Конституційне право

Реферат на тему:
Повноваження та діяльність народних депутатів України
 Зміст
Вступ.............................................................................................................................3
Загальна характеристика правового статусу народного депутата України. Права
та обов’язки народного депутата України...............................................................5
Форми роботи народного депутата у Верховній Раді України...............................6
Взаємовідносини народного депутата з виборцями................................................9
Взаємовідносини з іншими суб'єктами...................................................................10
Висновки....................................................................................................................13
Список використаної літератури.............................................................................15

2
 Вступ
Актуальність теми. Парламент — загальнодержавний представницький
орган законодавчої влади, який у механізмі публічної влади визначає основні
напрями зовнішньої та внутрішньої політики, бере участь у формуванні
державного апарату та здійснює контроль за діяльністю уряду та управління.
Парламент України є пріоритетним органом у системі органів державної влади
України, першим серед рівних 1.
Він здійснює законодавчу владу, бере участь у формуванні виконавчих і
судових органів, є загальним представництвом народу і виражає його волю, має
різнобічні відносини з іншими органами державної влади та з суб'єктами
політичної системи: політичними партіями, громадськістю. асоціація тощо
Найважливішим структурним елементом будь-якого парламенту у світі є
депутат як представник певної нації, який виконує свої функції на професійній
основі, бере участь у законотворчій діяльності, у громадському житті,
підтримує активне спілкування з виборцями та має номер інших. функції.
Народні депутати України є ключовими фігурами в політичній системі
країни. Їх обирають громадяни для представлення своїх інтересів у Верховній
Раді, найвищому законодавчому органі України 2.
Повноваження народних депутатів ґрунтуються на Конституції України
та Законі України "Про статус народного депутата України". До них належать:
 Законодавча діяльність: розробка, внесення та прийняття законів;
 Формування та контроль над діяльністю Уряду: участь у
формуванні Уряду, контроль за його діяльністю;
 Бюджетний процес: затвердження Державного бюджету України;
 Здійснення контрольних функцій: контроль за діяльністю органів
виконавчої влади;
 Представництво інтересів виборців: сприяння вирішенню проблем
виборців;
 Участь у міжнародній діяльності: участь у роботі міжнародних
парламентських організацій.

3
 Об’єктом дослідження є відносини з громадськістю у сфері забезпечення
функціонування парламентаризму в зарубіжних країнах у рамках статусу
депутата. Предметом дослідження є депутатство в Україні.
Мета нашого дослідження – здійснити правовий аналіз статусу депутата в
Україні, а також запропонувати шляхи вдосконалення правового статусу та
діяльності народного депутата.
Зазначена мета зумовила постановку таких завдань дослідження:
1) визначити правове регулювання та особливості статусу народного
депутата України;
2) характеризує повноваження та організацію роботи народного депутата
України.

4
Загальна характеристика правового статусу народного депутата України.
Права та обов’язки народного депутата України
Народний депутат України – це не просто посада, це особливий правовий
статус, що визначає права, обов'язки та гарантії діяльності особи, обраної для
представництва інтересів народу у Верховній Раді 2.
Основні елементи правового статусу народного депутата:
 Представницький мандат: народний депутат є представником
Українського народу, уповноваженим ним здійснювати законодавчі та інші
повноваження.
 Незалежність: депутат вільний у своїй діяльності та не може бути
притягнутий до відповідальності за висловлені ним думки або позицію.
 Недоторканність: депутат не може бути затриманий, арештований
або притягнутий до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.
 Депутатська імунітет: депутат не може бути звільнений з роботи
або переведений на іншу роботу без його згоди.
 Право на матеріальне забезпечення: депутату гарантується
заробітна плата, пенсія та інші соціальні виплати.
 Право на депутатську діяльність: депутат має право на вільне
висловлення думки, на отримання інформації, на участь у роботі Верховної
Ради та її органів, на звернення до органів державної влади та місцевого
самоврядування 2.
Обов'язки народного депутата:
 Дотримуватися Конституції та законів України.
 Виконувати свої повноваження в інтересах Українського народу.
 Звітувати перед виборцями про свою діяльність.
 Брати участь у роботі Верховної Ради та її органів.
 Дотримуватися правил депутатської етики 2.
Правовий статус народного депутата України гарантується Конституцією
та законами України. Він необхідний для того, щоб депутат мав можливість

5
вільно та ефективно виконувати свої повноваження, представляти інтереси
народу та сприяти розвитку України 2.
Важливо зазначити, що правовий статус народного депутата не є
привілеєм. Це набір прав та обов'язків, які покликані забезпечити ефективну
роботу парламенту та захист інтересів Українського народу.
Депутатська діяльність – це відповідальна та складна робота, яка
потребує від народних депутатів високого рівня професіоналізму,
компетентності та відданості справі.
Форми роботи народного депутата у Верховній Раді України
Розглянемо основні форми роботи народного депутата:
1. Законодавча діяльність:
Депутат бере участь у розробці, внесенні та прийнятті законів. Це
включає ініціювання законопроектів, співпрацю з іншими депутатами та
експертами, участь у комітетських слуханнях та голосування за законопроекти.
Законодавча діяльність – це один з найважливіших напрямків роботи
депутата Верховної Ради України (ВРУ) 2.
Вона включає в себе:
 Ініціювання законопроектів: депутат має право самостійно або у
співавторстві з іншими депутатами, а також з представниками наукових та
громадських організацій розробляти та вносити на розгляд ВРУ законопроекти.
 Участь у роботі комітетів. Після внесення законопроекту він
направляється до одного з 20 профільних комітетів ВРУ. Депутат, який
ініціював законопроект, бере участь у роботі комітету над
його доопрацюванням 2.
 Обговорення законопроектів. Законопроекти обговорюються на
засіданнях ВРУ у першому, другому та третьому читаннях. Депутати
висловлюють свою думку щодо законопроекту, та вносять пропозиції та правки
в нього.
 Голосування за закони. Після того, як було проведено обговорення
законопроекту, його виносять на голосування. Для його прийняттс необхідно,

6
щоб за нього проголосувала більшість голосів від конституційного складу ВПУ
(226 осіб) 2.
Важливо зазначити, що законодавча діяльність депутата ВРУ – це процес
тривалий та багатоетапний.
 Депутату необхідно мати знання з права, політики, економіки та
інших сфер, щоб розробити якісний законопроект.
 Він має вміти переконувати інших депутатів у необхідності прийнят
тя законопроекту.
 Депутату також необхідно взаємодіяти з представниками громадськ
ості, експертами та ЗМІ 2.
2. Представницька діяльність.
Представницька діяльність – це важливий напрямок роботи депутата
Верховної Ради України (ВРУ).
Вона включає в себе:
 Звітність перед виборцями: Депутат зобов'язаний регулярно звітува
ти перед виборцями про свою діяльність.
 Зустрічі з виборцями: Депутат має проводити зустрічі з виборцями,
щоб спілкуватися з ними, вислуховувати їхні проблеми та пропозиції.
 Вирішення проблем виборців: Депутат має допомагати виборцям у
вирішенні їхніх проблем 2.
Депутат ВРУ може здійснювати представницьку діяльність:
 На особистих зустрічах з виборцями;
 Під час проведення прийомів громадян;
 У ході роботи з зверненнями виборців;
 Під час участі у заходах, які проводяться на окрузі 2.
Від того, як депутати виконують свою роботу з представництва інтересів
виборців, залежить рівень довіри до влади та стан демократії в Україні.
3. Міжнародна діяльність:

7
 Депутат бере участь у роботі міжнародних парламентських організацій,
співпрацює з парламентами інших країн, сприяючи розвитку міжнародних
відносин.
Вона включає в себе:
 Співпраця з парламентами інших країн. Депутат ВРУ може брати у
часть у роботі міжпарламентських організацій, таких як Парламентська Асамбл
ея Ради Європи, Парламентська Асамблея ОБСЄ, Міжпарламентський Союз.
 Участь у міжнародних заходах. Депутат ВРУ може брати участь у м
іжнародних конференціях, форумах, семінарах.
 Зустрічі з іноземними дипломатами. Депутат ВРУ може зустрічатис
я з іноземними дипломатами, щоб обговорювати питання, які цікавлять Україну
.Депутат ВРУ може здійснювати міжнародну діяльність:
 У складі офіційних делегацій. Депутат ВРУ може входити до склад
у офіційних делегацій, які відвідують інші країни.
 Під час роботи з міжнародними організаціями. Депутат ВРУ може с
півпрацювати з міжнародними організаціями, такими як ООН, ЄС, НАТО.
 У ході особистих контактів. Депутат ВРУ може встановлювати особ
исті контакти з колегами з інших країн 2.
4. Інші форми роботи:
Депутат може брати участь у роботі фракцій та груп, звертатися до
органів державної влади та місцевого самоврядування.
Окрім законодавчої, представницької та міжнародної діяльності, депутат
ВРУ може брати участь у інших формах роботи:
 Робота депутата у фракціях та групах.
Депутати об'єднуються у фракції та групи за політичними переконаннями.
 Звернення депутата до органів державної влади. Депутат має право
звертатися до органів державної влади із пропозиціями, запитами та скаргами.
 Участь у заходах.Депутат може брати участь у заходах, які проводя
ться на його окрузі, а також в інших регіонах України 2.

8
  Отримання інформації. Депутат маж право отримувати інформацію
від органів державної влади.
 Здійснення інших повноважень.
Депутат може здійснювати інші повноваження, які не суперечать Конституції т
а законам України.
Важливо зазначити, що всі форми роботи народного депутата України
взаємопов'язані та взаємодоповнюють одна одну. Ефективна робота депутата
можлива лише за умови комплексного та системного підходу до виконання
своїх повноважень 2.
Законодавча діяльність є однією з найважливіших форм роботи
народного депутата. Саме через прийняття законів депутат може впливати на
розвиток країни, вирішувати актуальні проблеми суспільства та захищати права
та інтереси громадян.
Представницька діяльність не менш важлива, адже вона дозволяє
депутату зберегти зв'язок з виборцями, розуміти їхні потреби та проблеми, а
також звітувати про свою роботу.
Міжнародна діяльність стає все більш актуальною в умовах глобалізації.
Депутат, який бере участь у роботі міжнародних парламентських організацій та
співпрацює з парламентами інших країн, може сприяти розвитку міжнародних
відносин, захисту інтересів України на світовій арені та залученню інвестицій
2.
Інші форми роботи депутата також відіграють важливу роль. Участь у
роботі фракцій та груп дозволяє депутату об'єднати зусилля з іншими
депутатами для досягнення спільних цілей. Звернення до органів державної
влади та місцевого самоврядування дає можливість депутату
Взаємовідносини народного депутата з виборцями
Взаємовідносини народного депутата з виборцями – це двосторонній
зв'язок, який ґрунтується на взаємній довірі та співпраці.

9
 З одного боку, депутат зобов'язаний звітувати перед виборцями про свою
діяльність, враховувати їхні думки та пропозиції при прийнятті рішень, а також
сприяти вирішенню їхніх проблем.
З іншого боку, виборці мають право контролювати діяльність депутата,
оцінювати його роботу та висловлювати свою думку щодо його рішень.
Важливі аспекти взаємовідносин:
 Зустрічі з виборцями: Депутат має регулярно зустрічатися з
виборцями, щоб звітувати про свою діяльність, отримувати від них пропозиції
та зауваження, а також спілкуватися з ними на актуальні теми.
 Звернення виборців: Депутат має забезпечити доступність для
виборців та оперативно реагувати на їхні звернення.
 Інформаційна робота: Депутат має інформувати виборців про свою
діяльність, про прийняті закони та інші важливі події.
 Громадська активність: Депутат має заохочувати виборців до участі
в громадському житті, до прийняття рішень, що стосуються їхнього життя 2.
Ефективні взаємовідносини між депутатом та виборцями мають значний
вплив на розвиток демократії в країні.
Вони дозволяють збільшити рівень довіри до влади, поліпшити якість
прийняття рішень та підвищити відповідальність депутатів перед виборцями.
Взаємовідносини з іншими суб'єктами
Взаємовідносини народного депутата з іншими суб'єктами можна
поділити на такі основні групи:
1. Взаємовідносини з виборцями:
 Зустрічі з виборцями. Народний депутат зобов'язаний регулярно
зустрічатися з виборцями, щоб звітувати про свою роботу, а також отримувати
від них пропозиції та зауваження.
 Прийом громадян. Народний депутат зобов'язаний регулярно
приймати громадян для особистого спілкування та вирішення їхніх проблем.

10
  Інформування виборців. Народний депутат зобов'язаний
інформувати виборців про свою роботу через засоби масової інформації, а
також на власному веб-сайті 2.
2. Взаємовідносини з органами державної влади:
 Внесення законопроектів. Народний депутат має право вносити на
розгляд Верховної Ради України законопроекти та інші пропозиції щодо
законів.
 Участь у роботі Верховної Ради України. Народний депутат
зобов'язаний брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради України, а
також у роботі комітетів та фракцій.
 Звернення до органів державної влади. Народний депутат має право
звертатися до органів державної влади з запитами, пропозиціями та
зауваженнями.
3. Взаємовідносини з органами місцевого самоврядування:
 Співпраця з органами місцевого самоврядування. Народний депутат
зобов'язаний співпрацювати з органами місцевого самоврядування з метою
вирішення проблем, що стосуються його округу 2.
 Звернення до органів місцевого самоврядування. Народний депутат
має право звертатися до органів місцевого самоврядування з запитами,
пропозиціями та зауваженнями.
4. Взаємовідносини з політичними партіями:
 Членство в політичній партії. Народний депутат може бути членом
політичної партії.
 Діяльність у політичній партії. Народний депутат може брати
участь у діяльності політичної партії, якщо це не суперечить його депутатській
діяльності.
5. Взаємовідносини з громадськими організаціями:
 Співпраця з громадськими організаціями. Народний депутат
зобов'язаний співпрацювати з громадськими організаціями з метою вирішення
проблем, що стосуються його округу.

11
  Звернення до громадських організацій. Народний депутат має право
звертатися до громадських організацій з запитами, пропозиціями та
зауваженнями.
6. Взаємовідносини з засобами масової інформації:
 Інформування про свою роботу. Народний депутат зобов'язаний
інформувати засоби масової інформації про свою роботу.
 Співпраця з засобами масової інформації. Народний депутат
зобов'язаний співпрацювати з засобами масової інформації.
Важливо зазначити, що народний депутат є самостійним у своїй
діяльності і не підзвітний жодним органам, окрім виборців.

12
 Висновки
Обраний відповідно до чинного законодавства та уповноважений ним
представник Українського народу у Верховній Раді України, народний депутат
України протягом строку повноважень здійснює повноваження, що
забезпечують участь у законотворчій діяльності та інші функції Верховної Ради
України.
Парламентарі обираються на основі загального, рівного і прямого
виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки.
Кандидатом у народні депутати може бути: громадянин України, який на день
виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу, проживає в Україні
протягом останніх п’яти років, не має судимості за вчинення кримінальних
правопорушень. умисний злочин (судимість має бути знята або погашена в
установленому законом порядку); є дієздатним (не визнаний судом
недієздатним). Внутрішнє законодавство наділяє народних депутатів широкими
повноваженнями та встановлює систему гарантій депутатської діяльності.
Держава гарантує необхідні умови для ефективного здійснення депутатом
своїх депутатських повноважень. Верховна Рада України та державні органи,
підприємства, установи та організації незалежно від форм власності і
підпорядкування забезпечують умови для виконання депутатом його
повноважень, а об'єднання громадян та їх органи допомагають йому в цьому.
Отже, виходячи з вищевикладеного, пільги мають становити не систему
гарантій діяльності депутатів, а умови та основу для успішної реалізації
депутатами своїх прав та обов’язків. Як уже зазначалося, народний депутат має
право на недоторканність.
Основою депутатської недоторканності є конституційне право кожної
людини на свободу та особисту недоторканність. Ця загальна конституційна
норма поширюється і на депутата, але як уповноважений представник народу
він має додаткові права, які гарантують недоторканність депутата. Це означає,
що народні депутати України не можуть бути притягнуті до політичної
відповідальності без згоди Верховної Ради України.

13
 Одним із основних елементів правового статусу народного депутата
України є політична відповідальність, важливість якої підкреслюється тим, що
вона виступає обмежувальним і регулюючим фактором перевищення та
абсолютизації гарантій депутатської діяльності. Народний депутат може бути
притягнутий до політичної відповідальності лише за письмовою згодою самого
депутата або за згодою Верховної Ради України.
Також закон визначає наявність цих згод як на політичну
відповідальність, арешт, так і на застосування заходів адміністративного
стягнення, які виносяться в суді. Тому пріоритетною ознакою українського
парламенту, як органу законодавчої влади, є єдність, винятковість,
універсальність у системі органів і структурі державної влади, що зумовлено
головним чином унітарним характером нашої держави, її внутрішня структура.

14
 Список використаної літератури
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. [Електронний ресурс] //
Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
2. Закон України «Про статус народного депутата України» від 17
листопада 1992 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua.
3. Закон України «Про комітети Верховної ради України» від 4 квітня
1995 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.
4. Повноваження та форми діяльності народного депутата України та
їх удосконалення. Робоча програма спеціального курсу для студентів за
напрямом підготовки 6:03.0401 право, спеціальність «Правознавство
08.06.01.01»: Львів, 2016. - 25 с.
5. Журнал Верховної Ради України «Віче». [Електронний ресурс] /
Режим доступу: http://www.viche.info/
6. Державне управління / за заг. ред. чл.-кор. НАН України В. С.
Загорського, доц. А. В. Ліпенцева. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2015. – 246 c.

15