Інститут ВМС НУ ОМА

Кафедра озброєння
Аеродинаміка і динаміка руху снаряду

Тема 7. Теплова дія повітряного потоку на тіло, що

обтікається. Аеродинамічний нагрів конструкції ракети

Навчальні питання:

1. Теплова дія повітряного потоку на тіло, що обтікається.

2. Аеродинамічний нагрів конструкції ракети.

Література: Є.П. КОТІКОВ «КР та ЗУР».

1. Теплова дія повітряного потоку на тіло,
що обтікається.
При польоті ракет та літаків з великими швидкостями спостерігається
значне збільшення температури обшивки їх корпусів і крил. Причиною цього
є виділення великої кількості тепла при гальмуванні повітряного потоку в
прикордонному шарі і в критичних точках.
Тепло, що виділилось, розходується на нагрів повітря, обшивки ракети.
Від обшивки тепло передається на конструкцію корпусу, крила, на агрегати і
системи ракети.
В критичних точках планера для випадку тепло ізольованої обшивки
температура гальмування визначається залежністю:
Т0 = Т (1+0,2М2).
В прикордонному шарі гальмування потоку нерівномірне по нормалі до
поверхні тіла. В шарах повітря, де гальмування часткове, температура часток
повітря не дорівнює Т0, вона нижча. Тому тепло від повністю загальмованого
повітря на поверхні тіла буде передаватись в два напрямки:
- до обшивки ракети і далі до її конструкції;
- до неповністю загального і тому більш холодного повітря.
Як висновок, дійсна температура повітря біля тепло ізольованої
обшивки буде визначатись залежністю:
Тч = Т (1+0,2чМ2); де: Тч – температура відновлення;
Тч  Т
ч - коефіцієнт відновлення температури.
Т0  Т
Величина ч показує, яка доля кінетичної енергії при гальмуванні
переходить в тепло (чл  0,85 - 0,9).
Збільшення температури повітря в прикордонному шарі Т=Тч - Т біля
тепло ізольованої обшивки при різних числах М і чт =0,9 може досягати
таких значень:
М 2 3 4
Т 208 465 864
2.повітря
Аеродинамічний
В дійсності обшивка ракетинагрів конструкції
не тепло ізольована, ракети.
тому частина тепла
буде передана обшивці. Кількість тепла, переданого одиниці площі
обшивки за 1 сек дорівнює:
q1 =(Тч-Тобш) ккал/м2с, де:  - коефіцієнт тепловіддачі,
Тобш – температура обшивки.
При збільшенні М зростають і Тч і q1 коефіцієнт тепловіддачі 
залежить від режиму руху в прикордонному шарі, товщини прикордонного
шару і висоти польоту. Головна частина ракети, на поверхні якої ПШ ще
тонкий, нагрівається більше, ніж другі участки обшивки ракети.
Із збільшенням висоти польоту щільність повітря падає,  знижується,
q1 зменшується.
Нагріваючись, общивка одночасно віддає частину тепла за рахунок
випромінювання. З кожної одиниці площі в 1 сек. випромінюється тепло
q2 = Т4обш ккал/м2с; де: - коефіцієнт випромінювання АЧТ.
 =1,3710-11 ккал/м2град
 - коефіцієнт випромінювання обшивки ( чорноти обшивки).
Коефіцієнт  показує в скільки разів випромінювальна здібність
обшивки менша, ніж у абсолютно чорного тіла.
Для полірованого алюмінію при tj,I =+3500C =0,040,06.
Сумарна секундна кількість тепла, яку одержу одиниця площі
обшивки, буде:
q=q1+qвн-q2; де: qвн – тепло, яке одержує обшивка від внутрішніх джерел
ракети (двигун, прилади).
Процес збільшення температури обшивки буде продовжуватись до тих
пір, доки не наступить теплова рівновага. При ній q1+qвн=q2. Температура
обшивки при тепловой рівновазі Трівн
Т
Трівн

Т t
Аеродинамічний нагрів конструкції ракети.

Аеродинамічний нагрів обшивки небезпечний для ракет з таких

причин:
1.Конструктивно-силова схема планерів ракет інколи виконується з
працюючою обшивкою. Збільшення температури обшивки вище допустимих
величин веде до небезпечного зменшення характеристик міцності планеру.
2. Можливий відказ апаратури системи управління ракети (перегрів,
вихід з ладу напівпровідникових приладів, екранування ТВСН).
3. Знижується ефективність СБП.
Для зменшення степені аеродинамічного нагріву, ліквідації його
шкідливого впливу, використовуються:
а) Аеродинамічні заходи:
- ламініризація прикордонного шару для зменшення ;
- застосування стріловидних крил, що зменшує нагрів передніх кромок
крила;
- округлення носика ГЧ. Стрибок ущільнення при цьому відокремлений
потік дозвуковий, зменшується тертя і коефіцієнт тепловіддачі .
б) Технічні заходи:
- застосування для обшивки стальних і титанових сплавів; титан
зберігає міцністні властивості до t =5000С, сталь – до t =4000С. Алюмінієво-
магнієві сплави втрачають 50% міцності при нагріві до 200 0С.
- охолодження обшивки пропусканням рідини через пористі стінки.
Дякую за увагу!