Мар’янової Людмили

3.4. Контрольні запитання

1. Момент сил і момент імпульсу системи матеріальних точок відносно
деякого початку (точки О). Зв'язок між ними – рівняння моментів для
системи матеріальних точок.
В динасіці твердого тіла теж, окрім “звичайних” характеристик (сила, маса,
імпульс), використовують систему кутових динамічних величин, які
називаються "моментами". А саме, стан руху характеризують моментом
імпульсу, силову дію – моментом сили, а інертність – момент інерції.
Момент імпульсу. Нехай рухома частинка маси m має швидкість v⃗ та імпульс
p⃗ =mv⃗ , а її положення відносно обраного початку відліку О визначається
радіусом-вектором r⃗. Тоді за означенням моментом імпульсу частинки
відносно даної точки О називається векторний добуток векторів r⃗ і p⃗ : L⃗
=[r⃗ p⃗ ]. Момент сили через рівняння визначає момент імпульсу частинки
в кожен момент часу. Тож варто перелічити основні властивості вектора
M⃗ що випливають із означення: напрям вектора моменту сили
визначається правилом правого гвинта, а модуль дорівнює M=rFsinα=lF,
де відстань l = rsinα від лінії дії до початку відліку О називається плечем
сили F⃗ .
2. Закон збереження моменту імпульсу для системи матеріальних точок.
В замкнених системах виконується закон збереження імпульсу. Це саме
стосується і моменту імпульсу. Справді, якщо система замкнена, то в ній всі
Fi→зовн = 0, отже й M⃗ iзовн = 0. Тоді з рівняння моментів маємо:
dL⃗ dt=0⇒L⃗ =∑Li=const, тобто, закон збереження моменту імпульсу: момент
імпульсу замкненої системи зберігається, тобто, не змінюється з часом.
3. Момент імпульсу та момент сил відносно осі. Рівняння моментів
відносно цієї осі.
Оскільки в будь-якій системі повний момент внутрішніх сил є сумою моментів
сил взаємодії між кожною парою частинок, то перший доданок у цьому виразі
дорівнює нулю. Відтак маємо наступне рівняння моментів для системи
матеріальних точок: dL⃗ dt=M⃗ зовн де M⃗ зовн = ∑M⃗ iзовн. Таким чином,
швидкість зміни моменту імпульсу довільної системи відносно даної точки
дорівнює повному (сумарному) моменту зовнішніх сил, що діють на тіла
системи, відносно тієї самої точки. Відповідно, зміна моменту імпульсу системи
за заданий проміжок часу визначається імпульсом моменту зовнішніх сил за цей
проміжок: dL⃗ =M⃗ зовнdt ΔL⃗ =L⃗ 2−L⃗ 1=∫t1t2M⃗ (t)dt
4. Обчислення моменту інерції твердого тіла відносно нерухомої осі
обертання.
Відтак момент імпульсу всього тіла відносно осі Z визначається як
Lz=(∑ΔmiR2i)ωz При цьому величина I=∑iΔmiR2i називається моментом
інерції І тіла відносно заданої осі. Отже, момент імпульсу твердого тіла
відносно осі обертання дорівнює добутку його моменту інерції відносно цієї осі
на проєкцію кутової швидкості: Lz=Iωz.
5. Теорема Штейнера.
Момент інерції довільного тіла відносно заданої осі дорівнює сумі його
моменту інерції відносно паралельної осі, що проходить через центр мас, та
добутку маси тіла на квадрат відстані між цими осями.
6. Основне рівняння динаміки обертального руху твердого тіла навколо
нерухомої осі.
d(Iω)/dt=Mz ⇒ Idωz/dt=Mz, або Iβz=Mz, де I – момент інерції тіла відносно осі
обертання, βz – проєкція кутового прискорення на цю вісь.
7. Як у роботі визначається момент інерції маятника? Від чого він
залежить?
Момент інерції є мірою інертності тіла щодо обертання навколо заданої осі.
8. Як оцінити похибки експерименту?
Для цього скористаємся формулами, які дає «Теорія похибок і обробка
результатів вимірювань у фізичній лабораторії»:
де S(β) і S(t) – стандартні
вибіркові відхилення
відповідних середніх
значень; β, h,…t –
систематичні похибки β, h,
…t.