Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 192

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи №1
«ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК БЕТОНУ»
з дисциплін «Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та
кам’яних конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному
будівництві»

Харків 2017
2
 Міністерство освіти і науки
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Спеціальність 192

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторної роботи №1
«ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТНИХ І ДЕФОРМАТИВНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК БЕТОНУ»
з дисциплін «Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та
кам’яних конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному
будівництві»

Затверджено на засіданні
кафедри залізобетонних
і кам’яних конструкцій.
Протокол № 12 від 22.02.2017 р.

Харків 2017

3
 Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №1 «Визначення
міцностних і деформативних характеристик бетону» з дисциплін
«Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та кам’яних
конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному будівництві» для
студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізацій
«Промислове і цивільне будівництво» та «Гідротехнічне будівництво» денної
та заочної форм навчання/ Укладачі: В.Л. Земляков, М.М. Мольський – Харків:
ХНУБА, 2017.-18 с.

Рецензент: С.В. Бутенко

Кафедра залізобетонних та кам’яних конструкцій

4
 ЗМІСТ

Вступ ................................................................................................................ 6
1 Визначення міцності бетону по контрольним зразкам .............................. 6
1.1. Контрольні зразки бетону…………………………………………….. 6
1.2. Засоби контролю………………………………………………………. 7
1.3. Підготовка до випробувань зразків і умови їх проведення…………. 7
1.4. Проведення випробувань……………………………………………… 8
1.5. Обробка і оцінка результатів…………………………………………. 8
2. Визначення призмової міцності і модуля пружності бетону згідно з
ДСТУ Б В.2.7.-217:2009……………………………………………………… 9
2.1. Відбір проб та виготовлення зразків………………………………… 10
2.2. Випробувальне обладнання і прилади……………………………… 10
2.3. Підготовка до проведення випробувань……………………………. 11
2.4. Проведення випробувань……………………………………………. 12
2.5. Обробка результатів випробувань………………………………….. 13
2.6. Практичне значення модуля пружності бетону…………………… 14
Список джерел інформації 17
.....................................................................................

5
 ВСТУП
В будівельній практиці постійно виникає необхідність визначення мі-
цностних і деформативних характеристик будівельних матеріалів. Для одер-
жання вичерпного уявлення про міцність і деформативність вихідних матеріа-
лів для залізобетонних конструкцій існує багато методів їх випробування, за-
снованих як на руйнуванні зразків цих матеріалів, так і на застосуванні так зва-
них неруйнівних випробувань (механічних, акустичних, теплових і т. п.). Для
масового контролю якості бетонних і залізобетонних виробів і конструкцій, що
виготовлюються на заводах і полігонах, а також зведених монолітних і збірно-
монолітних конструкцій, широко застосовуються стандартні методи випробу-
вання зразків бетону, спеціально виготовлених або вилучених із масиву випро-
буваних конструкцій.
Ціллю даної лабораторної роботи є ознайомлення студентів із станда-
ртними методами випробувань важкого бетону на міцність при стиску і визна-
ченням його модуля пружності.
В процесі виконання даної роботи студенти також знайомляться з
устаткуванням, обладнанням і вимірювальними приладами, а також практично
здійснюють випробування зразків бетону на міцність при стиску і визначають
його модуль пружності.
Проведені студентами випробування оформляються в журналі лабора-
торних робіт.

1. ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ БЕТОНУ ПО КОНТРОЛЬНИМ ЗРАЗКАМ

Суть цих випробувань полягає в вимірюванні мінімальних зусиль, що руй-
нують контрольні зразки бетону при їх статичному навантаженні з постійною
швидкістю зростання навантаження і наступним розрахунком напружень в
припущенні пружної роботи бетону.
Випробуванням бетонів на стиск, осьовий розтяг, розтяг при розколюванні
і розтяг при згині проводяться згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.7-214:2009.
Цей стандарт розповсюджується на бетони усіх видів, окрім спеціальних
видів бетону, для котрих є інші стандартизовані методи визначення міцності.

1.1. Контрольні зразки бетону

Для визначення міцності бетону на стиск контрольні зразки повинні мати
форму куба з довжиною ребра 100; 150; 200; 300 мм або циліндра з діаметром
100; 150; 200; 300 мм. Допускається застосовувати куби з ребром довжиною 70
мм і циліндри з діаметром 70 мм. За базовий зразок при усіх видах випробувань
слід приймати зразок з розмірами робочого перерізу 150х150 мм. Вимоги до
технології виготовлення контрольних зразків також обумовлені стандартом.
Контрольні зразки виготовляють і випробують серіями. Число зразків в се-
рії (крім чарункового бетону) приймають по табл. 1 в залежності від середнього
серед серійного коефіцієнта варіації міцності бетону Vcm .

6
 Таблиця 1 – Число бетонних зразків для випробування на стиск

Внутрісерійний
коефіцієнт варіації, ≤5 5…8 >8
Vcm , %
Потрібне число зразків
бетону в серії, шт., 2 3 або 4 6
не менше

Вимоги до геометричних параметрів зразків:

- відхилення від площинності опорних поверхонь кубів і циліндрів,
прилеглих до плит преса, не повинні перевищувати 0,1 мм.
- відхилення від перпендикулярності суміжних граней кубів, а також
опорних поверхонь і утворюючої циліндрів не повинні перевищува-
ти 1 мм.

1.2. Засоби контролю

Перелік обладнання для виготовлення зразків, засобів вимірювання їх роз-
мірів, форми, маси, випробувального обладнання, приладів і їх технічні харак-
теристики наведені в додатку Б. ДСТУ Б В.2.7-214:2009. Допускається викори-
стання інших засобів вимірювання, обладнання і приладів якщо їх технічні ха-
рактеристики задовольняють вимогам, вказаним у додатку Б стандарту.
Засоби вимірювання повинні пройти державні або відомчі випробування і
повірку, яка затверджується свідоцтвом або записом у паспорті приладу.
Випробувальне обладнання повинно пройти первинну атестацію, яка за-
тверджується відповідним атестатом або записом в експлуатаційні документи.

1.3. Підготовка до випробувань зразків і умови їх проведення

В приміщенні для випробувань зразків слід підтримувати температуру по-
вітря 20±5°С і відносну вологість повітря не менше 55%. В цих умовах зразки
витримують 24 години, якщо вони тверділи у воді і 4 години, якщо вони твер-
діли у повітряно-вологих умовах або в умовах теплової обробки.
Перед випробуванням зразки візуально оглядають, виявляють дефекти у
вигляді сколів ребер, раковин, інородних включень. Зразки, що мають тріщини
коло ребер > 10 мм глибиною і раковини > 10 мм діаметром, а також сліди ро-
зшарування і недоущільнювання бетону випробуванню не підлягають. Напливи
бетону на ребрах опорних граней зразків треба видалити терпугом або абразив-
ним каменем.
Опорні грані зразків-кубів вибирають таким чином, щоб стискуюча сила
була направлена перпендикулярно до шарів укладки бетонної суміші в формі.
Лінійні розміри зразків вимірюють з похибкою не більше 1%.
Допускається вирівнювання опорних граней зразків шляхом шліфування
або нанесення шару швидкотвердіючого бетону товщиною не більше 3 мм.

7
 1.4. Проведення випробувань
Усі зразки однієї серії необхідно випробувати на протязі не більше 1 годи-
ни.
Шкалу силовимірювача випробувальної машини МС-1000 (максимальне
зусилля 1000 кН) вибирають із умови, що очікуєме значення руйнівного наван-
таження повинно бути в межах 20÷80% від максимального навантаження, що
допускається цією шкалою.
Навантаження проводять безперервно із швидкістю зростання розрахунко-
вого напруження в зразку до його повного руйнування в межах (0,6±0,4) МПа/с.
При цьому час навантаження одного зразка повинен бути не менше 30 с.
Максимальне зусилля, досягнуте при випробуванні приймають за руйнівне
і його фіксують в журналі випробувань.
Зруйнований зразок візуально оглядають, при цьому звертають увагу на
наявність дефектів структури і характер руйнування (див. рисунок 1). Результа-
ти випробувань зразків з указаними дефектами не враховуються.

Рисунок 1 - Характер руйнування зразків бетону при випробуванні на стиск

1 - нормальне руйнування; 2, 3, 4, 5 – дефектні руйнування

1.5. Обробка і оцінка результатів

Міцність бетону на стиск, МПа (кгс/см2) слід обчислювати з точністю до
0,1 МПа (кгс/см2) за формулою
f c ,cube = (α ⋅ F ⋅ kW ) / A де

F – руйнівне навантаження, Н (кгс).

A – площа робочого перерізу зразка, мм2 (см2).
8
 α - масштабний коефіцієнт для приведення міцності бетону к міцності в
зразках базового розміру.
kW – поправочний коефіцієнт для ніздрюватого бетону, що враховує воло-
гість зразків.
Масштабний коефіцієнт α допускається приймати по таблиці 2 (для всіх
видів бетону крім ніздрюватого).

Таблиця 2 – Масштабний коефіцієнт

Форма зразка – куб із

довжиною ребра, мм 70 100 150 200 300
Масштабний
коефіцієнт, α 0,85 0,95 1,00 1,05 1,10
Форма зразка –
циліндр (диаметр х 100×200 150×300 200×400 300×600 -
висоту), мм
Масштабний
коефіцієнт, α 1,16 1,20 1,24 1,28

Міцність бетону (крім ніздрюватого) в серії зразків визначають як середнє

арифметичне в серії:
- з двох зразків – за двома зразками з найбільшою міцністю;
- із трьох зразків – за двома зразками з найбільшою міцністю;
- із чотирьох зразків – за трьома зразками з найбільшою міцністю;
- із шести зразків – за чотирма зразками з найбільшою міцністю.

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПРИЗМОВОЇ МІЦНОСТІ І МОДУЛЯ ПРУЖНОСТІ

БЕТОНУ ЗГІДНО ІЗ ДСТУ Б В.2.7-217:2009
Суть методу полягає у випробуванні шляхом поступового (ступенями) на-
вантаження зразків-призм або зразків-циліндрів стандартних розмірів осьовим
стискальним навантаженням до руйнування при визначенні призмової міцності
f cm. prism і до рівня 30 % руйнівного навантаження з вимірюванням у процесі на-
вантаження зразків їх деформацій при визначенні модуля пружності E c і коефі-
цієнта Пуассона.
Призмова міцність і модуль пружності обчислюються за визначеними у
процесі випробувань навантаженнями Nu і 0,3 Nu, поздовжніми відносними пру-
жньомиттєвими деформаціями ε 1el .
Дані випробування застосовуються при визначенні показників властивос-
тей бетонів різного виду і призначення відповідно до вимог стандартів, техніч-

9
них умов або робочих креслень на бетонні і залізобетонні конструкції та виро-
би, а також при вивченні властивостей нових бетонів.

2.1 Відбір проб та виготовлення зразків.

Призмову міцність, модуль пружності і коефіцієнт Пуассона слід визнача-

ти на зразках-призмах квадратного перерізу або циліндрах круглого перерізу з
відношенням висоти до ширини (діаметра), що дорівнює чотирьом. Ширина
(для циліндрів - діаметр) зразків повинна прийматися 70 мм, 100 мм, 150 мм,
200 мм, 300 мм залежно від призначення та виду конструкцій і виробів. За
базовий приймають зразок розмірами 150 мм х 150 мм х 600 мм.
Розміри зразків залежно від найбільшої крупності заповнювача повинні за-
довольняти вимогам ДСТУ Б В.2.7-214.
Відхили розмірів і форми зразків від номінальних, неплощинність їх опор-
них поверхонь, що прилягають до плит преса, а також неперпендикулярність
опорних і бічних поверхонь зразків не повинні перевищувати значень, встанов-
лених ДСТУ Б В.2.7-214.
Відбір проб і виготовлення зразків із бетонної суміші або відбір зразків,
виготовлених шляхом вибурювання або випилювання їх з виробів, конструкцій
і споруд роблять згідно з ДСТУ Б В.2.7-214 та ДСТУ БВ.2.7-223:2009.
Зразки виготовляють серіями. Серія повинна складатися не менше ніж із
трьох зразків.
Правила витримування зразків і строки випробувань слід приймати згідно
з ДСТУ Б В.2.7-214, якщо немає інших вимог, передбачених стандартами або
технічними умовами на бетонні і залізобетонні конструкції та вироби або робо-
чими кресленнями конструкцій. Зразки, висвердлені або вибурені з конструк-
цій або виробів, повинні до випробування знаходитися під вологою тканиною
за винятком зразків, що вимагають інших умов тверднення, передбачених
ДСТУ Б В.2.7-214.

2.2 Випробувальне обладнання і прилади.

Для вимірювання деформацій слід застосовувати тензометри згідно з

ГОСТ 18957-73 і інші прилади, що забезпечують вимірювання відносних дефо-
рмацій з точністю не нижче 1×10-5.
Допускається використовувати провідникові тензорезистори відповідно до
ГОСТ 21616-91, що наклеюються на поверхню бетону.
Тензометри і індикатори для вимірювання деформацій встановлюють на
зразку за допомогою притискних пристосувань (рамок, струбцин, опорних
вставок) відповідно до фіксованої бази вимірювання деформацій. Притискні
пристосування повинні забезпечувати стабільне положення тензометрів і інди-
каторів щодо зразка в процесі вимірювання деформацій. Схема представлена на
Рисунку 2.

10
 Преси та випробувальні машини повинні задовольняти вимогам ГОСТ
28840. Допускається застосування іншого випробувального обладнання, що ві-
дповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-214.
Форми для виготовлення зразків слід застосовувати відповідно до вимог
ГОСТ 22685, а обладнання для виготовлення зразків, прилади та інструменти
для визначення відхилів розмірів і форми зразків від номінальних і неплощин-
ності їх опорних поверхонь згідно з ДСТУ Б В.2.7-214.

2.3 Підготовка до проведення випробувань

Перед випробуванням зразки слід оглянути, усунути наявні дефекти, окре-

мі виступи на гранях зняти наждаковим каменем, виміряти лінійні розміри, пе-
ревірити відхили форми і розмірів відповідно до ДСТУ Б В.2.7-214.
Перед випробуванням зразки повинні не менше 2 год знаходитися в при-
міщенні лабораторії, крім зразків, випробовуваних при нагріванні.
Інтервал робочих температур приміщення, де проводяться випробування,
- від 10 °С до 30 °С згідно з ГОСТ 18957.
На бічних поверхнях зразків слід розмітити центральні лінії для встанов-
лення приладів для вимірювання деформацій і центрування зразків.
По центральних лініях розмічають бази вимірювання поздовжніх і попере-
чних деформацій зразків.
База вимірювання деформацій повинна в 2,5 рази і більше перевищувати
найбільший розмір зерен заповнювача і бути не менше ніж 50 мм при викорис-
танні тензорезисторів і 100 мм - при використанні інших приладів для вимірю-
вання деформацій.
База вимірювання поздовжніх деформацій повинна бути не більше 2/3 ви-
соти зразка й розташовуватися на однаковій відстані від його торців.
Прилади для вимірювання деформацій зразків повинні бути встановлені по
чотирьох його гранях або по трьох або чотирьох твірних циліндра, розгорнутих
під кутом 120° або 90°.

11
 Рисунок 2 – Схема установки пристосувань для кріплення індикаторів при
вимірюванні поздовжніх і поперечних деформацій зразка

2.4 Проведення випробувань

При визначенні модуля пружності та коефіцієнта Пуассона шкалу сило-

вимірювача випробувального преса (машини) вибирають із умови, що очікува-
не значення руйнівного навантаження Nu повинне бути від 70 % до 80 % від
максимального, що допускається обраною шкалою.
При визначенні призмової міцності шкалу силовимірювача вибирають
відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-214.
Перед випробуванням зразок із приладами встановлюють центрально по
розмітці плити преса і перевіряють сполучення початкового відліку з познач-
кою шкали приладу.
Початкове зусилля обтиснення зразка, що надалі приймають за умовний
нуль, повинне бути не більше 2 % від очікуваного руйнівного навантаження.
Значення очікуваного руйнівного навантаження при випробуванні зразків
установлюють за міцністю бетону, прийнятою в технічній документації, або за
міцністю на стиск виготовлених з одного замісу зразків-кубів, визначеною від-
повідно до ДСТУ Б В.2.7-214. її значення при однакових перерізах кубів і при-

12
зм слід приймати від 80 % до 90 % від середнього руйнівного навантаження
зразків-кубів.
При центруванні зразків необхідно, щоб на початку випробування від умо-
вного нуля до навантаження, що дорівнює (40 ±5 %) Nu , відхили деформацій по
кожній грані (твірній) не перевищували 10 % їх середнього арифметичного зна-
чення.
При недотриманні цієї вимоги при навантаженні, яке дорівнює або більше
(10 + 5) % Nu , слід розвантажити зразок, змістити його щодо центральної осі
розмітки плити преса убік більших деформацій і знову зробити його центру-
вання.
Зразок бракують після п'яти невдалих спроб його центрування.
При визначенні призмової міцності, модуля пружності і коефіцієнта Пуас-
сона бетону навантаження зразка до рівня навантаження, яке дорівнює (40 ±5)
% Nu , слід робити ступенями, що дорівнюють 10 % очікуваного руйнівного на-
вантаження, зберігаючи в межах кожного ступеня швидкість навантаження (0,6
±0,2) МПа/с.
На кожному ступені слід витримувати навантаження від 4 хв до 5 хв (при
нагріванні до 15 хв) і записувати відліки по приладах на початку та наприкінці
витримки ступеня навантаження в журнал за формою додатка А або табл. 3.
При рівні навантаження (40 ±5) % N u знімають прилади зі зразка, якщо
немає інших вимог, передбачених програмою випробування. Після зняття при-
ладів подальше навантаження зразка слід робити безупинно з постійною швид-
кістю відповідно до вимоги ДСТУ Б В.2.7-214.
При проведенні випробувань повинні вживатися заходи щодо безпеки пра-
ці відповідно до вимог ДБН А.3.2-2-2:2009 «Система стандартів безпеки праці.
Промислова безпека у будівництві. Основні положення.» і виконуватися вимо-
ги п. 9.2-9.7 ДСТУ В.2.7-217:2009.

2.5 Обробка результатів випробувань

Призмову міцність fc , prism обчислюють для кожного зразка за формулою

Nu
f c , prism = ,
A
де Nu – руйнівне навантаження, виміряне за шкалою силовимірювача преса
(машини);
А – середнє значення площі поперечного перерізу зразка, визначене по йо-
го лінійних розмірах згідно з ДСТУ Б В.2.7-214.
Модуль пружності Ecm обчислюють для кожного зразка при рівні наванта-
ження, що становить 30% від руйнівного, за формулою
σ1
Ecm = ,
ε 1el
де σ1=N1 /A – збільшення напружень від умовного нуля до рівня зовніш-
нього навантаження, яке дорівнює (30±5) % від руйнівного;

13
 N1 – відповідне збільшення зовнішнього навантаження до рівня (30±5) %
від руйнівного Nu;
ε1el - збільшення пружно-миттєвої відносної поздовжньої деформації зраз-
ка, що відповідає рівню навантаження N1 і виміряне на початку кожного ступе-
ня його прикладання.
У межах ступеня навантаження деформації визначають за лінійною інтер-
поляцією.

2.6 Практичне визначення модуля пружності бетону

Для випробувань відбирається стандартна призма з важкого бетону класу

C 12/15-C 16/20 із розмірами 150×150×600 мм, що відповідає вимогам п. 4
ДСТУ Б В.2.7-217.
По трьох гранях призми встановлюються індикатори для вимірювання по-
здовжніх деформацій i-1; i-2; i-3 з ціною поділки 1×10-3 мм. Вимірювання аб-
солютних деформацій ∆ l1; ∆ l2; ∆ l3 проводиться на фіксованій базі l=200 мм.
Перед випробуванням бетонна призма установлюється на плиту преса і центру-
ється згідно з вимогами п. 2.3. Далі проводиться випробування бетонної призми
ступеневим навантаженням згідно із п. 2.4.
На кожному ступені (з кроком 10 кН) навантаження витримується від 4 хв.
до 5 хвилин і відліки по приладах записуються на початку та наприкінці витри-
мки кожного ступеню і фіксується різниця між ними.

Результати вимірювань і розрахунків заносяться в таблицю 3.

Таблиця 3 – Визначення модуля пружності бетону

Індикатори И=0,001 мм,

Середнє значення початкового модуля пружності Eb, МПа

(ціна поділки прилади)
Площа поперечного перерізу зразка А, мм2
Навантаження відповідного ступеню F, H

И1; ℓ1=…, мм И2; ℓ2=…, мм И3; ℓ3=…, мм

Середнє значення відносної деформації
Номер ступеню завантаження зразка

σb=F/А, МПа

Різниця між зафіксованим та попереднім

Різниця між зафіксованим та попереднім

Різниця між зафіксованим та попереднім

по шкалі силовимірювача

Сума різниць відліків ∑∆i=∑ /ni=1-ni/

Сума різниць відліків ∑∆i=∑ /ni=1-ni/

Сума різниць відліків ∑∆i=∑ /ni=1-ni/

ε=ε1+ε2+ε3/3 , МПа
відліками ∆=/ni+1-ni/, поділак

відліками ∆=/ni+1-ni/, поділак

відліками ∆=/ni+1-ni/, поділак

Відносна деформація зразка

Відносна деформація зразка

Відносна деформація зразка

Марка зразка

ε1=∑∆i/ℓ1·И=∑(ni=1-ni)·И/ℓ1

ε2=∑∆i/ℓ1·И=∑(ni=1-ni)·И/ℓ1

ε3=∑∆i/ℓ1·И=∑(ni=1-ni)·И/ℓ1
Напруження

Відлік, ni

Відлік, ni

Відлік, ni

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

14
 В таблицю 3 результатів вимірювань вноситься значення абсолютної де-
формації ∆l з урахуванням цієї різниці (для виключення впливу на результат
випробувань недружньої швидконабігаючої деформації текучості).
В таблицю вносяться також значення для кожного ступеня навантаження:
N ст ( МН )
- напруження σ ст = ( МПа )
А( м 2 )
A = 0,15⋅0,15 = 0,0225 м2
Nст1 = 10 кН = 0,01МН
- абсолютної деформації: ∆li = ki10-3; ki – число поділок шкали індикатора і
∆li
- відносна деформація по кожній грані: ε i = ; l=200 мм (база вимірю-
l
вань)
1
- середнє значення відносної деформації: ε i ( сер ) = (ε i1 + ε i 2 + ε i 3 )
3
Початковий модуль пружності бетону:
σ1
Eст = ( МПа )
ε1el
σ1- збільшення напружень від умовного нуля до рівня зовнішнього наван-
таження, яке дорівнює (30±5) % від руйнівного (остання ступінь навантажен-
ня);
ε 1el - збільшення відносних поздовжніх деформацій
ε1el = ∑ ε i ( сер )

За результатами випробувань будується графік залежності σ с − ε с

15
 Додаток А.
(довідковий)

Журнал відліків за приладами при визначенні призмової міцності, модуля пружності і коефіцієнта Пуассона

Номер Час дода- Наванта- Показання приладів при вимірюваннях поздовжніх (поперечних) деформацій ∆l ⋅ 10 3 мм Середнє збільшення ∆l ⋅ 10 3 мм
ступеня вання ження на
наванта- ступеня зразок, МПа (ε ⋅ 10 5 ) (ε ⋅ 10 5 )
ження наванта- 1 2 3 4 поздовжніх поперечних
ження, відлік приріст відлік приріст відлік приріст відлік приріст деформацій деформацій
хв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
0
»
1
»
2
»
3
»
4
»
5
»
6
»
7
»
8
»
9
»
10
»

«_____» _____________ 2016 р. Керівник_________________

Виконавець_______________
16
 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1 ДСТУ БВ. 2.7-224:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Правила контроля

міцності.-К., Мінрегіонбуд України, 2010.
2 ДСТУ БВ. 2.7-214:2009 Бетони. Методи визначення міцності за контро-
льними зразками.-К., Мінрегіонбуд України, 2010
3 ДСТУ БВ. 2.7-223:2009 Бетони. Методи контролю міцності за зразками,
відібраними з конструкцій. К., Мінрегіонбуд України, 2010.
4 ДСТУ БВ. 2.7-217:2009 Методи визначення призмової міцності, модуля
пружності і коефіцієнта Пуассона. К., Мінрегіонбуд України, 2010.
5 ДСТУ БВ. 2.6-156:2010 «Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого
бетону». Правила проектування. К., Мінрегіонбуд 2011.
6 ДБН В. 2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції». Основні по-
ложення. К., Мінрегіонбуд 2011.
7 ДСТУ 3760:2006. Прокат арматурний для залізобетонних конструкцій.
8 ГОСТ 12004-81. Сталь арматурная. Методы испытания на растяжение.
9 ГОСТ Р52544-2006. Прокат арматурный свариваемый периодического
профиля классов А500С и В500С для армирования железобетонных конструк-
ций.
10 ДСТУ БВ. 2.7-214:2009 Бетони. Методи визначення міцності за контро-
льними зразками.

17
 Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №1 «Визначення

міцностних і деформативних характеристик бетону» з дисциплін
«Експериментально-теоретичні основи залізобетонних та кам’яних
конструкцій» і «Залізобетонні конструкції в гідротехнічному будівництві» для
студентів спеціальності 192 «Будівництво та цивільна інженерія» спеціалізацій
«Промислове і цивільне будівництво» та «Гідротехнічне будівництво» денної
та заочної форм навчання/ Укладачі: В.Л. Земляков, М.М. Мольський – Харків:
ХНУБА, 2017.-18 с.

Укладачі: Земляков Володимир Леонідович

Мольський Михайло Михайлович

Відповідальний за випуск Ю.В. Бондаренко

Редактор: Л.І. Христенко

План 2017 року. Поз.1262 Формат 60×84 1/16

Підписано до друку 12.04.2017 Обл..-вид. арк. 0,68
Надруковано на різографі Умовн. друк. арк. 0,7 Папір друк. №2
Тираж 3 прим. Зам. № 4593 Безкоштовно

ХНУБА, 61002, Харків, вул. Сумська, 40

____________________________________________________________________
Підготовлено та надруковано РВВ Харківського національного
університету будівництва та архітектури

18