її гідне життя і розвиток.
2. Самоповага. Людина, яка поважає себе, має високу самооцінку і не дозволяє
зневажливо ставитися до себе.
3. Свобода. Гідність людини передбачає свободу від будь-якого приниження і
знущань.
4. Соціальний статус. Гідність людини не залежить від її соціального статусу.
Вона має право на повагу, незалежно від того, до якої соціальної групи вона належить.
5. Культура. Гідність людини проявляється в її культурі і духовності. Людина,
яка поважає себе і свою культуру, має високу самооцінку і не дозволяє зневажливо
ставитися до себе.
 Міжнародні документи із захисту економічних, соціальних та культурних прав
Економічні, соціальні та культурні права людини гарантуються в таких
міжнародних документах:
1. Загальна декларація прав людини (1948)
2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966)
3. Конвенція про права дитини (1989)
4. Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979)
5. Конвенція про права осіб з інвалідністю (2006)
Ці документи гарантують кожній людині право на:
1. працю
2. житло
3. охорону здоров'я
4. освіту
5. культуру
Держави, які ратифікували ці документи, зобов'язуються забезпечити їх виконання
на своїй території
4) Діяльність міжнародних організацій із захисту економічних,
соціальних і культурних прав. Повноваження Спеціального доповідача
ООН із забезпечення права на достатнє харчування.
Міжнародні організації відіграють важливу роль у захисті економічних, соціальних
і культурних прав людини. Вони розробляють міжнародні стандарти з цих прав, сприяють
їх впровадженню в національне законодавство та практику, а також контролюють
виконання цих прав державами.
Серед міжнародних організацій, які займаються захистом економічних, соціальних
і культурних прав, можна виділити:
1. Організацію Об'єднаних Націй (ООН)
2. Всесвітню організацію охорони здоров'я (ВООЗ)
3. Всесвітню організацію праці (МОП)
4. Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)
5. Європейський Союз (ЄС)
ООН є найбільш важливою міжнародною організацією, яка займається захистом
прав людини. У рамках ООН діє ряд органів і комісій, які займаються захистом
економічних, соціальних і культурних прав, зокрема:
1. Рада з прав людини (РПЛ)
2. Комісія з прав людини (КПЛ)
 3. Комітет з економічних, соціальних і культурних прав (КЕСК)
Рада з прав людини є основним органом ООН з питань прав людини. Вона
відповідає за моніторинг виконання державами своїх зобов'язань щодо прав людини.
Комісія з прав людини була попередником Ради з прав людини. Вона була розформована в
2006 році. Комітет з економічних, соціальних і культурних прав є органом, який
відповідає за моніторинг виконання державами своїх зобов'язань щодо Міжнародного
пакту про економічні, соціальні та культурні права.
ВООЗ є міжнародною організацією, яка займається питаннями охорони здоров'я.
Вона розробляє міжнародні стандарти з охорони здоров'я, сприяє їх впровадженню в
національне законодавство та практику, а також контролює виконання цих стандартів
державами.
МОП є міжнародною організацією, яка займається питаннями праці. Вона
розробляє міжнародні стандарти з праці, сприяє їх впровадженню в національне
законодавство та практику, а також контролює виконання цих стандартів державами.
ОЕСР є міжнародною організацією, яка об'єднує високорозвинені країни світу.
Вона розробляє політику і програми в різних сферах, зокрема в сфері економічних,
соціальних і культурних прав.
ЄС є міжнародною організацією, яка об'єднує 27 країн Європи. Він розробляє
політику і програми в різних сферах, зокрема в сфері економічних, соціальних і
культурних прав.
Повноваження Спеціального доповідача ООН із забезпечення права на достатнє
харчування
Спеціальний доповідач ООН із забезпечення права на достатнє харчування є
незалежним експертом, який призначається Радою з прав людини. Він відповідає за
моніторинг виконання державами своїх зобов'язань щодо права на достатнє харчування.
До повноважень Спеціального доповідача ООН із забезпечення права на достатнє
харчування належать:
1. Складання доповідей про стан права на достатнє харчування у світі
2. Ведення розслідувань порушень права на достатнє харчування
3. Надання рекомендацій державам щодо виконання їхніх зобов'язань щодо
права на достатнє харчування
Спеціальний доповідач ООН із забезпечення права на достатнє харчування має
право відвідувати будь-яку країну, щоб вивчити стан права на достатнє харчування. Він
також має право спілкуватися з будь-якими особами, які можуть надати йому інформацію
про стан права на достатнє харчування.
 Спеціальний доповідач ООН із забезпечення права на достатнє харчування є
важливим інструментом для захисту права на достатнє харчування. Він допомагає
підвищити обізнаність про це право і сприяє його реалізації на практиці
5) Придатність економічних, соціальних та культурних прав для
захисту людини в судових установах.
ЕСКР можуть бути захищені в судових установах за допомогою різних механізмів.
Судова реалізація ЕСКР
В деяких країнах ЕСКР мають пряму судову реалізацію. Це означає, що суд може
винести рішення, яке зобов'язує державу забезпечити конкретній особі або групі осіб
реалізацію певного ЕСКР. Наприклад, суд може визнати, що держава порушила право
людини на освіту, і зобов'язати її надати цій людині доступ до освіти.
Судова інтерпретація законів
В інших країнах ЕСКР не мають прямої судової реалізації. Однак, вони можуть
бути використані судами для інтерпретації законів. Наприклад, суд може витлумачити
закон про освіту таким чином, щоб він відповідав вимогам права на освіту.
Судова практика
Крім того, ЕСКР можуть бути захищені в судових установах за допомогою судової
практики. Суди можуть виробити певну практику щодо застосування ЕСКР, яка буде
використовуватися в інших справах. Наприклад, суд може винести рішення, в якому він
встановить, що держава повинна забезпечити доступ до медичної допомоги для всіх
людей, незалежно від їхнього доходу. Це рішення може бути використане в інших
справах, в яких люди вимагають від держави забезпечити їм доступ до медичної
допомоги.
Переваги судового захисту ЕСКР
Судове захищене ЕСКР має ряд переваг. Воно забезпечує ефективний захист прав
людини, оскільки дозволяє людям отримувати доступ до правосуддя в разі порушення
їхніх прав. Крім того, судовий захист ЕСКР сприяє підвищенню обізнаності про ці права і
сприяє їхній реалізації на практиці.
Недоліки судового захисту ЕСКР
Судове захищене ЕСКР також має деякі недоліки. Воно може бути дорогим і
складним, оскільки вимагає від людей звертатися до суду. Крім того, судовий захист
ЕСКР може бути неефективним, якщо судді не мають достатніх знань про ЕСКР.
Висновки
ЕСКР можуть бути захищені в судових установах за допомогою різних механізмів.
Судовий захист ЕСКР має ряд переваг, але також має деякі недоліки.
 Задача
Дії адміністрації підприємства Антар є незаконними.
Згідно з статтею 22 Закону України "Про зайнятість населення", забороняється
відмова в працевлаштуванні особи з мотивів, пов'язаних з її расою, статтю, релігійними
переконаннями, національністю, походженням, соціальним станом, віком, станом
здоров'я, а також з громадянством, якщо це не пов'язано з умовами праці.
У даному випадку, гр. Сипкін М. має всі необхідні для працевлаштування на
підприємство Антар кваліфікацію та досвід роботи. Він також запевнив, що став на шлях
виправлення і буде якісно працювати.
Тому відмова в прийнятті на роботу з мотивів наявності судимості є незаконною.
Гр. Сипкін М. має право оскаржити відмову в прийнятті на роботу в суді. Суд, з
урахуванням всіх обставин справи, може визнати відмову незаконною і зобов'язати
підприємство Антар прийняти гр. Сипкіна М. на роботу.
Крім того, гр. Сипкін М. може звернутися до Державної служби зайнятості України
з проханням про сприяння в працевлаштуванні. Державна служба зайнятості України
може надати гр. Сипкіну М. допомогу в пошуку роботи, а також сприяти в усуненні
перешкод до його працевлаштування.
Ось деякі аргументи, які гр. Сипкін М. може навести в суді для обґрунтування своєї
позиції:
1. Наявність судимості не є підставою для відмови в працевлаштуванні, якщо
особа, яка була засуджена, відбуває або відбула покарання, не має рецидиву і запевнила,
що стала на шлях виправлення.
2. Засудження гр. Сипкіна М. не впливає на його здатність виконувати роботу
на підприємстві Антар.
3. Відмова в прийнятті на роботу з мотивів наявності судимості порушує право
гр. Сипкіна М. на працевлаштування, яке є одним з основоположних прав людини.