Міністерство освіти і науки України

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Методичні вказівки до підготовки до практичних занять з дисципліни

«Фізика» для студентів напряму підготовки 6.050502 «Інженерна
механіка»

«Частина 1. Механіка, молекулярна фізика та термодинаміка»

Факультет: Обладнання та технічного сервісу

Кафедра: Енергетики та фізики

Харків 2010
 Вступ
Вивчення дисципліни «Фізика» призначено для студентів, які
навчаються за напрямом підготовки 6.050502 «Інженерна механіка».
Мета викладання фізики полягає у створенні передумов для подальшої
широкої підготовки студентів у частині технічних дисциплін, володінні
фундаментальними поняттями та теоріями класичної та сучасної фізики.
Формуванні наукового світогляду та сучасного фізичного мислення.
Фізика викладається на 1 та 2 курсах факультету обладнання та
технічного сервісу. Курс фізики повинен забезпечити майбутньому інженеру-
механіку основу його теоретичної підготовки, яка дозволяє грамотно
орієнтуватись у стрімкому потоці наукової і технічної інформації.
Курс фізики разом з курсами вищої математики і теоретичної механіки
становить основу теоретичної підготовки інженерів, є фундаментальною
базою, без якої неможлива успішна діяльність інженера. Основне завдання
полягає у тому, щоб дати студенту сучасні уявлення про фізичні явища та
процеси, найважливіші закони, фундаментальні фізичні поняття, теорію,
досліди та факти класичної та сучасної фізики, сучасні методи дослідження
фізичних явищ.
Студент повинен володіти методами та навичками розв’язання
конкретних задач, застосовувати одержані знання для ефективного
опанування інших дисциплін і подальшої практичної діяльності,
використовувати фізичну апаратуру у відповідності з вимогами метрології.

2
 Кінематика

Швидкість прямолінійного руху:

ds
v= ,
dt
прискорення:
dv d 2 s
a= = .
dt dt 2
Рівняння руху:
at 2
x( t ) = x 0 + v 0 t + ;
2
v( t ) = v0 + at .
Тангенціальне прискорення:
dv
aτ = ;
dt
нормальне прискорення:
v2
an = .
R
Кутова швидкість:
dϕ
ω= ,
dt
кутове прискорення:
dω d 2ϕ
ε= = 2 .
dt dt
Зв'язок між кутовою та лінійною швидкістю:
v = ωR .

3
 Приклади розв’язання задач
Першу половину часу свого руху автомобіль рухався із швидкістю
v1 = 80км / год , а другу половину часу − з швидкістю v2 = 40км / год . Яка
середня швидкість v руху автомобіля?
Розв’язання:
s
Середня швидкість визначається виразом: v= , де
t
t t t t
s = s1 + s 2 = v1 + v 2 , оскільки t1 = t2 = . Тобто s = ( v1 + v2 ) , звідси
2 2 2 2
t( v1 + v2 ) v1 + v2
v= = = 60 км .
2t 2 год

Першу половину свого шляху автомобіль рухався із швидкістю

v1 = 80км / год , а другу половину часу − з швидкістю v2 = 40км / год . Яка
середня швидкість v руху автомобіля?
Розв’язання:
Середня швидкість визначається виразом:
s
v= , (1)
t
s s s
де t = t1 + t2 , s1 = s2 = . Тоді t1 = ; t2 = , звідки
2 2v1 2v2
s( v1 + v2 )
t= (2)
2v1v2
s 2v1v2 2v1v2
Підставляючи (2) в (1), отримаємо v= = ,
s( v1 + v2 ) ( v1 + v2 )
2 ⋅ 80 ⋅ 40
v= ≈ 53,3км / год .
80 + 40

4
 Знайти швидкість v відносно берега річки: а) човна, що йде за течією;
б) човна, що йде проти течії; у) човна, що йде під кутом α = 90o до течії.
Швидкість течії річки u=1 м/c , швидкість човна відносно води v0=2 м/с.
Розв’язання:
r r r
а) v = v0 + u , або в проекції
на вісь х: v = v0 + u = 3 м / c .
r r r
б) v = v0 + u , або в проекції
на вісь х: v = v 0 − u = 1м / c .
r r r
в) v = v0 + u , склавши вектори за правилом трикутників, отримаємо

v = v02 + u 2 = 4 + 1 = 5 ≈ 2,24 м / c .

Літак летить відносно повітря з швидкістю v0 = 800км / год . Вітер дме

із заходу на схід з швидкістю u = 15 м / c . З якою швидкістю v літак
рухатиметься щодо землі і під яким кутом α до меридіану треба тримати
курс, щоб переміщення було: а) на південь; б) на північ; у) на захід; г) на
схід?
Розв’язання:
r r r
а) v = v0 + u або в скалярному

вигляді: v = v2 − u 2 . Підставляючи

числові дані і враховуючи, що

u = 15 м / c = 54км / год , отримуємо
v = 798 км / год .
З малюнка видно, що v = v0 cos α ,
v
cos α = , cos α = 0,998 , α = 4° . Курс
v0
на південний захід.

5
 r r r
б) v = v0 + u або в скалярному вигляді: v = v 2 − u 2 або

v
v = 798 км / год . Оскільки v = v0 cos α , то cos α = , cos α = 0,998 , α = 4° .
v0
Курс на північний захід.
r r r
в) v = v0 + u або в проекції на вісь х: v = v0 − u = 800 − 54 = 746 км .
год
Курс на захід.
r r r
г) v = v0 + u або в проекції на вісь у: v = v0 + u = 800 + 54 = 854 км .
год
Курс на схід.

Тіло, кинуте вертикально вгору, повернулося на землю через час t=3 с.

Яка була початкова швидкість v 0 тіла і на яку висоту h воно піднялось?
Розв’язання
Запишемо рівняння кінематики в проекціях на вісь у:
gt 2
y( t ) = v0 t − , v( t ) = v0 − gt В найвищій точці підйому
2
2
gt
маємо y( t1 ) = h ; v( t1 ) = 0 , тобто h = v0t1 − 1 і
2
t
0 = v0 − gt1 , де t1 = − час підйому. Звідки v0 = gt1 ,
2
gt 2 gt12 gt12 gt 2
v0 = , h = gt1 − = ; h = 1 . Підставляючи числові дані, отримаємо
2 2 2 8
v0 = 14,7 м / с ; h = 11м .

Тіло кинуте вертикально вгору з початковою швидкістю v0 = 9,8 м / с .

Побудувати графік залежності висоти h і швидкості v від часу t для інтервалу
0 ≤ t ≤ 2c через 0,2с.
Розв’язання

6
 Залежність швидкості і висоти від часу
виражається наступними формулами
gt 2
v = v0 − gt , h = v0t − . Для заданого
2
інтервалу складемо таблицю і побудуємо
графік.

t, с 0 0,2 0,4 0,6 0,8 1 1,2 1,4 1,6 1,8 2

V 9, 7,8 5,9 3,9 2,0 0 - - - - -9,8
, м/с 8 2,0 3,9 5,9 7,8
Н, м 0 1,8 3,1 4,1 4,7 4, 4,7 4,1 3,1 1,8 0
9

Залежність пройденого тілом шляху s від часу t дається рівнянням

s = At − Bt 2 + Ct 3 , де A = 2 м / c , B = 3 м / c 2 та C = 4 м / c3 . Знайти: а)
залежність швидкості v і прискорення a від часу t; б) відстань s, пройденe
тілом, швидкість v і прискорення a тіла через час t=2c після початку руху.
Побудувати графік залежності шляху s, швидкості s і прискорення s від часу t
для інтервалу 0 ≤ t ≤ 3c через 0,5с.
Розв’язання:
dS
а) Швидкість тіла v= ,
dt
s = At − 2 Bt + 3Ct 2 , s = 2 − 6t + 12t 2 м / с .
dv
Прискорення тіла a= = −2 B + 6Ct ;
dt
a = −6 + 24t м / c .
б)Відстань, пройдена тілом
s = 2t − 3t 2 + 4t 3 . Тоді через час t=2 c маємо s=24 м; v=38 м/с; a=42 м/с2.

7
 З башти заввишки h=25м горизонтально кинутий камінь із швидкістю
v x = 15 м / c . Який час t камінь буде рухатися? На якій відстані l від підніжжя
башти він впаде на землю? З якою швидкістю v він впаде на землю? Який кут
φ складе траєкторія каменя з горизонтом в точці його падіння на землю?
Розв’язання
Переміщення каменя по вертикалі
gt 2
Sy = h = , (1)
2
по горизонталі:
S x = l = vxt . (2)

З рівняння (1): t = 2h / g , t=2,26 с. З

рівняння (2): l = vxt , l=33,9 м. Швидкість каменя v = v x2 + v 2y . Вертикальна

складова швидкості v y = gt , отже v = v x2 + ( gt )2 .

r
Шуканий кут φ - кут між напрямами вектора швидкості v і вектора її
r v
горизонтальної складової v x . З малюнка видно, що cos ϕ = x ;
v
vx
cos ϕ = , cos ϕ = 0,56 ; ϕ = 56°
v x2 − ( gt ) 2

Камінь кинутий горизонтально із

швидкістю юшок v x = 15 м / c . Знайти
нормальне ax і тангенціальне aτ , прискорення
каменя через час t=1c після початку руху.
Розв’язання
Повне прискорення каменя а=g;

a = an2 + aτ2 . Повна швидкість v = vx2 + v 2y .

8
 v x an vy aτ
З малюнка видно, що cos α = = , sin α = = . Тоді
v g v g

gv x gv x gv y gv y
an = = , aτ = = . an ≈ 8,2 м / c 2 , aτ ≈ 5,4 м / c 2
v v x2 − ( gt )2 v v x2 − ( gt )2

Тіло кинуте із швидкістю v 0 під кутом до горизонту. Час польоту

t=2,2с. На яку висоту h підніметься тіло?
Розв’язання
Переміщення по вертикалі
gt 2
S y = ( v0 sin α )t − (1)
2
Позначимо t1 − час підйому тіла
на висоту h. Тоді з (1) отримаємо
2
gt
h = v0t1 sin α − 1 . У верхній точці v y = 0 , але v y = v0 sin α − gt1 , отже
2
gt12 gt12 t gt12
v0 sin α = gt1 . Тоді h= gt12 − = . Оскільки t1 = , то h= .
2 2 2 8
9,8 ⋅ 2,2 2
h= = 5,9 м
8

Тіло кинуте із швидкістю v0 = 10 м / c під кутом α = 45° до горизонту.

Знайти радіус кривизни R траєкторії тіла через час t=1c після початку руху.
Розв’язання:
Знайдемо час, за яке тіло
підніметься до верхньої точки траєкторії.
Вертикальна складова його швидкості
v y = v0 sin α − gt1 . У верхній точці

траєкторії vy = 0 , тому v0 sin α = gt1 ,

9
 v0 sin α
звідки t1 = , t1 = 0,7 с , тобто при t=1c тіло знаходиться вже на спуску,
g
таким чином можна вважати, що тіло кинули горизонтально із швидкістю
v2
vx = v0 cos α . Нормальне прискорення тіла an = , де v = v x2 + v 2y . З
R
vx vx
малюнка видно, що an = g sin ϕ , sin ϕ = . Тоді a n = g ,
2 2
v x2 + vy v x2 + vy

2 2 2 2
v 2 ( vx + v y ) vx + v y
R= = Обчислимо окремо vx та vy .
an vx g

v x = v0 cos α = 5 2 м / с , v y = g ( t − t1 ) = 3 м / с . Підставивши числові значення,

отримаємо R ≈ 6,3 м .

Вісь з двома дисками, розташованими на відстані l=0,5м один від

одного, обертається з частотою n=1600 об/хв. Куля, що летить уздовж осі,
пробиває обидва диски; при цьому отвір від кулі в другому диску зміщений
щодо отвору в першому диску на кут ϕ = 12° . Знайти швидкість v кулі.
Розв’язання
Рівняння обертального руху
r2
r r r βt
ϕ = ϕ0 + ω t + . Виберемо ϕ0 = 0 . Із умови
2
задачі видно, що рух здійснюється з постійною
кутовою швидкістю ω = 2πn , отже, кутове
прискорення рівне 0, тобто зсув ϕ = ω t , звідки:
ϕ
t= , (1)
ω
ω = 2πn . (2)
Швидкість кулі

10
 l
v= (3)
t
l ⋅ 2πn
Підставивши (2) в (1). а потім (1) в (3) отримаємо: v = . Провівши
ϕ
обчислення, знайдемо швидкість кулі v = 419 м/с .

Колесо, обертаючись рівноприскорено, через час t=1хв після початку

обертання набуває частоти n=720 об/хв. Знайти кутове прискорення ε колеса і
число оборотів N колеса за цей час.
Розв’язання
r r r
Кутова швидкість колеса ω( t ) = ω0 + ε t . У скалярному вигляді при
ω n ⋅ 2π
ω0 = 0 отримаємо ω = ε t , крім того, ω = 2πn . Звідси ε= = ,
t t
ε = 1,25 рад/с2 .

Точка рухається по колу радіусом R=20 см з постійним тангенціальним

прискоренням aτ =5 см/с2. Через який час t після початку руху нормальне
прискорення an точки буде: а) рівно тангенціальному; б) удвічі більше
тангенціального?
Розв’язання
2
v v
За умовою, обертання є рівноприскореним, тому, aτ = , an = ;
t R

v an R
звідси t= , v = an R . Тоді t= . а) Якщо an = aτ , то
aτ aτ

R 20 2R 2 ⋅ 20
t= = = 2с; б) якщо an = 2aτ , то t = = = 2,8с.
aτ 5 aτ 5

11
 Динаміка
Основний закон динаміки:
dv
F =m = ma .
dt
Робота сили при переміщенні:
S2
A= ∫ FS dS ,
S1

при F = const :
A = FS cos α .
Кінетична енергія тіла:
mv 2
Wk = ,
2
потенціальна в гравітаційному полі:
W p = mgh .

Закон збереження імпульсу:

m1v1 + m 2 v 2 + K + m n v n = const .

Приклади розв’язання задач

Якої маси т х баласт треба скинути з аеростата, що рівномірно
опускається, щоб він почав рівномірно підніматися з тією ж швидкістю?
Маса аеростата з баластом т=1600 кг, підйомна сила аеростата F=12 кH.
Вважати, що сила опору Fопор. повітря
однакова при підйомі та спуску.
Розв’язання:
По другому закону Ньютона
⎧⎪F + m g + F опор. = 0;
⎨ , (1)
⎪⎩F + F опор. + ( m − m x )g = 0

або в проекціях на вісь у:

12
 ⎧⎪ F − mg + Fопор = 0
⎨ . (2)
⎪⎩ F − Fопор − ( m − mx )g = 0

Перше рівняння отриманої системи (2) описує рух аеростату, що

опускається, друге − аеростату, що піднімається. Розкривши дужки і склавши
2( mg − F ) F
перше рівняння з другим, отримаємо: mx = = 2( m − ); mx = 752кг.
g g

До нитки підвішений вантаж масою m=1 кг Знайти силу натягнення

нитки Т, якщо нитку з вантажем: а) піднімати з прискоренням а=5 м/с2; б)
опускати з тим же прискоренням а=5 м/с2.
Розв’язання:
В обох випадках, а і б, використаємо другий закон Ньютона.
r r r
а) T + mg = ma або T − mg = ma , звідси T = ma1 + mg = m( a1 + g ) ;
Т=14,8 Н.
r r r
б) T + mg = ma або − mg + T = −ma2 , звідси T = mg − ma2 = m( g − a2 )
Т=4,8 Н.

Автомобіль масою т=1020 кг, рухаючись рівноуповільнено, зупинився

через час t=5 с, пройшовши шлях s=25 м. Знайти початкову швидкість v 0
автомобіля і силу гальмування F.
Розв’язання:
r r
По другому закону Ньютона F = ma
або в проекції на вісь х:
F = ma . (1)
Рівняння руху при рівноуповільненому
русі автомобіля мають вид:
at 2
S = v0 t − ; (2)
2
13
 v 0 − at . (3)
Оскільки кінцева швидкість автомобіля v =0, то з (3) початкова
швидкість автомобіля v0 = at . Підставляючи цей вираз у (2), знайдемо
2S
a= . (4)
t2
2 Sm
Підставивши (4) в (1), отримаємо: F = ; F = 2,04кН.
t2

Яку силу F треба прикласти до вагону, що стоїть на рейках, щоб вагон

почав рухатися рівноприскорено і за час t=30c пройшов шлях s=11 м? Маса
вагону т=16 т. Під час руху на вагон діє сила тертя Fтер., рівна 0,05 діючої на
нього сили тяжіння mg.
Розв’язання
По другому закону Ньютона
r r r
F + Fтер . = ma або в проекції на вісь

х: F − Fтер . = ma , звідки F = ma + Fтер . .

2S
Оскільки рух рівноприскорений і v0=0, то шлях S = at 2 2 , звідки a = .
t2
2S
За умовою Fтер.=0,05mg, тоді F = m ⋅ + 0 ,05mg ; F = 8,2кН.
t2

Тіло масою т=0,5 кг рухається прямолінійно, причому залежність

пройденого тілом шляху s від часу t дається рівнянням s = A − Bt + Ct 2 − Dt 3 ,
де C=5 м/с2 і D=1 м/с3. Знайти силу F, що діє на тіло в кінці першої секунди
руху.
Розв’язання
По другому закону Ньютона F = ma , де a = d 2 s / dt 2 .
2
ds 2 d s
= − B + 2Ct − 3Dt ; 2 = 2C − 6 Dt = a звідси F = m( 2c − 6 Dt ); F = 2Н.
dt dt
14
 Молекула масою m=4,65·10-26 кг, що летить із швидкістю v=600 м/с,
ударяється об стінку судини під кутом α=60° до нормалі і пружно відскакує
від неї без втрати швидкості. Знайти імпульс сили FΔt, отриманий стінкою
під час удару.
Розв’язання
По другому закону Ньютона FΔt=m Δv. Вважаючи позитивним напрям
нормалі, зовнішній до стінки, отримаємо: Δv = v2 cosα − ( −v1 cosα ) ;
Δv = v2 cosα + v1 cosα .
Таким чином, отримаємо FΔt = 2mv cosα ; FΔt=2,8·10-23Н·с.

Струмінь води перерізом S=6 см2 ударяється об стінку під кутом α=60°
до нормалі і пружно відскакує від неї без втрати швидкості. Знайти силу F,
що діє на стінку, якщо відомо, що швидкість руху води в струмені v=12 м/с.
Розв’язання
За час Δt об стінку ударяється маса води:
m = lSρ = SvΔtρ , (1)
де S − поперечний переріз струменя, ρ − густина
води. За законом збереження імпульсу
FΔt=m Δv, звідки:
m Δv
F= . (2)
Δt
Маємо Δv = v1 cosα − ( −v2 cosα ) = cosα ( v1 + v2 ) . За умовою v1 = v2 = v ,
звідси:
Δv = 2v cos α . (3)
Підставляючи (1) і (3) в (2), отримаємо
SvΔtρ ⋅ 2v cos α
F= = 2 Sv 2 ρ cos α = 86 Н.
Δt

15
 Куля на нитці підвішена до стелі трамвайного вагону. Вагон гальмує, і
його швидкість за час t=3 с рівномірно зменшується від v1=18км/ч до
v2=6км/ч. На який кут відхилиться при цьому нитка з кулею?
Розв’язання
Розглянемо положення кулі щодо системи
відліку, пов’язаної із стелею вагону. Оскільки вагон
рухається з прискоренням, то система є
неінерціальною. Рівняння руху у векторній формі:
v r r
T + mg + F = 0 , (1)
де F = −ma , тоді рівняння (1) в проекціях на вісь х:
T sin α = ma (2)
і на вісь у :
T cos α − mg = 0 . (3)
a a
Розділивши (2) на (3), отримаємо tgα = , звідки α = arctg або
g g
Δv
враховуючи, що a = ,α = arctg ( Δv / gt ) . Підставляючи числові данні,
t
отримаємо α ≈ 6o .

На автомобіль масою m=1 т під час руху діє

сила тертя Fтер, рівна 0,1 його ваги. Знайти силу
тяги F, що розвивається мотором автомобіля, якщо
автомобіль рухається з постійною швидкістю: а) в
гору з ухилом 1 м на кожних 25 м шляху; б) під
гору з тим же ухилом.
Розв’язання
Рівняння руху автомобіля у векторній формі
r r r r
ma = mg + N + Fтер + F ; v = const , отже а =0.

16
 а) У проекції на вісь х: 0 = − mg sin α − Fтер . + F ; на вісь

h
у: 0 = N − mg cos α , де sin α = = 0,04 , cos α = 0,999 , звідки N = mg cos α .
l
Fтер . = kN = kmg cos α ; F = mg sin α + kmg cos α ; F = mg (sin α + k cos α ) або

F=1,37 кН.
б) У проекції на вісь х: 0 = F + mg sin α − Fтер . , на вісь у: N = mg cos α .

F = Fтер . − mg sin α ; F = kmg cos α − mg sin α ; F = mg ( k cos α − sin α ).

F=590Н.

Невагомий блок укріплений у вершині похилої площини, що складає з

горизонтом кут α=30°. Гирі 1 і 2 однакової маса m 1 =m 2 =1 кг звязані ниткою і
перекинуті через блок. Знайти прискорення а, з яким рухаються гирі, і силу
натягнення нитки Т. Тертям гирі об похилу площину і тертям в блоці
нехтувати.
Розв’язання:
Нехай m 1 =m 2 =m. Запишемо рівняння другого
закону Ньютона для першої і другої гирі в проекціях
на напрям їх руху з урахуванням Т1=Т2=Т:
⎧mg − T = ma
⎨ . (1)
⎩T − mg sin α = ma
З першого рівняння системи (1) маємо:
T = m( g − a ) . (2)
Підставимо (2) в (1), отримаємо: g ( 1 − sin α ) + 2a , звідки
a = g ( 1 − sin α ) / 2 . Підставимо числові значення, отримаємо: а=2,45м/с2 і
Т=7,35Н.

При підйомі вантажу масою т=2 кг на висоту h=1 м сила F здійснює

роботу А=78,5 Дж. З яким прискоренням а піднімається вантаж?
17
 Розв’язання
По другому закону Ньютона в проекції на напрям рухи вантажу маємо
ma = F − mg , звідки F = ma + mg .
За умовою роботу А здійснює сила F, отже
A = Fh cos 0 = Fh = mah + mgh , (1)
тобто робота А йде на збільшення потенційної енергії вантажу і на надання
A − mgh
йому прискорення. З рівняння (1) знайдемо a = ; а=29,4 м/с2.
hm

Яку роботу А необхідно виконати, щоб змусити тіло масою m=2кг: а)

збільшити швидкість v1=2 м/с до v2=5 м/с; б) зупинитися при початковій
швидкості v0=8 м/с?
Розв’язання
Виконана робота піде па приріст кінетичної енергії:
mv22 mv12 m( v22 − v12 )
а) A1 = − ; A1 = ; A1 = 21 Дж.
2 2 2
б) A2 = Wk 2 − Wk1 . Оскільки Wk 2 = 0 то A2 = −Wk1 = −mv02 / 2 ; A = −6 ,4 .
Знак «-» говорить про те, що робота здійснюється силою тертя.

Знайти роботу А, яку необхідно виконати, щоб збільшити швидкість

руху тіла масою т=1 т від v1=2 м/с до v2=6 м/с на шляху s=10м. На всьому
шляху діє сила тертя Fтер.=2 Н.
Розв’язання
Частина виконаної роботи піде на приріст кінетичної енергії, а інша
mv22 mv12
частина − на подолання сили тертя. A = − + Aтер . , де Aтер. = Fтер. ⋅ s
2 2
m( v22 − v12 )
тоді A = + Fтер .s ; A = 16,02 кДж.
2

18
 Яку масу т бензину витрачає двигун автомобіля на шляху s= 100 км,
якщо при потужності двигуна N=11 кВт швидкість його руху v=30 км/ч?
К.п.д. двигуна η=0,22, питома теплота згорання бензину q=46 МДж/кг.
Розв’язання
При переміщенні автомобіля на відстань s його двигун здійснює роботу
Nt Ns A Ns
A= = . При цьому витрачається маса бензину m = = ; m = 13 кг.
η ηv q qηv

Камінь падає з деякої висоти протягом часу t=1,43 с. Знайти кінетичну

Wк і потенційну Wп енергії каменя в середній точці шляху. Маса каменя
m=2кг
Розв’язання
У верхній точці камінь володів потенційною енергією Wn = mgH де

gt 2
H = (t − час падіння до землі). Потенційна енергія каменя в середній
2
H
точці шляху Wn = mgh де h= . Таким чином
2
H mg 2t 2
Wn = mg = ;Wn = 98 Дж. Кінетичну енергію камінь набув за рахунок
2 4
спаду потенційної енергії. У середній точці шляху Wк=Wп=98 Дж, оскільки
H
mgH − mgh = mg = Wk .
2

Тіло масою т=10г рухається по колу радіусом R=6,4 см. Знайти

тангенціальне прискорення аτ тіла, якщо відомо, що до кінця другого обороту
після початку руху його кінетична енергія Wк=0,8 МДж.
Розв’язання
Знайдемо кутове прискорення:
aτ = εR ; (1)
19
 ω
ε= . (2)
t
2πN
Кутова швидкість ω = 2πn = , звідси
t
2πN
t= . (3)
ω
З іншої сторони:
v
ω= . (4)
R
mv 2
Швидкість знайдемо з рівняння кинетичної енергії: Wk = , звідси
2
2Wk
v= . (5)
m
Підставивши рівняння (5) в (4), отримаємо
2Wk
ω= 2
. (6)
mR
Підставивши рівняння (3) в (2), з урахуванням (6), знайдемо:
ω2 2Wk Wk R Wk
ε= = . Тоді з (1): aτ = = ; aτ ≈ 0,2м/с2.
2πN mRπN mR πN mRπN
2

Автомобіль масою m=2 т рухається в гору з ухилом 4 м на кожних

100м шляху. Коефіцієнт тертя k=0,08. Знайти роботу А, що здійснюється
двигуном автомобіля на шляху s =3км., і потужність N що розвивається
двигуном, якщо відомо, що шлях s =3 км був
пройдений за час t=4 хв.
Розв’язання
У разі рівномірного руху автомобіля
a=0, тоді згідно другому закону Ньютона сила
тяги двигуна F = Fтер. + mg sin α або

20
F = mg ( k cos α + sin α ) де sin α = h l ; sinα =0,04; cos α =0,999. Робота сили F
на шляху s: A = Fs = mgs( k cos α + sin α ) ; A=7МДж. Потужність двигуна
N = A t ; N=29,2кВт.

На рейках стоїть платформа масою m1=10т. На платформі закріплено

гармата масою m2=5т, з якого робиться постріл уздовж рейок. Маса снаряда
m3=100 кг; його початкова швидкість відносно гармати v0=500м/с. Знайти
швидкість u платформи в перший момент після пострілу, якщо: а) платформа
стоїть нерухомо; б) платформа рухалася із швидкістю v=18 км/год і постріл
був зроблений в напрямі, протилежному напряму її руху.
Розв’язання:
а) При нерухомій платформі початкова
швидкість снаряда відносно землі рівна його
швидкості v0 відносно гармати. Систему
«платформа-гармата-снаряд» можна вважати
замкненою в проекції на вісь х за умови, що силою
тертя кочення платформи можна нехтувати. Тоді в
проекції на вісь х імпульс системи до пострілу
p = ( m1 + m2 + m3 )v = 0 , оскільки v = 0 . Імпульс
системи після пострілу p′ = m3v0 + ( m1 + m2 + )u . За

законом збереження імпульсу p = p′ або

m3v0
m3v0 + ( m1 + m2 )u = 0 , звідки u = = 5,14 км . Знак «-» вказує, що
m1 + m2 год

платформа почала рухатися в напрямі, протилежному напряму руху снаряда.

б) Якщо постріл був зроблений у напрямі руху платформи, то
початкова швидкість снаряда відносно землі рівна v0+v. На підставі закону
збереження імпульсу маємо:
( m1 + m 2 + m3 )v = m3 ( v 0 + v ) + ( m1 + m 2 )u (1),

21
 ( m1 + m2 + m3 )v − m3 ( v0 + v )
звідки u = ; u = 6км / год .
m1 + m2
в) Якщо постріл був зроблений в напрямі, протилежному напряму руху
платформи, то при v0>0 маємо v<0 . Тоді рівняння (1) має вигляд:
− ( m1 + m 2 + m3 )v = m3 ( v 0 − v ) + ( m1 + m 2 )u , звідки
( m1 + m 2 + m3 )v + m3 ( v 0 − v )
u=− = −30 км
m1 + m 2 год

Ковзаняр масою М=70кг, стоячи на ковзанах на льоду, кидає в

горизонтальному напрямі камінь масою m=3кг із швидкістю v=8 м/с. На яку
відстань s відкотиться при цьому ковзаняр, якщо коефіцієнт тертя ковзанів об
лід k=0,02?
Розв’язання
v02
Рух ковзаняра є рівноуповільненим, пройдений ним шлях s = . За
2a
mv
законом збереження імпульсу Mv0 = mv , звідки v0 = .
M
Прискорення а можна знайти по другому закону Ньютона: Fmep = ma .

Оскільки Fmep = kmg , то ma = kmg ; a = kg . Підставивши отримані вирази в

m 2v 2
перше рівняння, отримаємо s = ; s = 0,3 м .
2M 2 kg

Із гармати масою m1=5 т вилітає снаряд масою m2=100 кг. Кінетична

енергія снаряда при вильоті Wk2=7,5 Мдж. Яку кінетичну енергію Wk1
отримує гармата унаслідок віддачі?

22
 Розв’язання
Згідно закону збереження імпульсу m1v1 = m2v2 . Кінетична енергія

m1v12
гармати відразу після пострілу Wk1 = . Кінетична енергія снаряда
2
m1v22 mv 2Wk 2 m22 2Wk 2
Wk 2 = ; v1 = 2 2 ,а v22 = тоді v12 = 2 . Таким чином,
2 m1 m2 m1 ⋅ m2
m1 2m2Wk 2 m2
отримаємо Wk1 = = Wk 2 ; Wk1 = 150кДж
2m12 m1

Тіло масою m1=5 кг ударяється об нерухоме тіло масою m1=2,5 кг

Кінетична енергія системи двох тіл безпосередньо після удару стала
Wк=5 Дж. Вважаючи удар центральним і непружним, знайти кінетичну
енергію Wк1 першого тіла до удару.
Розв’язання
Рух здійснюється уздовж горизонтальної осі. Згідно закону збереження
імпульсу
m1v1 = (m1 + m 2 ) ⋅ u , (1)

де v1 − швидкість першого тіла до удару, u − швидкість системи двох тіл

після удару.
Кінетична енергія першого тіла до удару:
m1 ⋅ v12
W k1 = (2)
2
(m1 + m 2 ) ⋅ u
З (1) v1 = .
m1
Знайдемо u із виразу для кінетичної енергії системи двох тіл після
(m1 + m 2 ) ⋅ u 2 2 ⋅ Wk
удару: Wk = , звідки u = , тоді
2 (m1 + m 2 )

23
 2 ⋅ Wk
(m1 + m 2 ) ⋅
(m1 + m 2 ) 2 ⋅ Wk ⋅ (m1 + m 2 )
v1 = , або v1 = . (3)
m1 m1
m1 ⋅ 2 ⋅ Wk ⋅ (m1 + m 2 )
Підставивши (3) в (2) отримаємо Wk1 = ;
2 ⋅ m12
W k ⋅ (m1 + m 2 )
Wk1 = . Wk1 = 7 ,5 Дж.
m1

Куля, що летить горизонтально, потрапляє в тіло, підвішене на

невагомому жорсткому стрижні, і застряє в ньому. Маса кулі в 1000 разів
менше за масу тіла. Відстань від центру тіла до точки підвісу стрижня l=1 м.
Знайти швидкість v кулі, якщо відомо, що стрижень з тілом відхилився від
удару кулі на кут α=10°.
Розв’язання
Силу опору повітря не враховуємо, отже, систему «куля - тіло» можна
вважати замкнутою. Запишемо закон збереження імпульсу і закон
збереження енергії для даної системи:
mv = (m + M ) ⋅ u , (1)
де u − швидкість тіла разом з кулею після удару. В результаті взаємодії тіла з
кулею, він набув кінетичну енергію, яка після
відхилення стрижня на кут α перейшла в
потенціальну енергію:
(m + M) ⋅ u2
= (M + m ) ⋅ g ⋅ h (2)
2
mv
З (1) виразимо u: u = , або
(m + M )
mv v
u= = . З (2) отримаємо
1001 ⋅ m 1001

24
u2 v2
= g ⋅h. = g ⋅ h. Знайдемо h: BM = l ⋅ cos α ;
2 2 ⋅ (1001)
2

h = l − l ⋅ cos α = l ⋅ (1 − cos α ) . Тоді v = 1001 ⋅ 2 ⋅ g ⋅ l ⋅ ( 1 − cos α ) .

v ≈ 550 м/с

На яку частину зменшиться вага тіла на екваторі унаслідок обертання

Землі навколо осі?
Розв’язання
На екваторі на тіло діє сила тяжіння:
m⋅M
F =G⋅ , (1)
R2
(М − маса Землі; m − маса тіла; R − радіус Землі; G − гравітаційна постійна)
та сила реакції опори, при цьому тіло бере участь у добовому обертанні Землі
і рухається по колу радіусом R. Запишемо рівняння на підставі другого
2π
закону Ньютона F − N = mω 2 R , де ω = − кутова швидкість; Т − період
T
2
⎛ 2π ⎞
обертання Землі навколо своєї осі (Т=86400 с). Тоді F − N = m⎜ ⎟ R ,
⎝T ⎠
звідки:
2
⎛ 2π ⎞
N = F − m⎜ ⎟ R . (2)
⎝T ⎠
По третьому закону Ньютона вага тіла на екваторі:
PЕ = N (3)
Вага тіла, що покоїться, для будь-якої точки Землі чисельно рівний силі
тяжіння:
P = mg . (4)
Відносна зміна ваги тіла:

25
 P − PЕ
δ = (5)
P
Вирішуючи спільно рівняння (1) - (3), отримаємо
m⋅M 4π 2 mR
PE = G − . (6)
R2 T2
Підставляючи (4) і (6) в (5) отримаємо:
G ⋅ M 4π 2 R
δ =1− − . (7)
gR 2 gT 2
Приймемо прискорення вільного падіння g=9,8 м/с. Підставляючи
числові дані в (7), отримаємо δ=0,34%.

Гирка масою m=50 г, прив’язана до нитки

завдовжки l=25 см, описує в горизонтальній
площині коло. Частота обертання гирки n=2 об/с.
Знайти силу натягнення нитки Т.
Розв’язання
У горизонтальній площині на гирку діє сила
F = T ⋅ sin α . Тоді за другим законом Ньютона
R
T ⋅ sin α = man , де sin α = . Враховуючи,
l
R
що a n = ω 2 R = ( 2π ⋅ n ) 2 R , запишемо: ( 2π ⋅ n )2 Rm = T , звідки
l
T = ( 2π ⋅ n ) 2 lm . Т=1,96 Н.

Груз масою m=1 кг падає на чашку вагів з висоти Н=10 см. Які
показання вагів F у момент удару, якщо після заспокоєння гойдань чашка
вагів опускається на h=0,5 см?

26
 Розв’язання
За законом збереження енергії у момент удару
kx12 kx12
Wn1 = Wn 2 , де Wn1 = mgH , а Wn 2 = . Звідси mgH = ;
2 2
2mgH
x1 = − деформація пружини вагів у момент удару.
k
Після заспокоєння гойдань наступає рівновага mg = F2 , де
F2 = kx2 , за законом Гука, причому x2 = h . Тоді mg = kh ;

mg 2mgH
k= . Свідчення вагів у момент удару F = mg + F1 , де F1 = kx1 = k
h k
2mgH
− за законом Гука F = mg + k ; F = mg + 2mgHk ;
k

mg 2H ⎛ 2H ⎞
F = mg + 2mgH ; F = mg + mg ; F = mg ⎜⎜1 + ⎟.
⎟ Звідки
h h ⎝ h ⎠
F = 72,5 Н.

М’яч радіусом R=10 см плаває у воді так, що його центр мас

знаходиться на H=9 см вище за поверхню води. Яку роботу необхідно
виконати, щоб занурити м’яч у воду до діаметральної площини?
Розв’язання
М’яч плаває, якщо сила тяжіння, що діє
на нього, врівноважується силою Архімеда,
тобто mg = FA , або:
mg = ρ 0V0 g (1)

V0 − об’єм сегменту заввишки h, що

знаходиться у воді в рівновазі, ρ 0 − щільність

води, m − маса м’яча.

27
 Очевидно, що H + h = R , тобто радіусу м’яча. Якщо тепер занурити
м’яч у воду на глибину х, то сила Архімеда перевищить силу тяжіння, що діє
на м’яч, і результуюча сила, що виштовхує м’яч з води, буде:
Fx = FA/ − mg . (2)
Проти цієї сили Fx і повинна бути виконана робота. Сила Архімеда:

FA/ = ρ 0Vg , (3)

де V − об’єм сегменту заввишки h + x. З (1) - (3) маємо
Fx = ρ 0Vg − ρ 0V0 g = ρ 0 g (V − V0 ) = ρ 0 gVx , Vx − об’єм кульового шару висотою
х. Кульовий сегмент заввишки x має об’єм кульового шару
π ( x + h )2
(3R − (x + h )) − πh (3R − h ) . Тоді:
2
Vx = V − V0 =
3 3

Fx = ρ 0 gVx =
πρ 0 g
3
(3R(x + h) 2 3
)
− ( x + h ) − h 2 (3R − h ) . (4)

Робота, яку необхідно виконати при зануренні м’яча до діаметральної

площини, буде:
H
A = ∫ Fx dx . (5)
0

Підставимо (4) в (5), проінтегруємо і врахуємо, що H + h = R ,

отримаємо, після підстановки даних завдання, А=0,74 Дж.

Знайти силу гравітаційної взаємодії F між двома протонами, що

знаходяться на відстані r = 10 −6 м один від одного. Маса протона
m = 1,67 ⋅ 10 −27 кг.
Розв’язання
m2
Сила гравітаційної взаємодії виражається F = G 2 . Підставляючи
r
числові дані, отримаємо: F = 1,86 ⋅ 10 −11 .

28
 Порівняти прискорення вільного падіння у поверхні Місяця gЛ з
прискоренням вільного падіння у поверхні Землі gЗ.
Розв’язання
Відповідно до закону усесвітнього тяжіння, тіло масою m, що
m⋅ MЗ
знаходиться у поверхні Землі, притягується нею з силою P = G , де МЗ
RЗ2

− маса Землі, RЗ − її радіус. З іншого боку, P = mg . Прирівнюючи ці

MЗ
величини, знайдемо, що g З = G . Прискорення вільного падіння у
RЗ2
MМ
поверхні Місяця: g М = G , де ММ і RМ − маса і радіус Місяця. Звідси
RМ2

g M M М ⋅ RЗ2
= , g M = 0,165 ⋅ g З .
g З RМ2 ⋅ M З

Знайти лінійну швидкість v руху Землі по круговій орбіті.

Розв’язання
Лінійна швидкість руху по колу v = ω ⋅ R , де ω − частота обертання, R −
2π
відстань до Сонця. ω = , де Т − період обертання Землі навколо Сонця.
T
Звідси v = 30 км/с.

На якій висоті до від поверхні Землі прискорення вільного падіння

g =1 м ?
с2
Розв’язання
m⋅M
У поверхні Землі на тіло масою m діє сила P = mg = G , де M та R
R2
m⋅M
− маса та радіус Землі, а на висоті h − Ph = mg h = G . Тоді
(R + h )2

29
 2
R2 g ⋅ R2
gh
= . Виразимо h: (R + h )2 = g ⋅ R ; h= − R . Підставимо
g (R + h )2 gh gh

числові значення та отримаємо: h = 13590 км.

Динаміка обертального руху

Момент сили:
r
[ ]
r r
M = F ,r ,
r r
M = Iε ,
де ε − кутове прискорення.
Момент інерції матеріальної точки:
I = mr 2 .
Момент інерції твердого тіла відносно до його осі обертання:
I = ∫ r 2 dm

Момент інерції для тіл правильної геометричної форми:

а) однорідний циліндр (диск):
1 2
I= mr ;
2
б) однорідна куля:
2 2
I= mr ;
5
в) однорідний стрижень з віссю, що проходить через середину
перпендикулярно до його довжини:
1
I= ml 2
12
Теорема Штейнера:
I = I 0 + md 2 ,

де d − відстань від осі до центра тяжіння.

Кінетична енергія тіла, що обертається:
30
 Iω 2
Wk = .
2

Приклади розв’язання задач

Знайти момент інерції J і момент імпульсу L земної кулі відносно осі
обертання.
Розв’язання
2
Момент інерції кулі J = MR 2 , підставляючи значення маси і радіусу
5
2π
Землі, отримаємо J = 97 ,36 ⋅ 1036 кг·м2. Момент імпульсу L = J ⋅ ω , де ω = ,
T
2 Jπ
отже L = . Період обертання Землі Т=24 години. Підставляючи числові
T
2
дані, отримаємо L = 7 ⋅ 1033 кг ⋅ м .
с

Маховик, момент інерції якого J = 63,6 кг·м2 обертається з кутовою

швидкістю ω=31,4 рад/с. Знайти момент сил гальмування М, під дією якого
маховик зупиняється через час t=20 с. Маховик вважати однорідним диском.
Розв’язання
Момент сил гальмування M = J ⋅ ε , де ε − кутове прискорення, яке
ω
дорівнює ε = , оскільки маховик обертається рівносповільнено. Тоді
t
ω⋅J
M= ; M ≈ 100 H ⋅ м .
t

Дві гирі з масами m1=2 кг і m2=1 кг зв’язані ниткою, перекинутою через

блок масою m=1 кг Знайти прискорення а, з яким рухаються гирі, і сили
натягнення Т1 і Т2 ниток, до яких підвішені гирі. Блок вважати однорідним
диском. Тертям нехтувати.

31
 Розв’язання
Запишемо у векторній формі рівняння
поступального руху першої і другої гирі:
r r r r r r
m1 a = m1 g + T1 ; m 2 a = m 2 g + T2 і рівняння
r r r
обертального руху диска J ⋅ ε = M 1 + M 2 , де
М1 − момент сили натягнення нитки Т1, М2 −
момент сили натягнення нитки Т2.
Спроектуємо перші два рівняння на вісь х, а
останнє на вісь у і додамо рівняння
кінематичного зв'язку. Отримаємо систему 4 рівнянь:
m1 a = m1 g − T1 ; (1)
m 2 a = m 2 g − T2 ; (2)
Jε = RT1 − RT2 ; (3)
a = εR . (4)
Підставимо (4) в (3):
a
J = R(T1 − T2 ) . (5)
R
Віднімемо (2) з (1), підставимо в отриманий вираз (5) і знайдемо:
(m1 − m 2 )g
a= = 2 ,8 м . (6)
m1 + m 2 + m с2
2
Підставляючи (6) в (1) і (2), отримаємо T1 = m1 ( g − a ) ; Т1=14 Н.
T2 = m 2 ( g − a ) ; Т2=12,6 Н.

Диск масою m=2 кг котиться без ковзання по горизонтальній площині

із швидкістю v=4 м/с. Знайти кінетичну енергію Wк диска.
Розв’язання
У завданні розглядається так званий «плоский рух». Повна кінетична
енергія диска складається з кінетичної енергії поступальної руху точки
32
центру мас і кінетичної енергії обертання відносно осі, що проходить через
mv 2 Jω 2 mR 2 v
центр мас: Wk = + . Оскільки J = і ω = , де m − маса диска,
2 2 2 R
3mv 2
R − радіус диска, то Wk = . Wk = 24 Дж.
4

Обруч та диск однакової маси m1 = m 2 котяться без ковзання з однією і

тією ж швидкістю v. Кінетична енергія обруча Wk1 = 40 Н. Знайти кінетичну
енергію Wk 2 диска.
Розв’язання
Припустимо m1 = m 2 = m . Кінетична енергія обруча і диска складається
з кінетичної енергії поступального руху і кінетичної енергії обертання:
mv 2 J 1ω12
Wk1 = + , (1)
2 2
mv 2 J 2 ω 22
Wk 2 = + . (1)
2 2

v
Момент інерції обруча J = mR12 . Кутова швидкість ω1 = . Момент
R1
1 v
інерції диска J= mR 22 ; частота ω2 = . Проведемо наступні
2 R2

v2 1 2 v
2
1
перетворення: J 1ω =
2
1 mR12 = mv 2
; J 2 ω = mR2 2 = mv 2 . Тоді, з
2
2
R12 2 R2 2

2 3mv 2
урахуванням (1) та (2), можна записати Wk1 = mv , Wk 2 = або
4
3Wk1
Wk 2 = . Wk 2 = 30 Дж.
4

33
 Кінетична енергія валу, що обертається з частотою n=5 об/с, Wk = 60
Дж. Знайти момент імпульсу L валу.
Розв’язання
Момент імпульсу − вектор, напрям якого
визначається за правилом векторного добутку
[
r r r
] r r
L = R × p , де p = mv , а модуль рівний:
L = Rp sin α = mvR , (1)
π
оскільки α = . Кінетична енергія валу:
2
Jω 2
Wk = , (2)
2
де
mR 2
J= , (3)
2
ω = 2πn . (4).
Вирішуючи спільно рівняння (2) - (4) отримаємо: Wk = mR 2π 2 n 2 ,
звідки:
Wk
m= , (5)
R 2π 2 n 2
v = 2πnR . (6).
2Wk кг ⋅ м 2
Підставивши (5) і (6) в (1), знайдемо L = ; L = 7 ,6 .
πn с

Мідна куля радіусом R=10 см обертається з частотою n=2 об/с навколо

осі, що проходить через її центр. Яку роботу А необхідно виконати, щоб
збільшити кутову швидкість ω обертання кулі удвічі?

34
 Розв’язання
Jω 2
Кінетична енергія обертання кулі Wk = , де момент інерції кулі
2
2
J= mR 2 . Робота зі збільшення кутової швидкості обертання кулі буде
5
2
Jω
дорівнювати приросту її кінетичної енергії. A = Wk 2 − Wk1 , де Wk1 = 1 ;
2
2
Jω 2 4 Jω12
Wk 2 = = . Звідси:
2 2
4 Jω12 − Jω12 3
A= = Jω12 ; (1)
2 2
ω1 = 2πn . (2)
4
Маса кулі m = Vρ = πR 3 ρ , ρ = 8,6 ⋅ 10 3 кг 3 , тоді
3 м
24 3 2 8
J= πR ρR = πR 2 ρ . (3)
53 15
Підставивши (2) і (3) в (1), отримаємо
3 8 16
A= ⋅ πR 5 ρ 4π 2 n 2 = π 3 R 5 ρn 2 ; А=34,1 Дж.
2 15 15

Колесо, обертаючись равноуповільнено, зменшило за час t=1 хв.

частоту обертання від n1 =300 об/хв. до n 2 =180 об/хв. Момент інерції колеса

J = 2 кг ⋅ м 2 . Знайти кутове прискорення ε колеса, момент сил гальмування

М, роботу А сил гальмування і число обертів N, зроблених колесом за час t=1
хв.
Розв’язання
Перетворимо числові одиниці в систему СІ: t=60 c, n1 =5 об/с, n 2 =3
об/с. Оскільки обертання рівноуповільнене, то число обертів можна

35
 n1 + n 2 Δω
визначити так: N = t ; N = 240 об . Кутове прискорення ε = .
2 t
Маємо: Δω = ω 2 − ω1 = 2πn 2 − 2πn1 = 2π (n 2 − n1 ) , таким чином,
2π (n 2 − n1 )
ε= . Підставивши числові значення, отримаємо ε = −0 ,21 рад / с 2 .
t
Момент сил гальмування M = Jε ; М=0,42 Н·м. Робота сил гальмування
Jω 22 − Jω12
дорівнює приросту кінетичної енергії − A = Wk1 − Wr 2 = ;
2

A=
J
2
( ) ( )
(2πn1 )2 − (2πn 2 )2 = 2π 2 J n12 − n 22 ; А=630 Дж.

Олівець завдовжки l=15 см, поставлений вертикально, падає на стіл.

Яку кутову швидкість ω і лінійну швидкість v матиме в кінці падіння
середина і верхній кінець олівця?
Розв’язання
Розглянемо рух центру мас олівця. У
вертикальному положенні він має
потенціальну енергію, яка при падінні
переходить в кінетичну енергію обертання:
Jω12 l
= mg . (1)
2 2
Момент інерції олівця відносно осі, що
проходить через його кінець, знайдемо за
теоремою Штейнера:
2
1 ⎛l⎞ 1
J = ml 2 + m⎜ ⎟ = ml 2 . (2)
12 ⎝2⎠ 3

lω12 3g
Підставивши (2) в (1), отримаємо = g , звідки ω1 = ;
3 l

ω1 = 14 рад с . Оскільки ω1 = ω 2 = ω , а лінійна швидкість v = ωR V, то

36
швидкість кінця олівця v1 = ω ⋅ l = 2 ,1 м . Швидкість середини
с
l
v2 = ω ⋅ = 1,05 м .
2 с

Горизонтальна платформа масою m=100 кг обертається навколо

вертикальної осі, що проходить через центр платформи, з частотою n1 =10
об/хв. Людина масою m 0 =60 кг стоїть при цьому на краю платформи. З якою
частотою n 2 почне обертатися платформа, якщо людина перейде від краю

платформи до її центру? Вважати платформу однорідним диском, а людину −

точковою масою.
Розв’язання
Система «людина - платформа»
замкнута в проекції на вісь у, оскільки
моменти сил M mg = 0 та M m0 g = 0 в проекції

на цю вісь. Отже, можна скористатися

законом збереження моменту імпульсу. У
проекції на вісь у: J 1ω1 = J 2 ω 2 , де J 1 −
момент інерції платформи з людиною, що
стоїть на її краю, J 2 − момент інерції платформи з людиною, що стоїть в

центрі, ω1 та ω 2 − кутові швидкості платформи в обох випадках. Причому:

mR 2
J1 = + m0 R 2 , (1)
2
mR 2
J2 = , (2)
2
де R − радіус платформи. Підставляючи (2) в (1) і враховуючи, що ω = 2πn ,
де n − частота обертання платформи, отримаємо

37
⎛ mR 2 2⎞ mR 2 mR 2 + 2m 0 R 2 m + 2m 0
⎜ ⎟
⎜ 2 + m 0 R ⎟2πn1 = 2πn 2 2 ; n 2 = n1
mR 2
= n1
m
;
⎝ ⎠

n 2 = 22 об
хв.

Обруч діаметром D=56,5 см висить на цвяху, вбитому в стінку, і

здійснює малі коливання в площині, паралельній стіні. Знайти період
коливань Т обруча.
Розв’язання
Центр мас знаходиться в центрі обруча, тоді період малих коливань

T = 2π
J
mRg
= 2π
2J
mDg
, де J=
1
2
(
m R12 + R 22 , ) R1 = R2 , таким чином,

D2 2mD 2 D
J = mR 2 = m . Звідси T = 2π = 2π ; Т=1,5 с.
4 4mDg 2g

Механіка газів та рідин

Рівняння Бернуллі:
ρv 2
p+ + ρgh = const
2
Формула Стокса:
F = 6πηrv

Приклади розв’язання задач

Знайти швидкість v руху вуглекислого газу по трубі, якщо відомо, що
за час t=30 хв. через поперечний переріз труби протікає маса газу m=0,51 кг.
Густина газу ρ=7,5 кг/м3. Діаметр труби D=2 см.
Розв’язання
За час t через поперечний переріз труби проходить деякий об’єм газу
циліндричної форми (маса цього об’єму газу нам відома):
38
 D2 m
V =π l= . (1)
4 ρ
l
Швидкість течії вуглекислого газу v = . З рівняння (1) знайдемо
t
4m 4m
l= , тоді v = ; v=0,12 м/с.
πD 2 ρ πD 2 ρt

В дні циліндричного сосуду діаметром D=0,5 м є круглий отвір

діаметром d=1 см. Знайти залежність швидкості пониження рівня води в
сосуді від висоти h. Знайти значення цієї швидкості для висоти h=0,2 м.
Розв’язання
ρv12 ρv 22
За теоремою Бернуллі + ρgh = або
2 2
v12 + 2 gh = v 22 , (1)

де v1 − швидкість пониження рівня води в сосуді, v 2 − швидкість витікання

води з отвору. В силу нерозривності струменя v1 S1 = v 2 S 2 , звідки
v1 S1
v2 = , (2)
S2

де S1 − площа поперечного перерізу сосуду, S 2 − площа поперечного

S 2 2 gh
перерізу отвору. Підставляючи (2) в (1), отримаємо v1 = . Оскільки
D4 − d 4

πD 2 πd 2 d 2 2 gh
S1 = і S2 = , то v1 = . Оскільки а d 4 << D 4 , то
4 4 D4 − d 4
d2
v1 ≈ 2 gh . При h=0,2 м швидкість v=0,8 мм/с.
D2

39
 Кулька спливає з постійною швидкістю v в рідині, густина ρ1, якої в 4
рази більше густини матеріалу кульки. У скільки разів сила тертя Fтер , що

діє на спливаючу кульку, більше сили тяжіння mg, що діє на цю кульку?

Розв’язання
По другому закону Ньютона:
F A − mg − Fтер = 0 , (1)

де F A = ρ 1Vg − сила Архімеда. Враховуючи, що

m = ρ 2V , (2)
m
із (2) V = , тоді:
ρ2
m
FA = 4 ρ 2 g = 4mg . (3)
ρ2
Перетворюючи (1) з урахуванням (3) отримаємо Fтер = 3mg або

Fтер
= 3.
mg

Сталева кулька діаметром d=1 мм падає з постійною швидкістю

v=0,185 см/с у великому сосуді, наповненому касторовою олією. Знайти
динамічну в’язкість η касторової олії.
Розв’язання
Оскільки кулька рухається рівномірно, то по другому закону Ньютона
mg − F A − F = 0 , (1)
де маса кульки
πd 3
m = p cV = p c . (2)
6
Сила Архімеда
πd 3
F A = p M Vg = p M g × . (3)
6
40
 Сила опору масла за законом Стокса
F = 3πηdv . (4)
Підставляючи рівняння (2) − (4) в (1), після нескладних перетворень
d 2 g ( pc − p M )
отримаємо: 18ηv = d g × ( p c − p M ) , звідси η =
2
; η = 2 Па·с.
18v

Пробкова кулька радіусом r=5мм спливає в сосуді, наповненому

касторовою олією. Знайти динамічну і кінематичну в’язкість касторової олії,
якщо кулька спливає з постійною швидкістю v=3,5 см/с.
Розв’язання:
Оскільки кулька рухається рівномірно, то по другому закону Ньютона:
FA − F − mg = 0 , (1)
де маса кульки:
4πr 3
m = p nV = p n . (2)
3
Сила Архімеда:
4πr 3
F A = p M Vg = p M . (3)
3
Сила опору масла за законом Стокса:
F = 6πηrv . (4)
Підставляючи рівняння (2) − (4) в (1), після нескладних перетворень
отримаємо 18ηv = 4r 2 g ( p n − p M ) , звідки динамічна в'язкість:

2r 2 g ( p n − p M )
η= ; η = 1,09 Па·с. Кінематична в'язкість масла: v = η / p M ;
9v
v = 12,1 см2/с.

41
 Молекулярно-кінетична теорія та термодинаміка
Рівняння Менделєєва-Клапейрона:
m
pV = RT .
μ
Основне рівняння МКТ:
2
2 m 0 v кв
p= n .
3 2
Енергія теплового руху молекул:
i m
W= RT .
2μ
Середньоквадратична швидкість:
3RT
v кв = .
μ
Середньоарифметична швидкість:
8RT
v= .
πμ
Перший закон термодинаміки:
dQ = dW + dA .
Другий закон термодинаміки:
dQ
dS = ∫ ≥0
T

Приклади розв’язання задач

Яку температуру Т має маса m=2 г азоту, що займає об’єм V=820см3
при тиску р=0,2 МПа.
Розв’язання:
Температуру азоту можна визначити з рівняння Менделєєва-
Клапейрона:

42
 m
pV = RT , (1)
μ
звідки температура азоту:
pVμ
T= . (2)
mR
Молярна маса азоту μ = 0,028 кг/мoль. Підставляючи числові дані,

0 ,2 ⋅ 10 6 ⋅ 820 ⋅ 10 −6 ⋅ 0 ,028
отримаємо: T = = 280 K або T = 7 °C.
2 ⋅ 10 −3 ⋅ 8,31

У скільки разів густина повітря ρ 1 , що заповнює приміщення взимку

(t1=7°C), більше його густини ρ 2 влітку (t2=37°C). Тиск газу вважати
постійним.
Розв’язання:
Згідно рівнянню Менделєєва - Клапейрона для першого стану:
pV1 m
= R, (1),
T1 μ
для другого стану:
pV 2 m
= R. (2)
T2 μ
T1 m / V 2 ρ 2
Розділивши (1) на (2), при p = const маємо: = = , звідки
T2 m / V1 ρ1
ρ 1 T2 ρ
= , де T1 = 280K, T2 = 310K. Тоді 1 = 1,1.
ρ 2 T1 ρ2

Масу m=5 г азоту, що знаходиться, в закритому сосуді об’ємом V=4 л

при температурі t=20°C, нагрівають до температури t=40°С. Знайти тиск p1 і
р2 газу до і після нагрівання.

43
 Розв’язання
m
Згідно рівнянню Менделєєва-Клапейрона pV = RT . За умовою
μ
m
m = const , тоді для першого стану p1V1 = RT1 , для другого стану
μ
m mRT1 mRT2
p 2V 2 = RT2 , звідки p1 = , p2 = . Підставляючи числові дані,
μ μV μV
отримаємо p1 = 108 кПа; p1 = 116 кПа.

Загальновідоме жартівливе питання: «Що важче: тонна свинцю або

тонна пробки?» На скільки дійсна вага пробки, яка в повітрі важить 9,8 кН,
більше дійсної ваги свинцю, який в повітрі важить також 9,8 кН?
Температура повітря t=17°C, тиск p=100 кПа.
Розв’язання
На тіла, що знаходяться в повітрі, діє виштовхуюча сила Архімеда
F A = ρgV , де ρ − густина повітря, V − об’єм тіла. Тобто тіло втрачає у вазі
m
стільки, скільки важить повітря в об’ємі даного тіла. Об’єм свинцю V1 = .
ρ1
Повітря в даному об’ємі важить m1 g . Відповідно до рівняння Менделєєва-
m1 μpV1 μpmg μpmg
Клапейрона p1V1 = RT , звідки m1 = . Тоді m1 g = = .
μ RT RT ρ1 RT
m μpmg
Об’єм пробки V 2 = . Вага повітря в даному об’ємі m 2 g = . Дійсна
ρ2 ρ 2 RT
вага свинцю P1 = g (m + m1 ) , дійсна вага пробки P2 = g (m + m 2 ) . Тоді

μpmg ⎛ 1 1 ⎞
ΔP = g (m 2 − m1 ) = ⎜⎜ − ⎟ ; ΔP = 58,6 Н.
RT ⎝ ρ 2 ρ 2 ⎟⎠

Якою повинна бути вага р оболонки дитячої повітряної кульки,

наповненої воднем, щоб результуюча підйомна сила кульки F=0, тобто щоб
44
кулька знаходилася в зваженому стані? Повітря і водень знаходяься за
нормальних умов. Тиск усередині кульки рівний зовнішньому тиску. Радіус
кульки r=12,5 см.
Розв’язання
Результуюча підйомна сила F = m1 g − (m 2 g + P ) , де m1 − маса повітря

в об’ємі кульки, m2 − маса водню в об’ємі кульки. Оскільки F=0, то

μρV
P = g (m1 − m 2 ) . З рівняння Менделєєва-Клапейрона знайдемо m = . Тоді
RT

(μ1 − μ 2 ) = 4πr pg (μ1 − μ 2 ) ; Р=96 мН.

2
pV
P=g
RT 3RT

У закритій сосуді об’ємом V=1 м3 знаходиться маса m1=1,6 кг кисню і

маса m2=0,9 кг води. Знайти тиск р в сосуді при температурі t=500°C, знаючи,
що при цій температурі вся вода перетворюється на пару.
Розв’язання
За законом Дальтона p = p1/ + p 2/ , де, згідно рівнянню Менделєєва-
m1 RT
Клапейрона, p1 = − парціальний тиск кисню, μ1=0,032 кг/моль;
μ1V
m 2 RT
p2 = − парціальний тиск водяної пари, μ1=0,018 кг/моль. Звідки
μ 2V

RT ⎛ m1 m 2 ⎞
p= ⎜⎜ + ⎟⎟ , р=640 кПа.
V μ
⎝ 1 μ 2 ⎠

У сосуді об’ємом V=0,5 л знаходиться маса m=1 г пароподібного йоду

(I2). При температурі t=1000°C тиск в сосуді р=93,3 кПа. Знайти ступінь
дисоціації α молекул йоду на атоми. Молярна маса молекул йоду μ=0,254
кг/моль.

45
 Розв’язання
Ступенем дисоціації α називають відношення числа молекул, що
розпалися на атоми, до загального числа молекул газу, тобто ступінь
дисоціації показує, яка частина молекул розпалася на атоми. В результаті

дисоціації маємо ν 1 =
2αm
атомарного йоду і ν 1 =
(1 − α )m молекулярного
μ μ
йоду. Їх парціальний тиск:
2αmRT
p1 = , (1)
μV

p1 =
(1 − α )mRT . (2)
μV

Згідно із законом Дальтона p c = p1 + p 2 . Підставляючи (1) і (2),

mRT μp V
отримаємо p c = (1 + α ), звідки α = c − 1; α=0,12.
μV mRT

У сосуді об’ємом V=4 л знаходиться маса m=1 г водню. Яке число

молекул п містить одиниця об’єму сосуду?
Розв’язання
Число молекул водню N, що міститься у сосуді, можна знайти із
m N
співвідношення: N = N A . Тоді число молекул в одиниці об’єму n = або
μ V
mN A
n= ; n = 7 ,5 ⋅ 10 25 м −3 .
μV

Яке число молекул N знаходиться в кімнаті об’ємом V=80 м3 при

температурі t=17°C і тиску р=100 кПа?

46
 Розв’язання
Число молекул N, що знаходяться в кімнаті, можна знайти із
m
співвідношення: N= NA. Згідно рівнянню Менделєєва-Клапейрона
μ
m m pV pVN A
pV = RT , звідки = . Тоді N = ; N = 2 ⋅ 10 27 .
μ μ RT RT

Знайти середню квадратичну швидкість v кв молекул повітря при

температурі t=17°C. Молярна маса повітря μ=0,029 кг/моль.

Розв’язання
3RT
Середня квадратична швидкість молекул v кв = . Для молекул
μ

3 ⋅ 8,31 ⋅ 290
повітря v кв = = 500 м .
0,029 с

Середня квадратична швидкість молекул деякого газу v кв =450 м/с.

Тиск газу p=50 кПа. Знайти густину ρ газу за цих умов.

Розв’язання
Тиск газу визначається основним рівнянням МКТ:
2
2 m 0 v кв
p= n , (1)
3 2
де n − число молекул в одиниці об’єму, m0 − маса молекули. Крім того, n і m0
ρ
зв’язані співвідношенням: n = . Тоді рівняння (1) можна записати таким
m0

ρ v кв 3p
чином: p = , звідки ρ = ; ρ=0,74 кг/м3.
3 v кв

47
 Знайти енергію Wоб обертального руху молекул, що містяться в масі
m=1 кг азоту при температурі t=7°С.
Розв’язання
i m
Внутрішня енергія газу W = RT . Оскільки молекула азоту
2μ
складається з двох атомів, то для неї кількість ступенів свободи обертального
m
руху і=2. Тоді Wоб = RT ; Wоб = 83 кДж.
μ

Знайти внутрішню енергію W двоатомного газу, що знаходиться в

сосуді об’ємом V=2 л під тиском р=150 кПа.
Розв’язання
Згідно рівнянню стану ідеального газу:
m
pV = RT . (1)
μ
i m i
Внутрішня енергія газу W = RT , або з урахуванням (1): W = pV .
2μ 2
5
Для двоатомного газу кількість ступенів свободи і=5, тоді W = pV ; W=750
2
Дж.

Енергія поступального руху молекул азоту, що знаходиться в балоні

об’єм V=20 л − W=5 кДж, а середня квадратична швидкість його молекул

v кв = 2 ⋅ 10 3 м . Знайти масу m азоту в балоні і тиск р, під яким він

с
знаходиться.

48
 Розв’язання
2
m v кв
Енергія поступального руху молекул азоту W = , звідки
2
2W
m= ; m=2,5 г. Згідно основному рівнянню МКТ:
v rd
2
2 m 0 v кв
p= n , (1)
3 2
де n − число молекул в одиниці об’єму, m0 − маса молекули. Очевидно, що
добуток n ⋅ m0 = ρ − густина азоту. Тоді n ⋅ m0 ⋅ V = ρ ⋅ V = m − масі всього
азоту, що знаходиться в балоні. Помноживши праву і ліву частини рівняння
2 2 2
2 m 0 v кв 2 v ка m v кв
(1) на V, отримаємо pV = n = m . Але = W , таким
3 2 3 2 2
2 2W
чином pV = W , звідки p = ; р=167 кПа.
3 3V

Маса m=1 кг двоатомного газу знаходиться під тиском p=80 кПа і має
густина ρ=4кг/м3. Знайти енергію теплового руху W молекул газу за цих
умов.
Розв’язання
i 5m
Енергія теплового руху двоатомного газу W = νRT = RT . Згідно
2 2μ
m 5
рівнянню Менделєєва-Клапейрона pV = RT , тоді W = pV . Оскільки
μ 2
m 5 pm
V= , то остаточно маємо W = ; W=50 кДж.
ρ 2 ρ

Знайти питому теплоємність с кисню для: а) V=const; б) р=const.

49
 Розв’язання
Молярна теплоємність С і питома теплоємність с зв’язані
C
співвідношенням C = μc . Звідси c = .
μ
CV i 5
а) При V=const: cV = , де CV = R . Для кисню і=5, отже, CV = R .
μ 2 2
5R
Тоді питома теплоємність кисню при постійному об’ємі cV = ;
2μ

cV = 650 Дж
(кг ⋅ К ) .
7 7R
б) При р=const: С p = CV + R = R. Звідси cp = ;
2 2μ

c p = 910 Дж
(кг ⋅ К ).

Маса m=10 г кисню знаходиться при тиску p=0,3 MПа і температурі

t=10°С. Після нагрівання при р=const газ зайняв об’єм V2=10 л. Знайти
кількість теплоти отриману газом і енергію теплового руху молекул газу W
до і після нагрівання.
Розв’язання
Енергія теплового руху молекул кисню до нагрівання:
5mRT1
W1 = , (1)
2μ
після нагрівання:
5mRT2
W2 = . (2)
2μ
При розширенні газу була здійснена робота:
ΔA = pΔV = p(V 2 − V1 ) . (3)
Кількість теплоти, отримана газом відповідно до першого закону
термодинаміки:
50
 ΔQ = ΔW + ΔA . (4)
Зміна внутрішньої енергії газу:
5m
ΔW = R(T1 − T2 ) . (5)
2μ
Невідомі V1 і Т2 можна знайти з рівнянь початкового і кінцевого станів
газу:
m
pV1 = RT1 , (6)
μ
m
pV 2 = RT2 . (7)
μ
mRT1 pV 2 μ
Із (6) V1 = . Із (7) T2 = . З рівняння (1) W1 = 1,8 кДж.
μp mR
5
Підставивши (7) в (2), отримаємо W 2 = pV 2 ; W2 = 7 ,6 кДж. З (4), з
2
⎛ mRT1 ⎞
урахуванням (3) і (6) ΔQ = (W2 − W1 ) + p⎜⎜V 2 − ⎟⎟ ; ΔQ = 7,9 кДж.
⎝ μp ⎠

У сосуді об’ємом V=0,1 м3 знаходиться азот при тиску р=0,1 МПа. Яку
кількість теплоти Q необхідно передати азоту, щоб: а) при р=const об’єм
збільшився удвічі; б) при V=const тиск збільшився удвічі?
Розв’язання
а) При р=const кількість теплоти:
m m m
Q = ΔW + A = C V ΔT + RΔT = C p ΔT . (1)
μ μ μ
m m
Згідно рівнянню Менделєєва-Клапейрона pV1 = RT1 і pV 2 = RT2 ,
μ μ
m m pΔV
звідки pΔV = RΔT або ΔT = . Тоді з (1) отримаємо
μ μ R
C p pΔV
Q= = 700 Дж.
R
51
 б) При V=const маємо:
m
Q = ΔW = CV ΔT . (2)
μ
m m
Згідно рівнянню Менделєєва-Клапейрона p1V = RT1 і p 2V = RT2 ,
μ μ
m m VΔp C VΔp
звідки VΔp = RΔT або ΔT = . Тоді з (2) отримаємо Q = V = 500
μ μ R R
Дж.

При якій температурі Т середня квадратична швидкість молекул азоту

більше їх найбільш вірогідної швидкості на Δv=50 м/с?
Розв’язання
2kT 2 RT
За визначенням найбільш вірогідної швидкості v в = = , а
m μ

3kT 3RT
середня квадратична v кв = = . За умовами завдання
m μ

v кв = v в + Δv , тоді Δv = v кв − v в =
3RT
μ
−
2 RT
μ
=
RT
μ
( )
3 − 2 . Звідси

RT Δν μ (Δv )2
= ;T= ; Т=83,37 К.
μ 3− 2 (
R 3− 2 )2

На якій висоті h тиск повітря складає 75% від тиску на рівні моря?
Температуру повітря вважати постійною і рівною t=0°С.
Розв’язання
Закон убування тиску газу з висотою в полі сили тяжіння дає
⎛ μgh ⎞ p ⎛ μgh ⎞
барометрична формула: p = p 0 exp⎜ − ⎟, звідки = exp⎜ − ⎟.
⎝ RT ⎠ p0 ⎝ RT ⎠

52
 ⎛ p ⎞ μgh
Логарифмуючи обидві частини рівняння, отримаємо ln⎜⎜ ⎟⎟ = − , звідки
p
⎝ 0⎠ RT

⎛ p ⎞
RT ln⎜⎜ ⎟⎟
⎝ p0 ⎠
h=− = 2296 м.
μg

5.110. Знайти густину ρ повітря: а) у поверхні Землі; б) на висоті h=4км

від поверхні Землі. Температуру повітря вважати постійною і рівною t=0°С.
Тиск повітря у поверхні Землі р0=100 кПа.
Розв’язання
m
а) З рівняння Менделєєва-Клапейрона pV = RT густина буде
μ
m pμ
дорівнювати ρ= = . У поверхні Землі p = p0 , тоді
V RT
p0 μ
ρ1 = = 1,278 кг/м3.
RT1
p2 μ
б) На висоті h2=4км густина повітря ρ 2 = . Для знаходження р2
RT2

⎛ μgh ⎞
скористуємося барометричною формулою p 2 = p 0 exp⎜⎜ − ⎟⎟ . Тоді
⎝ RT2 ⎠
p0 μ ⎛ μgh2 ⎞
ρ2 = exp⎜⎜ − ⎟⎟ = 0 ,744 кг/м3.
RT2 ⎝ RT2 ⎠

Знайти середню довжину вільного пробігу λ молекул вуглекислого газу

при температурі t=100°C і тиску p=13,3 Па. Діаметр молекул вуглекислого
газу σ=0,32 нм.

53
 Розв’язання
v
Середня довжина вільного пробігу молекул газу λ= , де
z
z = 2σ 2 vπn − середнє число зіткнень кожної молекули з іншими в одиницю
p 1 kT
часу. Концентрація молекул n= , тоді λ= = ;
kT 2σ nπ 2
2σ 2 pπ

1,38 ⋅ 10 −23 ⋅ 373

λ= = 850 мкм.
2 ⋅ 0 ,32 2 ⋅ 10 −18 ⋅ 13,3 ⋅ 3,14

Знайти середнє число зіткнень z в одиницю часу молекул вуглекислого

газу при температурі t=100°C, якщо середня довжина вільного пробігу
λ =870 мкм.
Розв’язання
v 8 RT
Середня довжина вільного пробігу молекул λ = , де v = −
z πμ

8 RT
v πμ
середня арифметична швидкість молекул. Тоді z = = = 4 ,87 ⋅ 10 5 с-1.
λ λ

У сферичній колбі об’ємом V=1л знаходиться азот. При якій густині ρ

азоту середня довжина вільного пробігу молекул азоту більше розмірів
сосуду?
Розв’язання
3
4 3 4⎛D⎞ πD 3
Оскільки колба сферична, то її об'єм V = πR = ⎜ ⎟ = . Звідси
3 3⎝ 2 ⎠ 6

6V
діаметр колби D = 3 . Середня довжина вільного пробігу молекул
π

54
 μ 6V μ
λ= . За умовою λ > D , таким чином 3 < .
2πσ 2 ρ ⋅ N A π 2πσ 2 ρ ⋅ N A
μ
Звідки густина повинна бути ρ < ; ρ < 9 ,38 ⋅ 10 −7 кг/м3.
6V
2πσ 2 ρ ⋅ N A ⋅ 3
π

Знайти середнє число зіткнень z в одиницю часу молекул деякого газу,

якщо середня довжина вільного пробігу λ =5 мкм, а середня квадратична
швидкість його молекул v кв =500 м/с.

Розв’язання
v
Середня довжина вільного пробігу молекул λ = . Тоді середнє число
z
v
зіткненні в одиницю часу z = . Оскільки середня квадратична швидкість
λ
3kT kT kT v кв
молекул v кв = = 3 , то = . Середня арифметична
m m m 3
8
v кв
8kT 8 3π
швидкість молекул v = = v кв . Тоді z = = 9 ,21 ⋅ 10 7 с-1.
πm 3π λ

Знайти коефіцієнт дифузії D водню за нормальних умов, якщо середня

довжина вільного пробігу λ =0,16 мкм.
Розв’язання
1 8 RT
За визначенням коефіцієнт дифузії D = v λ , де v = − середня
3 πμ
арифметична швидкість молекул. Тоді коефіцієнт дифузії водню при
1 8 RT
нормальних умовах D = λ = 9,06 ⋅ 10 −5 м2/с.
3 πμ

55
 Знайти масу m азоту, що пройшов унаслідок дифузії через площадку
S=0,01м2 за час t=10c, якщо градієнт густини в напрямі, перпендикулярному
Δρ
до площадки майданчика, = 1,26 кг/м4. Температура азоту t=27°C.
Δx
Середня довжина вільного пробігу молекул азоту λ =10 мкм.
Розв’язання
Δρ
Згідно із законом Фіка m = −D ΔSΔt . Коефіцієнт дифузії
Δx
1 8 RT 1 8 RT Δρ
D= λ . Маса азоту m = λ ΔSΔt = 19 ,9 г.
3 πμ 3 πμ Δx

Знайти діаметр σ молекули кисню, якщо при температурі t=0°C

в’язкість кисню η=18,8 мкПа/с.
Розв’язання
Динамічна в’язкість кисню визначається співвідношенням
1
η = vλ ρ , (1)
3
8 RT kT
де v = − середня арифметична швидкість молекул, λ = −
πμ 2σ 2 pπ
m pμ
середня довжина вільного пробігу, ρ = = − густина газу. Підставляючи
V RT

2k μT 2k μT
дані вирази в (1), отримаємо η = , звідки σ = ⋅ = 0 ,3 нм.
3πσ 2 Rπ 3πη Rπ

Знайти коефіцієнт дифузії D й і в’язкість η повітря при тиску р=101,3

кПа і температурі t=10°С. Діаметр молекул повітря σ=0,3 нм.

56
 Розв’язання
1 8 RT T
Коефіцієнт дифузії D = ; D = 1,45 ⋅ 10 −5 м2/с. Крім
3 πμ 2πσ p2

1 1
того, коефіцієнт дифузії D = v λ , а коефіцієнт в’язкості η = v λ . Таким
3 3ρ
чином, η = ρD , де густину ρ можна виразити з рівняння Менделєєва-
m m pμ pμ
Клапейрона pV = RT , звідки ρ = = . Тоді η = D = 18,2 7 мкПа·с.
μ V RT RT

У сосуді об’ємом V=2л знаходиться N= 4·1022 молекул двоатомного

газу. Теплопровідність газу К=14 мВт/(м·К). Знайти коефіцієнт дифузії D
газу.
Розв’язання
Коефіцієнт теплопровідності K = cV ρv λ / 3 , а коефіцієнт дифузії
D = vλ / 3 , отже, коефіцієнти теплопровідності і дифузії зв’язані
i R
співвідношенням K = cV ρD . Теплоємність при постійному об’ємі cV = ,
2μ
ρ
де і=5, оскільки газ двоатомний. Число частинок в одиниці об’єму n = N A,
μ
ρVN A 5 R μN 5kND
а в об’ємі V − N = nV = . Тоді K = D= ; звідки
μ 2 μ VN A 2V
2VK
D= = 2 ,02 ⋅ 10 −5 м2/с.
5kN

Маса m=6,5 г водню, що знаходиться при температурі t=27°C,

розширюється удвічі при р=const за рахунок притоку тепла ззовні. Знайти
роботу А розширення газу, зміну ΔW внутрішньої енергії газу і кількість
теплоти Q, передану газу.

57
 Розв’язання
2V
Робота розширення газу A = p ∫ dV = p(2V − V ) = pV . Відповідно
V

m m
рівнянню Менделєєва-Клапейрона pV = RT , робота A = RT = 8,1 Дж.
μ μ
i m
Зміна внутрішньої енергії ΔW = RT , де і=5. Оскільки р=const, то
2μ
V1 V 2 V T
= , отже, 2 = 2 = 2 . Звідси T2 = 2T1 і ΔT = T2 − T1 = 2T1 − T1 = T1 . Тоді
T1 T2 V1 T1
5m
ΔW = RT1 = 20 ,25 кДж. Згідно першому закону термодинаміки
2μ
Q = ΔW + A = 28,35 кДж.

При ізобарному розширенні двоатомного газу була здійснена робота

А=156,8 Дж. Яка кількість теплоти Q була передана газу?
Розв’язання
Кількість теплоти, передана газу, dQ = C p dT , звідки:
T2
Q = C p ∫ dT = C p (T2 − T1 ) . (1)
T1

Елементарна робота, що здійснюється при розширенні газу dA = pdV ,

V2
тоді A = p ∫ dV = p(V 2 − V1 ) . З рівняння Менделєєва-Клапейрона
V1

pΔV = νRΔT , тоді:

A = νR(T2 − T1 ) . (2)
A 7
Вирішуючи спільно (1) і (2), отримаємо Q = C p , де C p = ν R ,
νR 2
7
звідки Q = A = 550 Дж.
2

58
 Об’єм V1=7,5л кисню адіабатично стискається до об’єму V2=1л,
причому в кінці стиснення встановився тиск р2=1,6 МПа. Під яким тиском р2
знаходився газ до стиснення?
Розв’язання
Cp
Згідно рівнянню Пуассона pV γ = const , де показник адіабати γ =
CV
γ
γ γ ⎛V ⎞
для кисню γ = 1,4 . Оскільки p1V1 = p 2V 2 , то p1 = p 2 ⎜⎜ 2 ⎟⎟ = 95 кПа.
⎝ V1 ⎠

Ідеальна теплова машина, що працює по циклу Карно, за цикл отримує

від нагрівача кількість теплоти Q1=2,512 кДж. Температура нагрівача
T1=400 K, температура холодильника Т2=300 К. Знайти роботу А,
здійснювану машиною за один цикл, і кількість теплоти, що віддається
холодильнику за один цикл.
Розв’язання
Робота, що здійснюється тепловою машиною, визначається за
формулою A = Q1 − Q2 = ηQ1 , де Q1 кількість теплоти, отримана машиною від

нагрівача; Q2 кількість теплоти, що віддається холодильнику, η − коефіцієнт

T1 − T2
корисної дії машини, який дорівнює η = = 0 ,25 . Звідки А=630 Дж;
T1
Q2 = Q1 − A = 1,88 кДж.

Ідеальна холодильна машина, що працює по зворотному циклу Карно,

здійснює за один цикл роботу А=37 кДж. При цьому вона бере тепло від тіла
з температурою t2=-10°C і передає тепло тілу з температурою t1=17°С. Знайти
к. к. д. η циклу, кількість теплоти Q2, що відняте у холодного тіла за один
цикл, і кількість теплоти Q1, передане гарячішому тілу за один цикл.

59
 Розв’язання
Оскільки холодильна машина працює по зворотному циклу, то для
переходу тепла від менш нагрітого тіла до більш нагрітого необхідно, щоб
зовнішні сили виконали позитивну роботу. Кількість теплоти Q2 відняте у
холодного тіла, разом з роботою зовнішніх сил А дорівнює кількості теплоти
A 1−η
Q1 переданій більш нагрітому тілу, Q2 = Q1 − A = − A= A . Оскільки
η η
(T1 − T2 )
η= = 0 ,093 , то Q2 = 360 кДж; Q1 = Q2 + A = 379 кДж.
T1
Таким чином холодильна машина за кожен цикл передає гарячішому
тілу кількість теплоти 397кДж, з яких 37кДж за рахунок механічної роботи, а
360кДж від холодного тіла.

У циліндрах карбюраторного двигуна внутрішнього згоряння газ

стискається політропічного до V2=V1/6. Початковий тиск p1=90 кПа,
початкова температура t1=127°С. Знайти тиск p2 і температуру t2 газу в
циліндрах після стискання. Показник політропи n=1,3.
Розв’язання
Рівняння політропічного процесу:
p1V1n = p 2V 2n (1)
n
V ⎛V ⎞
За умовою V2 = 1 , таким чином, p1V1n = p2 ⎜ 1 ⎟ , звідки
6 ⎝6⎠
p 2 = p1 ⋅ 6 n = 934 кПа. З рівняння політропічного процесу:
n −1
⎛V ⎞
T1V1n −1 = T2V2n −1 або T1V1n −1 = T2 ⎜ 1 ⎟ (2)
⎝6⎠

Звідки: T2 = T1 ⋅ 6 n −1 = 684,7 К.
Знайти зміну ΔS ентропії при перетворенні маси =1 г води (t=0°C) в
пару (tп=100°C).
60
 Розв’язання
Загальна зміна ентропії ΔS складається із зміни ентропії ΔS1 при
нагріванні маси m води від температури Т до температури Тп і зміни ентропії
Tn
ΔS2 при випаровуванні маси m води. ΔS1 = mc ln , де c=4,19 кД/(кг·К) −
T
mr
питома теплоємність води. ΔS 2 = , де r=2,26 МДж/кг − питома теплота
Tn

⎛ T r ⎞
пароутворення. Тоді ΔS = m⎜⎜ c ln n + ⎟⎟ = 7,4 Дж/К.
⎝ T Tn ⎠

Знайти зміну ΔS ентропії при плавленні маси m=1 кг льоду (t=0°C).

Розв’язання
mλ
При плавленні маси m льоду при температурі Т маємо ΔS = , де
T
λ=0,33 МДж/кг − питома теплота плавлення. ΔS=1209 Дж/К.

Масу m =640 г розплавленого свинцю при температурі плавлення tпл

вилили на лід (t=0°C). Знайти зміну ΔS ентропії при цьому процесі.
Розв’язання
Припустимо, що система «свинець-лід» замкнута, тобто втрат тепла в
зовнішнє середовище не відбувається і вся пара, що утворилася,
сконденсувалася і залишилася усередині системи у вигляді води. Тоді зміна
ентропії системи ΔS складатиметься із зміни ентропії свинцю ΔS1 при
твердінні, зміни ентропії свинцю ΔS2 при охолоджуванні до t=0°C і зміни
ентропії льоду при розтаванні ΔS3. Тобто ΔS = ΔS1 + ΔS 2 + ΔS 3 . Завдання
розглядаємо за умови, що кількість льоду достатня для підтримки
температури t=0°C. Температура плавлення свинцю Т1=600 К, температура
2
dQ1 dQ mλ
льоду − Т2=273 К. Маємо dS1 = або ΔS1 = − ∫ 1 = − , де λ=22,6
T 1
T1 T1

61
 dQ2
кДж/кг − питома теплота плавлення (кристалізації) свинцю. dS 2 = ,
T2
T2
mc c dT T
звідки ΔS 2 = − ∫ = mc c ln 2 , де сс=126 Дж/(кг·К) − питома
T1 T T1

dQ3 Q3
теплоємність свинцю. dS 3 = або ΔS 3 = . Відповідно до закону
T T2
збереження енергії Q3 = Q1 + Q2 = λm + cm(T1 − T2 ) , звідки
λn + cm(T1 − T2 )
ΔS 3 = . Отже, повна зміна ентропії системи
T2

mλ T λm + cm(T1 − T2 )
ΔS = − + mc c ln 2 + . Підставляючи в отриману формулу
T1 T1 T2
числові дані, остаточно отримуємо ΔS=62,2 Дж/К.

Маса m=10 г кисню нагрівається від температури t1=50°C до

температури t2=150°С. Знайти зміну ΔS ентропії, якщо нагрівання
відбувається ізохорично.
Розв’язання
а) При ізохоричному нагріванні dQ = cV mdT , тоді зміна ентропії
2 2
dQ dT i m T
ΔS = ∫ = cV m ∫ = R ln 2 . Оскільки кисень − двоатомний газ, то
1
T 1
T 2μ T1

7m T
число мір свободи і=5 і зміна ентропії ΔS = R ln 2 = 1,75 Дж/К.
2μ T1

Яку температуру Т має маса m=2 г азоту, що займає об’єм V=820 см3
при тиску p=0,2 MПа? Газ розглядати як: а) ідеальний; б) реальний.

62
 Розв’язання
а) Ідеальні гази підпорядковуються рівнянню Менделєєва-Клапейрона
m μpV
pV = RT , звідки T = = 280 К.
μ mR
б) Реальні гази підпорядковуються рівнянню Ван-дер-Ваальса
⎛ m 2 a ⎞⎛ m ⎞ m
⎜p+ ⎟⎜V − b ⎟⎟ = RT , таким чином температура
⎜ 2 ⎟⎜
⎝ μ V ⎠⎝
2
μ ⎠ μ

μ ⎛ m 2 a ⎞⎛ m ⎞
T= ⎜p+ ⎟⎜⎜V − b ⎟⎟ = 280 К. Таким чином при даному тиску газ
mR ⎜⎝ μ 2 V 2 ⎟⎠⎝ μ ⎠
поводиться як ідеальний.

Яку температуру Т має маса m=3,5 г кисню що займає об’єм V=90 см3
при тиску р=2,8 МПа? Газ розглядати як: а) ідеальний; б) реальний.
Розв’язання
Якщо розглядати кисень в даних умовах як ідеальний газ, то його стан
m
описується рівнянням Менделєєва-Клапейрона: pV = RT , звідки
μ
μpV
T= = 277 К.
mR
Якщо розглядати газ як реальний, то його стан описується рівнянням
⎛ m 2 a ⎞⎛ m ⎞ m
Ван-дер-Ваальса ⎜⎜ p + 2 2 ⎟⎟⎜⎜V − b ⎟⎟ = RT , таким чином температура
⎝ μ V ⎠⎝ μ ⎠ μ

μ ⎛ m 2 a ⎞⎛ m ⎞
T= ⎜p+ ⎟⎜⎜V − b ⎟⎟ = 285,7 К.
mR ⎜⎝ μ 2 V 2 ⎟⎠⎝ μ ⎠

63
 Навчально-методичне видання

Укладачі:
ЦУРКАН Микола Михайлович
ПАК Андрій Олегович
ІГНАТЬЄВА Яна Володимирівна

Методичні вказівки до підготовки до практичних занять з дисципліни

«Фізика» для студентів напряму підготовки 6.050502 «Інженерна
механіка»

«Частина 1. Механіка, молекулярна фізика та термодинаміка»

Факультет: Обладнання та технічного сервісу

Кафедра: Енергетики та фізики

Підп. до др. Формат 60х84 1/16

Папір газет. Друк офс. Ум. друк арк. 3,1 Обл.-вид. арк. 2,8
Ум. фабр. – відб. 3,1 Тираж прим. Зам.
Харківський державний університет харчування та торгівлі
61051 Харків – 51, вул. Клочківська 333
ДОД ХДУХТ, Харків – 51, вул. Клочківська 333

64