Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України

<< Київський політехнічний інститут >>

Кафедра конструювання верстатів та машин

В.А. СТАДНИК

РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ
ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ

Методичні вказівки
до виконання домашніх контрольних робіт
з дисципліни “Деталі машин”
для студентів машинобудівних спеціальностей
усіх форм навчання

Затверджено Вченою Радою

Механіко-машинобудівного інституту НТУУ “КПІ”
Протокол № 8 від 26 березня 2013 р.

Київ НТУУ <<КПI>> 2013

1
Розрахунок та конструювання зубчастих передач : Методичні вказівки до виконання
домашніх контрольних робіт з дисципліни “Деталі машин” для студентів машинобудів-
них і механічних спеціальностей усіх форм навчання : Електронне навчальне видання
/Уклад.:В.А.Стадник-К.: НТУУ << КПІ >>2013.112с.

Розрахунок
та конструювання
зубчастих передач

Укладач: В. А. Стадник, канд. техн. наук. доц.

Відповідальний
Редактор: Ю.М. Кузнєцов, докт.техн.наук,проф.

Рецензенти: Ю.М.Данильченко, докт. техн. наук, проф.

Ю.П. Горбатенко, ст. викл.

© НТУУ << КПІ>> , 2013

© В.А. Стадник, 2013

2
 Вступ

Вивчення курсу “Деталі машин” супроводжується практичними заняттями,

важливу роль у яких відіграє самостійне виконання студентами домашніх
контрольних робіт. Це сприяє глибшому засвоєнню матеріалу, прищеплює
студентам уміння самостійно і творчо розв’язувати інженерно-технічні задачі,
а також готує їх до виконання курсового проекту, захистом якого закінчується
вивчення курсу “Деталі машин”.
Ці та видані раніше методичні вказівки [1-2] і спеціальна література [3 –
15] сприятимуть досягненню означеної мети.
В основу методичних вказівок покладено міждержавний стандарт
ГОСТ 21354 – 87 на розрахунок зубчастих передач та ДСТУ 2330 – 93 і
ДСТУ 2825 – 94, які донині не знайшли відображення в підручниках і навча-
льних посібниках для вищих навчальних закладів України.
Уведено спрощення стандартної методики розрахунку зубчастих передач,
які мало впливають на результати розрахунку в більшості випадків практики.
Враховуючи відсутність відповідної літератури, позначення коефіцієнтів за
старим стандартом ГОСТ 21354 – 75, які мають такий же смисл, але інші поз-
начення ніж у чинному стандарті ГОСТ 21354 – 87, збережено, а нові коефіці-
єнти введено відповідно до існуючого стандарту.
Особливу увагу приділено визначенню допустимих напружень, яке суттєво
відрізняється від попереднього стандарту ГОСТ 21354 – 75 і в більшій мірі
відповідає міжнародним стандартам ISO.
У методичних вказівках використано українську технічну термінологію,
затверджену ДСТУ 2330 – 93 і ДСТУ 2825 – 94.

3
 1. Вибір матеріалів і термічної обробки зубчастих коліс

Основними матеріалами для виготовлення зубчастих є якісні вуглецеві

конструкційні сталі (міждержавний стандарт ГОСТ 1050 – 74) та леговані
конструкційні сталі (міждержавний стандарт ГОСТ 4543 – 71), які допускають
зміцнювальну термічну (ТО) або хіміко-термічну обробку (ХТО). Сталеві
зубчасті колеса забезпечують високу несучу здатність та довговічність зубча-
стих передач.
Вибір марки сталі та її ТО залежать від допустимих габаритних розмірів,
навантажувальної здатності, вартості, а також від технічного рівня виробниц-
тва та кількості виготовлюваних коліс. Залежно від твердості робочих повер-
хонь зубців після ТО зубчасті колеса відносять до двох основних груп:
1. Колеса із твердістю робочих поверхонь Н  350 НВ. Таку твердість оде-
ржують після (ТО) нормалізації або поліпшення, гартування з високотемпера-
турним відпуском. Зубці нарізають після кінцевої ТО.
2. Колеса із твердістю робочих поверхонь зубців Н > 350 НВ. Ці колеса за-
стосовують для високонавантажених зубчастих коліс відносно невеликих
розмірів. Зубці нарізають до ТО або ХТО (об’ємне та поверхневе гартування
струмом високої частоти (СВЧ), цементація, нітроцементація, азотування).
Застосування після нарізування зубців ТО або ХТО спричиняє короблення
зубців та викривлення їх профілів. Тому для виправлення форми зубців потрі-
бні додаткові дорогі фінішні операції (шліфування, притирання за допомогою
спеціальних паст та ін.). Це призводить до значного збільшення вартості коліс
другої групи порівняно з вартістю коліс першої групи. Крім того, зубчасті
колеса з високою твердістю погано припрацьовуються, що вимагає підвище-
ної точності виготовлення та монтажу передачі, значно більшої жорсткості
валів та їхніх опор.
Ці труднощі простіше подолати в умовах великосерійного та масового ви-
робництва зубчастих коліс, де значно легше окупаються спеціальні обладнан-
ня, інструменти, верстати.
В умовах індивідуального і дрібносерійного виробництва, передбаченого
технічними завданнями (ТЗ) на курсовий проект, у мало- і середньонаванта-
жених передачах, якщо не ставляться жорсткі вимоги до габаритних розмірів
передач, а також у передачах з великими колесами (відкритих) застосовують
зубчасті колеса з твердістю матеріалу Н  350 НВ. При цьому забезпечується
можливість чистового нарізування зубців після ТО, висока точність виготов-
лення і добре припрацьовування. Для рівномірного спрацьовування зубців і
ліпшого їх припрацьовування твердість шестірні НВ1 назначається більшою
від твердості колеса НВ2. Різниця середніх твердостей робочих поверхонь
зубців шестірні і колеса в передачах з прямими і непрямими зубцями:
НВ1с  НВ2с = 20…50, (1.1)
де НВ1с і НВ2с–середні твердості шестірні і колеса (визначаються як середнє
арифметичне граничних значень твердості вибраних матеріалів).

4
 У ряді випадків для збільшення навантажувальної здатності передачі, змен-
шення її габаритів і металомісткості досягають різниці середніх твердостей
НВ1с  НВ2с  70.
Твердість робочих поверхонь зуб-
ців колеса НВ2с  350 НВ, а зубців
шестірні НВ1с  350 НВ; вимірю-
ють за шкалою Роквелла, якщо во-
на більша 45 HRC. Співвідношен-
ня твердостей в одиницях НВ і
HRC визначають за графіком (рис.
1.1).
Механічні характеристики деяких ма-
рок сталей, які використовуються для ви-
готовлення зубчастих коліс, наведено у
табл. 1.1, а основні розміри заготовок зо-
бражено на
рис. 1.2.
_____________________________
Рис. 1.1. Графік співвідношення твер-
достей, виражених в одиницях НВ і HRC

Таблиця 1. Механічні характеристики деяких сталей

для зубчастих коліс редукторів загального призначення.
Твердість заготовки Границя
Найбільший розмір
Марка плиннос-
заготовки Термообробка
сталі поверхні серцевини ті σп,
Дгр, мм Sгр, мм МПа
1 2 3 4 5 6 7
35 Будь-який Будь-який Нормалізація 163…192НВ 163…192НB 270
40 120 60 Поліпшення 192…228 HВ 192…228Н 400
Будь-який Будь-який Нормалізація 179…207 НВ 179…207 НВ 320
45 125 80 Поліпшення 235…262 НВ 235…262 НВ 540
80 50 Поліпшення 269…302 НВ 296…302 НВ 650
280 125 Поліпшення 235…262 НВ 235…262 НВ 640
125 80 Поліпшення 269…302 НВ 269…302 НВ 750
40Х
Поліпшення та
125 80 45…50 HRC 269…302 НВ 750
гартування СВЧ
315 200 Поліпшення 235…262 НВ 235…262 НВ 630
200 125 Поліпшення 269…302 НВ 269…302 НВ 750
40ХН
Поліпшення та
200 125 48…53 HRC 269…302 НВ 750
гартування СВЧ
315 200 Поліпшення 235…262 НВ 235…262 НВ 670
200 125 Поліпшення 269…302 НВ 269…302 НВ 790
35ХМ
Поліпшення та
200 125 48…53 HRC 269…302 НВ 790
гартування СВЧ
Поліпшення та
40ХНМА 125 80 50…56 HRC 269…302 НВ 980
азотування
Продовження табл. 1.1.

5
 1 2 3 4 5 6 7
20Х
20ХНМ
18ХГТ 200 125 Цементація 56…63 HRC 300…400 НВ 800
12ХНЗА
25ХГНМ
25ХГМ Нітроцемента-
200 125 58…63 HRC 300…400 НВ 800
25ХГТ ція
Для одержання при термічній обробці прийнятих для розрахунку механічних
характеристик матеріалів коліс потрібно, щоб розміри заготовок коліс (Дзаг, Sзаг) не
перевищували гранично допустимих значень Дгр, Sгр (табл. 1.1):
Дзаг  Дгр; Sзаг  Sгр, (1.3)
де Дзаг – діаметр заготовки шестірні або черв’яка; Sзаг – товщина заготовки
обода або диска колеса; Дгр – гранично допустимий діаметр шестірні або
черв’яка; Sгр – гранично допустима товщина заготовки обода або диска колеса.
При суцільних дисках коліс Sзаг = b2.

Рис. 1.2. Основні розміри заготовок зубчастих коліс і черв’яка

Для виготовлення шестірні та колеса можна брати однакові або різні марки
сталей. У табл. 1.2 наведено рекомендації щодо вибору різних варіантів мате-
ріалів для шестірні і колеса та доцільних видів ТО і твердості.

Таблиця 1.2. Рекомендації щодо вибору варіантів матеріалів для шестірні та колеса
Ва Шестірня Колесо
рі-
Марка сталі Термообробка Твердість Марка сталі Термообробка Твердість
ант
40Х,45, 40Х, 45,
1 Поліпшення 269…302 НВ Поліпшення 235…262 НВ
40ХН 40ХН
40Х, 40ХН, Поліпшення та 40Х, 40ХН,
2 40…53 HRC Поліпшення 269…302 НВ
35ХМА гартування СВЧ 35ХМА
Поліпшення
40Х, 40ХН, Поліпшення та 40Х, 40ХН,
3 45…53 HRC та гартування 45…53 HRC
35ХМ гартування СВЧ 35ХМ
СВЧ
Поліпшення, Поліпшення
40Х, 40ХН,
4 20Х, 20ХНМ цементація та 57…63 HRC та гартування 45…53 HRC
35ХМ
гартування СВЧ
Поліпшення, Поліпшення,
20Х,
5 20Х, 20ХНМ цементація та 56…63 RC цементація та 56…63 НRC
20ХНМ
гартування гартування

6
 2. Визначення допустимих напружень

Міждержавний стандарт ГОСТ 21354 – 87 рекомендує такі розрахунки зуб-

ців передач:
а) на контактну витривалість з метою попередження втомного викришу-
вання активних поверхонь зубців;
б) на контакту міцність під час дії максимального навантаження для попе-
редження залишкової деформації або крихкого руйнування поверхневого ша-
ру;
в) на витривалість при згині для попередження втомного злому зубців;
г) на міцність при згині максимальним навантаженням для захисту зубців від
залишкової деформації або крихкого злому.
Суттєвий вплив на значення допустимих напружень має характер зміни на-
вантаження зубчастих коліс у часі, який оцінюється еквівалентним числом
циклів напружень.
За постійного режиму навантаження еквівалентне число циклів напружень
не залежить від навантаження і відповідає дійсному числу циклів навантажен-
ня за строк служби зубчастої передачі, тобто
N HE  N K  60  n  t,
де n – частота обертання колеса, хв-1; t – строк служби передачі, год.
На практиці в більшості випадків роботи зубчастої передачі має місце
змінний у часі режим навантаження. В цьому випадку еквівалентне число
циклів напружень залежить як від значення змінних навантажень, так і від
характеру зміни їх у часі.
Згідно з ГОСТ 21354 – 87 існує три методи врахування змінних у часі нава-
нтажень:
1) метод еквівалентного числа циклів;
2) метод еквівалентних моментів;
3) метод еквівалентних напружень.
У практиці курсового проектування найчастіше використовують метод ек-
вівалентного числа циклів. Використання цього методу орієнтовано на приве-
дення змінного навантаження до двох і більше ступенів циклограми режимів
навантаження за весь строк експлуатації зубчастої передачі (рис. 2.1), які ви-
являють найбільшу пошкоджуючи дію на передачу.

7
 Рис. 2.1. Циклограма
навантаження шестірні
зубчастої передачі

де: t – строк служби передачі, год; ti – час дії змінних напружень на і-му ступені циклогра-
ми, год; Nk – число циклів напружень відповідно до заданого строку служби передачі, Nі –
число циклів зміни напружень на і-му ступені циклограми; Ті – найбільший момент з чис-
лом циклів зміни напружень не меншим 0,03 NН0 або 5104 при розрахунку відповідно на
контактну міцність і на згин; Тmax > Т1 – максимальний момент з числом циклів зміни на-
пружень N0 меншим 0,03 NН0 або 5104 при розрахунку відповідно на контактну міцність і
на згин, де NН0 – базове число циклів зміни напружень, яке відповідає границі витривалості
на контактну міцність;
t N T
q і k – коефіцієнти. qi  i = i і ki  i . k = 1. k2 .......kn < 1
t Nk T1
Навантаження крутним моментом Тmax > Т1 враховують у розрахунках коефіцієнтом пе-
ревантаження KП = T1 max/T1.

2.1. Визначення вихідного розрахункового навантаження

при розрахунку на контакту витривалість
За вихідне розрахункове навантаження беруть найбільше (Т1) із підведених
до передачі (див. рис. 2.1), для якого число зміни напружень не менше 0,03
NН0. Розрахунковий момент для колеса визначають за формулою Т2 = Т1 и.
Базове число циклів зміни напружень NН0, яке відповідає границі витривалос-
ті, визначають за графіком (рис. 2.2) або за формулою
NН0= 30НВ2,4 (2.1)

8
 Рис. 2.2. Графік для визначення базового числа зміни напружень NН0

2.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при

розрахунку на контактну витривалість
Еквівалентні числа циклів напружень, відповідні вибраним навантаженням
1 і 2 , визначають за формулами (11):
для шестірні:        0 1
2.2.
1 1

для колеса: NHE = µH NH0 2 (2.3)

2 2

де   і   – коефіцієнти, що враховують характер циклограм навантажен-

1 2

ня, а   0 і NHO – базові числа циклів зміни напружень відповідно шестірні і

1
2

колеса. Для спрощення розрахунків можна враховувати тільки ту частину

циклограми, в якій число циклів навантаження не більше 2  0 . 1, 2

Послідовність розрахунку коефіцієнтів   і   : 1 2

Визначають число циклів напружень відповідно до заданого строку

служби передачі:
для шестірні    60  n1  t : для колеса    60  n2  t
1 2
3
in
 1i  i
Якщо      , то        (2.4)
i 1  1   1
1 1 1

3
in
  i
Якщо      , то      2i   (2.5)
i 1  2    2
2 2 2

де in – повне число ступенів навантаження в циклограмі;

 i – число циклів напружень на i  му ступені навантаження.

9
 Якщо      і      , то враховують тільки ті навантаження, які
1 1 2 2

створюють пошкоджувальні напруження     G   G    limb , де σHlimb - грани-

ця контактної витривалості при базовому числі циклів зміни напружень.
Рекомендують брати  G  0,75, тобто перші i ступенів циклограми. Кое-
фіцієнти   визначають за формулами(2.4 і 2.5), але при змінному верхньому
1, 2

індексі підсумовування k:
3
k
  i
для шестірні      1i   (2.6)
i 1  1   1
1

 i 
3
 k
для колеса   2    2   i (2.7)
i 1  2    2
Визначають послідовно суми 1 ,  2 ...K для шестірні і колеса доти, доки
не буде виконано одну із двох наступних умов:
Перша умова:
1
для шестірні   G 3   1 (2.8)
1
 2
для колеса   G 3   2 (2.9),
2
де  G =0,75. В цьому випадку
 1 
3

    (2.10)
  G  1 
1

  2 
3

    (2.11)
  G  2 
2

і подальші розрахунки припиняють.

Друга умова:
1 1
для шестірні   G 3   1 (2.12)
1
 2 1
для колеса   G 3   2 (2.13),
2
де  G =0,75. В цьому випадку
    
1 1
(2.14)
    
2 2
(2.15)
і подальші розрахунки припиняють.
Для триступінчастої циклограми навантаження (рис.2.1) для
урахування повного числа ступенів циклограми при
     і      формули (2.4 і 2.5) матимуть такий вигляд:
1 1 2 2

10
 60  n1  t
для шестірні   1
 1
q1  q2  k23  q3  k33  (2.16)

60  n2  t
для колеса  2
 2
q1  q2  k23  q3  k33  (2.17) ,

де n1 і n2 – частоти обертання відповідно шестірні і колеса, хв 1 ,

а для послідовного визначення сум  ,  ,  при 1 2 3

     і      формули (2.6 і 2.7) запишуться у такому вигляді:

1 1 2 2

60  n1  t
для шестірні  1   q1
1
 1
60  n1  t
 2   q1  q2  k 23  (2.18)
1
 1
60  n1  t
3   q1  q2  k 23  q3  k 33 
1
 1
60  n2  t
для колеса  1   q1
2
  2
60  n1  t
 2   q1  q2  k 23  (2.19)
1
 1
60  n1  t
3   q1  q2  k 23  q3  k 33 
1
 1

Визначення вихідного розрахункового навантаження

2.3.
при розрахунку на витривалість при згині
За вихідне розрахункове навантаження, беруть найбільше (Т1) із підведених
до передачі, для якого число зміни напружень не менше 5104.

2.4. Визначення еквівалентного числа циклів напружень

при розрахунку на витривалість на згин
Еквівалентні числа циклів напружень, відповідні вибраним навантажен-
ням 1 і 2 , визначають за формулами [13]:
для шестірні:  F   F   F 0
1 1
(2.20)
для колеса:  F   F   F
2 2
(2.21)
де  F і  F – коефіцієнти, що враховують характер циклограм навантаження відпо-
1 2

відно шестірні і колеса;  F – базове число циклів напружень.

Для всіх сталей  FO  4  106.
В загальному випадку при визначенні коефіцієнтів  F і  F розрахову- 1 2

ють значення  F при змінному верхньому індексі підсумовування k :

11
 mF
k
  i
для шестірні  F    1i   (2.22)
i 1  1   F
1

 i 
mF
 k
для колеса  F 2    2   i (2.23)
i 1  2   F
Визначають послідовно суми  F 1 ,  F 2 ... FK для шестірні і колеса доти, доки
не буде виконано одну із двох наступних умов:
1
для шестерні   FG mF  F1 (2.24)
1
 2
для колеса   FG mF  F 2 (2.25),
2
де  FG =0,6; mF – показник кривої витривалості при згині. Для зубчастих ко-
ліс з однорідною структурою, загартованих СВЧ з наскрізним гартуванням з
шліфованою перехідною поверхнею незалежно від твердості та термообробки
mF  6; для зубчастих коліс азотованих, а також цементованих і нітроцементо-
ваних з нешліфованою перехідною поверхнею mF  9. В цьому випадку
 1 
mF

 F1    (2.26)
  FG  1 
  2 
mF

 F2    (2.27)
  FG  2 
і подальші розрахунки припиняють, або при виконанні умови
 1
для шестірні   FG mF  F1 (2.28)
1
 1
для колеса   FG mF  F 2 (2.29),
2
за формулами:
 F   F ;
1 1
 F   F
2 2
(2.30)
і подальші розрахунки припиняють.
Для триступінчастої циклограми навантаження (рис.2.1) формули
(2.22 і 2.23) для послідовного визначення сум  F 1 ,  F 2 ,  F 3 при постійній часто-
ті обертання n1 і n2 шестірні і колеса і показникові степеня mF  6 можна за-
писати у такому вигляді:
для шестірні
60  n1  t
 F1   q1
1
 F
60  n1  t
F 2   q1  q2  k 26  (2.31)
1
 F

12
 60  n1  t
F 3   q1  q2  k 26  q3  k36 
1
 F
для колеса
F1 F 2 F 3
 F1  1
;  F 22  1
;  F 32  1
(2.32)
2
u u u
де u  передатне число зубчастої передачі.
2.5. Визначення допустимих контактних напружень
Допустимі контактні напруження розраховують окремо для шестірні і ко-
леса за формулою
 H lim b  K HL  Z R  ZV  Z X
  H  (2.33)
SH
де Нlimb – границя контактної витривалості поверхонь зубців, яка відповідає
базовому числу циклів напружень (величину Нlimb знаходять за залежностя-
ми, наведеними у табл. 2.1); K HL - коефіцієнт довговічності; Z R - коефіцієнт, що
враховує вплив шорсткості спряжених поверхонь зубців; ZV - коефіцієнт, що
враховує вплив колової швидкості; Z X - коефіцієнт, що враховує розмір зубча-
стого колеса; S H - коефіцієнт запасу міцності. .
Таблиця 2.1. Границі контактної витривалості зубців
Спосіб термічної
Середня твердість Формула для розра-
і хімічно-термічної Сталь
поверхні зубців хунку Нlimb, Мпа
обробки
Нормалізація або
Hc  350 HВ Нlimb = 2 HB + 70
поліпшення
Вуглецеві та леговані
Об’ємне і поверхне-  Нlimb = 17 HRC
Hc = 38…50 HRC
ве гартуваня +200
Цементація і нітро-
Hc > 56 HRC  Нlimb = 23 HRC
цементація Леговані
Азотування 500…750 HV  Нlimb = 1080
П р и м і т к а . Співвідношення між твердостями, вираженими в одиницях HB і HRC
визначають за графіком (див. рис. 1.1).

Коефіцієнт довговічності KHL при NHЕ > NH0 визначають за формулою

NH 0
K HL  20 (2.34)
N HE
де NHE – еквівалентне число циклів зміни напружень, визначене за формулою (2.2);
NH0 – базове число циклів напружень, яке відповідає границі витривалості,
визначене за графіком (див. рис. 2.2) або за формулою (2.1.)
Якщо KHL < 0,75, то беруть KHL = 0,75.
Якщо NHE < NH0, коефіцієнт довговічності визначають за формулою

13
 NH 0
K HL  6 . (2.35)
N HE
Якщо розрахункове значення коефіцієнта KHL для однорідної структури ма-
теріалу (нормалізація, поліпшення) більше 2,6, то беруть KHL = 2,6.
Якщо при поверхневому зміцненні KHL > 1,8, то беруть KHL = 1,8.
Коефіцієнт ZR вибирають за табл.. 2.2.

Таблиця 2.2. Коефіцієнт шорсткості поверхні зубців

Шорсткість Ra, мкм Коефіцієнт ZR
1,25…0,63 1,00
2,50…1,25 0,95
10…40 0,90
Примітка. ZR визначають для того колеса зубчастої пари, яке має більшу шорсткість

Коефіцієнт ZV визначають за графіком (рис.2.3). У попередніх розрахунках

беруть ZV = 1, що відповідає коловій швидкості V  5 м/с.

________________________________
Рис. 2.3. Визначення коефіцієнта ZV ,
що враховує вплив колової швидкості
Коефіцієнт Zх визначають за графіком [13] або за формулою
Z x  1,07  104 d . При d < 700 мм беруть Zx = 1. Для зубчастих коліс з однорід-
ною структурою (нормалізація, поліпшення) коефіцієнт запасу міцності SH = 1,1.
Для коліс із поверхневим зміцненням зубців SH = 1,2.
У розрахунках прямозубих циліндричних і конічних передач за []H беруть
менше із двох значень []H1 та []H2, розрахованих для зубців шестірні і коле-
са за формулою (2.33). Косозубі і шевронні передачі розраховують за середнім
допустимим напруженням

14
 
[σ]H  0,45 [σ]H1  [σ]H 2  (2.36)
із виконанням умови
[σ]H  1,23[σ]Н min (2.37)
У разі невиконання цієї умови за розрахункове допустиме напруження беруть
[σ]H  1,23[σ]H min ,
де [σ]H min – менше з двох значень [σ]H1 і [σ]H 2 .

2.5.1. Визначення допустимих граничних контактних напружень при

розрахунку на попередження пластичних деформацій або крихкого
руйнування поверхонь зубців
Допустимі граничні контактні напруження []HM залежать від виду ТО або ХТО
зубчастих коліс. Для зубців зубчастих коліс після нормалізації, поліпшення або
об’ємного гартування з низьким відпуском (у тому числі й після нагрівання СВЧ)
[σ]HM = 2,8 п, де п – границя плинності [15] (рос. т – предел текучести) при роз-
тязі. Для зубців після цементації, а також після контурного гартування при нагрі-
ванні СВЧ [σ]HM  40 HRC . Для зубців після азотування [σ]HM  3 HV (де HV - тве-
рдість поверхні, виражена в одиницях HV).

2.6. Визначення допустимих напружень на згин

Допустимі напруження []F для розрахунку на витривалість зубців при зги-
ні визначають окремо для шестsрні і колеса за формулою
 o F lim b  K FC  YR  Y X  Yб
  F  KFL (2.38)
SF
де σ Flіmb – границя витривалості зубців на згин при базовому числі циклів напружень для пульсуючого циклу
навантаження, МПа; KFC – коефіцієнт, що враховує вплив двобічного прикладання навантаження; YR – коефіцієнт, що
враховує шорсткість перехідної поверхні залежно від способу обробки; YX – коефіцієнт, що враховує розмір зубчасто-
го колеса; Yб – коефіцієнт, що враховує градієнт напружень і чутливість матеріалу до концентрації напружень; SF –
коефіцієнт запасу міцності на згин. Величину σ Flіmb вибирають за табл. 2.3, а KFC за табл. 2.4.
Таблиця 2.3. Границі витривалості і коефіцієнти міцності при згині.
Твердість
Коефі-
Сталь
Термообро- Твердість зубців у σ F lim b σ F lim М цієнт
бка або ХТО поверхні серцевині МПа МПа SF
основи зуба
Вуглецеві та леговані,
які містять більше 0,15 Нормаліза-
% вуглецю, наприклад, ція, поліп- 180…350 НВ 1,75 НВ 6,5 НВ 1,7
марки 40, 45, 40Х, шення
40ХН, 40ХФА

15
 Леговані з вмістом
вуглецю 0,4 – 0,55 %,
Об’ємне
наприклад, марки 45…55 HRC 580 1800 1,7
гартування
40Х, 40ХН, 40ХФА,
40ХН2МА
Леговані 20Х, 12ХГТ,
Цементація 54…62 HRC 30…43 HRC 800 2000 1,7
12ХНЗА,20ХГТ та ін.
Леговані 40Х,
Азотування 700…750 HV 24…40 HRC 290+HRС 1800 1,7
40ХФА, 35ХМЮА
П р и м і т к а : Значення коефіцієнта запасу міцності SF приведено для ймовірності неруйнування
зубців 0,99.

16
 Таблиця 2.4. Коефіцієнт KFC , що враховує характер
прикладання навантаження
Характер прикладання навантаження і вид термообробки KFC
Нереверсивна передача 1,00
Реверсивна передача: нормалізація, поліпшення 0,65
Об’ємне і поверхневе гартування, цементація 0,75
Азотування 0,90
Коефіцієнт довговічності KFL визначається за формулою
NF 0
K FL  mF , (2.39)
N FE
де mF – показник степеня кривої втоми NFO – базове число циклів напружень.
Для зубчастих коліс із твердістю поверхні зубців Н  350 НВ та зі шліфова-
ною перехідною поверхнею незалежно від твердості mF = 6; Для зубчастих
коліс з нешліфованою перехідною поверхнею при твердості зубців Н > 350НВ
mF = 9; Для всіх сталей NF0 = 4106.
Після визначення за формулою (2.39) коефіцієнта довговічності необхідно
враховувати такі обмеження коефіцієнта KFL: якщо NFE > NF0, то беруть KFL =
1; якщо NFE < NF0 і mF = 6, то KFL  4, а якщо mF = 9, то KFL  2,5.
Для шліфування і зубофрезерування при шорсткості поверхні не більше
Rz40 коефіцієнт YR = 1. Для полірування YR залежно від способу термічного
зміцнення беруть: при цементації, нітроцементації, азотуванні YR = 1,05; при
нормалізації і поліпшенні YR = 1,2; при гартуванні СВЧ YR = 1,2.
Коефіцієнт Yх визначається за формулою Yх = 1,05  0,000125d.
Коефіцієнт Y визначають за емпіричною формулою Y = 1,082  0,172 lgm,
де m – модуль зачеплення. Для попереднього розрахунку беруть Y = 1.
Коефіцієнт SF вибирають табл. 2.3.

2.6.1. Визначення граничних допустимих напружень на згин для

попередження залишкових деформацій або крихкого злому зубців
Граничне допустиме напруження []FM на згин визначають за формулою
 Fo lim M
 FM  (2.40)
S FSt
де  Fo lim M - базове значення граничного напруження зубців при згині максима-
льним навантаженням, МПа, (табл. 2.3); S FSt – коефіцієнт запасу міцності.
SFSt  Yz S y , (2.41)
де Yz – коефіцієнт, що враховує спосіб одержання заготовки Sy – коефіцієнт,
що враховує ймовірність неруйнування.

17
 Для поковок і штамповок Yz = 1; для прокату Yz = 0,9; для литих заготовок
Yz = 0,8. Для марок сталей і способів ТО і ХТО за табл. 2.3 та при ймовірності
неруйнування 0,99 Sy = 1,75.

3. Розрахунок та конструювання зубчастих передач редукторів

загального призначення

Рис. 3. 1. Кінематична схема механічного приводу і циклограма моментів для колеса

тихохідного ступеня редуктора: а) 1 – електродвигун; 2 – пасова передача; 3 – редуктор; 4 –
муфта; б) – циклограма моментів для колеса
Згідно з вихідними даними студенти розраховують зубчасту передачу ти-
хохідного ступеня редуктора. Вихідні дані для виконання розрахунків такі: Р1
і Р2 – потужності 1-го і 2-го потоків потужностей відповідно, кВт, потужність
Р2 у більшості завдань задана на вихідному валу редуктора; n1 і n2, частоту
обертання вихідних валів 1-го і 2-го потоків потужностей відповідно хв-1;
циклограма моментів на вихідному валу редуктора; термін служби редуктора
t, год; коефіцієнт короткочасного перевантаження Kп.
Щоб спростити перевірку роботи, необхідно подати кінематичну схему ме-
ханічного приводу з циклограмою навантаження аналогічно рис. 3.1 і вихідні
дані технічного завдання на курсовий проект, а також результати розрахунків
у роботі 1: Т2 – крутний момент на валу колеса, Н·м, який визначають повтор-
но за формулою

18
 P2
T2  9550 (3.1)
n2
де Р2 – потужність на вихідному валу редуктора, кВт; n2 – частота обертання
вихідного вала редуктора, хв-1. Також наводять попередні значення передат-
них чисел и1 і и2 швидкохідного і тихохідного ступенів редуктора відповідно
та спрощену схему зубчастої передачі тихохідного ступеня редуктора
(рис. 3.2) з відповідним завданню симетричним або несиметричним
розташуванням опор з позна-
ченням основних розмірів (мі-
жосьової відстані аw,
ділильних діаметрів коліс
d1 і d2 та ширини зубчастих
вінців b1 і b2), які належить
визначити.

Рис. 3.2. Схема зубчастої пере-

дачі з несиметричним розташуван-
ням опор

3.1. Методика розрахунку циліндричних косозубих

і шевронних передач
Розрахунок виконують у такій послідовності.
1. Вибирають матеріал і ТО для шестірні та колеса за методикою, викладе-
ною в п. 1 та за табл. 1.1 і 1.2. При цьому окремо для шестірні та колеса випи-
сують марку сталі, ТО, границі одержуваної твердості робочих поверхонь
зубців, їх середню твердість, розраховану за вказівкою до формули (1.1) та
значення границі плинності.
2. Визначають еквівалентне число циклів контактних напружень N HE1 і
N HE2 для шестірні та колеса (формули (2.2 і 2.3).

19
 3. Визначають допустимі контактні напруження за формулою (2.33) для
шестірні та колеса.
4. Визначають розрахункове допустиме контактне напруження за фор-
мулою (2.36).
5. Визначають допустиме граничне контактне напруження (підроз. 2.5.1).

6. Визначають еквівалентне число циклів напружень на згин N FE1 і N FE2

для шестерні і колеса за формулами (2.20 і 2.21).

7. Визначають допустимі напруження на згин для шестірні і колеса за фо-

рмулою (2.38).
8. Визначають допустимі граничні напруження на згин формула (2.17).

3.1.1. Проектний розрахунок

Проектний розрахунок необхідний тільки для попереднього визначення ро-
змірів і не може замінити розрахунки на контактну витривалість. Розрахунок
виконують у такій послідовності.
1. Визначають орієнтовне значення міжосьової відстані aw' за формулою,
рекомендованою міждержавним стандартом ГОСТ 21354 – 87, мм:
T2  K H 
a w  K a u   1  (3.2)
     u   
3 2

 H
 ba

де Ка – допоміжний коефіцієнт; Т2 – крутний момент на колесі, Н·м, визначе-

ний за формулою (3.1); и ' – попереднє значення передатного числа зубчастої
передачі, розраховане в розрахунково-графічній роботі 1; [σ]'H – попереднє
значення допустимого контактного напруження, розраховане в підрозд. 3.1;
K H β – коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу навантаження по
ширині вінця; ba – коефіцієнт ширини вінця b2 колеса відносно міжосьової
відстані aw;
b2
ba  (3.3)
aW
Для косозубих і шевронних передач Ка = 430, для прямозубих Ка = 495.
Коефіцієнт ba значно впливає на габарити та масу передачі. За малих зна-
чень ba міжосьова відстань, а відповідно і габарити передачі будуть значни-
ми. За великих ba зростає нерівномірність розподілення навантаження по
ширині вінця і матеріал коліс використовується нераціонально.
Значення коефіцієнта ширини вінця колеса вибирають з табл. 3.1 залежно
від розташування коліс відносно опор, типу передачі та твердості робочих
поверхонь зубців.

20
 Таблиця 3.1. Коефіцієнти ширини вінця зубчастих коліс
ba та bd max (ГОСТ 2185 – 66)
Розташування коліс bw bw
Твердість поверхонь  ba   bd max 
відносно опор та тип
зубців Н aw d1
передачі
Симетричне будь-яка 0,315; 0,4; 0,5 1,2…1,6
H2 > 350 HB 0,2; 0,25; 0,28; 0,315; 0,65…0,8
Несиметричне
H2  350 HB 0,315; 0,4 1…1,25
Консольне розташу-
вання одного або Будь-яка 0,2; 0,25 0,6…0,7
обох коліс
Шевронна: шеврон
Те саме 0,63; 1,0 –
з канавкою
" 0,2; 0,25 –
рознесений
Коробка передач " 0,1; 0,15; 0,2 0,15…0,25
Внутрішнє зачеп-
" 0,2 –
лення
П р и м і т к и : 1. Коефіцієнт ширини вінця зубчастих коліс слід вибирати в таких діапазо-
нах: для прямозубих коліс ba = 0,2…0,4; для косозубих ba = 0,3…0,5; для шевронних ba
= 0,5…0,8, але не більше 1.2).
2. Для багатоступінчастих редукторів, в яких навантаження збільшується від ступеня до
ступеня, в кожному подальшому ступені значення ba і bd беруть більшими на 20…30 %,
ніж в попередньому. Якщо при розрахунку вибирають ba, то розрахункове значення bw
перевіряють за максимально допустимим значенням ψbd max .
Коефіцієнт K H' β беруть залежно від параметра bd за графіком (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Графік для визначення орієнтовних значень коефіцієнта KH.

21
 b2
bd  – коефіцієнт ширини колеса за початковим діаметром шестерні d1
d1
визначають за залежністю bd    u  1
  0,5  ba (3.4)
де и ' – попереднє значення передатного числа зубчастої передачі.
Одержане за формулою (3.2) значення орієнтовної міжосьової відстані aw'
округляють до найближчого стандартного або нестандартного значення аw
відповідно до табл. 3.2 або 3.3 [4].
Таблиця 3.2. Міжосьова відстань aw (ГОСТ 2185-66)
1-й ряд 40 50 63 80 100 125 160 200 250 315 400
2-й ряд - - - 71 90 112 140 180 224 280 355

Таблиця 3.3. Міжосьова відстань нестандартних редукторів

Ряд R040 …80; 85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125; 130, далі через 10 до
260 і через 20 до 420
П р и м і т к а . Якщо при виборі стандартного значення міжосьової відстані аw виявить-
ся, що вона суттєво відрізняється від попереднього значення aw ( aw  aw ) то для ліпшого
' '

використання матеріалу коефіцієнт ширини колеса рекомендують зменшити за залежністю

3
'  aw' 
ba  ba   (3.5)
 aw 
округливши за табл. 3.1. до стандартного значення.
2. Визначають нормальний модуль зубчастої передачі m'   0  або
mn   0  . Для редукторів загального призначення з прямозубими і косозуби-
ми зубчастими колесами нормальний модуль рекомендують визначати за та-
кими залежностями:
m'   0,010,02  aw при H1,2  HB350 ;
m'   0,01250,02  aw при H1  HB350 і H 2  HB350 ;(3.6)
m'   0,0160,032  aw при H1,2  HB350
і округляти до найближчого стандартного значення згідно з ГОСТ 9563 – 60
(табл. 3.4).
Таблиця 3.4. Модулі зубчастих коліс m, мм (ГОСТ 9563-60)
1-й ряд 1,5 2 2,5 3 4 5 6 8 10
2-й ряд 1,75 2,25 2,75 3,5 4,5 5,5 7 9 11
П р и м і т к а . 1. Першому ряду слід віддавати перевагу перед другим.
2. Для косозубих коліс стандартним модулем вважають нормальний модуль mn. Для
шевронних коліс стандартним модулем може бути як нормальний модуль mn, так і торцевий mt.

22
 3. Визначають ширину зубчастого вінця колеса і шестерні:
b2  ba  aW (3.7)
Ширину шестірні виконують дещо більшою від ширини колеса для компе-
нсації неточностей установки в осьовому напряму, мм:
b1  b2   24  . (3.8)
Значення b1 і b2 округляють до найближчих стандартних величин за
ГОСТ 6636 – 69 (табл. 3.5).
Таблиця 3.5. Нормальні лінійні розміри, мм 1 ряд Ra 40 ГОСТ 6636 – 69
10; 10,5; 11; 11,5; 12; 13; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 24; 25; 26;
28; 30; 32; 34; 36; 38; 40; 42; 45; 48; 50; 53; 56; 60; 63; 67; 71; 75; 80;
1 ряд Ra
85; 90; 95; 100; 105; 110; 120; 125; 130; 140; 150; 160; 170; 180; 190;
200
4. Визначають (тільки для косозубих передач) кути нахилу лінії зуба на ді-
лильному циліндрі за умови, що осьовий коефіцієнт перекриття
  b2 sin mn  1,1 . (3.9)
Для прямозубих передач  = 0;  = 0.
Для косозубих передач при   1,12 кут нахилу зубців визначають за фор-
мулою
3,5mn
min  arc sin . (3.10)
b2
Кут нахилу лінії зуба для косозубих коліс повинен знаходитися в інтервалі
 = 8…18 (рідко 25), для шевронних  = 25…40 (до 45). Менше 8 кут на-
хилу зуба брати не слід, оскільки втрачаються переваги косозубих передач.
Якщо в результаті розрахунку одержали min  8 , подальші розрахунки здійс-
нюють, використовуючи значення одержаного кута нахилу min. Якщо
min  8 , розрахункове значення кута нахилу слід брати з вищенаведених ін-
тервалів.
5. Визначають сумарне число зубців Z шестірні та колеса:
2 aw cos β min
Z  . (3.11)
mn
Для прямозубих передач cos min = 1; mn = m.
Одержане значення Z округляють у менший бік до цілого числа.
6. Уточнюють кут нахилу лінії зуба (тільки для косозубих передач):
Z  mn
β  arc cos . (3.12)
2aw
Розрахунок кута  виконують з точністю до п’яти знаків.

23
 Значення кута  повинне бути в рекомендованому діапазоні: для косозубих
передач – 8…18, для шевронних – 25…40.Зауважимо, що визначення кута
лінії нахилу зубців за формулою (3.12) забезпечує одержання стандартного
значення aw без зміни сумарного числа зубців і модуля.
7. Визначають число зубців шестерні:
Z
Z1  (3.13)
и'  1
Значення Z1 округляють до цілого числа.
8. Визначають число зубців колеса
Z 2  Z   Z1 . (3.14)
9. Уточнюють передатне число
Z2
и . (3.15)
Z1
Розбіжність з обраним раніше передатним числом не повинна перевищува-
ти 2,5 % при и  4,5 і 4 % при и > 4,5.
10. Визначають міжосьову відстань (для контролю), мм:
mn Z 
aw  . (3.16)
2 cos 
Одержане значення aw повинне збігатися з раніше обраним aw за табл.
3.2. або 3.3.П р и м і т к а . Для прямозубих передач mn = m; cos  = 1.
11. Визначають діаметри ділильних кіл шестірні- d 1 та колеса- d 2
mn  Z 1 mn  Z 2
d1  ; d2  ; (3.17)
cos  cos 
12. Визначають колову швидкість зубчастих коліс, м/с:
  mn  Z 2  n2
V  (3.18)
60  1000  cos 
де n2 – частота обертання колеса, хв-1.
Залежно від значення колової швидкості призначають ступінь точності пе-
редачі (табл. 3.6).
Таблиця 3.6. Орієнтовні значення граничних колових швидкостей, (м/с)
для силових передач
Ступінь Прямі зубці Непрямі зубці
точності за Циліндрична Конічна Циліндрична Конічна
ГОСТ 1643 – 81 передача передача передача передача
6 До 15 До 12 До 30 До 20
7  10  8  15  10
8  6  4  10  7
9  2  1,5  4  3

24
 3.1.2. Перевірний розрахунок на контактну витривалість
Розрахунок виконують за формулою

2T2 K Hβ K H K Hα  и  1
σ H  Z M Z H Zε  [σ]H , (3.19)
d 22b2

Особливості розрахунку коефіцієнтів ZH і Z для прямозубих зучастих

передач див. підрозд. 3.2.3.1 і підрозд. 3.2.3.2.
Послідовність розрахунку така:
1. Виписують одержані в проектному розрахунку (див.підрозд. 3.1) дані:
и – уточнене за формулою (3.15) передатне число зубчастої передачі; Т2 –
номінальний крутний момент на колесі, Н мм; d1 і d2 – діаметри ділильних кіл
(у некоригованих передачах d1 і d2 збігаються з початковими діаметрами dw і 1

dw ).
2

2. Визначають коефіцієнт ZM, що враховує механічні властивості матеріалів

зубчастих коліс, за формулою, введеною міждержавним стандартом
ГОСТ 21354 – 87:
1
ZM 
 1  μ12 1  μ 22 
π  
 E1 E2 

де Е1 і Е2 – модулі пружності матеріалів коліс; 1 і 2 – коефіцієнти Пуассона.

Для сталевих зубчастих коліс беруть Е1 = Е2 = Е = 2,1105 Мпа; 1 = 2 = 0,3.
При цих значеннях ZM = 190 МПа ½.
3. Визначають коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців
у полюсі зачеплення косозубих передач:
1 2 cos  b
ZH   (3.20)
cos  t tg tW
де  tW –кут зачеплення;  t – ділильний кут профілю в торцевому перерізі
передачі:
tg 20
αt  arc tg (3.21)
cosβ
де  – кут нахилу зуба на ділильному циліндрі, визначений за формулою (3.12);
Для некоригованих зубчастих передач з коефіцієнтами зміщення
х1 = 0 і х2 = 0, кут зачепленняtw = t.
b – основний кут нахилу на основному діаметрі:
βb  arcsin  sinβcos20  . (3.22)

П р и м і т к а. Коефіцієнт ZH для прямозубих передач визначають за формулою 3.20.

25
 4. Визначають коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній.
Для косозубих і шевронних коліс при εβ  1
1 ,
Zε  (3.23)
εα
де  – коефіцієнт торцевого перекриття.
Для некоригованих передач при  < 20
  1 1 
ε α  1,88  3,2     cosβ . (3.24)
  Z1 Z 2  
П р и м і т к а. 1. Для прямозубих зубчастих коліс див. формулу 3.49.
2. Для прямозубої передачі  = 0; cos  = 1.
5. Визначають дійсний коефіцієнт ширини колеса за початковим діаметром
d1, визначеним за формулою 3.17:
b
ψbd  2 (3.25)
d1
де b2 – ширина зубчастого вінця колеса, визначена в підрозд. 3.1.1.
За графіком (див. рис. 3.3) залежно від значення bd уточнюють коефіцієнт Кн.
6. За табл. 3.7. в залежності від ступеня точності передачі, твердості повер-
хні зубців і колової швидкості визначають коефіцієнт K HV , що враховує дина-
мічне навантаження.
Таблиця 3.7. Значення коефіцієнтів Кнv
Ступінь Твердість Швидкість V, м/с
точності поверхонь
передачі зубів, НВ 1 2 4 6 8 10
 350 1,03/1,01 1,06/1,02 1,12/1,03 1,17/1,04 1,23/1,06 1,28/1,07
6
> 350 1,02/1,00 1,04/1,00 1,07/1,02 1,10/1,02 1,15/1,03 1,18/1,04
 350 1,04/1,02 1,07/1,03 1,14/1,05 1,21/1,06 1,29/1,07 1,36/1,08
7
> 350 1,03/1,00 1,05/1,01 1,09/1,02 1,14/1,03 1,19/1,03 1,24/1,04
 350 1,04/1,01 1,08/1,02 1,16/1,04 1,24/1,06 1,32/1,07 1,40/1,08
8
> 350 1,03/1,01 1,06/1,01 1,10/1,02 1,16/1,03 1,22/1,04 1,26/1,05
 350 1,05/1,01 1,10/1,03 1,20/1,05 1,30/1,07 1,40/1,09 1,50/1,12
9
> 350 1,04/1,01 1,07/1,01 1,13/1,02 1,20/1,03 1,26/1,04 1,32/1,05
П р и м і т к а. У чисельнику – значення для прямозубих передач, у знаменнику – для косозубих.

7. За табл. 3.8 залежно від ступеня точності передачі і колової швидкості

визначають коефіцієнт Кн, що враховує розподіл навантаження між зубцями.

26
 Таблиця 3.8. Коефіцієнт Кн для косозубих та шевронних передач
Колова Значення Кн степеня точності за нормами плавності
швидкість
коліс v, м/с 5 6 7 8 9
2,5 1,00 1,01 1,03 1,05 1,13
5 1,00 1,02 1,05 1,09 1,16
10 1,01 1,03 1,07 1,13 -
15 1,01 1,04 1,09 - -
П р и м і т к а. У прямозубих зубчастих передачах та косозубих при   1 навантаження
у зачепленні може передаватись однією парою зубців, тому для таких коліс рекомендують
брати Кн = 1.
8. Уточнюють коефіцієнти, що входять до формули (2.33) допустимого ко-
нтактного напруження, та остаточно розраховують допустиме контактне на-
пруження []H.
Якщо коефіцієнти в результаті уточнення не змінилися, беруть [σ]H  [σ]'H .
9. Одержані значення коефіцієнтів і параметрів передачі підставляють у
формулу (3.19) і виконують розрахунок.
При цьому повинна виконуватись умова міцності
σ H  [σ]H . (3.26)
10. Результати розрахунків оцінюють у відсотках недовантаження або пе-
ревантаження за формулою
 H   H
  100%  5% (3.27)
 H
У випадку незначного відхилення від цих умов (до 10…15 %) з метою зміц-
нення передачі або ліпшого використання матеріалу рекомендують збільши-
ти або зменшити ширину вінця колеса у разі перевантаженні або недованта-
женні відповідно. Це можна здійснити за допомогою формули, одержаної
діленням одна на одну обох частин формули (3.10) за різних умов: умові,
поставленої задачою розрахунку, коли σ H  [σ]H і дійсних умов, коли
H > []H або H < []H, а  >5 %:
2
 
b2 x   H   b2 (3.28)
  H 
де b2x – шукане значення ширини колеса; b2 – значення, узяте з попереднього
розрахунку; Н – дійсне значення контактних напружень, розрахованих у ре-
зультаті перевірного розрахунку.
Одержане значення b2x залежно від поставленої задачі округляють до най-
ближчого більшого або меншого значення за стандартом (табл. 3.5) з подаль-
шою перевіркою коефіцієнта Кн за методикою підрозд. 3.1.1 (рис. 3.3) і кое-
фіцієнта осьового перекриття  за формулою (3.9).

27
 За необхідності знову здійснюють перевірний розрахунок. У випадку неза-
довільних результатів перевірки необхідно шукати інші шляхи розв’язання
цієї задачі. У випадку значних відхилень  (більше 10  15 %) потрібно шука-
ти помилки в попередніх розрахунках.
П р и м і т к а. Студенти спеціальностей, які не пов’язані з виготовленням зубчастих
коліс, можуть за вказівкою викладача скористатися для перевірного розрахунку
некоригованих циліндричних передач спрощеною формулою:
T2  K H  K HV  K H  (u  1) 3
  H
KH
H   (3.29)
aW  u b2
де Т2 виражено в Нмм; аw і b2 – в мм; КН – допоміжний коефіцієнт.
Для некоригованих косозубих і шевронних зубчастих передач КН = 270;
для некоригованих прямозубих зубчастих передач КН = 310.
1
Коефіцієнти КН, одержані для сталевих зубчастих коліс при Z M  190 МПа 2 і
середніх значеннях коефіцієнтів ZH і Z: для косозубих зубчастих передач при
 = 20,  = 8…18, ZH = 2,47…2,39; для шевронних при  = 30, ZH = 2,24 і
середньому значенні коефіцієнта Z = 0,8; для прямозубих коліс при  = 20,
 = 0, ZH = 2,49 і Z = 0,9.

3.1.3. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій

або крихкого руйнування робочих поверхонь зубців
Розрахунок здійснюють за формулою
σ HM  σ H Kn  [σ]HM , (3.30)
де Н – діюче напруження при розрахунку на контактну витривалість
(див. формулу (3.19)) K П – коефіцієнт перевантаження, який дорівнює відно-
шенню максимального моменту Т2max до номінального розрахункового момен-
ту Т2 на циклограмі (див. технічне завдання на курсовий проект); []HM – до-
пустиме граничне контактне напруження, визначене в підрозд. 2.5.1.

3.1.4. Перевірний розрахунок на витривалість при згині

Розрахунок виконують за формулою
Ft  K F  K FV  K F
F   YF  Y  Y   F (3.31)
b  mn
Послідовність розрахунку:
1.Виписують одержані в проектному розрахунку (підрозд. 3.1.1) дані:
Т2 – номінальний крутний момент на колесі, Н·мм; узяту ширину
колеса b2, (мм); нормальний модуль mn; Z1 і Z2 числа зубців шестірні і колеса;
допустимі напруження [σ]F1 і [σ]F2 , [σ]FM1 і [σ]FM 2 (підрозд. 3.2.2).

28
 2.Визначають колову силу Ft на ділильному циліндрі в торцевому
2T2 cosβ
перерізі: Ft  , (3.32)
mn Z 2
де  – кут нахилу зубців.
П р и м і т к а. Для прямозубих передач  = 0; cos  = 1; mn = m.
3. Визначають коефіцієнт КF, що враховує нерівномірність розподілу на-
вантаження по довжині контактних ліній залежно від коефіцієнта ширини bd
(рис. 3.4).

Рис. 3.4. Графік для визначення орієнтовних значень коефіцієнта КF

4. Визначають коефіцієнт КFv, що враховує динамічне навантаження зале-
жно від степеня точності передачі, твердості поверхонь зубців і колової швид-
кості (табл.3.9).
Таблиця 3.9. Значення коефіцієнта КFV динамічного навантаження
Степінь Твердість Швидкість V, м/с
точності поверхонь
передачі зубців НВ 1 2 4 6 8 10
 350 1,06/1,02 1,13/1,05 1,026/1,10 1,40/1,15 1,58/1,20 1,67/1,25
6
> 350 1,02/1,01 1,04/1,02 1,08/1,03 1,11/1,04 1,14/1,06 1,17/1,07
 350 1,08/1,03 1,16/1,06 1,33/1,11 1,50/1,16 1,67/1,22 1,80/1,27
7
> 350 1,03/1,01 1,05/1,02 1,09/1,03 1,13/1,05 1,17/1,07 1,22/1,06
 350 1,10/1,03 1,2/1,06 1,38/1,11 1,58/1,17 1,78/1,23 1,96/1,29
8
> 350 1,04/1,01 1,06/1,02 1,12/1,03 1,16/1,05 1,21/1,07 1,26/1,08
 350 1,13/1,04 1,28/1,07 1,50/1,14 1,77/1,21 1,98/1,28 2,25/1,35
9
> 350 1,04/1,01 1,07/1,02 1,14/1,04 1,21/1,06 1,27/1,08 1,39/1,09
П р и м і т к а. У чисельнику – значення для прямозубих коліс, у знаменнику – для
косозубих.

29
 5. Коефіцієнт КF, що враховує розподіл навантаження між зубцями, для
косозубих та шевронних зубчастих передач визначають за формулою
4   ε α  1 nст  5
K Fα  (3.33)
4ε α
де nст – порядковий номер ступеня точності (підрозд. 3.1.1); – коефіцієнт
торцевого перекриття (формула(3.24).
Якщо nст > 9, то беруть nст = 9, якщо nст < 5, то nст = 5;
П р и м і т к а. Для прямозубих передач КF = 1.
6. Коефіцієнт YF, що враховує форму зуба і концентрацію напружень, ви-
значають за графіком (рис. 3.5) окремо для шестірні та колеса залежно від
еквівалентного числа зубців Zv шестірні та колеса з урахуванням коефіцієнтів
зміщення х.
Z
Для косозубих коліс Z v  , а для прямозубих Zv = Z. (3.34)
cos3 β
Для некоригованих коліс Х1,2 = 0.

Рис. 3.5. Графік для визначення коефіцієнта YF.

7. Коефіцієнт Y, що враховує нахил зубців , визначають за формулою
β
Yβ  1  εβ   0,7 (3.35)
120
де  – коефіцієнт осьового перекриття (3.9.
П р и м і т к а. Для прямозубих передач Y = 1.

30
 8. Коефіцієнт Y, що враховує перекриття зубців, визначають для косозубих
коліс за формулою
1
Yε  при εβ  1 ;
εα
0,8
Yε  0,2  при εβ  1 . (3.36)
εα
Для прямозубих коліс Y = 1.
9. Одержані значення коефіцієнтів і параметри передачі підставляють у фо-
рмулу (3.31) і визначають розрахункове напруження на згин у зубцях колеса і
шестірні:
FK K K
σ F2  t Fβ FV Hα YF2YβYε  [σ]F2 ;
b2mn
YF1
σ F1  σ F2  [σ]F1 (3.37)
YF2
Розрахункові напруження можуть відрізняться в межах
 F  0,8...1   F
1, 2 1, 2

У випадку перевантаження слід збільшити модуль і виконати повторний

розрахунок передачі або вибрати матеріали з більш високими механічними
характеристиками, використати зміцнювальну технологію, застосувати пере-
дачу зі зміщенням.

3.1.5. Перевірний розрахунок на згин для попередження залишкових

деформацій або крихкого злому зубців максимальним
навантаженням
Розрахунок виконують за формулами:
σ FM1  σ F1  Kn  [σ]FM1
σ FM 2  σ F2  Kn  [σ]FM 2 (3.38)
де Kn – коефіцієнт перевантаження (див. завдання на курсовий проект)

31
 3.1.6. Визначення геометричних розмірів шестірні на колеса
Основні геометричні розміри зображено на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Основні геометричні розміри циліндричної зубчастої передачі

Геометричні розміри шестірні:
m Z
1. Ділильний діаметр d1  n 1 ;
cos 
2. Діаметр поверхні вершин зубців da1  d1  2mn ;
3. Діаметр поверхні западин шестірні d f1  d1  2,5mn ;
4. Ширина вінця b1  b2   24  мм .
Геометричні розміри колеса:
m Z
1. Ділильний діаметр d 2  n 2 ;
cos 
2. Діаметр поверхні вершин зубців da2  d2  2mn .
3. Діаметр поверхні западин колеса d f2  d2  2,5mn .
4. Ширина вінця колеса, визначена в підрозд. 3.1.1.
Міжосьова відстань передачі (для контролю) (мм)
d1  d 2
aw  ,
2

32
 3.1.7. Визначення конструктивних розмірів колеса
Рекомендації для визначення конструктивних розмірів колеса (рис. 3.7, 3.8)
наведено у табл. 3.10.

_______________
Рис. 3.7.
Конструктивні
розміри кованих
та штампованих
зубчастих коліс:
а–ковані колеса;
б–штамповані колеса

Таблиця 3.10. Конструктивні розміри зубчастого колеса

Назва і позначення параметра Формула розрахунку d  600
T2
db  10 3 ,
0, 2[ ]
Діаметр отвору під вал db де [] = 25…30 МПа; Т2, Н·м.
Отримане значення діаметра округляють до
найближчого більшого за ГОСТ 6636 – 69
(табл. 3.5)
mn
Товщина обода о о = (2…3,5) , але не менше 10 мм
cos 
Товщина маточини м м = (0,25…0,35)db, але не менше 10 мм
Довжина маточини lм lм = (1…1,5)db, але не менше b
Товщина диска С C = (0,15…0,3)b, але не менше 10 мм
Внутрішній діаметр обода do do = da2  2o
Діаметр розташування отворів do do = 0,5 (db + 2м + do)
Діаметр отворів у дисках domb domb = 0,25 [do  (db + 2м)]  20
Розмір фаски n n = 0,5m (0,5mn)
Кількість отворів у диску Z Z = 4, 6, 8
Шорсткість необроблених поверхонь Rz 40

33
 _____________________
__
Рис.3.8.
Конструктивні розміри кованих
коліс при d  150 мм:
а і б – варіанти виконання коліс

3.2. Розрахунок циліндричних прямозубих зубчастих передач

Циліндричні прямозубі зубчасті передачі можна розглядати як окремий ви-
падок косозубих передач, у яких кут нахилу зубців  = 0.
Оскільки зубчасті колеса косозубих зубчастих передач розраховують як ек-
вівалентні прямозубі з кутом нахилу зубців  = 0 із стандартизованими моду-
лями як і в прямозубих зубчастих передачах, то методика розрахунку прямо-
зубих зубчастих передач практично не відрізняється від методики розрахунку
косозубих за винятком окремих випадків, пов’язаних з вибором допустимих
напружень і деяких коефіцієнтів.
У зв’язку з цим студенти розраховують прямозубі зубчасті передачі за ви-
щевикладеною методикою (розд. 1, 2 і підрозд. 3.1) з урахуванням відмічених
там особливостей прямозубих передач.
Якщо значення міжосьової відстані aw, одержане в результаті розрахунку (фо-
рмула (3.16)) збігається з раніше прийнятим значенням (табл. 3.2. або 3.3), перехо-
дять до визначення колової швидкості зубчастих коліс (формула (3.18)) і за табл.
3.6 призначають ступінь точності передачі. На цьому проектний розрахунок вва-
жається закінченим.
У випадку невиконання цієї умови потрібно спробувати, змінивши модуль,
перерахувати числа зубців Z1 і Z2 і міжосьову відстань або змінити коефіцієнт
bа з метою одержання позитивного результату.
Якщо ж ці спроби не увінчаються успіхом, потрібно скористуватися мето-
дом коригування зубців зубчастих передач.

34
 3.2.1. Коригування зубців циліндричних зубчастих передач
Основними параметрами коригування є коефіцієнт зміщення х1 і х2 ділиль-
ної прямої інструментальної рейки стосовно ділильного кола колеса. Умовно
вважають зміщення позитивним, якщо під час виготовлення колеса ділильна
пряма інструментальної рейки не пересікається і не торкається ділильного
кола колеса, тобто інструмент зміщений від центра заготовки. У випадку нега-
тивного зміщення (х < 0, інструмент зміщений до центра заготовки) ділильна
пряма рейки перетинає, а при х = 0 (нарізування без зміщення) є дотичною до
ділильного кола колеса.
Залежно від значення зміщення і їх суми зубчасті колеса (передачі) поді-
ляють на три групи.
1. Некориговані (нульові), для яких х1 = 0; х2 = 0. У таких передачах кут за-
чеплення w дорівнює куту профілю вихідного контура  =20, а міжосьова відс-
тань аw дорівнює ділильний міжосьовій відстані а.
2. Кориговані з висотною корекцією, для яких
х1 = -х2; х = х1 + х2 = 0,
де х – сумарний коефіцієнт зміщення.
У таких передачах w = , aw = a і dw = d.
Висотна корекція дозволяє зменшити мінімальне число зубців Zmin і збіль-
шити міцність зубців шестерні та колеса.
За великого числа зубців шестірні та колеса висотне коригування малоефекти-
вне, оскільки форма зубців змінюється мало. Тому висотну корекцію застосову-
ють тільки за малого числа зубців шестірні і великої кількості зубців колеса.
3. Кориговані з кутовою корекцією, для яких
х = х1 + х2 > 0 або х = х1 + х2 < 0.
У таких передачах кут зачеплення w  , міжосьова відстань аw  а і
зв’язані між собою залежністю
m  Z1  Z 2  cosα mZ  cosα
aw   .
2 cosα w 2 cosα w
Кутова корекція зубчастих передач дозволяє уникнути підрізання ніжок зу-
бців (х > 0), підвищити міцність обох зубчастих коліс передачі і вписувати
зубчасту передачу у наперед задану міжосьову відстань. Кутову корекцію
можна використовувати у випадку довільної комбінації чисел зубців шестерні
і колеса. Тому з коригованих зубчастих передач найчастіше застосовують
передачі з кутовою корекцією.
Деякі рекомендації щодо вибору коефіцієнтів зміщення і розбивки їх суми
для прямозубих передач наведено у табл. 3.11 і 3.12.

35
 Таблиця 3.11. Рекомендовані значення коефіцієнтів зміщення
зубчастих коліс прямозубої передачі
Коефіцієнт зміщення
Сфера застосування
шестерні х1 колеса х2
Міжосьову відстань aw задано Z1  21 0 0
рівною 0,5 (Z1 + Z2)m 14  Z1  20; и  3,5 0,3 -0,3
Z1 > 30 0 0
Міжосьову відстаньaw не задано
16  Z1  30 0,5 0,5

Таблиця 3.12. Розбивка коефіцієнтів суми зміщень х для прямозубої

передачі на складові х1 і х2.
Коефіцієнт суми Коефіцієнт зміщення
Сфера застосування
зміщення х шестерні х1 колеса х2
Z1 > Zmin
0 < х  0,5 х 0
Z2  21
Z1  11
0,5< х  1 0,5 х – 0,5
Z2  Zmin
Примітка. При β = 0 і x = 0 Zmin = 17

3.2.2. Методика “вписування” прямозубої передачі

в задану міжосьову відстань
Якщо в результаті розрахунку міжосьової відстані (підрозд. 3.1.1., формула 3.8)
виявиться, що при одержаній кількості зубців Z (підрозд. 3.1.1., формула 3.5)
неможна “вписатися” в задану міжосьову відстань аw без корекції зубчастої пере-
дачі, необхідно застосувати кутове коригування.
Для “вписування” прямозубчастої передачі в задану міжосьову відстань
можна використати зміну кута зачеплення α w (за рахунок зміщення).
Послідовність розрахунку.
1. Кут зачеплення w коригованої передачі визначають за формулою
 0,5  m  Z   cos  
 w  arccos   3.39)
 aW 
де  = 20 – кут профілю зуба (кут зачеплення) некоригованої зубчастої пере-
дачі); Z – сумарна число зубців шестірні і колеса; аw – узята для “вписування”
міжосьова відстань.
Кут зачеплення w виражають у градусах і радіанах з точністю до п’яти
знаків.
2. Визначають сумарний коефіцієнт зміщення
Z  invα w  invα 
x  
2tgα

36
 При  = 20
0,5Z   tgα w  α w  0,01493
x  (3.40)
tg20
де w – кут зачеплення в радіанах, tgw і tg виражають з точністю до п’яти знаків.
3. Беруть коефіцієнт зміщення для шестірні х1 = х, для колеса х2 = 0
(табл. 3.12).
4. Визначають коефіцієнт допустимого зміщення

y
 aw  a   aw  Z 
(3.41)
m m 2
mZ 
де a  .
2
5. Визначають коефіцієнт вирівнювального зміщення
 y = х – у. (3.42)
6. Визначають кількість зубців шестірні
Z
Z1' 
и  1
'
(3.43)

де и’ – попереднє значення передатного числа передачі.

Z1' округляємо до цілого числа.
7. Визначають кількість зубців колеса (3.44)
Z2 = Z – Z1.
8. Уточнюють передатне число передачі (3.45)
Z2
и .
Z1
9. Визначають діаметр початкових кіл шестірні і колеса:
2 aw Z 
d w1  ;
 и  1
(3.46)
2awи
d w2  .
 и  1
10. Визначають діаметри ділильних кіл шестірні і колеса:
d1  mZ1;
(3.47)
d 2  mZ 2 .
11. Визначають колову швидкість зубчастих коліс за формулою (3.9), де
mn = m; cos = 1 і за табл. 3.6 назначають ступінь точності.
На цьому проектний розрахунок передачі вважається закінченим.

37
 3.2.3. Перевірні розрахунки прямозубої зубчастої передачі
Розрахунки виконують за методикою, викладеною в підрозділах
3.1.2 – 3.1.5, (формули ( 3.19), (3.30),(3.37) і (3.38)) з урахуванням особливо-
стей визначення коефіцієнтів ZH і Z.
3.2.3.1. Особливості розрахунку коефіцієнтів ZH і Z некоригованих
прямозубих зубчастих передач (х1 = 0 і х2 = 0)
Існують деякі особливості розрахунку.
1. Коефіцієнт ZH, що враховує форму спряжених поверхонь зубців у полюсі
зачеплення, визначають за формулою
4
ZH  (3.48)
sin 2α
де  – кут профілю (кут зачеплення). Для  = 20 ZH = 2,495.
2. Коефіцієнт Z, що враховує сумарну довжину контактних ліній визнача-
ють за формулою
4  εα
Zε  , (3.49)
3
де  – коефіцієнт торцевого перекриття, визначають за формулою (3.24).
3. Коефіцієнта ZM, що враховує механічні властивості матеріалів зубчастих
1
коліс, залишається без зміни: ZM = 190 МПα 2 .
3.2.3.2. Особливості розрахунку коефіцієнтів Zн і Z коригованих
прямозубих зубчастих передач
Існують деякі особливості розрахунку.
1. Коефіцієнт ZH, що враховує форму спряжених поверхонь зубців в полюсі
зачеплення, визначають за формулою
1 2
ZH  , (3.50)
cosα tgα w
де  – кут профілю (кут зачеплення). Для стандартних передач  = 20; w –
кут зачеплення коригованої передачі, визначений за формулою (3.39).
2. Коефіцієнт Z, що враховує сумарну довжину контактних ліній, визна-
чають за формулою
4  εα
Zε  , (3.51)
3
де  – коефіцієнт торцевого перекриття коригованої передачі. Коефіцієнт εα
визначають за формулою
Z1tgα a1  Z 2 tgα a2   Z1  Z 2  tgα w
εα  (3.52)
2π

38
де Z1 і Z2 – числа зубців шестірні і колеса відповідно; w – кут зачеплення ко-
ригованої передачі, визначений за формулою (3.39); αa1 і αa2 – кути профілю
зубців у точці на колі вершин зубців шестерні і колеса відповідно.
d cosα
α a1  arccos 1 ;
d a1
(3.53)
d 2 cosα
α a2  arc cos ,
d a2
де  = 20; d1 і d2 – ділильний діаметр шестерні і колеса відповідно, d1 = mZ1 і
d2 = mZ2; da1 і da2 – діаметр вершин зубців шестірні і колеса відповідно.
При зміщенні х1 = х і х2 = 0
d a1  d1  2 1  x1  y  m;
(3.54)
d a2  d 2  2m.
де у – коефіцієнт вирівнювального зміщення, визначений за формулою
(3.42).
3. Коефіцієнт ZM, що враховує механічні властивості матеріалів, залишаєть-
1
ся без зміни: Z M  190 МПa 2 .

3.2.4. Визначення геометричних розмірів шестірні та колеса

Для некоригованої зубчастої передачі (х1 = 0; х2 = 0):
Геометричні розміри шестірні:
1. Ділильний діаметр d1 = mZ1.
2. Діаметр поверхні вершин зубців da1  m  Z1  2  .
3. Діаметр поверхні западин шестірні d f1  m  Z1  2,5 .
4. Ширина вінця шестірні b1 = b2 + (2…4) мм.
Геометричні розміри колеса.
1. Ділильний діаметр d2 = mZ2.
2. Діаметр поверхні вершин зубців da2  m  Z 2  2  .
3. Діаметр поверхні западин колеса d f2  m  Z 2  2,5 .
4. Ширина вінця колеса b2 (визначена в підрозд. 3.11.)
d1  d 2
Міжосьова відстань передачі (для контролю) aw  .
2
Для коригованої зубчастої передачі (0 < x  0,5; х1 = x; х2 = 0)
Геометричні розміри шестірні.
1. Ділильний діаметр d1 = mZ1.
2a
2. Початковий діаметр d w1  w , де аw – міжосьова відстань.
и 1
3. Діаметр поверхні вершин зубців da1  m  Z1  2  2 x1  2y  .

39
 4. Діаметр поверхні западин шестірні d f1  m  Z1  2,5  2 x1  .
5. Ширина вінця шестірні b1 = b2 + (2…4) мм.
Геометричні розміри колеса.
1. Ділильний діаметр d2 = mZ2.
2awи
2. Початковий діаметр d w2  .
и 1
3. Діаметр поверхні вершин зубців da2  m  Z 2  2  .
4. Діаметр поверхні западин колеса d f2  m  Z 2  2,5 .
5. Ширина вінця колеса b2 (мм) (визначено в підрозд. 3.1.1).
Геометричні параметри передачі:
m  Z1  Z 2 
1. Ділильна міжосьова відстань a  .
2
dw1  dw2
2. Міжосьова відстань (для контролю) aw  .
2
 a 
3. Кут зачеплення передачі α w  arccos  cosα  ,
 aw 
де  – кут профілю зуба,  = 20.
Примітка. У випадку корекції зубців шестірні і колеса їх геометричні розміри
визначають аналогічно з урахуванням корекції зубців коліс, тобто в формулах для
визначення геометричних розмірів шестірні замість кількості зубців шестірні
Z 1 підставляють кількість зубців Z2. Конструктивні розміри коліс див. п. 3.1.7. табл. 3.10.

3.3. Особливості розрахунку зубчастих передач співвісних редукторів

Методика розрахунку
тихохідного ступеня співві-
сного двоступінчастого
редуктора (рис. 3.9) з косо-
зубими або прямозубими
зубчастими колесами не
відрізняється від вищеви-
кладеної методики розраху-
нку косозубих і прямозубих
зубчастих передач (підрозд.
3.1 і 3.2).

_____________________
Рис. 3. 9.
Схема співвісного редуктора

40
 Оскільки у співвісному редукторі міжосьові відстані aw1 і aw2 швидкохідно-
го і тихохідного ступенів відповідно однакові, то задача розрахунку швидко-
хідного ступеня редуктора полягає в тому, щоб “вписатися” в уже визначену
міжосьову відстань аw тихохідного ступеня. Для цього потрібно визначити
ширину вінця зубчастих коліс, модуль, числа зубців Z1 і Z2 шестірні і колеса,
їх діаметри.
3.3.1. Розрахунок циліндричних косозубих передач швидкохідного
ступеня співвісних редукторів
Розрахунок здійснюють у такій послідовності:
1. Розраховують крутний момент T2. Ш (Н·м)·на зубчастому колесі швидко-
хідного ступеня редуктора за формулою
T2
T2 Ш  (3.55)
u  З. П
де Т2 – номінальний крутний момент на колесі тихохідного ступеня; и – уточнене
значення передатного числа тихохідного ступеня; з.п – коефіцієнт корисної дії
косозубої зубчастої передачі.
З урахуванням підшипників кочення з.п = 0,97…0,98.
1. Виписують з домашньої контрольної роботи (ч.1) поперднє значення
передатного числа и1' швидкохідного ступеня редуктора і значення мі-
жосьової відстані аw, одержане в результаті розрахунку тихохідного
ступеня.
2. За методикою, викладеною в розд. 1 і 2, вибирають матеріали зубчастих
коліс, ТОі визначають допустимі напруження для шестірні і колеса.
3. За графіком (див. рис. 3.3) визначають попереднє значення коефіцієнта
K H' β , узявши коефіцієнт ширини вінця зубчастого колеса за табл. 3.1.
4. Визначають попередню ширину (мм) зубчастого вінця колеса за форму-
лою
2
 K Hb  '
 
3
'
b2ш  ' 
и1  1 T2шв  K H' β (3.56)
 [σ]H awи1 
де KHb – допоміжний коефіцієнт.
Для косозубої передачі KHb = 0,9104, для прямозубої KHb = 1,1104.
Одержане значення b2 Ш округляють до найближчого стандартного значен-
ня за ГОСТ 6636 – 69 (табл. 3.5).
5. Визначають нормальний модуль зубчастої передачі, мм:
b2 Ш
mn  (3.57)
m

41
 b2 Ш
де m  – коефіцієнт ширини вінця зубчастого колеса.
mn

Для редукторів загального призначення рекомендовано m = 20…30.

Одержане значення модуля mn округляють до найближчого стандартного за
табл. 3.4, причому mn  1,5 мм. Модуль mn < 1,5 мм застосовувати в машино-
будуванні небажано. Примітка. Для прямозубих передач mn = m.
7. Подальші проектні і перевірні розрахунки здійснюють відповідно до під-
розд. 3.1.1. (починаючі з позиції 4), підрозд. 3.1.2 – 3.1.5.

3.3.2. Розрахунок циліндричних прямозубих зубчастих передач

швидкохідного ступеня співвісних редукторів
Розрахунок полягає в тому що ширину зубчастого вінця b2 і модуль зачеп-
лення m визначають за підрозд. 3.3. і 3.3.1, (формули (3.22) і (3.23)), а подаль-
ші проектні і перевірні розрахунку виконують аналогічно, як і для тихохідно-
го ступеня за п. 3.2.

3.3. Особливості розрахунку прямозубих зубчастих передач

коробок швидкостей
Розрахунок прямозубих зубчастих передач коробок швидкостей здійсню-
ють за методикою, викладеною в підрозд. 3.2., користуючись рис. 3.10.

____________
Рис. 3.10. Схема
зубчастих
передач коробки
швидкостей

Особливості розрахунку тихохідного ступеня.

1. Розрахунок тихохідного ступеня коробки швидкостей здійснюють за ма-
ксимальними крутним моментом Т2т, Н·м, на вихідному валу коробки:

42
 P2
T2T  9550 (3.58)
n2min
де Р2 – потужність на вихідному валу коробки, кВт; n2min – мінімальна частота
обертання вихідного вала, хв-1.
2. Коефіцієнт ширини вінця колеса тихохідного ступеня коробки слід ви-
бирати максимальним з ряду рекомендованих згідно з табл. 3.1.
Для коробки швидкостей ψbamax = 0,2.
3.Модуль зубчастого зачеплення визначають по співвідношенню

b2T
m (3.59)
10

і беруть відповідно до ГОСТ 9563-60 за табл. 3.4, причому m  1,5.

Особливості розрахунку швидкохідного ступеня:

1. Розраховують крутний момент Т2шв, Н·м, на колесі швидкохідного сту-

пеня за формулою

Т2ш = 9550 Р2/n2max, (3.60)

де n2max – частота обертання вихідного вала швидкохідного ступеня, хв-1.

2. За методикою підрозд. 3.3 і 3.3.1 визначають ширину зубчастого вінця
колеса b2ш , узявши у формулі (3.56) коефіцієнт KHb = 1,1  104.
3. Модуль зубчастого зачеплення m швидкохідного ступеня з технологіч-
них міркувань беруть таким же, як і для тихохідного ступеня. Тому сумарне
число зубців Z тихохідного і швидкохідного ступенів однакова. Зберігається і
значення коефіцієнта зміщення для шестерні х1 = х і для колеса х2 = 0.

4. Особливості розрахунку конічних прямозубих

зубчастих передач

Модуль зубців конічних зубчастих коліс не є постійним у різних нормаль-

них перерізах зуба. Тому вибір стандартного модуля тут втрачає смисл. Од-
нак, з метою полегшення контролю конічних зубчастих коліс за стандартний
модуль беруть модуль у зовнішньому нормальному перерізі зубців. Такий
модуль називають зовнішнім коловим модулем і позначають me. Надалі будемо
брати до уваги, що зовнішній коловий модуль зубців стандартизований.

43
 Розрахунок прямозубої конічної передачі зводиться до розрахунку еквіва-
лентної циліндричної прямозубої передачі з урахуванням дослідних даних, за
якими навантажувальна здатність конічних передач складає лише біля 0,85 від
навантажувальної здатності циліндричних передач.
4.1. Послідовність розрахунку конічних прямозубих зубчастих передач
Виконують спрощену схему зубчастої передачі (рис. 4.1), використовуючи
вихідні дані з розд. 3

_____________________
Рис. 4.1. Схема конічної
прямозубої зубчастої передачі

4.1.1. Вибір матеріалів і термообробки. Визначення допустимих напружень

Розрахунок здійснюють за розд. 1 і 2.

4.1.2. Проектний розрахунок

Розрахунок здійснюють у такій послідовності.
1. Визначають орієнтовно зовнішній ділильний діаметр колеса (мм), за фо-
рмулою
T2  K H  u 
d е2  K d  (4.1)
   H   1     
3 2

  b Re b Re

де Kd – допоміжний коефіцієнт; Т2 – крутний момент на колесі, Н·м; KHβ –

коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу навантаження по ширині
вінця; и – попереднє значення передатного числа; [σ']H – попереднє значення
допустимого контактного напруження, Мпа; ψbRe – коефіцієнт ширини зубчас-
того вінця.
Для прямозубих передач Kd = 1000; Для передач з круговими зубцями Kd = 890.

44
 Коефіцієнт bRe = b/Re = 0,2…0,3, де Re – зовнішня конусна відстань. Більші
значення bRe беруть при и  3. За рекомендацією ГОСТ 12289 – 76 для поперед-
нього розрахунку bRe = 0,285.
Коефіцієнт KHβ обирають залежно від параметра bRe и/(2 – bRe) за графі-
ком (рис. 4.2).

Твердість робочих поверхонь зубців НВ1  НВ350 і НВ2  НВ350

(або НВ1 > HB350 і HB2  350)

Твердість робочих поверхонь зубців HB1 > HB350 і HB2 > HB350

45
Рис. 4.2. Визначення коефіцієнтів KH і KHV для конічних коліс: I, II – криві, що
відповідають схемам передач: а – опори кулькові; б – опори роликові (––––––– прямі зубці;
– . – . –кругові зубці)
2. Вибирають кількість зубців колеса. Рекомендують брати Z1  18–32. Тоді
число зубців колеса Z2 = Z1; и. Z2 округляють до цілого числа.
Z
3. Уточнюють передатне число передачі и  2 (4.2)
Z1
Розбіжність з прийнятим раніше в ДКР ( ч1) передатним числом не має
перевищувати 2,5 % при и  4,5 і 4 % при и > 4,5.
4. Визначають зовнішній коловий модуль me, мм
de
me  2 (4.3)
Z2
і округляють до найближчого стандартного значення згідно з ГОСТ 9563 – 60
(табл. 3.4).
5. Уточнюють значення de2, мм:
de2 = meZ2. (4.4)
6. Визначають зовнішню конусну відстань Re, мм:
Re  0,5me Z12  Z 22 . (4.5)
7. Визначають ширину вінців b, мм:
b = b1 = b2 = bReRe (4.6)
і округляють її до найближчого стандартного значення (табл. 3.5) з виконан-
ням умови b  10  me .
8. Визначають середню конусну відстань, мм:
Rm = Re – 0,5 b. (4.7)

46
 9. Визначають середній коловий модуль зубців mm, мм:
R
mm  me m . (4.8)
Re
10. Визначають середні ділильні діаметри шестірні та колеса dm1 i dm2 , мм:
d m1  mm Z1
(4.9)
d m2  mm Z 2
11. Визначають кути при вершині ділильних конусів шестірні та колеса:
Z1
δ1  arctg ; δ2  90  δ1. (4.10)
Z2
12. Визначають середню колову швидкість зубчастих коліс, υм/с,:
  d m  n2
V  2
(4.11)
60  1000
де n2 – частота обертання колеса, хв-1.
За даними табл. 3.6 вибираємо ступінь точності передачі.
13. Визначають еквівалентні числа зубців конічних шестірні та колеса:
Z1 Z2
Zv1  ; Zv2  . (4.12)
cosδ1 cosδ2
4.1.3. Перевірний розрахунок на контактну витривалість
1. Розрахунок виконують за формулою

2T2 K Hα K Hβ K Hv и 2  1
σ H  Z M Z H Zε  [σ]H (4.13)
bd m 22
де Т2 – крутний момент на колесі, Н·мм; КН – коефіцієнт, що враховує розпо-
діл навантаження між зубцями; КНv – коефіцієнт динамічного навантаження;

 – дослідний коефіцієнт, що враховує зменшення несучої здатності конічної

передачі порівняно з еквівалентного передачею; b – ширина колеса, мм; d m – 2

середній діаметр колеса, мм, u - передатне число.

Коефіцієнтb ZМ і ZH вибирають аналогічно, як при розрахунку циліндрич-
них прямозубих передач (підрозд. 3.2.3.1).
Коефіцієнт Z розраховують за формулою (3.20) (підрозд. 3.2.3.1), де коефі-
цієнт перекриття конічної прямозубої передачі визначають за формулою
 1 1 
ε α  1,88  3,2    (4.14)
 Zv Zv 
 1 2 

47
де ZV і ZV – еквівалентні числа зубців відповідно шестірні і колеса, визначені
1 2

за формулою (4.12).
Для прямозубої передачі КН = 1; КН – уточнюють за графіком (див. рис.
4.2) після уточнення параметра bReи/(2 – bRe); коефіцієнт КНv визначають за
табл. 3.1 за ступенем точності, на одиницю грубшим, ніж прийнятий за табл.
3.6.
Для прямозубих конічних передач  = 0,85.
2. Уточнюють допустиме контактне напруження відповідно підрозд. 3.1.2,
позиція 8, і виконують перевірний розрахунок.
Висновки з перевірки – див. підрозд. 3.1.2 (п.п.9 і 10).
П р и м і т к а. Спрощений перевірний розрахунок при середніх величинах коефіцієнтів
ZM, ZH i Z виконують за формулою:

и 
3
335 T2 K Hα K Hβ K Hv
2
1
σH   σ , (4.15)
Rm bи 2
де Т2 – крутний момент Н·мм; Rm – середня конусна відстань, мм; b – ширина колеса, мм.

4.1.4. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій

або крихкого руйнування робочих поверхонь зубців
Розрахунок виконують за методикою, викладеною в підрозд. 3.1.3,
(формула (3.30).
4.1.5. Перевірний розрахунок на витривалість при згині
Розрахунок виконують за формулою:
Ft  K F  K FV  K F
F   YF  Y  Y    F
0,85  b  mm
у такій послідовності:
1. Виписують одержані в проектному розрахунку (підрозд. 4.1, 4.1.2) дані:
Т2 – номінальний крутний момент на колесі, Н·мм; ширину колеса b, мм; се-
редній коловий модуль mm, мм; число зубців шестірні і колеса Z1 і Z2, допус-
тимі напруження  σ F і  σ F ,  σ  і  σ  , МПа, визначені в підрозд. 4.1.1.
1 2 FM1 FM 2
2. Визначають колову силу Ft на ділильному колі в середньому перерізі, Н:
2T2
Ft  (4.16)
mm Z 2
3. Уточнюють параметр bReи/(2 – bRe) і за графіком (рис. 4.2) уточнюють
коефіцієнт KF.
4. Уточнюють за графіком (рис. 4.2, біг) динамічний коефіцієнт KFv.
5. Для конічних передач з прямими зубцями беруть коефіцієнт KF = 1;
Y = 1 і Y = 1 (див. підрозд. 3.1.4).

48
 6. За графіком (рис. 4.3) залежно від еквівалентних чисел зубців шестірні і
колеса, визначених за формулою (4.12), визначають коефіцієнти форми зубців
YF1 і YF2 для шестірні і колеса.

Рис. 4.3. Визначення коефіцієнта форми зубців YF для конічних коліс

7. Виконують перевірний розрахунок на витривалість при згині за
формулами:
Ft K Fβ K Fv
σ F2  YF2   σ F ;
0,85bmm 2
(4.17)
YF1
σ F1  σ F2   σ F .
YF2 1

Якщо результати перевірки незадовільні, то треба збільшити модуль зубців

і повторити розрахунок.

4.1.6.Перевірний розрахунок на згин для попередження залишкових

деформацій або крихкого злому зубців максимальним навантаженням
Розрахунок виконують за формулами (3.38)

4.1.7. Визначення геометричних параметрів конічної прямозубої

зубчастої передачі
Основні геометричні розміри зображено на рис. 4.4.

49
 Рис. 4.4. Геометричні параметри конічної прямозубої зубчастої передачі.
Геометричні розміри конічних прямозубих коліс за ГОСТ 1935 – 73 і ГОСТ
19624 – 74
 
(при 1 + 2 = 90 і  = 20 )
1. Зовнішній ділильний діаметр . d e  me  Z1 ; d e2  me  Z 2
1

1
2. Кут ділильного конуса  1  arctq ;  2  90o   1
u
3. Зовнішня конусна відстань Re  0,5  me  Z 12  Z 22
4. Ширина зубчастого вінця b  0,3 Re.
5. Середня конусна відстань . Rm  Re  0,5  b
me  Rm
6. Середній коловий модуль . mm 
Re
7. Середній ділильний діаметр d m  mm  Z
8. Зовнішня висота зуба hfe = 2,2me
9. Зовнішня висота головки зуба hae  me
10. Кут головки зуба  a1   f2 ;  a2   f1
h fe
11. Кут ніжки зуба  f  arctg
Re
12. Кут конуса вершин δa1  δ1  θa1 ; δa2  δ2  θa2 .
13. Кут конуса западин δ f1  δ1  θ f1 ; δ f2  δ2  θ f2 .
14. Зовнішній діаметр вершин зубців d ae  d e  2hae cos .

50
 4.1.8. Визначення конструктивних розмірів колеса
Основні конструктивні розміри зображено на рис. 4.5, а в табл. 4.1 наведе-
но значення цих розмірів.

Рис. 4.5. Конструктивні розміри кованих та штампованих зубчастих коліс:

а – ковані колеса; б – штамповані колеса.

51
 Таблиця 4.1. Конструктивні розміри конічного зубчастого колеса
Назва і позначення
Формула розрахунку d  600
розміру
T2
d в  10  3
0,2   
Діаметр отвору під вал db [] = 25…30 МПа; Т2, Нм.
Отримане значення діаметра округляють до най-
ближчого більшого за ГОСТ 6636 – 69, табл. 3.5.
Товщина обода о о = (2…3,5) me, але не менше 10 мм
Товщина маточини М М = (0,25…0,35)de, але не менше 10 мм
Довжина маточини lM LM = (1…1,5)db, але не менше b
Товщина диска С С = (0,13…0,3)b, але не менше 10 мм
Діаметр розташування отворів do do приймається конструктивно
dотв  20 мм приймається конструктивно. При dотв <
Діаметр отворів у диску dотв
20 мм диск виготовляють без отворів
Кількість отворів у диску Z Z = 4, 6, 8
Розмір фаски n (не показано) n = 0,5 mm
Шорсткість необроблених повер-
RZ40
хонь RZ
Примітка:Зразки робочих креслень зубчастих коліс наведено у дод.3 і 4
зразок змісту ДКР-у дод.2, титульного аркуша-у дод.1. .

52
 5. Приклади розрахунку зубчастих передач

Вступна частина ДКР ч2 з розрахунку зубчастої передачі

оформляється у відповідності з вказівками розд. 3.

5.1. Приклад розрахунку косозубоЇ циліндричноЇ зубчастоЇ передачі

тихохідного ступеня двоступінчастого редуктора (рис.3.1.а)

Вихідні дані:
1. Крутний момент на валу колеса тихохідного ступеня редуктора
Т2 = 9550 Р2 / n2 = 9550(10/100)= 955 Нм,де Р2=10 кВт – потужність на ви-
хідному валу редуктора; n2=100 хв-1 – частота обертання вихідного вала.
2. Попереднє значення передатного числа передачі u' = 4.
3. Циклограма навантаження редуктора представлена на рис.3.1.б,
де q 1 0.3; q2  0.3; q 3 0.4; k2  0,7; k3  0,5, а коефіцієнт короткочасного
навантаження K П  2.
4. Передача нереверсивна. Строк служби передачі t  20000 год.

Розрахунок передачі

5.1.1. Вибір матеріалів зубчастих коліс.

Оскільки редуктор індивідуального виготовлення, вибираємо для шесті-

рні та колеса відносно дешеву леговану сталь 40Х (поковка), термо-
обробка – поліпшення (табл.1.2). За даними табл.1.1. вибираємо твердість
поверхні зубців:
для шестірні Н1=269...302 НВ1 (найбільш ймовірна Н1=285 НВ1 ),
 П  750МПа (при діаметрі заготовки до 125 мм);
1

для колеса Н2 = 235...262 НВ2 (найбільш ймовірна Н2 = 245 НВ2),

 П  640МПа (при діаметрі заготовки до 280 мм).
2

5.1.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень

при розрахунку на контактну міцність.

Еквівалентне число циклів напружень (формули (2.2 та 2.3)):

для шестірні
 1   1   1
для колеса
  2    2    2

53
 За графіком (рис.2.2) або за формулою (2.1) визначаємо базове число
циклів напружень:
2,4 . 2,4 . 7
для шестерні   = 30НВ1 = 30 285 = 2,28 10 1
2,4 . 2,4 . 7
для колеса   = 30НВ2 = 30 245 = 1,63 10 2

Визначаємо число циклів зміни напружень відповідно до заданого строку

служби передачі ( t = 20000 год):
для шестірні (при n1 = n2 . u' = 100 . 4 = 400 хв-1):
. . . 7
  = 60 n1 t = 60 400 20000 = 48 10 ,
1

для колеса (при n2 = 100 хв-1):

. . . 7
  = 60 n2 t2 = 60 100 20000 = 12 10 .
2

Оскільки   >   та   >   , визначаємо послідовно суми

1 1 2 2

 1 ,1, 2
  2 ,   3 , (формули (2.18 та 2.19) доти, доки не буде виконано
1, 2 1, 2

 1 , одну із умов за формулами (2.8, 2.9) або (2.12, 2.13).

1, 2

Для шестрні для першого ступеня циклограми (к=1)

60  n1  t 60  400  20000
    1  q1  0,3  6,32.
1 1
 1 2,28  107
Умова формули (2.8)
TK1 T1
  1   HG 3  HK1  0,75  3 6,32  1,387
T1 T1
виконується. В цьому випадку коефіцієнт   , що враховує характер 1

циклограми, визначається за формулою (2.10)

 1   1   1 
3 3 3

H           2,37.
  HG  T1   0,75  1   0,75  1 
1

Для колеса для першого ступеня циклограми (k=1)

60  n2  t 60  100  20000
    1   q1   0,3  2,21.
2 2
N 2 1.63  107
 2 2
Умова формули (2.9)   1   G  3   2  0,75  3 2,21  0,97
2 2
не виконується, а умова формули (2.13)

 2 1 0,7  2
  0,7   G 3   2  0,75  3 2,21  0,97
2 2
де  1  k2  2  0,7  2 ;   1 виконується.
2 2 2

В цьому випадку коефіцієнт   визначається за формулою (2.15) 2

       1  2,21.
2 2 2

54
Тоді еквівалентне число циклів напружень при розрахунку на контактну
міцність дорівнює:
для шестірні          2,37  2,28  107  5,4  107
1 1 1

для колеса          2,21  1,63  107  3,6  107.

2 2 2

5.1.3. Визначення еквівалентного числа циклів напружень

при розрахунку на витривалість на згин

Приймаємо базове число циклів зміни напружень (п. 2.4)

NF01 = NF02 = 4 . 106.(оскільки для всіх сталей NF0 = 4 . 106 )
Еквівалентне число циклів напружень (формули (2.20 та 2.21.)):
для шестірні  FE   F   FO 1 1 1

для колеса  FE   F   FO , 2 2 2

де  F та  F -коефіцієнти, що враховують характер циклограми

11 2

навантаження відповідно шестерні і колеса.

Оскільки   >  FO та   =  FO , визначаємо послідовно
1 1 2 2

(формули (2.31. та 2.32.)) суми  F1 ,  F 2 ,  F 3 доти, доки не буде виконано

1, 2 1, 2 1, 2

одну із умов за формулами (2.24 – 2.25), або (2.28 – 2.29).

Для шестірні для першого ступеня циклограми ( k = 1)
60  n1  t 60  400  20000
 FK   F 1   q1   0,3  36.
1 1
 FO1 4  106
Умова формули (2.25)
1 1
  1   FG  mF  F1  0,6  6 36  1,09
1 1
виконується. В цьому випадку коефіцієнт  F 1 , що враховує характер
циклограми при  FG  0,6 і mF  6 визначаємо за формулою (2.26)
 1 
mF 6
 1 
6
 1 
 F1   
       21,43
  FG  1 
 0,6  1   o,6  1 
Для колеса для першого ступеня циклограми ( k =1), (формула (2.32))
F 36
 F 2   F 12  11  9
u 4
Умова формули (2.25)
 2
  1  FG mF  F 2  0,6  6 9  0,86
2 2
не виконується, а умова формули (2.29)
 2 1 0,7  2
  0,7   FG  mF  F 2  0,6  6 9  0,86
2 2

55
 де  1  k2  2  0,7  2 ; F  F1  9, виконується.
2 2 2

Тоді  F   F   F1  9
2 2 2

Еквівалентні числа циклів напружень для розрахунку на втому при згині

для шестірні  FE   F   FO  21,43  4  106  8,57  107
1 1

для колеса  FE   F   FO  9  4  106  3,6  107 .

2 2

5.1.4. Визначення допустимих напружень для шестірні і колеса

5.1.4.1. Допустиме контактне напруження

  lim b   L  Z R  ZV  Z 
Згідно формули (2.33):   
S

Попередньо знаходимо границю контактної витривалості   lim b

зубців шестірні та колеса, яка відповідає базовому числу циклів напружень
(табл. 2.1). Для вуглецевих та легованих сталей при середній твердості
поверхонь зубців шестірні та колеса Н1< 350HB1 ; H2 < 350НВ2
границя контактної витривалості дорівнює:
для шестірні:  o limb  21  70  2  285  70  640 МПа,
1

для колеса:  o
 lim b 2  2 2  70  2  245  70  560 МПа,
Оскільки   >   , а   >   , то для визначення коефіцієнта
1 1 2 2

довговічності користуємося формулою (2.34):

 1 2,28  107
для шестірні:  L  20  20  0,96
1
 1 5,4  107
Оскільки  L  0,75, беремо  L  0,96.
1 1

  2 1,63  107
для колеса:  L2  20  20  0,97
 E 2 3,6  107
Оскільки  L  0,75, беремо  L  0,96.
2 2

Коефіцієнт ZR , що враховує вплив шорсткості спряжених поверхонь

зубців вибираємо за табл.2.2. Для фрезерованих зубців при шорсткості
Rа = 2,5...1,25 мкм, ZR = 0,95.
Коефіцієнт ZV, що враховує вплив колової швидкості, визначаємо за
графіком (Рис.2.3.). У попередніх розрахунках беруть ZV = 1, що відповідає
коловій швидкості V < 5 м/с.
Коефіцієнт, що враховує розмір зубчастого колеса ZX = 1
(при d < 700 мм). Коефіцієнт запасу міцності для зубців з однорідною
структурою матеріалу (поліпшення) SH = 1,1

56
Допустиме контактне напруження:
640  o,96  0,95  1  1
для шестірні:   1
 530МПа
1,1
560  0,97  0,95  1  1
для колеса:   2
  469 МПа.
1,1

5.1.4.2 Допустиме контактне напруження передачі (формула 2.36):

   0,45    1      0,45  530  469  450а

2

Умова формули (2.37)

   450а  1,23    min  1,23  469  577МПа виконується.

5.1.4.3. Допустиме граничне контактне напруження при дії

максимального навантаження (п.п. 2.5.1.).

для шестірні:  1  2,8  П1  2,8  750  2100МПа

для колеса:   2  2,8   П 2  2,8  640  1792МПа

5.1.4.4. Допустиме напруження на згин (формула (2.38)

 F   F limb   FC   FL  YR  YS  Yб
SF
Попередньо за табл. 2.3 для вуглецевих та легованих сталей при
твердості зубців у серцевині основи зуба 180...350 НВ знаходимо
границю витривалості зубців на згин при базовому числі циклів
напружень на згин для пульсуючого циклу навантаження.
для шестірні:  Fo limb  1,75  1  1,75  285  499МПа
1

для колеса:  Fo limb  1,75   2  1,75  245  429МПа

2

Коефіцієнт  FC , що враховує характер прикладення навантаження вибираємо

за табл.2.4 (при односторонньому прикладенні навантаження в нереверсив-
них передачах КFС = 1).
Коефіцієнт довговічності КFL визначаємо за формулою (2.39)
(при Н1 < 350 HB1, та Н2 < 350 НВ2 , mF  6 ):
 Fo 4  106
для шестірні:  FL1  m F 6  0,6.
 FE 1 8,57  107
Оскільки NFE1 > NF0 , приймаємо КFL1 = 1.
 Fo 4  106
для колеса:  FL 2  mF 6  0,69.
 FE 2 3.6  107
Оскільки NFE2 > NF0 , приймаємо КFL2 = 1.

57
 Коефіцієнт YR , що враховує шорсткість перехідної поверхні, вибираємо
в залежності від способу механічної обробки. Для зубофрезерування з
шорсткістю не більше RZ40, YR = 1.
Коефіцієнт Yx, що враховує розмір зубчастого колеса (через невизначе-
ність діаметрів d коліс приймаємо YX = 1,05.
Коефіцієнт, Yб , що враховує градієнт напружень і чутливість матеріалу до
концентрації напружень залежить від модуля зачеплення. При проектному
розрахунку через невизначеність модуля, приймаємо Yб=1.
Коефіцієнт запасу міцності на згин SF=1,7 (табл.2.3)
Визначаємо допустиме напруження на згин.

499  1  1  1  1,05  1
для шестірні:  F   308МПа
1
1,7
429  1  1  1  1,05  1
для колеса:  F   265МПа
2
1,7

5.1.4.5. Граничне допустиме напруження на згин для попередження

залишкових деформацій або крихкого злому зубців.

 Fo lim M
Попередньо для формули (2.40)  FM 
S FSt
визначаємо граничне напруження при згині максимальним
навантаженням (табл.2.3).
для шестірні:
 Fo lim M  6.5  1  6,5  285  1852 МПа
1

для колеса:
 Fo lim M  6.5   2  6,5  245  1592 МПа.
2

Коефіцієнт запасу міцності (формула (2.41)) S FSt  YZ  S y ,

де YZ - коефіцієнт, що враховує спосіб одержання заготовки (для поковок
і штамповок YZ =1); Sy–коефіцієнт, що враховує ймовірність неруйнування.
При ймовірності неруйнування 0,99 – (Sy=1,75).
Згідно формули (2.40) визначаємо граничне допустиме напруження на згин
для шестірні:
 FM 1  1852
 1058 МПа,
1  1,75
для колеса:
 FM 2  1592
 910 МПа.
1  1,75

58
5.1.5. Проектний розрахунок передачі на контактну витривалість (п.п.3.1.1)
1.Визначаємо орієнтовне значення міжосьової відстані в мм

(формула.(3.2))

T2  K H 
aW  K a  u   1
   H  u    
3 2

  ba

де Ка–допоміжний коефіцієнт (для сталевих косозубих передач

Ка = 430 МПа1/3); Т2 –номінальний крутний момент на колесі

(формула (3.1))
P2 10
T2  9550  9550   955  Hм.
n2 100

u=4–попереднє значення передатного числа;ва=0,4–коефіцієнт ширини

вінця зубчастого колеса відносно міжосьової відстані при твердості поверхні

зубців Н1,2 < 350НВ1,2 і несиметричному розташуванні коліс відносно опор

(табл. 3.1, рис. 3.2) і відповідно (формула (3.4)) коефіцієнт ширини колеса

за початковим діаметром

вd = 0,5ва(u + 1) = 0,5 . 0,4 (4 + 1) = 1.

За графіком на рис. 3.3, крива 5, залежно від вd (несиметричне розташування

коліс відносно опор та твердості Н1,2< 350HB1,2) визначаємо

коефіцієнт нерівномірності навантаження по ширині зубчастих вінців,

КН= 1,07. Таким чином

955  1,07
аW  430  4  1  3  198,6 мм.
450  42  0,4

Одержане значення орієнтовної міжосьової відстані аw округляємо до

найближчого стандартного значення. За табл. 3.2 приймаємо аw = 200 мм.

59
 2. Визначаємо нормальний модуль зубчастої передачі (формула (3.6)).

mn  (0,01...0,02)аw = (0,01...0,02)200 = (2...4) мм.

Згідно з ГОСТ 9563-60 (табл.3.4) приймаємо mn  3 мм.

3. Визначаємо ширину зубчастого вінця колеса і шестірні

(формули (3.7. і 3.8)):

b2 = ва аw = 0,4 . 200 = 80 мм,

b1 = b2 + (2...4) = 80 + 4 = 84 мм.

Значення b1 і b2 округляємо до найближчих стандартних значень за

ГОСТ 6636-69 (табл.3.5). Беремо: b1 = 85 мм, b2 = 80 мм.

4.При коефіцієнті перекриття   1,12 визначаємо попередньо

мінімальний кут нахилу лінії зуба на ділильному циліндрі (формула (3.10))

3,5  mn 3,5  3
 min  arcsin  arcsin  7,610.
b2 80

Оскільки (  min  7,610 ) < 80, мінімальний кут нахилу беремо з інтервалу

 = 80...180. Беремо попередньо  min = 100.

5. Визначаємо сумарне число зубців Z шестірні та колеса

(формула (3.11))

2  aW  cos  min 2  200  cos100

Z =   131,3 . Беремо Z = 131.
mn 3

6. Уточнюємо кут нахилу лінії зубця (формула (3.12))

Z   mn 131  3
  arccos  arccos  10,733330 ; Приймаємо  = 1004359.
2  aW 2  200

7. Визначаємо число зубців шестерні (формула (3.13))

Z 131
Z1 =  26,2. Беремо Z1 = 26
u  1 4  1

60
 8. Визначаємо число зубців колеса (формула (3. 14))

Z2 = Z - Z1 = 131 – 26 = 105.

9. Уточнюємо передатне число (формула (3.15))

10.u = Z2 / Z1 = 105 / 26 = 4,038. Розбіжність з попереднім значенням

 u  u 4  4,038 
    0,95%  2,5% , що допустимо.
 u 4 

11. Визначаємо для контролю міжосьову відстань (формула (3.16)).

mn  Z  3  131
аw=   200 мм.
2 cos  2 cos 10,7330

Одержане значення аw дорівнює раніше прийнятому за табл. 3.2.

12 Визначаємо діаметри ділильних кіл шестірні і колеса

mn  Z1 3  26
(формули (3.17)) d1 =   79,39 мм.
Cos Cos10,7330

mn  Z 2 3  105
d2 =   320,61 мм.
Cos Cos10,7330

13. Визначаємо колову швидкість зубчастих коліс (формула (3.18))

  mn  Z 2  n2 3,14  3  105  100
v=   1,68 м / с.
60  1000  cos  60  1000  cos 10,7330

При коловій швидкості V=1,68 м/с призначаємо за табл. 3.6 9й ступінь

точності косозубої передачі.

5.1.6. Перевірний розрахунок на контактну витривалість.

Розрахункове контактне напруження (формула (3.19))

2  2   H   HV   H  u  1
н = ZM.ZH.Z   H
d 22  b2

61
 де: ZM – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів. Для

сталевих зубчастих коліс (п.п.3.1.2) ZM = 190 МПа1/2;

ZH – коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців у полюсі

1 2  cos  b
зачеплення (формула (3.20)) ZH=
cos  t tq tW

де t – ділильний кут профілю в торцевому перерізі передачі

0
tq 200
(формула (3.21)) t= arctq tq 20  arctq  20,330
cos  cos 10,7330

tw – кут зачеплення. Для некоригованих зубчастих передач tw=t ;

b – основний кут нахилу на основному діаметрі (формула (3.22))
b= arcsin sin   cos 200   arcsin sin 10,7330  cos 200   10,260.

1 2 cos 10,260
Тоді ZH=  2,46.
cos 20,330 tq 20,330

Коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній

1
(формула (3.23)) Z= де  – коефіцієнт торцевого перекриття


(формула (3.24)). Для некоригованих передач при  < 200

  
=  1,88  3,2   1  1    cos    1,88  3,2   1  1    cos 10,7330  1,7.
  Z1 Z 2   26 105 

1
Тоді Z=  0,767.
1,7

Фактичний коефіцієнт ширини колеса за початковим діаметром

b2 80
bd =   1,008.
d1 79,39

Оскільки bd = 1, то остаточно беремоКН =   =1,07. За табл.3.7 залежно від

ступеня точності передачі, твердості поверхні зубців Н1,2 < 350НВ1,2

62
при коловій швидкості V=1,68 м/с методом інтерполяції знаходимо коефіці-
єнт, що враховує динамічне навантаження:  HV  1,0236. За табл. 3.8 залежно
від ступеня точності передачі та колової швидкості V=1,68 м/с методом інтер-
поляції знаходимо коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубця-
ми:
КН = 1,12. Оскільки колова швидкість V=1,68 м/с < 5 м/с, то Z = 1.

Тому       450 МПа . Визначаємо розрахункове контактне напруження

і перевіряємо умову (формула (3.26))

2  955  1,07  1,0236  1,124,038  1103

н= 190  2,46  0,767  429,5 МПа      450МПа
320,612  80

Оцінюємо розбіжність з допустимим значенням (формула (3.27))

     450  429,5
= 100%  100%  4,55%
  450

Hедовантаження не перевищує 5% , що допустимо.

Примітка. У випадку перевірного розрахунку за спрощеною формулою (3.29)

          u  1
3

     2   V 
aW  u b2

955  1,071,0236  1,12  4,038  1  103

3
270
   457,5МПа.
200  4,038 80

Оцінюємо розбіжність з допустимим значенням (формула (3.27))

     450  457,5
= 100%  100%  1,66%
  450

Перевантаження не перевищує 5% , що допустимо.

Розбіжність з результатом уточненого розрахунку складає 6,52%. Це

пояснюється тим, що коефіцієнт КН визначений для добутку коефіцієнтів

ZM . ZH . Z при середніх величинах ZH і Z , а при уточненому розрахунку

цих величин відповідає їх фактичним величинам.

63
 5.1.6. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій

або крихкого руйнування робочих поверхонь зубців (формула (3.30)

       П  429,5  2  607 МПа      1792МПа 2

де   -коефіцієнт перевантаження.

5.1.7. Перевірний розрахунок на витривалість при згині (формули (3.37)).

Ft   F   FV   F
 F2   F 2       F 2
b2  mn

F 1
 F1   F 2    F 1
F 2

1. Визначаємо колову силу (формула (3.32))

2  2  cos  2  955  103  cos 10,7330

Ft    5957H .
mn  Z 2 3  105

2. За графіком (рис.3.4, крива 5) при Н1< 350HB1 , Н2< 350HB2 і

bd = 1,07 визначаємо коефіцієнт, що враховує нерівномірність розподілу

навантаження по довжині контактних ліній: КF = 1,17.

3. За табл. 3.9 для 9го ступеня точності при твердості поверхонь зубців
Н1,2 < 350НВ1,2 і швидкості V = 1,68 м/с визначаємо коефіцієнт динамічного
навантаження: КFV = 1,06.

4. За формулою (3.33) визначаємо коефіцієнт розподілу навантаження

між зубцями передачі

4     1  nСТ  5 4  1,7  1  9  5
КF =   1,
4   4  1,7

64
де nСТ = 9 – порядковий номер ступеня точності;  =1,7 – коефіцієнт осьового
перекриття.

5. За формулою (3.34) визначаємо еквівалентні числа зубців шестірні та

колеса
Z1 26
ZV1 =   27,4
cos  cos 10,7330
3 3

Z2 105
ZV2 =   107
cos  cos 10,7330
3 3

За графіком (рис.3.5) для некоригованих коліс (x1,2=0) в залежності від

ZV1 і ZV2 визначаємо коефіцієнти форми зуба: F1  3,85, F 2  3,6

6. Коефіцієнт Y , що враховує нахил зубців, визначаємо за

 10,73
формулою (3.35) Y = 1     0
 1  1,58   0,86.
120 120

де  – коефіцієнт осьового перекриття (формула 3.9)

b2  sin  80  sin 10,730

 =   1,58.
  mn 3,14  3

7. Коефіцієнт Y , що враховує перекриття зубців, визначаємо за

формулою (3.36)
1 1
Y =   0,588 при    1,58  1
 1,7

8. Виконуємо перевірний розрахунок

5957  1,17  1,06  1
F2 =  3,6  0,8  0,588  52 МПа    F2  252 МПа
80  3

F 1
 56МПа    F1  293МПа
3,85
F1 = F2  52 
F 2 3,6

65
Висновок: Міцність на витривалість при згині забезпечена з значним запасом. Для
даної пари зубчастих коліс основним критерієм працездатності є контактна міцність,
а не міцність на згин.

5.1.8. Перевірний розрахунок на згин для попередження залишкових деформацій

або крихкого злому зубців максимальним навантаженням (формули (3.38))

FМ1 =  F1     56  2  112МПа    FM  058МПа

1

FМ2 =  F 2     52  2  104МПа    FM  910МПа

2

5.1.9. Визначення геометричних розмірів шестірні та колеса.

Геометричні розміри шестірні:

mn  Z1 3  26
Ділильний діаметр: d1    79,39 мм.
cos  cos 10,7330

Діаметр поверхні вершин зубців

d a1  d1  2mn  79,39  2  3  85,39 мм.

Діаметр поверхні западин

d f 1  d1  2,5mn  79,39  2,5  3  71,89 мм.

Ширина вінця b1  b2  2...4  80  2...4  82...84 мм.

Приймаємо b1  85 мм , (табл.3.5).

Геометричні розміри колеса:

mn  Z 2 3  105
Ділильний діаметр: d 2    320,61 мм.
cos  cos 10,7330

Діаметр поверхні вершин зубців

66
 d a 2  d 2  2mn  320,61  2  3  326,61 мм.

Діаметр поверхні западин

d f 2  d 2  2,5mn  320,61  2,5  3  313,11 мм.

Ширина вінця b2  80 мм (визначена в підрозд. 5.1.5).

Міжосьова відстань передачі (для контролю)

d1  d 2 79,39  320,61
aW    200 мм.
2 2

5.2. Приклад розрахунку прямозубої циліндричної передачі.

Вихідні дані беремо за даними приклада 5.1.

5.2.1. Вибираємо матеріали зубчастих коліс. Беремо ті самі матеріали, що й у

прикладі 5.1.(див.підрозд.5.1.1).
5.2.2. Визначаємо еквівалентне число циклів напружень при розрахунку на
контактну міцність (див. підрозд. 5.1.2).
5.2.3. Визначаємо еквівалентне число циклів напружень при розрахунку на
витривалість на згин (див. підрозд. 5.1.3).
5.2.4. Визначаємо допустимі напруження (див. підрозд. 5.1.4).
 Н 1  530МПа,   Н 2  469МПа.
За допустиме контактне напруження для розрахунку прямозубої
зубчастої передачі беремо менше з двох значень   Н 1 та   Н 2 .
Приймаємо Н = Н2 = 469 МПа,
НМ1 = 2100 МПа, НМ2 = 1792 МПа,
F1 = 308 МПа. F2 = 265 МПа.
FМ1 = 1058 МПа, FМ2 = 910 МПа.
5.2.5. Проектний розрахунок передачі на контактну витривалість:
1. Визначаємо орієнтовне значення міжосьової відстані (формула (3.2)).

T2  K  
a w  К а u   1 ,
   Н  u    
3 2

  ва

де Ка допоміжний коефіцієнт. Ка = 495 МПа1/3(для сталевих прямозубих передач);

67
Т2 = 955 Нм; и = 4; ва = 0,4; вd = 1; KН = 1,07 (див. підрозділ 5.1.5).
Тоді
955  1,07
a w  4954  1 3  222.3 мм. ,
469  42  0,4
Одержане значення округляємо до найближчого нестандартного значення. За
табл.3.3 приймаємо аw = 220 мм.
2. Визначаємо модуль зубчастої передачі (формула (3.6))
т = (0,01...0,02) аw = (0,01...0,02) 220 = (2,2...4,4) мм.
За відсутності абразивного спрацьовування зубців і значних перевантажень, беремо
менше значення модуля. Згідно з ГОСТ 9563–60 (табл.3.4)приймаємо т = 2,5 мм.
3.Визначаємо ширину зубчастого вінця колеса і шестірні (формули (3.7) і (3.8)).
в2 = вааw = 0,4.220 = 88 мм.
Згідно з ГОСТ 6636–69 (табл. 3.5) приймаємо в2 = 85 мм.
Ширина шестірні в1 = в2 + (2...4) = 85 + (2...4) = (87...89) мм.
Згідно з ГОСТ 6636–69 (табл. 3.5) приймаємо в1 = 90 мм.
4. Визначаємо сумарне число зубців шестірні та колеса (формула (3.11))
2aW 2  220
 =   176 , приймаємо  = 176.
m 2,5
5. Визначаємо число зубців шестірні (формула (3.13)).
Z 176
1 =   35,2 , приймаємо 1 = 35.
u  1 4  1
6. Визначаємо число зубців колеса (формула (3.14)).
2 =  – 1 = 176 – 35 = 141.
7. Уточнюємо передатне число (формула (3.15))
Z 2 141
и=   4,028
Z1 35
Розбіжність з попередньо прийнятим передатним числом складає 0,7 %, що
менше допустимої, яка дорівнює 2,5 % при и  4,5.
8. Визначаємо (для контролю) міжосьову відстань (формула 3.16)
mZ 2.5  176
аw =   220 мм.
2 2
Одержане значення збігається з раніше вибраним за табл. 3.3.
9. Визначаємо діаметри ділильних кіл шестерні і колеса.
d1 = т 1 = 2,5 . 35 = 87,5 мм
d2 = т 2 = 2,5 . 141 = 352,5 мм
10. Визначаємо колову швидкість зубчастих коліс (формула (3.18))
mZ 2 n2 3,14  2,5  141  100
V=   1,84 м/с.
60  1000 60  1000
При коловій швидкості V = 1,84 м/с призначаємо (за табл. 3.6) 9й ступінь
точності передачі.

68
 5.2.6. Перевірний розрахунок на контактну витривалість.

Розрахункове контактне напруження (формула (3.19)).

2T2 K H K HV K H u  1
Н = Z M Z H Z  
d 22  b2 H

Визначаємо:
1. ZМ – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів.
Для сталевих зубчастих коліс ZМ = 190 МПа1/3 (п.2,підрозд. 3.1.2);
2. ZH – коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців у
полюсі зачеплення. При α = 200 коефіцієнт ZH = 2.495 (п.1, підрозд. 3.2.3.1);
3. Zε – коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній
(формула (3.49)):
4   4  1,766
Zε =   0,863,
3 3
де εα – коефіцієнт торцевого перекриття прямозубої циліндричної передачі
(формула (3.24)):
 1 1  1 1 
εα = 1,88  3,2    1,88  3,2    1,766.
 Z1 Z 2   35 141 
4. КНα – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубцями.
Для прямозубих передач КНα = 1 (табл.3.8).
5. Визначаємо фактичний коефіцієнт ширини колеса за початковим діа-
b2 85
метром Ψbd =   0,971
d 1 87,5
За графіком (рис.3.3, крива 5) при Н1 < 350НВ1 та Н2 < 350НВ2 методом ін-
терполяції уточнюємо величину коефіцієнта, що враховує нерівномірність
розподілу навантаження по ширині зубчастого вінця. Беремо KН = 1,068.
6. Коефіцієнт динамічного навантаження KНV знаходимо методом інтер-
поляції для 9го ступеня точності прямозубої передачі (табл.3.7). При твер-
дості поверхні зубців Н1,2 < 350НВ1,2 і коловій швидкості V=1,84 м/с
коефіцієнт KНV = 1.09.
7.Уточнюємо величину допустимого контактного напруження.
Оскільки (V = 1,84 м/с) < 5 м/с, то ZV = 1, а Н = ´Н = 469 Мпа.
8. Виконуємо перевірний розрахунок:
2  955  103  1,068  1,09  14,028  1
Н= 190  2,495  0,863  421 МПа   H  469 МПа
352,52  85
9. Оцінюємо недовантаження (формула (3.27))
  H   H 469  421 
   100%  100%  10,23%   5%
  H 469 

69
Для економії матеріалу зменшуємо ширину вінця колеса (формула 3.28).
2
 
2
 421 
в2х =  H  b2    85  68,5 мм.
  H   469 
Одержане значення округляємо до найближчого стандартного (табл.3.5).
Приймаємо в2 = 71 мм.
10. Визначаємо фактичний коефіцієнт ширини вінця колеса за початковим
діаметром
b2 71
Ψвd =   0,81.
d1 87,5
Уточнюємо коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження по ширині зуб-
частого вінця. За графіком (рис 3.3, крива 5) коефіцієнт KН = 1,06.

11. Виконуємо перевірний розрахунок

2  955  103  1,06  1,09  14,028  1

Н = 190  2,495  0,863  459 МПа   H  469 МПа
352,52  71

Відхилення діючих контактних напружень від допустимих складає

  H   H 469  459 
   100%  100%  2,13% , що допустимо.
  H 469 
Примітка:
У випадку перевірного розрахунку за спрощеною формулою 3.29

T2 K H K HV K H u  1
3
K
H  H 
aW u b2

955  103  1,06  1,094,028  1

3
 491,6 МПа   H  469 МПа
310

220  4,028 71

Перевантаження складає (формула 3.27)

  H   H 469  491,6 
   100%  100%  4,8%   5% , що допустимо.
  H 469 

5.2.7. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій

або крихкого руйнування робочих поверхонь зубців від дії максимального
навантаження (формула (3.30))

НМ2 =  H  K Пˆ  459 2  649МПа   HM 2  1792 МПа

70
 5.2.8. Перевірний розрахунок на витривалість на згин.

Визначаємо розрахункові напруження згину у зубцях шестірні та колеса

(формули (3.37))
Ft K H K HV K H
YF 2Y Y   F 2 ;   F 1 ,
YF 1
F2 =  F1   F 2 
b2  m YF 2
2T2 2  955  10 3
де Ft =   5418 H – колова сила (формула (3.32));
mZ 2 2,5  141
KF = 1,12 – коефіцієнт нерівномірності навантаження по ширині зубчастих
вінців (див. рис.3.4, крива 5); KFV = 1,25 – коефіцієнт динамічного
навантаження (табл. 3.9); (ΥF1 = 3,72; ΥF2 = 3,6) – коефіцієнти форми зубців
за графіком для 1 = 35; 2 = 141 при x1,2 = 0 (див. рис.3.5); KFα = 1 – коефіцієнт,
що враховує розподіл навантаження між зубцями (п.5 підрозд. 3.1.4);
У = 1 – коефіцієнт нахилу зубців (п.7,підрозд.3.1.4); Уε = 1 – коефіцієнт, що
враховує перекриття зубців(п.6, підрозд.3.1.4).
Визначаємо розрахункові напруження згину у зубцях шестірні та колеса

5418  1,12  1,25  1

F2= 3,6  1  1  154 МПа   F 2  265 МПа
71  2,5
F1=F2 YF 1  154 3,72  159 МПа   F1  308 МПа
YF 2 3,6
Висновок:
Міцність на витривалість при згині забезпечена з значним запасом. Для даної
пари зубчастих коліс основним критерієм працездатності є контактна міцність,
а не міцність на згин.

5.2.9. Перевірний розрахунок на згин для попередження залишкових

деформацій або крихкого злому зубців максимальним навантаженням
(формули (3.38)).

FМ1 =  F1  K П  159  2  318 МПа   FM 1  1058 МПа

FМ2 =  F 2  K П  154  2  308 МПа   FM 2  910 МПа

5.2.10.Визначення геометричних розмірів шестірні та колеса (підрозд. 3.2.4).

Для шестірні:

1. Ділильний діаметр d1 = m Z1 = 2,5 . 35 = 87,5 мм.

2. Діаметр поверхні вершин зубців
d а1  m  ( Z1  2)  2,5(35  2)  92,5мм

71
3. Діаметр поверхні западин
d f1  m  ( Z1  2,5)  2,5(35  2,5)  81,25мм
4. Ширина вінця шестірні
в1 = в2 + (2...4) мм=71 + (2...4)=(73...75) мм
Приймаємо в1=75мм, що відповідає ГОСТ 6636-69 (табл.3.5).

Для колеса:

1. Ділильний діаметр d2 = m Z2 = 2,5 . 141=352,5 мм.

2. Діаметр поверхні вершин зубців
dа2 = m (Z2 + 2)=2,5(141+2)=357,5 мм.
3. Діаметр поверхні западин
df2 = m (Z2 – 2,5)=2,5(141 – 2,5)=346,25 мм.
4. Ширина вінця колеса
в2 = 71 мм ( визначена раніше).
Визначаємо (для контролю) міжосьову відстань

d1  d 2 87,5  352,5
аw = = = 220 мм.
2 2

5.3. Приклад розрахунку прямозубих циліндричних передач двосту-

пінчастої коробки швидкостей (рис.3.10).

Вихідні дані:
Крутний момент (формула (3.58)) на валу тихохідного ступеня коробки швид-
P2 5
костей T2T  9550  9550  239 Нм ,
n2 min 200
де P2  5 kBm – потужність на тихохідному (вихідному) валу коробки;
n2 min  200 хв 1 – мінімальна частота обертання вихідного вала.
Крутний момент (формула (3.60)) на валу швидкохідного ступеня коробки
P2 5
T2ш  9550  9550  191 Нм ,
n2 max 250
де n2 max  250 хв 1 – максимальна частота обертання вихідного вала.
Попередні значення передатних чисел:
тихохідного ступеня uT  2,5
швидкохідного ступеня uШ  2
Циклограма навантаження коробки швидкостей на кожній із ступеней зобра-
жена на рис.3.1.б, де q1  0,5; q2  0.3; q3  0,2; k2  0,8; k3  0,6 , а коефіцієнт корот-
кочасного перевантаження K П  2.
Передачі нереверсивні. Строк служби передач t  20000 год.

72
 5.3.1. Вибір матеріалів зубчастих коліс

Вважаючи, що коробка передач індивідуального виготовлення, прийма-

ємо для блока шестірень і зубчастих коліс відносно дешеву леговану сталь
40Х (поковка) із термообробкою поліпшення (табл.2.1).
За даними табл.1.1 вибираємо:
для блока шестірень:
твердість поверхні зубців H1,3  269...302HB1,3 (найбільш ймовірна твер-
дість H1,3  285HB1,3 ),  П1,3  750МПа при діаметрі заготовки до 125 мм,
для коліс:
H 2,4  235...262HB2,4 (найбільш ймовірна твердість H 2,4  245HB2,4 ),
 П 2,4  640МПа при діаметрі заготовки до 280 мм,

5.3.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при розрахунку

на контактну міцність (формули (2.2) і (2.3))

Еквівалентне число циклів напружень визначаємо за

формулами (2.2 і 2.3):
для блока шестірень N HE   H  N HO
1, 3 1, 3 1, 3

для меншого колеса N HE   H  N HO

2 2 2

для більшого колеса N HE   H  N HO

4 4 4

За графіком (рис.2.2) або за формулою (2.1) визначаємо базове число

циклів напружень:
для блока шестірень N HO  30HB12,3,4  30  2852,4  2,28  107
1, 3

для коліс N HO  30HB22,,44  30  2452,4  1,63  107

2,4

Визначаємо число циклів зміни напружень відповідно до заданого строку

служби передач ( t  20000 год.) :
для блока шестірень при n1  n2 max  uш  250  2  500 хв 1
N K1, 3  60  n1  t  60  500  20000  60  107
для колеса меншого
N K2  60  n2 max  t  60  250  20000  30  107
для колеса більшого
N K4  60  n2 min  t  60  200  20000  24  107

Оскільки N K  N HO а N K  N HO і N K  N HO ,визначаємо послідовно за фор-

1, 3 1, 3 2 2 4 4

мулами (2.18 і 2.19) суми  H 1,  H 2,  H 3 доти, доки не буде виконано одну із умов за
формулами (2.8. і 2.9), або (2.12 і 2.13).

73
 Для блока шестірень для першого ступеня циклограми (к=1)

60  n1  t 60  500  20000
 HK   H 1  q1  0,5  13,16
1, 3 1, 3
N HO1, 3 2,28  107
TK1, 3 T1
умова формули (2.8)   1   HG  3  HK1, 3  0,75  3 13,16  1,77 виконується.
T11, 3 T1
Тоді за формулою (2.10) визначаємо коефіцієнт, що враховує характер цикло-
грами
3
 TK1, 3   T 3
  1 
3

H    1
    2,37.
1, 3   HG  T1   0,75  T1   0,75 
 1, 3 

Для меншого колеса для першого ступеня циклограми (к=1)

60  n2 max  t 60  250  20000

 HK   H 1  q1  0,5  9,2.
2 2
N HO2 1,63  107

TKШ T2 Ш
умова формули (2.8)   1   HG 3  HK 2  0,753 9,2  1,56
T2 Ш T2 Ш

3 3
 TKШ   T2 Ш   1 
3

виконується. Тоді  H           2,37 .

  HG  T2 Ш   0,75  T2 Ш   0,75 
2

Для більшого колеса для першого ступеня циклограми (К=1)

60  n2 min  t 60  200  20000
 HK   H 1  q1  0,5  7,36.
4 4
N HO4 1,63  107
TKT T2T
умова формули (2.8)   1   HG 3  HK 4  0,753 7,36  1,96
T2T T2T
3 3
 TKT   T2T   1 
3

виконується. Тоді  H           2,37

  HG  T2T   0,75  T2T   0,75 
4

Визначаємо еквівалентне число циклів напружень:

для блока шестірень
N HE1, 3   H1, 3  N HO1, 3  2,37  2,28  107  5,4  107
для меншого колеса
N HE2   H 2  N HO2  2,37  1,63  107  3,86  107
для більшого колеса
N HE4   H 4  N HO4  2,37  1,63  107  3,86  107

74
 5.3.3. Визначення еквівалентного числа циклів напружень
при розрахунку на витривалість на згин

Приймаємо (п.2.4) базове число циклів зміни напружень. Оскільки для всіх
сталей N F  4  106 , то для блока шестірень N FO  4  106 , для коліс N FO  4  106 .
O 1, 3 2,4

Еквівалентне число циклів напружень визначаємо за формулами (2.20 і 2.21):

для блока шестірень N FE   F  N FO 1, 3 1, 3 1, 3

для меншого колеса N FE   F  N FO 2 2 2

для більшого колеса N FE   F  N FO 4 4 4

Оскільки N K  N FO , а N K  N FO і N K  N FO , визначаємо послідовно за

1, 3 1, 3 2 2 4 4

формулами (2.31 і 2.32) суми  F 1 ,  F 2  F 3 доти, доки не буде виконано одну

із умов за формулами (2.24 і 2.25), або (2.28 і 2.29).
Для блока шестірень для першого ступеня циклограми (к=1)

60  n1  t 60  500  20000
 FK   F 1  q1  0,5  75
1, 3 1, 3
N FO1, 3 4  106
TK1, 3 T1
умова формули (2.25)   1   HG mF  HK1, 3  0,66 75  1,235 виконується.
T11, 3 T1
Тоді коефіцієнт, що враховує характер циклограми (формула (2.26)) при
 FG  0,6 і mF  6
mF
 TK1, 3   T   1 
6 6

F     1      21,43
1, 3
  HG  T1   0,6  T1   0,6 
 1, 3 

Для меншого колеса для першого ступеня циклограми (к=1)

 F1 75
 FK   F 1  1, 3
  37,5
2 2
uШ 2
 F1 75
Для більшого колеса (К=1)  FK   F 1  1, 3
  30
4 4
uT 2,5

Перевіряємо умову формули (2.25).

Для меншого колеса

TKШ T2 Ш
  1  0,6mF  FK 2  0,66 37,5  1,097 умова виконується.
T2 Ш T2 Ш
mF
 TK Ш 
6
 T2 Ш   1 
6

Тоді  F          21,43
  FG  T2 
 0,6  T2 Ш   0,6 
2
 Ш 

75
 Для більшого колеса
TКТ T2T
  1   FG mF  FK 4  0,66 30  1,058 умова виконується.
Т 2Т T2T
mF 6
 T   T2Т   1 
6

Тоді  F4   КТT         21,43

  FG  T2Т   0,6  T2Т   0,6 
Еквівалентне число циклів напружень:
для блока шестірень N FE   F  N FO  21,43  4  106  8,57  107
1, 3 1, 3 1, 3

для меншого колеса N FE   F  N FO  21,43  4  106  8,57  107

2 2 2

для більшого колеса N FE   F  N FO  21,43  4  106  8,57  107

4 4 4

5.3.4. Визначення допустимих напружень для блока шестірень і коліс.

5.3.4.1. Допустиме контактне напруження (формула (2.33)

 H lim b  K HL  Z R  ZV   Z X
 H 
SH
Попередньо знаходимо границю контактної витривалості  H lim b
поверхонь зубців, яка відповідає базовому числу циклів напружень
(табл.2.1). Для вуглецевих та легованих сталей при середній твердості по-
верхонь зубців H1,3  350HB1,3 і H 2,4  350HB2,4 :
для блока шестірень
 H limb  2  HB1,3  70  2  285  70  640МПа
1, 3

для зубчастих коліс

 H limb  2  HB2,4  70  2  245  70  560МПа
2, 4

Оскільки N HE  N HO , а N HE  N HO , то для визначення коефіцієнта до-

1, 3 1, 3 2,4 2,4

вговічності K HL користуємося формулою (2.34):

N HO1, 3 2,28  107
для блока шестірень K HL1, 3  20  20  0,96
N HE1, 3 5,4  107
оскільки K HL  0,75 , беремо K HL  0,96
1, 3 1, 3

N HO2 , 4 1,63  107

для зубчастих коліс K HL2 , 4  20  20  0,96
N HE2 , 4 3,86  107
оскільки K HL  0,75 , беремо K HL  0,96
2,4 2,4

Коефіцієнт Z R , що враховує вплив шорсткості спряжених поверхонь зу-

бців вибираємо за табл.2.2. Для довбаних поверхонь зубців блока шестірень
при шорсткості, що відповідає 5-му класу Z R  0,9 , а для фрезерованих по- 1, 3

верхонь зубців зубчастих коліс при шорсткості Rа  2,2...1,25 мкм Z R  0,95 . 2, 4

76
Коефіцієнт ZV , що враховує вплив колової швидкості, визначаємо за графі-
ком (рис.2.3). У попередніх розрахунках беруть ZV  1 , що відповідає коловій
швидкості V  5 м/с. Коефіцієнт, що враховує розмір зубчастого колеса Z x  1
(при d  700 мм). Коефіцієнт запасу міцності для зубців з однорідною струк-
турою матеріалу (поліпшення) S H  1,1 .
Допустиме контактне напруження
для блока шестірень
640  0,96  0,9  1  1
 H 1, 3
  503МПа
1,1

для зубчастих коліс

560  0,96  0,95  1  1
 H 2,4
  464 МПа
1,1
За допустиме контактне напруження  H передачі беремо менше з двох
одержаних значень. Приймаємо  H   H  464 МПа. 2,4

5.3.4.2. Допустиме граничне контактне напруження при дії

максимального навантаження(п.2.5.1).

для блока шестірень

 HM 1, 3
 2,8   П1  2,8  750  2100 МПа.
для зубчастих коліс
 HM 2, 4
 2,8   П2  2,8  640  1792 МПа.

5.3.4.3. Допустиме напруження на згин (формула (2.38))

 F0 lim b K FC  K FL  YR  Y X  Yб
 F 
SF

Попередньо знаходимо границю витривалості зубців на згин

o
при базовому числі циклів напружень на згин для пульсуючого циклу на-
F lim b

вантаження (табл.2.3). Для вуглецевих та легованих сталей при твердості зубців

у серцевині основи зуба 180...350НВ:
для блока шестірень  Fo limb  1,75  HB1,3  1,75  285  499МПа
1, 3

для зубчастих коліс   1,75  HB2,4  1,75  245  429МПа

o
F lim b2 , 4

Коефіцієнт, що враховує характер прикладення навантаження (табл.2.4)

при односторонньому прикладенні в нереверсивних передачах K FC  1.

77
 N FO
Коефіцієнт довговічності (формула (2.39)) K FL  m F , де при
N FE
H  350HB коефіцієнт mF  6. Тоді для блока шестірень при H1,3  285HB1,3 ,
N FO1, 3  4  106 і N FE1, 3  8,57  107
4  106
K FL1, 3  6  0,6 ,
8,57  107
Оскільки N FE  N FO , то беруть K FL  1.
1, 3 1, 3 1, 3

Для меншого колеса при H 2  245HB2 , N FO  4  106 і N FE  8,57  107 2 2

4  10 6
K FL2  6  0,6 ,
8,57  107
Оскільки N FE  N FO , то беруть K FL  1.
2 2 2

Для більшого колеса при H 4  245HB4 , N FO  4  106 і N FE  8,57  107 4 4

4  10 6
K FL4  6  0,6 ,
8,57  107
Оскільки N FE  N FO , то беруть K FL  1.
4 4 4

Коефіцієнт YR , що враховує шорсткість перехідної поверхні вибираємо в за-

лежності від способу механічної обробки. Для зубошліфування і зубофрезеруван-
ня при шорсткості не більше Rz=40 мкм коефіцієнт YR=1.
Коефіцієнт Y X , що враховує розмір зубчастих коліс через невизначеність
діаметрів коліс приймаємо YX  1,05.
Коефіцієнт Yб  1 ., що враховує градієнт напружень і чутливість матеріалу
до концентрації напружень залежить від модуля зачеплення. При проектному
розрахунку через невизначеність модуля приймають Yб  1 .
Коефіцієнт запасу міцності на згин (табл.2.3) S F  1,7.
Тоді допустиме напруження на згин:
для блока шестірень
499  1  1  1  1,05  1
 F 1, 3
  308МПа
1,7
для зубчастих коліс
429  1  1  1  1,05  1
 F 2,4
  265МПа.
1,7

5.3.4.4. Граничне допустиме напруження на згин для попередження залиш-

кових деформацій або крихкого злому зубців (формула (2.40))
 Fo lim M
 FM 
S FS t

78
 Попередньо знаходимо базове значення граничного напруження при згині
максимальним навантаженням (табл.2.3)
для блока шестірень
 Fo lim M  6,5HB1,3  6,5  285  1852МПа
1, 3

для зубчастих коліс

 Fo lim M 2,4
 6,5HB2,4  6,5  245  1592МПа
Коефіцієнт запасу міцності (формула (2.41))
S FS  YZ  S y , де YZ – коефіцієнт,що враховує спосіб одержання заго-
t

товки (для поковок і штамповок YZ  1 );

Sy – коефіцієнт, що враховує ймовірність неруйнування. При ймовірності
неруйнування 0,99 коефіцієнт S y  1,75. Тоді
для блока шестірень
 FM 
1852
 1058МПа
1, 3
1  1,75
для зубчастих коліс
 FM 
1592
 910МПа.
2,4
1  1,75

5.3.5. Проектний розрахунок тихохідного ступеня

коробки швидкостей (п.3.2).

1. Визначаємо орієнтовне значення міжосьової відстані (формула (3.2))

T2T  K H 
аW  K а (u  1)3

(  H  u) 2  ba


де Ка– допоміжний коефіцієнт (для сталевих прямозубих передач

Ка=495 МПа1/3 ; T2  T2T  239 Нм – номінальний крутний момент на колесі;
u  uT  2,5 ; –попереднє значення передатного числа тихохідного ступеня;
 ba
 – попереднє значення коефіцієнта ширини вінця зубчастого колеса відно-
сно міжосьової відстані. За рекомендацією п.2.п.п.3.4 для тихохідного ступеня
коробки передач при твердості поверхні зубців H1,3  350HB1,3 приймаємо
 ba
   ba max  0,2 (табл. 3.1). Тоді коефіцієнт ширини колеса  bd
 за початковим
діаметром шестірні (формула (3.4))
 bd
  0,5 ba
 (u  1)  0,5  0,2(2,5  1)  0,35
Оскільки  bd    bd max  0,25 (табл.3.1.,примітка 2), то остаточно приймає-
мо ba
  0,15. K H  – попереднє значення коефіцієнта нерівномірності розподілу

79
навантаження по ширині вінця, яке знаходимо в залежності від коефіцієнта
ширини колеса  bd за початковим діаметром шестірні (формула (3.4))
 bd
  0,5  ba
 (u  1)  0,5  0,15(2.5  1)  0,26
За графіком (рис.3.3., крива 3) при несиметричному розташуванні коліс відно-
сно опор та твердості поверхонь зубців H1,3  350HB1,3 при  bd
  0,26
коефіцієнт K H   1,03.
Попереднє значення міжосьової відстані:
239  1,03
аW  495(2,5  1)3  185,2 мм
(464  2,5) 2  0,15
Округляючи до найближчого кратного 5, приймаємо аW  180мм.
2. Визначаємо ширину зубчастого вінця колеса і блока шестірень
(формули (3.7) і (3.8))
b4   ba
  aW  0,15  185  27,85мм
Значення b4 округляємо до найближчого стандартного за
ГОСТ 6636-69 (табл.3.5), беремо b4  28 мм.
b3  b4  2...4  28  2...4  (30...32) мм , беремо b3  32 мм (табл.3.5).
3. Визначаємо модуль зубчастого зачеплення (формула (3.59))
b4 28
m   2,8 мм.
10 10

Відповідно до ГОСТ9563-60 (табл.3.4) приймаємо m  3мм.

4. Визначаємо сумарне число зубців шестірні та колеса
(формула (3.11))
2aW 2  185
Z    123,33
m 3
Округляємо до найближчого меншого числа, приймаємо Z   123.
Оскільки при одержаному сумарному числі зубців неможливо "вписатися" в
прийняту міжосьову відстань aW  185мм , застосовуємо
кутове коригування передачі (п.п.3.2.2).
5. Визначаємо кут зачеплення коригованої передачі (формула (3.39))

 0,5  m  Z   cos    0,5  3  123  cos 200 

W  arccos    arccos    20,43330  0,356628 рад.
 aW   185 
6. Визначаємо сумарний коефіцієнт зміщення х (формула (3.40))

0,5Z  tqW  W  0,014904

х  
tq 200
0,5  123(tq 20,43330  0,356628  0,014904
  0,177
0,36397

80
 7. Беремо коефіцієнт зміщення
для шестірні х3  х  0,177
для колеса х4  0 (табл.3.12).
8. Визначаємо коефіцієнт допустимого зміщення (формула (3.41))
aW Z  185 123
у     0,16
m 2 3 2
9. Визначаємо коефіцієнт вирівнювального зміщення (формула (3.42))
у  х  у  0,177  0,16  0,017
10. Визначаємо число зубців шестірні (формула (3.43))
Z 123
Z 3    35,14 , беремо Z 3  35.
uТ  1 2,5  1
11. Визначаємо число зубців колеса (формула (3.44))
Z 4  Z   Z 3  123  35  88
12. Уточнюємо передатне число тихохідного ступеня
(формула (3.45))
Z 4 88
uT    2,51
Z 3 35
Розбіжність з раніше прийнятим передатним числом
uT  uT 2,5  2,51
 100%  100%  0,4%  2,5% ,
uT 2,5
що допустимо при u  4,5.
13. Визначаємо діаметри початкових кіл (формули (3.46))
2  aW 2  185
шестерні dW3    105,41мм
uT  1 2,51  1
2a  u 2  185  2,51
колеса dW4  W T   264,59 мм
uT  1 2,51  1
14. Визначаємо діаметри ділильних кіл (формули (3.47))
шестірні d 3  m  Z1  3  35  105мм
колеса d 4  m  Z 2  3  88  264 мм
15. Визначаємо колову швидкість зубчастих коліс (формула (3.18))
  dW  n1 3,14  105,41  500
V 1
  2,76 м / с.
60  1000 60  1000
Залежно від колової швидкості назначаємо 8й ступінь точності (табл.3.6).

5.3.6. Перевірний розрахунок на контактну витривалість.

Розрахункове контактне напруження (формула (3.19))

2  T2  K H  K HV  K H  u  1
 H  Z M  Z H  Z    H
d 22  b2

81
Визначаємо:
1. Z M – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів. Для сталевих
зубчастих коліс Z M  190МПа1/ 3 (п.3,п.п.3.2.3.2).
2. Z H – коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців у полюсі
зачеплення коригованої прямозубої зубчастої передачі (формула (3.50))
1 2 1 2
ZH    2,466,
cos  tqW cos 200 tq 20,430
де  – кут профілю (для стандартних передач   200 ); W – кут зачеплення кори-
гованої передачі, визначений за формулою (3.39).
3. Z  – коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній
4  
(формула (3.5)) Z  ,
3
де   – коефіцієнт торцевого перекриття коригованої передачі
(формула (3.52))
Z 3  tq a3  Z 4  tq a4  Z 3  Z 4  tqW
  ,
2 
де  a і  a – кути профілю зубців у точці на колі вершин зубців шестірні та ко-
3 4

леса відповідно (формули (3.53))

d 3  cos 
 a  arccos
3
d a3
d 4  cos 
 a  arccos
4
d a4
де   200 ; d 3 і d 4 – ділильні діаметри шестірні та колеса відповідно;
d a і d a – діаметри вершин зубців шестірні та колеса відповідно
3 4

(формули (3.54))
d a3  d 3  21  x3  y m  105  21  0,177  0,0173  111,96 мм
d ф4  d 4  2m  264  2  3  270 мм.
Визначаємо кути  a і  a :
3 4

105  cos 200

 a  arccos  28,20
3
111,96
264  cos 200
 a  arccos  23,250
4
270
Тоді коефіцієнт торцевого перекриття
35  tq 28,20  88  tq 23,250  35  88tq 20,430
   1,705,
2 
4  1,705
а коефіцієнт Z   0,875 .
3

82
4. Фактичний коефіцієнт ширини вінця колеса за початковим
b4 28
діаметром bd    0,265.
dW3 105,41
Оскільки попереднє значення bd  0,26, то остаточно приймаємо величину
коефіцієнта нерівномірності розподілу навантаження по ширині вінця
K H  1,036.
5. За табл.3.7 залежно від ступеня точності передачі, твердості поверхні зуб-
ців Н<350НВ і колової швидкості V  2,76 м / с методом інтерполяції знаходи-
мо для 8го ступеня точності передачі коефіцієнт, що враховує динамічне на-
вантаження K HV  1,1.
6. K H – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубцями. Для
прямозубих зубчастих передач K H  1 (див.Примітку до табл.3.8).
7. Уточнюємо величину допустимого контактного напруження. Оскільки

V  2,67 м / c  5м / с, ZV  1. Тому  H    H  464МПа.
8. Перевіряємо контактне напруження в полюсі зачеплення

2  239  103  1,036  1,1  1  2,51  1

 H  190  2,466  0,875   406МПа   H  464 МПа.
264 2  28

9. Оцінюємо недовантаження передачі (формула (3.27))

 H   H 464  406
 100%  100%  12,5%  5%.
 H 464
Для ліпшого використання матеріалу зменшуємо ширину вінця колеса
2
 
2
 406 
(формула (3.28)) b4 x   H   b4     28  21,44 мм.
  H   464 
Одержане значення ширини колеса округляємо до найближчого стандартного
значення (табл.3.5). Приймаємо b4  22 мм і визначаємо коефіцієнт ширини вінця
зубчастого колеса відносно міжосьової відстані (формула (3.3))
b4 22
ba    0,12 . Фактичне значення коефіцієнта ba знаходиться в межах, ре-
aW 185
комендованих для коробок швидкостей (табл.3.5).
10. Визначаємо фактичний коефіцієнт ширини вінця колеса за початковим
діаметром
b4 22
bd    0,208.
dW3 105,41

83
і уточнюємо коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження по ширині вінця.
За графіком (рис.3.3, крива 3) K H  1,03.
11. Виконуємо перевірний розрахунок

2  239  103  1,03  1,1  1  2,51  1

 H  190  2,466  0,875   458МПа   H  464 МПа.
264 2  22
Відхилення діючих контактних напружень від допустимих складає 1,29% , що
допустимо.

Примітка: У випадку перевірного розрахунку за спрощеною формулою

(3.29)
 T2  K H  K HV  K H  u  1
3
KH
H  
aW  u b2

239  103  1,03  1,1  1  2,51  1

3
 487 МПа   H  464 МПа.
310

185  2,51 22
Перевантаження складає (формула (3.27))
 H   H 464  487
 100%  100%  4,96%  5% , що допустимо.
 H 464

5.3.7. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій або

крихкого руйнування робочих поверхонь зубців (формула (3.30)).

 HM   H  K П  458  2  648МПа   HM  1792Мпа. 4

5.3.8. Перевірний розрахунок на витривалість на згин.

Розрахункові напруження згину у зубцях шестірні та колеса визначаємо

за формулами (3.37)
Ft  K F  K FV  K F
F  YF4  Y  Y   F2
4
b4  m
YF
F   F2 3   F1
33
YF4
2T2T 2  239  103
де Ft – колова сила (формула (3.32)) Ft    1811H ;
m  Z4 3  88
K F  1,05 – коефіцієнт нерівномірності навантаження по ширині зубчастих
вінців при bd  0,208 (див. рис.3.4., крива 3); K FV  1,28 –коефіцієнт динамічно-
го навантаження для 8го ступеня точності передачі при V  2,76 м / с (табл.3.9);

84
YF 3  3,62 – коефіцієнт форми зубців вінця блока шестірень при числі зубців
Z 3  35 і коефіцієнті зміщення x3  0,177 (рис.3.5); YF4  3,6 –коефіцієнт форми
зубців колеса при числі зубців Z 4  88 і коефіцієнті зміщення x4  0 (рис.3.5);
K F  1 – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубцями (п.5,
підрозд.3.1.4); Y  1 – коефіцієнт нахилу зубців (п.7, підрозд.3.1.4);
Y  1 – коефіцієнт, що враховує перекриття зубців (п.6, підрозд.3.1.4).
Визначаємо розрахункові напруження згину у зубцях блока шестірні та
колеса:
1811  1,05  1,28  1
F  3,6  1  1  132,8H / мм2  132,8МПа   F4  265МПа
4
22  3
YF
 133,5МПа   F3  308МПа.
3,62
F   F2 3  132,8
3
YF4 3,6
Висновок: Міцність на витривалість при згині забезпечена з значним
запасом. Для даної пари зубчастих коліс основним критерієм працездатності є
контактна міцність, а не міцність на згин.

5.3.9. Перевірний розрахунок на згин для попередження залишкових

деформацій або крихкого злому зубців максимальним навантаженням
(формула (3.38)).

 FM   F  K П  133,5  2  267МПа   FM  1058МПа

3 3 3

 FM   F  K П  132,8  2  265,6МПа   FM  910МПа.

4 4 4

5.3.10. Проектний розрахунок швидкохідного ступеня

коробки швидкостей (п.3.4).

Оскільки у коробки швидкостей міжосьові відстані тихохідного і швид-

кохідного ступенів однакові, то розрахунок зводиться до визначення модуля,
кількості зубців Z1 і Z 2 вінця блока шестірень і зубчастого колеса, їх діаметрів
та ширини вінців.
1. Модуль зубчастого зачеплення m швидкохідного ступеня з технологі-
чних міркувань беруть таким же, як і для тихохідного ступеня ( m  3 ), тому
зберігаються сумарне число зубців ( Z   123 ), і значення коефіцієнтів зміщення
для шестірні ( x1  0,177 ) та колеса ( x2  0 ), (див. підрозд.5.3.5 розрахунку
тихохідного ступеня).
2. Визначаємо число зубців шестірні (формула (3.43))
Z 123
Z1    41 Беремо Z1  41.
uШ  1 2  1
3. Визначаємо число зубців колеса (формула (3.44))

85
 Z 2  Z   Z1  123  41  82

4. Уточнюємо передатне число швидкохідного ступеня

Z 2 82
(формули (3.45)) uШ   2 ( uШ  uШ  2 )
Z1 41
5. Визначаємо діаметри початкових кіл шестірні та колеса
2aW 2  185
(формули (3.46)) dW1    123,33мм
uШ  1 2  1
2a  u 2  185  2
dW2  W Ш   246,67 мм
uШ  1 2 1
6. Визначаємо діаметри ділильних кіл шестірні та колеса
(формули (3.47)) d1  m  Z1  3  41  123мм
d 2  m  Z 2  3  82  246 мм
7. Визначаємо колову швидкість зубчастих коліс (формула (3.19))
  dW  n1 3,14  123,33  500
V 1
  3,23м / с
60  1000 60  1000
Залежно від колової швидкості назначаємо 8й ступінь точності (табл.3.6).
8. Визначаємо попередню ширину зубчастого вінця колеса
2
 1,1  104 
(формула (3.56)) b2 Ш     u Ш  13  T2 Ш  K H 
  H  aW  u Ш 
де T2 Ш – крутний момент на колесі, визначений в п.2, підрозд.5.3,
( T2 Ш  191Нм ); K H  – попереднє значення коефіцієнта, що враховує нерівномірність
розподілу навантаження по ширині вінця
(приймаємо K H   1,03 ).
2
 1,1  104 
Таким чином b2    2  13  191  1,03  21,75 мм
 464  185  2 
Згідно з ГОСТ 6636-69 беремо b2  22 мм (див. табл.3.5).

5.3.11. Перевірний розрахунок на контактну витривалість.

Розрахункове контактне напруження (формула (3.19))

2  T2 Ш  K H  K HV  K H  u Ш  1
 H  Z M  Z H  Z    H
d 22  b2

Визначаємо:

86
1. Z M – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів. Для сталевих
зубчастих коліс Z M  190МПа1/ 3 (п.3,п.п.3.2.3.2).
2. Z H – коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців у полюсі
зачеплення коригованої прямозубої зубчастої передачі (беремо із розрахунку
тихохідного ступеня п.2, підрозд.5.3.6, де Z H  2,466,  – кут профілю (для стан-
дартних передач   200 ); W – кут зачеплення коригованої передачі, визначе-
ний
за формулою (3.39).
3. Z  – коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній
4  
(формула (3.51)) Z  ,
3
де   – коефіцієнт торцевого перекриття коригованої передачі
Z1  tq a1  Z 2  tq a2  Z1  Z 2 tqW
(формула (3.52))   ,
2 
де  a і  a – кути профілю зубців у точці на колі вершин зубців шестірні та
1 2

колеса відповідно (формули (3.53))

d1  cos 
 a  arccos
1
d a1
d 2  cos 
 a  arccos
2
d a2
де   200 ; d1 і d 2 – ділильні діаметри шестірні та колеса відповідно;
d a і d a – діаметри вершин зубців шестірні та колеса (формули (3.54))
1 2

d a1  d1  21  x1  y m  123  21  0,177  0,0173  129,96 мм

d a2  d1  2m  246  2  3  252 мм.
Визначаємо кути  a і  a :
3 4

123  cos 200

 a  arccos  27,2 0
1
129,96

246  cos 200

 a  arccos  23,460
2
252

Тоді коефіцієнт торцевого перекриття

41  tq 27,20  82  tq 23,460  41  82tq 20,430

   1,726,
2 
4  1,726
а коефіцієнт Z   0,871 .
3

87
4. Фактичний коефіцієнт ширини вінця колеса за початковим
b2 22
діаметром bd    0,18.
dW1 123,33
За графіком (рис.3.3, крива 3) коефіцієнт K H  1,02.
5. За табл.3.7 для 8го ступеня точності передачі, при твердості поверхонь зубців
Н1,2<350НВ1,2 і коловій швидкості V  3,23м / с знаходимо методом інтерполяції
коефіцієнт, що враховує динамічне навантаження K HV  1,13.
6. K H – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубцями. Для пря-
мозубих зубчастих передач K H  1 (див.Примітку до табл.3.8).
7. Уточнюємо величину допустимого контактного напруження. Оскільки

V  3,23м / c  5м / с, ZV  1. Тому  H    H  464МПа.
8. Перевіряємо контактне напруження в полюсі зачеплення

2  191  103  1,02  1,13  1  2  1

 H  190  2,466  0,871   407 МПа   H  464 МПа.
2462  22
9. Оцінюємо недовантаження передачі (формула (3.27))
 H   H 464  407
 100%  100%  12,28%  5%.
 H 464

Передача недовантажена на 12,28%.

Для ліпшого використання матеріалу зменшуємо ширину вінця колеса
2
 
2
 407 
(формула (3.28)) b2 x   H   b2     22  16,92 мм.
  H   464 
Одержане значення ширини колеса округляємо до найближчого стандартного
значення (табл.3.5). Приймаємо b2  17 мм і визначаємо коефіцієнт ширини він-
ця зубчастого колеса відносно міжосьової відстані (формула (3.3))
b2 17
ba    0,092 . Фактичне значення коефіцієнта ba відрізняється від мі-
aW 185
німального ( ba min  0,1 ) рекомендованого коефіцієнта для коробок швидкостей
на 8% (табл.3.5), що недопустимо. Тоді приймаємо b2  19 мм і визначаємо кое-
b2 19
фіцієнт ba    0,102   ba min  0,1
aW 185
10. Визначаємо фактичний коефіцієнт ширини вінця колеса за початковим
b2 19
діаметром  bd    0,154   bd min  0,15
dW2 123,33
і уточнюємо коефіцієнт нерівномірності розподілу навантаження по ширині
вінця. За графіком (рис.3.3, крива 3) K H  1,02.

88
11.Виконуємо перевірний розрахунок
2  191  103  1,02  1,13  1  2  1
 H  190  2,466  0,871   437,4 МПа   H  464 МПа.
2462  19
Недовантаження передачі складає 5,7% , що допустимо.

Примітка: У випадку перевірного розрахунку за спрощеною

формулою (3.29)
 T2 Ш  K H  K HV  K H  u Ш  1
3
KH
H  
aW  u Ш b2

310 191  103  1,02  1,13  1  2  1

3
  468,7 МПа   H  464 МПа.
185  2 19

Перевантаження складає (формула (3.27))

 H   H 464  468,7
 100%  100%  1,01% , що допустимо.
 H 464

5.3.12. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій

або крихкого руйнування робочих поверхонь зубців (формула (3.30)).

 HM   H K П  437,4 2  618,6МПа   HM  1792МПа 2

5.3.13. Перевірний розрахунок на витривалість на згин.

Розрахункові напруження згину у зубцях шестерні та колеса визначаємо за

формулами (3.37)
Ft  K F  K FV  K F
F  YF2  Y  Y   F2
2
b2  m
YF1
F F   F1
1 2
YF2
де Ft – колова сила (формула (3.32))
2T2 Ш 2  191  103
Ft    1553H ;
m  Z2 3  82
K F  1,03 – коефіцієнт нерівномірності навантаження по ширині зубчастих
вінців при bd  0,154 (див. рис.3.4., крива 3); K FV  1,31 –коефіцієнт динамічно-
го навантаження для 8го ступеня точності передачі при V  3,23м / с (табл.3.9);
YF 1  3,58 – коефіцієнт форми зубців вінця блока шестірень при числі зубців
Z1  41 і коефіцієнті зміщення x1  0,177 (рис.3.5); YF  3,6 –коефіцієнт форми 2

89
зубців колеса при числі зубців Z 2  82 і коефіцієнті зміщення x2  0 (рис.3.5);
K F  1 – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубцями (п.5,
підрозд.3.1.4); Y  1 – коефіцієнт нахилу зубців (п.7, підрозд.3.1.4); Y  1 –
коефіцієнт, що враховує перекриття зубців (п.6, підрозд.3.1.4).
Визначаємо розрахункові напруження згину у зубцях блока шестірні та
колеса:

1553  1,03  1,31  1

F  3,6  1  1  132,3H / мм2  132,3МПа   F2  265МПа
2
19  3

YF1
 131,6МПа   F1  308МПа.
3,58
F F  132,3
1 2
YF2 3,6

Втомна міцність на згин забезпечена. Розрахунок на міцність

при згині максимальним навантаженням можна не виконувати
(див. розрахунок тихохідного ступеня).

5.3.14. Визначення геометричних розмірів блока шестірень та коліс

коробки швидкостей (підрозд.2.3.2.4)

Геометричні розміри меншої шестірні блока шестірень:

1. Ділильний діаметр d 3  m  Z 3  3  35  105мм.

2aW 2  185
2. Початковий діаметр dW    105,41мм
3
uT  1 2,51  1
3. Діаметр поверхні вершин зубців
d a3  mZ 3  2  2 x3  2y   335  2  2  0,177  2  0,017  111,96 мм
4. Діаметр поверхні западин
d f 3  mZ 3  2,5  2 x3   335  2,5  2  0,177  98,562 мм
5. Ширина вінця шестірні
b3  b4  2...4  22  2...4  24...26 мм.
Приймаємо b3  24 мм , що відповідає ГОСТ 6636-69 (табл.3.5).

Геометричні розміри більшого колеса:

1. Ділильний діаметр d 4  m  Z 4  3  88  264 мм.

2aW  uT 2  185  2,51
2. Початковий діаметр dW    264,59 мм
4
uT  1 2,51  1
3. Діаметр поверхні вершин зубців

90
 d a4  mZ 4  2  388  2  270 мм
4. Діаметр поверхні западин колеса
d f 4  mZ 4  2,5  388  2,5  256,5мм
5. Ширина вінця колеса b4  22 мм (визначено в підрозд.5.3.5)

Геометричні розміри передачі:

1. Ділильна міжосьова відстань

mZ 3  Z 4  335  88
a   184,5 мм
2 2
2. Міжосьова відстань (для контролю)

dW3  dW4 105,41  264,59

aW    185 мм
2 2
3.Кут зачеплення передачі
 a   184,5 
W  arccos  cos    arccos  cos 200   20,43330  200 26
 aW   185 
де   200 – кут профілю зуба.

Геометричні розміри більшої шестірні блока шестірень:

1. Ділильний діаметр d1  m  Z1  3  41  123мм.

2. Початковий діаметр
2aW 2  185
dW1    123,33мм
uШ  1 2  1
3. Діаметр поверхні вершин зубців
d a1  mZ1  2  2 x1  2y   341  2  2  0,177  2  0,017  129,96 мм
4. Діаметр вершин западин шестірні
d f1  mZ1  2,5  2 x1   341  2,5  2  0,177  116,562 мм
5. Ширина вінця шестірні
b1  b2  2...4  19  2...4  21...23мм.
Приймаємо b1  22 мм , що відповідає ГОСТ 6636-69 (табл.3.5).

Геометричні розміри меншого колеса:

1. Ділильний діаметр d 2  m  Z 2  3  82  246 мм.

2. Початковий діаметр
2aW  u Ш 2  185  2
dW2    246,67 мм
uШ  1 2 1

91
3. Діаметр поверхні зубців d a  mZ 2  2  382  2  252 мм
2

4. Діаметр поверхні западин колеса

d f 2  mZ 2  2,5  382  2,5  238,5мм
6. Ширина вінця колеса b2  19 мм (визначено в п.9,підрозд.5.3.11).

Геометричні розміри передачі:

1. Ділильна міжосьова відстань

mZ1  Z 2  341  82
a   184,5 мм
2 2
2. Міжосьова відстань (для контролю)
dW1  dW2 123,33  246,67
aW    185 мм
2 2
3.Кут зачеплення передачі
 a   184,5 
W  arccos  cos    arccos  cos 200   20,43330  200 26
 aW   185 
де   200 – кут профілю зуба.

5.2. Приклад розрахунку прямозубої конічної передачі

одноступінчастого редуктора.

Вихідні дані:
Крутний момент на вихідному валу (рис.4.1) редуктора (формула (3.1))
Р2 4
Т2   9550  191Нм,
n2 200
де Р2  4кВт  потужність на вихідному валу редуктора;
n2  200хв 1  частота обертання вихідного вала редуктора
Попереднє значення передатного числа u  2,25 . Циклограма навантаження реду-
ктора наведена на рис.3.1.б, де q1  0,5; q2  0.3; q3  0,2; k2  0,8; k3  0,6,
а коефіцієнт короткочасного навантаження Кп  1,8. Передача нереверсивна.
Строк служби передачі t  15000 год.

Розрахунок передачі:

5.4.1. Вибір матеріалів зубчастих коліс.

Для виготовлення шестірні та колеса вибираємо леговану сталь 40Х

(поковка), термообробка – поліпшення (табл.2.1). За даними табл.1.1 виби-
раємо твердість поверхні зубців:

92
для шестірні – Н1=269...302НВ1 (найбільш ймовірна твердість Н1=285НВ1)
 П  750 МПа при діаметрі заготовки до 125 мм.
1

для колеса – Н2=235...262НВ2 (найбільш ймовірна твердість Н2=245НВ2)

 П  640МПа при діаметрі заготовки до 280 мм.
2

5.4.2. Визначення еквівалентного числа напружень

при розрахунку на контактну міцність.

для шестірні N HE1   H1  N HO1 ;

для колеса N HE2   H 2  N HO2 .

За графіком (рис.2.2) або за формулою (2.1) визначаємо базове число циклів

напружень:
для шестірні    3012,4  30  2852,4  2,28  107
1

для колеса    30 22,4  30  2452,4  1,63  107

2

Визначаємо число циклів зміни напружень відповідно до заданого строку слу-

жби передачі ( t  15000 год.)
для шестірні при n1  n2  u  200  2,25  450 хв 1 :
 1  60  n1  t  60  450  15000  40,5  107
для колеса    60  n2  t  60  200  15000  18  107.
2

Оскільки      , а      , то визначаємо послідовно за формула-

1 1 2 2

ми (2.18 і 2.19) суми  H 1 ,  H 2 ,  H 3 доти, доки не буде виконано одну із умов

1, 2 1, 2 1, 2

за формулами (2.8 і 2.9) або (2.12 і 2.13).

Для шестірні для першого ступеня циклограми ( k =1)
60  n1  t 60  450  15000
    11  q1  0,5  8,88
1
 1 2,28  107
Умова формули ((2.8)
1 1
  1   G 3  1  0,753 8,88  1,55 виконується.
1 1
Тоді за формулою 2.10 визначаємо коефіцієнт, який враховує характер
циклограми
 1   1   1 
3 3 3

           2,37.
  G  1   0,751   0,75 
1

Для колеса для першого ступеня циклограми ( k =1)

60  n2  t 60  200  15000
    12  q1  0,5  5,52.
2
  2 1,63  107

93
 Умова формули
 2 2
  1   G 3   2  0,753 5,52  1,325 виконується.
2 2
 K 2   2   1 
3 3 3

Тоді  H           2,37.
  HG 2   0,752   0,75 
2

Еквівалентне число циклів напружень:

для шестірні N HE   H  N HO  2,37  2,28  107  5,4  107
1 1 1

для колеса N HE   H  N HO  2,37  1,63  107  3,86  107.

2 2 2

5.4.3. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при

розрахунку на витривалість на згин.

Приймаємо базове число циклів зміни напружень (п.2.4)

 F1   F2  4  106.
Еквівалентне число циклів напружень визначаємо за формулами (2.20) і
(2.21):
для шестірні N FE   F  N FO 1 1 1

для колеса N FE   F  N FO 2 2 2

де  F і  F –коефіцієнти, що враховують характер циклограми наванта-

1 2

ження відповідно шестерні і колеса.

Оскільки     F , а     F , то визначаємо послідовно за формулами
1 1 2 2

(2.31) і (2.32) суми  F1 ,  F 2 ,  F 3 доти, доки не буде виконано одну із умов за

1, 2 1, 2 1, 2

формулами (2.24) і (2.25) або (2.28) і (2.29).

Для шестірні для першого ступеня циклограми ( k =1)
60  n1  t 60  450  15000
 F   F 1  q1  0,5  50,62
1 1
 FO1 4  106
 1
Умова формули (2.24)   1  FG mF  F1  0,6  6 50,62  1,15 виконується.
1 1
Тоді за формулою (2.26) визначаємо коефіцієнт, який враховує характер цик-
лограми
 
mF 6

  
6
 1 
для шестерні  F1   1   1      21,43;
  FG  1 
 0,61   0,6 
для колеса для першого ступеня циклограми ( k =1), оскільки  FO1   FO2
 F  F1 50,61
 F  1
 1
  22,49
2
u u 2,25
 2 2
Умова   1   FG mF  F 2  0,6  6 22.49  1,008 виконується.
2 2

94
   2 
mF 6
    1 
6

Тоді F      2      21,43.
 0,6  2   0,62   0,6 
2

Еквівалентне число циклів напружень:

для шестірні N FE   F  N FO  21,43  4  106  8,57  107
1 1 1

для колеса N FE   F  N FO  21,43  4  106  8,57  107.

2 2 2

5.4.4. Визначення допустимих напружень.

5.4.4.1. Допустиме контактне напруження (формула 2.33)

     lim b   L  Z R  ZV  Z X
S
Попередньо знаходимо границю контактної витривалості   lim b поверхонь
зубців, яка відповідає базовому числу циклів напружень (табл.2.1). Для вуглеце-
вих та легованих сталей при середній твердості поверхонь зубців
1  3501 і  2  350 2
для шестірні   limb1  21  70  2  285  70  640 МПа
для колеса   limb 2  2 2  70  2  245  70  560 МПа
Оскільки  HE    , а  HE    , то для визначення коефіцієнта довговічнос-
1 1 2 2

ті користуємося формулою (2.34)

 HO1 2,28  107
для шестірні  L1  20  20  0,96
 HE1 5,4  107
Оскільки  HL  0,75 , беремо  HL  0,96
1 1

 HO2 1,63  107

для колеса  L2  20  20  0,96
 HE2 3,86  107
Оскільки  HL  0,75 , беремо  HL  0,96
2 2

Визначаємо коефіцієнт Z R , що враховує вплив шорсткості спряжених повер-

хонь зубців. За табл.2.2 для фрезерованих поверхонь зубців зубчастих коліс при
шорсткості Ra  2,5...1,25 мкм коефіцієнт Z R  0,95 .
Коефіцієнт ZV , що враховує вплив колової швидкості, визначаємо за графіком
(рис.2.3). У попередніх розрахунка беруть ZV  1 , що відповідає коловій швид-
кості V  5м / с .
Визначаємо коефіцієнт Z X , що враховує розмір зубчастого колеса. При
d  700 мм (див. стор.14) Z X  1 .
Визначаємо коефіцієнт запасу міцності S H . Для зубців з однорідною структу-
рою матеріалу (поліпшення) S H  1,1 (див.стор.14).

95
 Визначаємо допустиме контактне напруження
640  0,96  0,95  1,1
для шестерні  H 1
  530МПа
1,1
530  0,96  0,95  1,1
для колеса  H   464 МПа
2
1,1
за допустиме контактне напруження передачі  H беремо менше з двох одер-
жаних значень  H та  H . Приймаємо  H   H 2  464МПа .
1 2

5.4.4.2. Допустиме граничне контактне напруження

при дії максимального навантаження(п.2.5.1).

для шестірні  HM 1

 2,8 П1  2,8  750  2100МПа
для колеса  HM 2
 2,8 П2  2,8  640  1792МПа

5.4.4.3. Допустиме напруження на згин (формула 2.38)

 F     FC   FL  YR  Y X  Yб
0
F lim b

SF
Попередньо знаходимо границю витривалості на згин  0 F limb при базовому
числі циклів напружень на згин для пульсуючого циклу навантаження (табл.2.3).
Для вуглецевих та легованих сталей при твердості зубців у серцевині основи
зуба 180...350 НВ
для шестірні  F0 limb  1,75  HB1  1,75  285  494МПа
1

для колеса  F0 limb  1,75  HB2  1,75  245  429МПа

2

Визначаємо коефіцієнт  Fc , що враховує характер прикладання навантаження.

При однобічному прикладанні навантаження в нереверсивних передачах
(табл.2.4) коефіцієнт  Fc  1 .

Коефіцієнт довговічності (формула (2.39))

N FO
 FL  mF
N FE
де при H  350HB коефіцієнт mF  6 .
Для шестірні при H1  285HB1 , N FO  4  106 , N FE  8,57  107
1 1

4  10 6
 FL1  6 ` 0,6
8,57  107
Оскільки N FE  N FO , то беруть  FL  1 .
1 1 1

Для колеса при H 2  245HB2 , N FO  4  106 , N FE  8,57  107

21 2

96
 4  106
 FL2  6 ` 0,6
8,57  107
Оскільки N FE  N FO , то беруть  FL  1 .
2 2 2

Коефіцієнт YR , що враховує шорсткість перехідної поверхні, вибираємо в зале-

жності від способу механічної обробки. Для зубошліфування і зубофрезерування
при шорсткості не більше RZ  40 мкм , коефіцієнт YR  1 .
Коефіцієнт Y X , що враховує розмір зубчастих коліс через невизначеність діаме-
трів коліс приймаємо YX  1,05 .
Коефіцієнт Yб , що враховує градієнт напружень і чутливість матеріалу
до концентрації напружень залежить від модуля зачеплення, тому при проект-
ному розрахунку через невизначеність модуля приймаємо Yб  1 .
Коефіцієнт запасу міцності на згин S F  1,7 (табл. 2.3).
Визначаємо допустиме напруження на згин:
499  1  1  1  1,05  1
для шестірні  F   308МПа
1
1,7
429  1  1  1  1,05  1
для колеса  F2
  265МПа
1,7

5.4.4.4. Граничне допустиме напруження на згин для попередження

залишкових деформацій або крихкого руйнування зубців (формула (2.40)).

 F0 lim M
 FM 
S FS t

Попередньо знаходимо базове значення граничного напруження при згині

максимальним моментом (табл.2.3):
для шестірні  F0 lim M  6,5  HB1  6,5  285  1852МПа
1

для колеса  F0 lim M  6,5  HB2  6,5  245  1592МПа

2

Коефіцієнт запасу міцності (формула (2.41))

S FS t  Yz  SY
де YZ – коефіцієнт, що враховує спосіб одержання заготовки. Для поковок і
штамповок YZ  1 ; SY – коефіцієнт, що враховує ймовірність неруйнування. При
ймовірності неруйнування 0,99 коефіцієнт SY  1,75 .
Тоді граничне допустиме напруження:
для шестірні  FM 
1852
 1058МПа
1
1  1,75
для колеса  FM 
1592
 910МПа
2
1  1,75

97
5.4.5. Проектний розрахунок передачі на контактну витривалість (п. 4.1.2).

1. Визначаємо орієнтовно зовнішній ділильний діаметр колеса

(формула (4.1))
T2  K H   u 
d e' 2   d
   H   1     
3 2

  b Re b Re

де  d – допоміжний коефіцієнт (для сталевих прямозубих передач

 d  1000МПа1/ 3 ); T2  191 103 Нмм (п.1, підрозд.5.3); u  2,25 – попереднє значення
передатного числа;  b Re  0,285 – попереднє значення коефіцієнта ширини зубчас-
того вінця (підр.4.1.2); K H   1,07 – коефіцієнт, що враховує розподіл навантажен-
ня по ширині вінця (визначається в залежності від параметра
 b Re  u /2  b Re   0,285  2,25 /2  0,285  0,37 за графіком на рис.4.2а,
крива 1б для опор з роликовими підшипниками).

191  1,07  2,25

Тоді: d e2  10003  218,3мм
464  1  0,285  0,285
2

2. За рекомендацією (п.2, підр.4.1.2) вибираємо число зубців шестірні Z1  24 .

Тоді число зубців колеса Z 2  Z1  u  24  2,25  54 .
3. Уточнюємо передатне число передачі (формула (4.2))
Z 2 54
u   2,25
Z1 24
4. Визначаємо зовнішній коловий модуль (формула (4.3))
d e2 218,3
me    4,04 мм
Z2 54
округляємо до найближчого стандартного значення згідно з ГОСТ 9563-60 і
приймаємо me  4 мм (табл.3.4).
5. Уточнюємо зовнішній ділильний діаметр колеса
d e2  me  Z 2  4  54  216 мм
6. Визначаємо зовнішню конусну відстань (формула (4.5))
Re  0,5me Z12  Z 22  0,5  4 242  542  118,18 мм
7. Визначаємо ширину вінців (формула (4.6)):
b  b1  b2   b Re  Re  0,285  118,18  33,68 мм
Згідно з ГОСТ 6636-69 приймаємо b  34 мм (табл.3.5)
Умова b  34 мм  10me  10  4  40 мм виконується.
8. Визначаємо середню конусну відстань (формула (4.7))
Rm  Re  0,5b  118,18  0,5  34  101,18 мм.

98
9. Визначаємо середній коловий модуль зубців (формула (4.8))
Rm 101,18
mm  me 4  3,42 мм
Re 118,18
10. Визначаємо середні ділильні діаметри шестірні та колеса
(формула (4.9))
d m1  mm  Z1  3,42  24  82,08 мм
d m2  mm  Z 2  3,42  54  184,68 мм
11. Визначаємо кути при вершині ділильних конусів шестірні та колеса
(формули (4.10)):.
Z1 24
 1  arctq  arctq  23,9610  2305742
Z2 54
 2  900   1  900  23,9610  66,0390  660218
12. Визначаємо середню колову швидкість зубчастих коліс
(формула (4.11))
  d m  n2 3,14  184,68  200
V 2
  1,93м / с.
60  1000 60  1000
За табл. 3.6 призначаємо 8-й ступінь точності зубчастої передачі.
13. Визначаємо еквівалентне число зубців (формули 4.12)
Z1 24
для шестірні ZV    26,26
1
cos  1 cos 23,9610
Z2 54
для колеса ZV2    138,9
cos  2 cos 66,0390

5.4.6. Перевірний розрахунок на контактну витривалість.

Розрахункове контактне напруження (формула (4.13))

2T2 K H K HV u 2  1
   Z M  Z H  Z   
  b  d m2
2

Визначаємо:
1. Z M – коефіцієнт, що враховує механічні властивості матеріалів. Для стале-
вих зубчастих коліс Z M  190МПа1/ 2 (п.3, підрозд.3.2.3.1).
2. Z H – коефіцієнт, що враховує форму спряжених поверхонь зубців у полюсі
зачаплення (для   200 коефіцієнт Z H  2,495 (п.1,підр.3.2.1)
3. Z  – коефіцієнт, що враховує сумарну довжину контактних ліній
4   4  1,734
(формула (3.48)) Z    0,869 ,
3 3

99
де   – коефіцієнт торцевого перекриття конічної прямозубої передачі
 1 1   1 1 
(формула (4.14))    1,88  3,2    1,88  3,2    1,734,
 ZV 1 ZV 2   26,26 132,9 
де ZV 1 і ZV 2 – еквівалентні числа зубців відповідно шестірні та колеса,
визначені раніше.
4. K H – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження між зубцями.
Для прямозубих передач K H  1 (табл.3.8).
5.  – коефіцієнт, що враховує зменшення несучої здатності конічної передачі
порівняно з еквівалентною передачею. Для прямозубих конічних передач
v  0,85 .
6. K H – коефіцієнт, що враховує розподіл навантаження по ширині вінця
уточнюємо за графіком на рис. 4.2а, крива 1б в залежності від уточненого пара-
метра  b Re  u /2  b Re  .
Оскільки фактичний коефіцієнт ширини зубчастих вінців
 bR  b / Re  34 / 118,18  0,287 то b Re  u /2   b Re   0,287  2,252  0,287  0,376 ,
e

тому за графіком (рис.4.2а, крива 1б) для опор з роликовими підшипниками

беремо K H  K H   1,07 .
7. K HV – коефіцієнт динамічного навантаження визначаємо
за табл. 3.7. (за 9м ступенем точності, на одиницю грубішим, ніж прийнятим за
табл.3.6).При твердості поверхні зубців H  350HB і коловій швидкості
V  1,93м / с коефіцієнт K HV  1,1 .
8. Уточнюємо величину допустимого контактного напруження. Оскільки
V  1,93м / с  5м / с , ZV  1 . Тому  H   H  464МПа .
9. Перевіряємо контактне напруження

2  191  103  1  1,07  1,1 2,252  1

 H  190  2,495  0,869  437 МПа   H  464 МПа
0,85  34  184,682

10. Оцінюємо недовантаження передачі (формула (3.27))

 H   H 464  407
 100%  100%  5,8% , що допустимо.
 H 464
Примітка: У випадку перевірного розрахунку за спрощеною
формулою (4.15) контактне напруження
335 T2 K H K H K HV u  1 335 191  103  1  1,07  1,1 2,252  1
3
2 3

H   
Rm b  u2 101,18 34  2,252
 462,2МПа    H  464МПа

100
  H   H 464  462,2
 100%  100%  0,39%  5% . Міцність забезпечена.
 H 464

Розбіжність з результатом уточненого розрахунку складає 5,41%, що

пояснюється тим, що коефіцієнт K H визначений для добутку коефіцієнтів
Z M Z H Z при середніх величинах Z H і Z  , а при уточненому розрахунку вели-
чин Z H і Z  , відповідає їх фактичним величинам.

5.4.7. Перевірний розрахунок на попередження пластичних деформацій

або крихкого руйнування зубців (формула (3.30)).

 HM   H K П  437 2  616,7МПа   HM  1792МПа

5.4.8. Перевірний розрахунок на витривалість при згині.

Розрахункові напруження на згин (формули (4.17))

Ft  K F  K FV YF1
F  YF2   F2 ;  F1   F 2   F1
2
0,85  b  mm YF2

1. Визначаємо колову силу в середньому перерізі (формула (4.16))

2T2 2  191  103

Ft    2068 H
mm  Z 2 3,42  54

2. За графіком (рис.4.2.б, крива 1б для опор з роликовими підшипника-

ми) в залежності від параметра  bR  u / 2  bR   0,376 визначаємо коефіцієнт
e e

нерівномірності розподілу навантаження по довжині контактних ліній

K F  1,15.
3. За табл. 3.9 для 9го ступеня точності передачі при твердості поверхонь
зубців H1,2  350 HB1,2 і коловій швидкості V  1,93 м / с коефіцієнт динамічного
навантаження K FV  1,28.
4. За графіком (рис.4.3) залежно від еквівалентного числа зубців
1 1
шестірні ZV 1  26,6 та колеса ZV 2  132,9 ; (  0,038 ;  0,0075 ) для
ZV 1 ZV 2
некоригованої передачі x  0 визначаємо коефіцієнти форми зубців
для шестірні ( YF  4,34 ) та колеса ( YF  4,17.
1 2

101
 5. Виконуємо перевірний розрахунок

2068  1,15  1,28

F  4,18  129 МПа   F2  265 МПа
2
0,85  34  3,42
 134 МПа   F1  308МПа.
4,34
 1  129
4,17

Міцність на витривалість при згині забезпечена з значним запасом. Для

даної пари зубчастих коліс основним критерієм працездатності є контактна
міцність, а не міцність на згин.

5.4.9. Перевірний розрахунок на згин для попередження залишкових

деформацій або крихкого злому зубців максимальним навантаженням
(формули (3.38)).

 FM   F  K П  134  2  268МПа   
1 1 FM1
 1058МПа
 FM   F  K П  129  2  258МПа   FM  910МПа
2 2 2

5.4.10. Визначення геометричних розмірів конічної прямозубої

зубчастої передачі (підрозд.4.1.7).

Зовнішній ділильний діаметр:

колеса d e2  me  Z 2  4  54  216 мм
шестірні d e1  me  Z1  4  24  96 мм.
Кут ділильного конуса:
1 1
шестірні  1  аrctq  аrctq  23,9610  2305742
u 2,25
колеса  2  90   1  90  23,961066,0390  660218.
0 0

Зовнішня конусна відстань

Re  0,5me Z12  Z 22  0,5  4  242  542  118,18 мм
Ширина зубчастих вінців
b  34 мм (визначена в п.7, підр.5.4.5)
Середня конусна відстань
Rm  Re  0,5  b  118,18  0,5  34  101,18 мм
Середній коловий модуль
me Rm 4  101,18
mm    3,42 мм
Re 118,18

102
Середній ділильний діаметр
шестірні d m  mm Z1  3,42  42  82,08 мм
1

колеса d m  mm Z 2  3,42  54  184,68 мм

2

Зовнішня висота зуба

he  2,2me  2,2  4  8,8 мм
Зовнішня висота головки зуба
hae  me  4 мм
Кут головки зуба
 a1   f 2 ;  a 2   f 1
Кут ніжки зуба:
h fe 4,8
 f 1   f 2  arctq  arctq  2,32750  201939
Re 118,18
Кут конуса вершин зубців
шестірні  a1   1   a1  23,9610  2,32750  26,28850  2601719
колеса  a 2   2   a 2  66,0390  2,32750  68,36650  680 2159
Кут конуса западин зубців
шестірні  f 1   1   f 1  23,9610  2,32750  21,63350  210386
колеса  f 2   2   f 2  66,0390  2,32750  63,71150  6304241
Зовнішній діаметр вершин зубців
шестірні d a  d e  2ha cos  1  96  2  4  cos 23,9610  103,31 мм
e1 1 e

колеса d a  d e  2ha cos  2  216  2  4  cos 66,0390  219,25 мм.

e2 2 e

103
 Додатки

Додаток 1.Зразок титульного аркуша домашньої контрольної роботи

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет України
”Київський політехнічний інститут”

Кафедра конструювання верстатів та машин

Розрахунок та конструювання зубчастої передачі

МТ 02. ДМ0501. 300 ПЗ

Домашня контрольна робота ч. 2

з дисципліни “Деталі машин”

Керівник доц. Стадник В. А. Виконавець

____________________ ст. Гуріна Н.В.
гр. МТ02
Зал. книжка №________
______________________________
(особистий підпис)

Київ НТУУ "КПІ" 2013 р.

104
Додаток 2.

Зміст

стор.

Вступ.
1. Технічне завдання на проектування.............................................................
2. Розрахунок зубчастої передачі тихохідного ступеня редуктора...............
2.1. Вибір матеріалів. Визначення допустимих напружень....................
2.2. Проектний розрахунок зубчастої передачі........................................
2.3. Перевірні розрахунки зубчастої передачі..........................................
2.4. Визначення геометричних параметрів зубчастої передачі..............
2.5. Визначення конструктивних розмірів зубчастого колеса................
2.6. Робоче креслення зубчастого колеса.................................................
Література

105
Додаток 3
106
Додаток 4
107
Додаток 5
108
 Література

1.Стадник В.А. Деталі машин, курс лекцій : Електронне навчальне видання

- К.: НТУУ "КПІ" 2012.- 650 с. : Деталі машин КЛ [Стадник В.А.],pdf.
2.Вибір електродвигуна, кінематичний та силовий розрахунки механічного
приводу, розрахунок і конструювання передач гнучкою в'яззю. Метод.
вказівки до виконання домашніх контрольних робіт з дисципліни.
"Деталі машин" для студентів машинобудівних спеціальностей усіх
форм навчання : Електронне навчальне видання /Уклад. В.А.Стадник–
К.: НТУУ"КПІ",2012. -57с.
3.Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунок деталей машин: Під-
руч. – 2-ге вид. перероб. - Львів: Афіша, 2003. – 560 с.
4.Іванов М.Н. Детали машин. М.: Высш. шк., 2001. – 386 с.
5.Киркач Н.Ф., Баласанян Р.А. Расчет и проектирование деталей машин. –
Харьков: Основа; 1991. – 276 с.
6.Баласанян Р.А. Атлас деталей машин: Навч. посіб. для техн. вузів. – Х.:
Основа, 1996. – 256 с.
7. Курмаз Л.В. Основи конструювання машин : навчальний посібник МОН
України . -- Х.: Підручник НТУ "ХПІ " , 2010. - 532 с.
8.Чернавский С.А. и др. Проектирование механических передач. – М.: Ма-
шиностроение, 1984. – 560 с.
9.Дунаев П.Ф., Леликов О.П. Конструирование узлов и деталей машин. –
М.: Высш. шк., 1985. – 416 с.
10.Курсовое проектирование деталей машин / Под. ред. В.Н. Кудряцева. –
Л.: Машиностроение, 1983. – 400 с.
11.Зубчатые передачи: Справочник / Под. ред. Гинзбурга – 2-е изд., пере-
раб. и доп. – Л.: Машиностроение, 1980. – 416 с.
12.Приводы машин: Справочник / Под. общ. ред. В.В. Длоугого. – Л.: Ма-
шиностроение. 1982. – 456 с.
13.ГОСТ 21354-87 Передачи зубчатые цилиндрические эвольвентные вне-
шнего зацепления. Расчет на прочность.
14.ДСТУ 2330-93. Передачі зубчасті та фрикційні. Терміни та визначення.
15.ДСТУ 2825-94. Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та ви-
значення основних понять

109
 Зміст
Вступ 3

1.Вибір матеріалів і термообробка зубчастих коліс 4

2. Визначення допустимих напружень 7

2.1. Визначення вихідного розрахункового навантаження при розраху-

нку на контактну витривалість 8

2.2. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при розрахун-

ку на контактну міцність 9

2.3. Визначення вихідного розрахункового навантаження при розраху-

нку на витривалість при згині 11

2.4. Визначення еквівалентного числа циклів напружень при розраху-

нку на витривалість при згині 11

2.5. Визначення допустимих контактних напружень 13

2.6. Визначення допустимих напружень на згин 15

3. Розрахунок та конструювання зубчастих передач редукторів загального

призначення 18

3.1. Методика розрахунку циліндричних косозубих і шевронних пе-

редач 19

3.2. Розрахунок циліндричних прямозубих зубчастих передач 34

3.3. Особливості розрахунку зубчастих передач співвісних

едукторів 40

3.4. Особливості розрахунку прямозубих зубчастих передач

Коробок швидкостей 42

4. Особливості розрахунку конічних прямозубих зубчастих передач 43

4.1. Послідовність розрахунку конічних прямозубих зубчастих

передач 44

110
 5. Приклади розрахунку зубчастих передач 53

5.1. Приклад розрахунку косозубої циліндричної передачі тихохідного

ступеня двоступінчастого редуктора 53

5.2. Приклад розрахунку прямозубої циліндричної передачі 67

5.3. Приклад розрахунку прямозубих циліндричних передач

двоступінчастої коробки швидкостей 72

5.4. Приклад розрахунку прямозубої конічної передачі

Одноступінчастого редуктора 92

Додатки 104

Література 109

111
 Електронне навчальне видання

Розрахунок та конструювання
зубчастих передач
Методичні вказівки
до виконання домашніх контрольних робіт
з дисципліни "Деталі машин"
для студентів машинобудівних і механічних спеціальностей усіх форм на-
вчання

Укладач Стадник Володимир Антонович , канд.техн.наук, доц.

В авторській редакції

112