Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

Інститут будівництва та інженерних систем
Кафедра будівельного виробництва

Лабораторна робота №2
Визначення властивостей керамічних виробів

Виконала:
ст. гр. БД-22
Легета О. Й.
Перевірила:
Позняк О.Р.

Львів 2022
Мета: ознайомитись з асортиментом стінових керамічних виробів, освоїти
основні методи їх випробувань.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Керамічними називають матеріали і вироби, які одержують формуванням і
випалом природних глин або їх сумішей з органічними і мінеральними
добавками.
Керамічні матеріали і вироби класифікують за такими ознаками:
За структурою черепка(пористі і щільні);
За видом поверхні(глазуровані, неглазуровані; однокольорові,
багатокольорові, з малюнком; з гладкою поверхнею і рельєфні);
За будовою черепка(груба, тонка);
За призначенням(стінові, покрівельні, елементи перекрить, кислототривкі
вироби, вогнетривкі вироби, теплоізоляційні вироби);
За способом формування(напівсухе пресування, пластичним
формуванням, шлікерний спосіб).
Згідно з ДСТУ Б В.2.7-61:2008 умовне позначення стінових виробів повинне
містити:
- назву виробу (цегла або камінь);
- матеріал виробу (К – керамічний);
- вид виробу (Р – рядовий, Л – лицьовий);
- тип виробу (Пв – повнотілий, Пр – порожнистий) – тільки для цегли;
- коефіцієнт об'єму (перерахунок на цеглу нормального формату одинарну
250х120х65 мм) НФ (0,7-14,31);
- марку за міцністю при стиску (М 75 – М 300);
- середню густину, кг/м3 ;
- марку за морозостійкістю (F15 – F100);
- клас за ефективною сумарною питомою активністю природних радіонуклідів
(1 або 2);
- позначення стандарту.
 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
1. Визначення істинної густини керамічних виробів
Засоби випробування: шафа сушильна, ваги лабораторні, ексикатор, колба Ле-
Шательє, ступка фарфорова з товкачиком, сито з сіткою № 0063, вода
дистильована, металева лінійка.
а) Істинна густина.
Істинну густину цегли чи каменю (ρ) в г/см3 обчислюють за формулою:
m1−m2
ρ= ,
V

де m1 – початкова маса матеріалу;

m2 – маса матеріалу, який залишився, г;
V – об’єм, який займає матеріал, см3.

2. Визначення середньої густини

Середню густину визначають не менше, ніж на трьох зразках стінових
керамічних виробів.
Середню густину окремого виробу (ρсер) в кг/м3 обчислюють за формулою:
m
ρсер =
V

де m – маса зразка, висушеного до постійної маси, кг;

V – об’єм виробу, м3.
 3. Визначення пористості та порожнистості керамічних матеріалів
Використовуючи результати експериментальних визначень істинної та середньої густин, пористість цегли розраховують за
формулою:
ρ сер
П=(1− )∙ 100 %
ρ

Для порожнистих стінових виробів визначають порожнистість як відношення об’єму порожнин до об’єму всього виробу.
4. Визначення водопоглинання стінових керамічних виробів
а) Водопоглинання прискореним способом.
Водопоглинання прискореним способом визначають методом поступового
занурення зразків у воду на 1/4; 1/2; 3/4 висоти та на повну висоту і
витримування їх по 5 хв у кожному випадку. При зануренні зразків на повну
висоту шар води над ними повинен бути 2-10 см.
Водопоглинання визначається за формулою:
 за масою:
m1−m2
W m= ∙ 100 % ,
m1
 за об’ємом:
m2 −m1 1
W o =П в = ∙ ∙100 %
V ρв

5. Визначення границі міцності при стиску і згині керамічних стінових

виробів
Границю міцності при стиску крупноформатного каменя визначають на
цілому виробі. Вирівнювання опорних поверхонь каменя проводять
шліфуванням або використовуючи пластини з технічної повсті чи з
конвеєрних гумовотканевих стрічок.
Границю міцності при стиску зразків Rст, МПа (кгс/см 2), розраховують
як середнє арифметичне значення з точністю до 0,1 МПа (1 кгс/см 2)
результатів випробувань усіх зразків за формулою:
P
Rст = ,
F
де Р – руйнівне навантаженя, МН(кгс),
F – площа поперечного перерізу зразка, м2(см2).
Границю міцності при згині (Rзг) обчислюють за формулою з точныстю до
0,05 МПа (0,5 кгс/см2):
 3 Pl
R зг = 2
,
2b h

де Р – руйнівне навантаження, МН(кгс);

l – відстань між опорами, рівна 0,2 м(20 см);
b – ширина цегли, м(см).
Цегла випробовується і на стиск і на згин. Блоки випробовуються лише на
стиск.

6.Розрахунок теплопровідності стінових керамічних виробів.

Теплопровідність керамічних виробів визначають у лабораторіях за допомогою
спеціальних приладів та установок. Проте, врахувавши загальну залежність
коефіцієнта теплопровідності (λ) від середньої густини (ρ сер), можна орієнтовно
визначити коефіцієнт теплопровідності для повітряно-сухих (з природною
вологістю 1–7 %) матеріалів мінерального походження за емпіричною
формулою В.П. Некрасова, Вт/(м·К):

λ=1,16 ∙ √0,0196+ 0,22 d2 −0,16 ,

де d — відносна густина матеріалу, що є відношенням середньої густини

матеріалу до густини стандартної речовини (води).
Показники якості стінових керамічних виробів