МІНІСТЕРСТВО ОСВТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра геодезії та землеустрою

Лабораторна робота № 3

«АНАЛІТИЧНА ОБРОБКА ТА ГЕОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ

ОДИНОЧНОГО АЕРОЗНІМКА»

Виконала:
здобувач 3 курсу 1 групи
ФЛДЗ
Локтіонова В.В.

Перевірив:
Черевко І.В.

м. Харків 2022 р.
 Вихідні дані за варіантом №3:
Координати точок на знімку, мм
Варіант №3 Точки Z, м
X Y
H=5000 м 1 -40 +40 110
f=140 мм 2 +50 +30 90
ɑ=3° 3 +45 -40 80
ᴂ=+20° 4 -50 -30 135

Н– висота фотографування; f – фокусна відстань;

α – кут нахилу;
æ – кут повороту аерознімка в площині.
1. Побудова макету знімка
На макеті аерознімка форматом 18х18 см побудувала осі абсциси та
ординати. Знайшла положення головної точки о на знімку. За заданим кутом
повороту знімка æ знайшла положення головної вертикалі, яка буде віссю
абсцис (якщо кут «+», то його відкладають від осі абсцис за напрямком
годинникової стрілки, якщо «–» – навпаки).
Використовуючи вищенаведені формули, знайшла положення точок с і n
на головній вертикалі:

Через точку с побудувала вісь ординат hc–hc, яка і буде головною

горизонталлю. За визначеними координатами нанесла положення точок 1,2,3,4
на макет знімка.

2. Визначення зміщення точок на знімку за кут нахилу

Величини зміщення точок 1ʹ, 2ʹ, 3ʹ, 4ʹ за кут нахилу знімка α
визначила за формулою:
2
−r c∗sinɑ∗cos
❑a=
f
де δа – величина зміщення точки на знімку за кут нахилу (мм);
rс – відстань від точки нульових спотворень с до точки на знімку (мм);
α – кут нахилу знімка;
 – кут із вершиною в точці с, між позитивним напрямком на точку
знімка, який вимірюють проти годинникової стрілки;
f – головна відстань аерофотоапарата (мм).
 Результати визначень наведено в таблицю 1. Зміщення точок за кут
нахилу вводять зі зворотнім знаком і показують на макеті знімка.
Таблиця 1
Результати визначення поправок, зміщення точок за кут нахилу, ❑а
№ r c , мм ❑a, мм
, ° cos, °
точки
1 58,0 241°00´ -0,484810 -0,61
2 55,0 328°00´ 0,848048 -0,96
3 58,0 139°00´ -0,754710 -0,95
4 59,6 38°00´ 0,788011 1,05
3. Визначення величин зміщення точок за рельєф
місцевості
Величину зміщення точок 1ʹʹ, 2ʹʹ, 3ʹʹ, 4ʹʹза рельєф місцевості визначають
за формулою:
r n∗h
❑h=
H
де: h – величина зміщення точки на аерознімку за рельєф місцевості (мм);
r n – відстань від точки надира до точок 1ʹ, 2ʹ, 3ʹ, 4ʹ;
h – перевищення точки над середньою площиною, (м);
Н – висота фотографування над середньою предметною площиною (м).
Перевищення точок місцевості над середньою площиною визначають так:
 Результати визначень наведено в табл. 2. Зміщення точок за рельєф
місцевості вводять зі зворотнім знаком і показують на макеті знімка:  «+» –
поправку вводять до точки надира і «–» – навпаки.
Таблиця 2
Результати визначення поправок, зміщення точок за рельєф місцевості
№ точки r n , мм Z, м h, м h , мм

1 56,0 110 6,25 0,07

2 55,1 90 -13,75 -0,15
3 62,6 80 -23,75 -0,30
4 61,8 135 31,25 0,39
 4. Визначення масштабів знімка
Геометрично доведено, що масштаб нахиленого знімка місцевості є
величиною змінною. Постійний масштаб – тільки на горизонталі, але для
кожної горизонталі він свій. Масштаб по головній вертикалі постійно
змінюється. Необхідно визначити масштаби по горизонталі та вертикалі в
точках o,c,n і в точках 1ʹʹ, 2ʹʹ, 3ʹʹ, 4ʹʹ за напрямком до точки. Для точок о, с, n:
f = 140 мм = 0,14 м; Н = 5000 м.

По горизонталі:

По вертикалі:

Для будь-якої точки за напрямком до точки с (точки 1, 2, 3, 4)

2
1 f r c∗sinα∗cos
= ∗( 1− )
mi H f
де f – головна відстань АФА, мм;
H – середня висота фотографування, м;
rс – відстань від точки с до точки, яка зайняла положення після введення
поправки за рельєф місцевості, мм;
 – кут із вершиною в точці с, між позитивним напрямком головної
вертикалі та напрямком до необхідної точки;
α – кут нахилу знімка.
 Середній масштаб визначають як середнє арифметичне:

Результати визначень масштабів наведено в табл. 3.

Таблиця 3
№ точки mh mv mi mср Δmmax /mср
1 34975
2 37017
3 34554 35884 1133/35884
4 36989
n 35665 3561
6
c 35714 3571
4
 o 35763 3581
2

Відносну точність вимірів за середнім масштабом визначають так:

1 Δm 1133 1
= = =
n mcp 35884 31
де n – відносна точність;
∆m – максимальне відхилення будь-якої з частин масштабів від
середньої;
Δm=mi−mcp=37017−35884=1133 мм
де mi – максимальне значення масштабу;
mср – середній масштаб.
Визначити радіус кола, у якому відносна помилка площини за кут
нахилу знімка n 1 не перевищує вирахуваної максимальної величини за
середнім масштабомmcp ; провести коло на макеті знімка за формулою:
r c=
f
sinα ( √ )
∗ 1−
3 n−1
n
=
140
sin 3 ° 00 '( √ )
∗ 1−
3 30
31
=29( мм)

де r c – радіус кола з центром у точці нульових спотворень (с).

5. Побудова клинового масштабу, вимірювання довжини ліній 1-2, 2-

3, 3-4, 4-1 на макеті знімка
Під час вимірів на знімках краще використовувати головний масштаб,
але в такому разі зʼявляються помилки у визначенні довжини ліній. Якщо
помилка перевищує допустиму величину, то потрібно використовувати не
головний масштаб, а частковий. Оскільки головний і частковий масштаби
аерофотознімка мають різні значення, вони не можуть бути використані при
вимірах за допомогою поперечного масштабу. У цьому разі для вимірів
використовують клиновий масштаб, який можна побудувати на міліметровому
папері.
Побудову клинового масштабу проводять для великого, малого та
середнього масштабів і близького за значенням до стандартного.
По горизонтальній лінії потрібно відкласти максимальну довжину лінії в
стандартному масштабі, яка буде використана для вимірів у межах робочої
площини знімка, і зробити оцифрування. У правому кінці лінії побудувати
вертикальний відрізок та відкласти на ньому значення цієї лінії для трьох
масштабів. Значення лінії в цих масштабах визначають діленням довжини
максимальної лінії в масштабі на знаменники часткових і середнього
масштабів. Визначені точки на вертикальній лінії зʼєднують із лівим кінцем
горизонтального відрізка. Біля нахилених ліній підписують значення
масштабів. Через точку ділення горизонтального відрізка будують вертикальні
лінії.
Використовуючи побудований клиновий масштаб і макет знімка,
необхідно з урахуванням масштабу визначити відстані на макеті знімка між
точками 1-2, 2-3, 3-4, 4-1, які вони зайняли після введення поправки за рельєф
місцевості.
Для визначення довжини лінії на макеті знімка між точками з
допомогою клинового масштабу циркулем-вимірювачем вимірюють відрізок
між точками, встановлюючи циркуль так, щоб одна голка розміщувалася на
горизонтальній лінії клинового масштабу, а друга – між похилою лінією
середнього масштабу або іншого. При цьому голки циркуля повинні бути
перпендикулярні 34 до горизонтальної лінії. За нижньою голкою циркуля
відлічують величину довжини лінії на макеті знімка з урахуванням масштабу.
Якщо довжина лінії виміряна на місцевості та її необхідно нанести на
знімок, тоді на горизонтальній лінії клинового масштабу вибирають точку, яка
дорівнює лінії на місцевості. З цієї точки d встановлюють перпендикуляр до
похилої лінії заданого масштабу й отримують точку с. Одержана довжина лінії
dс буде відрізком на знімку.