НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМ. ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО”

Інститут аерокосмічних технологій

Кафедра систем керування літальними апаратами

Дисципліна “ВИМІРЮВАННЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ В АВІОНІЦІ ”

ЗВІТ
про виконання лабораторної роботи
"ВИМІРЮВАННЯ ВИСОКОТОЧНИХ РОЗМІРІВ ЧУТЛИВИХ
ЕЛЕМЕНТІВ ДАТЧИКІВ МЕХАНІЧНИХ ВЕЛИЧИН
МІКРОМЕТРИЧНИМ ІНСТРУМЕНТОМ"

Виконав:
студент групи АС-92 ІАТ

/ Гуменюк В.Ю. /
(підпис) (П.І.Б. )

Зараховано з оцінкою:
_____________________ ,
викладач___________ / Черняк М.Г. /
(підпис) (П.І.Б. )

"____" _______________ 2021 р.

Київ – 2021
 1. Мета лабораторної роботи

 Вивчити принцип дії, конструкції і метрологічні характеристики

сучасних мікрометрів.
 Вивчити правила виконання вимірювань мікрометрами і методику
обробки результатів вимірювань.
 Виконати вимірювання високоточних розмірів приладобудівних деталей
мікрометром і обробити результати вимірювань. Порівняти результати
вимірювань з розмірами, нанесеними на робочі креслення деталей..
 2. Короткий опис і технічні характеристики мікрометра МК-25 та
мікрометра МКПТ-25

2.1. Мікрометри типу МК

Мікрометри типу МК (ДСТУ ГОСТ 6507-90) призначені для зовнішніх
вимірювань лінійних розмірів. Технічні характеристики мікрометрів типу МК
2-го класу точності (найбільш часто застосовуються у приладобудуванні)
наведені в таблиці 2.1.
У машинобудуванні застосовують мікрометри типу МК з верхньою
межею вимірювання (ВМВ) до 3000 мм. Робоче переміщення вимірювального
мікрометричного гвинта у всіх мікрометрах типу МК складає 25 мм.
Конструкція мікрометрів типу МК показана на рис. 2.1.
Таблиця 2.1 - Технічні характеристики мікрометрів типу МК
 Рисунок 2.1 - Мікрометри типу МК: 1 – п'ятка; 2 – установочна міра; 3 –
мікрометричний гвинт; 4 - стебло; 5 - барабан; 6 - тріскачка; 7 - стопор; 8 -
скоба.
Допустиме вимірювальне зусилля у мікрометрів типу МК складає 5...10 Н
і забезпечується спеціальним механізмом - тріскачкою. Конструкції тріскачок
показані на рис. 2.2.

Рисунок 2.2 - Конструкції тріскачок мікрометрів. А) тріскачка з

торцевими зубами: 1 – штифт; 2 – пружина; 3 – храповик. Б) тріскачка з зубами
на кільці: 1 – пружина; 2 – корпус; 3 – втулка шліцева; 4 – штифт

В мікрометричних інструментах використовується високоточна гвинтова

пара - мікрометричний гвинт (рис. 2.3). Подовжнє переміщення гвинта
пропорційне кроку різьби (0,5 мм) і куту повороту гвинта.
 Рисунок 2.3 - Мікрометричний гвинт: 1 – стебло; 2 – втулка різьбова;
3 – мікрогвинт

У нульовому положенні мікрометра при стиканні вимірювальних

поверхонь (губок) між собою нульовий штрих шкали барабана повинен
збігатися з подовжнім штрихом шкали стебла, а скіс барабана повинен
відкривати нульовий штрих шкали стебла (рис. 2.4).
Якщо це не виконується, то, перед початком вимірювань, необхідно
виконати установку мікрометра на нуль у такий спосіб: привести вимірювальні
поверхні в стик одна з одною під зусиллям тріскачки; закріпити мікрогвинт
стопором; роз'єднати барабан з мікрогвинтом; обертаючи барабан, сполучити
нульовий штрих шкали барабана з подовжнім штрихом шкали стебла;
закріпити барабан і перевірити нульове положення.

Рисунок 2.4 - Нульове положення мікрометра

Визначення результату вимірювань мікрометром здійснюється таким

чином (рис.2.5). Ціле число міліметрів і половину міліметра відраховують
краєм скосу барабана по шкалі стебла. Соті частки міліметра визначають
множенням ціни поділки мікрометра ∆ ЦП =0,001 мм на порядковий номер штриха
шкали барабана, що співпадає з подовжнім штрихом шкали стебла.

Рисунок 2.5 - Визначення результату вимірювань мікрометром

 2.2. Мікрометри підвищеної точності типу МКПТ
Мікрометри підвищеної точності типу МКПТ (ТУУ.33.2-30291682-002-
2004) призначені для зовнішніх вимірювань лінійних розмірів. Мікрометри
МКПТ виготовляються компанією "Мікротех" (м. Харків) за окремими
технічними умовами і внесені до Державного реєстру України як засіб
вимірювальної техніки за номером У1988-04.
На рис. 2.6 показана конструкція мікрометрів типу МКПТ. В таблиці 2.2
наведені їх основні технічні характеристики.
У мікрометрів МКПТ зменшення ціни поділки до величини ∆ ЦП =0,001 мм і
межі допустимої похибки до величини ∆ ЗВ=± 0,002 мм досягається шляхом
введення додаткового ноніуса на десять поділок для більш точного
вимірювання кута повороту барабана, зв'язаного з мікрометричним гвинтом.

Рисунок 2.6 - Мікрометр типу МКПТ

Таблиця 2.2 - Технічні характеристики мікрометру типу МКПТ

 3. Креслення деталей та результати одиничних вимірювань їх розмірів

3.1 Деталь №1 - корпус акселерометра.

Рисунок 2.7 - Деталь №1 – корпус акселерометра

Таблиця 2.3 - Результати одиничних вимірювань h ji розмірів деталі №1

 3.2. Деталь №2 - колодка з гермовводами датчика тиску.

Рисунок 2.8 - Деталь №2 – колодка датчика тиску

Таблиця 2.4 - Результати одиничних вимірювань h ji розмірів деталі №2

 4. Розрахунки характеристик результатів вимірювань розмірів
деталей.

4.1 Визначимо оцінку результату вимірювання h́ j як математичне

сподівання ( МО ) M x результатів випадкових спостережень h ji. Результат
розрахунку оцінки РВ h́ j запишемо у таблицю 1.3 і 1.4 відповідно.
n
1
h́ j=M x j= ∑ h ,i=1 ´, n , n=3 , мм .(1.3)
n i=1 j i
0,32+ 0,31+ 0,32 0,24+0,24+ 0,24
h1 i : h́ j = =0,32 мм . h1 i : h́ j = =0,24 мм .
3 3
0,32+ 0,32+ 0,32 0,24+0,24 +0,24
h2 i : h́ j= =0,32 мм . h2 i : h́ j= =0,24 мм .
3 3
0,32+ 0,32+ 0,32 0,24+0,24 +0,24
h3 i : h́ j= =0,32 мм . h3 i : h́ j= =0,24 мм .
3 3
0,32+0,32+0,32 0,24+ 0,24+0,24
h 4 i : h́ j= =0,32 мм . h 4 i : h́ j= =0,24 мм .
3 3
0,32+ 0,32+ 0,32 0,24+0,24 +0,24
h5 i : h́ j= =0,32 мм . h5 i : h́ j= =0,24 мм .
3 3
0,32+ 0,32+0,32
h6 i : h́ j= =0,32 мм .
3
0,32+ 0,32+0,32
h7 i : h́ j= =0,32 мм .
3
0,32+ 0,32+0,32
h8 i : h́ j= =0,32 мм .
3

4.2 Обчислимо середньоквадратичне відхилення (СКВ) σ x j результатів

спостережень h ji ,(i=1 ´, 3). Результат розрахунку СКВ σ x j запишемо у таблицю 1.3
і 1.4 відповідно.
n
σ x j=
1
√∑
n−1 i=1
(
2
h ji −h́ j ) ,i=1 ´, n , n=3 , мм .(1.4)

( 0 )2 ( 0 )2
h1 i :σ xj=
√ 2
=0 мм . h1 i :σ xj=
√ 2
=0 мм .

( 0 )2 ( 0 )2
h2 i :σ xj=
2 √ =0 мм. h2 i :σ xj=
√
2
=0 мм.
 ( 0 )2 ( 0 )2
h3 i :σ xj=
2 √ =0 мм . h3 i :σ xj=
√2
=0 мм .

( 0 )2 ( 0 )2
h 4 i : σ xj =
√ 2
=0 мм .
√
h 4 i : σ xj =
2
=0 мм .

( 0 )2 ( 0 )2
h5 i :σ xj=
2 √ =0 мм . h5 i :σ xj=
√2
=0 мм .

( 0 )2
h6 i :σ xj=
2 √ =0 мм .

( 0 )2
h7 i :σ xj=
2 √ =0 мм .

( 0 )2
h8 i :σ xj=
2 √ =0 мм .

Таблиця 2.5 - Результати розрахунків характеристик РВ розмірів деталі №1

Характе- Розмір h j деталі, що вимірюється

ристика h8 i
РВ h1 i h2 i h3 i h4i h5 i h6 i h7 i

h́ j, мм 0,32 0,32 0,32 0,32 0,32 0,32 0,32 0,32

σ xj, мм 0 0 0 0 0 0 0 0

σ x́j, мм 0 0 0 0 0 0 0 0
~ ±0 ±0 ±0 ±0 ±0 ±0 ±0 ±0
∆ j , мм
варіант №1_
∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ
Умова за <0,8 <0,8 <0,8
∆ ЗВ ∆ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ σ x́ σ x́ σ x́
<0,8 ЗВ <0,8 <0,8 <0,8 ЗВ <0,8
якою визн. σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́
∆j
∆ j, мм ±0 ±0 ±0 ±0 ±0 ±0 ±0 ±0

Таблиця 2.6 - Результати розрахунків характеристик РВ розмірів деталі №2

 Характе- Розмір h j деталі, що вимірюється
ристика
h1 i h2 i h3 i h4i h5 i
РВ
h́ j, мм 0,24 0,24 0,24 0,24 0,24
σ xj, мм 0 0 0 0 0

σ x́j, мм 0 0 0 0 0
~ ±0 ±0 ±0 ±0 ±0
∆ j , мм
варіант №1_
∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ ∆ ЗВ
Умова за <0,8 <0,8 <0,8 <0,8 <0,8
σ x́ σ x́ σ x́ σ x́ σ x́
якою визн.
∆j
∆ j, мм ±0 ±0 ±0 ±0 ±0

4.3 Так як серед спостережень hi немає тих, які суттєво відрізняються від інших
спостережень ряду, тому і ймовірних промахів теж не повинно бути.

4.4 Обчислимо СКВ результату вимірювань σ x´ j, як СКВ результату

групового вимірювання. Результат розрахунку СКВ σ x́j запишемо у таблицю
1.3 і 1.4 відповідно.
σxj
σ x´ j= ,n=3 , мм.(1.5)
√n
0 0
h1 i :σ x́j= =0 мм. h1 i :σ x́j= =0 мм.
√3 √3
0 0
h2 i :σ x́j= =0 мм . h2 i :σ x́j= =0 мм .
√3 √3
0 0
h3 i :σ x́j= =0 мм . h3 i :σ x́j= =0 мм .
√3 √3
0 0
h 4 i : σ xj´ = =0 мм. h 4 i : σ xj´ = =0 мм .
√3 √3
0 0
h5 i :σ x́j= =0 мм . h5 i :σ x́j= =0 мм .
√3 √3
0
h6 i :σ x́j= =0 мм .
√3
0
h7 i :σ x́j= =0 мм .
√3
 0
h8 i :σ x́j= =0 мм .
√3
~
4.5 Знайдемо довірчі межі ∆ j випадкової складової похибки кожного результату
~
вимірювань. Результат розрахунку ∆ j запишемо в таблиці 1.3. і 1.4 відповідно.
~
∆ j =±t p∗σ x´ j , мм ,(1.6)

~ ~
h1 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм . h1 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм .
~ ~
h2 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм . h2 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм .
~ ~
h3 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм . h3 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм .
~ ~
h 4 i : ∆ j =2,920∗0=± 0 мм . h 4 i : ∆ j =2,920∗0=± 0 мм .
~ ~
h5 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм . h5 i : ∆ j=2,920∗0=±0 мм .
~
h6 i : ∆ j=2,920∗0=± 0 мм .
~
h7 i : ∆ j=2,920∗0=± 0 мм .
~
h8 i : ∆ j=2,920∗0=± 0 мм .

4.6 Запишемо межу допустимої похибки засобу вимірювань ∆ ЗВ - відповідного

штангенциркуля, яким проводилося вимірювання:
∆ ЗВ=∆1=0,004 мм−для мікрометра МК ;
∆ ЗВ =∆2=0,002 мм−для мікрометра МКПТ .

Далі будемо розглядати ∆ ЗВяк невиключну систематичну складову похибки

кожного результату вимірювань, внесену відповідним засобом вимірювань.

4.7 Обчислимо та запишемо у таблиці 1.3 і 1.4, довірчі межі сумарної основної
похибки ∆ j кожного результату вимірювань деталей № 1 і № 2 з виконанням
певних умов:
∆ ЗВ
 Якщо σ <0,8, то складовою ∆ ЗВ зневажатимемо і будемо приймати, що
x´ j

довірчі межі сумарної основної похибки ∆ j кожного результату

~
вимірювань визначатимуться виразом ∆ j= ∆ j=± t p σ x´ j , мм.
 ЗВ ∆ ~
 Якщо σ >8 , то складовою ∆ j зневажатимемо і будемо приймати, що
x́ j

довірчі межі сумарної основної похибки ∆ j кожного результату

вимірювань визначатимуться виразом ∆ j=± ∆ЗВ , мм.
ЗВ ∆
 Якщо 0,8 ≤ σ ≤ 8, то довірчі межі сумарної основної похибки кожного
x´ j

результату вимірювань будемо визначати за спрощеною формулою

∆ j=± √ ∆ ЗВ2+~
∆ j2 , мм.

∆ЗВ 0,004 ∆ЗВ 0,002

h1 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм . h1 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм .
σ x́j 0 σ x́j 0

∆ЗВ 0,004 ∆ЗВ 0,002

h2 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм . h2 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм .
σ x́j 0 σ x́j 0

∆ЗВ 0,004 ∆ЗВ 0,002

h3 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм . h3 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм .
σ x́j 0 σ x́j 0

∆ ЗВ 0,004 ∆ ЗВ 0,002
h4i: = =0< 0,8; ∆=± 0 мм . h4i: = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм .
σ xj´ 0 σ xj´ 0

∆ЗВ 0,004 ∆ЗВ 0,002

h5 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм . h5 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм .
σ x́ 0 σ x́j 0
∆ ЗВ 0,004
h6 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм .
σ x́j 0
∆ ЗВ 0,004
h7 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм.
σ x́j 0
∆ ЗВ 0,004
h8 i : = =0<0,8 ; ∆=± 0 мм.
σ x́j 0

4.8 Запишемо в таблицю 1.5 результати вимірювань відповідних розмірів

деталей № 1 і № 2 у вигляді:
h^j=h́ j ± ∆ j , P , мм .

h1 i : h^j =0,32 ±0=0,32 ±0 мм . h1 i : h^j =0,24 ± 0=0,24 ± 0 мм.

h2 i : h^j=0,32 ±0=0,32 ±0 мм . h2 i : h^j=0,24 ± 0=0,24 ± 0 мм .

h3 i : h^j=0,32 ±0=0,32 ±0 мм. h3 i : h^j=0,24 ± 0=0,24 ± 0 мм.

h 4 i : h^j=0,32± 0=0,32± 0 мм . h 4 i : h^j=0,24 ±0=0,24 ± 0 мм .

h5 i : h^j=0,32 ±0=0,32 ±0 мм. h5 i : h^j=0,24 ± 0=0,24 ± 0 мм.

h6 i : h^j=0,32 ± 0=0,32 ± 0 мм .

h7 i : h^j=0,32 ±0=0,32 ± 0 мм .

h8 i : h^j=0,32 ±0=0,32 ± 0 мм .

Вимірювальну задачу можна вважати вирішеною, так як ми визначили

математичне очікування трьох результатів вимірювання та за допомогою
методичних вказівок обчислили допустимі межі похибки цього вимірювання
(яке суттєво залежало від похибки вимірювального засобу, що вказане у
технічних характеристиках, тобто мікрометрів МК та МКПТ).

5. Результати вимірювань розмірів деталей та їх порівняння з

розмірами зазначеними в робочих кресленнях деталей.
 Таблиця 2.7 - Результати вимірювань h^j розмірів деталей №1 і №2

Результати вимірювань h^j

Деталь № h8 i
h1 i h2 i h3 i h4i h5 i h6 i h7 i

h^j, мм 0,32 ± 0 0,32 ± 0 0,32 ± 0 0,32 ± 0 0,32 ± 0 0,32 ± 0 0,32 ± 0 0,32 ± 0

1 відпов.
не відп.
h^j, мм 0,24 ± 0 0,24 ± 0 0,24 ± 0 0,24 ± 0 0,24 ± 0

2 відпов.
не відп.

Висновки

В першу чергу можна зауважити, що кількість вимірювань одиничного

розміру деталі була мінімальною (три вимірювання), це дає чималий розкид
результату вимірювання, тобто похибка цього вимірювання буде більшою.
Якщо б кількість вимірювань була більшою, хоча б у кілька разів, то ми мали
більш об’єктивну оцінку відповідності вимірювальних розмірів до
затверджених розмірів креслення і похибка була б меншою. До цього потрібно
ще додати те, що вимірювання не відбувались персонально студентом з
дотриманням методичних вимог виконання лабораторного завдання, тобто
розміри були надані викладачем, який свідомо чи несвідомо міг надати невірні
результати вимірювань.
Так як у всіх хто пов’язаний з виконанням цієї лабораторної роботи, не
має можливості отримати креслення деталей №1 та №2, то здійснити повірку
розмірів деталей не є можливим. Тобто остаточно ми не можемо бути впевнені
чи надані розміри викладачем, можуть бути достовірними при дотриманні
обрахунків за допомогою методичних вказівок.
Якщо підсумувати всю виконану роботу, можна дійти висновку що об’єкт
вимірювання виміряти ідеально неможливо, так як на результат впливають
різноманітні чинники, які впливають на результат вимірювання. Наприклад,
прилад вимірювання має певний розкид результату вимірювання (похибку),
людський фактор, похибки (неточності) в обчисленні результатів вимірювання,
або навіть невідповідність деталі (об’єкту вимірювання) та інструменту (засобу
вимірювання) до вимог державних стандартів.