1. Конституція Республіки Болгарія 1991 р.

і Конституція Республіки
Польща 1997 р.
ПОЛЬЩА 1997:
- писаний нормативно-правовий акт, що існує в формальному
значенні. В ній є преамбула та тринадцять розділів.
- В нй зазначено, що Польща є соціальною, демократичною, правовою
і децентралізованою державою.
- за способом внесення змін і доповнень конституція є жорсткою.
Варто зазначити, що до Конституції Республіки Польща поправки вносили
двічі і стосувалися вони статусу людини. Так, в 2006 році у ст. 55
запроваджено положення щодо можливість екстрадиції громадянина
Польщі на вимогу іншого державного чи міжнародного судового органу у
зв'язку з діянням за кордоном, яке є злочином як за кордоном, так і в
Польщі. Зокрема, поправка дозволила екстрадицію на підставі
європейського ордера на арешт. У 2009 році до ст. 99 Конституції був
включений пункт 3 щодо розширення цензів пасивного виборчого
законодавства. Так, особа, засуджена до покарання у вигляді позбавлення
волі за скоєння умисного злочину, не може бути обрана до Сейму чи
Сенату.
- унітарна парламентська республіка

БОЛГАРІЯ 1991:
- Діюча Конституція Республіки Болгарія була прийнята VII
Великими народним зборами 12 липня 1991р. та представляє собою
достатньо невеликий за обсягом документ, який складається з
преамбули, десяти розділів, а також перехідних і прикінцевих
положень, що повинні створити умови для забезпечення
ефективного функціонування органів публічної влади.
- Народні збори можуть змінювати і доповнювати усі приписи
Конституції, за винятком тих, що входять в компетенцію Великих
народних зборів. Конституція визначає також досить складну
процедуру внесення поправок до інших положень Основного
Закону.
- За весь час дії Конституції Республіки Болгарія 1991 року поправки
до неї вносилися декілька разів.
- унітарна парламентська республіка
2. Конституційно-правовий статус особи в Республіці Польща та
Республіки Болгарія
ПОЛЬЩА:
Конституція Польщі закріплює кпсо в розділі 2 Конституції.
В Польщі ліберально - соціальна модель прав і свобод людини.
В Конституції закріплюються:
- Загальні принципи
- Особисті свободи і права
- Політичні свободи і права
- Економічні, соціальні, культурні права
- Свободи, права й обов’язки людини та громадянина
- Обов’язки
БОЛГАРІЯ:
Конституція Болгарії закріплює кпсо в розділі 1 Конституції.
В Болгарії ліберально - соціальна модель прав і свобод людини.
У той же час, на практиці ситуація з забезпеченням конституційних прав і
свобод людини, зокрема в Болгарії залишається непростою. Основними
проблемами є відсутність незалежної судової влади, надмірне
застосування сили правоохоронними органами, обмеження прав
національних меншин і порушення свободи слова. Зокрема, серйозною
проблемою для Болгарії є порушення права на справедливий судовий
захист. Згідно з доповіддю Європейського Суду з прав людини за останні
роки суд зареєстрував близько 100 подібних справ. Причому в більшості з
них йдеться про порушення розумних термінів розгляду справи у суді та
відсутність повноцінного доступу до послуг адвоката.

3. Вищі органи державної влади Республіки Польща та Республіки

Болгарія.
ПОЛЬЩА:
ПАРЛАМЕНТ:
Законодавчу владу в Польщі здійснює Сейм(нижня) і Сенат(верхня).
- СЕЙМ:
Складається з 460 депутатів, обраних на 4 роки. В Сейм може бути обрано
громадянина польщі(21р). Члени Сейму називаються депутатами. Разом із
законотворчою діяльністю Сейм здійснює контроль за Радою Міністрів у
таких формах: усні запити, інтерпеляція, вотум довіри, конструктивний
вотум недовіри.
- СЕНАТ:
Сенат складається з 100 сенаторів, обираються на 4 роки. . Вибори
проводяться по воєводствам, яки виконують функцію виборчих округів.
Від двох найбільш великих воєводств обираються по три сенатори, а від
інших – по два.

Сейм і Сенат на термін повноважень обирають з свого складу Маршалів,

віце-маршалів, постійні, надзвичайні і слідчі комісії. Палати Парламенту в
законодавчому процесі мають нерівний статус, оскільки відповідно до
Конституції Сейм володіє пріоритетом в законодавчому процесі, реалізує
контроль за діяльністю Ради Міністрів, вирішує питання про оголошення
війни і укладення миру. Сейм розглядає проект закону в трьох читаннях.
Закон, постановлений Сеймом, Маршал Сейму передає в Сенат. Сенат
протягом 30 днів з дня передачі закону може прийняти його без змін,
постановити про поправки або про відхилення його в цілому. Якщо Сенат
протягом 30 днів з дня передачі закону не прийме відповідної постанови,
закон вважається прийнятим в редакції, прийнятій Сеймом. Разом із
законотворчою діяльністю Сейм здійснює контроль за Радою Міністрів у
таких формах: усні запити, інтерпеляція, вотум довіри, конструктивний
вотум недовіри

ПРЕЗИДЕНТ:
Президент Республіки Польща є верховним представником Республіки
Польща і гарантом безперервності державної влади. Президент обирається
Нацією шляхом загальних, рівних, безпосередніх виборів строком на п'ять
років за мажоритарною системою в два тури. Президентом Республіки
Польща може бути обраний польський громадянин, який досяг 35
років і повною мірою користується виборчими правами на виборах в
Сейм .
Маршал Сейму тимчасово, до обрання нового Президента, виконує
обов'язки Президента у випадку:
1) смерті Президента;
2) відмови Президента від посади;
3) підтвердження недійсності виборів Президента;
4) визнання Національними Зборами стійкої нездатності Президента
виконувати обов’язки за станом здоров'я постановою, прийнятою
більшістю не менше як 2/3 голосів від законної кількості членів
Національних Зборів;
5) звільнення Президента від посади в порядку імпічменту
Президент Республіки видає офіційні акти, які для своєї дійсності
вимагають підпису Голови Ради Міністрів, який внаслідок підписання
акту несе відповідальність перед Сеймом

РАДА МІНІСТРІВ:
Рада Міністрів проводить внутрішню і зовнішню політику Республіки
Польща, керує урядовою адміністрацією. Рада Міністрів складається з
Голови Ради Міністрів, віце-голів і міністрів. Президент Республіки
пропонує Сейму кандидатуру на посаду Голови Ради Міністрів, який, у
свою чергу, пропонує склад Ради Міністрів. Президент призначає Голову
Ради Міністрів разом з іншими членами Ради Міністрів протягом 14 днів з
дня першого засідання Сейму або ухвалення відставки попередньої Ради
Міністрів і приймає присягу членів новопризначеної Ради Міністрів.
Голова Ради Міністрів протягом 14 днів з дня його призначення подає в
Сейм програму діяльності Ради Міністрів з проханням надати йому вотум
довіри. Постанову про вотум довіри Сейм ухвалює абсолютною більшістю
голосів в присутності не менш половини законної кількості депутатів.
Голова Ради Міністрів:
- представляє Раду Міністрів;
- керує роботою уряду; - видає розпорядження;
- забезпечує здійснення політики Ради Міністрів і визначає способи її
реалізації;
- координує і контролює роботу членів Ради Міністрів;
- здійснює нагляд за територіальним самоврядуванням;
- є начальником по службі для працівників урядової адміністрації

КОНСТИТУЦІЙНИЙ ТРИБУНАЛ:
Конституція каже, що Суди та Трибунали є владою, відособленою і
незалежною від інших гілок влади. У Республіці Польща органом
конституційного контролю є Конституційний Трибунал. Конституційний
Трибунал складається з 15 суддів, обраних індивідуально Сеймом на 9
років з числа фахових юристів. Повторне обрання в склад Трибуналу не
допускається. Голова і віце-голова Конституційного Трибуналу
призначається Президентом Республіки з числа кандидатів, поданих
Загальними зборами суддів Конституційного Трибуналу. До
Конституційного Трибуналу мають право звертатися Президент
Республіки, Маршал Сейму, Маршал Сенату, Голова Ради Міністрів, група
чисельністю не менш 50 депутатів, або 30 сенаторів, Перший Голова
Верховного Суду, Голова Вищого Адміністративного Суду, Генеральний
Прокурор, Уповноважений з громадянських прав, Всепольська Судова
Рада, виконавчі органи одиниць територіального самоврядування,
всепольскі органи професійних союзів, церкви і інші віросповідні органи і
ін.
КВАЗІСУДОВА МОДЕЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

БОЛГАРІЯ:
НАРОДНІ ЗБОРИ:
Вказівка на «парламентське правління» має на меті не визначити
конкретну модель республіканської форми правління, а підкреслити
заснування єдиного органу законодавчої влади, що є представником і
виразником суверенної волі народу.
Народні збори складаються з 240 народних представників. Термін
повноважень Народних зборів – 4 роки.
Народні обранці володіють вільним мандатом та діють на основі
Конституції та законів згідно зі своєю совістю та переконаннями (ст.67).
Народні представники не можуть виконувати іншу державну службу або
займатися іншою діяльністю (ст.68). На депутатів Народних зборів
розповсюджується індемнітет, тобто народні представники не можуть
бути притягнуті до кримінальної відповідальності за висловлені ними
думки і за голосування у Народних зборах, а також вони мають право на
винагороду за свою професійну діяльність (статті 69, 71). Варто зазначити,
що у Республіці Болгарія в 2006 р. була проведена третя реформа
Конституції 1991 р., в результаті якої імунітет депутатів Народних зборів
зазнав значного обмеження (ст. 70). По-перше, якщо раніше депутатська
недоторканність знімалася лише у випадку скоєння тяжкого злочини, то
зараз – за будь-який злочин, що міститься в обвинувальному акті. По-
друге, для порушення кримінальної справи письмовий дозвіл депутата не
потрібний. По-третє, депутат може за власною ініціативою відмовитися
від імунітету. У такому випадку згода Народних зборів щодо судового
переслідування не потрібна. Крім того, з самого початку депутати
Народних зборів не володіють імунітетом від адміністративної
відповідальності.
Народні збори відносяться до групи парламентів з відносно
обмеженою компетенцією, оскільки вирішення певних питань
віднесено до відання Великих народних зборів, а також Народні збори
передають низку повноважень Європейському Союзу (ст. 85, ч. 9).
Безумовно, основним напрямом роботи Народних зборів є
законотворчість. Так, ст. 84 вказує, що Народні збори приймають,
змінюють, доповнюють і скасовують закони.

ПРЕЗИДЕНТ:
Глава держави не входить до ні до однієї з трьох гілок влади –
законодавчої, виконавчої і судової, адже покликаний забезпечувати їх
взаємодію. Оскільки президент має право звернутися до народу і
Народних зборів, він має статус об'єднувача нації та представника
інтересів Республіки в міжнародних відносинах. Президентом може бути
обраний болгарський громадянин за народженням, який досяг 40 років, що
відповідає умовам обрання народних представників, і останні п'ять років
проживає в країні. Президент і віце-президент можуть бути переобрані на
ту ж посаду ще на один термін.
Президент Республіки Болгарія володіє широким колом
представницьких повноважень: 1) укладає міжнародні договори; 2) за
пропозицією Міністерської ради призначає і звільняє з посади глав
дипломатичних представництв і постійних представників Республіки
Болгарія при міжнародних організаціях, а також приймає акредитаційні та
відкличні грамоти іноземних дипломатичних представників у країні; 3)
нагороджує орденами та медалями; 4) надає болгарське громадянство і
позбавляє його;
До установчих повноважень глави держави можна віднести наступні:
1) призначати дати проведення виборів до Народних зборів, депутатів
Європарламенту від Болгарії та органів місцевого самоврядування; 2)
визначати дату проведення національного референдуму, коли про це є
рішення Народних зборів; 3) за пропозицією Міністерської ради
затверджувати зміни кордонів та центрів адміністративно-територіальних
одиниць;
МІНІСТЕРСЬКА РАДА:
Відповідно до статей 105 і 106 цього розділу Міністерська рада:
1) здійснює керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою країни;
2) забезпечує громадський порядок і національну безпеку;
3) здійснює загальне керівництво державною адміністрацією і Збройними
силами;
4) керує виконанням державного бюджету;
5) організовує використання державного майна;
6) інформує Народні збори щодо зобов'язань Республіки, які виходять із
членства Болгарії в Європейському Союзі;
7) звітує перед Народними зборами про участь у розробці актів ЄС.
Правовими формами здійснення Міністерською радою повноважень є
постанови, розпорядження і рішення, які видаються на основі і на
виконання законів (ст. 114).
формування Міністерської ради починається з консультацій, які президент
проводить з парламентськими групами Народних зборів. Після цих
консультацій президент доручає кандидату на посаду міністра-голови від
найбільшої за чисельністю парламентської групи сформувати уряд.
Членами уряду, можуть бути болгарські громадяни, що відповідають
умовам обрання народних представників, тобто досягли 21 року, не
перебувають під опікою і не відбувають покарання у вигляді позбавлення
волі (ст.101). Конституція не тільки не вимагає, щоб вони були народними
представниками, а й встановлює, як відзначалося, що повноваження
народного представника, обраного міністром, припиняються на той час,
поки він є міністром. Крім того, на них поширюється принцип
несумісності посад та діяльності, встановлений для народних
представників, а Народними зборами можуть бути встановлені для них і
додаткові обмеження (ст. 113).

КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД:
Конституційний суд має свій власний бюджет (ст. 3. Закону).
Конституційний суд складається з 12 суддів, з яких 1/3 обирається
Народними зборами, 1/3 призначається президентом і 1/3 обирається на
загальних зборах суддів Верховного касаційного суду і Верховного
адміністративного суду. Термін дії мандата суддів Конституційного суду
дев'ять років. Склад Конституційного суду оновлюється кожні три роки
від кожної квоти. На посади суддів Конституційного суду обираються
юристи з високими професійними і моральними якостями та з юридичним
стажем не менше 15 років. Становище члена Конституційного суду
несумісне з представницьким мандатом, державною чи громадською
посадою, з членством у політичних партіях чи профспілках або із
здійсненням підприємницької, торговельної, або іншої оплачуваної
професійної діяльності. Не допускається повторне обрання на посаду
члена Конституційного суду.
Порівняно з іншими країнами, де запроваджений спеціалізований
орган конституційного контролю, повноваження Конституційного
суду досить значні (ст. 149 Конституції, ст. 12 Закону). Так,
Конституційний суд:
1) дає обов'язкове тлумачення Конституції;
2) виносить рішення за позовами про встановлення неконституційності
законів та інших актів Народних зборів і президента;
3) вирішує спори про компетенцію між Народними зборами, президентом і
Міністерською радою, а також між органами місцевого самоврядування та
центральними виконавчими органами;
4) виносить рішення про відповідність укладених Республікою Болгарія
міжнародних договорів до їх ратифікації Конституції, а також про
відповідність законів загальновизнаним нормам міжнародного права та
міжнародним договорам, в яких Болгарія є стороною;
5) виносить рішення по спорах про конституційність політичних партій і
об'єднань;
6) виносить рішення по спорам про законність виборів президента і віце-
президента, а також народних представників;
7) виносить рішення за звинуваченнями, висунутими Народними зборами
проти президента і віце-президента;
8) встановлює обставини дострокового припинення повноважень
президента (ст. 97 Конституції) і приймає відставку президента.

АВСТРІЙСЬКА МОДЕЛЬ КОНСТИТУЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ

4.Конституційні принципи політико-територіального устрою та статус
місцевих органів влади у Болгарії та Польщі.
ФОТО СКИНУЛА