1.

СИНТЕЗ КУЛАЧКОВОГО МЕХАНІЗМУ

1.1. Задачі

Спроектувати профіль кулачка заданого кулачкового механізму за

відомими вихідними даними:
 законом руху вихідної ланки – штовхача;
 граничним значенням кута передачі.

1.2. Закон руху вихідної ланки

У завданні на курсову роботу закон руху вихідної ланки (штовхача)

задається законом змінення аналога прискорення та максимальним
значенням кутового переміщення штовхача βmax. Задаються також фазові кути
повороту кулачка φв, φд, φn. Для проектування профілю кулачка необхідно
знати точний аналітичний або графічний вираз переміщення, аналогів
швидкості та прискорення штовхача у функції кута повороту кулачка.
Ці функції встановлюються графічним інтегруванням вихідної функції
аналога прискорень.

Спочатку будуємо графік аналога прискорень згідно з

заданим законом (у нашому завданні – прямокутний).

Для цього по вісі абсцис графіка відкладаємо фазові

кути φв=55˚, φд=5˚, φn=55˚. в масштабі μφ=0,0079 рад/мм, що відповідає
μφ=0,458 град/мм.

Приймаємо відрізок для зображення максимальної ординати графіка

h1=50 мм, оскільки кути φв=φn, то закон аналога прискорень

є симетричним, і максимальні ординати рівні h1= h2, тоді h2=50 мм.
Графік аналога прискорення наведений на кресленні – МІ-
01.381.718.005.РР.
Аналогічно будуємо графік переміщення штовхача . Полюсну
відстань приймаємо (див. МІ-01.381.718.005.РР)
 масштаб часу, с/мм:

μt = 30 μφ 30 · 0,0079
= =0,0012 ❑❑
πnk 3.14 · 75
де - частота обертання кулачка, хв.-1n K = nO = 75; 1A

Заданий максимальний кутовий хід штовхача або в радіанах:

тоді:
 масштаб кутового переміщення, рад/мм:

де - максимальна ордината за графіком

Задана довжина коромисла штовхача тоді:

 масштаб лінійного переміщення, м/мм:

де - лінійне переміщення штовхача, м:

де - довжина штовхача, м; - у рад.

Між масштабами при графічному інтегруванні існують такі залежності:
 масштаб аналога швидкості, м/мм:

де - полюсна відстань, мм.

 масштаб аналога прискорення, м/мм:

де - полюсна відстань, мм.

Ці ж графіки, крім аналогів швидкості та прискорення, дозволяють
отримати й лінійні швидкості та прискорення:
 масштаб лінійної швидкості та прискорення, мс-1/мм:

де - кутова швидкість кулачка, с-1;

π nO A 3,14 ·75
ωK = ω1= 1
= =7 .54 ;
30 30
nO A =75- частота обертання кривошипа, хв.-1 (за завданням).
1

 масштаб прискорення, мс-2/мм:

Для кулачкового механізму з коромисловим штовхачем необхідно

визначити також масштаби кутових параметрів а саме:
 масштаб аналога кутової швидкості, 1/мм:

 масштаб аналога кутового прискорення, 1/мм:

 масштаб кутової швидкості, с-1/мм:

 масштаб кутового прискорення, с-2/мм:

1.3. Визначення мінімального радіусу кулачка

Для кулачкового механізму з коромисловим штовхачем мінімальний

радіус кулачка визначається наступним чином.
Із довільної точки О4 проводимо дугу радіусом, що дорівнює довжині
коромисла О4С0 в масштабі м/мм.
Довільно проводимо нижнє положення коромисла О4С0.
Від положення коромисла О4С0 відкладаємо максимальний кутовий хід
штовхача (за завданням). Верхнє положення штовхача - О4С6 (за
умови розподілу кутів і на 6 частин.
Шлях центра ролика С0С6 розмічаємо відповідно до діаграми
переміщення штовхача Для цього на продовженні прямої О4С0
відкладаємо додатково відрізок C0D=60 мм, ставимо т. D і К0, встановлюємо
перпендикуляр до прямої О0D.
Відмічаємо точку К6 відкладаємо відрізки К0K1, К0K2… К0K13, що
відповідають тангенсам кутів хитання коромисла, які визначаються за
діаграмою
,
де рад; β i - ордината діаграми для і-ого положення,
мм.
Значення відрізків зводимо в табл. 6.1.
Таблиця 6.1.
Значення відрізків , мм
 1 2 3 4 5 6
βi 0.016 0.066 0.148 0.231 0.28 0.297
tg β i 0.016 0.066 0.149 0.235 0.288 0.306
5.605 22.45 50.813 79.885 97.85 103.948
продовження табл. 6.1.
7 8 9 10 11 12
βi 0.297 0.28 0.231 0.148 0.066 0.016
tg β i 0.306 0.288 0.235 0.149 0.066 0.016
103.948 97.85 79.885 50.813 22.45 5.605

З’єднуємо т. О4 із т. К1…К12. Точки перетину їх із дугою С0С6 (тобто від

т. С0…С13) відкладаємо відрізки zi, що відображають відповідні значення

аналога швидкості у масштабі :

де - ордината графіка мм;

l - довжина коромисла, м;

- масштаб графіка 1/мм;

μl - масштаб довжини, м.

Значення відрізків зводимо в табл. 6.2.

Таблиця 6.2.
Значення відрізків , мм
1 2 3 4 5 6

zi 57.697 115.394 173.091 115.394 57.697 0

продовження табл. 6.2.
7 8 9 10 11 12 13

zi 0 57.697 115.394 173.091 115.394 57.697 0

Відкладаємо ці відрізки. Якщо напрям кутової швидкості проти

годинникової стрілки, як у нашому випадку, то фазі підйому відкладаємо
ліворуч, а на фазі опускання – праворуч від точок Сі.
З’єднуючи послідовно всі точки , отримуємо діаграму (див. МІ-
01.381.718.005.РР).
Через крайні точки діаграми проводимо дві дотичні під кутом
(за завданням). Точка перетину цих дотичних – вершина області, де можна
вибрати центр обертання кулачка (заштрихована). Вибираємо центр
обертання кулачка у вершині цієї області О1.
Тоді мінімальний радіус кулачка, мм:

Відстань між центрами О1 і О4, мм:

1.4. Профілювання кулачка

Профілювання кулачка здійснюємо методом “обертання руху” згідно з

яким усій системі, а саме, кулачку, штовхачу та його напрямним, надається
кутова швидкість, рівна за значенням, але протилежна за напрямом, кутовій
швидкості кулачка Тоді кулачок вважається нерухомим, а штовхач
обертатиметься навколо центра кулачка, описуючи вістрям його центровий
(теоретичний) профіль.
Профіль кулачка будуємо в масштабі м/мм.
За завданням кулачок обертається за годинниковою стрілкою.
На довільній прямій відкладаємо відстань між центрами обертання
кулачка та штовхача О1О4=164 мм. Позначаємо точки стояка О1, О4.
Із точки О1 проводимо коло радіусом , а з т. О4 – дугу
радіусом, що дорівнює довжині коромисла . Точку перетину
позначаємо як С0. О4C0 – це нижнє положення коромислового штовхача.
Від цього положення відкладаємо кут , отримуємо верхнє
положення коромислового штовхача О4С6.
Дугу С0С6 розмічаємо відповідно до діаграми, яка була побудована для
визначення мінімального радіуса кулачка (це відповідає графіку кутового
переміщення штовхача ). Точки С1…С12 з'єднуємо з центром
хитання кулачка О4.
Із центра О1 проводимо дугу радіусом
Від прямої у бік оберненого руху (в нашому завданні – за
годинниковою стрілкою ) відкладаємо фазові кути .
Кути і ділимо так само, як вони поділені на графіках, тобто на 6 частин
(в нашому завданні). Точки розподілу нумеруємо 1'…13'.
Точки профілю кулачка 1'…13' знаходимо на перетині дуги радіусом
, що проводиться з центра О1, з дугою радіусом О4С, проведеною з точок
1'…13'.
Отримані точки профілю 1'…13' з’єднуємо плавною кривою – це шлях
центра ролика штовхача (або його вістря) – це центровий профіль кулачка.
Радіус ролика вибираємо конструктивно за умовою
наприклад
Із кожної точки отриманого профілю проводимо коло радіусом .
Обвідні з двох боків утворюють профіль паза.
Конструктивно вибираємо радіус шайби (диска), на якій буде нарізано
паз. Її радіус має бути дещо більшим за максимальний радіус паза.
Приймаємо (див МІ-01.381.718.005.РР).

1.5. Профільні кути кулачка

Остаточно визначаємо профільні кути β в , β д , .

Ці кути відповідають змінюванню радіуса-вектора профілю кулачка.
Вимірюємо їх транспортиром.
Кути β в і можуть дещо відрізнятися від відповідних фазових кутів.
Однак суми цих кутів рівні.

Профільний і фазовий кути дальнього стояння рівні.

1.6. Замикання вищої кінематичної пари

Неодмінною умовою відтворювання заданого закону руху є сталість

контакту елементів вищої кінематичної пари, яку утворюють кулачок і
штовхач. Ця умова забезпечується в кулачкових механізмах із коромисловим
штовхачем геометричним замиканням за допомогою пазового кулачка та
роликового штовхача.

1.7. Графік кута передачі

Графік кута передачі будуємо під графіком аналогів

прискорень (або ) у масштабі

 (див. МІ-01.381.718.005.РР).
У кожному положенні кулачка кут передачі дорівнює куту між
відрізком та прямою, яка з’єднує крайню точку цього відрізка з центром
обертання О1 кулачка.
Значення для всіх положень кулачкового механізму наведені в табл.
6.3.
Таблиця 6.3.
Значення кутів передачі , град
0 1 2 3 4 5 6
80,9 64,4 45,18 45 59,49 85,54 82,2
Продовження табл. 6.3.
7 8 9 10 11 12 13
82,2 72,3 53,1 45 51,29 81,13 80,9

1.8. Висновки

Побудовано профіль кулачка, який задовольняє заданий закон руху

штовхача та граничний кут передачі руху.
 Список літератури
1. Артоболевский И.И. Теория механизмов и машин. - Г.: Наука, 1988.
2. Кореняко А.С. и др. Курсовое проектирование по теории механизмов и
машин. – Киев: Вища школа, 1970.
3. Кіницький Я.Т. Теорія механізмів і машин. Підручник. Київ.
Видавництво “Наукова думка”. 2002. – 660 с.
4. Левитская О.Н., Левитський Н.И. Курс теории механизмов и машин. –
М.: высш. шк., 1985. – 279 с.
5. Методичні вказівки до вивчення курсу “Теорія механізмів і машин” та
виконання курсового проекту. Розділ “Кінематичний аналіз
механізмів” для студ. Машино буд. Спец. /Укл. О.А. Кірієнко. – К.: ІВЦ
“Видавництво “Політехніка””, 2004. – 48 с.
6. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з теорії механізмів
і машин. Розділ “Синтез та аналіз механізму привода” для студентів
машинобудівних спеціальностей і слухачів ФПК / Укл. О.А.Кірієнко,
Л.Г. Овсієнко. – К.: КПІ, 1993. – 64с.
7. Синтез кулачкових механізмів. Методичні вказівки до виконання
курсового проекту з теорії механізмів і машин для студ. минобудівн.
спец. /Укл. О.А.Кірієнко. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””, 2003.
– 32 с.
8. Теорія механізмів і машин. Методичні вказівки до вивчення курсу і
виконання курсового проекту. Розділ “Кінетостатичний аналіз
механізмів” /Уклад. О.А.Кірієнко. – К.: ІВЦ “Видавництво
”Політехніка””, 2004. – 36 с.
9. Теорія механізмів і машин. Методичні вказівки до використання
обчислювальної техніки в курсовому проектуванні для студ.
машибудівн. спец. /Укл. В.П.Лукавенко, О.А.Кірієнко. – К.: НТУУ
“КПІ”, 2006. – 56 с.