5 РОЗРАХУНОК ХОЛОДИЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПРОВІЗІЙНИХ

КАМЕР
5.1 Загальний опис холодильної системи
Холодильна система провізійних комор призначена для зберігання
продуктів харчування, автоматизована та обслуговується трьома компресорно-
конденсаторними агрегатами, які розташовані на верхній палубі надбудови
поряд із приміщеннями провізійних комор. Агрегати обладнані пристроєм
регулювання холодопродуктивності методом бай пасування. Передбачений
аварійне скидання хладону за борт. План розташування холодильних камер
зображений на листі 5 графічної частини проекту.
Під схемою холодильної установки розуміють умовне зображення
розташування і взаємозв'язку машин, апаратів, трубопроводів, заторних і
регулюючих органів та іншої апаратури, необхідної для функціонування
установки. Схемою установки називають також прийняту систему
взаємозв'язків вузлів установки, що забезпечує заданий процес.
Для підтримки заданих температур в провізійних камерах доцільно
використовувати поршневий компресор одноступінчастого стиснення, оскільки
не потрібно великої холодопродуктивності і схема найбільш проста. Поршневі
компресори застосовуються в холодильних установках з холодопродуктивністю
Q0 = 0,1 ... 300 кВт.
Холодильні установки провізійних комор мають малу холодо-
продуктивність і як правило обладнані індивідуальними автоматизованої-
ванними холодильними машинами, що комплектуються компресорно-
кондесаторними агрегатами. Конденсатори установок у багатьох випадках
виконують також функції ресивера, що зменшує розміри і знижує вартість
машин. У одноступінчастих компресорах також відсутній проміжний посудину
і охолоджувач.
Правила Регістру передбачають резервування основних вузлів
установки, що вимагає від схем установок гнучкості, т. е. Можливості
підключення або відключення резервного або основного обладнання, а також
зміни самої схеми роботи шляхом відповідних переключень, при яких різні
холодильні машини можуть забезпечувати холодом різні споживачі . Крім того,
необхідно забезпечення безпеки роботи установки, для чого схема повинна
бути досить простий в управлінні і регулюванні, а на випадок аварійних
ситуацій в схемі повинні бути передбачені запобіжні і захисні пристрої.
Система забезпечує у провізійних коморах наступні номінальні температури:
- комора мороженого м'яса – - 18 °С;
 - комора мороженої риби – - 18 °С;
- комора овочів та фруктів – + 4 °С.
Охолодження конденсаторів компресорно-конденсаторних агрегатів
холодильної системи провізійних комор відбувається забортною водою від
працюючого насосу охолодження конденсаторів холодильної установки
системи кондиціювання повітря. При непрацюючій системі кондиціювання
охолодження буде відбуватися насосом ЕМС-25В продуктивністю 4,3 м 3/год,
напором 0,40 МПА, Резервування охолодження компресорно-конденсаторних
агрегатів здійснюється від системи охолодження забортною водою допоміжних
механізмів у машинному відділенні.
Прилади автоматичного регулювання роботи випарних елементів
розташовані у тамбурі провізійних комор у спеціальній ніші. Устаткування
холодильної установки, арматура, прилади автоматики технологічної частини
будуть розташовані на загальному щиті, розташованому у районі установки
холодильних агрегатів.
Установка устаткована засобом дистанційного заміру температур у
камерах, який розташований зовні камер.

5.2 Розрахунок ізоляції приміщень провізійних комор

Основним споживачем холоду в рефрижераторних перевезень є тепло,
проникаюче в охолоджувані приміщення ззовні через огороджувальні їх
конструкції. Зменшення зовнішніх теплопритоків сприяє зменшенню
холодопотрібності судна. Це можливо забезпечити шляхом здійснення теплової
ізоляції огороджувальних поверхонь. Чим нижче теплопровідність
ізоляційному матеріалу і більше його товщина, тим менше тепла проникає в
приміщення. Однак зі збільшенням товщини ізоляції зменшується корисний
вантажний обсяг ізольованих приміщень, зростають вартість ізоляційного
матеріалу і його монтаж. На сучасних рефрижераторних судах ізоляційні
конструкції зменшують обсяг трюму на 15 ... 30%, що негативно впливають на
рентабельність перевезень. Тому для теплоізоляції застосовують матеріали, що
мають низьке значення коефіцієнта теплопровідності. Теплова ізоляція
поверхонь, які огороджують суднові приміщення, виконується з метою
зменшення теплоприпливів (тепловитрат), а також для попередження
відпрівання цих поверхонь. Ізоляційні матеріали мають низьке значення
коефіцієнту теплопровідності. Чим менша теплопровідність ізоляції і чим
більша її товщина, тим менше теплоприпливи.
 До

Рис. 5.1 – Ізоляційна конструкція з дерев'яними брусками

ізоляційних матеріалів пред'являють наступні вимоги: низьке значення
коефіцієнту теплопровідності, мала густина, механічна міцність та
еластичність, морозостійкість, вогнестійкість та негорючість, відсутність
запахів та несприйнятливість до них, мала гігроскопічність, мінімальна усадка,
стійкість до бактерій та грибків. Ці матеріали не повинні викликати корозію та
впливати на здоров'є людей.
Для ізоляції приміщень провізійних комор вибираємо матеріал
пінопласт ПС-1. Його густина ρ лежить у межах від 60 до 220 кг/м 3, а
коефіцієнт теплопровідності λіз дорівнює 0,038 Вт/(м∙К). Плити з цього
матеріалу не загнивають, не викликають корозії, дозволяють при нагріванні
створювати фасонні деталі.
Ізоляція на судні повинна покривати не тільки профілі основного
набору, але також його виступаючі частини (рамні шпангоути, стрингери,
кніци). Розрізняють ізоляційну конструкцію другого дна, нормальну ізоляційну
конструкцію, з обходом набору та з повітряним прошарком.
Конструкція з дерев'яними брусками, яка не містить стального набору
(рис. 5.1) може бути використана для ізоляції стелі і полу комор. Бруски
кріпляться до настилу за допомогою приварених косинців або шпильок. Між
брусками на настил укладається ізоляція. Плитковий матеріал укладається у
кілька шарів з розводкою швів та склеюється між собою. На бруски кріпиться
зашивка.
Нормальна конструкція складається з ізоляційного матеріалу, який
покриває сталевий набір (рис. 5.2), до якого прикріплені дерев'яні бруски 1, які
утримують зашивку ізоляції. Зашивка складається з двох шарів шпунтованих
дошок 2 і 5, між якими вкладають волого- та пароізоляційний шар 3 (руберойд,
толь) та металічну сітку 4 для захисту від гризунів.
 При відтаванні снігової шуби відбувається зволожування ізоляції, яке
погіршує її якість. Для зберігання теплозахисних властивостей ізоляції її
осушують. З цією метою безпосередньо за зашивкою ізоляції встановлюють
канали для повітря, які виготовлені з того ж матеріалу. По цим каналам
циркулює осушене холодне повітря. Пара та волога дифундують із ізоляції у
повітря, потім воно надходить у осушувач, віддає там вологу та знову поступає
у канали для повітря.
Особливості розрахунку ізоляційних конструкцій полягають у тому, що
судновий набір утворює теплові мостики, які проводять додаткові теплові

Рис. 5.2 – Ізоляційна конструкція другого дна

потоки до охолоджуваних приміщень. Через складність цих конструкцій

застосовують наближені методи розрахунку коефіцієнту теплопередачі k через
ізоляцію
- аналітичні – зональний та шаровий;
В усіх методах розрахунку ураховують вплив набору та основних
кріпильних деталей та приймають ряд загальних припущень:
- нехтують термічними опорами тепловіддачі із зовнішньої та
внутрішньої сторін конструкції через їх малі величини;
- не ураховують вплив мілких кріпильних деталей (болтів, шпильок) та
клею на значення k;
- не ураховують контактні опори різних елементів ізоляційних
конструкцій;
- всі матеріали вважають ізотропними.
При зональному методі вся ізоляція (по висоті 1 м та ширині шпації S)
розбивається на n зон, які перпендикулярні зашивці. Кожна зона складається з
одного або кількох матеріалів, однорідних по ширині. Крім вказаних вище
загальних допущень прийняті додаткові спрощення: теплові потоки у зонах
самостійні та паралельні один одному, тобто перпендикулярні зашивці, а
ізотермічні лінії паралельні зашивці. Ці спрощення, які передбачають
відсутність теплообміну між зонами, занижують розрахункове значення
коефіцієнту теплопередачі.
Відома формула для розрахунку коефіцієнту теплопередачі через плоску
стінку має вигляд

k=1/ . (7.1)
У відповідності з першим допущенням α н = αвн = ∞. Тоді коефіцієнт
теплопередачі, який розраховується по (7.1), перетворюється на коефіцієнт
теплопровідності ізоляційної конструкції. З урахуванням того, що розрахунки
проводяться для ділянки ізоляції висотою 1 м, тепловий потік у кожній зоні
шириною fj при Δt = 1 °С дорівнює

(7.2)
.

Тоді вираз для коефіцієнту теплопровідності всієї конструкції,

віднесений до 1 м2 поверхні, має вигляд:
k= . (7.3)
Запишемо вирази для теплових потоків зон ізоляційної конструкції,
зображеної на рис. 5.3.
ІІІ зона:

d C
h

a
I II III IV b

Рис. 5.3 – Розбивка ізоляції на зони

IV зона:
 Коефіцієнт теплопровідності усієї конструкції визначається за формулою
(5.3)

При шаровому методі ізоляційна конструкція розбивається на шари, які

паралельні зашивці (рис. 5.4). У межах шару матеріал однорідний по його
ширині. Додатково до вказаних вище загальним припущень передбачають, що
усередині шару теплові потоки паралельні і теплові потоки суміжних зон у
межах шару не впливають один на одного. Вважають також, що контактний
термічний опір при переході від шару до шару дорівнює нулю; а ізотермічні
поверхні ізоляційної конструкції паралельні одна одній та зашивці. Останнє
припущення збільшує значення коефіцієнту теплопровідності, що розраховане
за допомогою шарового методу.
При розрахунку спочатку визначають термічний опір кожного шару
ізоляційної конструкції за формулою

, (5.4)

де δj – товщина j-го шару,

fji – ширина i-ї ділянки зі значенням λji.
Коефіцієнт теплопровідності зв'язаний з термічними опорами шарів
наступною залежністю

. (5.5)

d C
I h
H
III
II
e
IIV
V V
а b S

Рис.5.4 – Розбивка ізоляції на шари

 Запишемо вирази для термічного опору кожного шару у відповідністю з
розбивкою, яка показана на рис. 5.4. Розрахунок ведемо за формулою (5.4).
Четвертий шар:

П'ятий шар:

Коефіцієнт теплопровідності всієї конструкції визначаємо за формулою

(5.5):

Значення k, яке розраховане зональним методом, занижене, а

розраховане шаровим методом завищене по відношенню до його дійсного
значення, тому на практиці беруть його середнє значення:

5.3 Розрахунок холодопотрібності камер

Розрахунок теплопритоків в охолоджуване приміщення
Витрата холоду на асиміляцію теплопритоків через ізоляцію складається
з теплопритоків через окремі елементи огорожі і залежить від їх розмірів,
різниці температур, коефіцієнтів теплопередачі окремих типів набору судна,
лінійних теплопритоків і ін.
Для розрахунку теплопритоків необхідно знати розташування
провізійних камер, типові набори палуби, бортів, перегородок, а також поверхні
F, окремих елементів огорож камер.
Ємність провізійних камер, їх кількість і температурні режими
установлюють в залежності від призначення судна і кількості людей на ньому, а
також допустимого терміну відновлення продуктів. Зважаючи на велику
різноманітність асортименту продуктів їх групують по режимам зберігання і
умов сумісності, тобто групи продуктів повинні мати приблизно однаковий
температурно-вологісний режим і сумісність із запахів. У загальному випадку
на вантажних судах є не менше трьох окремих камер: м'ясна, рибна і овочева.
 Рис.5.5. План розташування камер

1) Лінійний коефіцієнт теплопровідності ( Кл1) для перегородок між

камерою та камерою
 2) Лінійний коефіцієнт теплопровідності ( Кл2) для перегородок між
камерою та зовнішною середою

Розрахунок теплопритоків в м’ясну камеру

а) через ізоляцію:

носова перегородка:

tнар=35°С; tвн=-18°С;

Fпер=b·h=2,66·2=5,32 м2

Qиз=Kл2Fиз(tнар-tвн.)=1,175·5,32·(35-(-18))=331,3 Вт

кормова перегородка:

tнар=4°С; tвн=-18°С;

Fпер=b·h=3,81·2=7,62 м2

Qиз=Kл1Fиз(tнар-tвн.)=0,236·7,62·(4-(-18))=39,56 Вт

правий борт:

tнар=35°С; tвн=-18°С;

Fпер=b·h=3,05·2=6,1 м2

Qиз=1,175·6,1·(35-(-18))=379,88 Вт

лівий борт:

tнар=20°С; tвн=-18°С;

Fпер=b·h=3,05·2=6,1 м2

Qиз=1,175·6,1·(20-(-18))=272,36 Вт
 палуба и подволок:

tнар=30°С; tвн=-18°С;

Qиз=6,1·20,5·(30-(-18))=1156,2 Вт

ΣQиз=331,3 +39,56 +379,88 +1156,2 =1907 Вт

б) від електродвигуна вентилятора:

Qэл.дв=Nмех·ψмех·ηэ=50·1·0,86=43 Вт

где Nмех=50 Вт

ψмех=1 – коефіцієнт одночасності роботы

ηэ=0,86 – к.к.д. електродвигуна

в) від працюючих людей:

Z= 0,75год - час перебування людей в ох. приміщенні протягом доби

qл=202 Вт - тепловиділення одного працюючого человака (середня

тяжкість)

n= 1 - кількість працюючих людей

Qл= qл·n·Z/24=202·1·0,75/24=6,31 Вт

Сумарні теплопритоки в м'ясну камеру:

ΣQ1=ΣQиз+Qэл.дв+Qл=1907+43+6,31=1956,25 Вт

Розрахунок теплопритоків в рибну камеру

а) через ізоляцію:

носова перегородка:

tнар=30°С; tвн=-18°С;

Fпер= 6,86 м2

Qиз=Kл2Fиз(tнар-tвн.)=1,175·6,86·(30-(-18))=386,9 Вт

кормовая перегородка:

tнар=20°С; tвн=-18°С;
 Fпер= 6,86 м2

Qиз=Kл1Fиз(tнар-tвн.)=1,175·6,86·(20-(-18))=306,3 Вт

правий борт:

tнар=35°С; tвн=-18°С;

Fпер=4,56 м2

Qиз=1,175·4,56·(35-(-18))=284 Вт

лівий борт:

tнар=30°С; tвн=-18°С;

Fпер= 4,56 м2

Qиз=1,175·4,56·(30-(-18))=257,2 Вт

палуба и подволок:

tнар=30°С; tвн=-18°С;

Fп=13 м2

Qиз=1,175·13·(30-(-18))=733,2 Вт

ΣQиз=306,3 +284+257,2 +733,2=1580,7 Вт

б) від електродвигуна вентилятора:

Qэл.дв=Nмех·ψмех·ηэ=50·1·0,86=43 Вт

где Nмех=50 Вт

ψмех=1 – коефіцієнт одночасності роботы

ηэ=0,86 – к.к.д. електродвигуна

в) від працюючих людей:

Z= 0,75год - час перебування людей в ох. приміщенні протягом доби

qл=202 Вт - тепловиділення одного працюючого человака (середня

тяжкість)

n= 1 - кількість працюючих людей

Qл= qл·n·Z/24=202·1·0,75/24=6,31 Вт

Сумарні теплопритоки в рибну камеру:

ΣQ2=ΣQиз+Qэл.дв+Qл=1580,7 +43+6,31=1630 Вт

Розрахунок теплопритоків в овочеву камеру

а) через ізоляцію:

носова перегородка:

tнар=-18°С; tвн=4°С;

Fпер= 7,62 м2

Qиз=Kл1Fиз(tнар-tвн.)=0,236·7,62·(-18-4)=-39,56 Вт

tнар=20°С; tвн=4°С

Fпер= 3,8 м2

Qиз=Kл1Fиз(tнар-tвн.)=1,175·3,8·(20-4)=71,44 Вт

кормовая перегородка:

tнар=35°С; tвн=4°С;

Fпер= 11,42 м2

Qиз=Kл2Fиз(tнар-tвн.)=1,175·11,42·(35-4)=416 Вт

правий борт:

tнар=35°С; tвн=4°С;

Fпер= 4,56м2

Qиз=1,175·4,56·(35-4)=166,1 Вт

лівий борт:

tнар=30°С; tвн=4°С;

Fпер=4,56 м2

Qиз=1,175·4,56 ·(30-4)=139,3 Вт
 палуба и подволок:

tнар=30°С; tвн=4°С;

Fп=12,6 м2

Qиз=1,175·25,2·(30-4)=769,86 Вт

ΣQиз=416+166,1 +(-39,56 +71,44)+ 139,3 +769,86 =1523,14 Вт

б) від електродвигуна вентилятора:

Qэл.дв=Nмех·ψмех·ηэ=50·1·0,86=43 Вт

где Nмех=50 Вт

ψмех=1 – коефіцієнт одночасності роботы

ηэ=0,86 – к.к.д. електродвигуна

в) від працюючих людей:

Z= 0,75год - час перебування людей в ох. приміщенні протягом доби

qл=202 Вт - тепловиділення одного працюючого человака (середня

тяжкість)

n= 1 - кількість працюючих людей

Qл= qл·n·Z/24=202·1·1/24=8,42 Вт

Сумарні теплопритоки в овочеву камеру:

ΣQ3=ΣQиз+Qэл.дв+Qл=1523,14 +43+8,42=1574,56 Вт

Сума усіх теплопритоків до камер:

+ΣQ= ΣQ1+ ΣQ2+ΣQ3= 1907+1630+1574,56 =5111,56 Вт

Витрата холоду на охолодження овочів та фруктів і тари

Qохл фр =(Gгсг + Gтст)(tн – tк)/τ = (1950∙3,8 + 400∙2,7)∙(30 – 4)/72=
= 3066 кВт;
де G і с – маса і теплоємність продуктів і тари,
tн і tк – початкове і кінцеве значення температури продуктів,
τ – рекомендована тривалість охолодження.
Витрата холоду на охолодження мокрої провізії
 Qохл мок =(Gгсг + Gтст)(tн – tк)/τ = (2700∙3,0 + 170∙2,7)∙(30 – 4)/72=
= 3090,8 Вт;
Витрата холоду на охолодження жирів
Qохл ж =(Gгсг + Gтст)(tн – tк)/τ = (700∙2,8 + 25∙1,5)∙(30 + 18)/72=
= 1331,7 Вт;
Витрата холоду на сухої провізії
Qохл сух =(Gгсг + Gтст)(tн – tк)/τ = (3600∙2,5 + 430∙2)∙(30 – 20)/72=
= 1369,4 Вт;
Загальна витрата холоду на охолодження продуктів дорівнює
Qохл = 3066+ 3090,8 + 1331,7+ 1369,4 = 8857,9 Вт;
Витрата холоду на охолодження та заморожування продуктів можна
визначити за даними про ентальпію різних продуктів. Так для м'яса витрата
холоду визначається як
,

де hн і hк – початкове та кінцеве значення ентальпії м'яса;

Для риби витрата холоду визначається:

Загальна витрата холоду на охолодження та заморожування

Витрата холоду на асиміляцію теплоти дихання фруктів та овочів

розраховується за формулою
,
де qo – інтенсивність дихання овочів та фруктів при 0С,
b — коефіцієнт, який залежить від видів овочів та фруктів;
Витрата холоду на охолодження зовнішнього повітря, яке подається у
приміщення Qнв, визначається з виразу

де Gнв=Vтрnρнв – витрата приточного повітря, кг/год;

Vтр – об'єм провізійних камер, м3;
n – кількість обмінів повітря за годину;
ρнв – густина приточного повітря;
H – ентальпія вологого повітря, кДж/кг сух. повітря.
 При повітряній системі охолодження ураховують витрату холоду Qвент на
асиміляцію теплоти, яка виділяється вентіляторами. Величина Qвент при
повітряній системі охолодження складає до 25 % від загальної витрати холоду у
стаціонарному режимі.
У провізійних камерах холод також витрачається на компенсацію теплоти,
яка виділяється через роботу механізмів, освітлення та людей

Загальна витрата холоду дорівнює сумі всіх статей витрати

Розраховане значення холодопотрібності використовують для розрахунку

та підбору компресора та інших елементів установки.

5.4 Розрахунок циклу холодильної установки та вибір компресорів

У холодильній установці провізійних камер використовується
двоступенева холодильна машина двократного дросселювання з неповним
проміжним охолодженням. Принципова схема цієї машини та цикл на
діаграмах s – T і h – p наведені на листі 6 графічної частини проекту та на
рис. 5.6.

Рис. 5.6 – Цикл і схема двоступеневої холодильної машини з двократним

дросселюванням і повним проміжним охолодженням
Робота холодильної установки здійснюється наступним чином.
Стиснутий вкомпрессоре нижній сходинці I пар (процес 1-2) направляється в
проміжний посудину V під рівень рідкого холодильного агента. Контактуючи
безпосередньо з киплячим при температурі Т 01 рідким холодильним агентом,
перегрітий пар стану 2 охолоджується до температури насичення Т 3 = Т01
внаслідок великої поверхні контакту і турбулентного перемішування при
барботаже. При цьому частина рідкого холодильного агента в кількості G пр,
википає. Охолоджений основний потік пара перемішується з парою, що
утворюється в проміжному посудині при дроселюванні рідкого потоку в
першому дросельному клапані IV, і направляється в компресор високого
ступеня II. Друга частина рідкого холодильного агенту поступає на другий
дросельний клапан, дроселюється у ньому до тиску р0 (процес 8–9) і подається
у випарники комор з відмінною температурою охоложення (комори м'яса, риби
та жирів). Пар, який утворюється у цих випарниках стану 1 відсмоктується
компресором низької ступені. У якості холодоагенту використовується
перехідний холодоагент R134а.
Значення термодинамічних властивостей розраховані у кожній точці та
зведені у таблицю 5.1.
Таблиця 5.1 – Визначення параметрів холодоагенту R134а в усіх
характерних точках теоретичного циклу
№ р, МПа t, °С v, м3/кг h, s, x Прим.
точ. кДж/кг кДж/(кг·К)
1 0,081 –30 0,22521 379,7 1,749 1 нас. п.
2 0,25 5 0,085 401,5 1,749 1 пер. п.
3 0,25 -4 0,07976 395,2 1,725 1 нас. п.
4 0,772 35 0,0275 419 1,725 1 пер. п.
5 0,772 30 0,026517 413,2 1,709 1 н. пара
6 0,772 30 0,000842 241 1,141 0 н. рід.
7 0,25 -4 0,01893 241 1,1521 0,23 вол. п.
8 0,25 -4 0,000763 194,7 0,981 0 н. рід.
9 0,081 –30 0,035 194,7 0,987 0,153 вол. п.
10 0,081 -30 0,000722 161,2 0,85 0 н. рід.
Температура конденсації холодоагенту на 5-8 °С вища температури
забортної води. Тепература забортної води при необмеженому районі плавання
у літній період дорівнює 24 °С.
Температура конденсації на 5 – 8 °С вища температури забортної води і
складає
tк = tзв + 8 = 24 + 6 = 30 °С.
Перепад температури між продуктами, що охолоджуються і киплячим
холодоагентом складає 12 – 14 °С для повітріної безпосередньої системи. Тому
температура випарювання дорівнює
Tвип = tпрод – 12 = –18 – 12 = –30 °С.
Найнижча температура заморозки продуктів дорівнює – 18 °С.
Тиск у проміжному сосуді дорівнює
 Степінь сухості у точці 7 дорівнює

Параметри у точці 2 знаходимо за допомогою діаграми lgp – h для

холодоагенту R134а.
v2 = 0,085 м3/кг, h2 = 401,5 кДж/кг, t2 = 5 °С.
Точка 4 також знаходиться у області перегрітої пари.
v4 = 0,0275 м3/кг, h4 = 419 кДж/кг, t4 = 35 °С.
Точки 7 і 9 лежать у області вологої пари і параметри у них знаходяться
за допомогою степіні сухості.
х7 = 0,23.
v7 = v8 + х7(v3 – v8) = (0,000763 + 0,23(0,07976– 0,000763) =
= 0,01893 м3/кг;
s7 = s8 + х7(s3 – s8) = 0,981 + 0,23(1,725– 0,981) =
= 1,1521 кДж/(кг·К).
Степінь сухості у точці 9 дорівнює

v9 = v10 + х9(v1 – v10) = (0,000722 + 0,153(0,22521 – 0,000722) =

= 0,035 м3/кг;
s9 = s10 + х9(s1 – s10) = 0,85 + 0,153(1,749 – 0,85) =
= 0,987 кДж/(кг·К).
Визначення масової та об'ємної холодопродуктивності
q0 = h1 – h9 = 379,7 – 194,7 = 185 кДж/кг;
qv = q0/v1 = 185/0,22521 = 821,46 кДж/м3.
Визначення витрати холодоагенту через комресор високого та низького
тиску.

Визначення коефіцієнтів подачі, індикаторного, механічного,

ефективного та електричного ККД.
Втрати від зайвого простору
Втрати від дроселювання складають λдр = 0,95.
Об'ємні втрати від підігріву холодоагенту

Об'ємні втрати, які пов'язані з нещільностями складають λпл = 0,97.

Кофіцієнти подачі компресорів дорівнюють

Індикаторний ККД дорівнює

де b = 0,0025 – для фреонових машин

Механічний ККД дорівнює

Ефективний ККД дорівнює

Електричний ККД дорівнює

Визначення геометричних об'ємів кожної ступені

Vдн = Gан·v1 = 0,135·0,22521 = 0,03 м3/с;
Vдв = Gав·v3 = 0,181·0,07976 = 0,0144 м3/с;
Vhн = Vдн/λvн = 0,03/0,678 = 0,0442 м3/с;
Vhв = Vдв/λvв = 0,0144/0,676 = 0,0214 м3/с;
 Теоретична потужність компресора визначається, як
NТн = Gан·lТн = Gан·(h2 – h1) = 0,135 (401,5 – 379,7) = 2,943 кВт;
NТв = Gав·lТв = Gав·(h4 – h3) = 0,181 (419 – 395,2) = 4,3 кВт.
Індикаторна потужність компресора визначається, як

Ефективна потужність компресора визначається, як

Nен = Nін + Nтрн = 3,416 + 1,326 = 4,742 кВт;
Nев = Nів + Nтрв = 5,413 + 0,642 = 6,055 кВт.
Потужність тертя в свою чергу дорівнює
Nтрн = Vhн·ртр = 0,0442 ·30 = 1,326 кВт;
Nтрв = Vhв·ртр = 0,0214 ·30 = 0,642 кВт.
У відповідності зі значеннями Vдв = 0,0144 м3/с та Vдн = 0,03 м3/с
вибираємо для ступені високого тиску компресор П–20 з Vд = 0,0154 м3/с та
Q0 = 28,4 кВт; для ступені низького тиску 2 таких самих компресора та один
резервний компресор П–20 на обидві ступені.
5.5 Розрахунок холодильної установки з ізотермічним стисненням

Визначення температури конденсації та температури випарювання

холодоагента
Температура конденсації на 5 – 8 °С вища температури забортної води і
складає
tк = tзв + 8 = 24 + 6 = 30 °С, рк = 0,772 МПа,
де tзв – температура забортної води прицмається для необмеженого району
плавання + 24 °С.
 Температура випаровування (кипіння) холодоагента визначається
Tвип = tпрод – 12 = –18 – 12 = –30 °С, рвип = 0,081 МПа
Тиск холодоагенту у проміжному сосуді дорівнює

Значення термодинамічних властивостей розраховані у кожній точці та

зведені у таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 – Визначення параметрів фреону холодоагенту R134а в усіх
характерних точках теоретичного циклу
№ р, МПа t, °С v, м3/кг h, s, x Прим.
точ. кДж/кг кДж/(кг·К)
1 0,081 –30 0,22521 379,7 1,749 1 нас. п.
2 0,25 5 0,085 401,5 1,749 1 пер. п.
3 0,25 -4 0,07976 395,2 1,725 1 нас. п.
4 0,25 30 0,095 413,2 1,83 1 пер. п.
5 0,772 30 0,026517 413,2 1,709 1 н. пара
6 0,772 30 0,000842 241 1,141 0 н. рід.
7 0,25 -4 0,01893 241 1,1521 0,23 вол. п.
8 0,25 -4 0,000763 194,7 0,981 0 н. рід.
9 0,081 –30 0,035 194,7 0,987 0,153 вол. п.
10 0,081 -30 0,000722 161,2 0,85 0 н. рід.

Теоретична потужність компресора визначається, як

NТн = Gан·lТн = Gан·(h2 – h1) = 0,135 (401,5 – 379,7) = 2,943 кВт;
NТв = Gав·lТв = Gав·(h4 – h3) = 0,181 (413,2 – 395,2) = 3,26 кВт.
Індикаторна потужність компресора визначається, як

Ефективна потужність компресора визначається, як

Nен = Nін + Nтрн = 3,416 + 1,326 = 4,742 кВт;
Nев = Nів + Nтрв = 6,335 + 0,642 = 6,977 кВт.
Потужність тертя в свою чергу дорівнює
Nтрн = Vhн·ртр = 0,0442 ·30 = 1,326 кВт;
Nтрв = Vhв·ртр = 0,0214 ·30 = 0,642 кВт.
 Виходячи з результатів розрахунків, складемо таблицю розрахованих
характеристик та порівняємо їх.
Таблиця 5.3 Основні параметри розрахованих циклів

Адіабатне Ізотермічне
стиснення стиснення
Ne, кВт Ne, кВт
н в н в
С3Н8 13,35 13,98 4,742 6,977

З отриманих даних можна зробити висновок, що ізотермічне стиснення

позитивно впливає на цикл роботи холодильної установки. Основною
перевагою є те, що при збільшенні холодопродуктивності зменшується
секундний обсяг холодоагенту. Для даної установки використовується
холодоагент пропан. Ізотермічне стиснення здійснюється за рахунок
охолодження компресора та не впливає на потужність.