Вінницький технічний фаховий коледж

Лабораторія №8

Спеціальність 172

ЗВІТ

про виконання лабораторної роботи № 6

на тему: Аналіз ДП на електромагнітну сумісність та стійкість до механічних дій
з дисципліни: Основи конструювання і технології виробництва РЕА

Роботу виконав:
ст. гр. 4РТ_______________________ __________________________________
Дворянчиков Анатолій
(підпис виконавця) (П.І.Б.)

Роботу прийняв ____________ 2024 р. Оцінка_____________

Викладач ______________ Тромсюк Володимир Дмитрович
(підпис викладача) (П.І.Б.)

Вінниця 2024 р.
 ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6
з дисципліни:
Основи конструювання і технології виробництва РЕА
Тема: Аналіз ДП на електромагнітну сумісність та стійкість до механічних дій
Мета роботи: отримати практичні навички розрахунку ДП радіотехнічного пристрою
на дію вібрації та удару.
Завдання: розрахувати плату виконану в 2-4 завданнях або в межах курсового
проектування на дію вібрації та дію удару.

Порядок виконання роботи

6.1 Розрахунок на дію вібрації
Метою розрахунку є визначення діючих на елементи виробу перевантажень при дії
вібрації і ударів, а також максимальних переміщень. При необхідності робиться вибір і
розрахунок системи амортизації.
В процесі експлуатації ДП у складі комірки і блоку піддається механічним діям, до
яких відносяться вібрації, удари і лінійні перевантаження.
Під вібрацією розуміють механічні коливання елементів конструкції або конструкції
в цілому. Вібрація характеризується вібропереміщенням, віброшвидкістю і
віброприскоренням. Для розрахунку частоти власних коливань різних конструкцій ДП
їх моделюють у вигляді пластини (рис.6.1).

Рисунок 6.1 – Модель друкованої плати

 Оптимізація конструктивних параметрів друкованої плати (ДП) по критерію
міцності до вібрацій – це забезпечення мінімальних навантажень для навісних елементів і
матеріалів ДП при зовнішніх механічних діях. Навантаження на ДП від зовнішніх
механічних дій визначаються коефіцієнтом передачі вібрацій, який є відношення
амплітуд коливань на виході і вході системи при фіксованій частоті. Для ДП входом
системи є краї закріплені плати. Виходом коливальної системи є область,
найвіддаленіша від країв плати, тобто центр плати.
Розрахунок циліндричної жорсткості плати:

EH3
D ,
12(1  p 2 ) (1)

де E – модуль пружності, Н/м2 (для склотекстоліту Е  Н/м

3, 02 1010 2
);
p – коефіцієнт Пуассона (для склотекстоліту p = 0,22);
Н – товщина плати, м. (може бути від 0,5 мм до 3 мм (0,0005…0,003 м).
Підставимо значення і отримаємо орієнтовну циліндричну жорсткість:

3.02 1010   2 103 

3
3.02 1010  8 109
D   Н).
21.16 (
12  1  0.222  11.4192

При рівномірному навантаженні друкованої плати по її поверхні електрора-

діоелементами (ЕРЕ) для всіх випадків закріплення по контуру її власна частота в Гц буде
обчислюватись за формулою:

1 Ka D
f0    a b,
2 a 2 m (2)

де: a та b – довжина і ширина плати, м;

Кa – коефіцієнт, залежний від способу закріплення сторін плати.
m – маса друкованого вузла (маса плати, з елементами), кг.
 Значення Kа залежать від виду закріплення пластин, які можуть бути прийняті як
комірки, модулі, монтажні плати панелей, блоків, субблоків. На рис. 6.2 наведений
приклад визначення способів закріплення сторін для безкаркасної основи на ДП.

Рисунок 6.2 – Визначення способу закріплення сторін друкованої плати

Закріпленим краєм можна рахувати кріплення плати в рознімачі; умови опер-

того краю мають місце, наприклад, для бокових стінок плати, яка вставляється по
направляючих. Числові значення Kа для деяких варіантів закріплення плати при-
ведені в Додатку А.
Підставимо значення і отримаємо орієнтовну власну частоту ДП для її кріплення у
відповідності до 31 ескізу, як наведено в додатку А( розміри плати: а = 50 мм b = 100 мм,
маса плати m = 200 г):

1 15, 42 1  0,34  0, 05 0,1

2 2
21,16
f0   Гц)
0, 05  0,1  0,16  6424,8  0, 73  545,8(
2 0, 052 0, 2

Для пластин з числом точок кріплення n = 4, 5 або 6:

  1 D
f 01   A  2  ,
2  b  m (3)
 1 4 1
A (n  4), A (n  5), A (n  6)
де a2 a 2  b2 4a 2

Розрахуємо власну частоту плати для 4 точок кріплення:

  1 1  21,16
f 01      Гц)
1,57  500 10, 286  8074,51(
2  0, 052 0,12  0, 2

Величина коефіцієнту динамічності, показує, в скільки разів амплітуда вимушених

коливань плати на частоті f відрізняється від амплітуди на частоті fо.

1
Kd  ,
2
  f    f 
2 2

1       
2

  f 0    f 0 
(4)

де ԑ – показник загасання коливань (для склотекстоліту при напругах, близьких до

допустимих, приймають ԑ = 0,06).
Розрахуємо величину коефіцієнту динамічності для 31 ескізу:

1 1
Kd    0, 01
2
  100  2   100  2 0,934  0, 000012
1        0, 062
  545,8    545,8 

Рекомендується, щоб резонансна частота ДП fo відрізнялася від частоти зовнішніх

коливань (f = 100 Гц), принаймні, удвічі:

f0  2 f , (5)
545,8  2 100

6.2 Розрахунок на дію удару

 Ударні дії характеризуються формою і параметрами ударного імпульсу. Слід мати
на увазі, що максимальну дію на механічну систему чинить імпульс прямокутної форми.
Методика розрахунку полягає в наступному.
Визначається умовна частота ударного імпульсу:

   (6)

Підставимо дані і визначимо умовну частоту ударного імпульсу:

  рад/мс)
3,14 10  0,314 (

де τ – тривалість ударного імпульсу, мс

Розраховується коефіцієнт передачі при ударі:
а) для прямокутного імпульсу:


Ky  2sin
2 (7)

Підставимо дані і визначимо коефіцієнт передачі при ударі:


Ky  2sin  1,98
2  0, 091

б) для напівсинусоїдального імпульсу

2 
Ky  cos
 1
2
2 (8)

Підставимо дані і визначимо коефіцієнт передачі при ударі:

2  0, 091 
Ky  cos  0,18   0, 017   0, 0031
0, 0912  1 2  0, 091

де ν – коефіцієнт розладу:
 

2 f 0 (9)

Підставимо дані і визначимо коефіцієнт розладу:

0,314 103
  0, 091
2  3,14  545,8

Розраховується ударне прискорення

a y  Ay K y (10)

де Ay – амплітуда прискорення ударного імпульсу (Ay = 0,5…1).

Підставимо дані і визначимо ударне прискорення для прямокутного імпульсу:

a y  1   1,98   1,98

Підставимо дані і визначимо ударне прискорення для напівсинусоїдального

імпульсу:

a y  1   0, 0031  0, 0031

Визначається максимальне відносне переміщення:

а) для прямокутного імпульсу

2 Ay 
Z max   sin
2 f 0 2 (11)

Підставимо дані і визначимо максимальне відносне переміщення:

 2 1 
Z max   sin  5,83 104
2  545,8 2  0, 091

б) для напівсинусоїдального імпульсу

2 Ay  
Z max    cos
2 f 0  2  1 2 (12)

Підставимо дані і визначимо максимальне відносне переміщення:

2 1 0, 091 
Z max    cos  9 107
2  545,8 0, 091  1
2
2  0, 091

Перевіряється виконання умови удароміцності по наступних критеріям:

а) для ДП з ЕРЕ Zmax < 0,003а, де а – розмір сторони ДП, паралельно якій
встановлені ЕРЕ;
4 4
- 5,83 10 < 0,003*0,05 = 0,00015 = 1,5 10
9 107 < 0,003*0,05 = 0,00015 = 1,5 104

Умови виконуються для обох типів імпульсів

б) для ЕРЕ ударне прискорення має бути менше за допустиме, тобто ау < ау.доп,
де aу.доп – найменше ударне прискорення, яке має ЕРЕ на друкованому вузлі.

Висновки: не менше 6 речень на 5 балів…. Має бути аналіз отриманих даних.

Додаток А – Розрахунок коефіцієнтів для вибору вібраційної міцності