КІНЕМАТИКА

§1. Швидкість та прискорення рівноприскореного руху

10. Швидкість рівномірного руху

Найпростішим видом руху є рівномірний, при якому відношення переміщення до його

часу t, є величиною сталою, яка називається швидкістю .

Проекція вектора швидкості на обрану вісь 0х є

швидкістю зміни координати по цій осі і є
величиною сталою, що ілюструє відповідний
графік.

(1).

vx = const (константа).
З визначальної формули (1) видно, що розмірність
(основна одиниця вимірювання) швидкості в
Міжнародній системі одиниць (СІ) є м/c (метр
розділений на секунду).
Символічно це записують так:

З (1) маємо рівняння координати рівномірного руху

x = x0 + vxt (2).
При такому русі, залежність координати від часу є лінійною, що наочно показує графік
цієї залежності.

20. Швидкість нерівномірного руху – миттєва швидкість

В загальному випадку, рухи в природі не можна віднести до рівномірних. Проте і такі
рухи можна охарактеризувати швидкістю, яка не
визначається простим діленням переміщення на час, адже
на протязі будь-якого проміжку часу темп зміни
переміщення не можна вважати постійним. Швидкість в цьому випадку є граничним
значенням відношення переміщення до часу, при зменшенні часу руху до нуля. Знайдена
таким чином швидкість стосується даної точки траєкторії та даного моменту часу і
називається миттєвою.
Математичні операції, за допомогою яких визначається миттєва швидкість,
розглядаються в розділі математики, присвяченому елементам математичного аналізу.
Таким чином, при нерівномірному русі, швидкість визначається співвідношенням

 S (t→0).
v
t
Формула вказує, що напрямок швидкості співпадає з напрямком нескінченно малого
переміщення з даної точки. Таке переміщення лежить на дотичній до траєкторії – прямій,
що має з траєкторією одну спільну точку. Отже, швидкість напрямлена по дотичній до
траєкторії в напрямку руху.
Швидкість нерівномірного руху відповідає лише даній точці траєкторії і даному
моменту часу (тобто є миттєвою), і може змінюватись від точки до точки.
30. Рівноприскорений рух. Прискорення
Серед змінних рухів найпростішим є рівноприскорений. Це рух, при якому за будь-які
рівні проміжки часу відбуваються рівні зміни швидкості і тому відношення зміни

швидкості до часу цієї зміни, яке називається прискоренням ( a ), є величиною сталою.
 
Зміна вектора швидкості – різниця кінцевої ( v ) і початкової ( v 0 ) швидкостей, є також
вектором. При діленні цього вектора на число – час t, отримаємо вектор прискорення
такого ж напрямку, як і вектор зміни швидкості
 
 v  v0
a .
t
З правила віднімання векторів випливає, що вектор
прискорення є співнапрямленим зі вектором швидкості
лише у випадку її збільшення. У випадку зменшення
швидкості напрямок прискорення буде протилежним до
напрямку швидкості.
Зрозуміло, що для числового значення (модуля)
прискорення можна записати:
v  v0
a  .
t
Знак «плюс» ставиться у випадку руху зі зростаючою швидкістю (рівноприскореного),
«мінус» – у випадку спадаючої швидкості (рівноуповільненого).
Формула модуля прискорення визначає одиниці його вимірювання

a   v  м2 .
t  с
За відомим прискоренням та початковою швидкістю можна розрахувати величину
(модуль) швидкості в будь-який момент часу
v = v0 ± at.
де знак (+) ставиться у випадку зростання швидкості, (–) у випадку зменшення.
Прикладом рівноприскореного руху є вільне падіння тіл, тобто рух під дією лише
тяжіння при відсутності будь-якого опору.
Вважають, що перші кроки до встановлення закону вільного падіння були зроблені
Галілео Галілеєм (Італія) на початку 17 століття, при здійсненні дослідів з падаючими
тілами. За цим законом всі тіла (незалежно від маси) в однакових точках руху мають
однакове прискорення вільного падіння. Величина цього прискорення поблизу поверхні
Землі наближено рівна g ≈ 9,8 м/с2 ≈10 м/с2.
Зауваження.
У випадку нерівноприскореного руху прискорення визначається як граничне значення відношення зміни швидкості до

часу цієї зміни при зменшенні часу зміни до нуля.

Векторній формулі прискорення відповідає формула проекції прискорення

v x  v 0x
ax  .
t
З останнього можна виразити проекцію швидкості
vx = v0x + axt.
При розв’язуванні задач прийнято розпочинати міркування зі запису рівнянь в проекціях
на обрану вісь.
А. Запитання
1. Що називається прискоренням рівноприскореного руху?
2. В яких одиницях вимірюється прискорення?
3. Звідки випливає формула проекції швидкості рівноприскореного руху?

Б. Задачі-запитання
v  v0
1. В яких випадках справедлива формула a ?
t
2. Як напрямлене прискорення автомобіля при його гальмуванні? Чому?
В. Приклади
1. Яблуко падає з прискоренням а = 9,8 м/с2. Якої швидкості ν воно досягне через 0,5 с.
Розв’язання.
1) Для опису руху оберемо вісь 0х, зв’язану зі землею і напрямлену по швидкості.
2) Запишемо рівняння проекції швидкості vx = v0x + axt.
3) Виразимо проекції векторів на дану вісь через їх модулі. Матимемо v = v0 + at.
4) Знайдемо алгебраїчне значення шуканої величини. Оскільки ν0 = 0, то v = at.
Отримали алгебраїчну відповідь.
5) Перевіримо розмірність відповіді (одиниці вимірювання).
[v] = [a][t] = м/с2 ·с = м/с.
6) За алгебраїчною відповіддю знайдемо числове значення шуканої величини
ν = 4,9 м/с.
2. Досягши швидкості ν0 = 108 км/год, автомобіль почав рухатися
рівносповільнено зі прискоренням а = 0,4м/с2. Через який проміжок часу t його
швидкість зменшиться в n = 3 рази?
Розв’язання. Дані задачі виразимо в одиницях системи СІ. ν0 = 108 км/год. = 30
м/с.
v0
Врахуємо, що кінцева швидкість стала v   10 м/с .
n
Використаємо рівняння проекції швидкості vx = v0x + axt (1).
Напрямимо вісь 0х за швидкістю і виразимо проекції векторів через їх
модулі. Проекція швидкості буде рівна модулю зі знаком плюс v0x = v0.
Оскільки швидкість зменшується, то прискорення буде напрямлене проти швидкості (проти осі Ох) і
проекція прискорення буде рівна модулю зі знаком мінус, тобто ax = − a.
v0  v
Рівняння (1) набуде вигляду v = v0 – at. Звідки t  . Маємо алгебраїчну відповідь. Перевіримо
a

  v  м  с
2
розмірність відповіді. t   с . Обчислимо. t =50 с.
a  с  м
Д. Тест
1. Формулу прискорення можна записати у вигляді

 
   
А. v  v 0 . Б. v  v  a t . В. Обох варіантів А та Б. Г. Ні А, ні Б.
a 0
t

2. Якщо автомобіль, загальмувавши при швидкості 72 км/год., зупинився через 0,1 с, його прискорення буде
рівним
А. 200 м/с2. Б. 9 м/с2. В. 6,5 м/с2. Г. 100 м/с2. Д. ні одному з попередньо зазначених варіантів.
3. Якщо автомобіль, рушивши з місця, з прискоренням 5 м/с 2, набрав швидкості 20 м/с , час його руху буде
рівним
А. 100 с. Б. 0,25 с. В. 5 с. Г. 4 с. Д. Ні одному з попередньо зазначених варіантів.
Г. Задачі на розрахунок
1. Швидкість мотоцикла зросла на 10 м/с за t = 2 с. З яким прискоренням рухався мотоцикліст?
2. Автомобіль, рухаючись зі швидкістю v 0 = 20 м/с, починає гальмувати і зупиняється через t = 2 с. Знайти
прискорення автомобіля.
3. За який час тіло, що падає з прискоренням а = 9,8 м/с2 , досягне швидкості ν = 72 км/год?
Відповіді
А. Запитання.
1. У випадку зростання швидкості. Формула у проекціях справедлива у випадку зростання і спадання
швидкості.
2. Протилежно швидкості.
Д.Тест.
1. В. 2. А. 3. Г.
Г. Задачі на розрахунок.
1. 5м/с2. 2. 10 м/с2. 3. ≈ 2 с.

§ 2. Графічне представлення рівноприскореного руху

10. Графік прискорення рівноприскореного руху
Графік прискорення, який є графіком проекції прискорення, подібний до графіка проекції
швидкості прямолінійного рівномірного руху. Оскільки в будь-який момент часу прискорення є
однаковим, графік є множиною точок рівновіддалений від осі
часу, тобто являє собою пряму паралельну цій осі. При від’ємній
проекції прискорення графік розташовується нижче осі часу. При
нульовому прискоренні (рівномірному рухові) графік лежить на
осі часу.
Оскільки зміна швидкості рівна
vx – v0x = axt,
то вона графічно зобразиться площею між лінією графіка та віссю
часу з відповідним знаком.
20. Графік швидкості рівноприскореного руху
Графік проекції швидкості подібний до графіка координати
прямолінійного рівномірного руху. На цьому графіку проекція
прискорення зобразиться тангенсом кута нахилу графіка до осі
часу.

Приклад.
За графіком швидкості побудувати графік прискорення.
Розв’язання.
На першому проміжку часу одноманітного руху (0с – 2с):
м м
8 4
a x1  с с 2 м ,
2с с2
 м
0-8
на другому (2с – 3 с):
a x2  с  -8 м ,
1с с2
на третьому (3с – 4 с): ах3 = 0.
Будуємо графік проекції прискорення – фрагментарно -
лінійного виду.

§3. Переміщення та координата рівнозмінного руху

10. Виведення рівняння переміщення рівноприскореного руху
Нехай, рухаючись із змінною швидкістю
  
v  v0  a t ,

тіло за час t здійснює переміщення S .

Якби на протязі часу t тіло рухалось із сталою швидкістю рівною початковій v 0 , то
   
його переміщення S 1  v 0 t , було б менше за дійсне S на S 0 , тобто
  

S S0  v 0 t .
Якби на протязі того ж часу t тіло рухалось з сталою швидкістю
   
рівною кінцевій v , то його переміщення S 2  v t , перевищувало б S на ту ж саму

величину S 0 , так як у відповідні, протилежні в часі моменти, швидкості обох рухів

однаково відрізняються від дійсної. Таким чином

  

S S0  v t .
Додавши попередні рівняння, отримаємо:
  
2S  v t  v0 t .
Маємо рівняння переміщення рівноприскореного руху

 
 v v0 .
S t
2
20. Рівняння координати рівноприскореного руху

З векторного рівняння переміщення слідує, що проекція переміщення

v x  v ox
Sx  t.
2
 Врахувавши, що Sх = х – х0, отримаємо рівняння координати рівноприскореного руху з
вилученим прискоренням

v x  vox
x  x0  t (1).
2

Підставивши проекцію кінцевої швидкості vx = v0x + axt в рівняння (1), матимемо

рівняння координати з вилученою кінцевою швидкістю

a xt2
x  x0  v 0 x t  (2).
2

Підставивши в рівняння (1) час, з означення проекції

прискорення, матимемо рівняння координати з вилученим
часом

2аx ( x – x0 ) = vx2 – v0x2.

Зауваження. Рівняння координати з вилученим прискоренням

можна отримати з аналізу графіка швидкості (див мал.)

А. Запитання
v0  v
1. В яких випадках формула S t дозволяє знайти і переміщення і пройдений шлях?
2
2. Як записати формулу шляху криволінійного руху з постійним модулем прискорення?

Б. Тест
1. Рівнянням модуля переміщення рівноприскореного руху є
v0  v
А. S =vt. Б. S t . В. v = v0 + at. Г. всі варіанти А – В. Д. ні один зі варіантів А – В.
2
2. Середню швидкість можна шукати як середнє арифметичне
А. в будь якому випадку. Б. у випадку рівності дільниць пройдених з кожною швидкістю.
В. у випадку рівності проміжків часу руху з кожною швидкістю. Г. Варіанти А,Б вірні.
Д. Варіанти А,В вірні. Е. Варіанти Б,В вірні.

В. Приклади
1.За графіком швидкості прямолінійного руху знайти середню
швидкість за перші 3 с та перші 4 с.
Розв’язання.
Середня швидкість рівна відношення всього шляху до всього
часу.
Шлях складається з двох дільниць одноманітного руху.
Шлях на першій дільниці можна знайти за рівнянням координати рівноприскореного руху

v x  v ox
x  x0  t,
2
обравши початок координат в початковій точці руху. Матимемо х0 = 0 і х = х1 = l1. Крім того
v0х = v0 , vх = v1.
Отже для першого проміжку часу t1 одноманітного руху від 0 с до 2 с, матимемо:

v1  v 0
l1  t 1 = 12 м.
2
Для другого проміжку часу t2, за різницею координат

v 2  v1
l2  t 2 = 4 м.
2
Середню швидкість знайдемо поділивши загальний шлях 16 м на
загальний час 4 с
vс ≈ 5,3 м / с.
2. З даху будинку висотою Н = 4,9 м впала крижинка. Визначити швидкість падіння крижинки v в момент
досягнення нею землі. Опором повітря знехтувати. Вважати, що прискорення вільного падіння g = 9,8 м/с2.
Розв’язання.
v  v0
З рівнянь рівноприскореного руху , a . Враховуючи, що S = Н, а = g,
t
v2
v0 = 0, маємо S  Звідки .
2g

3. Автомобіль рухається прямолінійно зі швидкістю 10 м/с і прискоренням а = 2 м / с2. На якій відстані від
перехрестя доріг він опиниться через 5 с, якщо початкова відстань становить 20 м?
Розв’язання.
Положення автомобіля ( його координату) знайдемо за рівнянням координати рівноприскореного руху.
v x  v ox
x  x0  t ..
2
Для проекції швидкості з формули прискорення запишеться
vx = v0x + axt.
Напрямимо координатну вісь вздовж швидкості. Обравши
початок відліку на перехресті, отримаємо х0 = – 20 м. Проекція
початкової швидкості v0х = v0. Оскільки невідомо, чи розганяється,
чи гальмує автомобіль, слід розглядати два напрямки прискорення –
за швидкістю і проти неї, і тому проекція прискорення буде ах = ± а. Знак (+) відповідає співпадінню
напрямків прискорення та осі 0х, мінус – протилежності.
Отже, при позитивній проекції прискорення (розгін), проекція кінцевої швидкості (на перехресті)
становитиме

vх = 20 м / с+ 2 м / с2·1 с = 22 м / с,
 м м
30  22
координата с с 1 с  6 м .
x 1  20 м 
2
Для випадку гальмування:
vх = 20 м / с – 2 м / с2·1 с = 18 м / с ,
координата:

м м
10  18
x 2  20 м  с с 1с  - 6 м .
2
Г. Задачі на розрахунок
1. Автомобіль рухається прямолінійно рівноприскорено з швидкістю 20 м / с і зупиняється через 2 с. Знайти
прискорення автомобіля.
Відповідь. а = 10 м / с2
2. Автомобіль рухається прямолінійно рівноприскорено з швидкістю 20 м / с і зупиняється, пройшовши 2 м .
Знайти прискорення автомобіля.

v2
Відповідь. a   100 м / с 2 .
2l
3. Автомобіль загальмував за 0,5 с на шляху 1 м. Знайти початкову швидкість автомобіля.
2l
Відповідь. v 0   4м / с .
t
4. М’яч злетів з поверхні землі вертикально вгору зі швидкістю v0 = 10 м/с. На яку висоту Н підніметься
м’яч? Через який час tm він впаде на землю? Опором повітря знехтувати. Прискорення земного тяжіння
взяти g= 10 м /с2.
5. З якою швидкістю v увійде у воду стрибун з вишки висотою Н = 10 м? Опором повітря знехтувати.
Прискорення земного тяжіння взяти g= 10 м /с2.
6. Перші 3 години велосипедист рухався зі швидкістю 10 км/год. Після годинного відпочинку, наступні 2
години рухався зі швидкістю 13 км / год. Яка середня швидкість v велосипедиста?
7. Визначте, який шлях пройшло тіло за 10 с під час рівноприскореного руху, якщо його початкова

швидкість становить 20 м/с, а величина гальмівного прискорення становить 5 м/с2.

§4. Вільне падіння поблизу поверхні Землі, як частковий випадок рівноприскореного

руху
 Під вільним падінням розуміють рух тіла під впливом лише тяжіння (при відсутності
всякого опору). Всі тіла (незалежно
від маси) в одній і тій же точці
мають однакове прискорення вільного
падіння. Це твердження в літературі
називають законом Галілея для
вільного падіння, так як саме він
вперше висловив його для руху тіл
поблизу земної поверхні на основі
вимірювань прискорень падаючих тіл
різної маси. Також Галілеєм була
виміряна і величина цього прискорення, яка (за пізнішими точнішими вимірюваннями)
становить g = 9,81 м/с2. Щоб визначити це прискорення достатньо виміряти час падіння t з
відомої висоти H, а далі скористатись рівнянням координати рівноприскореного руху з
вилученою кінцевою швидкістю

a xt2
x  x0  v 0 x t  .
2

Підставивши координати, врахувавши відсутність початкової швидкості та рівність a x = g

(див. малюнок), матимемо

gt 2
H ,
2

звідки

2H
g .
t2

В подальшому буде з’ясовано, що

прискорення вільного падіння є
максимальним на поверхні Землі, і
зменшується з віддаленням та наближенням
до неї в вздовж земного радіуса. З
наближенням від полюсів до екватора
прискорення вільного падіння зменшується
внаслідок відкидання тіл від поверхні Землі,
зумовленого обертанням нашої планети
навколо своєї осі. Значення прискорення
вільного падіння на поверхні Землі на широті 450 вважається нормальним, і саме це
значення береться при розв’язуванні задач на вільне падіння. Зрозуміло, що всі формули
виведені для випадку рівноприскореного руху залишаються справедливими і для вільного
падіння.

Приклади
1. Тіло, кинуте вертикально вгору, піднялось на висоту Н = 10 м. Через який час t m тіло впаде на землю та
яка його початкова швидкість v0 ? Який час підйому tn до максимальної висоти.? Який шлях ℓ пройде тіло
за час t = 2 с? Опором повітря знехтувати. Прискорення вільного падіння g =9,8 м/с2.
Відповідь tm ≈ 2,86 с. v0 ≈ 14 м /с. tn ≈ 1,43 с. ℓ ≈ 11, 6 м.
Розв’язання.
За рівнянням координати з вилученою кінцевою швидкістю

після підстановки початкової та кінцевої координат та виразу проекцій

векторів через їх модулі (див мал.), матимемо

Звідки

Початкова швидкість знаходиться з рівняння координати з вилученим часом

2gx ( x – x0 ) = vx2 – v0x2,
записаним для руху від початкової до найвищої точки та врахуванням того, що швидкість в момент
досягнення найвищої точки рівна нулю
– 2g Н = – v02,
.

В підсумку .
З рівняння за означенням прискорення
vx = v0x + gxt,
записаним для часу руху tn від початкової до найвищої точки, з врахуванням того, що в найвищій точці
швидкість рівна нулю, матимемо
0 = v0 – gtn..
Звідси час підйому до максимальної висоти

Видно, що час підйому вдвічі менший загального часу руху.

Перед знаходженням шляху за час t слід врахувати, що при t ≥ t n шуканий шлях буде дорівнювати
подвоєній максимальній висоті підйому 2Н без висоти тіла h на даний момент
ℓ = 2Н – h..
З рівняння координати

матимемо

та ℓ ≈ 11, 6 м.
2. Камінь, кинутий горизонтально, упав на землю через tm = 0,5 с на відстані L = 5 м по горизонталі від
місця кидання. Знайти початкову висоту каменя Н та його початкову швидкість v0, з якою швидкістю v та
під яким кутом α впав камінь на горизонтальну поверхню.
Відповідь
 , , , .

Розв’язання
З рівнянь координат

матимемо
L = v0 t m ,

Отже

та .

З рівнянь проекцій швидкості

vx = v0x + gxt,
vу = v0у + gуt,
матимемо vx = v0 , vу = – gxt, .

, .

3. Камінь, кинутий горизонтально з висоті Н = 2 м над землею, упав на відстані L = 8 м від точки
кидання. Знайти його кінцеву швидкість v.
Розв’язання. v  v 2x  v 2y . З рівняння х- та у-проекцій швидкості v x  v0 .
v y  gt . З рівняння х- та у- координати для руху від початкової до кінцевої
2 2H L L g
точки L  v0t , H  gt . З цих рівнянь t , v x  v0   .
2 g t 2H

v y  2gH Врешті v  gL2 L2

 2gH  g(  2H)
2H 2H

4. Тіло кинули під кутом α = 60 о до горизонту з початковою швидкістю v 0 = 60м/с.

Визначити його швидкість v на висоті h = 35м над горизонтом. Чи залежить ця швидкість
від кута, під яким кидають тіло? Опір повітря не враховувати.
Розв’язання. v  v 2x  v 2y . З рівняння х- проекції швидкості
v 2y  v 0y
2
v 2y  v 02 sin 2 
v x  v 0cosα . З рівняння у-координати y  y 0  ,h  ,.
2g y 2g

v  v 02cos 2α  v 02sin 2α  2gh  v 02  2gh . v ≈ 53,98 м/с.

5. М’яч кинули зі швидкістю v0 = 10 м/с під кутом α = 300 до горизонту. Знайти далекість польоту L, час
руху tm , висоту підйому каменя Н. Під яким кутом αm потрібно кинути м’яч для досягнення максимальної
 дальності польоту Lm ? Опором повітря знехтувати.
Відповідь
Розв’язання
За рівняннями координат

матимемо
,

4-4. Під яким кутом до горизонту потрібно кинути тіло, щоб висота його підйому була
вдвічі більша дальності польоту?

Розв’язання. З рівнянь х- та у-координат для руху від початкової до кінцевої

gt 2m 2v 2sin α cosα v 2sin2α
точки: L  vcos α  t m , 0  vsinα  t m  . Звідси L   .
2 g g
v 2y  v 0y
2
v 2 sin 2 
Для руху від початкової до найвищої точки з рівняння y  y 0  матимемо H  . Оскільки L
2g y 2g
2v 2sin α cosα v 2sin 2α
= 2Н, то  .
g g
Звідки tgα = 2.
α ≈ 63,40.

§ 5. Рівнозмінний рух по колу

10. Радіанна міра кута. Лінійна та кутова швидкості. Їх зв’язок
При криволінійному русі швидкість тіла може змінюватись за модулем та напрямком.
Оскільки достатньо малу дільницю криволінійної траєкторії можна вважати дугою кола,
то цей рух в будь-який момент часу можна розглядати, як миттєве обертання, тобто рух по
колу деякого радіуса – радіуса кривизни траєкторії. При цьому миттєва швидкість
переміщення є швидкістю руху по траєкторії – шляховою, або лінійною швидкістю.
Розглядаючи рух по колу, положення рухомої точки зручно визначати радіус-вектором,
проведеним з центра кола до рухомої точки. При цьому нескладно пов’язати лінійну
(шляхову) швидкість тіла з радіусом кривизни його траєкторії (радіусом кола, по якому в
даний момент рухається точка) та швидкістю зміни кута повороту радіус - вектора
матеріальної точки – кутовою швидкістю.
Кут між двома радіусами називається центральним. Центральний кут вимірюється відношенням довжини
його дуги l до радіуса кола r

.
 З останнього видно, що за одиницю кута (радіан) зручно прийняти центральний кут, довжина дуги якого
рівна радіусу кола.
Величина кута, що відповідає 3600 в радіанах становитиме

(рад.).

За цим
0 0
360 360
1р а д    57,3 .
0

2π 6,28

При рівномірному русі по колу (рівномірному обертанні), лінійна швидкість руху

(модуль швидкості) буде величиною сталою.

Враховуючи зв'язок довжини дуги кола з кутом повороту радіус-вектора l = φ r, величину

швидкості можна записати: .

Останній запис мотивує введення кутової швидкості, як відношення кута повороту

радіус-вектора до часу повороту.

ω .
t
За одиницю кутової швидкості ( радіан на секунду – с–1)
приймається така кутова швидкість, при якій за одну
секунду здійснюється поворот на один радіан.

ω  рад  1  с 1 .
с с

Формула зв’язку лінійної і кутової швидкості з радіусом

кривизни траєкторії набуває вигляду

v ωr.

20. Обертальний рух. Період та частота обертання

При рівномірному обертанні, кут повороту можна подати, як деяке (не обов’язково ціле)
число повних обертів N. Врахувавши, що кут одного повного оберту становить 2π
радіанів, отримаємо

φ = N 2π.

Тоді, кутова швидкість буде

ω  2π  N .
t
Відношення числа повних обертів (N) часу обертання (t) називається частотою
обертання (ν).

N
ν .
t

За попереднім

ω = 2πν.

У відповідності до наведеного означення, частота чисельно рівна кількості обертів за

одиницю часу.
Так як кутова швидкість ω зв’язана з частотою постійним множником 2π, то вона
називається також циклічною частотою обертання.
За одиниця частоти герц (Гц) приймається частота, при якій за одиницю часу
здійснюється один оберт

ν   1  Гц .
c

Час обертання можна виразити через час одного повного оберту – період (Т) та кількість
обертів (N)
t = ΝТ.
Період рівний відношенню часу обертання до кількості обертів і є величиною оберненою
до частоти
t
T ,
N
1
T .
ν
З врахуванням означення періоду, кутова швидкість запишеться
2π
ω .
T
30. Прискорення криволінійного та колового руху
Рівномірний рух по колу, або обертання матеріальної точки не є рівномірним рухом, оскільки швидкість
цього руху змінюється за напрямком. За достатньо малий (елементарний) проміжок часу t швидкість

змінюється на величину |  v | внаслідок зміни її напрямку. Ця зміна може бути знайдена як елементарна

дуга кола, в якому роль радіуса відіграє швидкість. Кут повороту швидкості буде рівний кутові повороту φ
радіус-вектора. За означенням радіанної міри кута

| v |
 .
v
Прискорення, яке виникає, буде перпендикулярним до швидкості і називається нормальним, або
доцентровим . Його величина

| v |   v
an    ωv .
t t
Використовуючи формулу

v ωr,
легко отримати інші вирази для нормального прискорення.

40. Супутники. Рух Місяця

Як відомо, Земля разом з іншими планетами та малими тілами Сонячної системи

обертаються навколо Сонця – є його супутниками. Природним супутником Землі,
розташованим від неї на середній відстані біля 384 000 км (приблизно 60 земних радіусів)
є Місяць. Період обертання Місяця навколо Землі відносно зір становить близько 27 ⅓
земних діб. Розрахувавши нормальне прискорення Місяця та порівнявши його з
прискоренням вільного паління біля поверхні Землі, Ньютон прийшов до відкриття закону
всесвітнього тяжіння, про який мова йтиме пізніше.

А. Запитання
1.Що називається радіанною мірою кута ? Що приймають за 1 радіан?
2. Дати означення кутової швидкості ?
3. Що називають частотою та періодом обертання? Який між ними зв’язок?
4. Вивести формулу зв’язку швидкості переміщення та кутової швидкості .

Б. Задачі-запитання
1. У скільки разів відрізняється кутова швидкість годинної та хвилинної стрілки годинника ?
2. Тіло обертається з частотою 50 Гц. Який період обертання та кутова швидкість тіла ?
3. Як лінійна швидкість точок поверхні Землі залежить від широти місцевості?

В. Задачі на розрахунок
1. Знайти кутову швидкість та частоту обертання Землі.
2. Знайти частоту обертання та кутову швидкість хвилинної стрілки годинника.
3. Перший штучний супутник зробив повний оберт навколо Землі за 108 хвилин. Знайти кутову швидкість
цього обертання.
3. На якій висоті над поверхнею Землі рухається супутник з періодом обертання 88 хвилин та швидкістю
7,8 км / с?
4. Яка лінійна швидкість обертання точок земної поверхні на широті 600 ?
5. Знайти радіус колеса, якщо лінійна швидкість точок ободу колеса втричі більше точки розташованої на 2
см ближче до осі колеса ?