You are on page 1of 53

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»


Кафедра будівельних конструкцій і мостів

Багатоповерховий виробничий будинок в м. Одеса

Пояснювальна записка
до курсової роботи з дисципліни
«Будівельні конструкції»

Виконала ст. гр. АР-34


Лісневска Поліна
Керівник:
Канюв В. М.

Львів 2020
Зміст
Металеві конструкції.........................................................................................................................4
1. Розрахунок і конструювання металевих конструкцій.............................................................4
Вихідні данні для проектування...............................................................................................4
Вибір раціональної схеми металевого балкового перекриття...............................................4
1.1 Розрахунок і конструювання балки настилу марки БН-1.....................................................5
1.1.1 Статичний розрахунок балки настилу.............................................................................6
1.1.2 Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з урахуванням пружно-
пластичної роботи сталі.............................................................................................................7
1.1.3 Розрахунок балки настилу БН-1 за другою групою граничних станів: розрахунок
прогинів........................................................................................................................................8
1.2 Розрахунок і конструювання головної балки марки ГБ-1....................................................9
1.2.1 Обчислення навантаження на головну балку..................................................................9
1.2.2 Обчислення розрахункового прольоту..........................................................................10
1.2.3 Статичний розрахунок головної балки марки ГБ-1......................................................10
1.2.4 Підбір перерізу головної балки з умови міцності на дію згинального моменту.......10
1.2.5 Перевірка міцності головної балки в зоні одночасних впливів моментів та
поперечних сил..........................................................................................................................11
1.2.6 Перевірка несучої здатності головної балки в опорному перерізі в зоні впливу
поперечних сил..........................................................................................................................12
1.2.7 Розрахунок головної балки за другою групою граничних станів: розрахунок
прогину.......................................................................................................................................12
1.2.8 Розрахунок і конструювання вузлів головної балки: опорне ребро головної балки.13
1.2.9 Розрахунок і конструювання вузлів головної балки: зварні шви прикріплення до
стінки балки...............................................................................................................................13
1.2.10 Розрахунок і конструювання вузлів головної балки: протипожежні ребра
жорсткості..................................................................................................................................14
1.2.11 Розрахунок і конструювання вузлів головної балки: балкове з’єднання балок БН-1
з ГБ-1..........................................................................................................................................14
1.3 Розрахунок і конструювання колони 1-го поверху.............................................................15
1.3.1 Обчислення навантаження від конструкції покриття..................................................15
1.3.2 Обчислення снігового навантаження на покриття.......................................................15
1.3.3 Обчислення навантаження від власної ваги колони.....................................................16
1.3.4 Обчислення розрахункового зусилля.............................................................................16
1.3.5 Підбір перерізу колони з умови стійкості центрально стиснутого стержня..............17
Залізобетонні конструкції................................................................................................................23
2. Компонування схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами............23
2.1.1 Призначення попередніх розмірів перерізів елементів монолітного перекриття.....23

1
2.1.2 Розрахунок і конструювання монолітної плити............................................................24
2.1.3 Збір навантаження на перекриття...................................................................................25
2.1.4 Обчислення розрахункових прольотів плити................................................................26
2.1.5 Статичний розрахунок плити..........................................................................................27
2.1.6 Розрахунок арматури і конструювання плити..............................................................28
2.1.7 Розрахунок необхідної площі робочої арматури..........................................................30
2.1.8 Конструювання плити зварними рулонними сітками..................................................33
2.2 Статичний розрахунок головної балки.................................................................................37
2.2.1 Збір навантаження на головну балку.............................................................................37
2.2.2 Обчислення вантажної площі.........................................................................................38
2.2.3 Статичний розрахунок головної балки..........................................................................40
2.3 Розрахунок арматури і конструювання головної балки......................................................41
2.3.1 Матеріали та їхні міцнісні і деформаційні характеристики........................................41
2.3.2 Розрахунок головної балки на дію згинального моменту............................................42
2.3.3 Уточнення розмірів поперечного перерізу головної балки.........................................42
2.3.4 Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності нормальних перерізів головної
балки...........................................................................................................................................43
2.4 Розрахунок поперечної арматури із умови міцності похилих перерізів головної балки.......44
2.4.1 Розрахунок головної балки на дію поперечної сили....................................................46
2.5 Розрахунок арматури і конструювання колони...................................................................49
2.5.1 Розрахунок арматури і конструювання колони............................................................49
2.5.2 Розрахунок повздовжньої арматури...............................................................................50
Дерев’яні конструкції......................................................................................................................54
3. Розрахунок стійки.....................................................................................................................54

2
Металеві конструкції
1. Розрахунок і конструювання металевих
конструкцій
Вихідні данні для проектування
Запроектувати тримальні металеві конструкції балкового перекриття
багатоповерхового будинку з неповним каркасом за такими даними:
1. Призначення будинку і клас наслідків: виробничий, класу наслідків СС3.
2. Термін експлуатації: τef = 100 років.
3. Місце будівництва: м. Одеса.
4. Розмір будинку в осях: 18*48 (м).
5. Повздовжній крок колон: 4,8 м.
6. Поперечний крок колон: 6,0 м.
7. Кількість поверхів – 5, висота – 5,4 м.
Навантаження:
- власна вага конструкції підлоги і покрівлі – за індивідуальним проектом;
- характеристичне змінне навантаження на перекриття ν0 = 12 кН/м2;
- снігове навантаження на покрівлю – за ДБН В.1.2-2:2006.
Додаткові дані:
- тип металевого перекриття – балкова клітка нормального типу із
залізобетонним монолітним настилом:
- балка настилу і головна балка – сталь класу С375;
- колона – сталь класу С235.

Вибір раціональної схеми металевого балкового перекриття


Згідно із завданням на курсову роботу тип металевого перекриття –
балкове: клітка нормального типу із залізобетонним монолітним настилом.
Балка настилу і головна балка виготовлені із прокатних профілів. Враховуючи
розміри будинку в плані, я вибираю раціональну схему перекриття. Балки
настилу розташовую перпендикулярно до головних, з кроком 2,0 м. План-схема
наведена на рис. 1.1.
3
1.1. Розрахунок і конструювання балки настилу
марки БН-1
Приймаю конструкцію підлоги стосовно виробничого будинку, яка
наведена на рис. 1.1. Товщину монолітної залізобетонної плити настилу
приймаю залежно від її прольоту та розрахункової граничної величини
навантаження.
Обчислення навантаження на 1 м2 перекриття
Таблиця 1.1

Коефіцієнт Розрахункове
Характеристичне
Вид навантаження та його надійності за граничне
навантаження,
обчислення навантаженням, навантаження,
кН/м2
γfm кН/м2
А. Постійне
- керамічна плитка, 12мм, 0,32 1,1 0,3564
ρ = 2700 кг/м3
- цементно-піщана стяжка,
0,72 1,3 0,936
40 мм, ρ = 1800 кг/м3
- керамзитобетон, 60 мм,
0,48 1,3 0,624
ρ = 800 кг/м3
- залізобетонна плита,
2,5 1,1 2,75
100 мм, ρ = 2500 кг/м3
Всього від постійного
4,024 - 4,6664
навантаження
Б. Тимчасове
12,0 1,2 14,4
- ν0
в тому числі тривале
7,2 1,2 12,96
- 0,6ν0 = ν01
В. Повне 16,024 - 19,1

4
Рис.1.1. План-схема розкладки ГБ та БН.

Рис.1.2. Конструкція перекриття.

5
1.1.1. Статичний розрахунок балки настилу
Балку настилу розглядаю як однопролітну вільно обперту балку,
завантажену рівномірно розподіленим погонним навантаженням. Розрахункову
схему балки наведено на рис. 1.2.
Розрахункове граничне погонне навантаження на 1 м довжини балки
настилу обчислюємо за формулою:
Ԛ = (g + ν) * asb,
де asb = 2,0 м – крок балок настилу, ширина вантажної площі у разі рівномірно
розподіленого поверхневого навантаження. Отже:
Ԛ = (4,6664 + 14,4) * 2 = 38,2 (кН/м).
Проектуючи приєднання балок настилу до головних балок в одному рівні
з верхніми поясами та через опорні ребра, розрахунковий проліт балки настилу
обчислюю за формулою:
lef = l – 2csb = 4,8 – 2 * 0,08 = 4,64 (м),
тут csb = 0,08 м – орієнтовна віддаль від осі головної балки до центра опори
балки настилу.
Розрахункові граничні зусилля:
- максимальний згинальний момент:
2
ql 38,2∗4,642
Mmax = ef = = 102,8 (кНм).
8 8

- максимальна поперечна сила:


q l ef 38,2∗4,64
Ԛmax = = 2
= 88,6 (кН).
2

Епюри моментів та поперечних сил балки настилу наведені на рис. 1.2.

6
Рис. 1.3

7
1.1.2. Підбір перерізу балки настилу з умови міцності та з
урахуванням пружно-пластичної роботи сталі
Балку настилу проєктують із прокатного двотавра типу Б за ГОСТ
26020-83. Матеріал балки – легована сталь класу С375. Якщо припустити
найбільшу товщину фасонного прокату балки в межах 10-20 мм, то
розрахунковий опір сталі класу С375 – Ry = 345 МПа. Балка настилу належить
до категорії А за відповідальністю. Будинок класу наслідків СС3.
Попередньо приймаю коефіцієнти сх = 1,1, β = 1, обчислюю необхідний
момент опору перерізу балки:
M max γ n 102,8∗( 100 )∗1,25
Wx = β c R γ = = 338,6 (см3),
x y c 1∗1,1∗345∗(0,1)

тут γn = 1,25 – коеф. надійності, що врахову ступінь відповідальності будинку


класу наслідків СС3 і балки настилу як конструкції категорії А;
γс = 1,0 – коеф. умов роботи конструкції;
(100) – перевідний коефіцієнт від кН*м до кН*см;
(0,1) – перевідний коефіцієнт від МПа до кН/см2.
За сортаментом згідно з ГОСТ 26020-83 підбираю балковий двотавр
№26Б2 з такими характеристиками перерізу:

Wx = 356,6 см3 t = 10,0 мм


Ix = 4654 см4 s = 6,0 мм
h = 261 мм m = 31,2 кг/м
b = 120 мм
А фактичне характеристичне поверхневе навантаження від власної ваги балки
настилу становитиме:
m∗9,81 31,2∗9,81
g0, sb = a sb = 2
= 153 (Н/м2);

g0, sb = 0,153 (кН/м2).


Обчислюю співвідношення площ полички і стінки двотавра №26Б2:
Аf b∗t 120∗10
= =
A w ( h−2 t )∗s ( 261−20 )∗6
= 0,83.

За інтерполяцією обчислюю коефіцієнт сх, fac:


0,05
сх, fac = 1,12 - 0,5 (0,83 – 0,5) = 1,09.

8
Перевіряю нормальні напруження в перерізі балки настилу за формулою:
M max γ n 102,8∗( 100 )∗1,25
σmax = β c W = = 330,6 (МПа).
x, fac x 1∗1,09∗356,6∗(0,1)

330,6 МПа < 345 МПа.


Умова виконується міцність забезпечується.
Оцінюю економічність підібраного перерізу:
R у γ с −σ max 345∗1−330,6
δ= R у γс
= 345∗1
 100% = 4%.

4% > 5% - такий профіль вважається економічним.


Висновок: лишаю двотавр 26Б2 у зв’язку з відповідністю міцносним та
економічним характеристикам.

1.1.3. Розрахунок балки настилу БН-1 за другою групою


граничних станів: розрахунок прогинів
Прогини балок обмежують естетико-психологічними вимогами. Згідно з
ДСТУ для обчислення прогинів слід приймати навантаження постійні та змінні.
Розрахункове експлуатаційне тривале навантаження на балку настилу,
якщо крок балок рівний 2 м:
qe = (g0 + ν01) * γfе * asb;
qe = (4,024 + 7,2) * 1 * 2 = 22,448 (кН/м),
де γfе – коефіцієнт надійності щодо експлуатаційного навантаження.
Максимальний момент від розрахункового експлуатаційного
навантаження:
qе l 2ef 22,448∗4,64
2
Mmax, п = = = 60,4 (кНм).
8 8

Кривина, якщо модуль пружності сталі Е = 2,06 *105 МПа:


1 M max γ n 60,4∗( 100 )∗1
r
= E Іx
= 5 = 4,42 * 10-5 (см-1).
2,06∗10 ∗( 0,1 )∗7293

Прогин посередині балки, якщо для схеми навантаження на рис. 1.2


5
коефіцієнт s = 48 .

9
1 5
fmax = r slef2= 4,42*10-5 * 48 * 4642 = 1 (см);

1 464
fu = 200 lef = 200 = 2,32 (см);

fmax < fu
Умова виконується, жорсткість забезпечена.
Висновок: остаточно приймаю балку настилу марки БН-1 із прокатного
двотавра №26Б2 за ГОСТ 26020-83, яка відповідає вимогам І та ІІ груп
граничних станів.

1.2. Розрахунок і конструювання головної балки


марки ГБ-1
Головну балку номінальним прольотом 6,0 м проектую із широко-
поличкового двотавра з паралельними гранями поличок типу Ш за ГОСТ
26020-83. Матеріал балки – сталь класу С375. Балки ГБ-1 опираються своїми
опорними ребрами на металеві столики, які приварені з обох боків столів
колони. Балку прикріплюють монтажними болтами до колон, забезпечуючи
вільне шарнірне обпирання так, як передбачено розрахунковою схемою на рис.
3.1.

1.2.1. Обчислення навантаження на головну балку


Головну балку розглядаю як однопролітну з опорами на колонах, яка
навантажена зосередженими силами в третинах прольоту, в місцях обпирання
балок настилу. Для обчислення зосередженої сили вирахую вантажну площу:
AF = amb + asb = 4,8 * 2,0 = 9,6 (м).
Розрахункова гранична сила в кожній третині прольоту балки:
F = G + V = (g + gmb) * AF + ν * AF;
F = (4,6664 + 0,2) * 9,6 + 14,4 * 9,6 = 185,3 (кН).

10
1.2.2. Обчислення розрахункового прольоту
З достатньою точністю попередньо призначаю висоту перерізу колони:
1 1
hc = ( 15 − 20 ¿ H ,

де Н – висота поверху. В даному випадку Н = 5,4 м:


5400 5400
hc = ( 15 − 20 ¿= (360 – 270) мм.

Приймаю розмір відповідно до сортаменту колонних двотаврів типу К,


які рекомендуються для колон за ГОСТ 26020-83, тобто hc = 353 мм.
Розрахунковий проліт обчислюю за формулою:
lef = lmb - hc = 6000 – 353 = 5647 (мм).

1.2.3. Статичний розрахунок головної балки марки ГБ-1


Розрахункову схему ГБ-1 наведено на рис. 3.1. Найбільший згинальний
момент від розрахункового граничного навантаження F = 185,3 кН:
M = F*a1 = F * (asb – 0,5*hc);
M = 185,3 * (2 – 0,5 * 0,353) = 337,9 (кНм).
Найбільша поперечна сила від розрахункового граничного навантаження:
Ԛmax = F = 185,3 кН.
Епюри моментів та поперечних сил представлені на рис. 1.3.

1.2
1800 2000 1800
.4.

200 5600 200

185,3 кН 185,3 кН

11
1800 2000 1800

6000
Підбір перерізу головної балки з умови міцності на дію
згинального моменту
Особливістю поведінки головної балки під337,9 навантаженням
кНм двома
зосередженими силами є наявність зони чистого згинання, оскільки поперечна
сила в середній частині балки дорівнює нулю. Розрахунок балок постійного
перерізу ведеться з185,3
урахуванням
кН пружно-пластичної роботи сталі. Прийнявши
попередньо для двотаврового перерізу сх = 1,1, обчислююсереднє значення
коефіцієнта c lm:
c lm = 0,5*(l + cx) = 0,5 * (1 +1,1) = 1,05.

Отже, необхідний момент опору перерізу:


M max γ n 337,9∗( 100 )∗1,25
Wx = β c R γ = = 1166 (см3).
lm y c 1,05∗1∗345∗( 0,1 )∗1 -185,3 кН

Рис. 1.4
За сортаментом ГОСТ 26020-83 приймаю балковий двотавр №45Б2 з
такими характеристиками:
Wx = 1291,9 см3 t = 13,0 мм
Ix = 28870 см4 s = 8,4 мм
h = 447 мм m = 67,5 кг/м
b = 180 мм
Обчислюю співвідношення поличок:
Аf b∗t 180∗13
= =
A w ( h−2 t )∗s ( 447−26 )∗8,4
= 0,66.

Знаходжу сх, fac:


0,05
сх, fac = 1,12 - 0,5 (0,66 – 0,5) = 1,104.

Фактичне розрахункове граничне навантаження від власної ваги


підібраної балки із двотавра №45Б2:
m∗9,81 1,05∗67,5∗9,81
gтb = γ fm amb = 4,8
= 0,145 (кН/м2).

Перевірку несучої здатності виконую за формулою:


M max γ n
≤ 1;
β c lm W x R y γ c

337,9∗(100)∗1,25
= 0,903;
1,05∗1∗1291,9∗345∗( 0,1 )∗1
12
0,903 < 1.
Умова виконується, несуча здатність балки забезпечена.

1.2.5. Перевірка міцності головної балки в зоні одночасних


впливів моментів та поперечних сил
Як видно з епюр на рис. 1.3 в перерізі, розташованому на початку зони
чистого згинання, діють найбільші зусилля: згинальний момент
Мmax = 337,9 кНм і поперечна сила Ԛmax = 185,3 кН. Їх сумарний вплив на
напружений стан перерізу оцінюють на рівні волокон (рис. 2.2). Отже,
нормальні напруження на краю стінки:
M max γ n h−2 t 337,9∗( 100 )∗1,25∗(447−2∗13)
σxl = Wx
* h = = 308 (МПа).
1291,9∗0,1∗447

Статичний момент площі пояса:


h−t f 447−13
Sf, x =bf tf = 180 * 13 * 2
= 507,8 (см2).
2

Одночасно дотичні напруження:


Qmax S f ,x γ n 185,3∗507,8∗1,25
τху = Ix s
= 28870∗( 0,1 )∗0,84 = 48,5 (МПа).

Зведені напруження:
σ = √ σ 2xl +3 τ 2xy = √ 3082 +3∗48,52 = 319,3 (МПа).
Перевірка:
σ ≤ 1,15 * R y γ c = 1,15 * 345 * 1 = 396,75 (МПа)
319,3 < 396,75.
Умова виконується, міцність забезпечена.

1.2.6. Перевірка несучої здатності головної балки в опорному


перерізі в зоні впливу поперечних сил
Перевірку несучої здатності в опорному перерізі виконую за формулою:
Qmax γ n
≤ 1,
s h Rs γ c

де R s=0,58∗R у = 0,58 * 345 = 200,1, отже:


185,3∗1,25
0,84∗44,7∗200,1∗1∗(0,1)
= 0,31 < 1.

13
Умова виконується, несуча здатність забезпечена.

1.2.7. Розрахунок головної балки за другою групою


граничних станів: розрахунок прогину
Прогини головних балок, як і балок настилу, обмежуються естетико-
психологічними вимогами. Розрахункове експлуатаційне зосереджене
навантаження в кожній третині прольоту головної балки:
Fе = Gе + Vе = (4,024 + 0,19) * 1 * 9,6 + 7,2 * 9,6 * 1 = 109,3 (кН).
Максимальний момент від розрахункового експлуатаційного
навантаження:
Mе = Fе*a1 = 109,3 * 1,8235 = 199,31 (кНм).
Кривина балки, при Е = 2,06*105 МПа:
1 Mеγn 199,31∗( 100 )∗1
r
= E Іx
= 5 = 3,35 * 10-5 (см-1).
( )
2,06∗10 ∗ 0,1 ∗28870

23
Прогин поперечної балки, якщо коефіцієнт s = 216 .

1 23
fmax = r slef2= 3,35*10-5 * 216 * 5652 = 1,14 (см);

1 565
fu = 200 lef = 200 = 2,825 (см);

fmax < fu
Умова виконується, жорсткість забезпечена.

1.2.8. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки:


опорне ребро головної балки
Опорне ребро проєктують із вуглецевої сталі класу С235. Розрахунковий
опір листової сталі Rp = 350 МПа. Ширину опорного ребра br приймають такою,
що дорівнює ширині пояса головної балки – 22 см. Тоді необхідна товщина
ребра:
Q max γ n 185,3∗1,25
tr = b γ R = 22∗350∗( 0,1 )∗1 = 0,3 (см).
r c p

Із конструктивних міркувань товщину опорного ребра головної балки


приймаю не менше, ніж товщина стінки балки, тобто більше за 9,6 мм.
Остаточно приймаю із деяким запасом: tr = 12 мм.
14
1.2.9. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки:
зварні шви прикріплення до стінки балки
Для зварювання сталі класу С375 вибираємо електроди Е50А.
Розрахунковий опір зварювального шва Ref = 215 МПа. Розрахунковий опір
металу межі сплавлення:
Rwz =0,45∗Run = 0,45*360 = 162 (МПа).

Визначаємо вид роботи швів під навантаженням, зважаючи на умови:


βf Rwf ≤βz Rwz,
де βf = 0,7, βz = 1 – коефіцієнти ручного зварювання, отже:
0,7 * 215 = 150,5 МПа < 1 * 162 = 162 МПа
Умова виконується.

Необхідний катет шва:

kf =
√ Q max γ n
2
n∗85 β γ c Ref
f
=
√ 185,3∗1,25
2∗85∗0,7∗0,7∗1∗215∗(0,1)
= 0,36 (см).

Із конструктивних міркувань, товщина зварювального шва має бути не


меншою, ніж 6 мм. Отже, остаточно приймаємо kf = 6 мм.

1.2.10. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки:


протипожежні ребра жорсткості
Ребра жорсткості приймають зі сталі класу С235 шириною в половину
ширини полиці ГБ-1, тобто br = 100 мм, а товщину за умовами стійкості:

tr > 2 br
√ Ry
E
= 2*100*

230
2,06∗10
5 = 6,7 (мм).

Із конструктивних міркувань приймаю tr = 8 мм.


Шви приймаю двостороннім катетом 5мм. Електроди вибираю Е50А, як
для сталі класу С375 головної балки.

15
1.2.11. Розрахунок і конструювання вузлів головної балки:
балкове з’єднання балок БН-1 з ГБ-1
Приймаю болти грубої точності з метою полегшення влаштування
з’єднання, класу міцності – 8,8. Болти в з’єднанні працюють на зрізування та
зминання: VA = Qmax = 121,88 (кН); Rb = 320 (МПа); Rbp = 475 (МПа);
Rum = 360 (МПа).
Необхідна площа перерізу кріпельних болтів:
Q max γ n 121,88∗1,25
Ав = n γ γ R = 1∗320∗( 0,1 )∗0,9∗1 = 5,3 (см2).
вр c в p

Необхідний діаметр болтів із умови зминання, якщо їх кількість n = 3:


Qmax γ n
d = nγ t γ R ,
вр w , sb c в p

де t w ,sb – мінімальна товщина з’єднувального елемента:


121,88∗1,25
d = 3∗0,75∗475∗( 0,1 )∗0,9∗1 = 1,58 (см).

Висновок: остаточно приймаю болти d = 16 мм класу міцності 8,8.

1.3. Розрахунок і конструювання колони 1-го


поверху
Для будинку з несучими цегляними стінами, що сприймають
горизонтальне вітрове навантаження, колони першого поверху розглядають як
центрово навантажену зосередженою силою N. Колона класу С235.
Зварювальний стик проектують на висоті 500 мм вище від позначки підлоги.

1.3.1. Обчислення навантаження від конструкції покриття


Для виробничого
будинку проектують
суміщену плоску покрівлю.
Тримальні металеві
конструкції покриття
проектують такі самі, як і для
перекриття. Термін
експлуатації будівлі τef = 100
років. Рис. 1.5

16
Обчислення навантаження на 1 м2 покриття від власної ваги
Таблиця 1.2

Розрахункове
Характеристичне Коефіцієнт
Вид навантаження і його граничне
навантаження, надійності за
обчислення навантаження,
кН/м2 навантаженням
кН/м2
А. Постійне
- гравій, втоплений у
0,30 1,3 0,39
бітумну мастику, 15мм,
ρ = 2000 кг/м3
- три шари руберойду на
0,10 1,3 0,13
бітумній мастиці
- цементно-піщана
стяжка, 25 мм, 0,50 1,3 0,65
ρ = 2000 кг/м3
- плитний утеплювач
0,05 1,2 0,06
ППС, 100 мм, ρ = 50 кг/м3
- залізобетонна плита,
2 1,1 2,2
80 мм, ρ = 2500 кг/м3
- власна вага балки
0,18 1,05 0,19
настилу
- власна вага головної
0,13 1,05 0,14
балки
Разом постійне 4,88 - 3,76

1.3.2. Обчислення снігового навантаження на покриття


Граничне розрахункове значення снігового навантаження на
горизонтальну проекцію покриття обчислюється за формулою:
sm = γfm s0 C,
де γfm = 1,14 – коефіцієнт надійності, що визначаються з урахуванням терміну
експлуатації будівлі; s0 = 880 Па – характеристичне значення ваги снігового
покриву для м. Одеса; С – коефіцієнт, що визначається за формулою:
С = μ * Се * Са = 1 * 1 * 1 = 1,
17
де μ – коефіцієнт, що враховує ухил даху; Се – коефіцієнт режиму експлуатації
даху; Се – коефіцієнт географічної висоти розташування будівельного
майданчика. Отже:
sm = 1,14 * 880 * 1 = 1003,2 (Па);
sm = 1,0032 (кН/м2).

1.3.3. Обчислення навантаження від власної ваги колони


Оскільки проектований будинок є виробничим, то для обчислення
навантаження від власної ваги колони попередньо приймаю двотавр №35К3:
hc = 353 мм, mc = 144,5 кг/м.
Навантаження обчислюю за формулою:
Gc = (nH + ΔHfund) mcg = (5 * 5,4 + 0,15) * 144,5 * 9,81 = 38500,52 (Н);
Gc = 38,5 (кН).

1.3.4. Обчислення розрахункового зусилля


Колону першого поверху розглядають як центрально стиснутий елемент,
який навантажений зосередженою силою N.
Для обчислення осьової сили треба вирахувати вантажну площу:
Ac = L1 * L2 = 6,0 * 4,8 = 28,8 (м2).
N = ((g + gmb)(n-1) + gd)Ac + (ν(n – 1) + sm)Ac + Gc;
N = ((4,6664 + 0,145)*(5-1) + 3,76)*28,8 + (14,4*(5-1) + 1,0032)*28,8 + 38,5;
N = 2392,7 (кН).

1.3.5. Підбір перерізу колони з умови стійкості центрально


стиснутого стержня
Розрахункова довжина стрижня колони за формулою:
lef = μ l,
де μ = 1 – коефіцієнт зведення геометричної довжини до розрахункової.
l = H + ΔHfund - hd - hmb,
де hd = 0,212 м – товщина перекриття; hmb = 0,447 м – висота головної балки
№ 45Б2.
l = 5,4 + 0,15 – 0,212 – 0,447 = 4,891 (м).
18
lef = 1 * 4,891 = 4,891 (м).
Підбір виконується попередньо задаючи ребро гнучкості колони в межах
λ є [60; 80]. Колона С235 має Ry = 230 МПа, отже:

λv = λ
√ Ry
E
= 60
√ 230
2,06∗10
5 = 2

Необхідна площа перерізу в першому наближені (φ = 0,826 – коефіцієнт


стійкості для втрати стійкості типу b):
N γn 2392,7∗1,25
Ав = φ γ R = 0,826∗230∗( 0,1 )∗1 = 157,4 (см2).
c y

За сортаментом ГОСТ 26020-83 вибираю колонний двотавр № 40К2 з


такими характеристиками:
Аx = 210,96 см3 ix = 17,44 см
t = 20,0 мм іy = 10,06 см
hc = 400 мм r = 22 см
bc = 400 мм m = 165,6 кг/м
s = 13,0 мм
Обчислюю гнучкість стрижня, якщо lef = 484,2 см:
λх = 484,2/17,44 = 27,8;
λу = 484,2/10,06 = 48,1.
Уточнюю значення коефіцієнта стійкості, у разі λmax = λу = 48,1, та
уточнюю розрахунковий опір сталі Ry = 220 МПа, якщо найбільша товщина
фасонного прокату знаходиться в діапазоні 20-40 мм. Умовна гнучкість:

λ v = λу
√ Ry
E
= 48,1
√ 220
2,06∗105
= 1,6.

Приймаю коефіцієнт стійкості φ = 0,952. Перевірку несучої здатності


колони з урахуванням стійкості, виконую за формулою:
N γn 2392,7∗1,25
σ = φ А γ R = 0,952∗210,96∗220∗( 0,1 )∗1 = 0,68.
х c y

0,68 < 1.
Висновок: остаточно приймаю колонний двотавр 40К2, що має висоту
перерізу більше, ніж той, що був прийнятий при розрахунках ГБ-1.

19
Рис. 1.6

20
Залізобетонні конструкції
2. Компонування схеми монолітного ребристого
перекриття з балковими плитами
Конструктивне вирішення проектованої будівлі (Багатоповерховий
виробничий будинок в м. Одеса) являє собою споруду з неповним каркасом із
зовнішніми несучими стінами та внутрішніми залізобетонними конструкціями
у вигляді з/б колон та монолітного ребристого перекриття. Поздовжні і
поперечні розбивочні осі проходять через центр колон. Прив’язка зовнішніх
стін – модульна, 200мм.
Для монолітного перекриття прийнято поздовжнє розміщення головних
балок із кроком, що відповідає прольоту будівлі, та поперечне розміщення
другорядних балок, крок яких становить 2000 мм. Обпирання головних балок
на несучі конструкції прийняте шарнірне. Монолітні другорядні балки
опираються на головні зверху і працюють за нерозрізною схемою. Перекриття
монолітне з важкого бетону класу С20/25, армоване – клас арматури BP-I .
Розміри поперечного січення попередньо прийняте 400*400 мм, при кількості
поверхів n = 5, та висоті поверху – 5,4 м. Конструктивні розміри монолітного
перекриття прийнято по розрахунку.

2.1.1. Призначення попередніх розмірів перерізів елементів


монолітного перекриття
Монолітне перекриття виконано з бетону класу С20/25. Робоча арматура
розташована вздовж коротшої сторони. Тоді asb = lpl = 2000 мм. При цьому,
виходячи з норм проектування, орієнтовні розміри елементів конструкцій:
1. Товщина балкової плити:
t pl = ( 251 401 )∙ l=( 0,5 0,8 ) м
Приймаємо tpl = 80 мм
2. Висота та ширина другорядної балки (lsb = 4,8 м):
( 201 151 ) ∙ l=( 0,24 0,32 ) м
h sb =

Приймаємо hsb = 300 мм.

21
Тоді ширина ребра другорядної балки рівна:

b sb=( 13 12 ) ∙ h =(0,1 0,15)м


sb

Приймаємо bsb = 150 мм.

3. Висота та ширина головної балки (lmb = 6 м):


h mb= ( 121 18 ) ∙l mb =0,75 м

Приймаємо hmb = 750 мм.

b mb= ( 13 12 ) ∙ h
mb =0,250 0,375 м

Приймаємо bmb = 400 мм.

Розміри поперечного перерізу колони прийнято hc*bc = 400*400 мм.

2.1.2. Розрахунок і конструювання монолітної плити


Перед розрахунком плити проведено уточнення співвідношення її сторін.
З урахуванням прийнятих розмірів поперечних перерізів балок:
l 1=a sb −b sb=2000−150=1850

l 2=l sb−bmb=4800−400=4400

Тоді співвідношення рівне:


l 2 4400
= =2,4>2
l 1 1850

Умова виконується дану плиту можна розглядати, як балкову. При цьому


номінальні розміри становлять asb = lpl = 2000 мм.
Для розрахунку виділено смугу, шириною 1 м. При цьому плиту
розглянуто, як багато пролітну нерозрізну балку, завантажену рівномірно
розподіленим погонним навантаженням.

22
2.1.3. Збір навантаження на перекриття
З метою обчислення навантаження на перекриття цивільного будинку
задаємося конструкцією підлоги, наведеної на рис. 2.1. Використовуючи
рекомендації, приймаємо товщину монолітної залізобетонної плити tpl=60 мм.
Керамічна плитка 12
Цементно-піщана стяжка 40
Керамзитобетон 60
Залізобетонна плита 80

Рис.2.1. Конструкція міжповерхової підлоги

Обчислення навантаження кН/м2 виконано в табличній формі,


використовуючи довідкові дані щодо об’ємних мас будівельних матеріалів,
виробів та конструкцій. Величину нормативного навантаження обчислено як
добуток товщини верстви матеріалу на його об’ємну масу. Величину
розрахункового навантаження – як добуток нормативного на коефіцієнт запасу
міцності γfm, прийнятого для кожного з матеріалів згідно ДБН В.1.2-2:2006
«Навантаження та впливи». Див. Дод. Б.
Збір навантаження на 1 м2 перекриття
Таблиця № 2.1
Коефіцієнт
Характеристи Розрахункове
надійності за
чне граничне
Найменування та визначення навантаженням
навантаження навантаженн
навантаження γfm
, я,
(див. Додаток
кН/м2 кН/м2
Б)
Постійне
1.Керамічна плитка типу
“Gress”, t=12 мм, ρ=2700 кг/м3 0,324 1,1 0,36
t×ρ=0,02×2700×0,01
2. Цементно-піщана стяжка
t=40 мм ρ =1600 кг/м3 0,72 1,3 0,94
t× ρ=0,05×1600×0,01
3. Керамзитобетонна плита
t=60 мм ρ =350 кг/м3 0,48 1,3 0,62
t× ρ=0,08×350×0,01
4. Залізобетонна плита 2 1,1 2,2
23
перекриття
t=80 мм ρ =2500 кг/м3
t× ρ=0,06×2500×0,01
5. Власна вага балок настилу 0,3 1,05 0,32

Разом постійне g0 = 3,82 g = 4,44

Змінне (див. Додаток А)


6. Згідно із завданням
(магазин): V0 = 12 1,2 V=14,4
- характеристичне V0=4,0
Повне:
ql= 15,82 q = 18,84

2.1.4. Обчислення розрахункових прольотів плити


Розрахункові прольоти обчислено із врахуванням розмірів несучих
елементів перекриття, та величина обпирання плити на зовнішні стіни. Тоді
розрахункові прольоти рівні:
1. Крайні:

l ef 1=a sb−0,5 bsb −a+0,5 c=2000−0,5 ∙ 150−200+0,5 ∙ 120=1785

2. Проміжні:
l ef 2=a sb −b sb =2000−150=1850

Рис.2.2. Схема розрахункових прольотів перекриття

2.1.5. Статичний розрахунок плити


24
Плиту розглянуто, як багато пролітну нерозрізну балку одиничної
ширини bpl = 1м, з жорсткими опорами на другорядних балках і шарнірних
обпираннях на цегляних стінах. Балка завантажена рівномірно розподіленим
погонним навантаженням:
q e =q ∙ b pl =18,84∗1=18,84 кН / м

де q– розрахункове граничне навантаження на перекриття, q = 18,84 кН/м2

Згинальний момент від рівномірно розподіленого навантаження в


крайньому прольоті (стіна-колона):
2 2
ql ef 1 18,84∗( 1,785 )
M 1= = =5,5 кН ∙ м ;
11 11

Згинальний момент від рівномірно розподіленого навантаження на


першій проміжній опорі:
ql2ef 2 18,84 ∙1,852
M В= = =5,9 кН ∙ м ;
11 11

Згинальний момент в середніх прольотах і на середній опорі:

ql 2ef 2 18,84 ∙ 1,852


M 2 ,С = = =4,1 кН ∙ м ;
16 16

25
Рис.2.3. Розрахункова схема балочного перекриття та епюра згин.
Моментів

2.1.6. Розрахунок арматури і конструювання плити

Матеріали для конструкцій та їхні характеристики:


Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для плити прийнято важкий
бетон класу С20/25, розрахунковий опір якого становить fcd = 14,5 МПа.
Коефіцієнт умов роботи бетону в конструкції за умови тривалого впливу
статичного навантаження – γс1 = 1,25 (п. 3.1.2.5 ДБН В.2.6-98).
Арматура (див. Додаток Г). Для армування плити обрано холодно тягнутий
дріт класу Вр-І таких діаметрів:
 Вр-1 Ø3, fyd=375МПа;
 Вр-1 Ø4, fyd=370МПа;
 Вр-1 Ø5, fyd=360МПа;

Попередньо прийнята товщина плити t pl = 80 мм. Із умови економічності


при ξopt = 0,2 коефіцієнт αm.opt рівний:
a m ,opt =0,8 ξ opt ( 1−0,4 ξ opt ) =0,8 ∙0,2 ( 1−0,4 ∙0,2 ) =0,147

Необхідна робоча висота перерізу при ширині плити b = bpl = 100 см:

d 0 , opt =
√ Mв

am , opt ∙ f cd ∙ γ nt ∙ b pl
=
5,9∙(100)
0,147∙ 14,5 ∙ 0,9∙ 100 ∙(0,1)
=5,5 см ;

де М1 – максимальний згинальний момент, М1 = 1,89 кНм;


fcd – розрахунковий опір бетону, fcd = 14,5 МПа
bpl – ширина плити, bpl = 100см;

Задаючись діаметром робочої арматури орієнтовно приймаємо d s = 5 мм


(рекомендується в межах 5 - 10 мм), приймаємо мінімальний захисний шар
26
бетону із умови зчеплення cb,min = 10 мм (табл. 4.2 ДБН В.2.6-98). В цьому
випадку номінальний захисний шар бетону за формулою (4.1) ДБН В.2.6-98,
якщо рекомендоване значення допустимого відхилення захисного шару
∆cdev = 10 мм (п.4.4.3 ДБН В.2.6-98):

c nom=c b , min + ∆ c dev =10+10=20 мм

Відстань від центру ваги робочої арматури до нижнього краю перерізу:

a s=c nom +0,5 d s =20+0,5 ∙5=22,5 мм

Оптимальна висота плити становить:


h opt =d opt +a s=5,5+2,25=7,75 см

Остаточно прийнято товщину плити tpl = 80 мм.

2.1.7. Розрахунок необхідної площі робочої арматури

Граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону при класі


бетону С20/25 та арматурі Вр-І рівне
ε ñu3 , cd
ξR= ;
ε ñu 3 ,cd +ε s 0

де: εñu3,cd = 3,1 (0,0031) - для бетону класу С20/25(табл. 3.1 ДБН В.2.6-
98:2009)
(Додаток В);

27
f yd 360
ε 0= = =0,00212−для арматури Вр−1 ( Додаток Г ) ;
E s 170000
0,0031
ξR= =0,574 ;
0,0031+ 0,0023

З п.1.2.5. відстань від центру ваги робочої арматури до нижньої грані


перерізу as = 2,25 см. Остаточно прийнято as = 2,25 см. Тоді робоча висота
перерізу:
d=t pl −as=8,0−2,25=5,75 см ;

А) Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури у


першому прольоті під дією моменту М1 = 5,5 кНм. Коефіцієнт αm:

М 1∙ γ n 5,5 ∙1,25 ∙(100)


a m= 2
= 2
=0,16
d ∙ f cd ∙ γ b2 ∙ b pl 5,75 ∙14,5 ∙ 0,9 ∙100 ∙(0,1)

де: М1 – згинальний момент у першому прольоті, М1 = 1,72 кНм;


fcd – розрахунковий опір бетону, fcd =14,5 МПа для С20/25
γb2 – коефіцієнт умов роботи бетону, γb2 = 0,9
bpl – ширина плити, bpl = 100см;
γn – коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn = 0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

ξ=1,25−√ 1,5625−3,125 α m=1,25− √1,5625−3,125∙ 0,16=0,22

Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж


виконано перевірку:
ξ ≤ξ R

0,22 ≤ 0,574
Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,
міцність арматури буде використана повністю.
Відносне плече внутрішньої пари сил:
ζ =1−0,4 ξ=1−0,4 ∙ 0,16=0,936
28
 Необхідна площа робочої арматури класу Вр-І в першому прольоті
при Ø5, fyd = 360 МПа:
M 1 ∙ γn 5,5 ∙ 1,25∙(100) 2
A s1. nec = = =3,5 см
d ∙ f yd ∙ ζ 5,75 ∙ 360 ∙0,936 ∙(0,1)

Приймемо марку сітки площею Аs1,fact після розрахунку наступних


прольотів.

Б) Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу у першій


проміжній опорі арматури під дією моменту Мв = 5,9 кНм. Коефіцієнт αm:

Мв∙γn 5,9 ∙1,25 ∙(100)


a m= 2
= 2
=0,17
d ∙ f cd ∙ γ b2 ∙ b pl 5,75 ∙14,5 ∙ 0,9 ∙100 ∙(0,1)

де: М1 – згинальний момент у першому прольоті, М1 = 1,89 кНм;


fcd – розрахунковий опір бетону, fcd =14,5 МПа для С20/25
γb2 – коефіцієнт умов роботи бетону, γb2 = 0,9
bpl – ширина плити, bpl = 100см;
γn – коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn = 0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

ξ=1,25−√ 1,5625−3,125 α m=1,25− √ 1,5625−3,125∙ 0,17=0,23

Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж


виконано перевірку:
ξ ≤ξ R

0,23 ≤ 0,594

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,


міцність арматури буде використана повністю.

29
Відносне плече внутрішньої пари сил:
ζ =1−0,4 ξ=1−0,4 ∙ 0,23=0,908

 Необхідна площа робочої арматури класу Вр-І Ø5, fyd = 360МПа:

M в ∙ γn 5,9 ∙ 1,25∙(100)
A s 2.nec = = =3,9 см 2
d ∙ f yd ∙ ζ 5,75 ∙ 360 ∙0,908 ∙(0,1)

Приймемо марку сітки площею Аs2,fact після розрахунку наступних


прольотів.

В) Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури у


середніх прольотах та проміжних опорах під дією моменту M 2 ,С = 4
кНм. Коефіцієнт αm:
M 2 ,С ∙ γ n 4 ∙ 1,25 ∙(100)
a m= 2
= 2
=0,12
d ∙ f cd ∙ γ b2 ∙ b pl 5,75 ∙14,5 ∙ 0,9 ∙100 ∙(0,1)

де: М1 – згинальний момент у першому прольоті, М1 = 1,3 кНм;


fcd – розрахунковий опір бетону, fcd =14,5 МПа для С20/25
γb2 – коефіцієнт умов роботи бетону, γb2 = 0,9
bpl – ширина плити, bpl = 100см;
γn – коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn = 0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

ξ=1,25−√ 1,5625−3,125 α m=1,25− √1,5625−3,125∙ 0,12=0,16

Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж


виконано перевірку:
ξ ≤ξ R

0,16 ≤ 0,594

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,


міцність арматури буде використана повністю.
30
Відносне плече внутрішньої пари сил:
ζ =1−0,4 ξ=1−0,4 ∙ 0,16=0,936

 Необхідна площа робочої арматури класу Вр-І Ø5, fyd = 360МПа:

M 2 ,С ∙ γ n 4,1 ∙1,25 ∙(100) 2


A s3. nec = = =2,6 см
d ∙ f yd ∙ ζ 5,75 ∙ 360∙ 0,936 ∙(0,1)

Приймаємо дві сітки Ø5 з кроком 150 з Аs3.fact = 1,31*2 = 2,62 (см2)


(див. Додаток Д).

2.1.8. Конструювання плити зварними рулонними сітками

Прийнято тип армування рулонними зварними сітками індивідуального


виготовлення з повздовжньою робочою арматурою. Сітки розташовано вздовж
головних балок таким чином, щоб робоча арматура лежала вздовж кроку
другорядних балок. Сітки в при опорних ділянках гнути за місцем, переводячи
повздовжню робочу арматуру з нижньою зони плити у верхню, залишаючи при
цьому захисний шар бетону (с=10мм). Виконувати з допомогою фіксатора. У
випадку армування рулонними сітками застосовувати спосіб армування, коли
основну сітку марки С-1 розташовують по всій довжині смуги плити, а в
крайніх прольотах і на першій проміжній опорі – додаткову сітку С-2 у
відповідності до розрахункової площі арматури, яка на цій ділянці є більшою.
Ширину сіток обрано з умови можливостей станків для контактного точкового
зварювання, а також транспортування і зручності під час монтажу на
перекритті. Рекомендовано такі стандартизовані ширини сіток Вс(мм): 1040,
1140, 1230, 1340, 1440, 1540, 1660, 2140, 2350, 2660, 2830, 2940, 3030; з кроком
робочих стержнів 100, 125, 150 або 200 мм та з кроком поперечних стержнів
250, 300, 350 та 400 мм залежно від діаметру та кроку робочої арматури. В
арматурній сітці передбачено звиси 15…30 мм.
Арматурна сітка на середніх прольотах та крайніх опорах С-1
запроектована з робочих сіток Ø5 мм, з кроком 150 мм. А s3.fact = 1,31*2 см2 >
Аs3.nec= 2,6 см2. Конструктивна арматура при цьому – Ø4 мм, крок 350 мм. При
кроці головних балок в чистоті a0mb = lsb – bmb = 6000 – 400 = 5600, прийнято
сітки – nc1 = 2, з напуском в неробочому напрямку не менше l0v ≥ 50мм.
Необхідна ширина однієї сітки:

31
a0 mb 5600
Bc 1.nec = + l0 v = +50=2850 мм ;
nc 2

З урахуванням n – кратності кроків робочої арматури (n = 2850 / 100 =


29), S1 = 100 мм і двох поперечних звисів с1 = 20 мм:

Bc 1=n1 ∙ S1 +2 c 1=29 ∙100+ 2∙ 20=2940 мм

Фактичний напуск сіток:


l a0. mb 5600
0 v .¿!=B c1− =2940− =140 мм> 50 мм; ¿
nc1 2

Таким чином сітка С-1:

6 Вр−1−100
С1 2940
4 Вр−1−350

Довжину сітки Lc та величину поздовжніх звисів не обумовлено, оскільки

вони визначаються за місцем при монтажі.

В крайніх прольотах і над першими проміжними опорами укладено

додаткову сітку С-2, необхідна площа робочої арматури якої становить:

2
A s1. fac= A s 1.nec − A s 3.fac =3,9−2,62=1,28 см

Прийнято сітку з площею Аs1.fact = 1,31 см2, С-2 з робочих стержнів Ø5 мм,
з кроком 150 мм.
Конструктивна арматура при цьому - Ø3 мм, крок 350мм. Враховуючи
невелику протяжність додаткових сіток С-2, прийнято в межах кроку головних
балок дві сітки – nc2 = 2.

Необхідна ширина однієї сітки:

32
a0 mb 5600
Bc 2.nec = + l0 v = +50=2850 мм ;
nc 2

З урахуванням n – кратності кроків робочої арматури (n =2850 / 200 = 14),


S1 = 200 мм і двох поперечних звисів с2 = 20мм:
Bc 2=n2 ∙ S2 +2 c 2=14 ∙ 200+2 ∙20=2840 мм

Таким чином сітка С-2:


5 Вр−1−150
С2 2840
3 Вр−1−350

Довжину сітки Lc та величину поздовжніх звисів с1 не обумовлено,

оскільки вони визначаються за місцем при монтажі.

Рис.2.4. Схема армування монолітної плити

33
Рис.2.5. Фрагмент армування монолітної плити сітками С1 та С2

2.2. Статичний розрахунок головної балки


Головні балки це елементи балочного перекриття в яких середніми
опорами є колони, а крайніми - зовнішні стіни будівлі. На головні балки
опираються другорядні балки.

1.
2.
2.2.1. Збір навантаження на головну балку
Обчислення навантаження кН/м2 виконано в табличній формі,
використовуючи довідкові дані щодо об’ємних мас будівельних матеріалів,
виробів та конструкцій. Величину нормативного навантаження обчислено як
добуток товщини верстви матеріалу на його об’ємну масу. Також враховано
власну вагу другорядних балок настилу, як рівномірно розподілене
навантаження по усій площі перекриття.
Величину розрахункового навантаження – як добуток нормативного на
коефіцієнт запасу міцності γfm, прийнятого для кожного з матеріалів згідно ДБН
В.1.2-2:2006 «Навантаження та впливи». Див. дод. Б.
Збір навантаження на 1 м2 перекриття
Таблиця 2.2
Коефіцієнт Розрахункове
Характер.
Найменування та надійності за граничне
навантаження,
визначення навантаження навантаж. навантаження,
кН/м2
γfm (див. Дод. Б) кН/м2
Постійне
1.Керамічна плитка,
t = 12 мм, ρ = 2700 кг/м3 0,324 1,1 0,356
t × ρ = 0,02 × 2400 × 0,01
2. Цементно- піщана 0,72 1,3 0,936
34
стяжка
t = 40 мм, ρ = 1600 кг/м3
t × ρ = 0,05 × 1600 × 0,01
3. Керамзитобетонна
прослойка 0,48 1,3 0,624
t = 60 мм, ρ = 350 кг/м3
t × ρ = 0,08 × 350 × 0,01
4. Залізобетонна плита
перекриття 2,5 1,1 2,75
t = 80 мм ρ = 2500 кг/м3
t × ρ = 0,06 × 2500 × 0,01
5. Монолітні другорядні
балки
hsb =300 мм; bsb = 150 мм; 0,75 1,1 0,825
ρ = 2500 кг/м3; asb = 1500 мм
ρ ∙ (hsb ∙ bsb ∙ Lsb) / asb =
= 25 ∙ (0,3 ∙ 0,15 )/ 1,5
6. Власна вага головної
балки
hb = 750 мм; bw = 400 мм; 1,6 1,1 1,76
ρ = 2500 кг/м3; asb = 4800 мм
ρ ∙ (hb ∙ bsb) / Аb = 25 ∙ (0,75 ∙ 0,4) /
4,8
Разом постійне g0 = 8,874 g = 10
Змінне (див. Додаток А)
6. Згідно із завданням
(магазин): V0 = 12 1,2 V = 14,4
- характеристичне V0=4,0
Повне:
ql = 20,874 q = 24,95

2.2.2. Обчислення вантажної площі


Головну балку розглядають завантаженою зосередженим одним або
кількома постійними навантаженнями в місцях обпирання другорядних балок.
Для розрахунку зусилля що передається на головну балку через другорядні в
місцях їх обпирання, необхідно знайти вантажну площу, навантаження з якої
передаватиметься зосереджено.
Вантажні площі слід визначати графічно з індивідуальним підходом для
кожної схеми завантаження, принцип визначення контурів вантажної площі
базується на підході симетричного розподілення постійного навантаження,
тобто якщо у нас є плита перекриття, що лежить на двох балках, то
35
навантаження на кожну з балок буде передаватись від половини плити
перекриття.
Аналогічно з другорядними балками на двох опорах з рівномірно
розподіленим навантаженням, навантаження з першої половини довжини балки
буде передаватись на одну опору, з другої половини на іншу. В даній

розрахунковій роботі опорою для другорядної балки слугують головні балки.

Рис.2.6. Схема збору навантаження на головну балку ГБ

Таким чином вантажна площа для схеми зображеної на рис. 2.1.


становить:
2,0 * 4,8 = 9,6 м2.
Згідно таблиці №2.1, повне розрахункове навантаження з 1м 2 перекриття,
включаючи його власну вагу, становить 24,95 кН/м2.
Тоді зосереджене навантаження на головну балку від другорядної буде
становити: F = 9,6 * 24,4 = 239,52 кН.

Обчислення розрахункових прольотів головної балки


Для знаходження розрахункових прольотів головної балки розглянемо
рис 2.2. Розрахунковий проліт для розрізної однопрольотної головної балки
буде рівний:
c b c 200 400 250
Lef =L+a− − k − =6000− − − =5,575
2 2 2 2 2 2
Головна балка розраховується як шарнірно оперта з двох кінців,
обпирання на цегляну стіну вважається шарніром, тому для даної схеми

36
розрахунковий проліт – це відстань між центрами зон обпирання балки (див.
рис. 2.2).

Рис.2.7. Схема завантаження та влаштування головної балки ГБ

2.2.3. Статичний розрахунок головної балки


Розрахункові схеми для розрахунку головної балки. При завантаженні
розрізної балки в її перерізах виникають найбільші і найменші внутрішні
зусилля – моменти М та поперечні сили Q, епюри цих зусиль та формули
розрахунку максимальних значень згинального моменту М, та поперечної сили
Q (рис. 2.8)

1800 2000 1800

200 5600 200

37
239,52 кН 239,52 кН
Рис.2.8. Схема завантаження головної балки трьома силами, та
відповідні епюри згинальних моментів М та поперечних сил Q.
1800 2000 1800

2.3. Розрахунок арматури і конструювання


6000

головної балки
3.

2.3.1 Матеріали та їхні міцнісні і деформаційні


характеристики
431,14 кНм

Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для головної балки


239,52 кНзгідно із завданням, для якого характеристичний
бетон важкий класу С20/25,
опір стисканню fck = 18,5 МПа, а розрахунковий опір fcd =14,5 МПа (див.
Додаток В або табл. 3.1 ДБН В.2.6-98:2009). Коефіцієнт умов роботи бетону в
конструкції за умови тривалого впливу статичного навантаження – γс1 = 0,9 (п.
3.1.2.5 ДБН В.2.6-98:2009). Для бетонів з призмовою міцністю fck ≤ 50 МПа
коефіцієнти, які визначають повноту розрахункової епюри напружень стиснутої
зони бетону: λ = 0,8; η = 1 (п. 3.1.6.2 ДБН В.2.6-98:2009).
-239,52 кН

Арматура. Для армування головної балки на дію згинального моменту


вибираємо арматуру періодичного профілю класу А400С за ДСТУ ENV 10080
діаметром від 8мм до 40мм, для якої характеристичний опір розтяганню
fyk = 400 МПа, а коефіцієнт надійності за матеріалом γs = 1,1. Для армування на
дію поперечної сили вибираємо арматуру класу А240С, fywd = 170 МПа).

Обчислюємо розрахунковий опір розтягу арматури класу А400С.


f yk 400
f yd = = =363,6 Па
γ s 1,1

Вихідні дані:
а) бетон класу С20/25: fcd = 14,5 МПа, fctm = 2,2 МПа;
б) балку армуємо в’язаними каркасами з поздовжньою робочою
арматурою класу А400С; fyd = 364 МПа (див. Додаток Г);
в) поперечна арматура класу А240С, fywd = 170 МПа;
38
г) попередньо прийняті розміри поперечного перерізу балки h b = 750мм,
bw = 400мм.

2.3.2. Розрахунок головної балки на дію згинального моменту


Розрахунковий граничний момент в балці рівний (a = 1800 мм,
b = 2000 мм):

M max =( R A∗a ) =( 239,52 ∙1,8 ) =431,14 кН ∙ м ;

Реакція опор з врахуванням власної ваги головної балки:


R A =F=239,52 кН .

2.3.3. Уточнення розмірів поперечного перерізу головної


балки.
Головну балку загалом розглядаємо як балку прямокутного перерізу. Як
відзначено в п.1.1.1, попередньо прийняті розміри перерізу балки: ширина
bw = 400 мм, висота – hb = 750 мм.
Приймаємо відносну висоту стиснутої зони бетону ξ max = 0,35 при якій
відносний статичний момент стиснутої зони бетону – коефіцієнт a m :

a m=0,8 ∙ ξ ∙ ( 1−0,4 ∙ ξ )=0,8 ∙ 0,35 ∙ ( 1−0,4 ∙35 )=0,24

Мінімальну необхідну робочу висоту прямокутного перерізу балки


визначаємо за опорним згинальним моментом M max =224,145 кН ∙ м, коефіцієнт
надійності за відповідальністю γn =0,95:

d 0 , min =
√ M max γ n

α m ,opt f cd b
=
431,14∗( 100 )∗1,25
0,24∗14,5∗( 0,1 )∗40
=62,2 см

Задаючись діаметром робочої арматури орієнтовно приймаємо d s = 26мм


(рекомендується в межах 20-28 мм), приймаємо мінімальний захисний шар
39
бетону із умови зчеплення: cb,min ≥ 20 мм; тоді – cb,min ≥ ds = 28 мм (табл. 4.2 ДБН
В.2.6-98). В цьому випадку номінальний захисний шар бетону за формулою
ДБН В.2.6-98, якщо рекомендоване значення допустимого відхилення
захисного шару ∆cdev = 10 мм (п.4.4.3 ДБН В.2.6-98):

с nom=c b , min + ∆ c dev =28+10=38 мм

Відстань від центру ваги робочої арматури до нижнього краю перерізу:


a s=c nom +0,5 d s =38+0,5 ∙28=52 мм ;

Оптимальна висота головної балки:


h opt =d 0 , min +a s=62,2+5,2=67,4 см ;

Остаточно висоту перерізу балки приймаємо 70 мм. hb = 70 cм >


hopt = 66,2 cм, ширину перерізу балки залишаємо без змін – bw = 40 cм.

2.3.4. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності


нормальних перерізів головної балки.
Граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону при класі
бетону С20/25 та арматури А400С рівне
ε ñu3 , cd 0,0031
ξR= = =0,623
ε ñu 3 ,cd +ε s 0 0,0031+ 0,001875

де: ε сu3 , cd = 0,0031 – для бетону класу С20/25 (табл.. 3,1 ДБН В.2.6-98:2009
(Додаток В);.
f yd
ε s 0= =¿ 375 / 200000 = 0,001875- для Арматури А400С (Додаток В);
Es

Робоча висота прямокутного перерізу головної балки буде рівна:


d=hb−as =70−4,9=65,1см;

Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури під дією


максимального згинального моменту Мmax = 431,14 кНм. Коефіцієнт αт:
M max ∙ γ n 431,14 ∙1,25 ∙(100)
a m= 2
= 2
=0,244
d ∙ f cd ∙ γ b2 ∙ bw 65,1 ∙ 14,5∙ 0,9 ∙ 40 ∙(0,1)

де: fcd– розрахунковий опір бетону, fcd=14,5 Мпа


40
γb2 = 0,9 – коефіцієнт умов роботи бетону
bw – ширина балки, bw = 40см;
γn– коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn =0,95;
При цьому відносна висота стисненої зони бетону:
ξ=1,25−√ 1,5625−3,125 ∙ am=1,25−√ 1,5625−3,125 ∙ 0,244=0,356

Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж


виконано перевірку:
ξ ≤ξ R

0,356 ≤ 0,623

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,


міцність арматури буде використана повністю.
Відносне плече внутрішньої пари сил:
ζ =1−0,4 ξ=1−0,4 ∙ 0,356=0,858

Необхідна площа робочої арматури класу A400C при Ø25, fyd = 375Мпа:
M max ∙ γ n 431,14 ∙ 1,25 ∙(100)
A s3. nec = = =26,4 см 2
d ∙ f yd ∙ ζ 65,1∙ 365∙ 0,858 ∙(0,1)

Приймаємо 432 класу А400С з As,fac = 32,17 см2 (див. Додаток Д).
Таким чином ми прийняли фактичну площу арматури As,fac = 32,17 см2, що
більше необхідної площі As,nec = 25,7 см2. Тому міцність головної балки
посередині прольоту на дію згинального моменту забезпечена, остаточно
прийнято 432 класу А400С.

4.

2.4. Розрахунок поперечної арматури із умови


міцності похилих перерізів головної балки.
Розрахунок виконують з метою визначення необхідності
встановлення поперечної арматури або визначення площі та кроку поперечної
арматури в тих зонах, де ця арматура стає необхідною. В нормах [1] та [3] цей
розрахунок розглядають як розрахунок на зсув (зріз).
41
2.4.1. Розрахунок головної балки на дію поперечної сили

Бетон важкий класу С20/25, для якого характеристичний опір стисканню


fck,prism = 18,5 МПа, а розрахунковий опір fcd = 14,5МПа (див. Додаток В або табл.
3.1 ДБН В.2.6-98:2009).

Арматура. Для армування головної балки на дію поперечної сили


вибираємо арматуру класу А240С за ДСТУ ENV 10080 діаметром орієнтовно
від 6мм до 14мм, для якої розрахунковий опір в поперечному напрямку при
розрахунку похилих перерізів fywd = 170 МПа (див. табл. 2.2);
Розрахунок проводиться на дію поперечної сили Qmax (див. схеми на
рис.1.3-1.6), для вибраної схеми завантаження №1, максимальна поперечна
сила рівна:
Qmax =R A =239,52 кН ;

Реакція опор з врахуванням власної ваги головної балки:

R A =F=239,52 кН ;

Розрахункове значення поперечної сили буде становити:

V Ed=Qmax ∙ γ n=239,52 ∙1,25=299,4 кН

де: γn - коефіцієнт надійності за відповідальністю γn =0,95

Несучу здатність похилого бетонного перерізу залізобетонної балки,


армованої поздовжньою арматурою обчислюємо згідно (4.36) [ДСТУ Б В.2.6-
156:2010]:

V Rd ,c =C Rd ,c ∙ k ∙ √3 ( 100 ρ1 ∙ f ck , prism ) ∙b w ∙ d=0,012∙ 1,6 ∙ √3 ¿ ¿

де:C Rd , c- міцність бетону на зсув

2
C Rd , c =0,18/1,5=0,12 МПа=0,012 кН / см


коефіцієнт k =1+ 200 =1+ 200 =¿ 1,6
d √ 651

d - робоча висота перерізу d = 65,1 см.


42
ρ1- коефіцієнт армування перерізу головної балки поздовжньою

розтягнутою арматурою з фактичною площею As,fac (см2);


A s ,fac 32,17
ρ1= = =0,0124
bw ∙ d 40 ∙ 65,1

bw і d- розміри поперечного перерізу ригеля (см).

Перевіряємо умову V Ed=66 кН <V Rd ,c =299,4 кН


V Rd , c 299,5∗1000
V (Ed) = = =1,15 Кн
bw ∙ d 400 ∙651

ν=0,6 1− ( f ck
250 ) (
=0,6 1−
18,5
250 )=0,556

V (Ed ) s w b w
1,15∗200∗400
Аsw = = 0,8∗285∗2,5 =160 мм2
0,8 f ywd∗cotϴ

Конструювання балки поперечною арматурою. Остаточно поперечну


арматуру приймаємо для всіх каркасів 4Ø8А400С з А sw,fact = 2,01 см2,
розташовану в зоні дії поперечної сили з кроком 200 мм, в сер. прольоті – 300
мм що більше Asw = 1,6 см2.

432 А400С 432 А400С

432 А400С
2000 2000 2000

412 А400С

48 А400С

432 А400С

Рис. 2.9. Схема армування головної балки завантаженої трьома


зосередженими силами згідно епюри поперечних сил

43
Умова виконується, міцність бетону для сприйняття зрізаючої поперечної
сили забезпечена. Поперечне армування виконується тільки конструктивними
стрижнями.

2.5. Розрахунок арматури і конструювання колони


Колону першого поверху проектуємо монолітною квадратного перерізу
з попередніми розмірами 400 × 400 мм (п. 1.1). Колона стикується з монолітним
фундаментом Фм-1 через випуски з нього арматури. Тримальні конструкції
покриття приймаємо облегшеними з огляду на відсутність змінного
навантаження порівняно з перекриттям , а саме: товщину плити t = 70 мм,
переріз другорядної балки 𝑏sb×hsb=150×300 мм, переріз головної балки
bmb×hmb=750×350 мм.

2.5.1. Розрахунок арматури і конструювання колони


Обчислюємо навантаження на 1 м2 покриття в табличній формі з
урахуванням конструкції суміщеної покрівлі.
Таблиця 2.3
Коефіцієнт Розрахункове
Характер.
Найменування та визначення надійності за граничне
навантаження,
навантаження навантаж. навантаження,
кН/м2
γfm (див. Дод. Б) кН/м2
Постійне
1.Керамічна плитка,
t = 12 мм, ρ = 2700 кг/м3 0,324 1,1 0,356
t × ρ = 0,02 × 2400 × 0,01

2. Цементно- піщана стяжка


t = 40 мм, ρ = 1600 кг/м3 0,72 1,3 0,936
t × ρ = 0,05 × 1600 × 0,01
3. Керамзитобетонна
прослойка 0,48 1,3 0,624
t = 60 мм, ρ = 350 кг/м3
t × ρ = 0,08 × 350 × 0,01
4. Залізобетонна плита
перекриття 2,5 1,1 2,75
t = 80 мм ρ = 2500 кг/м3
t × ρ = 0,06 × 2500 × 0,01

44
5. Монолітні другорядні
балки
hsb = 300 мм; bsb = 150 мм; 0,75 1,1 0,825
ρ = 2500 кг/м3; asb = 1500 мм
ρ ∙ (hsb ∙ bsb ∙ Lsb) / asb =
= 25 ∙ (0,3 ∙ 0,15 )/ 1,5
6. Власна вага головної балки
hb = 750 мм; bw = 350 мм;
1,6 1,1 1,76
ρ = 2500 кг/м3; asb = 6000 мм
ρ ∙ (hb ∙ bsb) / Аb = 25 ∙ (0,75 ∙ 0,35) / 4,8

Разом постійне g0 = 8,874 g = 10


Змінне (див. Додаток А)
6. Згідно із завданням
(магазин): V0 = 12 1,2 V = 14,4
- характеристичне V0=4,0
Повне:
ql = 20,874 q = 24,95

2.5.2. Розрахунок повздовжньої арматури

Колону першого поверху розглядаємо як умовно центрово стиснутий


елемент, який жорстко приєднаний до монолітного фундаменту і шарнірно
закріплений в рівні низу перекриття I поверху.

Гнучкість колони:
l ef 540
λ= = =46,7 ,
i 0,289 ∙ 40

де i – радіус інерції перерізу (для прямокутного перерізу i=0,289hc).

Відносна осьова сила:

N 3677,6
n= = =1,6
A c f cd 40 ∙ 40 ∙ 1,45

де N:
N = (g *(n-1) + gd)Ac + (ν(n – 1) + sm)Ac + Gc
N = ((10*4) + 24,95)*28,8 + (14,4*4 + 1,0032)*28,8 + 119,5 = 3677,6

45
Гранична гнучкість:
20 ABC 20 ∙ 0.7 ∙1.1 ∙ 0.7
λ min = = =8,8
√n √1,6

λ min =8,8< λ=46,7

Отже, при розрахунках треба врахувати деформацію другого порядку.


Деформації першого порядку – випадковий ексцентриситет поздовжньої
сили – e0=1 см, приймаємо більше із трьох значень:

e0= l/600 = 540/600 = 0,9 см;

e0= h/300 = 400/300 = 1,3 см.


Жорсткісну характеристику колони обчислюємо за формулою:

0,15∗2300∗404
EI=kcEcdIc+ksEsIs= 12
+0,02*21000*1600*(20-4) 4
=245,6*10 6
кН∙см 2
,

при тому, що:


0.3 0.3
k c= = =0.15.
1+0.5 φ ef 1+0.5 ∙2

2 2 6
π El 3.14 ∙ 245,6 ∙10
N cr = 2
= 2
=8254 кН
l ef 540

Координата ядрової точки перерізу:


h 40
r = = =6,7
6 6

( )
1,232
е 0=1,33∗ 1+ =2,7
8254
−1
3694

2,7< 6,7

Отже, весь переріз стиснений, і подальший розрахунок ведемо за першою


формою рівноваги.

46
Гранична деформація бетону ɛс(1) = ɛс𝑢3 = 0,0031.

ɛ(2) ¿ ε cu.3 1− ( er )=0.00323 ∙(1− 2,7


0
6,6 )
=0.00186

Умовна межа стисненої зони:


ε cu .3 0,0031
x=h =40 =100 см
ε cu .3−ε c(2) 0,0031−0,00186

ε cu .3 −ε c(3) 0,0031−0,00165
x І =x =100 =46,8 см
ε cu .3 0,0031

Отже:
x −d 100−36
ε c(2)=ε cu .3 =0,0031 =0,001984
x 100

Розрахункове напруження в менш стисненій арматурі:

σs(2)= ɛ𝑠(2)Es= 0,001984*21000 = 41,7 кН/см2 > fyd = 36,5 кН/см2

Напруження в стисненій арматурі кожного ряду приймаємо такими, що


не перевищують fyd=417 МПа.
Необхідна площа перерізу арматури з боку більш стисненої грані, якщо
площу перерізу проміжних стрижнів 2-го ряду в першому наближенні прийняти
рівною Asm=2/AsI: (e=2,7+ 20−4=18,7)

I
3 [ γ n Ne−f cd γ cl bh ( 0,5 h−a s ) ] 3494∗18,7−1,45∗40∗40∗(20−4)
A s , nec = =¿
3 f yd ( d−a s) +2 f yd ( 0,5 h−as )
I 36,5∗36
I 2
A s , nec =27,4 см

Армування колони проектуємо симетричним, оскільки випадковий


ексцентриситет поздовжньої сили може виникати в будь-якій іншій площині
відносно центральних осей перерізу колони.

γ n N −f yd A I s−f cd γ cl bh 3494−36,5∗27,4−1,45∗40∗40
A s ,nec = =
σ s (2) 36,5

A s ,nec =10,2 см2.

Так як колона може деформуватись в будь-якому місці, то:


47
A s3 nec =27,4∗2=54,8 см2.

Приймаю вісім стержнів. Загальне армування – 4∅32А400С та


4∅28А400С. Тоді A s ,fac =24,63+32,17=56,8 см2. Коефіцієнт армування при цьому :

pl =
∑ A sw. fac = 56,8
=0,0355 ≤ 0,04
bh 40 ∙ 40

Умова міцності забезпечена, відсоток армування не перевищує допустиме


значення.

Поздовжню арматуру в поперечному перерізі розміщуємо симетрично по


кутах 4∅32А400С, а проміжні стрижні 4∅28А400С – по одному біля кожної із
граней, забезпечуючи величину захисного шару бетону із умови 𝑐𝑏,𝑚𝑖𝑛 ≥ 𝑑𝑠.
При 𝑑𝑠=25 мм призначаємо захисний шар бетону 𝑐𝑏,𝑚𝑖𝑛 = 25 мм, а номінальний
– з урахуванням технологічного відхилення від проектного значення :
𝑐𝑛𝑜𝑚 = 𝑐𝑏,𝑚𝑖𝑛 + ∆𝑐𝑑𝑒𝑣 = 25 + 10 = 35 мм. При цьому уточнюємо відстань до
центру тяжіння арматури 𝑎𝑠,𝑓𝑎𝑐 = 𝑐𝑛𝑜𝑚 + 0,5𝑑𝑠 = 35 + 0,5*25=50 мм, що несуттєво
відрізняється від попередньо прийнятої величини 50 мм.

48
Дерев’яні конструкції
3. Розрахунок стійки
Підбираємо переріз дерев’яної брусчатої стійки, виготовленої з хвойних
порід першого сорту класу міцності С35, що знаходиться в умовах 2-го
експлуатаційного класу.

Рис. 3.1. Вантажна площе стійки.

49
Збір навантаження на 1 м2 перекриття
Таблиця 3.1

Коефіцієнт Розрахункове
Найменування та Характеристичн
надійності за гнраничне
визначення е навантаження,
навантаженням, навантаження,
навантаження кН/м2
γfm кН/м2

Постійне
1.Профнастил «ТП-
18», t=0,5мм, ρ=0,08 0,08/0,7 1,05 0,12
кН/м2

2. Обрешітка (крок
300мм) 0,06/0,7 1,1 0,09
t=40мм ρ =6 кг/м2
3. Плівка
0,001/0,7 1,05 0,0015
ρ = 0,001 кН/м2
4. Контр лата
0,0075/0,7 1,1 0,012
t=20мм ρ =0,75кг/м2
5. Кроква
0,1/0,7 1,1 0,16
t=200мм ρ=10 кг/м2
6. Утеплювач (мінвата)
0,06/0,7 1,2 0,09
t=200мм ρ=6 кг/м2
7. Підшивка дощата
0,15/0,7 1,05 0,23
t=30мм ρ=1,5 кг/м2

Разом постійне g0 = 0,655 - g = 1,9

Змінне
Снігове навантаження V0 = 0,88 1,14 V = 0,9
Повне q1= 1,535 - q= 2,8

Розрахункове граничне навантаження на стійку від постійних на


довготривалих навантажень дорівнює N = a*q, де l – проліт стійки, тоді:
N = a*q = 4,8*3*2,8 = 40,32 (кН/м).
Задаємося гнучкістю дерев’яної стійки λ=80. Тоді вдносна гнучкість
елемента відносно осі Y:
50
λ rel. y =
λ
π √ f c.0 .k 80
=
25
E0,05 3,14 8666,7 √
=1,4 ,

де f c.0 .k - характеристичне значення опору деревини що наведені за табл. 6;


2
E0,05 = E0, при E0 = 13000 МПа – модуль пружності деревини вздовж волокон
3
для класу міцності деревини С35, що наведені в табл. 6, тоді
2∗13000
E0,05 = , E0,05 =8666,7 МПа.
3

Розрахунковий опір стиску матеріалу класу С35 вздовж волокон:


f c.0 .k 25 кН
f c.0 .d =k mod =0,70 =13,5 МПа=1,35 2 ,
γM 1,3 см

де - k mod=0,70 – перехідний коефіцієнт, що враховує вплив тривалості


навантаження то вологості; f c.0 .k = 19 МПа - характеристичне значення опору
деревини що наведені в табл. 6; γ M =1,3 - коефіцієнт надійності для
характеристики матеріалу (суцільна деревина).
Знаходимо необхідний радіус інерції:
l 0 μl 1 ×180
i nec = = = =2,25 cм
λ λ 80

Необхідна площа поперечного перерізу стійки із формули дорівнює


N
Аnec =
k c. y ∙ f c.0 .d
,

кН
де - f c.0 .d =13,5 МПа=1,35 2 – розрахунковий опір деревини уздовж
см
k
волокон за класу С35, c. y- коефіцієнт поздовжнього згину відносно відповідної
осі , що знаходяться в залежності від відносної гнучкості елемента визначається
1
k c. y =
k y + √ k y −λrel . y
2 2

2 2
k y =0,5(1+ β с ( λrel . y −0,3 ) + λ rel. y )=0,5(1+0,2 ( 1,4−0,3 ) +1,4 )

k y =0,5 ( 1+0,2 ( 1,4−0,3 ) +1,4 ) =1,59,


2

1 2
тоді: k c. y = =0,43( см )
1,59+ √1,59 −1,4
2 2

Отже:
N 40,32
Аnec = = =69,5 (см2)
k c. y ∙ f c.0 .d 0,43 ∙ 1,35

Необхідна ширина поперечного перерізу:


51
i nec 2,25
b nec = = =7,8 см
0,29 0,29

Приймаю b = 8 см. Необхідна висота:


A nec 69,5
h nec = = =8,7 см
b 8

Приймаю h = 10 см. Тоді A=b∗h=8∗10=80 см 2.


Проводимо перевірку прийнятого перерізу на міцність:
σс.0.d = N/A = 40,32/80 = 0,504 (кН/см2).
σс.0.d = 5,04 МПа
Гнучкість стержня прийнятого перерізу
l 0 180
λ= = =77,9
imin 2,31

i min =i z =
√ √
Iz
A
=
426,7
80
=2,31 см

b 3 h 8 3 ×10 4
Iz= = =426,7 , см
12 12

Відносна гнучкість елемента відносно осі Y за формулою

λ rel. y =

λ y f c .0 . k 77,9
=
π E0,05 3,14 8666,7
25
=134

1 1 2
k c. y = = =0,46 см
k y + √ k −λ
2
y
2
rel . y 1,5+ √ 1,5 −1,34
2 2

k y =0,5(1+ β с ( λrel . y −0,3 ) + λ 2rel. y )=0,5(1+0,2 ( 1,34−0,3 ) +1,342 )=1,5

Напруження в перерізі за формулою становить


σс.0.d = N/(k c. y∗¿A) = 40,32/(0,46*80) = 1,1 (кН/см2).
Отже, σс.0.d = 11 МПа, що є менше за розрахунковий опір стиску даного
матеріалу.
Міцність та стійкість підібраного стержня забезпечена.

52

You might also like