Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Кафедра конструювання верстатів та машин

В.А.СТАДНИК

РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ
ЧЕРВ’ЯЧНИХ ПЕРЕДАЧ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання домашніх контрольних робіт
з дисципліни «Деталі машин»
для студентів машинобудівних спеціальностей усіх форм навчання

Затверджено Вченою Радою

Механіко-машинобудівного інституту НТУУ <<КПІ>>

Протокол №8 від 26 березня 2013 р.

Київ НТУУ <<КПІ>> 2013

1
 Розрахунок та конструювання черв’ячних передач: Метод. вказівки до виконання
домашніх контрольних робіт з дисципліни «Деталі машин» для студентів машинобудів-
них і механічних спеціальностей усіх форм навчання: Електронне навчальне видання
/Уклад. В. А. Стадник. – К.:НТУУ "КПІ ”, 2013. – 47 с.

Укладач В. А. Стадник, канд. техн. наук, доц.

Відповідальний
редактор Ю.М. Кузнєцов, докт.техн. наук, проф.

Рецензенти: Ю.М. Данильченко, докт. техн. наук, проф.

Ю.П. Горбатенко, ст. викл.

© НТУУ << КПІ >> 2013

© Стадник В.А., 2013
.

2
 Вступ
Методичні вказівки призначені для розрахунку та конструювання
черв’ячних передач і є продовженням електронних навчальних видань мето-
дичних вказівок [2], призначених для виконання домашньої контрольної ро-
боти, ч. 2, яка містить тему «Розрахунок та конструювання черв’ячних пере-
дач».
Перший розділ містить питання, пов’язані з вибором матеріалів і допусти-
мих напружень для розрахунку черв’ячних передач.
У другому розділі розглянуто питання методики проектного і перевірних
розрахунків некоригованих і коригованих черв’ячних передач, теплового
розрахунку передачі, визначення геометричних параметрів передач і конс-
труктивних розмірів черв’яків і черв’ячних коліс.
У третьому розділі наведено приклад розрахунку черв’ячної передачі від-
повідно до технічного завдання на курсовий проект.
У додатках містяться зразок титульного аркуша пояснювальної записки, її
зміст, довідкові матеріали та зразки робочих креслень черв’яка і черв’ячного
колеса розрахованої черв’ячної передачі.
Оскільки в розрахунках на міцність черв’ячних передач черв’ячні колеса
розглядаються як косозубі циліндричні, а стандарт на розрахунок черв’ячних
передач не розроблявся, наведена методика розрахунку базується, як і в іс-
нуючій літературі [ 3, 4, 6, 7, 8], на стандарті розрахунку циліндричних зуб-
частих передач, але на відміну від останньої, у методичних вказівках вико-
ристаний чинний міждержавний стандарт ГОСТ 21354 – 87 [9], що не знай-
шов до цього часу належного відображення в навчальній літературі.
У методичних вказівках використано українську технічну термінологію, при-
йняту стандартами України , ДСТУ 2458-94, ДСТУ 2330–93, ДСТУ 2825–94,
ДСТУ 3599–97 та ін.

3
 1. Вибір матеріалів і допустимих напружень при
розрахунку черв’ячних передач
Черв’ячні передачі застосовують для передачі обертального руху між ва-
лами, осі яких перехрещуються в просторі. Міжосьовий кут у загальному
випадку може бути будь-яким, але найбільше розповсюдження знайшли ор-
тогональні передачі з кутом =90º.

1.1. Особливості черв’ячних передач

порівняно із зубчастими передачами
На відміну від зубчастих у черв’ячних передачах частіше спостерігається
підвищене спрацювання і заїдання, а не викришування робочих поверхонь
зубців, що пов’язано з великою швидкістю ковзання і несприятливим напря-
мком ковзання відносно ліній контакту.
Незважаючи на ці недоліки, черв’ячні передачі часто застосовують у при-
водах машин завдяки ряду переваг, до яких слід віднести:
1) можливість одержання великих передатних чисел (від 8 до 60, а іноді
близько 100);
2) плавність і безшумність роботи;
3) можливість одержання самогальмівних передач, що в ряді випадків до-
зволяє виключити самогальмівні пристрої.
Серед існуючих 3-х видів циліндричних черв’яків (конволютні ZN1, еволь-
вентні Z1 та архімедові ZA), найбільш широке застосування в приводах зага-
льного призначення знайшли архімедові черв’яки ZA як найпростіші у виго-
товленні, оскільки в осьовому перерізі виток черв’яка має форму трапеції,
що дозволяє здійснювати нарізання черв’яків на універсальних верстатах і
спрощує шліфування витків.
Для попередження заїдання в зачепленні черв’ячної передачі обмежують
величину контактних напружень, а для виготовлення черв’яка і зубчастого
колеса застосовують спеціальні антифрикційні пари матеріалів: черв’як –
сталь, колесо – бронза або чавун.
З метою економії кольорових металів черв’ячні колеса виготовляють збір-
ними з двох частин: бронзового вінця, який з’єднується з чавунним або ста-
левим центром по відповідній посадці і закріплюється додатково гвинтами
або болтами. Можливі й інші варіанти з’єднання колісного центра з вінцем
черв’ячного колеса [5,6].

1.2. Вибір матеріалів черв’яка та черв’ячного колеса

Черв’яки виготовляють із тих самих марок сталей, що і зубчасті колеса. Най-
менша інтенсивність спрацювання в черв’ячній парі забезпечується, якщо
черв’як має високу твердість (H  45 HRC), а його робочі поверхні відполірова-
ні.
Тому для черв’яків використовують сталі марок 45, 40Х, 40ХН, 35ХМ,
30ХГС, загартовані до твердості 45–55 HRC з подальшим шліфуванням і по
ліруванням.
4
 Широко застосовують черв’яки зі сталей 20Х, 12ХНЗА, 18ХГТ та інших,
підданих цементації, та зі сталей 38Х2МЮА, 38Х2Ю та інших, зміцнюваних
азотуванням.
У цьому випадку досягається твердість поверхонь черв’яка 56–63 HRC.
Фінішною обробкою залишається шліфування і полірування.
Черв’яки з малою твердістю (HB  350), одержаною після нормалізації
або поліпшення, мають в 1,5–2 рази меншу навантажувальну здатність і
більш низький ККД, ніж черв’яки з більшою твердістю (HRC > 45) і шліфо-
ваною поверхнею. Тому черв’яки з низькою твердістю застосовують тільки в
малонавантажених допоміжних передачах.
Конструктивно черв’яки виготовляють разом із валом як одну деталь і
лише в окремих випадках насадними.
Деякі марки сталей і їх термообробку наведено в табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Окремі марки сталей, що застосовуються для виготовлення черв’яків
Твердість,
Марка сталі Термообробка
HRC
40Х, 40ХН, 35ХМ, 30ХГС 45–55 Гартування
20Х, 12ХНЗА, 18ХГТ 50–63 Цементація, гартування
38Х2МЮА, 38Х2Ю, 40Х 56–63 Азотування
40Х, 40ХН, 35ХМ 45–63 Поверхневе гартування з нагрівом СВЧ
Матеріали для черв’ячних коліс умовно поділяють на три групи (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Механічні властивості окремих матеріалів, що використовуються
для виготовлення черв’ячних коліс
Механічні властивості, МПа Гранична
Границя Модуль швидкість
Гру- Спосіб Границя Границя
Матеріал міцності пруж- ковзання
па відливки* міц- плинності на згин
ності
ності σ M σΠ
σ Мз   10 5
Vs , м/c
Бронзи:
Бр. ОФ 10-1 З 230 140 – 0,75 25
М 250 200 – 1
I Бр. ОНФ 10-1-1 В 290 170 – 1 35
Бр. ОЦС 6-6-3 З 180 90 – 0,75
М 200 90 – 0,9 12
Бр. ОЦС 5-5-5 В 220 90 – 0,75
Бр. АЖ 9-4 З 400 200 – 1,1
М 500 200 – 1,12 5
В 500 200 – 1
II
Бр. АЖН 10-4-4 М 600 200 – 1
В 600 200 – 1 5
ЛМцС 58-2-2 З 340 140 – 1 5
Чавуни:
ІІІ СЧ15 З – – 320 1,1 2
СЧ20 З – – 360 1,1
*З – у землю; М – у металеву форму; В – відцентровий.

5
 Група I. Олов’яні бронзи, застосовувані при швидкості ковзання Vs ≥ 5 м/с.
Група II. Безолов’яні бронзи, застосовувані при швидкості ковзання Vs < 5 м/с.
Група III. М’які сірі чавуни, застосовувані при швидкості ковзання Vs < 2 м/с.
Оскільки при проектному розрахунку діаметр черв’яка і кут підйому витка
невідомі, то швидкість ковзання Vs (м/с) визначають орієнтовно за формулою [4]
Vs  4,5Ч10-4 n1 3 T2 , (1.1)
де n1 – частота обертання черв’яка, хв 1 ; T2 – крутний момент на валу колеса, Н.м.

1.3. Визначення вихідного розрахункового навантаження

та еквівалентного числа циклів напружень
Розрахунок здійснюють за методом еквівалентних циклів [9].
Використання цього методу орієнтоване на приведення змінного наванта-
ження до 2-х і більше ступенів циклограми режимів навантаження за весь
строк експлуатації черв’ячної передачі (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Циклограма навантаження черв’ячного колеса

Позначення на рисунку: t – строк служби передачі, год; N   60n2t – число
циклів навантаження за строк служби передачі, де n2 – частота обертання
колеса, хв –1 ; T – крутний момент, Н.м; q1 , q2 , ..., qn – коефіцієнти, що характе-

6
 t
ризують час дії навантаження, qi  i ; k1 , k2 , ..., kn – коефіцієнти, що харак-
t
теризують величину крутного моменту Ti на i -му ступені навантаження;
Ti
ki  , де T2 – розрахункове навантаження, Н·м, а k1  1; k2 , ..., kn  1 , kп – коефі-
T2
T
цієнт перевантаження, kп  2max  1 .
T2
За вихідне розрахункове навантаження приймають найбільше ( T2 ) із під-
ведених до передачі ( T2 і kiT2 ), для якого число циклів зміни напружень не
менше N 0  5  104 [6].
Навантаження T2 max  T2 з числом циклів зміни напружень меншим 5  104
T2max
враховується коефіцієнтом перевантаження kп  .
T2

1.3.1. Визначення еквівалентного числа циклів напружень

при розрахунку на контактну втому
Розрахунок виконується тільки для черв’ячних коліс, виготовлених із
олов’яних бронз (табл. 1.2, I група матеріалів), для яких границя міцності
σ M  300 МПа.
У випадку виготовлення коліс із бронзи або чавуну (табл. 1.2, II і III групи
матеріалів) з границею міцності σ M  300 МПа небезпечним стає не контактне
викришування, а заїдання. Тому допустимі напруження назначають залежно
від швидкості ковзання без урахування числа циклів напружень.
Еквівалентне число циклів напружень для олов’яних бронз розраховується
відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 21354–87 за формулою
N HE  μ HN HO , (1.2)
деμн – коефіцієнт, що враховує характер циклограми навантаження; N HO –
базове число циклів зміни напружень, що відповідає границі витривалості на
контактну міцність. Для олов’яних бронз N HO  107 .
При N   N HO коефіцієнт μ H визначають за формулою
4
in
 T  Ni
μ H    2i  , (1.3)
i 1  T2  N HO

де in – повне число ступенів навантаження в циклограмі.

ti T
З урахуванням того, що Ni  60n2ti , qi  і k i  i , а частота обертання ко-
t T2
леса n2 в завданнях на курсовий проект задається постійною, формула (1.3)
може бути записана у більш зручному для обчислення вигляді:
7
 60n2t in
μH  
N HO i 1
qi ki 4 , або для триступінчастої циклограми (рис. 1.1):

60n2t
μH  (q1  q2 k24  q3 k34 ), (1.4)
N HO
де n2 – частота обертання черв’ячного колеса, хв –1 ; t – строк служби переда-
чі, год.
При N   N HO враховують тільки навантаження, які створюють пошко-
джуючі напруження σ H  σ HG  α HG [σ]HO (рекомендується приймати α HG  0,67 ),
тобто перші ik ступенів циклограми.
Визначають послідовно суми μ H 1 , μ H 2 i μ HK доти, доки не буде виконано
одну із двох умов:
Tk
 α HG 4 μ HK , (1.5)
T2
де α HG  0,67.
У цьому випадку коефіцієнт μ H визначають за формулою
4
 T 
μH   k  , (1.6)
 α HGT2 
де α HG  0,67 , або при виконанні умови :
Tk 1
 α HG 4 μ HK , (1.7)
T2
де α HG  0,67 за формулою μ H  μ HK , і подальші розрахунки припиняють.
Для визначення сум μ H 1 , μ H 2 , μ H 3 по циклограмі на рис. 1.1. рекомендують-
ся формули:
60n2t 
μH1  q1 ; 
N HO 
60n2t 
μH 2  (q1  q2 k2 );
4
 (1.8)
N HO 
60n2t 
μH 3  (q1  q2 k24  q3 k34 ).
N HO 
Тоді у разі виконання умови
Tk
 0,67 4 μ HK (1.9)
T2
для k -го ступеня коефіцієнт μ H визначають за формулою

8
 4
 T 
μH   K  , (1.10)
 0,67T2 
або при виконанні умови
TK 1
 0,67 4 μ HK (1.11)
T2
за формулою μ H  μ HK . Одержану величину μ H підставляють у формулу (1.2) і
визначають N HE .
1.3.2. Визначення еквівалентного числа циклів напруження
при розрахунку на втому при згині
Розрахунок виконується за формулою
N FE  μ F N FO , (1.12)
де μ F – коефіцієнт, що враховує характер циклограми навантаження; N FO –
базове число циклів зміни напружень, що відповідає границі витривалості на
згин. Для бронз і чавунів N FO  10 6 .
У загальному випадку при визначенні коефіцієнта μ F розраховують послідов-
но суми μ F 1 , μ F 2 , ..., μ FK при змінному верхньому індексі підсумовування k :
9
k
 T  Ni
μ FK    2i  (1.13)
i 1  T2  N FO

доти, доки не буде виконано одну із двох умов:

TK
 α FG 9 μ FK ,
T2
де α FG  0,55 .
У цьому випадку коефіцієнт μ F визначають за формулою
9
 T 
μF   K  ,
 α FGT2 
де α FG  0,55 , або при виконанні умови
TK 1
 α FG 9 μ FK ,
T2
де α FG  0,55 , за формулою μ F  μ FK , і подальші розрахунки припиняють.
Для визначення сум μ F 1 , μ F 2 i μ F 3 за циклограмою (рис. 1.1) рекомендуються
формули:

9
 60n2t 
μ F1  q1 ; 
N FO 
60n2t 
μF 2  (q1  q2 k29 );  (1.14)
N FO 
60n2t 
μF3  (q1  q2 k29  q3 k39 ).
N FO 
Тоді у разі виконання умови
TK
 0,55 9 μ FK (1.15)
T2
для k -го ступеня циклограми коефіцієнт μ F визначають за формулою
9
 T 
μF   K  , (1.16)
 0,55T2 
або при виконанні умови
TK 1
 0,55 9 μ FK (1.17)
T2
за формулою
μ F  μ FK . (1.18)
Одержану величину μ F підставляють у формулу (1.12) і визначають N FE .

1.4. Визначення допустимих напружень

ГОСТ 21354–87 рекомендує такі розрахунки зубців передач:
1) на контактну витривалість з метою попередження втомного викришу-
вання і заїдання активних поверхонь зубців;
2) на контактну міцність при дії максимального навантаження для попе-
редження залишкової деформації або крихкого руйнування поверхневого
шару;
3) на витривалість при згині для попередження втомного злому зубців;
4) на міцність при згині максимальним навантаженням для захисту зубців
від залишкової деформації або крихкого згину.
Формули для визначення допустимих контактних напружень σ HO для ба-
зи випробувань N HO  10 7 і напружень згину  σ FO для бази випробування
N FO  10 6 наведено в табл. 1.3 залежно від матеріалу коліс, твердості черв’яка
і швидкості ковзання.

10
 Таблиця 1.3. Допустимі напруження для черв’ячного колеса
Черв’як за-
Черв’як гартований
Нереверсивна Реверсивна
Група поліпшений при нагріві
передача передача σH max
,  σ F
max
,
матеріалів (≤350 НВ) СВЧ
МПа МПа
(≥45 HRC)
σ HO , МПа σ FO , МПа
I CV  0,75σ M CV  0,9σ M 4σ Π
0,08σ M + 0,25σ Π 0,16σ M 0,8σ Π
II 250–25VS 300–25VS 2σ Π
III 175–35VS 200–35VS 0,12σ M З 0,075σ M З 1,65σ M З 0,75σ M З

Примітка:
1. CV – коефіцієнт, що враховує спрацювання зубців.
CV 1 2 3 4 5 6 7 8
VS 1,33 1,21 1,11 1,02 0,95 0,88 0,83 0,8

2. σ M – границя міцності (рос. предел прочности σ B ); σ Π – границя плинності (рос. предел

текучести σ T ). Значення величин σ M і σ Π наведено в табл. 1.2.

1.4.1. Визначення допустимих контактних напружень

Для олов’яних бронз (група I) допустимі напруження (МПа) знаходяться
залежно від границі міцності матеріалу, а для безолов’яних бронз і чавунів –
залежно від швидкості ковзання. У загальному виді розрахункова формула
має вигляд
σ H  σ HO  K HL , (1.19)
де  σ HO – допустиме контактне напруження для бази випробувань, N HO  107
(див. табл. 1.3); K HL – коефіцієнт довговічності.
Для безолов’яних бронз і чавунів K HL =1.
Для олов’яних бронз (група I) коефіцієнт довговічності визначають за фор-
мулою
107
K HL  8 , (1.20)
N HE
де N HE – еквівалентне число циклів навантаження зубців черв’ячного колеса
за строк служби передачі. При постійному навантажені N HE  N Σ  60n2t .
При змінних режимах навантаження еквівалентне число циклів наванта-
ження N HE визначається за формулою (1.2) (див. п. 1.3.1).

11
 Якщо виявиться, що N HE  25 107 циклів, то приймають N HE  25 107 . Одер-
жані значення K HL приймають за розрахункові, якщо вони лежать у межах
0,67  K HL  1,15 . У тому випадку, якщо одержані за формулою (1.20) значення
K HL  0,67 , або K HL  1,15 , за розрахункове приймають відповідно K HL  0,67 або
K HL  1,15.

1.4.2. Визначення допустимих граничних контактних напружень

Допустимі граничні контактні напруження  σ H max визначають за табл. 1.3
залежно від групи матеріалів черв’ячного колеса.
1.4.3. Визначення допустимих напружень на згин
Допустиме напруження на згин для черв’ячних передач визначається за
формулою
σ F  σ FO  K FL , (1.21)
де  σ FO – допустиме напруження на згин для бази випробувань, що дорівнює
106 (див. табл. 1.3); K FL – коефіцієнт довговічності при розрахунку на згин, ви-
значають за формулою
106
K FL  9 , (1.22)
N FE
де N FE – еквівалентне число циклів навантаження зубців черв’ячного колеса
за строк служби передачі, обчислюють за формулою (1.12). При постійному
режимі навантаження N FE  N Σ  60n2t .
При змінних режимах навантаження еквівалентне число циклів наванта-
ження N FE визначається за формулою (1.12) (див. п. 1.3.2).
Якщо виявиться, що N FE  25 107 циклів, то приймають N FE  25 107 . Одер-
жані значення K FL приймають за розрахункові, якщо вони лежать у межах
0,55  K FL  1,5 . У тому випадку, якщо одержані за формулою (1.21) значення а
K FL  0,55 , або K FL  1,5 , за розрахункове приймають відповідно K FL  0,55 або
K FL  1,5 [8].

1.4.4. Визначення допустимих граничних напружень на згин

Граничні допустимі напруження на згин  σ Fmax визначають за табл. 1.3 за-
лежно від групи матеріалів черв’ячного колеса.

12
 2. Розрахунок черв’ячної передачі
Вихідні дані.
З метою спрощення перевірки розрахунково-графічної роботи 2 необхідно:
1. Привести кінематичну схему приводу і вихідні дані для проектування від-
повідно до технічного завдання на курсовий проект, як показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Кінематична схема механічного приводу з черв’ячним редуктором:

а – схема приводу: 1 – електричний двигун; 2 – пасова передача; 3 – черв’ячний редуктор;
б – циклограма навантаження редуктора
2. Виписати дані РГР 1:
а) крутний момент на черв’ячному колесі T2 , Н.м, з повторним визначен-
ням його величини за формулою
P2
T2  9550 , (2.1)
n2
де P2 – потужність на вихідному валу редуктора, кВт; n2 – частота обертання
черв’ячного колеса, хв –1 ;
б) передатне число черв’ячної передачі редуктора.
Розрахунковим елементом зачеплення завжди є зубці черв’ячного колеса,
оскільки їх поверхнева й об’ємна міцність менша в порівнянні зі сталевими
витками черв’яка.
Зубці черв’ячних коліс розраховують так само, як і зубці зубчастих коліс –
на контактну витривалість і на витривалість на згин.
Розрахунок здійснюється в такій послідовності:
1. За п. 1.2 вибирають матеріали черв’яка і черв’ячного колеса.
2. Визначають еквівалентні числа циклів напружень N HE i N FE (див. п. 1.3).
3. За п. 1.4 визначають допустимі напруження на контактну міцність і на згин.
4. Виконують спрощену схему черв’ячної передачі, яку показано на рис. 2.2.
13
 Рис. 2.2. Схема черв’ячної передачі

2.1. Проектний розрахунок

1. Визначаємо попередньо мінімальну міжосьову відстань черв’ячної пе-
редачі за формулою
 T2  K Hβ  q
2
Z
aW  K a  2  1  3 , (2.2)
 q  ( Z 2   σ  ) 2
H

де K a – допоміжний коефіцієнт, що враховує параметри передачі, які попе-

редньо можуть бути вибрані цілком однозначно Z M  , і параметри, які не
можуть бути завчасно і точно визначені ( Z ε , Z H , K HV ), а тому прийнято їх се-
редні величини. Для усереднених значень розрахункових коефіцієнтів бе-
1
руть: K a  310 МПа 3 – для поєднання матеріалів черв’яка та колеса сталь-
1
бронза; K a  315 МПа 3 – для поєднання матеріалів сталь-чавун; T2 – крутний
момент на колесі черв’ячної передачі, Н.м;  σ  H – попереднє значення допу-
стимого напруження, визначене в п. 1.4; q– коефіцієнт діаметра черв’яка;
Z 2 – число зубців черв’ячного колеса.
Величини q і Z 2 при проектному розрахунку черв’ячної передачі невідомі,
а тому задають їх відношення q Z 2 . При цьому враховується, що нерівномі-
рність розподілу навантаження в зачепленні суттєво залежить від прогину
черв’яка. У свою чергу, цей прогин залежить від діаметра черв’яка і відстані
між опорами. Діаметр черв’яка пропорціональний q, а відстань між опорами
пропорціональна діаметру черв’ячного колеса або числу його зубців Z 2 . То-
му при великих Z2 слід приймати більший q.
Однак при збільшенні q зменшується кут нахилу витків черв’яка γ і ККД, а
також збільшуються габарити передачі. Для силових передач приймають
q Z 2 = 0,22...0,44.
Тому для визначення відношення q Z 2 слід виконати такий розрахунок:

14
 Залежно від попереднього значення передатного числа u черв’ячної пере-
дачі вибираємо число витків черв’яка Z1 (табл. 2.1).
Таблиця 2.1. Число витків черв’яка і ККД. передачі
Передатне число u Число витків черв’яка Z1 ККД
Більше 8 до 14 4 0,82–0,92
 14 до 30 2 0,75–0,82
 30 1 0,70–0,75
У силових черв’ячних передачах рекомендують 28  Z 2  80. Мінімальне
число зубців Z 2min  28 обмежується умовою непідрізання, а максимальне чи-
сло зубців Z 2max  80 – за обмеженням габаритних розмірів передачі та забез-
печенням міцності зубців на згин.
Число витків черв’яка Z1  1; 2; 3; 4 потрібно брати по можливості більшим
(підвищується ККД передачі), але так, щоб при заданому u число зубців ко-
леса було у рекомендованих межах і виконувалась умова q Z = (0,22 – 0,44).
2

Тоді, прийнявши за табл. 2.1 число витків черв’яка, визначаємо попереднє

значення числа зубців колеса:
Z 2  Z1u , (2.3)
при цьому 28  Z 2  80.
Попереднє значення коефіцієнта діаметра черв’яка визначаємо з умови
q  (0,22 ... 0,44)Z 2 (2.4)
і округляємо до стандартної величини за рядом стандартних значень:
q 1-й ряд  6,3; 8; 10; 12,5; 16; 20; 25
2-й ряд  7,1; 9; 11,2; 14; 18; 22,4
При виборі q віддають перевагу 1-му ряду. У випадку виконання умови
(2.4) для попереднього розрахунку рекомендують приймати q  10.
K Hβ – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження по ширині вінця
черв’ячного колеса, визначають за формулою:
2
Z 
K Hβ  1   2  (1  m p ), (2.5)
Θ
де  – коефіцієнт деформації черв’яка, вибирають залежно від q i Z1 (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Коефіцієнт деформації черв’яка 
Значення коефіцієнта  при q
Z1
7,1 8 9 10 11,2 12,5 14 16 18 20 22,4 25
1 57 72 89 108 129 147 179 194 225 256 292 333
2 45 57 71 86 105 117 149 163 190 216 248 288
3 41 51 61 76 91 103 131 144 167 190 217 247
4 38 47 58 70 84 94 120 131 152 173 199 226

15
 m p – відношення середнього крутного момента на колесі до максимального
розрахункового момента T2 :
k
T2i N i
mp   , (2.6)
T N
i 1 2 
де T2i і N i – крутний момент на колесі і число циклів навантаження зубців
колеса на i -ступені (див. циклограму навантаження); N  – сумарне число
циклів навантаження зубців колеса при постійному навантаженні:
N Σ  N HE  N FE  60n2t ,
де n2 – частота обертання колеса, хв 1 ; t – строк служби передачі, год.
Після підстановки значень T2i , N i , T2 і N  для заданої триступінчастої цик-
лограми навантаження черв’ячного колеса (див. рис. 2.1, б) при постійній
частоті обертання колеса n2 і коефіцієнтах q1 , q2 , q3 і k1  1, i k2 , i k3 . одержу-
ють спрощену формулу для визначення коефіцієнта m p :
m p  q1  k2 q2  k3q3 . (2.7)
2. Визначаємо модуль черв’ячної передачі:
2aw
m  , мм. (2.8)
Z2  q
З метою зменшення номенклатури черв’ячних фрез для нарізування зубців
черв’ячних коліс ГОСТ 2144–76 регламентує для використання в редукторах
визначені комбінації параметрів m, q i Z1 (табл. 2.3).
Таблиця 2.3. Модулі m і коефіцієнти діаметра черв’яка q (ГОСТ 2144–76)
m q m q m q
8; 10; 6,3; 8; 8;10;
10; 12,5;
1,6 3,15 12,5; 16; 10; 12,5; 14;
16; 20
20 12,5 16; 20
8;
8; 10;
2 8; 15,5; 16 4 10; 12,5; 16
12,5; 16
16; 20
8; 10; 8; 10;
2,5 12,5; 5 12,5; 16; 20 8; 10
16; 20 20
Примітка. Наведеним комбінаціям m і q відповідають значення Z1  1, 2 i 4.
3. За прийнятими значеннями m і q уточнюємо міжосьову відстань, мм:
m( Z 2  q )
aw  . (2.9)
2
Одержану величину aw округляємо до найближчої стандартної або неста-
ндартної величини aw за табл. 2.4 або 2.5.

16
 Таблиця 2.4. Стандартні міжосьові відстані aw (ГОСТ 2144–76)
1-й ряд 40; 50; 63; 80; 100; 125; 160; 200; 250; 315...
2-й ряд 140; 180; 225; 280; 355; 450
Таблиця 2.5. Міжосьові відстані aw для нестандартних редукторів
80; 85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125;
Ряд Ra 40
130, далі через 10 до 260 і через 20 до 420
Для того щоб вписатися в прийняту величину міжосьової відстані, слід
змінити число зубців Z 2 у межах 1...2, щоб не перевищити відхилення пере-
датного числа u . Для цього після зміни числа зубців Z 2 слід перевірити фа-
ктичне передатне число uф і перевірити його відхилення від заданого u :
Z2 (uф  u )
uф  ; u  100 %   u   4 %. (2.10)
Z1 u
Якщо не вдається «вписатися» в задану міжосьову відстань aw , черв’ячну
передачу виконують зі зміщенням черв’яка, який визначається коефіцієнтом
зміщення x .
Методика розрахунку черв’ячної передачі зі зміщенням черв’яка викладе-
на в п. 2.1.1.
4. Визначаємо ділильний кут підйому гвинтової лінії витка черв’яка:
Z1
γ  arctg . (2.11)
q
5. Визначаємо ділильний діаметр черв’яка:
d1  dW  mq . 1
(2.12)
6. Визначаємо діаметр вершин витків черв’яка:
d a1  d1  2m. (2.13)
7. Визначаємо ділильний діаметр колеса:
d 2  dW2  mZ 2 . (2.14)
8. Визначаємо ширину вінця черв’ячного колеса:
b2  0,75d a1 при Z1  3;
 (2.15)
b2  0,67d a1 при Z1  4.

Величину b2 округляють за рядом нормальних лінійних розмірів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Ряд нормальних лінійних розмірів
10; 10,5; 11; 11,5; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 24; 25; 26; 28; 30;
32; 34; 36; 38; 40; 42; 45; 48; 50; 53; 56; 60; 63; 67; 71; 75; 80; 85; 90; 95
Примітка. Ряд може бути подовжений множенням або діленням основного блока на 10.

17
 9. Визначаємо швидкість ковзання витків черв’яка по зубцях колеса,
м/с:
πdW1 n1
VS  , (2.16)
60 1000  cosγ
де n1 – частота обертання черв’яка, м/с:
n1  n2u , (2.17)
де n2 – частота обертання колеса хв 1 ; u – уточнене значення передатного чи-
сла черв’ячної передачі.
10. Залежно від величини швидкості ковзання назначаємо ступінь точнос-
ті черв’ячної передачі (табл. 2.7).
Таблиця 2.7. Вимоги до черв’ячних передач деяких ступенів точності
Сту- Швидкість
пінь ковзання Умови виготовлення Застосування
точнос- VS , м/с
ті
Передачі з високими
Черв’як загартований, витки шлі- швидкостями та низь-
7  10 фовані. Колесо нарізають шліфо- ким рівнем шуму. Під-
ваною фрезою вищені вимоги до габа-
ритних розмірів
Передачі з середніми
Допускається черв’як із твердістю
швидкостями. Габаритні
8 5 H < 350HB , нешліфований. Коле-
розміри не обмежують-
со нарізають шліфованою фрезою
ся
Передачі з малими
Черв’як із твердістю H < 350HB . швидкостями, які пра-
9 2 Колесо нарізають довільним мето- цюють періодично. Пе-
дом редачі з ручним приво-
дом
11. За формулами табл. 1.3 уточнюємо допустиме напруження σ HO .
2.1.1. Особливості проектного розрахунку черв’ячних передач
зі зміщенням черв’яка (коригованих)
Коригування виконують в основному з метою вписування в стандартну
або задану міжосьову відстань.
Черв’як коригованих передач такий же, як і некоригованих, за винятком
довжини нарізуваної частини. Крім того, міняється один розрахунковий па-
раметр, що не проставляється на кресленні – діаметр початкового кола d w і 1

зв’язаний з ним початковий кут підйому гвинтової лінії γ w . Шляхом коригу-

вання вдається змінювати числа зубців колеса при однаковій міжосьовій від-
стані в межах до 2 одиниць.
18
 Проектний розрахунок, викладений у п. 2.1. після визначення найближчої
стандартної або нестандартної величини міжосьової відстані aw (позиція 3)
продовжують у такій послідовності:
4. Визначаємо коефіцієнт зміщення черв’яка
aw
x  0,5(q  Z 2 ). (2.18)
m
Причому повинна виконуватись умова –1≤ x ≤+1. З умови непідрізання і
незагострення зубців значення x на практиці допускають у границях 0,7
(рідше 1 ) [4].
Якщо при розрахунку ця умова не виконується, то слід змінювати значен-
ня q і Z 2 . При цьому Z 2 рекомендується змінювати в межах 1...2 зубців, щоб
не перевищити допустиме відхилення передатного числа u, а значення q
приймають у межах, передбачених формулою (2.4).
5. За формулою (2.11) визначаємо ділильний кут підйому гвинтової лінії
черв’яка.
6. Визначаємо початковий кут підйому гвинтової лінії витка черв’яка:
Z1
γW  arctg . (2.19)
q  2x
7. Визначаємо ділильний діаметр черв’яка:
d1  mq . (2.20)
8. Визначаємо діаметр вершин витків черв’яка:
d a1  d1  2m. (2.21)
9. Визначаємо початковий діаметр черв’яка:
dW  m(q  2 x) .
1
(2.22)
10. Визначаємо ділильний діаметр колеса:
d 2  mZ 2 . (2.23)
11. Визначаємо середній діаметр вершин зубців колеса:
d a  d 2  2m(1  x) .
2
(2.24)
12. За формулами (2.15) визначаємо ширину вінця черв’ячного колеса,
округливши її до найближчої стандартної величини за табл. 2.6.
13. Визначаємо швидкість ковзання витків черв’яка по зубцях колеса, м/с:
πdW1 n1
VS  , (2.25)
60 1000  cosγW
де n1 – частота обертання черв’яка, хв 1 :
n1  n2u,

19
де n2 – частота обертання колеса, хв 1 ; u – уточнене значення передатного
числа черв’ячної передачі.
14. Залежно від величини швидкості ковзання назначаємо ступінь точнос-
ті черв’ячної передачі (див. табл. 2.7).
15. За формулами табл. 1.3 уточнюємо допустиме напруження  σ HO .

2.2. Перевірні розрахунки

2.2.1. Перевірний розрахунок на контактну витривалість
некоригованої черв’ячної передачі ( x = 0 )
Розрахунок виконують за формулою
2T2
σ H  Z M  Z H  Zε K Hβ K HV   σ H (2.26)
d 22b2
у такій послідовності:
1. Виписують одержані в проектному розрахунку (п. 2.1) дані:
T2 – номінальний крутний момент на колесі, Н.мм;
d 2 – ділильний діаметр колеса, мм;
b2 – ширину вінця черв’ячного колеса, мм.
2. Визначають коефіцієнт Z M , що враховує механічні властивості матері-
алів. Для поєднання матеріалів черв’яка і колеса: E1  2,1105 МПа – сталь;
E2  0,9 105 МПа – бронза, чавун і коефіцієнтів Пуассона μ1 = 0,3 – для сталі і
μ1 = 0,28 – для бронзи і чавуну відповідно до формули (табл. 6, п. 1)
1
ГОСТ 21354–87 Z M  150 МПа . 2

3. Визначають коефіцієнт Z H , що враховує форму спряжених поверхонь

зубців і витків черв’яка в полюсі зачеплення:
1 2cosγ b
ZH  , (2.27)
cosαt tgα t
де αt – ділильний кут профілю зуба в торцевому перерізі:
tgα n
α t  arctg , (2.28)
cosγ
де α n – кут профілю в нормальному перерізі, згідно з ГОСТ 19036–73 α n  20o;
γ – кут підйому гвинтової лінії черв’яка, визначений за формулою (2.8);
γ b – основний кут нахилу на основному діаметрі:
γ b  arcsin (sinγЧcos20o ). (2.29)
4. Визначають коефіцієнт Z ε , що враховує сумарну довжину контактних
ліній:

20
 1
Zε  , (2.30)
εα
де приблизно, при α n  20o і x  0 [4],

εα 
 0,03Z 22  Z 2  1  0,17Z 2  2,9 . (2.31)
2,95
5. За уточненою величиною коефіцієнта діаметра черв’яка уточнюють за
формулою (2.5) коефіцієнт K Hβ  K Fβ  Kβ .
6. За табл. 2.8 залежно від ступеня точності передачі і швидкості ковзання
VS визначають коефіцієнт K HV  K FV  KV , що враховує динамічне наванта-
ження.
Таблиця 2.8. Значення коефіцієнтів KV динамічного навантаження
для черв’ячної передачі
Ступінь Коефіцієнт KV при швидкості VS , м/с
точності  1,5 1,5–3,0 3–7,5 7,5–12
передачі
7 1,0 1,0 1,1 1,2
8 1,15 1,25 1,4 –
9 1,25 – – –
7. За уточненою швидкістю ковзання VS уточнюють для матеріалів II і III
групи допустиме контактне напруження σ H .
У решті випадків для матеріалів I групи допустиме напруження  σ H за-
лишається без зміни.
8. Одержані вище величини коефіцієнтів і параметрів передачі підставля-
ють у формулу (2.26) і виконують розрахунок. При цьому повинна викону-
ватись умова міцності:
σ H   σ H .
9. Результати розрахунків оцінюють у відсотках перевантаження або не-
довантаження за формулою
 σ H  σ H
Δ 100 %   Δ  . (2.32)
 σ H
У випадку недовантаження (σ H   σ H )  Δ   10 %, а при перевантаженні
(σ H   σ H )  Δ   5 %.
Примітка. Студенти спеціальностей, які не займаються точною обробкою деталей машин,
пов’язаною з виготовленням зубчастих та черв’ячних передач, можуть за вказівкою виклада-
ча скористуватись для перевірного розрахунку черв’ячних передач спрощеною формулою:
2T2
σH  KH K Hβ K HV   σ H , (2.33)
d 22b2
де T2 виражено в Н.мм, d 2 i b2 – у мм.
21
 1
Коефіцієнт K H  Z M Z H Z ε  275 МПа 3 одержаний при середніх числових величинах коефіці-
1
єнтів Z M Z H Z . Для бронзових і чавунних коліс Z M  150 МПа 2 . Коефіцієнт Z H  2,46 при
α = 20o ; γ = 10o ; x  0. Коефіцієнти Z ε  0,75 при середньому значенні ε α  1,8.

2.2.2. Особливості перевірного розрахунку коригованих

черв’ячних передач
Особливості розрахунку такі:
1. Коефіцієнт Z H , що враховує форму спряжених поверхонь зубців і витків
черв’яка, визначається за формулою:
1 2cosγ b
ZH  , (2.34)
cosαt tgαtw
де αt – кут профілю зуба в торцевому перерізі:
tg20o
αt  arctg , (2.35)
cosγ
де γ – ділильний кут підйому гвинтової лінії черв’яка, визначений за форму-
лою (2.11).
γ b – основний кут нахилу зубців на основному циліндрі:
γ b  arcsin(sinγ  cos20o ). (2.36)
αtw – кут зачеплення:
a
αtw  arccos( cosα t ) , (2.37)
aw
де a – ділильна міжосьова відстань; aw – міжосьова відстань.
2. Коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній, визнача-
ється за формулою (2.30):
1
Zε  ,
εα
де коефіцієнт перекриття
2m 1  x 
d a22  d 22 cos 2 α t  d 2sinα t 
sinαt
εα  , (2.38)
2πm  cosαt
де d 2 – ділильний діаметр колеса, мм, визначений за формулою d 2  mZ 2 ; d a – 2

середній діаметр вершин зубців колеса, мм, визначений за формулою (2.24):

d a  d 2  2m(1  x),
2
(2.39)
де m – модуль зачеплення, мм; x – коефіцієнт зміщення черв’яка, визначений
за формулою (2.18).

22
 3. Величина коефіцієнта, що враховує механічні властивості матеріалів,
1
залишається без зміни: Z M = 150 МПа . 2

Подальші розрахунки проводяться аналогічно, як у п. 2.2.1.

2.2.3. Перевірний розрахунок на контактну міцність
при дії максимального навантаження
Розрахунок здійснюється за формулою
σ Hmax  σ H K п   σ Hmax , (2.40)
де σ H – діюче напруження при розрахунку на контактну витривалість (див.
формулу (2.26)).
2.2.4. Перевірний розрахунок на витривалість при згині
Розрахунок виконують за формулою
Ft2 K Fβ K FV
σ F  0,7YF   σ F (2.41)
b2 mcosγ
у такій послідовності:
1. Виписують одержані в проектному розрахунку (п. 2.1) дані: T2 – номіналь-
ний крутний момент на черв’ячному колесі, Н·мм; прийняту ширину колеса b2 ,
мм; модуль m , мм; число зубців колеса Z 2 ; ділильний кут підйому γ ; допус-
тимі напруження  σ F і  σ Fmax .
2. Визначають колову силу Ft на ділильному циліндрі колеса, Н:
2

2T2
Ft2  . (2.42)
mZ 2
3. Виписують уточнені значення коефіцієнтів K Fβ  K Hβ і K FV  K HV (п. 2.2,
позиції 5 і 6).
4. Визначають еквівалентне число зубців черв’ячного колеса ZV  Z 2 3 і
2
cos γ
за табл. 2.9 – коефіцієнт форми зубців YF .
Таблиця 2.9. Коефіцієнти YF форми зубців черв’ячного колеса
ZV YF ZV YF ZV YF
28 1,80 37 1,01 60 1,40
30 1,76 40 1,55 80 1,34
32 1,71 45 1,48 100 1,30
35 1,64 50 1,45 150 1,27
2.2.5. Перевірний розрахунок міцності зубців
при згині максимальним навантаженням
Розрахунок здійснюється за формулою
σ Fmax  σ F K п   σ Fmax , (2.43)
де σ F – діюче напруження згину при розрахунку на згин (див. формулу (2.41)).

23
 2.3. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
Розрахунок полягає у визначенні ККД черв’ячної передачі з метою побіч-
ної оцінки працездатності передачі на відсутність заїдання, яке в більшості
випадків виникає від нагріву мастила до температур, при яких воно втрачає
здатність створювати на поверхнях тертя захисні граничні адсорбційні шари.
Допустиме значення температури мастила tM  залежить від сорту мастила,
його здатності зберігати мастильні властивості при підвищенні температури.
Для звичайних редукторних мастил допускають t  60...70 oC (найбільша те-
M

мпература 85...90  С). Авіаційні мастила допускають tм  100...120 oC.

Послідовність розрахунку:
1. Визначають ККД зачеплення черв’ячної передачі (черв’як ведучий):
tgγ w
η1  , (2.44)
tg  γ w   
де γ w – початковий кут підйому витків черв’яка. Для некоригованих черв’ячних
передач γ w  γ (формула (2.11)), для коригованих – (формула (2.19)).
 – зведений кут тертя, що приймається за табл. 2.10 залежно від швидкості
ковзання VS і матеріалу черв’ячного колеса.
Таблиця 2.10. Зведені коефіцієнти тертя f i у зачепленні черв’ячної передачі
VS , м/с f 
0,01 0,1–0,12 5,66  –6,833 
0,10 0,080–0,090 4,574  –5,143 
0,25 0,065–0,075 3,179  –4,289 
0,50 0,055–0,065 3,148  –3,719 
1,0 0,045–0,055 2,577  –3,148 
1,5 0,040–0,050 2,291  –2,862 
2,0 0,035–0,045 2,005  –2,577 
2,5 0,030–0,040 1,718  –2,291 
3,0 0,028–0,035 1,604  –2,005 
4,0 0,023–0,030 1,318  –1,718 
7,0 0,018–0,026 1,031  –1,489 
10,0 0,016–0,024 0,916  –1,333 
15,0 0,014–0,020 0,833  –1,166 
Примітка Менші значення – для матеріалів групи I, більші – для групи II і III за табл. 1.2.
Втрати потужності у підшипниках і на перемішування мастила в корпусі
передачі здебільшого оцінюються η2 η3  0,95...0,96 , де η2 , η3 – ККД, що відоб-

24
ражають втрати потужності у підшипниках та на перемішування мастила у
корпусі передачі відповідно. Тому загальний ККД редуктора визначають за
формулою
η  (0,95...0,96)η1. (2.45)

2. Визначають температуру мастила в редукторі без системи штучного

охолодження:
1000(1  η)P1
tм   t c   tм  , (2.46)
KT A(1 + ψ)

де P1  P2 η – потужність на черв’яку, кВт; η – ККД черв’ячної передачі;

KT  8...17,5 Вт (м 2 o С ) – коефіцієнт теплопередачі корпусу (більші значення
приймають при добрій циркуляції повітря); tм i tc – відповідно температура
мастила і навколишнього середовища, o C ; в помірному кліматі tc  20 o C; A –
площа вільної поверхні охолодження корпусу, яка враховує 70 % площі по-
верхонь ребер і бобишок, м 2 ; ψ – коефіцієнт, що враховує тепловідведення в
раму або плиту (дорівнює 0,3 при приляганні по більшій поверхні).
На стадії проектного розрахунку площу вільної поверхні A , м 2 , можна ви-
значити в першому приближенні за залежністю
w ,
A  20  a1,7 (2.47)
де aw – міжосьова відстань передачі, м.
Якщо в редукторі без вентилятора tм  tм  , передбачають охолодження ко-
рпусу, що обдувається вентилятором, установленим на валу черв’яка і по-
вторно визначають температуру мастила за формулою:
1000 1–η  P1
tм   tc  t м , (2.48)
 0,6+ψ  KT  0,4KTB  A

де KTB – коефіцієнт теплопередачі частини поверхні корпусу, що обдувається

вентилятором (табл. 2.11).

25
 Таблиця 2.11. Значення коефіцієнта теплопередачі КТВ
при обдуві редуктора вентилятором
Частота обертан-
140 280
ня вентилятора, 700 950
хв 1
0 0
Коефіцієнт теп-
лопередачі 24 29 35 50
2 
KTB , Вт (м  С)

Якщо охолодження вентилятором недостатньо ефективне, то слід застосо-

вувати водяне охолодження або збільшити розміри редуктора.

2.4. Визначення геометричних розмірів черв’яка

і черв’ячного колеса
Основні геометричні розміри черв’яка і черв’ячного колеса наведено на
рис. 2.3, формули для їх розрахунків подано у табл. 2.12 і 2.13.

Рис. 2.3. Геометричні параметри черв’ячної передачі

26
 Таблиця 2.12. Геометричні розміри черв’яка
Ділильний діаметр d1  qm ;
Початковий діаметр d w1  q  2 x m
Ділильний кут підйому гвинтової Z1
γ  arctg
лінії витка q
Початковий кут підйому гвинтової Zm
γ w  arctg 1
лінії витка d w1
Діаметр вершин витків d a1  d1  2m
Діаметр западин витків d f1  d1  2,4m
Розрахункові формули для визначення b1
Довжина нарізуваної частини x
черв’яка Z1  1 : 2 Z1  4
Примітка. При проміжних значеннях x –1,0 b1  10,5  Z1  m b1  10,5  Z1  m
величину b1 визначають за тією з формул
–0,5 b1   8  0,06Z2  m b1   9,5  0,09Z 2  m
двох найближчих табличних значень x , яка
дає більше значення b1 . 0 b1  11 0,06Z2  m b1  12,5  0,09Z2  m
Для шліфованих та фрезерованих черв’яків +0,5 b1  11  0,1Z 2  m b1  12,5  0,1Z 2  m
табличне значення b1 збільшують
+1,0 b1  12  0,1Z2  m b1  13  0,1Z 2  m
на 25 мм при m  10 мм,
Для попередження динамічної незрівноваженості
на 35–40 мм при m  10...16 ,
черв’яка необхідно, щоб у довжині b1 вкладувалось ціле
на 50 мм при m  16 мм.
число кроків p  πm

Таблиця 2.13. Геометричні розміри черв’ячного колеса

Ділильний діаметр d 2  mZ 2
Діаметр вершин зубців колеса d a2  d 2  2m 1  x 
Діаметр западин зубців колеса d f2  d 2  2m 1,2  x 
Найбільший діаметр черв’ячного 6m
d aM 2  d a2 
колеса Z1  2
b2  0,75d a1 при Z1  1; 2
Ширина вінця черв’ячного колеса
b2  0,67d a1 при Z1  4
b2
Умовний кут обхвату 2δ δ  arcsin
d a1  0,5m
Внутрішній радіус закруглення R f  0,5d1  1,2m
Зовнішній радіус закруглення Ra  0,5d1 – m

Міжосьова відстань (для контролю) aw  0,5mq  Z 2  2 x  .

27
 2.5. Визначення конструктивних розмірів
черв’ячного колеса
Типові конструкції черв’ячних коліс наведені на рис. 2.4, основні розміри
дані у табл. 2.14.

Рис. 2.4. Конструктивні розміри і форми складених черв’ячних коліс

Таблиця 2.14. Конструктивні розміри черв’ячного колеса
№ Назва і позна-
Формула розрахунку
п/п чення параметра
1 2 3
Товщина обода Модуль 1,5 2 2,5 3 4 5 6
1 
m δ0
вінця δ0 3,5 m 3,2 m 3 m 2,8 m 2,5 m 2,4 m 2,1 m
Товщина диска C  0,3b2
2
C
Товщина обода S  1,2С
3
центра колеса S

28
 Продовження табл. 2.14.
1 2 3
Ширина бурта
4 обода центра h   0,15...0,2  b2
колеса h
Висота бурту
5 обода центра t  0,1b2
колеса t
Товщина
6  м   0,35...0,4  db
маточини δм
Довжина
7 lм  1,2...1,5  db
маточини lм
Внутрішній
діаметр обода
8 d об  d f2  2δ0 – 2S
центра колеса
d об
Діаметр отворів
9 d отв  0,25  d об   db  2δм  
d отв
Діаметр розта-
10 шування отворів d o  0,5  db  2δ м  d об 
dо
Діаметр гвинта
11 d гв   0,05...00,1 d в ; Z  4; 6
d 2b
12 Довжина гвинтів d гв  3d гв

Примітки Товщину наплавлюваного вінця приймають δ0  2,5m . Розміри С, δм – не

менше 10...15 мм для литих коліс (залежно від діаметрів). Розміри lм – не менше b2 .
Для коліс невеликих і середніх діаметрів ( d aМ 2  400 мм) найчастіше застосовують бан-
дажовані конструкції, у котрих бронзовий обід насаджується на центр за посадкою з га-
рантованим натягом (рис. 2.4, а і б).
У колесах великих діаметрів ( d aМ 2  400 мм) вінець звичайно ставлять на болтах для
отворів з-під розвертки (рис. 2.4, в). При великих зсувних навантаженнях застосовують
спеціальні розвантажувальні пристрої у вигляді втулок (рис. 2.4, г). У таких конструкціях
болти, поставлені із зазором, приймають лише навантаження, що розкривають стик.
У серійному та масовому виробництві застосовують біметалеву конструкцію (рис. 2.4,
д, е), у котрій вінець відлито у форму з попередньо встановленим у ній центром.
Краї зубців притупляють фаскою або закругленням (рис. 2.4, ж, з). Часто торці зубців
виконують у відповідності до кута обхвату (рис. 2.4, г), що зменшує можливість поломки
зуба при зміщенні місця контакту до одного з торців.
Приклади оформлення робочих креслень циліндричного черв’яка і черв’ячного колеса
наведені у дод. 3 і 4.

29
 3. Приклад розрахунку черв’ячної передачі
Вступна частина РГР 2 оформляється у відповідності з вказівками п. 2.
У відповідності з ТЗ поставлено задачу розрахувати черв’ячну передачу
редуктора механічного приводу (див. рис. 2.1, а), для якого в результаті ви-
конання РГР 1 було установлено:
1) крутний момент на валу черв’ячного колеса T2  955 Нм;
2) попереднє значення передатного числа черв’ячої передачі u  20;
3) частота обертання черв’ячного колеса n2  50 хв –1 ;
4) циклограма навантаження черв’ячного колеса згідно ТЗ представлена
на рис. 2.1, б, де: q1  0,3; q2  0,3; q4  0,4; k2  0,7; k3  0,5; K n  1,8;
5) Строк служби передачі t  10 000 год.

Розрахунок виконують у такій послідовності.

3.1. Вибір матеріалів черв’ячого колеса і черв’яка
1. За формулою (1.1) в першому приближенні визначаємо швидкість ков-
зання: Vs  4,5 105  n1 3 T2  4,5 105  n2  u 3 T2  4,5 105  50  20 3 955  4,43 м/с.
2. За табл. 1.2 для швидкості ковзання Vs  4,43 м/с вибираємо для вінця
черв’ячого колеса матеріал II групи, бронзу БрАЖ 9-4 (відливка у землю) з
такими характеристиками: границя міцності σ м  400 Мпа, границя плинності
σ п  200 Мпа.
3. За табл. 1.1 для виготовлення черв’яка беремо леговану сталь 40Х. Тер-
мообробка – гартування, твердість H1  45  55HRC, робочі поверхні витків
шліфовані.

3.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень

при розрахунку на контактну втому
У випадку виготовлення черв’ячного колеса із безолов’яних бронз з гра-
ницею міцності σ M  300 МПа згідно з п. 1.3.1 допустимі напруження назна-
чають без урахування числа циклів напружень. А тому еквівалентне число
циклів напружень у даному випадку не розраховують.

3.3. Визначення еквівалентного числа циклів напружень

при розрахунку на втому при згині
Розрахунок виконують за методикою викладеною в п. 1.3.2. При базовому
числі циклів випробувань N FO  106 визначаємо послідовно суми μ F 1 ; μ F 2 ; μ F 3
доти, доки не буде виконано одну із двох умов (формули (1.15) і (1.17)):

30
 TK
 0,55 9 μ FK
T2
або
Tk 1
 0,55 9 μ FK .
T2

За формулою (1.14) визначаємо:

60n2t 60  50 1000
μ FK  μ F 1  q1   0,3  9.
N Fo 106
Умова
Tk T2
  1  9 μ FK  0,55 9 9  0,702
T2 T2
не виконується.
Умова
Tk 1 0,7T2
  0,7  0,55 9 μ FK  0,55 9 9  0,72
T2 T2
виконується.
Тоді за формулою (1.18)
μ F  μ FK  μ F 1  9.
Еквівалентне число циклів напружень визначаємо за формулою (1.12):
N FE  μ F N FO  9 106 .

3.4. Визначення допустимих напружень

Розрахунок виконується за методикою, викладеною в п. 1.4.
3.4.1. Визначення допустимих контактних напружень
Згідно з табл. 1.3 для безолов’яної бронзи БрАЖ9-4 при твердості черв’яка
H1  45HRC  σ  H   σ HO  300  25Vs  300  25  4,43  189 МПа.

3.4.2. Визначення допустимих граничних контактних напружень

За табл. 1.3
σ Hmax  2σ Π  2  230  460 Мпа.
3.4.3. Визначення допустимих напружень на згин
Для бази випробувань N FO  106 та нереверсивного навантаження допусти-
ме напруження на згин визначається за табл. 1.2:
σ FO  0,08σ M  0,25σ Π  0,08  400  0,25  230  89,5 МПа.
31
 Коефіцієнт довговічності K FL визначаємо за формулою (1.22):
106 106
K FL  9 9  0,78 .
N FE 9 106
Враховуючи обмеження 0,55  K FL  1,5 , приймаємо K FL  0,78 . За формулою
(1.21) визначаємо допустиме напруження на згин:
σ F  σ FO K FL  89,5  0,78  69,8 МПа.
3.4.4. Визначення допустимих граничних напружень на згин
За табл. 1.3
σ F max  0,8σ Π  0,8  230  184 МПа.
3.5. Проектний розрахунок черв’ячної передачі
У проектному розрахунку визначаємо мінімальну міжосьову відстань пе-
редачі за формулою (2.2).
1
Допоміжний коефіцієнт K a  310 МПа – при сталевому черв’яку та бронзо-
3

вому вінці колеса. Число витків черв’яка вибираємо за табл. 2.1 залежно від
передатного числа u   20 . Беремо Z1  2.
Тоді попереднє значення числа зубців черв’ячного колеса (формула (2.3))
Z 2  Z1u  2  20  40. При цьому 28  Z 2  80 .
Попереднє значення коефіцієнта діаметра черв’яка q визначаємо з умови
(формула (2.4)) q   0, 22...0, 44  Z 2   0, 22...0, 44  40  8,8...17, 6 і округляємо до стан-
дартної величини. Приймаємо q  10 .
Коефіцієнт K Hβ , що враховує розподіл навантаження по ширині вінця
черв’ячного колеса, визначаємо за формулою (2.5), де коефіцієнт деформації
черв’яка Θ = 86 вибирається за табл. 2.2 залежно від величини Z1  2 ; q  10,
а відношення mP середнього крутного момента на колесі до максимального
розрахункового момента T2 визначається за формулою (2.7):
mP  q1  K 2 q2  K 3 q3  0,3  0,7  0,3  0,5  0,4  0,71 .
Тоді
2 2
Z   40 
K Hβ  1   2  1  mP   1    1  0,71  1,062.
Θ  86 
1. Визначаємо мінімальну міжосьову відстань черв’ячної передачі (фор-
мула (2.2)):
Z  T2 K Hβ q 2  40  955 1,062 10
2
aw  K a  2  1 3  310   1 3  187,5 мм.
  402 1892
2
 q  Z  σ   10 
2 H

32
 2. Визначаємо модуль черв’ячної передачі (формула (2.8)):
2aw 2 187,5
m    7,5 мм.
Z 2  q 40+10
За табл. 2.3 вибираємо m  8 мм, якому відповідає q  10 .
3. За прийнятими значеннями m і q уточнюємо міжосьову відстань (фор-
мула (2.9)):
m  Z2  q  8  40 + 10 
aw    200 мм.
2 2
Уточнене значення aw відповідає стандартній величині aw за табл. 2.4.
Враховуючи, що відхилення між розрахунковим і стандартним значенням
міжосьової відстані перевищує +5 %  Δ= 
200 – 187,5
100 % = 6,25 %  , передача
 200 
буде недовантаженою.
Тому одержану розрахункову міжосьову відстань aw округляємо за рядом
Ra 40 і приймаємо aw  190 мм.
Оскільки «вписатися» в міжосьову відстань aw  190 мм за рахунок зміни
8  39+10 
зубців не вдається (при Z 2  39 aw   196 мм; при
2
8  38+10 
Z 2  38 aw   192 мм), виконуємо черв’ячну передачу зі зміщенням
2
черв’яка (див. п. 2.1.1).
4. Визначаємо коефіцієнт зміщення черв’яка (формула (2.17)):
aw 190
x  0,5  q  Z 2    0,5 10 + 40   1,25.
m 8
Умова 1  x  1 не задовольняється.
Тоді за рекомендацією п. 2.11 зменшимо число зубців Z 2 на один зуб.
Z 2 39
Приймаємо Z 2  39 і u    19,5 (відхилення u не перевищує 4 % ) і по-
Z1 2
вторно визначаємо коефіцієнт зміщення:
190
x  0,5 10 + 39   0,75 .
8
За рекомендацією п. 2.1.1 це значення бажано зменшити, а тому змінюємо
величину q . Приймаємо q  8, m  8, Z2  40.
При цьому прийнята величина коефіцієнта діаметра черв’яка q  qmin  8,8
відрізняється від qmin на 10 % , що, враховуючи приблизний характер рекоме-
ндації за формулою (2.4), допустимо.
Уточнюємо міжосьову відстань

33
 m  Z2  q  8  40 + 8 
aw   192 мм. 
2 2
190
Тоді коефіцієнт зміщення черв’яка x   0,5  8+40   0,25.
8
Умова 1  x  1 виконується, причому x  0,7.
5. Визначаємо ділильний кут підйому гвинтової лінії черв’яка (формула
(2.11)):
Z1 2
γ  arctg  arctg  arctg0,25.
q 8
γ=14o 0210 .
6. Визначаємо початковий кут підйому гвинтової лінії витка черв’яка (фор-
мула (2.19)):
Z1 2
γ w  arctg  arctg  arctg0,2666 ;
q  2x 8  2  0,25
γ w  14o 5534.
7. Визначаємо ділильний діаметр черв’яка (формула (2.20)):
d1  mq  8  8  64 мм.
8. Визначаємо діаметр вершин витків черв’яка (формула (2.21)):
d a  d1  2m  64  2  8  80 мм.
1

9. Визначаємо початковий діаметр черв’яка (формула (2.22)):

d w  m  q  2x   8  8  2  0,25   60 мм.
1

10. Визначаємо ділильний діаметр колеса (формула (2.23)):

d 2  mZ 2  8  40  320 мм.
11. Визначаємо середній діаметр вершин зубців колеса (формула (2.24)):
d a  d 2  2m 1  x   320  2  8 1  0,25   332 мм.
2

12. За формулою (2.15) визначаємо ширину вінця черв’ячного колеса. При

Z1  3 b2  0,75d a  0,75  80  60 мм. За табл. 2.6 приймаємо b2  60 мм.
1

13. Визначаємо швидкість ковзання (формула (2.16)) при n1  n2u  50  20  1000 хв 1 :

πd w1 n1 π  60 1000 π
Vs     3,25 м/с.
60 1000  cosγ w 60 1000  cos14 55 0,966
o

14. За рекомендацією табл. 2.7 приймаємо ступінь точності передачі nст  8 .

15. Уточнюємо допустиме напруження (див. табл. 1.3):
σ H  σ HO  300  25Vs  300  25  3,25  218,7 МПа.

34
 3.6. Перевірні розрахунки черв’ячної передачі
3.6.1. Перевірний розрахунок на контактну втому
Розрахунок виконуємо за формулою (2.26).
Для розрахунку попередньо визначимо коефіцієнти:
1
1. Z M  150 МПа 2 – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріа-
лів черв’яка та колеса.
Враховуючи, що черв’ячна передача виконана зі зміщенням черв’яка, роз-
рахунок коефіцієнтів Z H і Z ε виконуємо за методикою, викладеною в п. 2.2.2.
2. Z H – коефіцієнт форми спряжених поверхонь витків і зубців. Розрахову-
ємо за формулою (2.34), де αt – кут профілю зуба в торцевому перерізі (фор-
мула (2.35)):
tg20o tg20o
α t  arctg  arctg  arctg0,3744 ;
cosγ cos14o 02
α t  20o 31 33.
αtw – кут зачеплення (формула (2.37)):
 a   192 
α tw  arccos  cosαt   arccos  cos20o 31   arccos0,9464 ;
 aw   190 
α tw  18o 50.
γ b – основний кут нахилу зубців на основному циліндрі (формула (2.36)):
γ b  arcsin  sinγ  cos20o   arcsin  sin14o 02  cos20o   arcsin0,22787;

γ b  13o10.
За формулою (2.34)
1 2cosγb 1 2cos10o 3633
ZH    2,555.
cosα t tgαtw cos20o 31 tg18o 50
3. Z ε – коефіцієнт сумарної довжини контактних ліній. Розраховуємо за
формулою (2.30) з урахуванням вказівок п. 2.2.2, де ε α – коефіцієнт перекрит-
тя, який визначається за формулою (2.38):
2m 1  x 
d a22  d 22  cos 2 αt  d 2  sinαt 
sinα t
εα  
2π  m  cosαt
2  8 1  0,25 
3322  3202  cos 2 20o 31  320  sin20o 31 
 sin20o 31  1,89.
2π  8  cos20o 31

35
 За формулою (2.30)
1 1
Zε    0,727.
εα 1,89
4. Уточнюємо коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження по ширині
вінця черв’ячного колеса (формула (2.5)):
2 2
Z   40 
K Hβ  1   2  1  mP   1    1  0,71  1,142,
Θ  57 
де Θ=57 для q  8; Z1  2 (табл. 3.2).
5. За табл. 2.8 залежно від ступеня точності черв’ячної передачі ( nст  8 ) і
швидкості ковзання Vs  3,65 м/с приймаємо динамічний коефіцієнт
K HV  KV  1,4.
Одержані величини коефіцієнтів підставляємо в формулу (2.36) і виконує-
мо перевірний розрахунок:
2T2
σ H  Z M  Z H  Zε K Hβ K HV   σ H ;
d 22  b2

2  955 103
σ H  150  2,555  0,727 1,142 1,4  197 МПа   σ H  218 МПа.
3202  60
6. Оцінюємо результати розрахунків:
 σ H  σ H 218  197
Δ 100 %  100 %  9,6 %.
 σ H 218
Міцність забезпечена, відхилення  10 % вважаємо допустимим, оскільки
при стандартних m і q не завжди можна одержати близькі σ H і  σ H [4].
7. Виконуємо перевірний розрахунок за спрощеною формулою (2.33):
2T2
σH  KH K Hβ  K HV   σ H ,
d 22  b2
1
де коефіцієнт K H  275 МПа 3 :
2  955 103
σ H  275 1,142 1,4  194,8 МПа   σ H  218 МПа.
3202  60
Розбіжність з результатом уточненого розрахунку становить 1,1 % , що по-
яснюється тим, що коефіцієнт K H визначений для добутку коефіцієнтів
Z M Z H Z ε при середніх величинах Z H і Z ε , а при уточненому розрахунку вели-
чин Z H і Z ε відповідає їх фактичним величинам.
При збільшенні коефіцієнта зміщення черв’яка ця розбіжність збільшува-
тиметься.

36
3.6.2. Перевірний розрахунок на контактну міцність при дії
максимального навантаження
Розрахунок здійснюється за формулою (2.40):
σ Hmax  σ H K п   σ Hmax ;
σ Hmax  197 1,8   σ Hmax  460 МПа;
σ Hmax  257 МПа   σ Hmax  460 МПа,
де σ H – діюче напруження при розрахунку на контактну втому (формула (2.26));
K п  1,8 – коефіцієнт перевантаження, заданий у ТЗ на курсовий проект.

3.6.3. Перевірний розрахунок на витривалість при згині

Розрахунок виконують за формулою (2.41), де:
2T2 103 2  955 103
Ft2    5968 Н – колова сила, що діє на зубці колеса;
m  Z2 8  40
K Fβ  K Hβ  1,142; K FV  K HV  1,4;
b2  60 мм; m  8 мм; γ  14o 02;
YF – коефіцієнт форми зубців колеса, знаходиться за табл. 2.9 залежно від
Z 40
еквівалентного числа зубців колеса ZV  23  3 o  44.
cos γ cos 14 02
Приймаємо YF  1,5:
Ft2  K Fβ  K FV
σ F  0,7YF   σ F ;
b2  m  cosγ
5968 1,142 1,4
σ F  0,7 1,5   21,5 МПа   σ F  69,8 МПа.
60  8  cos14o 02
Втомна міцність зубців при згині забезпечується, бо розрахункове напру-
ження менше від допустимого  σ F  69,8 МПа.
3.6.4. Перевірний розрахунок зубців при згині максимальним
навантаженням
Розрахунок здійснюється за формулою (2.43) (п. 2.2.5):
σ F max  σ F K п   σ F max
σ Fmax  21,5 1,8  38,7   σ Fmax  184 МПа.
де σ F – розрахункове напруження при згині; K п – коефіцієнт перевантаження.
3.6.5. Визначення сил у зачепленні черв’ячної передачі
Колова сила на колесі Ft визначена раніше в п. 3.6.3.
2

При визначенні сил у зачепленні керуємось тим, що колова сила на колесі до-
рівнює осьовій силі на черв’яку Ft  Fa  5968 Н; осьова сила на колесі дорівнює
2 1

37
 2
коловій силі на черв’яку Fa  Ft  Ft  tgγ  5968   1492; радіальна сила на колесі
2 1
8
2

дорівнює радіальній силі на черв’яку Fr2  Fr1  Ft2  tgα  5968  tg20o  2172 H.
3.6.6. Перевірний розрахунок черв’яка на жорсткість
Оскільки прийнятий коефіцієнт діаметра черв’яка q  0,22Z 2 , виконується
обов’язкова перевірка черв’яка на жорсткість.
Методика розрахунку приведена в підручнику [2].
Розрахунок полягає в перевірці умови жорсткості черв’яка
y   y ,
де y – розрахункова стрілка прогину черв’яка;  y  – допустима стрілка про-
гину за умови нормальної роботи зачеплення.
Послідовність розрахунку:
1. Визначаємо рівнодійну колової та радіальної сил на черв’яку
F  Ft12  Fr12  14922  21722  2635 Н.
2. Визначаємо осьовий момент інерції перерізу черв’яка
πd 4f1
π44,84
I0    197 634 мм 4 ,
64 64
де d f1 – діаметр западин черв’яка, d f1  d1  2,4m  64  2,4  8  44,8 мм.
3. Приймаємо орієнтовну відстань між опорами l   0,8...1 d 2 . При d 2  320 мм
приймаємо l  320 мм.
4. При модулі пружності для сталі E  2,1105 МПа розраховуємо стрілку
прогину черв’яка
Fl 3 2635  3203
y   0, 043 мм.
48EI 0 48  2,1105 197 634
Допустима стрілка прогину  y    0,01–0,005 m. Приймаємо  y   0,01 8  0,08 мм.
Жорсткість черв’яка достатня, оскільки y  0,043 мм   y   0,08 мм.
3.6.7. Визначення геометричних розмірів черв’яка
і черв’ячного колеса
3.6.7.1. Геометричні розміри черв’яка (рис. 2.3, табл. 2.12)
1. Ділильний діаметр
d1  qm  8  8  64 мм.
2. Початковий діаметр
d w   q  2x  m   8  2  0,25   60 мм.
1

3. Ділильний кут підйому гвинтової лінії витка

Z1 2
γ  arctg  arctg  14o 0210 .
q 8

38
 4. Початковий кут підйому гвинтової лінії витка
Z1m 2 8
γ w  arctg  arctg  14o 5534.
d w1 60
5. Діаметр вершин витків
d a1  d1  2m  64 + 2  8  80 мм.
6. Діаметр западин витків
d f1  d1  2,4m  64  2,4  8  44,8 мм.
7. Довжина нарізуваної частини черв’яка (при x  0 , див. примітки до
табл. 2.12)
b1  11  0,06z2  m  11  0,06  40  8  107,2 мм.
Приймаємо b1  132 мм.
3.6.7.2 Геометричні розміри черв’ячного колеса (рис. 2.3, табл. 2.13)
1. Ділильний діаметр
d 2  mZ 2  8  40  320 мм.
2. Діаметр вершин зубців колеса
d a  d 2  2m 1  x   320  2  8 1  0,25   332 мм.
2

3. Діаметр западин зубців колеса

d f  d 2  2m 1,2  x   320  2  8 1,2  0,25   304,8 мм.
2

4. Найбільший діаметр черв’ячного колеса

6m 6 8
d aM 2  d a2   332   344 мм.
Z1  2 22
Приймаємо d aM  344 мм.
2

5. Ширина вінця черв’ячного колеса при Z1  2

b2  0,75d a  0,75  80  60 мм.
1

Приймаємо b2  60 мм.
6. Умовний кут обхвату 2δ:
b2 60
δ  arcsin  arcsin  arcsin0,7894  52o 17.
d a1  0,5m 80  0,5  8
2δ  104o 34 , що відповідає рекомендованим величинам ( 2δ  90o...120o ) для
силових передач [7].
7. Внутрішній радіус закруглення зубців
R f  0,5d1  1,2m  0,5  64  1,2  8  41,6 мм.
8. Зовнішній радіус закруглення зубців
Ra  0,5d1 – m  0,5  64  8  24 мм.
9. Міжосьова відстань (для контролю)
aw  0,5m  q  Z 2  2x   0,5  8  8  40  2  0,25   190 мм.

39
 3.7. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі
Розрахунок полягає у визначенні ККД черв’ячного редуктора і температу-
ри мастила в ньому і здійснюється в такій послідовності:
1. Визначаємо ККД зачеплення η1 черв’ячної передачі за формулою (2.44),
де γ w – початковий кут підйому витків черв’яка, γ w  14o 5534;  – зведений
кут тертя, що приймається за табл. 2.10 залежно від швидкості ковзання і
матеріалу черв’ячного колеса.
Для матеріалів II групи при швидкості ковзання Vs  3,25 м/с,   1o 4937
tgγ w tg14o 55 tg14o 55
η1     0,88.
tg  γ w     tg 14o 55  1o 49  tg16o 44

2. За формулою (2.45) визначаємо ККД редуктора:

η   0,95...0,96  η1   0,95...0,96  0,88  0,84...0,85.

Приймаємо η = 0,85 .
3. За формулою (2.46) визначаємо температуру мастила tм у редукторі, де
P2 5
P1    5,88 кВт – потужність на черв’яку; K T – коефіцієнт теплопере-
η 0,85
дачі корпусу. При добрій циркуляції повітря приймаємо K T  17,5 Вт  м 2  oС  ;
tc – температура повітря в навколишньому середовищі. Приймаємо tc  20 o C .
A – площа вільної поверхні охолодження корпуса. У першому приближенні
за формулою (2.47) приймаємо A  0,65 м 2 . ψ – коефіцієнт, що враховує теп-
ловідведення в раму або плиту.
За рекомендацією п. 2.3 ψ  0,3.
За формулою (2.46)
1000 1  η  P1
tM   tc  tм ;
KT A 1+ψ 
1000 1  0,85  5,88
tM   20o  79,64o  t M  90 o C.
17,5  0,65 1  0,3
Таким чином, редуктор не потребує додаткового охолодження вентилято-
ром або інших додаткових засобів охолодження.
Кінцевий висновок після розв’язання задачі охолодження редуктора роб-
лять на кінцевому етапі його проектування, коли будуть відомі всі його роз-
міри й умови експлуатації.

40
 Додатки
Додаток 1

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»

Кафедра конструювання верстатів та машин

Розрахунок черв’ячної передачі

МТ91.ДМ2210.000 ПЗ

Домашня контрольна робота ч.2

з дисципліни "Деталі машин"

Керівник: Виконав:
доц. Стадник В. А. ст. Гетьман І. І.
гр. МТ-01
____________________ Зал. книжка №_________________

____________________ ___________________
(підпис керівника) (особистий підпис)

Київ НТУУ «КПІ» 2013 р.

41
 Додаток 2
Зміст
Вступ....................................................................................................................
1. Технічне завдання на курсовий проект.........................................................
2. Вибір матеріалів черв’яка та черв’ячного колеса.........................................
3. Визначення вихідного навантаження і еквівалентного числа циклів напру-
жень..................................................................................................
4. Визначення допустимих напружень.............................................................
5. Проектний розрахунок...................................................................................
6. Перевірні розрахунки.....................................................................................
7. Визначення геометричних розмірів черв’яка і черв’ячного колеса...........
8. Визначення конструктивних розмірів черв’ячного колеса.........................
Література............................................................................................................

42
 Додаток 3

43
 Додаток 4

44
 Список літератури

1. Стадник В.А. Деталі машин, курс лекцій : Електронне навчальне видан-

ня -К.: НТУУ "КПІ" 2012.- 650 c. : Деталі машин КЛ [Стадник В.А.], pdf.
2. Вибір електродвигуна, кінематичний та силовий розрахунки механічного
приводу, розрахунок і конструювання передач гнучкою в'яззю: Метод. вказі-
вки до виконання домашніх контрольних робіт з дисципліни "Деталі машин"
для студентів машинобудівних спеціальностей усіх форм навчання: Елект-
ронне навчальне видання / Уклад. В.А. Стадник. - К.: НТУУ "КПІ ", 2012 - 57
c.
3. Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунку деталей машин: Пі-
друч. - 2-ге вид. перероб. - Львів: Афіша, 2003. - 560 с.
4. Иванов М.Н. Детали машин. М.: Высш. шк., 2001. - 386 с.
5. Баласанян Р.А. Атлас деталей машин : Навч. посіб. для техн. вузів. - Х.:
Основа, 1996. - 256 с.
6. Курмаз Л.В. Основи конструювання машин: навчальний посібник МОН
України. - Х.: Підручник НТУ "ХПІ" , 2010. 532 с.
7. Зубчатые передачи : Справочник / Под. общ. ред. Е.Г. Гинзбурга. - 2-е
изд. перераб. и доп. -- Л.: Машиностроение, 1980. -- 416 с.
8. Приводы машин : Справочник / Под общ. ред. В.В. Длоугого. - 2-е изд.,
перераб. и доп. -- Л.: Машиностроение, 1982. -- 383 с.
9. ГОСТ 21354-87. Передачи зубчатые цилиндрические эвольвентные
внешнего зацепления. Расчет на прочность.
10. ДСТУ 2458-94 Передачі черв'ячні циліндричні. Основні параметри.
11. ДСТУ 2330-93 Передачі зубчасті та фрикційні. Терміни та визначення.
12. ДСТУ 2825 Розрахунок та випробування на міцність. Терміни та визна-
чення основних понять.

45
 Зміст
ВСТУП .............................................................................................................. 3
1. ВИБІР МАТЕРІАЛІВ І ДОПУСТИМИХ НАПРУЖЕНЬ
ПРИ РОЗРАХУНКУ ЧЕРВ’ЯЧНИХ ПЕРЕДАЧ ...................................... 4
1.1. Особливості черв’ячних передач порівняно із зубчастими
передачами.................................................................................................4
1.2. Вибір матеріалів черв’яка та черв’ячного колеса.............................4
1.3. Визначення вихідного розрахункового навантаження
та еквівалентного числа циклів напружень.............................................6
1.4. Визначення допустимих напружень...................................................10
2. РОЗРАХУНОК ЧЕРВ’ЯЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ .......................................... 13
2.1. Проектний розрахунок........................................................................14
2.2. Перевірні розрахунки..........................................................................20
2.3. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі........................................24
2.4. Визначення геометричних розмірів черв’яка
і черв’ячного колеса.................................................................................26
2.5. Визначення конструктивних розмірів черв’ячного колеса 28
3. ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ЧЕРВ’ЯЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ..................... 30
3.1. Вибір матеріалів черв’ячого колеса і черв’яка..................................30
3.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень
при розрахунку на контактну втому........................................................30
3.3. Визначення еквівалентного числа циклів напружень
при розрахунку на втому при згині.........................................................30
3.4. Визначення допустимих напружень..................................................31
3.5. Проектний розрахунок черв’ячної передачі.....................................32
3.6. Перевірні розрахунки черв’ячної передачі.......................................35
3.7. Тепловий розрахунок черв’ячної передачі.......................................40

46
ДОДАТКИ......................................................................................................41
СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ.............................................................................ОШИБКА!
ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.

47
 Електронне навчальне видання

РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ
ЧЕРВ’ЯЧНИХ ПЕРЕДАЧ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання домашніх контрольнихробіт
з дисципліни «Деталі машин»
для студентів машинобудівних та механічних спеціальностей усіх форм навчання

Укладач Стадник Володимир Антонович, канд. техн. наук, доц.

В авторській редакції

48