МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ,

Київський національний університет, будівництва і архітектури

БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

для студентів, які навчаються

за напрямом підготовки 6.060101 «Будівництво»
за спеціальністю «Технологія будівельних
конструкцій, виробів і матеріалів»

Київ 2015

1
УДК 624
ББК 38.5338.79
Б90
Укладачі: М.І. Доброхлоп, канд. техн. наук, доцент
Д.О. Хохлін, канд. техн. наук, старш. наук. співроб.

Рецензент О.Д. Журавський, канд. техн. наук, доцент

Відповідальний за випуск А.Я. Барашиков, д-р техн. наук,

професор

Затверджено на засіданні кафедри залізобетонних та

кам’яних конструкцій, протокол №6 від 10 листопада 2014
року.

Видається в авторській редакції.

Будівельні конструкції: методичні вказівки до виконання

Б90 курсового проекту / уклад.: М.І. Доброхлоп, Д.О. Хохлін. –
К.:КНУБА, 2015. – 60 с.

Містить вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни

«Будівельні конструкції», відповідні приклади з проектування
конструкцій та необхідні допоміжні матеріали.

Призначено для студентів, які навчаються за напрямом

підготовки 6.060101 «Будівництво» за спеціальністю
«Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів».

 КНУБА, 2015

2
 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета виконання курсового проекту – закріпити теоретичні знання з

дисципліни “Будівельні конструкції”; ознайомитися з нормами проектування;
набути практичних навичок проектування збірних залізобетонних конструкцій
промислових і цивільних споруд. Розробка нових методичних рекомендацій
пов’язана з введенням в дію ДБН [1] та ДСТУ [2].
На початку курсового проектування студент за завданням від керівника
розроблює схему збірного балочного перекриття. Розроблену схему перед
подальшою роботою в обов’язковому порядку затверджує керівник проекту.
Проект має містити розрахунок і конструювання збірної залізобетонної
панелі перекриття з попередньо напруженою арматурою, нерозрізного ригеля і
колони 1-го поверху.
Розрахунок всіх конструкцій виконують за І групою граничних станів.
Приклади розрахунку і конструювання у даних рекомендаціях виконані згідно з
[1,2,3].

1. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Графічну частину проекту виконують на двох аркушах формату А2 згідно

з ДСТУ Б А.2.4-4 [4] та ДСТУ Б А.2.4-7 [5].
На аркуші виносять:
- монтажний план збірного перекриття в масштабі 1:100 або 1:200 з
маркіруванням збірних конструкцій;
- опалубне й арматурне креслення збірної попередньо напруженої
панелі перекриття в масштабі 1:10…1:25 з винесенням усієї арматури;
- арматурне креслення ригеля в масштабі 1:25 або 1:50 з винесенням
основної арматури;

3
 - конструювання стику ригеля з колоною в масштабі 1:10;
- схема армування колони в масштабі 1:20, 1:25 з винесенням
основної арматури;
- для панелі перекриття – специфікацію арматури;
- примітки щодо способу створення попереднього напруження в
арматурі панелі, класу і міцності бетону під час передачі зусиль на нього
арматури.
Розрахунково-пояснювальну записку (РПЗ), в т.ч. розрахунки за
формулами, виконують вручну на аркушах формату А4 з нумеруванням
сторінок. РПЗ має містити перелік використаної літератури, завдання на
проектування і затверджену керівником схему перекриття, а також зміст.
Розрахунок за формулами повинен виконуватися вручну.
Обсяг РПЗ – 20…35 аркушів. В РПЗ наводяться лише ті пояснення, які
безпосередньо стосуються розрахунку за завданням.

2. ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ і КОНСТРУЮВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ

ЗБІРНОГО КАРКАСУ

Необхідно розрахувати і сконструювати основні елементи збірного

перекриття (панель, ригель) та колону 1-го поверху.
Дані для проектування:
1. Розміри багатоповерхової промислової будівлі в плані (в осях) –
36,0х19,5 м.
2. Кількість поверхів – 4.
3. Висота поверху – 4,2 м.
4. Характеристичне тимчасове (корисне) навантаження на
залізобетонне перекриття – 6 кН/м².
5. Тип підлоги – плиткова.
6. Зовнішні стіни – з цегли.

4
 7. Панелі – з круглими пустотами.
8. Ригелі – таврового перерізу з полкою знизу.
9. Клас умов експлуатації – ХС1.
10. Клас робочої повздовжньої арматури: плит – А800С, ригелів і колон
– А400С.
11. Клас бетону всіх конструкцій – С 16/20.
12. Місце будівництва – м. Харків.
Перекриття виконуються із збірних попередньо напружених
залізобетонних панелей, укладених на ригелі. Опирання плит – шарнірне, стик
ригеля з колоною – жорсткий, з цегляною стіною – умовно шарнірний.
Згідно із завданням розробляється, затверджується і підлягає розрахунку
схема збірного перекриття (рис. 2.1). По довжині будівлю розбивають
цифровими осями приблизно на однакові ділянки по 5,0…7,5 м (різниця між
крайніми та середніми прольотами – не більше 10%); по ширині – літерними
осями на 3 ділянки по 5,0…8,0 м (крайні прольоти – на 10…20% меньші за
середній для вирівнювання згинальних моментів). Всі розміри прольотів між
осями слід приймати кратними 100 мм (в окремих випадках – 50 мм).
Плити – вкладиші в створі колон повинні мати ту ж ширину, що й рядові
за завданням. Допускається використання добірних плит з іншою шириною та
монолітних ділянок шириною до 450 мм за умови, що їх сумарна кількість та
ширина в кожному прольоті не буде перевищувати 40% від відповідних
загальних значень.

2.1. Визначення розмірів і розрахункових прольотів

Попередні розміри перерізу ригелю таврового профілю (з полкою внизу)

приймаємо згідно рекомендацій для згинальних елементів (рис. 2.2):
1 1  1 1
h   ...   l   l   7100  700 мм;
 8 12  10 10

5
Рис. 2.1. Схема збірного перекриття багатоповерхової промислової
будівлі (сумарна кількість добірних плит та монолітних
ділянок не перевищує 33%, а їх ширина 30% в кожному
прольоті)

1 1 1
b   ...   h   700  300 мм;
 2 3 2,5
h 700
hf    350 мм.
2 2

6
 Рис. 2.2. Основні розміри поперечного перерізу ригелю

Всі розміри поперечного перерізу призначаються з рекомендованого

ряду: 150; 180; 200; 220; 250; 300; 350; 400; 450; 500; 600; 700; 800; 1000 мм.
Фізична довжина збірного ригелю в середньому прольоті (рис. 2.3):

.  lкол.  bкол.  120  7100  400  120  6580 мм;

сер . сер .,циф.
l риг
в крайньому прольоті:
bкол. 400
.  lкол.   40  6200   40  6040 мм.
кр . кр .,циф.
l риг
2 2
Фізична довжина панелей перекриття в середніх прольотах:

.  lкол.  b  40  6000  300  40  5660 мм;

сер . сер ., літ.
lпан
в крайніх прольотах:
b 300
.  lкол .   100  6000   100  5750 мм.
кр . кр ., літ.
lпан
2 2
Розрахункова довжина ригеля в середньому прольоті:

.,0  lкол .  7100 мм;

сер . сер .,циф.
l риг

в крайніх прольотах:

.,0  lкол .  50  6200  50  6150 мм.

кр . кр .,циф.
l риг
Розрахункова довжина панелі в середніх прольотах:

.,0  lкол .  b  120  6000  300  120  5580 мм;

сер . сер ., літ.
lпан
в крайніх прольотах:

7
 b 300
.,0  lкол .   200  6000   200  5650 мм.
кр . кр ., літ.
lпан
2 2

Рис. 2.3. Схема опирання прольотних конструкцій збірного перекриття:

а, б – ригеля; в, г – панелі

8
 2.2. Збір навантаження на конструкції

Збір навантаження проводиться згідно з [6,7] для розрахунку рядових

панелей перекриття (з більшим розрахунковим прольотом та шириною згідно з
завданням), нерозрізного ригеля та колони 1-го поверху з метою їх
конструктивного розрахунку за І групою граничних станів (застосовуються
граничні розрахункові значення навантажень з коефіцієнтами надійності  fm ).
Для панелі перекриття навантаження також повинні бути визначенні для
розрахунку за ІІ групою граничних станів (застосовуються експлуатаційні
розрахункові значення навантажень з коефіцієнтами надійності  fe ).
Промислова споруда, що розраховується, відноситься до класу наслідків
(відповідальності) СС-2 згідно з [7]. Відповідні коефіцієнти надійності  n для
розрахунку конструкцій наведені в табл. 2.1 (частина табл. 5 ДБН [7]).
Промислова споруда, що розраховується, відноситься до класу наслідків
(відповідальності) СС-2 згідно з [7]. Відповідні коефіцієнти надійності  n для
розрахунку конструкцій наведені в табл. 2.1 (частина табл. 5 ДБН [7]).
Таблиця 2.1
Коефіцієнти надійності  n для розрахунку конструкцій у курсовому
проекті
 n , які використовуються в
розрахункових ситуаціях
Категорія Усталених Перехідних
Клас наслідків
відповідальності
(відповідальності) 1-а 2-га 1-а 2-га
конструкції
група група група група
гранич. гранич. гранич. гранич.
станів станів станів станів
А 1,250 1,050
СС3 1,000 0,975
Б 1,200 1,000
А 1,100 0,975
СС2 0,975 0,950
Б 1,050 0,950
А 1,000 0,950
СС1 0,950 0,925
Б 0,975 0,925

9
 Збірні плити перекриття відносяться до конструкцій категорії
відповідальності Б, нерозрізні ригелі та колони 1-го поверху – А. Перехідні
розрахункові ситуації стосуються процесів виготовлення, транспортування та
монтажу збірних конструкцій.
Збір навантажень на панель перекриття наведений в табл. 2.2. Довідкові
дані щодо ваги різних типів конструкцій підлоги наведені в табл. 2.3.

Таблиця 2.2
Збір навантажень на перекриття
Експлуатаційне Граничне
Тип навантаження та навантаження навантаження
n  fm
його характеристичне g e ,e   fe  1,0  , g m ,m   fm  1,0  ,
значення
кН/м2 кН/м2
Постійне від ваги:
1 м² панелі перекриття
зі за шпаруванням 3,26 1,1 3,59
стиків 1,05
g кпер.  3,1 кН
1 м² плиткової підлоги
1,47 1,3 1,91
g кпід.  1, 4 кН

Разом постійне g — 4,73 — 5,50

Тимчасове ( згідно з
завданням):
характеристичне
значення
к  6,0 кН 2
м
Квазіпостійне 1,05 6,30 1,2 7,56
значення
р  n   fp кl 1,051,01,5 
1,58 кН
м2

Разом g   — 11,03 — 13,06

10
Примітка:  fm ,  fe ,  fp - коефіцієнти надійності, відповідно за граничним, експлуатаційним
та квазіпостійним значенням навантажень.
Таблиця 2.3
Спрощені параметри конструкцій підлоги перекрить багатоповерхових
промислових споруд
Маса 1 м2,  fm
Конструкція підлоги Товщина, мм
кг
Плиткова 70 140 1,3
Цементна 25 60 1,3
Асфальтова 40 80 1,3
Паркетна 90 100 1,2

Розподілене по довжині навантаження на плиту перекриття:

- граничне значення:
qm  bпан.   g m  m   1, 2  13,06  15,67 кН ;
м
- експлуатаційне:
qе  bпан.   g е  е   1,2  11,03  13,24 кН ;
м
- довготривале експлуатаційне:
qеl  bпан.   g е   р   1,2   4,73  1,58   7,57 кН .
м
Граничне розподілене навантаження на збірний ригель перекриття:
 nА
q риг .,т  ( g m  m )  l літ.
 Б  q влриг.в.,. т. 
кол.
n
 nА
  g m  m   lкол
літ.
.   Ариг .   з / б   nА   fm 
n Б

1,10
 13,06  6,0    0,7  0,3  0,35  0,120  2   25,0  1,10  1,1 
1,05
 82,09  8,89  90,98 кН ,
м
в якому постійне навантаження складає:
 nА
g риг .,т  g т  l літ.
 Б  q влриг.,в.,.т. 
кол.
n
1,10
 5,50  6,0   8,89  43,46 кН ,
1,05 м
а тимчасове:

11
  риг .,т.  q риг .,т.  g риг .,т.  90,98  43, 46  47,52 кН м .
Визначемо граничне навантаження на колону 1-го поверху.
Вантажна площа на колону:


Aван.   lкол
сер .,циф.
.  lкол
кр .,циф.
. 
 / 2  lколсер.., літ. 
   6,2  7,1 / 2   6,0  39,9 м 2 .
Постійне навантаження на колону:
Gm  Gпок .,т   n  1  Gпер.,т   n  1  Gкол.,т  Gкол.1,т ;
де n – кількість поверхів;
 пА
п

Gпер.,т  gт  Aван. Б  Ариг.  з/б   пА   fm   lкол
сер.,циф.
.  lкол
кр.,циф.
. /2  
1,10
 5,50  39,9    0,7  0,3  0,35  0,120  2  25,0 1,10 1,1
1,05
  6,2  7,1 / 2  229,9  8,89  6,65  289,02 кН 
– постійне навантаження від одного перекриття (від плит перекриття та
власної ваги ригелів);
Gпок .,т.  0,8  Gпер.,т  0,8  289,02  231, 22 кН – постійне навантаження від
покриття;
Gкол.,т  H кол.  hкол .   з / б   п   fm  4,2  0,4  25,0  1,10  1,1  20,33 кН
2 А 2
–
власна вага колон;
Gкол.1,т.   Hкол.  0,15  hкол
2
.  з/б   п   fm   4,2  0,15  0,4  25,0 1,10 1,1  21,05 кН
А 2

– власна вага колони 1-го поверху.

Отже, постійне навантаження на колону:
Gm  231,22  (4  1)  289,02  (4  1)  20,33  21,05  1180,32 кН .
Тимчасові навантаження на колону:
- від перекриттів:
 пА 1,10
V пер .
 (п  1)  m  Б  Аван.  (4  1)  7,56   39,9  948,02 кН ;
m
п 1,05
- від снігу на покриття:
Vmсн  Sm  Aван.   fm   nA  S0  C  Aван. , (2.1)

12
 де  fm  1,04 (за табл. 8.1 ДБН [6] для виробничої будівлі з стандартним
періодом експлуатації Т=60 років згідно з дод. В з [6]);
S0  1600 Па =1,6 кН/м² для м. Харків (для інших міст дивись додаток А);
c    c0  calt  1 для плоскої покрівлі та звичайних умов (див. п.8.6 ДБН
[6]);
Отже, Vmсн  1,04  1,1  1,6  1  39,9  73,03 кН .
Розрахункові сполучення навантажень на колону:
- N Ed ,1  Gm  max Vmпер. ,Vmсн   1180,32  948,02  2128,34 кН ;

N Ed ,2  Gm  2  Vmпер.  2  Vmсн  1180,32  0,90  948,02  0,90  73,03 

-
 2099,27 кН ,
де  2  0,9 – коефіцієнт сполучення різних видів короткочасних
навантажень (п.4.18 ДБН [6]).
Підсумкове розрахункове граничне навантаження на колону:
N Ed  max  N Ed ,1 , N Ed 2   2128,34 кН .

2.3. Розрахунок і конструювання збірної круглопорожнистої панелі

перекриття за міцністю

Основні вхідні дані (характеристики бетону та арматури в залежності від

їх класу наведені в додатку Б):
- загальний переріз наведено на рис. 2.4;
- бетон – класу С16/20 з наступними характеристиками:
розрахункова міцність на стиск f cd  11,5 мПа , характеристична міцність на
стиск f cк  15,0 мПа , гранична деформація  cu 3,cd  3, 23‰ ;
- арматура повздовжня – переднапружена класу А800С з міцністю
f p 0,1k 765
f pd    637,5 мПа , модулем пружності E p  190000 мПа ;
s 1,2

13
 - поперечне армування – з арматури класу А240С з f yk  240 мПа ,
f ywd  170 мПа ;
- розрахункові зусилля – як для шарнірно опертої балки.

Рис. 2.4. Загальна схема перерізу панелі перекриття

Граничні розрахункові навантаження на панель (врахована більша

розрахункова довжина):
qm  lпан
2
15,67  5,652
M Ed  .,0
  62,53 кН  м ,
8 8
qm  lпан.,0 15,67  5,65
VEd    44,27 кН .
2 2
Для розрахунку за І групою граничних станів (за міцністю) приймається
еквівалентний тавровий переріз, в якому не враховується розтягнута ділянка
(полка) бетону, з наступними розмірами: ширина полки beff   bверх.  1160 мм;
сумарна товщина ребра bw  bверх.  n   пор.  1160  6  159  206 мм, товщина

полки h f   30 мм (рис. 2.5).

14
 Рис. 2.5. Еквівалентний тавровий переріз

2.3.1. Розрахунок нормальних перерізів на згинальний момент

Для ручного інженерного розрахунку вводимо спрощення, передбачене
п.3.6.1.2 ДБН [1], яке полягає у приведенні епюри стискаючих напружень в
бетоні у граничному стані до прямокутної форми. Дане спрощення дозволяє
достатньо швидко розрахувати нормальні перерізи та підібрати повздовжнє
армування за принципом рівноваги зовнішніх та внутрішніх зусиль. Такий
підхід передбачений у багатьох сучасних нормативних документах і
навчальних посібниках [3,8,9 та інших], в яких в основу взята нелінійна
деформаційна модель з гіпотезою плоских перерізів з Eurocode 2 [10].
Для визначення алгоритму розрахунку двотаврового перерізу слід
визначити висоту прямокутної епюри стискаючих напруг у бетоні за умовою:

 
M Ed  M f  beff   h f   f cd  d  0,5h f  . (2.2)

Якщо M  M f , та границя прямокутної епюри стиснутого бетону

знаходиться в межах полки (рис. 2.6, а), якщо M  M f , то границя переходить у
ребро тавру (рис. 2.6, б).

15
 Рис. 2.6. Розрахунковий переріз (   0,8 ): а)  x  h 'f ; б)  x  h 'f

В розглянутому прикладі (прив’язка переднапруженої арматури а=30мм,

робоча висота перерізу d=h-a=220-30=190 мм):
M f  1,160  0,030  11,5  103   0,190  0,5  0,030  
 70,04 кН  м  M Ed  62,53 кН  м,
звідси розглядаємо варіант на рис. 2.6, а. В даному випадку переріз
розраховується як еквівалентний прямокутний з розмірами
beff   h  1160  220 мм .
Попереднє напруження в робочій арматурі визначаємо з умов:
0,3 f p 0,1k   p  0,9 f p 0,1k ;
тобто 229,5 мПа   p  688,5 мПа ;
приймаємо  p  600 мПа .
Необхідний захисний шар бетону (рис. 2.7)
cnom  cmin  cdev  12  10  22 мм ,
де сmin   pd  12 мм (попередньо прийнятий діаметр робочої арматури);
сdev  10 мм – рекомендоване значення допустимого відхилу захисного
шару.
Відповідна прив’язка попередньо напруженої робочої арматури:
 pd 12
а  сnom   22   28 мм  30 мм .
2 2

Рис. 2.7. Прив’язка арматури до грані

16
 Необхідну площу переднапружуваної робочої арматури визначаємо через
коефіцієнт:
M Ed 62,53
m    0,130 .
beff   d 2  f cd 1,16  0,192  11,5  103

Згідно таблиці у додатку В інші коефіцієнти, які характеризують

напружений стан залізобетонного перерізу складають:
- співвідношення між повною висотою стиснутої ділянки бетону х та
розрахунковою висотою d:
x
  0,17 ;
d
- співвідношення відстані від середини еквівалентної прямокутної
епюри стискаючих напружень в бетоні до центру робочої арматури та
розрахунковою висотою d:
z
   0,932 .
d
Переднапружувані згинальні елементи рекомендується не
переармовувати, щоб їх руйнування по нормальних перерізах починалося з
робочої розтягнутої арматури, а не з стиснутого бетону. Для дотримання даного
варіанту можливого руйнування слід перевіряти умову:
  R , (2.3)
де граничне значення  R для переднапружених елементів на основі
деформаційної моделі можливо визначити за формулою [9]:
 cu 3,cd
R  , (2.4)
 cu 3,cd   so
де  cu 3,cd  3,23‰  0,323% для бетону С16/20;
f pd  400  0,9   sp 637,5  400  0,9  600
 so    0,00262  2,62‰ .
Ep 190000
3, 23
Отже,  R   0,552 .
3,23  2,62
Умова   0,17   R  0,552 виконується.

17
 Таким чином, мінімально необхідний переріз робочого переднапруженого
армування:
M Ed 62,53
Ap    5,54  104 м 2  5,54 см 2 .
f pd    d 637,5  10  0,932  0,19
3

Приймаючи розташування робочої переднапружуваної арматури через 2

порожнини (кроком 370 мм), маємо для 6-ти порожнистої плити 4 стрижня.
Підбираємо за сортаментом (таблиця у додатку Г) 4Ø14 А800С з
Ap  6,15 см 2  5,54 см 2 (найменше значення площі перерізу для 4-х стрижнів,
яке є більшим за розраховане значення 5,54 см2).
2.3.2. Приклад розрахунку нормального перерізу при переході
стиснутої ділянки в ребро тавру
У випадку M Еd  M f границя стиснутої ділянки бетону переходить у
ребро еквівалентного тавру (рис. 2.6,б), тобто  x  hf .
Приймемо M Ed  80,0 кН  м  M f  70,04 кН  м .
В такому випадку тавр для розрахунку розділяється на два еквівалентних
прямокутника (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Розділення таврового перерізу на прямокутні (зверху – 2-й

прямокутник, знизу – 1-й)

Загальний момент M Ed сприймається двома прямокутниками:

M Ed  M 1  M 2 . (2.5)
Відповідні необхідні перерізи робочого армування:
Ap  Ap1  Ap 2 . (2.6)

18
 Момент, що сприймається 2-м прямокутником:

 
M 2  beff   bw  hf  f cd   d  0,5  hf   1,160  0, 206   0,030  11,5  103 

  0,190  0,5  0,030   57,60 кН  м.

Відповідно, момент, що сприймається 1-м прямокутником:
M 1  M Ed  M 2  80,0  57,60  22,40 кН  м .
Загальний мінімально необхідний переріз робочої арматури:
M1 M2
Ap  Ap1  Ap 2   . (2.7)
f pd  d   1
 
d  0,5h f   f pd

Для визначення коефіцієнта  1 і перевірки варіанту руйнування

отримаємо інші необхідні коефіцієнти:
M1 22,40
 m1    0,261;
bw  d  f cd 0,206  0,192  11,5  103
2

1  0,39   R  0,552 .
У випадку    R руйнування починається з бетону. Даний варіант
крихкого руйнування є небажаним. В такому випадку слід збільшити або клас
бетону або висоту плити. При цьому розрахунок слід зробити з початку
підрозділу 2.3.
 1  0,844.
Таким чином:
22,40 57,60
Ap    2,19  104 
637,5  10  0,19  0,844  0,190  0,5  0,030   637,5  10
3 3

5,16  104  7,35  104 м 2 ,

підбираємо 4Ø16 А800С з Ap  8,04 см 2  7,35 см 2 .
2.3.3. Розрахунок похилих перерізів на поперечну силу
Розрахунок продовжуємо на основі результатів у п. 2.3.1.
Міцність бетону похилого перерізу:

 
VRd ,c  СRd ,c  k 100  l  f ck   k1   cp  bw  d ,
1/3
(2.8)

але не менше, ніж ( min  k1   cp )  bw  d , (2.9)

19
 де CRd ,c  0,12 мПа (рекомендоване значення для бетонів при відсутності
більш точних даних [2]);
200 200
k 1 1   2,026  2 , тоді k=2 (d – в мм);
d 190
Asl 615
l    0,016  0,02 (якщо l  0,02 , то приймається
bw  d 206  190
l  0,02 , всі розміри в мм),
де Asl  615 мм 2 – площа перерізу розтягнутої арматури, що доводиться
та достатньо заанкерена в опорі;
f ck  15 мПа (для С16/20);
напруження в бетоні від обтискання:
N Ed 0,5   p  Ap 0,5  600  103  6,15  104 184,5
 cp     
Ac   отв  
2
  0,159 2
 0,13607
 h  beff  4  n   0,220  1,160  4
 6
   
 1355,9 кН / м 2  1,356 мПа
(втрати попереднього напруження в запас прийняті ~50% від початкового
значення);
 cp не повинно перевищувати 0,2 f cd  0, 2  11,5  2,3 мПа (якщо
перевищує, то  cp = 0,2 f cd );
k1  0,15 ;
 min  0,035k 3/2  f ck1/2  0,035  23/2  151/2  0,383 мПа .
Таким чином:

 
VRd ,c  0,12  2  100  0,016  15   0,15  1,356  0,206  0,190   0,692  0, 203 
1/3

0,039  0,03491 МН  34,91 кН   0,383  0,15  1,356   0,206  0,190 

 0,02295 МН  22,95 кН .
VEd  44,27 кН  VRd ,c  34,91 кН, отже, поперечна арматура є необхідною
за розрахунком.
В п. 2.3.4 наведений приклад підбору конструктивного поперечного
армування при VEd  VRd ,c .

20
 Розрахунок поперечного армування ведеться методом фермової аналогії
(рис. 2.9).

Рис. 2.9. Розрахункова схема для визначення площі поперечної арматури

методом фермової аналогії: а – схема утворення тріщин; б – фермова
модель згинального елемента

Значення кута  визначається за таблицею у додатку Ґ в залежності від:

0,9  d  acw  bw  f cd  1
 ctg  tg   , (2.10)
VEd

1 при  ср  0;

1   ср / f cf при 0< cp  0,25 f cd ;
де acw  
1,25 при 0,25f cd   cp  0,5 f cd ;

2,5 1   / f  при 0,5f    1,0 f ,
 cp cd cd cp cd

 cp 1,356
  0,118 , тобто acw  1  0,118  1,118 ;
f cd 11,5

21
 0,6 при f ck  60 мПа,
1  
 0,9  f ck / 200   0,5 при f ck  60 мПа,
тобто  1  0,6 .
Отже:
0,9  190  1,118  206  11,5  0,6
 ctg  tg    6,138  2,900 ,
44270
тоді    min  21,8o .
Мінімально потрібний переріз поперечної арматури за розрахунком
складає:
VEd  S w 44,27  0,100
Asw   
0,9  d  f ywd  ctg 0,9  0,190  170  103  ctg 21,8o
 0,525  104 м 2  0,525 см 2 ,
де Sw призначено шляхом дотримання наступного правила: на
приопорних ділянках, рівних при рівномірно розподіленому навантаженні ¼
прольоту, поперечне армування ставиться з кроком не більше h/2 та 150 мм (в
будь-якому випадку не більше за 0,75d). Для плити, що проектується:
 h 220 
S w  min    110;150;0,75d  0,75  190  143  110 мм .
2 2 
Приймаємо відповідний крок з рекомендованого ряду (100; 125; 150; 200;
250мм): S w  100 мм . У випадку h  300 мм поперечне армування
рекомендується ставити й в середині прольоту з максимальним кроком 0,75d.
Кількість зварних каркасів поперечної арматури приймаємо рівною
кількості стрижнів переднапруженої арматури (4 шт.). Тоді переріз одного
стрижня:
1стр
Asw  0,525 / 4  0,131 см 2 ,
1стр
відповідний діаметр стрижня: Ø6 А240С з Asw  0,283  0,131 см 2 .
Підібраний переріз поперечного армування повинен бути в межах:
Asw,min  Asw  Asw,max , (2.11)

де Asw  4  0,283  1,13 см 2  113 мм 2 ;

22
 Asw,min  max  Asw
I
,min ; Asw,max   33,0 мм ,
II 2

I
Аsw 
,min  0,08     
f ck / f yk  S w  bw  0,08  15 / 240  100  206  26,6 мм 2 ,

,min  S w  bw   w  100  206  0,0016  33,0 мм (  w – з табл. 2.4),

II 2
Asw

acw  1  f cd  bw  S w 1,118  0,6  11,5  103  0,206  0,100

Asw,max    4,67  104 м 2 
2  f ywd 2  170  10 3

 467 мм 2 .
Тобто умова (2.11) виконується.
Таблиця 2.4
Рекомендовані мінімальні коефіцієнти поперечного армування  w
Класи бетону за Класи поперечної арматури
міцністю А240С А400С А500С
С12/15 до
0,0016 0,0009 0,0007
С20/25
С25/30 до
0,0024 0,0013 0,0011
С35/45
С40/50 до
0,0030 0,0016 0,0013
С50/60

2.3.4. Приклад підбору конструктивного поперечного армування

плити у випадку достатності міцності бетонного похилого перерізу
Якщо VEd  VRd ,c , то міцність бетону на дію поперечної сили є достатньою.
В такому випадку для порожнистих плит поперечне армування рекомендується
ставити конструктивно при збереженні правил підбору його кроку аналогічно,
як у п. 2.3.3. Для плити, що проектується:
 h 220 
S w  min    110;150;0,75d  0,75  190  143  110 мм .
2 2 
Приймаємо відповідний крок з рекомендованого ряду (100; 125; 150; 200;
250мм): S w  100 мм .
Мінімальний переріз поперечної арматури:
I
Аsw 
,min  0,08     
f ck / f yk  S w  bw  0,08  15 / 240  100  206  26,6 мм 2

або

23
 ,min  S w  bw   w  100  206  0,0016  33,0 мм ,
II 2
Asw

Asw,min  max  Asw

I
,min ; Asw,max   33,0 мм ,
II 2

де  w – з табл. 2.4.
Кількість зварних каркасів поперечної арматури приймаємо рівною
кількості стрижнів переднапруженої арматури (4 шт.). Отже, мінімальна площа
одного стрижня поперечної арматури:

,min  Asw,min / 4  33,0 / 4  8, 25 мм  0,0825 см .

1стр 2 2
Asw
Враховуючи мінімально можливий діаметр арматури А240С 6 мм з
1стр
Asw  0,283 см 2 > 0,0825 см 2 , ставимо саме такий діаметр з прийнятим кроком
S w  100 мм .
2.3.5. Конструювання збірної панелі перекриття
Для конструювання панелі використаємо результати розрахунків у п.п.
2.3.1 та 2.3.3, за якими встановлене необхідне повздовжнє армування 4Ø14
А800С та поперечне армування у приопорних ділянках з 4-х зварних плоских
каркасів з поперечним армуванням Ø6 А240С (крок 100 мм).
Крім наведених сталевих елементів у збірних круглопорожнистих
панелях перекриття передбачають:
- зварну сітку С-1 з Ø4 Вр-1 200х200 біля верхньої грані плити по всій її
площині для сприйняття монтажних зусиль та часткового защемлення в
цегляній стіні;
- конструктивні сітки С-2 та С-3 (див. рис. 2.10) для підсилення і
перерозподілу (вирівнювання) зусиль у середині прольоту та опорних
ділянках;
- монтажні петлі М10-150 (6 позиція).
Креслення панелі – див. рис. 2.10, специфікацію в табл. 2.5 та 2.6,
відомість витрати сталі в табл. 2.7. Форма оформлення таблиць у кресленнях
наведена у додатку Д.

24
 Таблиця 2.5
Специфікація панелі перекриття
Маса,
Поз. Позначення Найменування Кільк. Прим.
од. кг
Складальні одиниці
1 Каркас Кр-1 8 1,46 11,68
2 Сітка С-1 1 7,45 7,45
3 Сітка С-2 1 0,58 0,58
4 Сітка С-3 2 1,99 3,98
Деталі
5 Ø14 А800С
ДСТУ3760:2006 l=5800 4 7,01 28,04
6 Петля М10-150 Ø10 А240C
ДСТУ3760:2006 l=710 4 0,44 1,76
Матеріали
Бетон кл. С16/20 0,81 м³

Таблиця 2.6
Специфікація на зварні вироби панелі перекриття
Марка Поз. Маса 1 Маса
Найменування Кільк.
виробу дет. дет., кг виробу, кг
7 Ø6 А240С l=1530 2 0,340
Кр-1 1,462
8 Ø6 А240С l=205 17 0,046
13 Ø4 Вр-І l=5770 7 0,571
С-1 7,447
14 Ø4 Вр-І l=1160 30 0,115
9 Ø4 Вр-І l=1180 3 0,117
С-2 0,581
10 Ø4 Вр-І l=460 5 0,046
11 Ø5 Вр-І l=1500 7 0,231
С-3 1,985
12 Ø4 Вр-І l=460 8 0,046

Таблиця 2.7
Відомість витрати сталі на панель перекриття
Напружена
арматура Вироби арматурні
Всього (заг. витрати)

класу
А800С А240С Вр-1
Марка
елемента ДСТУ
Всього

Всього

3760: ДСТУ 3760:2006 ГОСТ 7348-81

2006

Ø14 Ø6 Ø10 Всього Ø4 Ø5 Всього

ПК 58-12 28,04 28,04 1,46 1,76 17,32 8,76 1,62 10,38 27,70 55,74

25
26
Рис. 2.10. Конструювання панелі з круглими пустотами (примітка: сітка С-1 – з Ø4Вр-І з кроком 200х200 мм)
 2.4. Розрахунок і конструювання залізобетонного ригеля перекриття

Основні вхідні данні:

- загальний переріз наведений на рис. 2.2;
- бетон – класу С 16/20: f cd  11,5 мПа , f ck  15, 0 мПа ,  cu 3.cd  3,32‰ ;
- арматура повздовжня – А400С з f yd  365,0 мПа ,  so  1,74‰ ;
поперечна – А240С з f ywd  170 мПа .
2.4.1. Розрахункові зусилля у ригелі
Багатопрольотні нерозрізні ригелі, які умовно шарнірно спираються на
зовнішні несучі стіни розраховуємо тільки на вертикальні навантаження. При
відмінності між довжинами прольотів не більше, ніж 20%, ригель допускається
розраховувати, як рівнопрольотну нерозрізну балку. Відповідний розподіл
огинаючих епюр зусиль (згинальних моментів М) наведений у додатку Е.
Наведені огинаючі епюри враховують можливість нерівномірного прикладення
тимчасового навантаження, а також допустимі пластичні деформації у
залізобетонних перерізах.
Найбільші зусилля на даній епюрі, за якими підбирають основне
розрахункове армування (епюра поперечних сил V – на рис. 2.11):
q риг , т  (l риг
кр .
.,0 )
2
90,98  6,152
M Ed , I  M Ed , III    312,83 кН  м ;
11 11
q риг ., т  (l риг
сер .
.,0 )
2
90,98  7,102
M Ed , B ,  M Ed ,C     327,59 кН  м ;
14 14
q риг ., т  (l риг
сер .
.,0 )
2
90,98  7,102
M Ed , II    286, 64 кН  м ;
16 15
M Ed , II ,min   7  ( g риг ., т   риг ., т )  (l риг ., т )  0, 012  (90,98)  7,10  55, 04 кН  м ,
сер . 2 2

   47,52 
де  7  f    f    f (1,1)  0, 012 – коефіцієнт за таблиці Е.1 у додатку
g  43, 46 
Е для 7-ї точки (випадок відсутності тимчасового навантаження в середньому
прольоті);
VEd , A  VEd , D  0, 4  q риг .,т  l риг .,0  0, 4  90,98  6,15  223,81 кН ;
кр .

27
 VEdЛ , B  VEdП ,C  0, 6  q риг .,т  l риг .,0  0, 6  90,98  6,15  335, 72 кН ;
кр .

VEdП , B  VEdЛ ,C  0,5  q риг.,т  l риг .,0  0,5  90,98  7,10  322,98 кН .
сер .

Рис. 2.11. Епюра поперечних сил V в ригелі

2.4.2. Розрахунок нормальних перерізів ригелю на згинальний

момент
Розрахунок ведеться аналогічно панелі перекриття з врахуванням
відсутності переднапруження в арматурі.
Гранична відносна висота стиснутої ділянки бетону:
 cu 3,cd 3, 23
R    0, 650 ,
 cu 3,cd   so 3, 23  1, 74

де  cu 3,cd  3, 23‰ (для бетону С 16/20);

 so  1, 74‰ (для арматури А400С без врахування переднапруження).
Для визначення необхідної площі арматури слід врахувати, що стиснута
ділянка в середині прольотів (де знак моментів M „+”) буде знаходитися біля
верхньої грані балки (рис. 2.12,а), над опорами (де знак M „-”) – біля нижньої
грані.
Виключенням може бути значення M min , яке розраховується для середини
прольоту, але може мати знак „-”, в такому випадку стиснутою буде нижня
грань.

28
Рис. 2.12. Розташування стиснутої ділянки бетону та робочої арматури As
при: а) М>0; б) М<0

Захисний шар бетону:

cnom  cmin  cdev  25  10  35 мм ,
де сmin   s  25 мм.
Прив’язка 1-го ряду робочої арматури до грані (рис. 2.13):
s 25
a1  cnom   35   47,5  50 мм .
2 2
Якщо робоча арматура буде встановлюватися в 2 ряди, то (рис. 2.13):
cs 30
a2  cnom   s   35  25   75 мм ,
2 2
де cs  max  s ;30 мм  30 мм .

Рис. 2.13. Прив’язка робочої арматури

Розрахунок нормального перерізу І (ІІІ):

29
 M Ed , I 312,83
m    0, 232 ,
bI  d  f cd 0,300  0,6252 11,5 103
2

де d  h  a  700  75  625 мм (2-хрядне розташування робочої арматури).

Відповідні табличні коефіцієнти (додаток В):
  0,340   R  0,650 ;
  0,864 .
Висота прямокутної епюри стискаючих напружень:
  x      d  0,8  0,340  625  170 мм  350 мм .
Необхідний переріз робочого армування:
M Ed , I 312,83
АsI    15,87 104 м 2  15,87 см 2 ,
f yd    d 365,0 10  0,864  0,625
3

Відповідне армування: 4Ø25 А400С з Аs  19, 64 см 2  15,87 см 2

(приймається для зварних каркасів в межах Ø12…32 мм).

Розрахунок нормального перерізу В (С):
M Ed , B 327,59
m    0,135 ;
bB  d  f cd 0,540  0,6252 11,5 103
2

  0,18   R  0,650 ;   0,928 ;

  x      d  0,8  0,18  625  90 мм  h f  350 мм ;
M Ed , B 327,59
АSB    15, 47 104 м 2  15, 47 см 2 ;
f yd    d 365,0 10  0,928  0,625
3

відповідне армування: 4Ø25 А400С з Аs  19, 64 см 2  15, 47 см 2 .

Розрахунок нормального перерізу ІІ:
M Ed , ІІ 286,64
m    0, 213 ;
bІІ  d  f cd 0,300  0,6252 11,5 103
2

  0,30   R  0,650 ;   0,880 ;

  x      d  0,8  0,30  625  150 мм  350 мм ;
M Ed , ІІ 286,64
АSІІ    14, 28 104 м 2  14, 28 см 2 ;
f yd    d 365,0 10  0,880  0,625
3

підбираємо: 4Ø22 А400С з Аs  15, 20 см 2  14, 28 см 2 .

30
 У випадку відсутності тимчасового навантаження в середньому прольоті
в перерізі ІІ діятиме згинальний момент M EdII ,min . Якщо M EdII ,min  0 (як у нашому
випадку), то додатковий розрахунок не потрібен, адже розтягнутою завжди
буде тільки нижня грань, при цьому, конструктивно ставиться 2Ø12 А400С.
Якщо M EdII ,min  0 , то в такому випадку розтягнутою може бути й верхня грань.
Наприклад, при M EdII ,min  75 кН  м необхідний переріз верхньої арматури у ІІ
прольоті визначається (аналогічно іншим розрахункам):
d  h  a1  650 мм (однорядне армування);
75,0
m   0,029 ;
0,54  0,6502 11,5 103
  0,125   R ;   0,950 ;
75,0
АSІІ ,min   3,33 104 м 2  3,33 см 2 ;
365,0 10  0,95  0,650
3

підбираємо 2Ø16 А400С з Аs  4,02 см 2 (Ø стрижня рекомендується в

даному випадку приймати не менше 12 мм).
2.4.3. Розрахунок похилих перерізів на поперечну силу
Розрахунок ведеться аналогічно панелі перекриття з врахуванням
відсутності переднапруження.
Опора А (D):
VRd .C , A  (С Rd ,c  k  (100   l  f ck )1/3  k1   cp )  bw  d  ( min  k1   cp )  bw  d , (2.12)

де bW  300 мм – товщина ригелю без полиць;

СRd ,c  0,12 мПа ;

200 200
k  1  1  1,566  2 ;
d 625
AslA 1964
l    0,010  0,02 ( AslA – площа розтягнутої арматури в
bw  d 300  625
перерізі А, яка прийметься рівною AslI при відсутності часткового обриву
нижньої арматури, що й прийнято в прикладі);
f ck  15 мПа (для С 16/20);
 ñð  0 (переднапруження відсутнє);

31
 k1  0,15 ;
 min  0,035  k 3/2  f ck1/2  0,035  (1,566)3/2 151/2  0, 266 мПа .
VRd ,c  (0,12 1,566  (100  0,010 15)1/3  0)  0,300  0,625  0,08690 мН  86,90 кН 
 (0, 266  0)  0,300  0,625  0,04988 мН  49,88 кН .
VEd , A  223,81 кН  VRd ,c  86,90 кН ,

тобто поперечне армування необхідне за розрахунком.

Попередньо визначаємо крок поперечної арматури на приопорних
ділянках (1/4 довжини ригеля при рівномірно розподіленому навантаженні):
 h 700 
SW , A  min    233;500;0,75  d  0,75  625  469  233 мм
3 3 
h 
(при h  450 мм SW  min  ;150;0,75d  );
2 
приймаємо SW , A  200 мм (з рекомендованого ряду 100; 125; 150; 200; 250
мм).
При h  300 поперечне армування конструктивно ставиться й в інших
частинах ригелю з кроком не більше 0, 75  d :
SW , I  0,75  d  0,75  625  469 мм;

приймаємо SW , I  450 мм (при встановленні поперечного армування

конструктивно його крок може перевищувати 250 мм).
0,9  d  acw  bw  f cd  1
 ctg  tg   VEd , A
, (2.13)

де acw  1 при відсутності переднапруження;

 1  0,6 при f ck  60 мПа .
0,9  625 1 300 11,5  0, 6
 ctg  tg    5, 203  2,900 , тоді    min  21,8o ;
223810
VEd , A  SW , A 223,810  0, 200
ASW , A    1,872 104 м 2  1,872 см 2 .
0,9  d  f ywd  ctg 0,9  0, 625 170 10  2,5
3

В ригелі встановлюємо 2 основних несучих каркаси, отже буде 2 ряди

поперечної арматури. Відповідно переріз одного стрижня:
, A  1,872 2  0,936 см ,
1стр . 2
ASW

підбираємо Ø12 А240С з АSW

1стр .
 1,131 см 2  0,936 см 2 ;

32
 ASW , A  2 1,131  2, 262 см 2 .

ASW ,min  ASW  ASW ,max , (2.14)

де ASW
І
,min  ((0, 08  f ck ) / f yk )  SW , A  bW  ((0, 08  15) / 240)  200  300  77,5 мм 2 ;

,min  SW , A  bW  W  200  300  0, 0016  96, 0 мм ;

ІІ 2
ASW

ASW ,min  max  ASW

І
,min ; ASW ,min   96, 0 мм  0,96 см ;
ІІ 2 2

acw  1  f cd  bW  SW 1 0, 6 11,5 103  0,300  0, 200

ASW ,max    12,18 104 м 2  12,18 см 2 .
2  f ywd 2 170 10 3

Отже:
ASW ,min  0,96 см 2  ASW , A  2, 262 см 2  12,18 см 2 .

Опора В (С):
Всі параметри у формулі (2.12) зберігаються, як для опори А (D), тому
несуча здатність бетонного перерізу однакова:
VRd .с , B  (СRd .с  k  (100  l  f ck )1 3  k1   cp )  bw d 
 (0,12 1,566  (100  0, 010 15)1 3  0)  0,300  0, 625 
 86,90 кН  ( min  k1   cp )  bw d  (0, 266  0)  0,300  0, 625  49,88 кН .

Корекції VRd .c , B у порівнянні з VRd .c , A можливі при відповідній зміні

повздовжнього робочого армування та його розташування відносно грані
ригелю. При цьому відповідним чином слід скорегувати величини d , l , k ,  min
та визначити VRd .c , B з їх врахуванням.
VEdЛ , B  335, 72 кН  VRd .C , B  86,90 кН ;

VEdП , B  322,98 кН  VRd .C , B  86,90 кН .

Таким чином, поперечне армування необхідне за розрахунком і з правої, і

з лівої сторони опори.
Враховуючи відповідність конструктивних рішень середнього та крайніх
ригелів (висота h та розрахункова висота d), кроки поперечної арматури
приймаємо аналогічно:
SW , B  SW , A  200 мм ;

SW , ІІ  SW , І  450 мм .

Для лівої сторони опори В:

33
 0,9  d  acw  bW  f cd  1 0,9  625 1  300 11,5  0, 6
 ctg  tg     3, 468  2,900 ;
VEdЛ , B 335720

  21,8o ;
VEdЛ , B  SW , B 335, 72  0, 200
AЛ
   2,809 104 м 2  2,809 см 2 ,
0,9  d  f ywd  ctg
SW , B
0,9  0, 625 170 10  2,5
3

підбираємо 2Ø14 А240С (для 2-х каркасів) з ASW

Л
, B  3, 08 см  2,809 см .
2 2

Для правої сторони опори В:

0,9  625 1 300 11,5  0, 6
 ctg  tg    3, 605  2,900 ,
322980
  21,8о ;
322,98  0, 200
П
ASW ,B   2, 702 104 м 2  2, 702 см 2 .
0,9  0, 625 170 10  2,5
3

Підбираємо 2Ø14 А240С з ASW

П
, B  3, 08cм  2, 702 см .
2 2

Обидва значення знаходяться в межах допустимих значень, визначених

раніше:
ASW ,min  0,96 см 2 ... ASW ,max  12,18 см 2 .

Параметри поперечного армування приймаються симетрично (відповідно,

для опорних ділянок А та D; В та С; а також прольотних частин крайніх
ригелів).
Необхідний переріз для конструктивного поперечного армування в
прольотах приймається, як мінімально допустимий (за формулою (2.14)):
,min  ((0, 08  15) / 240)  450  300  174,3 мм  1, 743 см ,
І 2
ASW

,min  450  300  0, 0016  216, 0 мм  2,16 см ,

ІІ 2 2
АSW

тоді ASW ,min  2,16 см 2 , підбираємо 2Ø12 А240С з ASW  2, 26см 2  2,16см 2 .
2.4.4. Визначення місць обриву повздовжньої розтягнутої арматури
Виконаємо визначення місця обриву зайвої повздовжньої арматури на
прикладі приопорних ділянок (опори В та С).
Розтягуюче зусилля у повздовжньому армуванні від згинаючого моменту
(максимальне значення):
M Ed , B 327,59
FS , B    564,81 кН ,
z 0,580

34
 де z  d    0,625  0,928  0,580 м (значення з розрахунку нормального
перерізу В у п.2.4.1).
Для точок 6 та 7 на епюрі моментів (з мінімальними значеннями моменту,
за яких  m  0 ) приймаємо zmax  d   max  0,625  0,95  0,594 м :

M Ed ,6  6  q риг .,m   l риг .,0 

сер2
0,021  90,98  7,12
FS ,6     162,14 кН
zmax zmax 0,594
(β6 визначено для  риг .,m / g риг .,m  1,1 ).
FS ,7 в нашому випадку стискаюче.
Точка нульового моменту зліва 3 при  / g  1,1  1,0 розташована згідно

.,0  0,2  7,1  1,420 м , точка 7 – на відстані

кр .
додатку Е на відстані 0,304l риг

.,0  0, 4  7,1  2,840 м .

сер
0,4l риг
Приріст розтягуючих сил у повздовжній арматурі:
Ftd  0,5VEd  ctg  ctg   0,5VEd  ctg при вертикальному розташуванні
поперечної арматури (α – кут нахилу поперечної арматури до горизонталі).
В місцях наближення до середини прольоту VEd зменшується, отже,
збільшується значення ctg  tg згідно формули (2.13), яке буде перевищувати
максимальне значення 2,900, отже, приймаємо на даних ділянках
   min  21,8o . Окремо  слід розраховувати при великих зосереджених силах,
що діють в прольоті ригеля, а також при суттєвому перевищенні  min  21,8o у
опорній ділянці.
Приріст розтягуючих сил у характерних точках епюри (опорне значення
кута   21,8o визначені у п. 2.4.3):
Ftdл, B  0,5VEdл , B  ctg  0,5  355,72  2,5  444,65 кН ;

Ftdп, B  0,5VEdп , B  ctg  0,5  322,98  2,5  403,73 кН ;

Ftd ,3  0,5VEd ,3  ctg  0,5  175,45  2,5  219,31 кН ;

Ftd ,6  0,5VEd ,6  ctg  0,5  193,79  2,5  242,24 кН ;

Ftd ,7  0,5VEd ,7  ctg  0,5  64,60  2,5  80,75 кН .

35
 VEd ,3 , VEd ,6 та VEd ,7 визначені графічно за рис. 2.14.

Рис. 2.14. Епюра поперечних сил в ригелі, побудована з метою

визначення їх проміжних значень

M Ed ,max
Значення FS  Ftd не повинно перевищувати FS max  .
z
В нашому випадку FS max  FS , B  564,81 кН .
Отже, сумарні розтягуючи зусилля в характерних точках складають:
FS , B  Ftdл, B  564,81  444,65  1009,46 кН  564,81 кН ,
тоді приймаємо 564,81 кН;
аналогічно:
FS , B  Ftdп, B  FS , B  564,81 кН ;

FS ,3  Ftd ,3  0  219,31 кН  219,31кН ;

FS ,6  Ftd ,6  162,14  242,24  404,38 кН .

Анкерування робочої арматури за межами обриву згідно з розтягуючими
зусиллями допускається прийняти за таблицею Є.1 у додатку Є, згідно якої для
арматури А400С та бетону С16/20:
lbd  kØs  50  25  1250 мм .
Відповідна епюра розтягуючих зусиль у робочому армуванні зображена

на рис. 2.15. За епюрою моментів (дод. Е) спрощуємо  1,1  1, 0 , тоді точка
g
нульового моменту приблизно знаходиться в точці 7 (в запас).

36
 Несуча здатність для 2Ø25 А400С:
Fu 2  As f yd  9,82  104  365  103  358,43кН .
Несуча здатність для 2Ø12 А400С:
Fu 3  2,26  104  365  103  82,49кН .

Рис. 2.15. Розрахунок місць обриву робочої арматури (нижній контур –

розтягуючі зусилля від згинальних моментів, верхній – сумарні
розтягуючі зусилля в повздовжній арматурі)

Аналогічний обрив робочої арматур можливо зробити й для нижньої

прольотної.
2.4.5. Конструювання нерозрізного ригеля
Допоміжні розрахунки проводимо для уточнення деяких необхідних
параметрів конструкції ригеля, наприклад, достатність міцності його поличок
для опирання панелей перекриття.
Враховуючи те, що консолі поличок є короткими, перевіряємо їх тільки
на дію поперечної сили за формулами з п.2.4.3. Конструкція полички наведена
на рис. 2.16.

37
 Рис. 2.16. Конструкція консолі полички для розрахунку (діаметр 8 мм
підібраний за умови зварювання з основною робочою
арматурою Ø25 мм (див. табл. Є.2 додатка Є))

Міцність бетонного перерізу консолі:

 
VRdK .c  CRd ,c  k 100 l  f ck   k1   ср  bw  d   min  k1   ср  bw  d ,
1/3
(2.15)

де b  1,0 м (розглядається погонний метр перерізу);

СRd ,c  0,12 мПа ;

200 200
k 1 1  1,784  2 ;
d 325
Asl 251
l    0,00077  0,02 (5Ø8 з кроком 200 мм на 1 м.п.);
bw  d 1000  325
f ck  15 мПа (для С16/20);
 ср  0 ;

 min  0,035k 3/2  f ck1/2  0,035  1,784   151/2  0,323 мПа .

3/2

 
VRd ,c  0,12  1,784  100  0,00077  15   0  1,0  0,325  0,07300 МН 
1/3

 73,00 кН  0,323  1,0  0,325  0,10498 МН  104,98 кН ,

тоді VRd ,c  104,98 кН .
Навантаження на консоль:
q риг .,m 90,98
VEd   1 м.п.   1  45, 49 кН  VRd ,c  104,98 кН ,
2 2
тобто несуча здатність полички достатня.

38
 За розрахунками встановлені наступні основні параметри армування
нерозрізного ригелю:
- для крайніх прольотів по 2 зварні каркаси з загальним робочим
армуванням 4Ø25 А400С в прольоті (переріз І) та 4Ø25 А400С над проміжною
опорою; поперечною арматурою Ø12 А240С кроком 200 м в приопорній ділянці
А(D); поперечною арматурою Ø14 А240С кроком 200 м в приопорній ділянці
В(С); поперечною арматурою Ø12 А240С кроком 450 мм в середині прольоту;
- для середнього прольоту по 2 зварні каркаси з загальним робочим
армуванням 4Ø25 А400С над опорами та 4 Ø22 А400С в прольоті (переріз ІІ);
поперечною арматурою Ø14 А240С кроком 200 мм в приопорних ділянках та
Ø12 А240С кроком 450 мм в середині прольоту;
- інше армування з Ø12 А400С (конструктивне повздовжнє
армування каркасів) та Ø8 А400С (армування поличок).
Креслення ригелю дивись на рис. 2.17.

2.5. Розрахунок і конструювання збірної залізобетонної колони

Основні вхідні данні:

- колона має переріз 400х400 мм,
- бетон – класу С 16/20: f cd  11,5 мПа ;
- арматура повздовжня – А400С: f yd  365, 0 мПа , поперечна – А240С;
розрахункове зусилля на колону N Ed  2128,34 кН (з підрозділу 2.2).

39
40
Рис. 2.17. Конструювання нерозрізного ригелю. Примітки:
- деталізація конструкції наведена лише для основних несучих каркасів Кр-1 та Кр-2;
- у зв’язку з нескладанням специфікації нумерація позицій елементів не вводиться
 2.5.1. Розрахунок нормальних перерізів колони
Повздовжня сила N Ed прикладена до колони з мінімальним
ексцентриситетом e0  h 30 , де h  400 мм – сторона квадратного перерізу
колони. За даної умови, а також при зменшеній гнучкості колони ( l0 h  20 ), всі
її нормальні перерізи є відносно рівномірно стиснуті. В такому випадку
багатьма нормативними документами, в основу яких покладено нелінійну
деформаційну модель залізобетону, наприклад [8,9], розрахунок стиснутого
елемента дозволяється робити за спрощеною формулою:
N Ed    ( f cd  Ac  f yd  As ,tot ) , (2.16)
де  – коефіцієнт, який враховує гнучкість елемента та може визначатися
при довготривалій дії навантаження за таблицею Є.3 у додатку Є;
As – переріз колони;

As ,tot – сумарна площа повздовжнього армування, яке повинно бути

розташованим у крайніх в площині вигину сторонах перерізу.

При всіх інших відомих значеннях необхідний переріз повздовжнього
армування колони складає:
N Ed
 f cd  Ac

As ,tot  . (2.17)
f yd

Якщо As ,tot  0 , то армування ставиться конструктивно, як мінімально

допустиме для колон з наступних умов:
- мінімальний діаметр  min  12 мм ;
0,1  N Ed
- загальна – площа не менше ніж або 0, 002  Ac .
f yd

Висота колони 1-го поверху до верху стакану фундаменту (з врахуванням

заглиблення нижче рівня підлоги на 0,15 м):
H K 1  H пов  0,15 м  4, 20  0,15  4,35 м .

При конструктивному рішенні розглядуваного каркасу розрахункова

довжина колони складає:
l0  H K 1  4,35 м .

Відповідна гнучкість колони:

41
 l0 4,35
  10,88  20 ,
h 0, 4
тобто допустимо визначити робоче армування за формулою (2.17):
N Ed 2128,34
 f cd  Ac  11,5 103  0, 4  0, 4
 0,89
As ,tot    15,11104 м 2  15,1 см 2 ;
f yd 365 103

приймаємо 4Ø22 А400С з As ,tot  15, 20 см 2  15,1 см 2 , As ,tot не повинен

перевищувати 0, 04  As :
0, 04  Ac  0, 04  40  40  64 см 2  As ,tot  15, 20 см 2 ,

отже умова виконується.

Мінімальне армування колони, тобто більше значення з: 12 ;
0,1  N Ed 0,1 1962, 73
  5,38 104 м 2  5,38 см 2 або 0, 002 А  0, 002  40  40  3, 20 см 2 також
f yd 365 10 3

виконане.
2.5.2. Конструювання колони
Основне армування колони складається з 2-х плоских зварних каркасів з
повздовжнім армуванням з Ø22 А400С.
Діаметр поперечного армування приймається не меншим за 6 мм та за
умовами зварювання (таблиця Є.2 у додатку Є), тобто 6 мм для повздовжнього
армування Ø22.
Діаметр поперечного армування приймаємо 8 мм.
Максимальний крок поперечного армування колони:
Scl ,t max  min 20 s ; hmin ; 400 мм  min 20  22  440; 400; 400  400 мм ,

приймаємо крок поперечного армування в деякий запас 350 мм.

У приопорних ділянках на відстані hmax  400 мм від граней балок та плит
максимальний крок зменшується з коефіцієнтом 0,6:
Scl ,t max  400  0, 6  240 мм ,

для консолей рекомендується не більше, ніж 150 мм, отже приймаємо

150мм.
Конструювання колони наведено на рис. 2.18.

42
Рис. 2.18. Конструювання збірної колони. Примітки:
- деталізація конструкції наведена лише для основного
несучого каркасу Кр-1;
- у зв’язку з нескладанням специфікації нумерація позицій
елементів не вводиться

43
 Додаток А
Таблиця А.1
Характеристичні значення навантажень і впливів для міст
України
W0 – вітрове навантаження (в паскалях)
S0 – снігове навантаження (в паскалях)
В – товщина стінки ожеледі (в мм)
WB – вітрове навантаження при ожеледі (в паскалях)
Міста обласного W0 S0 b WB
підпорядкування (Па) (Па) (мм) (Па)
Київ 370 1550 19 160
Севастополь 460 770 13 250
АР Крим
Сімферополь 460 820 15 210
Алушта 450 860 15 160
Джанкой 480 850 16 200
Євпаторія 490 730 15 250
Керч 540 920 16 310
Красноперекопськ 510 780 16 260
Саки 480 760 15 230
Армянськ 510 780 16 260
Феодосія 500 1000 14 240
Судак 470 940 15 160
Ялта 470 830 13 180
Вінницька область
Вінниця 470 1360 17 220
Жмеринка 480 1360 19 240
Могилів-Подільський 470 1280 19 210
Хмільник 450 1390 18 210
Волинська область
Луцьк 480 1240 17 210
Володимир-Волинський 500 1200 17 160
Ковель 460 1200 13 160
Нововолинськ 500 1240 15 170
Дніпропетровська область
Дніпропетровськ 470 1340 19 260

44
 Міста обласного W0 S0 b WB
підпорядкування (Па) (Па) (мм) (Па)
Вільногірськ 440 1190 19 220
Дніпродзержинськ 470 1280 19 230
Жовті Води 440 1170 19 260
Кривий Ріг 440 1110 19 260
Марганець 460 1040 18 260
Нікополь 460 1020 17 260
Новомосковськ 470 1390 19 260
Орджонікідзе 460 1030 18 260
Павлоград 480 1390 17 260
Первомайськ 500 1380 19 260
Синельникове 480 1350 19 260
Тернівка 490 1390 18 260
Донецька область
Донецьк 500 1500 22 260
Авдіївка 490 1450 22 230
Артемівськ 480 1380 22 210
Горлівка 500 1500 22 210
Дебальцеве 500 1440 26 210
Дзержинськ 500 1480 22 240
Димитров 480 1420 19 210
Добропілля 480 1410 19 210
Докучаївськ 500 1520 23 300
Єнакієве 500 1470 24 240
Жданівка 500 1160 19 250
Маріуполь 600 1380 28 350
Кіровське 500 1490 25 240
Костянтинівка 480 1400 21 210
Краматорськ 470 1400 21 210
Красноармійськ 480 1410 19 230
Красний Лиман 460 1390 21 210
Макіївка 500 1490 23 240
Селідове 490 1420 20 250
Слав'янськ 460 1400 21 210
Сніжне 490 1510 28 220
Торез 490 1520 27 220

45
 Міста обласного W0 S0 b WB
підпорядкування (Па) (Па) (мм) (Па)
Вугледар 500 1450 22 300
Харцизьк 500 1500 23 250
Шахтарськ 500 1500 25 240
Ясинувата 500 1470 22 250
Житомирська область
Житомир 460 1460 16 200
Бердичів 460 1410 16 200
Коростень 480 1450 16 220
Новоград-Волинський 470 1380 22 220
Закарпатська область
Ужгород 370 1340 11 150
Мукачеве 370 1490 12 110
Запорізька область
Запоріжжя 460 1110 19 260
Бердянськ 520 1120 26 270
Мелітополь 520 1050 22 340
Токмак 490 1070 19 260
Івано-Франківська область
Івано-Франківськ 500 1410 21 170
Болехів 550 1520 17 170
Калуш 530 1440 19 180
Коломия 490 1400 22 160
Яремча 470 1530 19 180
Київська область
Біла Церква 390 1520 16 170
Березань 390 1580 19 190
Бориспіль 380 1570 19 160
Бровари 380 1580 19 160
Васильків 380 1530 16 160
Ірпінь 390 1560 19 160
Переяслав-Хмел ьницький 390 1560 18 200
Прип'ять 450 1590 19 190
Фастів 380 1510 16 190
Ржищів 390 1540 18 190
Славутич 430 1600 18 190

46
 Міста обласного W0 S0 b WB
підпорядкування (Па) (Па) (мм) (Па)
Кіровоградська область
Кіровоград 410 1230 22 210
Олександрія 430 1250 21 240
Знам'янка 420 1320 22 210
Світловодськ 430 1310 18 210
Луганська область
Луганськ 460 1350 28 230
Антрацит 490 1460 30 240
Брянка 480 1410 25 230
Кіровськ 480 1400 23 220
Алчевськ 480 1410 22 230
Краснодон 470 1410 29 230
Красний Луч 490 1470 29 230
Лисичанськ 460 1370 21 210
Первомайськ 480 1400 23 220
Ровеньки 480 1450 31 260
Рубіжне 450 1370 21 180
Свердловськ 480 1450 32 270
Сєверодонецьк 460 1370 22 210
Стаханов 480 1400 24 220
Львівська область
Львів 520 1310 15 240
Борислав 540 1500 16 180
Дрогобич 560 1440 16 190
Самбір 530 1400 16 190
Стрий 550 1420 16 180
Трускавець 550 1490 16 180
Червоноград 510 1260 16 230
Миколаївська область
Миколаїв 470 870 22 260
Вознесенськ 450 990 22 270
Очаків 490 830 22 260
Первомайськ 410 1200 22 260
Южноукраїнськ 430 1090 22 260
Одеська область

47
 Міста обласного W0 S0 b WB
підпорядкування (Па) (Па) (мм) (Па)
Одеса 460 880 28 330
Білгород-Дністровський 470 890 27 330
Ізмаїл 500 1100 23 310
Іллічівськ 480 880 28 330
Котовськ 450 1170 23 270
Южний 490 870 24 310
Полтавська область
Полтава 470 1450 19 250
Комсомольськ 430 1280 18 240
Кременчук 430 1300 18 230
Лубни 410 1600 16 250
Миргород 420 1540 17 240
Рівненська область
Рівне 520 1320 18 240
Дубно 530 1270 17 250
Кузнецовськ 460 1260 13 200
Острог 520 1320 17 250
Сумська область
Суми 420 1670 16 250
Охтирка 450 1600 17 240
Глухів 390 1770 17 230
Конотоп 360 1740 15 220
Лебедин 430 1640 18 220
Ромни 380 1730 19 230
Шостка 390 1790 16 220
Тернопільська область
Тернопіль 520 1390 17 230
Харківська область
Харків 430 1600 14 230
Ізюм 430 1460 19 210
Куп'янськ 450 1460 19 210
Лозова 480 1490 19 230
Люботин 450 1570 15 250
Первомайський 450 1510 18 230
Чугуїв 430 1600 15 220

48
 Міста обласного W0 S0 b WB
підпорядкування (Па) (Па) (мм) (Па)
Херсонська область
Херсон 480 760 19 290
Каховка 460 840 19 320
Нова Каховка 450 820 19 320
Хмельницька область
Хмельницький 500 1340 19 230
Кам'янець-Подільський 460 1270 19 210
Нетішин 520 1330 18 210
Славута 510 1350 18 210
Шепетівка 500 1370 19 210
Черкаська область
Черкаси 420 1520 18 220
Ватутіне 410 1420 19 210
Канів 410 1540 15 210
Золотоноша 410 1560 18 210
Сміла 420 1480 18 210
Умань 440 1440 19 210
Чернівецька область
Чернівці 500 1320 22 210
Чернігівська область
Чернігів 410 1720 16 160
Ніжин 370 1690 15 180
Прилуки 370 1640 19 210

49
 Додаток Б
Таблиця Б.1
Основні характеристики бетону
Клас міцності бетону
С8/10 С12/15 С16/20 С20/25 С25/30 С30/35 С32/40 С35/45 С40/50 С45/55 С50/60
f ck ,cube
10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60
(МПа)
f cm ,cube
13 19 25 32 38 45 51 58 64 71 77
(МПа)
f ck , prism
7,5 11,0 15,0 18,5 22,0 25,5 29,0 32,0 36,0 39,5 43,0
(МПа)
f cd
6,0 8,5 11,5 14,5 17,0 19,5 22,0 25,0 27,5 30,0 33,0
(МПа)
f ctm
1,2 1,6 1,9 2,2 2,6 2,8 3,0 3,2 3,5 3,8 4,1
(МПа)
f ctk ,0,05
0,8 1,1 1,3 1,5 1,8 2,0 2,1 2,2 2,5 2,7 3,0
(МПа)
f ctk ,0,95
1,6 2,0 2,5 2,9 3,4 3,6 3,9 4,2 4,6 4,9 5,3
(МПа)
Ecm
18,0 23,0 27,0 30,0 32,5 34,5 36,0 37,5 39,0 39,5 40,0
(ГПа)
Eck
15 20 23 26 29 31 32 34 35 36 37
(ГПа)
Ecd
12,6 16,3 20,0 23,0 25,0 27,0 28,5 30,5 32,0 33,0 34,0
(ГПа)
 c1,ck
1,57 1,61 1,66 1,71 1,76 1,81 1,86 1,90 1,94 1,98 2,02
( 0 00)
 c1,cd
1,56 1,58 1,62 1,65 1,69 1,72 1,76 1,80 1,84 1,87 1,91
( 0 00)
 cu1,ck
4,50 4,40 4,15 3,85 3,55 3,25 3,00 2,83 2,63 2,50 2,40
( 0 00)
 cu1,cd
3,75 3,70 3,59 3,44 3,28 3,10 2,93 2,72 2,57 2,43 2,29
( 0 00)
 c 3,ck
0,50 0,55 0,65 0,71 0,76 0,82 0,91 0,94 1,03 1,10 1,16
( 0 00)
 c 3,cd
0,48 0,52 0,58 0,63 0,68 0,72 0,77 0,83 0,86 0,91 0,97
( 0 00)
 cu 3,ck
4,05 3,96 3,73 3,46 3,20 2,93 2,70 2,55 2,37 2,25 2,16
( 0 00)
 cu 3,cd
3,38 3,33 3,23 3,10 3,00 2,80 2,64 2,45 2,31 2,19 2,06
( 0 00)

50
 Таблиця Б.2
Міцності та деформаційні характеристики арматури
Клас арматури
Характеристики А240С А400С А500С В500 ДСТУ 'ENV 10080
арматури ДСТУ 3760 ДСТУ 3760 ДСТУ 3760 (Вр-1 ГОСТ 7348)
f yk , МПа 240 400 500 500(490)
f yd , МПа 225 375(365) 435 435(410)
f ywd , МПа 170 285 300 325(290)
Es , МПа 2,1105 2,1105 2, 0 105 1,9(1, 7)  105
 so 0,00107 0,00174 0,00210 0,0023(0,0024)
 ud 0,025 0,025 0,020 0,012

Таблиця Б.3
Характеристичні значення опору та деформаційних характеристик
попередньо напружуваної арматури
Клас арматури Характеристики арматури
f pk , МПа f p 0,1k , МПа E p , МПа  uk
А600, А600С, А600К 630 575 190000 0,02
ДСТУ 3760
А800, А800К, 840 765 190000 0,018
А800СК
ДСТУ 3760
А1000 ДСТУ 3760 1050 955 190000 0,018
Вр1200 ГОСТ 7348 1260 1145 190000 0,016
Вр1300 ГОСТ 7348 1365 1240 190000 0,016
Вр1400 ГОСТ 7348 1470 1335 190000 0,016
Вр1500 ГОСТ 7348 1575 1430 190000 0,016

Таблиця Б.4
Коефіцієнти надійності матеріалів для граничних станів
Перша група Друга група
Вид матеріалу
Бетон конструкційний важкий та легкий 1,3 1,5/1,3 1,0
Стрижнева арматура класів:
А240С 1,05 1,0
А400С, А-IIІ діаметром, мм:
6-40 1,10 1,0
А500С діаметром, мм:
8-22 1,15 1,0
25-32 1,20 1,0
А600, А600С, А600К, А800, А800К,
1,20 1,0
А800СК, А1000
Дротяна арматура класів:
Дріт В, Вр 1,25 1,0
В500 1,20 1,0
Арматурні канати К-7 та К-15 1,20 1,0

51
 Додаток В
Таблиця В.1
Значення коефіцієнтів  m ,  та 
  m   m   m
0,13 0,950 0,008 0,26 0,896 0,186 0,51 0,796 0,325
0,13 0,950 0,016 0,27 0,892 0,193 0,52 0,792 0,329
0,13 0,950 0,024 0,28 0,888 0,199 0,53 0,788 0,334
0,13 0,950 0,031 0,29 0,884 0,205 0,54 0,784 0,339
0,13 0,950 0,039 0,30 0,880 0.211 0,55 0,780 0,343
0,13 0,950 0,047 0,31 0,876 0,217 0,56 0,776 0,348
0,13 0,950 0,054 0,32 0,872 0,223 0,57 0.772 0,352
0,13 0,950 0,062 0,33 0,868 0,229 0,58 0,768 0,356
0,13 0,950 0,069 0,34 0,864 0,235 0,59 0,764 0,361
0,13 0,950 0,077 0,35 0,860 0,241 0,60 0,760 0,365
0,13 0,950 0,084 0,36 0,856 0,247 0,62 0,752 0,373
0,13 0,950 0,091 0,37 0,852 0,252 0,64 0,744 0,381
0,13 0,948 0,099 0,38 0,848 0,258 0,66 0,736 0,389
0,14 0,944 0,106 0,39 0,844 0,263 0,68 0,728 0,396
0,15 0,940 0,113 0,40 0,840 0,269 0,70 0,720 0,403
0,16 0,963 0,120 0,41 0,836 0,274 0,72 0,712 0,410
0,17 0,932 0,127 0,42 0,832 0,280 0,74 0,704 0,417
0,18 0,928 0,134 0,43 0,828 0,285 0,76 0,696 0,423
0,19 0,924 0,140 0,44 0,824 0,290 0,78 0,688 0,429
0,20 0,920 0,147 0,45 0,820 0,295 0,80 0,680 0,435
0,21 0,916 0,154 0,46 0,816 0,300 0,85 0,660 0,449
0,22 0,912 0,161 0,47 0,812 0,305 0,90 0,640 0,461
0,23 0,908 0,167 0,48 0,808 0,310 0,95 0,620 0,471
0,24 0,904 0,174 0,49 0,804 0,315 1,00 0,600 0,480
0,25 0,900 0,180 0,50 0,800 0,320 - - -
Примітка:  m  0,8 (1  0, 4 );   (1  0, 4 ) .

52
 Додаток Г
Таблиця Г.1
Сортамент арматури
Діаметр,мм Розрахункова площа поперечного перерізу, мм2, при кількості Маса 1
стержнів м, кг
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
3 7,1 14 21 28 35 42 49 57 64 71 0,055
4 12,6 25 36 50 63 76 88 101 113 1261 0,099
5 19,6 39 59 79 98 118 137 157 177 196 0,154
6 28,3 57 86 113 142 170 198 226 255 283 0,222
8 50,3 101 151 201 251 302 352 402 453 503 0,395
10 78,9 157 236 314 393 471 550 628 707 785 0,617
12 113,1 226 339 452 565 679 792 905 1018 1131 0,888
14 153,9 308 462 616 769 923 1077 1231 1385 1539 1,208
16 201,1 402 603 804 1005 1206 1407 1608 1810 2011 1,578
18 254,5 509 763 1018 1272 1527 1781 2036 2290 2545 1,998
20 314,2 628 941 1256 1571 1885 2199 2514 2828 3142 2,466
22 380,1 760 1140 1520 1900 2271 2661 3041 3421 3801 2,984
25 490,9 982 1473 1963 2454 2945 3436 3927 4413 4909 3,853
28 615,8 1232 1847 2463 3079 3695 4310 4926 5542 6158 4,834
32 804,2 1608 2413 3217 4021 4825 5630 6434 7238 8042 6,313
36 1018 2036 3054 4072 5090 6108 7126 8144 9162 10180 7,990
40 1256 2512 3768 5024 6280 7536 8792 10048 11304 12560 9,805
Примітка: застосовувані діаметри: 6…40 мм для всієї стрижньової арматури класу А, за
виключенням А600, А600С, А600К (10…32 мм); 3…5 мм для дротяної арматури Вр-І, 3…8
мм для дротяної арматури Вр-ІІ.

Додаток Ґ
Таблиця Ґ.1
Значення кута θ в залежності від значення виразу (ctg   tg )
 tg ctg (ctg   tg )  tg ctg (ctg   tg )
21,8 0,400 2,500 2,900 34 0,675 1,483 2,157
22 0,404 2,475 2,879 35 0,700 1,428 2,128
23 0,424 2,356 2,780 36 0,727 1,376 2,103
24 0,445 2,246 2,691 37 0,754 1,327 2,081
25 0,466 2,145 2,611 38 0,781 1,280 2,061
26 0,488 2,050 2,538 39 0,810 1,235 2,045
27 0,510 1,963 2,472 40 0,839 1,192 2,031
28 0,532 1,881 2,412 41 0,869 1,150 2,020
29 0,554 1,804 2,358 42 0,900 1,111 2,011
30 0,577 1,732 2,309 43 0,933 1,072 2,005
31 0,601 1,664 2,265 44 0,966 1,036 2,001
32 0,625 1,600 2,225 45 1,000 1,000 2,000
33 0,649 1,540 2,189
Примітки: Якщо (ctg   tg ) >2,9, то приймаємо θ=21,8°; якщо 2,0 < (ctg   tg ) < 2,9 то
приймаємо відповідне значення кута θ; якщо (ctg   tg ) < 2,0, то міцність умовного стиснутого
елемента стінки є недостатньою, тобто необхідно збільшувати переріз або клас бетону.

53
 Додаток Д

Рис. Д.1. Форма специфікації до схеми розташування елементів збірної

конструкції, монолітної залізобетонної конструкції

Рис. Д.2. Форма групової специфікації

Вказівки щодо заповнення специфікації та групової специфікації

У специфікаціях вказують:
а) у графі "Поз." – позиції (марки) елементів конструкцій, установок;
б) у графі "Позначення" – позначення основних документів на елементи
конструкцій, які записують у специфікацію, обладнання та виробів або
стандартів (технічних умов) на них;
в) у графі "Найменування" – найменування елементів конструкцій,
обладнання, виробів та їх марки. Допускається на групу однойменних
елементів вказувати найменування один раз і його підкреслювати;

54
 г) у графі "Кільк." форми 7 – кількість елементів. У графі "Кільк..." форми
8 – замість трьох крапок записують "за схемою", "на поверх" тощо, а нижче –
порядкові номери схем розташування або поверхів;
д) у графі "Маса од., кг" – масу у кілограмах. Допускається наводити масу
у тоннах, але з позначенням одиниці виміру;
е) у графі "Примітка" – додаткові відомості, наприклад, одиницю
вимірювання маси.

Продовження відомості

Рис. Д.3. Форма відомості витрати сталі

Рис. Д.4. Форма відомості деталей

55
 Рис. Д.5. Форма специфікації на виріб (складальну одиницю)

* Дозволяється вказувати найменування виробу.

Рис. Д.6. Форма групової специфікації на вироби (складальні одиниці)

56
 Додаток Е
Таблиця Е.1
Залежність коефіцієнта β від співвідношення ν/g для епюри огинаючих
розрахункових моментів для розрахунку нерозрізних балок
ν/g Точки
5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
0,5 -0,0715 -0,010 0,022 0,024 -0,004 -0,0625 -0,003 0,028 0,028 -0,003 -0,0625
1,0 -0,0715 -0,020 0,016 0,009 -0,014 -0,0625 -0,013 0,013 0,013 -0,013 -0,0625
1,5 -0,0715 -0,026 -0,003 0,000 -0,021 -0,0625 -0,019 0,003 0,004 -0,019 -0,0625
2,0 -0,0715 -0,030 -0,009 -0,006 -0,024 -0,0625 -0,023 -0,004 -0,003 -0,023 -0,0625
2,5 -0,0715 -0,033 -0,012 -0,009 -0,027 -0,0625 -0,025 -0,006 -0,006 -0,025 -0,0625
3,0 -0,0715 -0,035 -0,016 -0,014 -0,029 -0,0625 -0,028 -0,010 -0,010 -0,028 -0,0625
3,5 -0,0715 -0,037 -0,019 -0,017 -0,031 -0,0625 -0,029 -0,013 -0,013 -0,029 -0,0625
4,0 -0,0715 -0,038 -0,021 -0,018 -0,032 -0,0625 -0,030 -0,015 -0,015 -0,030 -0,0625
4,5 -0,0715 -0,039 -0,022 -0,020 -0,033 -0,0625 -0,032 -0,016 -0,016 -0,032 -0,0625
5,0 -0,0715 -0,040 -0,024 -0,021 -0,034 -0,0625 -0,033 -0,018 -0,018 -0,033 -0,0625

Перерізи:
А І В ІІ С ІІІ D

Рис. Е.1. Епюри огинаючих розрахункових моментів для розрахунку

нерозрізних балок

57
 Додаток Є
Таблиця Є.1
Приблизні довжини анкерування робочої розтягнутої арматури k згідно з
ДСТУ [2] для Øs ≤ 32мм (Øs > 32мм) по відношенню до величини Øs
Клас бетону
Клас арматури
С16/20 С20/25 С25/30 С30/35
А400С 50(54) 44(47) 37(39) 34(35)
А500С 62(67) 54(58) 45(48) 40(44)

Таблиця Є.2
Співвідношення між діаметрами зварювальних стержнів при контактному
зварюванні

Діаметр поздовжніх
3…12 14;16 18;20 22 25…32 36;40
стержнів,мм
Мінімальний діаметр
3 4 5 6 8 10
поперечних стержнів,мм

Таблиця Є.3
Коефіцієнт врахування гнучкості колони  [9]
φ при l0/h, рівному
Клас бетону
6 10 15 20
С16/20…С45/55 0,92 0,90 0,83 0,70
С50/60 0,91 0,89 0,80 0,65

58
 Список літератури

1. Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення: ДБН В.2.6-

98:2009. – Офіц. вид. – [На заміну СНиП 2.03.01-84*; Чинні від 2011-06-01]. –
К.: Мінрегіонбуд України, 2011. – 71 с.
2. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила
проектування: ДСТУ Б В.2.6–156:2010. – Офіц. вид. – [Уведено вперше; Чинні
від 2011-06-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2011. – 111 с.
3. Мурашко Л.А. Розрахунок за міцністю перерізів нормальних та
похилих до повздовжньої осі згинальних залізобетонних елементів за ДБН
В.2.6-98:2009: [навчальний посібник] / Л.А. Мурашко, В.М. Колякова, Д.В.
Сморкалов. – К.: КНУБА, 2012. – 62 с.
4. Основні вимоги до проектної і робочої документації: ДСТУ Б А.2.4-
4:2009. – Офіц. вид. – [На заміну ДСТУ Б А.2.4-4-99; Чинний від 2010-01-01]. –
К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 66 с.
5. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень: ДСТУ
Б А.2.4-7:2009. – Офіц. вид. – [На заміну ДСТУ Б А.2.4-7-95; Чинний від 2010-
01-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2009. – 71 с.
6. Навантаження і впливи: ДБН В.1.2-2:2006. – Офіц. вид. – [На заміну
СНиП 2.01.07-85*; Чинні від 2007-01-01]. – К.: Укрархбудінформ: Мінбуд
України, 2006. – 75 с.
7. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки
будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ: ДБН В.1.2-14-2008. –
[Уведено вперше; Чинні від 01.12.2009]. – К.: Укрархбудінформ: Мінрегіонбуд
України, 2009. – 32 с.
8. Бетонные и железобетонные конструкции: СНБ 5.03.01-02. – Минск:
Минстройархитектуры Республики Беларусь, 2003. – 139 с.
9. Бетонные и железобетонные конструкции. основные положения: СП
63.13330.2012 (Актуализированная редакция СНиП 52-01-2003). – Москва:
Минрегион России, 2012. – 155 с.
10. EN 1992-1-1-2004: Eurocode 2: Design of concrete structures. – Part 1-1:
General rules and rules for buildings.
11. Конструкції будівель і споруд: [методичні вказівки до виконання
курсової роботи (варіант з монолітного залізобетону)] / Уклад.: О.Д.
Журавський. – К.: КНУБА, 2000. – 32 с.

59
 12. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з
дисципліни «Будівельні конструкції» для студентів спеціальності 29.06
«Виробництво будівельних виробів і конструкцій» / Уклад. М.М.
Калишенко, А.Я. Барашиков. – К.: КИСИ, 1992. – 68 с.
13. Павлюк А.В. Визначення довжини анкерування стальної арматури у
важкому бетоні за різними нормативними документами: атестаційна
магістерська робота: 7.092101 / А.В. Павлюк. – К., 2012. – 118 с.

60
 Навчально-методичне видання

БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

для студентів, які навчаються

за напрямом підготовки 6.060101 «Будівництво»
за спеціальністю «Технологія будівельних
конструкцій, виробів і матеріалів»

Укладачі: ДОБРОХЛОП Микола Іванович

ХОХЛІН Денис Олексійович

Комп’ютерне верстання Ю.Г. Томащука

Підписано до друку 16.03. 2015. Формат 60  84 1/ 16

Ум. друк. арк. 3,49. Обл.-вид. арк. 3,75.
Тираж 20 прим. Вид. № 1/IV-15. Зам. № 3/1-15.

Видавець і виготовлювач
Київський національний університет будівництва і архітектури

Повітрофлотський проспект, 31, Київ, Україна, 03680

E-mail: red-isdat@ukr.net, тел. (044)241-54-22, 241-54-87

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів

Видавничої справи ДК № 808 від 13.02.2002 р.

61
62