Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 192

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи № 2
«ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК АРМАТУРНОЇ СТАЛІ»
з дисциплін «Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та
кам’яних конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному
будівництві»

Харків 2017
2
 Міністерство освіти і науки України
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 192

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи № 2
«ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК АРМАТУРНОЇ СТАЛІ»
з дисциплін «Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та
кам’яних конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному
будівництві»

Затверджено на засіданні
кафедри залізобетонних
і кам’яних конструкцій.
Протокол № 12 від 22.02.2017р.

Харків 2017

3
 Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 2 «Визначення
міцностних і деформативних характеристик арматурної сталі» з дисциплін
«Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та кам’яних
конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному будівництві» для
студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізацій
«Промислове і цивільне будівництво» та «Гідротехнічне будівництво» денної
та заочної форм навчання/ Укладачі: В.Л. Земляков, М.М. Мольський – Харків:
ХНУБА, 2017.-17 с.

Рецензент: І.А. Плахотнікова

Кафедра залізобетонних та кам’яних конструкцій

4
 ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................ 6
1 Призначення і види сталевої арматури….………………………………… 7
2 Міцностні і деформативні характеристики арматурних сталей…………. 9
3 Визначення деформативно-міцностних характеристик арматурної сталі 11
3.1 Визначення відносного рівномірного видовження………………….... 12
3.2 Визначення повного відносного видовження після розриву………… 12
4 Визначення модуля пружності арматурної сталі…………………………. 13
Список джерел інформації ............................................................................ 16

5
 ВСТУП
Основна задача лабораторної роботи №2 полягає в тому, щоб студенти
поглибили та закріпили отримані теоретичні знання про роботу залізобетонних
конструкцій під навантаженням, освоїли на практиці методи контролю фізико-
механічних характеристик арматурного прокату.
Арматурний прокат у вигляді стрижнів або прутків є найбільш масо-
вим видом арматури для звичайних залізобетонних конструкцій, які проекту-
ють відповідно до вимог ДБН В.2.6-98:2009. За останні роки розроблені та зна-
ходять широке застосування в будівельній практиці нові ефективні види арма-
тури з новою геометрією поверхні ребристої сталі, які свого часу не входили до
складу будівельних норм СНіП 2.03.01-84*. Розроблена та впроваджена нова
система маркування стрижньової арматури періодичного профілю з позначен-
ням класу сталі безпосередньо на поверхні стрижнів при прокатуванні.
Для армування залізобетонних конструкцій без попереднього напру-
ження арматури використовують арматурний прокат класів А240С, А300С,
А400С та А500С, який повинен відповідати вимогам чинних нормативних до-
кументів відповідно до ДСТУ 3760-2006.
Для армування залізобетонних конструкцій слід використовувати ар-
матуру, яка відповідає вимогам чинних нормативних документів ДСТУ 3760-
2006.
Перевірка механічних характеристик арматурного прокату є
обов’язковою та проводиться шляхом контрольних випробувань зразків арма-
турного прокату на розтягання згідно ГОСТ 12004-81.
Для проведення випробувань від кожної партії арматури відбирають
шість зразків, по результатам випробувань яких перевіряють виконання відпо-
відних характеристик, поперше за все таких як характеристичне значення міц-
ності на межі текучості f yk або f 0, 2 k , максимальна фактична міцність на межі
текучості f y ,max , міцність при розтягу f tk та пластичність ε su і f tk / f yk .
Враховуючи навчальний характер проведення випробувань, кількість
зразків при виконанні лабораторної роботи знижена до одного зразка.
За результатами випробування зразків та подальшої обробки одержа-
них результатів арматуру відносять до конкретного класу.
До проведення лабораторної роботи студент зобов’язаний:
- ознайомитись з цими методичними вказівками;
- підготувати по підручникам і інформаційним матеріалам, наведеним в
списку джерел інформації, а також по конспекту лекцій теоретичний ма-
теріал, який має відношення до виконання даної лабораторної роботи;
- знати ціль і завдання лабораторних випробувань, порядок їх виконання та
очікувані результати;
- підготувати необхідні матеріали (журнал випробувань, таблиці, графіки
тощо), оговорені в переліку питань до лабораторної роботи.
Перед початком проведення лабораторної роботи по випробуванню зраз-
ків арматурного прокату студенти повинні пройти інструктаж по техниці без-
пеки та розписатись в спеціальному реєстраційному журналі.

6
 1. ПРИЗНАЧЕННЯ І ВИДИ СТАЛЕВОЇ АРМАТУРИ

Арматура в залізобетонних конструкціях встановлюється переважно для

сприйняття розтягуючих зусиль та підсилення бетону стиснутих зон конструк-
цій.
Арматура, що встановлюється за розрахунками, має назву робочої армату-
ри, а та, що встановлюється за конструктивним або технологічним міркуван-
ням, має назву монтажної арматури.
Робочу і монтажну арматуру об’єднують в арматурні вироби – зварні і
в’язані каркаси і сітки, які розміщують в конструкціях у відповідності до харак-
теру їх роботи під навантаженням.
Для армування залізобетонних конструкцій слід використовувати армату-
ру, яка відповідає вимогам чинних нормативних документів.
Арматуру для залізобетонних конструкцій поділяють на такі види:
- гарячекатану гладку та періодичного профілю з постійною та змінною
висотою виступів (відповідно кільцевої та серпоподібної форми) діаметром від
5,5 мм до 40 мм;
- термомеханічну зміцнену періодичного профілю з постійною та змінною
висотою виступів (відповідно кільцевої та серпоподібної форми) діаметром від
6 мм до 40 мм;
- холоднодеформовану періодичного профілю діаметром від 3 мм до 12
мм;
- арматурні канати діаметром від 6 мм до 15 мм.
Основним показником якості арматури, який встановлюється при проекту-
ванні, є клас арматури за міцністю на розтяг, який позначають:
- А – для гарячекатаної та термомеханічно зміцненої арматури;
- В – для холоднодеформованої арматури;
- К – для арматурних канатів.
Класи арматури за міцністю на розтяг А, В, і К відповідають гарантовано-
му значенню межі текучості (з округленням) з забезпеченістю 0,95.
Класифікація арматури згідно з ДСТУ 3760-2006 та параметри періодично-
го профілю наведені у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1

№ Клас арматури Диаметр Марки сталі Тип профілю Класифікація прокату

з/п згідно з ДСТУ прокату, мм за способом виробни-
3760-2006 цтва
1 2 3 4 5 6
1. А240С 6-40 Ст3сп гладкий гарячекатаний
Ст3пс
Ст3кп
2. А300С 10-40 Ст5сп періодичний гарячекатаний
Ст5пс (серповидний),
10-32 10ГТ по рис.1.

7
 1 2 3 4 5 6

3. А400С 6-40 35ГС періодичний гарячекатаний

25Г2С (серповидний),
по рис.1.
4. А400С 8-32 Ст3сп періодичний термомеханічно
Ст3пс (серповидний), зміцнен
Ст5сп по рис.1.
Ст5пс
5. А500С 8-16 Ст3сп періодичний термомеханічно
Ст3пс (серповидний), зміцнен
Ст3Гпс по рис.1.
18-22 Ст3Гпс
25-32 25Г2С
20ГС

Таблиця 2

Номінальний Параметри періодичного профілю, мм

діаметр (но-
мер профі- d h, t, b b1 C,
лю) не менше не більше не більше
6 5,8 0,4 4,5 0,6 1,0 1,5
8 7,7 0,6 6,0 0,8 1,25 2,0
10 9,5 0,7 6,3 1,0 1,5 2,5
12 11,3 0,9 7,5 1,2 3,0
14 13,3 1,0 8,8 1,4 3,5
16 15,2 1,1 10,0 1,6 4,0
18 17,1 1,3 11,3 1,8 2,0 4,5
20 19,1 1,4 11,6 2,0 5,0
22 21,1 1,5 12,8 2,2 5,5
25 24,1 1,6 14,5 2,5 6,3
28 27,0 1,8 16,3 2,8 2,5 7,0
32 30,7 2,1 18,6 3,2 8,0
36 34,5 2,3 20,9 3,6 3,0 9,0
40 38,4 2,6 23,2 4,0 10,0

Загальний вид арматурного прокату періодичного (серповидного) профі-

лю показаний на Рисунку 1.

8
 Рисунок 1- Арматурний прокат періодичного (серповидного) профілю згід-
но ДСТУ 3760-2006: а) з поздовжніми ребрами; б) без поздовжніх ребер

2. МІЦНОСТНІ І ДЕФОРМАТИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

АРМАТУРНИХ СТАЛЕЙ

Для звичайних залізобетонних конструкцій, які проектують у відповідності з

вимогами ДБН В.2.6-98:2009, слід передбачати арматуру:
- гладку класу А240С;
- періодичного профілю класів А400С, А500С, В500.
Для попередньо ненапружених залізобетонних конструкцій арматуру, яку
встановлюють відповідно до розрахунку, слід переважно приймати періодичного
профілю класів А400С і А500С, а також арматуру класу В500 у зварних сітках і
каркасах. При обґрунтуванні економічної доцільності допускається використову-
вати арматуру більш високих класів.
Для попередньо напружених залізобетонних конструкцій слід використову-
вати стрижні та канати класів А600, А600С, А600К, А800, А800К, А800СК,
А1000, К-7 та дріт класів В, Вр.

9
 При виборі видів і марок сталі для арматури, яку встановлюють за розрахун-
ком, а також прокатних сталей для закладних деталей слід ураховувати темпера-
турні умови експлуатації конструкцій та характер їх навантаження.
Характер роботи арматурної сталі визначається наступними характеристика-
ми (Рисунок 2):
- характеристичне значення міцності на межі текучості f yk або f 0, 2 k ;
- максимальна фактична міцність на межі текучості f y ,max ;
- міцність при розтягу f tk ;
- пластичність ε su і f tk / f yk ;
- гнучкість;
- властивості зчеплення f R ;
- розміри перерізу і допуски;
- опір на втомленість;
- зварюваність;
- міцність на зсув та міцність зварювання для зварних сіток і решітчастих
блоків.

Рисунок 2 – Діаграма напруження-деформації розтягу для звичайної

арматурної сталі.

Основні характеристики міцності та деформативності арматурних сталей

наведені в таблиці 3.

10
 Таблиця 3. Механічні характеристики арматурного прокату (ДСТУ 3760-
2006)
Клас Тепера- Механічні характеристики Згинання в хо-
арматур- тура лодному стані
ного про- елект- Границя плинності Тимчасовий Відносне Відносне Повне Кут Діа-
кату ронагрі- фізична (умовна), σ T опір розри- видовження рівномір- відно- згину, метр
вання 0С ванню, σ В , після розри- не видо- сне град оправ-
( σ 0, 2 ),
Н/мм2 вання, δ 5 , вження видо- ки (dН –
Н/мм2 після вжен- номі-
%
розри- ня за наль-
вання, мак- ний
δp,% сима- діаметр
льного прутка)
наван-
та-
ження,
δ max ,
%
не менш ніж
А240С - 240 370 25 - - 180 0,5dН
А400С - 400 500 16 - 5 90 3dН
А500С - 500 600 14 - 5 90 3dН
А600, 800 12 4 5 45 5dН
А600С, 400 600
А600К
А800, 400 1000 8 2 3,5 45 5dН
А800К, 800
А800СК
А1000 450 1000 1250 7 2 3,5 45 5dН

Примітка 1. Початковий модуль пружності Еs приймають рівним для класу

А400С і класу А240С - 210000 МПа. Для всіх інших класів Еs дорівнює
190000МПа.
Примітка 2. Величина δ max є факультативною до 01.01.2012 р., але визна-
чення її обов’язкове для накопичення статистичних даних.

3. ВИЗНАЧЕННЯ ДЕФОРМАТИВНО-МІЦНОСТНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК АРМАТУРНОЇ СТАЛІ

Для визначення деформативно-міцностних характеристик арматурної сталі

проводяться випробування її стандартних зразків на розтяг у відповідності до
ГОСТ 12004-81.
В даній лабораторній роботі визначення деформативно-міцностних харак-
теристик сталі класу А400С проводиться шляхом випробування на розтяг
стрижнів діаметром 14мм довжиною 600-700мм.
Випробування проводиться на універсальній випробувальній машині
УВМ-50, яка відповідає вимогам ГОСТ 28840-90.
Арматурний стрижень закріплюється в клиновидних захватах випробува-
льної машини таким чином, щоб робоча зона (відстань між захватами) склада-
ла 400…500 мм.
11
 Площу перерізу стрижня визначають за формулою
m
Aso = ,
ρ ⋅l
де m – масса зразка; гр.
l – довжина зразка; см.
ρ - щільність сталі; ρ = 7,85 г/см3,
Визначення маси зразка та його довжини студенти виконують в лаборато-
рії.
Далі виконується випробування зразка сталевої арматури на машині
УВМ-50.
Швидкість навантаження зразка арматури та інші параметри режиму ви-
пробувань – згідно з ГОСТ 12004-81. Навантаження зразка відбувається до мо-
менту розриву зразка.
В процесі випробування за допомогою графопобудовчого пристрою УИМ-
50 викреслюється діаграма « Ν -∆l ».
Визначення фізичної границі текучості f yk і тимчасового опору f tk арма-
турної сталі відбувається по отриманій діаграмі « Ν -∆l ».

3.1 Визначення відносного рівномірного видовження.

Відносне рівномірне видовження δр – це зміна розрахункової довжини зра-

зка (% від відповідної первісної довжини lн, що приймається рівною 50 або 100
мм і не включає місце розриву.
Кінцеву довжину зразка lк необхідно вимірювати в місці, де відсутня ший-
ка і площу поперечного перерізу стрижня можна рахувати незмінною
lk − lн
δр = ⋅100 (%)
lн
N max
Тимчасовий опір: f tk = ( H / мм 2 )
AS
N max – максимальне зусилля, що діє в момент руйнування зразка.

3.2. Визначення повного відносного видовження після розриву.

Визначення повного відносного видовження після розриву ε uk підрахову-

ють по формулі:
lk − l0
ε uk = ⋅ 100(% ),
l0
де lо – початкова розрахункова довжина зразка,
lк – кінцева розрахункова довжина зразка.
Для арматурної сталі діаметром до 9,0 мм і менше: lо = 100 мм; для біль-
ших діаметрів: lо = 5 ⋅ ds (ds – діаметр арматурного стрижня). Схема розмічуван-
ня арматурного стрижня наведена на Рисунку 3а.

12
 Для арматури ∅14А400С приймаємо lо = 5 ⋅ 14 = 70 мм.
Перед початком випробувань в межах робочої довжини зразка наносять п
рисок з кроком:
S = 5 мм (для стрижнів з ds < 10 мм),
S = 10 мм (для стрижнів з ds ≥ 10 мм).
Для ∅14А400С крок розташування рисок S = 10 мм.
Число інтервалів, що відповідає розрахунковій початковій довжині зразка
l0 70
n= = = 7.
S 10
Після розриву зразка обидві його частини складають разом таким чином,
щоб їх осі були на одній прямій лінії. Від місця розриву в один бік відкладають
п/2 кроків рисок і ставлять риску а. Дробну величину п/2 округляють до цілого
числа в більшу сторону (рис. 4)
п/2 = 7/2 = 3,5 ≈ 4.
Ділянку від місця розриву до першої риски приймають за повний крок. Від
мітки а відкладають в бік розриву п кроків і ставлять другу мітку в. Довжина
відрізку ав і є кінцева розрахункова довжина стрижня lк.

Рисунок 3а – Схема розмічування арматурного стрижня

1-зразок арматурного стрижня;
2- захват випробувальної машини; n -кількість інтервалів, відповідно до почат-
кової довжини;
l k -кінцева розрахункова довжина поза місцем розриву.
/

Рисунок 3б – Схема нанесення міток «a» и «в»

13
 4. ВИЗНАЧЕННЯ МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ АРМАТУРНОЇ СТАЛІ
Модуль нормальної пружності E s - відношення прирощення напруги,
яка викликає розтяг зразка і не перевищує межі пропорційності, до прирощення
відносної деформації.
Модуль пружності арматури Ε S обчислюють при рівні навантаження, що
складає 30% від руйнівного за формулою
ΕS =
∑σ S

∑ε S

де ∑ σ S - сума приростів напруження на кожному ступені навантаження

від 0,05 до 0,3 від руйнівного навантаження,
∑ ε S - сума приростів поздовжних відносних пружньо-миттєвих дефо-
рмацій на кожному ступені навантаження в тих же межах.
Відносна пружньо-миттєва поздовжня деформація являє собою пружньо-
миттєве подовження лінійних відносних розмірів зразка в межах вимірювання
деформацій уздовж твірної, що викликане вісьовою розтягуючою силою в про-
цесі навантаження.
Напруження в бетоні обчислюється за формулою
N (H )
σS = ( МПа)
AS ( мм 2 )
Абсолютна деформація арматурного стрижня
∆l = K ⋅10−3 мм,
де К – число поділок шкали індикатора,
10-3 мм – ціна поділки індикатора.
Відносна деформація грані
∆l
εs = ,
B
де В = 150 мм – база вимірювань.
∆l - абсолютна деформація повне подовження лінійних абсолютних
розмірів зразка в межах бази вимірювання деформації уздовж твірної, яка ви-
кликана вістовою силою.
B - база вимірювання фіксована відстань між закріпленими опорами,
у межах котрої вимірюється поздовжня деформація зразка.
Початковий модуль пружності:
( F0,35 − F0,1 ) l0
Es =
As (∆l 0,35 − ∆l 0,1 )

F0,35 - сила розтягу, що дорівнює 0,35 Fmax

F0,1 - сила розтягу, що дорівнює 0,1 Fmax

14
 l 0 - база тензометрів, встановлених на контрольному зразку

∆l 0,35 - приріст l 0 при навантаженні 0,35 N max

∆l 0,1 - приріст l 0 при навантаженні 0,1 N max

Границя текучості арматурної сталі:

N yk
f yk =
As

N yk - сила розтягу, що відповідає моменту фізичної текучості сталі.

Одержані значення границі текучості f yk , тимчасового опору f tk і

модуля пружності E s співставляють з нормативними значеннями згідно з ДБН;
значення повного відносногої видовження після розриву δ і відносного рівно-
мірного видовження ε su співставляють із значеннями на графіку σ f − ε f , одер-
жаними в результаті випробувань зразка арматури, а також із значеннями по
ГОСТ 5781-82* для сталі А-III або ДСТУ 3760-2006 для сталі А400С і ці дані
заносять в таблицю 5.

Таблиця 5 – Деформативно-міцностні характеристики арматурної сталі

Клас Початковий Границя Тимчасовий Повне Відносне

арматур- модуль текучості, опір розриву, σи відносне рівномірне
ного про- пружності σ T (умовна або f tk видов- видов-
кату ΕS σ 0, 2 ) або ження за ження, εsu
максима-
f yk льним
наванта-
женням,
δ
2 2
- МПа МПа кгс/мм МПа кгс/мм - -
По АІІІ 2⋅105 390 40 590 60 14 -
ГОСТ А400С
або
ДСТУ
Експе- АІІІ
А400С
рим.

15
 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 ГОСТ 12004-81. Сталь арматурна. Методи випробування на розтягування.

(чинний з 01.07.1983).
2 ДСТУ 3760:2006. (ISO 6935-2:1991, NEQ). Прокат арматурний для залі-
зобетонних конструкцій. Загальні технічні умови.
3 ДСТУ ENV 10008:2005 (ENV 10008:1995, ІДТ). Сталь для армування бе-
тону. Зварювана рифлена арматурна сталь В500. Технічні умови на постачання
прутків, мотків і зварної сітки.
4 ДСТУ Б В.2.6-167:2011. Сітки зварні для залізобетонних конструкцій.
Технічні умови (ГОСТ 8478-81, MOD).
5 ДСТУ Б В.2.6-168:2011. Арматурні та закладні вироби зварні, з’єднання
зварні арматурні і закладних виробів залізобетонних конструкцій. Загальні тех-
нічні умови (ГОСТ 10922-90, MOD).
6 ГОСТ 5781-82* Сталь гарячекатана для армування залізобетонних конс-
трукцій. Технічні умови (чинний з 01.07.1983)

16
 Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи № 2 «Визначення

міцностних і деформативних характеристик арматурної сталі» з дисциплін
«Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та кам’яних
конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному будівництві» для
студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізацій
«Промислове і цивільне будівництво» та «Гідротехнічне будівництво» денної
та заочної форм навчання/ Укладачі: В.Л. Земляков, М.М. Мольський – Харків:
ХНУБА, 2017.-17 с.

Укладачі: Земляков Володимир Леонідович

Мольський Михайло Михайлович

Відповідальний за випуск Ю.В. Бондаренко

Редактор: Л.І. Христенко

План 2017 року. Поз.1263 Формат 60×84 1/16

Підписано до друку 12.04.2017 Обл.-вид. арк. 0,68
Надруковано на різографі Умовн. друк. арк. 0,7 Папір друк. №2
Тираж 3 прим. Зам. № 4594 Безкоштовно

ХНУБА, 61002, Харків, вул. Сумська, 40

____________________________________________________________________
Підготовлено та надруковано РВВ Харківського національного
університету будівництва та архітектури

17