МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра будівництва

Реферат
на тему:
«ВЛАШТУВАННЯ СТІН СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
БУДИНКІВ ТА СПОРУД, ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ЇХ
ВЛАШТУВАННЯ»

2022
 ПЛАН

ВСТУП.....................................................................................................................2
1. СТІНИ З ЦЕГЛИ, ЇХ КОНСТРУКТИВНІ ВИДИ.............................................3
1.1. ЦЕГЛЯНІ СТІНИ................................................................................................3
1.2. ПОЛЕГШЕНІ ЦЕГЛЯНІ СТІНИ..........................................................................4
1.3. ПЕРЕМИЧКИ ДЛЯ БУДИНКІВ ТА СПОРУД ІЗ ЦЕГЛЯНИМИ СТІНАМИ................7
2. СТІНИ ІЗ ВЕЛИКИХ ПАНЕЛЕЙ. ГОРИЗОНТАЛЬНІ І ВЕРТИКАЛЬНІ
СТИКИ.....................................................................................................................9
2.1. ОДНОШАРОВІ СТІНОВІ ПАНЕЛІ....................................................................10
2.2. ДВО- ТА ТРИШАРОВІ СТІНОВІ ПАНЕЛІ.........................................................11
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................16

2
 Вступ
Стіни є найважливішими конструктивними елементами будинків, що
служать не тільки вертикальними конструкціями, які огороджують, але
нерідко й несущими елементами, на які спираються перекриття і покриття. У
зв'язку з цим призначенням стін при розробці проекту будинку особливу
увагу приділяють вибору конструктивної схеми будинку і виду стін. При
цьому залежно від призначення будинку стіни повинні задовольняти
наступним вимогам: бути міцними, стійкими та довговічними; відповідати
ступеню вогнестійкості будинку; забезпечувати підтримку необхідного
волого-температурний режим у приміщеннях; володіти достатніми
звукоізолюючими властивостями; бути технологічними, забезпечувати
максимально можливу індустріальність при спорудженні; бути
економічними, тобто мати мінімальні витрату матеріалів, масу одиниці
площі, найменші трудовитрати й витрати коштів; відповідати архітектурно-
художньому рішенню, оскільки стіни є, по суті, одним з основних
структурних частин будинків, що формують їх архітектурне обличчя

3
 1. СТІНИ З ЦЕГЛИ, ЇХ КОНСТРУКТИВНІ ВИДИ
1.1. Цегляні стіни
В сільськогосподарському будівництві для зведення стін з дрібних
елементів застосовують переважно керамічну цеглу.
Кладку виконують на важкому або легкому вапняному, цементному
або складному розчині.
Товщину зовнішніх суцільних цегляних стін приймають 1,5 цеглини і
більше, кратну половині цеглини, в залежності від навантажень на стіни,
кліматичних умов та призначення будівлі. Внутрішні стіни роблять
товщиною не менше 250мм.
Правильною перев’язкою швів забезпечується монолітність кладки і
необхідна міцність і стійкість, при цьому товщину горизонтальних швів
цегельних стін приймають рівною 12мм, а вертикальних – 10 мм [1].
При зведенні цегляних стін сільськогосподарських будівель
застосовують дві системи кладки або перев’язки: ланцюгову (дворядну) і
багаторядну (шестирядну). При ланцюговій кладці (рис. 1, а) поперечикові
ряди чергуються з ложковими. Поперечні шви в цій системі перекриваються
на 1/4 цеглини, а поздовжні – на 1/2 цегли.

Рис. 1.1. Системи суцільної цегельної кладки:

1 – стусан цегли; 2 – ложок цегли.
При багаторядній кладці (рис. 1, б) п'ять ложкових рядів чергуються з
одним поперечиковим. У кожному ложковому ряду поперечні вертикальні
4
шви перекривають у 1/2 цеглини; подовжні, що утворюються ложками,
перев'язують поперечиковими рядами через п'ять ложкових рядів [2].
1.2. Полегшені цегляні стіни
В суцільних стінах малоповерхових сільськогосподарських будівель
міцність цегляної кладки використовується тільки на 20...30%, тому для
зменшення витрат цегли, зменшення маси стіни і збільшення опору
теплопередачі використовують полегшені цегляні стіни. Цей вид кладки дає
економію цегли для зовнішніх стін - 40%, для внутрішніх стін - 20%. У
полегшених кладках частина цегл (каменів) замінюють легким бетоном,
засипками або повітряними прошарками. [3]. Є кілька видів полегшених або
ефективних кладок.
В конструкції полегшеної кладки системи Попова–Орлянкина: дві
паралельні стіни товщиною в півцеглини через кожні 3...5 рядів по висоті
стіни зв’язують одним двома горизонтальними рядами суцільної кладки.

Рис. 1.2. Полегшені цегляні стіни.

а, б – з заповнювачем із легкого бетону; в – з термовкладишами; 1 – легкий
бетон; 2 – термовкладиш.
Порожнини у вигляді горизонтальних каналів заповнюють
малотеплопровілдним сипучим матеріалом, частіше за все шлаком. Кладка
стін з горизонтальними діафрагмами – проста, а засипка, поділена
горизонтальними діафрагмами на шари не великої висоти, практично не
просідає [1].

5
 Другим видом полегшеної кладки цегляних стін є колодязна кладка,
яка складається з двох паралельних стінок товщиною у пів цегли кожна,
зв’язаних між собою через 530-1050 мм поперечними вертикальними
стінками – діафрагмами. По висоті стінки діафрагми йдуть безперервно, але
перев’язка їх з поздовжніми виконується через один ряд цегли.

Рис. 1.3. Конструкція колодязної кладки.

1 – легкий бетон; 2 – вертикальна цегляна діафрагма.
Для заповнення пустот крім шлаків можуть застосовуватись зола,
пемза, сухий прожарений пісок, шлакобетон та легкі бетонні вкладиші –
термовкладиші. Можливе застосування керамзиту або аглопориту,
допускається використовувати саманні блоки з підвищеним вмістом
волокнистих заповнювачів.
Незв’язані засипки необхідно через кожні 400-500мм по висоті стіни
проливати розчином, який утворює діафрагмами товщиною 10-15 мм, що
запобігають просіданню засипок. Для улаштування цоколю, карнизів і частин
стін біля димових каналів виконують суцільну кладку.
Стіни з засипкою можуть застосовуватись при зведенні будівель
різного призначення висотою не більше двох поверхів, за виключенням
будівель з приміщеннями з підвищеною вологістю більше 75% (свинарники,
корівники, молочні, кормозаготівельні для тварин). Не допускається
застосування таких стін для приміщень з динамічними навантаженнями, які
6
можуть викликати велике просідання засипки. Довжина таких стін не
повинна перевищувати 7...9м.
В сільському будівництві застосовують також полегшену кладку з
повітряними прошарком або розширеним вертикальним швом шириною
50мм.

Рис. 1.4. Конструкція полегшеної кладки із повітряним прошарком.

Основна внутрішня стіна має товщину в 1 або 1,5 цеглин в залежності
від необхідної міцності і теплотехнічних вимог. Зовнішню стінку викладають
товщиною в півцеглини і через 5 ложкових рядів зв’язують поперечиковим
рядом цеглин з основною стіною. Повітряний прошарок можна заповнювати
мінераловатними плитами. Віконні та дверні прорізи в залежності від
призначення будівлі виконують з чвертками або без них. Перекривають
прорізи залізобетонними перемичками.
1.3. Перемички для будинків та споруд із цегляними стінами
Віконні, дверні та воротні отвори перекривають збірними
залізобетонними перемичками, виготовленими згідно з ДСТУ Б В.2.6-
55:2008 в вигляді балок, балок і плит (рис.1.5, г). Розміри перемичок кратні
розмірам цегли.

7
 Для перекриття прорізів прольотом до 2м застосовують також цегляні
рядові перемички, а для перекриття прорізів до 3,5 м – арочні цегляні
перемички.

Рис. 1.5. Варіанти конструкції перемичок для цегляних стін.

а – рядова перемичка; б – клинчаста перемичка; в – арочна перемичка; збірні
залізобетонні перемички; 1 – брускові несучі перемички; 2 – плитна
перемичка; 3 – арматура; 4 – кладка на розчині марки 50; 5 – брускова
посилена перемичка.
Цегляні перемички прольотом до 1,5 м, якщо вони не несуть
навантажень від балок перекриття, при кладках з засипками роблять
роздільними над кожною стінкою.
Кінці балок перекриттів нагнуло зароблюють в гнізда стін на глибину
200 –250мм, між балкою і задньою стінкою гнізда залишають зазор. В
стінках з засипкою балки опирають на суцільні пояса перемичок, на
двохрядні діафрагми або на дерев’яні прокладки так, щоб навантаження
передавались на обидві поздовжні стінки.

8
 Карнизи при вилітах не більше 300мм і не більше половини товщини
стіни виконують з повнотілої цегли шляхом поступового напуску рядів
кладки (не більше ніж на 80 мм в кожному ряді).
2. СТІНИ ІЗ ВЕЛИКИХ ПАНЕЛЕЙ. ГОРИЗОНТАЛЬНІ І
ВЕРТИКАЛЬНІ СТИКИ
Будівництво сільськогосподарських будівель з панельними стінами в
поєднані з іншими збірними елементами дозволяє в значній мірі зменшити
об’єм робіт, що виконуються безпосередньо на будівельному майданчику,
підвищити продуктивність праці, скоротити терміни і знизити вартість
будівництва [1].
В практиці сільськогосподарського виробничого будівництва
застосовують різні варіанти розрізки зовнішніх стін на панелі:

Рис. 2.1. Варіанти розрізки панельних стін.

а, б – горизонтальна 3-х рядна; в – 2-х рядна; г – однорядна; 1 – фундаментна
балка; 2 – рядова панель; 3 – простіночна панель; 4 – перемичкова панель; 5 –
цокольна панель; 6, 7 – панелі підвищеної заводської готовності; 8 –
гідроізоляція.
Розміри панелей приймаються в залежності від об’ємно – планувальних
і архітектурних рішень, виробничих і кліматичних умов.
По висоті панелі приймають рівними 600мм і більше кратними 300мм.
Довжину приймають також кратною 300мм. Товщини панелей приймають в
залежності від кліматичних умов району будівництва, режиму експлуатації
9
будівлі, конструктивного вирішення панелей і властивостей матеріалів,
застосовуваних для виготовлення панелей, а також з урахуванням вимоги
уніфікації розмірів[4].

Рис. 2.2. Схеми горизонтальної розрізки поздовжньої (а) і торцевої (б) стіни.
1 – рядова; 2 – перемичкова; 3 – простіночна; 4 – парапетна.
Стінові панелі за умовами їх статичної роботи в будівлі поділяються на
несучі, самонесучі, навісні.
По конструкції, стінові панелі бувають одно-, дво- або тришарові з
застосуванням легкого і важкого бетонів, а також ефективних
теплоізолюючих матеріалів.

Рис. 2.3. Конструктивні схеми панелей.

а – двохшарові; б – трьохшарова на гнучких в’язях; в – трбохшарові з
жорсткими в’язями; 1 – захисний шар з бетону марки М200; 2 – розчин марки
100; 3 – легкий бетон марки М50; 4 – залізобетонна несуча плита; 5 –
зовнішній бетонний шар; 6 – утеплювач.
10
 При підрахунку числа шарів стінової панелі зовнішній і внутрішній
фактурні шари не враховуються.
2.1. Одношарові стінові панелі
Одношарові стінові панелі прості по конструктивному рішенню,
високотехнологічні і не трудомісткі в виготовленні. Вони задовільняють
вимогам теплозахисту і міцності, їх доцільно застосувати для самонесучих та
несучих стін сільськогосподарських будівель.
Матеріалами для виготовлення служать легкі бетони – керамзитобетон,
перлітобетон або аглопоритобетон та ніздрюваті автоклавні бетони.
Довжина рядових панелей приймається 6м, простіночних – 3 і 1,5 м,
висота панелей 0,9; 1,2; 1,5 і 1,8м. Горизонтальні шви між панелями
виконуються товщиною 15мм,а вертикальні 20мм. Товщина панелей з легких
бетонів 160; 200, 240 і 300мм, а з ніздрюватих бетонів –200, 240 і 300мм.
Панелі мають з внутрішнього і зовнішнього боків фактурні шари з цементно-
піщаного розчину товщиною 20мм.
Поверхні панелей, що експлуатуються в умовах підвищеної вологості,
захищають лакофарбовими і гідрофобізуючими покриттями.
Керамзитобетонні і аглопоритобетонні панелі можуть застосовуватись
в будівлях з відносною вологістю повітря до 75%, а панелі з ніздрюватих
бетонів – до 60%. В тваринницьких будівлях застосування стінових панелей з
ніздрюватих бетонів не рекомендується [1].
Одношарові панелі можуть виготовлятись з арболіту, який отримують з
суміші цементу, органічних заповнювачів (подрібнені відходи деревини
костриці льону, коноплі), хімічних добавок і води.
2.2. Дво- та тришарові стінові панелі
В будівництві сільськогосподарських будівель широко застосовують
двошарові і трьохшарові стінові панелі вирішені в горизонтальній
(стрічковій) розрізці і в вигляді панелей підвищеного ступінню заводської
готовності на висоту поверху [4].

11
 Двошарові стінові панелі складаються з внутрішнього захисного слою
важкого і легкого бетону класу В20 товщиною 50мм,
теплоізоляційноконструктивного слою з легкого бетону класу В5 і
зовнішнього фактурного слою з цементо - пісчаного розчину 100, товщиною
20мм. В якості легкого бетону використовують керамзитобетон, перлітобетон
і їх комбінації, аглопоритобетон, шлакопемзобетон, шунгизитобетон
густиною 800-1600кг/м3 . Товщина панелей прийнята 200, 250, 300 і 400мм.
Армують їх об’ємними каркасами. Крім того, використовують також
двошарові панелі з ніздрюватих бетонів автоклавного твердіння. Із
зовнішньої сторони панелі захищають від атмосферних впливів захисно-
облицювальним гідрофобним покриттям. Товщина панелей складає - 200,
240, 300 і 350мм, клас бетону В3,5, густиною 600-700кг/м3.
Координаційні розміри двошарових стінових панелей горизонтальної
розрізки прийняті довжина – 6м, висота – 0,6; 0,9; 1,2 і 1,8м. Біля воріт та
дверей можуть ставитись панелі висотою –3м.
Рядові панелі ставляться на залізобетонні коритоподібні цокольні
панелі висотою 600мм, утеплені мінераловатними плитами.
Двошарові панелі підвищеної заводської готовності мають висоту 2,4;
2,7; 3 і 3,3м і довжину 6м. Номенклатурою передбачено два типи панелей:
перший – з двома вмурованими віконними блоками розмірами 1,2 х 1,8м,
другий з дверними та віконними блоками [1].

Рис. 2.4. Схеми розрізки поздовжніх стін.

а – схема розрізки поздовжньої стіни висотою до 3,3 м; б – те ж висотою 3,3 і
3,6 м; 1 – панель підвищеної заводської готовності; 2 – горизонтальна панель.
Віконні та дверні блоки встановлюються на заводі. Панелі підвищеної
заводської готовності можуть застосуватись самостійно і в сполученні з
12
двошаровими рядовими і підкарнизними панелями горизонтальної розрізки
висотою 0,6; 0,9; 1,2 м. Цокольна частина панелей повинна опиратись на
фундаментні балки або стрічкові фундаменти.

Рис. 2.5. Кріплення панелей.

а – кріплення панелей до колон каркасу; б – кріплення панелей до крокв’яних
конструкцій; 1 – панель підвищеної заводської готовності; 2 – колона
каркасу; 3 – закладна деталь панелі; 4 – щільний цементний розчин марки
М100; 5 – з’єднувальний елемент; 6 – закладна деталь колони; 7 –
закладна деталь кроквяної конструкції; 8 – мастика УМС-50; 9 – кроквяна
конструкція.
Широко застосовуються двошарові легкобетонні цокольні панелі, які
дозволяють монтувати стіни без фундаментних балок. Нижні частини цих
панелей (включаючи нижню грань) на висоту заглиблення в землю (300...350
мм) покривають гідроізоляційною обмазкою (бітумною - кукерсольною,
цементно-полімерною і інші).
Цокольні панелі опирають на фундаментні башмаки, пальові
фундаменти, бетонні стовпчики або консольні виступи в палях колонах. Під
цокольними панелями з відмітки - 0,5 м. роблять подушку з непучинистих
матеріалів: піску, шлаку, керамзиту і т.д. Застосування цокольних панелей
допускається при відсутності ґрунтових вод на відмітці вище – 0,5 м. Висота
цокольних панелей для горизонтальної розрізки 1,5-2,1 м., а для панелей
підвищеної заводської готовності – 0,9 – 1,2 м. Розроблені цокольні панелі
підвищеної заводської готовності висотою 3 і 3,3 м, з віконними та дверними
блоками [4].

13
 Рис. 2.6. Деталі стін з двошарових панелей.
а – улаштування цоколю; б – кріплення панелей до колон; в – варіант
вертикального шва. 1 – фундаментна балка; 2 – мастика УМС-50; 3 – стінова
панель; 4 – цементний розчин марки М100 з гідрофобними добавками; 5 –
закладна деталь; 6 – пружні прокладки; 7 – стальний хомут; 8 – болтове
кріплення; 9 – цементний розчин марки М100.

а – влаштування карнизу в будівлях з рулонною покрівлею; б – влаштування

карнизу в будівлях з покрівлею із азбестоцементних хвилястих листів; в –
спряження панелей з колонами. 1 – рядова панель; 2 – панель-перемичка;
3 – карнизна панель; 4 – гідроізоляційний килим; 5 – цементна стяжка по
сітці; 6 – утеплювач; 7 – пароізоляція; 8 – залізобетонна плита; 9 –
залізобетонна балка; 10 – вентиляційний канал; 11 – цегляна кладка; 12 –
азбестоцементні хвилясті листи; 13 – брусок; 14 – колона; 15 – хомут 60х6;
16 – закладна деталь рядової панелі.

14
 Шви стін з двошарових панелей зазвичай заповнюють цементним
розчином. Однак у таких швах з плином часу виникають тріщини в внаслідок
температурних і усадочних деформацій, тому для заповнення швів, особливо
в будівлях з підвищеною вологістю внутрішнього повітря, рекомендуються
пружні синтетичні прокладки (пороизол, гериит та ін), а також герметизуючі
мастики (РОЗУМ-40, УМС-50 та ін). Товщина горизонтальних і
вертикальних швів приймається 20 мм.
Двошарові панелі призначені для стін тваринницьких будівель і
пташників з слабо- і середньоагресивним середовищем з відносною
вологістю повітря до 85%, крім панелей ніздрюватих бетонів,
керамзитобетону, на перлітовому піску, перлітобетону і керамзитобетону, які
застосовуються в будівлях з вологістю не більше 75% [1].

Список використаної літератури

15
 1. Чепурна В. Б. Сільськогосподарські будівлі і споруди / В. Б. Чепурна,
Н. С. Садова., 2013. – 348 с.
2. Котеньова З.І. Архітектура будівель і споруд: Навчальний посібник /
З.І. Котеньова. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 170 с.
3. Види цегляної кладки полегшених конструкцій [Електронний
ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://vendor-stroy.com.ua/uk/статті/30-
види-цегляної-кладки-полегшених-конструкцій.html.
4. Топчий Е. Н. Сельскохозяйственные здания и сооружения/ Е. Н.
Топчий, В. А. Бондарь, О. Б. Кошлатьй, Н.П Олейник, В. И. Хазин. —_ 4-е
изд. перераб. и доп. — М: ВО «Агропромиздат», 1985; — 480 с.

16