Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Фізико-математичний факультет

Лабораторна робота № 1-1

Вивчення теорії обробки результатів

вимірювань у фізичній лабораторії на
прикладі математичного маятника

Виконав:
студент групи ІО-13
Гаджігасанлі Сахіл Джамал Огли

Київ-2022
 Лабораторна робота № 1-1
Вивчення теорії обробки результатів вимірювань
у фізичній лабораторії на прикладі
математичного маятника
Мета роботи: набути навичок побудови гістограми, вивчити обробку результатів
прямих вимірів.
Прилади та пристрої: математичний маятник, секундомір.
1.1. Теоретичні відомості
Маятник - тверде тіло, яке коливається під дією сили тяжіння навколо нерухомої
точки або осі (є математичний та фізичний маятники)
Математичний маятник - ідеалізована система, що складається з
невагомої й нерозтяжної нитки довжини l, на якій підвішена
матеріальна точка масою m , що може коливатися відносно точки
підвісу О. Достатньо коректним наближенням до математичного
маятника служить невелика важка куля, підвішена на довгій тонкій
малорозтяжній нитці.
За малих кутів відхилення від положення рівноваги і при
настільки малому терті, що ним можна знехтувати, математичний
маятник здійснює гармонічні коливання, період яких визначається
довжиною l маятника та прискоренням вільного падіння g :

T =2 π
√ l
g
Період коливань маятника може бути обчислений за формулою або виміряний
дослідним шляхом за допомогою годинника. Вимірювання періоду коливань
математичного маятника за допомогою секундоміра – це прямі вимірювання.
Найкращім наближення до істинного можна одержати, вимірявши період декілька
разів і визначивши середнє значення періоду T . Ступінь наближення оцінюють,
обчисливши похибки.
Вимірювання - послідовність експериментальних операцій для знаходження
фізичної величини, що характеризує об’єкт чи явище. Виміряти – порівняти
вимірювану величину з іншою, однорідною з нею величиною, прийнятою за еталон.
 Прямий вимір - шукану величину знаходять безпосередньо за дослідними
даними.
Непрямий вимір - остаточну відповідь на запитання знаходять через відомі
залежності між фізичною величиною, що нас цікавить, і величинами, які можна
отримати експериментально за допомогою прямих вимірювань.
Абсолютна похибка даного вимірювання x - різниця між її виміряним значенням
x i та істинним значенням цієї величини: ∆ x i=x i−x

У досліді істинне значення вимірюваної величини x невідомо наперед, тому

абсолютну похибку відносять до середнього значення x : ∆ x i=x i− ⟨ x ⟩ .
Мірою відносного відхилення знайденого значення фізичної величини від
істинного (або ж середнього) значення є відносна похибка.

δ=|∆xx|
Грубі похибки (промахи) виникають в результаті недбалості або неуважності
експериментатора. Випадкові похибки виникають через різні причини, дія яких різна в
кожному з дослідів, вони не можуть бути передбачені заздалегідь. Систематичні
похибки з’являються внаслідок хибного методу вимірювання, несправності приладів
тощо. Один з видів систематичних похибок – похибки приладів.
Питання про усунення чи зменшення систематичних похибок різного роду є
досить складним, тому у кожному випадку розв’язується окремо.
Із скінченого числа вимірювань неможливо точно знайти істинне (або
теоретичне середнє) значення вимірюваної величини x. Завдання вимірювання –
оцінити величину x, тобто вказати інтервал значень, до якого із заданою ймовірністю
довіри α (іноді α – коефіцієнт надійності) потрапляє вимірювана величина x.
Коефіцієнт Стьюдента залежить від імовірності довіри α та числа вимірів n.
 1.2. Опис установки та метод вимірювання
Установка є важкою кулею, яка підвішується на малорозтяжному дроті, довжина
якого набагато більша за розміри кулі. Час вимірюють електронним секундоміром з
точністю до 0,001 с. Вимірюючи час Δ i t п’яти повних коливань, значення періоду
коливань отримуємо за формулою:
∆ ti
T i=
5

1.3. Послідовність виконання роботи

1. Підготувати таблиці.
2. Привести маятник у коливний рух. Секундоміром виміряти час п’яти
коливань, записати результат з точністю до 0,01 с в табл.1.1.
Виконати 50 таких вимірювань.
Одержані результати також записати в перші 50 рядків таблиці 1.2.
3. Виконати ще одну серію з 50-ти вимірювань; дані заносити до табл.1.2,
починаючи з рядка 51.
4. Записати дані про секундомір:  (ціна поділки) = 0,01 c
1.4. Обробка результатів вимірювань
1. Розрахувати з точністю до 0,001 с період коливань для кожного з 50-ти
вимірювань. Результати розрахунків занести до табл. 1.1.
2. Обчислити середнє значення періоду і занести його в таблицю.
n

∑ Ti
⟨ T ⟩= i=1
n
3. Обчислити відхилення кожного значення періоду від середнього значення
∆ T i=T i− ⟨ T ⟩ та його квадрат. Результати занести в таблицю.

4. Дії з пунктів 1 – 3 виконати для даних таблиці 1.3. Усі розрахунки вести з
точністю до 0,001 с.
5. За даними таблиць 1.1 та 1.3 підрахувати ∆ ni кількість відхилень ∆ T i , які
попадають у вузькі інтервали рівної ширини 0,01 с, від –0,10 с до +0,10 с. Одержані
значення занести до таблиць 1.2 (50 вимірювань) та 1.4 (100 вимірювань)
 6. Підрахувати відносну кількість значень i ∆ ni /ni , що потрапили до кожного з
інтервалів (1,2,3, ...20.), розділивши ∆ ni табл. 1.2 на n = 50, а ∆ ni табл. 1.4 на n = 100.
Результати занести до табл. 1.5.
7. Побудувати гістограми для серій з 50-ти і 100-та вимірювань. На вертикальній
осі гістограми відкладається значення i ∆ ni /ni , а на горизонтальній осі – значення
випадкової величини відхилень ∆ T i за інтервалами.
8. Обчислити вибірковий стандарт середнього (середню квадратичну похибку
середнього) S⟨ T ⟩ для n = 50 і n = 100 за формулою:

√
n

∑ ∆ T 2i
i
S⟨ T ⟩=
n(n−1)

9. Обчислити сумарне стандартне відхилення, зумовлене систематичними

похибками, за формулою
σ ⟨T ⟩ δ
σ ⟨T ⟩ = =
m m √12

де  – ціна поділки секундоміра, m = 5 (кількість коливань).

10. Перевірити виконання правила трьох сигм та записати кінцевий результат.
Для розрахунків скористатися даними табл. 1.1 та 1.3.
Таблиця 1.1 (для n = 50)
∆ ti
Період T i = ,c ∆ T i=T i− ⟨ T ⟩ , c
№ п/п Час 5-ти коливань 5 ∆ T 2i , c2
∆t, с
1 15,71 3,142 -0,0165 0,000273
2 15,76 3,152 -0,0065 0,000043
3 15,83 3,166 0,0075 0,000056
4 15,79 3,158 -0,0005 0,000000
5 15,82 3,164 0,0055 0,000030
6 15,75 3,15 -0,0085 0,000073
7 15,87 3,174 0,0155 0,000240
8 15,73 3,146 -0,0125 0,000157
9 15,69 3,138 -0,0205 0,000421
10 15,74 3,148 -0,0105 0,000111
11 15,76 3,152 -0,0065 0,000043
12 15,78 3,156 -0,0025 0,000006
13 15,81 3,162 0,0035 0,000012
14 15,76 3,152 -0,0065 0,000043
15 15,83 3,166 0,0075 0,000056
16 15,89 3,178 0,0195 0,000379
17 15,77 3,154 -0,0045 0,000020
18 15,71 3,142 -0,0165 0,000273
19 15,87 3,174 0,0155 0,000240
20 15,83 3,166 0,0075 0,000056
21 15,86 3,172 0,0135 0,000182
22 15,73 3,146 -0,0125 0,000157
23 15,77 3,154 -0,0045 0,000020
24 15,82 3,164 0,0055 0,000030
25 15,84 3,168 0,0095 0,000090
26 15,92 3,184 0,0255 0,000649
27 15,88 3,176 0,0175 0,000306
28 15,94 3,188 0,0295 0,000869
29 15,61 3,122 -0,0365 0,001334
30 16,01 3,202 0,0435 0,001891
31 15,93 3,186 0,0275 0,000755
32 15,82 3,164 0,0055 0,000030
33 15,79 3,158 -0,0005 0,000000
34 15,72 3,144 -0,0145 0,000211
35 15,74 3,148 -0,0105 0,000111
36 15,69 3,138 -0,0205 0,000421
37 15,78 3,156 -0,0025 0,000006
38 15,73 3,146 -0,0125 0,000157
39 15,78 3,156 -0,0025 0,000006
40 15,62 3,124 -0,0345 0,001192
41 15,88 3,176 0,0175 0,000306
42 15,87 3,174 0,0155 0,000240
43 15,82 3,164 0,0055 0,000030
44 15,73 3,146 -0,0125 0,000157
45 15,74 3,148 -0,0105 0,000111
46 15,63 3,126 -0,0325 0,001058
47 15,98 3,196 0,0375 0,001405
48 15,78 3,156 -0,0025 0,000006
49 15,88 3,176 0,0175 0,000306
50 15,64 3,128 -0,0305 0,000931

157,926 ,c 0,015494 ,
2
,c
3,15852 ,c 0,00031
2
,c
Таблиця 1.2
-0,10<∆T<-0,09 -0,09<∆T<-0,08 -0,08<∆T<-0,07 -0,07<∆T<-0,06 -0,06<∆T<-0,05
1 2 3 4 5
0 0 0 0 0
-0,05<∆T<-0,04 -0,04<∆T<-0,03 -0,01<∆T<-0,02 -0,02<∆T<-0,01 -0,01<∆T<-0,0
6 7 8 9 10
0 4 2 10 12
0,0<∆T<0,01 0,01<∆T<0,02 0,02<∆T<0,03 0,03<∆T<0,04 0,04<∆T<0,05
11 12 13 14 15
9 8 3 1 1
0,05<∆T<0,06 0,06<∆T<0,07 0,07<∆T<0,08 0,08<∆T<0,09 0,09<∆T<0,10
16 17 18 19 20
0 0 0 0 0
Таблиця 1.3 (для n = 100)
 Час 5-ти коливань ∆ ti
№ п/п Період T i = ,c
∆t, с 5 ∆ T i=T i− ⟨ T ⟩ , c 2
∆Ti ,c
2
 1 15,71 3,142 -0,0151 0,000227
2 15,76 3,152 -0,0051 0,000026
3 15,83 3,166 0,0089 0,000080
4 15,79 3,158 0,0009 0,000001
5 15,82 3,164 0,0069 0,000048
6 15,75 3,15 -0,0071 0,000050
7 15,87 3,174 0,0169 0,000287
8 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
9 15,69 3,138 -0,0191 0,000363
10 15,74 3,148 -0,0091 0,000082
11 15,76 3,152 -0,0051 0,000026
12 15,78 3,156 -0,0011 0,000001
13 15,81 3,162 0,0049 0,000024
14 15,76 3,152 -0,0051 0,000026
15 15,83 3,166 0,0089 0,000080
16 15,89 3,178 0,0209 0,000438
17 15,77 3,154 -0,0031 0,000009
18 15,71 3,142 -0,0151 0,000227
19 15,87 3,174 0,0169 0,000287
20 15,83 3,166 0,0089 0,000080
21 15,86 3,172 0,0149 0,000223
22 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
23 15,77 3,154 -0,0031 0,000009
24 15,82 3,164 0,0069 0,000048
25 15,84 3,168 0,0109 0,000120
26 15,92 3,184 0,0269 0,000726
27 15,88 3,176 0,0189 0,000359
28 15,94 3,188 0,0309 0,000957
29 15,61 3,122 -0,0351 0,001229
30 16,01 3,202 0,0449 0,002020
31 15,93 3,186 0,0289 0,000838
32 15,82 3,164 0,0069 0,000048
33 15,79 3,158 0,0009 0,000001
34 15,72 3,144 -0,0131 0,000171
35 15,74 3,148 -0,0091 0,000082
36 15,69 3,138 -0,0191 0,000363
37 15,78 3,156 -0,0011 0,000001
38 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
39 15,78 3,156 -0,0011 0,000001
40 15,62 3,124 -0,0331 0,001093
41 15,88 3,176 0,0189 0,000359
42 15,87 3,174 0,0169 0,000287
43 15,82 3,164 0,0069 0,000048
44 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
45 15,74 3,148 -0,0091 0,000082
46 15,63 3,126 -0,0311 0,000965
47 15,98 3,196 0,0389 0,001516
48 15,78 3,156 -0,0011 0,000001
49 15,88 3,176 0,0189 0,000359
50 15,64 3,128 -0,0291 0,000844
51 16,21 3,242 0,0849 0,007215
52 15,77 3,154 -0,0031 0,000009
53 15,72 3,144 -0,0131 0,000171
 54 15,89 3,178 0,0209 0,000438
55 15,45 3,09 -0,0671 0,004497
56 15,79 3,158 0,0009 0,000001
57 15,87 3,174 0,0169 0,000287
58 15,64 3,128 -0,0291 0,000844
59 15,98 3,196 0,0389 0,001516
60 15,86 3,172 0,0149 0,000223
61 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
62 15,82 3,164 0,0069 0,000048
63 15,63 3,126 -0,0311 0,000965
64 15,96 3,192 0,0349 0,001221
65 15,93 3,186 0,0289 0,000838
66 15,92 3,184 0,0269 0,000726
67 15,88 3,176 0,0189 0,000359
68 15,72 3,144 -0,0131 0,000171
69 15,67 3,134 -0,0231 0,000532
70 15,63 3,126 -0,0311 0,000965
71 15,83 3,166 0,0089 0,000080
72 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
73 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
74 15,89 3,178 0,0209 0,000438
75 15,65 3,13 -0,0271 0,000732
76 15,77 3,154 -0,0031 0,000009
77 15,34 3,068 -0,0891 0,007932
78 15,88 3,176 0,0189 0,000359
79 15,83 3,166 0,0089 0,000080
80 15,89 3,178 0,0209 0,000438
81 15,72 3,144 -0,0131 0,000171
82 15,92 3,184 0,0269 0,000726
83 15,77 3,154 -0,0031 0,000009
84 15,54 3,108 -0,0491 0,002407
85 15,81 3,162 0,0049 0,000024
86 15,97 3,194 0,0369 0,001365
87 16,03 3,206 0,0489 0,002395
88 15,88 3,176 0,0189 0,000359
89 15,43 3,086 -0,0711 0,005050
90 15,76 3,152 -0,0051 0,000026
91 15,51 3,102 -0,0551 0,003032
92 15,63 3,126 -0,0311 0,000965
93 15,87 3,174 0,0169 0,000287
94 15,64 3,128 -0,0291 0,000844
95 15,83 3,166 0,0089 0,000080
96 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
97 15,83 3,166 0,0089 0,000080
98 15,95 3,19 0,0329 0,001085
99 15,73 3,146 -0,0111 0,000122
100 15,74 3,148 -0,0091 0,000082

315,706 ,c 0,06629 ,c 2

3,15706 ,c 0,000663 , c 2
Таблиця 1.4
 -0,10<∆T<-0,09 -0,09<∆T<-0,08 -0,08<∆T<-0,07 -0,07<∆T<-0,06 -0,06<∆T<-0,05
1 2 3 4 5
0 1 1 1 1
-0,05<∆T<-0,04 -0,04<∆T<-0,03 -0,01<∆T<-0,02 -0,02<∆T<-0,01 -0,01<∆T<-0,0
6 7 8 9 10
1 6 5 17 18
0,0<∆T<0,01 0,01<∆T<0,02 0,02<∆T<0,03 0,03<∆T<0,04 0,04<∆T<0,05
11 12 13 14 15
17 14 9 6 2
0,05<∆T<0,06 0,06<∆T<0,07 0,07<∆T<0,08 0,08<∆T<0,09 0,09<∆T<0,10
16 17 18 19 20
0 0 0 1 0
Таблиця 1.5

Інтервали 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
відхилень
за
номерами

Δ ni 0 0 0 0 0 0 0,08 0,04 0,20 0,24 0,18 0,16 0,06 0,02 0,02 0 0 0 0 0

ni
n=50

Δ ni 0 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,06 0,05 0,17 0,18 0,17 0,14 0,09 0,06 0,02 0 0 0 0,01 0

ni
n=100

Результати обчислень похибок:

σ ⟨T ⟩ =¿ 0,00057735 , c

( n=50 ) S ⟨T ⟩ =¿ 0,002514812, c
50
( n=100 ) S ⟨T ⟩ =¿ 0,002587687 , c
100

S⟨ T ⟩ > 3 σ ⟨T ⟩
50
S⟨ T 100 ⟩ > 3 σ ⟨T ⟩
Оскільки середня квадратична похибка середнього більша за 3 сигми, можна
знехтувати систематичною похибкою.
Довірча ймовірність: α =0,8
Коефіцієнт Стьюдента:t 0,8 ;50=1,3 ; t 0,8 ;100 =1,29
 n = 50
0.3

0.25

0.2

0.15

0.1

0.05

0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

n = 100
0.2

0.18

0.16

0.14

0.12

0.1

0.08

0.06

0.04

0.02

0
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Остаточний результат
T =⟨ T ⟩ ± t α ,n S ⟨T ⟩

T =3,15706 ± 0,0033 4 , c
2
4π l
g= 2
T
 Можна обчислитиприблизне значення прискорення вільного падіння

м
g=9,90225 2
с
Висновок
Під час виконання роботи мною були переглянуті формула періоду математичного
маятника Т та аналіз можливих похибок. Середня квадратична похибка середнього
більша за 3 сигми, тому систематичною похибкою можна знехтувати.
м
Отриманий результат g=9,90225 2 ≈ g( землі)
с

Відповіді на контрольні запитання

1. Що називають математичним маятником?
Математичний маятник - ідеалізована система, що складається з невагомої й
нерозтяжної нитки довжини l, на якій підвішена матеріальна точка масою m , що може
коливатися відносно точки підвісу О. Достатньо коректним наближенням до
математичного маятника служить невелика важка куля, підвішена на довгій тонкій
малорозтяжній нитці.
2. Які коливання називаються гармонічними?
Гармонічними коливаннями називаються періодичні коливання фізичної
величини (або будь-якої іншої) залежно від часу, які відбуваються згідно із законами
синуса або косинуса.
3. Назвіть типи вимірів та наведіть класифікацію похибок вимірювань
Прямий вимір - шукану величину знаходять безпосередньо за дослідними
даними.
Непрямий вимір - остаточну відповідь на запитання знаходять через відомі
залежності між фізичною величиною, що нас цікавить, і величинами, які можна
отримати експериментально за допомогою прямих вимірювань.
Абсолютна похибка даного вимірювання x - різниця між її виміряним значенням
x i та істинним значенням цієї величини: ∆ x i=x i−x

У досліді істинне значення вимірюваної величини x невідомо наперед, тому

абсолютну похибку відносять до середнього значення x : ∆ x i=x i− ⟨ x ⟩ .
Мірою відносного відхилення знайденого значення фізичної величини від
істинного (або ж середнього) значення є відносна похибка.
 |∆xx|
δ=

Грубі похибки (промахи) виникають в результаті недбалості або неуважності

експериментатора. Випадкові похибки виникають через різні причини, дія яких різна в
кожному з дослідів, вони не можуть бути передбачені заздалегідь. Систематичні
похибки з’являються внаслідок хибного методу вимірювання, несправності приладів
тощо. Один з видів систематичних похибок – похибки приладів.
Питання про усунення чи зменшення систематичних похибок різного роду є
досить складним, тому у кожному випадку розв’язується окремо.
Із скінченого числа вимірювань неможливо точно знайти істинне (або
теоретичне середнє) значення вимірюваної величини x. Завдання вимірювання –
оцінити величину x, тобто вказати інтервал значень, до якого із заданою ймовірністю
довіри α (іноді α – коефіцієнт надійності) потрапляє вимірювана величина x.

4. Як будується гістограма
 Розподілити всі дані на зручні інтервали 
 Групувати дані по цих інтервалах
 Порахувати кількість даних у інтервалах
 За кількістю та інтервалами побудувати графік

5. Що таке вибіркове середнє результатів прямих вимірів?

Вибіркове середнє - це наближення теоретичного середнього розподілу,

засноване на вибірці з нього.
n

∑ Ti
⟨ T ⟩= i=1
n
6. Виведіть формули для σ ⟨ g⟩ і S⟨ g ⟩
На мою думку, спираючись на формули:

√
n

∑ ∆ T 2i
2
δ 4π l
σ ⟨T ⟩ = g= 2
S⟨ T ⟩= i m √ 12 T
n(n−1)

Можна вивести такі формули:

 4 π2l
S⟨ g ⟩ = n
n( n−1)
∑∆T 2
i
i

48 π 2 l m2
σ ⟨ g⟩ =
δ2

7. Сформулюйте закон всесвітнього тяжіння. За якою формулою обчислюється

прискорення вільного падіння g у даній роботі?

Закон всесвітнього тяжіння — фізичний закон, що описує гравітаційну

взаємодію в рамках Ньютонівської механіки. Закон стверджує, що сила притягання
між двома тілами (матеріальними точками) прямо пропорційна добутку їхніх мас, і
обернено пропорційна квадрату відстані між ними.
2
4π l
g= 2
T