Контрольна робота

1
1. Політична партія — це зареєстроване згідно з Законом України «Про політичні
партії в Україні» добровільне об'єднання громадян — прихильників певної
загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння
формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших
політичних заходах.
Вибори — передбачена конституціями та законами переважної більшості держав форма
прямого народовладдя, яка полягає в тому, що шляхом голосування формуються
представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).
Місце́ве самоврядува́ння — право та змога територіальних громад як безпосередньо,
так і через представницькі органи місцевого самоврядування в межах закону
здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які
належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.Це право
здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням
на основі прямого, рівного, загального виборчого права й які можуть мати підзвітні
їм виконавчі органи.
2. Основні принципи демократії:політична свобода, рівноправність громадян
виборність органів держави і постійний контакт із ними населення, поділ влади
прийняття рішень за волею більшості при обов'язковому дотриманні прав меншості,
плюралізм.
Ознаки правової держави: верховенство закону, поділ влади, правовий захист
особи, юридична рівність громадянина й держави.
Основними принципами виборчого права у більшості країн є: Вибори є вільними.
Людина сама вирішує йти їй на вибори чи ні, ніхто її не може примусити. Небажання
громадян брати участь у виборах має назву — абсентеїзм.
2
1.Б
2.В
3.Г
4.Б
5.Г
6.В
7.Б
8.1)В
2)А
3)Б
4)Д
3

1. Загальна характеристика суверенітету

Відрізняють дві сторони державного суверенітету (Ж.Боден). Внутрішню: виражає
верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших організацій у
політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і
юрисдикцію усередині країни в межах усієї державної території. Внутрішній
суверенітет називають ще законодавчим суверенітетом, оскільки він припускає право
законодавчої влади видавати закони.

Зовнішню: виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного

права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у
внутрішньодержавні справи ззовні.

У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначені такі
ознаки державного суверенітету України:

1) верховенство (інакше: прерогатива влади) — відсутність іншої вищої суспільної

влади на території країни: державна влада може скасувати, визнати недійсним будь-
який прояв усякої іншої суспільної влади;
2) самостійність — можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні
за дотримання норм національного та міжнародного права;

3) повнота (інакше: універсальність) — поширення державної влади на всі сфери

державного життя, на все населення і громадські організації країни;

4) неподільність влади держави в межах її території — одноособовість влади в цілому

і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову;
безпосереднє здійснення владних велінь по їх каналах;

5) незалежність у зовнішніх відносинах — можливість самостійно приймати рішення

ззовні країни за дотримання норм міжнародного права і поважання суверенітету інших
країн;

6) рівноправність у зовнішніх відносинах — наявність у міжнародних відносинах таких

прав і обов'язків, як й у інших країн.

До зазначених ознак суверенітету слід додати: 7) невідчужуваність — означає, що

держава не може передавати свою владу будь-кому.

2.Громадська активність

1)Організоване громадянське суспільство дещо відстає у реагуванні від неформальних

рухів та громадських ініціатив — є більш реактивним, ніж проактивним.

Українці невисоко оцінють розвиток громадянського суспільства в Україні. 10%

називають його розвиток високим, за даними опитування Фонду «Демократичні
ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Більше 85% не є членами жодних громадських об’єднань.

За останні 5 років стабільним є показник щодо волонтерської діяльності. Упродовж

останнього року близько 12% займалися волонтерством.

2)Впливовість

Після Революції Гідності відбулося різке підвищення можливості громадських

організацій впливати на ухвалення рішень влади. Хоча цей вплив почав повільно
знижуватись.

Серед ефективних способів впливу на владу експертне опитування показало:

- активна взаємодія з засобами масової інформації (71%)

- утворення сильних об’єднань (асоціацій, рухів) громадських організацій (63%)

- звернення до світової спільноти, міжнародних організацій (60%)

- публічне обговорення (круглі столи, слухання) нагальних суспільних проблем (58%)

- делегування представників громадських організацій на державні посади (в уряді,

міністерствах, органах місцевого самоврядування тощо) (54%).

3)Проблеми та виклики
За результатами останнього опитування експертів (192 представники різних
громадських організацій), є 2 конкретні проблеми громадського сектору:

Створення «кишенькових» громадських організацій (при органах влади, партіях,

олігархах) – 75%
Залежність діяльності громадських інституцій від донорів («від гранту до гранту») –
68%.
Серед інших суттєвих проблем називають слабкий зв’язок громадських організацій із
громадою (54%), відсутність солідарності, конфліктність, нездатність знаходити
порозуміння (50%), амбіційність при відсутності потрібного рівня кваліфікації та
знань, небажання вчитися (47%).

Організації мають обмежений доступ до ресурсів і, відповідно, низький рівень

інвестицій. Фінансова життєздатність ОГС значно не змінилась в останні роки. Досі
більше фокусу на внутрішньо переміщених особах і діяльності, що повязана з
пом’ягшенням наслідків конфлікту на сході України.

Лише деякі донори покривають адміністративні чи непрямі витрати організацій

громадянського суспільства, що впливає на фінансову стабільність організацій. Так
Європейська Комісія (ЄК) дозволяє 7% від витрат на програму використовувати на
адміністративні затрати— за даними Індексу сталості розвитку організацій
громадянського суспільства України за 2016 рік (дослідження БФ «Творчий центр ТЦК»)

Іншою важливою перешкодою для громадських організацій у дослідженні Форум НДО в

Україні назвали професійне вигорання (41% з опитаних ГО). Часто робота в
громадському секторі пов'язана з постійним стресом. Тож навіть маленьким
організаціям слід приділяти час на активності із запобігання професійному вигоранню
всередині колективу.