ТЕМА: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ.

ПРАВОВИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

1. Поняття і політико-правова природа парламенту. Місце парламенту в системі органів

державної влади України.
2. Функції і повноваження Верховної Ради України:
 Установча функція і повноваження.
 Законодавча функція і повноваження.
 Номінаційна функція і повноваження.
 Контрольна функція і повноваження.
3. Набуття і припинення повноважень Верховної Ради України.
4. Структура Верховної Ради України. Парламентська фракція. Коаліція депутатських
фракцій. Погоджувальна Рада депутатських фракцій (депутатських груп).
5. Голова і заступники Голови Верховної Ради України. Парламентські комітети і
комісії.
6. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Рахункова палата
7. Правова природа та зміст депутатського мандату.
8. Повноваження народного депутата України. Підстави набуття та припинення
повноважень народного депутата України.
9. Гарантії діяльності народного депутата України. Депутатський індемнітет.
Депутатський імунітет.

Питання для самоконтролю:

Правовий статус ВРУ

1. Дайте визначення поняттю «парламент».
Парламенти є загальнонаціональними колегіальними представницькими
законодавчими органами державної влади, які повністю або частково
обираються народом (виборчим корпусом) і, на відміну від інших
загальнонаціональних колегіальних представницьких органів — так званих
установчих зборів (конституційних конвентів, асамблей), — діють на
постійній основі.
2. Чи відомо вам походження терміну «парламент» ?
Термін "парламент" укорінений у середньовічній латині, де слово parlamentum
означало богословську бесіду (дискусію) монахів. Також цей термін
пов'язували із транскрипцією італ. або франц. дієслова "говорити" (parle або
parler), у зв'язку з чим робився висновок про те, що Парламент – це
говорильня. Як на мене не відповідаєм сьогоднішнім реаліям. Ще в 13 ст.
терміном "парламент" у Франції позначали суд. орган. В Англії ним позначили
велику раду королівства. У 19 ст. термін "парламент" як назву законодавчого
органу використовували переважно в політ. і наук. контекстах. У тогочасних
осн. законах законодавчий орган позначали, як правило, ін. термінами:
"національний конгрес", "національні збори", "законодавчі збори" тощо.
3. Що означає положення про те, що Верховна Рада України є єдиним
органом законодавчої влади в Україні ?
Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади
означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати
закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без
участі інших органів.
 1. В чому суть представницької функції Верховної Ради України ?
Представницька функція. Відповідно до статті 76 Конституції України,
депутати Верховної Ради України обираються на основі загального, рівного і
прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Принцип загального
виборчого права, що його покладено в основу формування українського
парламенту, дозволяє визнати Верховну Раду України загальнодержавним
представницьким органом. Представницький характер парламенту полягає в
тому, що цей орган є виразником інтересів та волі народу, який складається з
усієї сукупності громадян держави. Звідси – позначення парламенту як
народного (національного) представництва. Концепція народного
представництва, що на сьогоднішній день визнана усіма демократичними
країнами світу, склалася протягом XVIII - XIX століття; її сутність може бути
зведена до наступних положень: - народне представництво засновується
конституцією; - депутати отримують свої повноваження від народу; народ
шляхом обрання передає депутатам повноваження, що в ньому перебувають; -
депутати є представниками всього народу, а не лише тих виборців, що
безпосередньо віддали їм свої голоси; - депутати мають самостійність у
прийнятті рішень з усіх питань, які віднесені до компетенції тих зборів, до
складу котрих їх було обрано; вони є незалежними і вільними в усіх своїх
судженнях та діях; виборці не можуть відкликати депутатів, обмежувати їхню
свободу попередніми інструкціями чи вимагати від них проведення законів у
певному напрямку; - депутати обираються на певний строк; періодичність
виборів є дієвим засобом контролю народу над тими, кому він на певний час
передає свою владу. Для функціонування системи народного представництва
необхідно, щоб депутати відображали політичні настрої та інтереси країни;
вони мають керуватися її волею. Для цього кожен кандидат, що приймає
участь у виборах, доводить до відома виборців свої погляди щодо
найголовніших питань, які хвилюють суспільство і вимагають розгляду в
парламенті. З іншого боку, честь обраного депутата вимагає від нього не
голосувати в парламенті всупереч передвиборчим висловлюванням, якщо
тільки до цього його не змушують дуже важливі причини. Але, у будь-якому
випадку, неможливо припустити, щоб які-небудь інструкції виборців
зв’язували або обмежували депутатські повноваження і свободу.
Представницька функція Верховної Ради України здійснюється через
реалізацію низки представницьких повноважень, до яких, зокрема, належить: -
прийняття Конституції України, внесення до неї змін та доповнень3 ; -
призначення всеукраїнського референдуму з питань щодо територіальних
змін; - прийняття законів; - затвердження Державного бюджету, внесення до
нього змін, контроль за його виконанням; - визначення засад внутрішньої та
зовнішньої політики; - оголошення за поданням Президента України стану
війни і укладення миру; - усунення Президента України з посади в порядку
процедури імпічменту; - здійснення парламентського контролю тощо.
2. В чому суть законодавчої функції Верховної Ради України ?
Представницька функція Верховної Ради України є узагальненням усіх
напрямків і видів її діяльності, особливе значення серед яких має законодавча
функція. Стаття 75 Конституції України проголошує Верховну Раду України
єдиним органом законодавчої влади. Це означає, що жодний орган державної
влади не може приймати нормативно-правові акти вищої юридичної сили, і що
саме Верховна Рада України має повну компетенцію в сфері законодавства.
Отже, законотворчість є прерогативою Верховної Ради України. За обсягом
законодавчих повноважень Верховна Рада України належить до парламентів із
необмеженою компетенцією4 . За Конституцією України парламент
повноважний приймати закони з будь-яких питань; разом із тим Основний
Закон встановлює перелік питань, які можуть бути врегульовані виключно
шляхом прийняття законів, отже, складають сферу виключної компетенції
Верховної Ради України, оскільки остання є єдиним органом законодавчої
влади. Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами
України визначаються: - права і свободи людини і громадянина, гарантії цих
прав і свобод; основні обов’язки громадянина; - громадянство,
правосуб’єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; - права
корінних народів і національних меншин; - порядок застосування мов; -засади
використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони,
континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та
експлуатації енергосистем, транспорту і зв’язку; 4 За обсягом компетенції
парламенти поділяються (поділ є умовним) на три види: 1. Парламенти з
необмеженою компетенцією – до компетенції парламенту належить будь-яке
питання державного або суспільного життя. Класичним прикладом парламенту
з необмеженою компетенцією є парламент Великої Британії, про який
говорять, що він може все, крім перетворення жінки на чоловіка і навпаки.
Відомі британські конституціоналісти відмічали, що верховенство парламенту
передбачає: верховенство законодавства, право парламенту затверджувати
бюджет і встановлювати податки, призначати судів; відповідальність уряду
перед парламентом. Див.: Уэйд Е., Филипс Г. Конституционное право. М.,
1950, с. 70. 2. Парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією – до
компетенції парламенту належать лише питання, безпосередньо зазначені в
конституції як такі, що підлягають парламентському обговоренню. Приклад
такого парламенту дає чинна Конституція Франції, стаття 34, 35 та 49 якої
встановлюють вичерпний перелік питань, по яким парламент тільки і може
приймати закони та інші рішення. 3. Парламенти з відносно обмеженою
компетенцією існують в федеративних, а також децентралізованих унітарних
державах. В таких державах компетенція центральної влади конституційно
обмежується повноваженнями суб’єктів федерацій або адміністративно-
територіальних одиниць. Класифікація за: Конституционное (государственное)
право зарубежных стран. Т.2. М., 1995, с.101-103. Див. також: Колодій А.М.,
Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні. К.,
2003, с. 43-53; Фрицький О.Ф. Конституційне право України. К., с. 293-295. -
основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади
регулювання праці і зайнятості, шлюбу і сім’ї, охорони дитинства та
материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров’я;
екологічної безпеки; - правовий режим власності; - правові засади і гарантії
підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного
регулювання; -засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності,
митної справи; -засади регулювання демографічних та митних процесів; -
засади утворення та діяльності політичних партій, інших об’єднань громадян,
засобів масової інформації; - організація і діяльність органів виконавчої влади,
основи державної служби, організації державної статистики і інформатики; -
територіальний устрій України; - судоустрій, судочинство, статус суддів,
засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів
дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи
організації та діяльності прокуратури; -засади місцевого самоврядування; -
статус столиці України; спеціальний статус інших міст; - основи національної
безпеки, організації Збройних Сил України і забезпечення громадського
порядку; - правовий режим державного кордону; - правовий режим воєнного і
надзвичайного стану; зон надзвичайної екологічної ситуації; - організація і
порядок проведення виборів і референдумів; - організація і порядок діяльності
Верховної ради України, статус народних депутатів України; - засади
цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами
адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та
відповідальність за них. Виключно законами України, відповідно до статті 92
Конституції України, встановлюються: - бюджет України і бюджетна система
України, система оподаткування, податки і збори; засади створення і
функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного
ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на
території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і
зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу цінних паперів, їх види та типи; -
порядок направлення підрозділів Збройних сил України до інших держав;
порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав
на території України; - одиниці ваги, міри, часу; порядок встановлення
державних стандартів; - порядок використання і захисту державних символів; -
державні нагороди; - військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні
звання; - державні свята; - порядних утворення та функціонування вільних та
інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим,
відмінний від загального; - амністія.
3. В чому суть державотворчої (установчої) функції Верховної Ради
України ?
Як єдиний орган законодавчої влади, парламент має повноваження по
встановленню політичної системи суспільства і системи органів публічної
влади, що здійснюється через прийняття Конституції України та законів
України, і належить до установчої функції Верховної Ради України. Крім того,
установча функція парламенту передбачає наявність в нього широкого спектру
номінаційних повноважень, тобто повноважень, пов’язаних із призначенням,
обранням, наданням згоди на призначення або звільнення посадових осіб, а
також із формуванням вищих органів публічної влади. Способи і форми
здійснення парламентом номінацій них повноважень різні. Залежно від
особливостей правового регулювання парламент може - формувати орган
(обирати, призначати посадову особу) самостійно, за власним розсудом; -
формувати орган (обирати, призначати посадову особу) за поданням інших
органів (посадових осіб); - обирати або призначати на посаду лише керівника
органу; - формувати частину органу; - давати попередню або подальшу згоду
на формування органу або призначення посадових осіб. Самостійно Верховна
Рада України формує свої внутрішні інституції (обирає посадових осіб,
утворює комітети і комісії тощо), призначає чи обирає органи та посадових
осіб, які здійснюють її функції чи наділяються власними функціями, та
звільняє їх з посади, зокрема: Голову і членів Рахункової палати (пункт 16
статті 85 Конституції України), Уповноваженого Верховної Ради України з
прав людини (пункт 17 статті 85 Конституції України), половину складу Ради
Національного банку України (пункт 19 статті 85 Конституції України),
половину складу Національної ради України з питань телебачення та
радіомовлення (пункт 20 статті 85 Конституції України статті 85 Конституції
України), третину складу Конституційного Суду України (пункт 26 статті 85
Конституції України); обирає суддів безстроково (пункт 27 статті 85
Конституції України). Парламент України самостійно порушує процедуру
усунення з посади Президента України на підставах та в порядку,
передбачених статтею 111 Основного Закону (пункт 10 статті 85 Конституції
України). Верховна Рада України повноважна висловити недовіру
Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку (пункт
25 статті 85 Конституції України); затверджує загальну структуру, чисельність
Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших силових утворень, а
також Міністерства внутрішніх справ (пункт 23 статті 85 Конституції
України). За поданням Президента України Верховна Рада України призначає:
Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних
справ України; за поданням Прем’єр-міністра України Верховна Рада України
призначає інших членів Кабінету Міністрів України, Голову
Антимонопольного комітету України, Голову Держаного комітету телебачення
та радіомовлення України, Голову Фонду державного майна України; звільняє
зазначених осіб з посади, вирішує питання про відставку Прем’єр-міністра
України, членів Кабінету Міністрів України (пункт 12 статті 85 Конституції
України). Призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Президента
України: Голову Служби безпеки України (пункт 12-1 статті 85 Конституції
України), Голову Національного банку України (пункт 18 статті 85
Конституції України), членів Центральної виборчої комісії (пункт 21 статті 85
Конституції України). Верховна Рада України надає згоду на призначення на
посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора
України (пункт 25 статті 85 Конституції України). Парламент України
здійснює також інші установчі повноваження, передбачені Конституцією
України.

1. До якої з «гілок влади» належить Верховна Рада України ?

Законодавча влада
2. Чи підпорядковується парламент іншим органам державної влади ?
3. Чи підпорядковані парламенту як Верховній Раді України місцеві ради як
органи місцевого самоврядування ?

1.Як співвідноситься поняття парламентаризму і конституціоналізму?

Конституціоналізм як складне системне утворення з властивими йому
структурними і функціональними характеристиками не можна ототожнювати з
конституційним законодавством чи процесом його реалізації. Складовими
елементами конституціоналізму є: фактична і юридична конституція,
конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна
правосвідомість, конституційна законність і правопорядок.
Конституціоналізм – це і соціальне явище, яке уособлює такі складові
частини як конституційні ідеї і принципи, втілені в Основному Законі
держави, а також конституційний устрій з його економічною, політичною та
соціальною основами. Невід’ємною складовою конституціоналізму є
парламентаризм – система формування та діяльності верховного
представницького органу, держави, а також політико-державних відносин та
інститутів, пов’язаних з ним за умови існування у суспільстві демократичного
режиму. Парламентаризм характеризується низкою вимог до
представницького правління, які забезпечують належне виконання
законодавчої функції та гарантують внутрішню обмеженість конституційної
системи правління. Це – вільні та альтернативні вибори, в результаті яких
парламентар наділяється представницькою владою; періодична змінюваність
парламентарів, вільне здійснення ними представницьких функцій та
забезпечення парламентського імунітету; репрезентативність парламенту
завдяки представництву різних соціальних груп і політичних партій.
Чи може існувати парламентаризм в недемократичній державі ?
2.Чи можна стверджувати про існування парламентаризму в Україні?

1. Який порядок обрання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ?

1. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 85 Конституції України
Верховна Рада призначає на посаду і звільняє з посади Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини.
2. Кандидатуру на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини пропонує Верховній Раді Голова Верховної Ради України з
дотриманням вимог Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини".
4. Відомості про запропоновані кандидатури на посаду Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини (частина друга статті 205 цього
Регламенту) публікуються в газеті "Голос України" не пізніш як за 10 днів до
розгляду питання про призначення.
5. Обговорення кандидатур на посаду Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини проводиться в порядку, передбаченому частиною
восьмою статті 205 цього Регламенту.
6. Звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав
людини здійснюється за поданням Голови Верховної Ради України за
наявності рішення комітету, до предмета відання якого належить питання
додержання прав і свобод людини і громадянина.
{Частина шоста статті 208 із змінами, внесеними згідно із Законом № 469-IX
від 16.01.2020}
7. Рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини приймається Верховною Радою
відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від
конституційного складу Верховної Ради.
8. Рішення про призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого
Верховної Ради України з прав людини оформлюється відповідною
постановою Верховної Ради.

2. Чи повинен Уповноважений Верховної Ради з прав людини бути народним

депутатом України ?
3. Чи може Уповноважений Верховної Ради з прав людини бути народним
депутатом України ?
Уповноваженим може бути призначена особа із числа народних депутатів
України. Але не може обіймати інші посади.

1. Назвіть критерії, за якими структурується Верховна Рада України.

2. Назвіть органи Верховної Ради України.
Депутатські фракції
Комітети Верховної Ради України
Тимчасові комісії

3. В якому документі визначена структура Верховної Ради України ?

Голова Верховної Ради
Перший заступник Голови Верховної Ради
Заступник Голови Верховної Ради
Керівник апарату Верховної Ради
Апарат Верховної Ради
Комітети Верховної Ради.

1. Дайте визначення поняття парламентської фракції.

2. Який принцип лежить в основі утворення парламентських фракцій?
3. Яка мінімальна чисельність фракції Верховної Ради України ?
4. Якими нормативно-правовими актами визначається статус фракції ?
5. Чи має народний депутат України право вийти з фракції ?
6. Які конституційно-правові наслідки виходу депутата з фракції ?
7. Якими нормативно-правовими актами визначається статус
парламентської більшості?
 8. Дайте визначення поняття депутатської групи.
9. Яка мінімальна чисельність депутатської групи ?

1. Дайте визначення Погоджувальної ради.

2. Яким чином Погоджувальна рада сприяє оптимізації роботи
українського парламенту ?
3. Хто входить до складу Погоджувальної ради ?
4. Які функції Погоджувальної ради ?
5. Яку юридичну силу мають рішення Погоджувальної ради ?

1. Якими нормативно-правовими актами визначається статус Голови

Верховної Ради України ?
2. Який конституційно-правовий механізм обирання Голови Верховної
Ради України ?
3. Яка компетенція Голови Верховної Ради України ?
4. Акти Голови Верховної Ради та їх юридична природа ?
5. Якими нормативно-правовими актами визначається статус першого
заступника і заступника Голови Верховної Ради України ?
6. Припинення повноважень Голови, першого заступника і заступника
Голови Верховної Ради України ?

1. Дайте визначення поняття комітету Верховної Ради України.

2. У чому полягає функціональне призначення комітетів Верховної Ради
України ?
3. Чи можуть бути членами парламентського комітету особи, що не є
народними депутатами України ?
4. На яких принципах ґрунтується діяльність парламентських комітетів?
5. Які основні функції парламентських комітетів?
6. Що спільного і відмінного між тимчасовими спеціальними і
тимчасовими слідчими комісіями?

Правовий статус народного депутата:

1. Визначте основні ознаки вільного депутатського мандату?
2. Визначте основні ознаки імперативного депутатського мандату?
3. Яке правове значення присяги народного депутата України?
4. В яких випадках для припинення повноважень народного депутата необхідне
рішення суду?
5. Назвіть права народного депутата України як суб’єкта законодавчої ініціативи?
6. Назвіть права народного депутата України в органах Верховної Ради України?
7. Назвіть права народного депутата України як члена депутатської фракції (групи)?
8. Назвіть права народного депутата України у взаємовідносинах із органами
державної влади та органами місцевого самоврядування?
9. Назвіть права народного депутата України у взаємовідносинах із засобами
масової інформації?
10. Перелічіть обов’язки народного депутата України?
11. Що таке депутатський запит?
12. Що таке депутатське звернення?
13. Назвіть основні гарантії діяльності народного депутата України?
14. Що таке депутатський імунітет?
15. Що таке депутатський індемнітет?
Практичні завдання:

Завдання 1.
Народні депутати України, що були обрані відповідно до чинного Закону за
мажоритарно-пропорційною виборчою системою в одномандатних виборчих округах, після
складення присяги виявили бажання утворити кілька депутатських фракцій. Проте їм не
вдалося цього зробити, оскільки вказані народні депутати не були членами тих політичних
партій, які представлені у Верховній Раді України, а відповідно до чинного Закону «Про
Регламент Верховної Ради України» депутатські фракції формуються на партійній основі
народними депутатами, обраними за списком політичних партій, які за результатами виборів
отримали депутатські мандати (ст. 58).
Чи порушені конституційні права народних депутатів України? Конституційні права
цих народних депутатів не порушено, адже відповідно до ст. 58 чинного Закону «Про
Регламент Верховної Ради України» вони можуть війти до іншої існуючої фракції за
умови додержання засад діяльності такої фракції або об’єднатися у депутатську групу з
чисельністю не меншою ніж найменша фракція (ст. 59 цього ж закону).
Чи відрізняється правовий статус народних депутатів України, обраних за списками
кандидатів політичних партій (пропорційною виборчою системою) від правового статусу
народних депутатів, обраних в одномандатних округах (мажоритарна виборча система) ?
Так. Адже депутати, які не входять до представлених партій у ВР відповідно до ст. 58
чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України» не можуть створити власних
фракцій. Які шляхи вирішення даної проблеми ? Відповідно до ст. 58 чинного Закону
«Про Регламент Верховної Ради України» за умови додержання засад діяльності такої
фракції можуть увійти народні депутати, обрані в одномандатних округах, які
реєструвалися кандидатами у народні депутати шляхом самовисування, або народні
депутати, які були висунуті політичною партією, що за результатами виборів не взяла
участь у розподілі депутатських мандатів.

Завдання 2.
Перерахуйте умови формування депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Відповідно до ст. 59 чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України»
1. Народний депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції
(депутатської групи).
2. Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови
Верховної Ради України не входять до складу депутатської фракції (депутатської
групи).
3. Народний депутат, який не увійшов до складу депутатської фракції, якого
виключено чи який вийшов із складу депутатської фракції, є позафракційним.
4. Позафракційні народні депутати можуть входити до складу депутатських
фракцій або об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів (далі - депутатська
група). Кількість осіб у депутатській групі не може бути меншою, ніж кількість осіб у
найменшій фракції, що сформована протягом першої сесії.
5. Депутатська група реєструється в Апараті Верховної Ради в порядку,
встановленому статтею 60 цього Регламенту.
6. Зареєстрована депутатська група має права депутатської фракції.
Які правові наслідки недотримання цих умов?
Розпуск фракції, дострокове припинення повноважень депутата.
Які органи чи посадові особи уповноважені слідкувати за їх дотриманням?
 Голова Верховної ради України

Завдання 3.
Проаналізуйте фракційну структуру чинної Верховної Ради України
Станом на сьогодні у Верховній Раді України дев'ятого скликання сформовано 5
фракцій: Фракція політичної партії «Слуга народу», Фракція політичної партії
«Опозиційна платформа — За життя», Фракція політичної партії «Всеукраїнське
об'єднання „Батьківщина“», Фракція політичної партії «Європейська Солідарність» та
Фракція політичної партії «Голос».
Чи усі народні депутати України поточного скликання Верховної Ради України є
членами фракцій?
 Відповідно до rada.gov.ua є 24 народні депутати, які не входять до складу жодної фракції
чи групи:
 Аксьонов Андрій Анатолійович
 Буймістер Людмила Анатоліївна
 Гриб Вікторія Олександрівна
 Деркач Андрій Леонідович
 Дмитрук Артем Геннадійович
 Довгий Олесь Станіславович
 Дубінський Олександр Анатолійович
 Іванісов Роман Валерійович
 Кондратюк Олена Костянтинівна
 Корнієнко Олександр Сергійович
 Лерос Гео Багратович
 Магера Сергій Васильович
 Магомедов Муса Сергоєвич
 Новинський Вадим Владиславович
 Разумков Дмитро Олександрович
 Савчук Оксана Василівна
 Світлична Юлія Олександрівна
 Соха Роман Васильович
 Стефанчук Руслан Олексійович
 Шевченко Євгеній Володимирович
 Шенцев Дмитро Олексійович
 Шпенов Дмитро Юрійович
 Юрченко Олександр Миколайович
 Яковенко Євген Геннадійович

Чи є конституційним невходження народного депутата України до жодної

парламентської фракції?
Відповідно до ч. 6 ст. 85 Конституції України
Повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі: 6) невходження
народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних
партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних
партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції; У разі невходження
народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних
партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних
партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження
припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу
відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого
рішення.

Завдання 4.
 Одна з партій, що подолала 5-тивідстоковий виборчий бар’єр за пропорційною
виборчою системою, не провела до ВРУ жодного з народних депутатів по мажоритарних
округах. В результаті цього, представниками інших парламентських партій виголошено
заяву про неможливість у такому разі створення даною партією депутатської фракції. Чи
обґрунтовані такі заяви ? Якщо так, наведіть норму, яка це підтверджує ?
Вважаю, що така заява може бути обґрунтована, якщо з цієї партії пройшло Б 15
депутатів, адже, якщо партія подолала бар’єр вона може бути представленою у
Верховній раді, але відповідно до Закону України про внесення змін до Регламенту
Верховної Ради України Внести до Регламенту Верховної Ради України (Відомості
Верховної Ради України, 2006 р., NN 23 - 25, ст. 202) такі зміни:
1) у статті 59:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції має
становити не менше ніж 15 народних депутатів";

Завдання 5.
Назвіть повний перелік осіб, які мають право звернутися з позовною заявою про дострокове
припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо
несумісності.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України. Право звернутися

з такою позовною заявою має Голова Верховної Ради України, Перший заступник або
заступник Голови Верховної Ради України.

Завдання 6.
Визначте правові підстави для гіпотетичного дострокового припинення повноважень
чинного парламенту з вказанням відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 90 Конституції України
Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України,
якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію
депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції;
2) протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не
сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть
розпочатися.
Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається
Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його
заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.
Повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених
після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України
попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання.
Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені
Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради
України або Президента України.
Відповідно до ст. 77 Конституції України
Позачергові вибори до Верховної Ради України призначаються Президентом України і
проводяться в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове
припинення повноважень Верховної Ради України.
Крім того, визначте точну дату наступних чергових виборів до Верховної Ради України.
Відповідно до ст. 81 Конституції України
Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі
дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради
України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

29 жовтня 2023 року

Завдання 7.
Деякі з народних депутатів України з об’єктивних причин не змогли взяти участь в урочистій
присязі на першому засіданні ВРУ нового скликання. Які правові наслідки такої ситуації ?
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про статус народного депутата України
Повноваження народного депутата починаються після складення ним присяги на
вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги
особистим підписом під її текстом.
Народний депутат не може брати участі у засіданнях Верховної Ради України та її
органів, а також здійснювати інші депутатські повноваження до того часу, поки він не
скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підписати
присягу має наслідком втрату депутатського мандата.
Присяга може бути складеною на наступному пленарному засіданні.

Завдання № 8.
Комітет з питань регламенту депутатської етики та організації роботи Верховної Ради
рекомендував парламенту позбавити нардепа Сергія Рудика можливості прийти на 5
пленарних засідань за сексистські висловлювання. Дослівно: «Комітет… рекомендував
парламенту без обговорення прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь
у п'яти пленарних засіданнях Верховної Ради України». Звернення до комітету надійшло від
глави партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка та МФО «Рівні можливості».
Йдеться про висловлювання члена депутатської групи «За майбутнє» Рудика у бік
народного депутата Мар’яни Безуглої та депутатки попереднього скликання Ірини Сисоєнко.
У січні 2021 року Рудик у Раді назвав Безуглу «дівчинкою, якій 32 роки», а потім
порівняв її виступ щодо реформи СБУ із виступом нардепки попереднього скликання Ірини
Сисоєнко, яка, за його словами, «дупля не різала в медицині». Пряма мова Рудика: «Мене
дивує, як і кожного в цьому залі, як дівчинка, якій 32 роки, яка ні дня не працювала в цій
структурі, закликає нас проголосувати за один з дуже важливих документів, які можуть
багато чого змінити».
На початку лютого нардепки вимагали, аби Рудик вибачився перед Безуглою,
натомість він заявив, що він не схильний до сексизму та завжди апелював до
професіоналізму, а не статі. Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун під час
виступу у Верховній Раді 2 лютого засудила сексистські висловлювання представника
депутатської групи «За майбутнє» Сергія Рудика.
Проаналізуйте ситуацію та дайте відповіді на такі питання:
1. Що таке депутатський індемнітет та які його межі?
Депутатський індемнітет — означає, що депутат не несе ніякої відповідальності за свої
рішення і висловлення у парламенті; Відповідно до ст. 80 Конституції України Народні
депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або
висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи
наклеп.
2. Як можна кваліфікувати дії народного депутат Сергія Рудика?
Можна кваліфікувати, як образу
3. До якого виду юридичної відповідальності можна притягнути народного депутат
Сергія Рудика?
Дисциплінарна відповідальність.
4. Яке рішення, на Вашу думку, повинна прийняти Верховна Рада України?
Відповідно до ч. 2-5 ст. 51 чинного Закону «Про Регламент Верховної Ради України»
Верховна Рада України відсторонить цього депутата на 5 пленарних засідань

Завдання № 9.
Народний депутат України Зеленов у міжсесійний період роботи Верховної Ради
України під час зустрічі з виборцями одержав інформацію про систематичні порушення
законів Головним управлінням Національної поліції у Львівській області. На сесії Верховної
Ради України народний депутат України Зеленов звернувся із депутатським запитом до
Начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області Голубого з
вимогою надати інформацію про порушення законодавства працівниками управління.
Попередньо депутатський запит був підтриманий у формі 227-ми підписів народних
депутатів України. Після того, як депутатський запит було заявлено з трибуни Верховної
Ради України його невідкладно направили Начальнику Головного управління Національної
поліції у Львівській області. Депутатський запит було оформлено на бланку народного
депутата України із зазначенням номера його посвідчення.
Начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Голубий,
попередньо ознайомившись із змістом надісланого депутатського запиту відмовився його
розглядати, посилаючись на те, що це не входить в його посадові обов’язки та на те, що на
запиті не має вихідного номера із Апарату Верховної Ради України.
Проаналізуйте ситуацію та дайте відповіді на такі питання:
1. Що таке депутатський запит?
Депутатський запит — вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету
Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної ради України, дати офіційну
відповідь з питання, віднесених до їх компетенції.
2. До кого може звернутися народний депутат України із депутатським запитом?
Відповідно до ст.86 Конституції України До Президента України, до органів Верховної
Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади
та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і
організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм
власності.
3. Чи потребує депутатський запит підтримки голосів народних депутатів України?
Відповідно до ч.34 ст.85 Конституції України  прийняття рішення про направлення запиту
до Президента України на вимогу народного депутата України, групи народних депутатів
України чи комітету Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією
третиною від конституційного складу Верховної Ради України;
4. Які порушення закону допущені у даному випадку та наскільки вмотивованою є
позиція начальника управління?
Відповідно до ч. 2 ст.86 Конституції України Керівники органів державної влади та органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити
народного депутата України про результати розгляду його запиту.

Джерела для підготовки

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України : Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. Відомості

Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141 (зі змінами).
2. Виборчий кодекс України : Кодекс, Закон від 19 грудня 2019 року № 396-IX. Відомості
Верховної Ради України. 2020. № 7, 8, 9. Ст. 48 (зі змінами).
3. Про вибори народних депутатів України : Закон України 17 листопада 2011 року №
4061-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 10-11. Ст. 73 (Закон втратив чинність,
крім положень щодо організації та проведення проміжних виборів і заміщення народних
депутатів України, обраних у загальнодержавному виборчому окрузі, повноваження яких
достроково припинені, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних
депутатів України).
4. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України від 10.02.2010 № 1861-VI.
Відомості Верховної Ради України. 2010. № 14-15, № 16-17. Ст. 133 (зі змінами).
5. Про статус народного депутата України : Закон України від 21.11.1992 № 2790-XII.
Відомості Верховної Ради України. 1993. № 3. Ст. 17 (зі змінами).
6. Про комітети Верховної Ради України : Закон України від 04.04.1995 № 116/95-ВР.
Відомості Верховної Ради України. 1995. № 19. Ст. 134 (зі змінами).
7. Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України :
Закон України від 19.12.2019. № 400-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 27. Ст.
174.
8. Положення про Апарат Верховної Ради України. Затверджено Розпорядженням Голови
Верховної Ради України від 20 листопада 2014 р. № 734.URL :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734/14-%D1%80%D0%B3
9. Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України
дев’ятого скликання : Постанова Верховної Ради України від 29.08.2019 № 1003. URL :
https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/179756.html
10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у
відповідність із Законом України "Про внесення змін до статті 80 Конституції України
щодо недоторканності народних депутатів України": Закон України від 18.12.2019 № 388-
IX.

Акти КСУ:

1. Справа за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне

тлумачення положень частин першої, третьої статті 80 Конституції України, частини
першої статті 26, частин першої, другої, третьої статті 27 Закону України «Про статус
народного депутата України» та за конституційним поданням Міністерства
внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення частини третьої статті
80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про
гарантії депутатської недоторканності) : Рішення Конституційного Суду України №
12-рп/2003 від 26 червня 2003 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-
03#n54
2. Справа за конституційними поданнями Верховного Суду України та Служби безпеки
України щодо офіційного тлумачення статті 86 Конституції України та статей 12, 19
Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити
 народних депутатів України) : Рішення Конституційного Суду України № 4-рп/99 від
19 травня 1999 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-99
3. Справа за конституційним поданням Генеральної прокуратури України щодо
офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України та статей 12, 19
Закону України «Про статус народного депутата України» (справа про запити
народних депутатів України до прокуратури) : Рішення Конституційного Суду
України № 4-рп/2000 від 11 квітня 2000 р. URL :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-00
4. Справа за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо
офіційного тлумачення положень статті 86 Конституції України, також частини
другої статті 15 та частини першої статті 16 Закону України «Про статус народного
депутата України» (справа про запити і звернення народних депутатів України до
органів дізнання і досудового слідства) : Рішення Конституційного Суду України №
4-рп/2002 від 20 березня 2002 р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-02
5. Справа за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне
тлумачення положень частини другої статті 84, пункту 34 частини першої статті 85,
частини першої статті 86, статті 91 Конституції України, частин другої, третьої,
четвертої статті 15 Закону України «Про статус народного депутата України» (справа
про направлення запиту до Президента України) : Рішення Конституційного Суду
України № 16-рп/2003 від 14 жовтня 2003 р. URL :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v016p710-03
6. Справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента
України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та
призначення позачергових виборів»: Рішення КСУ від 20.06.2019 № 6-р/2019