Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут» імені І.Сікорського

Факультет інформатики та обчислювальної техніки

Лабораторна робота № 1-5

ВИВЧЕННЯ ОБЕРТАЛЬНОГО РУХУ ТВЕРДОГО ТІЛА

Виконав:
студент групи ІО-13
Гаджігасанлі Сахіл Джамал Огли

Київ-2022
 Лабораторна робота № 1-5

Обертальний рух твердого тіла

Мета роботи: визначення кінематичних характеристик обертального руху,

знаходження моменту інерції тіла, що обертається навколо закріпленої осі;
визначення моменту сил тертя, діючих при обертальному русі тіла. 

Короткі теоретичні відомості. 

Тіло, відстані між частинками якого не змінюються з часом, називається

абсолютно твердим. Будь-який складний рух абсолютно твердого тіла можна
уявити, як сукупність простих рухів: поступального і обертального. 
Поступальним рухом твердого тіла називають такий рух, при якому кожна
лінія, що з'єднує дві будь-які точки тіла, переміщується паралельно самій собі. При
поступальному русі переміщення всіх точок тіла за будь-який проміжок часу
однаково, отже, всі точки тіла мають в даний момент часу однакові швидкості ⃗v і
прискорення a⃗ .
Обертальним рухом називається такий рух, при якому траєкторії всіх точок
тіла є концентричними колами з центром на одній прямій, що називається віссю
обертання. 
При обертанні тіла навколо нерухомої осі всі частинки тіла здійснюють
плоский рух, тобто переміщуються в паралельних площинах. Лінійні швидкості та
прискорення різних частинок тіла різні, причому, чим далі від осі обертання, тим ці
характеристики більші за величиною. 
Обертання тіла характеризується кутовим переміщенням φ⃗ , кутовою
швидкістю ⃗
ω і кутовим прискоренням . Кутове переміщення та кутова швидкість

однакові для всіх частин тіла при його обертанні навколо нерухомої осі. Зміна
dω
кутової швидкості характеризується величиною кутового прискорення ε : ε= dt

Можна показати, що лінійна ⃗v і кутова ⃗

ω швидкості, тангенціальне a⃗ та

кутове ε⃗ прискорення пов'язані між собою співвідношеннями:

де r⃗ радіус-вектор, проведений від миттєвого центра кривизни траєкторії до частинки. 
Довільний рух твердого тіла описується двома рівняннями.
Перше рівняння:

(1)
де m , ⃗
ac - маса тіла і прискорення його центру мас; - сума всіх зовнішніх сил, що

діють на тіло. Таким чином, перше рівняння за своїм змістом - це рівняння руху
центру мас тіла: центр мас тіла рухається як матеріальна точка, маса якої
дорівнює масі всього тіла, а діюча сила – геометричній сумі всіх зовнішніх сил,
які діють на тіло. 
Якщо тіло рухається тільки поступально, то для опису його руху цього рівняння
досить . 
Друге рівняння - основне рівняння динаміки обертання твердого тіла
відносно нерухомої осі z – має вигляд:

(2)
де ⃗L – момент імпульсу твердого тіла і ⃗
M – сума моментів всіх зовнішніх сил, що

діють на тіло відносно центру мас. Це рівняння по своїй суті є рівнянням моментів
в системі центру мас (або С-системі): похідна по часу від моменту імпульса
механічної системи відносно нерухомої точки дорівнює головному моменту
відносно тієї ж точки всіх зовнішних сил, які діють на систему. 
Якщо тіло обертається відносно нерухомої осі z, то для опису його руху досить
рівняння (2). 
Причиною, що викликає обертальний рух тіла, є наявність моментів сил, що
діють на тіло. Результат дії моменту сил залежить від точки прикладання сили. 
Моментом сили ⃗F відносно нерухомої точки О називається осьовий
вектор ⃗
M , який дорівнює векторному добутку радіус-вектора r⃗ , 

проведеного з точки О в точку прикладання сили ⃗F , на саму цю силу: ⃗

M =[⃗r ⃗
F]
 Вектор момента сили ⃗F відносно нерухомої точки О – це псевдовектор
(аксіальний вектор), його напрямок збігається з напрямком поступального руху
правого гвинта при обертанні його в напрямку від
вектора r⃗ до вектора ⃗F (співпадає з вектором τ⃗ , на рис 5.1 спрямован до нас). 

Модуль моменту сили дорівнює: M =Fr sin sin α , де α – кут між

векторами ⃗F та r⃗ ;d=rsinα – плече сили , яке дорівнює довжині перпендикуляра, що
опущений із точки О на лінію дії сили ⃗F (рис.5.2.). Моментом сили відносно
нерухомої осі z називається скалярна величина⃗
M z , яка дорівнює проекції на цю

вісь вектора моменту сили відносно довільної точки О осі z (рис. 5.2). 
Інерційні властивості тіл, що обертаються, тобто здатність тіл чинити опір спробам
змінити швидкість їх обертального руху, в тому числі і спробам надати їм
обертального руху, характеризують моментом інерції. 
Моментом інерції системи відносно осі z називається величина I z , яка
дорівнює сумі добутків мас mi матеріальних точок, що утворюють систему, на
квадрат відстані r i від кожної з матеріальних точок до даної осі:
I z =∑mi r 2i

У випадку неперервного разподілу маси знаходження момента інерції

зводиться до обчислення інтеграла: . I z =∫ r 2 dm
Момент інерції тіла залежить не тільки від його маси, а й від розподілу маси
щодо осі обертання. При складній формі поверхні, що обмежує тіло або при
нерівномірному розподілі густини тіла аналітичний розрахунок моменту інерції
може бути достатньо складним завданням. 
Однак експериментальне визначення моменту інерції твердого тіла здійснюється
досить просто, що і буде продемонстровано в даній лабораторній роботі. 

Експериментальна установка 

Принципову схему установки (маятник Обербека) показано на рис.5.3. 

 Вона складається з чотирьох стрижнів S і двох шківів з радіусами R1 та R2,
що закріплені на спільній горизонтальній осі. По стрижням можуть
переміщуватися та закріплятися в потрібному положенні чотири (по одному на
кожний стрижень) вантажі однакової маси m . За допомогою вантажа маси m,
0

закріпленого на кінці намотаного на один із шківів нитки, маятник приводиться у

рух. Поступальний рух вантажу маси m описується другим законом Ньютона в
проекції на напрямок y:
mg−T =ma (3)
Модуль прискорення вантажу a пов'язаний з висотою ℎ, на яку був піднятий
вантаж, і часом t його руху співвідношенням:
2
at
h=
2

Якщо вважати нитку нерозтяжною, то модулі прискорення |⃗a| вантажу і

тангенціального прискорення a τ точок поверхні шківа будуть однаковими. Тоді
a
проекція кутового прискорення ε на вісь обертання маятника дорівнює: ε = r

Рис.5.4.
 На хрестоподібний маятник при його обертанні діють моменти сил, що
створюються силою натягу ⃗T (рис. 5.4) і силою тертя в осі маятника (на малюнку не
показана). Сила тяжіння m ⃗g маятника і сила ⃗F p реакції його опор (підшипників)
моментів сил щодо осі обертанняне не створюють.

Виберемо напрямок z , що збігається з віссю обертання і спрямований на нас.

Тоді рівняння руху маятника в проекціях на цей напрямок 
буде мати вигляд: 
M + M тр=Iε(4)

де M =T ' r – проекція моменту сили натягу нитки; r – радіус шківа; M тр – проекція

моменту сили тертя; I – момент інерції маятника відносно осі обертання, ε –
проекція кутового прискорення на цю вісь.

При опусканні вантажу його потенційна енергія переважно переходить в

кінетичну енергію системи вантаж-маятник, а частина енергії при цьому
витрачається на здійснення роботи проти сили тертя. Тому для моменту часу, коли
вантаж досягне крайнього нижнього положення, буде справедливо наступне
рівняння: 

mgh=E k + M тр φ (5)

де mgh – потенційна енергія вантажу на висоті h; Ek – кінетична енергія 

обертального руху маятника в зазначений вище момент часу (кінетична енергія
вантажу в цей момент дорівнює нулю); M тр φ – робота проти сили тертя; φ – повний
кут повороту маятника (виражений у радіанах).

Після того як вантаж опуститься з висоти ℎ, хрестоподібний маятник буде

продовжувати обертатися, і нитка почне намотується на шків, а вантаж почне
підніматися. В результаті цього він піднімиться на максимальну висоту h1 ( h1< h).
Висота визначиться за законом збереження і перетворення енергії наступним
виразом:
Ek =mg h1+ M тр φ 1(6)
де φ 1 - повний кут повороту маятника при підйомі вантажу на висоту h1.З огляду на
зв'язок лінійного і кутового переміщень: ℎ = rφ та h1 =r φ1. Тоді з рівнянь (5) і (6)
знаходимо:
mgr ( h−h 1) mgr ( x 4−x 0 )
M тр= = (7)
h+h1 2 x3 −(x 0 + x 4 )

Рішення системи рівнянь (3) - (4) і рівняння (7) з урахуванням співвідношення

│T '│ = │T ''│ дає вираз для моменту інерції I маятника щодо осі обертання:

2 g∆ t2
I =m r ( 2
−1) (8)
2 ( √ x 2−x 0−√ x 1−x 0 )

Цей вираз дозволяє знайти момент інерції маятника спираючись на

експериментально виміряні параметри. 

Порядок виконання вимірювань та розрахунків 

1.Встановити вантажі m0 в середнє положення, размістивши їх на однакових

відстанях від осі таким чином, щоб маятник знаходився в положені байдужої
рівноваги. В цьому стані маятник, приведений в обертальний рух, щоразу буде
зупиняться в новому положенні, і його зупинка не буде супроводжуватися
коливаннями навколо положення рівноваги. 
2. Нитку намотують на вал шківа радиуса r =R1 виток до витка. Записують
величину радіуса R1 та першого вантажа m=m1 в таблицю 5.1 ( якщо викладач не
скаже інакше, то вважати що R1=0,0225 м). 

3. Занести в таблицю 5.1 координату x 0 , з якого починається рух вантажа m0

(при виконанні завдання положення х0 не змінююється!) 

4. Занести в табл.5.1 координати положень верхнього та нижнього датчиків: x 11

та x 2, відповідно. 

5. Відпустити вантаж m1 та виміряти значення x 31 - максимальної

позначки, до якої опускається вантаж m1 під час руху, та значення х41 − позначки, до
якої підіймається вантаж при обертанні маятника в один бік. 
Одночасно з цим, виміряти час t 11 , проходження між позначками x 11
та x 2. 
Результати записати до табл. 5.1.

6. Для такого положення датчиків вимірювання провести тричі (i = 3).

7. Обчислити значення α 1 i, β 1 i та I z 1, M z 1 :

8. Розрахувати середнє значення <α 1 > < β1 >, < I 1> < M тр>
9. Змінити положення верхнього датчика x 11 на x 12 (рекомендується змінювати
x 1 i з кроком 3 см).

Записати значення x 12 в табл.5.1.

10. Провести вимірювання часу t 12 руху вантажу між x 12 та x 2 та значення x 32
(максимальної позначки, до якої опускається вантаж m під час руху) та x 42
(координату позначки, до якої підіймається вантаж при обертанні маятника в один
бік).
Результати записати до табл. 5.1.

11. Повторити вимірювання для такого положення датчика x 12 тричі.

12. Обчислити значення α 2 i, β 2 i та I z 2, M z 2

Знайти середнє значення <α 2 > < β 2 >, < I 2> < M тр 2>

13. Знову змінити положення верхнього датчика на x 13 . 

14. Тричі провести вимірювання часу t ii та координат максимального

опускання x 3 i і позначки, до якої підіймається вантаж при обертанні маятника в
один бік x 4 i. 

Результати вимірювань занести в табл. 5.1. 

15. Обчислити значення α 3 i, β 3 i та I z 3, M z 3

 Знайти середнє значення <α 3 > < β 3 >, < I 3> < M тр 3>

16. Змінити вантаж: замість вантажа m1 поставити другий вантаж m2.

Записати значення m2 в табл.5.1. 

17. Зробити вимірювання згідно пп. 3-12 для вантажа m2.

Результати записати в табл. 5.1. 

18. Нитку намотати на вал шківу радіусу r =R2 виток до витка.

Записати величину радіуса R2 в табл.5.2 (якщо викладач не скаже 2 

інакше, то вважати що R2=0,0625 м). 

19. Зробити вимірювання за пунктами 3-17, записуючи результати вимірювань

в табл. 5.2.

Таблиця 5.1
n i r-м m-г x0 - м x1 - м x2 - м x3 - м x4 - м Δt - с ani βni <an> <βn > I zin <Izn> Mтрі <Mтрn>
0,01756
1 0,46 0,068 4,178 0,0155 0,6896 0,0010
0,01757 0,0176
1 2 0,05 0,46 0,064 4,18 0,0155 0,6890 0,0155 0,6890 0,0009 0,0009
0,01759
3 0,46 0,065 4,182 0,0155 0,6883 0,0009
0,02388
1 0,46 0,12 3,645 0,0114 0,5074 0,0018
0,02407 0,0242
2 2 55 0 0,1 0,46 0,14 3,66 0,0113 0,5032 0,0113 0,5009 0,0022 0,0019
0,02462
3 0,46 0,12 3,701 0,0111 0,4921 0,0018
0,03382
1 0,46 0,16 3,218 0,0081 0,3583 0,0026
0,03416 0,0340
3 2 0,15 0,46 0,164 3,234 0,0080 0,3548 0,0080 0,3562 0,0026 0,0026
0,03409
3 0,46 0,163 3,231 0,0080 0,3554 0,0026
0,0225 0,35
0,02161
1 0,46 0,052 3,372 0,0238 1,0587 0,0014
0,02169 0,0217
4 2 0,05 0,46 0,05 3,378 0,0237 1,0549 0,0238 1,0558 0,0013 0,0013
0,02171
3 0,46 0,051 3,38 0,0237 1,0537 0,0013
0,03026
1 0,46 0,13 2,985 0,0170 0,7565 0,0038
0,03018 0,0302
5 2 104 0 0,1 0,46 0,11 2,981 0,0171 0,7586 0,0171 0,7582 0,0031 0,0033
0,03014
3 0,46 0,11 2,979 0,0171 0,7596 0,0031
0,03623
1 0,46 0,158 2,423 0,0142 0,6320 0,0048
0,03674 0,0366
6 2 0,15 0,46 0,157 2,44 0,0140 0,6232 0,0141 0,6256 0,0047 0,0047
0,03683
3 0,46 0,157 2,443 0,0140 0,6217 0,0047
 Таблиця 5.2
x1 - x2 - x3 -
n i r-м m-г x0 - м x4 - м Δt - с ani βni <an> <βn > I zin <Izn> Mтрі <Mтрn>
м м м
0,0386
1  0,46  2,234 0,0030
0,075 0,0543 0,8683
0,0383 0,0384
1  2  0,05  0,46  2,227 0,0545 0,8714 0,0029 0,0029
0,072 0,0546 0,8738
0,0384
3  0,46  2,229 0,0028
0,07 0,0545 0,8722
0,0527
1  0,46  1,953 0,0112
0,23 0,0398 0,6362
0,0524 0,0526
2  2  55  0  0,1  0,46  1,946 0,0399 0,6382 0,0126 0,0117
0,25 0,0401 0,6408
0,0526
3  0,46  1,951 0,0112
0,23 0,0398 0,6375
0,0463
1  0,46  1,358 0,0155
0,29 0,0453 0,7243
0,0464 0,0466
3  2  0,15  0,46  1,36 0,0450 0,7201 0,0147 0,0147
0,28 0,0451 0,7222
0,0470
3  0,46  1,368 0,0140
0,27 0,0446 0,7138
0,0625  0,35 
0,0463
1  0,46  1,782 0,0048
0,064 0,0853 1,3647
0,0462 0,0463
4  2  0,05  0,46  1,781 0,0852 1,3637 0,0048 0,0047
0,064 0,0854 1,3662
0,0464
3  0,46  1,785 0,0045
0,061 0,0850 1,3601
0,0536
1  0,46  1,435 0,0200
0,22 0,0737 1,1785
0,0549 0,0541
5  2  104  0  0,1  0,46  1,451 0,0730 1,1682 0,0188 0,0196
0,21 0,0720 1,1526
0,0539
3  0,46  1,438 0,0200
0,22 0,0733 1,1735
0,0721
1  0,46  1,233 0,0265
0,27 0,0549 0,8786
0,0730 0,0728
6  2  0,15  0,46  1,241 0,0544 0,8702 0,0293 0,0270
0,29 0,0542 0,8673
0,0733
3  0,46  1,243 0,0251
0,26 0,0540 0,8645

m2
≈1,89
m1

I 1=0,0176 ; I 2=0,0242; I 3=0,0340 (m=0,055 kg )

I ' 1=0,0217 ; I ' 2=0,0302 ; I ' 3=0,0366 (m=0,104 kg)

' ' '

I1 I2 I3
≈ 1,23 ≈ 1,25 ≈ 1,08
I1 I2 I3

I 1=0,0384 ; I 2=0,0526; I 3=0,0466 (m=0,055 kg )

I ' 1=0,0463; I ' 2=0,0541 ; I ' 3=0,0728 (m=0,104 kg)

I '1 I '2 I '3

≈ 1,2 ≈ 1,04 ≈ 1,56
I1 I2 I3

R2
≈ 2,78
R1
 I 1=0,0176 ; I 2=0,0242; I 3=0,0340 ( R=0,0225)

I ' 1=0,0384 ; I ' 2=0,0526 ; I ' 3=0,0466 ( R=0,0625)

' ' '

I1 I2 I3
≈ 2,19 ≈ 2,17 ≈ 1,36
I1 I2 I3

m = const (m = 0,104)

R2
≈ 2,78
R1

I 1=0,0217 ; I 2=0,0302 ; I 3=0,0366 ( R=0,0225)

I ' 1=0,0463; I ' 2=0,0541 ; I ' 3=0,0728 ( R=0,0625 ¿

' ' '

I1 I2 I3
≈ 2,14 ≈ 1,79 ≈ 1,99
I1 I2 I3

m2
≈1,89
m1

M 1=0,0009 ; M 2=0,0019 ; M 3=0,0026 (m=0,055 kg )

M ' 1=0,0013 ; M ' 2=0,0033 ; M ' 3=0,0047 (m=0,104 kg)

' ' '

M1 M2 M3
≈1,44 ≈1,72 ≈1,82
M1 M2 M3

m2
≈1,89
m1

M 1=0,0029 ; M 2=0,0117 ; M 3=0,0147 (m=0,055 kg )

M ' 1=0,0047 ; M ' 2=0,0196 ; M ' 3=0,0270 (m=0,104 kg)

' ' '

M1 M2 M3
≈1,62 ≈1,68 ≈1,82
M1 M2 M3

R2
≈ 2,78
R1
 M 1=0,0009 ; M 2=0,0019 ; M 3=0,0026 ( R=0,0225 ¿

M ' 1=0,0029 ; M ' 2=0,0117 ; M ' 3=0,0147 ( R=0,0625 ¿

' ' '

M1 M2 M3
≈3,08 ≈ 6,02 ≈5,67
M1 M2 M3

R2
≈ 2,78
R1

M 1=0,0013 ; M 2=0,0033 ; M 3=0,0047 (R=0,0225)

M ' 1=0,0047 ; M ' 2=0,0196 ; M ' 3=0,0270 ( R=0,0625 ¿

' ' '

M1 M2 M3
≈3,48 ≈5,88 ≈5,67
M1 M2 M3

Висновок: протягом виконання даної лабораторної роботи я розрахував середні

значення моментів інерції, залежності та теоретичні розрахунки у ході
дослідження практичного експерименту. При кожному x похибки мінімальні, отже,
чітка прямопропорційность спостерігається згідно з теор. основою.

Відповіді на контрольні питання

1. Що називається кутовою швидкістю і кутовим прискоренням? Як
визначається напрямок вектора кутової швидкості, кутового прискорення?

Кутова́ шви́дкість — відношення зміни кута при обертанні до відрізку часу, за

який ця зміна відбулася.

Обертання тривимірного твердого тіла описується вектором кутової швидкості,

який визначається через похідні від ортів i' , j' ,k ' жорстко зв'язаної з тілом системи
координат:

У випадку обертання плоского тіла навколо перпендикулярної до площини тіла осі

вектор кутової швидкості направлений вздовж цієї осі.
Кутове прискорення — похідна від кутової швидкості по часу.

У випадку одновісного обертання, кутове прискорення перпендикулярне до

площини обертання.

2. Що таке момент сили відносно деякої точки? Куди він спрямований?

Моме́нт си́ли — векторна фізична величина, що дорівнює векторному

добутку радіус-вектора, проведеного від заданої точки (відносно якої він
розраховується) до точки прикладення сили, на вектор цієї сили. Момент сили є
мірою зусилля, спрямованого на обертання тіла.

3. Що таке момент сили відносно закріпленої осі?

Моментом сили ⃗F  відносно осі називається проекція вектора моменту сили ⃗

M 0 (⃗
F 0) 

відносно центра O  на довільну вісь   , що проходить через цей центр

5. Що таке момент інерції тіла відносно закріпленої осі? Від чого залежить

момент інерції?

Момент інерції тіла відносно осі дорівнює сумі добутків елементарних

мас тіла на квадрати їх віддалей від осі обертання.
В загальному випадку значення моменту інерції об'єкта залежить від його
форми та розподілу маси в об'ємі: чим більше маси сконцентровано далі від
центра мас тіла, тим більшим є його момент інерції. Також його
значення залежить від обраної осі обертання.

6. Що називається моментом сили відносно осі обертання? Як визначається

напрямок моменту сили?

Момент сиили — векторна фізична величина, що дорівнює векторному

добутку радіус-вектора, проведеного від заданої точки (відносно якої він
розраховується) до точки прикладення сили, на вектор цієї сили. Момент
сили є мірою зусилля, спрямованого на обертання тіла.

7. Дайте найбільш загальну характеристику основного закону динаміки

обертального руху.

Похідна за часом від моменту кількості руху механічної системи відносно

нерухомої щодо інерціальної системи відліку точки або центру інерції
системи дорівнює головному моменту відносно тієї ж точки всіх зовнішніх
сил, прикладених до системи.

8. Дайте порівняльну характеристику обертального і поступальному рухам,

їх основним кинематическим і динамічними характеристиками, а також

рівнянь і способам їх рішення.

Поступальним рухом твердого тіла називають такий рух, при якому кожна лінія,
що з'єднує дві будь-які точки тіла, переміщується паралельно самій собі. При
поступальному русі переміщення всіх точок тіла за будь-який проміжок часу
однаково, отже, всі точки тіла мають в даний момент часу однакові швидкості ⃗v і
прискорення a⃗ .
Обертальним рухом називається такий рух, при якому траєкторії всіх точок тіла є
концентричними колами з центром на одній прямій, що називається віссю
обертання. 
При обертанні тіла навколо нерухомої осі всі частинки тіла здійснюють плоский
рух, тобто переміщуються в паралельних площинах. Лінійні швидкості та
прискорення різних частинок тіла різні, причому, чим далі від осі обертання, тим ці
характеристики більші за величиною. 
Обертання тіла характеризується кутовим переміщенням φ⃗ , кутовою швидкістю ⃗
ωі

кутовим прискоренням . Кутове переміщення та кутова швидкість однакові для всіх

частин тіла при його обертанні навколо нерухомої осі. Зміна кутової швидкості
dω
характеризується величиною кутового прискорення ε : ε= dt

9-10. Опишіть пристрій приладу Обербека і його роботу. Вкажіть, які

величини, що описують роботу приладу Обербека, є векторними, а які
скалярними.

Ідеальна машина Обербека має наступну конструкцію: на горизонтальну вісь

насаджена втулка, вільно обертається з двома взаємно-перпендикулярними
стрижнями. До стержнів симетрично прикріплені вантажі. З втулкою поєднаний
шків з ободом, який слугує для намотування нитки, на яку підвішується вантаж.

Машина Обербека починає свою роботу з опускання вантажів підвішених на нитці

під дією сили тяжіння. Сила натягу нитки створює крутний момент, який
приводить в прискорене обертання вантажі на стрижнях.

Після того, коли вантаж повністю опуститься на всю довжину нитки, нитка почне
знову намотуватись на обід шківа під дією вантажів на стрижнях, які обертаються
за інерцією

Потім на певній висоті вантаж разом зі стрижнями припиняє свій рух і знову
починається його рух вниз. Внаслідок втрати механічної енергії під дією сил тертя і
опору, процес опускання і піднімання вантажу повторюється послідовно
зменшуючи висоту піднімання вантажу.

Внаслідок закону збереження енергії в роботі машини Обербека потенційна енергія

тіла в полі сили тяжіння  перетвориться на кінетичну енергію обертових вантажів і
непотрібні втрати енергії на тертя .

11. Поясніть висновок розрахункової формули для моменту інерції вантажу.

Експерементальна установка (абзац 5 – 9)

12. Вкажіть джерела втрат енергії в приладі Обербека.

 При опусканні вантажу його потенційна енергія переважно переходить в
кінетичну енергію системи вантаж-маятник, а частина енергії при цьому
витрачається на здійснення роботи проти сили тертя. Тому для моменту часу, коли
вантаж досягне крайнього нижнього положення, буде справедливо наступне
рівняння: 
mgh=E k + M тр φ

13. Як впливають на точність вимірювань моменту інерції неоднакові

значення відстаней, на яких закріплюються тіла на стрижнях хрестовини?

14. При яких умовах сила натягу нитки і сила тяжіння вантажу рівні?

Якщо вважати нитку нерозтяжною, то модулі прискорення |⃗a| вантажу і

тангенціального прискорення a τ точок поверхні шківа будуть однаковими. Тоді
a
проекція кутового прискорення ε на вісь обертання маятника дорівнює: ε = r

Рис.5.4.
На хрестоподібний маятник при його обертанні діють моменти сил, що
створюються силою натягу ⃗T (рис. 5.4) і силою тертя в осі маятника (на малюнку не
показана). Сила тяжіння m ⃗g маятника і сила ⃗F p реакції його опор (підшипників)
моментів сил щодо осі обертанняне не створюють.

15. Запишіть основне рівняння динаміки обертального руху з урахуванням

сил тертя.

16. Від чого залежить момент інерції і який його вплив на обертальний

рух?

В загальному випадку значення моменту інерції об'єкта залежить від його форми та

розподілу маси в об'ємі: чим більше маси сконцентровано далі від центра мас тіла,
тим більшим є його момент інерції. Також його значення залежить від обраної осі
обертання.