1.

ВИХІДНІ ДАНІ
Проектується житловий будинок у місті : Рівне
Кількість поверхів : 9 Варіант плану - 14-08
Висота вікон, hв= 1.5 м
Висота зовнішніх і балконних дверей, hд= 2.2 м
Товщина міжповерхового перекриття, δпер= 0.3 м
Висота приміщень (від підлоги до стелі), hпр= 3.2 м
Орієнтація зовнішньої стіни сходової клітки за сторонами світу: ПнЗ
Конструкція зовнішних стін:

• цегляна кладка з силікатної повнотілої цегли з утеплювачем з мінераловатних плит

Конструкція панелей горищного перекриття та перекриття над підвалом:
• багатопустотні залізобетонні з утеплювачем з мінераловатних плит
Конструкція покрівлі горища - безгорищні покриття
Джерело теплопостачання - ТЕЦ
Розрахункова температура в подавальному трубопроводі теплової мережі :
Тг-t0= 150 - 70 °С.
Розрахунковий перепад тисків на уводі теплової мережі в будинок:
∆Рув = 150 кПа
Розрахунковий переклад температур води в системі опалення:
tг= 85 °С; to= 60 °С.
Опалювальні прилади:
• біметалеві секційні радіатори типу РБП (ОАО”Більшовик” та ООО „Прес”)
Розташування опалювальних приладів: • вільно у стіни
Регулююча арматура на підводках до опалювальних приладів:
• терморегулятори фірми "Herz"
Підлога - лінолеум
Підвал: без світлових прорізів у зовнішніх стінах
Згідно з дод.1 [1] кліматологічні дані для холодного періоду року становлять:
Опалювальний
сезон
Кліматична зона

Температура
Зона Температу-ра
найхолоднішої Середня
Кількість
Місто воло- найхолод-нішої Трива- градусо-діб So.c,
п'ятиденки темпе-
гості доби tзовн.1, С лість гр.-діб
tзовн.5, С ратура
Zo.c, діб
to.c, С
Рівне Н -25 -21 -0.5 191 3534 І
 Таблиця додаткових тепловтрат βv через зовнішні огородження
за напрямками та повторюваністю вітру в м. Рівне Коефіцієнт βv
Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ П<15% П≥15%
Повторюваність
вітру, % 5.1 3 9.9 13.1 11.4 15.2 34.2 8.1 0.00 0.05
V<5м/с
Швидкість вітру
V, м/с
3.6 2.9 3.9 3.9 4 4.8 5.8 5.1 0.00 0.10
V≥5,0м/с
Коефіцієнт βv 0 0 0 0 0 0.05 0.05 0
Примітка: Таблиця складена на підставі ДСТУ -Н Б В.1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія"

Таблиця визначення додаткових тепловтрат Σβ через огородження. Коефіцієнт βn

βn розрахун-
Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ
кове 9≤N<16 N≥16
1 поверх 0.10 0.10 0.10 0.10 0.10 0.15 0.15 0.10 0.10 0.10 0.20
2 поверх 0.10 0.10 0.10 0.10 0.10 0.15 0.15 0.10 0.10 0.10 0.20
3 поверх 0.05 0.05 0.05 0.05 0.05 0.10 0.10 0.05 0.05 0.05 0.15
4 поверх 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.05 0.05 0.00 0.00 0 0.10
Типовий поверх 0.00 0.00 0.00 0.00 0.00 0.05 0.05 0.00 0.00 0 0
Примітка: Таблиця складена на підставі "Пособие по проектированию систем водяного отопления к СНиП 2.04.05-91. – К: КиевЗНИИЭП, 1996."
 2. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ТА ПІДБІР ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ
ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних

конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на 3 0С та більше, обов'язкове
виконання умов:
RΣпр ≥ Rq min,
Δtпр ≤ Δtcг,
τв min > tmin,
де RΣпр – приведений опір теплопередачі огороджувальної конструкції (для термічно однорідних
огороджувальних конструкцій дорівнює опору теплопередачі), м2·К/Вт;
Rq min – мінімально допустиме значення опору теплопередачі конструкції, м2 ·К/Вт. Значення для житлових та
громадських будинків залежно від кліматичної зони.
Δtпр – температурний перепад між температурою внутрішнього повітря і приве-деною температурою внутрішньої
поверхні огороджувальної конструкції, 0С;
Δtcг – допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою внутрішнього повітря і
приведеною температурою внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції, 0С;
τв min – мінімальне значення температури внутрішньої поверхні в зонах теплопро-відних включень в
огороджувальній конструкції, 0С;
tmin – мінімально допустиме значення температури внутрішньої поверхні при роз-рахункових значеннях
температур внутрішнього й зовнішнього повітря, 0С.

Вологісний режим приміщень в холодний період року в залежності від відносної вологості та температупи
внутрішнього повітря встановлюємо за даними таб.1[5]. При 12 < tвн< 24оС і відносній вологості φ = 55 %
приймаємо нормальний режим експлуатації приміщень. Огороджуючі конструкції слід підбирати у відповідності
з умовами іх експлуатації, котрі визначають в залежності від вологісного режиму приміщень і зони вологості.

Для проектуємого будинку умови експлуатації будівельних конструкцій - Б

За вимогами ДБН В.2.6-31-2006 опір теплопередачі огороджуючих конст-рукцій Rзаг повинен бути не менше
нормативного Rminq

Згідно з [5] потрібний опір теплопередачі внутрішніх конструкцій (стін,перегородок, перекриття) між
приміщнннями з нормованою температурою повітря слід визначати при різниці розрахункових температур
повітря в цих примриміщення більше 4ºC.

Послідовність теплотехнічного розрахунку та підбору огороджувальних конструкцій

ЗОВНІШНІ СТІНИ (ЗС) :
Нормативний опір теплопередачі для зовнішніх стін Rqmin= 3.30 м2К/Вт
Зовнішні стіни складаються з таких будівельних матеріалів:
1) Цегляна кладка з силікатної повнотілої цегли :
ρц= 1800 кг/м3 δц= 0.51 м λц= 0.87 Вт/мК

2) Утеплювач - мінераловатні плити на синтетичному в'яжучому :

ρут= 80 кг/м3 δут= 0.114 м λут= 0.045 Вт/мК
3) Штукатурка на цементно-піщаному розчині :
ρш= 1600 кг/м3 δш= 0.02 м λш= 0.81 Вт/мК
Потрібну товщину утеплювача, м, визначають за формулою
 1 n 1 δ 1
δ ут ,min = λ ут  Rq  min    i +  (2.1)
 α в i=1 λi α з 
δутпот= 0,044·( 3,3 - 1/23- 0,02/0,81- 0,51/0,87 - 1/8,7 )= 0.114 м
Вважатимемо, що товщина утеплювача δут = 0.12 м.
Приведений опір теплопередачі становить :
1 δ ут δ 1
RΣ = + + з + (2.2)
α3 λ ут λз α вн
RΣ= 1/23+0,02/0,81+0,12/0,045+0,51/0,87+1/8,7= 3.436 м2К/Вт
RΣ>Rqmin; 3.436 > 3.3 - умову дотримано
 ГОРИЩНЕ ПЕРЕКРИТТЯ (ГС) :

Нормативний опір теплопередачі для перекриття неопалюваного горища для житлового будинку дорівнює:
Rqmin= 4,95 м2К/Вт
Горищне перекриття складається з таких шарів:
1) Залізобетон :
ρ з= 2500 кг/м3 δ з= 0,22 м λз= 2,04 Вт/мК
2) Утеплювач - мінераловатні плити на синтетичному в'яжучому :
ρут= 50 кг/м3 δут= 0.198 м λут= 0.042 Вт/мК
Потрібну товщину утеплювача, м, визначають за формулою (2.1)
δутпот= 0,042·(4,95- 1/23- 0,22/2,04- 1/12 )= 0.198 м
Вважатимемо, що товщина утеплювача δут = 0.20 м.
Приведений опір теплопередачі (формула 2.2) становить :
RΣ= 1/23+0,22/2,04+0,1/0,042+1/12= 4.997 м2К/Вт
RΣ>Rqmin; 4.997 > 4,95 - умову дотримано
ПЕРЕКРИТТЯ НАД ПІДВАЛОМ :
Нормативний опір теплопередачі для перекриття над неопалюваними підвалами, розміщеними вище від рівня
землі :
Rqmin=
3,75 м2К/Вт
Перекриття складаються з таких будівельних матеріалів :
1) Ліноліум полівінілхлоридний на теплоізоляційній підоснові :
ρл= 1600 кг/м3 δ л= 0,01 м λл= 0,33 Вт/мК
2) Залізобетон:
ρ з= 2500 кг/м3 δ з= 0,2 м λз= 2,04 Вт/мК
3) Утеплювач - мінераловатні плити на синтетичному в'яжучому :
ρут= 50 кг/м3 δут= 0.146 м λут= 0.042 Вт/мК
4) Штукатурка на цементно-піщаному розчині :
ρш= 1600 кг/м3 δш= 0.02 м λш= 0.81 Вт/мК
Потрібну товщину утеплювача, м, визначають за формулою (2.1)
δутпот= 0,042·(3,75- 1/23- 0,01/0,33-0,2/2,04-0,02/0,81- 1/12)= 0.146 м
Вважатимемо, що товщина утеплювача δут = 0.15 м.
Приведений опір теплопередачі (формула 2.2) становить :
RΣ= 1/23+0,2/2,04+0,15/0,042+0,01/0,33+0,02/0,81+1/12= 3.851 м2К/Вт
RΣ>Rqmin; 3.851 > 3,75 - умову дотримано
ВНУТРІШНІ СТІНИ (ЗС) :
Зовнішні стіни складаються з таких будівельних матеріалів:
1) Цегляна кладка з силікатної повнотілої цегли :
ρц= 1800 кг/м3 δц= 0.26 м λц= 0.87 Вт/мК
3) Штукатурка на цементно-піщаному розчині :
ρш= 1600 кг/м3 δш= 0.02 м λш= 0.81 Вт/мК
 1 n 1 δ 1 
δ ут ,min = λ ут  Rq  min    i +  (2.1)
 α в i=1 λi α з 
Приведений опір теплопередачі становить :
1 δ ут δ з 1 (2.2)
RΣ = + + +
α 3 λ ут λ з α вн
RΣ= 1/23+0,02/0,81+0,26/0,87+1/8,7= 0.476 м2К/Вт
 ВІКНА ТА БАЛКОННІ ДВЕРІ :
Нормативний опір теплопередачі для вікон Rqmin= 0.75 м2К/Вт
Беремо вікна з двокамерними склопакетами 4М1-10-4М1-10-4К (додаток Г):
RΣ= 0.78 м2К/Вт > Rqmin= 0.75 - умову дотримано
ЗОВНІШНІ ДВЕРІ (ЗД) :
Нормативний опір теплопередачі для дверей Rqmin= 0.5 м2К/Вт
Беремо конструкцію входу (додаток В):
1) Зовнішні металеві двері, утеплені плитами з мінеральної вати:
ρ= 30 кг/м3 λ= 0.045 Вт/мК
2) Дерев'яні двері з сосни :
δд= 0,04 м λд= 0,35 Вт/мК
Потрібну товщину утеплювача, м, визначають за формулою (2.1)
δутпот= 0,045·(0,5- 1/23-1/8,7- 0,04/0,35- 1/8,7-1/8,7 )= 0.000 м
Наявність трьох внутрішніх тепловіддавальних поверхонь (внутрішня поверхня зовнішніх дверей та дві поверхні
внутрішніх дверей) , оскільки товщина утеплювача рівна нулю обираємо двері без утеплення.
Приведений опір теплопередачі (формула 2.2) становить :
RΣ= 1/23+1/8,7+ 0,04/0,35-+1/8,7+1/8,7 = ### м2К/Вт
RΣ>Rqmin; 0.503 > 0.50 - умову дотримано
Результати підбору огороджувальних конструкцій

Опір
теплопередачі Uk ,

теплопередачі,
Коефіцієнт

Вт/(м2•°С)

м2К / Вт
Найменування огороджуючої
Опис конструкцій δзаг
конструкції
Rmin Rзаг

Кладка з силікатної цегли 2500кг/м3 на цем.-

Зовнішня стіна 3.30 3.44 0.292 пісчан. розчині, 510 мм з утеплювачем з 0.650
мінераловатних плит 120мм.
Багатопустотні залізобетонні панелі δ = 220 мм з
Горищне перекриття 4.95 5.00 0.201 утеплювачем із напівжорстких мінераловатних 0.420
плит,δут = 0,2 м

Ліноліум полівінілхлоридний на теплоізоляційній

підоснові ,утеплювач із мінераловатних плит,
Перекриття над підвалом 3.75 3.85 0.260 багатопустотна залізобетонна панель δ = 0.22 м,
0.376
δут = 0,2 м

Вікна з двокамерними склопакетами

Вікна та балконні двері 0.75 0.78 1.283 4М1-10-4М1-10-4К
-

Зовнішні двері 0.50 0.50 1.990 Одинарні металеві двері без утеплювача 0.040
Кладка з силікатної цегли 2500кг/м3 на цем.-
Внутрішні стіни - 0.48 2.100 пісчан. розчині, 255 мм
0.275
 3. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВТРАТ ЧЕРЕЗ ОГОРОДЖУВАЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛО-
ВОГО БУДИНКУ. ТЕПЛОВА ПОТУЖНІСТЬ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ.

Розрахункові теплові втрати приміщення за рахунок теплопередачі через будівельні огородження ФT,i, Вт, слід
обчислювати за формулою, що наведена нижче і включає основні можливі варіанти влаштування приміщення
ФT,i =( НТ,іе + НТ,іue+ НТ,іg + НТ,іj )·( θint,i - θe ), Вт
де: НT,i – характеристика трансмісійних тепловтрат через огороджувальні конструкції приміщення назовні,
Вт/°С;
НТ,іuе – характеристика трансмісійних тепловтрат опалювального приміщення через неопалювальне приміщення
назовні, Вт/°С ; НТ,іg – характеристика трансмісійних тепловтрат через огороджувальні конструкції
приміщення у землю (ґрунт),Вт/°С; НТ,іj – характеристика трансмісійних тепловтрат опалювального
приміщення через огороджувальну конструкцію до суміжного опалювального приміщення із іншою
розрахунковою температурою.

Розміри в осях, орієнтацію будинку та додаткові тепловтрати у вигляді Σβ вказуємо на схемі будинку.
Тепловтрати приміщень на інших поверхах розраховуємо за допомогою приведеного коефіцієнта.
Тепловтрати на 2-11 поверхах будуть однакові. На цих поверхах тепловтрати через міжповерхове перекриття
не враховується.
Проектне теплове навантаження опалення приміщення визначають за формулою:
ФHL,i = ФT,i + ФV,i + ФRH,i , Вт

де: ФT,i – трансмісійні тепловтрати через огороджувальні конструкції приміщення, Вт;

ФV,i – вентиляційні тепловтрати на нагрівання інфільтраційного повітря, що надходить до приміщення, Вт;
ФRH,i – додаткова компенсаційна теплова потужність для системи періодичного опалення, яка враховує ефект
тимчасовості обігріву приміщення, Вт.

Характеристика трансмісійних тепловтрат приміщення до зовнішнього повітря :

НТ,іе = Σk Ak · Uk · ek +Σl ψl · ll · el , Вт/°С

Останні поправочні коефіцієнти визначаються національними будівельними стандартами. За відсутності
національних стандартів, їх значення за замовчуванням приймаються за додатком D.4.1 [2] і дорівнюють 1,0.
Коефіцієнт теплопе-редачі k-будівельної конструкції огородження приміщення Uk визначається на попередніх
етапах проектування системи опалення при теплотехнічному розрахунку зовнішніх будівельних конструкцій
згідно ДБН В.2.5-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» [3].

Характеристика трансмісійних тепловтрат приміщення через неопалювальне приміщення до зовнішнього

повітря:
НТ,іие = Σk Ak · Uk · bu +Σl ψl · ll · bu , Вт/°С
Характеристика трансмісійних тепловтрат приміщення через огороджувальні конструкції, що контактують із ґр
НТ,іg = fg1 ·fg2 ·(Σk Ak · Uequiv,k ·)·Gw , Вт/°С
Характеристика трансмісійних тепловтрат (теплонадходжень) в приміщеннях, що мають різні розрахункові
температури
внутрішнього повітря:
НТ,іj = Σk fij ·Ak · Uk , Вт/°С
Вентиляційні тепловтрати опалювального приміщення:
ФV,i = НV,і · ( θint,i - θe ), Вт
При відсутності організованого притоку:
Vі = max (Vinf,і , Vmin,і ) , м3/год
Vinf,і = 2·vi · n50· ei · εi , м3/год
Для нежитлових та невиробничих : Vmin,і = Qtot = n · qp + S · qB , дм3/с
Додаткову компенсаційну теплову потужність для системи періодичного опалення :
ФRH,i = Аі · fRH , Вт
Проектне теплове навантаження опалення будівлі визначають за формулою:
ФHL = ΣФT,i + ΣФV,i + ΣФRH,i , Вт
Загальні розрахункові тепловтрати опалювального приміщення за спрощеною методикою обчислюються за
формулою :
 Фi = (ФT,i + ФV,i ) · fΔθ,i , Вт
Трансмісійні тепловтрати опалювального приміщення ФT,i за спрощеною методикою обчислюються за
формулою:
ФТ,і = Σk fk · Ak · Uk · (θint,i · θe), Вт
Вентиляційні тепловтрати опалювального приміщення ФV,i за спрощеною методикою обчислюються за
формулою:
ФV,і = 0,34 · Vmin,i · (θint,i · θe), Вт
Визначення теплової потужності системи опалення будівлі за спрощеною методикою виконується за
формулою:
ФHL = ΣФT,i + ΣФV,i + ΣФRH,i , Вт

ПРИМІТКИ ДО РОЗРАХУНКУ ТЕПЛОВТРАТ ЧЕРЕЗ ОГОРОДЖУВАЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ.

1. Питома компенсаційна теплова потужність при періодичному опаленні рівна нулю оскільки в даній курсовій
роботі опалення не періодичне
2. n50 – коефіцієнт кратності повітрообміну приміщення при різниці тисків 50 Па на зовнішній та внутрішній
поверхнях зовнішніх огороджень, 1/год, в розрахунках приймаємо це значеня за 4 год-1 для середнього
ступеня герметичності огороджувальних конструкцій ( якості віконного ущільнювача) . Визначається за
додатком Д.5.2 [4]

3. Температура в усіх приміщеннях приймається згідно ДБН В.2.6-67:2013 , за оптимальними умовами

мікроклімату .
4. Коефіцієнт теплопередачі теплового мосту, ψl ,визначається згідно з додатком И [4] на етапі теплотехнічного
розрахунку огороджувальних конструкцій

5. Температурний коефіцієнт кореляції (неопал.пр.), bu враховує різницю температур у неопалювальному

приміщенні та розрахункову температуру зовнішнього середовища.
Питома компенсаційна теплова потужність при періодичному
0 Вт/м2 Аз.п.= 2315.925 м2
опаленні fRH
Коефіцієнт інфільтраційного повтрообміну n50 4 1/год ПнЗ 1.10

Ефективність рекуператора припливно-вит.вентиляції, д.од. 0 °С 3.0 3.0 4.5 3.0 3.0 4.5 3 3
Розрахункова температура зовнішнього повітря θе -21 °С ПдЗ 6.0 01 02 03 А1 А2 04 05 06 ПнС

Середньорічна температура зовнішнього повітря θme -0.5 °С 1.15 4.5 14 13 12 11 10 09 08 07 1.10

Розрахункова температура підвалу, горища та сход.клітки θu 5 16 °С 1.5 3.0 3.0 4.5 3.0 3.0 4.5 3 3
Висота приміщень 3.2 м ПдС 1.10

Трансмісійні тепловтрати приміщення, ФT,і,

Приміщення Огороджувальна конструкція Теплові мости

Вентиляційні тепловтрати приміщення (без

конструкції приміщення назовні, HT,i, Вт/°С

іншою розрахунковою температурою, Hij,

Теплова потужність СО приміщення (без

Інші постійні (періодичні) тепловтрати
суміжного опалювального приміщення із

Теплова потужність системи опалення

повітрообмін в приміщенні, Vmin,і, м3/год
Поправочний коефіцієнт, що враховує
Коефіцієнт теплопередачі, Uk, Вт/м2*оС

вентиляційних тепловтрат), Фhl,і, Вт

Поправочний коефіцієнт додаткових

Температурний коефіцієнт кореляції

тепловтрат опал. прим. через ОК до

тепловтрат приміщення, HV,i,Вт/°С

Мінімальний санітарно-гігієничний
тепловтрат через огороджувальні
Коефіцієнт теплопередачі теплового
Поправочний коефіцієнт додаткових

Характеристика інфільтраційних
Характеристика трансмісійних

Характеристика трансмісійних

механічної вентиляції), ФV,і, Вт

різницю температур в сусідніх
Довжина теплового мосту, l, м

опалювальних приміщень, fij

№ Приміщення/Найменування

Площа приміщення, Аi, м2

Ширина (висота), b(h), м

приміщення, ФHL,і, Вт
(надходж.), ФQі, Вт
Температура, Ѳint,i, оС

мосту, ψl, Вт/(м·°С)

тепловтрат, еl

(неопал.пр.), bu
тепловтрат, ек
Довжина, а, м

Площа, Ак, м2
Позначення

Орієнтація

Вт/°С

Вт
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24
101 14.311 22 ЗС ПдЗ 6.33 3.50 22.14 0.292 1.15 7.43
КХ ЗС ПнЗ 3.33 3.50 11.64 0.292 1.10 0.44 3.33 1.10 5.35
В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54 952.22 41.25 14.03 603.08 -143.11 809.11 1412.18
БД ПнЗ 0.70 2.20 1.54 1.283 1.10 2.17
ПЛ - 6.33 3.33 21.03 0.201 1.10 0.40 4.65
901 14.311 22 ЗС ПдЗ 6.33 3.50 22.14 0.292 1.15 7.43
КХ ЗС ПнЗ 3.33 3.50 11.64 0.292 1.10 0.44 3.33 1.10 5.35
В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54 749.53 41.25 14.03 603.08 -143.11 606.42 1209.49
БД ПнЗ 0.70 2.20 1.54 1.283 1.10 2.17
ГП - 6.33 3.33 21.03 0.201 1.10 0.40 4.65
103 22.336 20 ЗС ПнЗ 6.33 3.50 22.14 0.292 1.10 7.11
ЖК В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
625.46 41.25 14.03 603.08 -223.36 402.09 1005.17
ВС - 6.14 3.50 21.48 2.100 1.10 0.10 4.40
ПЛ - 6.33 3.50 22.14 0.201 1.10 4.89
903 22.336 20 ЗС ПнЗ 6.33 3.50 22.14 0.292 1.10 7.11
ЖК В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
625.46 41.25 14.03 603.08 -223.36 402.09 1005.17
ВС - 6.14 3.50 21.48 2.100 1.10 0.10 4.40
ГП - 6.33 3.50 22.14 0.201 1.10 4.89
501 14.311 22 ЗС ПдЗ 6.33 3.50 22.14 0.292 1.15 7.43
КХ ЗС ПнЗ 3.33 3.50 11.64 0.292 1.10 0.44 3.33 1.10 5.35
752.28 41.25 14.03 603.08 -143.11 609.16 1212.24
В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
БД ПнЗ 0.70 2.20 1.54 1.283 1.10 2.17
502 14.311 20 ЗС ПнЗ 3.00 3.50 10.50 0.292 1.10 3.37
254.26 41.25 14.03 603.08 -143.11 111.14 714.22
ЖК В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
503 22.336 20 ЗС ПнЗ 4.50 3.50 15.75 0.292 1.10 5.06
ЖК ВС - 6.14 3.50 21.48 2.100 1.10 0.10 4.40 326.77 41.25 14.03 603.08 -223.36 103.40 706.48
В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
504 22.336 20 ЗС ПнЗ 4.50 3.50 15.75 0.292 1.10 5.06
ЖК ВС - 6.14 3.50 21.48 2.100 1.10 0.10 4.40 326.77 27.50 9.35 402.05 -223.36 103.40 505.45
В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
505 14.311 22 ЗС ПнЗ 3.00 3.50 10.50 0.292 1.10 3.37
КХ ЗС ПнС 6.33 3.50 22.14 0.292 1.10 0.44 6.33 1.10 10.17
785.10 27.50 9.35 402.05 -143.11 641.99 1044.04
БД ПнС 0.70 2.20 1.54 1.283 1.10 2.17
В ПнС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
506 14.311 20 ЗС ПнС 3.00 3.50 10.50 0.292 1.10 3.37
254.26 27.50 9.35 402.05 -143.11 111.14 513.19
ЖК В ПнС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
507 7.6238 22 ЗС ПнС 4.83 3.50 16.89 0.292 1.10 5.42
ЖК ЗС ПдС 3.33 3.50 11.64 0.292 1.10 3.74 503.21 27.50 9.35 402.05 -76.24 426.97 829.02
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
508 7.6238 20 ЗС ПдС 3.00 3.50 10.50 0.292 1.10 3.37
254.26 27.50 9.35 402.05 -76.24 178.02 580.07
ЖК В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
509 11.899 22 ЗС ПнС 3.48 3.50 12.16 0.292 1.10 3.91
ЖК ЗС ПдС 4.50 3.50 15.75 0.292 1.10 5.06 494.75 82.50 28.05 1206.15 -118.99 375.76 1581.91
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
510 7.62 20 ЗС ПдС 3.48 3.50 12.16 0.292 1.10 0.44 3.48 1.10 5.59
КХ БД ПдС 0.70 2.20 1.54 1.283 1.10 2.17 443.00 82.50 28.05 1206.15 -76.24 366.76 1572.91
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
511 7.6238 20 ЗС ПдС 3.48 3.50 12.16 0.292 1.10 0.44 3.48 1.10 5.59
КХ БД ПдС 0.70 2.20 1.54 1.283 1.10 2.17 443.00 41.25 14.03 603.08 -76.24 366.76 969.83
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
512 11.899 22 ЗС ПдС 4.50 3.50 15.75 0.292 1.10 5.06
ЖК ЗС ПдЗ 3.48 3.50 12.16 0.292 1.15 4.08 502.39 41.25 14.03 603.08 -118.99 383.40 986.47
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
513 7.6238 20 ЗС ПдС 3.00 3.50 10.50 0.292 1.10 3.37
254.26 41.25 14.03 603.08 -76.24 178.02 781.09
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
514 7.6238 22 ЗС ПдС 3.00 3.50 10.50 0.292 1.10 3.37
ЖК ЗС ПдЗ 4.18 3.50 14.61 0.292 1.15 4.91 465.25 41.25 14.03 603.08 -76.24 389.01 992.09
В ПдС 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
ЛХ 12.573 16 ЗС ПнЗ 3.00 31.50 94.50 0.292 1.10 30.35 24.14
СХ 404.83 В ПнЗ 1.20 1.50 1.80 1.283 1.10 2.54
1745.76 8.21 352.92 -125.73 1620.03 1972.95
ВС - 6.14 3.50 21.48 2.100 1.10 0.0 0.00 217.25
ВД ПнЗ 1.60 2.20 3.52 1.990 1.10 7.71
2315.9 м2 10757.95 780.39 265.33 11409.29 -2573.25 8184.70 19593.99
 4. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОВОЇ ПОТУЖНІСТІ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
Для системи водяного опалення будинку необхідно визначити:
- розрахункову теплову потужність
- питому теплову потужність
- розрахункове річне теплоспоживання
- питоме річне теплоспоживання
- витрату води
Для визначення загальних тепловтрат приміщеннями будинку заповнемо підсумкову таблицю тепловтрат. Для визначення тепловтрат на першому, другому, третьому та
останньому поверхах всіх приміщень, скористуємось відповідними коефіцієнтами знайденими для першого приміщення.
k1 =FHL101/FHL501= 1.2 k2 =Q201/Q401= 1 k3 =Q301/Q401= 1 k9 =Q901/Q401= 1.00
Q10i=k1 Q40i Q20i=k2 Q40i Q30i=k3 Q40i Q90i=k9 Q40i
№ Номер приміщення
поверху 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 13 14 А1 А2
1 1412 833 1005 589 1217 598 966 676 1843 1833 1130 1150 910 1156 15318
2-8 1212 714 706 505 1044 513 829 580 1582 1573 970 986 781 992 1973 12989
9 1209 713 1005 505 1042 513 828 579 1579 1570 968 985 780 990 13267 3918
Всього 11107 6546 6956 4632 9567 4703 7597 5315 14495 14413 8887 9040 7158 9091 17757 3467
3149
Розрахункові тепловтрати будинку без сходового та ліфтового холів - Q1= 119508 Вт 2733
Розрахункові тепловтрати будинку із сходовим та ліфтовим холами - Qс.о.= 123454 Вт 13267
Розрахункове річне споживання системою опалення
Величину розрахункового річного теплоспоживання системою опалення будинку W, ГДж/рік розраховується за формулою:

3,6 * Qc.o. * 24 * Zo.c. * (t вн  t о.с. ) *106 * a * b * c 3,6 * Qc.o. * 24 * S j.c. *106 * a * b * c

W  
t вн  t зовн5 t вн  t зовн5

де 3,6 - переведений коефіццієнт; Qс.о.-розрахункова теплова потужність; 24- кількість годин у добі; Zc.o. - трмвалість опалювального сезону; tc.o. - середня
температура зовнішнього повітря опалювального сезону, 0С; Sс.о.- кількість градусодіб опалювального сезону; tвн - розрахункова температура внутрішнього
приміщення; tзовн5 - середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої пятиденки; а=0,8 - крефіцієнт, який необхідно врахувати, якщо система опалення
обладнана приладами автоматичного зменшення теплової потужності у неробочий час; b=0,9 коефіцієнт, який враховується коли більше 75% опалювальних приладів
обладнані автоматичними регуляторами; с=0,95 - коефіцієнт, який треба врахувати, якщо на абонентському уводі (в ІТП) встановлені прилади автоматичного по
фасадного регулювання.
W= 696.75 ГДж*год/рік;
Питоме річне теплоспоживання системою опалення
Величину питомого теплоспоживання системою опалення будинку qбуд, кВт*год/м2 розраховується за формулою:
qбуд = Qco / Aз.п.= 53.31 кВт*год/рік м3
Emax
= 55 кВт*год/рік м3
Висновок: знайдена величина питомого річного теплоспоживання системою опалення w не перевищує нормативного контрольного значення wк, а значить умова
виконується.
Витрата води в системі опалення
Витрату води в системі опалення визначають за формулою:
0,86  QC .O
GC .O.   4247 кг/год
t г  tо
 5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ СИСТЕМИ ВОДЯНОГО
ОПАЛЕННЯ
1) Двотрубна горизонтальна поквартирна система водяного опалення.
Переваги двотрубних горизонтальних по квартирних систем водяного опалення:
· економічні показники вигідно відрізняються від економічних показників інших систем опалення: менші
затрати енергетичних ресурсів на нагрівання теплоносія до визначеної температури - в двотрубних системах
опалення перепад температур води у кожному опалювальному приладі постійний; середня температера води
в любому приладі двотрубного стояка також однакова. За цими показниками можна зробити висновок щодо
економічної доцільності використання запропонованої системи опалення.

· має ряд технічних переваг: обмежене число проходів через перекриття; в порівнянні з однотрубними СВО -
більше число можливого встановлення опалювальнох приладів; втрати тиску у однотрубній системі значно
перевищують втрати в двотрубній системі; система опалення має достатньо спрощену схему гідравлічного
розрахунку при запропонованому попутньому русі теплоносія; можливість поквартирного відключення
приладових віток при проведенні регламентних та екплуатаційних робіт.

· горизонтальна система опалення забезпечує кращі санітарно-гігієнічні умови, має більш естетичний вигляд,
так як є можливість прокладання горизонтальних ділянок трубопроводу в підлозі, або застосувати
плінтусний варіант прокладання трубопроводів, дає можливість регулювання кількості теплоти, яка
надходить до приміщення, за допомогою термостатичних клапанів та можливість контролю витрати коштів
на опалення кожним власником квартири окремо за допомогою встановлення водоміра.
Недоліки цієї системи водяного опалення:
· більша металоємність системи при порівнянні з однотрубною, значне використання часу на монтаж та
введення в експлуатацію - мається на увазі проведення пуско-налагоджуючого (первинного) регулювання
тепловіддачі опалювальних приладів, що є характерним для двотрубної системи.

2) Опалювальні прилади
Для обраної системи опалення пропонується застосовувати опалювальні стальні панельні радіатори
KORADO(RADIK VK) 21,10. Детальнішу інформацію дивіться далі.
Отже, застосування такого типу радіаторів в умовах запроектованої двотрубної горизонтальної
поквартирної системи водяного опалення є доцільним, як за технічними так і за економічними параметрами.

3) Запірна та терморегулююча арматура

Завдяки невеликій кількості компонентів виникає можливість здійснювати багато комбінацій в різних
системах водяного опалення. Точний режим налаштування і оптимальна прохідність радіатора забезпечують
зручність та комфорт.

На підводках до опалювальних приладів встановлюємо термостатичні приводи HЕRZ-TS. Вони реагують

на щонайменшу різницю температур; найбільш точно дотримуються налаштованої температури і
використовує такі теплові джерела як освітлення, електричні прилади, сонячне випромінювання; автоматичні
термостатичні головки економлять витрату води майже на 30%; мають привабливий зовнішній вигляд.

З кожного опалювального приладу і в верхніх точках стояка передбачаємо видалення повітря, що

доцільно для горизонтального прокладання трубопроводів.
Балансировочну та запірно-регулюючу арматуру застосовуємо фірми НЕRZ. Добре продумана
конструкція яких робить можливим досконале гідравлічне регулювання опалювальних охолоджуючих
систем.

4) Трубопроводи
 Вибираємо металопластикові трубопроводи фірми Herz-Haka для прокладки в квартирах і сталеві
водогазопровідні звичайні труби (ГОСТ 3262-89*) для вертикальних та горизонтальних стояків. Труби Herz
виготовлені із високоякісного металопластику, який витримує високі температури, стійкі до корозії,
відсутність відкладень, час експлуатації не менше ніж 50 років; швидкий монтаж. Труби, які проходять у
приладових вітках прокладаємо в підлозі приміщень. Далі більш докладно про них.

5) Індивідуальний тепловий пункт (ІТП)

Тепловий пункт розташовуємо у підвальному приміщенні. Він оснащується автоматичними пристроями
фірми Herz, які реалізують погодне регулювання і підтримують задану температурним графіком
температуру в зворотньому трубопроводі системи опалення.

6) Теплоізоляція
Трубопроводи ізолюємо теплоізоляцією із спученого поліетилену Thermaflex. Типи: теплоізоляцією
Тhermaflex FRZ (теплоізоляція для труб, розміщених у будівельних розчинах) і Thermoflex Ultra M (для
захисту від ультрафіолетових променів), що перешкоджає замерзанню трубопроводів, перегріву
приміщення, зайвих тепловтрат.
 6. РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ СХОДОВОГО ТА ЛІФТОВОГО ХОЛІВ

В плані будинку знаходиться два загальнодоступних приміщення (сходова клітина, ліфтовий хол), а вони, в свою
чергу, розділені між собою, тому не дозволяється розраховувати їх як одне приміщення.

Розрахунок опалювального приладу в сходовому холі

Розрахункову теплову потужність системи опалення сходової клітки обчислюємо за формулою:
QHLск=(QHL1ск b1 b2)/0.97= 136940 Вт (6.1)
Обчислюємо витрату води, що надходить із теплової мережі і проходить через опалювальні прилади сходового та
ліфтового холів:
0,86(FHL с.о.  FHL
с.к. ) (6.2)
Gт.м.   1464.80 кг/год
Tг  tо
Визначаємо розрахунковий тепловий потік опалювального приладу:
Q о . п .  ( Q 1  Q вн  0 ,9 Q тр  Q з . п . )  b 2  b 3  Q 1  2003 Вт (6.3)
Перепад температур в опалювальному приладі:
0,86Qо.п.
t о.п.  1.18 о
С (6.4)
G о.п .
Температурний напір в опалювальних приладах:
t о . п .
о
С (6.5)
t Т  Т г   t вн  133.4121
2
Поправочні коефіцієнти:
1n р
 t  G 
1   T   2.1683 (6.6)  2   о.п..   1.043 (6.7)
 70   360 

Поправочний коефіцієнт b для конвекторів "Акорд" при барометричному тиску 970 Па

м. Рівне приймаємо рівним - 0.9915
Значення інших коефіцієнтів:
ψ1= 1.00 - схема руху води "зверху-вниз"
ψ2= 0.92 - дворядна установка радіаторів по вертикалі
ψ3= 1 - дворядна установка радіаторів у глибину
c= 1 - показник конвектора "Акорд"
Потрібний тепловий потік опалювального приладу, приведений до нормальних умов:
Qо.п.
Qнпотр  
1   2  b  c  1  2  3 973 Вт (6.8)

Приймаємо до установки два конвектори типу КА-0,560К

з номінальним тепловим потоком Qн= 1120
Перевищення потребуємого теплового потоку складає - 13.12 %
Розрахунок опалювальних приладів в ліфтовому холі
Для ліфтового холу треба розрахувати опалювальний прилад на першому поверсі, на типовому та на останньому.

Розрахункову теплову потужність системи опалення ліфтового холу обчислюємо за формулою:

Qлх=(Q1лх b1 b2)/0.97= 2190 Вт (6.1)
 1) Опалювальний прилад І поверху:
Обчислюємо витрату води, що надходить із теплової мережі і проходить через опалювальний прилад першого
поверху ліфтового холу:
GT.M. *Qоп.1)
Gоп.1   1319.62 кг/год (6.2)
QЛ.Х.
Визначаємо розрахунковий тепловий потік опалювального приладу:
Qоп.1  Q л. х.1пов  1973 Вт (6.3)
Перепад температур в опалювальному приладі:
0,86Qо.п.
t о.п.   1.29 С
о
G о . п. (6.4)
Температурний напір в опалювальних приладах:
t
tТ  Т г  о.п.  t вн  133.3571 оС (6.5)
2
Поправочні коефіцієнти:
1n
 t 
р
1   T   G 
2.1672 (6.6)  2   о.п..   1.04 (6.7)
 70   360 

Поправочний коефіцієнт b для конвекторів "Акорд" при барометрисному тиску 970 Па

м. Рівне приймаємо рівним - 0.9915
Значення інших коефіцієнтів:
ψ1= 1.00 - схема руху води "зверху-вниз"
ψ2= 1 - однорядна установка радіаторів по вертикалі
ψ3= 1 - однорядна установка радіаторів у глибину
c= 1 - показник конвектора "Акорд"
Потрібний тепловий потік опалювального приладу, приведений до нормальних умов:
Qо.п.
Qнпотр  
1   2  b  c  1  2   3 885 Вт (6.8)

Приймаємо до установки конвектори типу К32А-0,896М

з номінальним тепловим потоком Q н
= 896 Вт
Перевищення потребуємого теплового потоку складає - 1.2 %
2) Опалювальний прилад типового поверху:
Обчислюємо витрату води, що надходить із теплової мережі і проходить через опалювальний прилад першого
поверху ліфтового холу:
GT .M . * Qоп.28 ) 1319.62 кг/год (6.2)
Gоп.28  
QЛ . Х .
Визначаємо розрахунковий тепловий потік опалювального приладу:
Q оп .2  8  Q л . х .2  8 пов  1973 Вт (6.3)
Перепад температур в опалювальному приладі:
0,86Qо.п.
t о.п.   1.29 оС
G о . п. (6.4)
Температурний напір в опалювальних приладах:
t о.п. 133.3571 оС (6.5)
t Т  Т г   t вн 
2
 t о.п.
t Т  Т г   t вн 
2
Поправочні коефіцієнти:
р
 t 
1n
G 
1   T   2.1672 (6.6)  2   о.п..   1.04 (6.7)
 70   360 

Поправочний коефіцієнт b для конвекторів "Акорд" при барометрисному тиску 970 Па

м. Рівне приймаємо рівним - 0.9915
Значення інших коефіцієнтів:
ψ1= 1.00 - схема руху води "зверху-вниз"
ψ2= 1 - однорядна установка радіаторів по вертикалі
ψ3= 1 -однорядна установка радіаторів у глибину
c= 1 - показник конвектора "Акорд"
Потрібний тепловий потік опалювального приладу, приведений до нормальних умов:
Qо.п.
Qнпотр   885 Вт (6.8)
1   2  b  c  1  2  3

Приймаємо до установки конвектор типу К32А-0,896М

з номінальним тепловим потоком Qн= 896 Вт
Перевищення потребуємого теплового потоку складає - 1.2 %
3) Опалювальний прилад 9 поверху:
Обчислюємо витрату води, що надходить із теплової мережі і проходить через опалю-вальний прилад першого
поверху ліфтового холу:
G T . M .  Q оп .9 ) 1319.62 кг/год (6.2)
G оп .9  
QЛ .Х .
Визначаємо розрахунковий тепловий потік опалювального приладу:
Q оп . 9  Q л . х . 9 пов  1973 Вт (6.3)
Перепад температур в опалювальному приладі:
0,86Qо.п.
t о . п .   1.29 оС (6.4)
Gо .п .
Температурний напір в опалювальних приладах:
t о.п. 133.3571 оС (6.5)
tТ  Т г   t вн 
2
Поправочні коефіцієнти:
1n р
 t  G 
1   T   2.1672 (6.6)  2   о.п..   1.04 (6.7)
 70   360 

Поправочний коефіцієнт b для конвекторів "Акорд" при барометрисному тиску 970 Па

м. Рівне приймаємо рівним - 0.9915
Значення інших коефіцієнтів:
ψ1= 1.00 - схема руху води "зверху-вниз"
ψ2= 1 - однорядна установка радіаторів по вертикалі
ψ3= 1 - однорядна установка радіаторів у глибину
c= 1 - показник конвектора "Акорд"
Потрібний тепловий потік опалювального приладу, приведений до нормальних умов:
Qо.п.
Qнпотр   885 Вт (6.8)
1   2  b  c  1  2  3

Приймаємо до установки конвектори типу К32А-0,896М

з номінальним тепловим потоком Qн= 896 Вт
Перевищення потребуємого теплового потоку складає - 1.2 %
Отже, для теплового балансу в сходовій клітині і ліфтовому холі та для раціонального використання тепла
сумарний номінальний тепловий потік повинен максимально дорівнювати сумарному потребуємому тепловому
потоку в цих приміщеннях. Тому в ліфтовому холі ми зменшили потужність опалювального приладу в межах
норми.
Сумарний потребуємий тепловий потік: ΣQпотрн= 11597 Вт
Сумарний номінальний тепловий потік: ΣQн= 11872 Вт
Перевищення потребуємого теплового потоку складає: 2.3 %
 7. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ
Кількість поверхів - n= 9 поверхів tг= 85 С
o

Висота поверху (з перекриттям) - hпов= 3.50 м to= 60 С

o

     

  v2
S  A   пр  A       
1 6,2544 8
пр   l  
d

 d 

A    10
2  G2   d
2 4
  d 2
№ діл. Qділ, Вт G,   
2  кг/год l, м 
 3600  d, мм λ/d, м
-1 G/v, (кг/год)/
(м/с)
A*10-4, Па/
(кг/год)2
V, м/с
 4 
9-К9 13267 456 0.05 20 1.79 1250 0.0003150 0.365

9"-К9" 13267 456 0.15 20 1.79 1250 0.0003150 0.365

Для приладових віток приймаємо металопластикові трубопроводи фірми Herz PE-RT/Al/PE-HD - DxS =16x2, d вн =

К9-а 3918 135 7 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.340

К9"-d" 3918 135 6.7 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.340

а-b 2912 100 0.9 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.253
а"-b" 1005 100 0.9 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.253
b-c 2199 76 4 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.191
b"-c" 1718 76 4 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.191
оп1 1210 42 4 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.105
c"-d" 2928 101 6.5 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.254
c-оп14 1209 101 0 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.254
оп14"-К9" 2928 101 6.7 12 1.8610899 395.8257136666 0.0031037 0.254
 10. РОЗРАХУНОК ОПАЛЮВАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ
Розрахунковий переклад температур води в системі опалення tr= 85 оС to= 60 оС
Висота приміщень hприм= 3.5 м
Типи опалювальних приладів виробництва заводу «Більшовик» і ТОВ «Прес». : радіатори РБП 1-250 РБП 1-300 РБП 1-400 РБП 1-500 РБП 2-500
Тепловий потік опалювального приладу , що відрізняється від нормованих, визначаютьза формулою: Q = Qн*φ1*φ2*b*c*ψ1*ψ2*ψ3; (10.1)

де, Qн - номінальний тепловий потік опалюв. приладів при нормованих умовах, Вт; φ1 - поправочній коефіцієнт, що враховує змінення теплового потоку
опалювального приладу при відміні розрахункового температурного напору Δtт від нормованого Δtн; φ2 - поправочний коефіцієнт, що враховує змінення
теплового потоку опалювального приладу при величині при відміні розрахункової витрати води G оп від нормованої Gн; b - коефіцієнт, що приймається за
графіком в залежності від розрахункового барометричного тиску Рб, гПа для конкретного географічного пункту;

c - поправочний крефіцієнт, який враховує схему руху води в опалювальному приладі та змінення показника степеня р при різних діапазонах витрати
теплоносія; ψ1 - поправочний безрозмірний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювального приладу при русі води в ньому за схемою
"згори - вниз"; ψ2 - поправочний коефіцієнт на число рядів опалювальних приладів по вертикалі, який враховує зменшення теплового потоку верхніх приладів,
що омиваються нагрітим потококом повітря від розташованих нижче приладів; ψ3 - поправочний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку
опалювальних приладів при їх установці в два ряди у глибину.
Так як горизонтальні труби приладових віток прокладені в монолітній підлозі, то тепловіддача від них буде становити майже нулю.
Установка радіаторів прийнята під вікнами вільно у стіни. Підводки до опалювальних приладів передбачені з відступами.
Визначаємо потрібні теплові надходження у приміщення
За формулою обчислюємо температуру води, що надходять у кожний опалювальний прилад:

0.86  Q1  B2  B3 0.86  Q1  В3 (10.2)

tв х  tr   tr 
Gcm Gcm
Визначаємо перепад температур води в радіаторах за формулою:

0.86  Q1  B3 (10.3)

tО . П . 
Gcm  
 0.86  Q1  B3
tО . П . 
Gcm  
Температурний напір в кожному радіаторі обчислюємо за формулою:
t О . П .
t Г  t в х   tв н
2 (10.4)
Розрахункову теплову потужність кожного радіатора обчислюємо за формулою:

QО . П .  (Q1  0.9  Qmp )  B2  B3 (10.5)

За формулою або за графіком знаходимо для кожного значення коефіцієнта φ1:

t r 1 n
1  ( ) (10.6)
70
Поправочний коефіцієнт φ2 визначаємо за формулою:

Gcm   P
2  ( ) (10.7)
360
Приймаємо для спрощення розрахунків коефіцієнти на барометричний тиск у формулі: b = 1
Згідно з поясненнями до формули для всіх радіаторів приймаємо коефіцієнт ψ1 = 1
ψ2 = 1 (однорядна установка радіаторів по вертикалі); ψ3 = 1 (однорядна установка радіаторів у глибину).
Потрібний тепловий потік радіатора, приведений до нормованих умов, обчислюємо за формулою:
QО. П .
QHпотр  (10.8)
1 2 вc 1 2 3
Фактичний тепловий потік радіатора QHфвизначаємо з технічної документації на прилад
Розходження між величинами
о тр
Qі ф Q потр
визначаємо для кожного радіатора за формулою:

H H 100 %
QHф  QНпотр (10.9)
М  100%
QHпотр
d = 15 мм
Коефіцієнт затікання води у прилад α= 0.5
 n= 0.3 ψ1= 1 b1= 0.99
p= 0.0 ψ2= 1 b2= 1.01
c= 1.0 ψ3= 1 b3= 1.00

Обираю радіатор типу РБП 2-500 в якому номінальний тепловий потік на 1 секцію становить 170 Вт/сек
Результати розрахунку радіаторів

Фактичний тепловий
Потрібний тепловий

Прийнята кількість
потік опал. приладу

потік опал. приладу

кількість секцій
№ опал.приміщ.

розрахункова
Мінімальна
№ опал.пр.

Невязка
секцій
№ Qпотрн, Qн.ф,
№ рад. шт шт М, %
прим. Вт Вт
101 1 2080 12 14 2380 14.43
102 2 1173 7 8 1360 15.99
103 3 1410 8 9 1530 8.52
104 4 824 5 5 850 3.21
105 5 1703 10 11 1870 9.81
106 6 879 5 6 1020 16.06
107 7 1421 8 9 1530 7.69
108 8 824 5 5 850 3.21
109 9 2582 15 17 2890 11.91
110 10 2568 15 17 2890 12.52
111 11 789 5 5 850 7.78
112 12 535 3 4 680 27.08
113 13 318 2 2 340 7.07
114 14 324 2 2 340 4.99
17428 19380 11.20
 11. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1 ДСТУ-Н Б В.1.1-27 2010 Будівельна кліматологія.

2 ДБН В.2.6-31~2006-змінами 2013 Теплова Ізоляція Будівель.

3 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»/Держбуд України.

– К.:, 2005.
4 ДБН В.2.5-67-2013 Опалення Вентиляція Кондиціювання
5 Новые правила расчета тепловой мощности систем отопления// Энергосберефение в зданиях.-К.:
1996.- №1.-с. 16-21.
6 7. Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч.І. Отопление /В.Н.Богословский,
Б.А.Крупнов, А.Н. Сканави и др.; Под ред. И.Г. Староверова и Ю.И.Шиллера. - 4-е изд., перераб.
и доп. - М.: Стройиздат, 1990. - 344 с.; ил. - /Справочник проектировщика/.

7 Любарець О.П., Зайцев О.М., Любарець В.О. Проектування систем водяного опалення. Посібник
для проектувальників, інженерів и студентів технічних ВНЗ.- Відень-Київ-Сімферополь: Bello-
print (Болгария), 2010, 200 с. іл.

8 Зайченко Є.С. Методичні рекомендації до практичних занять, курсового та дипломного

проектування з курсу "Опалення" на тему: "Теплотехнічний розрахунок і підбір огороджуючих
конструкцій будинків різного призначення" - К.: КДТУБА, 1998.-34с.
9 Зайченко Є.С. Методичні рекомендації до практичних занять з курсу "Опалення" на тему:
"Розрахункова теплова потужність систем водяного опалення" для студентів спеціальності
7.092108 "Теплогазопостачання і вентиляція" - К.: КДТУБА, 1998.
10 Пирков В.В. Методичні рекомендації до практичних занять, курсового та дипломного
проектування з курсу “Опалення” на тему: “Гідравлічний розрахунок з елементами НДР
двотрубної горизонтальної тупикової системи водяного опалення” для студентів спеціальності
"Теплогазопостачання і вентиляції"