МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

ІНСТИТУТ БУДІВНИЦТВА ТА ІНЖЕНЕРІЇ ДОВКІЛЛЯ

ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної роботи

з дисципліни «Залізобетонні конструкції будівель та споруд»
для студентів спеціальностей 8.06010201, 8.06010202, 8.06010203
"Архітектура будівель і споруд"
"Містобудування"
"Дизайн архітектурного середовища"

Затверджено на засіданні кафедри

Будівельних конструкцій та мостів
протокол №_______ від _______
Львів - 2015

2
 Промислове та цивільне будівництво: Методичні рекомендації до
виконання розрахунково-графічної роботи з курсу «залізобетонні конструкції
будівель та споруд» для студентів спеціальностей 8.06010201, 8.06010202,
8.06010203 "Архітектура будівель і споруд", "Містобудування", "Дизайн
архітектурного середовища"/ Укл.: Т.В. Бобало., Б.М. Ільницький, А.П.
Крамарчук, М.Е. Волинець. – Львів: Видавництво Національного університету
„Львівська політехніка”, 2015.- 36с.

Укладачі: Ільницький Б.М., канд. техн. наук., ст. викладач;

Крамарчук А.П., канд. техн. наук., ст. викладач;
Бобало Т.В., канд. техн. наук., асистент;
Волинець М.Е., асистент;

Відповідальний за випуск: к.т.н., доц. Барабаш В.М.

Рецензенти: Хміль Р.Є., канд. техн. наук, доц.

Гладишев Д.Г., канд. техн. наук, доц.

1
 Компонування схеми монолітного ребристого перекриття з
балковими плитами
Конструктивне вирішення проектованої будівлі являє собою споруду з
неповним каркасом із зовнішніми несучими стінами та внутрішніми
залізобетонними конструкціями у вигляді з/б колон та монолітного ребристого
перекриття. Поздовжні і поперечні розбивочні осі проходять через центр колон.
Прив’язка зовнішніх стін – модульна, 200мм.
Для монолітного перекриття прийнято поздовжнє розміщення головних
балок із кроком, що відповідає прольоту будівлі, та поперечне розміщення
другорядних балок, крок яких становить 3000 мм. Обпирання головних балок
на несучі конструкції прийняте шарнірне. Монолітні другорядні балки
опираються на головні зверху і працюють за нерозрізною схемою (див. рис.
№1). Внутрішні несучі конструкції – залізобетонні колони прямокутного
січення з важкого бетону класу С16/20. Розміри поперечного січення
попередньо прийняте 300х300 мм, при кількості поверхів n=3, та висоті поверху
–3,6 м. Конструктивні розміри монолітного перекриття прийнято по
розрахунку. Оскільки крок другорядних балок значно менший за проліт будівлі,
то конструкції плит можна вважати балкового типу, робочу арматуру
запроектовано в коротшому напрямку.
Фундаменти під колони прийнято стовпчастого типу, монолітні,
залізобетонні. Відмітка верху фундаменту на 150 мм. нижче рівня чистої
підлоги. Глибина закладання фундаментів – -0,950 мм. Під основу фундаменту
запроектовано піщану підсипку. Покрівлю запроектовано суміщеного типу із
внутрішнім водовідводом.

1.1.1. Призначення попередніх розмірів перерізів елементів

монолітного перекриття
Монолітне перекриття виконано з бетону класу С16/20. Робоча арматура
розташована вздовж коротшої сторони. Тоді asb=lpl=3000мм. При цьому,
виходячи з норм проектування, орієнтовні розміри елементів конструкцій:
1. Товщина балкової плити:

Прийнятоtpl=80мм
2. Висота та ширина другорядної балки (lsb=5.5 м):

Прийнятоhsb=300мм. Тоді ширина ребра другорядної балки рівна:

Прийнято bsb=200мм.

2
3
 3. Висота та ширина головної балки (lmb=6 м):

Прийнято hmb=600мм.

Прийнято bmb=200мм.
4. Розміри поперечного перерізу колони прийнято hcхbc=300х300мм.

1.2.1. Розрахунок і конструювання монолітної плити

Перед розрахунком плити проведено уточнення співвідношення її
сторін. З урахуванням прийнятих розмірів поперечних перерізів балок:

Тоді співвідношення рівне:

Умова виконується дану плиту можна розглядати, як балкову. При цьому

номінальні розміри становлять asb=lpl=3000мм.
Для розрахунку виділено смугу, шириною 1 м. При цьому плиту
розглянуто, як багато пролітну нерозрізну балку, завантажену рівномірно
розподіленим погонним навантаженням.

1.2.2. Збір навантаження на перекриття

З метою обчислення навантаження на перекриття цивільного будинку
задаємося конструкцією підлоги, наведеної на рис. 1.1. Використовуючи
рекомендації п.1.1, приймаємо товщину монолітної залізобетонної плити t pl=80
мм.

Рис.1.1. Конструкція міжповерхової підлоги

Обчислення навантаження кН/м2 виконано в табличній формі,

використовуючи довідкові дані щодо об’ємних мас будівельних матеріалів,
виробів та конструкцій. Величину нормативного навантаження обчислено як

4
добуток товщини верстви матеріалу на його об’ємну масу. Величину
розрахункового навантаження – як добуток нормативного на коефіцієнт запасу
міцності γfm, прийнятого для кожного з матеріалів згідно ДБН В.1.2-2:2006
«Навантаження та впливи». Див. дод. Б.

Збір навантаження на 1 м2 перекриття

Коефіцієнт
надійності за
Характеристич Розрахункове
навантаження
Найменування та визначення не граничне
м
навантаження навантаження, навантаження,
γfm
кН/м2 кН/м2
(див. Додаток
Б)
Постійне
1.Керамічна плитка типу
“Gress”, t=20мм,
0,48 1,1 0,528
ρ=2400кг/м3
t×ρ=0,020×2400×0,01
2. Цементно-піщана стяжка
t=50мм ρ =1600кг/м3 0,6 1,3 0,78
t× ρ=0,005×1600×0,01
3. Жорсткі мінераловатні
плити t=80мм ρ =350кг/м3 0,28 1,3 0,37
t× ρ=0,080×350×0,01
4. Монолітна плита
перекриття
2,0 1,1 2,20
t=80мм ρ =2500кг/м3
t× ρ=0,080×2500×0,01
5. Перегородки цегляні
t=120мм ρ=1600кг/м3
3,0 1,1 3,3
орієнтовно рівномірно
розподілено на всю площу

Разом постійне g0 = 6,36 g = 7,17

Змінне (див. Додаток А)

6. Згідно із завданням
V0 = 4,00
(магазин): 1,2 V=4,8
- характеристичне V0=4,0

Повне: gl= 10,36 g = 11,97

5
 1.2.3. Обчислення розрахункових прольотів плити
Розрахункові прольоти обчислено із врахуванням розмірів несучих
елементів перекриття, та величина обпирання плити на зовнішні стіни. Тоді
розрахункові прольоти рівні:
1. Крайні:

2. Проміжні:

Рис.1.2. Схема розрахункових прольотів перекриття

1.2.4. Статичний розрахунок плити

Плиту розглянуто, як багато пролітну нерозрізну балку одиничної
ширини bpl=1м, з жорсткими опорами на другорядних балках і шарнірних
обпираннях на цегляних стінах. Балка завантажена рівномірно розподіленим
погонним навантаженням:

qе=g·bpl=11,97·1=11,97кН/м

де g– розрахункове граничне навантаження на перекриття, q = 11,97кН/м

Згинальний момент від рівномірно розподіленого навантаження в
крайньому прольоті (стіна-колона):

8,29кНм;

Згинальний момент від рівномірно розподіленого навантаження на

першій проміжній опорі:

6
 8,5кНм;

Згинальний момент в середніх прольотах і на середній опорі:

5,86кНм;

Рис.1.3. Розрахункова схема балочного перекриття та епюра згин.

моментів

1.2.5. Розрахунок арматури і конструювання плити

Матеріали для конструкцій та їхні характеристики:

 Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для плити
прийнято важкий бетон класу С16/20, розрахунковий опір якого становить
fcd=11,5 МПа (див. Додаток В). Коефіцієнт умов роботи бетону в конструкції за
умови тривалого впливу статичного навантаження – γс1 = 0,9 (п. 3.1.2.5 ДБН
В.2.6-98).
 Арматура (див. Додаток Г). Для армування плити обрано холодно
тягнутий дріт класу Вр-І таких діаметрів:
 Вр-1 Ø3, fyd=375МПа;
 Вр-1 Ø4, fyd=370МПа;
 Вр-1 Ø5, fyd=360МПа;
Попередньо прийнята товщина плити tpl=80мм. Із умови економічності
при ξopt=0,1…0,2 коефіцієнт αm.opt рівний:

Необхідна робоча висота перерізу при ширині плити b=bpl =100см:

7
 7,69см;

де МB – максимальний згинальний момент, МB=8,5 кНм;

fcd– розрахунковий опір бетону, fcd=11,5 МПа
bpl– ширина плити, bpl=100см;

Задаючись діаметром робочої арматури орієнтовно приймаємо d s=5мм

(рекомендується в межах 5-10 мм), приймаємо мінімальний захисний шар
бетону із умови зчеплення cb,min=ds=5мм (табл. 4.2 ДБН В.2.6-98). В цьому
випадку номінальний захисний шар бетону за формулою (4.1) ДБН В.2.6-98,
якщо рекомендоване значення допустимого відхилення захисного шару
∆cdev=10мм (п.4.4.3 ДБН В.2.6-98):

Відстань від центру ваги робочої арматури до нижнього краю перерізу:

;

Оптимальна висота плити становить:

Остаточно прийнято товщину плити tpl=100мм.

1.2.6. Розрахунок необхідної площі робочої арматури

Граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону при класі

бетону С16/20 та арматурі Вр-І рівне
;
де ε =0,00323- для бетону класу С16/20 (табл. 3,1 ДБН В.2.6-98:2009
(Додаток В);.

=360/170000=0,00171- для Арматури Вр-1 (Додаток Г);

=0,751

З п.1.2.4. відстань від центру ваги робочої арматури до нижньої грані

перерізу as=1,7см. Остаточно прийнято as=2,0см. Тоді робоча висота перерізу:

8,3см;
А) Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури у
першому прольоті під дією моменту М1 = 6,4 кНм. Коефіцієнт αт:

8
 0,11

де М1 – згинальний момент у першому прольоті, М1=8,29кНм;

fcd– розрахунковий опір бетону, fcd=11,5 МПа
γb2=0,9. - коефіцієнт умов роботи бетону
bpl– ширина плити, bpl=100см;
γn– коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn =0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж

виконано перевірку:

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,

міцність арматури буде використана повністю.
Відносне плече внутрішньої пари сил:

Необхідна площа робочої арматури класу Вр-І в першому прольоті при

Ø5, fyd=360МПа:

2,80 см2
Приймемо марку сітки площею Аs1,fact після розрахунку наступних
прольотів.

Б) Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури на

першій проміжній опорі під дією моменту МВ = 8,5 кНм. Коефіцієнт αм:

0,113

де МВ – згинальний момент на першій проміжній опорі, МВ = 8,5 кНм;

fcd– розрахунковий опір бетону, fcd=11,5 МПа
γb2=0,9. - коефіцієнт умов роботи бетону
bpl– ширина плити, bpl=100см;
γn– коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn =0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

9
 Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж
виконано перевірку:

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,

міцність арматури використана повністю.
Відносне плече внутрішньої пари сил:

Необхідна площа робочої арматури класу Вр-І в крайньому прольоті

при Ø5, fyd =360МПа:
2,93 см2
Приймемо марку сітки площею Аs2,fact після розрахунку наступних
прольотів.
В) Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури у
середніх прольотах та проміжних опорах під дією моменту М2С = 5,86 кНм.
Коефіцієнт αm:
0,078
де М2с – згинальний момент середніх прольотах, М2С = 5,86 кНм;
fcd– розрахунковий опір бетону, fcd=11,5 МПа
γb2=0,9. - коефіцієнт умов роботи бетону
bpl– ширина плити, bpl=100см;
γn– коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn =0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

Перевірка умови :

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,

міцність арматури використана повністю.
Відносне плече внутрішньої пари сил:

Необхідна площа робочої арматури класу Вр-І в крайньому прольоті

при Ø5, fyd =360МПа:

10
 1,94 см2
Приймаємо Ø5 з кроком 100мм (10шт./м.п.), з А s3,fact=1,96см2.
(див.Додаток Д)

1.2.7. Конструювання плити зварними рулонними сітками

Прийнято тип армування рулонними зварними сітками

індивідуального виготовлення з повздовжньою робочою арматурою. Сітки
розташовано вздовж головних балок таким чином, щоб робоча арматура лежала
вздовж кроку другорядних балок. Сітки в приопорних ділянках гнути за місцем,
переводячи повздовжню робочу арматуру з нижньою зони плити у верхню,
залишаючи при цьому захисний шар бетону (с=10мм). Виконувати з допомогою
фіксатора. У випадку армування рулонними сітками застосовувати спосіб
армування, коли основну сітку марки С-1 розташовують по всій довжині смуги
плити, а в крайніх прольотах і на першій проміжній опорі – додаткову сітку С-2
у відповідності до розрахункової площі арматури, яка на цій ділянці є більшою.
Ширину сіток обрано з умови можливостей станків для контактного точкового
зварювання, а також транспортування і зручності під час монтажу на
перекритті. Рекомендовано такі стандартизовані ширини сіток В с(мм): 1040,
1140, 1230, 1340, 1440, 1540, 1660, 2140, 2350, 2660, 2830, 2940, 3030; з кроком
робочих стержнів 100, 125, 150 або 200 мм та з кроком поперечних стержнів
250, 300, 350 та 400 мм залежно від діаметру та кроку робочої арматури. В
арматурній сітці передбачено звиси 15…30 мм.
Арматурна сітка на середніх опорах та центральних прольотах С-1
запроектована з робочих стержнів Ø5 мм, з кроком 80мм. А s3.fact=2,36см2>
Аs3.nec=1,99см2. Конструктивна арматура при цьому - Ø4 мм, крок 300мм. При
кроці головних балок в чистоті a0mb= lsb -bmb=5500-200=5300, прийнято 3 сітки з
напуском в неробочому напрямку не менше l 0v≥50мм. Необхідна ширина однієї
сітки:
1820мм

З урахуванням n – кратності кроків робочої арматури S 1=80мм і двох

поперечних звисів с1=20мм:
1880мм
Фактичний напуск сіток:
113мм> 50мм
Таким чином сітка С-1:

11
 c
Довжину сітки L та величину поздовжніх звисів не обумовлено,

оскільки вони визначаються за місцем при монтажі.

В крайніх прольотах і над першими проміжними опорами укладено

додаткову сітку С-2, необхідна площа робочої арматури якої становить:

0,84 см2
Прийнято сітку С-2 з робочих стержнів Ø5 мм, з кроком 200мм.
Аs1.fact=0,98см2; Аs1.fact + Аs3.fact = 0,98 + 1,96 = 2,94см2 > Аs1.nec=2,80см2 >
Аs2.nec=2,93см2. Конструктивна арматура при цьому - Ø3 мм, крок 500мм.
Враховуючи невелику протяжність додаткових сіток С-2, прийнято в межах
кроку головних балок дві сітки – nc=2.

Необхідна ширина однієї сітки:

2700мм
З урахуванням n – кратності кроків робочої арматури S 1=500мм і двох
поперечних звисів с2=20мм:
3040мм
Фактичний напуск сіток:
390мм > 50мм
Таким чином сітка С-2:

c 1
Довжину сітки L та величину поздовжніх звисів с не обумовлено,

оскільки вони визначаються за місцем при монтажі.

Рис.1.4. Схема армування монолітної плити

12
Рис.1.5. Фрагмент армування монолітної плити сітками С1 та С2

13
14
 2. Статичний розрахунок головної балки.
Головні балки це елементи балочного перекриття в яких середніми
опорами є колони а крайніми - зовнішні стіни будівлі. На головні балки
опираються другорядні балки.

1.1. Збір навантаження на головну балку

Обчислення навантаження кН/м2 виконано в табличній формі,
використовуючи довідкові дані щодо об’ємних мас будівельних матеріалів,
виробів та конструкцій. Величину нормативного навантаження обчислено як
добуток товщини верстви матеріалу на його об’ємну масу. Також враховано
власну вагу другорядних балок настилу, як рівномірно розподілене
навантаження по усій площі перекриття.
Величину розрахункового навантаження – як добуток нормативного на
коефіцієнт запасу міцності γfm, прийнятого для кожного з матеріалів згідно ДБН
В.1.2-2:2006 «Навантаження та впливи». Див. дод. Б.
Таблиця №2.1
2
Збір навантаження на 1 м перекриття
γ Коефіцієнт Розрахункове
Характеристичне fm
Найменування та визначення надійності за граничне
навантаження,
навантаження навантаженням навантаження,
кН/м2
(див.Додаток Б) кН/м2
Постійне
1.Керамічна плитка типу
“Gress”, t=20мм,
0,48 1,1 0,528
Ρ=2400кг/м3
t×ρ=0,020×2400×0,01
2. Цементно-піщана стяжка
t=50мм Ρ=1200кг/м3 0,60 1,3 0,78
t× ρ=0,005×1600×0,01
3. Жорсткі мінераловатні
мати t=80мм Ρ=350кг/м3 0,28 1,3 0,37
t× ρ=0,080×350×0,01
4. Монолітна плита
перекриття
2,0 1,1 2,20
t=80мм ρ =2500кг/м3
t× ρ=0,080×2500×0,01
5. Перегородки з повнотілої
3,0 1,1 3,3
цегли t=120мм Ρ=1600кг/м3
6. Монолітні другорядні
балки: hsb=300мм;
bsb=200мм; Lsb=5500мм;
2,75 1,1 3,03
Ρ=2500кг/м3; asb=3000мм
ρ (hsb ×bsb×Lsb)/asb =
=25×0,3×0,2×5,5/3

15
7. Власна вага головної
балки hb=800мм;bw=300мм;
Ρ=2500кг/м3; 1,09 1,1 1,2
ρ (hsb ×bsb)/asb
=25×0,8×0,3/5,5
Разом постійне g0 = 10,2 g = 11,41
Змінне (див. Додаток А)
7. Згідно із завданням
V0 = 4,00 1,2 V= 4,8
(магазин) - характеристичне
Повне: ql= 14,2 q = 16,21

1.2. Обчислення вантажної площі

Головну балку розглядають завантаженою зосередженим одним або
кількома постійними навантаженнями в місцях обпирання другорядних балок.
Для розрахунку зусилля що передається на головну балку через другорядні в
місцях їх обпирання, необхідно знайти вантажну площу, навантаження з якої
передаватиметься зосереджено.
Вантажні площі слід визначати графічно з індивідуальним підходом для
кожної схеми завантаження, принцип визначення контурів вантажної площі
базується на підході симетричного розподілення постійного навантаження,
тобто якщо у нас є плита перекриття, що лежить на двох балках, то
навантаження на кожну з балок буде передаватись від половини плити
перекриття.
Аналогічно з другорядними балками на двох опорах з рівномірно
розподіленим навантаженням, навантаження з першої половини довжини балки
буде передаватись на одну опору, з другої половини на іншу. В даній
розрахунковій роботі опорою для другорядної балки слугують головні балки.
Приклад визначення вантажної площі наведений на рис. 2.1.

16
 Рис.2.1. Схема збору навантаження на головну балку ГБм-1
Таким чином вантажна площа для схеми зображеної на рис. 2.1.
становить: 3,0 х 5,5 = 16,5м2.
Згідно таблиці №2.1, повне розрахункове навантаження з 1м 2 перекриття,
включаючи його власну вагу, становить 16,21кН/м2.
Тоді зосереджене навантаження на головну балку від другорядної буде
становити: F = 16,5 х 16,21 = 267,5кН.

1.3. Обчислення розрахункових прольотів головної балки

Для знаходження розрахункових прольотів головної балки розглянемо
рис 2.2. Розрахунковий проліт для розрізної однопрольотної головної балки
буде рівний:

Головна балка розраховується як шарнірно оперта з двох кінців,

обпирання на цегляну стіну вважається шарніром, тому для даної схеми
розрахунковий проліт – це відстань між центрами зон обпирання балки (див.
рис. 2.2).

Рис.2.2. Схема завантаження та влаштування головної балки ГБм-1

1.4. Статичний розрахунок головної балки

Розрахункові схеми для розрахунку головної балки при даному та інших
можливих варіантах завантаження наведені на рис. 2.3; 2.4; 2.5; 2.6. При
різноманітних схемах завантаження розрізної балки в її перерізах виникають
найбільші і найменші внутрішні зусилля – моменти М та поперечні сили Q,
епюри цих зусиль та формули розрахунку максимальних значень згинального
моменту М, та поперечної сили Q зображені на цих ж рисунках рис. 2.3; 2.4;
2.5; 2.6.

17
 Рис.2.3. Схема завантаження головної балки однією силою, та відповідні
епюри згинальних моментів М та поперечних сил Q.

Рис.2.4. Схема завантаження головної балки двома силами, та відповідні

епюри згинальних моментів М та поперечних сил Q.

18
 Рис.2.5. Схема завантаження головної балки трьома силами, та
відповідні епюри згинальних моментів М та поперечних сил Q.

Рис.2.6. Схема завантаження головної балки рівномірно розподіленим

завантаженням, та епюри згинальних моментів М та поперечних сил Q.

19
 3. Розрахунок арматури і конструювання головної балки.

1.5. Матеріали та їхні міцнісні і деформаційні характеристики

Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для головної балки

бетон важкий класу С16/20, згідно із завданням, для якого характеристичний
опір стисканню fck =15МПа, а розрахунковий опір fcd =11,5МПа (див. Додаток В
або табл. 3.1 ДБН В.2.6-98:2009). Коефіцієнт умов роботи бетону в конструкції
за умови тривалого впливу статичного навантаження – γс1 = 0,9 (п. 3.1.2.5 ДБН
В.2.6-98:2009). Для бетонів з призмовою міцністю fck ≤50МПа коефіцієнти, які
визначають повноту розрахункової епюри напружень стиснутої зони бетону:
λ=0,8; η=1 (п. 3.1.6.2 ДБН В.2.6-98:2009).
Арматура. Для армування головної балки на дію згинального моменту
вибираємо арматуру періодичного профілю класу А400С за ДСТУ ENV 10080
діаметром від 8мм до 40мм, для якої характеристичний опір розтяганню fyk
= 400МПа (див. табл. 2.2), а коефіцієнт надійності за матеріалом γs = 1,1 (табл.
2.3). Для армування на дію поперечної сили вибираємо арматуру класу А240С,
fywd=170 МПа (див. табл. 2.2);
Таблиця 2.2 (Таблиця 3.4 ДСТУ Б. В.2.6-156:2010)
Міцнісні та деформаційні характеристики арматури
Характеристики арматури
Клас
fуk, fуd, Мпа εud, fywd, Еs,
арматури
Мпа розрахункове розрах Мпа Мпа
A240C 240 229 0.025 170 210000
A400C 400 364 0.025 285 210000
A500C 500 417 0.02 300 210000
В500 500 417 0.012 300 190000

Таблиця 2.3 (Таблиця 2.1 ДБН В.2.6-98:2009)

Коефіцієнт надійності для ненапружуваної арматури
Стержнева арматура класів: γs

А240С 1,05
А400С діаметром 6-40 мм 1,10
А500С діаметром 8-22 мм 1,15
25 - 32 мм 1,20
Обчислюємо розрахунковий опір розтягу арматури класу А400С.
; або (див. табл. 2.2)
Вихідні дані:
а) бетон класу С16/20: fcd=11,5 МПа, fctm=1,9 МПа (див. Додаток В);

20
 б) балку армуємо в’язаними каркасами з поздовжньою робочою
арматурою класу А400С; fyd=365 МПа (див. Додаток Г);
в) поперечна арматура класу А240С, fywd=175 МПа (див. Додаток Г);
г) попередньо прийняті розміри поперечного перерізу балки hb=800мм,
bw=300мм.

1.6. Розрахунок головної балки на дію згинального моменту

Розрахунковий граничний момент в балці, для вибраної схеми

завантаження рівний:
;
Реакція опор з врахуванням власної ваги головної балки:
;

1.7. Уточнення розмірів поперечного перерізу головної балки.

Другорядну балку загалом розглядаємо як балку прямокутного перерізу.

Як відзначено в п.1.1.1, попередньо прийняті розміри перерізу балки: ширина
bw=300мм, висота – hb=800мм.
Приймаємо відносну висоту стиснутої зони бетону 0,35 при якій
відносний статичний момент стиснутої зони бетону – коефіцієнт :

Мінімальну необхідну робочу висоту прямокутного перерізу балки

визначаємо за опорним згинальним моментом 374,5кНм, коефіцієнт
надійності за відповідальністю γn =0,95:

Задаючись діаметром робочої арматури орієнтовно приймаємо d s=25мм

(рекомендується в межах 20-28 мм), приймаємо мінімальний захисний шар
бетону із умови зчеплення: cb,min ≥ 20мм; cb,min ≥ ds=20мм (табл. 4.2 ДБН В.2.6-
98). В цьому випадку номінальний захисний шар бетону за формулою (4.1) ДБН
В.2.6-98, якщо рекомендоване значення допустимого відхилення захисного
шару ∆cdev=10мм (п.4.4.3 ДБН В.2.6-98):

Відстань від центру ваги робочої арматури до нижнього краю перерізу:

;
Оптимальна висота головної балки:
;
Остаточно висоту перерізу балки приймаємо кратно 50мм. hb=75cм >
hopt=70,0cм, ширину перерізу балки залишаємо без змін – bw=30cм.

1.8. Розрахунок поздовжньої арматури із умови міцності

нормальних перерізів головної балки.

21
 Граничне значення відносної висоти стисненої зони бетону при класі
бетону С16/20 та арматури А400С рівне
= 0,751
де ε =0,00323- для бетону класу С16/20 (табл. 3,1 ДБН В.2.6-98:2009
(Додаток В);.

= 364 / 200000 = 0,00171- для Арматури А400С (Додаток В);

Робоча висота прямокутного перерізу головної балки буде рівна:
70,5см;
Розрахунок необхідної площі поперечного перерізу арматури під дією
максимального згинального моменту Мmax = 374,5кНм. Коефіцієнт αт:
0,23
де fcd– розрахунковий опір бетону, fcd=11,5 МПа
γb2=0,9. - коефіцієнт умов роботи бетону
bw– ширина балки, bw=30см;
γn– коефіцієнт надійності за відповідальністю, γn =0,95;

При цьому відносна висота стисненої зони бетону:

Хоча відносна висота стисненої зони близька до оптимальної, все ж

виконано перевірку:

Умова забезпечена, переріз відноситься до нормально армованих,

міцність арматури буде використана повністю.
Відносне плече внутрішньої пари сил:

Необхідна площа робочої арматури класу A400C при Ø25, fyd=364МПа:

15,6 см2
Приймаємо 425 класу А400С з As,fac = 19,63см2. (див. Додаток Д)
Таким чином ми прийняли фактичну площу арматури As,fac = 19,63см2, що
більше необхідної площі As,nec = 15,6см2. Тому міцність головної балки
посередині прольоту на дію згинального моменту забезпечена, остаточно
прийнято 425 класу А400С.

4. Розрахунок поперечної арматури із умови міцності похилих

перерізів головної балки.

Розрахунок виконують з метою визначення необхідності

встановлення поперечної арматури або визначення площі та кроку поперечної
арматури в тих зонах, де ця арматура стає необхідною. В нормах [1] та [3] цей
розрахунок розглядають як розрахунок на зсув (зріз).

22
 1.9. Види поперечної арматури

Поперечну арматуру призначають для сприйняття головних розтягуючих

напружень в похилих перерізах опорних зон згинальних елементів. Цю
арматуру виконують у вигляді тільки вертикальних або похилих стержнів, або у
вигляді їх комбінації (рис.4.1).

Рис. 4.1. Вид поперечної

арматури:
а - поперечна вертикальна;
б - поперечна похила;
в - комбінація вертикальної і
похилої.
Похилу (відігнуту) поперечну арматуру у комбінації з вертикальною
найчастіше використовують при армуванні балок окремими стержнями.

1.10. Схема похилих перерізів

Визначають розрахункову перерізуючу силу : при рівномірному
навантаженні в зоні її максимальної дії на ділянці 1/3Lef балки; при
зосереджених силах - на ділянці між опорою і крайньою зосередженою силою
(рис. 4.2).

Рис. 4.2. До визначення розташування розрахункових перерізів на зріз та

Аs1:
А-А - переріз, де визначають VEd;
lbd - довжина анкеровки арматури Аs1;
Смуга бетону між похилими сусідніми тріщинами працює на стиск. Кут
нахилу стиснутих смуг, за даними [3], змінюється в межах 21,8°< <45°.

1.11. Розрахунок головної балки на дію поперечної сили

Бетон важкий класу С16/20, для якого характеристичний опір стисканню

fck,prism =15МПа, а розрахунковий опір fcd =11,5МПа (див. Додаток В або табл. 3.1
ДБН В.2.6-98:2009).

23
 Арматура. Для армування головної балки на дію поперечної сили
вибираємо арматуру класу А240С за ДСТУ ENV 10080 діаметром орієнтовно
від 6мм до 14мм, для якої розрахунковий опір в поперечному напрямку при
розрахунку похилих перерізів fywd=170 МПа (див. табл. 2.2);
Розрахунок проводиться на дію поперечної сили Qmax (див. схеми на
рис.1.3-1.6), для вибраної схеми завантаження №1, максимальна поперечна
сила рівна:
кНм;
Реакція опор з врахуванням власної ваги головної балки:

кН;

Розрахункове значення поперечної сили буде становити:

кН

де γn коефіцієнт надійності за відповідальністю γn =0,95

Несучу здатність похилого бетонного перерізу залізобетонної балки,

армованої поздовжньою арматурою обчислюємо згідно (4.36) [ДСТУ Б В.2.6-
156:2010]:

кН
де - міцність бетону на зсув

кН/см2

Коефіцієнт 2,7
де d - робоча висота перерізу (див. п. 3,4) d = 70,5см.
- коефіцієнт армування перерізу головної балки поздовжньою розтягнутою
арматурою з фактичною площею As,fac (см2);
; bw і d- розміри поперечного перерізу ригеля (см).
Перевіряємо умову , умова не виконується,
міцність бетону для сприйняття зрізаючої поперечної сили не достатня.
Отже, головну балку необхідно армувати поперечними стержнями.
Визначаємо напруження в перерізі бетону

кН/см2 МПа

Обчислюємо коефіцієнт зниження міцності бетону з тріщинами при зсуві

МПа

Визначаємо міцність бетону на зріз із похилими під кутом 21,8

тріщинами при ctgθ = 2,5; tgθ = 0,4; ctgθ2 = 6,25;

24
 МПа
Перевіряємо умову умова виконується,
тому похила тріщина проходить під кутом до 21,8.
У випадку, якщо умова не виконається це означає, що тріщина
проходить під більшим кутом. Тому необхідно визначити міцність бетону на
зріз із похилими під кутом 45 тріщинами при ctgθ = 1; tgθ = 1; ctgθ 2 = 1
за тією ж формулою наведеною вище. Після чого знову перевіряють умову
, якщо умова не виконується знову, значить необхідно збільшити
площу перерізу бетону балки, тобто її ширину або висоту і виконати
розрахунок з початку, якщо ж умова виконується, то тріщина проходить під
кутом від 21,8 до 45, тому необхідно знайти фактичний кут нахилу тріщини за
формулою.

Визначаємо необхідну площу поперечної арматури Asw:

см2;
де Sw – максимальний крок хомутів в зоні дії поперечної сили:
- Sw ≤ 0,75d = 0,75·70,5 = 53см;
- Sw ≤60см.
приймаємо крок Sw=20см;
z – плече внутрішньої пари сил z = ς · d = 0,89·70,5 = 63,5см;
fywd – розрахункове значення міцності поперечної арматури (див.
дод. Г) fywd = 170МПа, згідно табл. 3.4 [ДСТУ Б В.2.6-156:2010];
ctgθ = 2,5 – при значенні кута θ = 21,8.
Перевірємо мінімальну плошу армування
2,6см2 > Asw=0,94 см2, що є
більша за необхідну площу поперечної арматури.
Діаметр поперечних стрижнів dsw призначають із умов зварювання до
поздовжніх стрижнів в зварних каркасах, які, як правило, є більшого діаметра
ds. Діаметр поперечних стрижнів dsw призначають із умови: dsw≥0,25ds. При
діаметрі робочої повздовжньої арматури ds.=25мм мінімально допустимий
діаметр поперечної – 10мм. Приймаємо поперечну арматуру у вигляді в’язаних
каркасів з 4Ø10А400С розташованої в зоні дії поперечної сили з кроком 200мм.
Конструювання балки поперечною арматурою. Остаточно поперечну
арматуру приймаємо для всіх каркасів 4Ø10А400С з Аsw,fact = 3,14см2,
розташовану в зоні дії поперечної сили з кроком 200мм, що більше A sw =
0,94см2 та Asw,min = 2,6см2.
Крок s1w=200мм, в зоні дії поперечної сили, на приопорних ділянках
завдовжки 0,25lsb від опор або до зосередженої сили та відповідно з кроком

25
s2=400мм на решті довжини балки, додержуючись вимоги, що
s2w ≤0,75d=0,75·70,5=53cм і не більше 600мм.
В нашому випадку зосереджена сила розміщена по центру, тому крок
поперечної арматури по всій довжині балки становить - s1w=200мм

1.12. Обмеження для площі поперечної арматури:

1. При дотриманні нерівностей (2.1) або (2.2) переріз проектують без
поперечної арматури (наприклад, плоскі плити) або встановлюють мінімальну
арматуру (див. табл. 4.1 або формулу 2.13).
Таблиця 4.1
Рекомендовані мінімальні, коефіцієнти поперечного армування
Клас бетону Клас арматури
за міцністю А240С А400С А500С
С15 до С25 0,0016 0,0009 0,0007
С30 до С45 0,0024 0,0013 0,0011
С50 до С60 0,0030 0,0016 0,0013

2. Мінімальна допустима площа поперечної арматури не може бути

меншою ніж:

3. Максимальна допустима приведена площа перерізу поперечної,

арматури

де - див[2]
Рекомендовані кроки поперечної вертикальної арматури 100; 125; 150;
250 мм.
4. Максимальний крок поперечної вертикальної арматури не може
перевищувати мм

Таблиця 4.2

26
Примітки:

27
 1. Зменшити діаметр поперечної арматури можливо за рахунок
зменшення кроку або збільшення кількості гілок поперечної арматури
шляхом комбінованого армування вертикальною і відігнутою (похилою)
арматурою.
2. При бажанні змінити крок поперечної арматури на інших ділянках
балки розрахунок необхідно повторити при
Схема армування головної балки наведена на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Схема армування головної балки завантаженої одною зосередженою

силою згідно епюри поперечних сил див. рис 2.3.

Рис. 4.4. Схема армування головної балки завантаженої двома зосередженими

силами згідно епюри поперечних сил див. рис 2.4.

28
Додаток А (згідно ДБН В.1.2-2:2006)
Характерист
Квазіпостійні
ичні
значення
Будівлі та приміщення значення
навантажень,
навантажень,
кПа (кгс/м2)
кПа (кгс/м2)
1 Квартири житлових будинків; спальні 1,5 (150) 0,35 (35)
приміщення дитячих дошкільних закладів і шкіл-
інтернатів; житлові приміщення будинків
відпочинку і пансіонатів, гуртожитків і готелів;
палати лікарень і санаторіїв; тераси
2 Службові приміщення адміністративного, 2,0 (200) 0,85 (85)
інженерно-технічного, наукового персоналу
організацій і установ; класні приміщення установ
освіти; побутові приміщення (гардеробні,
душові, умивальні, вбиральні) промислових
підприємств і громадських будівель і споруд
3 Кабінети і лабораторії установ охорони Не менш 2,0 Не менш 1,2
здоров'я; лабораторії установ освіти, науки; (200) (120)
приміщення електронно-обчислювальних
машин; кухні громадських будівель; технічні
поверхи; підвальні приміщення
4 Зали:
а) читальні 2,0 (200) 0,85 (85)
б) обідні (у кафе, ресторанах, їдальнях) 3,0 (300) 1,2 (120)
в) зборів і нарад, чекання, видовищні і концертні, 4,0 (400) 1,7 (170)
спортивні
г) торгові, виставкові та експозиційні Не менш 4,0 Не менш 1,7
(400) (170)
5 Книгосховища, архіви Не менш 5,0 Не менш 5,0
(500) (500)
6 Сцени видовищних установ Не менш 5,0 Не менш 2,1
(500) (210)
7 Трибуни:
а) із закріпленими сидіннями 4,0 (400) 1,7 (170)
б) для глядачів, що стоять 5,0 (500) 1,8 (180)
8 Горищні приміщення 0,7 (70) -
9 Покриття на ділянках:
а) з можливим скупченням людей (що виходять з 4,0 (400) 1,7 (170)
виробничих приміщень, залів, аудиторій тощо)
б) що використовуються для відпочинку 1,5 (150) 0,6 (60)
в) інших 0,5 (50) -
Коефіцієнти надійності по навантаженню для рівномірно розподіленого
навантаження слід приймати: 1,3 – при характеристичному значенні менше 2,0 кПа (200
кг/м2); 1,2 – при характеристичному значенні 2,0 кПа (200 кг/м2) і більше.

29
 Додаток Б (згідно ДБН В.1.2-2:2006)

Конструкції споруд та вид ґрунтів

Конструкції
металеві, у яких зусилля від власної ваги:
менші 50 % 1,05 (0,95)
дорівнюють або перевищують 50 % 1,10 (0,90)
бетонні (з середньою густиною понад 1600 кг/м3), залізобетонні,
1,10 (0,90)
кам'яні, армокам'яні, дерев'яні
бетонні (з середньою густиною 1600 кг/м3 і менше), ізоляційні,
вирівнювальні та опоряджувальні шари (плити, матеріали у
рулонах, засипки, стяжки тощо), виконані:
1,20 (0,90)
у заводських умовах
1,30 (0,90)
на будівельному майданчику
Ґрунти:
у природному заляганні 1,10 (0,90)
насипні 1,15 (0,90)

30
 Додаток В (згідно ДБН В.2.6-98:2009)

Характеристики міцності і деформативності бетону (ДБН В.2.6-98:2009 табл.3.1)

Клас міцності бетону Аналітична
С8/10 С12/15 С16/20 С20/25 С25/30 С30/35 С32/40 С35/45 С40/50 С45/55 С50/60 залежність / пояснення
f ck,cube (Мпа) 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60
f cm,cube (Мпа) 13 19 25 32 38 45 51 58 64 71 77 fcm,cube= fck,cube /(1-1.64Vc)*
f ck,prism (Мпа) 7,5 11 15 18,5 22 25,5 29 32 36 39,5 43
f cd (Мпа) 6 8,5 11,5 14,5 17 19,5 22 25 27,5 30 33 f cd = fck/γc
f ctm (Мпа) 1,2 1,6 1,9 2,2 2,6 2,8 3 3,2 3,5 3,8 4,1
f ctk, 0.05 (Мпа) 0,8 1,1 1,3 1,5 1,8 2 2,1 2,2 2,5 2,7 3 f ctk, 0.05 = 0.7f ctm
f ctk, 0.095 (Мпа) 1,6 2 2,5 2,9 3,4 3,6 3,9 4,2 4,6 4,9 5,3 f ctk, 0.95 = 1.3f ctm
Ecm
18 23 27 30 32,5 34,5 36 37,5 39 39,5 40
(Мпа*103)
Eck (Мпа*103) 15 20 23 26 29 31 32 34 35 36 37
3
Ecd (Мпа*10 ) 12,6 16,3 20 23 25 27 28,5 30,5 32 33 34
εc1,ck (%) 1,57 1,61 1,66 1,71 1,76 1,81 1,86 1,9 1,94 1,98 2,02
εc1,cd (%) 1,56 1,58 1,62 1,65 1,69 1,72 1,76 1,8 1,84 1,87 1,91
εcu1,ck (%) 4,5 4,4 4,15 3,85 3,55 3,25 3 2,83 2,63 2,5 2,4
εcu1,cd (%) 3,75 3,7 3,59 3,44 3,28 3,1 2,93 2,72 2,57 2,43 2,29
εc3,ck (%) 0,5 0,55 0,65 0,71 0,76 0,82 0,91 0,94 1,03 1,1 1,16 εc3,ck = f ck,prism/Eck
εc3,cd (%) 0,48 0,52 0,58 0,63 0,68 0,72 0,77 0,83 0,86 0,91 0,97 εc3,cd = fcd/Ecd
εcu3,ck (%) 4,05 3,96 3,73 3,46 3,2 2,93 2,7 2,55 2,37 2,25 2,16 εcu3,ck = 0.9 εcu1,ck
εcu3,cd (%) 3,38 3,33 3,23 3,1 3 2,8 2,64 2,45 2,31 2,19 2,06 εcu3,cd = 0.9 εcu1,cd
* - величини f cm,cube в таблиці наведені виходячи зі значення коефіцієнта варіації Vc, який дорівнює 13,5%.

31
 Додаток Г
Механічні характеристики стержньової, дротової та канатної
арматури
Нормативн Розрахунковий опір арматури при розрахунку
ий опір при по І групі граничних станів, МПа Модуль
Клас Діаметр, розрахунку при розтязі пружності
арматури мм по у в поперечному при стиску Еs104,
ІІ групі поздовжньому напрямку при fyd МПа
граничних напрямку fyd розрахунку
станів fyk, похилих
МПа перерізів fywd
Стержньова
А240С(АІ) 5,5; 6...40 240 (235) 225 (225) 175 (175) 225 (225) 21
А300С(АІІ) 10...40 290 (295) 280 (280) 225 (225) 280 (280) 21
гарячекат. 6...8 400 (390) 365 (355) 290 (285) 365 (355) 20
А400С(АІІІ) 10...40 400 (390) 375 (365) 290 (290) 375 (365) 20
термомех.
зміцнена
А400С(АІІІ) 8...32 400 (390) 365 (365) 290 (290) 365 (365) 20
термомех.
зміцнена
А500С(АтІІІ 8...22 500 (390) 450 (365) 290 (290) 450 (365) 19
)
25...32 500 (390) 435 (365) 290 (290) 435 (365) 19
А600(АІV) 10...40 700 (590) 520 (510) 415 (405) 450 (390) 19
Дротова
3 410 375 270 375 17
Вр І 4 405 370 265 370 17
5 395 360 260 360 17
3 1490 1240 990 390 20
4 1410 1180 940 390 20
В ІІ 5 1330 1100 890 390 20
6 1250 1050 835 390 20
7 1180 980 785 390 20
8 1100 915 730 390 20
3 1460 1200 970 - 20
4 1370 1140 910 - 20
Вр ІІ 5 1250 1050 830 - 20
6 1180 980 785 - 20
7 1100 915 735 - 20
8 1020 850 675 - 20
Канатна
6 1450 1200 970 - 18
9 1370 1140 910 - 18
К-7 12 1330 1100 890 - 18
15 1290 1080 865 - 18
К-19 14 1410 1180 940 - 18

32
 Додаток Д
Сортамент арматурної сталі за ДСТУ 3760-98
Сортамент гарячекатаної Сортамент
Розрахункові площі поперечного перерізу (см2)
зміцненої арматури із сталі арматурного
при кількості стержнів
Діаметр, мм

Діаметр, мм
класів дроту

1 пог. м, кг

А500С (АтІІІ)

високоміцний
А1200 (АтVII)
А600С ((АІV)
Маса

А400С (АІІІ)

А1000 (АVI)
А300С (АІІ)
А240С (АІ)

звичайний

В-ІІ, Вр-ІІ
А800 (АV)

В-І, Вр-І
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

3 0,071 0,14 0,21 0,28 0,35 0,42 0,49 0,57 0,64 0,71 0,055 (0,051) 3 - - - - - - - - х х
4 0,126 0,25 0,38 0,50 0,63 0,76 0,88 1,01 1,13 1,26 0,098 (0,090) 4 - - - - - - - - х х
5 0,196 0,39 0,59 0,79 0,98 1,18 1,37 1,57 1,77 1,96 0,154 (0,139) 5 - - - - - - - - х х
5,5 0,238 0,48 0,71 0,95 1,19 1,43 1,67 1,90 2,14 2,38 0,187 5,5 х - - - - - - - - -
6 0,283 0,57 0,85 1,13 1,42 1,70 1,98 2,26 2,55 2,83 0,222 6 х - х х - - - - х х
7 0,385 0,77 1,15 1,54 1,92 2,31 2,69 3,08 3,46 3,85 0,302 7 - - - - - - - - х х
8 0,503 1,01 1,51 2,01 2,51 3,02 3,52 4,02 4,53 5,03 0,395 8 х - х х - - - - х х
9 0,636 1,27 1,91 2,54 3,18 3,82 4,45 5,09 5,72 6,36 0,499 9 - - - х - - - - - -
10 0,785 1,57 2,36 3,14 3,93 4,71 5,5 6,28 7,07 7,85 0,617 10 х х х х х х х х - -
12 1,131 2,26 3,39 4,52 5,65 6,79 7,92 9,05 10,18 11,31 0,888 12 х х х х х х х х - -
14 1,539 3,08 4,62 6,16 7,69 9,23 10,77 12,31 13,85 15,39 1,208 14 х х х х х х х х - -
16 2,011 4,02 6,03 8,04 10,05 12,06 14,07 16,08 18,10 20,11 1,578 16 х х х х х х х х - -
18 2,545 5,09 7,63 10,18 12,72 15,27 17,81 20,36 22,90 25,45 1,998 18 х х х х х х х х - -
20 3,142 6,28 9,41 12,56 15,71 18,85 21,99 25,14 28,28 31,42 2,466 20 х х х х х х х х - -
22 3,801 7,6 11,4 15,20 19,00 22,81 26,61 30,41 34,21 38,01 2,984 22 х х х х х х х х - -
25 4,909 9,82 14,73 19,63 24,54 29,45 34,36 39,27 44,13 49,09 3,853 25 х х х х х х х х - -
28 6,158 12,32 18,47 24,63 30,79 36,95 43,1 49,26 55,42 61,58 4,834 28 х х х х х х х х - -
32 8,042 16,08 24,13 32,17 40,21 48,25 56,30 64,34 72,38 80,42 6,313 32 х х х х х х х х - -
36 10,18 20,36 30,54 40,72 50,9 61,08 71,26 81,44 91,62 101,80 7,99 36 х х х х х х х х - -
40 12,56 25,12 37,68 50,24 62,8 75,36 87,92 100,48 113,04 125,60 9,87 40 х х х х х х х х - -
Примітки: 1. Позначкою „х” помічені прокатувані діаметри.
2. У дужках вказана маса дроту ВР-І.

33
 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Бліхарський З.Я., Розрахунок і конструювання нормальних та похилих
перерізів залізобетонних елементів: навч. посіб. / З.Я. Бліхарський, І.І. Кархут,
Р.Ф. Струк // Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Львів : Вид-во Львів. політехніки,
2014. - 141с.
2. ДБН В.2.6-98:2009 Конструкції будинків і споруд. Бетонні та
залізобетонні конструкції. Основні положення проектування. -К.: Мінрегіонбуд
України, 2010. -С. 1-72;
3. ДСТУ Б. В 2.6-156:2010, Конструкції будинків і споруд. Бетонні та
залізобетонні конструкції з важкого бетону. Правила проектування.
Мінрегіонбуд України, 2011. -С. 1-115;
4. ДСТУ Б В.1.2-3:2006, Прогини і переміщення. Вимоги проектування.
Мінрегіонбуд України, 2006. -С. -4.
5. ДБН В.1.2-2:2006, Навантаження і впливи. Норми проектування.
Мінрегіонбуд України, 2006. -С.
6. Барашиков А.Я. Методика розрахунку залізобетонних конструкцій за
деформаційною моделлю згідно з проектом нових норм. // Сучасне цивільне та
промислове будівництво. том 1, номер 1, 2005;
7. Бамбура А.Н., Расчет изгибаемых и внецентрально сжатых элементов
на основе упрощенных диаграмм деформирования / А.Н. Бамбура, А.Я.
Барашиков // Бетон и железобетон - пути развития. - М.: НИИЖБ, 2005- Т.2;
8. Байков В.Н., Железобетонные конструкции. / В.Н. Байков, Э.Е.
Сигалов // -М.: Стройиздат, 1991, - 767 с;
9. Барашиков А.Я., Спрощені розрахунки несучої здатності нормальних
перерізів згинальних елементів за деформаційною моделлю /А.Я. Барашиков,
І.В. Задорожнікова // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі і
споруди. 36. наук, статей. – Рівне НУВГП, 2005.-Вип. 12.-С. 109-115;

34
 НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання розрахунково-графічної роботи

з дисципліни «Залізобетонні конструкції будівель та споруд»
для студентів спеціальностей 8.06010201, 8.06010202, 8.06010203
"Архітектура будівель і споруд"
"Містобудування"
"Дизайн архітектурного середовища"

Укладачі Бобало Тарас Володимирович

Ільницький Борис Мар’янович
Крамарчук Андрій Петрович
Волинець Михайло Едуардович

Редактор
Комп’ютерне верстання

35