Фізична Позна- Визначальна Зв’язок з іншими

Визначення Одиниця Зауваження

величина чення формула величинами

δQ
Визначається C 0=
відношенням кількості dT C 0=mc Теплоємність не є
функцією стану тіла, а є
теплоти, яку дістало тіло Дж δ Q – нескінченно m – маса тіла; характеристикою
Теплоємність при нескінченно малій C0 мала кількість c – питома нескінченно малого
змінні його стану в К теплоти, яку теплоємність. процесу, що здійснює
певному процесі, до одержало тіло. тіло.
зміни температури тіла dT – приріст
температури тіла.
δQ
Питома Це теплоємність одиниці Дж с= C 0=mc
теплоємність маси тіла
c m ∙dT Наведені загальні
кг ∙ К C=M c формули справедливі як
для твердих тіл, так і для
Молярна Це теплоємність моля Дж C = Mc газів.
теплоємність речовини
С
M – молярна маса C=Mc
моль ∙ К
iR
Питома Це теплоємність одиниці Дж сV = Формули справедливі
теплоємність при маси тіла присталому сV 2M c p=c v + R / M для ідеального газу.
сталому об’ємі об’ємі кг ∙ К Величина питомої
теплоємності залежить
( i+2 ) R від умов, за яких
Питома Це теплоємність одиниці Дж с p=
теплоємність при маси тіла при сталому сp 2M c p=c v + R / M відбувається нагрівання
сталому тиску тиску кг ∙ К тіла.

i
CV= R , U =v С v T
2
Молярна Це теплоємність моля Дж v – кількість речовини, Формули справедливі
теплоємність при речовини при сталому CV ∂U U – внутрішня енергія для ідеального газу.
сталому об’ємі об’ємі моль ∙ К C V =( ) С p=С v + R –
∂T v Величина молярної
рівняння Майєра теплоємності залежить
від умов, за яких
відбувається нагрівання
i+2
Молярна Це теплоємність моля Дж C p= R тіла.
теплоємність при речовини при сталому Cp 2 С p=С v + R
сталому тиску тиску моль ∙ К

Позна- Одиниц
Фізична величина Визначальна формула Зауваження
чення я

i
⟨ E ⟩ = kT ,
2
де
• Щоб розрахувати енергію ідеального газу, треба скористатись законом
i=i п ост +i обер т +2i колив рівного розподілу енергiï за класичними ступенями вільності (закон
Середня кінетична i п ост – число ступенів рівного розподілу Больцмана), який формулюється так: «У стані теплової
енергія молекули ⟨E⟩ Дж
вільності поступального
рівноваги на кожний класичний ступінь вільності руху частинок системи
припадає кінетична енергія, що дорівнює в середньому 1/2kТ».
руху,
• Середнє значення енергії однієї молекули тим більше, чим більше
i обер – число ступенів ступенів вільності молекули.
вільності обертального руху
i колив – число ступенів
вільності коливального руху
Середня кінетична 3
енергія
⟨ Eпост ⟩ Дж
⟨ Eпост ⟩ = 2 kT Будь-яка молекула завжди має три поступальнi ступенi вiльності.
поступального руху
молекули
Середня кінетична i обер т
енергія
⟨ Eобер ⟩ Дж ⟨ Eоберт ⟩ = 2
kT Обертальні ступенi вiльностi вiдповiдають обертанню навколо осей,
обертального руху перпендикулярних до осi системи.
молекули
 • Коливальний рух пов'язаний з наявністю як кінетичної, так і
потенціальної енергій, причому для гармонічного осцилятора середнє
значення кінетичної та потенціальної енергії виявляться однаковим.
Тому на кожну коливальну ступiнь вiльностi повинно припадати в
середньому дві половинки kТ : одна - у вигляді кінетичної енергії – і,
одна - у вигляді потенціальноï.
Середня енергія
⟨ Eколив ⟩ ⟨ Eколив ⟩ =i колив kT • Якщо молекула складається з N aтомів, то число ступенів вільності:
коливального руху Дж а) нелінійна: i колив=3 N – 6, наприклад для H 2 O , отримаємо
молекули
i колив=3∙ 3 – 6=3
б) лінійна: i колив=3 N – 5 , наприклад для C O 2 , отримаємо
i колив=3∙ 3 – 5=4.

U =N ⟨ E ⟩ , U =v С v T
До внутрiшньої енергії не відноситься кінетична енергія руху системи як
, цілого та потенціальна енергія системи в зовнiшнiх полях. Всі інші види
Внутрішня енергія i кінетичної та потенціальної енергії частинок вiдносяться до внутрішньоï
ідеального газу
U Дж де C V = R, енергiї.
2
v – кількість речовини,
N – кількість молекул

Число ступенів CV , C p,
Характер вільності Зауваження
Молекула
зв’язку
і Дж Дж Приклад
для наведених значень C V та C p
i п ост i обер i колив моль ∙ К моль ∙ К
• Інертні гази (гелій, неон, • одержані експериментально;
3 5 аргон та інші). • збігаються з теоретичними;
Одноатомна - 3 - - 3 R R
2 2 • Пари металів (наприклад
ртутi).
• не мають, залежності від
температури.
• одержані експериментально;
• не збігаються з теоретичними;
5 7 Водень, кисень, азот та iншi. • мають залежнiсть вiд
Двохатомна Жорсткий 3 2 - 5 R R температури;
2 2 • співпадають з дослiдними
даними в певному інтервалі
температур.
При високих температурах
з'являються ступенi вiльностi • одержані експериментально;
коливального руху. Для • не збігаються з теоретичними;
7 9 молекул N 2, O2, H 2 та • мають залежнiсть вiд
Двохатомна Пружний 3 2 1 7 R R температури;
2 2 iнших цi • співпадають з дослiдними
температури становлять кiлька даними в певному інтервалі
тисяч градусів. температур.

• одержані експериментально
для нелінійних молекул;
Пари води, спиртів, бензол,
З числом 6 8 • не збігаються з теоретичними;
атомів три Жорсткий 3 3 - 6 R R метан та iншi (для CO 2, число • мають залежнiсть вiд
та більше 2 2 ступенів вiльностi i = 5) температури;
• спiвпадаю з дослідними даними в
певному інтервалі температур.

Позна-
Фізична величина Визначальна формула Зауваження
чення

f Будь-який жорсткий зв’язок, що встановлює незмінне взаємне

f = 3N, розташування двох точок, зменшує число ступенів вільності на
Число ступенів де N – кількість матеріальних точок одиницю. Наприклад: для водню (випадок жорстких молекул)
вільності i = 3+ 2 + 2 * 0 = 5. З іншого боку, I = f – 1 = 3N – 1 =3 * 2 – 1 =5

Число ступенів i i • Для молекул з жорстким зв’язком між атомами i колив=0.

вільності молекули ⟨ E ⟩ = kT ,
2 • Якщо молекула складається з N атомів, то число ступенів вільності:
а) нелінійна молекула: i колив=3 N – 6, наприклад для H 2 O ,
де i=i п ост +i оберт +2 i колив
отримаємо i колив=3∙ 3 – 6=3
i п ост – число ступенів вільності
поступального руху, б) лінійна: i колив=3 N – 5 , наприклад для C O2, отримаємо
 i обер – число ступенів вільності i колив=3∙ 3 – 5=4.
обертального руху
i колив – число ступенів вільності
коливального руху
Дж Дж
газ CV , C , γ
γ=C p / C V моль ∙ К p моль ∙ К
R Гелій (He) 12,5 20,8 1,67
Показник адіабати,
C v= Кисень (O 2) 20,8 29,1 1,40
або коефіцієнт γ γ −1
Окис вуглецю (CO) 20,8 29,1 1,40
Пуасона R∙γ
C p= Азот ( N 2) 20,81 29,12 1,40
γ −1
Пара води ( H 2 O ) 25,0 33,2 1,31
Водень ( H 2) 20,52 28,83 1,40
Якщо С = 0, то n = γ
C −C Якщо С = ∞ , то n = 1
Показник
політропи
n n= p Якщо С = C p, то n = 0
C v −C
Якщо С = C v , то n = ± ∞

mi
ω= , де m i – маса i-го Дану формулу застосовують для розв’язування задач на знаходження
Масова частка ω m теплоємності суміші газів.
компонента, m – маса суміші