Залікова робота

з предмету «Міжнародні соціальні стандарти»

студентки заочної форми навчання групи МПз-31
Винник Йорданни
1. Поняття та види міжнародних соціальних стандартів прав людини

Відповідь:

Міжнародні соціальні стандарти прав людини – сукупність існуючих норм і принципів у галузі прав людини, яка
розроблена за участю держав у процесі міжнародного співіснування і міститься у відповідних міжнародно-правових
документах.

Види міжнародних соціальних стандартів прав людини:

– сферою дії (загальні та регіональні (європейські, азіатські, американські, африканські, СНД);
– за змістом (у сфері праці та відпочинку, у соціальному забезпеченні, у тому числі й у соціальному страхуванні, освіті);
– за суб’єктами (загальні та спеціальні, що встановлюються щодо окремих суб’єктів – дітей, жінок, сімей, окремих
працівників: моряків, шахтарів, працівників сільського госпо-
дарства, сфери торгівлі та ін.).

2. Соціальні стандарти, які закріплені у Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року.

12 – 30 пункти частини I та статті 12 – 17, 30

12. Усі працівники та особи, які знаходяться на їхньому утриманні, мають право на соціальне забезпечення.
13. Кожна малозабезпечена людина має право на соціальну та медичну допомогу.
14. Кожна людина має право користуватися послугами соціальних служб.
15. Особи з інвалідністю мають право на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства.
16. Сім’я як головний осередок суспільства має право на належний соціальний, правовий та економічний захист
для забезпечення її всебічного розвитку.
17. Діти та підлітки мають право на належний соціальний, правовий та економічний захист.
18. Громадяни будь-якої зі Сторін мають право займатися будь-якою прибутковою діяльністю на території
держави будь-якої іншої Сторони на засадах рівності з громадянами останньої з урахуванням обмежень, які ґрунтуються
на безперечних економічних або соціальних причинах.
19. Трудящi-мiгранти, які є громадянами будь-якої Сторони, i члени їхніх сімей мають право на захист i допомогу
на території держави будь-якої іншої Сторони.
20. Усі працівники мають право на рiвнi можливості та рівне ставлення до них у вирішенні питань щодо
працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі.
21. Працівники мають право отримувати інформацію i консультації на підприємстві.
22. Працівники мають право брати участь у визначенні та поліпшенні умов праці та виробничого середовища на
підприємстві.
23. Кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
24. Усі працівники мають право на захист у випадках звільнення.
25. Усі працівники мають право на захист своїх вимог у разі банкрутства їхнього роботодавця.
26. Усі працівники мають право на гідне ставлення до них на роботі.
27. Усі особи із сімейними обов’язками, які працюють або бажають працювати, мають право робити це без
дискримінації та, наскільки це можливо, таким чином, щоб їхні службові обов’язки не суперечили сімейним.
 28. Представники працівників на підприємствах мають право на захист від дій, що завдають їм шкоди, і для них
мають створюватися належні умови для виконання ними своїх обов’язків.
29. Усі працівники мають право отримувати інформацію та консультації під час колективного звільнення.
30. Кожна людина має право на захист від бідності та соціального відчуження.
31. Кожна людина має право на житло.

ст. 12 - Право на соціальне забезпечення

ст.13 - Право на соціальну та медичну допомог
ст.14 - Право на користування послугами соціальних служб
ст.15 -Право осіб з інвалідністю на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства
ст. 16 - Право сім’ї на соціальний, правовий та економічний захист
ст. 17 - Право дітей та підлітків на соціальний, правовий та економічний захист
ст. 30 - Право на захист від бідності та соціального відчуження

3. Міжнародні соціальні стандарти забезпечення права на медичну допомогу.

Загальна деларація прав людини – Право на медичний догляд (ст.25)

Європейська соціальна хартія (переглянута) – Право на охорону здоров'я (ст.11), Право на соціальну та медичну
допомогу (ст.13)б

Декларація ВООЗ про розвиток прав пацієнтів у Європі – Право на якісну медичну допомогу (п.5)

Європейський кодекс соціального забчезпечення (переглянутий) – Право на якісну медичну допомогу (ст.ст. 10-12, 32,
36).

4. Охарактеризуйте державні  (громадські, адміністративні; судові) та міжнародні  форми захисту прав

людини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право після використання всіх національних засобів
юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до
відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Конвенційні органи – це органи, утворені на підставі міжнародних договорів. Це, зокрема, Комітет з прав людини (діє на
підставі Пакту про громадянські та політичні права 1966 р.), Європейський суд з прав людини (діє на підставі
Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р.), Комітет з прав дитини (засновано
відповідно до Конвенції про права дитини 1989 р.) та інші.

Європейський суд з прав людини. Правовою основою діяльності Європейського суду з прав людини є Конвенція
про захист прав людини та основних свобод і Регламент Європейського суду з прав людини. Відповідно до Конвенції
Суд може розглядати, заяви держав — учасниць Європейської конвенції з прав людини з питань порушення Конвенції в
інших державах-членах (ст. 33), та заяви окремих осіб, груп і неурядових організацій про порушення прав людини, що
мали місце в державах-членах (ст. 34).

Порядок розгляду таких заяв різний.

У разі звернення до Суду держави-учасниці, Суд розглядає цю заяву, досліджує представлені факти, а в разі
необхідності може провести розслідування. Держава, щодо якої було подано заяву, повинна створити всі необхідні
умови для встановлення викладених у ній фактів.

Процедура розгляду Європейським судом з прав людини заяв окремих осіб, груп і неурядових організацій більш
складна:
1) мають бути дотримані умови, що стосуються суб’єкта подачі заяви. Якщо це особа, то нею вважається як індивід, так
і юридична особа. Якщо це група осіб, то справа має стосуватися ідентичного порушення прав усіх осіб, що складають
групу. Якщо це неурядова організація, то для її звернення до Європейського суду мають бути дотримані умови, що
належать до критеріїв «асоціацій».

2) для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно, щоб заявник вичерпав усі внутрішньодержавні
способи правового захисту свого права.

3) заява може бути прийнята, якщо з дня ухвалення останнього рішення у цій справі внутрішньодержавними судовими
органами минуло не більше чотирьох місяців.

4) Європейський суд не розглядає: анонімні заяви ; заяви, які одного разу вже були розглянуті Європейським судом з
прав людини; заяви, що є предметом розгляду в іншому міжнародному органі із захисту прав людини; заяви, несумісні з
положеннями Конвенції.

       Після використання всіх національних засобів правового захисту громадянин має право звертатися за захистом своїх
прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або
учасником яких є Україна.

        Можливість звернення до ЕСПЛ у громадян Уккраїни з’явилась з серпня 1997р.

    Механізми міжнародного захисту прав людини – це система міжнародних (міждержавних) органів і організацій, які
безпосередньо займаються захистом прав людини.

Відповідно міждержавні правозахисні організації відрізняються тим, що:

а) вони дійсно мають вплив на уряди;

б) найчастіше їхні рішення обов’язкові для виконання, і в будь-якому випадку їхню думку не можна зігнорувати;

в) вони змушують міжнародне співтовариство звертати увагу на порушення прав людини.

         Схематично всі правозахисні міжнародні організації можна розподілити на дві групи: універсальні та реґіональні.

Універсальні правозахисні органи поділяють на три види:

1) Постійні органи - Комісія ООН з прав людини, Комісія становища жінок.

2) Органи, створені згідно з міжнародними угодами, укладеними під егідою ООН.

3) Спеціалізовані установи Організації Об’єднаних Націй.

Види реґіональних систем захисту прав людини:

1) Міжамериканська;

2) Африканська;

3) Европейська.