1

Л е к ц і я 2 (2 години)

ФІЗИКО-МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Гірничим породам, як твердим тілам, притаманні конкретні фізичні

властивості.
1. Щільність порід
1.1. Маса одиниці об'єму твердої фази (мінерального скелета) мінералу або
породи називається її щ і л ь н і с т ю ρо, або істинною щільністю ρоі – істинна
щільність.
Мінерали поділяються на важкі (ρо>4·103 кг/м3), середні (ρо=
(2,5÷4)·103 кг/м3) і легкі (ρо<2,5·103 кг/м3);
13% усіх мінералів належать до легких; 33,8% - до важких; 53,2 % - до
середніх.
Щільність гірських порід визначається щільністю складових породи
мінералів ρоі. Вона може бути розрахована за формулою

ρгп = , (1)

де ρоі – щільність істинна кожного мінералу;

n - число мінералів, що складають породу;
Vi - частка об’єму, займаного кожним мінералом.

1.2. Маса одиниці об'єму породи в її природному стані (обʼємна маса М)

відрізняється від істинною щільності ρоі; така відмінність викликана, в першу
чергу, пористістю (наявність всередені гірських порід тріщин, порожнин). Істинна
щільність порід завжди перевищує її обʼмну масу..
Зв'язок між об'ємною масою і щільністю виражається через пористість
М = ρоі (1-Р) (2)

де ρоі – щільність;
 2
Р - загальна пористість (в частках одиниці).
1.3. Вага одиниці об'єму твердої фази породи називається питомою вагою
γо породи, а вага одиниці об'єму сухої породи в природному стані – об'ємною
вагою.
Питома вага породи та її щільність пов'язані відношенням
γо = ρоіg, (3)
де g - прискорення вільного падіння;
ρоі – щільність породи істинна.

Питома й об'ємна вага породи - параметри силові, тому вони повинні

застосовуватися тільки в тих випадках, коли розглядаються сили, викликані дією
гравітаційного поля, наприклад, гірський тиск.
У випадку, коли оцінюють кількість речовини, використовують щільність та
об'ємну масу.
Відношення об'ємної маси породи до її щільності, що характеризує ступінь
заповнення об’єму гірської породи мінеральною речовиною, іноді називають
коефіцієнтом щільності.
До властивостей, що визначають здатність гірської породи до руйнування,
належать міцнісні й пружні властивості:
2. Міцнісні властивості
2.1. Межа міцності на стиск σc
- найменше напруження одновісного стиснення, при якому зразок
руйнується

σст = кг/см2, (4)

де σст - межа міцності породи на стиснення;

Р - руйнівне навантаження;
S - площа, на яку діє прикладене навантаження.

2.1. Міцність на розтягання σр

 3
- найменше напруження одновісного розтягу, при якому зразок руйнується

σст = кг/см2.

Межа коливань відношення σр/ σст = .

Верхня межа відповідає глинистим породам, нижня - найбільш крихким

породам (гранітам, пісковикам та ін.)

2.3. Міцність на зріз (зміщення)

характеризується двома функціонально пов'язаними параметрами: зчепленням і
кутом внутрішнього тертя
τз = σз·tgα + τо (рівняння Кулона), (5)

де τз - напруження зрізу;

σз - нормальне напруження при зрізі;

α - кут внутрішнього тертя;
τо - зчеплення.

– зчеплення τо характеризує граничний опір зрізу по площині, на якій

відсутній нормальний тиск, тобто немає опору зусиллям, що зрізують.
– кут внутрішнього тертя α або коефіцієнт внутрішнього тертя tgα
характеризує інтенсивність зростання напружень, що зрізують, зі зростанням
нормальних напружень, тобто являє собою коефіцієнт пропорційності між
приростами дотичних dτп і нормальних dσп напружень при зрізі:

tgα = ,

- кут внутрішнього тертя для глин - 10-15º;

- для гранітів, кварцитів та ін. - 35-40º.
 4
3. Пружні властивості
Пружні властивості гірських порід характеризуються
– модулем пружності (модуль Юнга) Е при одновісному напруженому
стані;
– модуль зміщення G;
– модуль об'ємної пружності К;
– коефіцієнт поперечних деформацій (коефіцієнт Пуассона) М.

3.1. Модуль пружності Е (модуль поздовжньої пружності, модуль Юнга)

Е= , (6)

де σп - нормальне напруження;

εℓ - відносна лінійна пружна деформація зразка εℓ = ∆ℓ /ℓ в напрямку

навантаження.
Модуль пружності змінюється у межах 103÷3·105 МПа.

3.2. Модуль зміщення G - відношення дотичного напруження τ до

відносного зміщення θ:
G = τ / θ; (7)
Відносне зміщення θ - (кутова деформація). Характеризує зміну форми тіла,
що деформується, і виражається залежністю:

θ = 1– , (8)

де а - кут нахилу кожного прямокутного елемента тіла після деформування.

3.3. Об'ємний модуль пружності К

Об'ємний модуль пружності, або модуль всебічного стиснення, дорівнює
відношенню рівномірного всебічного напруження до відносної пружної зміни
об'єму зразка

К= ,
 5

де – всебічне напруження;

ευ= ∆V/V - відносна зміна об’єму.

Обʼмний модуль пружності К може бути, як більше так і менше так і менше
за модуль пружності Е (модуль Юнга).
Модулі пружності характеризують здатність порід чинити опір
деформуванню, тобто визначають жорсткість порід. Величина обернена модулям
оцінює піддатливість порід і називається коефіцієнтом відповідної деформації
(наприклад 1/К – коефіцієнт обʼємного стиснення).

3.4. Коефіцієнт Пуассона, або коефіцієнт поперечних деформацій. Це

відношення між відносними деформаціями

μ= = . (10)

Коефіцієнт Пуассона величина безрозмірна.

μ = 0,2÷0,4 для гірських порід.
Модулі Е, G і К, як і напруження, виражаються в Паскалях.

4. Технологічні властивості
4.1. Крім щільності і міцнисних властивостей, засоби і способи руйнування
залежать від твердості, абразивності, крихкості, пластичності, розпушуваності,
вологості та інших технологічних властивостей гірських порід.
Узагальнюючим показником опірності гірських порід руйнуванню є
коефіцієнт міцності за шкалою проф. М.М.Протодьяконова, який визначається в
результаті роздавлювання зразків правильної форми

f= ,

де – міцність кубика породи з лінійним розміром ребра 32х32 або 42х42 мм

на одновісне стиснення (Н/см2).

Коефіцієнт міцності f використовується в розрахунках при вирішенні

різноманітних завдань гірничого виробництва, в тому числі при визначенні
параметрів буропідривних робіт.
 6
При оцінюванні опірності руйнуванню масиву необхідно враховувати
ступінь порушеності масиву тріщинами.
4.2. Класифікацію масиву скельних порід за тріщинуватістю включає пʼять
категорій:
1 - надзвичайно тріщинуваті (дрібноблочні), відстань (а) між тріщинами
становить 0,1 м;
2 - сильно тріщинуваті (середньоблочні) а = 0,1-0,5 м;
3 - середньотріщинуваті (крупноблочні) а = 0,5-1 м;
4 - малотріщинуваті (занадто крупноблочні) а = 1-1,5 м;
5 - практично монолітні (виключно крупноблочні) а > 1,5 м.
Для нормування конкретних виробничих процесів на гірничих
підприємствах використовуються класифікації гірничих порід за технологічними
ознаками: буримістю, вибуховістю, твердістю, абразивністю,
подрібнюваністю та ін.
1. В основу класифікації за вибуховістю покладено витрату еталонної ВР
на 1 м3 гірської породи.
В Єдиних нормах виробітку для підземних рудників чорної та кольорової
металургії при випробуванні гірничих порід на вибуховість передбачається
визначення витрат шпурометрів на відбійку 1 м3 гірничої маси.
Обидві класифікації гірських порід за вибуховістю не суперечать одна одній
і виходять з необхідності вибурити в масиві кількість шпурометрів, потрібну для
розміщення необхідної кількості ВР.
2. В основу класифікації по буримості покладено величину основного
(чистого) часу буріння 1 м шпуру (свердловини) в стандартних умовах, при цьому
механічна швидкість буріння буде дорівнювати

υмех = , м/хв.,
де tо - основний час буріння 1 м шпуру (свердловини), хв.

Контрольні питання
1. Що характеризує механічні властивості порід. На що поділяються властивості
порід при дії механічних навантажень?
 7
2. Щільність, із чого складається щільність гірської породи пористисть, обʼємна
маса, звʼязок між обʼємною масою і щільністю.
3. Питома і обʼємна вага, звʼязок між щільністю і питомою вагою. Де
використовується поняття питома і обʼємна вага?
4. Міцнісні властивості. Межа міцності на стиск, розтяг, зріз.
5. Пружні властивості. Модуль пружності Е (модуль Юнга), модуль зміщення G;
обʼємний модуль пружності К, коефіцієнт Пуассона μ.
6. Коефіцієнт міцності f за шкалою проф. М.М.Протодьяконова. Де його
використовують? Класифікація за тріщинуватістю.
7. Які існують класифікації гірських порід за технологічними ознаками?
 8
1. Щільність
1) ρоі – щільність істинна
2) Щільність гірських порід ρгп = ,

3) Обʼємна маса М
4) Пористість Р
5) Питома вага γо
6) Обʼємна вага γо = ρоg
7) Коефіцієнт щільності
2. Міцністні властивості
8) σст - межа міцності на стиск
9) Міцність на розтягання σр
10) τо - зчеплення
11) α - кут внутрішнього тертя
3. Пружні властивості
12) модулем пружності (модуль Юнга) Е
13) модуль зміщення G
14) Відносне зміщення θ - (кутова деформація)
15) Об'ємний модуль пружності, модуль всебічного стискання К
16) Коефіцієнт Пуассона або коефіцієнт поперечних деформацій
4. Технологічні властивості
17) Коефіцієнт міцності f за шкалою професора М.М.Протодьяконова
18) Вибуховість
19) Буримість.