10 Роганов Л.Л., Соколов Л.Н., Тарасов А.Ф.

Импульсные Міністерство освіти і науки України

машины ударного действия с гидропружинным приводом // Обработка Донбаська державна машинобудівна академія
металлов в машиностроении: Сб. научн. работ. – Харьков: Вища школа, 1982.
– Вып. № 18. – С. 79 – 82.
11 Роганов Л.Л. Исследование движения подвижных частей
машины ударного типа под действием разжимающейся в рабочем цилиндре Л.Л. Роганов, С.Г. Карнаух
жидкости // Высокоскоростная обработка материалов давлением: Темат.
сборник научн. трудов. – Харьков, 1982. – Вып. № 8. – С. 106 – 109.
12 Роганов Л.Л. Анализ распределения энергии, запасаемой в
гидравлическом цилиндре - аккумуляторе // Высокоскоростная обработка
материалов давлением: Темат. сборник научн. трудов. – Харьков, 1982. –
Вып. № 8. – С. 96 – 100.
13 ДСТУ 2262-93. Пружини. Терміни та визначення; Введ.
01.01.95. –К.: Вид-во стандартів, 1993.
14 ГОСТ 1425-93. Рессоры листовые для подвижного состава НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
железных дорог. Технические условия. - Взамен ГОСТ 1425-76; Введ.
01.01.93. – М.: Изд-во стандартов, 1993.
до курсового та дипломного проектування
для студентів механічних спеціальностей

Розрахунок пружин, ресор та пружних

амортизаторів
Лев Леонідович Роганов
Сергій Григорович Карнаух

Навчальний посібник
до курсового і дипломного проектування
для студентів механічних спеціальностей

Розрахунок пружин, ресор та пружних амортизаторів

Редактори Вадим Федорович Стецій

Підп. до друку Формат 60 × 84 1 / 16 .

Офсетний друк. Ум. друк. арк. 7 .
Облік. – вид. арк. 3 . Тираж –

ДДМА, 84313, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72. Краматорськ ДДМА 2000

112
 ЗМІСТ С.
Продовження таблиці В. 1
1 Призначення та конструкції пружин і ресор..................... 4
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1.1 Призначення пружних елементів .................................... 4
032 10.0 4.75 0.60 0.25 0.85 156 300 435 565
033 14.0 5.60 0.70 0.34 1.04 168 320 460 591 1.2 Класифікація пружин. Конструкції, переваги та
034 710 20.0 10.0 0.70 0.65 1.35 238 414 546 647 недоліки пружин............................................................................... 5
035 22.4 9.00 0.75 0.70 1.45 232 404 530 629
036 31.5 16.3 0.80 1.05 1.85 326 532 647 703
2 Матеріали для виготовлення пружин .............................. 10
037 800 22.4 9.00 0.80 0.65 1.45 236 421 569 691 3 Допустимі напруження при розрахунках пружин .......... 15
038 12.5 6.30 0.70 0.30 1.00 197 379 549 712 4 Основи теорії і робота з'єднання ...................................... 16
039 900 22.4 12.5 0.80 0.60 1.40 244 441 603 741
040 35.5 18.3 0.90 1.15 2.05 387 635 778 851 5 Розрахунок гвинтових циліндричних пружин розтягу та
041 16.0 9.00 0.80 0.35 1.15 227 435 630 816 стиску з витками круглого перерізу ............................................. 20
1000
042
043
20.0
25.0
10.0
10.5
0.80
0.90
0.65
0.70
1.46
1.60
322
287
576
515
777
700
944
856
5.1 Витривалість і стійкість пружин ................................... 20
044
1120
25.0 14.0 0.90 0.70 1.60 332 597 812 993 5.2 Методика розрахунку пружин стиску - розтягу .......... 22
045 40.0 20.4 1.00 1.30 2.30 479 783 955 1040 5.3 Особливості розрахунку і конструювання пружин з
046 1250 28.0 12.0 1.00 0.80 1.80 367 656 888 1081
047 20.0 10.0 0.85 0.65 1.50 373 672 916 1123 іншими формами поперечного перетину витків ......................... 30
048 1400 25.0 10.0 1.00 0.70 1.70 366 668 923 1145 5.4 Особливості розрахунку складових пружин ................ 32
049
050
31.5
16.0
12.5
8.0
1.05
1.00
1.00
0.30
2.05
1.30
464
328
807
643
1057
947
1246
1245
5.5 Фасонні пружини………………………………..……...35
051 20.0 9.0 1.00 0.50 1.50 370 701 1005 1290 6 Розрахунок гвинтових циліндричних пружин кручення 39
1600
052 25.0 12.5 1.05 0.65 1.70 404 749 1051 1324 7 Розрахунок плоских спіральних пружин......................... 45
053 50.0 25.4 1.25 1.60 2.85 722 1184 1450 1586
054 20.0 11.2 1.00 0.50 1.50 419 795 1139 1462
8 Розрахунок стержневих пружин (торсіонів) ................... 48
055 1800 25.0 14.0 1.00 0.80 1.80 531 950 1285 1565 9 Розрахунок плоских прямих пружин ............................... 50
056 31.5 16.0 1.15 0.90 2.05 527 947 1285 1571 10 Розрахунок ресор ............................................................. 51
057
058
20.0
25.0
10.2
10.0
1.10
1.20
0.45
0.60
1.55
1.80
446
473
860
897
1250
1286
1630
1050
11 Кільцеві пружини............................................................. 57
059
2000
35.5 14.0 1.30 0.95 2.25 552 1000 1374 1б95 11.1 Конструкція, переваги і недоліки кільцевих пружин 57
060 45.0 22.4 1.25 1.60 2.85 883 1447 1773 1939 11.2 Розрахунок кільцевих пружин ..................................... 58
061 2240 25.0 10.0 1.30 0.50 1.80 470 909 1326 1728
062 35.5 20.0 1.30 1.00 2.30 709 1277 1739 2130 12 Тарілчасті пружини.......................................................... 64
2500
063 60.0 30.0 1.50 2.00 3.50 1124 1827 2214 2392 12.1 Класифікація тарілчастих пружин .............................. 64
064
065
25.0
45.0
10.0
18.0
1.40
1.50
0.55
1.40
1.95
2.90
648
917
1253
1598
1825
2103
2375
2489
12.2 Розрахунок тарілчастих пружин.................................. 65
066
2800
50.0 25.0 1.50 1.50 3.00 915 1575 2044 2385 13 Гумометалеві пружні елементи машин ......................... 80
067 56.0 28.5 1.50 1.95 3.45 1237 2022 2470 2685 14 Пневматичні та гідравлічні пружини............................. 88
068 28.0 14.0 1.40 0.70 2.10 760 1442 2067 2653
069 35.0 15.0 1.50 1.00 2.50 895 1645 2287 2856 15 Гідропружні пристрої ...................................................... 93
3150
070 40.0 20.0 1.50 1.15 2.65 910 1635 2230 2730 15.1 Характеристики гідропружного приводу ................... 93
071 45.0 22.4 1.50 1.45 2.95 1060 1835 2400 2820 Додаток А .............................................................................. 99
072 25.0 14.0 1.40 0.55 1.95 762 1470 2145 2795
073 28.0 12.0 1.50 0.70 2.20 858 1640 2360 3043 Додаток Б ............................................................................. 107
074 3550 35.5 16.0 1.80 0.65 2.45 824 1600 2342 3060 Додаток В............................................................................. 109
075 45.0 18.0 1.70 1.20 2.90 955 1740 2400 2980
076 45.0 25.0 1.50 1.50 3.00 1213 2087 2710 3160
Перелік рекомендованої літератури.................................. 111
110 3
 1.2 Класифікація пружин. Конструкції, переваги та недоліки
Продовження таблиці Б. 1
пружин
1 2 3 4 5 6 7 8 9
0.8 13.5 1.27 9.2 1.59 11.4 2.07 14.9 За видом навантаження розрізняють пружини розтягу, стиску, кручення та
1.0 11.0 3.54 7.1 4.45 9.0 5.71 11.5 згину. За формою і конструкцією пружини бувають витими циліндричними і
1.2 9.7 5.84 5.7 7.39 7.3 9.35 9.2 конічними, тарілчастими, кільцевими, стержневими та ін. (рис. 1.2) [1,2,3].
10 Виті пружини з круглого дроту відрізняються простотою конструкції і
1.5 7.7 10.43 4.4 14.2 6.0 16.3 6.9
1.8 6.6 17.65 3.6 22.7 4.6 26.5 5.4 виготовлення, добре сприймають навантаження розтягу і стиску та крутні
2.0 6.0 22.23 3.0 29.9 4.1 34.2 4.7 моменти. У свою чергу ці пружини відрізняються друг від друга
1.0 13.0 3.66 9.9 4.60 10.9 5.90 14.0 компактністю навивки і формою кінцевих витків: пружини розтягу
1.2 11.0 5.89 6.9 7.42 8.1 9.45 11.0 виконуються з початковим міжвитковим тиском, пружини стиску - із
1.5 9.0 10.50 4.7 14.86 6.4 16.6 8.2 зазорами між витками.
12 Пружини розтягу для утворення пружного з'єднання мають на
1.8 7.7 17.50 4.3 23.1 5.6 27.0 6.5
2.0 7.0 22.68 3.6 30.5 4.9 34.9 5.6 кінцях різноманітного виду причепи (рис. 1.3,а); пружини стиску виконують
2.2 6.4 23.90 3.4 39.1 4.4 43.7 4.9 із спеціально обробленими опорними витками й приладами, що забезпечують
1.2 12.7 5.97 8.0 7.56 10.1 9.56 12.8 центральний напрямок дії сил (рис. 1.3,б).
1.5 10.3 10.75 6.2 14.6 8.2 16.9 9.5 Для сприйняття великих навантажень використовують пружини
1.8 8.8 18.40 5.1 23.7 6.5 27.6 7.6 стиску з витками квадратного або прямокутного перетину (рис. 1.3,в), а
14 2.0 8.0 23.07 4.2 31.1 5.7 35.5 6.5 також трьох або чотирижильні пружини. Фасонні конічні або параболоїдні
2.2 7.4 30.44 3.9 39.8 5.1 44.5 5.7 виті пружини (рис. 1.3,г) відрізняються стійкістю до дії бічних сил.
2.5 6.6 43.90 3.4 55.8 4.3 60.8 4.7 Телескопічні пружини (рис. 1.3,д) влаштовані так, що при повному
2.8 6.0 54.81 2.7 73.0 3.7 79.9 4.0 навантаженні висота пружини дорівнює діаметру дроту. Недолік -
1.2 14.3 6.01 9.1 7.6 11.5 9.62 14.6 перенапруження кінцевих витків і зчепів. Багатожильні виті пружини мають
1.5 11.7 11.0 6.9 14. 94 9.3 17.3 10.8 підвищену міцність, здатність швидко демпфірувати механічні коливання.
1.8 9.9 18.85 5.7 24.2 7.4 28.2 8.8 Проте внаслідок взаємного стирання жил, довговічність таких пружин
2.0 9.0 23.40 4.8 31.5 6.5 36.0 7.4 відносно невелика.
I6
2.2 8.3 31.50 4.5 41.2 5.9 46.0 6.6 Пружини кручення. У якості пружин кручення (рис. 1.4,а) часто
2.5 7.4 44.62 3.9 56.7 4.9 61.8 5.4 застосовують виті циліндричні пружини з причепами відповідної форми. Для
2.8 6.7 58.38 3.3 77.7 4.4 85.1 4.8 виключення тертя між витками передбачають зазор, що дорівнює 0.1 - 0.5 мм.
3.0 6.3 69.61 3.0 89.9 3.8 98.6 4.2 Спіральні (плоскі стрічкові) пружини (рис. 1.4,б) застосовують
переважно як акумулятори механічної енергії. Виготовляються з плоскої
1.5 13.0 11.13 7.9 15.1 10.7 17.6 12.4
сталевої стрічки, що закручується у спіраль, один кінець якої закріплюється
1.8 11.0 18.97 6.6 24.4 8.5 28.5 9.9
нерухомо, а інший з'єднується з валиком. Спіральні пружини допускають
2.0 10.0 24.05 5.5 32.4 7.4 37.0 8.5
великі кути закручування (до 8 - 10 обертів валика залежно від довжини
18 2.2 9.2 31.73 5.0 41.5 6.5 46.4 7.3
пружини). На роботу пружини суттєво впливає спосіб кріплення пружини до
2.5 8.2 46.14 4.5 58.6 5.6 63.9 6.2
валика (рис. 1.4,г) і на барабані (рис. 1.4,в); найкращим є кріплення за
2.8 7.8 59.42 3.7 79.1 4.9 86.5 5.4
допомогою накладки, що забезпечує чистий згин пружини.
3.0 7.0 72.00 3.4 93.0 4.4 102 4.8

108 5
 Продовження таблиці А. 2
1 2 3 4 5 6
109 850 7.0 85 50.63 16.790
110 5.0 28 513.70 1.752
111 5.5 38 266.60 3.376
900
112 6.0 50 152.40 5.906
113 7.0 80 61.70 14.590
114 5.0 26 674.80 1.408
115 5.5 36 322.60 2.945
950
116 6.0 48 174.90 5.432
117 7.0 75 76.36 12.440
118 5.0 25 781.20 1.280
119 5.5 34 395.20 2.530
120 1000 6.0 45 218.50 4.577
121 7.0 70 96.02 10.410 Рисунок 1.3 - Конструкції витих пружин
122 8.0 105 44.94 22.250
123 5.5 32 491.80 2.155
124 6.0 42 277.80 3.816
1060
125 7.0 65 123.30 8.597
126 8.0 100 52.60 20.150
127 5.5 30 622.40 1.799
128 6.0 40 329.70 3.397
1120
129 7.0 63 136.70 8.193
130 8.0 95 62.20 18.010
131 5.5 28 803.30 1.469
132 6.0 38 396.20 2.978
1180
133 7.0 60 161.40 7.311
134 8.0 90 74.29 15.880
135 6.0 36 480.00 2.604
136 7.0 55 216.80 5.766
1250 Рисунок 1.4 - Конструкції пружин кручення
137 8.0 85 89.72 13.930
138 9.0 120 47.98 26.050 Кільцеві пружини мають високу здатність амортизувати удари
139 6.0 34 590.40 2.236 внаслідок роботи сил тертя. Тому їх використовують у важко навантажених
140 7.0 52 263.40 5.011 буферних пристроях. Проте через порівняно високу вартість їхнє
1320
141 8.0 80 109.70 12.030 застосування обмежене. Ці пружини складаються з набору кілець
142 9.0 110 63.72 20.720 спеціального профілю (рис. 1.5,а). При навантаженні крайніх кілець в
осьовому напрямі зовнішні кільця пружини насуваються на внутрішні, через
що перші розтягуються, а другі - стискаються. При цьому
загальна висота пружини зменшується, між
106 7
 Продовження таблиці А. 2
1 2 3 4 5 6
33 3.5 25 151.20 2.216
34 335 4.0 40 54.87 6.105
35 4.5 55 31.84 10.520
36 3.0 16 368.70 0.963
37 3.5 24 173.90 2.041 Рисунок 1.6 - Конструкції блокових пружин
355
38 4.0 38 65.15 5.449
39 4.5 52 38.26 9.278 У конструкціях із блоковими пружинами кручення (рис. 1.6,б)
40 3.0 15 468.80 0.800 використовують ті ж гумові частини, що й у пружинах стиску, які
41 3.5 22 237.00 1.582 привулканізовані до металевих деталей.
42 375 4.0 36 78.12 4.800 Стержневі пружини - торсіони (франц. torsion - скручування),
навантажені моментом кручення, відрізняються простотою, зручністю при
43 4.5 50 43.54 8.613
монтажі, ремонті і заміні.
44 5.0 65 28.94 12.960
Пружини (рис.1.7,б) мають круглий суцільний, рідше кільцевий або
46 4.0 34 94.81 4.219 хрестоподібний, перетин. Вони відрізняються малими радіальними розмірами
47 400 4.5 48 49.77 8.037 і порівняно великою довжиною. Закріплення торсіону в деталях (рис. 1.7,а)
48 5.0 63 32.03 12.490 здійснюється в основному за допомогою зубчастих або трикутних з'єднань.
49 425 3.5 20 334.10 1.272 Вони застосовуються за потребою сприйняття великого навантаження з
50 4.0 32 116.60 3.644 невеликими кутами закручування, наприклад, у підвісках транспортних
51 425 4.5 45 61.73 6.885 машин.
52 5.0 60 37.56 11.320 Пружини згину і ресори. Плоскі пружини згину (рис. 1.8,а) - прямі і
54 4.0 30 145.70 3.088 вигнуті, одинарні, здвоєні чи зібрані у пакет одинарні пружини - частіше
55 4.5 42 77.76 5.788 усього використовують при дії невеликих навантажень, наприклад, у вигляді
450 дотичних пружин реле та перемикачів, або в якості силовимірювачів.
56 5.0 55 50.00 9.000
57 5.5 75 27.26 16.510 Різновидом пружин згину є ресори, що являють собою набрані зі сталевих
58 3.5 18 492.20 0.965 смуг балки рівного опору згину (рис. 1.8,б).
59 4.0 28 185.20 2.565
60 475 4.5 40 91.65 5.183
61 5.0 52 60.20 7.890
62 5.5 70 34.10 13.930
64 4.0 26 240.40 2.080
65 4.5 38 109.30 4.575
500
66 5.0 50 68.59 7.290
67 5.5 65 43.44 11.510
68 4.0 25 276.40 1.917
69 4.5 36 131.20 4.040
530
70 5.0 48 78.60 6.743
71 5.5 63 48.14 11.010 Рисунок 1.7 - Конструкція торсіону Рисунок 1.8 - Пружини згину

104 9
 Продовження таблиці А. 1 Таблиця 2.1 – Механічні властивості матеріалів, які
застосовуються для виготовлення пружин
1 2 3 4 5 6
384 2.00 12.0 160.00 0.875 Межа Межа
міцності Відносне
385 2.20 16.0 89.14 1.571 міцності на
Матеріал Марка на розтяг подовження
386 140 2.50 22.0 52.68 2.658 кручення τ ,
δ,%
387 2.80 30.0 30.54 4.584 σ B , МПа МПа
388 3.00 36.0 22.54 6.211 1 2 3 4 5
391 2.20 15.0 111.60 1.344 65 1000 800 9
393 150 2.80 28.0 38.41 3.905 70 1050 850 8
Вуглецеві сталі
394 3.00 34.0 27.22 5.511 75 1100 900 7
396 2.20 14.0 142.90 1.120 85 1150 1000 6
397 2.50 20.0 72.89 2.195 Рояльний дріт - 2000-3000 1200-1800
160
398 2.80 26.0 49.22 3.251 Н 1000-1800 600-1000
Холоднокатаний 2-3
399 3.00 32.0 33.18 4.822 П 1200-2200 700-1300
пружинний дріт
403 2.80 25.0 56.18 3.026 В 1400-2800 800-1600
404 170 3.00 30.0 41.15 4.131 65Г 700 400 8
Марганцеві сталі
405 3.50 45.0 20.98 8.103 55ГС 650 350
406 2.00 10.0 312.50 0.576 Хромованадієва 10
50ХФА 1300 1100
408 2.50 18.0 104.90 1.716 сталь
409 180 2.80 24.0 64.54 2.789 Корозійно –
40Х13 1100 800 12
410 3.00 28.0 51.84 3.472 стійка сталь
411 3.50 42.0 26.30 6.844 55С2 6
1300 1200
414 2.80 22.0 86.84 2.188 Кремнисті сталі 60С2А
5
415 190 3.00 26.0 66.57 2.854 70С3А 1800 1600
416 3.50 40.0 30.85 6.159 Хромомарганце- 50ХГ 1100 5
1300
418 2.50 16.0 158.80 1.260 висті сталі 50ХГА 1200 6
420 200 3.00 25.0 76.07 2.629 Нікель-
60С2Н2А 1800 1600
421 3.50 38.0 36.51 5.477 кремнієва сталь
422 2.50 15.0 200.00 1.060 Хромокремнієва-
60С2ХФА 5
надієва сталь
423 2.80 20.0 121.00 1.753 1900 1700
Вольфрамокрем-
424 212 3.00 24.0 87.46 2.424 65С2ВА
нієва сталь
425 3.50 36.0 43.71 4.850
426 4.00 52.0 23.15 9.158
Для пружин широко використовують високо вуглецевий сталевий
пружинний дріт діаметром до 8 мм (ГОСТ 9389 - 75), що піддається
Примітка. ГОСТ 13766-86 передбачає також пружини з дроту спеціальній термообробці в розплавленому свинці та сильному наклепуванню
d = (0.2 − 1) мм, а в межах наведеної таблиці - інші d і D1 та відповідно до з подальшим волочінням. Механічні властивості сталевого пружинного дроту
номера пружин - F3 , c1, s3' . наведені у табл. 2. 2.

102 11
 виробів, що працюють при низьких температурах, а також для пружин
Продовження таблиці А. 1
розтягу зі складними конструкціями зчепів. Дріт класу IIА відрізняється від
1 2 3 4 5 6 дроту класу II більш високою точністю розмірів і підвищеною пластичністю.
266 1.20 11.5 19.00 1.974 Сталевий вуглецевий холоднотягнутий дріт за ГОСТ 9389-75
37.5 застосовують для виготовлення пружин, що навиваються в холодному стані і
267 1.40 18.0 8.39 4.470
269 1.00 7.0 46.30 0.864 не піддаються загартуванню. Дріт виготовляють:
271 43.0 1.20 11.0 22.01 1.817 • за механічними властивостями: першого класу - I, другого класу -
272 1.40 17.0 10.13 3.949 II, третього класу - III, класу - IIА;
• за точністю виготовлення: нормальної точності, підвищеної
277 42.5 1.40 16.0 12.34 3.444
точності - П.
281 1.20 10.0 30.43 1.479
45.0 Сталь марки 65Г. Підвищена схильність до утворення гартівних
282 1.40 15.0 15.29 2.943 тріщин. Застосовують із метою здешевлення продукції для виробів масового
286 47.5 1.40 14.0 19.20 2.474 виробництва у випадках, коли поломки пружин не викликають порушення
290 1.20 9.0 43.70 1.144 функціонування деталей механізмів і заміна пружин не трудомістка.
291 50.0 1.40 13.0 24.61 2.032 Сталь марки 50ХФА. Підвищена теплостійкість. Гартується на
292 1.60 20.0 10.52 4.753 твердість не більш 52 НRСе. У результаті високих пружних властивостей
296 53.0 1.40 12.0 32.27 1.642 служить кращим матеріалом для пружин I класу. Для пружин III класу
300 1.20 8.0 65.95 0.849 непридатна через недостатню твердість.
301 1.40 11.5 37.29 1.502 Сталь марки 60С2А. Високі пружні та в'язкі властивості. Підвищена
56.0
302 1.60 18.0 14.86 3.768 схильність до графітизації і недостатня прогартованість при перетинах
303 1.80 24.0 9.60 5.833 d 〉 20 мм . Широко застосовують для пружин I і II класів. Для пружин III класу
306 1.40 11.0 43.37 1.383 призначають при ν max 〉 6 м / с .
60.0
308 1.80 22.0 12.74 4.711 Сталь марки 65С2ВА. Високі пружні властивості і в'язкість.
310 1.20 7.0 106.30 0.593 Підвищена прогартованість. Служить кращим матеріалом для пружин III
311 63.0 1.40 10.5 50.98 1.236 класу. Застосовують при ν max 〉 6 м / с .
312 1.60 16.0 21.95 2.870 Пружини зі сталі 50ХФА переважно використовують при
315 1.40 10.0 60.40 1.109 температурі від мінус 180° до плюс 250°С, із дроту класу IIA за ГОСТ 9389-
316
67.0
1.60 15.0 27.24 2.460 75 - від мінус 180° до плюс 120°С, із сталі марок 65Г, 60С2А, 65С2ВА і з
317 1.80 20.0 17.42 3.846 дроту класу I ГОСТ 9389-75 - від мінус 60° до плюс 120°С. У випадках
318 2.00 26.0 11.57 5.791 використання пружин при більш високих температурах рекомендується
321 1.60 14.0 34.37 2.006 враховувати температурні зміни модуля.
71.0 Спеціальний легований пружинний дріт (за ГОСТ 14963-78).
323 2.00 25.0 13.15 5.399
326 1.60 13.0 44.24 1.695 Призначений для виготовлення пружин, що піддаються після навивки
327 75.0 1.80 18.0 24.69 3.038 термічній обробці (загартуванню і відпуску). Дріт підрозділяють:
328 2.00 24.0 15.03 4.990 • за способом виготовлення і якістю поверхні на групи: із
330 1.60 12.0 58.27 1.373 спеціальною обробкою поверхні шляхом видалення поверхневого шару - А,
332 80.0 2.00 22.0 20.00 4.000 Б, У, Г, Е; без спеціальної обробки поверхні - Н;
333 2.20 28.0 13.63 5.869 • за точністю виготовлення: нормальної точності; підвищеної
точності - П;

100 13
акумулятора - 12 ∗ 10-3 м3; робоча рідина – масло АМГ - 10 ( E p =1350 МПа
при T = 20 ° С та атмосферному тиску). • III група - пружини при статичній або плавно прикладеній
Розв'язання перемінній за розміром силі.
1 Величина об'ємного модуля пружності при p = 20 МПа Таблиця 2.3 - Механічні властивості мідних сплавів
E p = 12.5( p + 100) = 12.5 ∗ (20 + 100) = 1500МПа .
Межа Межа
Збільшенням температури при розтиску робочої рідини можна міцності міцності
знехтувати тому, що величина тиску відносно невелика. при Подовження
Матеріал Марка при
2 Величина приведеного об'ємного модуля пружності гідравлічного розтягу δ,%
крученніі
циліндра дорівнює: σ B , МПа τ , МПа
Ep 1500
E пр = = ≅ 1398МПа , 1 2 3 4 5
2 Ep 1+
2
∗
1500
1+ Олов'янистоцинкова Бр
k −1 Eм 1.2 − 1 2.05 ∗ 10 5
бронза 04Ц3
800-900 500-550 1-2
де k = r2 r1 = 60 / 50 = 1.2 . Кремніємарганцевис- Бр
3 Величина активного ходу плунжера дорівнює: та бронза К3Мц1
20 ∗ 10 6 ∗ 12 ∗ 10 −3 Бр Б2
h=
pQ
= = 0.136 м, Берилієві бронзи 800-1000 500-600 3-5
E пр A 1398 ∗ 10 6 ∗ 1256 ∗ 10 −6
Бр Б2.5

де A =
π d2
=
(
3.14 ∗ 40 ∗ 10 −3 )2
= 1256 ∗ 10 −6 м2.
4 4 3 ДОПУСТИМІ НАПРУЖЕННЯ ПРИ РОЗРАХУНКАХ ПРУЖИН
4 Тоді жорсткість гідравлічної пружини оцінимо за формулою (15.5):
Допустимі напруження для пружин залежать від матеріалу пружини,
E пр A 1398 ∗ 10 6 ∗ (1256 ∗ 10 −6 ) 2
C= = ≅ 183783 Н м . характеру зміни навантаження та ступеня відповідальності пружини.
Q 12 ∗ 10 −3 Циліндричні гвинтові пружини відповідального призначення виготовляють
5 Максимальна теоретична швидкість рухомих частин гідропружного здебільшого з дроту підвищеної та високої міцності (див. класи II та І в
приводу циліндра дорівнює: табл. 2.2). Для таких навантажених статично пружин допустимі напруження
Q 12 ∗ 10 −3 беруть: при розрахунку витків на кручення - [τ ]зс = 0.5σ В ; при розрахунку на
Vmax = p = 20 ∗ 10 6 ≅ 23.44 м с.
mE пр 6.25 ∗ 1398 ∗ 10 6 згин - [σ ]зг = 0.5σ В .
6 Пікове значення прискорення визначається за формулою (15.8): Якщо під час роботи на пружину діють змінні навантаження, то
допустимі напруження треба вибирати з умови запобігання втомному
pA 20 ∗ 10 6 ∗ 1256 ∗ 10 −6
a= = ≅ 4019.2 м с2 . руйнуванню. У такому разі рекомендують брати [τ ]з = [τ ]зс K L , та
m 6.25
7 Час дії ударного імпульсу дорівнює: [σ ]зг = [σ ]зг K L , де K L - коефіцієнт довговічності, який беруть із табл. 3.1
π mQ 3.14 6.25 ∗ 12 ∗ 10 −3
залежно від числа циклів навантаження пружини за строк її служби та
τ= = ≅ 9.16 ∗ 10 −3 с. коефіцієнтів асиметрії циклів r .
2A E пр 2 ∗ 1256 ∗ 10 −6 1398 ∗ 10 6 Для пружин, виготовлених із пружинно - ресорних сталей, допустиме
8 Енергію пружної деформації робочої рідини розрахуємо за напруження кручення незалежно від діаметра дроту [τ ]з ≅ 750МПа , а
формулою (15.9): допустиме напруження згину [σ ]зг = 1.25[τ ]з . Значення допустимих напружень
__ p 2Q mVmax
2
(20 ∗ 106 ) 2 ∗ 12 ∗ 10 −3 6.25 ∗ 23.442 для пружин, що підлягають заневолюванню, можна збільшувати на 10 - 15%
U = = = = ≅ 1717 Дж.
2 Eпр 2 2 ∗ 1398 ∗ 106 2 [1].

98 15
 Для звичайних умов роботи гідросистем машин приймають, що
процес стиску рідини ізотермічний, який характеризується настільки
повільним стиском, що тепло, яке при цьому виділяється розсіюється. У
результаті стиск рідини відбувається при постійній температурі.
Проте в ряді гідравлічних механізмів стиск (розтяг) рідини
відбувається з настільки високими швидкостями, що тепло, яке при цьому
виділяється не розсіюється (адіабатний процес). Наприклад, при стиску
рідини від 0 до 350 МПа температура підвищується приблизно на 35°С. Тому
при нагріванні відбувається зміна модуля об'ємної пружності рідини, що
може змінити характеристику системи і призвести до порушення роботи.
Кращою рідиною для пружин є та, що має низький об'ємний модуль Рисунок 4.1 - Характеристики пружин
пружності і малий коефіцієнт теплового розширення. Методика розрахунку
гідропружного приводу наведена у табл. 15.1.
Таблиця 15.1 – Методика розрахунку гідропружного приводу
Найменування Позна-
Розрахункові формули
характеристики чення
1 2 3
Діаметр плунжера, м d
Маса рухомих частин, кг m Визначаються або
розраховуються із умов роботи
Тиск робочої рідини, МПа p
механізму та фізико – технічних
Об'єм рідини, що
3 Q характеристик робочої рідини
стискається, м
Модуль об'ємної пружності Eр E p = 12.5( p + 100) (15.1)
рідини, Мпа
Ep
E пр = , (15.2)
2 Ep
1+
Приведений модуль k −1 Eм Рисунок 4.2 - Діаграма гістерезису пружин
пружності гідравлічного E пр де k = r2 r1 ;
циліндра, акумулятора та Розподіл навантаження. Навантаження між елементами пружини
r1 , r2 - внутрішній та зовнішній розподіляється нерівномірно. Причинами цього є ексцентричне прикладення
трубопроводів, МПа
радіуси циліндра; навантаження (особливо в пружинах стиску при співвідношенні l0 D1〉3 ),
Eм - модуль пружності перемінний крок або діаметр. У конічної гвинтової пружини при збільшенні
матеріалу циліндра сили стиску витки, починаючи з найбільшого діаметра, послідовно
Площа поперечного притискаються до торцевої поверхні й у порядку зменшення їхнього діаметра
A A = πd 2 4
перетину плунжера, м2 виключаються з роботи, що призводить до поступового збільшення
Зміна об’єму робочої рідини pQ
жорсткості пружини.
при зміні тиску від p до ∆Q ∆Q = (15.3) Розподіл напружень. Напружений стан пружини не завжди
E пр
атмосферного, м3 відповідає виду її деформації. У витих пружинах розтягу -
стиску максимальні дотичні напруження виникають на
внутрішньому волокні, тому що тут збігаються

96 17

Рисунок 15.1 – Принципова гідравлічна схема гідропружного приводу
Величина модуля об’ємної пружності є найважливішою фізико -
динамічною характеристикою робочої рідини і визначає її пружні
властивості. В якості робочої рідини застосовують робочі масла (АМГ-10,
МГЕ-10А, І-12А, І-20А, І-30А,І-40А та ін.).
У загальному випадку величина об'ємного модуля пружності при
T = 20 °С і атмосферному тиску для мінеральних мастил, які
використовуються у гідросистемах, коливається в межах 1350-1750 МПа.
94
Рисунок 4.3 - Пружні недоліки матеріалу пружин
При знятті навантаження заневолювання матеріал пружної зони
прагне повернутися у вихідне положення, чому перешкоджає напружений
стан пружно-пластичної зони. У результаті в поверхневому прошарку
виникають залишкові напруження. Після прикладення робочого
навантаження, за рахунок дії залишкових напружень, фактичні найбільші
напруження в такій пружині виявляться менше, ніж у звичайної. Ефект
зміцнення досягається лише в пружинах, які навантажуються статичними
силами, тому що зміцнення такого роду носить односторонній характер.
Дробеметний наклеп ефективний для пружин, які навантажуються
циклічними силами. Ще краще, якщо дробеметний наклеп здійснювати разом
з заневолюванням або застосовувати його для пружин у навантаженому
стані - напружений наклеп. Якщо після напруженого наклепа в якості
фінішної операції застосувати гідроабразивну обробку, можна домогтися
збільшення межі витривалості пружини в деяких випадках у 2 рази.
19
 Стискальність рідини широко використовується в практиці для
створення потужних пружин, що застосовуються в якості амортизаторів
літакових шасі й опор для важких машин і установок, буферних устроїв для
гальмування великих мас на малих ділянках шляху, а також устроїв для
охорони від перевантажень (для запобігання піків навантаження на столах
верстатів і пресів) і в якості імпульсних гідроприводів. Завдяки високому
модулю пружності рідини можна одержати зусилля стиску пружини, що
вимірюються десятками і сотнями тонн при невеликих діаметрах циліндрів.
Ці пружини відрізняються високою швидкодією і високочастотними
характеристиками - число ходів рідинної пружини досягає до 400 подвійних
ходів у хвилину. При застосуванні ж їх у вібровипробувальних установках
невеликих амплітуд частота вібрацій досягає 100 Гц. Принципова схема
рідинної пружини наведена на рис. 14.6,а. Пружина складається з циліндра 3 і
штока з поршнем 2, який входить в нього через ущільнювальний вузол 5.
Циліндр 3 заповнюється рідиною під деяким початковим тиском p0 , що
визначає силу початкового стиску пружини.
Рисунок 14.6 – Схеми гідравлічної пружини
Розмір цього початкового тиску забезпечується за допомогою
підтискного устрою 4 і вибирається звичайно в межах до 30% від сили при
максимальному тиску. При утопленні штока 1 у циліндр 3 тиск рідини в
результаті зменшення її обсягу підвищиться, досягнувши до кінця ходу штока
деякого значення p , обумовленого ступенем стиску рідини (зміною обсягу
циліндра 3), а також коефіцієнтом її стискальності.
Для забезпечення жорсткості конструкції й одержання великого ходу
застосовуються схеми, засновані на диференціальному штоці (поршні)
(рис. 14.6,б). Робочою (не урівноваженою) площею штока є різниця
92
При визначенні розмірів пружин необхідно враховувати, що при
v max 〉 v к , крім дотичних напружень кручення, виникають дотичні напруження
від співудару витків, що рухаються за інерцією після уповільнення і зупинок
деталей, які сполучаються з пружинами. Якщо співудар витків відсутній, то
кращу витривалість мають пружини з низькими напруженнями τ з , тобто
пружини I класу за табл. 5.1, проміжну - циклічні пружини II класу і гіршу -
пружини III.
При наявності інтенсивного співудару витків витривалість
розташовується в оберненому порядку, тобто підвищується не зі зниженням,
а з ростом τ з . У такому ж порядку розташовується і стійкість, тобто
зменшення залишкових деформацій пружин.
Способами регулювання витривалості і стійкості циклічних пружин у
рамках кожного класу при незмінних заданих значеннях робочого ходу
служать зміни різниці між максимальним дотичним напруженням при
крученні τ з і дотичним напруженням при робочій деформації τ 2 .
Зростання різниці ( τ з - τ 2 ) обумовлює збільшення витривалості і
стійкості циклічних пружин усіх класів при одночасному зростанні розмірів
вузлів. Зменшення різниці ( τ з - τ 2 ) супроводжується зворотними змінами
службових якостей і габаритів у механізмах для розміщення пружин.
Для пружин I класу розрахункові напруження і властивості металу
регламентовані так, що при vmax vк ≤ 1 обумовлена витривалість пружин при
дії сили F1 (сила пружини при попередній деформації) не менше 0.2 F2 (сила
пружини при максимальній деформації) забезпечується при усіх можливих
розташуваннях і розмірах робочих ділянок на силових діаграмах (різниці
напружень ( τ з - τ 2 ) і ( τ 2 - τ 1 ), де τ1 - дотичне напруження при попередній
деформації).
Циклічні пружини II класу при vmax vк ≤ 1 в залежності від
розташування і розмірів робочих ділянок можуть бути поставлені в умови як
необмеженої, так і обмеженої витривалості.
Циклічні пружини III класу при всіх відношеннях v max v к і
відносному інерційному зазорі пружин δ не більш 0.4 характеризуються
обмеженою витривалістю, оскільки вони розраховані на гранично високі
дотичні напруження кручення, до яких при v max v к 〉1 добавляються дотичні
напруження від співудару витків.
Всі статичні пружини, що довгостроково перебувають у
деформованому стані і періодично навантажуються зі швидкістю v max 〈v к ,
відносяться до II класу.
Обмеження, які оговорюються стандартом щодо розрахункових
21
 Рисунок 14.3 - Відкидна пневматична подушка (буфер)
На рис. 14.4 показане кріплення відкидного пневматичного буфера і
повітряного резервуара (ресивера) до станини преса, яка має можливість
нахилятися.
Рисунок 5. 1 - Пружина стиску, лист 2

Таблиця 5. 2 - Методика визначення розмірів пружин стиску –

розтягу [7]
Найменування, позначка
Формули, нормативи і засоби розрахунку
параметру і розміру
1 2
Сила пружини при попередній
F1 = (0.3 − 0.8) F2 (5.1)
деформації F1 , Н
Сила пружини при робочій
деформації F2 , H
Робочий хід h , мм
Найбільша швидкість
Призначаються або обчислюються за
переміщення рухомого кінця
умовами роботи механізму
пружини при навантаженні або
розвантаженні v max , м/с
Витривалість — число циклів
Рисунок 14.4 - Монтаж відкидної пневматичної подушки і ресивера до руйнування N F
на станині преса

90 23
 2 - й варіант. Продовження таблиці 5.2
Використання пружини з поліуретану СКУ - 7Л дозволяє істотно
зменшити габаритні розміри буфера. 1 2
D − d 130 − 30 Критична швидкість пружини  F 
При габаритних розмірах пружини = = 1 .0 vк = τ з 1 − 2  / 2Gρ 10 −3 (5.7)
стиску v к , м/с  F3 
H0 100 
π 3.14 Модуль зсуву G , МПа Для пружинної сталі G = 7.85 ∗ 10 4
[A= (D 2 − d 2 ) = (130 2 − 30 2 ) = 11854 мм 2 ], відносних деформаціях стиску
4 4 Динамічна (гравітаційна)
щільність матеріалу ρ , Н с2/м4 Для пружинної сталі ρ = 8 ∗ 10
3
ε1 = 10.5% і ε 2 ≅ 29% , напруження стиску складуть відповідно 1.3МПа і
4.0 МПа .
F2 − F1 F2 F3 Gd 4
Тоді сила попереднього стиску пружини дорівнює: c= = = = (5.8 а)
h s2 s3 8 D 3 n
F1 = 1.3 ∗ 11854 ≅ 15410H ,
Для пружин з попереднім напруженням
а сила робочої деформації
F3 − F0
F2 = 4 ∗ 11854 ≅ 47416H . Жорсткість пружини c , Н/мм c= (5.8 б)
s3
14 ПНЕВМАТИЧНІ ТА ГІДРАВЛІЧНІ ПРУЖИНИ Для трижильних пружин
F1 F2 F3 3Gd 4
c= = = = k (5.8 в)
Сучасні кривошипні преси комплектуються пневматичними, а преси s1 s2 s3 8D 3 n
великих зусиль - гідропневматичними подушками (буферами), необхідними c
для роботи притискувачів, виштовхувачів, викидувачів та знімачів. Існує два n= 1 (5.9)
Число робочих витків n c
типи пневматичних буферів: з нерухомим циліндром і рухливим поршнем та
Повне число витків n1 n1 = n + n 2 , (5.10)
з рухливим циліндром і нерухомим поршнем. На рис. 14.1,а показаний
перший тип пневматичного буфера з нерухомим циліндром і рухливим де n2 - число опорних витків
поршнем, а на рис. 14.1,б здвоєна пневматична подушка з рухливими Середній діаметр D , мм D = D1 − d = D2 + d (5.11)
циліндрами. Багатопоршневі подушки застосовують у тих випадках, коли
D
потрібно збільшити силу притиску [8]. i= (5.12 а)
d
Для трижильних пружин
Індекс пружини i
D
i= (5.12 б)
d1
Рекомендується вибирати від 4 до 12
Коефіцієнт розплющування
тросу у трижильній пружині, Для трижильного тросу з кутом звивки
який ураховує збільшення β = 24 0 визначається за табл. ГОСТ
перетину витка уздовж осі 13765 – 86.
пружини після навивання ∆
Попередня деформація s1 , мм s1 = F1 c (5.13)
Робоча деформація s 2 , мм s 2 = F2 c (5.14)
а - із рухливим поршнем; б - здвоєний із рухливим циліндром
Рисунок 14.1 - Пневматичні буфера (подушки) до пресів

88 25
 Продовження таблиці 11.2 Продовження таблиці 5.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2
Буфер із 4i − 1 0.615
k= + (5.23,а)
поліурета- 4i − 4 i
нової Для трижильних пружин
48 200 3180 16 - 195 690 94300 63 -
пружини з Коефіцієнт, який ураховує
1 + 0.333 sin 2 2 β
суцільним кривизну витка пружини k k= , (5.23,б)
cos β
штоком
Буфер із 0.445i
де β = arctg
поліурета- i +1
нової Кут підйому витків пружини α tgα = t (π ( D1 − d )) (5.24)
78 340 9250 20 20 195 730 23000 63 43
пружини з Довжина розвернутої пружини
провальним (без врахування вушків l ≅ 3.2 D n1 (5.25)
отвором пружини розтягу) l , мм
Приклад розрахунку Маса пружини (для пружин
розтягу без врахування зчепів) m = 19.25 ∗ 10 −6 D d 2 n1 (5.26)
Задача. Розрахувати буферний пристрій до штампа з m , кг
диференційованим затиском для відрізки прокату зсувом діаметром до 30 мм. Обсяг, зайнятий пружиною (без
Вихідні дані до розрахунку: для забезпечення високої якості заготовок V = 0,758 D12 l1 (5.27)
врахування зчепів) V , мм3
попередня сила стиску буфера повинна бути F1 ≥ 10000H .
Внутрішній діаметр пружини
Розв'язання D2 = D1 − 2d (5.28)
D2 , мм
Розглянемо два варіанти буферного пристрою, пружний елемент
d
якого виконаний із гуми твердістю 50 та поліуретану СКУ - 7Л. ν 0 = 2.145 ∗ 10 7 (5.29)
1-й варіант. 1 З конструктивних міркувань вибираємо буфер з Частота власних коливань nD12
гумовою пружиною і центральним отвором під болтове з'єднання, за (визначається при великій Якщо ν 0 ν - дробове число – резонанс
допомогою якого здійснюється попередня деформація пружини (рис. 13.5): частоті навантажень) v 0 , хв-1 відсутній, де v - частота змушених
D = 180 мм; d = 30 мм; H 0 = 100 мм. коливань
При цьому площа контактної поверхні Для пружин стиску та розтягу без
π 2 3.14 попереднього напруження
A= 2
(D − d ) = 2 2
(180 − 30 ) = 24021мм 2 .
4 4 __
Максимальна енергія, яка U = F3 s 3 (5.30)
2 Для даних габаритних розмірів буфера при попередній абсолютній
накопичена пружиною, або 2
деформації s1 = 10 мм відносна деформація стиску дорівнює: __ Для пружин розтягу з попереднім
H −s 90 робота деформації U , мДж напруженням
ε1 = Ln( 0 1 )100% = Ln( ) ∗ 100% = 10.5% .
H0 100 __ ( F3 + F0 ) s3
U = (5.31)
Тоді з умови забезпечення високої якості заготовок, що поділяються, 2
з прокату діаметром до 30 мм робоча деформація пружини складе s2 = 25 мм .

86 27
 Р о з в ' я з а н н я . Проводячи горизонталь через точку зустрічі
ординати d = 2.5 мм з кривою навантаження для D = 30 мм (сітка жирних
ліній) до перетинання з похилою прямою F = 100 Н в лівій колонці,
одержуємо, що напруження дорівнює 560 МПа.
2 Потрібно визначити напруження в пружині діаметром D = 60 мм із
d = 10 мм при осадці на 40 мм . Число робочих витків пружини - 8.
Р о з в ' я з а н н я . Деформація одного витка дорівнює 5 мм.
Проводячи горизонталь через точку зустрічі ординати d = 10 мм з кривою
переміщень для D = 60 мм (сітка тонкий кривих) до перетинання з похилою
прямою s3' = 5 мм в лівій колонці, одержуємо, що напруження дорівнює
460 МПа.
Проводячи горизонталь через точку зустрічі ординати d = 10 мм з
кривою навантаження для D = 60 мм (сітка жирних ліній) до перетинання з
ординатою τ з = 460МПа в лівій колонці, знаходимо, що сила, яка
розвивається пружиною, дорівнює 2.2 кН.
Рисунок 13.4 – Напруження стиску поліуретанових пружин у 3 Потрібно визначити осадку пружини діаметром D = 30 мм із
залежності від деформації стиску d = 2 мм при числі робочих витків - 8. Напруження в пружині дорівнює
τ з = 300МПа .
Таблиця 13.1 - Розрахункові залежності для деяких Р о з в ' я з а н н я . Проводячи горизонталь через точку зустрічі
гумометалевих пружних елементів ординати d = 2 мм із кривою прогину для D = 30 мм (сітка тонких ліній) до
перетинання з ординатою τ з = 300МПа в лівій колонці, одержуємо, що
Розрахункова схема Напруження Деформація
1 2 3 прогин одного витка дорівнює 5 мм.
Загальна осадка пружини дорівнює 40 мм.
Навантаження пружини знайдемо, проводячи горизонталь через
точку зустрічі ординати d = 2 мм з кривою навантаження для D = 30 мм (сітка
4F Fh жирних ліній) до зустрічі з ординатою τ з = 300МПа . Навантаження дорівнює
σ СТ = f = 28 Н.
πd 2 6.5GA
4 Потрібно визначити осадку пружини діаметром D = 10 мм із дроту
d = 1мм , яка навантажена силою F = 10 H . Число робочих витків пружини -10.
Р о з в ' я з а н н я . Проводячи горизонталь через точку зустрічі
ординати d = 1мм з кривою навантаження для D = 10 мм (сітка жирних ліній)
до перетинання з похилої прямою F = 10 H в лівій колонці, одержуємо, що
напруження дорівнює τ з = 300МПа .
2F F ln(D d ) Проводячи горизонталь через точку зустрічі ординати d = 1мм з
τ зс = f =
π (D + d )h 2πGh кривою прогину D = 10 мм (сітка тонких ліній) до перетинання з ординатою
τ з = 300МПа , одержуємо, що деформація одного витка дорівнює 1 мм. Отже,
загальна осадка пружини дорівнює 10 мм.

84 29
 при визначенні максимального напруження враховується коефіцієнтом k. Для
більшої міцності і кращої технологічності рекомендується приймати i >4 і
b t <4.

Таблиця 5.4 – Формули для розрахунку гвинтових циліндричних

пружин стиску – розтягу з іншими формами поперечного перетину
витків
Максимальне Робоча
Форма поперечного дотичне деформація
Коефіцієнти
перетину витка напруження, пружини,
МПа мм

F3 D (1 + q )3 F2 D13 d ср
τ3 = s2 = n q=
πd срt 1− q td срG D

4i + 3
k= ;
F3 D F2 D 3 4i − 2
τ 3 = ξk s2 = ∆ n
t3 Gt 4 ξ,∆ - див.
табл. 5.5

Таблиця 5.5 - Допоміжні коефіцієнти для розрахунку пружин

стиску - розтягу з витками прямокутного перетину
bt 1.00 1.50 1.75 2.00 2.50 3.0 4.0 6.0 10.0
Рисунок 13.2 – Діаграма для визначення напружень стиску гуми
твердістю 50 ξ 2.404 1.442 1.195 1.016 0.775 0.625 0.442 0.278 0.160

82 31
 13 ГУМОМЕТАЛЕВІ ПРУЖНІ ЕЛЕМЕНТИ МАШИН
В останні роки широко розповсюджені гумові деталі машин або
різного роду гумометалеві пружні елементи у вигляді різноманітних
конструкцій амортизаторів, шарнірів і підвісок, пружних муфт, демпферів та
ін.
Гумометалеві пружні елементи використовують у вигляді: гасіїв
високочастотних вібрацій та віброізоляторів; пружних несучих елементів, що
заміняють або доповнюють пружини; амортизаторів, буферів-обмежників та
пристроїв для поглинання і розсіювання енергії, що зменшують шум та
динамічні навантаження в ланках механізмів; пружних шарнірів, які не
вимагають змащування при обмежених лінійних та кутових взаємних
переміщеннях з'єднуваних елементів (в таких шарнірах відсутнє поверхневе
тертя та абразивне спрацювання); елементів, що компенсують неточності
складання деталей та похибки розмірних ланцюгів [1,3,8].
Гумометалеві пружні елементи складаються з пружної гумової деталі
та металевої арматури, яка призначена для закріплення цих елементів у
вузлах машини. З'єднання гумових деталей із металевою арматурою має
суттєве значення при конструюванні гумометалевих елементів.
Використовують переважно гарячі способи кріплення гуми до металу
здебільшого вулканізацією або способи з'єднання за допомогою клею на
каучуковій основі.
Деякі види гумометалевих пружних елементів наведені на рис. 13.1:
гумометалева опора (а); амортизатор стиску (б); гумометалевий буфер (в);
втулка - амортизатор (г); пружний шарнір (д). При розрахунках деталей із
гуми та гумометалевих пружних елементів слід мати на увазі їхні специфічні
особливості.
Рисунок 13.1 - Конструкції деяких гумометалевих пружних елементів
80
Рисунок 5.3 – Складові пружини
Пружини повинні бути розташовані з зазором δ 1 , достатнім для
забезпечення правильного центрування пружин та врахування зміни діаметрів
пружин при стиску.
d1 − d 2
δ1 = , (5.33)
2
де d 1 , d 2 - діаметри дротів суміжних пружин.
При рівності максимальних напружень і робочих ходів пружин
концентричної установки, одержуємо, що сумарна навантажувальна
спроможність системи, складеної з двох пружин
[ ]
ΣF = F0 + F1 = F0 1 + (1 − 2 i )2 , (5.34)
де F0 - сила, що навантажує зовнішню пружину;
F1 = F0 (1 − i )2 - сила, що навантажує другу внутрішню пружину.
Таким чином, навантажувальна спроможність двопружинної
установки буде на 56-75% більше навантажувальної здатності однієї пружини
(див. рис. 5.3, I,II).
Пружна деформація двопружинної системи s1 (вона ж пружна
деформація зовнішньої пружини) пов'язана з пружною деформацією
еквівалентної одинарної пружини s 0 співвідношенням
[
s1 s0 = 1 + (1 − 2 i )2
. ]
23
(5.35)
Таким чином, податливість системи з двома концентричними
пружинами виявляється на 32-45% більше податливості еквівалентної
однопружинної системи (див. рис. 5.3, I,II).
33
 Середній діаметр D1 пружин, що можуть бути встановлені в межах
Приклад розрахунку пружини
габариту вихідної пружини діаметром D0 , можна визначити з приблизного
Задача. Розрахувати тарілчасті пружини до універсального штампа
співвідношення
для відрізки пруткового матеріалу (рис. 12.5). Робоча сила F2 = 4500 H,
D0
робочий хід h=5 мм, зовнішній діаметр пружин D1 ≤ 40 мм , необхідна D1 = , (5.37)
1 + 0.4 z
довговічність N F ≅ 10 5 циклів. де z - кількість пружин.
Розв’язання Пружні деформації багатопружинної s1 і однопружинної s 0 систем,
1 Вибираємо матеріал пружин - сталь 60С2А, навантажених однаковою силою F0 , пов'язані співвідношенням
σ Т = 1400МПа, σ В = 1600МПа .
s1 z5 3
2 У відповідності з умовами роботи штампа для відрізки прокату ≅ . (5.38)
s 0 (1 + 0.4 z )4 5
вибираємо пружину багаторазової дії, для якої сила F2 є граничною робочою
Таким чином, жорсткість такої багатопружинної системи більше
при відносній деформації γ 2 = 0.65 ( F2 = F0.65 ). жорсткості однопружинної системи, притому тим більше, чим більше число
3 Визначаємо товщину стінки пружини за формулою (12.27): пружин.
t ≈ 0.0284 F0.65 =0.0284 4500 ≅ 1.91 мм. Навантажувальна спроможність багатопружинної системи F1 в 2-3
Приймаємо t = 2 мм. рази більше навантажувальної здатності однієї пружини F0 , що випливає зі
співвідношення:
z
F1 = F0 . (5.39)
(1 + 0.4 z ) 4 5
Таким чином, вимальовується основна особливість багатопружинних
систем даного типу - підвищена навантажувальна спроможність при
підвищеній жорсткості. Системи такого типу застосовуються в установках із
великими радіальними габаритами, для яких однопружинна система
виявилася занадто м'якою. До того ж багатопружинні установки в таких
випадках забезпечують більш рівномірне навантаження за периферією
навантажених деталей.

Рисунок 12.5 – Штамп для відрізки пруткового матеріалу
4 Орієнтовно встановлюємо розміри пружини за рекомендаціями:
D1 40 D 20
D1 = 40 мм; D2 = 20 мм; t = 2 мм; A = = = 2; m = 2 =
D2 20 t 2
Граничний кут підйому (за графіком на рис. 12.3) ϕ =0.108 рад.
Висота внутрішнього конуса
s3 = 0.5ϕ (D1 − D2 ) =0.5*0.108*(40-20) = 1.08 мм.
Приймаємо s 3 = 2.0 мм. Більш точне значення кута ϕ підйому -
ϕ = 2 s3 / (D1 − D2 ) = 2 ∗ 1/(40-20) = 0.1 рад.
5 Навантаження при відносній деформації γ = 0.65 за формулою
(12.32):
5.5 Фасонні пружини
Фасонні пружини знайшли широке застосування в тих випадках,
= 10. коли необхідно забезпечити компактність конструкції, підвищену стійкість до
дії бічних сил або задану нелінійність характеристики. Особливою галуззю
застосування фасонних пружин із нелінійною характеристикою є так названі
рівночастотні амортизатори, частота коливань яких не залежить від величини
приєднаної маси [3,4].
Найбільше поширення одержали конічні і параболоїдні пружини.
Конічні пружини застосовують у тих випадках, коли необхідно
одержати криволінійну характеристику пружини з жорсткістю, яка зростає в
процесі стиску.

78 35
 Продовження таблиці 12.5 муфти) із числом циклів 105 〈 N F ≤ 107 за строк її служби при коефіцієнті
асиметрії напружень r ≅ 0,75.
1 2 3
Зовнішній діаметр D1
пружини, мм Вибираються у відповідності із
Внутрішній рекомендаціями:
діаметр пружини, D2 D1 D2 = (1.8 − 2.4).
мм
t ≅ 0.0284 F2 (12.27)
Товщина стінки
t
пружини, мм
Індекс пружини A A = D1 D2 (12.28)
Граничний кут Визначається за графіком ϕ = f ( D1 / D2 )
ϕ
підйому, рад (рис. 12.3)
Висота Рисунок 5.6 – Кулачкова муфта з пружинним замиканням
внутрішнього s3 s 3 = 0.5ϕ (D1 − D 2 ) (12.29) Р о зв’ язання
конуса, мм 1 Орієнтуючись на виготовлення пружини із пружинного дроту II
Висота тарілки, l0 l 0 = t + s3 (12.30) класу міцності діаметром d ≅ (6 − 7) мм , із табл. 2.2 вибираємо межу міцності
мм дроту σ В = 1500МПа . За табл. 3.1 вибираємо K L = 0.8.
Уточнений кут ϕ ϕ=
2s 3
(12.31) Тоді за рекомендаціями допустиме напруження кручення витків
підйому, рад D1 − D2 дорівнює:
Гранична робоча
t 2ϕ ln A
[τ ]з = 0.5σ В K L = 0.5 ∗ 1500 ∗ 0.8 ≅ 600 МПа.
сила при відносній F0.65 = 0.65 ∗ 2.08 ∗ 105 , (12.32) 2 Визначаємо силу при максимальній деформації за формулою (5.3):
деформації
F0.65 m( A − 1)
де m = D2 t F2  800   800 
γ 2 = 0.65 , Н F3 = =  ÷  = 842 ÷ 1067 H .
1 − δ  1 − 0.05   1 − 0.25 
Гранична робоча
сила при відносній
Приймаємо F3 = 900 Н. За табл. 5.1 пружину відносимо до Ι класу.
t 2ϕ ln A
F0.80 F0.80 = 0.8 ∗ 2.08 ∗ 105
(12.33) 3 Сила попередньої затяжки пружини дорівнює (5.1)
деформації m( A − 1)
γ 2 = 0 .8 , Н F1 = 0.8 F2 = 0.8 ∗ 800 = 640 H .

Відносна 4 Згідно з ГОСТ 13768-86 за F3 підбираємо пружину № 112. Її

деформація від γ1 Звичайно приймають γ 1 = 0.3
попереднього параметри: F3 = 900H ; D1 = 50 мм; d = 6 мм; c1 = 152.4 H мм; s3' = 5.906 мм.
навантаження 5 Критична швидкість пружини дорівнює (5.7):
Відносна  F 
деформація при F vк = [τ ]з 1 − 2  /( 2Gρ 10−3 ) =
γ2 γ 2 = 0.65 (12.34)  F3 
робочому F0,65 .
навантаженні  800  −3
= 600 ∗ 1 −  /( 2 ∗ 7.85 ∗ 10 ∗ 8 ∗ 10 ∗ 10 ) ≅ 1.88 м / с
4 3

Необхідна h  900 
n= (12.35)
s3 (γ 2 − γ 1 )
n
кількість пружин

76 37
 • висота пакета при максимальній деформації d 6
ν 0 = 2.145 ∗ 10 7 = 2.145 ∗ 10 7 = 2145 коливань .
L3 = nt = 25 ∗ 1.8 = 45 мм. nD12 24 ∗ 50 2 хв
Перевірочні розрахунки при цьому звичайно не виконують тому, 16 Перевірка на відсутність резонансу:
що сортамент пружин згідно з ГОСТ 3057 – 90 розрахований у відповідності з ν 0 2145
максимальними допустимими напруженнями. = = 306.4 .
ν 7
Точний розрахунок тарілчастих пружин складний, тому для Якщо відношення частот - дробове число, резонансу не буде.
визначення розмірів пружин на початковій, практично лінійній ділянці 17 Максимальна енергія, яка накопичена пружиною за формулою
характеристики, рекомендується користуватися спеціальною номограмою (5.30)
(рис. 12.2), яку одержано для матеріалу з коефіцієнтом Пуасона µ = 0.3 [3]. __
F3 s3 900 ∗ 141
U= = = 63450 мДж .
2 2

6 РОЗРАХУНОК ГВИНТОВИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПРУЖИН КРУЧЕННЯ

При навантаженні пружини кручення зовнішнім моментом M = Fa

Рисунок 12.2 – Номограма для розрахунку тарілчастих пружин
Порядок розрахунку. Вихідні дані: робоче навантаження F2 ,
відповідна деформація h всієї пружини, зовнішній діаметр D1 і
(рис. 6.1) у поперечних перерізах витків утворюється такий же момент М,
вектор якого спрямований уздовж осі пружини. Якщо розкласти момент М на
складові вздовж витка та перпендикулярно до витка, то в поперечному
перерізі витка будемо мати крутний T = M sin α і згинальний M зг = M cos α
моменти. Оскільки кут підйому витків α ≤ 10 0 , скручуванням витків можна
знехтувати, а розрахунок витків на міцність виконати тільки на згин за
згинальним моментом M зг = M = Fa [1,3,5].
Напруження згину для витків циліндричної пружини кручення
визначають за виразом:
σ зг = M зг k1 / W0 = 32Mk1 /(πd 3 ) , (6.1)
де k1 = (i − 0.25) (i − 1) - коефіцієнт кривизни витків, що залежить від
індексу пружини i ;
W0 = πd 3 / 32 - осьовий момент опору перерізу витка діаметром d.
Крок витків пружини кручення беруть t = d + (0.2 − 0.5)мм . Кут
закручування пружини під дією моменту М визначають за формулою:
ϕ = MπDn / (EI ), (6.2)
де n — кількість робочих витків пружини;
E — модуль пружності матеріалу;
I = πd 4 / 64 — осьовий момент інерції перерізу витка.
Методика розрахунку гвинтових циліндричних пружин кручення
представлена у табл. 6.1.

74 39
 Продовження таблиці 12.4 Продовження таблиці 6.1
1 2 1 2 3
Паралельна 3668D
Кут закручування одного γ = (6.6)
1 Двопаралельна Ed 4
витка під дією моменту в γ
ϕM
Fп3 = KnF3 , 1 H м , град γ = (6.7)
M2
де K - коефіцієнт, який враховує
сухе тертя : K = 1.06 при d 3 [σ ]зг
M2 = (6.8)
двопарному складанні; K = 1.09 при Найбільший робочий момент M2
10k1
трипарному складанні; K = 1.12 при кручення, Н м ϕ2
2 Трипаралельна M2 = (6.9)
чотирипарному складанні γ n
S п3 = s 3
ϕ
L0 = l 0 + (n − 1)t M1 = M 2 − (6.10)
γ n
∆L0 = ∆l 0 + ∆t (n − 1) Найменший робочий момент M1 ϕ1
кручення, Н м M1 = (6.11)
γ n
M 1 = (0.1 − 0.5) M 2 (6.12)
Послідовно – паралельна M 3 = (1.1 − 1.2 )M 2 (6.13)
Гранично допустимий M3 ϕ3
момент, Н м M3 = (6.14)
γ n
Fп3 = KnF3
Кут закручування під дією ϕ1 = ϕ 2 − ϕ (6.15)
S п3 = ns3 ϕ1
моменту M 1 , град ϕ1 = γ n M 1 (6.16)
L0 = n[l 0 + (n − 1)t ]
ϕ2 = γ n M 2 (6.17)
∆L0 = n[∆l 0 + (n − 1)∆t ] Кут закручування під дією
ϕ2 1.8in[σ ]ЗГ
моменту M 2 , град ϕ2 = (6.18)
100k1
ϕ3 = γ n M 3 (6.19)
Пружини різної товщини Кут закручування під дією ϕ 3 ≈ 1.25ϕ 2 (6.20)
Fп3 = F3
ϕ3
моменту M 3 , град ϕ 3 ≤ 123 4
n (з умови стійкості
n
S п3 = ∑ s3i пружини)
i =1 Кут закручування одного
n витка під дією моменту M 2 , ϕM Вибирається за табл. Б. 1
L0 = ∑ l 0i
i =1
град
n Робочий кут закручування, ϕ ϕ = ϕ 2 − ϕ1 (6.21)
∆L0 = ∑ ∆l 0i град
i =1
Крок пружини, мм t t = d + (0.3 − 0.5) (6.22)

72 41
 Таблиця 12.3 – Значення коефіцієнтів Y , C1 , C 2 у залежності від Таблиця 6.3 - Формули для розрахунку гвинтових циліндричних
відношення A = D1 D2 пружин кручення з різноманітними формами поперечного перетину
витка
A Y C1 C2 A Y C1 C2
Форми Максимальні
Кут повороту
1 2 3 4 5 6 7 8 поперечного напруження σ зг , ϕ , рад Коефіцієнт
1.30 0.388 1.044 1.092 1.74 0.624 1.159 1.276 перетину витка МПа
1.32 0.404 1.050 1.101 1.76 0.630 1.163 1.284
1.34 0.420 1.055 1.109 1.78 0.636 1.168 1.292
1.36 0.435 1.061 1.118 1.80 0.642 1.173 1.300
6 Mk1 12MπDn
1.38 0.450 1.066 1.127 1.82 0.647 1.178 1.308 σ зг = 3
ϕ=
1.40 0.463 1.072 1.135 1.84 0.653 1.183 1.315 b Eb 4
1.42 0.476 1.077 1.144 1.86 0.658 1.187 1.323
1.44 0.489 1.082 1.152 1.88 0.663 1.192 1.331 3i − 1
k1 =
1.46 0.501 1.088 1.161 1.90 0.668 1.197 1.339 3i − 3
1.48 0.512 1.093 1.169 1.92 0.672 1.201 1.347
1.50 0.523 1.098 1.178 1.94 0.677 1.206 1.355 6 Mk1 12MπDn
σ зг = 2
ϕ=
1.52 0.534 1.103 1.186 1.96 0.681 1.211 1.362 tb Etb 3
1.54 0.544 1.109 1.194 1.98 0.685 1.215 1.370
1.56 0.553 1.114 1.203 2.00 0.689 1.220 1.378
1.58 0.563 1.119 1.211 2.02 0.693 1.224 1.385
1.60 0.571 1.124 1.219 2.04 0.696 1.229 1.393
Приклад розрахунку циліндричної пружини кручення
1.62 0.580 1.129 1.227 2.06 0.700 1.233 1.408
1.64 0.588 1.134 1.235 2.08 0.703 1.238 1.416 Задача. Пружина внутрішнього діаметра D2 = 12 мм передає
1.66 0.596 1.139 1.244 2.10 0.706 1.242 1.423 найбільший робочий момент кручення M 2 = 0.3 H м , при цьому кут
1.68 0.603 1.144 1.252 2.12 0.709 1.247 1.401 закручування дорівнює ϕ 2 = 68° . Робочий кут закручування ϕ = 35° .
1.70 0.610 1.149 1.260 2.14 0.712 1.251 1.431
Визначити основні розміри, параметри пружини.
1.72 0.617 1.154 1.268 2.16 0.715 1.256 1.438
Розв'язання
2.18 0.718 1.260 1.446 2.60 0.757 1.348 1.599 1 Допустиме напруження згину дорівнює:
2.20 0.721 1.264 1.453 2.62 0.758 1.352 1.606 [σ ]зг = 0.5σ В = 0.5 ∗ 1800 = 900 МПа,
2.22 0.723 1.269 1.461 2.64 0.759 1.356 1.613
де σ В = 1800 МПа (див. табл. 2.2).
2.24 0.726 1.273 1.468 2.66 0.760 1.360 1.620
2 Діаметр дроту визначаємо за формулою:
2.26 0.728 1.277 1.476 2.68 0.761 1.364 1.627
2.28 0.730 1.282 1.483 2.70 0.762 1.368 1.634 10M 2 k1 10 ∗ 0.305 ∗ 10 3 ∗ 1.125
d =3 =3 ≅ 1.6 мм ,
2.30 0.733 1.286 1.490 2.72 0.763 1.372 1.641 [σ ]зг 900
2.32 0.735 1.290 1.498 2.74 0.764 1.376 1.648 4i − 1 4 ∗ 7 − 1
2.34 0.737 1.294 1.505 2.76 0.765 1.380 1.655 де k1 = = = 1.125;
4i − 4 4 ∗ 7 − 4
2.36 0.739 1.299 1.512 2.78 0.766 1.384 1.662 D + d 12 + 2
2.38 0.741 1.303 1.520 2.80 0.767 1.388 1.669 i= 2 = = 7.
d 2

70 43
 7 РОЗРАХУНОК ПЛОСКИХ СПІРАЛЬНИХ ПРУЖИН
Продовження таблиці 12.2
1 2 3 При жорсткому закріпленні кінців навантаженої плоскої спіральної
Для пружин без опорної площини пружини (рис. 7.1) на валику та в корпусі в її довільних поперечних перерізах
 s  2 2  утворюється чистий згин. Якщо до валика прикладений момент M, то в
4 Es 23 s s 3s  пружині мають бути напруження згину [1,5]:
c=  3  − 3 3 2 +  2  + 1 (12.14)
(1 − µ 2 )YD12  t  t t 2 t  


Для пружин з опорною площиною

4 Es 23
c= ×
(1 − µ 2 )Y ( D1 − 2b) 2
Жорсткість (12.15)
с  s 
2
s s 3s 
2 
пружини, H мм ×  3  − 3 3 2 +  2  + 1
 t  t t 2 t  
 

Для пружин із радіусним округленням кромок

4 Es 23
c= ×
(1 − µ 2 )Y ( D1 − 2 R) 2
(12.16)
 s  2 s s 3s 
2 
×  3  − 3 3 2 +  2  + 1
 t  t t 2 t  
 
Напруження σ I є визначальним для пружин
статичного навантаження:

Для пружин без опорної площини Рисунок 7. 1 - Плоска спіральна пружина кручення

4 Es 2 s 
≤ [σ ]зг ,
σI = − ( s3 − 2 )C1 − C 2 t  M
2 
(12.17) σ зг = (7.1)
Напруження (1 − µ )YD1 
2 2  W0
стиску у кромці I σI де W0 = bt 2 / 6 —- осьовий момент опору перерізу пружини із
(див. рис. 12.1), Для пружин з опорною площиною
розмірами b і t .
МПа 
4 Es 2 s2 
σI = − ( s3 − 2 )C1 − C 2 t  (12.18) Кут повороту валика під дією моменту М можна визначити за
(1 − µ )Y ( D1 − 2b) 
2 2
 формулою
ϕ = ML / (EI ), (7.2)
Для пружин із радіусним округленням кромок
де L — загальна довжина стрічки пружини; I = bt 3 / 12 — осьовий

4 Es 2 s 
σI = 2 
− ( s3 − 2 )C1 − C 2 t  (12.19) момент інерції перерізу пружини.
(1 − µ )Y ( D1 − 2 R ) 
2 2  Методика розрахунку плоскої спіральної пружини наведена у
табл. 7.1.

68 45
 Таблиця 12.2 – Методика розрахунку тарілчастих пружин
Поз- Продовження таблиці 7.1
Найменування начка
Розрахункова формула або значення
1 2 3
1 2 3 6 LM зг min
Сила при b= , (7.13)
πEt 3 n p minη
попередньому F1 Призначається із умов роботи механізму Ширина пружини,
навантаженні, Н мм
b де E - модуль пружності, МПа;
Призначається з умов роботи механізму M зг min - мінімальний момент на валику
Робочий хід h = S п1 − S п 2 , (12.1) пружини, Н мм
пакета пружин, h Мінімальний
де S п1 , S п 2 - величини попередньої та робочої πEbt 3 n p minη n p min
мм момент на валику M зг min M зг = = M зг max (7.14)
деформації пакета пружин min 6L n p max
пружини, Н мм
Призначається з умов роботи механізму.
Для пружин без опорної площини Максимальний
πEbt 3 n p max
момент на валику
[(s ]
M зг max M зг max = (7.15)
4 Es 2
F2 = 3 − s 2 )( s3 − s 2 2)t + t 3 (12.2) пружини, Н мм 6L
(1 − µ 2 )YD12
Для пружин з опорною площиною Приклад розрахунку
Сила пружини
при робочій F2 4 Es2  s  Задача. Розрахувати заводну пружину, яка повинна мати такі
F2 = ( s − s2 )( s3 − 2 )t + t 3  (12.3)
2  3
деформації, Н (1 − µ )Y ( D1 − 2b) 
2 2  параметри: внутрішній радіус барабана r0 = 21мм , мінімальний момент на
Для пружин із радіусним округленням кромок валику пружини M зг min = 500 Нмм та робоче число обертів барабана ψ = 7 .
4 Es2  s2 3
F2 = ( s3 − s2 )(s3 − 2 )t + t  ,(12.4) Матеріал пружини: сталь з модулем пружності E = 2.1 ∗ 10 5 МПа . Змазка:
(1 − µ 2 )Y ( D1 − 2 R)2   касторове масло з графітом.
де R - радіус округлення кромок Розв'язання
Вибирається найбільш близьке значення за 1 Вибираємо пружину у відповідності з рекомендаціями:
табл. В. 1 (ГОСТ 3057 – 90) у відповідності з r = r0 3 = 21 3 = 7 мм .
розрахунком: F3 = F2 0.8 - для пружин II класу; 2 Тоді товщина пружини дорівнює:
F3 = F2 0.6 - для пружин I класу. t = 0.157 r0 ψ = 0.157 ∗21 8 = 0.4 мм .
Уточнений розрахунок: При цьому ψ = 7 + 1 = 8 з урахуванням сил тертя на початку та в кінці
Для пружин без опорної площини роботи. Товщина пружини повинна бути меншою, ніж r 15 . Інакше треба
Сила пружини
4 Es3t 3 змінити вихідні дані до розрахунку.
при F3 = ; (12.5)
F3 (1 − µ 2 )YD12 3 Число витків спущеної пружини у барабані
максимальній
деформації, Н Для пружин з опорною площиною n = 0.255 r0 t = 0.255 ∗ 21 0.4 = 13.4 .
4 Es3t 3 4 Число витків заведеної пружини у барабані
F3 = ; (12.6) n2 = 0.412 r0 t = 0.412 ∗ 21 0.4 = 21.6 .
(1 − µ )Y ( D1 − 2b) 2
2

Для пружин із радіусним округленням кромок 5 Число витків пружини у вільному стані (за барабаном)
n1 = (0.3 − 0.372)n 2 = 0.3 ∗ 21.6 = 6.5витка .
4 Es3t 3
F3 = . (12.7) 6 Довжина пружини
(1 − µ 2 )Y ( D1 − 2 R) 2 L = πr0 (1.745n + 0.67) = 3.14 ∗ 21(1.745 ∗ 13.4 + 0.67) = 1587 мм .
7 Розрахункове число витків
66 47
 s max 6.5 Продовження таблиці 8.1
z≥ = ≅ 0.6 мм.
n − 2 13 − 2
1 2 3
17 Тоді загальна довжина пружини у вільному стані (при
Призначається або
односторонніх опорних кільцях) Діаметр стержня пружини,
d розраховується із умов роботи
n −1
L= (l 0 + z ) + s max = 13 − 1 ∗ (14 + 0.6) + 6.5 = 94.1мм. мм
механізму
2 2
18 Енергія, що поглинається пружиною при одному циклі [τ ] πd 3
Tmax ≤ З , (8.3)
навантаження - розвантаження Максимальний момент Tmax 16
__ Fs 20000 ∗ 4
кручення, Н мм де [τ ]З = 400 − 600МПа - для
U =ζ = 0.65 ∗ = 26 Дж .
2000 2 пружинних сталей.
Кут закручування стержня ϕ ϕ=
Tl 0
=
32Tl 0
(8.4)
12 ТАРІЛЧАСТІ ПРУЖИНИ пружини, рад GI p Gπd 4 (1 − β 4 )
12.1 Класифікація тарілчастих пружин 2l 0 [τ ]З
Максимальний кут ϕ max ϕ max = (8.5)
закручування, рад Gd
За видом навантаження тарілчасті пружини підрозділяються на класи
(табл. 12.1) [9].
Таблиця 12.1 – Класифікація тарілчастих пружин
Приклад розрахунку
Значення деформації Витривалість у
циклах N F , не Задача. Визначити параметри стержневої пружини (торсіона) для
запобіжної муфти, яка навантажується моментом кручення T = 200 Hм .
Клас Вид менше (гама –
попередньої, робочої, Довжина робочої частини стержня l0 = 300 мм . Матеріал пружини – Сталь
пружини навантаження процентний
не менше не більш 50ХГА.
ресурс при
γ = 98% ) Розв'язання
1 Із рекомендацій приймаємо допустиме напруження кручення
I Циклічні 0.6 s3 2 ∗ 10 6 [τ ]З = 750МПа .
Статичні та 0.2 s3
0.8 s3 2 Тоді потрібний діаметр стержня пружини
II 1∗ 10 4
циклічні 16T 16 ∗ 200000
d ≥3 =3 ≅ 11.1мм .
π [τ ]З 3.14 ∗ 750
За виконанням пружини підрозділяють на типи:
Приймаємо d = 12 мм .
1 Пружини з похилими кромками вздовж зовнішнього та
внутрішнього діаметрів. 3 Кут закручування стержня пружини при її навантаженні моментом
2 Пружини з похилими кромками вздовж зовнішнього та кручення
внутрішнього діаметрів і опорними площинами при товщині пружин більш 32Tl0 32 ∗ 200000 ∗ 300
ϕ= = ≅ 0.37 рад .
1.0 мм. Gπd 4 8 ∗10 4 ∗ 3.14 ∗12 4
3 Пружини з паралельними кромками вздовж зовнішнього та Таким чином, кут закручування дорівнює 21°.
внутрішнього діаметрів. 4 Максимальний кут закручування пружини дорівнює:
4 Пружини з паралельними кромками вздовж зовнішнього та 2l [τ ] 2 ∗ 300 ∗ 750
ϕ max = 0 З = ≅ 0.47 рад .
внутрішнього діаметрів і опорними площинами при товщині пружини більше Gd 4
8 ∗10 ∗12
1.0 мм.
ϕ max ≅ 26.9 0 .

64 49
 2 Товщину стрічки t з конструктивних міркувань і у відповідності з
Приклад розрахунку
сортаментом на пружинну стрічку вибираємо рівною 0.8 мм.
Задача. Розрахувати параметри кільцевої пружини запобіжного 3 Тоді необхідна ширина стрічки розраховується із умови:
пристрою для амортизації до карбувального преса (рис. 11.3). Вихідні дані до 6 F3 L 6 ∗10 ∗ 70
b= = = 7 мм . Приймаємо b = 7 мм .
розрахунку: робоча сила стиску кільцевої пружини F = 20000H при її робочій t [σ ]зг
2
0.8 2 ∗ 937.5
деформації h = 4 мм ; кут конусності β = 14 °; кут тертя ρ = 6 °, що відповідає 4 Визначаємо найбільшу деформацію
роботі пристрою зі змазкою типу солідол жировий (ГОСТ 1033-79). Матеріал
F3 L3 F L3 10 ∗ 703
кілець - пружинно - ресорна сталь 60С2А, яку піддано загартуванню в олії і y= =4 3 3 =4 ≅ 18.23 мм .
відпуску при 400 - 450°С. Допустимі напруження рівні [σ ] = 400МПа . 2.1 ∗105 ∗ 7 ∗ 0.83
3EI Ebt
Розв'язання
10 РОЗРАХУНОК РЕСОР

Ресори являють собою різновид пружин згину. Найбільше

поширення одержали ресори трьох основних типів: півеліптичні (рис. 10.1,а),
що являють собою двохопорну балку із навантаженням, прикладеним в
середній частині; кантилеверні (рис. 10.1,б), що являють собою двохопорну
балку, до консолі якої прикладається робоче навантаження; четвертні
(затиснені на консолі) (рис. 10.1,в) [3].
Рисунок 11.3 - Запобіжний пристрій для амортизації до
карбувального преса
1 За табл. 11.2 підбираємо такі характеристики кільцевих пружин,
які відповідають максимальному навантаженню Fmax = 55кН , що більше
необхідної робочої сили стиску кільцевої пружини:
D1 = 82 мм; D2 = 72 мм; p = 9 мм; l 0 = 14 мм .
2 За рекомендаціями приймаємо: а б
t ср = a + c = (0.25 − 0.35)l0 = 0.25 ∗ 14 = 3.5 мм ;

c = l 0 tgβ 2 = 14 ∗ tg14 0 ≅ 1.7 мм;

a = t cр − c = 3.5 − 1.7 = 1.8 мм .
3 Тоді середній діаметр зовнішнього кільця
DЗ = D1 − t ср = 82 − 3.5 = 78.5 мм .
4 Середній діаметр внутрішнього кільця
D = D2 + tср = 72 + 3.5 = 75.5 мм .
В
в
5 Середній діаметр кільцевої пружини
Dcp = ( D З + D В ) 2 = (78.5 + 75.5) / 2 = 77 мм. Рисунок 10.1 – Листові ресори
6 Площа перетину зовнішнього і внутрішнього кілець За інших рівних умов прогини четвертної і симетричних
АЗ = АB = А = l 0 ( 2a + c ) = 14 ∗ (2 ∗ 1.8 + 1.7) = 74.2 мм 2 . кантилеверної та півеліптичної ресор відносяться як 16:4:1. Найбільшу
7 При рівності площ перетинів зовнішнього і внутрішнього кілець податливість має четвертна ресора.
напруження в кільцях Наближений розрахунок ресор заснований на таких припущеннях:

62 51
 Продовження таблиці 11.1 Продовження таблиці 10.1
1 2 3 1 2 3
ρ = arctgf , (11.3)
Кут тертя, град ρ де f - коефіцієнт тертя – ковзання, Сумарний момент інерції
ρ = 6 − 9 °. ресори, мм:
F2 L1 ( L − L1 )t
Fmax = πA[σ ]tg ( β + ρ ) , • для півеліптичної ресори; I= ; (10.4)
(11.4) 2 L[σ ]зг
I
де A - площа перетинів
• для кантилеверної ресори; I=
F2 L1t
зовнішнього і внутрішнього кілець. ; (10.5)
2[σ ]зг
При розрахунках приймають, що
Найбільша сила стиску площа перетинів зовнішнього і • для четвертної ресори F2 Lt
Fmax I= ; (10.6)
кільцевої пружини, Н внутрішнього кілець однакові: 2[σ ]зг
АЗ = АB = А = l0 (2a + c) ; Орієнтовна ширина і кількість 12 I
n 'b = ; (10.7)
[σ ] - допустиме напруження; листів ресори з умови, що ' t3
[σ ] = 300 − 400МПа ресора набрана з листів nb
b - вибирають за сортаментом
Напруження розтягу і однакової товщини ГОСТ 7419-55
стиску, що виникають у σ p = σ ст = σ =
F
σ (11.5)
зовнішніх і внутрішніх πAtg (β + ρ )
кільцях пружини, МПа Прогин при попередній осадці
ресори за умови, що
σp
∆ п = πD З , (11.6) навантаження прикладене за
E віссю центрального болта і
Подовження зовнішнього ∆п де D З = D1 − t ср - середній діаметр відповідає допустимій
кільця, мм зовнішнього кільця; відносній деформації матеріалу y0
L1 ( L − L1 )
E - модуль пружності матеріалу ресори [ε ] = 0.005 : y0 =
200t
; (10.8)
кільця • для півеліптичної ресори; L ( L − L1 )
σp • для кантилеверної ресори; y0 = 1 ; (10.9)
Збільшення зовнішнього ∆З 200t
∆ З = DЗ (11.7)
кільця, мм E • для четвертної ресори
L2
σ ст y0 = ; (10.10)
∆ B = DB , (11.8) 200t
Зменшення діаметра ∆В
E
Пластична осадка ресори, мм yп y п = (0.05 − 0.06) y 0 ; (10.11)
внутрішнього кільця, мм де D = d + tср - середній діаметр
В
y ' = у2 + y + yп , (10.12)
внутрішнього кільця
Осьове переміщення Стрілка вільної не де s 2 - необхідна стрілка
y' навантаженої ресори
зовнішнього кільця щодо F
навантаженої ресори, мм
внутрішнього при рівності δ δ = ( DЗ + DВ ) (11.9) (приймається з конструктивних
2πEAtgβ ( β + φ ) міркувань)
площин перетинів кілець,
мм Стрілка вільної ресори після y0 y0 = y2 + y (10.13)
осадки, мм

60 53
 Кут конусу β вибирають трохи більшим кута тертя ρ ( tg (ρ ) = f , де при визначенні коефіцієнта v відношення L' L . Довжини листів
f - коефіцієнт тертя ковзання) із таким розрахунком, щоб при зменшенні або визначаються як відстані від вертикалі до відповідних точок прямої АВ.
знятті навантаження сили пружності, створені в кільцях попереднім
навантаженням, були в змозі перебороти сили тертя і здійснити зворотне Приклад розрахунку
переміщення кілець, тобто розправлення пружини. Задача. Знайти основні розміри четвертної задньої ресори легкового
Сили тертя, які виникають при переміщеннях кілець, обумовлюють автомобіля за такими вихідними даними: робоче навантаження F2 = 7500H ;
високу здатність кільцевих пружин до демпфірування. Приблизно 60%
відповідний йому прогин y = 60 мм ; довжина ресори L = 500 мм ; стрілка
енергії, яку сприймає пружина за цикл навантаження переходить у
необоротну роботу тертя і розсіюється у вигляді теплоти у навколишню навантаженої ресори у 2 = 30 мм ; L' L = 0.1. Матеріал - сталь 60С2Н2А,
атмосферу. За суттю кільцева пружина являє собою поєднання пружини і допустиме напруження σ зг = 600 МПа (див. табл. 10.2). Кінці листів
фрикційного демпфера. Кільцеві пружини незамінні при періодичних відтягнуті; надресорні і здвоєні листи відсутні.
ударних навантаженнях, коли необхідно, поряд із пружною амортизацією, Розв'язання
забезпечити поглинання енергії удару і попередити коливання системи. 1 Визначаємо коефіцієнт закладення:
Застосування кільцевих пружин, навпроти, протипоказано у
L'
випадках, коли пружина повинна працювати як акумулятор, що накопичує ν = 1.1 - 2.5 = 1.1 - 2.5 ∗ 0.1 = 0.85.
енергію в циклі навантаження та віддає її в циклі розвантаження (найбільше L
частий випадок роботи пружини). Тут усі переваги на боці звичайних 2 За табл. 10.3 задаємося коефіцієнтом якості µ = 0.47.
спіральних пружин, які мають малий пружний гістерезис та являються 3 За формулами (10.3) і (10.6) знаходимо товщину корінного листа
акумуляторами із майже стопроцентним коефіцієнтом корисної дії. Кільцеві t і сумарний момент інерції ресори I :
пружини застосовують переважно як пружини стиску. За допомогою L2 [σ ]зг 5002 ∗ 600
реверсора їх можна застосувати також для сприйняття сил, що розтягують. t = 2νµ = 2 ∗ 0.85 ∗ 0.47 ∗ ≅ 10 мм;
yE 60 ∗ 2.05 ∗ 105
Виготовлення кільцевих пружин набагато складніше, ніж спіральних
FLt 7500 ∗ 500 ∗ 10
витих пружин. Для досягнення максимальної міцності кільця повинні I= = ≅ 31250 мм.
виготовлятися з індивідуальних заготовок, підданих гарячий обробці тиском 2[σ ]зг 2 ∗ 600
(для створення потрібного напрямку волокон) і наступному калібруванню 4 Отримані значення t і I підставляємо у формулу (10.7),
(вальцюванням або карбуванням) для надання остаточних розмірів. При визначаємо параметр
виготовленні кілець точінням із прутка або з труби механічні якості 12 I 12 ∗ 31250
n 'b = = = 375 мм.
знижуються через несприятливе розташування волокон. Після термообробки t3 10 3
кільця шліфують за робочими конічними поверхнями і піддають 5 Обравши за сортаментом ширину ресори b = 75 мм , визначаємо
дробеструминній обробці або обкатуванню роликами. кількість однакових за товщиною листів
375
11.2 Розрахунок кільцевих пружин n' = = 5.
75
6 З метою досягнення більш сприятливого розподілу напружень між
Методика розрахунку кільцевої пружини наведена у табл. 11.1. листами останній короткий лист товщиною 10 мм заміняємо трьома листами
Розрахункова схема пружини представлена на рис. 11.2. товщиною 7 мм.
При цьому сумарний момент інерції
b 7 75
I' = ∑ (ti ) 3 = 12 (4 ∗ 103 + 3 ∗ 7 3 ) ≅ 31431 мм ,
4
12 i =1
що не набагато перевищує обчислене раніше значення.

58 55
 7 Отже, ресора складається із семи листів ( n = 7 ): чотирьох довгих 11 КІЛЬЦЕВІ ПРУЖИНИ
товщиною 10 мм, і трьох коротких товщиною 7 мм. 11.1 Конструкція, переваги і недоліки кільцевих пружин
8 Прийнявши до уваги, що довжина закладення
L' У штампах холодного штампування в ряді випадків необхідно
L' = L = 0.1 ∗ 500 = 50 мм, а довжина першого листа складає L = 500 мм, застосовувати пружні конструктивні елементи, які створюють високий тиск,
L
що не може бути здійснено ні пружними, ні пневматичними буферними
графічно знаходимо довжину кожного листа (див. рис.10.2): L1 = 500 мм;
устроями. У цих випадках застосовують кільцеві пружини, що мають
L2 = 408 мм; L3 = 316 мм; L4 = 225 мм; L5 = 140 мм; L6 = 110 мм; найбільшу жорсткість і спроможність для гасіння енергії ударних
L7 = 80 мм. навантажень [3,4,8].
Кільцеві пружини складаються зі сталевих термічно оброблених
зовнішніх кілець, що мають конічні поверхні з внутрішньої сторони, і
внутрішніх кілець, які мають конічні поверхні з зовнішньої сторони, зібрані
так, що їхні конічні поверхні спираються один на одного. З кожного торця
пружини встановлюються опорні півкільця.
Осьова сила, яка прикладена до пружин, викликає на конічних
поверхнях великі тиски, що змушують зовнішні кільця розширюватися, а
внутрішні стискуватися. Порівняно малі радіальні деформації кілець завдяки
малому куту конусності перетворюються в значні осьові переміщення кілець.
Сума осьових переміщень усіх кілець складає осадку пружини.
На рис. 11.1 зображені конструктивні варіанти кільцевих пружин,
розраховані на сприйняття великих осьових навантажень. Для збільшення
пружності кільцям надають коритоподібний перетин (див. рис. 11.1,II)

Масштаб за горизонталлю - 1 мм – 10 мм
Масштаб за вертикаллю - 1 мм – 100 мм
Рисунок 10.2 – Графічний спосіб визначення довжини ресори

9 Прогин ресори при попередній осадці

L2 500 2
y0 = = = 125 мм.
200t 200 ∗ 10
10 Розмір пластичної осадки знайдемо зі співвідношення (10.11):
y п = 0.006 ∗ 125 = 7.5 мм.
11 Стрілка вільної неосадженої ресори
y ' = у 2 + y + y п = 30 + 60 + 7.5 = 97.5 мм.
12 Стрілка вільної ресори після осадки
y 0 = y 2 + y = 30 + 60 = 90 мм.
Рисунок 11.1 – Кільцеві пружини

56 57
 Таблиця 10.2 - Допустимі напруження в корінних листах ресор

Призначення ресор [σ ]зг , МПа

1 2
Ресори залізничного рухливого транспорту і передні ресори
450 - 500
легкових автомобілів
Задні ресори легкових автомобілів 500 - 600
Ресори вантажних автомобілів:
• передні; 350 - 450
• задні 450 - 500
Буферні ресори 300 - 400
Таблиця 10.3 - Орієнтовні значення µ

Конструкція ресори µ
1 2
Ідеальна ресора 0.5
Ресори, близькі до ідеальної, із відтягнутими кінцями 0.47 – 0.48
Ресори з листів із кінцями, підрубленими за прямою, коли Рисунок 11.2 – Розрахункова схема кільцевої пружини
другий лист дорівнює за довжиною корінному, а ресори 0.45
мають не більш одного надкорінного листа Таблиця 11.1 - Методика розрахунку кільцевої пружини
Ресори з листів із кінцями, підрубленими за прямою, при Найменування Позна-
наявності 2 - 3 листів, рівних за довжиною корінному і 0.43 Розрахункові формули
характеристики чення
декількох надкорінних
1 2 3
Особливо важкі ресори з великою кількістю листів однакової
0.41 Робоча сила стиску
довжини F Призначаються або
кільцевої пружини, Н
розраховуються із умов роботи
Робочий хід (деформація)
З метою зменшення напружень у коротких листах останній із них h механізму
пружини, мм
рекомендується заміняти двома - трьома більш тонкими так, щоб сумарний
Вибираються з конструктивних
момент інерції I ' помітно не змінився. Діаметр зовнішнього міркувань, а також із
D1
b n кільця, мм використанням даних табл. 11.2 і
I' =
12
∑ ti 3 , Діаметр внутрішнього рекомендацій:
i =1 D2
кільця, мм l 0 = (0.16 − 0.20) D1 = (3 − 5)t ср ; (11.1)
де s i - товщина i-того листа. Висота кілець, мм l0
t ср = (0.25 − 0.35)l 0 = a + c , (11.2)
Підібравши товщини листів приступають до визначення їхньої
Середня товщина кілець, t cp де c = l0 tgβ 2 ;
довжини графічним методом (рис. 10.2).
мм a = t cр − c
З цією метою за вертикаллю відкладають куби товщин листів і
проводять через намічені точки горизонтальні прямі. На верхній і нижній з Кут конусності, град β β = 12 − 15 °
них відкладають відрізки ОА і СВ, що відповідають довжинам першого
(корінного) листа і закладення L' , виходячи з прийнятого

54 59
ресора набрана з однакових за товщиною листів із таким співвідношенням
Продовження таблиці 11.1
довжин і конфігурацій, які утворюють балку рівного опору згину, кривизна
ресори дорівнює нулю; до складання ресори листи плоскі, тобто відсутні 1 2 3
складальні напруження, сили тертя між листами відсутні; ресора сприймає
δ max =
[σ ]
тільки вертикальні навантаження. Ресори, які мають подібні властивості, Найбільше допустиме Dср , (11.10)
Etgβ
називаються ідеальними. Кожний лист ідеальної ресори відчуває ті самі осьове переміщення δ max
максимальні напруження згину, постійні за довжиною зовнішнього кільця щодо де Dcp - середній діаметр
внутрішнього, мм пружини; D = ( DЗ + DВ ) 2
≤ [σ ]зг ,
M зг
σ зг = cp
W
Загальне число кілець s
де W - сумарний момент опору ресори. n n= +1 (11.11)
пружини, включаючи опорні δ
Методика наближеного розрахунку ресор представлена у табл. 10.1.
Максимальне усідання
Таблиця 10.1 - Методика наближеного розрахунку ресор [3] пружини (за умови, що [σ ]
опорні кільця внутрішні і s max s max = ( Dcp (n − 3) + DЗ ) (11.12)
Найменування параметра і Позна- Формули, нормативи та засоби Etgβ
щільно центровані в
розмір чення розрахунку тарілках пружини), мм
1 2 3 Торцевий зазор між
Максимальне робоче s max
кільцями в стиснутому z z≥ (11.13)
навантаження, H
F2 Призначаються або n−2
обчислюються за умовами стані, мм
Прогин при максимальному Загальна довжина
y роботи механізму
робочому навантаженні F2 , H пружини у вільному стані n −1
L L= (l 0 + z ) + s max (11.14)
Допустимі напруження в (при односторонніх 2
корінних листах для різних [σ ] зг Вибираються із табл. 10.2 опорних кільцях), мм
умов роботи ресор, МПа Енергія, що поглинається __ Fs
U =ζ
L ( L − L1 )[σ ]зг
, (11.15)
t = 2νµ 1 ; (10.1) пружиною при одному __ 2000
yE циклі навантаження – U де ζ = 0.6 − 0.7
- коефіцієнт
L1 L[σ ]зг розвантаження, Дж розсіювання енергії
t = 2νµ ; (10.2)
yE
Таблиця 11.2 – Характеристика деяких типорозмірів кільцевих
L2 [σ ]зг пружин
t = 2νµ ; (10.3)
Товщина корінного листа, мм: yE
Максимальне Діаметр, мм Крок
• для півеліптичної ресори; де ν - коефіцієнт, який Висота кілець
навантаження зовнішній внутрішній пружини t ,
t
враховує вплив закладення l0 , мм
• для кантилеверної ресори; Fmax , кН D1 , мм D2 , мм мм
• для четвертної ресори листів стяжними скобами
55 82 72 9 14
ν = 1.1 − 2.5 L' L при L' L ≥ 0.05,
85 102 89.5 11 17
L' - довжина закладеної 142 128 111.6 13.5 21
ділянки; µ - коефіцієнт якості, 222 160 140.5 17 26
що враховує ступінь відхилення 322 200 173.8 21 32
реальної ресори від ідеальної 528 250 218.6 26 40
(табл. 10.3)

52 61
 9 РОЗРАХУНОК ПЛОСКИХ ПРЯМИХ ПРУЖИН F 20000
σ p = σ ст = σ = = ≅ 236МПа.
πAtg (β + ρ ) 3.14 ∗ 74.2 ∗ tg (14 0 + 6 0 )
Плоскі прямі пружини (рис. 9.1) найчастіше виконують закріпленими
Оскільки σ 〈[σ ] (236<400 МПа) - міцність кілець забезпечена.
на консолі (див. рис. 9.1,а), рідше — розміщеними на двох опорах (див.
рис. 9.1,б) [1,5]. 8 Найбільша сила стиску кільцевої пружини розраховується за
формулою:
Fmax = πA[σ ]tg ( β + ρ ) = 3.14 ∗ 74.2 ∗ 400 ∗ tg (14 0 + 6 0 ) ≅ 33920H .
9 Подовження зовнішнього кільця
σp 236
∆ п = πD = 3.14 ∗ 78.5 ∗ ≅ 0.3 мм.
З E 2.1 ∗ 10 5
10 Збільшення діаметра зовнішнього кільця
а б ∆п 0.3
∆З = = ≅ 0.09 мм.
Рисунок 9.1 - Плоскі прямі пружини π 3.14
11 Зменшення діаметра внутрішнього кільця
При навантаженні таких пружин максимальною силою Fmax σ ст 236
розрахунок виконують за умовою міцності на згин: ∆B = D = 75.5 ∗ ≅ 0.08 мм .
B E 2.1 ∗ 10 5
• для схеми навантаження за рис. 9.1,а 12 Осьове переміщення зовнішнього кільця щодо внутрішнього
σ зг = 6 Fmax L /(bt 2 ) ≤ [σ ]зг ; (9.1) F
δ = ( DЗ + DВ ) =
• для схеми навантаження за рис. 9.1,б 2πEAtgβ ( β + φ )
σ зг = 3Fmax L /(2bt 2 ) ≤ [σ ]зг . (9.2) 20000 ∗ (78.5 + 75.5)
= ≅ 0.35 мм .
Якщо попередньо вибрати, наприклад, товщину t перерізу пружини, 2 ∗ 3.14 ∗ 2.1 ∗ 105 ∗ 74.2 ∗ tg140 ∗ (140 + 60 )
то за умовами (9.1) та (9.2) можна визначити потрібну ширину b перерізу. 13 Найбільше допустиме осьове переміщення зовнішнього кільця
Найбільші прогини плоских прямих пружин під дією навантаження щодо внутрішнього
F можна знайти за формулами:
δ max =
[σ ] D = 400
∗ 77 = 0.6 мм.
• для консольної пружини (див. рис. 9.1,а) Etgβ
ср
2.1 ∗ 10 5 ∗ tg14 0
y = FL3 / (3EI ); (9.3) 14 Загальне число кілець пружини, включаючи опорні,
• для плоскої пружини на двох опорах (див. рис. 9.1,б) розраховується за формулою
y = FL3 / (48EI ) . (9.4) s 4
n= +1 = + 1 = 12.4 .
Тут I = bt / 12 — осьовий момент інерції поперечного перерізу.
3 δ 0.35
Приймаємо n = 13 .
Приклад розрахунку 15 Під дією найбільшої сили стиску кільцевої пружини максимальне
Задача. Визначити розміри перетину плоскої консольної прямої всідання пружини дорівнює:
пружини та її деформацію, якщо відома максимальна сила навантаження smax =
[σ ] ( D (n − 3) + D ) = = 400
(77 ∗ (13 − 3) + 78.5) ≅ 6.5 мм .
З
F3 = 10 H та довжина пружини L = 70 мм . Etgβ cp
2.1 ∗ 10 5 ∗ tg14 0
Розв'язання 16 Торцеві зазори між кільцями
1 Вибираємо холоднокатану стрічку із сталі 65Г. Допустиме
напруження при згині із рекомендацій (див. розділ 3)
[σ ]зг = 1.25[τ ]з = 1.25 ∗ 750 = 937.5МПа .

50 63
 n p max = n2 − n1 = 21.6 − 6.5 = 15; За точністю відносно сил та деформацій, які контролюються,
n p min = n − n1 = 13.4 − 6.5 = 7. пружини поділяють на 3 групи. Критерій відмови пружини – руйнування.
Вид характеристики пружини "сила - деформація" залежить від
8 Ширина пружини відношення s3 t . При s3 t 〈0.6 - залежність "сила - деформація" практично
6 LM зг min 6 ∗1587 ∗ 500
b= = = 24 мм. лінійна, при s3 t ≥ 0.6 - нелінійна. У машинобудуванні застосовуються
πEt n p minη
3
3.14 ∗ 2.1 ∗105 ∗ 0.43 ∗ 7 ∗ 0.704
частіше всього пружини з монотонною характеристикою - s3 t 〈〈 2 . При
8 РОЗРАХУНОК СТЕРЖНЕВИХ ПРУЖИН (ТОРСІОНІВ) s3 t 〉 2 пружина втрачає стійкість.
Матеріал пружини — Сталь 60С2А. Допускається застосовувати
Стержневі пружини (рис. 8.1) здебільшого навантажуються пружинну сталь із листа та смуг, що за своїми якостями не нижче сталі
моментом кручення, який спричинює деформацію кручення. При дії 60С2А. Пружини термічно обробляють і захищають від корозії.
максимального моменту кручення Tmax умову міцності пружини записують у Для отримання потрібного осьового переміщення пружини
вигляді [1,3]: складають з ряду секцій, кожна з яких утворюється послідовно двома
τ з = Tmax / W p = 16Tmax /(πd 3 ) ≤ [τ ]з , (8.1) тарілками, які дотикаються зовнішніми кромками. Секції монтують в гільзі
або на оправці, окремі секції взаємодіють внутрішніми кромками. Пружини,
звідки потрібний діаметр стержня пружини що утворюються таким способом (одиночні та багатошарові), надто жорсткі і
d ≥ 3 16Tmax /(π [τ ]з ). (8.2) призначаються для сприймання великих зусиль при відносно малих
Методика розрахунку стержневої пружини наведена у табл. 8.1. габаритних розмірах та використовуються, головним чином, як потужні
буферні пружини в амортизаторах.
Таблиця 8.1 – Методика розрахунку стержневої пружини
(торсіона) 12.2 Розрахунок тарілчастих пружин

Звичайно, тарілчасті пружини підбирають за ГОСТ 3057-90 у

відповідності з методикою розрахунку, яка наведена у табл. 12.2.
Розрахункова схема тарілчастої пружини наведена на рис. 12.1 [9].

Рисунок 8.1 – Розрахункова схема стержневої пружини

Найменування Позна-
Розрахункові формули
характеристики чення
1 2 3
Призначається або
Робочий момент кручення,
T розраховується із умов роботи
Н мм Рисунок 12.1 – Розрахункова схема тарілчастої пружини
механізму

48 65
 Таблиця 7.1 – Методика розрахунку плоскої спіральної пружини Продовження таблиці 12.2
Найменування Позна- 1 2 3
Розрахункові формули
характеристики чення Модуль
E E = 2.06 ∗ 10 5
1 2 3 пружності, МПа
Внутрішній радіус Призначається за умовами роботи Коефіцієнт µ
r0 µ = 0.3
барабана, мм механізму із конструктивних міркувань Пуасона
Робоче число обертів барабана Товщина
Робоче число ψ
t
збільшують на 0.5 – 1.5 для компенсації пружини, мм
обертів барабана
витрат на тертя Зовнішній
Радіус валика діаметр D1
r r = r0 / 3 (7.3)
пружини, мм пружини, мм Визначаються за табл. В. 1 (ГОСТ 3057 – 90)
Зовнішній радіус Внутрішній D2
заведеної пружини, r1 r1 = 0.745r0 (7.4) діаметр, мм
мм Максимальна s3
Вибирається в залежності від змазки: деформація, мм
η = 0.704 - при використанні касторового Попередня
Коефіцієнт корисної η мастила з графітом; η = 0.686 - при деформація s1 s1 = (0.2 − 0.4) s3
дії пружини, мм
використанні машинного мастила;
η = 0.6 - без змазки Робоча s 2 = (0.3 − 0.6) s 3 - для пружин I класу,
деформація s2
Товщина пружини, t = 0.157 r0 ψ (7.5) s 2 = (0.6 − 0.8) s3 - для пружин II класу
t пружини, мм
мм t ≤ r 15 (7.6) Ширина опорної Вибирається за ГОСТ 3057 – 90.
b
Число витків площини, мм b = 0.5bmax
спущеної пружини n n = 0.255 r0 t (7.7) Розраховуються або визначаються за
(у барабані) ГОСТ 3057 – 90
Число витків
заведеної пружини n 2 = 0.412 r0 t (7.8) Y Y =
1 6
[( A − 1) A]2 , (12.8)
n2 π LnA
(у барабані)
Число витків вільної C1 C1 =
1 6
[( A − 1) A − 1] , (12.9)
π LnA
пружини (за n1 n1 = (0.3 − 0.372)n2 (7.9)
Розрахункові 3( A − 1)
барабаном) C2 C2 = (12.10)
коефіцієнти πLnA
Для заведеної пружини
Для пружин без опорної площини
Розрахункове число n p max = n2 − n1 (7.10)
np A = D1 D2 . (12.11)
витків пружини Для спущеної пружини Для пружин з опорною площиною
n p min = n − n1 (7.11) A A = ( D1 − 2b) ( D2 + 2b) . (12.12)
Довжина Для пружин із радіусним округленням кромок
розвернутої L L = π (r0 + r1 )n + 2πr = πr0 (1.745n + 0.67) (7.12) A = ( D1 − 2 R ) ( D2 + 2 R ) (12.13)
пружини, мм

46 67
 3 За табл. Б. 1 вибираємо пружину з дроту II класу діаметром
Продовження таблиці 12.2
d = 2 мм . При моменті кручення M 2 = 0.305 H м кут закручування одного
витка дорівнює: ϕ M = 4.9° . 1 2 3
4 Визначаємо кут закручування одного витка при дії моменту Напруження σ II є визначальним для пружин
кручення 1 H м : циклічного навантаження:
ϕ 4.9 Для пружин без опорної площини
γ = M = −2
= 16.1° . 4 Es 2  s2 
M2 30.5 ∗ 10 σ II = − ( s3 − 2 )C1 + C 2 t  . (12.20)
Напруження (1 − µ 2
)YD12  
5 Число витків
розтягу у кромці σ II Для пружин з опорною площиною
ϕ2 68 0 II (див.
n=
= = 14 . 4 Es 2  s2 
ϕM 4.9 0 рис. 12.1), МПа σ II = − ( s3 − 2 )C1 + C 2 t  (12.21)
6 Кут закручування при початковому робочому навантаженні (1 − µ 2 )Y ( D1 − 2b) 2  
Для пружин із радіусним округленням кромок
ϕ1 = ϕ 2 − ϕ = 68 0 - 35 0 = 33° .
4 Es 2  s2 
7 Кут закручування при дії гранично допустимого моменту кручення σ II = − ( s3 − 2 )C1 + C 2 t  (12.22)
(1 − µ 2 )Y ( D1 − 2 R ) 2  
ϕ 3 = 1.25ϕ 2 = 1.25 ∗ 68 0 = 85° .
Напруження σ III є визначальним для пружин
8 Визначаємо значення моментів кручення:
циклічного навантаження
ϕ1 330 ϕ3 85 0
M1 = = = 0.146 Hм ; M3 = = = 0.377 Hм . Для пружин без опорної площини
γ n 16.10 ∗ 14 γ n 16.10 ∗ 14
4 Es2 D2  s2 
9 Крок пружини σ III = (2C3 − C1 )( s3 − 2 ) + C2t  (12.23)
(1 − µ 2 )YD12 D1  
t = d + 0.4 = 2 + 0.4 = 2.4 мм .
Для пружин з опорною площиною
10 Довжина пружини Напруження 4 Es 2 D2 + 2b
l 0 = n t + d = 14 ∗ 2.4 + 2 = 35.6 мм . σ III = ×
розтягу у кромці σ III (1 − µ )Y ( D1 − 2b) D1 − 2b
2 2
11 Кут підйому витка пружини III (див. . (12.24)
 s 
tgα =
t
=
2.4
= 0.0546 . α = 3°8' . рис. 12.1), МПа × (2C 2 − C1 )(s3 − 2 ) + C 2 t 
π (D2 + d ) 3.14 ∗ (12 + 2 )  2 
12 Довжина заготовки пружини Для пружин із радіусним округленням кромок
π (D2 + d )n 4 Es 2 D2 + 2 R
L= + l пр . σ III = ×
cos α (1 − µ )Y ( D1 − 2 R) D1 − 2 R
2 2
(12.25)
Приймаємо l пр = 30 мм , тоді  s 
× (2C 2 − C1 )( s3 − 2 ) + C 2 t 
3.14 ∗ (12 + 2 ) ∗ 14  2 
L= + 30 = 646 мм .
0.9985 ρπ
Маса пружини, m≅ ( D12 − D22 )t , (12.26)
13 Повна потенційна енергія, накопичена пружиною в процесі m 4
деформації кг
де ρ = 7.85 ∗ 10−6 кг мм3
__ 1 1 35 0 ∗ π
U = M 2ϕ = ∗ 0.3 ∗ ≅ 0.1 Дж.
2 2 0
180

44 69
 Продовження таблиці 6.1 Продовження таблиці 12.3
1 2 3 1 2 3 4 5 6 7 8
545 ϕ d 3 2.40 0.742 1.307 1.527 2.82 0.767 1.392 1.676
n= (6.23)
(M 2 − M1 )i 2.42 0.744 1.311 1.534 2.84 0.768 1.396 1.683
2.44 0.746 1.315 1.542 2.86 0.769 1.400 1.690
Число робочих витків ϕ2
n n= (6.24) 2.46 0.747 1.320 1.549 2.88 0.769 1.403 1.697
пружини ϕM
2.48 0.749 1.324 1.556 2.90 0.770 1.407 1.704
ϕ
n= (6.25) 2.50 0.750 1.328 1.563 2.92 0.771 1.411 1.711
γ (M 2 − M 1 ) 2.52 0.752 1.332 1.570 2.94 0.771 1.415 1.718
4
Найменше число витків (з  ϕ  2.54 0.753 1.336 1.578 2.96 0.772 1.419 1.725
умови стійкості пружини)
nmin n min =  3  ≤n (6.26) 2.56 0.754 1.340 1.585 2.98 0.772 1.423 1.732
 123.1 
2.58 0.756 1.344 1.592 3.00 0.773 1.426 1.738
Довжина пружини, мм l0 l0 = n t + d (6.27)
Тарілчасті пружини використовують у пакетах. Складання пружин у
t пакеті здійснюється за допомогою напрямного стержня або фіксуючих
Кут підйому витка, град α tgα = (6.28)
πD розділових кілець. Геометричні та силові параметри пакетів тарілчастих
πDn пружин наведені у табл. 12.4.
L= + l пр , (6.29)
Довжина заготовки пружини, cos α
L Таблиця 12.4 - Геометричні та силові параметри пакетів
мм де l пр - довжина заготовки тарілчастих пружин
причепів
Повна потенційна енергія, Схема пакета пружин Параметр пакета пружин
__ __ 1
накопичена пружиною в U U = M 2ϕ (6.30) 1 2
процесі деформації, Дж 2 Сила при максимальній деформації
пакета Fп3 = F3 .
Максимальна деформація пакета
S п3 = ns3 .
Таблиця 6.2 - Залежність індексу пружини від діаметра дроту
Кількість пружин у пакеті
Діаметр Послідовна n = S п 2 s 2 = S п1 s1 = ( S п 2 − S п1 ) ( s 2 − s1 )
0.2 – 0.4 0.45 – 1.0 1.1 – 2.5 2.8 – 6.0 7.0 – 14.0
дроту, мм Висота пакета у вільному стані
Індекс L0 = nl 0 .
16.0 – 8.0 12.0 – 6.0 10.0 – 5.0 10.0 – 4.0 8.0 – 4.0
пружини Висота пакета при попередній
деформації L1 = L0 − S п1 .
Висота пакета при робочій
Формули для розрахунку циліндричних гвинтових пружин кручення
деформації L2 = L0 − S п 2 .
з різноманітними формами поперечного перетину витка наведені в табл. 6.3.
Висота пакета при максимальній
деформації L3 = nt .
Допустиме відхилення на вільну
висоту пакета ∆L0 = n∆l 0

42 71
 Приклад розрахунку
Задача. Розрахувати тарілчасту пружину з послідовною схемою
складання пакета до виштовхувача штампа для гнуття листового матеріалу.
Вихідні дані: сила пружини при попередній деформації F1 = 1500 Н ; сила
пружини при робочій деформації F2 = 4000H ; величина попередньої
деформації пакета пружин S п1 = 10 мм ; величина робочої деформації пакета
S п 2 = 25 мм ; зовнішній діаметр пакета пружин D1 = 50 мм . Пружина працює в
умовах циклічного навантаження із числом циклів витривалості N F = 105 .
Розв'язання
1 За видом навантаження та кількістю циклів витривалості
Рисунок 6. 1 - Гвинтова циліндрична пружина кручення вибираємо пружину II класу.
2 За умов максимально допустимої робочої деформації пружини
Таблиця 6.1 – Методика розрахунку циліндричних гвинтових s 2 = 0.8s3 визначаємо силу, яка відповідає максимальній деформації:
пружин кручення F2 4000
F3 = = = 5000 Н .
0 .8 0.8
Найменування Позна-
Розрахункові формули 3 У відповідності з ГОСТ 3057 – 90 (див. табл. В. 1) вибираємо
характеристики чення
тарілчасту пружину з такими параметрами:
1 2 3
F3 = 5000H ; D1 = 50 мм; D2 = 28 мм; t = 1.80 мм; s3 = 1.50 мм; l 0 = 3.30 мм , які
10 M 2 k1
Діаметр дроту, мм d =3 (6.3) найбільше задовольняють цим вимогам.
[σ ]зг
d
4 За величинами F1 , F2 визначаємо деформації:
Внутрішній діаметр пружини, D2
Вибирають за допомогою даних s1 = 0.4 s3 = 0.4 ∗ 1.5 = 0.6 мм .
мм табл. Б. 1
5 Згідно з визначеними величинами s1 , s 2 та за заданими S п1 , S п 2
Середній діаметр, мм D D = D2 + d
розраховуємо кількість пружин у пакеті:
D
i= (6.4) S п 2 − S п1 25 − 10
d n= = = 25 .
s2 − s1 1.2 − 0.6
Значення індексу пружини i
6 Визначаємо силові та геометричні параметри пакета пружин:
можна вибирати у залежності
• сила при максимальній деформації пакета
Індекс пружини i від діаметру дроту (табл. 6.2).
Fп3 = F3 = 5000H ;
Рекомендується вибирати i ≥ 5
(чим менше d , тим більшим • максимальна деформація пакета
треба брати i ). У виняткових S п3 = ns3 = 25 ∗ 1.5 = 37.5 мм;
випадках допустимо i = 4 • висота пакета у вільному стані
Коефіцієнт форми перетину і 4i − 1 L0 = nl 0 = 25 ∗ 3.3 = 82.5 мм;
k1 k1 = (6.5)
кривизни витка 4i − 4 • висота пакета при попередній деформації
L1 = L0 − S п1 = 82.5 − 10 = 72.5 мм;
• висота пакета при робочій деформації
L2 = L0 − S п 2 = 82.5 − 25 = 57.5 мм;

40 73
 v max D1 s
Якщо = 0.71 / 1.88 = 0.38 < 1 , зіткнення витків не буде і відношення A= , матеріал пружини; коефіцієнт ξ = 2 ≅ 0.7 − 0.8, де
vк D2 s3
витривалість забезпечена. s 2 , s 3 - робоча і гранична деформація конуса.
6 Визначаємо жорсткість пружини за формулою (5.8,а): 1 Обчисляють коефіцієнт
F − F1 800 − 640
с= 2 = = 6.4 H / мм. D12h[σ ]зг 2
h 25 α= −
,
7 Число робочих витків і повне число витків за формулами (5.9), 4ξE U 103
(5.10) −
с 152.40 де U - величина потенційної енергії, Дж і
n= 1 = = 23.8 ≅ 24 , −
с 6.4 F2h
U = ;
n1 = n + n 2 = 24 + 1.5 = 25.5 . 2000
8 Обчислюємо деформацію і довжину пружини за формулами [σ ] зг − допустиме напруження згину.
(5.13) – (5.19): 2 За обчисленим α і заданому A знаходять значення x і β
F
s1 = 1 =
640 F
= 100 мм; s2 = 2 =
800
= 125 мм ; s3 =
F3 900
= ≅ 141мм; (наприклад, для α = 1.03 і A = 2 , як показано на рис. 12.2 пунктирною лінією,
c 6.4 c 6 .4 c 6 .4 x = 0.13 та β = 3.3 ).
l3 = (n1 + 1 − n3 )d = (25.5 + 1 − 1.5) ∗ 6 = 150 мм; D1 β [σ ]зг
l0 = l3 + s3 = 150 + 141 = 291мм; 3 Товщина тарілки t =
2 ξE
l1 = l0 − s1 = 291 − 100 = 191мм;
4 Висота внутрішнього зрізаного конуса s3 = xt .
l 2 = l0 − s 2 = 291 − 125 = 166 мм.
h
9 Індекс пружини дорівнює (5.12): 5 Число тарілок n = .
ξxt
D 44
i= = = 7.333 . У випадках, коли стандартні тарілчасті пружини не задовольняють
d 6 вимогам за габаритними розмірами або з інших причин рекомендується
10 Крок пружини розраховується за формулою (5.20) користуватися такою методикою розрахунку (табл. 12.5) [2].
t = s3' + d = 5.906 + 6 = 11.906 мм.
11 Довжина розвернутої пружини дорівнює (5.25): Таблиця 12.5 - Методика розрахунку тарілчастих пружин
l = 3.2 Dn1 = 3.2 ∗ 44 ∗ 25.5 ≅ 3590 мм.
12 Маса пружини за формулою (5.26) Найменування Позна-
Розрахункові формули
m = 19.25 ∗ 10 −6
Dd n1 = 19.25 ∗ 10
2 −6
∗ 44 ∗ 6 ∗ 25.5 ≅ 0.78кг.
2 характеристики чення
1 2 3
13 Обсяг, зайнятий пружиною, дорівнює (5.27):
Сила при
V = 0.758D12 l1 = 0.758 ∗ 50 2 ∗ 191 ≅ 361945 мм 3 . попередньому F1 Не регламентується
14 Напруження при максимальній деформації за формулою (5.6) затиску, Н
8 F3 D 8 ∗ 900 ∗ 44 Робоча сила
τ3 = k = 1.2 ∗ ≅ 560МПа, F2
πd 3 3.14 ∗ 6 3 навантаження, Н Визначаються або розраховуються із умов
що менше від допустимого [τ ]з = 600МПа (розрахунок τ 3 виконано Робочий хід
h
роботи механізму
пружини, мм
4i − 1 0.615 4 ∗ 7.333 − 1 0.615
для: i = 7.333 ; k = + = + ≅ 1 .2 .
4i − 4 i 4 ∗ 7.333 − 4 7.333
15 Частота власних коливань за формулою (5.29)

38 75
 Основні параметри конічних пружин - кут θ нахилу центрової лінії Продовження таблиці 12.5
перетинів витків до осі пружини (рис. 5.5) і закон зміни кроку витків уздовж
осі пружини. При постійному кроку t проекція осьової лінії витків на 1 2 3
площину, що перпендикулярна до осі пружини, являє собою спіраль Уточнені відносні
Якщо кількість пружин у пакеті більше 8,
Архімеда, рівняння якої в полярних координатах має вигляд деформації від
попереднього та γ 1' γ 1' = γ 1u = γ 1 (1 + 0.01n) , (12.36)
R = aϕ , (5.34)
робочого γ 2' γ 2' = γ 2 u = γ 2 (1 + 0.01n) (12.37)
де ϕ - поточний кут полярних координат; навантажень
a - постійна ( a = t tg θ π ). Напруження від σ1 = σ min = −γ 1' uϕE ∗
попереднього
( )
σ 1 (σ min ) (12.38)
навантаження,   A −1  1 
∗ ϕ 1 − 0,5γ 1' u  − 1 − 
МПа   ln A  m
Напруження від σ 2 = σ max = −γ 2' uϕE ∗
робочого
( )
σ 2 (σ max ) (12.39)
навантаження,   A −1  1 
∗ ϕ 1 − 0,5γ 2' u  − 1 − 
МПа   ln A  m
Визначається за діаграмою (рис. 12.4)
Довговічність NF згідно з величинами напружень σ min та
пружини, цикл
σ max
I – з постійним кроком;
II – з постійним кутом підйому витків
Маса комплекту
пружин, кг
m m=
π
4
(D 2
1 )
− D22 tρn (12.40)

Рисунок 5.5 – Конічні пружини Обсяг, зайнятий πD12

V V = l0 n (12.41)
При перемінному кроці рівняння проекції витків набуває більш пружинами, мм 3 4
складний вид.
Збільшення жорсткості пружини при стиску пояснюється
неоднаковою податливістю витків, що залежить від їхнього діаметра. При
навантаженні насамперед деформуються витки найбільшого діаметра.
Зімкнувшись витки виключаються з роботи. Жорсткість пружини безупинно
зростає в міру стиску як внаслідок зменшення числа вільних витків, так і
поступового зменшення їхнього діаметра.
Приклад розрахунку пружини
Задача. Розрахувати гвинтову циліндричну пружину стиску для
кулачкової запобіжної муфти (рис. 5.6). Вихідні дані для розрахунку:
максимальна осьова сила, що розвиває пружина, F2 = 800 H при її
деформації h = 25 мм ; зовнішній діаметр пружини D1 = 50 мм ;
найбільша швидкість переміщення рухомого кінця пружини Рисунок 12.3 - Графік граничних кутів Рисунок 12.4 – Діаграма граничних
v max = 0.71 м с , пружина працює в умовах циклічного навантаження підйому тарілчастих пружин великої напружень тарілчастих пружин
жорсткості при імовірності великої жорсткості
з частотою навантаження ν = 7 навантажен ь хв (проскакування
незруйнування Р=90 %
кулачків при короткочасних перевантаженнях

36 77
 Аналогічно, сумарна навантажувальна спроможність системи, t 2ϕ ln A 23 2 ∗ 0.1 ∗ ln 2
складеної з трьох пружин (див. рис. 5.3, III) F0,65 = 0.65 ∗ 2.8 ∗ 10 5 = 0.65 ∗ 2.8 ∗ 10 5 ≅ 5046 Н.
m( A − 1) 10 ∗ (2 − 1)
[ ]
ΣF = F0 + F1 + F2 = F0 1 + (1 − 2 i )2 + (1 − i )4 , (5.36) 6 Відносна деформація при робочому навантаженні
де F2 = F1 (1 − 2 i ) = F0 (1 − 2 i ) - сила, що навантажує третю пружину.
2 4
γ 2 = 0.65
F
= 0.65 ∗
4500
≅ 0.58.
Навантажувальна спроможність трипружинної установки буде на 88 - F0,65 5046
125% більше навантажувальної здатності однієї пружини. 7 Необхідна кількість пружин за формулою (12.35)
Суміжні пружини в концентричних установках завжди виконують із h 5
n= = ≅ 18,
витками різноманітного напрямку для забезпечення більш рівномірного s3 (γ 2 − γ 1 ) 1 ∗ (0.58 − 0.3)
навантаження і, щоб уникнути попадання витків однієї пружини в зазори між де γ 1 = 0.3 - відносна деформація від попереднього навантаження.
витками іншої пружини при поломці пружини.
В окремих випадках, для досягнення великої податливості, Приймаємо кількість пружин - n = 18 шт.
застосовують концентричну установку з послідовною роботою пружин на 8 Якщо кількість пружин виявилася значною ( n〉8 ), слід врахувати
стиск (див. рис. 5.3,IV). Податливість системи дорівнює сумарній збільшену напруженість перших пружин (їхню більшу деформацію):
податливості послідовно включених пружин. γ 2' = γ 2 u = γ 2 (1 + 0.01n) = 0.58 (l +0.01 ∗ 18) ≅ 0.68 ;
На рис. 5.4 зображено інший тип складових пружин: однопроволочна
γ 1' = γ 1 (1 + 0.01n) = 0.3 (1 + 0.01 ∗ 18) ≅ 0.35 .
вита пружина заміняється набором пружин малого діаметра, розташованих за
периферією опорних тарілок. Співвідношення між податливістю і 9 Визначаємо напруження за формулами (12.38, 12.39):
навантажувальною спроможністю такої системи й однопружинної системи
тут інші, ніж у випадку концентричних пружин.

(
σ max = −γ 2' ϕE ϕ 1 − 0.5γ 2'  ) Aln−A1 − 1 − m1  =
 
  2 −1  1 
= −0.68 ∗ 0.1 ∗ 2.08 ∗ 10 5 ∗ 0.1 ∗ (1 − 0.5 ∗ 0.68) − 1 −  ≅ 1001 МПа;
  ln 2  10 

(
σ min = −γ 1' ϕE ϕ 1 − 0.5γ 1'  ) Aln−A1 − 1 − m1  =
 
  2 −1  1 
= −0.35 ∗ 0.1 ∗ 2.08 ∗ 10 5 ∗ 0.1 ∗ (1 − 0.5 ∗ 0.35) − 1 −  ≅ 462 МПа.
  ln 2  10 
10 Довговічність за графіком (див. рис. 12.4) - 105 〈N 〈5 ∗105 .
11 Об’єм, зайнятий пружинами, за формулою (12.41):
πD12 3.14 ∗ 40 2
V = l0 n = ∗ 3 ∗ 18 ≅ 67824 мм ,
3
4 4
де l0 = t + s3 = 2 + 1 = 3.0 мм - висота пружини.
12 Маса комплекту пружин за формулою (12.40):
π
(
m = D12 − D22 tρn =
4
3.14
)
(40 2 − 20 2 ) ∗ 2 ∗ 7.8 ∗ 10 −6 ∗ 18 ≅ 0.3 кг.
4

Рисунок 5.4 – Багатопружинна установка

34 79
 При проектуванні витих пружин із прямокутними витками необхідно
враховувати, що, внаслідок розширення внутрішньої сторони і звуження
зовнішньої при навиванні, прямокутний перетин перетворюється в
трапеціїдальний. Тому необхідно або змінити перетин заготовки (надавши
йому форму "оберненої" трапеції), або збільшити міжвитковий зазор.
Для кращого опирання кінці заготовок підрізають або відтягають, а
торці пружин шліфують, залишаючи висоту цих кінців, рівну чверті висоти
поперечного перетину витка.
У тих випадках коли вага пружини є принциповим чинником, її
доцільно навивати з тонкостінної трубки, тому що при рівних умовах
полярний момент опору кільцевого поперечного перетину значно вище
полярного моменту опору кола.
Останнім часом знаходять застосування багатожильні пружини,
призначені, в основному, для сприйняття стискальних навантажень або
моментів кручення. Перевагами багатожильних пружин є: полога ("м'яка")
характеристика, що дозволяє одержати великий хід при відносно малому
числі витків; підвищена міцність внаслідок сукупної роботи декількох жил
малого діаметра, що мають більш високі механічні властивості, ніж жили
великого діаметра; спроможність швидко поглинати (демпфірувати)
механічні коливання. Останньою обставиною пояснюється й істотний недолік
цих пружин - їх відносно мала довговічність (порядку 5 ∗ 10 4 циклів)
внаслідок взаємного стирання жил.
5.4 Особливості розрахунку складових пружин
Концентрична установка пружини (рис. 5.3) застосовується з
двоякою метою [4]:
• для збільшення податливості системи (при заданому
навантаженні F і заданих радіальних габаритах);
• для збільшення навантажувальної здатності системи.
Вигідно, щоб максимальні напруження в концентричних пружинах
були однаковими і щоб пружини мали однаковий робочий хід.
Остання умова призводить до співвідношення
n1d1 = n2 d 2 = ... = n z d z , (5.32)
де n - число витків пружини;
d - діаметр дротів пружини;
z - число концентричних пружин.
Ця умова виконується при рівності індексів пружин:
i1 = i2 = ... = iz . (5.26)
32
Визначимо деякі з них:
а) гумометалеві пружні елементи працюють при відносних
деформаціях стиску до 50% і тому використання закону Гука дає результати
в першому наближенні;
б) пружні властивості гумометалевих елементів суттєво залежать від
форми гумового елемента та конструкції металевої арматури, його кріплення
до арматури і можливості вільної формозміни гуми;
в) нелінійна жорсткість гумометалевих елементів залежить від
швидкості деформації при коливаннях і повинна розраховуватись не за
статичним модулем пружності Ec , а за динамічним - E D . Відношення
E D Ec змінюється залежно від твердості гуми, частоти та амплітуди
коливань;
г) довговічність гумометалевих пружних елементів суттєво залежить
від форми поверхні кріплення гуми до металу та форми самої гумової деталі,
які слід вибирати залежно від виду деформації.
Розмір сили, що розвивається буфером, розраховують за формулою:
F = σ СТ A , (13.1)
де σ СТ - напруження стиску, визначені з діаграм для гуми твердістю
50, 60 і поліуретана СКУ-7Л (рис. 13.2, 13.3, 13.4);
A - площа контактної поверхні.
При використанні гумових і поліуретанових пружин у якості
з'ємників або виштовхувачів необхідно враховувати, що сила оберненого
ходу менше сили навантаження при тій же деформації за висотою приблизно
на 0.25 F .
Елементами, що амортизують, у буферах є гумові і поліуретанові
пружини. Технічну гуму виготовляють з межою міцності σ В ≥ 10МПа та
модулем пружності при зсуві G = (0.7 − 0.8) МПа . Твердість гуми складає 50-70
одиниць, поліуретана - 76-86 одиниць за Шором. Поліуретан застосовують
марки СКУ - 7Л за ТУ 84-404-73, гуму маслобензостійку.
Гумові буфера за нормаллю МН 4957-63 передбачені з найбільшим
робочим зусиллям від 1250 до 17600 Н.
У табл. 13.1 наведені розрахункові схеми та формули для
наближеного визначення напружень та деформацій щодо деяких
гумометалевих пружних елементів.
Допустимі напруження для гуми беруть: при статичних деформаціях
стиску - [σ ]СТ = (1.5 − 2.0) МПа і зсуву - [τ ]Зс = (0.2 − 0.5) МПа; при динамічних
деформаціях - відповідно [σ ]СТ = (1.0 − 1.5) МПа , [τ ]ЗС = (0.1 − 0.2) МПа .
Характеристика деяких стандартних буферів наведена у табл. 13.2.
81
 5 Потрібно підібрати пружину для робочого навантаження F = 400 H
при напруженні кручення τ з = 400МПа . Діаметр пружини D = 40 мм . Осадка
пружини повинна бути 20 мм.
Р о з в ' я з а н н я . Проводячи горизонталь через точку F = 400 H при
напрузі τ з = 400МПа (ліва колонка) до перетинання з кривою навантаження
для D = 40 мм (сітка жирних ліній), одержуємо d = 5 мм .
Проводячи горизонталь через точку перетинання ординати d = 5 мм з
кривою прогину для D = 40 мм (сітка тонких ліній) до перетинання з
ординатою τ з = 400МПа в лівій колонці, знаходимо, що прогин одного витка
s3 = 4 мм . Отже, пружина повинна мати 5 робочих витків.
Деякі співвідношення та рекомендації щодо проведення
розрахунку циліндричних пружин стиску та розтягу:
1 Для запобігання втрати стійкості пружин стиску треба вибирати
відношення l 0 ( D1 − d ) ≤ 3 . Якщо пружину направляти у стакані чи на
стержні, то це відношення можна збільшити до п'яти. Величину зазору z ' між
пружиною та спрямовуючою деталлю вибирають із табл. 5.3.
Таблиця 5.3 – Величина зазору між пружиною та
спрямовуючою деталлю

D−d до 10 10-18 18-30 30-50 50-80 80-120 120-150

z' 1 2 3 4 5 6 7
2 Крок t пружини стиску у вільному стані у загальному випадку
вибирають у межах (D1 2 − D2 3) .
3 Число робочих витків n повинно бути більше 2.5.
4 Кут підйому витків α = 6 − 9 °.

5.3 Особливості розрахунку і конструювання пружин з

іншими формами поперечного перетину витків

Жорсткі пружини, габарити яких за конструктивними міркуваннями

обмежені, доцільно навивати з дротів прямокутного (зокрема, квадратного)
поперечного перетину. Рисунок 13.3 – Діаграма для визначення напружень стиску гуми
Такі пружини частіше усього застосовуються як натискні [3,4]. твердістю 60
Формули для розрахунку цих пружин наведені в табл. 5.4, а допоміжні
коефіцієнти ξ і k , що залежать від відношення b t ≥ 1 - у табл. 5.5, де через
b та t позначені довжини відповідно більшої і меншої сторін. Пружини
цього типу характеризуються несиметричним розподілом дотичних
напружень, причому максимальні напруження виникають у більшості
випадків вздовж середнього волокна внутрішньої сторони. Ця обставина

30 83
 На рис. 5.2 наведена діаграма (синоптична) для розрахунку
Продовження таблиці 13.1
спіральних пружин із дротом круглого перетину. За віссю абсцис відкладені
діаметри d дроту. Сітка жирних ліній зображує для різноманітних значень 1 2 3
середнього діаметра D пружини сили, що розвиваються пружиною. Значення
сил показані похилими прямими в лівій колонці діаграми в залежності від
напружень кручення τ з , МПа [4].
τ зс =
2T
ϕ=
(
T D2 − d 2 )
πd h 2 πD 4Gh

F 2 F (D − d )3
σ СТ= f =
dh 3πGh(D + d )3

Таблиця 13.2 –Технічна характеристика стандартних буферів

Найменший типорозмір
Найбільший типорозмір буфера
буфера
Габаритні

Діаметр провального отвору,

Діаметр провального отвору,

Габарит- розміри

Максимальний хід, мм

Максимальний хід, мм
Максимальна сила, Н

Максимальна сила, Н
ні
Рисунок 5.2 – Діаграма для розрахунку пружин Тип розміри

Діаметр, мм
буфера

Висота, мм
Сітка тонких ліній зображує для різноманітних значень середнього

мм

мм
Діаметр, мм
діаметра D пружини деформацію одного витка s 3' (у мм) в залежності від

Висота, мм
напруження кручення τ з , МПа. Деформація визначається в лівій колонці за
тими ж прямими , що і сили.
При складанні діаграми прийнято G = 8 ∗ 10 4 МПа .
Розглянемо декілька прикладів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 Потрібно визначити напруження в пружині діаметром D = 30 мм із
Буфер із
d = 2.5 мм , навантаженої силою F = 100 Н .
гумових 48 200 1270 16 - 195 640 4180 63 -
пружин

28 85
 Продовження таблиці 5.2
1 2
Максимальна деформація (при
дотику витків стиску або при
s = F3 c (5.15)
випробуванні пружини розтягу) 3
s 3 , мм
l 3 = (n1 + 1 − n3 )d , (5.16,а)
де n3 — число шліфованих витків.
Довжина пружини при
Для трижильних пружин
максимальній деформації l3 ,
l 3 = (n + 1)d1∆ (5.16,б)
мм
Для пружин розтягу з зчепами
l3 = l 0 + s3 (5.16,в)
Довжина пружини у вільному
l 0 = l3 + s 3 (5.17,а)
стані l 0 , мм
Довжина пружини розтягу без
l0' = (n1 + 1)d (5.17,б)
зчепів у вільному стані l 0 ' , мм
Довжина пружини при l1 =l 0 − s1 (5.18,а)
попередній деформації l1
Для пружин розтягу
(визначає габарити вузла l1 =l 0 + s1 (5.18,б) Рисунок 13.5 – Штамп з диференційованим затиском прокату
пружини стиску), мм
Їй відповідає відносна деформація стиску
l =l −s (5.19,а)
Довжина пружини при робочій 2 0 2 H 0− s2 100 − 25
Для пружин розтягу ε 2 = Ln( )100% = Ln( )100% ≅ 29% .
деформації l 2 , мм H0 100
l 2 = l0 + s2 (5.19,б)
При цьому робоча деформація пружини не перевищує 30% висоти
t = s3 + d (5.20,а) пружини у вільному стані.
Для трижильних пружин 3 Визначаємо силу попереднього стиску буфера
Крок пружини у вільному стані
t = s3 + d1∆ (5.20,б) F = σ СТ А = 0.45 ∗ 24021 ≅ 10810H ,
t , мм
Для пружин розтягу де σ СТ = 0.45МПа вибираємо за графіком σ СТ = f (ε ) (див. рис. 13.1),
t =d (5.20,в) D−d
Напруження у пружині при F відповідно до ε1 = 10.5% і = 1 .5 .
τ = 1τ (5.21) H0
попередній деформації τ 1 , МПа 1 F3 3
F1 = 0.45 ∗ 24021 ≅ 10810H .
Напруження у пружині при F Оскільки F1 〉10000H - розміри гумового буфера обрані правильно.
τ2 = 2 τ3 (5.22)
робочій деформації τ 2 , МПа F3
D−d
4 З огляду на те, що ε 2 ≅ 29% і = 1.5 відповідає σ СТ = 1.74МПа ,
H0
сила робочої деформації пружини дорівнює:
F2 = 1.74 ∗ 24021 = 41076H .

26 87
 При виборі типорозмірів пневматичного буфера силу, яка може бути
Продовження таблиці 5.2
утворена буфером, приймають рівної (0.2 - 0.3) від номінального зусилля
1 2 преса.
Призначається заздалегідь з урахуванням Сила, що розвивається пневматичною подушкою (буфером)
Зовнішній діаметр пружини розраховується за формулою:
D1 , мм
конструкції вузла. Уточнюється за
табл. А. 1, А. 2 F = p A, (14.1)
δ = 1 − F2 F3 (5.2) де p - тиск повітря, МПа;
2
Відносний інерційний зазор δ Для пружин стиску I і II класів A - площа поршня, мм .
пружини стиску. Для пружини δ = (0.05 − 0.25) , для пружин розтягу На рис. 14.2 наведена схема приєднання пневматичного буфера до
розтягу служить обмеженням δ = (0.05 − 0.10) , для одножильних пружин мережі стиснутого повітря тиском 0.5 МПа.
максимальної деформації III класу δ = (0.1 − 0.4) , для трижильних
пружин III класу δ = (0.15 − 0.40)
F
Сила пружини при F3 = 2 (5.3)
максимальній деформації F3 , Н 1−δ
Уточнюється за табл. А. 1, А. 2
Сила попереднього
навантаження (при навиванні із
F = (0.1 − 0.25) F3 (5.4)
холоднотягнутого та термооб- 0
робленого дроту) F0 , Н
Діаметр дроту d , мм
Діаметр трижильного тросу d1 ,
Вибирають за табл. ГОСТ 13764 – 86 –
мм
Жорсткість одного витка c1 ,
13776 – 86 1 - циліндр буфера; 2 - ресивер; 3 – запобіжний клапан; 4 - зворотний
клапан; 5 - редукційний клапан; 6 - фільтр; 7 - вентиль мережі
Н/мм
Якщо F0 = 0 , вибирається за табл. Рисунок 14.2 - Схема приєднання пневматичного буфера до мережі
стиснутого повітря
ГОСТ 13764 – 86 – ГОСТ 13776 – 86
Максимальна деформація
Якщо F0 〉 0 Стиснуте повітря з мережі проходить вентиль 7, фільтр 6,
одного витка s 3' , мм редукційний клапан 5, зворотний клапан 4 і надходить у резервуар (ресивер)
( F − F0 )
s3'' = s3' 3 (5.5) 2, який з'єднаний із циліндром пневматичної подушки. При робочому ході
F3
преса і поршнів пневматичної подушки стиснуте повітря видавлюється з
Визначають за табл. ГОСТ 13765-86 подушки в ресивер. Тиск повітря в останньому відповідно збільшується.
При перевірці Редукційний клапан служить для регулювання і підтримки на постійному
Максимальне напруження τ = k 8F3 D0 (5.6,а) рівні тиску повітря в подушці і ресивері.
кручення (з урахуванням 3 πd 3 При модернізації обладнання в серійному виробництві виникає
кривизни витка) τ 3 , МПа Для трижильних пружин необхідність зберегти універсальність преса. З цією метою дуже зручно
τ 3 = 1.82
F3i
(5.6,б) застосувати відкидний пневматичний буфер, схема якого наведена на
d2 рис. 14.3. Цей буфер установлений на шарнірній плиті, легко відкидається
вниз при відгвинчуванні двох тяг.

24 89
напружень і властивостей дроту забезпечують необмежену стійкість
статичних пружин при залишкових деформаціях не більше 15 % від розміру
максимальної деформації s 3 . Допустимі залишкові деформації статичних
пружин регламентуються координацією сил пружини при робочій деформації
на силових діаграмах, причому збільшення різниці F3 − F2 сприяє зменшенню
залишкових деформацій.
Технологічні засоби регулювання витривалості і стійкості пружин
визначаються документацією за технічними вимогами.
5.2 Методика розрахунку пружин стиску - розтягу
Методика розрахунку пружин стиску - розтягу представлена у
табл. 5.2 (розрахункова схема рис. 5.1).
Рисунок 5. 1 - Пружина розтягу, лист 1
22
Преси великих зусиль звичайно комплектують гідропневматичними
подушками (рис. 14.5), тому що пневматичні подушки в цьому випадку
досягають величезних розмірів. Робоча рідина - масло із резервуара 1 через
трубу 9 та клапан 4 наповняє циліндр 3. При робочому ході верхня плита
подушки з поршнем 2 давить на робочу рідину, яка віджимає шток 5, що
закриває клапан 4. Повернення всієї системи у вихідне положення
провадиться за допомогою соленоїда 6, який керує золотником 8, що подає
стиснуте повітря над поршнем 7.
При вирубуванні великих деталей штампами сполученої дії притиски
і скидачі мають дуже малий хід (від 1 до 3 мм). Тому підвісні пневматичні
подушки тут не знаходять застосування. Звичайно в цьому випадку
застосовують пружини. Але при великих габаритах штампів потрібна велика
кількість пружин, причому важко домогтися однакового їхнього натягу. У
таких випадках рекомендується використовувати плоский пневматичний
буфер, який успішно використовується на електромеханічних заводах.
Рисунок 14.5 - Гідропневматична подушка преса великого зусилля
91
 5 РОЗРАХУНОК ГВИНТОВИХ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПРУЖИН РОЗТЯГУ площ перетинів лівого і правого штоків. Неважко бачити, що добором
ТА СТИСКУ З ВИТКАМИ КРУГЛОГО ПЕРЕРІЗУ розмірів d1 , d 2 можна одержати задану статичну характеристику і
5.1 Витривалість і стійкість пружин забезпечити необхідну жорсткість механічної конструкції.
Принцип дії приводу (див. рис 14.6,в) аналогічний принципу дії
Широко поширені виті циліндричні пружини стиску і розтягу, які розглянутої рідинної пружини і заснований на використанні енергії
діляться на класи (I, II, III), види та розряди (1, 2, 3) (табл. 5.1). Клас розширення попередньо стисненої рідини.
визначається витривалістю в циклах: клас I - 1∗ 10 7 , клас II - 1∗ 10 5 і клас III -
2 ∗ 10 3 циклів. Пружини, що навантажені статичними силами, відносяться до 15 ГІДРОПРУЖНІ ПРИСТРОЇ
класу II; передбачені ГОСТ 13770 - 86, 13771-86 і 13772-86 обмеження щодо
максимальних дотичних напружень при крученні і властивостей дроту При вирішуванні багатьох практичних задач, зв'язаних з розробкою
забезпечують втомну міцність таких пружин при залишкових деформаціях не гідравлічних приводів, необхідно вважати, що робоча рідина пружна і
більш 15% розміру максимальної пружної деформації. Розряди визначаються стискається. В загальному випадку пружна деформація (стисливість) рідини
за точністю дотримання передбачених сил і пружних переміщень пружини, для гідравлічних систем є негативним чинником, що знижує загальний
що залежить від марки стали, параметрів витків і т.д. (ГОСТ 13766 - 86, коефіцієнт корисної дії приводу і зменшує жорсткість гідросистеми. Однак
13767-86 та ін.). Розрізняють пружини одножильні з дроту круглого або стисливість рідини можна використовувати для виконання корисної роботи.
прямокутного перетину і багатожильні з круглого дроту [5,6]. В Донбаській державній машинобудівній академії (ДДМА) під
керівництвом д.т.н., проф. Л.Л. Роганова розроблений гідропружний привід,
Таблиця 5.1 - Класи пружин що використовує в якості акумулятора енергії заздалегідь стислу рідину
[10,11,12].
Витривалість На рис. 15.1 наведена принципова схема гідропружного приводу, що
Клас N F у циклах,
Інерційний співудар
Пружини Навантаження складається з гідроциліндра 1 і плунжера 2, між торцем 3 якого і дном
пружин витків
не менше циліндра 4 утворена керуюча порожнина 5, що герметизується. Насосом 6
1 2 3 4 5 створюється тиск в робочій камері 7. Керуюча порожнина 5 при цьому
I Циклічне 7
1∗ 10 з'єднана зі зливом 8. При досягненні заданої величини тиску в робочій камері
Стиску та 7 керуюча порожнина 5 шляхом переключення розподілового клапана 9
Циклічне та Відсутній
II розтягу 1∗105 відсікається від злива 8 і з'єднується з нагнітанням. Відбувається
статичне
розгерметизація керуючої порожнини 5. Робоча рідина під високим тиском
III Стиску Циклічне 2 ∗103 Може спостерігатися діє на всю площу нижнього торця 3 плунжера 2, який прискорено рухається
угору. Таким чином, потенційна енергія заздалегідь стислої робочої рідини
Нижче розглядаються гвинтові циліндричні пружини стиску і розтягу переходить в кінетичну енергію плунжера 2. Переключенням розподілових
зі сталі круглого перетину з індексами від 4 до 12. Ці дані не поширюються на клапанів 9,10 система повертається у вихідний стан. Контроль тиску в
пружини для роботи при підвищених температурах, а також в агресивних і приводі здійснюється за допомогою запобіжного клапана 11 і манометра 12.
інших середовищах, які потребують застосування спеціальних матеріалів.
Відсутність співудару витків у пружин стиску визначається умовою: 15.1 Характеристики гідропружного приводу
vmax
≤1,
vк Робота гідропружного приводу характеризується такими основними
де vmax - найбільша швидкість переміщення рухомого кінця пружини параметрами, як величина енергії пружної деформації робочої рідини,
активний хід плунжера, максимальне значення його швидкості і прискорення,
при навантаженні або при розвантаженні, м/с;
час дії ударного імпульсу. Енергія пружної деформації гідравлічної пружини
vк - критична швидкість пружин стиску, м/с (відповідає виникненню
залежить як від зовнішніх чинників, якими є тиск в робочій камері і об’єм
співудару витків пружини від сил інерції). рідини, що стискається, так і від пружних властивостей самої рідини, які
визначаються об’ємним модулем пружності.

20 93
за знаком найбільші напруження кручення і зрізу. Максимальні нормальні Нижня межа наведених значень модуля ( E p =1350 МПа) відповідає
напруження у витих конічних пружинах виникають у витку з найбільшим поширеному в авіаційних гідросистемах АМГ - 10, а верхня межа - більш
діаметром. важким мастилам типу "турбінне", яке використовується у гідросистемах
У місцях переходу зчепів до робочих витків при роботі пружини пресів та ін.
напруження згину значні і складають іноді 125 % від напружень у робочій Об'ємний модуль пружності E р рідини змінюється в широких межах
частині витка. У витих пружинах кручення елемент пружини навантажується
моментом згину, а максимальні нормальні напруження виникають на волокні, у залежності від типу рідини, тиску і температури (рис. 15.2, 15.3). З ростом
яке розташовано ближче до осі пружини. температури об'ємний модуль пружності зменшується. Наприклад, при
Порушення режиму роботи і види ушкоджень. Гістерезис, а також постійному атмосферному тиску і зміні температури від 40°С до 200°С для
пружна післядія і повзучість є слідством пружних недоліків матеріалу більшості мінеральних мастил він зменшується від 1700 МПа до 1000 МПа.
(рис. 4.3). Внаслідок повзучості матеріалу пружини спостерігається
запізнювання деформації відносно моменту прикладення або зняття
навантаження. Виникає пластична післядія, яка проявляється в залишковій
деформації пружини (див. рис. 4.3), що зберігається після розвантаження
необмежено довгий час. З'являється релаксація, що призводить до
нестабільності сили пружини. Зміна характеристики пружних деталей може
призвести до функціональної відмови машини або приладу, а іноді і до аварії.
У пружинах розтягу, через додаткові згинальні навантаження, у місці
переходу зчепа до робочих витків виникають залишкові деформації, пружини
видовжуються, а зчепи часто відламуються. Пружини, які навантажуються
перемінними або ударними силами, руйнуються від утоми, частіше усього в
зоні кріплення. У пружинах, що працюють при циклічних навантаженнях,
можуть виникнути резонансні коливання, збільшення напружень і, як
слідство, руйнування. 1 – для мінерального мастила
Шляхи підвищення надійності і довговічності. Удосконалення 2 – для силіконової рідини
конструкцій кріплення пружин і ресор сприяє зберіганню незмінних умов
Рисунок 15.2–Залежність об'ємного модуля пружності від
навантаження пружних з'єднань. Центрування пружин, кріплення кінцевих
температури
витків на шарнірах попереджують виникнення додаткових згинальних
навантажень. Перемінний крок або діаметр пружини обмежує появу
резонансу. Для поліпшення якості поверхневого прошарку пружин і охорони
їх від корозії застосовують азотування і різноманітні покриття.
Значне підвищення якості пружин і ресор можна одержати
зниженням фактичних напружень, які виникають при їхньому навантаженні,
шляхом створення ще до навантаження попередніх напружень. Досягають
цього заневолюванням у процесі виготовлення пружини, дробеметним і
напруженим наклепом, гідроабразивною обробкою і ін. Заневолювання
полягає в тому, що пружини якийсь час (до 70 год) витримують навантаження
створене напруженням, яке перевищуює у поверхневих прошарках межу
пружності. У поперечному перетині пружини утворюються дві зони: пружна
(у центрі) і пружно-пластична в периферійних прошарках.
Рисунок 15.3–Залежність об'ємного модуля пружності мастила від
тиску

18 95
 Таблиця 3. 1 - Коефіцієнти довговічності пружин Продовження таблиці 15.1
1 2 3
Коефіцієнт K L при числі циклів навантаження пружин ∆Q
Коефіцієнт h= =
pQ
(15.4)
асиметрії циклів r Активний хід плунжера, м h
A E пр А
2 3 4 5 6 7
10 10 10 10 10 10
Жорсткість гідравлічної Е пр А 2
С С= (15.5)
0 1 0.85 0.68 0.50 0.42 0.40 пружини, Н / м Q
У момент перетворення
0.25 1 0.90 0.74 0.60 0.50 0.50 потенційна енергія стиску
Максимальна теоретична робочої рідини перетворюється в
0.50 1 0.92 0.80 0.68 0.61 0.60 кінетичну енергію рухомих
швидкість рухомих частин, V max
м/с частин машини:
0.75 1 0.96 0.90 0.83 0.80 0.80
Q
Vmax = p (15.6)
mEпр
4 ОСНОВИ ТЕОРІЇ І РОБОТА З'ЄДНАННЯ
З умови, що робочий тиск
Принцип передачі навантаження. Пружні деталі, що навантажені починає миттєво діяти на всю
силами або моментами, деформуються і накопичують потенційну енергію, площу поперечного перетину
яка дорівнює роботі силового фактора на заданому переміщенні. Після зняття плунжера і прискорення
Час дії ударного імпульсу, с τ міняється за косінусоідальним
навантаження деталі повертають використану роботу за рахунок внутрішніх
сил пружності. Основна умова, що характеризує передачу навантаження - законом:
рівність між потенційною енергією деформації з'єднання і роботою π mQ
τ= (15.7)
зовнішньої сили або моменту [3]. 2A Eпр
Зв'язок між навантаженням і переміщенням називається
pA
характеристикою пружини (рис. 4.1), яка може бути прямолінійною - 1, Пікове прискорення, м с 2 а а= (15.8)
монотонно опуклою - 2, монотонно увігнутою - 3 або ламаною - 4. m
Відхилення даної характеристики від прямолінійної оцінюють коефіцієнтом Енергія пружної деформації,
нелінійності що запасається у системі та −
− p 2Q mVmax
2
γ s = ∆s s та γ ϕ = ∆ϕ ϕ , перетворюється у кінетичну U U = = (15.9)
2 Eпр 2
енергію рухомих частин
де ∆s, ∆ϕ - найбільше відхилення дійсного переміщення від його машини, Дж
значення; Таким чином, основними параметрами регулювання гідропружного
s,ϕ - переміщення при робочому навантаженні. приводу є: робочий тиск рідини, об’єм рідини, що стискається, її об’ємний
Площа, яка обмежена характеристикою пружини (наприклад, модуль пружності, площа поперечного перетину плунжера і маса рухомих
кривою 3, див. рис. 4.1), віссю абсцис і перпендикулярами з певних точок на частин.
__
осі абсцис, у масштабі дорівнює потенційній енергії U . Приклад розрахунку
При роботі пружини (навантаженні – розвантаженні) частина енергії
Задача. Розрахувати основні параметри прес - молота з гідро-
поглинається пружиною, що характеризується петлею гістерезису (рис. 4.2).
пружним приводом за наступними вихідними даними: маса рухомих частин –
Гістерезис, обумовлений тертям (внутрішнім - у матеріалі пружини і
6.25 кг; діаметр плунжера – 40 мм; внутрішній діаметр циліндра –50 мм;
зовнішнім - між її елементами), використовується для амортизації коливань.
зовнішній діаметр циліндра – 60 мм; тиск робочої рідини – 20 МПа; об’єм

16 97
 • за призначенням: для пружин холодної навивки - ХН; для пружин Додаток А
гарячої навивки - ГН.
Дріт груп А, Б, У, Г повинен виготовлятися діаметром 1 - 14 мм, дріт Таблиця А. 1 - Параметри пружин. Пружини стиску і розтягу I
груп Е, Н - діаметром 0.5 - 14.0 мм. класу розряду 1 (ГОСТ 13766-86). Матеріал: дріт класу I за ГОСТ 9389-
Сталева холоднокатана термооброблена стрічка (за ГОСТ 21996- 75 діаметром від 0.4 до 4 мм
76). Стрічка з конструкційної, інструментальної і пружинної сталі призначена
для виготовлення пружних деталей і пружин. Стрічку виготовляють із сталі Сила Діаметр, мм Жорсткість Найбільший
марок 50, 60, 70, 65Г за ГОСТ 1050-74, марок У7А, У8А, У9А, У10А, У12А за пружини при одного прогин
Номер зовнішньої
ГОСТ 1435-74 та марок 60С2А, 70С2ХА за ГОСТ 14959-79. максимальній одного витка
пружини дроту d пружини витка c ,
Гарячокатана ресорно-пружинна сталь. У залежності від деформації 1
D1 Н/мм s '
, мм
призначення пружинну сталь виготовляють: звичайної точності; високої F3 , Н 3

точності - У; вищої точності - ВВ. Розміри і граничні відхилення на пружинну 1 2 3 4 5 6

круглу сталь діаметром до 80 мм - за ГОСТ 2590-71. 78 3.55 0.40 5.2 2.31 1.537
Смуги виготовляють: мірної довжини; кратної мірної довжини; 82 3.75 0.40 5.0 2.63 1.426
мірної довжини з немірними відрізками довжиною не менше 1м до 10 % маси 98 4.75 0.40 4.0 5.49 0.865
партії; кратної мірної довжини з немірними відрізками довжиною не менше 117 6.30 0.40 3.0 14.57 0.432
1м до 10 % маси партії; немірної довжини. Розміри і граничні відхилення на 119 6.30 0.50 6.0 3.76 1.676
пружинну квадратну сталь до 80 мм – за ГОСТ 2591-71. 133 7.50 0.50 5.0 6.86 1.093
Матеріалом для спіральних пружин служить високоякісна вуглецева 139 8.00 0.60 8.0 3.20 2.500
сталь У8А - У12А. Торсіони виготовляють із сталі марок 60С2Н2А, 65С2ВА.
149 9.00 0.60 7.0 4.94 1.822
Матеріалом для тарілчастих пружин є сталі марок 65Г, 60СГА; після
162 10.6 0.60 6.0 8.23 1.288
штампування пружини термічно обробляють до твердості 41 - 48 НRСе. Для
виготовлення плоских пружин використовується сталева термооброблена 176 12.5 0.60 5.0 15.24 0.820
пружинна стрічка. Листові ресори виготовляють із сортового прокату таких 182 13.2 0.80 10.5 4.49 2.940
самих марок сталей. 187 14.0 0.80 10.0 5.26 2.662
Для запобігання корозії сталевих пружин використовують різні 194 16.0 0.60 4.0 32.97 0.485
покриття - фосфатування, цинкування, хромування та ін. Пружини, що 205 18.0 0.80 8.0 10.97 1.641
призначені для роботи в хімічно агресивних середовищах, а також деякі 213 20.0 0.80 7.0 17.18 1.164
пружини приладів, часто виготовляють із сплавів кольорових металів: 219 21.2 1.00 13.0 5.79 3.661
кремніємарганцевистої бронзи КМц3-1, олов'яноцинкової ОЦ4-3 або 223 22.4 1.00 12.0 7.51 2.983
олов'янофосфорної ОФ 6.5-0.4 бронз, берилієвих Б2, Б2.5 та деяких 231 25.0 1.00 11.0 10.00 2.500
спеціальних сплавів (табл. 2.3). 236 26.5 1.00 10.5 11.66 2.273
Пружинний дріт із кремніє-марганцевої бронзи Бр КМц 3-1 (за 240 28.0 1.00 10.0 13.72 2.041
ГОСТ 5222-72). Найбільше допустиме напруження при крученні залежить від 242 28.0 1.20 16.0 6.40 4.375
групи пружини. Характеристика пружин: 247 30.0 1.20 15.0 7.89 3.802
• 1 група - пружини, які навантажуються динамічними 250 1.00 9.0 19.53 1.613
силами. При роботі пружин можливе їх поламання, причому заміна пружини 31.5
252 1.20 14.0 9.88 3.188
ускладнена, її поломка може викликати аварію механізму;
255 33.5 1.00 8.5 23.70 1.414
• П група - пружини навантажені статично, їхня несуча
257 33.5 1.20 13.0 12.63 2.652
спроможність у межах пружності підвищена заневолюванням;
260 35.5 1.00 8.0 29.15 1.218
262 35.5 1.20 12.0 1.646 21.57

14 99
 Пружини з дроту діаметром до 8-10 мм або із стрічки завтовшки до Продовження таблиці А. 1
3 мм навивають в холодному стані з попередньо термооброблених вихідних
матеріалів і після виготовлення інколи піддають лише низькотемпературному 1 2 3 4 5 6
відпуску. Високо відповідальні пружини холодного навивання з легованих 334 1.40 8.0 130.00 0.634
сталей треба термообробляти (гартувати, відпускати) після навивання. 336 1.80 16.0 36.67 2.318
85.0
Пружини, для яких робоче навантаження постійне або змінюється з 337 2.00 21.0 23.33 3.643
обмеженим числом циклів, треба заневолювати - попередньо пружно - 338 2.20 26.0 17.37 4.893
пластично деформувати. Для цього їх протягом 10-50 годин навантажують 341 1.80 15.0 45.64 1.972
силою (у напрямі дії робочого навантаження), яка спричинює напруження 342 90.0 2.00 20.0 27.43 3.281
вище, ніж межа пружності. 343 2.20 25.0 19.78 4.550
Таблиця 2. 2 - Межі міцності сталевого пружинного дроту 344 1.40 7.0 218.80 0.434
346 95.0 1.80 14.0 57.75 1.645
Межа міцності при розтягу σ В , МПа, для дроту 348 2.20 24.0 22.60 4.204
Діаметр дроту d , мм класів 349 1.60 10.0 111.20 0.899
III II I 351 2.00 18.0 39.06 2.560
100
1 2 3 4 352 2.20 22.0 30.18 3.313
Менш ніж 0.3 1750—2250 2250—2700 2700—3100 353 2.50 32.0 15.22 6.570
1 1650 - 2100 2050—2500 2500—2850 355 1.80 12.0 98.93 1.071
106
1.5 1450—1850 1850—2200 2200—2500 358 2.50 30.0 18.78 5.644
2 1400—1800 1800—2100 2000—2300 359 1.60 9.0 162.20 0.690
3 1300—1650 1650—1950 1700—1950 361 2.00 16.0 58.31 1.921
4 1150—1500 1500—1750 1600—1850 112
362 2.20 20.0 41.54 2.696
5 1100—1400 1400—1650 1500—1750 363 2.50 28.0 23.56 4.754
6 1050—1350 1350—1600 ------ 366 2.00 15.0 72.83 1.620
7 1000—1250 1250—1450 ------ 368 118 2.50 26.0 30.10 3.920
8 1000—1250 1250—1450 -------
369 2.80 36.0 16.78 7.032
370 1.60 8.0 250.00 0.500
В результаті заневолювання зовнішні волокна витків дістають
372 2.00 14.0 92.59 1.350
залишкові деформації. При навантаженні пружини робочою силою ці
373 2.20 18.00 59.44 2.103
залишкові напруження частково компенсують робочі напруження, що 125
підвищує несучу здатність пружин на 20 - 25 %. 374 2.50 25.0 34.29 3.645
Деякі марки пружинної сталі, яка використовуються в промисловості, 375 2.80 34.0 20.24 6.177
характеризуються такими властивостями й умовами застосування [5,6]. 376 3.00 40.0 16.00 7.812
Дріт класу I за ГОСТ 9389-75. Висока розривна міцність. Наявність 377 1.80 10.0 189.80 0.695
великих залишкових напружень від волочіння і навивання обумовлює появу 380
132
2.50 24.0 39.30 3.359
залишкових деформацій пружин при напруженнях τ 3 〉 0.32σ В . При ν max 〉 ν к 32.0 2.80 32.0 24.68 5.348
залишкові деформації високі незалежно від застосування операції 382 3.00 38.0 18.88 6.992
заневолювання.
Дріт класів II і IIА за ГОСТ 9389-75 відрізняється від дроту класу I
меншою міцністю при розриві і підвищеною пластичністю. Застосовують для

12 101
 Ресори застосовують переважно у транспортних засобах, а також у
Таблиця А.2 - Пружини стиску і розтягу I класу розряду 3
деяких конструкціях ковальсько - пресового обладнання. Із метою зменшення
(ГОСТ 13768-86). Матеріал: сталь 60С2А, 65С2ВА, твердість HRC 46-
напружень смугам надають зігнуту форму так, що у зібраному стані ресора
52; сталь 50ХФА, твердість HRC 44-50
знаходиться з попередньою деформацією, протилежною тій, яка
спричиняється силами, що діють на ресору під час її роботи в машині. При Сила Діаметр, мм
деформуванні ресори окремі смуги зміщуються одна відносно одної, що Жорсткість Найбільший
пружини при одного
зумовлює тертя між смугами, яке сприяє поглинанню енергії при коливаннях. Номер зовнішньо прогин одного
максимальній
Прогин у ресорах досягає 300 мм. У подвійній ресорі (рис. 1.8,в) жорсткість пружини дроту d ї пружини витка c1 ,
деформації витка s3' , мм
змінюється: при малих навантаженнях працює тільки головна ресора 1; при F3 , Н
D1 Н/мм
зростанні навантаження деформація головної ресори збільшується й у роботу
1 2 3 4 5 6
включається ресора 2.
1 140 40 16.00 8.750
2 150 38 18.88 7.945
2 МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПРУЖИН
3 160 3.0 36 22.54 7.098
4 170 34 27.22 6.245
Матеріали пружин повинні мати високі пружні властивості, достатню
5 180 32 33.18 5.425
міцність та стійкість проти втомного руйнування, а при роботі в умовах
підвищених температур - також задовільну термостійкість. Крім цього, за 6 3.0 30 41.15 4.617
190
умовами технології виготовлення пружин у більшості випадків зберігається і 7 3.5 45 20.98 9.056
вимога достатньої пластичності. 8 3.0 28 51.84 3.858
200
Пружини, що використовують у машинобудуванні, виготовляють із 9 3.5 42 26.30 7.604
таких сталей (табл. 2.1) [1,4,5]: 10 3.0 26 66.57 3.185
212
• високо вуглецевих та марганцевих марок - 65, 70, 75, 85, 65Г, 11 3.5 40 30.85 6.872
55ГС; 12 3.0 25 76.07 2.945
224
• інструментально - пружинних - У8А, У10А, У12А; 13 3.5 38 36.51 6.135
• спеціальних ресорно-пружинних кремнієвих - 55С2, 60С2, 70СЗ, 14 3.0 24 87.46 2.698
236
хромомарганцевої - 50ХГА, хромованадієвої - 50ХФА, нікель кремнієвої - 15 3.5 36 43.71 5.399
60С2Н2А та ін. [4]. 16 3.0 22 118.30 2.113
Вуглецеві сталі відносно дешеві, відрізняються стабільністю своїх 17 250 3.5 34 52.89 4.727
властивостей, але мають низькі показники міцності та прогартовування. Тому 18 4.0 52 23.15 10.800
їх застосовують для пружин із розміром перерізу витків до 10-12 мм. 20 3.5 32 64.82 4.088
265
Марганцеві та кремнієві сталі мають підвищені характеристики міцності, 21 4.0 50 26.30 10.080
дещо краще прогартовування і тому можуть використовуватись для більших 22 3.0 20 164.60 1.701
за розмірами пружин із перерізом витків до 12-20 мм. 23 280 3.5 30 80.64 3.473
Найвищі показники міцності, прогартовування та теплостійкості 24 4.0 48 30.05 9.318
мають сталі, що леговані ванадієм та нікелем. Із цих сталей виготовляють 26 3.5 28 102.00 2.941
300
відповідальні пружини довільних розмірів. Пружини із деяких легованих 27 4.0 45 37.14 8.078
сталей задовільно працюють при температурах до 400°С (Сталь 50ХФА 28 3.0 18 240.00 1.312
використовується для виготовлення пружин клапанів газорозподілу у 29 3.5 26 131.70 2.392
дизелях). Заготовками для виготовлення пружин мають бути дріт, стрічка, 315
30 4.0 42 46.65 6.752
прутки та смуга з розглянутих вище сталей. 31 4.5 60 24.01 13.120

10 103
кільцями виникає тертя. При знятті навантаження кільця повертаються в Продовження таблиці А. 2
початковий стан, тому що кут β = 12 − 15 ° більше кута тертя і пружини
1 2 3 4 5 6
змазані. Внаслідок цього кільцеві пружини мають високу здатність
72 4.0 24 320.00 1.750
амортизувати поштовхи й удари.
Тарілчасті пружини застосовують для великих навантажень при 73 4.5 34 159.70 3.506
відносно малих габаритних розмірах, наприклад, як буфери у різних 74 560 5.0 45 97.66 5.734
амортизаторів. Перевага тарілчастих пружин - можливість регулювати 75 5.5 60 56.53 9.906
жорсткість шляхом установки необхідної кількості дисків; недолік - 76 6.0 80 32.01 17.490
складність з'єднання деталей із такими пружинами. Пружини (рис. 1.5,б) 77 4.0 22 439.00 1.367
складаються із комплекту тонких усічених конусів із кутом ϕ = 2 − 6 °. 78 4.5 32 197.30 3.041
Деформація одного конусного диску під навантаженням не повинна 79 600 5.0 42 123.40 4.862
перебільшувати 0.8 його висоти. Пружина може складатися з послідовно 80 5.5 55 75.44 7.953
набраних елементів із проміжними шайбами або з пакетів елементів. 81 6.0 75 39.45 15.210
83 4.5 30 246.90 2.552
84 5.0 40 145.80 4.321
630
85 5.5 52 91.03 6.921
86 6.0 70 49.39 12.760
87 4.0 20 625.00 1.072
88 4.5 28 316.40 2.118
89 670 5.0 38 173.90 3.852
90 5.5 50 103.80 6.455
91 6.0 65 63.10 10.620
92 4.5 26 412.60 1.721
93 5.0 36 209.80 3.384
710
94 5.5 48 119.20 5.956
а б 95 6.0 63 70.00 10.140
96 4.5 25 476.00 1.576
Рисунок 1.5 - Конструкції кільцевих і тарілчастих пружин 97 5.0 34 256.30 2.926
750
Блокові пружини з пружними елементами з гуми відрізняються 98 5.5 45 148.50 5.050
простотою конструкції, малими відносними габаритними розмірами, високою 99 6.0 60 82.30 9.113
здатністю амортизації і низькою вартістю. Вони являють собою монолітні 100 4.5 24 553.00 1.447
частини гуми, до яких шляхом вулканізації або приклеювання приєднані 101 5.0 32 317.50 2.520
металеві опорні частини. Пружини з отвором (рис. 1.6,б) більш податливі, ніж 850
102 5.5 42 188.20 4.362
суцільні (рис. 1.6,а), краще відводять теплоту; збірні (рис. 1.6,в) - мають 103 6.0 55 110.00 7.273
підвищену подовжню стійкість; конічні (рис. 1.6,г) - нелінійну 104 7.0 90 41.96 19.060
характеристику. У якості матеріалу для пружин застосовують композитивні 105 4.5 22 764.50 1.112
суміші 2671, 3703, 1847 та ін. Недолік - приклеєні до гумового блока металеві 106 850 5.0 30 400.00 2.125
опорні деталі підвищують жорсткість з'єднання.
107 5.5 40 222.80 3.815
108 6.0 52 133.00 6.391

8 105
 Додаток Б

Таблиця Б. 1 - Циліндричні гвинтові пружини кручення

Клас точності за ГОСТ 9389-60
D2 , d, D III II I
c=
мм мм d M 2 10 −2 ϕM M 2 10 −2
ϕ M , M 2 10 ,
−2
ϕM ,
Нм град Нм град Нм град
1 2 3 4 5 6 7 8 9
0.2 11.0 0.03 8.5 0.04 10.1 0.05 12.2
2 0.3 7.7 0.10 5.2 0.13 6.8 0.16 8.2
0.4 6.0 0.23 3.9 0.30 5.1 0.36 6.2
0.2 13.5 0.03 9.7 0.04 12.6 0.05 15.2
0.3 9.3 0.10 6.5 0.13 8.5 0.16 10.2
2.5
0.4 7.2 0.24 4.9 0.31 6.4 0.37 7.7
0.5 6.0 0.45 3.9 0.59 5.1 0.71 6.2

Рисунок 1.2 – Класифікація пружин основних типів

0.3 11.0 0.10 8.5 0.13 18.1 0.16 12.2
0.4 8.5 0.25 5.8 0.32 7.6 0.38 9.2
3
0.5 7.0 0.46 4.7 0.60 6.1 0.73 7.4
0.6 6.0 0.78 3.9 0.97 4.9 1.22 6.2
0.3 14.3 0.10 10.1 0.13 13.1 0.17 15.8
0.4 11.0 0.25 8.5 0.32 10.1 0.39 12.2
4 0.5 9.0 0.47 6.2 0.61 8.1 0.75 9.8
0.6 7.7 0.81 6.2 1.00 6.5 1.26 8.2
0.8 6.0 1.17 3.8 1.46 4.7 1.9 6.1
0.4 13.5 0.25 9.6 0.32 12.5 0.39 15.1
0.5 11.0 0.48 7.0 0.63 9.0 0.76 12.3
5 0.6 9.3 0.82 6.6 1.02 8.1 1.29 10.3
0.8 7.2 1.20 4.6 1.50 5.8 1.95 7.5
1.0 6.0 3.31 3.7 4.17 4.6 5.34 5.9
0.5 13.0 0.49 9.3 0.64 12.1 0.77 14.6
0.6 11.0 0.84 7.8 1.04 9.7 1.31 12.2
6 0.8 8.5 1.22 5.6 1.52 7.0 1.99 9.1
1.0 7.0 3.38 4.3 4.26 5.5 5.46 7.0
1.2 6.0 5.53 3.5 7.00 4.3 8.85 5.6
0.6 14.3 0.85 10.3 1.05 12.8 1.33 16.1
0.8 11.0 1.25 7.4 1.57 9.2 2.04 12.0
8 1.0 9.0 3.49 5.8 4.39 7.3 5.63 9.3
1.2 7.7 5.73 4.7 6.80 5.9 9.16 7.5
1.5 6.3 10.18 3.5 13.8 4.8 16.0 5.5

6 107
 1 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА КОНСТРУКЦІЇ ПРУЖИН І РЕСОР Додаток В
1.1 Призначення пружних елементів
Таблиця В. 1 – Параметри та розміри тарілчастих пружин типів
Пружними елементами називаються деталі з високою піддатливістю 1 і 3 (ГОСТ 3057 – 90)
при мінімальній масі і габаритах (пружини, ресори, гумові вироби, робоча
рідина та ін.), що використовуються для амортизації поштовхів і ударів, Сила F , Н при

Товщина пружини t,
Внутрішній діаметр

Висота пружини l0,

Зовнішній діаметр

деформація s3, мм
демпфірування коливань, акумулювання енергії за рахунок сил пружних деформації

Номер пружини

пружини D1, мм

пружини D2, мм

Максимальна
деформацій та ін.

Сила F3,Н
Пружини належать до розповсюджених деталей, що

мм

мм
використовуються в різних машинах, механізмах та приладах. Пружні
з'єднання застосовуються в сільськогосподарських машинах, автоматах, 0.2 s 3 0.4 s 3 0.6 s 3 0.8s 3
двигунах внутрішнього згоряння, транспортних машинах і будівельних
конструкціях, годинниках і механізмах приладів та ін. Вони виконують
інколи дуже відповідальні та складні функції. Пружні властивості пружин
дають змогу використовувати їх у таких випадках: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
а) для створення потрібних постійних сил (у натискних та натяжних 001 8.0 3.55 0.30 0.25 0.55 39 70 94 114
132
пристроях передач тертям, муфтах, гальмах, клапанах); 002 14.0 7.20 0.35 0.45 0.80 58 94 115 126
б) для акумулювання механічної енергії попереднім деформуванням 003
140
6.3 3.55 0.30 0.14 0.44 32 60 87 112
пружин (пружинні двигуни приладів часу та інші пристрої); 004 8.0 4.10 0.30 0.25 0.55 42 75 101 122
005 10.0 4.00 0.40 0.20 0.60 36 69 99 127
в) для віброізоляції та амортизації ударів за рахунок пружних 006 160 12.5 6.20 0.35 0.45 0.80 70 116 142 155
характеристик відповідним чином підібраних пружин (у транспортних 007 16.0 8.20 0.40 0.50 0.90 71 117 144 158
засобах, опорних пристроях чутливих елементів приладів та ін.); 008 200 10.0 4.00 0.40 0.25 0.65 50 92 129 162
г) для вимірювання сил, що здійснюється фіксацією пружних 009 9.0 5.60 0.40 0.20 0.60 59 111 160 205
деформацій пружин (динамометри та інші вимірювальні прилади) [1]. 010 10.0 5.00 0.40 0.30 0.70 71 128 175 215
Пружне з'єднання деталей 1 і 2 (рис. 1.1) здійснюється за допомогою 011 250 14.0 7.00 0.50 0.30 0.80 64 118 167 210
012 18.0 9.20 0.45 0.60 1.05 103 166 202 218
пружної деталі 3 - пружини (а) або ресори (б), встановленою між ними.
013 20.0 10.2 0.50 0.65 1.15 120 196 239 261
014 9.0 5.60 0.40 0.25 0.65 80 147 207 260
315
015 20.0 8.00 0.55 0.65 1.20 131 218 272 305
016 9.0 5.60 0.50 0.15 0.65 77 152 224 294
017 10.0 4.00 0.50 0.25 0.75 89 169 242 311
355
018 12.5 6.30 0.50 0.35 0.85 100 183 253 314
019 20.0 10.0 0.55 0.65 1.20 143 237 297 332
020 8.0 3.70 0.50 0.17 0.67 91 177 260 341
400
021 10.0 5.00 0.50 0.25 0.75 97 184 264 338
022 16.0 8.00 0.60 0.40 1.00 117 215 299 374
023 450 20.0 8.00 0.60 0.70 1.30 181 302 378 425
024 22.5 11.2 0.60 0.80 1.40 205 333 403 435
025 10.0 5.00 0.55 0.23 0.78 113 218 317 411
026 500 12.5 7.50 0.50 0.40 0.90 141 253 342 417
027 18.0 9.00 0.60 0.55 1.15 155 270 357 424
Рисунок 1.1 - Пружини та ресори 028 10.0 4.20 0.60 0.25 0.85 148 286 415 539
029 16.0 8.00 0.67 0.43 1.10 172 318 444 557
630
030 20.0 10.0 0.67 0.63 1.30 204 355 466 551
031 25.0 12.2 0.70 0.90 1.60 281 460 562 614

4 109
 УДК 62 - 272 – 82 Продовження таблиці В. 1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Навчальний посібник до курсового та дипломного проектування для 077 4000 28.0 12.0 1.5 0.75 2.25 937 1780 2550 3273
студентів механічних спеціальностей. Розрахунок пружин, ресор та пружних 078 31.5 11.0 1.7 0.70 2.40 916 1765 2565 3330
амортизаторів / Роганов Л.Л., Карнаух С. Г. – Краматорськ: ДДМА, 2000. - 079 35.5 16.0 1.0 1.05 2.65 1120 2063 2874 3596
112 с. 080 45.0 25.0 1.6 1.40 3.00 1239 2190 2910 3490
081 50.0 20.0 1.8 1.40 3.20 1132 2035 2767 3383
082 25.0 14.0 1.6 0.50 2.10 996 1947 2867 3760
083 4500 50.0 25.0 1.8 1.45 3.25 1304 2332 3150 3830
084 63.0 31.0 1.8 2.35 4.15 2007 3280 3990 4340
Методичний посібник включає стислі відомості про теоретичні 085 31.5 16.0 1.8 0.65 2.45 1110 2150 3150 4115
передумови до розрахунку та методи розрахунку найбільш поширених типів 5000
086 50.0 28.0 1.8 1.50 3.30 1490 2650 3560 4300
пружин, приклади розрахунків і необхідні довідкові матеріали.

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Павлище В.Т. Основи конструювання та розрахунок деталей

Л.Л. Роганов, С.Г. Карнаух
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти від 01.06.2000
машин: Підручник. – К.: Вища школа, 1993. –556 с.
2 Детали машин в примерах и задачах / Ничипорчик С.Н.,
Корженцевский М.И., Калачев В.Ф. и др. – Минск: Вышейш. школа, 1981. –
432 с.
3 Радчик А.С., Буртовский И.И. Пружины и рессоры. – К.:
Техника, 1973. – 120 с.
4 Орлов П.И. Основы конструирования: Справочно –
методическое пособие: В 2 кн. - Кн. 2 / Под ред. П.Н. Учаева. – Изд. 3 – е,
испр. – М.: Машиностроение, 1988. – 560 с.
5 Анурьев В.И. Справочник конструктора –
машиностроителя: В 3 –х т. Т. 3. – 5 – е изд., перераб. и доп. – М.:
Машиностроение, 1979. – 557 с.
6 ГОСТ 13764-86. Пружины винтовые цилиндрические сжатия
и растяжения из стали круглого сечения. Классификация.- Взамен ГОСТ
13764-68; Введ. 01.01.86. – М.: Изд-во стандартов, 1986.
7 ГОСТ 13765-86 – ГОСТ 13776. Пружины винтовые
цилиндрические сжатия и растяжения 1 – 3 класса, разряда 1 – 3 из стали
круглого сечения. Обозначение параметров, методика определения размеров.
Основные параметры витков.- Взамен ГОСТ 13765 – 68 – ГОСТ 13776 - 68;
Введ. 01.01.86. – М.: Изд-во стандартов, 1986.
8 Романовский В.П. Справочник по холодной штамповке. – Л.:
Машиностроение, 1979. – 520 с.
9 ГОСТ 3057-90. Пружины тарельчатые. Общие технические
условия. – Взамен ГОСТ 3057-79; Введ. 01.01.90. - М: Изд-во стандартов,
1990.

2 111