Топографічні карти та

робота з ними . Рух по

азимуту . Визначення
координат за
топографічною картою.
Топографічні карти та робота з
ними.
Топографія (від греч. Topos –
місцевість, grapho – пишу) – наука,
що вивчає земну поверхню та
засоби її зображення у вигляді
топографічних карт та планів.
Військова топографія – наука, що
вивчає місцевість та її вплив на бойові
дії військ; використання топографічних
карт і спеціальних карт, аерофотознімків
місцевості, здійснення вимірів за картою
та на місцевості, порядок складання
схем місцевості та бойових графічних
документів; розробку питань теорії і
практики топографічного забезпечення.
Карта - зменшене зображення земної поверхні або
окремих її частин, яке виконане на площині за певним
математичним законом і яке показує розміщення,
поєднання та зв’язки природних і суспільних явищ
Топографічна карта – детальна карта місцевості для визначення
планового та висотного положення об’єктів (точок, цілей) на земній
поверхні, їх кількісних і якісних характеристик.
 За основним призначенням і
використанням в командно – штабних
ланках карти поділяються:

За масштабом :
1 : 5000 - 1:10000 – план-схема міста , окремого
приміщення.
1:25000 - 1: 50000 - Великомасштабні
1: 100000 - 1: 200000 – Середньомасштабні
1: 500000 - 1: 1000000 – Дрібномасштабні
 Основні види карт:
• Оперативно-тактичні карти
• Оперативні карти
• Цифрова карта
• Аеронавігаційні карти
• Плани міст.
 Оперативно-тактичні карти

- призначені головним чином для планування

бойових дій і для управління військами на полі
бою.
- карта масштабу 1 : 100 000 використовується командирами
і штабами з’єднань і підрозділів (включно до командирів
взводів) у всіх видах бою. За нею вивчається та
оцінюється місцевість, організуються бойові дії, даються
цілевказівки і ведеться орієнтування на полі бою. Вона
може також використовуватися у разі відсутності карти
масштабу 1 : 50 000 для підготовки стрільби артилерії і
пуску ракет.
Оперативно - тактична карта
1:100 000
 Оперативні карти
- призначені для оперативної роботи штабів.
- карта масштабу 1 : 500 000 використовується
штабами для вивчення фізико-географічних
особливостей місцевості під час планування
операцій. Може використовуватися також як дорожня
карта під час перегрупування військ.
- карта масштабу 1 : 1 000 000 використовується для
вивчення фізико-географічних умов великих
територій і для загальних, наближених розрахунків
щодо забезпечення бойових дій військ під час
планування операцій.
Оперативна карта
1:500 000
 Цифрова карта
- це цифрове відображення змісту топографічної
або спеціальної карти, яке записано на магнітній
стрічці або будь-якому іншому носії.
- Вона може створюватися по топографічних
картах, фотознімках, даних польових вимірювань
та інших джерел інформації. Необхідність
цифрового подання інформації про місцевість
обумовлена тим, що нові методи обробки даних
базуються на використанні ПЕОМ. Шляхом
машинної обробки цифрових карт можуть бути
отримані різні тематичні (спеціальні) цифрові
карти (моделі).
Цифрова карта
 Аеронавігаційні карти
- призначені для підготовки і навігаційного
забезпечення польотів авіації. На них більш
наочно відображуються об’єкти і елементи
місцевості, які є для авіації орієнтирами і
перешкодами у польоті, а також показують ізогони
і райони аномалій магнітного схилення.
- Масштаб 1: 2 000 000; 1:4 000 000
 Плани міст
- вірогідно і точно відображають місцеположення, стан,
контури і характер споруд і елементів місцевості у містах
та їх околицях, забезпечують швидке виявлення важливих
об’єктів і відомих орієнтирів, магістральних вулиць,
перешкод на підходах до міст.
- Вони забезпечують наочне відображення планування і
забудови міст, надійне орієнтування в них і точну
цілевказівку, швидке визначення координат і висот точок,
отримання необхідних якісних і кількісних характеристик
об’єктів. За змістом плани міст погоджують з
топографічними картами більш дрібного масштабу.
Графічне оформлення планів міст проводиться умовними
знаками для топографічних карт відповідних масштабів з
урахуванням доповнень до них. Звичайно плани
створюють масштабів 1 : 10 000 і 1 : 25 000.
Плани міст в масштабі 1:10 000 і
1:25 000
Всі наші топографічні карти
створюються на основі єдиних вимог, а
умовні знаки, що на них наносяться, є
обов’язковим стандартом для всіх
міністерств і відомств. Карти
безперервно удосконалюються з метою
найкращого задоволення вимог як
народного господарства, так і
обороноздатності країни.
ПИТАННЯ ?
Рух по азимуту
Цей спосіб руху широко
використовується на місцевості, яка
бідна на орієнтири: у лісі, в степу,
вночі та при обмеженій видимості
(дощ, туман тощо), а також на
місцевості, яка зазнала значних змін
під час бойових дій.
Азимут – це кут між напрямком на північ і
напрямком на ціль.
Сутність руху за азимутами полягає у дотриманні
на місцевості визначених завчасно за картою
напрямків і відстаней.
Напрямки руху дотримують за допомогою
компаса, а відстані визначають парами кроків або
за спідометром.
Рух по азимуту актуальний до 1 км , у разі більшої
дистанції необхідно прив’язатися картою до
місцевості.
 Правильний рух:

1) Визначення орієнтирів.

2)Замірювання пари кроків.

 Замірювання пар кроків – це обов’язкове завдання
кожного військовослужбовця. Пари кроків
вимірюються на 100 метрах , звичайним темпом
ходьби.
К=(Р/4)+0,37.
К-довжина 1 кроку
Р-Ваш ріст в метрах (при рості 1м 85 см запис
проводиться таким чином “1,85”)
4 та 0,37 сталі величини
ПК=Д/(Кх2).
ПК-пара кроків;
Д-дистанція, на яку розраховуємо кількість пар кроків
 Принцип руху по азимуту в складі відділення в
важкопрохідній місцевості Пн

Напрямок на північ
Пд
Напрямок на ціль

В/С рухається з компасом основний крокомір

запасний крокомір
Принцип руху по азимуту в складі відділення в
важкопрохідній місцевості Пн
Військовослужбовець, який побачив
Т точку, подає команду: “ТОЧКА!” Пд

Командир подає команду:

“360!”
Командир вибирає
наступний напрямок
по азимуту
Обхід перешкод
ПИТАННЯ ?
Визначення координат за
топографічною картою.
 Два основні види систем координат:
прямокутні та географічні.

Визначення прямокутних координат за топографічною картою.

Визначення прямокутних координат точок за картою, зводиться до

вимірювання циркулем за допомогою лінійного масштабу або
офіцерською лінійкою приросту ∆Х від об’єкта до кілометрової
лінії, яка знаходиться нижче цього об’єкта та вимірювання приросту
∆Y від лінії кілометрової сітки, яка знаходиться ліворуч від об’єкта.
При роботі на одній карті для прискорення роботи
користуються скороченими координатами, тобто
вказують тільки десятки та одиниці кілометрів і
метри (останні п’ять цифр у значеннях Х і Y).
Для нашого прикладу вони записуються так:
Х=66 640, Y=08 360.
 «УЛИТКА»
Прямокутні координати (по «равлику»). Наприклад
66083.
66- х (напрям на північ)
08 – у (напрям на схід)
3 – місцезнаходження точки в квадраті 6608.

В результаті маємо :
66083
 Системою географічних
координат
Називається система, у якій розміщення
точки на земній поверхні визначається
кутовими величинами (широтою та
довготою) відносно площини екватора та
початкового меридіана.
За допомогою географічної системи координат
визначення точки є більш точніше. При
знаходженні точки на карті необхідно
визначити
• N - північ
• E – схід
• Визначаються координати з низу до верху, з
ліва на право. Щоб не помилитися з
координатами потрібно звернути увагу на
формат запису початкових координат
• 49° - широта, 24°30´ - довгота.
40´
Визначаючи координати , між внутрішньою і зовнішньою
рамками нанесена шкала , розбита на хвилини широти ( по
боковим сторонам рамки) і довгота ( по верхній і нижній
стороні рамки)
1 ° = 60´ мінут
1´ = 60 ´´ секунд
10 сек

мінута

мінута
N 49˚43'40"

E 24˚33'04"
ПИТАННЯ ?