ВАРІАНТИ РОЗВЯЗКІВ ЗАДАЧ ВИСОКОГО РІВНЯ

СКЛАДНОСТІ

1. ОСНОВИ КІНЕМАТИКИ

1.1. (1.39.) Автомобіль проїхав половину шляху зі швидкістю

v1=90 км/год. Половину часу, який залишився, він їхав зі швидкістю
v2=20 км/год, а останню ділянку — зі швидкістю v3=40 км/год. Знайдіть
середню швидкість автомобіля на всьому шляху.
Дано: Розв’язок: 2  90  (20  40)
vc  
v1=90 км/год Для часу, протягом якого автомобіль проїхав 2  90  20  40
v2=20 км/год першу половину шляху, записуємо: =45 (км/год)
v3=40 км/год s
t1 
vc – ? 2 v1
Другу половину шляху автомобіль проїхав
протягом часу t, який складають два однакових
відрізків часу t2, зі швидкостями відповідно v2 і
v3 , тобто
s
 ( v 3  v 2 )t 2 ,
2
звідки
s
t  2t 2  .
v3  v 2
Для середньої швидкості знаходимо:
s s 2v ( v  v 3 )
vc    1 2
 s

s 2 v1  v 2  v 3
2 v1 v 2  v 3
2v ( v  v 3 )
vc  1 2
2 v1  v 2  v 3

1.2. (1.40) Ескалатор метро спускає людину, що йде по ньому вниз, за 2

хв. Якщо людина буде йти втричі швидше, то ескалатор її спустить за 1 хв.
За який час ескалатор спустить людину, якщо вона стоятиме на ньому?
Дано: Розв’язок: t 3  2 120  240 (с)
t1=2 хв=120 с Нехай шлях, який долає людина відносно
t2=1 хв=60 с метро, опускаючись ескалатором, s. Тоді
v2=3v1 s
t1  (1)
t3 - ? v1  v e
s
t2  (2)
3v1  v e
s
t3  (3)
ve
Розв’язавши систему, знаходимо, що
v1  v e .
З рівняння (1) знаходимо:
s
ve  ,
2t1

1
 отже
t 3  2t 1

1.3. (1.41.) Катер пливе по річці шириною s=500 м зі швидкістю

відносно води v=5,2 м/с, тримаючи курс під кутом α  30° до берега (див.
рисунок). Внаслідок зносу човна течією він припливає з точки А до точки
С, яка знаходиться на відстані L=100 м від точки В. Яка швидкість u течії
річки?
Дано: Розв’язок:  100 
u  5,2   0,5  0,866   5 (м/с)
s=500 м Для перпендикулярного переміщення  500 
v=5,2 м/с човна знаходимо: B C
α  30 0 s  v sin αt , звідки t 
s
L=100 м v sin α
u-? Для горизонтального переміщення L u
знаходимо:

s
L  (u  v cos α)t . v
Підставивши вираз для часу t, одержуємо:
s
L  (u  v cos α) ,
v sin α A
або
L 
u  v sin α  cos α 
s 

1.4. (1.42.) Першу половину шляху автомобіль рухається прямолінійно зі

швидкістю 20 м/с, а другу — втричі швидше під кутом 30° до початкового
напряму. Визначити напрям і модуль вектора середньої швидкості
автомобіля.
Дано: Розв’язок: 3  20
vc   30  (м/с)
v1=20 м/с s 2
vc  ,
v2=60 м/с t
α  30 0 s s
t  t1  t 2 , де: t1  , t2 
β -? 2v1 6 v1
vc - ? Отже
s s 2s
t  
2 v1 6v1 3v1
Для середньої швидкості одержуємо:
3v
vc  1
2

1.5. (1.43.) Спортсмени біжать колоною зі швидкістю 2 м/с. Назустріч

колоні біжить тренер зі швидкістю 3 м/с. Порівнявшись з тренером, кожний
спортсмен розвертається та біжить зі швидкістю 5 м/с. Якою буде остаточна
довжина колони, якщо її початкова довжина 150 м?
Дано: Розв’язок: Для часу t знаходимо:
v1=2 м/с t - час між зустрічами тренера з l1
l  ( v  v )t , звідки t ,
v2=3 м/с першим і останнім спортсменами. 1 1 2
v1  v 2
v3=5 м/с Протягом часу t був пройдений А для l знаходимо:
2
l1=150 м шлях: l2  ( v 3  v 2 )t . Остаточно

2
l2 - ? першим спортсменом l ( v3  v 2 )
s1  v 3t (1)
l2 
v1  v 2
останнім спортсменом
150  (5  3)
s2  v1t (2) l2   60  (м)
23
тренером
s3  v 2t (3).
Для шляхів справедливі
співвідношення:
l1  s2  s3 i l2  s1  s3

1.6. (1.44.) Тіло, що рухається прямолінійно рівноприскорено, за перші дві

секунди спостереження пройшло 180 м, за другі дві секунди – 168 м в тому
ж самому напрямі, за треті дві секунди – 156 м і т.і. Визначити прискорення
тіла.
Дано: Розв’язок: 180  168
a  3  (м/с2
t=2 с at 2
4
s1  v 0t  (1)
s1=180 м 2 )
s2=168 м v 02  v 0  at ,
s3=156 м тоді
а-? at 2 at 2
s2  ( v 0  at )t   v 0t  3 (2)
2 2
З (1) і (2) одержуємо:
s1  s 2  at 2 ,
звідки
s s
a 1 2 2
t

1.7. (1.45.) По похилій дошці пустили знизу вгору кулю. На відстані

45 см від початку шляху куля побувала двічі: через 3 с та 5 с після початку
руху. Визначити мінімально можливу довжину дошки.
Дано: Розв’язок: За рівнянням руху для шуканої
s=0,45 м Час руху кулі від точки х1=0,45 м до величини
t1=3 с кінцевої точки рівний часу руху від a (t1  t3 ) 2
t2=5 с кінцевої точки до точки х1. Відповідно він L  v (
0 1t  t 3 ) 
2
L-? дорівнює знаходимо
t2  t1 0,06  16
t3=  1c L  0,24  4   0,58 (м)
2 2
В кінцевій точці v=0, тому для початкової
швидкості одержуємо
v0=a(t1+t3)=0,24 м/с.
З рівняння руху для відомої ділянки
2 2
at1 at
s  v0t1   a (t1  t3 )t1  1
2 2
знаходимо прискорення
s
a 2  0,06 м/с
2

t1
t1 (t1  t3 ) 
2

3
1.8. (1.46.) Тіло рухається рівноприскорено з початковою швидкістю. Його
переміщення за п’ятнадцяту секунду на 17 м більше, ніж за десяту. Знайдіть
прискорення тіла.
Дано: Розв’язок: 17
a  3,4 (м/с2)
s15-s10=17 м a 10 2 a  9 2 19a 5
s10   
а-? 2 2 2
a 15 2
a 14 2
29a
s15    .
2 2 2
Тоді
29a 19a
s15  s10    5a
2 2
Звідки
s15  s10
a
5

1.9. (1.47.) Рухаючись рівноприскорено, автомобіль за 2 с пройшов 60 м та

збільшив свою швидкість утричі. Знайдіть початкову та кінцеву швидкості
автомобіля на цій ділянці шляху.
Дано: Розв’язок: 4v0 t
2

t=2 с s ,
v 2  v 0 (3v 0 ) 2  v 0 4v 0
2 2 2

s   2v0
s=60 м
v=3v0 2a 2a a звідки
v  v 0  at ; 3v 0  v 0  at , s 3s
v0 - ? v0  і v
v-? звідки 2t 2t
2v0 v0=15 м/с;
.a
t v=45 м/с
Для швидкостей знаходимо:

1.10. (1.48.) З однієї точки в одному напрямку починають рівноприскорено

рухатись два автомобілі: другий через 10 с після першого. Через 15 с після
початку руху першого автомобіля швидкості автомобілів зрівнялись. Через
який час після цього другий автомобіль наздожене перший?
Дано: Розв’язок: a1 (t  t 2 ) 2 a 2  t  (t 2  t1 )
2

t1=10 с Для однакових швидкостей  ,

2 2
t2=15 с автомобілів запишемо:
або
t3 - ? v  a1  t2 і v  a2 (t2  t1 ) ,
a1 (t  15) 2  3a1 (t  5) 2 ,
звідки знаходимо:
a 2  3a1 . звідки для шуканого часу
одержуємо:
До зустрічі автомобілі пройшли
2t 2  150 ;
однакові шляхи
t  75  8,66 (с)

1.11. (1.49.) На перегонах „Формули-1” певну ділянку шляху автомобіль

проїхав із середньою швидкістю 216 км/год. На розгін та гальмування він
витратив 1 хвилину, а решту часу їхав рівномірно зі швидкістю 234 км/год.
За який час автомобіль проїхав цю ділянку шляху?
Дано: Розв’язок: t=60+329,6=
vc=216 км/год=60 м/с За час розгону (30 с) досягнуто швидкості vр, =389,6 (c)
vp=234 км/год=65 м/с t=6,49 хв.

4
t1=1 хв=60 с. t  2v p м
v p  a 1  , звідки a   2,17 2 .
t-? 2 t1 с
Шлях розгону s1 рівний шляху s3 гальмування
2
t
a 1
s1  4  976,5 (м).
2
Для всього шляху запишемо
s  2 s1  v p t 2 i s  v c (t1  t 2 )
Прирівнявши праві частини і розв’язавши
одержане рівняння відносно часу t2,
знаходимо:
v t  2 s1
t2  c 1 ,
v p  vc
а для повного часу
v c t1  2s1
t  t1 
v p  vc

1.12. (1.50.) У деякий момент часу швидкості діаметрально протилежних

точок обруча А і В (див. рисунок) перпендикулярні до його діаметру АВ. Їх
модулі відповідно v  5 м/с і v  8 м/с . Визначити модулі швидкостей точок
A B

О та С у цей момент часу.

Дано: Розв’язок: 58
v0   6,5 м/с
v A  5 м/с Якщо v - лінійна швидкість обертання 2
v B  8 м/с обруча, тоді: 1
v O  v  v B vC   8  5 2
  8  5  6,67 м/с
2

vO  ?

v O  v  v A
2
Отже: B
vC  ?
vB  v A vB
v0  (1)
2
А для точки С: O
C
vC  v O2  v 2
Врахуємо, що
vO  v  v A ,
Отже:
A vA
v C  v O2   v O  v A 
2

Враховуючи (1):
1
vC  v B  v A    vB  v A 
2 2

1.13. (1.51.) Катер проходить вздовж річки відстань між двома пунктами А та
В за час t1, а пліт – за час t2. Скільки часу t3 витратить катер на зворотний
шлях?
Дано: Розв’язок: Для t3 знаходимо:
t1, Якщо спочатку катер плив за течією, AB AB
t3  
t2, то: vk  v p  t  t  AB
t3 - ? AB AB AB 2 1  
t1  , а t2  ,  t1t 2  t 2
vk  v p vp
звідки

5
 AB t1 t 2
vp  , t3 
t2 t 2  2t1
AB AB AB t t 
vk   vp    AB 2 1 
t1 t1 t2  t1t 2 

1.14. (1.52.) Паличка довжиною L обертається в одній площині навколо

 
перпендикулярної до неї вісі. Кінці палички мають швидкості v і v . Чому 1 2
 
дорівнює кутова швидкість обертання палички, якщо: вектори v і v 1 2
 
паралельні; б) вектори v і v антипаралельні (протилежні за напрямком)?
1 2

Дано: Розв’язок: v2 v
   ωA  ; ωB  1
v1 1. Напрямки швидкостей v1 і v 2 r lr

v2 паралельні, тоді, згідно зв’язку v 2l
між кутовою та лінійною r
ω   ? v1  v 2
ω   ? швидкістю v  ωR , де R - радіус
v  v2
обертання відповідно до ω  1
виконаного малюнку: l
ωA  ωB B B
v2 v vB vB
ωA  ; ωB  1 r
r r l l O
Прирівняємо праві частини l
рівнянь і знайдемо r :
v 2l A
r
v1 - v 2 vA vA A
v -v r
ω  1 2
l

2.Якщо напрямки швидкостей v1
 O
і v 2 антипаралельні, тоді:

1.15. (1.53.) Камінь кинули вертикально вгору. На висоті 7,15 м він побував
двічі з інтервалом часу 0,2 с. З якою початковою швидкістю кинули камінь?
Вважайте g=10 м/с, опір повітря не враховуйте.
Дано: Розв’язок: Для решти шляху при падінні
Н=7,15 м На висоті 7,15 м модуль запишемо:
t2=0,2 с швидкостей каменя підчас руху v0  v2
2

g=10 м/с2 вгору і вниз однакові. Час руху з H  ,

2g
v0 - ? висоти 7,15 м до найвищої точки
рівний часу руху з найвищої звідки
точки до висоти 7,15 м. Для v 0  2 gH  v 2
модуля швидкості на даній висоті v  2  10  7,15  1  12  (м/с)
0
запишемо:
t
v  g 2  10  0,1  1 м/с.
2

1.16. (1.54.) З висоти 40 м вертикально вгору з деякою швидкістю кинули

тіло, яке потім впало на землю. Яку швидкість мало тіло, пройшовши
половину свого повного шляху? Вважайте g=10 м/с, опір повітря не
враховуйте.

6
 Дано: Розв’язок: Для цієї ділянки шляху
Н=40 м Позначимо шлях, пройдений з запишемо:
g=10 м/с2 висоти Н до найвищої точки h, H v2
 ,
vc - ? тоді весь шлях додаємо: 2 2g
звідки
v gH
s  2h  H ,
а половина шляху v  10  40  20 (м/с)
s H
 h
2 2
Отже точка половину шляху
знаходиться нижче найвищої
H
точки на .
2

1.17. (1.55.) Гелікоптер піднімався з поверхні землі вертикально вгору з

прискоренням 2 м/с2. Через певний час з нього випав предмет і ще через 3,5 с
впав на землю. Через який час t після початку руху гелікоптера з нього випав
цей предмет? Вважайте g=10 м/с, опір повітря не враховуйте.
Дано: Розв’язок:  7  49  240
t  (с)
a=2 м/с2 Тіло падало протягом t1 c, із початковою 1, 2 2
t1=3,5 с швидкістю, напрямленою вертикально t=5 с.
g=10 м/с2 вгору. Для висоти у точці падіння
t-? запишемо:
2
gt1
h  v 0t1  , де v 0   at .
2
2
gt1  gt 
h  att1   t1  1  at  (1)
2  2 
Гелікоптер подолав цей шлях за час t без
початкової швидкості, злітаючи з
прискоренням а
at 2
h (2)
2
Прирівняємо праві частини рівнянь (1) і
(2), знайдемо:
2
at 2 gt
 at1t  1  0
2 2
З підстановкою кількісних значень для a,
t1, g рівняння набуває вигляду:
t 2  7t  60  0

1.18. (1.56.) Тіло, що вільно падало, пролетіло останні 165 м за 3 с. З якої висоти
впало тіло? Вважайте g=10 м/с2.
Дано: Розв’язок: 10  (3  4) 2
h1=165 м 2 h  245 (м)
gt1 2
t1=3 с h1  v 0t1  ,
2
g=10 м/с2
звідки
h-?

7
 h1 gt1
v0    55  15  40 (м/с)
t1 2
Цієї швидкості тіло досягло за час t0, вільно
падаючи з максимальної висоти до висоти h1,
тобто
v 0  gt 0 ,
звідки
v 40
t0  0   4 (с)
g 10
Для висоти h знаходимо:
gt 2 g (t 0  t1 ) 2
h 
2 2

1.19. (1.57.) За останню секунду вільного падіння тіло пройшло шлях у 1,5
разів більший, ніж за попередню. Визначте швидкість тіла в момент падіння
на землю. Вважайте g=10 м/с2.
Дано: Розв’язок: v  3,5  10  35 (м/с)
h2=1,5h1 v 2  v1
2 2

g=10 м/с2 h1  , де v 2  v1  1  g .
2g
v -?
v2  v2
2

h2  , де v  v 2  1  g  v1  2 g
2g
Отже:
v1  v  2 g , v 2  v  g
Розділимо h2 на h1 і замінимо відповідними
виразами v1 і v 2 , одержуємо:
v2  v2
2

1,5  2 2 , або v  v 2  1,5( v 2  v1 ) .

2 2 2 2

v 2  v1
v 2  2,5v 2  1,5v1 .
2 2

v 2  2,5( v  g ) 2  1,5( v  2 g ) 2  0
Після перетворення запишемо:
gv  3,5 g 2 ,
звідки
v  3,5 g

1.20. (1.58.) З однієї точки з інтервалом 3 с вертикально вгору кидають два
тіла з одинаковою початковою швидкістю 40 м/с. Через який час та на якій
висоті від точки кидання тіла зустрінуться?
Дано: Розв’язок: 40 3
t   5,5 (c)
t  3 c Для 1-го тіла: 10 2
v 0  40 м/с gt 2 10  30,25
h  v 0t  , h  40  5,5   68,75 (м)
t-? 2 2
h-? Для 2-го тіла:
g (t  t ) 2
h  v 0 (t  t )  .
2
Прирівнявши праві частини і
виконавши перетворення, одержуємо:

8
 g
gt  v 0  t ,
2
звідки
v 0 t
t 
g 2

9
 2. ОСНОВИ ДИНАМІКИ

2.1. (2.61.) Сила гравітаційного притягання між двома сталевими кулями

становить 5·10-11 Н, а відстань між їхніми центрами – 2 м. Знайдіть об’єми
куль, якщо маса однієї кулі у 3 рази більша, ніж іншої.
Дано: Розв’язок: 5  10 11  4
-11
F=5·10 Н m1  ρV1 ; m2  ρV2 V1  
3  6,67  10 11  7800 2
l=2 м Враховуючи, що  1,28  10 3 м 3
m1=3m2 m1  3m2 ,
ρ сталі=7800 кг/м3 V1
Запишемо: V1  3V2 V2   0,426  10 3 (м3)
G=6,67·10-11 Н·м2/кг2. 2
3
V1-? ρV2ρV1 3ρ 2V1
F G G 2 ,
V2-? l2 l
звідки
Fl 2
V1 
3Gρ 2

2.2. (2.62.) Скільки обертів навколо Землі зробить за 24 години штучний

супутник, якщо висота його орбіти 900 км? Добове обертання Землі не
враховуйте.
Дано: Розв’язок: 6,67 10 11  5,98 10 24
t=24 год= s  86400
n 637 10 4  9 105 1
=86400 с 2 π( R3  H ) n 
Н=9·105 м 6,28  (637 10  9 10 )
4 5

s  vt
п-? 4
Швидкість визначаємо з рівняння
v2 GM 3

(R  H ) (R  H )2
GM 3
v .
RH
Остаточно
GM
t
n RH
2π( R  H )

2.3. (2.63.) Тіло, яке кинули з поверхні Землі вертикально вгору, піднялось
на висоту 25 м. На яку висоту підніметься тіло, якщо його кинути вгору з
такою ж самою швидкістю з поверхні Місяця?
Дано: Розв’язок: 9,8  25  (174  10 4 ) 2
Н1=25 м З рівняння: H2  
6,67  10 11  7,35  10 22
v1  v 2
2
v0 =151,3 (м)
H1 
Мм=7,35·10 кг22
2g
Rм=174·104 м знаходимо
Н2-? v 0  2 gH 1
2

Прискорення вільного падіння на

поверхні Місяця gм знаходимо з 2-го
закону Ньютона

10
 M mm GM m
mg m  G 2 , звідки
gm  2
Rm Rm
Для Н2 одержуємо
2 2
v gH 1 Rm
H2  0 
2gm GM m
2
gH 1 Rm
H2 
GM m

2.4. (2.64.) Хлопчик упустив камінь у колодязь і почув стук від удару
каменя об дно колодязя через 5 с. Чому дорівнює глибина колодязя?
Дано: Розв’язок: Розв’язок квадратного
t=5 c t  t1  t2 , рівняння дає значення
v 3  340 м/с 2H H H  99 м
 
Н-? де: t1 g
- час падіння каменя; t2 v3 -
час поширення звуку від дна колодязя до
хлопчика. Отже для визначення Н
одержуємо рівняння
g  gt 
2
H 2  21   H  gt 2  0
v3  v3 

2.5. (2.65.) У скільки разів перевантаження, що відчуває пілот у нижній

точці петлі Несторова, більше, ніж у верхній? Швидкість літака в обох точках
становить 360 км/год, радіус петлі 500 м.
Дано: Розв’язок: P1 500  9,8  10000
v  360 км/год=
  2,92
 v  2
P2 10000  500  9,8
P1  m g  .
=100 м/с  R
R=500 м
 v2 
P1 P2  m  g
?  R 
P2
P1 Rg  v 2

P2 v 2  Rg

2.6. (2.66.) Камінь кидають зі швидкістю v0 під кутом α до горизонту.

Через який час його швидкість буде становити з горизонтом кут β і чому
буде дорівнювати модуль цієї швидкості?
Дано: Розв’язок: Остаточно для шуканих величин
v0 , знаходимо:
α, v- v 2x  v 2y
β
cos α
____ v  v0
cos β
t - ?, v - ?
v (sin α  cos αtgβ )
t 0
g

Запишемо рівняння для вертикальних і

горизонтальних складових початкової і
миттєвої швидкостей каменя

11
 v 0x  v 0 cos α, v 0y  v 0 sin α
v x  v 0 cos α, v y  v x tgβ .
За формулою визначення миттєвої
швидкості для вертикальної складової
запишемо:
v 0 sin α  gt  v 0 cos αtgβ

2.7. (2.67.) Футболіст забив гол з пенальті (відстань від воріт 11 м). М’яч
залетів горизонтально у ворота, висота яких 240 см, ледве торкнувшись
верхньої планки. Визначити, під яким кутом до горизонту полетів м’яч після
удару.
Дано: Розв’язок: 2  2,4
tgα   0,4363
s=11 м 11
h=2,4 м α  24 0
α -?

Час руху м’яча до верхньої планки воріт за

горизонтальним переміщенням і визначається за
формулами
s v sin α
t , і t 0
v 0 cos α g
Прирівнявши праві частини, знаходимо
sg
v0 
2
(1)
sin α cos α
Для максимальної висоти польоту м’яча запишемо:
( v sin α) 2
h 0 (2)
2g
Розв’язком системи (1) і (2) рівнянь є:
2h
tgα 
s

2.8. (2.68.) Тіло масою 5 кг рухається горизонтально з початковою

швидкістю 1 м/с під дією сили 30 Н, що напрямлена під кутом 60 0 до
горизонту. Запишіть рівняння залежності переміщення від часу, якщо
коефіцієнт тертя становить 0,1.
Дано: Розв’язок: а=2,5 м/с2
m=5 кг В проекції на горизонтальну вісь рівняння руху тіла at 2
x t   v 0t  
vo=1 м/с записується 2
F=30 Н F cos α  μ ( mg  F sin α)  ma ,  t  1,25t 2 .
α =600 звідки
μ =0,1 F cos α  μ (mg  F sin α)
a ,
x=x(t) m
підставляючи цей результат в рівняння для
рівноприскореного руху, переміщення розрахується як:

12
  F cos α  μ (mg  F sin α)  2
x  v 0t   t
 2m 

2.9. (2.69.) Тіло масою 2 кг падає з висоти 5 м і занурюється в сніг на 50 см.
Знайдіть середню силу опору снігу, якщо середня сила опору повітря 4 Н.
Дано: Розв’язок: 5(2  9,8  4)
F2   156 (Н)
m=2 кг З формули роботи для сили опору снігу 0,5
h1=5 м A2  W  F2 h2
h2=0,5 м знаходимо:
F1=4 Н W
F2 
F2-? h2
W  mgh1  F1h1  h1 (mg  F1 )
Остаточно одержуємо:
h ( mg  F1 )
F2  1
h2

2.10. (2.70.) Електровоз на горизонтальній ділянці шляху розвиває постійну

силу тяги 0,345 МН. Визначити силу опору руху електровозу масою 1300 т,
якщо на ділянці шляху 300 м його швидкість зросла від 36 км/год до
42 км/год.
Дано: Розв’язок:
F=345·103 Н Складаємо систему рівнянь 13  10 5 (134,5  100)
m=13·105 кг F  F0  ma (1) F0  345  10 3  
2  300
s=300 м v  v1 (2)
2 2
=0,27·106 (Н)
v1 =10 м/с s 2
2a
v 2 =11,6 м/с
Розв’язуючи її відносно сили
Fо - ? опору, знаходимо:
v  v1
2 2

a 2
2s
m ( v 2  v1 )
2 2

F0  F 
2s

2.11. (2.71.) Довжина ствола рушниці 0,6 м. Маса кулі 15 г, а її діаметр 8 мм.
Визначити швидкість кулі в момент вильоту із ствола, якщо середній тиск
порохових газів у стволі становить 108 Па.
Дано: Розв’язок: 0,6  108  64  10 6  3,14
s=0,6 м З формули шляху, пройденого v  
2  15  10 3
m=15·10-3 кг рівноприскорено кулею в стволі без
=634 (м/с)
d=8·10-3 м початкової швидкості
13
p=108 Па v2
s
v -? 2a
знаходимо
v  2as .
Прискорення визначаємо з 2-го
закону Ньютона, записаного для
сили, що діє на кулю
πd 2
ma  pS , де S  ,
4
pd 2 π
a .
4m
Для швидкості одержуємо:
spd 2 π
v
2m

2.12. (2.72.) Вантаж масою 2 кг, який притиснутий силою 100 Н до

вертикальної стіни, рухається вгору з прискоренням 1,5 м/с2. Розрахувати
значення сили тяги, якщо коефіцієнт тертя 0,2.
Дано: Розв’язок: FТ=2·1,5+0,2·100+2·9,8=
m=2 кг Запишемо основне
 
рівняння

динаміки

=42,6 (Н)
 
F=100 H FT  Fmp  mg  N  F  ma
a=1,5 м/с2 В проекціях на вісі координат:
μ  0,2 На y:
FT - ? N  mg  0, або mg  N
На x:
FT  Fmp  mg  ma,
звідки
FT  ma  μF  mg

2.13. (2.73.) Вантаж піднімають з води з прискоренням 0,5 м/с2 за допомогою

двох тросів. Кут між тросами 600, видовження кожного з них 2 см, а
жорсткість 100 кН/м. Визначити масу вантажу. Опором води та масою тросів
можна знехтувати.
Дано: Розв’язок: v2 m
 a; тоді a  g  в g ;
a=0,5 м/с2 З рівняння 2-го закону Ньютона 2h m
α =600 F  FA  mg  ma, mв g  mg  ma;
l =0,02 м де: тоді
k=100 кН/м α α
ρ c =7800 кг/м3 F  2kl cos ; 2kl cos  mg  ma  mg  ma
2 2
ρ B =1000 кг/м3 mв и остаточно:
FA  ρ B gV  gV ;
m-? Vв α
2kl cos
об’єми вантажу і води, що він m 2
виштовхує однакові, тому 2 a
FA  mв g ; 2  105  2  10 2  0,8660
m 
тоді: 2  0,5
α =3464 (кг)
2kl cos  mв g  mg  ma
2
14
 Згідно закону збереження енергії:
mv 2
 mgh  mв gh;
2
mv 2
 mg  mв g ;
2h
v2 m
 g  в g;
2h m

2.14. (2.75.) Тіло масою 2 кг рухається вздовж горизонтальної площини з

прискоренням 3 м/с2 під дією двох послідовно з’єднаних пружин з
коефіцієнтами жорсткості відповідно 1 кН/м та 2 кН/м. Визначити сумарне
видовження цих пружин, якщо коефіцієнт тертя дорівнює 0,2.
Дано: Розв’язок: 2(3  0,2  9,8)
m=2 кг l  l1  l2
l  (1  0,5) 
103
a=3 м/с2 З 2-го закону Ньютона для руху =14,88·10-3 (м)
k1=103 Н/м вантажу
k2=2·103 Н/м F  μmg  ma
μ =0,2 знаходимо силу, прикладену до кожної
l -? пружини
F  m(a  μg )  k1l1  k 2 l2 ,
звідки
F F
l1  ; l2  .
k1 k2
Остаточно одержуємо:
1 1 
l  m(a  μg )  
 k1 k 2 

2.15. (2.76.) Гусеничний трактор, рушаючи з місця, тягне санний потяг із

двох однакових саней. Сила тяги, яку розвиває трактор, дорівнює 20 кН.
Маса трактора 5700 кг, а маса кожного з саней 1500 кг. Знайдіть прискорення
руху і силу натягу канату, який з’єднує трактор із саньми. Коефіцієнт тертя
між полозами саней і снігом дорівнює 0,05, а сила опору рухові трактора
6,5 кН.
Дано: Розв’язок: 2  104  0,65  104  2  0,05  0,15  104  9,8
a 
F=2·104 Н З рівняння 2-го закону 2  0,15  104  0,57  104
m=0,57·104 кг Ньютона для руху всього =1,38 (м/с2)
mc=0,15·104 кг потягу FH  2  0,15  104 (0,29  9,8)  3,027  104 (H)
Fo=0,65·104 Н F  Fo  2μmc g  ( m  2mc ) a
μ =0,05 знаходимо прискорення
a-? F  Fo  2μmc g
a .
Fн-? 2mc  m
З рівняння 2-го закону для
руху лише саней
FH  2μmc g  2mc a
знаходимо силу натягу
троса
FH  2mc (a  g )

15
2.16. (2.77.) До стелі ліфта, що рухається вгору з прискоренням 1 м/с2,
підвішений нерухомий блок. Через блок перекинуто нерозтяжну мотузку, до
кінців якої підвішені гирі масою 2 кг та 3 кг. Визначити, з яким
прискоренням рухаються гирі відносно блока та землі. Масами блока та
мотузки можна знехтувати, тертя відсутнє.
Дано: Розв’язок: (3  2)9,8
a  1,96 (м/с2)
a0=1 м/с2 Для прискорення вантажів відносно блоку 23
m1=2 кг знаходимо: а1=1+1,96=2,96 (м/с2)
m2=3 кг (m  m1 ) g а2=1,96-1=0,96 (м/с2)
a 2
a-? m1  m2
a1 - ? Відносно Землі вантажі рухаються з
a2 - ? прискореннями:
a1  a  a0 ;
a2  a  a0

2.17. (2.78.) Тіло масою m1=6 кг знаходиться на похилій площині з кутом

нахилу 300 і коефіцієнтом тертя μ =0,2. З якою силою тягнуть друге тіло
1

масою m2=4 кг вздовж площини з коефіцієнтом тертя μ =0,3, якщо друге 2

тіло рівномірно рухається в напрямі дії цієї сили? Масою та силою тертя
нерухомих блоків можна знехтувати.
Дано: Розв’язок: F  9,8 6(0,5  0,2  0,8660)  0,3  4 
m1=6 кг Запишемо рівняння руху для =51,34 (Н)
α =300 розглядуваної системи тіл
μ 1 =0,2 F  F1  F2  F3  0 ,
m2=4 кг або
μ 2 =0,3 F  m1 g sin α  μ1m1 g cos α  μ 2 m2 g
F-?

2.18. (2.79.) Потяг їде зі швидкістю 54 км/год по закругленій ділянці шляху

радіусом 1000 м. Відстань між рейками (по горизонталі) 1,5 м. Наскільки
зовнішня рейка повинна бути вищою за внутрішню?
Дано: Розв’язок: 225  1,5
h  0,034 (м)
v =15 м/с На центр мас потяга діють вага Р і 1000  9,8
R=1000 м реакція опори зовнішньої рейки N.
l=1,5 м Векторна сума цих сил повідомляє
h-? центру мас в горизонтальній площині
нормальне прискорення. За рисунком
mv 2
 mgtgα ;
R
v2 h
tgα   ,
Rg l
звідки
v 2l
h
Rg

2.19. (2.80.) На дисковому конвеєрі, що обертається в горизонтальній

площині, на відстані 80 см від вісі обертання лежать деталі. Коефіцієнт тертя

16
між конвеєром і деталями 0,2. Скільки обертів за хвилину може робити
конвеєр, щоб деталі не зісковзували з нього?
Дано: Розв’язок: 1 0,2  9,8
   0,248 (c 1 )
R=0,8 м З рівняння 2-го закону Ньютона 6,26 0,8
μ =0,2 mv 2
μmg  , де v  2 πR
 -? R
знаходимо:
 2πR  = μgR
2

звідки
1 μg
 
2π R

2.20. (2.81.) Маленька кулька, яка підвішена на нитці довжиною 0,5 м,

рівномірно обертається у горизонтальній площині. Знайдіть кут, який
утворює нитка з вертикаллю, якщо кулька робить 60 обертів за 1 хв.
Дано: Розв’язок: cos α 
9,8
 0,5
l=0,5 м З рисунка видно, що 4  9,85  1  0,5
 =1 об/с mv 2 α  60 0
mgtgα  ,
α -? R
або
sin α m(2 πνl sin α) 2
g  ,
cos α l sin α
звідки
g
cos α 
4π 2 ν 2l

2.21. (2.82.) Чому дорівнює сила тиску автомобіля на опуклий міст у точці А
на відстані s=26 м від його середини, якщо маса автомобіля з вантажем 5 т?
Швидкість руху автомобіля 54 км/год, а радіус кривизни моста 50 м.
Дано: Розв’язок: 225
F  5  103 (9,8  0,867  )
s=26 м mv 2
50
F  mg cos α 
R=50 м R  20  10 3 ( H)
m=5·103 кг s
v =15 м/с α  0,5pad  29,80
R
F-?

2.22. (2.83.) Гойдалки підвішені до каруселі на відстані 5 м від вісі обертання
за допомогою тросів довжиною 5 м. За якої частоти обертання каруселі троси
утворюють з вертикаллю кут 300?

17
 Дано: Розв’язок: 9,8  0,5774
ν  0,14 (c 1 )
R=5 м Запишемо рівняння руху для гойдалки 4  9,86(5  5  0,5)
l=5 м
α =300
ν -? mv 2
 mgtgα
L
або
 2π( R  l sin α) ν  2
 gtgα( R  l sin α)
gtgα
ν
4 π ( R  l sin α )
2

2.23. (2.84.) Під час розбирання кам’яної стіни висотою 2,5 м муляри
спускають цеглу дерев’яним жолобом, кут нахилу якого до горизонту
становить 300. Визначити час руху цеглини до землі, якщо коефіцієнт тертя
цегли по дереву дорівнює 0,46.
Дано: Розв’язок: 2  2,5
t  
h=2,5 м Знаходимо час з рівняння для 9,8  0,5(0,5  0,46  0,8660)
α =300 шляху =3,16 (с)
μ =0,46 at 2 2s
s , звідки t  .
t-? 2 a
Прискорення знаходимо з рівняння
руху цегли
mg sin α  μmg cos α  ma ,
звідки
a  g (sin α  μ cos α) .
Враховуючи останнє, для
визначення часу одержуємо:
2h
t
g sin α(sin α   cos α)

2.24. (2.87.) Дирижабль, наповнений воднем, має підйомну силу 2,2·105 Н.

Яку підйомну силу він матиме, якщо наповнити його гелієм? Маса оболонки
2 т.
Дано: Розв’язок: (1,29  0,18)(2,2  105  2  103  9,8)
Fп1  
Fп=2,2·105 Н Підіймальна сила визначається за 1,29  0,09
m=2·103 кг формулою:  2  103  9,8  2,02  105 ( H)
ρ п=1,29 кг/м3 Fп=FA-P,
ρ в=0,09 кг/м3 Де Р – вага дирижабля.
ρ г=0,18 кг/м3 За формулою для вказаної за
Fп1-? умовою підіймальної сили
Fп= ρ пgV-(m+ ρ ВV)g
Визначаємо об’єм дирижабля
F  mg
V  n
g (ρ n  ρ B )
Використавши останнє, для
підіймальної сили Fп1 записуємо:
ρ ( F  mg ) ρ He ( Fn  mg )
Fп1 B n   mg
ρn  ρB ρn  ρB
Виконавши перетворення,

18
 остаточно одержуємо:
(ρ  ρ He )( Fn  mg )
Fп1  n  mg
ρn  ρB

2.25. (2.88.) Блок з алюмінієвими важками масами m1=0,6 кг та m2=1 кг

підвішений над посудиною. Знайти густину рідини, якщо важки рухаються у
ній з прискоренням 0,2 м/с2. Опором рідини можна знехтувати.
Дано: Розв’язок: 9,8(1  0,6)  0,2(1  0,6)
ρ  2700 
ρ A  2700 кг/м3 Запишемо рівняння 2-го закону 1  9,8
m1=0,6 кг Ньютона для системи вантажів =991,8 (кг/м3)
m2=1 кг m2 g  m1 g  ρgV2  (m1  m2 )a .
a=0,2 м/с2 За масою і густиною другого
ρ -? важка визначаємо його об’єм
m
V2  2 .
ρA
Підставляємо вираз для об’єму в
рівняння і визначаємо шукану
густину
g (m2  m1 )  ( m2  m1 ) a
ρ  ρA
m2 g

2.26. (2.89.) На клині з кутом нахилу α нерухомо лежить брусок. Клин

рухається з прискоренням a в напрямку, вказаному стрілкою на рисунку. За
якого мінімального значення цього прискорення брусок почне зісковзувати,
якщо коефіцієнт тертя між ним і клином дорівнює μ ?
Дано: Розв’язок:
α, Запишемо основне рівняння динаміки в проекції на горизонтальну вісь для
a, системи за відсутності руху бруска
μ mg sin α  mamin cos α  μ (mg cos α  mamin sin α)
аmin-? Брусок почне зісковзувати за умови
mg sin α  mamin cos α  μ ( mg cos α  mamin sin α)
тоді для мінімального значення прискорення одержуємо:
mamin (cos α  μ sin α)  mg (μ cos α  sin α)

Остаточно
g (μ cos α  sin α )
amin 
cos α  μ sin α

19
 3. ЗАКОНИ ЗБЕРЕЖЕННЯ

3.1. (3.42.) При вертикальному старті ракети масою 50 т з її двигунів за

0,2 с викидається 200 кг продуктів згоряння зі швидкістю 1500 м/с.
Визначити прискорення ракети на початку її руху.
Дано: Розв’язок: 200  1500
М=5·104 кг За законом збереження імпульсу згідно з a  (50000  200)  0,2 
m0=200 кг вжитими позначеннями запишемо: =30,1 (м/с2).
v=1500 м/с mv 0  ( M  m) v
t0=0,2 с Для шуканого прискорення запишемо:
a-? v  v0
a
t
і врахувавши, що v0=0, для прискорення
знаходимо:
mv
a
( M  m )t

3.2. (3.43.) На гладенькій підлозі стоїть візок масою М та довжиною L.

На скільки зміститься візок відносно підлоги, якщо людина масою т
перейде з одного кінця візка на протилежний?
Дано: Розв’язок:
М, Рівняння закону збереження імпульсу для системи людина-візок відносно
L, землі в проекції на вісь, спрямовану за рухом людини має вигляд:
m m( v  V )  MV , (1)
s-? де: v - швидкість людини відносно візка; V- швидкість візка відносно землі.
Для тривалості руху запишемо:
L
t .
v
Тоді для s:
s  Vt
З рівняння (1) визначаємо:
MV  mV V( M  m)
v 
m m
Остаточно для шуканого шляху одержуємо:
VLm Lm
s  Vt  
V ( M  m) M  m
Lm
s
M m

3.3. (3.44.) Транспортер піднімає 250 кг піску до кузова автомобіля за

1 с. Довжина стрічки транспортера 4 м, кут нахилу 35°, а ККД
транспортера 80%. Яку потужність розвиває двигун транспортера?
Дано: Розв’язок: 250  9,8  4  0,5736
N  100% 
m=250 кг Записуємо рівняння для корисної 80%  1
t=1 с роботи =7026,3 (Вт).
s=4 м Ak  mgh , де h  s sin α
α =350 і для затраченої роботи
η =80% A3 = Nt .
N-? З рівняння для ККД

20
 mgs sin α
 100%
Nt
знаходимо:
mgs sin α
N  100%
ηt

3.4. (3.45.) Тіло масою 20 г вільно падає з висоти 2,5 м і попадає в
центр горизонтальної пластини масою 0,2 кг, яка закріплена на
вертикальній пружині жорсткістю 1,5 кН/м. Вважаючи удар абсолютно
непружним, визначити максимальне видовження пружини.
Дано: Розв’язок: 4,312  76,8
x   0,054 (м)
m1=0,02 кг Зміна потенціальної енергії тіла 1500
h1=2,5 м маси m1
m1
m2=0,2 кг W1  m1 g ( h  x ) ,
k=1,5·103 Н/м а пластини
x -? W2  m2 gx . h
Ці зміни перейшли в потенціальну
енергію пружини
m2
kx 2
W3  .
2 x
З рівняння закону збереження:
kx 2
m1 gh  m1 gx  m2 gx 
2
після підстановки значень
1500x 2  4,312x  0,98  0
знаходимо:
4,312  18,59  5880
x 
1500

3.5. (3.46.) Дві маленькі кульки масами 20 г та 30 г підвішені на

закріплених у одній точці нитках однакової довжини. Кульку масою 20 г
відводять на відстань, за якої нитки утворюють кут 10°, і відпускають.
Визначити, на який кут відхиляться нитки від вертикалі після абсолютно
непружного удару кульок.
Дано: Розв’язок: β  arccos 0,9929  6 0
m1=0,02 кг У відведеному положенні перша кулька
m2=0,03 кг зміщена по вертикалі від положення
α =100 рівноваги на висоту
h  l  l cos α  l (1  cos α)
l
l1=l2=l
β -? і відповідно має запас енергії m1
W1  m1 gl (1  cos α) .
Після абсолютно непружного удару
кульок і відхилення на кут β кульки h1 h
змістилися вздовж вертикалі на висоту: m2
h1  l (1  cos β) ,
набувши енергії
W2  (m1  m2 ) gl (1  cos β) .
Відповідно до закону збереження і
перетворення механічної енергії

21
 W1  W2
знаходимо:
(m1  m2 ) cos β  (m1  m2 )  m1 (1  cos α) ,
звідки
(m  m2 )  m1 (1  cos α)
cos β  1  0,9929
m1  m2

3.6. (3.47.) Яку швидкість розвиває трактор масою 12 т, піднімаючись у

гору з кутом нахилу 30°, якщо коефіцієнт опору дорівнює 0,3? Потужність
трактора 95,7 кВт.
Дано: Розв’язок: 95,7  103
m=12·103 кг За відсутності прискорення v  
12  103  9,8(0,5  0,3  0,8660)
α =300 рівняння другого закону
μ =0,3 =1,07 (м/с).
Ньютона має вигляд:
N=95,7·103 Вт F  mg (sin α  μ cos α) .
v-? Для потужності за сталої
швидкості руху під дією сили
F знаходимо:
N  Fv  mg (sin α  μ cos α) v
звідки
N
v
mg (sin α  μ cos α)

3.7. (3.48.) Тіло кинули вертикально вниз з початковою швидкістю

10 м/с з висоти 100 м. На якій висоті кінетична енергія тіла
дорівнюватиме його потенціальній енергії? Опір повітря не враховуйте.
Дано: Розв’язок: h2 
100

100
 52,55  (м).
v0=10 м/с Запишемо рівняння для механічної енергії 2 4  9,8
h1=100 м тіла на висоті h1
2
h2 - ? mv
W  mgh1  0 .
2
На висоті h2 для цієї ж енергії запишемо:
2
mv
W  mgh2  h  2mgh2 .
2
Прирівнявши праві частини рівнянь,
знаходимо:
2
mv 0
mgh1   2mgh2 ,
2
звідки
2
h v
h2  1  0
2 4g

3.8. (3.49.) Куля масою m підвішена на нитці, її відхилили від

положення рівноваги так, що нитка стала горизонтальною, і відпустили.
Коли куля проходила положення рівноваги, середина нитки зачепилась
за гвіздок. Визначити натяг нитки в той момент, коли її нижня
половина буде горизонтальною.

22
 Дано: Розв’язок:
m, В початковому положенні куля володіє енергією
l2=l1/2
T-? W  mgl .
Після проходження положення рівноваги і
„зменшення” довжини підвісу вдвічі на висоті l/2
l/ для цієї ж енергії запишемо:
2 mgl mv 2
l W  .
2 2
Прирівнявши праві частини рівнянь
mgl mv 2
mgl   , або v 2  gl .
2 2
В даному положенні сила натягу є
перпендикулярною до сили тяжіння, а тому є лише
доцентровою силою. Відповідно:
mv 2
T  2mg
l
2
Отже:
T  2mg

3.9. (3.50.) На краю стола висотою 1 м лежить тіло масою 100 г. В
нього влучає куля масою 1 кг, яка рухалась по столу перпендикулярно
до його краю зі швидкістю 36 км/год. На якій відстані від столу (вздовж
горизонталі) тіло впаде на підлогу, якщо удар був абсолютно непружним?
Тертя і опір повітря не враховуйте.
Дано: Розв’язок: 10  1 2 1
s  4,1 (м).
h=1 м За непружного співудару 0,1  1 9,8
m1=0,1 кг рівняння закону збереження
v1 m1 v2
m2=1 кг імпульсу має вигляд
m2
v1=10 м/с m2 v1  (m1  m2 ) v 2 ,
s-? звідки
m2
v 2  v1 .
m1  m2 h
За висотою падіння без
початкової вертикальної
складової швидкості знаходимо s
час падіння
2h
t  .
g
Для горизонтального
переміщення відносно краю
столу знаходимо:
s  v 2t
Отже:
v1 m2 2h
s
m1  m 2 g

23
3.10. (3.51.) Із шайбою масою 200 г, що нерухомо лежить на поверхні
льоду, пружно зіштовхується шайба масою 100 г і після удару
рухається у протилежному напрямку. Визначити, у скільки разів
змінилась кінетична енергія цієї шайби.
Дано: Розв’язок: W  0,01  0,1  0,2 
2

  9
m1=0,2 кг Запишемо рівняння законів W   0,1  0,2  0,01 
m2=0,1 кг збереження імпульсу і енергії
W відповідно:
? m2 v 2  m1 v1  m2 v 3 (1)
W
2 2 2
m2 v 2 mv mv
 1 1  2 3 (2)
2 2 2
Тоді для зміни кінетичної енергії
другої шайби запишемо:
2
W m2 v 2

W  m2 v 3
2

2
W  m2  m2 m1 
2

  
W   m2 m1  m2 
2

3.11. (3.52.) На поверхні льоду стоїть ковзаняр масою 80 кг. Він різко
штовхає від себе тіло масою 20 кг, виконавши при цьому роботу 312,5 Дж.
Визначити, яку швидкість ковзаняр надав тілу.
Дано: Розв’язок: 2  312,5  80
v2   5  (м/с)
m1=80 кг З рівняння закону збереження імпульсу 20( 20  80)
m2=20 кг m1 v1  m2 v 2
A=312,5 Дж знаходимо швидкість ковзаняра
v2 - ? m
v1  v 2 2 .
m1
Виконана робота складає зміну енергії
системи
2 2
m1 v1 m2 v 2
A  .
2 2
Після підстановки виразу для v1 останнє
рівняння набуває вигляду
2  m2 m 
2 2 2
m1 m2 2 m2 v 2
A   2 v2   v 2   2 
2 m1 2  2m1 2 
звідки
2 Am1
v2 
m2 (m2  m1 )

3.12. (3.53.) У нерухомому човні на відстані 5 м один від одного сидять
двоє рибалок. Маса човна 150 кг, першого рибалки 90 кг, а другого —
60 кг. На яку відстань зміститься човен, якщо рибал ки поміняються
місцями? Опір води не враховуйте.

24
 Дано: Розв’язок: (90  60)  5
s  0,5  (м).
l=5 м За однакових за модулем швидкостей руху 150  90  60
М=150 кг рибалок закон збереження імпульсу для
m1=90 кг системи відносно води набуває вигляду:
m2=60 кг
s-? m1 ( v  v1 )  m2 ( v  v1 )  Mv1 ,
або
(m1  m2 ) v  ( M  m1  m2 ) v1 ,
звідки
m1  m2
v1  v.
M  m1  m2
Для часу переміщень запишемо:
l
t .
v
З використанням знайдених співвідношень
для часу і швидкості руху човна знаходимо
шукане переміщення:
m1  m2 l
s  v1t  v
M  m1  m2 v
Отже:
(m1  m2 )l
s
M  m1  m2

3.13. (3.54.) З нерухомим тілом абсолютно пружно взаємодіє друге

тіло, маса якого у 4 рази більша за масу нерухомого. Визначити, у
скільки разів зменшиться після удару швидкість другого тіла, якщо
удар був центральним.
Дано: Розв’язок:
m2=4m1 За законом збереження імпульсу:
   
v10  0 m1 v10  m2 v 20  m1 v1  m2 v 2 (1)
v2 За законом збереження енергії для центрального удару:
-? m1v 210 m2 v 2 20 m1 v 21 m2 v 2 2
v 20
   (2)
2 2 2 2
Врахуємо, що
v10  0 і m2  4m1 (3)
Маса тіла, що налітає більша за нерухоме, тому вважатимемо, що модуль
його швидкості зміниться, а напрямок ні, тоді у проекції на напрямок

швидкості v 20 рівняння (1) з урахуванням (3) матиме вигляд:
4m1 v 20  m1 v1  4m1 v 2 , (4)
а рівняння (2):
4m1v 2 20  m1 v 21  4m1 v 2 2 (5)
Розв’язуючи систему рівнянь (4) і (5) отримаємо:
v2 3

v 20 5

25
3.14. (3.55.) Крижина площею поперечного перерізу 1 м 2 та товщиною
0,5 м плаває в озері. Яку роботу потрібно виконати, щоб повністю занурити
крижину у воду?
Дано: Розв’язок: 103  9,8  1 
2
1000  900 
A  0,5   
S=1 м2 З умови плавання тіл 2  1000 
H=0,5 м P  FA , =12,5 (Дж)
ρ k =900 кг/м3 тобто s
ρ B =1000 кг/м3 ρ k gSH  ρ B g ( H  h)
знаходимо товщину надводної h
А-?
частини крижини h:
H (ρ B  ρ k )
h .
ρB H
Шукана робота визначається
добутком середнього значення
архімедової сили FA , що
діятиме на занурену верхню
частину крижини, на її товщину,
тобто:
FA
A h .
2
FA  ρ B gSh
Для роботи знаходимо:
2
ρ gSh ρ gS  ρ D  ρ k 
A B h B H 
2 2  ρB 
Отже:
2
ρ B gS  ρ D  ρ k 
A H 
2  ρB 

3.15. (3.56.) Плоский крижаний айсберг завтовшки 300 м плаває в океані. У

айсбергу зроблено вертикальний наскрізний колодязь. Яку найменшу
роботу потрібно виконати, щоб підняти з колодязя пробу води масою
10 кг?
Дано: Розв’язок: 10  9,8  300  (1000  900)
A 
Н=300 м З умови плавання тіл 1000
m=10 кг P  FA , =2940  (Дж).
ρ k =900 кг/м3 тобто
ρ B =1000 ρ k gSH  ρ B g ( H  h) S
h
кг/м3 знаходимо товщину надводної частини
крижини h – відстань від поверхні H
A-?
айсбергу до води в колодязі
H (ρ B  ρ k )
h
ρB
Шукана робота визначається зміною
потенціальної енергії піднятої води:
A  Wn  mgh
mgH (ρ B  ρ k )
A
ρB

26
3.16. (3.57.) Труба з площею поперечного перерізу 20 см 2 вигнута під
прямим кутом. По трубі тече газ зі швидкістю 10  м/с. Густина газу
2,5 кг/м 3 . З якою силою газ діє на трубу в місці її зігнутості? Стиснення
газу та тертя не враховуйте.
Дано: Розв’язок: 2,5  20  10 4  100
F 
S=20·10-4 м2 За законом Бернулі 2
v=10 м/с ρv 2  0,25  (Н)
ρ =2,5 кг/м3 p  const
2
F-? В місці зігнутості на стінку діє тиск:
F
р1=p+ =const
S
Отже:
ρv 2 F
p  p ,
2 S
звідки
ρSv 2
F
2

3.17. (3.58.) Визначити корисну потужність водяної турбіни з ККД 80%,

якщо вода поступає до неї зі швидкістю 5 м/с на рівні входу, а виходить з неї
зі швидкістю 1 м/с на 4 м нижче входу. Об'ємна витрата води 20 м3/с.
Дано: Розв’язок: 80%  103  20
η =80% Nk  (5  1  2  9,8  4) 
З формули для розрахунку ККД: 2  100%
v1=5 м/с N =659,2 (кВт)
η  k 100%
v2=1 м/с N3
h=4 м знаходимо:
Vt=20 м3/с
ρ =1000 кг/м3 ηN 3
Nk 
100%
Nk - ?
Затрачена робота рівна зміні
енергії:
2 2
mv mv
A  N 3t  mgh  1  2 ,
2 2
звідки, враховуючи, що за t=1 с
Vt=20 м3/с, і m  Vρ  Vt ρ
знаходимо:
1
N3  Vt ρ( v 1  v 2  2 gh)
2
ηVt ρ
Nk  ( v1  v 2  2 gh)
2  100%

3.18. (3.59.) Куля масою 9 г, що летіла горизонтально, потрапляє у вантаж

масою 8 кг, який підвішений на легкому жорсткому стрижні, і застряє в
ньому. При цьому вантаж з кулею піднімається на висоту 2 см.
Визначити, з якою швидкістю летіла куля.
Дано: Розв’язок: 0,009  8
v 2  9,8  0,02 
m1=9·10-3 кг За законом збереження імпульсу: 0,009
m2=8 кг m1 v  (m1  m2 ) v 2 =557,1 (м/с)

27
h=0,02 м для швидкості v знаходимо:
v-? m  m2
v 1 v2
m1
За законом збереження енергії:
m1  m2 2
v 2  (m1  m2 ) gh
2
для швидкості v2 знаходимо:
v2  2 gh
Остаточно для шуканої швидкості
одержуємо:
m1  m2
v 2 gh
m1

28
 4. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНО-КІНЕТИЧНОЇ ТЕОРІЇ

4.1. (4.61.) Суміш газів складається з 30 г азоту і деякої кількості

вуглекислого газу. Середня молярна маса суміші дорівнює 32 г/моль.
Визначте масу вуглекислого газу в суміші.
Дано: Розв’язок: Розв’язавши систему відносно
m1=0,03 кг m2, знаходимо:

 1 
m1
M1


 m2
М1=14·10-3 кг/моль 

2 
M 2
m M (M c  M1)
 m1  m2
 m2  1 2
М2=44·10-3 кг/моль  
 M

M1(M 2  M c )

c
 1 2

Мс=32·10-3 кг/моль
m2=0,1414 кг.
m2 - ?

4.2. (4.62.) При температурі 20о С і нормальному атмосферному тиску

допускається витікання газу в побутовій плитці не більше 1,1·10 -8 м3/с.
Скільки молекул газу потрапить у кімнату внаслідок такого витікання
протягом трьох годин?
Дано: Розв’язок: 105  1,1  10 8  10800
p  nkT N 
Т=293 К 1,38  10 23  293
р=105 Па p  0,48968  1018
n
V0=1,1·10-8 м3/с kT
τ  10800 с N 0  nV0
N-? pV0 τ
N  N0τ 
kT
Отже:
pV0 τ
N
kT

4.3. (4.63.) Оцініть середню відстань між молекулами повітря за

нормальних умов.
Дано: Розв’язок: 1,38  10 23  273
5
р=10 Па Для повітря об’ємом V=1 м3, маємо: d 3 
105
Т=273 К p  nkT ,
 15,56  10 9  (м)
d-? звідки
p
n
kT
Середня відстань d визначається
формулою:
1 1
d3 3
N n
Отже:
kT
d 3
p

4.4. (4.64.) Після ввімкнення електричної лампи тиск газу в ній зріс від
8.104 Па до 1,4.106 Па. У скільки разів при цьому збільшилася середня
квадратична швидкість молекул газу?
Дано: Розв’язок: v2 1,1  105
4
р1=8·10 Па  1,375
v1 8  10 4

29
р2=1,1·105 Па
1
p1  nmv 2 1
3
1

2
p2 nmv 2

v2
3
v 2 p2

-? v1 p1

v1 Отже:
v2 p2

v1 p1

4.5. (4.65.) Кристал солі NaCl має кубічну структуру. Оцініть середню
відстань між центрами сусідніх іонів Na+ і Cl- , якщо густина солі 2,2 г/см3
Дано: Розв’язок: 58  10 3
М=58·10-3 кг/моль 1 d 3 
d 2,2  10 3  6,023  10 23
ρ =2,2·103 кг/м3 3
n  0,76  10 10 (м)
d-? ρ
n NA
M
отже
M
d 3
ρN A

4.6. (4.66.) На деякій планеті 80% маси атмосфери складає кисень, а 20% -
неон. Визначте середню молярну масу атмосфери планети.
Дано: Розв’язок: 5m1  4M 1 M 2
Mc  
80% - m1 m 4m1 (4 M 2  M 1 )
Mc 
20% - m2 
5M 1 M 2
M1=16·10-3 кг/моль m  m1  m2 
М2=20·10-3 кг/моль 4M 2  M 1
m1
Мс - ? m2  Отже:
4
5M 1 M 2
m 5m Mc 
m  m1  1  1 4M 2  M 1
4 4
m 5m 5  16  10 3  20  10 3
m  m1  1  1 Mc  
4 4 ( 4  20  16)  10 3
m1  16,6  10 3  (кг/моль)
1 
M1
m m
2  2  1
M 2 4M 2
m1 m  4M 2  M 1 
  1  m1  
M 1 4M 2  4 M 1 M 2 

4.7. (4.67.) Озеро площею 4 км2 з середньою глибиною 5 м „посолили”,

кинувши кристалик солі NaCl масою 10 мг. Через тривалий час з озера
зачерпнули склянку води об’ємом 200 см3. Скільки іонів натрію виявилося в
цій склянці?
Дано: Розв’язок: N1 
10 6  2  10 4  6,023  10
5  10  2  4  10 6  5
S=4·10 м2
6
 120, 46  10 6.
h=5 м
М=58·10-3 кг/моль
m=10-6 кг

30
V1=200·10-6 м3 N1  nV1 (1)
N1 - ? N
n ( 2)
V
mN A
N (3)
M
V  Sh ( 4)
Підставивши (2-4) в (1),
Одержуємо
mV1 N A
N1 
MSh

4.8. (4.68.) У вертикальному циліндрі, закритому легко рухомим поршнем

масою m і площею S, знаходиться газ. Об’єм газу V. Яким стане об’єм газу,
якщо циліндр пересувати вертикально з постійним прискоренням a,
напрямленим угору? Атмосферний тиск дорівнює p0, температура газу не
змінюється.
Дано: Розв’язок:
V, Процес ізотермічний, відповідно
a, mg m( g  a )
V ( p0  )  V1 ( p0  ),
p0, S S
T=const. звідки для V1 одержуємо
V1 - ? V ( p0 S  mg )
V1 
p0 S  m( g  a )

4.9. (4.70.) Посередині запаяної з обох кінців горизонтальної трубки

довжиною 1 м знаходиться стовпчик ртуті довжиною 20 см. Коли трубку
поставили вертикально, стовпчик ртуті змістився на 10 см. Яким був тиск у
горизонтальній трубці? Температуру вважайте незмінною. Густина ртуті
13600 кг/м3.
Дано: Розв’язок: За законом Бойля-Маріотта
h=1 м При горизонтальному pV  p1V1 (1)
H=0,2 м положенні трубки газ окремо pV  p2V2 ( 2)
l=0,1 м в кожній частині має тиск р і Прирівнявши праві частини рівнянь
ρ =13600 кг/м3. об’єм (1) і (2), знаходимо р1:
р-? hH ρgH (h  H  2l )
V  S.
2 p1 
4l
При вертикальному Підставивши вираз для р в рівняння
1
положенні тиски і об’єми (1), знаходимо р:
відповідно рівні:
ρgH  4l 2 
у верхній частині тиск р1 і p h  H  
об’єм 4l  hH 
hH  13600  9,8  0,2  4  10 2 
V1    l S ; p 1  0,2  
 2  4  0,1  1  0,2 
у нижній частині тиск р2  5  10 4 (Па)
 p1  ρgH
і об’єм
hH 
V2    l S
 2 

31
4.10. (4.71.) У вертикальному циліндрі з площею поперечного перерізу S під
поршнем масою m знаходиться повітря при температурі Т1. Коли на поршень
поклали вантаж маси М, відстань від поршня до дна циліндра зменшилась в n
разів. На скільки підвищилася температура повітря в циліндрі? Атмосферний
тиск дорівнює р0.
Дано: Розв’язок:
S, Для першого стану газу під поршнем запишемо:
m, mg
( p0  )V1  RT1
T1, S
M, звідки
N, RT1
V1 
p0  mg  (1)
T  ?  p 0  S 
 
Для другого стану запишемо:
 (m  M ) g  V1
 p0    RT2 .
 S n
Для Т2 із врахуванням (1), запишемо:
 (m  M ) g 
 p0  RT1
T2   S 
 mg 
nR p0  
 S 
Для T одержуємо:
 (m  M ) g 
 p0  T1
T  T2  T1   S  T.
1
 mg 
 p0  n
 S 

4.11. (4.72.) Рухомий поршень, що не проводить тепло, ділить циліндр на дві

частини об’ємом 200 см3 і 100 см3. Спочатку температура газу в обох
частинах 300 К, а тиск 100 кПа. Потім меншу частину остудили льодом, що
тане, а велику нагріли в окропі. Який тиск установиться в циліндрі?
Дано: Розв’язок: 105 (2  104  273  104  373)
V1=2·10-4 м3 З рівнянь першого стану для кількостей p  
2  104  1  104
V2=10-4 м3 речовини в першій і другій частинах =10,6.106 (Па)
Т0=300 К циліндра відповідно запишемо:
р0=105 Па pV pV
1  0 1 і  2  0 2 .
Т1=273 К RT0 RT0
Т2=373 К Після зміни температур рівняння стану
р-? для обох частин мають вигляд:
p V1  V    1 RT1 ,
p V2  V    2 RT2
Додавши останні рівняння і,
підставивши вирази для кількостей
речовини, остаточно для р одержуємо
p (V T  V2T2 )
p 0 1 1 .
V1  V2

32
4.12. (4.73.) Один моль газу, що займає об’єм V1=1 л при тиску p1=1 атм,
розширився ізотермічно до об’єму V2=2 л. Потім при цьому об’ємі тиск газу
було збільшено вдвічі. Надалі газ розширився при постійному тиску до
об’єму V3=4 л. Накресліть (з зазначенням масштабу) графіки даного процесу
в координатах (p, T) і (V, T).
Розв’язок:
Р, (атм) V1=1л
V2=2л

V3=4л
4
2
3
1
1

0
Т1 Т2
Т, К

V, л Р1
4 Р2
4

2 2
3

0
Т1 Т2 Т2 Т, К

4.13. (4.74.) На гладенькому столі лежить герметична циліндрична посудина

довжиною L, що може переміщатися по столу. Посудину розділено
герметичною перегородкою на дві рівні частини, в одній з яких знаходиться
під деяким тиском азот, а в іншій – вуглекислий газ під тиском, удвічі
більшим. У деякий момент перегородка втрачає герметичність. Знайдіть
переміщення посудини після того, як гази остаточно змішаються. Масу
циліндра не враховуйте.
Дано: Розв’язок:
L - довжина циліндра Зміщення циліндра здійснюється аналогічно до зміщення
Мазоту=14·10-3 кг/моль перегородки за умови надання їй можливості вільно рухатись
МСО 2 =44 кг/моль вздовж циліндра.
V1=V2=V До руйнування перегородки:
p2 p1V1   1RT , p2V2   2 RT
2 звідки:
p1
 RT
x  ? V2  2 ; (1)
p1

33
  2 RT
p2  ; (2)
V1
p1  1
 . (3)
p2  2
Після руйнування перегородки згідно закону Дальтона:
    1RT   RT
p  p1  p2 , де p1  ; p2  2 ;
2V 2V
Тоді:
RT
p  ( 1   2 ) (4)
2V
RT 2V
 (5)
p 1  2
Рівняння стану для вуглекислого газу набуває вигляду:

pV2   2 RT ,
з якого знаходимо:
  RT
V2  2 .
p
Для зміни об’єму вуглекислого газу запишемо:

V  V2  V ,
або
 RT  2 RT 1 1 
V  2    2 RT    ,
p p2 p p2 
або
 2 RT  p 
V  1  .
p  p2 
Використавши (2), (3), (4) і (5), а також те, що V  xS і
SL
V  , одержуємо:
2
SL  2 2 
xS    1 ,
2   1   2 

отже:
L  2 2 
x    1
2 1   2 
4.14. 74.) На гладенькому столі лежить герметична циліндрична посудина
довжиною L, що може переміщатися по столу. Посудину розділено
герметичною перегородкою на дві рівні частини, в одній з яких знаходиться
під деяким тиском азот, а в іншій – вуглекислий газ під тиском, удвічі
більшим. У деякий момент перегородка втрачає герметичність. Знайдіть
переміщення посудини після того, як гази остаточно змішаються. Масу
циліндра не враховуйте.
Дано: Розв’язок:
L - довжина циліндра Зміщення циліндра здійснюється аналогічно до зміщення
Мазоту=14·10-3 кг/моль перегородки за умови надання їй можливості вільно рухатись
МСО 2 =44 кг/моль вздовж циліндра.
V1=V2=V До руйнування перегородки:
p1V1   1RT , p2V2   2 RT

34
p2 звідки:
2
p1  2 RT
V2  ; (1)
x  ? p1
 RT
p2  2 ; (2)
V1
p1  1
 . (3)
p2  2
Після руйнування перегородки згідно закону Дальтона:
    1RT   RT
p  p1  p2 , де p1  ; p2  2 ;
2V 2V
Тоді:
RT
p  ( 1   2 ) (4)
2V
RT 2V
 (5)
p 1  2
Рівняння стану для вуглекислого газу набуває вигляду:

pV2   2 RT ,
з якого знаходимо:
  RT
V2  2 .
p
Для зміни об’єму вуглекислого газу запишемо:

V  V2  V ,
або
 RT  2 RT 1 1 
V  2    2 RT    ,
p p2 p p2 
або
 2 RT  p 
V  1  .
p  p2 
Використавши (2), (3), (4) і (5), а також те, що V  xS і
SL
V  , одержуємо:
2
SL  2 2 
xS    1 ,
2   1   2 

отже:
L  2 2 
x    1
2 1   2 

4.15. (4.75.) По циліндричному димарю піднімаються топкові гази. У нижній

частині димаря вони мають температуру 1073 К і швидкість 6 м/с. З якою
швидкістю гази рухаються у верхній частині димаря, де температура
дорівнює 423 К? Зміну тиску в димарі не враховуйте.
Дано: Розв’язок: 423  6
v2=  2,36  (м/c).
Т1=1073 К У нижній і верхній частинах димаря 1073
v1=6 м/с через поперечний переріз за 1 с
Т2=423 К проходить однаковий об’єм газу.
v2 - ? Відповідно можна записати:

35
 RT1 RT2
v1 S  і v2 S 
p p
Розв’язавши систему рівнянь відносно
v2 , знаходимо:
T
v 2  2 v1 .
T1

4.16. (4.77.) У першій посудині об’ємом 2·10-3 м3 знаходиться газ під тиском
1,7·105 Па, а в другій посудині об’ємом 3,2·10-3 м3 – газ під тиском
0,55·105 Па при такій же температурі. Посудини з’єднані між собою тонкою
трубкою з краном. Який тиск установиться в посудинах після того, як
відкриють кран? Температура не змінюється.
Дано: Розв’язок: Після відкривання крану
V1 =2·10-3 м3 До відкривання крана: p (V1  V2 )  ( 1   2 ) RT ,
р1=1,7·105 Па для газу в першій посудині: або
V2 =3,2·10-3 м3 p1V1   1 RT ,  pV pV 
р2=0,55·105 Па звідки: p (V1  V2 )   1 1  2 2  RT ,
T=const  RT RT 
pV
1  1 1 звідки
р-? RT p V  p2V2
для газу в другій посудині: p 1 1
V1  V2
p2V2   2 RT ,
звідки: 2  10 3  1,7  10 5  3,2  10 3  0,55  10 5
p 
pV 2  10 3  3,2  10 3
2  2 2  0,99  10 5  (Па)
RT

4.17. (4.78.) Аеростат, наповнений гелієм при тиску 100 кПа і температурі

300 К, має знаходитися на висоті 1,5 км, де густина повітря на 20% менша,
ніж біля поверхні Землі. Знайти масу оболонки аеростата, якщо його об’єм
500 м3. Оболонка аеростата нерозтяжна і герметична.
Дано: Розв’язок: 105  500  4  10 3
m0  0,8  1,29  500  
р=105 Па FA  PA 8,31  300
Т=300 К FA  0,8ρ1Vg ,  435,78  (кг)
h=1500 м PA=m0g+mгg
V=500 м3 pVM
ρ 2  0,8ρ1 m2  ,
RT
m0 - ? pVM
m0  0,8ρ1V 
RT

4.18. (4.79.) Алюмінієвий калориметр масою 50 г містить 250 г води при
16 0С. Яку кількість пари при температурі 100 0С потрібно ввести в
калориметр, щоб температура води в ньому підвищилася до 90 0С?
Дано: Розв’язок: (900  0,05  4200  0,25)  74
mn  
са=900 кДж/кг·К Q1 – кількість теплоти, яку 2,3  106  4200  10
mA=0,05 кг одержали калориметр з водою  0,0346  (кг)
mB=0,250 кг Q1  (c A mA  cB mB )(tc  t1 )
t1=16  С Q2 – кількість теплоти, яку
tn=100 0С віддала пара масою mn
tc=90 0С Q2  mn ( L  cB (tn  tc ))

36
 L=2,3·106 Дж/кг Q1=Q2
св=4200 Дж/кг·К (c Am A  cB mB )(tc  t1 )
mn 
mn - ? L  c B (t n  t c )

4.19. (4.80.) У посудину, що мітить 2,8 кг води при 20 0С, кидають сталеву
деталь, що віддає 4,6·106 Дж енергії. Вода нагрівається до 100 0С і частково
випаровується. Знайдіть масу води, що перетворилася в пару. Теплоємністю
посудини можна знехтувати.
Дано: Розв’язок: 4,6  106  4200  2,8  80
mn   2,409  (кг)
mB=2,8 кг Q  c B mB (t 2  t1 )  Lmn 2,3  106
t1=20  0С Q  cB mB (t 2  t1 )
сс=460 Дж/кг·К mn 
L
Q=4,6·106 Дж
t2=100 0С
L=2,3·106 Дж/кг
св=4200 Дж/кг·К
mn - ?

4.20. (4.82.) У посудині об’ємом 44,8 л міститься 2 моль водню і 1 моль

кисню при температурі 373 К. Який тиск установиться в посудині після того,
як водень і кисень прореагують, а посудина охолоне до початкової
температури?
Дано: Розв’язок: 2  8,31  373
p   1,38  105  (Па
V =44,8·10-3 м3 До початку реакції тиск 44,8  10 3
 1 =2 моль дорівнював сумі парціальних )
М1=1·10-3 кг/моль тисків:
 2 =1 моль RT
p  p1  p2  ( 1   2 ) .
М2=16·10-3 кг/моль V
Т=373 К З рівняння реакції
p ?
/ 2Н2+О2=2Н2О
випливає, що 1 моль кисню
сполучається з 2 молями водню і
в посудині будуть лише
молекули водяної пари. Отже,
 3  2 моль .
3  RT
p  p  3
 1  2 V
Отже:
 RT
p  3
V

4.21. (4.83.) На електроплитці потужністю 600 Вт, що має ККД 45%, нагріли

до кипіння 1,5 л води, взятої при 10 0С, при цьому 5% води перетворилося в
пару. Як довго тривало нагрівання?
Дано: Розв’язок: 1,5  (4200  90  0,05  2,3  10 6 )
τ  42,6  (хв.)
Р=600 Вт Робота електричного струму 0,45  600
η1 =45% A  Pτ
mB =1,5 кг Кількість теплоти, яку
одержала вода
37
t1=10 0С η1 Pτ  mB (cB t  η 2 L) ,
t2=100 0С звідки
η 2 =5% mB (cB t  η 2 L)
τ
τ -? η1 P

4.22. (4.84.) Горизонтальне дротове кільце масою 2 г і радіусом 5 см

торкається поверхні води. Яку силу потрібно прикласти до нього, щоб
відірвати від води? Температура води 20 0С, вода змочує дріт. Поверхневий
натяг води 0,073 Н/м.
Дано: Розв’язок: F=4·3,14·5·10-2·0,073+
-3
m=2·10 кг F=Fн+P +2·10-3·10  65,8·10-3 (Н)
R=5·10-2 м Р=mg
σ =0,073 Н/м Fн=2·2 πRσ
F-? F= 4 πRσ  mg

4.23. (4.85.) Яку роботу необхідно виконати, щоб краплю води радіусом 1 мм
розділити на 1000 маленьких однакових крапельок?
Дано: Розв’язок: A  4  3,14  73  10 3 (103  10 8  10 6 ) 
-3
r1=10 м Відшукаємо радіус маленької  8,25  10 6 (Дж)
σ  73  10 3 Дж/м2 крапельки V2
n=1000 V1 4 πr2
3
4 πr1
3

V2  , або 
А-? n 3 3n
звідки
3
r1 r
r2  3  1  10  4 м
1000 10
Енергія поверхневого натягу
краплі води до розділення
W1  σS1  4 πr1 σ,
2

а енергія 1000 крапельок

W2  n4 πr2 σ
2

Для роботи одержуємо

A  W2  W1  4 πσ( nr2  r1 )
2 2

4.24. (4.86.) 100 однакових крапель ртуті, що мають радіус 0,3 мм, злилися в
одну велику краплю. Як при цьому змінилася температура ртуті?
Дано: Розв’язок: 3  0,51  (100  0,09  10 6  1,94  10 6 )
T  
σ  510  10 3
Відшукаємо радіус великої 140  13600  0,027  10 9
Дж/м 2 краплини ртуті  0,21 ( К )
r1=0,3·10-3 м 4 4
nπr1  πr2
3 3

n=100 3 3
c=140 звідки
Дж/кг·К r2  3 nr1  3 100  (0,3  10 3 ) 3 
3

ρ =13600
кг/м3  1,394  10 3  м 
T  ? Для маси ртуті запишемо
4
mρ
3
πr2
3

38
 Зміна енергії ртуті
W  4 πσ(nr1  r2 )  cmT 
2 2

cρ 4 πr1 T
3


3
звідки
3σ (nr1  r2 )
2 2

T  3
cρr1

4.25. (4.87.) У ванночку об’ємом 6 см3 падають краплі води з трубки. Скільки
крапель потрібно, щоб заповнити ванночку? Внутрішній діаметр трубки
1 мм, температура води 20 0С. Поверхневий натяг води при 20 0С становить
73. .10-3 Н/м.
Дано: Розв’язок: V0 
πdσ
,
V=6·10-6 м3 V ρg
N  ,
d=10-3 м V0 Отже:
σ =73·10-3 Н/м V0 –об’єм краплини. Vρg
ρ =103 кг/м3 N
З умови Fн=Р знаходимо: πdσ
N-? 2 πrσ  ρgV0 або πdσ  ρgV0 6  10 6  10 3  10
N  262  краплі
3,14  10 3  73  10 3

4.26. (4.88.) Ліфт масою 500 кг піднімається з прискоренням 0,5 м/с2 на

сталевому тросі. Якою має бути площа поперечного перерізу троса при запасі
міцності, рівному 10?
Дано: Розв’язок: 500  (0,5  9,8)
m  500 кг F  m( a  g ) S  10,3  10 7 (м2)
10  5  10 8

а=0,5 м/с2 F
σ
n=10 S
σ мц  500 МПа Напруга, що створюється
S-? силою напруга повинна
дорівнювати запасу
міцності:
F
 nσ ,
S
звідки
F
S
nσ

4.27. (4.89.) Довгу горизонтальну трубу радіусом 1 мм, що відкрита з обох

кінців, заповнюють водою і ставлять вертикально. Визначити висоту стовпа
води, що залишиться в капілярі. Товщиною стінки капіляра можна
знехтувати.
Дано: Розв’язок: 2  73  10 3
h  14,89  10 3 (м)
σ  73  10 3
Н/м FP 103  9,8  10 3
r=10 м-3 F  2 πrσ
h-? hρπr 2 g  2σπr
2σ
h
ρgr

39
4.28. (4.90.) Сталеву стрічку шириною 0,16 м і товщиною 0,012 м розтягують
силою 200 кН. З яким запасом міцності працює стрічка?
Дано: Розв’язок: 2  10 5
σ  104,17 6  (Па)
а=0,16 м F 0,16  0,012
σ
b=0,012 м S
F=2·105 H F
σ
σ мц-? ab

40
 5. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ

5.1. (5.24.) Наведіть приклад процесу, при якому газ отримує теплоту, а
його температура зменшується. Обґрунтуйте свою відповідь.
Розв’язок:
Прикладом згаданого процесу може бути холодильна камера. Більш холодне робоче тіло
отримує кількість теплоти Q в холодильній камері (тому температура у холодильнику
більша за температуру робочого тіла). Але за рахунок додатньої роботи зовнішніх сил A
та наявності теплоносія, температура робочого тіла продовжує знижуватись. Перший
закон термодинаміки запишемо у вигляді:
U  Q  A
Аналізуючи це рівняння, можна визначити, що процес описаний у завданні може бути
наступним:
A  Q  U  A  Q ,
робота зовнішніх сил перевищуватиме кількість теплоти, що отримує роботе тіло (газ). У
цьому випадку U піде на зменшення температури робочого тіла.

5.2. (5.25.) Температура газів, що утворюються при згоранні палива в

циліндрах двигуна автомобіля, 800 оС. Температура вихлопних газів 80 оС.
Витрата бензину на 100 км шляху при швидкості 90 км/год дорівнює 10 л.
Яку потужність міг би розвинути двигун, якби він являв собою ідеальну
теплову машину, що працює з максимально можливим коефіцієнтом
корисної дії?
Дано: Розв’язок: (1073  353)
N  
T1  1073 K Шукана потужність визначається за 1073
T2  353 K формулою 44  10 6  710  10 2  90
Q  
s  100 км N η , (1) 100  3600
v  90 км/год t =52,406 кВт.
V100  10 2
м 3 де
T1  T2
N -? η (2)
T1.
Покладемо t  3600 c тоді маса
витраченого бензину знайдеться як
V  90
V90  100 .
100
Для Q одержимо:
qρV100  90
Q  qm  qρV90  (3)
100
Підставивши (2) і (3) в (1), одержуємо
T  T1 qρV100  90
N 2 
T1 100  3600

5.3. (5.26.) У вертикальному циліндрі під поршнем масою 1 кг і площею

50 см2 знаходиться аргон об’ємом 10 л при температурі 273 К. Яка кількість
теплоти потрібна для нагрівання аргону до 300 К, якщо атмосферний тиск
98 кПа? Тертя не враховуйте.
Дано: Розв’язок: або

41
mп=1 кг U  Q  A , 1
Q RT
S=5·10-3 м2 звідки Q  U  A 2
V=10-2 м3 Аргон – одноатомний газ, Підставляючи вираз для  отримаємо
р=98·103 Па тому 1 mg  V1
Т1=273 К 3 Q   p0   RT
U  RT і A  RT 2 S  RT1
Т2=300 К 2
або
Q- ? З початкового стану
 mg 
( p0 
mg
)V = RT1  p0  V1T
 S 
S Q
знаходимо кількість речовини 2T1
 mg  V1 (9,8  10 4  0,2  10 4 )  10 2  (300  273)
   p0   Q 
 S  RT1 2  273
3  49,45 ( Дж )
Q  RT  RT
2

5.4. (5.27.) Яку кількість теплоти отримав одноатомний ідеальний газ в ході
процесу, який показано на рисунку?
p, кПа

80
2 3

40
1

0 40 80 V, л
Дано: Розв’язок:
i3 Q13  Q12  Q23
V1  20  10 м Для 1  2 :
3 3

V2  80  10 3 м 3 V1  20  10 3 м 3 =const, тому A12  0

p1  20  103 Па i i
Q12  U 12  μRT  μR T2  T1 
2 2
p2  60  10 3 Па pV  μRT
Q13 - ? i  pV pV  i
Q12  μR 2 1  1 1   V1  p2  p1 
2  μR μR  2
3
Q12   20  10 3  60  103  40  103   600 (Дж)
2
Для 2  3 :
p2  60  103 Па =const, тому:
i
Q23  U 23  p2 V2  V1   μR  T3  T2   p2 V2  V1 
2
i  p2V2 p2V1  i
Q23  μR    p2 V2  V1    p2V2  p2V1   p2 V2  V1 
2  μR μR  2
i 
Q23    1 p2 V2  V1 
 2 

42
 3 
Q23    1  60 10 3   80 10  3  20 10  3   6000  (Дж)
 2 
Q13  Q12  Q 23  6000  600  6600  (Дж)

5.5. (5.28.) Яку кількість теплоти отримав одноатомний ідеальний газ в ході
процесу, який показано на рисунку?
p, кПа

80
1
40
2 3
0 40 80 V, л
Дано: Розв’язок:
i3 Q13  Q12  Q23
V1  20  10 3 м 3 Для 1  2 :
V2  90  10 3 м 3 V1  20  10 3 м 3 =const, тому A12  0
p1  60  10 3 Па i i
Q12  U 12  μRT  μR T2  T1 
2 2
p2  20  10 3 Па pV  μRT
Q13 - ? i  pV pV  i
Q12  μR 2 1  1 1   V1  p2  p1 
2  μR μR  2
3
Q12   20  10 3  20  103  60  103   1200 (Дж)
2
Для 2  3 :
p2  20  103 Па =const, тому:
i
Q23  U 23  p2 V2  V1   μR  T3  T2   p2 V2  V1 
2
i  p2V2 p2V1  i
Q23  μR    p2 V2  V1    p2V2  p2V1   p2 V2  V1 
2  μR μR  2
i 
Q23    1 p2 V2  V1 
2 
3 
Q23    1  20  103   90  10 3  20  10 3   3500  (Дж)
2 
Q13  Q12  Q23  3500  1200  2300  (Дж)

5.6. (5.29.) На рисунку показано циклічний процес, що відбувається з

ідеальним одноатомний газом. Відшукати ККД такого циклу.

43
 p, кПа

800
2 3

400
1

0 2 4 V, л
Розв’язок:
A
η  k  100%
Aп
У нашому випадку ми маємо замкнений циклічний процес, тому U  0 . Тому корисна
робота (розширення газу) відбувається в процесі 2  3 :
Ak  p2 V2  V1   600  103  3  10 31800  (Дж)
Aп  Ak  A31 , A12  0

A31  p1 V2  V1  
p 2  p1 V2  V1   p2  p1 V2  V1 
  1200  (Дж)
2 2
1800
η  100%  60%
1800  1200

5.7. (5.30.) Двигун моторолера розвиває потужність 3,3 кВт при швидкості

58 км/год. Скільки кілометрів пройде моторолер, втративши 5,2 л бензину,
якщо ККД двигуна 20%?
Дано: Розв’язок: 0,2  710  44  10 6  3,2  10 3  16,11
s 
P=3,3·103 Вт s  vt (1) 3,3  103
v=58 км/год= A  97611,8  м 
=16,11 м/с t k ( 2)
P
V=5,2 л Ak  ηρVq (3)
ρ =710 кг/м3
Використавши (2) і (3), для
q=44·106 Дж/кг
η =20% пройденого шляху s знаходимо:
ηρqVv
s-? s
P

5.8. (5.31.) Нагрівач, який розвиває потужність 30 кВт, охолоджується

проточною водою, що тече по спіральній трубці з площею поперечного
перерізу 1 см2. При сталому режимі проточна вода нагрівається на 15 0С.
Визначити швидкість руху води по трубці.
Дано: Розв’язок: 3  10 4
P=3·104 Вт Pτ  Q (1) v  4,76 (м/с)
4200  103  10 4  15
S=10-4 м2 Q  cmT ( 2)
T  15 K m  ρV  ρSvτ (3)
v-? Підставивши (3) і (2) в (1),
одержуємо:
Pτ  cρτvST ,

44
 звідки
P
v
cρST

5.9. (5.32.) У посудину, що містила 2 кг води при температурі 10 0С ,

помістили лід, що має температуру -50 0С, після чого у посудині
встановилась температура -4 0С. Якою була маса льоду? Питома теплоємність
води 4200 Дж/кг·град, льоду – 2100 Дж/кг·град; питома теплота плавлення
льоду 330000 Дж/кг.
Дано: Розв’язок:
m1=2 кг Q1 - кількість теплоти, віддана водою
t1=10 0С Q1  c1m1 (t1  tc )
t2=-50 0С Q2 – кількість теплоти, одержана льодом
tc=4 0С
λ =330000 Дж/кг

Q2  m2 c2 (00  t2 )    c1 (tc  00 ) 
с1=4200 Дж/кг·град. Q1=Q2
с2=2100 Дж/кг·град. c1m1 (t1  tc )  m2  c2 (0 0  t 2 )    c1 (tc  00 )
m2 - ? c1m1 (t1  t c )
m2 
c2 (0  t 2 )    c1 (t c  0 0 )
0

4200  2  6
m2   0,222 ( кг )
2100  50  33  10 4  4200  4

5.10. (5.33.) У посудину поклали лід масою 10 кг при температурі -20 0С.
Знайдіть масу води в посудині після того, як її вмісту надали кількість
теплоти 2 МДж.
Дано: Розв’язок: 2  10 6  2100  10  20
mB   4,78 (кг )
m=10 кг Q  cm(0 0  t )  λmB 33  10 4
t=-20 0С Q  cm(0 0  t )
Q=2·106 Дж mB 
λ
λ =330000 Дж/кг
c=2100 Дж/кг
mв - ?

5.11. (5.34.) У вертикальному циліндрі під важким поршнем знаходиться

кисень масою 2 кг. Знайдіть збільшення внутрішньої енергії кисню при
підвищенні його температури на 5 К та отриману газом кількість теплоти.
Дано: Розв’язок: Q=0,91·103·2·5=9,1·103 (Дж)
m=2 кг U  Q  A 2
Q  cmT A 8,31  5  5,19  10 3 (Дж )
М=16·10-3 кг/моль 16  10 3

с=0,91·103 Дж/кг·К
A  pV 
m
RT U  (9,1  5,19)  103  14,29  103  Дж 
T =5 К M
р=const R
U  (c  ) mT
U  ? M
Q ?

45
 6. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ

6.1. (6.34.) Дві однакові металеві заряджені кульки знаходяться на відстані

10 см одна від одної. Сила відштовхування кульок 30 мкН. Після дотику та
віддалення кульок на початкову відстань сила відштовхування стала рівною
90 мкН. Знайдіть заряди кульок перед дотиком.
Дано: Розв’язок: q1  1,9  10 9 Кл
R= 0,1 м Після дотику кульок заряд кожної з них q2  18,1  10 9 Кл
F1=30·10-6 Кл. складав:
F2=90·10-6 Кл q  q2
q 1 .
q1 - ? 2
q2 -? Запишемо рівняння закону Кулона до і
після дотику кульок:
q1q2
F1  k (1)
εR 2
2
 q1  q2 
 
F2  k  2 
k
 q1  q2  (2)
2

.
εR 2 4εR 2
Розв’язавши систему рівнянь відносно
невідомих q1 і q2 , знаходимо
відповідні значення.

6.2. (6.35.) Дві однакові свинцеві кульки масою по 2,5 г підвішені в одній
точці на нитках довжиною 1 м. Після надання їм від’ємного заряду кульки
розійшлися на відстань 10 см одна від одної. Скільки електронів було
передано кулькам?
Дано: Розв’язок 2 2,5  10 3  9,8  10 3
N  
m=2,5 г = Згідно з рисунком: 1,6  10 19 9  10 9  4  0,01
=2,5·10-3 кг kq 2
mgtgα  Fk  2  8  10 21 електронів
l=1 м r
r=10 см =0,1 м
a r r2
е=1,6·10-19 Кл tgα  ; a  , b  l 2 
b 2 4
N-?
підставляючи у вихідне
рівняння, одержуємо:
r kq 2 l
mg 
r2 r2 ,
2 l 
2 b
4 T
звідки
2q 2 mgr 3
N   a
e e r2 Fk
2k l 2 
4 mg
2 mgr 3
N 
e k 4l 2  r 2

46
6.3. (6.36.) Від’ємний заряд -0,27 мкКл і додатній заряд 0,18 мкКл
знаходяться на відстані 45 см один від одного У якій точці напруженість
електричного поля дорівнює нулю?
Дано: Розв’язок: 0,9  1,1
x1   2 (м).
q1= -0,27·10-6 Кл Зрозуміло, що шукана точка буде 1
q2= +0,18·10-6 Кл знаходитись на одній прямій з 0,9  1,1
x2   0,2 (м)
R=0,45 м даними зарядами правіше, або лівіше 1
х-? від них. В шуканій точці модулі Отже таких точок дві: за 2 м
напруженості полів кожного заряду правіше першого заряду; за
рівні за величиною і протилежні за 0,2 м лівіше першого заряду.
напрямком. Отже:
kq1 kq
E1  ; E2  22 .
( R  x) 2
x
q1 q
E1  E2 , або  22 ,
( R  x) 2
x
звідки, підставивши кількісні дані,
одержуємо рівняння:
0,5х2-0,9х-0,2025=0.
0,9  0,81  0,4050
x1, 2 
1

6.4. (6.37.) Різниця потенціалів між пластинами плоского конденсатора

500 В, відстань між пластинами 5 мм. Конденсатор від’єднали від джерела
напруги. Якою стане різниця потенціалів між пластинами, якщо їх зблизити
до 2 мм, а простір між ними заповнити парафіном?
Дано: Розв’язок: 500  2  10 3
U1=500 В q εεS U2   100 (B)
C1   0 1 2  5  10 3
d1=5·10-3 м U1 d1
d2=2·10-3 м
q εε S
ε 1 =1 C2   0 2
U2 d2
ε 2 =2
Розв’язавши рівняння, знаходимо:
U2 - ?
Uεd
U2  1 1 2
ε 2 d1

6.5. (6.38.) Два додатні заряди Q і 9Q знаходяться на відстані L один від

одного. Який заряд і де потрібно розташувати, щоб кулонівські сили, які
діятимуть на кожний із трьох зарядів, зрівноважували одна одну?
Дано: Розв’язок:
Q, Так як заряди одного знаку, то шуканий заряд має протилежний знак і
9Q, розташований між даними зарядами. Сили, що діють на будь-який заряд
L зі сторони двох інших зарядів рівні за модулем і протилежні за
Q1 - ? напрямком. Отже:
R-? kQ  Q1 k 9Q  Q1
 ,
R2 ( L  R) 2
звідки знаходимо:
L
R .
4
Підставивши знайдене значення для R в рівняння
47
 kQ  Q1 kQ  9Q
 ,
R2 L2
знаходимо:
9
Q1  Q.
16

6.6. (6.39.) Нейтральна порошинка масою 10-11 г втратила 20 електронів.

Вона знаходиться в рівновазі між пластинами плоского конденсатора. Яка
відстань між пластинами, якщо напруга на конденсаторі дорівнює 150 В?
Дано: Розв’язок: 20  1,6  10 19  150
-14
m=10 кг mg  F d 
10 14  9,8
n=20 U  0,00498 (м)
U=150 В F  qE  q
e=1,6·10-19 Кл d d  5 мм
d-? q  ne - - - - - -
U F
mg  ne
d E +
neU mg
d 
mg

+ + + + + +

6.7. (6.40.) У плоский конденсатор, довжина пластин якого 5 см, влітає

паралельно до пластин електрон з кінетичною енергією 4,6  1017  Дж.
Напруга між пластинами 5 В, відстань між ними 4 мм. На яку відстань
зміститься електрон від початкової траєкторії при вильоті із конденсатора?
Дано: Розв’язок: 1,6  10 19  5  25  10 4
h 
l=0,05 м Електрон виконує складний рух, 4  4  10 3  4,6  10 17
W=4,6·10-17 Дж який можна розкласти на складові: =2,7·10-3 (м).
U=5 В вздовж вісі X – рівномірний, вздовж Y - - - - - -
d=0,004 м вісі Y –рівноприскорений за
y - ? рахунок дії кулонівської сили з боку - e
пластин конденсатора. Шукане E y
F
зміщення електрона відбудеться за
дії перпендикулярного до l
початкового напрямку прискорення
ay, тобто: 0 + + + + + +
X
a yt 2
y  .
2
Для прискорення знаходимо:
F Ee Ue
ay    .
m m dm
Для часу t через горизонтальне
зміщення запишемо:
l
t .
v0
За значенням кінетичної енергії
2
mv 0
W ,
2

48
 тоді для початкової швидкості:
2W
v0  .
m
Врахувавши останнє, знаходимо
l m
t
2W
і остаточно:
eUl 2
y 
4dW

6.8. (6.41.) У плоский конденсатор довжиною 10 см влітає електрон під

кутом 100 до пластин. Енергія електрона 1500 еВ, відстань між пластинами
1 см. За якої напруги на конденсаторі електрон вилетить з нього паралельно
пластинам?
Дано: Розв’язок: 2  102  1,5  1,6  1016  0,1736  0,9848
U  
l=0,1 м Паралельно до пластин 1,6  10190,1
α =100 електрон вилетить за умови =51,2 (В).
Е=1500 еВ рівності нулеві вертикальної - - - - - -
Y
d=10-2 м складової швидкості. Для
U-? останньої запишемо:
v y  v 0 y  at . E
Оскільки: vy v
vy  0 ,
- e vx
одержуємо: v 0 y  at , або
v 0 sin   at. (1) 0 + + + + + +
X
За кінетичною енергією
знаходимо:
2W l
v0  ,а t
2
.
m v 0 cos 
З врахуванням останніх
співвідношень рівняння (1)
набуває вигляду:
2Wd sin α cos α  eUl , звідки
2dW sin α cos α
U 
el

6.9. (6.42.) Весь простір між пластинами плоского конденсатора займає

парафінова пластинка. Ємність конденсатора 40 пФ, його заряд 2 нКл. Яку
роботу потрібно виконати проти сил електричного поля, щоб витягти
пластинку з конденсатора? Конденсатор відключений від джерела напруги.
Дано: Розв’язок: 4  10 18  1
A 1   
ε 1 =1 Робота визначається за зміною енергії 2  40  10 12  2
ε 2 =2 електричного поля конденсатора, пов’язаної із  2,5  10 8 (Дж).
С=40·10-12 Ф зміною діелектричної проникності
q=2·10-9 Кл середовища між пластинами
A  W2  W1 .
А-?
Враховуючи:

49
 ε 0 ε1 S εε S
q=const, C1  , C2  0 2 ,
d d
C1 ε1 ε2
звідки  , або C2  C1 .
C2 ε 2 ε1
Враховуючи співвідношення, знаходимо:
q2 q 2 ε1 q2  ε 
A   1  1 
2C1 2ε 2C1 2C1  ε2 
q2  ε 
A 1  1 
2C1  ε2 

6.10. (6.43.) Конденсатор ємністю 60 мкФ підключено до джерела напруги

1000 В. Не від’єднуючи його від джерела, відстань між пластинами
конденсатора збільшили вдвічі. Яку при цьому було виконано роботу?
Дано: Розв’язок: 60  106  106
A  15 (Дж).
С=60·10-6 Ф Робота визначається за зміною енергії 4
U=103 В електричного поля конденсатора,
d2=2d1 пов’язаної із зміною ємності конденсатора
A-? за незмінної прикладеної напруги
U2
A  W2  W1  (C2  C1 ) .
2
ε 0 εS ε εS C d
C1  ; C2  0 ; 1  2 ,
d1 d2 C 2 d1
C
звідки C2  1 , тоді
2
U 2  C1  CU
2

A   C1   1
2  2  4
C1U 2
A
4

50
 7. ЗАКОНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

7.1. (7.22.) Визначити потужність електродвигуна, який піднімає ліфт

масою 880 кг зі швидкістю 0,44 м/с. Напруга на затискачах двигуна 220 В, а
його ККД 90%.
Дано: Розв’язок: 880  9,8  0,44  100
P  4216,1 (Вт)
m=880 кг З формули для ККД: 90
v=0,44 м/с P 4216,1
η  k 100% I   19,1 (А).
U=220 В P 220
η =90% Pk  Fv, де F  mg
Р-? mgv  100%
η
P
знаходимо:
mgv  100%
P
η
P
I 
U
mgv  100%
I 
ηU

7.2. (7.23.) Розвиваючи середню силу тяги F=70 кН, електровоз має

швидкість v=54 км/с. Яку силу струму він споживає, якщо напруга в лінії
U=1500 В, а ККД електродвигуна η  92%?
Дано: Розв’язок: 7  10 4  15  100
I  760 (А)
F=7·104 Н З формули для ККД 92  1500
v=15 м/с Fv  100%
η
U=1500 В UI
η =92% знаходимо:
І-? Fv  100%
I 
ηU

7.3. (7.24.) Амперметр з опором 180 Ом має шкалу зі 100 поділками з ціною
10-6 А. Який шунт потрібно підключити до амперметра, щоб ним можна було
вимірювати силу струму до 10-3 А?
Дано: Розв’язок: 10 6  100  180
r=180 Ом Максимальний струм, що протікає через R  3  20 (Ом).
10  10 6  100
n=100 амперметр
I0=10-6 А I A  I 0n .
Imax=10-3 А Струм, який має протікати через шунт
R-? I  I max  I A  I max  I 0 n .
Напруга, яка прикладається до шунта і
амперметра
U  I Ar .
За законом Ома для ділянки кола
знаходимо опір шунта
U I Ar I 0 nr
R  
I I max  I A I max  I 0 n

51
 I 0 nr
R
I max  I 0 n

7.4. (7.25.) Відшукайте силу струму в кожному з резисторів (див. рисунок),

якщо напруга між точками A і B дорівнює 12 В.
A
R1

R2 R4
R3

R5 R6
B

Дано: Розв’язок: Для струмів:

U AB  12 B За законом Ома: I  I1  I aB  I 346  I 3  I 5 .
R1  4 Ом U Отже:
I  AB .
R2  4 Ом R AB U AB 12
I1   2A
R3  5 Ом Відповідно до еквівалентної схеми: R AB 6
R4  3 Ом R4 R6 Для напруг:
R5  1,5 Ом U AB  U 1  U 2
R6  2 Ом R3 U 2  U AB  U 1  U AB  I 1 R1 
R1 R5
a b  12  2  4  4 B
І1, І2, І3, І4, І5, І6,- ? A B
U2 4
I2   1A
R2 R2 4
U 2  U 5  U 346
R AB  R1  Rab
U 2  I 5 R5  I 346 R346
1 1 1
  I 5  I 346
Rab R346  R5 R2
U 2  I 5  R5  R346 
1 1 1
  U2 4
R346 R3 R4  R6 I5   1A
Виконаємо розрахунки: R5  R346 5  1,5
1 1 1 2 2
   Ом -1 I3  I5  1 A
R346 5 3  2 5
I3  I4  I6
5
R346  Ом I4  I6
2
1 1 1 1 I3  2I 4
   Ом -1
Rab 5
 1,5 4 2 I4  I6 
I3 1
  0,5 A
2 2 2
Rab  2 Ом
R AB  4  2  6 Ом

7.5. (7.26.) Визначити силу струму в дуговій лампі, яка має опір 5 Ом і
послідовно підключена з реостатом, опір якого 7,5 Ом, до генератора з
напругою на його затискачах 127 В. Мідні з’єднувальні провідники мають
довжину 20 м і площу поперечного перерізу 18 мм2. Реостат повністю
завантажений.

52
 Дано: Розв’язок: I 
127
 10 (А).
R1=5 Ом За законом Ома: 5  7,5  0,19
R2=7,5 Ом U
I  .
U=127 В R1  R2  Rl
l=20 м l 1,7  10 8  20
S=18·10-6 м2 Rl  ρ   0,19 (Ом)
ρ =1,7·10-8 Ом·м S 18  10 6
І-?

7.6. (7.27.) Лампу, розраховану на напругу 110 В і силу струму 3 А

ввімкнено в мережу з напругою 127 В через реостат з допомогою мідних
проводів. Яким має бути опір реостата, якщо відомо, що спад напруги в
мідних проводах складає 2% від напруги в мережі? Яка довжина подвійного
мідного проводу, якщо площа поперечного перерізу проводу дорівнює
1,8 мм2? Питомий опір міді 1,7·10-8 Ом·м.
Дано: Розв’язок: 0,98  127  110
Rp   4,82 (Ом)
U1=110 В Спад напруги на реостаті 3
I=3 А U p  U 2  0,02U 2  U 1  0,98U 2  U 1 0,02  127  1,8  10 6
U2=127 В L  45 (м)
Для опору реостата знаходимо: 2  3  1,7  10 8
S=1,8·10-6 м2 U p 0,98U 2  U 1
ρ =1,7·10-8 Ом·м Rp   .
I I
Un=0,02U2 Для опору проводу запишемо:
Rp - ? U 0,02U 2 ρl
L-? Rn  n   ,
I I S
0,02U 2 S
звідки l , а для
Iρ
довжини подвійного проводу
знаходимо:
l 0,02U 2 S
L 
2 2 Iρ

7.7. (7.28.) ККД кип’ятильника, виготовленого з нікелінового дроту

діаметром 0,8 мм, дорівнює 60%. Діаметр витків обмотки 0,015 м. Вода,
масою 1,2 кг нагрівається кип’ятильником за 10 хв від 100С до 1000С.
Напруга джерела живлення кип’ятильника 100 В. Питомий опір нікеліну
42·10-8 Ом·м. Скільки витків дроту має обмотка кип’ятильника?
Дано: Розв’язок:
d=0,8·10-3 м Корисна робота кип’ятильника
D=15·10-3 м Ak  cmt ,
ρ =42·10-8 Ом·м а затрачена робота –
U=100 В U 2
m=1,2 кг A3  .
R
t =900С Для визначення виразу для опору використаємо співвідношення:
 =600 с ρl
c=4200 Дж/кг·0С R ,
S
  60%
де:
N-?

53
 πd 2
l  NπD; S  .
4
Врахувавши останнє:
4ρND
R .
d2
За формулою визначення ККД
4ρNDcmt  100%
η
τU 2 d 2
знаходимо:
ητU 2 d 2
N 
4ρDcmt  100%
60  600  10 4  0,64  10 6
N 
4  42  10 8  15  10 3  4200  1,2  90  100
=201 (виток).

7.8. (7.29.) Скільки води можна нагріти щохвилини кип’ятильником, який

має ККД 70%, від 100С до 1000С, якщо густина струму в кип’ятильнику
3 А/мм2? Нагрівальний елемент кип’ятильника виготовлений з ніхромового
дроту об’ємом 10-5 м3. Питомий опір ніхрому 110·10-8 Ом·м.
Дано: Розв’язок: 0,7  (3  106 ) 2  110  10 8  105  60
τ  60 c Для формули розрахунку ККД: m  
4200  90
η =70% cmt
η 2 =0,011 (кг).
t =900 I Rτ
j=3 А/мм2 із врахуванням співвідношень:
V=10-5 м3 ρl V
ρ =110·10-8 Ом·м I  jS ; R  ;l ;
S S
m-? знаходимо:
cmtS 2
η ,
j 2 S 2ρVτ
звідки остаточно:
ηj 2ρVτ
m
ct

7.9. (7.30.) Не враховуючи опір провідників, визначити внутрішній опір

джерела струму, якщо при замиканні його на зовнішній опір R1=1 Ом напруга
на затискачах джерела U1=2 В, а при замиканні на опір R2=2 Ом напруга на
затискачах джерела U2=2,4 В.
Дано: Розв’язок: 2,4  2
r  0,5
R1=1 Ом Складаємо системи рівнянь:  2 2,4  (Ом).
U1=2 В
 U1
I1  R   
1 2 
ε  U 1  I 1 r  1
 
ε  U 2  I 2 r I  U 2

R2=2 Ом  2
 R2

Розв’язавши систему рівнянь відносно

U2=2,4 В
внутрішнього опору, знаходимо:
r-?
U 2  U1
r
 U1 U 2 
  
 R1 R2 

54
7.10. (7.31.) Через який час закипить вода в чайнику з увімкненими
послідовно двома його обмотками, якщо за ввімкнення лише першої обмотки
така ж кількість води закипає через 15 хвилин, а при ввімкненні лише другої
– через 30 хвилин.
Дано: Розв’язок: t3=15+30=45 (хв.).
t1=15 хв Для опорів кожної обмотки запишемо:
t2=30 хв U 2t1 U 2t 2
R1  ; R2  .
t3 - ? Q Q
Опір послідовно з’єднаних обмоток дорівнює:
U2
R3   t 2  t1 
Q
U 2t3
З формули Q  з врахуванням виразу для R3
R3
знаходимо:
t3  t1  t 2

7.11. (7.32.) Коли опір навантаження, підключеного до батареї, збільшити у

n разів, напруга на навантаженні збільшилась від U1 до U2. Знайти ЕРС
батареї.
Дано: Розв’язок:
R2=nR, Для значень сили струму в першому і другому випадках запишемо:
U1, U U
I1  1 , I 2  2 .
U2 R nR
ε -? Відповідно закон Ома для кожного випадку має вигляд:
U 1r
 ε  U 1 (1)
R
U 2r
 ε  U 2 (2).
nR
Розділивши (1) на (2), знаходимо:
ε(nU1  U 2 )  U1U 2 (n  1) ,
звідки
ε  U 1U 2 (n  1)
nU 1  U 2

7.12. (7.33.) Будинок лісника підключено до електромережі за допомогою

довгого кабелю з досить великим опором. Лісник помітив, що два однакові
чайники закипають при послідовному і паралельному підключенні за один і
той самий час. Чому дорівнює опір кабелю, якщо кожний з чайників
споживає при напрузі 220 В потужність 400 Вт?
Дано: Розв’язок:
U=220 В За законом для послідовного та паралельного з’єднання
P=400 Вт провідників:
t посл  t пар R
Rпосл  2 R ; Rпар  .
Rk - ? 2
Згідно схем:

55
 U U
Rk
R R
k

R R R

U U
I 
I посл  ; пар R (1)
2 R  Rk  Rk
2
За законом Джоуля-Ленца для нагрівання чайників:
Q  I 2 Rt
Відповідно до типів з’єднань:
Qпосл  I посл
2
2Rt посл
R
Qпар  I пар
2
t пар
2
Чайники за умови закипають за один і той же час, отже і кількість
теплоти, що витрачається для їх нагрівання буде однаковою:
Qпосл  Qпар
R
2
I посл 2 Rt посл  I пар
2
t пар
2
Врахуємо формули (1):
2
 
 U 
2
 U  R

 2R  R 
 2 Rtпосл   t пар
   RR  2
k
 
 2 
k

За умови t посл  t пар :

2 1

2 R  Rk R
 Rk
2
2 2

2 R  Rk R  2 Rk
R  Rk
Отже:
U2
Rk 
P
220 2
Rk   121  (Ом)
400

56
 8. МАГНІТНЕ ПОЛЕ

8.1. (8.23.) Прямий провідник зі струмом 10 А в горизонтальному

положенні підвішений на двох пружинах з однаковими розмірами і
жорсткостями. Перпендикулярно на відрізок провідника довжиною 1,2 м діє
горизонтально спрямоване однорідне магнітне поле з індукцією 160 мТл. На
скільки зміниться довжина пружин, якщо магнітне поле зникне? Жорсткість
пружин 40 Н/м.
Дано: Розв’язок: 0,16  10  1,2
l   0,024 (м)
І=10 А Розглянемо випадок, за якого сила 2  40
l=1,2 м ампера, що діє на провідник, спрямована
В=0,16 Тл вертикально вгору. За другим законом
k=40 Н/м динаміки
l - ? mg  2 Fn  FA ,
або
mg  2kl  BIl ,
звідки
mg  BIl
l  .
2k
Якщо не враховувати вагу провідника
BIl
l 
2k

8.2. (8.24.) На паралельні горизонтальні рейки подано напругу і по

провіднику АВ (див. рисунок) тече струм 1 А. Під дією магнітного поля
провідник рухається з прискоренням 2 м/с2. Знайдіть індукцію магнітного
поля, якщо площа поперечного перерізу провідника дорівнює 1 мм2, а
густина матеріалу провідника 2500 кг/м3. Тертя не враховуйте.
8.3.

l B

Дано: Розв’язок: 2500  1  2

B =5000 (Тл)
І=1 А Під дією сили Ампера, провідник 1
a  2 м/с 2 отримує прискорення у напрямку дії
s=1 мм2 цієї сили:
ρ  2500 кг/м 3 ma  FA , FA
l B
В-? або
ma  BIl , I
де
m  ρV  ρls
тоді
ρlsa  BIl .
отже
ρsa
B
I

57
8.4. (8.25.) Стержень лежить на горизонтальних рейках, які знаходяться на
відстані 0,3 м одна від одної. Знайдіть індукцію магнітного поля, якщо
стержень починає рухатися за сили струму в ньому 50 А. Маса стержня
0,5 кг, Коефіцієнт тертя між стержнем і рейками 0,2.
Дано: Розв’язок: 0,2  0,5  9,8
B  0,065 (Тл)
l=0,3 м За основним законом динаміки 50  0,3
І=50 А FA  F0 ,
m=0,5 кг або
μ =0,2 BIl  μmg , FA F0 l
В-? B
звідки I
μmg
B
Il

8.5. (8.26.) Електрон, що влетів в однорідне магнітне поле під кутом 60 0 до

ліній магнітної індукції, рухається по гвинтовій лінії діаметром 10 см з
періодом 60 мкс. Визначити швидкість електрона.
Дано: Розв’язок: 3,14  0,1  0,8660
α =600 v 
Шлях, пройдений електроном за один 6  10 5
D=0,1 оберт (за період) визначається: =4,532·103 (м/с)
T=60·10-6 с s  2πR  πD
v
v- ? Для швидкості знаходимо:
v 0  v sin α
v0
s R
v0  B
T
Отже:
πD sin α
v
T

8.6. (8.27.) Електрон описує в магнітному полі гвинтову лінію з радіусом

4·10-3 м. Знайдіть крок гвинтової лінії, якщо вектор швидкості складає кут 30 0
з вектором магнітної індукції.
Дано: Розв’язок: x  2  3,14  4  103  0,5774 
R=4·10-3 м За один оберт перпендикулярна до вектора =0,0145 (м).
 =300 магнітної індукції складова переміщення v
х-? електрона рівна: v0
x  v xT ,
де R vX
B
v x  vcosα x
Для вертикальної складової швидкості
знаходимо:
v 0  v sin α
s
v0 
T
Отже
x  2 πRtgα

8.7. (8.28.) Прямий провідник масою 10 г підвішений горизонтально на

двох тонких дротинах. Центральна частина провідника довжиною 20 см
знаходиться в однорідному магнітному полі з індукцією 10-1 Тл (вектор
58
магнітної індукції напрямлено вертикально). На який кут від вертикалі
відхиляться дротини, що підтримують провідник, якщо по ньому протікає
струм 2 А?
Дано: Розв’язок: 0,1  2  0,2
α  arctg 
m=0,01 кг За виконаним рисунком (провідник 0,01  9,8
l=0,2 м зображено у перерізі) зв’язок між  arctg 0,4081  22 0
I=2 А діючими силами наступний:
В=10-1 Тл FA  mgtgα ,
 =200 або
BIl  mgtgα
звідки B
BIl
FA
tgα 
mg
mg
BIl
α  arctg
mg

8.8. (8.29.) Горизонтальний провідник масою 10 г і довжиною 100 мм

висить на гнучких провідних невагомих підвісах. На нього діє однорідне
магнітне поле. Вектор магнітної індукції напрямлено вертикально, сила
струму в провіднику 10 А. Підвіси відхилилися на 200 від вертикалі (підвіси
знаходяться поза магнітним полем). Знайдіть модуль вектора магнітної
індукції.
Дано: Розв’язок: 0,01  9,8  0,3640
B 
m=0,01 кг За виконаним рисунком запишемо: 10  0,1
l=0,1 м FA  mgtgα , =3,5672·10-2 (Тл).
I=10 А або
α =200 BIl  mgtgα
В-? звідки
mgtgα
B
Il FA B

mg

8.9. (8.30.) Протон розганяється зі стану спокою в електричному полі з

різницею потенціалів 1,5 кВ і влітає в однорідне магнітне поле
перпендикулярно до ліній магнітної індукції. У магнітному полі він
рухається по дузі кола радіусом 60 см. Визначити модуль вектора магнітної
індукції.
Дано: Розв’язок: 2  1,5  103  1,67  1027
q=1,6·10-19 Кл За енергією, якої протону надає B 
1,6  1019  0,36
m=1,67·10-27 кг електричне поле
=9,3·10-3 (Тл).
U=1,5·103 В mv 2
W  qU 
R=0,6 м 2
sin α  1 знаходимо для швидкості
В-? 2qU
v2  (1)
m
З другого закону динаміки для руху
протона в магнітному полі

59
 mv 2
 Bqv
R
з урахуванням (1) знаходимо:
mv 2Um
B 
Rq qR 2

8.10. (8.31.) Однозарядні іони двох ізотопів аргону розганяються в

електричному полі і потім в однорідному магнітному полі розділяються на
два пучки, що рухаються у вакуумі по дугах кіл з радіусами 7,63 см і 8,05 см.
Знайти відношення мас іонів двох ізотопів.
Дано: Розв’язок: m1 7,63
  0,948
R1=7,63 см Запишемо другий закон динаміки m2 8,05
R2=8,05 см відповідно для руху кожного ізотопу в
m1 магнітному полі
-? m1 v 2
m2  Bqv
R1
m2 v 2
 Bqv
R2
За умови рівності початкових швидкостей
знаходимо
m1 R
 1
m2 R2

8.11. (8.32.) Протон влітає зі швидкістю 60 км/с у простір з електричним і

магнітним полями, напрями яких збігаються, перпендикулярно до полів.
Знайдіть напруженість електричного поля, якщо індукція магнітного поля
дорівнює 0,1 Тл, а початкове прискорення протона, викликане дією цих
полів, складає 1012 м/с2.
Дано: Розв’язок: 1012  1,67  10 27
E  0,1  6  10 4 
q=1,6·10-19 Кл Прискорення, викликане полями, 1,6  10 19
m=1,67·10-27 кг дорівнює геометричній сумі =589,6·103 (В/м)
v=6·104 м/с прискорень, викликаних окремо
В=0,1 Тл кожним полем
а=1012 м/с а=ае+ам.
Е-? qE Bqv
ae  , а ам=
m m
Після підстановки одержуємо:
qE Bqv
a  ,
m m
звідки
am
E  Bv
q

8.12. (8.33.) Вектори напруженості однорідного електричного поля та

магнітної індукції однорідного магнітного поля горизонтальні та
перпендикулярні один до одного. Напруженість електричного поля дорівнює
0,5 кВ/м, індукція магнітного поля 1 мТл. З якою швидкістю має летіти

60
електрон у вертикальному напрямі, щоб рухатися в цих полях прямолінійно і
рівномірно.
Дано: Розв’язок: 0,5  10 3
Е=0,5·103 В/м Рух електрона буде прямолінійний за v  0,5  10 6 (м/с)
10 3
В=10-3 Тл умови, що рівнодійна перпендикулярних
v- ? до напрямку руху сил дорівнюватиме
нулеві, тобто:
Fe  F л,
або
eE  Bve ,
звідки
E
v
B

8.13. Два іони, заряди і кінетичні енергії яких однакові, а маси різні, влетіли
в однорідне магнітне поле. Перший іон описав коло радіусом R1=3 cм, а
другий – R2=1,5 cм. Визначити відношення мас іонів.
Дано: Розв’язок: m1  3 
2

R1=3 см За другим законом динаміки для кожного   4

m2  1,5 
R2=1,5 см іону запишемо:
2 2
m1 m1 v1 mv
-?  Bqv1 , E  1 1 ,
m2 R1 2
звідки
2E
v1 
2

m1
2 2
m2 v 2 mv
 Bqv 2 , E  2 2 ,
R2 2
звідки
2E
v2 
2
.
m2
Виконавши підстановку, одержуємо:
2E 4E 2
 2 2 2 (1)
m1 R B q
2E 4E 2
 2 2 2 (2).
m2 R B q
Розділивши (2) на (1), знаходимо:
2
m1  R1 
 
m2  R2 

8.14. Визначити величину вектора індукції магнітного поля, в якому на

провідник довжиною активної частини 5 см діє сила 50 мН? Сила струму у
провіднику 25 А. Провідник розміщений у просторі перпендикулярно лініям
індукції магнітного поля.
Дано: Розв’язок: B
0,05
 0,04 (Тл)
l=0,05 м З формули для визначення сили 25  0,05  1
F=0,05 Н Ампера
I=25 А F  BIl sin α

61
sin α =1 знаходимо:
В-? F
B
Il sin α

8.15. В однорідне магнітне поле з індукцією 0,01 Тл перпендикулярно до

ліній індукції влітає протон з кінетичною енергією 12·10 -16 Дж. Який радіус
траєкторії руху протона?
Дано: Розв’язок: 2  1,2  1016  1,67  1027
В= 0,01 Тл Сила Лоренца зрівноважується R  
0,01  1,6  1019
W=12·10-16 Дж доцентровою силою: =62,5·10-6 (м).
q=1,6·10-19 Кл mv 2
Bqv  .
m=1,67·10-27 кг R
R-? З рівняння для кінетичної
енергії протона
mv 2
W 
2
знаходимо:
2W
v2  .
m
Для радіуса знаходимо:
2Wm
R
Bq

8.16. У мас-спектрографі заряджені частинки прискорюються електричним

полем на ділянці з різницею потенціалів U і попавши в магнітне поле з
індукцією В, описують коло радіуса R. Вивести формулу для розрахунку
q
питомого заряду частинки m
, якщо їх початкова швидкість рівна нулеві.
Дано: Розв’язок:
U, При русі в електричному полі робота поля витрачається на зміну кінетичної
B, енергії, тобто
R mv 2
qU  (1).
q 2
-?
m За другим законом динаміки для руху частинки в магнітному полі
mv 2
Bqv  (2).
R
Розділивши (1) на (2), знаходимо вираз для швидкості:
2U
v .
RB
Підставивши останній вираз в рівняння (2), визначаємо:
q 2U
 2 2
m R B

62
4.29. (4.75.) По циліндричному димарю піднімаються топкові гази. У нижній
частині димаря вони мають температуру 1073 К і швидкість 6 м/с. З якою
швидкістю гази рухаються у верхній частині димаря, де температура
дорівнює 423 К? Зміну тиску в димарі не враховуйте.
Дано: Розв’язок: 423  6
v=  2,36  (м/c).
Т1=1073 К У нижній і верхній частинах димаря 2 1073
v1=6 м/с через поперечний переріз за 1 с
Т2=423 К проходить однаковий об’єм газу.
v2 - ? Відповідно можна записати:
RT1 RT2
v1 S  і v2 S 
p p
Розв’язавши систему рівнянь відносно
v2 , знаходимо:
T
v 2  2 v1 .
T1

4.30. (4.77.) У першій посудині об’ємом 2·10-3 м3 знаходиться газ під тиском
1,7·105 Па, а в другій посудині об’ємом 3,2·10-3 м3 – газ під тиском
0,55·105 Па при такій же температурі. Посудини з’єднані між собою тонкою
трубкою з краном. Який тиск установиться в посудинах після того, як
відкриють кран? Температура не змінюється.
Дано: Розв’язок: Після відкривання крану
V1 =2·10-3 м3 До відкривання крана: p (V1  V2 )  ( 1   2 ) RT ,
р1=1,7·105 Па для газу в першій посудині: або
V2 =3,2·10-3 м3 p1V1   1 RT ,  pV pV 
р2=0,55·105 Па звідки: p (V1  V2 )   1 1  2 2  RT ,
T=const  RT RT 
pV
1  1 1 звідки
р-? RT p V  p2V2
для газу в другій посудині: p 1 1
V1  V2
p2V2   2 RT ,
звідки: 2  10 3  1,7  10 5  3,2  10 3  0,55  10 5
p 
pV 2  10 3  3,2  10 3
2  2 2  0,99  10 5  (Па)
RT

4.31. (4.78.) Аеростат, наповнений гелієм при тиску 100 кПа і температурі

300 К, має знаходитися на висоті 1,5 км, де густина повітря на 20% менша,
ніж біля поверхні Землі. Знайти масу оболонки аеростата, якщо його об’єм
500 м3. Оболонка аеростата нерозтяжна і герметична.
Дано: Розв’язок: 105  500  4  10 3
m0  0,8  1,29  500  
р=105 Па FA  PA 8,31  300
Т=300 К FA  0,8ρ1Vg ,  435,78  (кг)
h=1500 м PA=m0g+mгg
V=500 м3 pVM
ρ 2  0,8ρ1 m2  ,
RT
m0 - ? pVM
m0  0,8ρ1V 
RT

63
4.32. (4.79.) Алюмінієвий калориметр масою 50 г містить 250 г води при
16 0С. Яку кількість пари при температурі 100 0С потрібно ввести в
калориметр, щоб температура води в ньому підвищилася до 90 0С?
Дано: Розв’язок: (900  0,05  4200  0,25)  74
mn  
са=900 кДж/кг·К Q1 – кількість теплоти, яку 2,3  106  4200  10
mA=0,05 кг одержали калориметр з водою  0,0346  (кг)
mB=0,250 кг Q1  (c A mA  cB mB )(tc  t1 )
t1=16  С Q2 – кількість теплоти, яку
tn=100 0С віддала пара масою mn
tc=90 0С Q2  mn ( L  cB (tn  tc ))
L=2,3·106 Дж/кг Q1=Q2
св=4200 Дж/кг·К (c m  cB mB )(tc  t1 )
mn - ? mn  A A
L  c B (t n  t c )

4.33. (4.80.) У посудину, що мітить 2,8 кг води при 20 0С, кидають сталеву
деталь, що віддає 4,6·106 Дж енергії. Вода нагрівається до 100 0С і частково
випаровується. Знайдіть масу води, що перетворилася в пару. Теплоємністю
посудини можна знехтувати.
Дано: Розв’язок: 4,6  106  4200  2,8  80
mn   2,409  (кг)
mB=2,8 кг Q  c B mB (t 2  t1 )  Lmn 2,3  106
t1=20  0С Q  cB mB (t 2  t1 )
сс=460 Дж/кг·К mn 
L
Q=4,6·106 Дж
t2=100 0С
L=2,3·106 Дж/кг
св=4200 Дж/кг·К
mn - ?

4.34. (4.82.) У посудині об’ємом 44,8 л міститься 2 моль водню і 1 моль

кисню при температурі 373 К. Який тиск установиться в посудині після того,
як водень і кисень прореагують, а посудина охолоне до початкової
температури?
Дано: Розв’язок: 2  8,31  373
p   1,38  105  (Па
V =44,8·10-3 м3 До початку реакції тиск 44,8  10 3
 1 =2 моль дорівнював сумі парціальних )
М1=1·10-3 кг/моль тисків:
 2 =1 моль RT
p  p1  p2  ( 1   2 ) .
М2=16·10-3 кг/моль V
Т=373 К З рівняння реакції
p ?
/ 2Н2+О2=2Н2О
випливає, що 1 моль кисню
сполучається з 2 молями водню і
в посудині будуть лише
молекули водяної пари. Отже,
 3  2 моль .
3  RT
p  p  3
 1  2 V
Отже:

64
  3 RT
p 
V

4.35. (4.83.) На електроплитці потужністю 600 Вт, що має ККД 45%, нагріли

до кипіння 1,5 л води, взятої при 10 0С, при цьому 5% води перетворилося в
пару. Як довго тривало нагрівання?
Дано: Розв’язок: 1,5  (4200  90  0,05  2,3  10 6 )
τ  42,6  (хв.)
Р=600 Вт Робота електричного струму 0,45  600
η1 =45% A  Pτ
mB =1,5 кг Кількість теплоти, яку
t1=10 0С одержала вода
t2=100 0С η1 Pτ  mB (cB t  η 2 L) ,
η 2 =5% звідки
τ -? m (c t  η 2 L)
τ B B
η1 P

4.36. (4.84.) Горизонтальне дротове кільце масою 2 г і радіусом 5 см

торкається поверхні води. Яку силу потрібно прикласти до нього, щоб
відірвати від води? Температура води 20 0С, вода змочує дріт. Поверхневий
натяг води 0,073 Н/м.
Дано: Розв’язок: F=4·3,14·5·10-2·0,073+
m=2·10 кг -3
F=Fн+P +2·10-3·10  65,8·10-3 (Н)
R=5·10-2 м Р=mg
σ =0,073 Н/м Fн=2·2 πRσ
F-? F= 4 πRσ  mg

4.37. (4.85.) Яку роботу необхідно виконати, щоб краплю води радіусом 1 мм
розділити на 1000 маленьких однакових крапельок?
Дано: Розв’язок: A  4  3,14  73  10 3 (103  10 8  10 6 ) 
-3
r1=10 м Відшукаємо радіус маленької  8,25  10 6 (Дж)
σ  73  10 3 Дж/м2 крапельки V2
3 3
n=1000 V1 4 πr2 4 πr1
V2  , або 
А-? n 3 3n
звідки
3
r1 r
r2 3  1  10  4 м
1000 10
Енергія поверхневого натягу
краплі води до розділення
W1  σS1  4 πr1 σ,
2

а енергія 1000 крапельок

W2  n4 πr2 σ
2

Для роботи одержуємо

A  W2  W1  4 πσ( nr2  r1 )
2 2

4.38. (4.86.) 100 однакових крапель ртуті, що мають радіус 0,3 мм, злилися в
одну велику краплю. Як при цьому змінилася температура ртуті?

65
 Дано: Розв’язок: 3  0,51  (100  0,09  10 6  1,94  10 6 )
T  
σ  510  10 3 Відшукаємо радіус великої 140  13600  0,027  10 9
Дж/м 2 краплини ртуті  0,21 ( К )
r1=0,3·10-3 м
n=100 4 4
nπr1  πr2
3 3
c=140 3 3
Дж/кг·К звідки
ρ =13600
r2  3 nr1  3 100  (0,3  10 3 ) 3 
3
кг/м3
T  ?  1,394  10 3  м 
Для маси ртуті запишемо
4
mρ
3
πr2
3
Зміна енергії ртуті
W  4 πσ(nr1  r2 )  cmT 
2 2

cρ 4 πr1 T
3


3
звідки
3σ (nr1  r2 )
2 2

T  3
cρr1

4.39. (4.87.) У ванночку об’ємом 6 см3 падають краплі води з трубки. Скільки
крапель потрібно, щоб заповнити ванночку? Внутрішній діаметр трубки
1 мм, температура води 20 0С. Поверхневий натяг води при 20 0С становить
73. .10-3 Н/м.
Дано: Розв’язок: V0 
πdσ
,
V=6·10-6 м3 V ρg
N  ,
d=10-3 м V0 Отже:
σ =73·10-3 Н/м V0 –об’єм краплини. Vρg
ρ =103 кг/м3 N
З умови Fн=Р знаходимо: πdσ
N-? 2 πrσ  ρgV0 або πdσ  ρgV0 6  10 6  10 3  10
N  262  краплі
3,14  10 3  73  10 3

4.40. (4.88.) Ліфт масою 500 кг піднімається з прискоренням 0,5 м/с2 на

сталевому тросі. Якою має бути площа поперечного перерізу троса при запасі
міцності, рівному 10?
Дано: Розв’язок: 500  (0,5  9,8)
m  500 кг F  m( a  g ) S  10,3  10 7 (м2)
10  5  10 8

а=0,5 м/с2 F
σ
n=10 S
σ мц  500 МПа Напруга, що створюється
S-? силою напруга повинна
дорівнювати запасу
міцності:
F
 nσ ,
S
звідки

66
 F
S
nσ

4.41. (4.89.) Довгу горизонтальну трубу радіусом 1 мм, що відкрита з обох

кінців, заповнюють водою і ставлять вертикально. Визначити висоту стовпа
води, що залишиться в капілярі. Товщиною стінки капіляра можна
знехтувати.
Дано: Розв’язок: 2  73  10 3
h  14,89  10 3 (м)
σ  73  10 3 Н/м FP 10  9,8  10
3 3

r=10-3 м F  2 πrσ
h-? hρπr 2 g  2σπr
2σ
h
ρgr

4.42. (4.90.) Сталеву стрічку шириною 0,16 м і товщиною 0,012 м розтягують

силою 200 кН. З яким запасом міцності працює стрічка?
Дано: Розв’язок: 2  10 5
σ  104,17 6  (Па)
а=0,16 м F 0,16  0,012
σ
b=0,012 м S
F=2·105 H F
σ
σ мц-? ab

67
 5. ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ

5.12. (5.24.) Наведіть приклад процесу, при якому газ отримує теплоту, а
його температура зменшується. Обґрунтуйте свою відповідь.
Розв’язок:
Прикладом згаданого процесу може бути холодильна камера. Більш холодне робоче тіло
отримує кількість теплоти Q в холодильній камері (тому температура у холодильнику
більша за температуру робочого тіла). Але за рахунок додатньої роботи зовнішніх сил A
та наявності теплоносія, температура робочого тіла продовжує знижуватись. Перший
закон термодинаміки запишемо у вигляді:
U  Q  A
Аналізуючи це рівняння, можна визначити, що процес описаний у завданні може бути
наступним:
A  Q  U  A  Q ,
робота зовнішніх сил перевищуватиме кількість теплоти, що отримує роботе тіло (газ). У
цьому випадку U піде на зменшення температури робочого тіла.

5.13. (5.25.) Температура газів, що утворюються при згоранні палива в

циліндрах двигуна автомобіля, 800 оС. Температура вихлопних газів 80 оС.
Витрата бензину на 100 км шляху при швидкості 90 км/год дорівнює 10 л.
Яку потужність міг би розвинути двигун, якби він являв собою ідеальну
теплову машину, що працює з максимально можливим коефіцієнтом
корисної дії?
Дано: Розв’язок: (1073  353)
N  
T1  1073 K Шукана потужність визначається за 1073
T2  353 K формулою 44  10 6  710  10 2  90
Q  
s  100 км N η , (1) 100  3600
v  90 км/год t =52,406 кВт.
V100  10 2
м 3 де
T1  T2
N -? η (2)
T1.
Покладемо t  3600 c тоді маса
витраченого бензину знайдеться як
V  90
V90  100 .
100
Для Q одержимо:
qρV100  90
Q  qm  qρV90  (3)
100
Підставивши (2) і (3) в (1), одержуємо
T  T1 qρV100  90
N 2 
T1 100  3600

5.14. (5.26.) У вертикальному циліндрі під поршнем масою 1 кг і площею

50 см2 знаходиться аргон об’ємом 10 л при температурі 273 К. Яка кількість
теплоти потрібна для нагрівання аргону до 300 К, якщо атмосферний тиск
98 кПа? Тертя не враховуйте.
Дано: Розв’язок: або

68
mп=1 кг U  Q  A , 1
Q RT
S=5·10-3 м2 звідки Q  U  A 2
V=10-2 м3 Аргон – одноатомний газ, Підставляючи вираз для  отримаємо
р=98·103 Па тому 1 mg  V1
Т1=273 К 3 Q   p0   RT
U  RT і A  RT 2 S  RT1
Т2=300 К 2
або
Q- ? З початкового стану
 mg 
( p0 
mg
)V = RT1  p0  V1T
 S 
S Q
знаходимо кількість речовини 2T1
 mg  V1 (9,8  10 4  0,2  10 4 )  10 2  (300  273)
   p0   Q 
 S  RT1 2  273
3  49,45 ( Дж )
Q  RT  RT
2

5.15. (5.27.) Яку кількість теплоти отримав одноатомний ідеальний газ в ході
процесу, який показано на рисунку?
p, кПа

80
2 3

40
1

0 40 80 V, л
Дано: Розв’язок:
i3 Q13  Q12  Q23
V1  20  10 м Для 1  2 :
3 3

V2  80  10 3 м 3 V1  20  10 3 м 3 =const, тому A12  0

p1  20  103 Па i i
Q12  U 12  μRT  μR T2  T1 
2 2
p2  60  10 3 Па pV  μRT
Q13 - ? i  pV pV  i
Q12  μR 2 1  1 1   V1  p2  p1 
2  μR μR  2
3
Q12   20  10 3  60  103  40  103   600 (Дж)
2
Для 2  3 :
p2  60  103 Па =const, тому:
i
Q23  U 23  p2 V2  V1   μR  T3  T2   p2 V2  V1 
2
i  p2V2 p2V1  i
Q23  μR    p2 V2  V1    p2V2  p2V1   p2 V2  V1 
2  μR μR  2
i 
Q23    1 p2 V2  V1 
 2 

69
 3 
Q23    1  60 10 3   80 10  3  20 10  3   6000  (Дж)
 2 
Q13  Q12  Q 23  6000  600  6600  (Дж)

5.16. (5.28.) Яку кількість теплоти отримав одноатомний ідеальний газ в ході
процесу, який показано на рисунку?
p, кПа

80
1
40
2 3
0 40 80 V, л
Дано: Розв’язок:
i3 Q13  Q12  Q23
V1  20  10 3 м 3 Для 1  2 :
V2  90  10 3 м 3 V1  20  10 3 м 3 =const, тому A12  0
p1  60  10 3 Па i i
Q12  U 12  μRT  μR T2  T1 
2 2
p2  20  10 3 Па pV  μRT
Q13 - ? i  pV pV  i
Q12  μR 2 1  1 1   V1  p2  p1 
2  μR μR  2
3
Q12   20  10 3  20  103  60  103   1200 (Дж)
2
Для 2  3 :
p2  20  103 Па =const, тому:
i
Q23  U 23  p2 V2  V1   μR  T3  T2   p2 V2  V1 
2
i  p2V2 p2V1  i
Q23  μR    p2 V2  V1    p2V2  p2V1   p2 V2  V1 
2  μR μR  2
i 
Q23    1 p2 V2  V1 
2 
3 
Q23    1  20  103   90  10 3  20  10 3   3500  (Дж)
2 
Q13  Q12  Q23  3500  1200  2300  (Дж)

5.17. (5.29.) На рисунку показано циклічний процес, що відбувається з

ідеальним одноатомний газом. Відшукати ККД такого циклу.

70
 p, кПа

800
2 3

400
1

0 2 4 V, л
Розв’язок:
A
η  k  100%
Aп
У нашому випадку ми маємо замкнений циклічний процес, тому U  0 . Тому корисна
робота (розширення газу) відбувається в процесі 2  3 :
Ak  p2 V2  V1   600  103  3  10 31800  (Дж)
Aп  Ak  A31 , A12  0

A31  p1 V2  V1  
p 2  p1 V2  V1   p2  p1 V2  V1 
  1200  (Дж)
2 2
1800
η  100%  60%
1800  1200

5.18. (5.30.) Двигун моторолера розвиває потужність 3,3 кВт при швидкості

58 км/год. Скільки кілометрів пройде моторолер, втративши 5,2 л бензину,
якщо ККД двигуна 20%?
Дано: Розв’язок: 0,2  710  44  10 6  3,2  10 3  16,11
s 
P=3,3·103 Вт s  vt (1) 3,3  103
v=58 км/год= A  97611,8  м 
=16,11 м/с t k ( 2)
P
V=5,2 л Ak  ηρVq (3)
ρ =710 кг/м3
Використавши (2) і (3), для
q=44·106 Дж/кг
η =20% пройденого шляху s знаходимо:
ηρqVv
s-? s
P

5.19. (5.31.) Нагрівач, який розвиває потужність 30 кВт, охолоджується

проточною водою, що тече по спіральній трубці з площею поперечного
перерізу 1 см2. При сталому режимі проточна вода нагрівається на 15 0С.
Визначити швидкість руху води по трубці.
Дано: Розв’язок: 3  10 4
P=3·104 Вт Pτ  Q (1) v  4,76 (м/с)
4200  103  10 4  15
S=10-4 м2 Q  cmT ( 2)
T  15 K m  ρV  ρSvτ (3)
v-? Підставивши (3) і (2) в (1),
одержуємо:
Pτ  cρτvST ,

71
 звідки
P
v
cρST

5.20. (5.32.) У посудину, що містила 2 кг води при температурі 10 0С ,

помістили лід, що має температуру -50 0С, після чого у посудині
встановилась температура -4 0С. Якою була маса льоду? Питома теплоємність
води 4200 Дж/кг·град, льоду – 2100 Дж/кг·град; питома теплота плавлення
льоду 330000 Дж/кг.
Дано: Розв’язок:
m1=2 кг Q1 - кількість теплоти, віддана водою
t1=10 0С Q1  c1m1 (t1  tc )
t2=-50 0С Q2 – кількість теплоти, одержана льодом
tc=4 0С
λ =330000 Дж/кг

Q2  m2 c2 (00  t2 )    c1 (tc  00 ) 
с1=4200 Дж/кг·град. Q1=Q2
с2=2100 Дж/кг·град. c1m1 (t1  tc )  m2  c2 (0 0  t 2 )    c1 (tc  00 )
m2 - ? c1m1 (t1  t c )
m2 
c2 (0  t 2 )    c1 (t c  0 0 )
0

4200  2  6
m2   0,222 ( кг )
2100  50  33  10 4  4200  4

5.21. (5.33.) У посудину поклали лід масою 10 кг при температурі -20 0С.
Знайдіть масу води в посудині після того, як її вмісту надали кількість
теплоти 2 МДж.
Дано: Розв’язок: 2  10 6  2100  10  20
mB   4,78 (кг )
m=10 кг Q  cm(0 0  t )  λmB 33  10 4
t=-20 0С Q  cm(0 0  t )
Q=2·106 Дж mB 
λ
λ =330000 Дж/кг
c=2100 Дж/кг
mв - ?

5.22. (5.34.) У вертикальному циліндрі під важким поршнем знаходиться

кисень масою 2 кг. Знайдіть збільшення внутрішньої енергії кисню при
підвищенні його температури на 5 К та отриману газом кількість теплоти.
Дано: Розв’язок: Q=0,91·103·2·5=9,1·103 (Дж)
m=2 кг U  Q  A 2
Q  cmT A 8,31  5  5,19  10 3 (Дж )
М=16·10-3 кг/моль 16  10 3

с=0,91·103 Дж/кг·К
A  pV 
m
RT U  (9,1  5,19)  103  14,29  103  Дж 
T =5 К M
р=const R
U  (c  ) mT
U  ? M
Q ?

72
 6. ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ

6.11. (6.34.) Дві однакові металеві заряджені кульки знаходяться на відстані

10 см одна від одної. Сила відштовхування кульок 30 мкН. Після дотику та
віддалення кульок на початкову відстань сила відштовхування стала рівною
90 мкН. Знайдіть заряди кульок перед дотиком.
Дано: Розв’язок: q1  1,9  10 9 Кл
R= 0,1 м Після дотику кульок заряд кожної з них q2  18,1  10 9 Кл
F1=30·10-6 Кл. складав:
F2=90·10-6 Кл q  q2
q 1 .
q1 - ? 2
q2 -? Запишемо рівняння закону Кулона до і
після дотику кульок:
q1q2
F1  k (1)
εR 2
2
 q1  q2 
 
F2  k  2 
k
 q1  q2  (2)
2

.
εR 2 4εR 2
Розв’язавши систему рівнянь відносно
невідомих q1 і q2 , знаходимо
відповідні значення.

6.12. (6.35.) Дві однакові свинцеві кульки масою по 2,5 г підвішені в одній
точці на нитках довжиною 1 м. Після надання їм від’ємного заряду кульки
розійшлися на відстань 10 см одна від одної. Скільки електронів було
передано кулькам?
Дано: Розв’язок 2 2,5  10 3  9,8  10 3
N  
m=2,5 г = Згідно з рисунком: 1,6  10 19 9  10 9  4  0,01
=2,5·10-3 кг kq 2
mgtgα  Fk  2  8  10 21 електронів
l=1 м r
r=10 см =0,1 м
a r r2
е=1,6·10-19 Кл tgα  ; a  , b  l 2 
b 2 4
N-?
підставляючи у вихідне
рівняння, одержуємо:
r kq 2 l
mg 
r2 r2 ,
2 l 
2 b
4 T
звідки
2q 2 mgr 3
N   a
e e r2 Fk
2k l 2 
4 mg
2 mgr 3
N 
e k 4l 2  r 2

73
6.13. (6.36.) Від’ємний заряд -0,27 мкКл і додатній заряд 0,18 мкКл
знаходяться на відстані 45 см один від одного У якій точці напруженість
електричного поля дорівнює нулю?
Дано: Розв’язок: 0,9  1,1
x1   2 (м).
q1= -0,27·10-6 Кл Зрозуміло, що шукана точка буде 1
q2= +0,18·10-6 Кл знаходитись на одній прямій з 0,9  1,1
x2   0,2 (м)
R=0,45 м даними зарядами правіше, або лівіше 1
х-? від них. В шуканій точці модулі Отже таких точок дві: за 2 м
напруженості полів кожного заряду правіше першого заряду; за
рівні за величиною і протилежні за 0,2 м лівіше першого заряду.
напрямком. Отже:
kq1 kq
E1  ; E2  22 .
( R  x) 2
x
q1 q
E1  E2 , або  22 ,
( R  x) 2
x
звідки, підставивши кількісні дані,
одержуємо рівняння:
0,5х2-0,9х-0,2025=0.
0,9  0,81  0,4050
x1, 2 
1

6.14. (6.37.) Різниця потенціалів між пластинами плоского конденсатора

500 В, відстань між пластинами 5 мм. Конденсатор від’єднали від джерела
напруги. Якою стане різниця потенціалів між пластинами, якщо їх зблизити
до 2 мм, а простір між ними заповнити парафіном?
Дано: Розв’язок: 500  2  10 3
U1=500 В q εεS U2   100 (B)
C1   0 1 2  5  10 3
d1=5·10-3 м U1 d1
d2=2·10-3 м
q εε S
ε 1 =1 C2   0 2
U2 d2
ε 2 =2
Розв’язавши рівняння, знаходимо:
U2 - ?
Uεd
U2  1 1 2
ε 2 d1

6.15. (6.38.) Два додатні заряди Q і 9Q знаходяться на відстані L один від

одного. Який заряд і де потрібно розташувати, щоб кулонівські сили, які
діятимуть на кожний із трьох зарядів, зрівноважували одна одну?
Дано: Розв’язок:
Q, Так як заряди одного знаку, то шуканий заряд має протилежний знак і
9Q, розташований між даними зарядами. Сили, що діють на будь-який заряд
L зі сторони двох інших зарядів рівні за модулем і протилежні за
Q1 - ? напрямком. Отже:
R-? kQ  Q1 k 9Q  Q1
 ,
R2 ( L  R) 2
звідки знаходимо:
L
R .
4
Підставивши знайдене значення для R в рівняння
74
 kQ  Q1 kQ  9Q
 ,
R2 L2
знаходимо:
9
Q1  Q.
16

6.16. (6.39.) Нейтральна порошинка масою 10-11 г втратила 20 електронів.

Вона знаходиться в рівновазі між пластинами плоского конденсатора. Яка
відстань між пластинами, якщо напруга на конденсаторі дорівнює 150 В?
Дано: Розв’язок: 20  1,6  10 19  150
-14
m=10 кг mg  F d 
10 14  9,8
n=20 U  0,00498 (м)
U=150 В F  qE  q
e=1,6·10-19 Кл d d  5 мм
d-? q  ne - - - - - -
U F
mg  ne
d E +
neU mg
d 
mg

+ + + + + +

6.17. (6.40.) У плоский конденсатор, довжина пластин якого 5 см, влітає

паралельно до пластин електрон з кінетичною енергією 4,6  1017  Дж.
Напруга між пластинами 5 В, відстань між ними 4 мм. На яку відстань
зміститься електрон від початкової траєкторії при вильоті із конденсатора?
Дано: Розв’язок: 1,6  10 19  5  25  10 4
h 
l=0,05 м Електрон виконує складний рух, 4  4  10 3  4,6  10 17
W=4,6·10-17 Дж який можна розкласти на складові: =2,7·10-3 (м).
U=5 В вздовж вісі X – рівномірний, вздовж Y - - - - - -
d=0,004 м вісі Y –рівноприскорений за
y - ? рахунок дії кулонівської сили з боку - e
пластин конденсатора. Шукане E y
F
зміщення електрона відбудеться за
дії перпендикулярного до l
початкового напрямку прискорення
ay, тобто: 0 + + + + + +
X
a yt 2
y  .
2
Для прискорення знаходимо:
F Ee Ue
ay    .
m m dm
Для часу t через горизонтальне
зміщення запишемо:
l
t .
v0
За значенням кінетичної енергії
2
mv 0
W ,
2

75
 тоді для початкової швидкості:
2W
v0  .
m
Врахувавши останнє, знаходимо
l m
t
2W
і остаточно:
eUl 2
y 
4dW

6.18. (6.41.) У плоский конденсатор довжиною 10 см влітає електрон під

кутом 100 до пластин. Енергія електрона 1500 еВ, відстань між пластинами
1 см. За якої напруги на конденсаторі електрон вилетить з нього паралельно
пластинам?
Дано: Розв’язок: 2  102  1,5  1,6  1016  0,1736  0,9848
U  
l=0,1 м Паралельно до пластин 1,6  10190,1
α =100 електрон вилетить за умови =51,2 (В).
Е=1500 еВ рівності нулеві вертикальної - - - - - -
Y
d=10-2 м складової швидкості. Для
U-? останньої запишемо:
v y  v 0 y  at . E
Оскільки: vy v
vy  0 ,
- e vx
одержуємо: v 0 y  at , або
v 0 sin   at. (1) 0 + + + + + +
X
За кінетичною енергією
знаходимо:
2W l
v0  ,а t
2
.
m v 0 cos 
З врахуванням останніх
співвідношень рівняння (1)
набуває вигляду:
2Wd sin α cos α  eUl , звідки
2dW sin α cos α
U 
el

6.19. (6.42.) Весь простір між пластинами плоского конденсатора займає

парафінова пластинка. Ємність конденсатора 40 пФ, його заряд 2 нКл. Яку
роботу потрібно виконати проти сил електричного поля, щоб витягти
пластинку з конденсатора? Конденсатор відключений від джерела напруги.
Дано: Розв’язок: 4  10 18  1
A 1   
ε 1 =1 Робота визначається за зміною енергії 2  40  10 12  2
ε 2 =2 електричного поля конденсатора, пов’язаної із  2,5  10 8 (Дж).
С=40·10-12 Ф зміною діелектричної проникності
q=2·10-9 Кл середовища між пластинами
A  W2  W1 .
А-?
Враховуючи:

76
 ε 0 ε1 S εε S
q=const, C1  , C2  0 2 ,
d d
C1 ε1 ε2
звідки  , або C2  C1 .
C2 ε 2 ε1
Враховуючи співвідношення, знаходимо:
q2 q 2 ε1 q2  ε 
A   1  1 
2C1 2ε 2C1 2C1  ε2 
q2  ε 
A 1  1 
2C1  ε2 

6.20. (6.43.) Конденсатор ємністю 60 мкФ підключено до джерела напруги

1000 В. Не від’єднуючи його від джерела, відстань між пластинами
конденсатора збільшили вдвічі. Яку при цьому було виконано роботу?
Дано: Розв’язок: 60  106  106
A  15 (Дж).
С=60·10-6 Ф Робота визначається за зміною енергії 4
U=103 В електричного поля конденсатора,
d2=2d1 пов’язаної із зміною ємності конденсатора
A-? за незмінної прикладеної напруги
U2
A  W2  W1  (C2  C1 ) .
2
ε 0 εS ε εS C d
C1  ; C2  0 ; 1  2 ,
d1 d2 C 2 d1
C
звідки C2  1 , тоді
2
U 2  C1  CU
2

A   C1   1
2  2  4
C1U 2
A
4

77
 7. ЗАКОНИ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

7.13. (7.22.) Визначити потужність електродвигуна, який піднімає ліфт

масою 880 кг зі швидкістю 0,44 м/с. Напруга на затискачах двигуна 220 В, а
його ККД 90%.
Дано: Розв’язок: 880  9,8  0,44  100
P  4216,1 (Вт)
m=880 кг З формули для ККД: 90
v=0,44 м/с P 4216,1
η  k 100% I   19,1 (А).
U=220 В P 220
η =90% Pk  Fv, де F  mg
Р-? mgv  100%
η
P
знаходимо:
mgv  100%
P
η
P
I 
U
mgv  100%
I 
ηU

7.14. (7.23.) Розвиваючи середню силу тяги F=70 кН, електровоз має

швидкість v=54 км/с. Яку силу струму він споживає, якщо напруга в лінії
U=1500 В, а ККД електродвигуна η  92%?
Дано: Розв’язок: 7  10 4  15  100
I  760 (А)
F=7·104 Н З формули для ККД 92  1500
v=15 м/с Fv  100%
η
U=1500 В UI
η =92% знаходимо:
І-? Fv  100%
I 
ηU

7.15. (7.24.) Амперметр з опором 180 Ом має шкалу зі 100 поділками з ціною
10-6 А. Який шунт потрібно підключити до амперметра, щоб ним можна було
вимірювати силу струму до 10-3 А?
Дано: Розв’язок: 10 6  100  180
r=180 Ом Максимальний струм, що протікає через R  3  20 (Ом).
10  10 6  100
n=100 амперметр
I0=10-6 А I A  I 0n .
Imax=10-3 А Струм, який має протікати через шунт
R-? I  I max  I A  I max  I 0 n .
Напруга, яка прикладається до шунта і
амперметра
U  I Ar .
За законом Ома для ділянки кола
знаходимо опір шунта
U I Ar I 0 nr
R  
I I max  I A I max  I 0 n

78
 I 0 nr
R
I max  I 0 n

7.16. (7.25.) Відшукайте силу струму в кожному з резисторів (див. рисунок),

якщо напруга між точками A і B дорівнює 12 В.
A
R1

R2 R4
R3

R5 R6
B

Дано: Розв’язок: Для струмів:

U AB  12 B За законом Ома: I  I1  I aB  I 346  I 3  I 5 .
R1  4 Ом U Отже:
I  AB .
R2  4 Ом R AB U AB 12
I1   2A
R3  5 Ом Відповідно до еквівалентної схеми: R AB 6
R4  3 Ом R4 R6 Для напруг:
R5  1,5 Ом U AB  U 1  U 2
R6  2 Ом R3 U 2  U AB  U 1  U AB  I 1 R1 
R1 R5
a b  12  2  4  4 B
І1, І2, І3, І4, І5, І6,- ? A B
U2 4
I2   1A
R2 R2 4
U 2  U 5  U 346
R AB  R1  Rab
U 2  I 5 R5  I 346 R346
1 1 1
  I 5  I 346
Rab R346  R5 R2
U 2  I 5  R5  R346 
1 1 1
  U2 4
R346 R3 R4  R6 I5   1A
Виконаємо розрахунки: R5  R346 5  1,5
1 1 1 2 2
   Ом -1 I3  I5  1 A
R346 5 3  2 5
I3  I4  I6
5
R346  Ом I4  I6
2
1 1 1 1 I3  2I 4
   Ом -1
Rab 5
 1,5 4 2 I4  I6 
I3 1
  0,5 A
2 2 2
Rab  2 Ом
R AB  4  2  6 Ом

7.17. (7.26.) Визначити силу струму в дуговій лампі, яка має опір 5 Ом і
послідовно підключена з реостатом, опір якого 7,5 Ом, до генератора з
напругою на його затискачах 127 В. Мідні з’єднувальні провідники мають
довжину 20 м і площу поперечного перерізу 18 мм2. Реостат повністю
завантажений.

79
 Дано: Розв’язок: I 
127
 10 (А).
R1=5 Ом За законом Ома: 5  7,5  0,19
R2=7,5 Ом U
I  .
U=127 В R1  R2  Rl
l=20 м l 1,7  10 8  20
S=18·10-6 м2 Rl  ρ   0,19 (Ом)
ρ =1,7·10-8 Ом·м S 18  10 6
І-?

7.18. (7.27.) Лампу, розраховану на напругу 110 В і силу струму 3 А

ввімкнено в мережу з напругою 127 В через реостат з допомогою мідних
проводів. Яким має бути опір реостата, якщо відомо, що спад напруги в
мідних проводах складає 2% від напруги в мережі? Яка довжина подвійного
мідного проводу, якщо площа поперечного перерізу проводу дорівнює
1,8 мм2? Питомий опір міді 1,7·10-8 Ом·м.
Дано: Розв’язок: 0,98  127  110
Rp   4,82 (Ом)
U1=110 В Спад напруги на реостаті 3
I=3 А U p  U 2  0,02U 2  U 1  0,98U 2  U 1 0,02  127  1,8  10 6
U2=127 В L  45 (м)
Для опору реостата знаходимо: 2  3  1,7  10 8
S=1,8·10-6 м2 U p 0,98U 2  U 1
ρ =1,7·10-8 Ом·м Rp   .
I I
Un=0,02U2 Для опору проводу запишемо:
Rp - ? U 0,02U 2 ρl
L-? Rn  n   ,
I I S
0,02U 2 S
звідки l , а для
Iρ
довжини подвійного проводу
знаходимо:
l 0,02U 2 S
L 
2 2 Iρ

7.19. (7.28.) ККД кип’ятильника, виготовленого з нікелінового дроту

діаметром 0,8 мм, дорівнює 60%. Діаметр витків обмотки 0,015 м. Вода,
масою 1,2 кг нагрівається кип’ятильником за 10 хв від 100С до 1000С.
Напруга джерела живлення кип’ятильника 100 В. Питомий опір нікеліну
42·10-8 Ом·м. Скільки витків дроту має обмотка кип’ятильника?
Дано: Розв’язок:
d=0,8·10-3 м Корисна робота кип’ятильника
D=15·10-3 м Ak  cmt ,
ρ =42·10-8 Ом·м а затрачена робота –
U=100 В U 2
m=1,2 кг A3  .
R
t =900С Для визначення виразу для опору використаємо співвідношення:
 =600 с ρl
c=4200 Дж/кг·0С R ,
S
  60%
де:
N-?

80
 πd 2
l  NπD; S  .
4
Врахувавши останнє:
4ρND
R .
d2
За формулою визначення ККД
4ρNDcmt  100%
η
τU 2 d 2
знаходимо:
ητU 2 d 2
N 
4ρDcmt  100%
60  600  10 4  0,64  10 6
N 
4  42  10 8  15  10 3  4200  1,2  90  100
=201 (виток).

7.20. (7.29.) Скільки води можна нагріти щохвилини кип’ятильником, який

має ККД 70%, від 100С до 1000С, якщо густина струму в кип’ятильнику
3 А/мм2? Нагрівальний елемент кип’ятильника виготовлений з ніхромового
дроту об’ємом 10-5 м3. Питомий опір ніхрому 110·10-8 Ом·м.
Дано: Розв’язок: 0,7  (3  106 ) 2  110  10 8  105  60
τ  60 c Для формули розрахунку ККД: m  
4200  90
η =70% cmt
η 2 =0,011 (кг).
t =900 I Rτ
j=3 А/мм2 із врахуванням співвідношень:
V=10-5 м3 ρl V
ρ =110·10-8 Ом·м I  jS ; R  ;l ;
S S
m-? знаходимо:
cmtS 2
η ,
j 2 S 2ρVτ
звідки остаточно:
ηj 2ρVτ
m
ct

7.21. (7.30.) Не враховуючи опір провідників, визначити внутрішній опір

джерела струму, якщо при замиканні його на зовнішній опір R1=1 Ом напруга
на затискачах джерела U1=2 В, а при замиканні на опір R2=2 Ом напруга на
затискачах джерела U2=2,4 В.
Дано: Розв’язок: 2,4  2
r  0,5
R1=1 Ом Складаємо системи рівнянь:  2 2,4  (Ом).
U1=2 В
 U1
I1  R   
1 2 
ε  U 1  I 1 r  1
 
ε  U 2  I 2 r I  U 2

R2=2 Ом  2
 R2

Розв’язавши систему рівнянь відносно

U2=2,4 В
внутрішнього опору, знаходимо:
r-?
U 2  U1
r
 U1 U 2 
  
 R1 R2 

81
7.22. (7.31.) Через який час закипить вода в чайнику з увімкненими
послідовно двома його обмотками, якщо за ввімкнення лише першої обмотки
така ж кількість води закипає через 15 хвилин, а при ввімкненні лише другої
– через 30 хвилин.
Дано: Розв’язок: t3=15+30=45 (хв.).
t1=15 хв Для опорів кожної обмотки запишемо:
t2=30 хв U 2t1 U 2t 2
R1  ; R2  .
t3 - ? Q Q
Опір послідовно з’єднаних обмоток дорівнює:
U2
R3   t 2  t1 
Q
U 2t3
З формули Q  з врахуванням виразу для R3
R3
знаходимо:
t3  t1  t 2

7.23. (7.32.) Коли опір навантаження, підключеного до батареї, збільшити у

n разів, напруга на навантаженні збільшилась від U1 до U2. Знайти ЕРС
батареї.
Дано: Розв’язок:
R2=nR, Для значень сили струму в першому і другому випадках запишемо:
U1, U U
I1  1 , I 2  2 .
U2 R nR
ε -? Відповідно закон Ома для кожного випадку має вигляд:
U 1r
 ε  U 1 (1)
R
U 2r
 ε  U 2 (2).
nR
Розділивши (1) на (2), знаходимо:
ε(nU1  U 2 )  U1U 2 (n  1) ,
звідки
ε  U 1U 2 (n  1)
nU 1  U 2

7.24. (7.33.) Будинок лісника підключено до електромережі за допомогою

довгого кабелю з досить великим опором. Лісник помітив, що два однакові
чайники закипають при послідовному і паралельному підключенні за один і
той самий час. Чому дорівнює опір кабелю, якщо кожний з чайників
споживає при напрузі 220 В потужність 400 Вт?
Дано: Розв’язок:
U=220 В За законом для послідовного та паралельного з’єднання
P=400 Вт провідників:
t посл  t пар R
Rпосл  2 R ; Rпар  .
Rk - ? 2
Згідно схем:

82
 U U
Rk
R R
k

R R R

U U
I 
I посл  ; пар R (1)
2 R  Rk  Rk
2
За законом Джоуля-Ленца для нагрівання чайників:
Q  I 2 Rt
Відповідно до типів з’єднань:
Qпосл  I посл
2
2Rt посл
R
Qпар  I пар
2
t пар
2
Чайники за умови закипають за один і той же час, отже і кількість
теплоти, що витрачається для їх нагрівання буде однаковою:
Qпосл  Qпар
R
2
I посл 2 Rt посл  I пар
2
t пар
2
Врахуємо формули (1):
2
 
 U 
2
 U  R

 2R  R 
 2 Rtпосл   t пар
   RR  2
k
 
 2 
k

За умови t посл  t пар :

2 1

2 R  Rk R
 Rk
2
2 2

2 R  Rk R  2 Rk
R  Rk
Отже:
U2
Rk 
P
220 2
Rk   121  (Ом)
400

83
 8. МАГНІТНЕ ПОЛЕ

8.17. (8.23.) Прямий провідник зі струмом 10 А в горизонтальному

положенні підвішений на двох пружинах з однаковими розмірами і
жорсткостями. Перпендикулярно на відрізок провідника довжиною 1,2 м діє
горизонтально спрямоване однорідне магнітне поле з індукцією 160 мТл. На
скільки зміниться довжина пружин, якщо магнітне поле зникне? Жорсткість
пружин 40 Н/м.
Дано: Розв’язок: 0,16  10  1,2
l   0,024 (м)
І=10 А Розглянемо випадок, за якого сила 2  40
l=1,2 м ампера, що діє на провідник, спрямована
В=0,16 Тл вертикально вгору. За другим законом
k=40 Н/м динаміки
l - ? mg  2 Fn  FA ,
або
mg  2kl  BIl ,
звідки
mg  BIl
l  .
2k
Якщо не враховувати вагу провідника
BIl
l 
2k

8.18. (8.24.) На паралельні горизонтальні рейки подано напругу і по

провіднику АВ (див. рисунок) тече струм 1 А. Під дією магнітного поля
провідник рухається з прискоренням 2 м/с2. Знайдіть індукцію магнітного
поля, якщо площа поперечного перерізу провідника дорівнює 1 мм2, а
густина матеріалу провідника 2500 кг/м3. Тертя не враховуйте.
8.19.

l B

Дано: Розв’язок: 2500  1  2

B =5000 (Тл)
І=1 А Під дією сили Ампера, провідник 1
a  2 м/с 2 отримує прискорення у напрямку дії
s=1 мм2 цієї сили:
ρ  2500 кг/м 3 ma  FA , FA
l B
В-? або
ma  BIl , I
де
m  ρV  ρls
тоді
ρlsa  BIl .
отже
ρsa
B
I

84
8.20. (8.25.) Стержень лежить на горизонтальних рейках, які знаходяться на
відстані 0,3 м одна від одної. Знайдіть індукцію магнітного поля, якщо
стержень починає рухатися за сили струму в ньому 50 А. Маса стержня
0,5 кг, Коефіцієнт тертя між стержнем і рейками 0,2.
Дано: Розв’язок: 0,2  0,5  9,8
B  0,065 (Тл)
l=0,3 м За основним законом динаміки 50  0,3
І=50 А FA  F0 ,
m=0,5 кг або
μ =0,2 BIl  μmg , FA F0 l
В-? B
звідки I
μmg
B
Il

8.21. (8.26.) Електрон, що влетів в однорідне магнітне поле під кутом 60 0 до

ліній магнітної індукції, рухається по гвинтовій лінії діаметром 10 см з
періодом 60 мкс. Визначити швидкість електрона.
Дано: Розв’язок: 3,14  0,1  0,8660
α =600 v 
Шлях, пройдений електроном за один 6  10 5
D=0,1 оберт (за період) визначається: =4,532·103 (м/с)
T=60·10-6 с s  2πR  πD
v
v- ? Для швидкості знаходимо:
v 0  v sin α
v0
s R
v0  B
T
Отже:
πD sin α
v
T

8.22. (8.27.) Електрон описує в магнітному полі гвинтову лінію з радіусом

4·10-3 м. Знайдіть крок гвинтової лінії, якщо вектор швидкості складає кут 30 0
з вектором магнітної індукції.
Дано: Розв’язок: x  2  3,14  4  103  0,5774 
R=4·10-3 м За один оберт перпендикулярна до вектора =0,0145 (м).
 =300 магнітної індукції складова переміщення v
х-? електрона рівна: v0
x  v xT ,
де R vX
B
v x  vcosα x
Для вертикальної складової швидкості
знаходимо:
v 0  v sin α
s
v0 
T
Отже
x  2 πRtgα

8.23. (8.28.) Прямий провідник масою 10 г підвішений горизонтально на

двох тонких дротинах. Центральна частина провідника довжиною 20 см
знаходиться в однорідному магнітному полі з індукцією 10-1 Тл (вектор
85
магнітної індукції напрямлено вертикально). На який кут від вертикалі
відхиляться дротини, що підтримують провідник, якщо по ньому протікає
струм 2 А?
Дано: Розв’язок: 0,1  2  0,2
α  arctg 
m=0,01 кг За виконаним рисунком (провідник 0,01  9,8
l=0,2 м зображено у перерізі) зв’язок між  arctg 0,4081  22 0
I=2 А діючими силами наступний:
В=10-1 Тл FA  mgtgα ,
 =200 або
BIl  mgtgα
звідки B
BIl
FA
tgα 
mg
mg
BIl
α  arctg
mg

8.24. (8.29.) Горизонтальний провідник масою 10 г і довжиною 100 мм

висить на гнучких провідних невагомих підвісах. На нього діє однорідне
магнітне поле. Вектор магнітної індукції напрямлено вертикально, сила
струму в провіднику 10 А. Підвіси відхилилися на 200 від вертикалі (підвіси
знаходяться поза магнітним полем). Знайдіть модуль вектора магнітної
індукції.
Дано: Розв’язок: 0,01  9,8  0,3640
B 
m=0,01 кг За виконаним рисунком запишемо: 10  0,1
l=0,1 м FA  mgtgα , =3,5672·10-2 (Тл).
I=10 А або
α =200 BIl  mgtgα
В-? звідки
mgtgα
B
Il FA B

mg

8.25. (8.30.) Протон розганяється зі стану спокою в електричному полі з

різницею потенціалів 1,5 кВ і влітає в однорідне магнітне поле
перпендикулярно до ліній магнітної індукції. У магнітному полі він
рухається по дузі кола радіусом 60 см. Визначити модуль вектора магнітної
індукції.
Дано: Розв’язок: 2  1,5  103  1,67  1027
q=1,6·10-19 Кл За енергією, якої протону надає B 
1,6  1019  0,36
m=1,67·10-27 кг електричне поле
=9,3·10-3 (Тл).
U=1,5·103 В mv 2
W  qU 
R=0,6 м 2
sin α  1 знаходимо для швидкості
В-? 2qU
v2  (1)
m
З другого закону динаміки для руху
протона в магнітному полі

86
 mv 2
 Bqv
R
з урахуванням (1) знаходимо:
mv 2Um
B 
Rq qR 2

8.26. (8.31.) Однозарядні іони двох ізотопів аргону розганяються в

електричному полі і потім в однорідному магнітному полі розділяються на
два пучки, що рухаються у вакуумі по дугах кіл з радіусами 7,63 см і 8,05 см.
Знайти відношення мас іонів двох ізотопів.
Дано: Розв’язок: m1 7,63
  0,948
R1=7,63 см Запишемо другий закон динаміки m2 8,05
R2=8,05 см відповідно для руху кожного ізотопу в
m1 магнітному полі
-? m1 v 2
m2  Bqv
R1
m2 v 2
 Bqv
R2
За умови рівності початкових швидкостей
знаходимо
m1 R
 1
m2 R2

8.27. (8.32.) Протон влітає зі швидкістю 60 км/с у простір з електричним і

магнітним полями, напрями яких збігаються, перпендикулярно до полів.
Знайдіть напруженість електричного поля, якщо індукція магнітного поля
дорівнює 0,1 Тл, а початкове прискорення протона, викликане дією цих
полів, складає 1012 м/с2.
Дано: Розв’язок: 1012  1,67  10 27
E  0,1  6  10 4 
q=1,6·10-19 Кл Прискорення, викликане полями, 1,6  10 19
m=1,67·10-27 кг дорівнює геометричній сумі =589,6·103 (В/м)
v=6·104 м/с прискорень, викликаних окремо
В=0,1 Тл кожним полем
а=1012 м/с а=ае+ам.
Е-? qE Bqv
ae  , а ам=
m m
Після підстановки одержуємо:
qE Bqv
a  ,
m m
звідки
am
E  Bv
q

8.28. (8.33.) Вектори напруженості однорідного електричного поля та

магнітної індукції однорідного магнітного поля горизонтальні та
перпендикулярні один до одного. Напруженість електричного поля дорівнює
0,5 кВ/м, індукція магнітного поля 1 мТл. З якою швидкістю має летіти

87
електрон у вертикальному напрямі, щоб рухатися в цих полях прямолінійно і
рівномірно.
Дано: Розв’язок: 0,5  10 3
Е=0,5·103 В/м Рух електрона буде прямолінійний за v  0,5  10 6 (м/с)
10 3
В=10-3 Тл умови, що рівнодійна перпендикулярних
v- ? до напрямку руху сил дорівнюватиме
нулеві, тобто:
Fe  F л,
або
eE  Bve ,
звідки
E
v
B

8.29. Два іони, заряди і кінетичні енергії яких однакові, а маси різні, влетіли
в однорідне магнітне поле. Перший іон описав коло радіусом R1=3 cм, а
другий – R2=1,5 cм. Визначити відношення мас іонів.
Дано: Розв’язок: m1  3 
2

R1=3 см За другим законом динаміки для кожного   4

m2  1,5 
R2=1,5 см іону запишемо:
2 2
m1 m1 v1 mv
-?  Bqv1 , E  1 1 ,
m2 R1 2
звідки
2E
v1 
2

m1
2 2
m2 v 2 mv
 Bqv 2 , E  2 2 ,
R2 2
звідки
2E
v2 
2
.
m2
Виконавши підстановку, одержуємо:
2E 4E 2
 2 2 2 (1)
m1 R B q
2E 4E 2
 2 2 2 (2).
m2 R B q
Розділивши (2) на (1), знаходимо:
2
m1  R1 
 
m2  R2 

8.30. Визначити величину вектора індукції магнітного поля, в якому на

провідник довжиною активної частини 5 см діє сила 50 мН? Сила струму у
провіднику 25 А. Провідник розміщений у просторі перпендикулярно лініям
індукції магнітного поля.
Дано: Розв’язок: B
0,05
 0,04 (Тл)
l=0,05 м З формули для визначення сили 25  0,05  1
F=0,05 Н Ампера
I=25 А F  BIl sin α

88
sin α =1 знаходимо:
В-? F
B
Il sin α

8.31. В однорідне магнітне поле з індукцією 0,01 Тл перпендикулярно до

ліній індукції влітає протон з кінетичною енергією 12·10 -16 Дж. Який радіус
траєкторії руху протона?
Дано: Розв’язок: 2  1,2  1016  1,67  1027
В= 0,01 Тл Сила Лоренца зрівноважується R  
0,01  1,6  1019
W=12·10-16 Дж доцентровою силою: =62,5·10-6 (м).
q=1,6·10-19 Кл mv 2
Bqv  .
m=1,67·10-27 кг R
R-? З рівняння для кінетичної
енергії протона
mv 2
W 
2
знаходимо:
2W
v2  .
m
Для радіуса знаходимо:
2Wm
R
Bq

8.32. У мас-спектрографі заряджені частинки прискорюються електричним

полем на ділянці з різницею потенціалів U і попавши в магнітне поле з
індукцією В, описують коло радіуса R. Вивести формулу для розрахунку
q
питомого заряду частинки m
, якщо їх початкова швидкість рівна нулеві.
Дано: Розв’язок:
U, При русі в електричному полі робота поля витрачається на зміну кінетичної
B, енергії, тобто
R mv 2
qU  (1).
q 2
-?
m За другим законом динаміки для руху частинки в магнітному полі
mv 2
Bqv  (2).
R
Розділивши (1) на (2), знаходимо вираз для швидкості:
2U
v .
RB
Підставивши останній вираз в рівняння (2), визначаємо:
q 2U
 2 2
m R B

89
11.1. (11.27.) Свинцеве кільце радіусом 5 см розташоване горизонтально між
полюсами електромагніту, який створює вертикальне однорідне магнітне
поле з магнітною індукцією 0,5 Тл. Охолоджуючи кільце, його переводять у
надпровідний стан. Якою буде сила струму в кільці після вимикання
електромагніту? Індуктивність надпровідного кільця 5 мГн.
Дано: Розв’язок: Bπr 2
  ,
r=0,05 м
 s   LI , t
s

В=0,5 Тл t Bπr 2 t
I 
L=0,005 Гн  t
I   s , Lt
 І-? L Bπr 2
I 
 s   BS L
t 0,5  3,14  25  10 4
I   0,785(А)
50  10 4

11.2. (11.28.) Який заряд пройде через резистор R2

(див. рисунок) після розмикання ключа? ЕРС
джерела  =12 В, внутрішній опір r=1,5 Ом,
індуктивність котушки L=0,2 Гн, опори резисторів
R1=7,5 Ом і R2=3 Ом. Опором котушки можна
знехтувати.
Дано: Розв’язок: LI i
  12 Is 
B q  I s t R2 t
r  1,5 Ом
L  0,2 Гн Is 
 LI i t
q 
s

R1  7,5 Ом R2 R2 t
R2  3 Ом LI i L
____________   q 
t
s

q  ?
( R1  r ) R2
I i 
 0,2  12
q  0,09( Кл)
R1  r (7,5  1,5)3

11.3. (11.29.) Яка кількість теплоти виділиться в резисторі (див. рисунок)

після розмикання ключа?
Дано: Розв’язок:
 , r , L, R1 , R2 Враховуючи те, що активний опір котушки дуже малий, при
QR2  ? замиканні ключа котушка практично шунтує опір і через неї
протікає струм практично такий як через R1, тобто

Is  .
R1  r
Після розмикання ключа через R2 протікатиме струм
самоіндукції. Вся енергія магнітного поля котушки перейде
в енергію „джоулевого” тепла, виділеного на цьому
резисторі. Отже
L 2
2
LI s
Q 
2 2( R1  r ) 2

90
11.4. (11.30.) До джерела постійної напруги підключено електродвигун, що
працює. Збільшиться чи зменшиться сила струму в колі, якщо замість
електродвигуна підключити резистор, опір якого дорівнює опору обмотки
електродвигуна? Відповідь обґрунтуйте.
Розв’язок:
а) Якщо до джерела постійної напруги підключать резистор опором R , тоді на
цьому резисторі розсіюватиметься енергія: W  Q  I 0 Rt .
2

б) Якщо до джерела ЕРС підключений електродвигун, активний опір обмотки якого

R , тоді електродвигун споживатиме енергію:
LI 2
W   I 2 Rt ,
2
LI 2
де – енергія затрачена на подолання ЕРС самоіндукції, яка перешкоджає зростанню
2
сили струму в обмотці електродвигуна. Тому що джерело одне й те саме для випадку а) і
випадку б), тоді маємо:
LI 2 I2 L I L
I 02 Rt   I 2 Rt , 02   1,  0   1  1 , тому і I 0  I .
2 I 2 Rt I 2 Rt
Отже, при замиканні двигуна на резисторі сила струму в колі зростатиме.

91
 12. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ КОЛИВАННЯ

12.1. (12.45.) Рамка площею 400 см2 має 75 витків. Вона обертається в

однорідному магнітному полі з індукцією 15 мТл. У початковий момент
площина рамки перпендикулярна до ліній магнітної індукції поля. Яка ЕРС
індукції через 10 мс після цього? Амплітудне значення ЕРС дорівнює 3,6 В.
Дано: Розв’язок: 3,6  10 2
S  4  10 2
м 2
Рамка обертається в однорідному
ε  3,6 sin 
15  10 3  4  10 2  75
N=75 полі за гармонійним законом:  2,58  В
B  15  10 3 Тл   t   cos ωt
t  10 2 с Тоді магнітний потік крізь рамку з
 max  3,6 В урахуванням цього обертання
розрахується як:
 ? Ф  BSN cos ωt
За законом електромагнітної
індукції у рамці індукується ЕРС
індукції:
ε   dФ  BSNωsinωt 
dt
 ε max sinωt
ε max  BSNω

ω
ε max

BSN
εε sin
ε max
t
max
BSN

12.2. (12.46.) У деякий момент часу заряд конденсатора коливального

контуру дорівнює 30 мКл, а сила струму в котушці 4 А. За час  t заряд
збільшився до 50 мКл, а сила струму зменшилася до нуля. Знайдіть
найменше можливе значення  t, вважаючи коливання незгасаючим.
Дано: Розв’язок: Для моменту t2:
q1  3  10 2 Кл Якщо t=0, q=0 і I=Imax q2
2

I=4 A Якщо t=t1: W 

2π
2C
q2  qmax  5  10 2 Кл q1  q2 sin t1 2 2 2
T q1 LI q
І2=0  1  2 .
q1 2π 2C 2 2C
t min  ?  sin t1
q2 T Звідси
2 2
2π q2  q1
0,6  sin t1 LC  2 ,а
T I1
arcsin 0,6  37 0  0,2 π
2 2
t q2  q1
0,2 π  2 π 1 LC  .
T I1
t1  0,1T Тоді
t 2  0,25T 2 q2  q1
2 2

t  t 2  t1  0,15T (1) T  (2)

I1
Для знаходження виразу періоду Підставивши (2) в (1),
скористаємося енергетичними одержуємо

92
 перетвореннями в коливальному 0,15  2 π
t  q2  q1
2 2

контурі. I1
Для моменту t=t1 Підставивши кількісні
2 2
q1 LI1 значення, знаходимо:
W  
2C 2 tmin  0,09  103 с.

12.3. (12.47.) На рисунку зображено осцилограму змінного струму частотою

1 кГц. Яка частота розгортки осцилографа?

Дано: Розв’язок: 10 3
   0,25 кГц.
n=4 За співвідношенням частот 4
 0  103 Гц знаходимо:
 ?   0  n

0 
n

12.4. (12.48.) Осцилограма являє собою зображення 3 повних коливань

змінного струму. Яка частота змінного струму, якщо частота розгортки
осцилографа 300 Гц?

Дано: Розв’язок:   300  3  900 (Гц).

n=3 За співвідношенням частот
 0  300 Гц знаходимо:
 ?   0  n

12.5. (12.49.) При вільних електромагнітних коливаннях у контурі

максимальне значення сили струму 3 А, а період 6 мс. Визначити ємність
конденсатора й амплітудне значення напруги на ньому, якщо індуктивність
котушки дорівнює 0,2 Гн.
Дано: Розв’язок 36  106
C  4,56  10 6  (Ф)
Imax=3 А З формули Томсона: 4  9,86  0,2
Т=6·10-3 с T  2 π LC
L=0,2 Гн

93
С-? T2 0,2
Umax- ? C U max  3   628  (В
4π 2 L 4,56  10 6
Із закону збереження енергії )
2 2
LI max CU max

2 2
визначаємо:
L
U max  I max
C

12.6. (12.50.) Заряджений конденсатор ємністю 40 пФ підключили до

котушки індуктивності. Максимальне значення заряду на конденсаторі
4 нКл, а період електромагнітних коливань 8 мкс. Визначити індуктивність
котушки й амплітудне значення сили струму.
Дано: Розв’язок: 64  10 12
L  40,57 (мГн)
С=40·10-12 Ф З формули Томсона: 4  9,86  40  10 12
Qм=4·10-9 Кл T  2 π LC 4  10 9
Т=8·10-6 с T2 I max   3,14  10 3 (А)
L 40,57  10  40  10
3 12

L-? 4π 2C
I max - ? Із закону збереження
енергії
LI 2 max Q 2 max

2 2C
визначаємо:
Qmax
I max 
LC

12.7. (12.51.) Максимальне значення напруги на конденсаторі коливального

контуру 40 В, а сили струму в котушці цього контуру 2 А. Період коливань
5 мс. Знайдіть ємність конденсатора й індуктивність котушки контуру.
Дано: Розв’язок 0,005  40
L  0,016 (Гн)
Umax=40 В З формули Томсона: 2  3,14  2
Imax=2 А T  2 π LC
Т=0,005 с T2 0,005  2
C C  40  10 6 (Ф).
С-? 4π 2 L 2  3,14  40
L-? З закону збереження енергії:
LI 2 max CU 2 max

2 2
визначаємо:
TU max
L ;
2 πI max
2
I TU max TI max
C  max  
U 2 max 2πI max 2πU max
TI max
C
2 πU max

94
12.8. (12.52.) Заряджений конденсатор ємністю 5 мкФ замкнули на котушку
індуктивністю 0,8 Гн. Через який найменший час після підключення до
джерела живлення енергія магнітного поля котушки буде у 3 рази більшою,
ніж енергія електричного поля конденсатора?
Дано: Розв’язок: t 
3,14 5  10 6  0,8
3
С=5·10-6 Ф LI 2 CU 2  2,1  10 3  с 
WL  ; WC 
L=0,8 Гн 2 2
WL=3WC За умови:
t-? WL  3WC ,
тоді:
LI 2  3CU 2 (1)
Оскільки у початковий момент часу
конденсатор заряджений, тоді:
q  qmax cos ωt
q qmax
U  cos ωt
C C
dq
I   ωqmax sinωt
dt
Підставимо одержаний результат у формулу (1):
2
qmax
Lω 2 qmax
2
sin 2 ωt  3C cos 2 ωt
C 2

Врахуємо, що:
1
ω ,
LC
тоді маємо:
π
tg 2 ωt  3 і ωt  arctg 3 
3
π π LC
t 
3ω 3

12.9. (12.53.) Після відключення котушки від джерела струму з послідовно

включеним активним опором R та наступним підключенням до конденсатора
з ємністю С у контурі виникають вільні електромагнітні коливання. У
скільки разів амплітудне значення напруги на конденсаторі відрізняється від
ЕРС джерела струму? Внутрішній опір джерела r=1 Ом, R=20 Ом, L=0,4 Гн,
С=20 мкФ. Котушку індуктивності вважайте ідеальною.
Дано: Розв’язок: U max 0,4 1
r=1 Ом У положенні ключа 1, за законом Ома    6,73
R=20 Ом для повного кола:
ε 20  10 6
20  1
L=0,4 Гн
I
ε
С=20 мкФ= R 1 2
Rr
 20  10 6
Ф
У положенні ключа 2, згідно закону
U max збереження енергії: L C
-?
ε LI 2 max CU 2 max
 (1)
2 2
Котушка індуктивності за умови
ідеальна, тому припускаємось, що
втрати енергії відсутні, тому:

95
 I max 
ε
(2)
Rr
Підставимо (2) в (1):
 ε 
2

L   CU max
2

 R  r 
Отже тепер для шуканої величини:
U max L 1
 
ε C Rr

12.10.(12.54.) Заряджений конденсатор ємністю 1 мкФ підключили до

котушки індуктивністю 40 мГн з активним опором 0,5 Ом. На скільки
відсотків зменшується за кожний період енергія вільних електромагнітних
коливань у цьому контурі? Вважайте втрати енергії за один період малими.
Дано: Розв’язок:
C  10 Ф
6
За один період:
L  40  10 3 Гн W W  t   W  t  T 
  100%
R  0,5 Ом W W t
W Теплова втрата енергії відбувається на активному опорі і вільні
-? коливання у контурі будуть згасаючими.:
W
R
U  t   U max e  βt , β  ,
2L
β - коефіцієнт згасання.
З урахуванням згасання:
ω ω 02  β 2
CU 2
W 
2
Тоді:
W U 2  t   U 2  t  T 
  100%
W U 2 t
W U 2 t  T  U 2 max e 2β  t T 
 1  1 
W U 2 t U 2 max e 2βt
 1  e 2βT
Для повільного згасання: e  x  1  x , тому:
W
 1  1  2βT   2βT
W
2π 2π
T 
ω ω 02  β 2
Згасання коливань повільне тому:
2π
β 2  1 і T   2 π LC
ω0
Отже:
W R C
2 2π LC  2 πR
W 2L L
W C
 2 πR  100%
W L

96
 W 10 6
 2  3,14  0,5  100%  1,57%
W 40  10 3

12.11.(12.55.) Заряджений конденсатор ємністю 6 мкФ підключили до

котушки індуктивністю 60 мГн. Через 5 періодів амплітуда коливань напруги
в контурі становила 95% початкової напруги на конденсаторі. Який активний
опір контуру?
Дано: Розв’язок:
C  6  10 6 Ф Для згасаючих коливань у контурі:
L  60  10 3 Гн R
U  t   U C e  βt , β  ,
t  5T 2L
U  t  5T  U  t  5T   U C e  β  t 5T 
 0,95
U t Тоді:
U  t  5T  5RT
R -?  e β 5 T  1  1  5βT   5βT 
U t 2L
T  2 π LC
Отже:
2 L U  t  5T  2 L U  t  5T  1 L U  t  5T 
R      
5 T U t 5 2 π LC U t 5π C U t
1 L
R 0,95
5π C
0,95 60  10 3
R  6 Ом
5  3,14 6  10 6

12.12.(12.56.) У мережу змінної напруги 50 Гц включено послідовно

лампочку, конденсатор ємністю 200 мкФ і котушку, в яку повільно вводять
осердя. Індуктивність котушки без осердя дорівнює 25 мГн, а разом із
повністю введеному осерді 0,4 Гн. Описати, як змінюватиметься розжарення
лампи в міру введення в котушку осердя.
Дано: Розв’язок: При введенні осердя
  50 Гц Максимальна сила струму буде у колі під час розжарення лампи
С  200  10 Ф резонансу:
6
збільшується і досягає
L1  25  10 3 Гн ω
1 максимуму коли
; ω  2 π   50 Гц , а потім
L2  0,4 Гн LC
За умови   50 Гц , тому: зменшується.
Описати зміну 1 1
розжарення L   5  10 2 Гн
4  C 4  3,14  50  200  10
2 2 2 2 9

лампи.
Отже:
L1  L  L2

12.13.(12.57.) Неонова лампа загоряється і гасне при напрузі 78 В. Цю лампу

включено до мережі змінної напруги 110 В, 400 Гц. Яка частота спалахів
лампи? Скільки часу горить лампа протягом кожного періоду змінної
напруги?
Дано: Розв’язок: t0 
1
400

4
3200

4
3200

U Д  78 B З рис. видно, що  1, 25  10 3 c

U max  110 В t 0  T  4t1 .  лампи  2  400  800 Гц

97
 мережі  400 Гц t1 визначимо з рівняння
 лампи  ? гармонічних коливань напруги: U
t0  ? U  U max sin 2 πνt.
U max Umax
U  UД  UД
2
1 T
 sin 800 πt1
2 0 t1 t
π
 800 πt1
4
1
t1  c
3200
Враховуючи, що за кожний
період лампа спалахує двічі,
частоту спалахів знаходимо за
формулою
 лампи  2

12.14.(12.58.) Неонова лампа загоряється і гасне при напрузі 90 В. У мережі

змінної напруги ця лампа горить половину періоду. Яку напругу покаже
підключений до цієї мережі вольтметр змінної напруги?
Дано: Розв’язок:
U  90 B U
T
t
2 Umax
UД ? UД
T
0 t1 t

З рисунка видно, що за умови загоряння і загасання лампи за однакової

напруги і горіння протягом половини періоду, час наростання напруги
T
від нуля до напруги загорання становить восьму частину періоду, t1 
8
.
З рівняння гармонічних коливань для напруги знаходимо:
2π
U  U max sin t1 ;
T
2πT U max
U  U max sin
 ,
8T 2
Отже, отримуємо діюче значення напруги.
UД U
U Д  90 B

12.15.(12.59.) У коливальному контурі з ємністю 5000 пФ резонанс

спостерігається за частоти 6 кГц. Коли паралельно до конденсатора

98
підключили другий конденсатор, резонансна частота зменшилася до 2 кГц.
Знайдіть індуктивність котушки і ємність другого конденсатора.
Дано: Розв’язок:
С1=5·10-9 Ф Запишемо рівняння для резонансних частот:
 p  6  10 3 Гц 1
ωp  (1)
 p1  2  103 Гц LC1
1
С2 - ? ω p1  (2)
L-? L(C1  C2 )
(1) – для котушки та конденсатора ємністю C1 ;
(2) – для котушки та двох конденсаторів ємностями C1 і C2 ,
з’єднаних паралельно.
Враховуємо, що:
ω  2 πν (3)
Розділивши (1) на (2) після перетворень знаходимо:
2 πν p L C1  C2 

2πν p1 LC1
2
 νp 
   1  C2
ν  C1
 p1 
 ν  2

C2  C1   p   1
  ν p1  
  
З рівняння (1) з урахуванням (3) знаходимо:
1
L
 2π p  2 C1
  6 2 
C2  5  10     1  40  10 9 Ф =40 нФ
9

 2  
1
L
 2  3,14  6  103  2 5  10 9 =0,14 (Гн).
12.16.(12.60.) Коло підключено до джерела змінної напруги 36 В (див.
рисунок). Визначити споживану потужність, якщо R=60 Ом. Діод вважайте
ідеальним.
R

R
Дано: Розв’язок:
U  36 B Середня потужність змінного струму за умови, що L  0 і C  0
R  60 Ом розраховується як:
P ? U2
P Д ,
R0
де R0 - опік кола у той час, коли діод зачинений, а

99
 U max
UД 
2
Еквівалентні схеми для випадків, коли діод зачинений (1) і відчинений (2)
зображені на відповідних схемах.

R R R R
(1) (2)

Для першого випадку:

U 2 max
R0  R і P1 
2R
Для другого випадку:
R 3U max 2
R0  і P2 
3 2R
P1  P2 U 2 max  1  3  U 2 max
P   
2 2R  2  R
Отже:
U 2 max
P
R
36 2
P  21,6 Вт
60

12.17.(12.61.) Коло (див. рисунок) підключено до джерела змінної напруги

12 В.Визначити споживану потужність, якщо R=20 Ом. Діод вважайте
ідеальним.
R 3R

3R R
Дано: Розв’язок: 1) Діод зачинений:
U  12 B U2 R 3R
R  20 Ом P Д ,
R0
P ? де R0 - опік кола у той час, коли діод
зачинений, а
U 3R R
U Д  max
2 Еквівалентна схема:
1) Діод зачинений, відповідно до R
еквівалентної схеми:
1 1 1 4
  
R0 R 3 R 3R
3R
R0  3R
4
2) Діод відчинений:

100
 U 2 max 2U 2 max R 3R
P1  
2 R0 3R
2) Діод відчинений, відповідно до
еквівалентної схеми:
3 R 3 R 3R 3R R
R0   
4 4 2 Еквівалентна схема:
U 2 max U 2 max R R
P2  
2 R0 3R
P1  P2 U 2 max  2  3  5U 2 max
P   
2 2R  3  6R
Отже: 3R R
5U 2 max 5  12 2 x
P P  6 Вт
6R 6  20

12.18.(12.62.) Від підстанції до цеху подається потужність 120 кВт. Опір лінії

5 Ом. Яку частину переданої потужності одержує цех, якщо передача
ведеться при напрузі: а) 1 кВ; б) 10 кВ.
Дано: Розв’язок: 120  103  5
η1  1   0,4  40%
P  120  10 Вт P 1  103  2
3

R  5 Ом
η  1  втр ,
P 120  10 3  5
U 1  1  10 3 В 2
η2  1   0,994  99,4%
U 2  10  103 В
Pвтр1 1
2  P
 I R  

 R 10  103  2
 U1 
η1  ? Pвтр1 PR
η1  1  1
η2  ? P U 12
Отже:
PR PR
η1  1  2
η2  1  2
U1 U2

12.19.(12.63.) Селище з’єднано з електростанцією потужністю 10 МВт лінією

електропередачі опором 50 Ом. При якій напрузі втрати енергії в лінії
електропередачі не будуть перевищувати 5%?
Дано: Розв’язок: 10  10 6  50
P  10  10 Вт
6
P U   105  (В)
0,05
R  50 Ом
η втрат  втрат
P
η втрат  5%  P 
2

Pвтрат  I 2 R    R
U ? U 
 
Отже:
Pвтрат PR
η втрат  
P U2
І остаточно:
PR
U 
ηвтрат

101
 13. ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ХВИЛІ

13.1. (13.39.) Вхідний контур радіоприймача складається з котушки

індуктивністю 2 мГн і плоского слюдяного конденсатора з площею пластин
10 см2 та відстанню між пластинами 2 мм. На яку довжину хвилі настроєно
радіоприймач?
Дано: Розв’язок: 2  10 3  8,85  10 12  7  10 3
L=2·10-3 Гн λ  cT λ  6,28  3  108  469 (м)
2  10 3
S=10-3 м2 T  2 π LC
d=2·10-3 м ε εS
ε =7 C  0
d
λ -? L ε 0 εS
λ  2πc
d

13.2. (13.40.) На скільки потрібно змінити зазор між пластинами повітряного

конденсатора у вхідному коливальному контурі радіоприймача, щоб перейти
на прийом удвічі довших радіохвиль? Початковий зазор дорівнює 1 мм.
Дано: Розв’язок: λ 
2

d1=10-3 м ε εSL d 2  d1  1 
λ 2 =2 λ1 λ1  cT1  2 πc 0  λ2 
d1 2

d - ? λ 
ε 0 εSL d  d1  d1  1 
λ1  cT2  2 πc  λ2 
d2
  λ 2 
λ2 2 πc ε 0 εSLd1 d  d1 1   1  
   λ2  
λ1 2 πc ε 0 εSLd 2  
 1
λ2 d1 d  10 3 1    0,75  10 3 м
  4
λ1 d2

13.3. (13.41.) Ємність конденсатора коливального контуру радіоприймача

можна змінювати від 40 пФ до 440 пФ. Скільки змінних котушок
індуктивності необхідно мати, щоб радіоприймач можна було настроювати
на будь-які радіостанції, що працюють у діапазоні довжин хвиль від 20 м до
1300 м?
Дано: Розв’язок:
С1=40·10-12 Ф λ  2 πc LC ,
С2=440·10-12 Ф звідки
λ 1 =20 м λ2
L .
λ 2 =1300 м 4 π 2 c 2C
n -? Визначимо значення індуктивностей, за яких забезпечується приймання
визначених умовою задачі довжин хвиль контуром:
2
λ
L11  2 1 2
4 π c C1
L11 
 20 2

=2,82 мкГн.
4  3,14 2  9  1016  40  10 12

102
 2
λ
L12  212 2
4 π c C1
λ12  2 πc L11C 2  2  3,14  3  108 2,82  10 6 440  10 12  66,36 м

L12 
2πc L11C2  2

 L11
C2
2 2
4 π c C1 C1
440  10 12
L12  2,82  10 6  =31,02 мкГн.
40  10 12
λ13  2 πc L12 C2  2  3,14  3  108 31,02  10 6 440  1012  220 м
C2
L13  L12
C1
440  10 12
L13  31,02  10 6  =341,22 мкГн.
40  10 12
λ14  2 πc L13C2  2  3,14  3  108 341,22  10 6 440  1012  730 м
C2
L14  L13
C1
440  10 12
L14  341,22  10 6
=3753,42 мкГн.
40  10 12
λ15  2 πc L14C2  2  3,14  3  108 3753,42  106 440  1012  2421 м
Досить мати чотири котушки.

13.4. (13.42.) У вхідному контурі короткохвильового радіоприймача

встановлено конденсатор змінної ємності. При прийомі радіохвиль з
довжиною хвилі 21 м пластини конденсатора перекривають одна одну на
половину. На яку частку загальної площі потрібно збільшити або зменшити
площу перекриття пластин конденсатора, щоб перейти на довжину хвилі
14 м?
Дано: Розв’язок: S2=0,44S1
1 =21 м Ємність конденсатора пропорційна площі S S1  S 2
   
S перекривання пластин, відповідно, якщо S S
S1= S C ε εS
2 0,5S  0,22 S
S1= , то і C1  , тому що C  0 , а   0,28  28%
2 =14 м 2 2 d S
S2 - ? ε 0ε
 const
d
λ  cT , T  2 π LC
За значенням відношення довжин хвиль
2 2 4 2c 2 LC2 2C2
 2 2  ,
1
2
4 c LC1 C
звідки
 C
2

C2  2 2 ,
1 2
2 S
2

S2 
1 2
2

103
13.5. (13.43.) До складу вхідного коливального контуру радіоприймача за
допомогою перемикача можна підключити або котушку з індуктивністю
20 мГн, або котушку з індуктивністю 80 мГн. Мінімальна ємність
конденсатора коливального контуру дорівнює 2000 пФ. .Якою має бути
максимальна ємність конденсатора контуру, щоб приймач не мав „провалів”
у діапазоні хвиль, на який його розраховано?
Дано: Розв’язок: Відповідно для перекривання такого
L1=20 10-3 Гн Якщо підключити L1 діапазону довжин хвиль з використанням
L2=80 10-3 Гн приймаються хвилі L1 необхідно, щоб ємність конденсатора
Cmin=2 10-9 Ф довжиною сягала значення
Сmax - ? λ1  2 πc L1C min  1122 ,5 м, λ 212 Cmin L2
а при включенні L2 C max  2 2

4π c L L 1 1
λ  2 πc L2 Cmin  1587,4
1 2 C L
м. C max  min 2
L1
2  109  80  10 3
C max   8  10 9 Ф
20  10 3

13.6. (13.44.) Передавач випромінює хвилю довжиною 50 м. Скільки

електромагнітних коливань відбувається протягом одного періоду звукових
коливань з частотою 400 Гц?
Дано: Розв’язок: c
n
λ e  50 м T  3λ e
n 3
 3  400 Гц Te 3  108
1 n  1,5  104 (коливань)
ne - ? 400  50
T3 
3
λe
Te 
c

13.7. (13.45.) Коливальний контур радіоприймача настроєно на частоту

12 МГц. У скільки разів потрібно змінити ємність конденсатора контуру, щоб
настроїти радіоприймач на довжину хвилі 75 м?
Дано: Розв’язок: C1 144  1012  5625
  9 (разів)
 1  12  106 Гц λ1  2πc LC1 (1) C2 9  1016
λ 2  75 м λ 2  2 πc LC 2 (2)
C2 Розділивши перше рівняння на
? друге, знаходимо:
C1 2
λ 2 C2
2  .
λ1 C1
c
λ1  ,
1
тоді
C2  1 λ 2
2 2


C1 c2

104
13.8. (13.46.) Передавальна антена телецентру знаходиться на висоті 350 м.
Яка дальність упевненого прийому телепрограм при висоті прийомної антени
15 м?
Дано: Розв’язок: 2
s1  ( R3  H1 ) 2  R3  6,7  10 4 м
H1=350 м Для впевненого прийому антени
2
H2=15 м. мають знаходитись на лінії s2  ( R3  H 2 ) 2  R3  1,4  104 м
R3=6370 км = „прямого бачення”. Тому
s  s1  s2  8,1  10 4 м.
=6370·103 м. дальність складають відстань від
s-? передавальної антени до
горизонту s1 і відстань від тієї ж
точки горизонту до приймальної
антени s2

13.9. (13.47.) Передавальна антена телецентру знаходиться на висоті 400 м.

На якій висоті потрібно розташувати прийомну антену в районному центрі,
віддаленому від обласного центру на 90 км?
Дано: Розв’язок: 2
H 2  R 2  s2  R
Н1=400 м Для відстані s1 від антени телецентру
s=90·103 м до точки горизонту знаходимо H 2  6370027  18600  27 (м)
R=6370·103 м. s1  ( R  H1 ) 2  R 2  71,4  103 м.
Н2 - ? Для відстані s2 від точки горизонту до
прийомної антени знаходимо
s2  s  s1  18,6  103 м.

13.10.(13.48.) Для впевненого прийому телевізійних передач потужність

коливань у прийомній антені телевізора має бути не меншою 20 мкВт. Якою
має бути площа антени, якщо відстань до телецентру дорівнює 20 км, а
потужність випромінювання телецентру 100 кВт? Радіохвилі
випромінюються антеною рівномірно у всіх напрямках.
Дано: Розв’язок: 4  3,14  4  108  20  106
w1=20·10-6 Вт W W S1   1 (м2).
w  105
W=105 Вт S 4 πR 2
R=2·104 м w1  wS1
s1 - ? WS1
w1  ,
4 πR 2
звідки
4 πR 2 w1
S1 
W

13.11.(13.49.) Повітряна лінія електропередачі змінного струму з

промисловою частотою 50 Гц має довжину 1200 км. Знайдіть різницю фаз
коливань напруги в початковій і кінцевій точках цієї лінії. Швидкість
поширення сигналів вважайте рівною швидкості світла.
Дано: Розв’язок: 2  3,14  50  12  105
  50 Гц Час, за який напруга    1,256 рад  720
3  10 8

s  12  10 5 м досягає кінця лінії:

 -? s
t 
c

105
 За цей час фаза змінного
струму зміниться на:
s
  2 πt  2 π
c
2 πs
 
c

13.12.(13.50.) Радіолокатор працює на хвилі 7,5 см і випромінює імпульси

тривалістю 1,5 мкс. Скільки коливань міститься в кожному імпульсі?
Дано: Розв’язок: 1,5  10 6  3  108
n  0,6·104 (імпульсів)
λ =7,5·10-2 м t 7,5  10  2
n i
ti=1,5·10-6 с T
n-? λ
T 
c
ti c
n=
λ

13.13.(13.51.) Антена корабельного радіолокатора знаходиться на висоті 50 м

над рівнем моря. Якою має бути частота випромінювання імпульсів, щоб
дальність виявлення цілі на поверхні води була максимальною?
Дано: Розв’язок: 3  108
i  
Н=50 м Для максимальної дальності 2 (6370000  50) 2  63700002
R3=6370·103 м знаходимо
=5943 (Гц).
i  ? s  ( Rз  H ) 2  R з
2

Кожний імпульс долає шлях

двічі
2s
2 s  cT , звідки T  .
c
Для частоти імпульсів знаходимо
1 c c
i   
T 2 s 2 ( Rз  H ) 2  Rз 2
c
i 
2 ( Rз  H ) 2  R з
2

13.14.(13.52.) Дальність космічного радіозв’язку потрібно підвищити в 6,5

разів. У скільки разів потрібно змінити потужність радіопередавача?
Поглинання енергії при поширенні радіохвиль не враховуйте. Чутливість
приймальної апаратури вважайте незмінною.
Дано: Розв’язок: W2
 (6,5)2=42,25 разів
R2=6,5R1 Потужність у прийомній антені не має W1
W2 зменшуватись, тобто
? w1  const.
W1
Для кожного випадку відповідно
W1 S WS
w1  2 і
w1  2 2 .
4 πR1 4πR2
Звідси

106
 2
W2  R2 
 
W1  R1 

13.15.(13.53.) У скільки разів потрібно збільшити потужність радіолокатора,

щоб збільшити дальність виявлення цілі в 3 рази? Поглинання енергії при
поширенні радіохвиль не враховуйте. Чутливість приймальної апаратури
вважайте незмінною.
Дано: Розв’язок:
s2=3s1 Для збереження характеристик радіолокатора при збільшенні його
W2 дальності дії, необхідно зберегти постійним значення потужності коливань
 у прийомній антені радіолокатора. Інтенсивність хвиль в області цілі:
W1
? W
I  12
4 πs1
Потужність, що відбита від цілі:
Wц  IS ц ,
S ц – площа відбиття цілі.
Потужність, що приймається радіолокатором:
WS
WА  ц A2 ,
4 πs1
де S A – площа антени радіолокатора.
Тоді для:
WS
Wц  2 2ц ,
4 πs2
Інтенсивність антени не змінюється тому:
WА W
 ц 2  const
S A 4 πs1
W1 W2 W
  2  81
 4πs1  S ц  4π9s1  S ц
2 2 2 2
W1

107
108
109
 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянец. В.В. Фізика.

Астрономія: Пробн. підручник для 7 кл. серед. шк. /За ред. проф.
О.І. Бугайова. –К.: Освіта, 1994. –304 с.
2. Бугайов О.І., Мартинюк М.Т., Смолянец. В.В. Фізика.
Астрономія: Пробн. підручник для 8 кл. серед. шк. /За ред. проф.
О.І. Бугайова. –К.: Освіта, 1996. –367 с.
3. Бугайов О.І., Климішин І.А., Коршак. Є.В. Фізика.
Астрономія: Пробн. підручник для 9 кл. серед. загальноосвіт. шк. /За
ред. проф. О.І. Бугайова. –К.: Освіта, 1999. –367 с.
4. Гончаренко С.У., Ляшенко О.І. Основні поняття і закони
фізики: Довідник для учнів. –К.: Рад. школа, 1986. –286 с.
5. Гончаренко С.У. Фізика. Основні закони і формули. 4-е
видання. –К.: Либідь, 1996. –48 с.
6. Гончаренко С.У. Фізика. Пробний підручник для 9 кл.
середн. загальноосвіт. шк., гімназій та класів гуманітарного профілю. –
К.: Освіта, 1997. –431 с.
7. Гончаренко С.У. Фізика. Пробний навчальний посібник для
ліцеїв та класів природничо-наукового профілю. 10 кл. –К.: Освіта,
1995. –430 с.
8. Гончаренко С.У. Фізика. Пробний навчальний посібник для
11-х класів, ліцеїв та гімназій науково-природничого профілю. –К.:
Освіта, 1995. –448 с.
9. Коршак Є.В. та ін. Фізика 7 кл.: Підручник для середн.
загальноосвіт. шк. /Є.В. коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. –Київ;
Ірпінь: ВТФ “Перун”, 1998. –160 с.
10. Коршак Є.В. та ін. Фізика 8 кл.: Підручник для середн.
загальноосвіт. шк. /Є.В. коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. –Київ;
Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. –192 с.
11. Коршак Є.В. та ін. Фізика 9 кл.: Підручник для середн.
загальноосвіт. шк. /Є.В. коршак, О.І. Ляшенко, В.Ф. Савченко. –Київ;
Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. –232 с.
1. Розв’язування задач з фізики: Практикум. /За заг. ред.
Є.В. Коршака. –К.: Вища школа, 1986. –312 с.

110
 ДОДАТКИ:
ОСНОВНІ ФІЗИЧНІ СТАЛІ
Швидкість світла в с=2,998108 м/с
вакуумі
Гравітаційна стала G=6,6710-11 м3(кгс2)
Число Авогадро NA=6,021023 моль-1
Універсальна газова стала R=8,31 Дж/(Кмоль)
Стала Больцмана k=1,3810-23 Дж/К
Стала Фарадея F=9,65104 Кл/моль
Елементарний заряд e=1,6010-19 Кл
Питомий заряд електрона e
=1,761011 Кл/кг
m
Атомна одиниця маси ( 1а.о.м.=1,6610-27 кг=
1
12
маси атома нукліда 12С) =931МеВ=1,4910-10 Д
ж
Електрична стала 0=8,8510-12 Ф/м
Магнітна стала 0=1,2610-6 Гн/м
Стала Планка h=6,6210-34 Д
жс=4,1410-15 еВс,
ћ=1,05410-34 Д
жс=6,5910-16 еВс
Середній радіус Землі 6370 к
Маса Землі 5,98  10 24 кг
Середня віддаль Землі від 1,5  108 км
Сонця
Число Лошмідта 2,69  10 25 м-3
Заряд електрона 1,6  10 19 К
Маса електрона 9,1  10 31 кг
Швидкість звуку у повітрі 332 м/с
при 0 C


ГУСТИНИ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН

Речовина СГС, CI, Речовина СГС, г/см3 CI, кг.м3

г/см3 кг.м3
1 2 3 4 5 6

111
Алмаз 3,5 350 Парафін 0,9 900
Алюміній 2,7 2700 Пісок сухий 1,5 1500
1 2 3 4 5 6
Антрацит 1,5 1500 Пісок 2,0 2000
вологий
Береза суха 0,7 700 Платина 21,5 21500
Бетон 2,2 2200 Кухонна сіль 2,1 2100
Вісмут 9,8 9800 Плексиглас 1,2 1200
Вольфрам 19,0 19000 Корок 0,2 200
Глина суха 106 1600 Пшениця 0,8 800
суха
Граніт 2,6 2600 Свинець 11,4 11400
Графіт 2,1 2100 Срібло 10,5 10500
Грунт пухкий 1,5 1500 Сосна 0,5 500
Грунт 3,0 3000 Сніг пухкий 0,25 250
щільний
Дуб сухий 0,8 800 Сталь 7,9 7900
Ялина суха 0,6 600 Скло 2,7 2700
пляшкове
Залізо 7,8 7800 Скло віконне 2,5 2500
Золото 19,3 19300 Текстоліт 1,4 1400
Цегла 1,8 1800 Уран 18,7 18700
Латунь 8,5 8500 Фарфор 2,3 2300
Лід 0,9 900 Хром 7,0 7000
Мідь 8,9 8900 Цемент у 1,4 1400
порошку
Крейда 2,4 2400 Цинк 7,1 7100
Мармур 2,7 2700 Чавун 7,0 7000
Нікелін 8,5 8500 Ебоніт 1,2 1200
Нікель 8,9 8900
Олово 7,3 7300

ГУСТИНИ РІДИН

Речовина СГС, CI, кг.м3 Речовина СГС, г/см3 CI, кг.м3

г/см3
Бензин 0,70 700 Молоко 1,03 1030
o
Вода (при 4 C) 1,00 1000 Нафта 0,76 760
Морська вода 1,03 1030 Розчин 1,15 1150
мідного
купоросу
112
Дизельне 0,9 900 Ртуть 13,6 13600
пальне
Гліцерин 1,26 1260 Сірчана 1,86 1860
кислота
міцна
Гас 0,8 800 Скипидар 0,87 870
Мазут 0,9 900 Спирт 0,8 800
Масло 0,9 900 Смола 1,15 1150
Масло 0,96 960 Оцет 1,02 1020
касторове
Масло льняне 0,93 930 Ефір 0,71 710
етиловий
Олія 0,92 920
соняшникова

ГУСТИНИ ГАЗІВ

Речовина СГС, г/см3 CI, кг.м3 Речовина СГС, г/см3 CI, кг.м3
Азот 0,00125 1,25 Гелій 0,00018 0,18
Аміак 0,00077 0,77 Кисень 0,00143 0,43
Аргон 0,00178 1,78 Криптон 0,00374 3,74
Ацетилен 0,00117 1,17 Неон 0,00090 0,90
Водень 0,00009 0,09 Озон 0,00213 2,13
Повітря 0,00129 1,29 Вуглекисл 0,00198 1,98
ий газ
Метан 0,0007168 0,7168 Хлор 0,00321 3,21

ПИТОМІ ТЕПЛОЄМНОСТІ ГАЗІВ

Речовина СГС, CI,

кДж Речовина СГС, кДж
CI, кг C
ккал кг C ккал
кг C кг C
Азот 0,248 1,04 Кисень 0,217 0,90
Аргон 0,124 0,502 Метан 0,593 2,48
Ацетилен 0,138 1,6 Неон 0,246 1,00
Водень 3,409 14,23 Пара 0,43 1,80
ефіру
Водяна пара, 0,510 2,2 Пара 0,36 1,51
100◦С спирту
Повітря 0,240 1,00 Хлор 0,124 0,502

113
 ПИТОМІ ТЕПЛОЄМНОСТІ РІДИН І ТВЕРДИХ ТІЛ

Речовина СГС, кДж Речовина СГС, кДж

CI, кг C
CI, кг C
ккал ккал
кг C кг C
Алюміній 0,21 0,88 Гас 0,51 2,14
бетон 0,22 0,92 Цегла 0,22 0,92
Вода 1,0 4,186 Латунь 0,09 0,38
Вольфрам 0,034 0,143 Лід 0,50 2,10
Гліцерин 0,58 2,24 Мідь 0,09 0,38
Дерево 0,65 2,73 Олія 0,48 2,00
рослинна
Залізо 0,11 0,46 Молоко 0,04 3,95
Золото 0,03 0,13 Масло 0,50 2,10
машинне
Іридій 0,03 0,13 Нікель 0,11 0,46
Кадмій 0,06 0,26 Спирт 0,20 2,44
Олово 0,06 0,26 Сталь 0,19 0,46
Пісок 0,23 0,97 Скло 0,09 0,84
Платина 0,03 0,13 Цемент 0,13 0,80
Ртуть 0,03 0,13 Цинк 0,38
Срібло 0,05 0,21 Чавун 0,55

ТЕМПЕРАТУРИ ПЛАВЛЕННЯ І ТВЕРДІННЯ

Речовина 
C К Речовина 
C К
Алюміній 658 931 Припій 135-200 408-473
Вольфрам 3370 3643 Платина 1769 2042
Залізо 1520 1799 Ртуть -39 234
Золото 1064 1337 Свинець 327 600
Латунь 1000 1273 Срібло 960 1233
Лід 0 273,15 Спирт -114 159
Мідь 1083 1356 Сталь 1400 1673
Нікель 1453 1726 Хром 1800 2073
Нафталін 80 353 Цинк 419 682
Олово 232 505 Чавун 1200 1473
білий
Осмій 5500 5773 Чавун 1150 1423
сірий
Парафін 54 327

114
 ТЕМПЕРАТУРИ КИПІННЯ

Речовина 
C К Речовина 
C К
Алюміній 1800 2073 Парафін 450-450 623-723
Вода 100 373,15 Ртуть 357 630
Залізо 2450 2723 Свинець 1600 1873
Льняна олія 360 633 Спирт 78 351
Мідь 2300 2533 Цинк 906 1179
Нафталін 218 491 Ефір 35 308
Олово 2337 2610

Питомі теплоти плавлення і твердіння

Речовина СГС, CI, Речовина СГС, CI,

кДж
ккал кДж ккал кг
кг  кг кг 
1 2 3 4 5 6
Алюміній 96 386,4 Ртуть 3 12,6
Залізо 65 272,0 Свинець 6 25,2
1 2 3 4 5 6
Лід 80 336,0 Сталь 20 83,72
1 2 3 4 5 6
Мідь 42 176,4 Срібло 24 100,8
Нафталін 36 151,2 Цинк 27 113,4
Олово 14 58,8 Чавун білий 33 138,6
Платина 27 113,4 Чавун сірий 23 96,6

ПИТОМІ ТЕПЛОТИ ПАРОУТВОРЕННЯ

Речовина СГС, CI,

кДж Речовина СГС, CI,
кДж
ккал кг ккал кг
кг  кг 
Аміак 327 1370,0 Скипидар 70 294
Бензин 95 339,0 Спирт 204 856,8
Вода 539 2263,8 Сірковуглець 84 352,8
Ртуть 68 285,5 Ефір 84 352,8

ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРУЖНОСТІ  НАСИЧЕНОЇ ПАРИ ВОДИ

ВІД АБСОЛЮТНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ

115
T, K 273 275 277 279 281 283

, кПа 0,609 0,704 0,811 0,933 1,07 1,22

Т, К 285 287 289 291 293
, кПа 1,40 1,59 1,81 2,06 2,33

ПИТОМА ТЕПЛОТА ЗГОРАННЯ ПАЛИВА, МДж/кг

Бензин 46 Нафта 43
Гас 46 Порох 3
Дерево 10 Спирт 29
Дизельне паливо 42 Умовне паливо 29
Кам’яне вугілля 29

ДІЕЛЕКТРИЧНА ПРОНИКНІСТЬ РЕЧОВИНИ

Вода 81 Парафін 2,1

Гас 2,1 Скло 7
Масло 2,5 Слюда 6

ПИТОМІ ОПОРИ  (10-8 Омм або 10-2 Оммм2/м при 20°С) І

ТЕМПЕРАТУРНІ КОЕФІЦІЄНТИ ОПОРУ  (К-1) ДЕЯКИХ
МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ

Речовина  
Алюміній 2,8 0,004
Вольфрам 5,5 0,005
Латунь 7,1 0,001
Мідь 1,7 0,004
Нікелін 42 0,0001
Ніхром 110 0,0001
Свинець 21 0,004
Срібло 1,6 0,004
Сталь 12 0,006

Температурні коефіцієнти опору

Речовина 1 Речовина 1
град град

116
1 2 3 4
Алюміній 0,0042 Нікель 0,0062
Вольфрам 0,0046 Ніхром 0,0001
Залізо 0,0060 Платина 0,0038
Іридій 0,0039 Радій 0,0044
Латунь 0,0010 Ртуть 0,0009
Константан 0,000003 Свинець 0,0042
Манганін 0,000030 Срібло 0,0040
Мідь 0,0043 Сталь 0,0050
Нейзильбер 0,0003 Цинк 0,0037
Нікелін 0,0001 Вугілля 0,0008
Натрій 0,0044 Чавун 0,0010
Олово 0,0042

ДОПУСТИМІ СТРУМИ В ІЗОЛЬОВАНИХ ПРОВОДАХ

Переріз, мм2 Струм в амперах (норма)

Мідь Алюміній Сталь
1 6 6 -
1,5 10 8 -
2,5 15 10 6
4 20 15 8
6 25 20 10
10 31 25 15
16 43 35 25
25 75 60 -

ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ЕКВІВАЛЕНТИ, мг/Кл або 10-6 кг/Кл

Алюміній (Al+++) 0,093 Нікель (Ni++) 0,30

Водень (Н+) 0,0104 Срібло (Ag+) 1,12
Кисень (О--) 0,083 Хром (Cr+++) 0,18
Мідь (Cu++) 0,33 Цинк (Zn++) 0,34
Олово (Sn++) 0,62

ПОКАЗНИКИ ЗАЛОМЛЕННЯ
(середні для видимих променів)
Алмаз............2,4
Вода..............1,3
Скло..............1,6

117
 МАСА СПОКОЮ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК
Маса
Кг а.о.м. МеВ
Частинка
Електрон 9,1110-31 0,00055 0,511
Протон 1,67210-27 1,00728 938,3
Нейтрон 1,67510-27 1,00866 939,6

МАСА ДЕЯКИХ НУКЛІДІВ, а.о.м.

Маса Маса
Ізотоп нейтрального Ізотоп нейтрального
атома атома
1 H Водень
1
1,00783 4 Be Берилій
8
8,00531
1 H Дейтерій
2
2,01410 5 B Бор
10
10,01294
1 H Тритій
3
3,01605 7 N Азот
14
14,00307
2 He Гелій
3
3,01602 8 O Кисень
16
15,99491
2 He Гелій
4
4,00260 8 O Кисень
17
16,99913
3 Li Літій
6
6,01513 13 Al Алюміній
27
26,99146
3 Li Літій
7
7,01601
Щоб знайти масу ядра, треба відняти сумарну масу електронів.

118
 ТАБЛИЦІ ЗНАЧЕНЬ СИНУСІВ І ТАНГЕНСІВ
ДЛЯ КУТІВ 0 – 99


sin tg 
sin tg 
sin tg
0 0,0000 0,0000 31 0,5150 0,6009 61 0,8746 1,8040
1 0,0175 0,0175 32 0,5299 0,6349 62 0,8829 1,8810
2 0,0349 0,0349 33 0,5446 0,6494 63 0,8910 1,9360
3 0,0523 0,0524 34 0,5592 0,6745 64 0,8988 2,050
4 0,0698 0,0699 35 0,5736 0,7002 65 0,9063 2,1450
5 0,0872 0,0875 36 0,5878 0,7265 66 0,9135 2,2460
6 0,1045 0,1051 37 0,6018 0,7536 67 0,9205 2,3560
7 0,1219 0,1228 38 0,6157 0,7813 68 0,9272 2,4750
8 0,1392 0,1405 39 0,6293 0,8098 69 0,9336 2,6050
9 0,1564 0,1584 40 0,6428 0,8391 70 0,9397 2,7470
10 0,1736 0,1763 41 0,6561 0,8693 71 0,9455 2,9040
11 0,1908 0,1944 42 0,6691 0,9004 72 0,9511 3,0780
12 0,2079 0,2126 43 0,6820 0,9325 73 0,9563 3,2710
13 0,2250 0,2309 44 0,6947 0,9657 74 0,9613 3,4870
14 0,2419 0,2493 45 0,7071 1,0000 75 0,9659 3,7320
15 0,2588 0,2679 46 0,7193 1,0360 76 0,9703 4,0110
16 0,2756 0,2867 47 0,7314 1,0720 77 0,9744 4,3310
17 0,2924 0,3057 48 0,7431 1,1110 78 0,9781 4,7050
18 0,3090 0,3249 49 0,7547 1,1500 79 0,9816 5,1450
19 0,3256 0,3443 50 0,7660 1,1920 80 0,9848 5,6710
20 0,3420 0,3640 51 0,7771 1,2350 81 0,9877 6,3140
21 0,3584 0,3839 52 0,7880 1,2800 82 0,9903 7,1150
22 0,3746 0,4040 53 0,7986 1,3270 83 0,9925 8,1440
23 0,3907 0,4245 54 0,8090 1,3760 84 0,9945 9,5140
24 0,4067 0,4452 55 0,8192 1,4280 85 0,9962 11,430
25 0,4226 0,4663 56 0,8290 1,4830 86 0,9976 14,300
26 0,4384 0,4877 57 0,8387 1,5400 87 0,9986 19,080
27 0,4540 0,5095 58 0,8480 1,6000 88 0,9994 28,640
28 0,4695 0,5317 59 0,8572 1,6640 89 0,9998 57,290
29 0,4848 0,5543 60 0,8660 1,7320 90 1,0000 
30 0,5000 0,5774

119
 ЗМІСТ
ВСТУП.........ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
1..........ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ З ФІЗИКИ
ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
2.. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ АБІТУРІЄНТІВ З
ФІЗИКИ.................ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
3.СТРУКТУРА ЗАВДАННЯ З ФІЗИКИ НА ВСТУПНОМУ
ІСПИТІ..................ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
4.ОБСЯГ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗАВДАНЬ КОМПЛЕСНОГО
ІСПИТУ.................ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
5.ПОРАДИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ПИСЬМОВОЇ РОБОТИ З
ФІЗИКИ.................ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
6.1 РОЗДІЛ: МЕХАНІКА.....ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ
ОПРЕДЕЛЕНА.
6.2. РОЗДІЛ: МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА......ОШИБКА!
ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.
6.3 РОЗДІЛ: ЕЛЕКТРОДИНАМІКАОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ
ОПРЕДЕЛЕНА.
6.4 РОЗДІЛ: КОЛИВАННЯ І ХВИЛІОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ
ОПРЕДЕЛЕНА.
6.5 РОЗДІЛ: ОПТИКА..........ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ
ОПРЕДЕЛЕНА.
6.6 РОЗДІЛ: КВАНТОВА ФІЗИКАОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ
ОПРЕДЕЛЕНА.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРАОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ
ОПРЕДЕЛЕНА.
ДОДАТКИ
ОСНОВНІ ФІЗИЧНІ СТАЛІ.........................................115
ГУСТИНИ ТВЕРДИХ РЕЧОВИН................................115
ГУСТИНИ РІДИН...........................................................116
ГУСТИНИ ГАЗІВ............................................................117
ПИТОМІ ТЕПЛОЄМНОСТІ ГАЗІВ............................117
ПИТОМІ ТЕПЛОЄМНОСТІ РІДИН І ТВЕРДИХ ТІЛ118
ТЕМПЕРАТУРИ ПЛАВЛЕННЯ І ТВЕРДІННЯ........118

120
 ТЕМПЕРАТУРИ КИПІННЯ.........................................119
ПИТОМІ ТЕПЛОТИ ПЛАВЛЕННЯ І ТВЕРДІННЯ.119
ПИТОМІ ТЕПЛОТИ ПАРОУТВОРЕННЯ.................119
ЗАЛЕЖНІСТЬ ПРУЖНОСТІ  НАСИЧЕНОЇ ПАРИ ВОДИ
ВІД АБСОЛЮТНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ.................................120
ПИТОМА ТЕПЛОТА ЗГОРАННЯ ПАЛИВА, МДж/кг120
ДІЕЛЕКТРИЧНА ПРОНИКНІСТЬ РЕЧОВИНИ.....120
ПИТОМІ ОПОРИ  (10-8 Омм АБО 10-2 Оммм2/м ПРИ 20°С)
І ТЕМПЕРАТУРНІ КОЕФІЦІЄНТИ ОПОРУ  (К-1) ДЕЯКИХ
МЕТАЛІВ І СПЛАВІВ.............................................................120
ТЕМПЕРАТУРНІ КОЕФІЦІЄНТИ ОПОРУ..............121
ДОПУСТИМІ СТРУМИ В ІЗОЛЬОВАНИХ ПРОВОДАХ121
ЕЛЕКТРОХІМІЧНІ ЕКВІВАЛЕНТИ, мг/Кл АБО 10-6 кг/Кл
...................................................................................................... 121
ПОКАЗНИКИ ЗАЛОМЛЕННЯ.....................................121
МАСА СПОКОЮ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ЧАСТИНОК 122
МАСА ДЕЯКИХ НУКЛІДІВ, а.о.м...............................122
ТАБЛИЦІ ЗНАЧЕНЬ СИНУСІВ І ТАНГЕНСІВ ДЛЯ КУТІВ 0
– 99.............................................................................................. 123
ЗМІСТ................................................................................ 124

121
 НА В ЧА Л ЬНЕ В ИДА ННЯ

Степан Петрович Величко, Віктор Павлович Вовкотруб,
Наталія Володимирівна Подопригора,
Ірина Володимирівна Сальник, Олег Миколайович Царенко,

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ФІЗИКИ.

ЗАДАЧІ І ЗАПИТАННЯ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ
ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

За редакцією С.П. Величка, Н.В. Подопригори

Видання 4-е, доповнене.

Підп. до друку 11.04.2003. Формат 60841/16. Папір газет.

Друк різограф. Ум. др. арк. ___. Тираж 400. Зам. 3126.

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ
Кіровоградського державного педагогічного
університету імені Володимира Винниченка
25006, Кіровоград, вул. Шевченка, 1.
Тел.: (0522) 24 59 84
Fax: (0522) 24 85 44
E-Mail: mails@kspu.kr.ua

122