Лекції 7 та 8

Зовнішні та внутрішні стіни будівель

2023
 Зовнішні та внутрішні стіни будівель
Стіна – конструктивний елемент будівлі, вертикальна несуча і
огороджувальна конструкція, яка відділяє будівлю від зовнішнього
простору (зовнішні стіни) або розділяє внутрішнє середовище на окремі
приміщення (внутрішні стіни).
Класифікація стін
За функціональним призначенням: зовнішні та внутрішні.
За характером сприйняття навантажень залежно від
конструктивної системи і схеми: несучі, самонесучі та ненесучі
(фахверкові, навісні, екрани).
Несучі сприймають навантаження від власної ваги, вітру, перекриттів і
покриттів та передають їх на фундаменти.
Самонесучі сприймають навантаження тільки від власної ваги стін всіх
вище розташованих поверхів будівлі та від вітру і передають їх на
фундаменти.
Ненесучі фахверкові сприймають навантаження від власної ваги та
вітру в межах одного поверху та передають їх на горизонтальні несучі
конструкції будівель – перекриття.
Ненесучі навісні сприймають навантаження від власної ваги та вітру в
межах одного поверху або однієї стінової панелі та передають їх на
вертикальні несучі конструкції будівель (колони) або перекриття з
допомогою кріплення закладних деталей.
 Основні конструктивні елементи цегляних будівель
а

а – двоповерхового з балочними
перекриттями;
б – багатоповерхового з плитними
перекриттями; 1 – фундамент; 2 – зовнішня
стіна; 3 – внутрішня стіна; 4 – міжповерхове
перекриття; 5 – перегородка; 6 – дах;
7 – горищне перекриття; 8 – сходова клітка із
маршем; 9 – надпідвальне перекриття;
10 – підлога по стовпчиках першого поверху
 Зовнішні стіни:
а – несуча; б – самонесуча;
в – фахверкова; г – навісна;
I – поверх; II – підвал; III – горище;
IV – покриття; 1 – фундамент;
2 – вимощення; 3 – карниз;
4 – міжповерхове перекриття;
5 – горищне перекриття; 6 – дах
покриття; 7 – перекриття над
підвалом; 8 – парапет; 9 – цоколь
 За видом матеріалу, його об’ємною густиною та ступенем
теплової інерції стіни поділяють на: важкі (із цегли, природного каменю,
важкого бетону) – ρo > 750кг/м3, D > 7; полегшені (із порожнистих каменів
або великих елементів із полегшених та ніздрюватих бетонів) – ρo =
401...750кг/м3, D = 4,0...7,0; легкі (із листового металу, дерева,
азбестоцементу в поєднанні з ефективними утеплювачами) – ρo =
150...400кг/м3, D = 1,5...4,0; особливо легкі (із пластмас у поєднанні з
утеплювачами) – ρo < 150кг/м3, D < 1,5.
За конструктивними ознаками розрізняють стіни одношарові та
багатошарові.
За способом зведення, ступенем збірності та заводської
готовності стіни поділяють на: кам’яні – з цегли, пустотних керамічних,
бетонних і природних каменів, у сполученні з теплоізоляційними
матеріалами або без них; великоелементні, збірні – з великих бетонних
блоків або панелей, одношарові або багатошарові, які виготовляють на
будівельних комбінатах; монолітні – бетонні або залізобетонні,
одношарові або багатошарові; дерев’яні – суцільні, що виготовляють із
колод або брусів, каркасні із брусів і дощок із заповненням товщини стіни
утеплювачем, та із дерев’яних панелей і щитів виготовлених на
будівельних комбінатах; на основі металів та пластмас – з полегшених
панелей, каркасно-панельні та із об’ємних блоків, основою яких є сталеві,
алюмінієві або пластикові обшивки та утеплювач між ними.
.
Вимоги до стін
Стіни повинні відповідати вимогам капітальності (довговічність,
вогнестійкість та пожежної безпеки), міцністю, стійкістю та вимогам
норм будівельної теплотехніки за ДБН В.2.6-31:2016 «Конструкції
будинків і споруд. Теплова ізоляція».
Теплоізоляційну здатність зовнішніх стін визначають у
відповідності з санітарно-гігієнічними вимогами та з урахуванням
необхідності економії використання теплової енергії для
опалювання приміщень. Конструктивне рішення та товщину
зовнішніх стін проектують на основі теплотехнічного розрахунку.
Нормативний опір теплопередачі зовнішніх кам’яних стін для
нового будівництва і при реконструкції будівель для I температурної
зони України повинен становити не менше, ніж 3,3 м2 . оС/Вт у
відповідності з ДБН В.2.6-31:2016 «Конструкції будинків і споруд.
Теплова ізоляція».
Карта температурних зон території України (до 2016 року)
 Мінімальне допустиме значення опору теплопередачі
огороджувальної конструкції будівель Rq min, м2.К/Вт
№ Значення Rq min для
поз Вид огороджувальної конструкції температурної зони
I II III IV
1 Зовнішні стіни 2,8 2,5 2,2 2,0
2а* Покриття і перекриття неопалюваних горищ 4,95 4,5 3,9 3,3
2б 3,3 3,0 2,6 2,2 Примітка: *
3 Перекриття над проїздами та холодними 3,5 3,3 3,0 2,5 Для будинків
підвалами, що межують із холодним повітрям садибного
типу та
4 Перекриття над неопалюваними підвалами, що 2,8 2,6 2,2 2,0 будівель до
розташовані вище рівня землі чотирьох
5а* Перекриття над неопалюваними підвалами, що 3,75 3,45 3,0 2,7 поверхів
5б розташовані нижче рівня землі 2,5 2,3 2,0 1,8 включно
6а* Вікна, балконні двері, вітрини, вітражі, 0,6 0,56 0,5 0,45
6б світлопрозорі фасади 0,5 0,5 0,5 0,45
7 Вхідні двері в багатоквартирні житлові 0,44 0,41 0,39 0,32
будинки та в громадські будівлі
8 Вхідні двері до малоповерхових будинків і 0,6 0,56 0,54 0,45
квартир перших поверхів багатоповерхових
9 Вхідні двері в квартири, що розташовані вище 0,25 0,25 0,25 0,25
першого поверху
 КАРТА-СХЕМА ТЕМПЕРАТУРНИХ ЗОН УКРАЇНИ

Dd - кількість градусо-діб опалювального періоду

I зона більше ніж 3501 градусо-діб
ІІ зона менше ніж 3500 градусо-діб
 Мінімальне допустиме значення опору теплопередачі
огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків
№ Значення Rq min, м2.К/Вт, для
п/п Вид огороджувальної конструкції температурної зони
І ІІ
1 Зовнішні стіни 3,3 2,8
2 Суміщені покриття 5,35 4,9
3 Горищні покриття та перекриття
неопалювальних горищ 4,95 4,5
4 Перекриття над проїздами та
неопалювальними підвалами 3,75 3,3
5 Світлопрозорі огороджувальні конструкції 0,75 0,6

6 Вхідні двері до багатоквартирних

житлових будинків і громадських будівель 0,5 0,45
7 Вхідні двері до малоповерхових будинків і
в квартири, що розташовані на перших 0,65 0,6
поверхах багатоповерхових будівель
Опір теплопередачі огороджувальної конструкції за ДБН В.2.6-
31:2016 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція»
RΣпр ≥ Rq min 1 1
R0 = + Rк +
αв αн
Rк = R1 + R2 + ... + Rn + Rв.п.
δi
Ri =
λip
αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і
зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції,
Вт/(м2.К;
Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м2.К /Вт;
δ – товщина i-го шару конструкції, м;
λip – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції
в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м2. К) за
ДСТУ Б В.2.6-189:2013 «Методи вибору теплоізоляційного
матеріалу для утеплення будівель»
 Розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів
Розрахункові характеристики в умовах

сухому стані gо,

Назва матеріалу експлуатації

Густина rо у
№ п/п

Тепло- Коефіцієнт тепло-

ДСТУ Б В.2.6-189:2013 «Методи вибору

кг/м3

паропроник

г/(м.год.Па)
Коефіцієнт
Провідність, λp, засвоєння s,

ності m,
теплоізоляційного матеріалу для утеплення Вт/(м.К) Вт/(м2.К)
будівель» А Б А Б
1 2 3 4 5 6 7 8
1. ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ
1.1. Волокнисті матеріали
1. Плити з мінераловатної вати на синтетичному 75 0,055 0,062 0,55 0,61 0,55
125 0,060 0,070 0,73 0,82 0,49
зв’язуючому негофрованої структури 150 0,055 0,066 0,75 0,87 0,45
175 0,058 0,072 0,83 0,98 0,41
200 0,064 0,081 0,93 1,11 0,37
2. Плити з мінераловатної вати на синтетичному 175 0,065 0,079 0,88 1,04 0,40
200 0,071 0,087 0,98 1,16 0,36
зв’язуючому гофрованої структури
3. Плити мінераловатні гофрованої структури 70 0,050 0,055 0,49 0,54 0,54
100 0,053 0,060 0,60 0,68 0,48
170 0,059 0,070 0,82 0,97 0,41
4. Плити з мінераловатної вати на синтетичному зв’язую- 150 0,054 0.064 0,76 0,88 0,45
170 0,055 0,065 0,82 0,97 0,42
чому (вміст зв’язуючого за масою 6,5...8,0%) 180 0,056 0,066 0,86 1,02 0,40
5. Плити з мінераловатної вати на синтетичному 20 0,048 0,049 0,25 0,26 0,56
30 0,046 0,047 0,30 0,31 0,55
зв’язую-чому (вміст зв’язуючого за масою 50 0,045 0,046 0,39 0,040 0,54
4,0...5,0%) 80 0,044 0,045 0,50 0,53 0,49
110 0,045 0,047 0,56 0,57 0,45
190 0,047 0,052 0,78 0,82 0,32
6. Плити з мінераловатної вати на синтетичному 30 0,044 0,045 0,29 0,30 0,55
50 0,041 0,042 0,36 0,37 0,52
зв’язую-чому (вміст зв’язуючого за масою 3,5...4,2%) 70 0,039 0,040 0,42 0,43 0,50
110 0,043 0,044 0,55 0,56 0,45
140 0,044 0,045 0,62 0,61 0,41
180 0,047 0,048 0,72 0,75 0,34
 2. КОНСТРУКЦІЙНО-ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ
2.1. Бетони ніздрюваті
56. Бетони ніздрюваті 500 0,15 0,16 2,38 2,48 0,20
600 0,16 0,18 2,65 2,9 0,17
700 0,24 0,27 3,66 3,98 0,16
800 0,27 0,30 4,16 4,51 0,14
900 0,33 0,36 4,82 5,23 0,12
1000 0,38 0,44 5,72 6,59 0,11
1100 0,45 0,51 6,74 7,74 0,10
1200 0,49 0,55 7,37 8,48 0,09
57. Газо- та пінозолобетон 1000 0,44 0,5 6,86 8,01 0,098
1200 0,52 0,58 8,17 9,46 0,075
2.2. Бетони легкі
58. Керамзитобетон на керамзитовому ріску 500 0,17 0,23 2,55 3,25 0,3
600 0,20 0,26 3,03 3,78 0,26
800 0,24 0,31 3,83 4,77 0,19
1000 0,33 0,41 5,03 6,13 0,14
1200 0,44 0,52 6,36 7,57 0,11
1400 0,56 0,65 7,75 9,14 0,098
1600 0,67 0,79 9,06 10,77 0,09
1800 0,80 0,92 10,5 12,33 0,09
59. Керамзитобетон на кварцовому піску з 800 0,29 0,35 4,13 4,9 0,075
поризацією 1000 0,41 0,47 5,49 6,35 0,075
1200 0,52 0,58 6,77 7,72 0,075
60. Керамзитобетон на перлітовому піску 800 0,29 0,35 4,54 5,32 0,17
1000 0,35 0,41 5,57 6,43 0,15
61. Керамзитошлакобетон 1000 0,33 0,41 5,06 5,91 0,15
62. Перлітобетон 600 0,19 0,23 3,24 3,84 0,3
800 0,27 0,33 4,45 5,32 0,26
1000 0,33 0,38 5,5 6,35 0,19
1200 0,44 0,5 6,96 8,01 0,15
63. Шлакопемзобетон 1000 0,31 0,37 4,87 5,63 0,11
1200 0,37 0,44 5,83 6,73 0,11
1400 0,44 0,52 6,87 7,9 0,098
1600 0,52 0,63 7,98 9,29 0,09
 3. МАТЕРІАЛИ КОНСТРУКЦІЙНІ
3.1. Бетони конструкційні
81. Залізобетон 2500 1,92 2,04 17,98 18,95 0,03
82. Бетон на щебені з природного каменю 2400 1,74 1,86 16,77 17,88 0,03
3.2. Розчини будівельні
83. Розчин цементно-піщаний 1800 0,76 0,93 9,6 11,09 0,09
84. Розчин складний (пісок, вапно, цемент) 1700 0,70 0,87 8,95 10,42 0,098
85. Розчин вапняно-піщаний 1600 0,70 0,81 8,69 9,76 0,12
3.3. Облицювання природним каменем та керамічною плиткою
86. Плитка та вироби з природного каменю: 2800 3,49 3,49 25,04 25,04 0,008
– граніт, гнейс, базальт
87. – мармур 2800 2,91 2,91 22,86 22,86 0,008
88. – вапняк 1600 0,73 0,81 9,06 9,75 0,09
1800 0,93 1,05 10,85 11,77 0,075
2000 1,16 1,28 12,77 13,7 0,06
89. – туф 1000 0,24 0,29 4,2 4,8 0,11
1200 0,35 0,41 5,55 6,25 0,11
1400 0,43 0,52 6,64 7,6 0,098
1600 0,52 0,64 7,81 9,02 0,09
1800 0,7 0,81 9,61 10,76 0,083
2000 0,93 1,05 11,68 12,92 0,075
90. Плити керамічні для підлоги 2000 0,96 1,1 11,63 12,55 0,06
3.4. Кладка цегляна з повнотілої цегли
91. Глиняної звичайної на цементно- 1800 0,70 0,81 9,2 10,12 0,11
піщаному розчині
92. Глиняної звичайної на цементно- 1700 0,64 0,76 8,64 9,7 0,12
шлаковому розчині
93. Глиняної звичайної на цементно- 1600 0,58 0,70 8,08 9,23 0,15
перлітовому розчині
94. Силікатної на цементно-піщаному 1800 0,76 0,87 9,77 10,9 0,11
розчині
95. Трепельної на цементно-піщаному 1000 0,41 0,47 5,35 5,96 0,23
розчині 1200 0,47 0,52 6,26 6,49 0,19
 1 2 3 4 5 6 7 8
3.5. Матеріали покрівельні, гідроізоляційні та покриття полімерні для підлог
97. Листи азбестоцементні 1600 0,35 0,41 6,14 6,8 0,03
1800 0,47 0,52 7,55 8,12 0,03
98. Матеріали бітумні, бітумно-полімерні 1000 0,17 0,17 4,56 4,56 0,008
покрівельні та гідроізоляційні 1200 0,22 0,22 5,69 5,69 0,008
1400 0,27 0,27 6,8 6,8 0,008
99. Асфальтобетон 2100 1,05 1,05 16,43 16,43 0,008
100. Руберойд, пергамін 600 0,17 0,17 3,53 3,53 –
101. Лінолеум полівінілхлоридний на 1600 0,33 0,33 7,52 7,52 0,002
теплоізоляційній підоснові 1800 0,38 0,38 8,56 8,56 0,002
102. Лінолеум полівінілхлоридний на 1400 0,23 0,23 5,87 5,87 0,002
тканинній основі 1600 0,29 0,29 7,05 7,05 0,002
103. Лінолеум полівінілхлоридний 800 0,17 0,17 3,32 3,32 0,002
багатошаровий та одношаровий без 1200 0,21 0,21 4,51 4,51 0,02
підоснови
3.6. Метали та скло
104. Сталь арматурна 7850 58 58 126,5 126,5 0
105. Чавун 7200 50 50 112,5 112,5 0
106. Алюміній 2600 221 221 187,6 187,6 0
107. Латунь, мідь 8500 407 407 326 326 0
108. Скло віконне 2500 0,76 0,76 10,79 10,79 0

ДСТУ Б В.2.6-189:2013 «Методи вибору теплоізоляційного

матеріалу для утеплення будівель»
 в Стіни з дрібнорозмірних
а
елементів. Цегляна
кладка стін

б г д Матеріали і типи кладок

кам’яних стін:
а – суцільна цеглина; б – цегла з
пустотами; в – керамічні камені;
г – легкобетонні камені з
щільовими пустотами (цілий і
половинка); д – те саме,
е ж трипустотні, тичковий і
ложковий; е – цегляна кладка
шестирядна; ж – те саме,
дворядна; и – кладка з
керамічних каменів;
и к л м
к, л – кладка з бетонних і
природних каменів;
м – кладка з каменів з
личкуванням цеглою
Стіни з дрібнорозмірних елементів. Цегляна кладка стін

Елементи цегляної кладки: Формування товщини

1 – вертикальний шов;
2 – горизонтальний шов; 3 – зовнішня
лицева верста; 4 – забутовка;
5 – внутрішня верста; 6 – поперечиковий
ряд; 7 – ложковий ряд
цегляної кладки:
1 – поперечик; 2 – ложок;
3 – постіль;
4 – горизонтальний шов;
5 – вертикальний шов
 Цегла, камені, профілі
Керамічна цегла будівельна Камінь керамічний з Цегла керамічна лицювальна
повнотіла вертикальними пустотами (фігурна)
одинарна полуторна

Керамічна цегла пустотіла

Цегла лицьова
одинарна полуторна
Камінь пустотілий
Цегла лицьова
крупноформатний
(розмір 510 х 250 х 220)

Профілі керамічні
Загальний вигляд Профіль
Цегла
керамічної лицьова
керамобетонної
перемички перемички

Цегла лицьова
Пустотна з рельєфною ЦеглаПустотна
лицьова
Пустотна
поверхнею (одинарна) підтовщена поризована
(полуторна) (одинарна) Фрагмент стіни з керамічною
Цегла лицьоваперемичкою
Системи цегляної кладки
 а б д

в г

Види кладки:
а – суцільна з повнотілої цегли; б, д – полегшена з вертикальними
поперечними стінками (колодязна); в – полегшена з
горизонтальними стінками; г – суцільна з керамічної цегли;
д – полегшена колодязна кладка кута
 Системи перев’язки цегляної кладки
однорядна багаторядна трирядна розшивка швів

Основні прийоми цегляної кладки

Багаторядна система перев’язки цегляної кладки
Однорядна система перев’язки цегляної кладки
Анкерно Кладки цегляних стін полегшених конструкцій
-цегляна Утеплена
бетонна
Колодцева мінераловатними
плитами

Порядове розкладання цеглин кладки кутів і примикань

Типи конструкцій цегляних стін
 Кладка зовнішніх стін з опорядженням фасаду
а б в г

д е ж и

а, б – із звичайної та личкувальної цегли; в – з керамічних каменів і

личкувальної цегли; г – із звичайної цегли та личкувального каменю; д – із
звичайної цегли та личкування фігурними керамічними плитами; е – те саме,
керамічною плиткою на цементному розчині; ж – з керамічної цегли та
личкування керамічною плиткою; и – з цегли та личкування плитами
Змішана кладка з опорядженням лицьовою цеглою
Змішана кладка з опорядженням лицьовою цеглою
Багатошарові цегляні стіни з утеплювачем
всередині кладки і повітряним прошарком
Багатошарові цегляні стіни з утеплювачем всередині кладки і
повітряним прошарком

Пластикові дюбелі
 Зовнішня стіна з цегли з
личкуванням
керамічна плитка
керамічною плиткою

цегла
Зовнішня стіна із засипним утеплювачем Зовнішня стіна із
і залізобетонними діафрагмами термовкладишами

залізобетонна
діафрагма

цоколь
Обріз
цоколя
Зовнішня стіна з утепленням Зовнішня стіна з утепленням з
легким бетоном боку приміщень

плитний утеплювач
цегла

цегла
дерев’янний
цоколь брусок 50х50

цоколь
Принципові схеми основних конструктивних рішень утеплення
зовнішніх стін
Без повітряного прошарку З повітряним прошарком
(без вентиляції) (з вентиляцією)

аа бб

вв гг

а, б – утеплювач розташований всередині конструкції стіни; в, г – те саме, з боку фасаду;

1 – внутрішній несучий шар; 2 – зовнішній захисний шар; 3 – утеплювач; 4 – повітряний
прошарок; 5 – захисний декоративний шар штукатурки; 6 – захисний декоративний навісний
екран; 7 – пароізоляція; 8 – вітрозахисна плівка або тканина; 9 – гнучка в’язь; 10 – гнучка в’язь з
фіксатором теплоізоляції; 11 – жорстка в’язь; 12 – дюбель; 13 – несучий профіль (стрінгер)
 Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією
ДБН В.2.6-33:2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією. Вимоги до
проектування, улаштування та експлуатації»
Кла- Найменування Найменування підкласів опорядження
си класів
А Конструкції з фасадною А.1 Тонкошаровими штукатурками
теплоізоляцією і опоряд- А.2 Товстошаровими штукатурками
женням штукатуркою А.3 Дрібнорозмірною плиткою
Б Конструкції з фасадною Б.1 Керамічною цеглою
теплоізоляцією і Б.2 Силікатною цеглою
опорядженням цеглою Б.3 Пресованим каменем
В Конструкції з фасадною В.1 Керамічними плитами
теплоізоляцією з В.2 Плитами з природного каменю
вентильованим В.3 Металевими дрібноштучними і крупнорозмірними панелями
повітряним прошарком і В.4 Плитами з цементно-волокнистих матеріалів
опорядженням В.5 Композитними алюмінієвими матеріалами
індустріальними В.6 Виробами з дрібнозернистого бетону
елементами В.7 Полімербетонними панелями
В.8 Ламінованими панелями
В.9 Керамогранітом
В.10 Іншими індустріальними елементами
Г Конструкції з фасадною Г.1 Склом будівельним
теплоізоляцією і Г.2 Склом загартованим будівельним
опорядженням прозорими Г.3 Склом з енергозберігаючим покриттям
елементами Г.4 Склом сонцезахисним
Г.5 Склом фасадним з нанесеним емалевим покриттям
Г.6 Склом візерунковим
Г.7 Склом армованим
Г.8 Ламінованим склом (триплексом)
Г.9 Склом, забарвленим у масі
Г.10 Гідрофобним склом
Г.11 Іншими типами скла, що дозволені
 Конструкції з фасадною
теплоізоляцією і опорядженням
штукатуркою

Конструктивна схема збірної

системи з опорядженням
легкими тонкошаровими
штукатурками менше 10 мм
(підклас А.1):
1 – несуча стіна; 2 – вирівнювальний
штукатурний шар; 3 – клейовий шар;
4 – шар теплової ізоляції;
5 – захисний шар, армований
склосіткою; 6 – опоряджувальне
покриття; 7 – елемент механічного
кріплення утеплювача
 Конструктивна схема збірної
системи з опорядженням
товстошаровими штукатурками
більше 10 мм
(підклас А.2):
1 – несуча стіна; 2 – вирівнювальний
штукатурний шар; 3 – клейовий шар;
4 – шар теплової ізоляції;
5 – захисний шар, армований
металевою сіткою;
6 – опоряджувальне покриття;
7 – фіксатор металевої сітки;
8 – елемент механічного кріплення
утеплювача
Конструкції з фасадною теплоізоляцією і опорядженням цеглою
Каркасно-монолітні будівлі, самонесучі фахверкові стіни

Конструктивна схема збірної системи

з опорядженням керамічною цеглою
(підклас Б.1.1):
1 – внутрішня штукатурка;
2 – несуча стіна; 3 – плита перекриття;
4 – додатковий теплоізоляційний
вкладиш; 5 – залізобетонний консольний
пояс через…3…4 поверхи;
6 – шар теплової ізоляції; 7 – повітряний
вентильований прошарок;
8 – опоряджувальний шар із цегли або
стінових дрібно штучних каменів з
вентиляційними отворами у
вертикальних швах; 9 – клінкерна
фасадна цегла; 10 – металевий зв'язок з
фіксатором теплоізоляційного шару
 Конструктивна схема
збірної системи з опорядженням
пресованими каменями
(підклас Б.3.2):
1 – внутрішня штукатурка;
2 – фахверкова або несуча стіна;
3 – монолітна з. б. плита перекриття;
4 – анкер клиновий; 5 – шар теплової
ізоляції; 6 – металевий зв’язок з
фіксатором утеплювача;
7 – повітряний вентильований
прошарок; 8 – опоряджувальний шар
із цегли або стінових дрібноштучних
каменів з вентиляційними отворами
у вертикальних швах;
9 – температурний компенсатор;
10 – дискретні кронштейни;
11 – теплоізоляційний вкладиш;
12 – компенсаційний шов
 Конструкції з фасадною Конструктивна схема
теплоізоляцією з вентильованим збірної системи зі стояковим
повітряним прошарком кріпленням зовнішнього
опоряджувального захисного
шару з керамічних плит
(підклас В.1):
1 – внутрішня штукатурка;
2 – фахверкова або несуча стіна;
3 – монолітна з. б. плита
перекриття; 4 – анкер клиновий;
5 – кронштейн; 6 – шар теплової
ізоляції; 7 – повітрозахисна
мембранна плівка; 8 – повітряний
вентильований прошарок;
9 – індустріальні личкувальні
елементи (керамічні плити);
10 – з’єднувальні елементи;
11 – прокладка; 12 – клямер;
13 – стояк; 14 – елемент механіч-
ного кріплення утеплювача
 Конструктивна схема
збірної системи зі стояково-
ригельним кріпленням
зовнішнього опоряджувального
захисного шару з ламінованих
панелей (підклас В.8):
1 – стіна; 2 – шар теплової ізоляції;
3 – повітрозахисна мембранна
плівка; 4 – анкер; 5 – кронштейн;
6 – прокладка паронітова;
7 – повітряний вентильований
прошарок; 8 – індустріальні
личкувальні елементи (ламіновані
панелі); 9 – стояк; 10 – ригель;
11 – з’єднувальний елемент;
12 – елемент механічного кріплення
утеплювача
Конструкції з фасадною теплоізоляцією і
опорядженням прозорими елементами

Конструктивна схема
збірної системи з комбінованим
світлопрозорим фасадом із
сонцезахисним склом
(підклас Г.4.1):
1 – монолітна з. б. плита перекриття;
2 – елементи несучого каркаса (ригелі);
3 – елементи несучого каркаса (стояки);
4 – склопакети;
5 – шар теплової ізоляції;
6 – внутрішня обшивка;
7 – повітряний вентильований прошарок;
8 – опоряджувальний світлопрозорий
шар; 9 – елемент кріплення
опоряджувального шару
 Конструктивна схема
збірної системи з суцільним
світлопрозорим фасадом з
опорядженням будівельним
склом і термоізоляцією плит
перекриттів (підклас Г.1.2):
1 – монолітна з. б. плита перекриття;
2 – шар теплової ізоляції;
3 – опоряджувальний світлопрозорий
шар; 4 – склопакети; 5 – елементи
несучого каркаса (ригелі);
6 – елементи несучого каркаса
(стояки); 7 – кронштейн;
8 – елемент кріплення
світлопрозорого опоряджувального
шару; 9 – з’єднувальні елементи
 Утеплення зовнішніх цегляних стін

Всередині цегляної кладки (підклас Б.1) Утеплення з боку фасаду з опорядженням

штукатуркою по склосітці (підклас А.2)

Вентильований фасад, утеплення з боку фасаду з опорядженням

полімербетонними панелями (підклас В.7) і сайдингом (підклас В.10)
 а б

в г

Утеплення зовнішніх цегляних стін: а – всередині кладки (Б.1); б – з боку

фасаду із захистом штукатуркою по склосітці (А.2); в – вентильований фасад з
оздобленням личкувальними плитами (В.10); г – те саме, сайдингом (В.10)
Розріз по зовнішній несучій
тришаровій стіні
Розріз по зовнішній несучій стіні
утепленій з боку фасаду і
опорядження штукатуркою
 Цегляні стіни:
а – зовнішня стіна житлового
будинку; б – те саме, фрагмент
плану; в – брускові перемички;
г – те саме, брускова і плитна;
д – те саме, брускові та
підсилені; в – те саме, плитна;
ж – вентиляційні канали у
внутрішніх стінах;
з – горизонтальне армування
простінку;
и – деформаційний шов
 Деталі кам’яних стін

Кам’яні стіни: а – зовнішня стіна

громадської будівлі з керамічних
каменів; б – карниз при
суміщеному покритті та
внутрішньому відводі води;
в – карниз при роздільному
покритті; г – карниз при
зовнішньому відводі води;
д – спирання перекриття на стіну;
е – анкер для кріплення
карнизних плит
Схеми розрізів малоповерхових будівель з позначенням деталей стін
 Деталі кам’яних стін цоколі та карнизи

а б в г д

а – цоколь, обличкований цеглою; б – цоколь, обличкований плитами;

в – цоколь з бетонних стінових блоків; 1 – вимощення; 2 – личкування;
3 – стіна; 4 – горизонтальна гідроізоляція; г – карниз із цегли; д – карниз із
збірних залізобетонних плит; 1 – карниз; 2 – стіна; 3 – горищне перекриття;
4 – залізобетонна карнизна плита; 5 – гідроізоляція
 Деталі кам’яних стін – перемички, карнизи, парапети
а б 3 в г д

(в самонесучій
стіні)

е є
ж
(в несучій стіні)

а, б – перемички збірні залізобетонні; в – перемичка із закладним

металевим кутиком; г – перемичка рядова; д – карниз із цегли напуском;
е – залізобетонний карниз; є – парапет; 1 – брускова рядова перемичка;
2 – брускова підсилена перемичка; 3 – профільована цегла; 4 – металевий
кутик; 5 – арматурний стрижень; 6 – цементний розчин; 7 – карнизна
залізобетонна плита;8 – анкерна балка; 9 – парапетна плита
 Конструктивні рішення цоколів

а б в г д

а – виступаючого, цегляного; б – виступаючого, цегляного з личкуванням

природним каменем у перев’язку; в – те саме, плитами природного
каменю; г – западаючого, з бетонних стінових фундаментних блоків
обличкованих керамічною плиткою на цементному розчині;
д – западаючого, з цокольної панелі, обличкованої керамічною плиткою в
заводських умовах; 1 – вимощення; 2 – горизонтальна гідроізоляція;
3 – монолітний бетонний фундамент; 4 – стіновий бетонний
фундаментний блок; 5 – залізобетонна плита; 6 – залізобетонний брусок;
7 – цокольна панель
 З опорядженням
личкувальною З випуском каменю Виступаючі цоколі
цеглою або цегли малоповерхових житлових
будинків без підвалів:
а – з бутового каменю;
б – з цегли;
в – з опорядженням
личкувальною цеглою;
г – з випуском каменю або
Опоряджений Опоряджений
личкувальною цеглою керамічною плиткою бетонного бруска;
д – обличкованого каменем
уперев’язку;
е – обличкованого
керамічною плиткою
а б

Конструктивні рішення цоколів:

а – виступаючого, цегляного;
б – виступаючого, цегляного з
личкуванням природнім каменем
уперев’язку; в – те саме, плитами
природного каменю; г – западаючого, з
в г
бетонних стінових фундаментних блоків
обличкованих керамічною плиткою на
цементному розчині; д – западаючого, з
цокольної панелі, обличкованої
керамічною плиткою в заводських
умовах; 1 – вимощення;
2 – горизонтальна гідроізоляція;
3 – монолітний бетонний фундамент;
д е 4 – стіновий бетонний фундаментний
блок або цокольна панель;
5 – залізобетонна плита; 6 – брусок
залізобетонний; 7 – бутобетонний
фундамент; 8 – плита перекриття
 Типи конструкцій цоколів:
а – обличкований цеглою; б – те саме, кам’яними блоками; в – те саме, плитами;
г – оштукатурений; д – западаючий, із стінових фундаментних блоків; е – те саме,
із цокольних панелей; 1 – фундамент; 2 – вимощення; 3 – випалена цегла;
4 – цегляна стіна; 5 – горизонтальна гідроізоляція; 6 – конструкція підлоги
першого поверху; 7 – кам’яні блоки; 8 – бортовий цокольний камінь;
9 – личкувальні плити; 10 – штукатурка; 11 – покрівельна сталь; 12 – стіновий
фундаментний блок; 13 – цокольна панель
 Конструктивні
рішення стрічкових
фундаментів,
цоколів, стін,
вимощень, підлог
перших поверхів і
підвалів будинків:
а, б – без підвалу,
фундамент з
монолітного з.б.,
підлога по ґрунту, стіни
тришарові;
в – з технічним
підпіллям, фундамент з
бутового каменю,
утеплення стіни з боку
фасаду; г – з підвалом,
фундамент зі стінових
фундаментних блоків,
вентильована
конструкція утеплення
стіни з боку фасаду
Цоколі цегляних стін

З лицьової цегли
Цоколь цегляної стіни з теплоізоляцією, опорядженою штукатуркою, і
підлогою по ґрунту
Цоколь цегляної стіни з вентильованою фасадною системою
а

Зовнішні стіни: а – вентильована фасадна система; б – утеплення і

опорядження цеглою; в – теплоізоляція, опоряджена штукатуркою
 а

Перекриття:
а – міжповерхове та стіна з утепленням
і опорядженням лицевою цеглою;
б – горищне
Стіна з теплоізоляцією, опорядженою штукатуркою, і міжповерхове перекриття
Карниз цегляної стіни з теплоізоляцією, опорядженою штукатуркою, і
конструкція суміщеного покриття
Карниз цегляної стіни із зовнішнім утепленням і опорядженням
штучним каменем (вентильований фасад)
Деталі карнизів кам’яних стін
 Різновиди карнизів:
а – з фігурної кераміки; б – із звисанням
кобилки; в – із збірних залізобетонних плит;
1 – кроквина; 2 – мауерлат; 3 – кобилка;
4 – покрівля; 5 – лати; 6 – вінцевий елемент;
7 – модильйон; 8 – зубчики; 9 – горищне
перекриття; 10 – падуга; 11 – залізобетонна
карнизна плита; 12 – слізниця; 13 – дротяна
скрутка; 14 – анкерна балка; 15 – анкер
Карнизи з лицьової цегли з
виносом до 300 мм
Карниз підсилений жорсткою арматурою

Карнизи з виносом до
400 мм необхідно
підсилювати
жорсткою арматурою
Карнизи з виносом до
700 мм – необхідно
спирати на збірну або
монолітну
залізобетонну плиту
 Карнизи

Із звичайної цегли Із збірних залізобетонних плит Дерев’яні

Парапети

Парапет – частина стіни, що

підноситься над дахом не
менше, ніж на 300 мм. Її
товщину приймають в одну
цеглину, верхню площину
захищають від зволоження
зливом з оцинкованої сталі
або бетонною парапетною
плитою
 Парапет,
захищений
фартухом з
оцинкованої
покрівельної сталі,
цегляної стіни з
вентильованою
системою
утеплення і
конструкція
плоского покриття
Примикання горизонтального суміщеного покриття до зовнішньої
цегляної стіни з вентильованою фасадною системою
Перекриття над відкритою лоджією і зовнішня стіна з вентильованою
фасадною системою
 Перемички
Рядові
З металевих кутиків
 Арочні цегляні перемички
Клинчасті цегляні перемички циркульна

Прямолінійна (зрубна)
Збірні залізобетонні перемички
а в

Деталі цегляних стін:

д
а – дворядна (ланцюгова) цегляна
кладка; б – те саме, шестирядна;
в – арочна перемичка; г – клинчаста
плоска перемичка; д – перемички із
збірних залізобетонних елементів;
Б – брускова, 120 х 65 мм або 120 х
140 мм; БП – плитна; БУ – брускова
підсилена, 120 х 220 мм
 Прорізи в цегляних стінах з перемичками:
а – клинчастою; б – арочною лучковою; в – арочною циркульною
 Влаштування перемичок
Рядові
Армоцегляні З кутиків і збірних Збірні залізобетонні
елементів

Вигляд рядової перемички

Клинчаста

Стрілчаста арка

Півциркульна арка
Клинчаста лучкова
Кладка вентиляційних каналів, перемичок і карнизів
 Перемички над
прорізами в кам’яних
стінах
Конструктивні рішення перемичок:
а, б – перемички збірні залізобетонні;
в – перемичка із закладним металевим
кутиком; г – перемичка рядова;
1 – брускова рядова перемичка;
2 – брускова підсилена перемичка;
3 – профільована цегла; 4 – металевий
кутик; 5 – арматурний стрижень;
6 – цементний розчин; 7 – залізобетонна
багатопустотна плита перекриття;
8 – бетонна заглушка; 9 – утеплюючий
вкладиш
Схеми установки і марки перемичок над прорізами зовнішніх цегляних стін
 Конструктивне рішення
утеплення віконного прорізу
з поглибленням у стіні:
1 – зовнішня стіна;
2 – залізобетонна перемичка;
3 – віконне заповнення;
4 – зовнішня теплоізоляція;
5 – додатковий шар
утеплювача в поглибленні
прорізу; 6 – злив;
7 – підвіконня
Віконний проріз у цегляній стіні утеплений зовнішньою теплоізоляцією,
опорядженою штукатуркою
 Влаштування протипожежних
розсічок навколо
віконних прорізів:
а – відстань між вікнами менше 1,5 м;
б – відстань між вікнами більше 1,5 м;
1 – протипожежні розсічки з
мінеральної вати ТЕХНОФАС;
2 – плити з екструзійного
пінополісстиролу ТЕХНОНІКОЛЬ
CARBON ECO FAS

Влаштування протипожежних розсішок

навколо дверного прорізу:
1 – протипожежна розсічка з мінеральної
вати ТЕХНОФАС;
2 – плити з з екструзійного пінополістиролу
ТЕХНОНІКОЛЬ CARBON ECO FAS
 Архітектурні деталі цегляних стін

а – цоколі; б – верхній карниз; в – проміжний карниз; г – поясок;

д – сандрик; е – парапет; ж – балюстрада; з – балясина; и – температурний
шов із пазом і гребенем; к – температурний шов із компенсатором
 +

+
+
+

+
+

+
+

Схема розташування вентиляційних каналів у внутрішніх цегляних стінах

житлового будинку: 1 – з підвалу; 2 – з кухні та убиральні першого поверху;
3 – із санітарних вузлів мансарди; 4 – вентиляційна труба
Висота розташування труб на даху будинку залежно від
відстані до гребеня
Спирання гіпсокартонної
перегородки на
перекриття і примикання
до підлоги
Жорстке примикання
гіпсокартонної
перегородки до стелі
 Стіни з дерева
Малоповерхові житлові будинки з дерев’яними несучими
конструкціями відносяться до IV класу капітальності, ступінь
вогнестійкості їх конструкцій не нормується, термін служби 20...50
років, а висота не повинна перевищувати два поверхи.
Як правило, в будівництві використовують хвойні породи
деревини – сосну, ялину, модрину. Листяні породи поділяють на:
тверді – дуб, бук, граб, які використовують для елементів вузлових
з’єднань (шпонки, нагелі, вкладиші), з гарною стійкістю проти
загнивання і великою міцністю та м’які – береза, осика, тополя,
вільха, липа, що використовують у маловідповідальних
конструкціях.
Основна перевага дерев’яних стін це забезпечення гарного
мікроклімату в приміщеннях.
За конструктивним рішенням дерев’яні стіни поділяють на
рублені з колод, брущаті, каркасні та щитові або панельні.
Стіни рублені з колод
Будівельні колоди мають
довжину 4,5...6,5 м
діаметром 160...260 мм.
Конструктивною
основою будинку є зруб
(клітина), зібрана з вінців,
укладених один на другий.
Вінцем називають один
ряд колод, укладених по
периметру багатокутника і
зв’язаних між собою в
кутах врубами з різницею
за висотою у півдерева.
Найбільш
розповсюдженою
конструктивною схемою є
«п’ятистінка» – зруб, який
складається з чотирьох
зовнішніх і однієї
внутрішньої стіни.
 Горизонтальні стики
герметизують: уздовж
нижньої поверхні колод
вибирають циліндричний паз
шириною 120...160 мм.
Верхній вінець укладають
пазом на опуклість нижнього
по прошарку конопатки
товщиною не менше 10 мм з
паклі, войлоку або моху. Низ
кожної колоди утворює
своєрідний краплинник, по
якому при косому дощі стікає
вода. Послідовно укладені
колоди з’єднують між собою
дерев’яними шипами, які
розташовують у кожному
вінці на відстані 1500...2000
мм, а за висотою в шаховому
порядку.
Шипи виготовляють із
сухої деревини твердих
порід, розмірами 25 х 60 х
120(150) мм, та вставляють у
спеціальні гнізда.
 д
б
Дерев’яні стіни з колод:
а – стикування вінців гребенем;
б – споювання вінців жолобчастим
пазом; в – рубання кутів із залишком;
а г – те саме, без залишку; д – розріз по
зовнішній стіні; 1 – окладний вінець;
2 – рядовий вінець; 3 – верхній та
нижній бруси віконної коробки;
4 – осадочний проміжок із
в утепленням; 5 – горищне
перекриття; 6 – кроквяна нога;
7 – кобилка; 8 – лати; 9 – покрівля;
10 – просмолена підкладка;
11 – теплова дошка; 12 – підготовка
під стовпчики для лаг; 13 – цегляний
цоколь; 14 – бутобетонний
г фундамент; 15 – паз між вінцями,
утеплений паклею; 16 – розворотна
скоба; 17 – горизонтальна
гідроізоляція; 18 – утеплення шлаком
 Для з’єднання стін у кутах використовують два способи рубки кутів:
із залишком і без залишку.
Рубка кута із залишком ( «у чашу») – найбільш розповсюджений
спосіб з’єднання колод у вінцях. Залишок покращує теплостійкість
вузла, гарантує захист від атмосферної вологи з торця колод уздовж
його волокон. Довжину залишку приймають не менше 150 мм.
Рубка кута без залишку («у лапу») – більш трудомісткий спосіб
з’єднання колод. Для покращення теплостійкості та захисту від
зволоження такий кут будівлі необхідно обшивати дошками. На
фасадах будівель утворюються кутові пілястри, які бажано передбачати
в архітектурному проекті.
Внутрішні стіни найчастіше виконують з колод меншого діаметра
180...200 мм. Для отримання рівної висоти вінців внутрішньої та
зовнішньої стін зменшують ширину паза колод внутрішніх стін до
100...120 мм. З’єднання внутрішніх стін із зовнішніми також виконують
двома способами: із залишком або без залишку. Рубку із залишком або
потайним сковороднем використовують також у місцях спирання
дерев’яних балок перекриттів на стіни. Рубка наскрізним сковороднем
(«ласточкін хвіст») потребує, для запобігання швидкого загнивання
колод, захисту спеціальною дошкою, яка утворює пілястру на фасаді.
а в
б

д
г е
а

Деталі дерев’яних стін з колод:

а – стикування колод за висотою; б – те саме, за довжиною; в – стикування
зовнішніх і внутрішніх стін; г – кутове стикування (рубання із залишком);
д – те саме, (без залишку); е – деталь побудови рубання торця колоди для
стикування без залишку; 1 – конопатка; 2 – шип; 3 – гребінь; 4 – паз; 5 –
торець колоди внутрішньої стіни для стикування «ласточкін хвіст»; 6 – дошка
 Важливу роль у забезпеченні просторової жорсткості будинку з
рубленими стінами з колод має надійне закріплення балок перекриття
в місцях спирання на стіни. Конструктивно для прогонів довжиною
3,5...6,0 м приймають дерев’яні балки перекриття прямокутного
перерізу висотою 180...240 мм, а шириною 50…100 мм.
На протязі двох років відбувається осідання будинку, яке дорівнює
1/20 його висоти. Для забезпечення міцності зрубу в простінках між
віконними і дверними прорізами на торцях вінців влаштовують
вертикальні гребені, які входить у пази (30 х 50 мм) віконних або
дверних коробок. Тому над коробками віконних і дверних прорізів
залишають щілини відповідної висоти, які заробляють конопаткою.
Після завершення основного осідання будівель з рубленими
стінами з колод для їх захисту від дощу та снігу виконують остаточне
опорядження фасадів зовнішньою обшивкою з виструганих дощок
товщиною 13...18 мм («вагонка» по рейках). Внутрішні приміщення
обшивають гіпсокартонними, деревоволокнистими або
деревостружковими плитами або штукатурять стіни по дерев’яній
дранці, яку прибивають до колод.
Для забезпечення міцності зрубу в
простінках між віконними і
дверними прорізами на торцях
вінців влаштовують вертикальні
гребені, які входить у пази (30 х 50
мм) віконних або дверних
коробок. Над коробками віконних
і дверних прорізів залишають
щілини відповідної висоти, які
заробляють конопаткою.
 Цоколь дерев’яних будинків виконують з
кам’яних матеріалів – цегли, бетону,
бутобетону або буту. Для захисту від вологи і
загнивання окладних колод на цоколі
розташовують гідроізоляційний шар з
руберойду та суху антисептовану прокладку з
дошки товщиною 40...50 мм. Після обшивки
зрубу перед окладним вінцем і підкладною
дошкою влаштовують косяк з цементно-
піщаного розчину, який покривають смугою
оцинкованої сталі.

Цоколі дерев’яних стін з колод:

а – підлога по ґрунту; б – підлога по балках;
1 – вентиляційна решітка; 2 – ефективний
утеплювач; 3 – відсипка керамзитом;
4 – штукатурка по дранці або гіпсокартон;
5 – антисептована дошка; 6 – горизонтальна
гідроізоляція; 7 – цементно-піщаний розчин;
8 – дошка; 9 – металевий фартух
Житлові будинки з
колод
 Брущаті стіни збирають з окремих елементів, які поставляють
будівельні комбінати в комплектах з деталями з’єднання. Бруси по
висоті з’єднують простим примиканням рівних граней одного бруса до
другого з кріпленням нагелями або шипами. Для більш щільного стику
в брусах вирізають шпунти та гребні на всю ширину або вибирають
шпунти і набивають рейки в середній частині верхніх граней брусів.
Нагелі та шипи вставляють у просвердлені отвори, які за аналогією з
рубленими стінами, роблять із запасом на осідання стін. Горизонтальні
шви заробляють герметиком або конопаткою. Стикування брусів у
кутах виконують у пів дерева або за допомогою пазів і наскрізних
вертикальних (корінних) шипів, а примикання внутрішніх стін до
зовнішніх – впритул також з корінними шипами і пазами або
наскрізним чи потайним сковороднем.
Для вільного осідання стін віконні та дверні прорізи в брущатих
стінах влаштовують із зазорами, величиною 5% висоти прорізу, між
верхом коробки і низом верхнього вінця, які заповнюють утеплювачем
і зашивають наличниками.
Спирання брущатих стін на цоколь спрощується, тому що бруси
окладного вінця знаходяться на одному рівні. При цьому обмежуються
антисептуванням нижнього вінця і влаштуванням під ним гідроізоляції
або антисептованої прокладки з дощок.
 Кріплення брусів за
допомогою шпонок:
1, 3, 4 – стикування
брусів у кутах (за
допомогою пазів і
шипів, у півдерева);
2, 5, 6 – примикання
внутрішніх стін до
зовнішніх (потайним
сковороднем, упритул з
косою або прямою
шпонкою)
 Кріплення брусів

півсковороднем на вставному шипу сковороднем на корінному шипу

у півдерева «у курдюк» «в охряп»

 Зовнішні
дерев’яні стіни

Брущата Каркасно-щитова
Дерев’яні стіни з
брусів
Деталі дерев’яних
стін з брусів
Зовнішні стіни з брусів
Мансардний житловий будинок з дерев’яних брусів, кути із залишком
Двоповерховий житловий будинок з дерев’яних брусів, кути без залишку
Двоповерховий житловий будинок з дерев’яних брусів, кути без залишку
Двоповерховий житловий будинок з дерев’яних брусів, кути із залишком
 Каркасні дерев’яні стіни – легкі ґратові конструкції з вертикальних
брущатих стояків зв’язаних зверху і знизу обв’язками, а всередині –
ригелями, підкосами і перемичками, які обшивають з двох боків листовим
матеріалом (личкувальними або пластиковими дошками, азбесто-
цементними листами тощо). Простір між стояками зовнішніх стін
заповнюють утеплювачем, залишаючи місця для віконних і дверних
коробок. Для забезпечення просторової жорсткості стін у рівнях
перекриттів укладають дерев’яні балки.
Для одно та двоповерхових житлових будинків, у яких відстань між
несучими поздовжніми стінами не перевищує 4,8 м, каркас складається із
стояків, виготовлених з дощок перерізом 50 х 100 мм або 50 х 150 мм, з
кроком 500, 600 мм, які спирають на нижні горизонтальні обв’язки
зовнішніх і внутрішніх стін. Стояки виготовляють висотою в один поверх.
По верху стояків влаштовують горизонтальну обв’язку з двох дощок
50 х 100 мм. На нижню дошку обв’язки спирають балки перекриття. По
балкам укладають другу дошку обв’язки, яка в одноповерхових будинках
виконує функцію опорного контуру кроквяної системи даху, а в
двоповерхових будинках – нижньої обв’язки каркаса стіни верхнього
поверху.
Балки перекриття виготовляють з дощок 50 х 200 мм і 50 х 220 мм, які
ставлять на ребро. Жорсткість каркасам надають розкоси, установлені між
стояками в кутах будівлі у поздовжньому і у поперечному напрямах.
Дерев’яний будинок вентиляційна
з каркасними труба
стінами покрівля
кроквина
горищне перекриття

обв’язка
с
каркаса
стояк каркаса лати
стійка
підкіс

дошки підлоги
лага вимощення
стовповий фундамент
фундаментна
цоколь балка
 Металевий елемент
кріплення

Конструктивне
рішення
двоповерхового
каркасного
дерев’яного будинку
 Каркасний
дерев’янний
будинок. Вузли плану
Каркасний дерев’янний
будинок. Вузли розрізів
зовнішніх і внутрішніх
стін
 Вузли зовнішніх стін
каркасного
дерев’яного будинку з
плитним утеплювачем
 Вузли зовнішніх стін
каркасного дерев’яного
будинку з плитним
утеплювачем
Деталі каркаса
дерев’яного
будинку
Каркаси дерев’яних будинків
Каркаси дерев’яних будинків
Каркас дерев’яного будинку
 Стіни з дерев’яних панелей
Малоповерхові будівлі з дерев’яних панелей складаються з панелей
і щитів зовнішніх та внутрішніх стін і панелей або щитів перекриттів, які
виготовляють на будівельних комбінатах.
Конструктивною основою щита або панелі є рама з дерев’яних
брусків, яка утворює обв’язки по периметру. Щити виготовляють висотою
на поверх і довжиною до 1200 мм. Найчастіше щити мають дощату
обшивку, яка забезпечує його жорсткість, іноді фанерну або ОСБ
(орієнтовано стружкові плити). Між обшивкою розміщують утеплювач.
Вертикальні торці щитів мають складну конфігурацію, яка дозволяє
установлювати рейки-шпонки і розкладки-нащільники відповідних
профілів для кращої герметизації вертикальних стиків. Щити або панелі
зовнішніх і внутрішніх стін та перекриттів виготовляють на заводах, а на
будівельному майданчику здійснюють монтаж малоповерхових будівель.
Панелі виготовляють на рамочному каркасі з деревини хвойних порід.
Для панелей зовнішніх і внутрішніх несучих стін використовують бруски
перерізом 50 х 130, для панелей перекриттів – бруски 50 х 180 мм, а для
панелей внутрішніх самонесучих стін – бруски 50 х 100 мм. З двох боків
рамочний каркас обшивають водостійкою фанерою або плитами ОСБ
товщиною 6...10 мм. Клеєфанерні панелі мають більшу жорсткість і меншу
вагу,іж дощаті, їх довжина може досягати до 10,8 м.
Мансардний житловий будинок з дерев’яних панелей
Одноповерховий житловий
будинок з дерев’яних
панелей, утеплених
мінераловатними плитами
 Дерев’яна панель зовнішньої стіни:
а – фасад панелі; б – горизонтальнитй стик з
перекриттям; в – вертикальний стик із внутрішньою
стіною; 1 – дерев’яний каркас; 2 – алюмінієва розкладка;
3 – зовнішня обшивка; 4 – внутрішня обшивка; 5 – пароізоляція; 6 – утеплювач; 7 – віконна
коробка; 8 – металевий злив; 9 – алюмінієвий фартух; 10 – алюмінієвий нащільник;
11 – конопатка; 12 – пружна прокладка; 13 – підвіконна дошка; 14 – панель перекриття;
15 – панель внутрішньої стіни
Дерев’яні панелі
Технологія зведення житлового будинку з дерев’яних панелей
 а б в г

Зовнішні стіни одноповерхових житлових будинків:

а – дерев’яні каркасні; б – дерев’яні з колод; в – дерев’яні з брусів; г – цегляні