МІНІСТЕРСТВО ОСВТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра геодезії та землеустрою

Лабораторна робота № 4

«ДЕШИФРУВАННЯ АЕРОФОТОЗНІМКІВ»

Виконала:
здобувач 3 курсу 1 групи
ФЛДЗ
Локтіонова В.В.

Перевірив:
Черевко І.В.

м. Харків 2022 р.
 Варіант №5.
Вихідні данні за варіантом:
Розмір знімка Рх Ру
18*18 60% 24%

1. Відмежування робочої площі аерознімка.

Робочою площею аерознімка називають середню, найменш спотворену
частину знімка, яка утворюється геометрично, шляхом проведення середніх
ліній по поздовжньому та поперечному перекриттях у вигляді прямокутника.
Сторони робочої площі (lx , lу) визначають за формулами:
l∗(100−p x ) 18∗(100−60)
lx = = =7,2 см
100 100
l∗(100− p y ) 18∗(100−24)
l y= = =13,7 см
100 100
За допомогою пропорції наносимо робочу площу:
 18 см – 100
 Х – 60
 Х = (60*18)/100 = 10,8 см
 0,5Х = 5,4 см
Від краю знімка по Х відступаємо по 5,4 см з обох боків.
 18 см – 100
 У – 24
 У = (24*18)/100 = 4,32 см
 0,5Х = 2,16 см
Від краю знімка по У відступаємо по 2,16 см з обох боків.
Для того щоб уникнути розбіжностей спільних контурів на межах
робочих площ, у кутах геометричної робочої площі, у зонах приблизно
радіусом 1см знаходимо і обираємо характерні контурні або текстурні точки,
які є спільними на суміжних знімках.
Вибрані точки з’єднаємо між собою, чим остаточно відмежовуємо
робочу площу на знімку.

2. Дешифрування елементів ландшафту в межах робочої площі

знімка
Дешифрування полягає у виявленні та розпізнаванні на
фотозображенні об’єктів місцевості, їх меж, значення якісних і кількісних
характеристик, результати яких підлягають викреслюванню умовними
знаками та нанесенню на план (карту).
Крім того, за допомогою дешифрування визначають положення
контурів, що відобразилися на матеріалах аерофотозйомки, і встановлюють
назви річок, урочищ, населених пунктів тощо.
Аерофотознімок та його похідні (фотосхема, фотоплан) є
інформаційною моделлю місцевості – світловим записом інформації про
об’єкти місцевості.
 Фактори, що впливають на формування зображення місцевості на
аерофотознімку:
 сонячне випромінювання проходить у різних частинах
спектру, але при висоті сонця над горизонтом Н0<15° спектральна
характеристика світлового потоку практично не змінюється;
 вплив атмосфери полягає в частковому поглинанні та
розсіюванні потоку сонячного світла. Поглинання здійснюють пари
води, вуглекислий газ і озон, величина поглинань залежить від
величини хвилі. Розсіювання світла відбувається внаслідок впливу
молекул повітря і частинок пилу, які знаходяться в ньому, краплинок
води тощо;
 віддзеркалююча здатність об’єкта, яка залежить від його
природних властивостей, характеризується коефіцієнтом яскравості.
У загальному комплексі робіт дешифрування займає важливе місце,
тому що від точності, достовірності та повноти залежить якість плану, який
виготовляють.
Залежно від призначення дешифрування поділяють на такі види:
 топографічне, яке проводять із метою складання
топографічних карт;
 спеціальне, до якого зараховують сільськогосподарське,
ґрунтове, лісотоксаційне, військове, геологічне. Для всіх видів
спеціального дешифрування обов’язковим є дешифрування основних
об’єктів топографічного характеру – картографічної основи для
результатів спеціального дешифрування.
Розрізняють такі методи дешифрування :
 аеровізуальний – дешифрування проводять із літака під час
фотографування;
 візуальний – найбільш поширений: коли виконавець під час
перегляду й аналізу фотозображення виконує його дешифрування;
 машинно-візуальний – із використанням різноманітних
машинних систем; зображення перетворюють для полегшення
візуального дешифрування;
 автоматизований (діалоговий)– зображення зчитується, а
потім аналізується машиною з допомогою виконавця;
 автоматичний – весь процес дешифрування виконує
відповідна інтерпретаційна система без втручання оператора.
Візуальне дешифрування можна проводити такими способами:
 польовим – здійснюється шляхом порівняння
фотозображення з місцевістю;
 камеральним – зображення дешифрують шляхом логічного
аналізу з використанням додаткових матеріалів без виходу в поле;
 комбінованим – камеральне дешифрування доповнюють
польовим, під час якого дешифрують нерозпізнані в процесі
камерального дешифрування об’єкти місцевості.
 Дешифруванню не підлягають: орієнтирні предмети, житлові будівлі,
наземні та підземні комунікації, гідротехнічні споруди.
Дешифрують такі об’єкти: основні топографічні елементи (дороги,
гідрографія, межі та квартали населених пунктів та інші об’єкти, необхідні
для проведення землеустрою); ріллю (окрім ділянок, які призначені для
поліпшення травостою на сіножатях і пасовищах); перелоги; сіножаті та їх
різновиди; пасовища та їх різновиди; сади, ягідники, виноградники та інші
багаторічні насадження, крім тих, що знаходяться на присадибних ділянках;
ділянки, що мало використовують у сільському господарстві (ліси,
чагарники, болота, солончаки тощо); елементи рельєфу (природні та штучні).
Під час дешифрування планів і карт найчастіше застосовують
комбіноване дешифрування.

Рис.1. Дешифрований знімок