Інститут ВМС НУ ОМА

Кафедра озброєння
Аеродинаміка і динаміка руху снаряду

Тема 8. Аеродинамічна підйомна сила ракети, її

складові.
Навчальні питання:
1. Аеродинамічна підйомна сила ракети і її складові.
2. Залежності коефіцієнта підйомної сили ракети від кута атаки, кута
відхилу керма висоти і числа М польоту.

Література: Є.П. КОТІКОВ «КР та ЗУР».

1. Аеродинамічна підйомна сила ракети і її складові.
 V 
Аеродинамічна підйомна сила ракети Ya  C ya  S утворюється
2
всіма частинами планеру ракети: корпусом, крилом, горизонтальним
опіренням. Основну її долю складає підйомна сила криль.
Причиною утворення підйомної сили є різниця тиску під і над
поверхнями крила.
Розглянемо два випади:
1. Нехай  0, =0.
y yа
X

А 0
О
V, Xa
F

O XT

X

ва

Ya – підйомна сила ракети, створена планером за рахунок кута атаки 

Y = Yкр+ Yкор + Yго
F - поздовжній аеродинамічний фокус – точка прикладення підйомної сили
ракети, обусловленої кутом атаки .
Він знаходиться на перетені лінії ції сили Y з віссю ОХ.
Хт – координата центру має відносно носика САХ.
Х - координата поздовжнього аеродинамічного фокусу.
Х
Х   - відносна координата фокусу.
ba
X   0,4  0,5 - для КР із стріловидним крилом.
Поздовжній аеродинамічний фокус характерний тим, що при зміні кута
атаки в льотному діапазоні (10120) не змінює свого положення.
При зміні швидкості польоту фокус зміщується назад, на середину ba.
Це пояснюється розподілом тиску по профілю крила при надзвуковому
обтіканні.
Аеродинамічна підйомна сила ракети і її складові.

1. Випадок 0, 0.

Як правило, в польоті кермо висоти КР відхилено, тому на ракету діє
підйомна сила, обумовлена кутом 
Ya =Y +Yго де:
Yго – підйомна сила, утворена ГО за рахунок відхилення керма висоти.
Fб – аеродинамічний фокус по видхілу керма висоти.
Хб – координата фокусу Fб .
y yа
X

yа 0
О А
V, Xa
F

Fб

в 0 Xб
Уго

В розрахункових випадках підйомну силу ракети Y a завжди

прикладають в центрі мас ракети.
2. Залежності коефіцієнта підйомної сили ракети від
кута атаки, кута відхилу керма висоти і числа М.
Зі зміною  змінюється розподіл тиску по профілю крила, змінюється
величина Ya і Суа.
На основі дослідних даних встановлена залежність Суа() :

Суа
Суа max

Суа(в)

Суа0
, в
0 пр кр

0 – кут атаки нолевої підйомної сили. 0 = -(150). Для симетричних

ракет (профілів) 0 =0.
кр відповідає Суа max. кр=20-250
пр - визначає прямолінійний участок Суа () пр = (10150).
При кр на поверхні крила починається відрив потоку, нарушується
плавність обтікання, Суа, Ya. Політ з кр не допускається.
Політ з пр не рекомендується. Льотний діапазон кутів атаки
-пр    +пр . В цьому діапазоні функція Суа () прямолінійна.
С уа  С уа 0  С уа   , де:
С уа
С уа  - характеристика підйомних властивостей ракети – приріст Суа

на 10 кута атаки.
С уа = 0,0350,05 1/град С уа =23 1/рад Суа =0,71,2.
Для симетричних ракет Суа0 =0 Суа = С уа   .
 Для симетричних ракет Суа0 =0 Суа = С уа   .
При відхиленні керма висоти утворюється додаткова підйомна сила. Її
величина і напрямок залежать від кута відхилу керма висоти В.
При малих кутах В залежністьСуа(В.) прямолінійна
Суа  в  5о
0 в  0
С уав   в
 в  5о
0
0


В
С уа

С уа  С    С В
  В , де С 
 В
уа уа уа

При зміні швидкості ракети при  =const i B = const розподіл тиску по

профілю крила змінюється, значить зміниться і підйомна сила Yа .
Вплив числа М на величину підйомної сили враховують через зміну
характеристики підйомних якостей ракети Суа.
 Вплив відносної товщини профілю на Суа.
с
При збільшенні відносної товщини профілю крила С  збільшується
b
швидкість обтікання профілю потоком повітря. Тиск на верхній поверхні
крила при0 зменшується, а на нижній – зростає. Значить зростає Ya i Cya .
Такий ефект характерний при збільшенні С до 14 – 16%. ( С =0,14  0,16).
При дальшому збільшенні С зрив потоку на крилі наступає вже при малих 
і Cyamax зменшується.

Суа С  10%

С  6%

0 
кр2 кр1

На сучасних ракетах застосовуються профілі з: С =4 – 6% при М 1

С =2,5 – 3,5% при М 2.
Такі відносні товщини профілю застосовуються з метою зменшення
сили лобового опору. (У надзвукових ракет коефіцієнт Схо зростає
пропорційно С 2).
Дякую за увагу!