You are on page 1of 21

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва та архітектури


Кафедра архітектурних конструкцій

Курсова робота
з Архітектурно-будівельної фізики
на тему «Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій
за зимовими умовами»

Виконав:
Студ. гр. АРХ-31-А
Янковський В.
Перевірив:
Мартинов В.Л.

Київ-2023
Зміст:
I. Вихідні дані .....................................................................................................3
II. Розрахунок опору теплопередачі огороджувальної конструкції .............. 5
III. Визначення температури на межах шарів огороджувальної конструкції 10
IV. Визначення температури у межах конструктивних шарів
огороджувальної конструкції ............................................................................ 11
V. Розрахунок вологісного стану огороджувальної конструкції ................ 13
VI. Парціальний тиск водяної пари ................................................................ 14
VII. Опір паропроникності............................................................................ 15
VIII. Парціальний тиск в товщі огороджувальної конструкції .................... 16
IX. Аналіз вітрового режиму території для м. Запоріжжя ............................ 18
X. Аналіз температури протягом року для м. Запоріжжя ............................ 19
XI. Висновок .................................................................................................... 20
Список використаної літератури ....................................................................... 21

2
I. Вихідні дані

Розрахунок ведеться на підставі ДБН В.2.6.-31:2021 «Теплова ізоляція та


енергоефективність будівель».
Огороджувальна конструкція: зовнішня стіна житлового будинку;
Район будівництва: м. Запоріжжя;
Температурна зона району будівництва: ІІ;
Умови експлуатації огороджувальної конструкції:
Вологісний режим: нормальний (додаток Б, табл. Б.1, ст.17)
Розрахункова температура:
Внутрішня (𝑡вн. ) – +20 К (додаток Б, табл. Б.2, ст.17);
Зовнішня (𝑡з.) – -19 К (додаток Б, табл. Б.4, ст.17);
Відносна вологість (𝜑в.): 55%;
Приміщення забезпечене центральним опаленням.

3
4
II. Розра хунок опору теплопередачі огороджувальної конструкції
𝑛 𝑛
1 1 1 𝛿𝛿і 1
𝑅𝛴 = + 𝑅𝑖 + = +� +
𝛼 вн 𝛼з 𝛼𝛼вн 𝜆𝜆ір 𝛼𝛼з
𝑖=1 𝑖=1

де 𝛼вн, 𝛼з –коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь


огороджувальної конструкції,Вт⁄(м2 ∙К), які приймаються згідно з додатком Б;
𝑅𝑖 – тепловий опір і-ого шару конструкції, (м2 ∙ К)⁄Вт;
𝛿і – товщина і-го шару конструкції, м;
𝜆і – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах
експлуатації (розрахункова теплопровідність), Вт⁄(м ∙ К);
n – кількість шарів огороджувальної конструкції.

𝜌, λ, 𝑅 𝑖, S, μ,
№ Матеріал δ, м D
кг⁄м Вт⁄(м ∙
2 (м2 ∙ К)⁄Вт Вт⁄(м2 ∙ К) мг⁄м ∙ год ∙ П
К)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Тинькування
1 Вапняно- 0,02 1600 0,81 0,0247 9,76 0,2411 0,12
пісчаний
розчин
Кладка із
2 цегли 0,25 1200 0,52 0,4808 6,62 3,1829 0,17
керам.пусто
тної
Плити
3 утеплення 0,08 160 0,043 1,8605 0,67 1,2465 0,48
4 Кладка із
цегли звич. 0,12 1800 0,81 0,1481 10,12 1,4988 0,11
глиняної
5 Тинькування
Вапняно- 0,03 1600 0,81 0,037 9,76 0,3611 0,12
пісчаний
розчин
Цю формулу також можна представити у вигляді:
𝑅𝛴 = 𝑅вн. + 𝑅констр. + 𝑅зовн., (м2 ∙ К)/Вт
1 1
𝑅вн = = = 0,1316 (м2 ∙ К)⁄Вт
. 𝛼 7,6
7,6
1 1
𝑅зовн. = = = 0,0435 (м2 ∙ К)⁄Вт
зовн. 23

𝑅констр. = 𝑅1 + 𝑅2 + 𝑅3+ 𝑅4+ 𝑅5=0,0247 +0,4808 +1,8605 + 0,1481 +0,037=


2,5511 (м2 ∙ К)⁄Вт
5
Визначаю опір теплопередачі шару:
𝛿і
𝑅і =
𝜆і

де 𝛿і – товщина і-го шару конструкції, м;


𝜆і – теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах
експлуатації (розрахункова теплопровідність), Вт⁄(м ∙ К).
𝛿1 0,02
𝑅 = = = 0,0247 (м2 ∙ К)⁄Вт
1
𝜆1 0,81
𝛿2 0,25
𝑅 = = = 0,4808 (м2 ∙ К)⁄Вт
2
𝜆2 0,52
𝛿3 0,08
𝑅 = = = 1,8605 (м2 ∙ К)⁄Вт
3
𝜆3 0,043
1
𝛿4 0,12
𝑅 = = = 0,1481 (м2 ∙ К)⁄Вт
4
𝜆4 0,81
𝛿5 0,03
𝑅 = = = 0,037(м2 ∙ К)⁄Вт
5
𝜆5 0,81

Визначаємо теплову інерцію огороджувальної конструкції:


𝐷 = 𝑅і × 𝑆
𝐷1 = 𝑅1 × 𝑆1 = 0,0247 × 9,76= 0,2411
𝐷2 = 𝑅2 × 𝑆2 = 0,4808 × 6,62= 3,1829
𝐷3 = 𝑅3 × 𝑆3 = 1,8605 × 0,67= 1,2465

𝐷4 = 𝑅4 × 𝑆4 = 0,1481 × 10,12= 1,4988

𝐷5 = 𝑅5 × 𝑆5 = 0,037× 9,76= 0,3611


Визначаємо сумарний опір теплопередачі стіни:
𝑅𝛴 = 0,1316 + 0,0435 + 2,5511 = 2,7262 (м2 ∙ К)⁄Вт
Виконуємо перевірку умови відповідності значень розрахункового
приведеного опору теплопередачі (𝑅𝛴) та нормативного мінімального
допустимого опору теплопередачі (𝑅𝑞𝑚𝑖𝑛 ):

𝑅𝛴 ≥ 𝑅𝑞𝑚𝑖𝑛
𝑅𝛴 = 2,7262< 3,5 < 𝑅𝑞𝑚𝑖𝑛
6
Умова не виконується, необхідне корегування теплоізоляції
огороджувальної конструкції. Додаємо до конструктивного шару утеплювач –
плити із мінеральної вати.

7
𝜌, λ, 𝑅𝑖, S, μ,
№ Матеріал δ, м D
кг⁄м Вт⁄(м ∙ К)
2 (м2 ∙ К)⁄Вт Вт⁄(м2 ∙ К) мг⁄м ∙ год ∙ П
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Мінераль-
6 0,08 150 0,05 1,6 0,69 1,104 0,38
на вата
Визначаємо опір теплопередачі додаткових шарів:
𝛿6 0,08
𝑅 = = = 1,6 (м2 ∙ К)⁄Вт
6
𝜆6 0,05

Визначаємо теплову інерцію додаткових шарів огороджувальної конструкції:


𝐷6 = 𝑅6 × 𝑆6 = 1,6 × 0,69 = 1,104
Сумарний опір теплопередачі стіни після внесення корегувань:

𝑅𝛴 = 0,1316 + 0,0435 + 2,7262+ 1,6 = 4,5013 (м2 ∙ К)⁄Вт


Виконуємо перевірку умови відповідності значень розрахункового
приведеного опору теплопередачі (𝑅𝛴) та нормативного мінімального
допустимого опору теплопередачі (𝑅𝑞𝑚𝑖𝑛 ):

𝑅𝛴 ≥ 𝑅𝑞𝑚𝑖𝑛
𝑅𝛴 = 4,5013> 3,5 > 𝑅𝑞𝑚𝑖𝑛
Тепер умова виконується; конструкція відповідає нормативним вимогам
з теплоізоляції.

8
9
III. Визначення температури на межах шарів огороджувальної
конструкції
𝑡𝑝 ≤ 𝜏в.
Визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е (Па) при
температурі 𝑡вн. = +20 К
Е = 2338 Па
Визначаємо дійсну пружність водяної пари е (Па) при заданій відносній
вологості 𝜑в. = 55%:
𝜑×Е 55 × 2338
е= = = 1286Па
100% 100%
Точка роси є табличним значенням, і для заданих значень є 𝑡𝑝 = 10,7°С;
якщо температура внутрішнього повітря, або температура на внутрішній
поверхні огороджувальної конструкції знизиться до 10,7 К, то дійсна
пружність водяної пари може набути максимального значення (е = Е).
Визначаємо температуру на внутрішній поверхні стіни:

𝜏𝜏 = 𝑡𝑡 − 𝑡𝑡вн. − 𝑡𝑡з. × 𝑅 = 20 − 20 + 22 ×19


0,120,1316
= 18,62=К18,86K
в. вн.
𝑅𝛴𝛴 3,65
4,5013
Виконуємо перевірку умови відповідності значень точки роси (𝑡𝑝 ) до
температури на внутрішній поверхні стіни 𝜏в.:
𝑡𝑝 = 10,7 < 18,86 = 𝜏в.
Умова виконується; на досліджуваній однорідній ділянці
огороджувальної конструкції утворення конденсату не відбудеться.

10
IV. Визначення температури у межах конструктивних шарів
огороджувальної конструкції
𝑡вн. − 𝑡з. 1
𝜏в = 𝑡вн. − ×( + 𝑅𝑖 )
𝑅𝛴 𝛼вн.
де 𝑡вн. = 20К – розрахункова температура внутрішнього повітря;
𝑡з. = −3,5 К – середня місячна температура повітря у січні в м. Запоріжжя;
𝛼вн. = 7,6 – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної
конструкції;
𝑅𝑖 – тепловий опір і-ого шару конструкції.
20 + 3,5
𝜏в = 20 − × 0,13 = 19,3 К
4,501
20 + 3,5
𝜏1 = 20 − × (0,13 + 0,0247) = 19,2 К
4,501
20 + 3,5
𝜏2 = 20 − × (0,13 + 0,0247 + 1,6) = 10,8 К
4,501
20 + 3,5
𝜏3 = 20 − × (0,13 + 0,0247 + 1,6 + 0,4808) = 8,3 К
4,501
20 + 3,5
𝜏4 = 20 − × (0,13 + 0,0247 + 1,6 + 0,4808+ 1,8605) = -1,4 К
4,501
20 + 3,5
𝜏5 = 20 − × (0,13 + 0,0247 + 1,6 + 0,4808+ 1,8605 + 0,1481) = −2,2 К
4,501

(0,13 + 0,0247 + 1,6 + 0,4808+ 1,8605 + 0,1481+0,037)=

=-2,4К

11
Будуємо графік падіння температури в товщі огороджувальної конструкції:

12
V. Розрахунок вологісного стану огороджувальної конструкції
Числове значення розподілу парціального тиску насиченої водяної пари
(Е) в товщі огороджувальної конструкції визначаємо за розрахованими раніше
значеннями температур у межах огороджувальної конструкції (𝜏), в таблиці.
Евн. = 2238 Па
Е1 = 2224 Па
Е2 = 1295 Па
Е3 = 1093 Па
Е4 = 544 Па
Е5 = 508 Па
Ез. = 500 Па

13
VI. Парціальний тиск водяної пари
e = 0,01 × 𝜑 × Е
де 𝜑в. = 55% – відносна вологість всередині приміщення
𝜑с. = 85% - відносна вологість назовні (табл. 24 ст. 91)Для
внутрішнього повітря:
евн. = 0,01 × 𝜑 × Евн. = 0,01 × 55 × 2238 = 1230,9 Па
Для зовнішнього повітря:
ез. = 0,01 × 𝜑 × Ез. = 0,01 × 85 × 500 = 425 Па

14
VII. Опір паропроникності
𝛿𝑖
Re = , (м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
𝜇𝑖
де 𝛿𝑖 – товщина і-го шару конструкції, м;
𝜇𝑖 – коефіцієнт паропроникності матеріалу i-го шару, мг/(м∙год∙Па).
1. Тинькування Вапняно-пісчаний розчин
𝛿1 0,02
R = = = 0,166 (м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
е1
𝜇1 0,12
2. Мінеральна вата:
𝛿2 0,08
R = = = 0,21 (м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
е2
𝜇2 0,38
3. Кладка із цегли керамічної пустотної:
𝛿3 0,25
R = = = 1,47 (м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
е3
𝜇3 0,17
4. Плити утеплення Фірми ROCKWOOL:
𝛿4 0,08
R = = = 0,166 (м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
е4
𝜇4 0,48
5. Кладка із цегли Звичайної глиняної на цем.-пісч. розчині:
𝛿5 0,12
R = = = 1,09(м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
е5
𝜇5 0,11

�6. Тинькування Вапняно-пісчаним розчином


𝛿6 0,015
R = = = 0,125(м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг;
e6
𝜇6 0,12

Re = 3,23 (м2 ∙ год ∙ Па)⁄мг.

15
VIII. Парціальний тиск в товщі огороджувальної конструкції
евн. − ез.
ех = евн. − ∑ × R𝑒x
Re
де евн. – парціальний тиск водяної пари внутрішнього повітря;
ез. – парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря;
Re – опір паропроникненню огороджувальної конструкції;
Rex – опір паропроникненню огороджувальної конструкції на відстані х від
внутрішньої поверхні.
1231 − 425
е1−2 = 1231− × 0,166 = 1189,58Па
3,23
1231− 425
е2−3 = 1231 − × (0,166 + 0,21) = 1137,17Па
3,23
1231 − 425
е3−4 = 1231 − × (0,166 + 0,21 + 1,47) = 770,36Па
3,23
1231 − 425
е4−5 = 1231 − × (0,166 + 0,21 + 1,47 + 0,166) = 728,93Па
3,23
1231 − 425
е5-6 = 1231 × (0,166 + 0,21 + 1,47 + 0,166 + 1,09) = 456,94Па
− 3,23

(0,166 + 0,21 + 1,47 + 0,166 + 1,09+0,125)=

=425 Па

16
Будуємо графік зміни парціального тиску в товщі огороджувальної
конструкції:

В товщі огороджуючої конструкції присутня конденсація


водяної пари,тому що лінії графіку пересікаються. Тому треба додати
шар пароізоляціїї.

В товщі огороджуючої конструкції присутня конденсація водяної


пари,тому що лінії графіку пересікаються. Тому треба додати шар
пароізоляціїї.

17
IX. Аналіз вітрового режиму території для м. Запоріжжя
Дані для побудови рози вітрів:

Характеристики Повторюваність вітру, %


вітру Пн. Пн.С. С. Пд.С Пд. Пд.З З. Пн.З.
Січень 14,5 11,7 10,9 10,7 12,9 13,6 14,9 10,8

18
X. Аналіз температури протягом року для м. Запоріжжя
Дані для побудови графіку коливання температур протягом року:

Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Температура -3,5 -2,6 2 10,1 16,4 20,2 22,4 21,4 16,2 9,6 3,5 -1,1

19
XI. Висновок
В даній роботі був виконаний теплотехнічний розрахунок зовнішньої
стіни житлового будинку для м. Запоріжжя; було визначено розрахункове
значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції, відповідно до
завдання, яке порівняли із нормативно мінімально допустимим опором
теплопередачі. При порівнянні було виявлено, що умова відповідності значень
розрахункового приведеного опору теплопередачі та нормативного
мінімального допустимого опору теплопередачі не виконується і конструкція
потребує коригування. Було вирішено додати ще один шар – мінеральну
вату. Друга перевірка показала, що умова виконується.
Також була визначена температура у межах конструктивних шарів
огороджувальної конструкції і на основі цих даних побудований графік.
Графік падіння температури в товщі огороджувальної конструкції показав, що
температура змінюється нерівномірно – в слої утеплювача вона різко падає.
Була визначена температура точки роси, і зроблений висновок, що
значення задовольняє санітарно-гігієнічні норми, тобто конденсат не буде
утворюватись.
Після цього були визначені значення розподілу насиченої водяної пари
та дійсна пружність водяної пари; на основі цих значень був побудований
графік зміни парціального тиску в товщі огороджувальної конструкції.
Графіки пересіклись і умова не виконується – в товщі огороджувальної
конструкції утворюється конденсат. Було вирішено додати шар пароізоляції.

20
Список використаної літератури:
1) ДБН В.2.6.-31:2021 «Теплова ізоляція та енергоефективність будівель»;
2) ДСТУ-Н Б В.1.1.-27:2010 «Будівельна кліматологія».

21

You might also like